Speaker A
Так, можливо, питання, які є до мене, будь ласка.
Лекція з логіки про основні закони мислення, контрольна робота та організаційні питання для студентів.
Key Takeaways
- Контрольна робота виконується під час аудиторних занять з обов’язковою присутністю або онлайн під наглядом.
- Істинність думки та логічна правильність міркування — дві різні, але взаємопов’язані умови для правильного мислення.
- Закони логіки є відображенням об’єктивних законів природи і формують внутрішній зв’язок думок.
- Порушення логічних законів може призвести до хибних висновків навіть при істинних засновках.
- Розуміння основних законів логіки є ключовим для правильного мислення та побудови аргументів.
Summary
- Оголошення про контрольну роботу, яка виконується на семінарських заняттях з обов’язковою присутністю.
- Пояснення процедури виконання контрольної роботи та іспиту з автентифікацією студентів.
- Визначення поняття закону як суттєвого і стійкого зв’язку явищ, що відображається у свідомості.
- Закони мислення характеризують інтелектуальні операції, які відбуваються у свідомості багатьох людей.
- Розрізнення істинності думки (відповідність дійсності) та логічної правильності міркування.
- Логічна правильність міркування залежить від дотримання законів мислення, інакше із істинних засновків можна отримати хибний висновок.
- Визначення закону логіки як необхідного, суттєвого внутрішнього зв’язку між думками з точки зору їх форми.
- Логічні закони відображають закони матеріального світу і відповідають законам природи.
- Суб’єктивне мислення людини і об’єктивний світ підпорядковані одним і тим самим законам і мають узгоджуватися між собою.
- План лекції з основних законів логіки: тотожність, несуперечність, виключеного третього, достатньої підстави.
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Так, так, звичайно. Сьогодні буде контрольна робота, і ми маємо її написати на ваших семінарських заняттях.
Speaker A
Ну, традиційно я вам надішлю завдання. Ви виконуєте ручкою власноруч і надсилаєте мені на пошту.
Speaker A
Так, ну
Speaker A
зараз я для себе вже зазначив, хто в нас є. Тобто присутність на занятті обов'язкова.
Speaker A
Я розпочну трішки раніше розсилати завдання, як традиційно. Потім ми підключаємося. Я ще раз консультую, як чином виконувати. Ви виконуєте контрольну, надсилаєте. Марія, щось у вас питання є?
Speaker A
Будь ласка. Афанасєва. Я хотіла спитати, як розрізнити, чи у НТЕМІ розділовокатегоричному виводу пропущений один із засновків чи висновок? Бо коли в завданні дається, то іноді не дуже зрозуміло.
Speaker A
Ну чому тут незрозуміло? Висновок завжди витікає із засновків.
Speaker A
Так, якщо у вас стоїть уже є висновок, що комусь чи якомусь предмету належить певна ознака чи не належить, то це вже висновок.
Speaker A
Розумієте? Висновку повинно або стверджуватись належність ознаки, або заперечуватись належність ознаки.
Speaker A
Так. А, ну просто так, коли розділово-категоричний умовивід, то там вже може так само і у засновку буде або заперечуватися якась ознака, або стверджуватися.
Speaker A
Ні, ви ж бачили наш приклад, так?
Speaker A
Так, який ми розбирали, там було заперечення двох ознак.
Speaker A
А, ну от коли буде заперечення декількох, тоді точно. Тоді точно. А якщо у вас буде одна ознака, ну, в цьому випадку я ж говорив, що і я вам сказав таке, що і так би я визнав би, що теж правильно, але все ж
Speaker A
таки краще її будувати саме так. Якщо буде по одній ознаці, то це не буде мати, ну, з впливу. Визначайте або висновок, або засновок.
Speaker A
Це немає значення. Тільки правильно потрібно визначити потім, який це вид і спроможність виводу, бо у вас буде різні. Угу.
Speaker A
Ну, модуси, ви розумієте?
Speaker A
Так, так, так. Дякую. Зрозуміло. Угу. Ще є питання якісь?
Speaker A
Немає.
