Епізод про те, чому особистісні риси не допомагають прогнозувати поведінку людини, а ситуація і контекст мають значно більший вплив. Розглянуто експерименти Дарлі і Бетсона та Гартшорна і Мея.
Key Takeaways
- Особистісні риси характеру слабко передбачають поведінку людини в конкретній ситуації.
- Ситуаційний контекст (наприклад, поспішання) значно сильніше визначає дії людини.
- Чесність чи нечесність в одній ситуації майже не передбачає поведінку в іншій.
- Для точних прогнозів варто аналізувати обставини, а не покладатися на узагальнені характеристики людини.
What the video covers
- Епізод підсумовує попередні 10 випусків і пояснює, як прогнозувати поведінку людей.
- Більшість людей оцінює інших за особистісними рисами (щедрість, балакучість, довіра), але ці риси слабко передбачають поведінку.
- Експеримент Дарлі і Бетсона з притчею про доброго самарянина показав, що релігійність не впливала на готовність допомогти.
- Вирішальним фактором було те, чи поспішали учасники: серед тих, хто поспішав, допомогла лише 10%, серед тих, хто не поспішав, – 66%.
- Експеримент Гартшорна і Мея показав, що чесність у різних ситуаціях слабко корелює: коефіцієнт близько 0,15.
- Народна думка «збрехав раз – брехатимеш постійно» не підтверджується даними.
- Прогнозувати поведінку можна лише в тій самій задачі та тих самих обставинах, а не переносити її на інші ситуації.
- Лі Рос, Дженінгс та Емобайл досліджували узгодженість поведінки в різних обставинах і дійшли схожих висновків.
- Ключовий урок: знання ситуації та її контексту важливіші за знання особистісних рис людини для прогнозування.
- Розмова з Росом і Нісбеттом про вплив ситуаційного контексту анонсована як наступна частина.
Chapters
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
у цьому епізоді ми розкажемо вам про те, до чого йшли упродовж усіх 10 випусків. ми обіцяли слухачам, що розповімо про методи, завдяки яким вони зможуть змінити світ. сьогодні ми зосередимо увагу на тому, про що не могли розказати у перший день занять.
Speaker A
до цього потрібно було підготувати. думаю, це найважливіше з того, про що ми можемо розказати. але спершу потрібно розвінчати деякі міфи.
Speaker A
візьмімо кілька випадків, де нам потрібно щось прогнозувати. якщо ти проводиш співбесіду, потрібно спрогнозувати, чи гарно кандидат виконуватиме роботу. іноді потрібно вирішити, чи варто йти на певне побачення, визначити, чи продаватиметься якийсь продукт, вирішити, чи довірити комусь таємницю, або зробити більш важливий вибір: чи стане злочинець рецидивістом.
Speaker A
коли ти ставиш запитання людині, яка тобі потрібна, інформація, щоб прийняти рішення, що допоможе тобі зробити правильний прогноз? більшість людей ставлять запитання щодо особистісних рис характеру особи, на кшталт: "їй варто довіряти?", "в якій родині вона зростала?" тощо. "Дженіс балакуча чи щедра? А Том стриманий?" так запитують про певні характеристики людини.
Speaker A
ми почали цей епізод, поставивши слухачам запитання: людина йде у провулок і бачить біля дверей будинку бідно вдягненого чоловіка з опущеною головою і заплющеними очима. він лежить, кахикає і стогне. назвіть одну річ, яку вам потрібно знати, щоб спрогнозувати, чи зупиниться ця людина, щоб допомогти бідоласі? потім я покажу, що хотіли дізнатися онлайн-слухачі, а слухачі денної форми навчання питали про особистісні якості. вони хотіли дізнатися про цю особу: чоловік це чи жінка? де ця людина працює? в якій родині зростала? чи релігійна вона?
