Урок біології для 9 класу про воду, неорганічні сполуки та їх фізико-хімічні властивості в живих організмах.
Key Takeaways
- Макроелементи і мікроелементи відіграють ключову роль у функціонуванні живих організмів.
- Вода є незамінною сполукою для життєвих процесів завдяки своїм унікальним фізико-хімічним властивостям.
- Дефіцит або надлишок хімічних елементів призводить до серйозних порушень здоров’я у людей і рослин.
- Підтримання гомеостазу – основа нормальної життєдіяльності організму.
- Хімія і біологія тісно пов’язані, що допомагає краще розуміти природу живих систем.
What the video covers
- Відео розглядає хімічний склад клітин, поділ речовин на органічні та неорганічні.
- Описано основні макроелементи: калій, натрій, хлор, кальцій, магній та їх біологічне значення.
- Пояснено роль мікроелементів: ферум, йод, флуор, купрум у житті рослин і тварин.
- Розглянуто вплив дефіциту елементів на здоров’я людини та рослин (рахіт, анемія, хлороз, кретинізм).
- Вода як універсальний розчинник, її полярність і властивості гідрофільних, гідрофобних та амфіфільних речовин.
- Пояснено значення води для життєдіяльності, включаючи терморегуляцію та транспорт речовин.
- Наведено приклади продуктів, багатих на важливі макро- та мікроелементи.
- Підкреслено важливість гомеостазу для підтримки сталості хімічного складу організму.
- Демонструються хвороби, пов’язані з порушенням балансу елементів, та їх візуальні приклади.
- Зазначено, що тема органічних сполук буде розглянута на наступних заняттях.
Chapters
- 00:00Вступ та знайомство з темою
- 00:34Корисність йоду та неорганічні сполуки
- 01:04Органогени та їх роль у клітинах
- 01:56Макроелементи: калій, натрій, хлор, кальцій, магній
- 02:25Джерела калію, натрію та хлору
- 02:58Роль кальцію та наслідки дефіциту
- 03:26Магній і ферум у рослинах та тваринах
- 03:54Ферум у гемоглобіні та дефіцит заліза
- 04:42Йод і гормони щитоподібної залози
- 05:31Ендемічний зоб та джерела йоду
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Біологія. 9 клас. Привіт! Мене звати Анастасія Федоренко. Я викладаю біологію – науку, що допоможе вам краще пізнати себе та навколишній світ.
Speaker A
Любите хімію? Особисто я – дуже! Бо ця наука дуже логічна та надзвичайно тісно пов’язана з біологією.
Speaker A
Чи казали вам колись батьки, що треба їсти яблука, бо в них залізо, тобто іони феруму?
Speaker A
Або пропонували скуштувати морську капустку, яка, хоч і дуже специфічна на смак, але надзвичайно корисна, бо містить багато йоду.
Speaker A
Тож, навіщо нам всі ці ферум, йод, флуор та інші елементи періодичної системи? Сьогодні ви дізнаєтесь відповідь на це питання, бо ми поговоримо про хімічний склад наших клітин.
Speaker A
Тож вперед! Взагалі, всі хімічні речовини поділяють на дві групи: органічні та неорганічні. Органічні сполуки – це такі, що входять лише до складу живих організмів.
Speaker A
Інші ж сполуки, що можуть бути як в складі живих, так і неживих об’єктів, називають вже неорганічними.
Speaker A
До органічних речовин належать білки, ліпіди, вуглеводи та нуклеїнові кислоти. Про них поговоримо на наступних заняттях.
Speaker A
Зазначу тільки, що всі ці сполуки складаються здебільшого з атомів чотирьох елементів: карбону, гідрогену, оксигену та іноді нітрогену.
Speaker A
Тому ці елементи ще називають органогенами. Їхній вміст у живих клітинах найбільший – до дев’яноста восьми відсотків від всіх інших елементів.
Speaker A
Крім органогенів, деякі елементи теж мають великий відсоток вмісту у клітині. Точніше, як великий… більше, ніж одна тисячна від вмісту клітини.
Speaker A
Але повірте, то дійсно достатньо! Саме тому вони належать до макроелементів. Тобто тих, яких багато, бо макрос – в перекладі з давньогрецької – це багато.
Speaker A
До інших макроелементів належать: калій, натрій, хлор, кальцій та магній. Розглянемо детальніше, яке біологічне значення вони мають та де їх можна отримати.
Speaker A
Калій, натрій та хлор відповідають за нервове збудження. А роль калію найбільш важлива для серцевого м’яза.