Speaker A
Так. Ну що ж, ви нагадайте, будь ласка, своїм колегам, особливо тим, кого зараз немає, що в нас контрольна робота. Ну, якщо вони не долучаться, то я нікому не надішлю їм
Speaker A
завдань, звичайно, бо повторюю, контрольна робота повинна виконуватися лише під час аудиторної роботи, тобто тоді, коли ви присутні в аудиторії. Ну, в даному випадку, на жаль, ми не можемо бути присутніми в аудиторії, то тоді, коли ви будете присутні
Speaker A
на зв'язку, так би мовити, принаймні. Ну і нагадую, що в нас уже буде, звичайно, скоро іспит.
Speaker A
Іспит ми теж будемо за звичайною схемою виконувати, так, в системі ML, з записом, з демонстрацією, так би мовити.
Speaker A
От, тобто включені повинні бути всі камери, будуть перевірятися наявність студентів, їх автентифікація, тобто, ну, звичайно, що означає автентифікація? Ну, ви повинні продемонструвати, будете документ, яким підтверджуєте, що це саме ви, що це саме ви.
Speaker A
От. Ну, я думаю, що ви уже знайомі з цією процедурою. Так, ну, якщо будуть якісь питання, то ми з вами, звичайно, ще зможемо уточнити.
Speaker A
Ну, а сьогодні спочатку ми проводимо лекційну частину, ну, а потім вже перейдемо до написання контрольної роботи. І культурологи, е, о 13:40 зазвичай, так? А філософи о 12 годині. Знову ж таки, наголошую, підключим, доєднуємося до трансляції, так би мовити,
Speaker A
отримуємо останні настанови і тоді вже виконуємо саму контрольну роботу з теми умови. Теж, якщо виникнуть якісь ще питання з приводу організації там чи змістовного, то ви зможете мені задати ці питання.
Speaker A
Ну, стосовно контрольної роботи, звичайно, на семінарському занятті на початку виконання роботи. От. Ну, а зараз записуємо нашу нову тему.
Speaker A
Основні закони логіки. Основні закони логіки.
Speaker A
Так, і питання, які ми розглянемо в межах цієї теми.
Speaker A
Перше питання. Загальна характеристика законів мислення. Загальна характеристика законів мислення. Друге питання. Закон тотожності. Закон тотожності.
Speaker A
Наступне. Закон несуперечності. Закон несуперечності. Наступне. Закон виключеного третього. Закон виключеного третього. Далі останнє питання.
Speaker A
Закон достатньої підстави. Закон достатньої підстави. Отже, почнемо з першого питання. Загальна характеристика законів мислення.
Speaker A
Звичайно, передусім необхідно визначитися, що ми маємо на увазі, коли говоримо про закон, особливо, якщо це мова йде про закон мислення.
Speaker A
Тому ми почнемо нашу розмову з визначення, що таке закон. Зазначте, закон — це суттєвий і стійкий зв'язок явищ.
Speaker A
Закон — це суттєвий і стійкий зв'язок явищ, який, повторюючись багатократно, відбивається у свідомості людей у вигляді формулювань,
Speaker A
що описують різноманітні грані реальності.
Speaker A
Повторюю, закон — це суттєвий і стійкий зв'язок явищ, який, повторюючись багатократно, відбивається у свідомості людей у вигляді формулювань, що описують різноманітні грані реальності.
Speaker A
Закони мислення характеризують інтелектуальні операції, які відбуваються у свідомості багатьох людей. Закони мислення характеризують інтелектуальні операції, які відбуваються у свідомості багатьох людей.
Speaker A
Таке відбувається у свідомості багатьох людей. Закони мислення характеризують інтелектуальні операції, які відбуваються в свідомості багатьох людей.
Speaker A
Зміст думок людей є різним. Зміст думок людей є різним. Проте форма, в якій люди відображають зовнішній світ і своє внутрішнє самопочуття, є однаковою.
Speaker A
Проте форма, в якій люди відображають зовнішній світ і своє самопочуття, є однаковою. Зміст думок людей є різним, проте форма, в якій люди відображають зовнішній світ і своє самопочуття, є однаковою.
Speaker A
Мислення людини підпорядковане певним законам. Мислення людини підпорядковане певним законам. З цієї точки зору необхідно розрізняти істинність думки і логічну правильність міркування.
Speaker A
З цієї точки зору необхідно розрізняти істинність думки і логічну правильність міркування. Істинність думки і логічну правильність міркування.