Speaker A
ця ситуація може видатися людям знайомою. вона дуже схожа на притчу, яку розповів Ісус. там ішлося про те, що нещасний чоловік лежав на узбіччі дороги, його пограбували і поранили, а люди проходили повз нього і не допомагали. спершу це був священник: він пройшов і не допоміг. потім пройшов левіт. і нарешті чоловіка побачив самарянин: він прив'язав йому рани, поклав на свою худобу, привів до заїзду і доглянув за ним. звідси й вислів "добрий самарянин". так можна було б подумати, як і більшість, що чоловікові допоміг би священик чи релігійна людина. але сталося не так.
Speaker A
дослідники з Принстонського університету вирішили змоделювати цю ситуацію і побачити, як би все відбувалося в наші дні. вони розробили експеримент, в якому задіяли семінаристів, студентів-теологів. у приміщенні, де проводилося дослідження, їм видали купу аркушів із запитаннями, на які потрібно було дати відповідь. але справжній експеримент почався пізніше. це експеримент Даркі і Бетсона: коли учасники відповідали на запитання, вони переходили в інший корпус, аби зробити доповідь на тему притчі про доброго самарянина. дорогою до іншого корпусу вони бачили людину, що лежала із заплющеними очима, кахикала і страждала.
Speaker A
питання було в тому, чи зупиниться хтось, щоб допомогти. виявилося, що релігійність геть не впливала на те, чи зупиниться людина, щоб зарадити. це не допомогло у прогнозуванні. а допомогло знання того, чи поспішали кудись учасники експерименту, чи ні. перед тим як перша група виходила з кімнати, експериментатори казали: "покваптеся, бо ви дуже запізнюєтесь на доповідь". а другій групі сказали: "у вас достатньо часу, можете не поспішати". із групи, що поспішала, лише 10% студентів зупинилися, щоб допомогти, а з групи, що нікуди не поспішала, зупинилося 66% студентів.
Speaker A
здається, 63%? так, так, в цілому ти правий. це велика цифра. різниця у 53% така, що цифра каже сама за себе, і додати нічого. чинником, який визначив, чи допоможе людина, виявилося те, чи поспішає вона.
Speaker A
на початку епізоду ми поставили ще одне запитання на подібну тему. ми просили слухачів визначити співвідношення чесності. як у досить старому експерименті, його проводили Гартшорн і Мей, якщо не помиляюся, ще у 28-му році. на початку цього епізоду ми просили слухачів уявити, що вони спостерігають за групою дітей молодших і середніх класів, і слухачам потрібно визначити співвідношення між чесністю дітей у різних ситуаціях. наприклад, у спортивному завданні дитина мала сказати, скільки кіл вона пробігла по стадіону, хоча експериментатор це і так знав, і чи підглядатиме дитина відповідь, щоб вирішити задачу. ми просили слухачів визначити, чи впливатиме чесність або її відсутність у виконанні одного завдання на те, як дитина виконає інше завдання.
Speaker A
більшість студентів, як і експериментатори, думали, що впливатиме, і що здебільшого друге завдання буде виконано так само, як і перше. слухачі визначили, що за стобальною шкалою співвідношення між підходами до виконання завдань буде близько 60. але все виявилося зовсім не так. експеримент Гартшорна і Мея показав, що цифра зовсім інша: співвідношення зв'язку між чесністю у різних обставинах становило близько 15 сотих за стобальною шкалою. це 0,15. вірогідність повторної брехні або чесності дуже низька.
Speaker A
поясни це докладніше. якщо людина збрехала, сказавши, що бігла більше кіл, ніж пробігла насправді, це не означатиме, що вона стовідсотково підглядатиме відповідь у вирішенні задачі. зв'язку майже немає.
Speaker A
саме так. а люди кажуть: "збрехав раз, брехатимеш постійно". вважалося, що якщо людина чесна у чомусь одному, то, скоріше за все, вона буде чесною і в іншому. але це залежить від обставин. можна спрогнозувати, чи буде людина чесною у виконанні певного завдання і певних обставинах, але з іншим завданням і в інших обставинах цього зробити неможливо. це дуже важливе зауваження.
