Епізод про експеримент Рональда Фішера з чашкою чаю з молоком: чому важливі рандомізація, контрольні умови та статистична оцінка результатів.
Key Takeaways
- Експеримент має бути контрольованим і рандомізованим, інакше результат може бути зумовлений випадковістю або упередженням
- Люди погано інтуїтивно уявляють випадкові послідовності, тому рандомізацію слід забезпечувати об'єктивним методом
- Статистична ймовірність правильного випадкового вгадування має оцінюватися до того, як результат вважається переконливим
- Кількість спроб і критерії успіху мають бути обрані заздалегідь і можуть суттєво змінити висновок
What the video covers
- Ведучий пояснює, що для переконливого експерименту потрібен не просто правильний здогад, а контрольована процедура
- Розглядається історія Рональда Фішера та жінки, яка мала відрізнити чай, в який спершу налили молоко, від чаю з молоком, доданим пізніше
- Показано, чому чашки мають подаватися у випадковому порядку, щоб уникнути упередженості та закономірностей, які може помітити учасниця
- Фішер пропонував використовувати об'єктивні випадкові чинники, такі як монета, кубики чи таблиці випадкових чисел
- Для восьми чашок існує близько 70 варіантів вибору, лише один з яких правильний, тож шанс вгадати випадково — 1 до 70
- Ведучий наголошує, що критерії успіху задає експериментатор, і їх можна змінювати, наприклад, використавши 20 чашок
- Обговорюється, що науковці постійно проводять експерименти, щоб перевірити, чи відбувається певний ефект
- Згадуються дослідження з експертами з відбитків пальців, сприйняттям картин бджолами та ефектом спотвореного обличчя
- Згадується дискусія про дегустацію вин і твердження ЗМІ, що люди не відрізняють дешеве вино від дорогого
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
сподіваюся, що кожен подумав над тим, що могло б переконати їх у тому, що різниця дійсно є. Це дуже хороший приклад, бо він охоплює речі, про які ми говорили: з чого повинен складатися експеримент і як можна використовувати експерименти і науку під час щоденного прийняття рішень. Якщо ви поставите себе на місце професора, що зможе вас переконати? Якби я приготував чашку чаю, додав до нього трішки молока і запропонував чай вам і запитав: «Я налив молоко в чай чи навпаки?», і ви б відповіли правильно, не думаю, що це б мене сильно переконало. Я б не знав, чи ви вгадали, чи дійсно відчули різницю. Можливо, краще було б приготувати дві чашки чаю: в одну спершу налити молоко, а в іншу чай, потім запропонувати вам, щоб ви зробили ковток з кожної і сказали, як приготовано напій. Чашок дві, але не думаю, що це достатньо переконливо. Думаю, люди керуватимуться інтуїцією: скільки чашок молока і чаю або чогось іншого потрібно, щоб ви переконалися, що хтось може відчути різницю? Дві чи п'ять? Що потрібно, щоб сказати: «Добре, я вам вірю, все так, як ви говорите»?
Speaker A
науку під час щоденного прийняття рішень якщо ви поставите себе на місце професора що зможе вас переконати Якби я приготував чашку чаю додав до нього трішки молока запропонував чай вам і запитав я налив молоко в чай чи навпаки і ви б відповіли правильно Не
Speaker A
Якщо ми повернемося до історії з Рональдом Фішером, то йому вистачило для цього вісім чашок чаю: по чотири чашки спершу налили молоко, а решту чашок – чай. Він сказав жінці, яким чином вона може підтвердити свої слова: «Ось чотири чашки, а ось ще чотири. Ми не скажемо вам, у яких чашках який чай. Ви отримаєте по одній частці за раз, пробуватимете його і робитимете висновки про те, як його приготували». Дуже важливим було те, що чашки приносили у довільному порядку. Якщо пригадати третій епізод, де ми говорили про те, що люди схильні вибирати ту пару панчіх, яка розташована праворуч від них, то зрозумієте, що тут могло статися те саме. Якби всі чашки, які спочатку налили молоко, стояли праворуч, а решта ліворуч, люди обирали б одну з них і казали, що усі ті, що праворуч, спершу налили молоко. Отже, їх треба розмістити не по порядку і приносити довільно.