Speaker A
Думка є істиною, якщо вона відповідає дійсності. Думка є істиною, якщо вона відповідає дійсності. Думка, яка не відповідає дійсності, є хибною.
Speaker A
Думка, яка не відповідає дійсності, є хибною. Думка, яка не відповідає дійсності, є хибною. Істинність думок за змістом.
Speaker A
Істинність думок за змістом — це необхідна умова досягнення вірних висновків. В процесі міркування істинність думок за змістом — це необхідна умова досягнення вірних висновків у процесі міркування.
Speaker A
Це необхідна умова досягнення вірних висновків у процесі міркування. Іншою необхідною умовою є логічна правильність міркування.
Speaker A
Іншою необхідною умовою є логічна правильність міркування. Іншою необхідною умовою є логічна правильність міркування. Якщо не дотримується ця вимога, то із істинних засновків ми можемо отримати хибний висновок.
Speaker A
Якщо не дотримується ця умова, то із істинних засновків ми можемо отримати хибний висновок. Якщо не дотримується ця умова, то із істинних засновків ми можемо отримати висновок.
Speaker A
Логічна правильність міркування обумовлена законами мислення або законами логіки. Логічна правильність міркування обумовлена законами мислення або законами логіки.
Speaker A
Тож необхідно дати визначення, що таке закон логіки. Зазначте, закон логіки — це необхідний, суттєвий внутрішній зв'язок між думками, що розглядаються з точки зору їхньої форми.
Speaker A
Закон логіки — це необхідний, суттєвий внутрішній зв'язок між думками, що розглядається з точки зору їхньої форми.
Speaker A
Повторюю, закон логіки — це необхідний суттєвий внутрішній зв'язок між думками, що розглядається з точки зору їхньої форми.
Speaker A
Логічні закони є відображенням законів матеріального світу, відповідають законам природи. Логічні закони є відображенням законів матеріального світу, відповідають законам природи.
Speaker A
Логічні закони є відображенням законів матеріального світу, відповідають законам природи. Суб'єктивне мислення людини і об'єктивний світ підпорядковані одним і тим же законам.
Speaker A
Суб'єктивне мислення людини і об'єктивний світ підпорядковані одним і тим же законам, і тому вони не можуть суперечити один одному, а повинні узгоджуватися між собою.
Speaker A
Суб'єктивне мислення людини і об'єктивний світ підпорядковані одним і тим же законам. І тому вони не можуть суперечити один одному, а повинні узгоджуватися...
Speaker A
світу. Перетворюючи навколишню природу, людина фіксує свою увагу на способах цього перетворення, на властивостях і зв'язках речей матеріального світу.
Speaker A
Ці властивості і зв'язки відображаються у свідомості людини у формі певного зв'язку думок. Ці властивості і зв'язки відображаються у свідомості людини у формі певного зв'язку думок, що призводить до пізнання законів. в розвитку матеріальну освіту, що призводить до пізнання законів розвитку
Speaker A
матеріального світу. Закони мислення або логічні закони, закони логіки існують і проявляються незалежно від волі і бажання людей.
Speaker A
Закони мислення або закони логіки існують і проявляються незалежно від волі. і бажання людей, незалежно від волі і бажання людей.
Speaker A
Люди можуть відкривати логічні зако. Люди можуть відкривати логічні закони, пізнавати їх, вивчати, але вони не можуть змінити або відмінити їх. Люди можуть відкривати логічні завкони, пізнавати їх, вивчати, але не можуть замінити або відмінити їх.
Speaker A
Люди можуть відкривати логічні закони, пізнавати їх, вивчати, але вони не можуть замінити або відмінити їх.
Speaker A
Логічні закони мають загальнолюдський характер. Логічні закони мають загальнолюдський характер, мають загальнолюдський характер, тобто вони є єдиними для всіх людей, тобто вони є єдиними для всіх людей. Ну, незалежно там від національності чи світогляду людини чи будь-якої іншої характеристики. Так, вони мають
Speaker A
загальнолюдський характер. Вони незалежні від різниці між людьми. Тобто вони є єдиними для всіх людей.
Speaker A
Для всіх людей. Мислення людини немовби запрограмоване на підпорядкування законам логіки. Мислення людини немовби запрограмоване на підпорядкування законам логіки.