Speaker A
Тому при його надмірному чи, навпаки, недостатньому вмісті можуть виникати порушення у роботі серця. Навіть відсутність його скорочень – асистолія.
Speaker A
Де ж нам знайти калій? Найбільший вміст його у бананах, апельсинах, яблуках тощо. А натрій з хлором входять до складу харчової солі, тому їхній дефіцит виникає досить рідко.
Speaker A
Ще зазначу, що крім нервового проведення, хлор також входить до складу хлоридної кислоти, що допомагає нам перетравлювати білки у шлунку.
Speaker A
Кальцій має чотири важливі функції: надає міцність кісткам та зубам, забезпечує скорочення м’язів, згортання крові та вивільнення нейромедіаторів у нервовій системі.
Speaker A
Найпомітніше дефіцит кальцію впливає на кістки. Якщо людина з дитячого віку не отримує достатньо кальцію, її кістки не стають міцними та викривляються.
Speaker A
Це захворювання має назву рахіт, та зараз на екрані демонструється його приклад. В дорослих людей дефіцит кальцію призводить до крихкості кісток та появи переломів.
Speaker A
Це захворювання зветься остеопороз. Аби цього не сталося, кальцій ми можемо знайти у горіхах, молочних продуктах тощо.
Speaker A
І ще один макроелемент – магній, входить до складу зеленого пігменту рослин – хлорофілу. Саме завдяки його наявності рослини здатні до фотосинтезу.
Speaker A
Проте крім дефіциту магнію на життя рослин істотно впливає дефіцит феруму. Бо він теж входить до складу систем, що відповідають за фотосинтез.
Speaker A
Якщо феруму чи магнію недостатньо, листя рослин жовтіє. Це захворювання називають хлорозом. Як виглядає хвора рослина, зараз демонструється на екрані.
Speaker A
В житті тварин ферум відіграє не менш важливу роль. Він входить до складу гемоглобіну – білка, що транспортує кисень та вуглекислий газ організмом.
Speaker A
Він міститься у клітинах крові, еритроцитах. Вони зараз на екрані. При дефіциті заліза може виникнути зниження вмісту гемоглобіну та/або еритроцитів.
Speaker A
Це захворювання зветься залізодефіцитною анемією. В цьому випадку організм страждає від дефіциту кисню та не може ефективно синтезувати енергію.
Speaker A
Аби цього не сталось, ферум можна знайти у продуктах, що демонструються на екрані: горіхах, бобових, гречці, зелені та тих самих яблуках.
Speaker A
До речі, за деякими класифікаціями ферум належить вже не до макро-, а до мікроелементів. Тобто його вміст у клітинах менший, ніж одна тисячна відсотка.
Speaker A
Уявіть, як мало треба такому важливому елементу! До мікроелементів належать: йод, флуор, купрум тощо. Йод є компонентом гормонів щитоподібної залози, які впливають майже на всі процеси в нашому організмі.
Speaker A
Думаю, ви пам’ятаєте їх з минулого року та теми “Ендокринна система”. Перевірмо! Дайте відповідь на цей тест: гормони щитоподібної залози НЕ відповідають за: А. Фізичний розвиток Б. Температуру тіла В. Гостроту зору Г. Розумовий розвиток.
Speaker A
Так, тільки на гостроту зору вони не впливають, а ось на все інше – ще й як! Тож дефіцит йоду у дитячому віці може призвести до важкої розумової відсталості – кретинізму.
Speaker A
А у дорослому віці може сприяти збільшенню розмірів щитоподібної залози та зниженню її функції. Це захворювання має назву мікседема.
Speaker A
В деяких районах України вміст йоду в ґрунті та воді знижений, тому щитоподібна залоза в мешканців цих районів може бути збільшена, утворюючи так званий ендемічний зоб.
Speaker A
Зараз його зображення демонструють на екрані. Сама функція залози при цьому може бути не порушена.
Speaker A
Достатньо йоду можна отримати з таких продуктів, як морська капуста, риба та інші морепродукти, а також спеціальна йодована сіль.
Speaker A
Ще одним важливим мікроелементом є флуор. Він входить до складу емалі наших зубів та робить її міцнішою.
Speaker A
Дефіцит флуору може сприяти стоншенню емалі та розвитку карієсу – руйнуванню тканини зуба. Як зараз на фото на екрані.
Speaker A
А надлишок – до флюорозу. Тобто порушенню нормального синтезу емалі та появою білих, жовтих або коричневих плям на зубах.
Speaker A
Флуор міститься у питній воді, чайному листі, борошні, фруктах та овочах тощо. Ще одним цікавим елементом є купрум.