Speaker A
зробили ковток з кожної і сказали як приготовано напій чашок дві але не думаю що це достатньо переконливо думаю люди керуватимуться інтуїцією скільки чашок молока і чаю або чогось іншого потрібно щоб ви переконалися що хтось може відчути різницю дві
Speaker A
Що ти маєш на увазі під довільністю? Люди погано розуміються на випадкових послідовностях, тому можна вирішити, що варто приносити чашки у такому порядку: чашка, у яку спершу налили молоко, чашка, у яку спершу налили чай, тощо. Жінка вирішить, що ви приносите чашки у цьому ж порядку, і відповідатиме так само. Складається враження, що вона відповідає правильно, але це завдяки схожим уявленням про випадкову послідовність.
Speaker A
вона може підтвердити свої слова ось чотири чашки А ось іще чотири ми не скажемо вам у яких чашках який ча Ви отримаєте по одній частці за раз пробуватимете його і робитимете висновки про те як його приготували дуже важливим було те що
Speaker A
Це дійсно так. Рональд Фішер зауважив це і запропонував визначити випадкову послідовність за допомогою якогось об'єктивного чинника, такого як підкидання монети, гральні кубики або карти. Не пам'ятаю, що саме він обрав, щось типове для ігор на удачу: генератор випадкових чисел, таблиця з випадковими числами. Вона тоді так називалася, правильно? Отже, ви у довільному порядку приносите чашки, жінка робить ковток і має вгадати, яким чином приготували чай. У Фішера було вісім чашок. Не заглиблюватимуся в розрахунки, але підкреслюю: у чотири чашки спершу налили чай, а в решту молоко. Жінці треба було правильно відповісти, щоб люди за столом повірили їй. Але якою ж має бути кількість правильних відповідей, щоб їй повірили? Дві-три правильні відповіді після восьми спроб? Фішер, коли описував цей експеримент, не зазначив, скільки правильних відповідей дала жінка. Та припустімо, що вона відповіла правильно усі вісім разів і змогла відрізнити чашки, в які спершу налили молоко. Наскільки це дивно? Повторю: я не хочу вдаватися до математичних розрахунків, але якщо підрахувати кількість комбінацій можливих відповідей за наявності восьми чашок із чаєм, вийде близько 70 варіантів вибору, і серед них лише один правильний. Тобто існує шанс один до 70. Тож малоймовірно, що жінка випадково дасть вісім правильних відповідей або здогадається, в якій чашці який чай, якщо вона дійсно не відчуває різниці. Тому досить складно – напрочуд складно – сказати: «Зачекайте, може, в цьому щось є». Але саме ви встановлюєте критерії, і ви можете їх змінювати. Можна запропонувати дев'ять чи 20 чашок. Якщо жінка правильно відповість, спробувавши чай із 20 чашок, то це означатиме, що випав один шанс із п'ять тисяч, що вона упорається із цим завданням завдяки випадковості, і я переконався, що жінка дійсно відчуває різницю. Навіть якби вона правильно вказала принаймні вісім із 20 чашок, це хороший приклад експериментального методу, що демонструє, наскільки недолугою є віра у випадковість.
Speaker A
молоко стояли праворуч а решта ліворуч люди обирали б одну з них і казали що усі ті що праворуч спершу налили молоко Отже їх треба розмістити не по порядку і приносити довільно Що ти маєш на увазі під довільністю люди погано розуміються на
Speaker A
Так, саме цим щодня займаються науковці: вони розробляють експерименти, а потім намагаються з'ясувати, що дивного у предметі дослідження. Ми з тобою когнітивісти, і більшість часу теж експериментуємо. Наразі ми досліджуємо в лабораторіях ідентифікацію за допомогою відбитка пальця. Є люди, що свідчать у суді: чи збігаються відбитки з місця злочину з відбитками підозрюваного? Вони експерти з відбитків пальців, але наскільки добре вони проводять експертизу? Вони і справді вправніші за нас, дізнаємося у 10-му епізоді. Ось ще один приклад: наш колега в ВНУ намагається з'ясувати, чи можуть бджоли відрізнити картини Пікассо та Моне. Також ми досліджуємо ефект спотвореного обличчя, про який говорили у другому епізоді, коли обличчя мали спотворений вигляд. Ми намагаємося з'ясувати, як підсилити цей ефект і що є його причиною. Ми проводимо експерименти і намагаємось переконати себе, своїх колег, кого завгодно: чи відбувається тут щось, чи ні.