Speaker A
на підпорядкування законом логіки. Закони логіки - це загальна схема, своєрідний трафарет правильного мислення. Закони логіки - це загальна схема, своєрідний трафарет правильного мислення.
Speaker A
Від відступ від них веде до порушення процесу мислення. Відступ від них веде до порушення процесу мислення.
Speaker A
Мислення стає неправильним, нелогічним. Відступ від них веде до порушення процесу мислення. Мислення стає неправильним, нелогічним.
Speaker A
Мислення стає неправильним, нелогічним. Тому мислити логічно це означає мислити відповідно до законів логіки. Тому мислити логічно це означає мислити відповідно до законів логіки.
Speaker A
Тому мислити логічно, це означає мислити відповідно до законів логіки. Значите, закони логіки мають силу у мислені тоді, коли ми, застосовуючи їх, враховуємо наступні умови.
Speaker A
Закони логіки мають силу в мисленні тоді, коли ми, застосовуючи їх, враховуємо наступні умови. Закони логіки мають силу в мисленні тоді, коли ми, застосовуючи їх, враховуємо наступні умови.
Speaker A
По-перше по-перше мова повинна йти про один і той же предмет думки. Мова повинна йти про один і той же предмет думки.
Speaker A
По-друге по-друге мова повинна йти тільки про одне відношення чи властивість предмета думки. Мова повинна йти тільки про одне відношення чи властивість предмета думки.
Speaker A
Мова повинна йти тільки про одне: відношення чи властивість предмета думки. І по-третє, думка про предмет міркування повинна бути обмежена певним часом.
Speaker A
Думка про предмет міркування повинна бути обмежена певним часом. Думка про предмет міркування повинна бути обмежена певним часом.
Speaker A
Логіка визнає існування дуже багатьох законів. Інколи навіть говорять безліч законів. Логіка визнає існування дуже багатьох законів.
Speaker A
Деякі закони відносяться до окремих форм мислення чи до окремих логічних операцій. Деякі закони відносяться до окремих форм мислення чи до окремих логічних операцій.
Speaker A
Деякі закони відносяться до окремих форм мислення чи до окремих логічних операцій. Разом з тим, разом з тим виділяють чотири основних закони логіки.
Speaker A
Разом з тим виділяють чотири основні закони логіки. Вони є основними, тому що вони є основними, тому що, по-перше по-перше діють в будь-якому процесі мислення.
Speaker A
Тобто є універсальними, діють в будь-якому процесі мислення. По-перше, діють у будь-якому процесі мислення. По-друге по-друге виражають корінні властивості логічного мислення.
Speaker A
виражають корінні властивості логічного мислення, а саме визначеність суперечність послідовність та обґрунтованість мислення, а саме визначеність, несупере чність, послідовність та обґрунтованість мислення, визначеність несуперечність послідовність та обґрунтованість мислення.
Speaker A
Звице ми можемо зробити висновок, що дійсно до основних законів логіки належать. Можете записати ще раз.
Speaker A
Чотири основні закони. До основних законів логіки належать закон тотожності, закон несуперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави, закон тотожності, закон несуперечності, закон виключеного третього і закон достатньої підстави.
Speaker A
То, власне, саме ці закони ми з вами маємо розглянути. Ці закони ми маємо розглянути.
Speaker A
От власне те, що стосується першого нашого питання. Загальна характеристика законів мислення. Які є можливо питання? Будь ласка, задавайте.
Speaker A
Ну, поки не чую. От. Тож ми перейдемо до розгляду питань. Так. Перше питання. Зако закон тотожності розгляду законів.
Speaker A
Закон тотожності. Зараз включаю вам демонстрацію. Так, почнемо з визначення закону тотожності. Будь-яка думка в процесі міркування повинна бути тотожна самій собі.
Speaker A
Будь-яка думка в процесі міркування повинна бути тотожна самій собі. Будь-яка думка в процесі міркування повинна бути тотожна самій собі.
Speaker A
Символічний запис закону тотожності має наступний вигляд. P односпрямована стрілка P або А, тотожним є А. Так.
Speaker A
От якщо p, то p або а дорівнює а або а є тотожним а. Це знак тотожності теж.
Speaker A
От закон тотож закон тотожності виражає таку корінну властивість мислення, як його визначеність. Закон тотожності виражає таку корінну властивість мислення, як його визначеність.
