Психолог Вільям Томсон розмірковує про суб'єктивність криміналістичних висновків, вплив очікувань експерта та переваги сліпого методу аналізу доказів.
Key Takeaways
- Криміналістичні висновки є результатом людського судження, а не лише машинного аналізу
- Очікування експерта можуть викривлювати інтерпретацію доказів
- Сліпий метод і обмеження стороннньої інформації зменшують упередженість
- Обережне ставлення до інформації, що лежить в основі рішень, допомагає уникати помилок
What the video covers
- Докази, що подаються присяжним, залежать не лише від обладнання, а й від людського висновку про їхнє значення
- Різні експерти можуть дійти різних висновків щодо одного й того самого розслідування
- Неоднозначні докази потребують експертної інтерпретації, що створює простір для суб'єктивності
- Очікування та бажання побачити певний результат схиляють людей до підтвердження своїх передбачень
- Ефект спостерігача: схильність бачити лише те, що очікуєш побачити
- Криміналісти мають мінімізувати стороннью інформацію, наприклад, підозри поліції чи дані про підозрюваного
- Сліпий метод оцінювання, який застосовується в освіті, може бути корисним і в криміналістиці
- Інтуїтивні рішення часто не піддаються аналізу, тому важливо уважно ставитися до інформації, на якій базується рішення
- Іноді відсутність інформації веде до кращих рішень
- Томсон вивчає формування доказів, їхню реакцію на них та докази, які можуть бути хибними
Chapters
- 00:00Міфи про об'єктивність криміналістики
- 00:55Людське судження в аналізі доказів
- 01:50Очікування та когнітивні упередження експертів
- 02:50Ефект спостерігача і потреба в нейтральності
- 03:46Сліпий метод в криміналістиці та освіті
- 04:37Поради для покращення мислення і вибору
- 05:45Коли відсутність інформації корисна
- 06:41Про Вільяма Томсона і його дослідження
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
[музика] Коли я дивився CSI, у мене виникало враження, що результати тестів ДНК та порівняння відбитків пальців цілковито об'єктивні, що це результат роботи обладнання: кладеш зразок у прилад, і він показує збіг. А іноді показує фотокартку людини, чиє ім'я або відбитки пальців...
Speaker A
Перевіряли? Думаю, що серіал не враховує, наскільки міра збігу чи сам висновок залежить від суб'єктивної думки експерта. Висновок залежить від людини. Для мене, як для психолога, криміналістика цікава тим, як людські судження та рішення впливають на збір і пошук доказів під час
Speaker A
розслідування. Докази, що надаються присяжним, це не лише результат роботи машини, також це висновок людини про те, що означають певні результати аналізу, чи що означає певний збіг. Дивно, як часто різні експерти приходять до різних висновків, проводячи одне і те саме
Speaker A
розслідування. Як людина може дивитися на доказ і дійти хибного висновку? Які когнітивні механізми впливають на це? Таке може статися, якщо доказ досить неоднозначний. Буває так, що він неспростовний і з ним не посперечаєшся, та бувають і неоднозначні докази з багатьма можливими тлумаченнями.
Speaker A
Тут уже потрібен експерт. А коли експерт береться до справи, то він, як і будь-яка інша людина, може потрапити під вплив очікування певного результату чи бажання побачити очікуваний результат. Люди, які очікують щось побачити, дуже вмотивовані у цьому і частіше за все вони бачать бажане. Вони
Speaker A
схильні до інтерпретації, що збігаються з їхніми судженнями, бажаннями чи очікуваннями чогось. Це властиво усім. Здебільшого очікування побачити певний результат допомагає нам орієнтуватися в інформації, і частіше за все ми не помиляємося, та іноді і помиляємося. Буває й так. Це проблема криміналістики, адже
Speaker A
криміналіст має навчитися запобігати так званому ефекту спостерігача, схильності бачити лише те, що хочеш або очікуєш побачити. Докази потрібно аналізувати так, щоб не викривити їх, адже згодом вони розглядатимуться присяжними. Думаю, найкращий спосіб це зробити, мінімізувати кількість додаткової інформації, що
Speaker A
отримує експерт. Якщо він проводитиме аналіз, не знаючи, якими мають бути результати чи якою має бути відповідь, тоді значно вірогідніше, що експерт керуватиметься лише науковим підходом і не викривлятиме висновків згідно зі своїми очікуваннями та упередженнями. За моїм досвідом, судова
Speaker A
система найкраще працює тоді, коли експерт робить висновки, спираючись лише на науку, коли не допускає впливу на висновки таких чинників, як підозра про те, чи могла людина скоїти злочин, теорії поліцейських щодо цієї справи, їхні підозри тощо. Саме з цієї причини в інших галузях
Speaker A
теж застосовують сліпий метод. Часто викладачі перевіряють тести, не знаючи, хто їх складав. Думаю, це слушно, так на викладача не вплине інша інформація про студента, завдяки якій він очікував побачити від нього певний результат. Значно краще, коли викладач зосереджений на тесті, а не на додатковій
Speaker A
інформації, що може викривити його результати. Те саме стосується і криміналістики. Що б ви порадили слухачам, які хочуть покращити своє мислення і частіше робити правильний вибір? Гарне запитання. Та я, здається, і сам добре мислити не навчився. Серйозно. Нам усім важко ясно
Speaker A
розмірковувати і впорядковувати свої думки. Іноді мені допомагали систематичність, розкладання проблеми на складові частини і обережне їхнє обдумування. Проте я дуже рідко так роблю. Частину рішень ми приймаємо інтуїтивно. Ми не зовсім розуміємо ці процеси і не можемо їх проаналізувати.
Speaker A
Щоб рідше помилятися, я б радив людям обережніше розглядати інформацію, на основі якої вони приймають рішення. Якщо ви криміналіст і хочете уникнути впливу на ваше рішення небажаної сторонньої інформації, переконайтеся, що вона вам невідома. Якщо ви викладач і хочете уникнути впливу шарму студентів під час
Speaker A
оцінювання результатів іспиту, оцінюйте іспит сліпим методом. Буває, обставини складаються так, що брак інформації призводить до кращих рішень. Якщо ви потрапили в такі обставини, відгородження від небажаної інформації може виявитися кращим шляхом для прийняття рішення. Мене звати Біл. Я вивчаю
Speaker A
докази, вивчаю те, як вони формуються і як на них реагують, вивчають докази, які можуть виявитися хибними. А що ви не вивчаєте?
Topics:криміналістикакогнітивні упередженнясудові експертидоказисліпий методефект спостерігачаприйняття рішеньпсихологіяДНК-аналізAlumni Fund Ukraine











