Карпатська Україна | Пишемо історію — Transcript

Для українців Друга світова війна розпочалася за півроку до її офіційного початку.

Яскравим свідченням цього стали події 1938-39 років на Закарпатті.

Коли була створена та існувала Карпатська Україна, як одна з історичних форм національної державності.

Опинившись в умовах повної міжнародної ізоляції, вона була окупована угорською армією.

Бої карпатських січовиків із угорськими військами в березні 1939 року стали першим у Європі збройним виступом проти агресивних планів Третього Рейху та його союзниці Угорщини.

У березні 1939 року Карпатська Україна заявила про себе світові, як незалежна держава, однак незважаючи на короткий термін її існування, вона залишила свій слід в історії боротьби українського народу за національну державність.

Цей невеличкий український клаптик землі з того боку Карпат, який майже тисячу років був відірваний від української землі, прагнув воз'єднатись із головною частиною української території, і мої земляки-закарпатці за ці тисячу років, перебуваючи у 18 країнах світу, не забули українську мову, українську пісню, православну релігію.

Мені здається, що це була, ну, самий такий великий переддень проголошення справжньої незалежності нашої держави у 1991 році.

Події в Карпатській Україні вважаються одним із етапів українського визвольного руху та державотворення в 20 столітті, отже, в будь-якому відношенні це є хоча було географічно локальним явищем, але воно мало надзвичайно велике, потужне національне значення.

І, зокрема, воно теж привернуло увагу багатьох міжнародних кіл.

Насправді, той період українське питання вийшло на широку міжнародну арену і почало дебатуватися в багатьох столицях.

Тодішньому визначному акту проголошення Карпатської України передувала складна геополітична ситуація в Європі.

По закінченню Першої світової війни і розпаду Австро-Угорської імперії.

Закарпатські українці активно виступали за об'єднання Карпатської України з іншими українськими землями.

На початку 1919 року на соборі представників від усіх закарпатських земель у Хусті.

Було проголошено злуку Карпатської України з Українською Народною Республікою.

Однак загарбання України російськими більшовиками не дозволило здійснити надії закарпатських українців на воз'єднання в спільній українській державі, на основі рішень міжнародних договорів Підкарпатська Русь була включена до складу Чехословацької Республіки на правах автономії.

Згідно Сен-Жерменського мирного договору Чехословаччина взяла на себе зобов'язання, включаючи цю територію до свого складу, дати їй автономні права.

Це право не було реалізовано на Закарпатті до 38 року, коли Чехословаччина зіткнулася з великою геополітичною загрозою з боку нацистської Німеччини, коли виникла судетська криза.

І в результаті цих подій Чехословаччина була змушена піти на федералізацію своєї державності.

Надавши автономію Словаччині, а згодом Підкарпатській Русі або Карпатській Україні.

Отже, геополітичний контекст тих подій був зумовлювався.

Агресією нацистської Німеччини проти Чехословаччини, але треба не забувати, що ці зобов'язання.

Прага мала перед Підкарпатською Руссю ще, коли вона приймала її до свого складу в 19 році.

У жовтні 1938 року в Підкарпатській Русі був сформований перший автономний уряд, який очолив учитель, журналіст і політичний діяч Андрій Бродій, однак через декілька тижнів його було усунуто з посади і заарештовано чехословацькою поліцією за зраду і шпигунство на користь Угорщини.

Невдовзі після призначення автономного уряду в Братиславі, його спочатку очолював лідер русофільського напрямку Андрій Бродій, і тільки 26 жовтня 38 року, через три тижні, уряд автономії очолив авторитетний представник українського напрямку Августин Волошин.

Закарпатті є багато потужних українського спрямування сімей, але самою головною державотворчою постаттю 20 сторіччя в Закарпатті залишається Августин Волошин, це була дійсно непересічна постать, він присвятив себе як шкільництву, як релігійний діяч.