Speaker A
Закон тотожності виражає таку корінну властивість мислення, як його визначеність. Це означає, що будь-яка думка в процесі міркування повинна мати певний стійкий зміст.
Speaker A
Це означає, що будь-яка думка в процесі міркування повинна мати певний стійкий зміст. Будь-яка думка в процесі міркування повинна мати певний стійкий зміст.
Speaker A
Із закону тотожності випливає дві крапки. Вимога. Так випливає. Вимога. Наступна вимога. Можна так сказати.
Speaker A
Із закону тотожності випливає наступна вимога. Не можна ототожнювати різні думки і не можна тотожні думки приймати за нетожні.
Speaker A
Не можна ототожнювати різні думки. І не можна тотожні думки приймати за нетожні. Із закону тотожності випливає наступна вимога.
Speaker A
Не можна ототожнювати різні думки і не можна тотожні думки приймати за нетожні. Порушення цієї вимоги в процесі міркування.
Speaker A
Порушення цієї вимоги в процесі міркування може бути обумовлена наступними причинами. Може бути обумовлене наступними причинами.
Speaker A
Порушення цієї вимоги у процесі міркування може бути обумовлене наступними причинами. По-перше по-перше різним виразом однієї тієї ж думки в мові різним виразам однієї тієї ж думки в мові.
Speaker A
скажемо, всі студенти нашої групи склали іспит на відмінну і всі студенти нашої групи отримали за іспит від 90 до 100 балів.
Speaker A
Так, це різні вирази однієї і тієї же думки. Якщо студент отримав від 90 до 100 балів, то він є склав відміну. Йому, е, оцінку маємо поставити відмінно. Так. І всі студенти нашої групи склали іспит на відмінно. І всі студенти нашої групи
Speaker A
отримали за результатами іспиту від 90 до 100 балів. Ця це тотожні думки, бо вони виражають один і той же зміст.
Speaker A
Але якщо ми не зважимо на цю обставину, то можемо прийняти їх за нетожні думки.
Speaker A
Ну і, звичайно, звідси можуть бути різні логічні помилки. По-друге, по-друге, друга причина вживання багатозначних слів.
Speaker A
Вживання багатозначних слів теж може привести до ототожнення різних за змістом думок. От, ну, ми пам'ятаєте, уже говорили там про, наприклад, штампжива поняття штамп. Так, штампом є певні вистлів, чи з штампом є певне форма для виробів.
Speaker A
Якщо вживати слово штамп, то ми можемо с прийти до ототожнення думок, які є різні за змістом.
Speaker A
І по-третє, по-третє, відмінності в професії, освіті та життєвому досвіді людей. Відмінності професії освіті. та життєвому досвіді людей.
Speaker A
Тобто відмінності професії, освіті та життєвому досвіді людей теж можуть призвести до того, що одні і ті ж думки виражені різними словами.
Speaker A
Так, можуть сприйматися як недотожні. От. Ну, з чим це пов'язано? з тим, що та чи інша думка може бути виражена за допомогою слів, які є незрозумілими для вашого, е, так би мовити, колеги чи спів, е-е, то того, з ким ви спілкуєтесь. Так.
Speaker A
Тому завжди потрібно мати на увазі освіту людини, його ее життєвий досвід, от його словниковий запас. Так, і намагатися виразити думку так, щоб вона була зрозумілою для людини, на яку вона спрямована.
Speaker A
Інакше порозуміння ви не досягнете, якщо ви будете спілкуватися, скажемо, фаховим філософським фаховою філософською мовою, при цьому спілкуватися з людиною пересічною, яка зовсім ніякого відношення до філософії не має, то, звичайно, ви будете вживати ті філософські категорії, про які людина в
Speaker A
кращому випадку таку щось чула, а то може навіть і не чула. І ваша думка буде зовсім незрозумілою для людини.
Speaker A
І, звичайно, в цьому випадку е-е ми не зможемо досягти визначеності думки мислення, що вимагає закон тотожності. Закон тотожності.
Speaker A
Ну звичайно процеси мислення необхідно дотримуватись цього закону. Виходячи з цього, запишіть визначення ще одне закону тотожності.
Speaker A
Кожна думка про окремий предмет. Кожна думка про окремий предмет чи його властивість в умовах даного міркування повинна зберігати один і той самий зміст.