Speaker A
ми поговорили з Лі Росом. він був автором дослідження, проведеного спільно з Дженінгсом і Емобайл. вони намагалися виміряти співвідношення у поведінці в різних обставинах. якщо існує співвідношення у 0,15 чи навіть менше, за 0,30, а це, максимум, показник відповідності дій у різних обставинах в реальному житті, навіть показник у 0,5 не допоможе нічого спрогнозувати. він безкорисний. а зв'язок у 0,15 тим більше не допоможе нічого спрогнозувати: він майже відсутній. ця інформація нічого не дає. в одних обставинах людина може повестися нечесно, а в інших чесно, і цього не можна спрогнозувати.
Speaker A
це перший, надзвичайно важливий урок цього епізоду: особистісні риси характеру, моральні якості, речі, за якими ми визначаємо людину і те, наскільки вона хороша, щедра, екстраверт чи інтроверт, адже, як ти казав, саме ці якості ми воліємо дізнатися у першу чергу, вони не допоможуть нам у прогнозуванні. це суперечливо звучить. але у прогнозуванні краще допоможе знання ситуації та її контексту. як ти казав, поспішає людина чи ні?
Speaker A
ми наведемо ще приклади того, як ситуація може вплинути на поведінку. та спершу ми послухаємо Роса і Нісбетта. вони також розкажуть нам про вплив ситуаційного контексту на людину. послухаємо їх.
Speaker A
впливатиме І що здебільшого друге завдання буде виконано так само як і перше слухачі визначили що за стобайльною шкалою співвідношення між підходами до виконання завдань буде близько 60 але все виявилося зовсім не так експеримент гартшорна і Мей показав що
Speaker A
цифра зовсім інша співвідношення зв'язку між чесністю у різних обставинах становила близько 15 сотих за стобальною шкалою це 15 вірогідність повторної брехні або чесності дуже низька Поясни це докладніше якщо людина збрехала сказавши що бігла більше кіл ніж пробігла насправді це не означатиме що вона
Speaker A
стовідсотково підглядатиме відповідь у вирішенні задачі зв'язку майже немає Саме так а люди кажуть збрехавчи раз брехатимеш постійно вважалося якщо людина чесна у чомусь одному то скоріше за все вона буде чесною і в іншому але це залежить від обставин можна
Speaker A
спрогнозувати чи буде людина чесною у виконанні певного завдання і певних обставинах але з іншим завданням і в інших обставинах цього зробити неможливо це дуже важливе зауваження Ми поговорили з лі росом він був автором дослідження проведеного спільно з Дженінгсом і
Speaker A
емобайл вони намагалися виміряти співвідношення у поведінці в різних обставинах якщо існує співвідношення у 15х чи навіть менше за 30 а це Максима показник відповідності дій у різних обставинах в реальному житті навіть показник у х не допоможе нічого спрогнозувати він
Speaker A
безкорисний а зв'язок у 15х тим більше не допоможе нічого спрогнозувати він майже відсутній ця інформація нічого не дає в одних обставинах людина може повестися нечесно А в інших чесно цього не мож спрогнозувати це перший надзвичайно важливий урок цього епізоду особистісні
Speaker A
риси характер моральні якості речі за якими Ми визначаємо людину і те наскільки Вона хороша щедра екстраверт чи інтроверт адже Як ти казав саме ці якості ми воліємо дізнатися у першу чергу вони не допоможуть нам у прогнозуванні це суперечливо звучить Але у
Speaker A
прогнозуванні краще допоможе знання ситуації та її контексту Як ти казав поспішає людина чи ні Ми наведемо ще Приклади того як ситуація може вплинути на поведінку та Спершу ми послухаємо роса і нісбета вони також розкажуть нам про вплив ситуаційного контексту на людину
Speaker A
послухаємо їх
Topics:соціальна психологіяпрогнозування поведінкиексперимент Дарлі і Бетсонадобрий самарянинчесністьситуаційний контекстособистісні рисиAlumni Fund Ukraine