Speaker A
відповідатиме складається враження що вона відповідає правильно але це завдяки схожим уявленням про випадкову послідовність Це дійсно так Рональд Фішер зауважив це і запропонував визначити випадкову послідов за допомогою якогось об'єктивного чинника такого як підкидання монети гральні кубики або карти не пам'ятаю що саме він обрав щось
Speaker A
До речі, мою увагу привернула одна заява щодо дегустації вин. ЗМІ нещодавно опублікували кілька статей, де відзначили наступне: цього не існує. Дегустація вин – ні, сенситивність – ні, люди не відрізняють дешеве вино від дорогого і навіть червоне від білого. Оскільки це передбачало проведення експертизи вина, я звернувся до Тоні Мантонакіс, щоб поговорити про це. [foreign]
Speaker A
заглиблюватимуся в розрахунки але підкреслюю що в чотири чашки спершу налили чай а в решту молоко жінці треба було правильно відповісти щоб люди за столом повірили їй але якою ж має бути кількість правильних відповідей щоб їй повірили дві-три правильні відповіді
Speaker A
після вісьмох спроб Фішер коли описував цей експеримент не зазначив скільки правильних відповідей дала жінка та припустімо що вона відповіла правильно усі вісім разів і змогла відрізнити чашки в які спершу налали молоко наскільки це дивно повторю Я не хочу вдаватися до
Speaker A
математичних розрахунків але якщо підрахувати кількість комбінації можливих відповідей за наявності восьми чашок із чаєм вийде близько 70 варіантів вибору але них лише один правильний тобто існує шанс одного до 70 тож малоймовірно що жінка випадково дасть вісім правильних відповідей або
Speaker A
здогадається в якій часті який чай якщо вона дійсно не відчуває різниці тому досить складно напрочуд складно сказати Зачекайте може в цьому Щось є але саме ви встановлюєте крите і ви можете їх змінювати можна запропонувати девть чи 20 чашок якщо
Speaker A
жінка правильно відповість спробувавши чай із 20 чашок то це означатиме що випав один шанс із 5 сяч що вона упорується із цим завданням завдяки випадковості і я переконався у тому що жінка дійсно відчуває різницю Навіть якби вона правильно вказала принаймні
Speaker A
вісім із 20 чашок це хороший приклад експериментального методу що демонструє наскільки недолугою є віра у випадковість Так саме цим щодня займаються науковці вони розробляють експерименти а потім намагаються з'ясувати Що дивного У предметі дослідження ми з тобою когнітивісти і
Speaker A
більшість часу теж експериментуємо наразі ми досліджуємо лабораторії ідентифікацію за допомогою відбитка пальця є люди що свідчать у суді Чи збігаються відбитки з місця злочину з відбитками підозрюваного вони експерти з відбитків пальців але наскільки добре Вони проводять експертизу вони і
Speaker A
вправніші за нас дізнаємося у 10-му епізоді так ще один приклад наш колега внву намагається з'ясувати чи можуть бджоли відрізнити картини Пікассо та Моне Також ми досліджуємо ефект спотвореного обличчя про який говорили у другому епізоді коли обличчя мали спотворений
Speaker A
вигляд Ми намагаємося з'ясувати як підсилити цей ефект І що є його причиною ми проводимо експерименти і намагаємось переконати себе своїх колег кого завгодно чи відбувається щось тут чи ні До речі мою увагу привернула одна заява щодо дегустації вин ЗМІ нещодавно опублікували кілька
Speaker A
статей де відзначили наступне цього не існує дегустація вин ні сенітниця люди не відрізняють дешеве вино від дорогого і навіть червоне від білого оскільки це передбачало проведення експертизи вина я звернувся до Тоні мантонакіс щоб поговорити про це foreign
Topics:експериментРональд Фішеррандомізаціячай з молокомстатистикакогнітивна науканаукový методдегустація винймовірністьконтрольований експеримент