Speaker A
Кожна думка про окремий предмет чи його властивість у межах даного міркування повинна зберігати один і той самий зміст.
Speaker A
Це ще одне вираження закону тотожності. Запам'ятайте, кожна думка про окремий предмет чи його властивість у межах даного міркування повинна зберігати один і той самий зміст.
Speaker A
один і той самий зміст. Звичайно, порушення закону тотожності призводить до помилок. Порушення закону тотожності призводить до помилок.
Speaker A
Порушення закону тотожності призводить до помилок. Типові помилки під час порушення закону тотожності. типові помилки під час порушення закону тотожності.
Speaker A
Перший вид типових помилок- підміна понять, підміна понять. І другий вид: підміна тези. Підміна понять і підміна тези.
Speaker A
Підміна понять має місце тоді, коли в межах даного міркування підміна понять має місце тоді, коли в межах даного міркування під одним і тим же словом розуміють спочатку одне поняття, а потім інше. яке не є тотожним першому.
Speaker A
Підміна понять має місце тоді, коли в межах даного міркування під одним і тим же словом розуміють спочатку одне поняття, а потім інше, яке не є тотожним першому.
Speaker A
Підміна понять має місце тоді, коли в межах даного міркування під одним і тим же словом розуміють спочатку одне поняття, а потім інше, яке не є тотожним першому.
Speaker A
Підміна понять може бути як неусвідомленою, так і усвідомленою. Підміна понять може бути як неусвідомленою, так і усвідомленою, навіть навмисною.
Speaker A
Відміна понять може бути як неусвідомленою, так і усвідомленою і навіть навмисною. Підміна тези. Підміна тези має місце тоді, коли доведення чи спростування однієї тези підміняється доведенням чи спростуванням іншої тези, яка не є тотожною першій.
Speaker A
Підміна тези має місце тоді, коли доведення чи спростування однієї тези підміняється доведенням чи спростуванням іншої тези, яка не є тотожною першій.
Speaker A
Підміна тези має місце тоді, коли доведення чи спростування однієї тези підміняється доведенням чи спростуванням іншої тези.
Speaker A
яка не є тотожною першій. Підміна тези буває двох видів: часткова та повна. Підміна тези буває двох видів: часткова та повна.
Speaker A
Часткова підміна тези має місце тоді, коли замість загального судження обґрунтовується або спростовується часткове судження.
Speaker A
Часткова підміна тези має місце тоді, коли замість загального судження обґрунтовується або спростовується часткове судження.
Speaker A
Часткова підміна тези має місце тоді, коли замість загального судження обґрунтовується або спростовується часткове судження. Проте із істинності часткового судження істинність загального не випливає.
Speaker A
Проте із істинності часткового судження істинність загального не випливає. істині загального не випливає. Ну, наприклад ми починаємо перевіряти, як студенти склали іспит. Так, Іванов склав на відмінно, Петро склав на відмінно, Сидоров склав на відмінно.
Speaker A
Отже, робимо висновок, що всі студенти склали на відмінно. Звичайно, це можливо лише тоді, коли ми перевірили всіх тих студентів, які складали іспит, перевірили їхні результати.
Speaker A
Але якщо ми перевірили трьох із п'яти, то наш висновок буде, звичайно, вірогідним так проблематичним.
Speaker A
І ми не можемо, виходячи із того, що ми дослідили частину предметів, зробити висновок щодо всіх предметів певного класу. Так, в цьому випадку ми можемо лише маємо обґрунтування лише часткової часткового судження.
Speaker A
Обґрунтування загального судження в нас немає. Із того, що деякі студенти склали іспит на відмінно, не випливає, що всі студенти склали іспит на відмінно теж є істинним судженням. І з істинності частково істинність загального ніколи не не від не випливає. Так, під повна
Speaker A
підміна тези має місце тоді, коли тези відрізняються не тільки за кількісною характеристикою, а і за змістом.
Speaker A
Повна підміна тези має місце тоді, коли тези відрізняються не тільки за кількісною характеристикою, а і за змістом.
Speaker A
Повна підміна тези має місце тоді, коли тези відрізняються не тільки за кількісною характеристикою, а і за змістом.
Speaker A
Так, найбільш поширений випадок повної підміни тези. Назва в лабках аргумент до особи. Найбільш поширений випадок повної підмени тези. Аргумент до особи.