Його непереоціненна роль у формуванні, заснуванні і діяльності Закарпатської просвіти, ну, власне кажучи, він навіть був банкіром у Підкарпатському банку, тобто це широкоформатна постать, яка своє життя присвятила українській темі у Закарпатській землі.

У листопаді новопризначений уряд Августина Волошина видав розпорядження про запровадження на території краю української мови, як офіційної, активно здійснювалися заходи, спрямовані на розбудову української держави.

Налагоджувалася робота промисловості, транспорту, торгівлі.

Українізувалась система освіти, видавнича справа, державна адміністрація.

Столицею автономії стало місто Хуст.

Під тиском європейських країн, до яких відносилась Німеччина, Угорщина, в тому числі і Польща, звичайно, Румунія, ставало питання про те, щоб як-то задовольнити апетити Угорщини.

І Віденським арбітражем було прийнято рішення про те, щоб частину території, це близько 15%, віддати у юрисдикцію угорської країни, і столиця Карпатської країни з Ужгорода була перенесена до Хусту.

У зв'язку з тим, що Мукачево, Берегово були віддані угорцям.

Міжнародне становище Карпатської України з кожним днем ускладнювалось.

Угорщина, претензії якої Віденським арбітражем були задоволені не повністю, постійно направляла в Карпатську Україну провокаційні терористичні групи.

Польща, яка ніяк не могла змиритися з існуванням поряд із Галичиною осередку української суверенності, також засилала сюди диверсійні групи для саботажу і здійснення терористичних актів.

Я провів навіть таку паралель, як у нас тут у Києві діяли тітушки, да, які провокували оці всі речі під час останньої революції, так само в Закарпатті у 38-му, особливо 39-му році, була направлено десятки, навіть тисячі терористів, які повинні були всередині країни піднімати оцей негативний настрій, різні провокації здійснювати, і тут був дуже великий союз Угорщини і Польщі.

Для захисту незалежності, автономії і боротьби з угорськими і польськими військовими формуваннями почали створюватися збройні сили Карпатської України під назвою Карпатська Січ.

Отже, це була парамілітарна організація, яка була створена 9 листопада 38 року, завдання, які ставились перед нею, були наступного характеру.

В першу чергу, Січ мала допомагати чехословацьким збройним силам відбитті нападів угорських та польських диверсантів, які здійснювали в той час таку гібридну війну проти Карпатської України.

Іншим завданням, звичайно, ставилися самими творцями цієї організації, було перетворити її на зародок майбутньої української армії, це було надзвичайно амбітне завдання, як на ті часи, незважаючи на те, що Карпатська Січ не мала достатніх старшинських кадрів, не мала зброї насамперед.

Велику допомогу в створенні Карпатської Січі надала Організація Українських Націоналістів, її активісти, які діяли в умовах еміграції та в підпіллі на Галичині, окрилені успіхами українців на Закарпатті, ризикуючи життям, кинулися їм на допомогу.

Та горстка українських націоналістів, яка прийшла з Галичини, зокрема, вона взяла дуже активну участь у формуванні Карпатської Січі, вони фактично заклали ядро штабу Карпатської Січі, група крайовиків, яка прийшла з Галичини, в тому числі майбутній командир УПА Роман Шухевич та Михайло Колодзінський, який очолював штаб Карпатської Січі, зробили все від них можливе, щоб створити дійсно повноцінну військову структуру, яка, яку вони бачили, як ядро майбутньої української армії.

Звичайно, що в тих умовах це було дуже важко це зробити, але молоді українські націоналісти, які марили просто ідеями та мріями про здобуття незалежності, вони використовували будь-яку найменшу можливість для того, щоб створити якісь структури, які потім мали би шанс відродити українську державність.

Автономний статус Карпатської України передбачав наявність законодавчого органу Сойму, вибори до нього відбулися 12 лютого 1939 року.

Абсолютну більшість голосів на них здобули делегати від Українського Національного Об'єднання, очолюваного Августином Волошиним.

