Speaker A
Українська література. 11 клас. Вітаю, мене звати Антон Іщук! Це урок української літератури для одинадцятого класу.
Урок про феномен кларнетизму в поезії Павла Тичини, музичність, символізм і вітаїстичність його творів.
Key Takeaways
- Кларнетизм — це унікальний поетичний стиль Павла Тичини, що поєднує музичність і символізм.
- Музичність творів досягається за допомогою асонансів, алітерацій, звуконаслідувань та інших поетичних засобів.
- Вітаїстичність і оптимізм — важливі теми в ранній поезії Тичини, що відображають життєствердність.
- Особисте життя поета, зокрема любовний трикутник, вплинуло на емоційний тон деяких творів.
- Поезія Тичини тісно пов’язана з природою і філософією гармонії, що проявляється через синестезію і символізм.
What the video covers
- Вступ до уроку української літератури для 11 класу з Антоном Іщуком.
- Пояснення феномену кларнетизму — унікального поетичного стилю Павла Тичини, пов’язаного з музикою кларнета.
- Основні ознаки кларнетизму: музичність, ритмічність, мелодійність, асоціативність, синестезія, символізм, аристократичність духу, філософія гармонії.
- Аналіз поезії Тичини “Арфами, арфами…” з прикладами слухових і зорових образів, асонансів і вітаїстичності.
- Розгляд ліричного вірша “О панно Інно” як прикладу інтимної лірики з історією кохання Тичини.
- Використання поетичних прийомів: асонанс, алітерація, метафори, епітети, персоніфікація.
- Значення картини Михайла Жука “Чорне та біле” як візуального відображення історії кохання Тичини.
- Аналіз вірша “Ви знаєте, як липа шелестить?” як прикладу вітаїстичної єдності людини з природою.
- Підсумок уроку: музичність, оптимізм і вітаїзм — ключові риси поезії Павла Тичини.
- Заклик до подальшого вивчення творчості Тичини та самоперевірки через тести.
Chapters
- 00:00Вступ до уроку та тема кларнетизму
- 00:28Пояснення феномену кларнетизму та його ознаки
- 00:58Основні риси кларнетизму у поезії Тичини
- 02:07Аналіз вірша «Арфами, арфами...»
- 04:47Образи та музичність у поезії
- 05:52Ліричний вірш «О панно Інно» і історія кохання
- 07:54Поетичні прийоми в «О панно Інно»
- 08:39Картина Михайла Жука як відображення кохання Тичини
- 09:08Аналіз вірша «Ви знаєте, як липа шелестить?»
- 10:31Підсумки уроку та заклик до подальшого вивчення
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Пам’ятаєте кларнет в музеї-квартирі Павла Тичини? Це музичний інструмент, на якому добре умів грати поет.
Speaker A
Тож готуйтеся, бо музики сьогодні буде багато, адже говоритимемо про кларнетизм поезії Павла Тичини. Від цього музичного інструмента отримав назву неповторний поетичний стиль митця - кларнетизм.
Speaker A
Кларнетизм — термін, запропонований Ю. Лавріненком та В. Баркою. Його вважають своєрідним варіантом українського символізму, а назва походить від назви збірки Павла Тичини «Сонячні кларнети», яка побачила світ у 1918 році.
Speaker A
Основними ознаками кларнетизму є: - наскрізна музичність, ритмічність, мелодійність поетичної мови, що досягається завдяки асонансам, алітераціям, звуконаслідуванням, рефренам; - надзвичайна асоціативність, поет фіксує мінливі асоціативні враження людини від світу; - принцип синестезії («кольоровий слух», «слуховий колір»); - основоположний символізм.
Speaker A
Майже кожне слово в Тичининих текстах – символічний натяк на те, що прямо висловити не сила, бо воно незбагненне, неохопне, несказанне; - аристократичність духу; - філософська ідея всеєдности, гармонії; Автор ніби малює й музикує поетичним текстом.
Speaker A
У цьому йому допомагають метафори, епітети, асонанси, алітерації, звуконаслідування тощо. Характерним є піднесення й одухотворення, осмислення революційної доби.
Speaker A
Крім цього в ранній творчості Павла Тичини притаманні оптимістичність і вітаїстичні тенденції, які дуже тісно пов'язані між собою, як і життєствердність з мрійливим поглядом у майбутнє.
Speaker A
Розгляньмо названі риси на прикладі віршів Павла Тичини. Текст поезії Павла Тичини “Арфами, арфами…” узяли в основу своєї пісні Артем Пивоваров, Євген Хмара та Павло Шилько.
Speaker A
Тож прочитаймо її за допомогою музики. Проаналізуймо поезію. Передовсім скажу, що текст відсилає нас до вірша Миколи Вороного "Блакитна панна”.
Speaker A
Споріднює ці два тексти образи панни-весни. Але кожен автор робить це у своєму стилі. Пригадаймо, що арфа — давній музичний інструмент.
Speaker A
Цей образ також був використаний у кліпі. Особлива музичність поезії створюється завдяки використанню множинних слухових образів.
