Speaker A
Мовно-літературна галузь. Вітаю вас! З вами знову я, пані Наталя. І ми помандруємо до красивої, доброзичливої, волелюбної, європейської непереможної країни.
Урок української літератури про повість Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом»: біографія письменника, традиції Святвечора та аналіз сюжету з розбором уривків тексту.
Key Takeaways
- Гоголь через збірку «Вечори на хуторі біля Диканьки» показав світові самобутню українську культуру.
- Повість «Ніч перед Різдвом» поєднує народні вірування, побут та фантастичні елементи.
- Різдвяні традиції, зокрема кутя та 12 страв, мають символічне значення в українській культурі.
What the video covers
- Вчителька Наталя проводить урок з мовно-літературної галузі, присвячений повісті Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом».
- Розповідається про значення Гоголя для культурної ідентичності України та його роль у популяризації українських традицій, міфології та фольклору.
- Наведено біографічні відомості: народження 1 квітня 1809 року в Великих Сорочинцях на Полтавщині, вибір імені на честь Святого Миколая.
- Описано родинний контекст та захоплення батька театром і літературою, які вплинули на творчість письменника.
- Згадується збірка «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1831–1832), що принесла Гоголю славу.
- Пояснюються різдвяні традиції: Святвечір, 12 пісних страв, кутя як символ добробуту та оберіг.
- Аналізується уривок тексту з перекладу Мар'яни Добоні: викрадення чортом місяця та поява відьми.
- Окреслюється сюжет: коваль Вакула, його кохання до Оксани, прохання про черевички цариці та допомога Пацюка.
- Підкреслюється поєднання реальних побутових деталей з елементами казки та народної магії.
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Здогадалися, що це за країна? Так, друзі, ми мандруватимемо Україною! Нас запросив у подорож Микола Васильович Гоголь, український письменник, якого знає весь світ і який показав Україну всьому світові.
Speaker A
Ми поговоримо з вами про його всесвітньо відому повість «Ніч перед Різдвом». Прізвище Гоголя міцно тримається в рейтингу «100 великих українців», адже в збірці «Вечори на хуторі біля Диканьки» письменник показав світові ще невідкриту на той час Україну — країну, що має власні традиції,
Speaker A
міфологію і фольклор. Він утверджував тим самим культурну самобутність України, яка хоча й входила у той час до складу інших країн, проте мала власну неповторність.
Speaker A
Микола Васильович Гоголь народився 1 квітня 1809 р. в с. Великі Сорочинці, що на Полтавщині. Ім’я Микола було обрано невипадково.
Speaker A
Мати Гоголя, яка походила з давнього козацького роду, вийшла дуже рано заміж за поміщика Василя Опанасовича Гоголя-Яновського.
Speaker A
Двоє її перших дітей померли, тому вона щиро молилася за долю третьої дитини у Свято-Миколаївській церкві в с. Диканька.
Speaker A
У цій церкві тоді була чудотворна ікона Святого Миколая, на честь якої дали ім’я майбутньому письменникові.
Speaker A
Батько Гоголя, котрий захоплювався театром і літературою, прищепив інтерес до мистецтва своїм дітям — Миколі, його братові та сестрам.
Speaker A
Пропоную вам переглянути фрагмент фільму «Земля Гоголя», знятого в 2019 році (режисери Дмитро та Максим Старікови).
Speaker A
Майбутній письменник грав на скрипці, малював, разом із друзями видавав рукописні журнали, писав п’єси і сам виконував у них ролі.
Speaker A
Усе життя опікувався своєю родиною, займався господарськими справами, вихованням і навчанням сестер. По закінченні гімназії Микола Гоголь працював чиновником далеко від батьківщини, але мріяв стати письменником.
Speaker A
Просив матір і сестер, щоб вони надсилали йому описи звичаїв, традицій, костюмів українців. Збірка повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки», яка виходила друком протягом 1831—1832 рр., принесла Миколі Гоголю славу.
Speaker A
До цієї книжки увійшли такі твори, як «Сорочинський ярмарок», «Ніч перед Різдвом», «Травнева ніч, або Утоплена» та ін.
Speaker A
А назва повісті вже сама підказує нам, що мова йтиме про народні традиції і звичаї Різдва.
Speaker A
Спробуймо з вами дібрати слова-асоціації до слова Різдво. Мабуть, ви згадали слова: Різдво; свято; колядники; кутя; вертеп; 12 страв; молитва; сім'я; зима та інші слова.
Speaker A
Отже, події відбуваються у Святвечір (інша назва — Багатий вечір, Свята вечеря). Цього вечора християни готують 12 пісних страв, збираються всією сім’єю, читають молитви.
Speaker A
Усі чекають першу зірку, щоб скуштувати страв. Центральна страва на передріздвяному столі — кутя (голодна кутя, тобто пісна).
Speaker A
У кожній родині своя традиція приготування цієї страви. Це символ добробуту й оберіг від злих сил.
Speaker A
Здавна вважають, що саме у Святвечір відбуваються чарівні події, незвичайні перетворення і навіть зустріч із нечистою силою, котра вилазить на світ, але має відступити перед святом Різдва.
Speaker A
У повісті «Ніч перед Різдвом» таких подій багато. Про них ми говоритимемо пізніше. Звернімося до тексту, який ми читатимемо в перекладі Мар’яни Добоні.