Тим часом нацистська Німеччина повністю захопила Чехію і дала згоду на окупацію Угорщиною Карпатської України.

Окупація Угорщиною Закарпаття надзвичайно була санкціонована німецькою владою, і ось цей союз Угорщини з Німеччиною, в тому числі, на самому початку був за рахунок бонусу, тобто отримання, ну, принаймні, спочатку мирним шляхом частини Закарпатської території, а потім шляхом окупації і всієї частини, Угорщина, як союзник Німеччини, має право розпоряджатись цією територією на свій, як то кажуть, розсуд, тому доля Карпатської України уже за місяць або за, навіть раніше, до дня проголошення цього нового державоутворення української держави вже була вирішена там в центрі Європи.

У ніч з 13 на 14 березня в край увійшли угорські війська, не дивлячись на те, що країни Європи не підтримували створення незалежної української держави, Сойм 14 березня проголосив державну незалежність Карпатської України.

Цей акт не був у планах жодних країн, які в той час вирішили долю Чехословаччини, маю на увазі, в першу чергу, нацистську Німеччину, яка навіть відговорювала українців чинити будь-який збройний опір угорським військам.

В ході кількох засідань було прийнято конституційний акт про незалежність Карпатської України і був обраний президент Карпатської України Августин Волошин.

Треба сказати, що Карпатська Україна не була ніяким партикулярним, сепаратистським і так далі, вона мала всі ознаки української державності, включно з прапором, гімном, тризубом, в поєднанні з місцевим гербом і так само українською мовою.

Вона мала ці ознаки, які фактично визначали її приналежність до української нації.

Та незалежність тривала недовго, слабко споряджена і погано озброєна Карпатська Січ не могла довго стримувати наступ 40-тисячної регулярної армії.

Українська держава ще не змогла сформувати потужні, сильні військові загони, які би охороняли цю державу, за різними підрахунками це було близько 4000 січовиків, із яких справжню військову підготовку пройшли, ну, можливо, до 2000, перший бій, який відбувався біля Хусту, там серед січовиків більша половина була, це були гімназисти, тобто це фактично ті молоді хлопці, які повторили подвиг героїв під Крутами, ось, ось, ось така тоді була реальна армія Карпатської України.

Але навіть після поразки ще до кінця травня в Карпатах тривала партизанська війна, з усіх територій, які входили до Чехословаччини, тільки Карпатська Україна дала належну відсіч агресору, по суті, це був перший збройний опір на шляху загарбання Європи нацистською Німеччиною та її сателітами, і ці події стали знаковими в тогочасній Європі.

В той період була дуже активна пресова кампанія на Заході, яка говорила про те, що Гітлер планує створити Велику Україну.

На базі Карпатської України.

Отже, говорилось про те, що в один момент Карпатська Україна приєднає до себе Галичину і Радянську Україну, і на цій базі Гітлер створить таку маріонеткову державу, але Сталін побоювався, що певна якась група в середовищі навколо Гітлера може планувати, власне, щось в цьому напрямку.

І 10 березня 39 року фактично Сталін на 18-му з'їзді партії, він дав чітко зрозуміти, що Радянський Союз ніколи не прийме оцих планів, він порівняв Карпатську Україну з козявкою, яка хоче приєднати до себе слона.

Він хотів показати, що він не стурбований цією подією, він знає, що Німеччина насправді нічого не планує, він дав зрозуміти Гітлеру, що він був готовий до співпраці з ним, тобто, поховавши українське питання, відкривався шлях до союзу між Німеччиною та Радянським Союзом, і 39 рік це чітко показав.

Оцінюючи ті історичні події, дослідники стверджують, що коротке існування Карпатської України - це яскрава сторінка у визвольних змаганнях українців, які покоління за поколінням, ще з часів Гетьманщини, мріяли про свою незалежність і утвердження держави, а також демонстрація передусім світу, що Закарпаття - споконвічна українська земля, де живуть українці, які бажають мати соборну державність разом з іншими українськими землями.