Speaker A
Це звуки арфи, шум гаїв, гра дзвіночків, сміх, плач. У вірші багато асонансів, що дозволяє співати поезію.
Speaker A
Наприклад, це звуки а та о. Цитую: Арфами, арфами — золотими, голосними обізвалися гаї / Самодзвонними… Кінець цитати.
Speaker A
Наявні численні зорові образи. Це квіти-перли, море, кораблі, блакить, бій, ниви, колос вій та кольори: золотий, блакитний, вогневий, перламутровий.
Speaker A
Блакить переповнена думами. Бій вогневий. А сміх і плач мають колір – перламутровий. Жайворон золотий.
Speaker A
Уся поезія переповнена вітаїстичністю й оптимізмом. У поезії “Арфами, арфами” Тичина майстерно поєднав слухові, зорові й тактильні образи.
Speaker A
Це справжній гімн життю або вітаїзму. Кольори світлі й блискучі, метафори яскраві, голоси й звуки – дзвінкі, та ще й “золоті”, “перламутрові”.
Speaker A
Тепер пропоную зануритися в музичну інтерпретацію ліричного вірша “О панно Інно”. Він є зразком інтимної лірики.
Speaker A
Тепер обговоримо зміст. Зазначу, що вірш присвячено Інні. То хто вона й чим змогла полонити Тичину?
Speaker A
Зараз пропоную зануритися в музичну інтерпретацію ліричного вірша “О панно Інно”. Тичина був закоханий у сестер Коновал Інну та Поліну.
Speaker A
Любовний трикутник склався так: Інна закохана у Тичину, а Тичина - у Поліну. Поліна ж не відповідала йому взаємністю.
Speaker A
Тому наш ліричний герой не вельми радіє такому результату, як наслідок - поезія вийшла печальною, тривожною.
Speaker A
А коли там тривожно і печально, то світ не розмалюєш в яскраві кольори. Так холодні білі зимові сніги, що позначають самотність і душевну порожнечу, протиставляються яскравим квітучим лугам, які позначають буяння почуттів, розквіт душі.
Speaker A
Музичність поезії забезпечує прийом асонансу. Асонанс - це повторення однакових голосних. Звернімо увагу на перші чотири рядки поезії, у яких повторюються голосні а, і та о.
Speaker A
О панно Інно, панно Інно! Я — сам. Вікно. Сніги... Сестру я Вашу так любив — Дитинно, злотоцінно.
Speaker A
Але рекордсменом тут все ж є приголосний звук н, який в поезії повторюється 33 рази.
Speaker A
Лише погляньте! Нагадую, що явище повторення однакових приголосних називається алітерацією. Відповідний ритм поезії допомагають створити односкладні називні речення.
Speaker A
Наприклад: Вікно. Сніги. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Насамкінець зазначу, що історію цього першого нещасливого кохання Павла Тичини розповідає картина Михайла Жука “Чорне та біле”, написана у 1912-1914 роках у стилі модерн.
Speaker A
Тут прототипами героїв є Тичина і Поліна. Вони зображують чорного і білого янголів, а квіти довкола - це посилання до саду Михайла Коцюбинського.
Speaker A
Саме там одного разу зустрілися художник Жук, Тичина і сестри Коновал, Інна та Поліна. Тепер прочитаємо поезію “Ви знаєте, як липа шелестить?” Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?
Speaker A
Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана спить… Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Speaker A
Ви знаєте, як сплять старі гаї? Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов'ї… "Я твій" — десь чують дідугани, А солов'ї!.. Та ви вже знаєте, як сплять гаї!
Speaker A
Вірш написаний 6 травня 1911 року. Він побудований на паралелізмі: почуття ліричного героя, сон його коханої та стан природи, які нерозривно пов’язані.
Speaker A
Така єдність людини з природою – теж вітаїстична тенденція. Ми спостерігаємо картину сну, спокою, умиротворення: кохана спить, сплять старі гаї.
Speaker A
І фраза ліричного героя: “Піди, збуди, цілуй їй очі”, “Я твій” прорізають нічний спокій. Можливо, тому що кохання завжди неспокійне, воно рухає світом.
Speaker A
Такий ефект оживлення створюється завдяки використанню персоніфікації, наприклад, “сплять старі гаї”, епітетів, наприклад, “старі гаї”, “весняні ночі” і риторичного запитання “Ви знаєте, як липа шелестить?”
Speaker A
Ми з вами переконалися, що музичність, оптимізм і вітаїзм — це ключові ознаки поезії Павла Тичини.
Speaker A
На цій майже в прямому сенсі ноті ми завершуємо. А наступного уроку продовжимо читати поезію Тичини.
Speaker A
Не забувайте розгортати конспект і перевіряти себе, виконуючи тести. Дякую за увагу. До зустрічі!
Topics:кларнетизмПавло Тичинаукраїнська літературамузичність поезіїсимволізмвітаїзмасонансалітераціясинестезіяоптимізм