Speaker A
Зверніть увагу також на чудові ілюстрації українського художника Костя Лавра. «Останній день перед Різдвом минув.
Speaker A
Настала ясна зимова ніч. Виглянули зорі. Місяць величаво піднявся в небо посвітити добрим людям і всьому світу, щоб усім було весело колядувати і славити Христа.
Speaker A
Морозило сильніше, ніж зранку; зате було так тихо, що скрип морозу під чобітьми чувся за півверсти.
Speaker A
[...] Раптом з комина однієї з хат заклубочився дим і поплив хмаркою по небу, а разом з димом вилетіла й відьма верхи на мітлі. [...] Тим часом чорт підкрадався потихеньку до місяця і вже було простягнув руку, щоб схопити його, та раптом відсмикнув її назад, мов обпечений, обсмоктав пальці,
Speaker A
пометеляв ногою і забіг з іншого боку, але знову відскочив і відсмикнув руку. Проте, незважаючи на всі невдачі, хитрий чорт не покинув своїх витівок.
Speaker A
Підбігши, раптом схопив він обома руками місяць, кривляючись і дмухаючи, поперекидав його з однієї руки в іншу, як дядько, який голими руками дістав жарину для своєї люльки; нарешті поквапом заховав у кишеню і, наче нічого й не сталося, побіг собі далі.
Speaker A
У Диканьці ніхто й не чув, як чорт украв місяць». Кінець цитати. Як бачимо, з перших рядків повісті перед нами постає казка, у якій відьма вилітає з комина на мітлі, наче це буденна й звичайна справа, а чорт, мов сільський дядько
Speaker A
перекидає гарячого місяця, немов жарину. Однак далі оповідається про цілком реальні події — опис колядування та розповідь про головного героя — Вакулу, юнака, який, окрім того що працює ковалем, у вільний від роботи час цікавиться малярством і навіть зобразив у церкві картину,
Speaker A
як чорта виганяють із церкви. Хлопці і дівчата збираються колядувати, усі готуються до Різдва. Навіщо ж чорт украв місяць?
Speaker A
А все тому, що він ненавидить Вакулу. Адже козак багатий Чуб, який запрошений на святкову передріздвяну вечерю, залишиться вдома через темряву.
Speaker A
А козак Чуб має дорослу доньку, красуню Оксану, до якої залицяється Вакула. Отже, Чуб залишається вдома, Вакула не зможе побачитися з Оксаною, бо Чуб не дуже любить Вакулу.
Speaker A
Тим часом ми дізнаємося, що відьма, яка теж вилітала з комина і подорожувала небом, — це Вакулина мати Солоха, молодиця на все село.
Speaker A
Але чортів план не вдався — Вакула таки побачився з Оксаною, однак зустріч не була результативною: вередлива красуня захотіла, щоб її коханий придбав їй черевички.
Speaker A
Та не прості, а саме такі, як носить цариця. За традиціями доброї української казки герой вирушає у подорож, аби догодити забаганці коханої.
Speaker A
І він звертається до ще одного авторитетного чоловіка. Це козак, який наділений надзвичайною силою, він здатен побороти всю нечисть.
Speaker A
Як й інші герої, Пацюк наділений чарівними рисами та особливими знаннями, тому підказує Вакулі, що чорт у нього сидить за спиною.
Speaker A
Звернімося до тексту: «Коваль не без страху відчинив двері і побачив Пацюка, який сидів на підлозі по-турецьки перед великою діжкою, на якій стояла миска з галушками.
Speaker A
Ця миска стояла, ніби навмисно, нарівні з його ротом. Не ворухнувши й пальцем, він нахилив трішки голову до миски і сьорбав юшку, хапаючи час від часу зубами галушки. […] — До тебе прийшов, Пацюче, дай Боже тобі добра всілякого донесхочу,
Speaker A
хліба у пропорції! — Коваль іноді умів вплести модне слівце; того він навикнув ще в Полтаві, коли розмальовував сотнику дощаний паркан.
Speaker A
— Пропадати випало мені, грішному! Нічого не допомагає на світі! Що буде, то буде, доводиться просити допомоги у самого чорта.
Speaker A
Що ж, Пацюче, — наважився спитати коваль, бачачи, що той незмінно мовчить, — як мені бути?
Speaker A
— Якщо треба чорта, то й іди до чорта! — відповів Пацюк, не зводячи з нього очей і продовжуючи їсти галушки».
Speaker A
Кінець цитати. Як бачимо, Пацюк відправив коваля Вакулу до чорта. А чорт у мішку. Осідлавши чорта, парубок Вакула їде до цариці, щоб отримати омріяні черевички.
Speaker A
Та Оксана вже полюбила юнака і без черевичків. І козак Чуб не проти мати такого гарного зятя.
Speaker A
Ось така чарівна історія, що відбулася в ніч перед Різдвом. Микола Васильович Гоголь, як справжній майстер художнього слова, передає магію народних вірувань: відьма перетворюється на Солоху, чорт — на коня, а коваль Вакула зумів осідлати самого чорта, злітати за одну тільки ніч до столиці
Speaker A
й дістати в цариці черевички для прекрасної Оксани. Творімо і ми разом з вами чудовий світ різдвяної казки!
Speaker A
Читаймо з радістю! До побачення!
Topics:ГогольНіч перед Різдвомукраїнська літератураРіздвоСвятвечірфольклорВечори на хуторі біля Диканькиурок літератури