Speaker A
Аргумент до особи. До особи. Аргумент до особи має місце тоді, коли замість аналізу тези за змістом розглядають особисті характеристики її автора.
Speaker A
Має місце тоді, коли замість аналізу тези за змістом розглядають особисті характеристики її автора. А після цього і на цій підставі оцінюють вихідну тезу.
Speaker A
Аргумент дособе має місце тоді, коли замість аналізу тези за змістом розглядають особисті характеристики її автора.
Speaker A
А після цього і на цій підставі оцінюють вихідну тезу. Поширений випадок найбільш аргумент до особи має місце тоді, коли замість аналізу тези за змістом розглядають особисті характеристики її автора, а після цього на цій підставі оцінюють вихідну тезу. Типовий випадок повної
Speaker A
підміни тези лапкавка. Аргумент до милосердя, який використовують досить часто студенти. Так. Типовий випадок, аргумент до милосердя має місце тоді, коли міркування спрямоване на те, щоб у опонента викликати почуття жалю і на цій підставі схилити його до бажаного рішення.
Speaker A
Аргумент до милосердя має місце тоді, коли міркування спрямоване на те, щоб у опонента викликати почуття жалю і на цій підставі схилити його до бажаного рішення.
Speaker A
Аргумент до милосердя має місце тоді, коли міркування спрямова на те, щоб у опонента викликати почуття жалю.
Speaker A
і на цій підставі схилити його до бажаного рішення. Повною підміною теж є також логічна диверсія в лабках. Логічна диверсія використовують дуже часто політики.
Speaker A
Повною підміною тези є також логічна диверсія. В цьому випадку увага слухачів переключається на розгляд тези, яка не співпадає з вихідною тезою.
Speaker A
В цьому випадку увага слухачів переключається на розгляд тези, яка не співпадає з вихідною тезою.
Speaker A
В цьому випадку у вас слухачі переключається на розгляд тези, яка не співпадає з вихідною тезою.
Speaker A
От ви повинні мати на увазі, що якщо ваш опонент або опелює до характеристик автора, або усвідомлено переключає вашу увагу на іншу тезу. Це означає лише одне, що він не намагається віднайти істину.
Speaker A
Тобто є причини, які спонукають його для до таких дій. І вам це необхідно мати на увазі, коли ви спілкуєтесь з людьми.
Speaker A
Навіть в звичайних справах. Навіть в звичайних справах. От закон тотожності містить декілька основних приписів щодо правильного логічного мислення.
Speaker A
Закон тотожності містить декілька основних приписів щодо правильного логічного мислення. Основні ці приписи ми з вами зафіксуємо.
Speaker A
Закон тотожності містить декілька основних приписів щодо правильного мислення. Перший припис: Необхідно мислено зберігати зміст предмета міркування.
Speaker A
Необхідно мисленно зберігати зміст предмета міркування. Необхідно мислено зберігати зміст предмета міркування. Тут зазначте, якщо в одному із засновків визначено певний термін, якщо в одному із засновків визначено певний термін, то під час використання цього терміна в інших засновках та висновках
Speaker A
необхідно зберігати тотожність між ними. То під час використання цього терміна в інших засновках та висновках необхідно зберігати тотожність між ними.
Speaker A
Необхідно зберігати тотожність між ними. Якщо в одному із засновків визначено певний термін, то під час використання цього терміна в інших засновках та висновках необхідно зберігати тотожність між ними. Другий припис.
Speaker A
Необхідно досягати визначення думки в терміні. Необхідно досягати визначення думки в терміні. Тут зазначте наступне.
Speaker A
Термін повинен бути визначеним ясно, чітко та конкретно з посиланням на відоме. Термін повинен бути визначеним ясно, чітко та конкретно з посиланням на відоме.
Speaker A
Необхідно досягати визначення думки в терміні. Термін повинен бути визначений ясно, чітко та конкретно з посиланням на відоме. Третій припис. Необхідно розрізняти формальну та змістовну тотожність.
Speaker A
необхідно розрізняти формальну та змістовну тотожність. Необхідно розрізняти формальну та тотожну е та змістовну тотожність.
Speaker A
Тут зазначите так. Тотожність між термінами повинна бути зафіксованою не за формальними підставами. В дужках однакова логічна структура, форма написання а за змістовними.