Speaker A
Він входить до складу гемоціаніну. Це такий аналог гемоглобіну – білку, що здатен переносити кисень та вуглекислий газ.
Speaker A
Через сполуки купруму гемоціанін має блакитний колір. Він міститься в крові молюсків та деяких членистоногих.
Speaker A
Тож уявіть, вони можуть мати блакитну кров! Тож он-як багато різних хімічних елементів входить до складу живих організмів!
Speaker A
Але це навіть не весь перелік. Зазирніть у “додаткові навчальні матеріали”, щоб знати більше! Як ви могли зрозуміти, при зменшенні чи збільшенні вмісту того чи іншого елементу виникає порушення роботи організмів.
Speaker A
Тому для нормальної життєдіяльності дуже важливо зберігати сталість хімічного складу організму. Це має назву гомеостаз.
Speaker A
Крім елементів, ще варто згадати безперечно найважливішу сполуку для всього живого – воду. Це універсальний розчинник, що бере участь у більшості реакцій в організмі.
Speaker A
Що ж робить воду такою унікальною? Знов трохи хімії! Річ у тім, що молекула води, H2O, як бачите на екрані, складається з умовно позитивних атомів гідрогену, Н, та умовно негативного оксигену, О.
Speaker A
Тож молекула води – диполь, тобто має два полюси: негативно та позитивно заряджені. Це дозволяє їй взаємодіяти як з позитивно зарядженими іонами – зазвичай це іони металів – натрію, калію тощо,
Speaker A
так і з негативно зарядженими – зазвичай це неметали: хлор, сульфур тощо. Тож молекула води – полярна.
Speaker A
Це зумовлює її властивості як розчинника. Є таке правило: “Подібне розчиняється у подібному”. Тобто ті молекули, що мають певний полюс, позитивний чи негативний, здатні розчинятись у воді.
Speaker A
Такі речовини називаються гідрофільними. Це можуть бути солі, кислоти, а також такі органічні речовини, як вуглеводи, наприклад.
Speaker A
Але є й такі, що у воді не розчиняються – гідрофобні речовини. Спробуйте налити кілька крапель соняшникової олії у склянку з водою.
Speaker A
Як зараз на екрані. Краплинки олії не змішуються з водою. Річ у тім, що олія, що належить до ліпідів, є неполярною сполукою – не має позитивно та негативно заряджених ділянок.
Speaker A
Тому у воді вона нерозчинна. Є ще такі сполуки, в яких одні ділянки розчинні у воді, а інші – ні.
Speaker A
Тобто вони проявляють одночасно гідрофільні та гідрофобні властивості. Та мають назву амфіфільні. Але про те трохи згодом, на наступних заняттях.
Speaker A
Все це визначає розчинну функцію води. Крім того, в
Speaker A
Тому, всі речовини рухаються у водному розчині від однієї частини клітини до іншої. Говорячи про терморегуляторну функцію, зазначу, що вода має високу теплоємність та теплопровідність, тобто здатна поглинати тепло за незначних змін температури та рівномірно розподіляти його в організмі.
Speaker A
Це дозволяє організмам не замерзнути. Більше про властивості води ви можете дізнатись у “додаткових навчальних матеріалах” на нашому сайті чи у мобільному додатку.
Speaker A
А зараз час підбивати підсумки нашого заняття! Тож, сьогодні ми дізнались, що до складу наших організмів входять органічні та неорганічні сполуки.
Speaker A
Органічні містять атоми Карбону, Гідрогену, Оксигену та Нітрогену. Всі елементи за вмістом в організмі поділяють на макро- та мікроелементи.
Speaker A
Серед макроелементів, Калій, Натрій та Хлор відповідають за нервове проведення, Кальцій – за міцність кісток, м’язове скорочення та згортання крові, а Магній – компонент хлорофілу рослин, що зумовлює фотосинтез.
Speaker A
З мікроелементів важливий Ферум, що входить до складу гемоглобіну, Йод – компонент гормонів щитоподібної залози та Флуор – компонент емалі зубів.
Speaker A
Сталість хімічного складу організму має назву гомеостаз. Важливою є роль води – універсального розчинника, що за будовою є диполем, тобто має позитивно та негативно заряджену ділянки.
Speaker A
Вода відіграє розчинну, транспортну та терморегуляторну функції в організмі. Ну що ж, на сьогодні все.
Speaker A
Не забудьте закріпити знання тестовими завданнями після відео. До нових зустрічей!
Topics:біологія 9 класводанеорганічні сполукимакроелементимікроелементихімічний склад клітингомеостазфізико-хімічні властивостіферумйод