Speaker A
Тотожність між термінами повинна бути зафіксована не за формальними підставами. однакова логічна структура, форма, написання тощо.
Speaker A
А за змістовними тотожність між термінами повинна бути зафіксованою не за формальними підставами. Однакова логічна структура, форма на форма написання тощо. А за змістовними.
Speaker A
Ну і нарешті четвертий припис. припис. Необхідно враховувати комунікативні дії закону тотожності. Необхідно враховувати комунікативні дії закону тотожності.
Speaker A
Комунікативні аспекти дії, пробачте, закону тотожності. необхідно враховувати комунікативні аспекти дії закону тотожності, комунікативні аспекти дій закону тотожності, тобто багатозначність слів, різне значення слів, різну форму вираження слів і, звичайно, різний життєвий досвід опонентів, про що ми з вами говорили.
Speaker A
багатозначних слів, різне значення слів, різну форму вираження слів, різний життєвий досвід опонентів. Це все необхідно враховувати в процесі спілкування. Я вам про це вже говорив.
Speaker A
Так от, те, що стосується цього нашого питання. Закон тотожності. Є якісь питання до мене? Щось залишилося незрозумілим?
Speaker A
От поки що не чую. Маю надію, що все зрозуміло. Ну, тут, звичайно, ніяких логічних таких завдань немає. це інформаційний матеріал і потрібно, звичайно, його знати, так орієнтуватися.
Speaker A
І ці закони, звичайно, використовую в процесі виконання певних логічних завдань. От і цієї теми у нас залишилося ще три закони. Закон несуперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави.
Speaker A
Ці закони ми з вами розглянемо, звичайно, наступного разу. Ну, а на семінарське заняття ви вже підготуєте оці два питання, які ми сьогодні розглянули. Ну, крім того, маєте ж на увазі, що я маю надію, що перевірю вашу роботу з теми поняття контрольну.
Speaker A
Надішлю вам. Ви знову їх подивитесь її уважно. І на наступному семінарському занятті ви будете можли ви будете мати можливість задати мені питання, які для вас залишилися незрозумілими. Так, чи те, чи інше завдання, яке ми залишилося незрозуміло. Я теж звертаю на це дуже
Speaker A
увагу бо е-е розумієте ну, справа в тому, що, звичайно, ці завдання будуть у вас і на такого типу завдання будуть у вас і на в білетах на іспиті. І тому, звичайно, потрібно розуміти, що у вас не так і що необхідно зробити, щоб
Speaker A
було так. Це по-перше. Ну, а по-друге, майте на увазі, що інколи я теж допускаюся помилок, то тому що дуже важко перевіряти в таких умовах роботу. Інколи дещо не добачиш, інколи дещо не дочитаєш. Ви розумієте, ви пишете ручкою. Бажано, щоб ви писали
Speaker A
чітко, звичайно, інколи фотографії не дуже якісні. От тому, звичайно, перевіряйте, запитуйте, бо бувають випадки, не дуже часто, правда, але бувають, коли я виправляю кількість балів, оскільки, ну, пропустив навіть завдання, був такой випадок, так, ну, не побачив, що він там
Speaker A
записаний просто-напросто. Тому уважно перевіряйте. І я, звичайно, зацікавлений, щоб ваші бали були добрими, достатніми, щоб вони відображали ваші знання, а не для того, щоб поставити вам якісь погані оцінки.
Speaker A
Це не моя мета зовсім. Ваш Моя мета, щоб ви щось знали і отримали відповідні ба.
Speaker A
Які є питання до мене? Що не зрозуміло? Ну, поки питань нема, тож ми сьогодні, нагадую, пишемо контрольну роботу. Я зараз філософам хвилин через 15 розпочну, розшлю завдання о 12й підключаємося, отримуємо останні консультації і пишемо.
Speaker A
Так, ну, а культурологом відповідно теж перед парою буду намагатися все розіслати. Ви теж підключаєтесь о 13:40 і теж будемо писати контрольну робо.
Speaker A
Тож відпочиньте і до зустрічі. До зустрічі. Ма
Topics:логіказакони мисленняконтрольна роботалогічні закониістинність думкилогічна правильністьзакон тотожностізакон несуперечностізакон виключеного третьогозакон достатньої підстави
