Лекція 1. Поведінка. Наслідки — Transcript

Запис, запис, написано. Не знаєте, так? Чути зараз? Е-е, чути зараз. О, супер. В мене під'єдналися навушники до комп'ютера, і відповідно звук був через навушники.

Навушники десь в якихось інших кімнатах, тому я виключила Bluetooth, щоби вони не під'єднувались. Е, так. Вітаю вас на курсі. Ми з вами на цьому курсі, на цій лекції і на цьому курсі будемо говорити про поведінку.

Будемо вчити те, як поведінка працює. Будемо вчитися її аналізувати. Будемо вчитися її покращувати, забирати одну поведінку, зменшувати, іншу поведінку збільшувати і покращувати.

Е, так. Напишіть мені, будь ласка, в чаті, чи є тут батьки і чи є фахівці.

Якщо ви фахівці, то які саме фахівці, якого саме профілю, тобто чи ви логопеди, чи поведінкові аналітики, поведінкові терапевти, чи у вас інша спеціалізація? Я зараз поширюю презентацію.

Мама дитини, практичний психолог, логопед. Пані Олена, логопед, мама. Угу. І батьки, і фахівці. Така, е, декілька людей відповіло і вже зрозуміло, що в нас є і батьки, і фахівці. Оскільки ви є на цьому курсі, то я розумію, що ви

маєте дотичність або виховуєте, або працюєте з дитиною, яка має труднощі у проблемній поведінці. А і відповідно ще раз протягом цього курсу ми будемо про це говорити. Отже, на початку ми з вами проговоримо організаційні моменти. Що в нас по організаційних моментах?

А відкрию зараз ще паралельно собі чат, де він мені ховається. А по організаційних моментах відео, запис відео, запис лекцій будуть всі лекції записані. Ви будете мати до них необмежений доступ і вони будуть вам доступні записи приблизно через 20 годин

після лекції. Зазвичай я стараюся ввечері після лекції завантажити відео, але деколи з різних причин відео може не вантажитися швидко. Відповідно я на наступний день його скидаю.

А всі записи, всі матеріали, чек-листи, додаткові матеріали, вони будуть, анкети і інші матеріали, вони будуть у вас на Google Диску. Я вам вже скинула посилання, власне, на цей Google Диск в вашу групу в Телеграмі.

Це повідомлення я його прикріплю, і всі наші лекції будуть за тим посиланням, яке у повідомленні є, і всі матеріали будуть за тим посиланням на Google Диск, яке теж є в цьому повідомленні. Е, на Google Диску в папці, яка буде називатися 2026 тире 2

корекція поведінки, буде окремий файл, який буде називатися записи. І в цьому файлі будуть якраз посилання на записи в Ютубі.

Після деяких лекцій також я вам буду скидати тести на Google Диск. Е, ці тести, вони не є обов'язкові, але вони є для самоперевірки, тобто для вас, для того, щоб ви зрозуміли, наскільки ви добре чи недобре засвоїли матеріал. Але

останній тест, такий підсумковий по всій лекції, він є на сайті, він зараз ви вже можете, в принципі, його пройти, але не проходьте, поки ви не закінчили навчання. Е, вам потрібно буде пройти цей підсумковий тест для того, щоб отримати сертифікат. Е, там є багато

спроб проходження тесту. Потрібно пройти на 80% власне тест, і тоді можна буде завантажити сертифікат. Перевірте, будь ласка, чи, якщо перед тим, як ви будете вантажити сертифікат, чи правильно в вашому обліковому записі вказані дані: прізвище, ім'я, тому що ім'я і прізвище

в сертифікат генеруються з вашого облікового запису. Принаймні так було до цього часу. Е, і таке правило: під час лекції виключаємо звук. Я би навіть ще сюди додала. Виключаємо відео, якщо ви робите щось таке побічне, окрім того, як дивитись лекцію, бо мала дуже багато

різних випадків, а працювала в університеті з студентами, які навчалися в період карантину, е, через ковід, в період на початку війни, е, заочно. І дуже багато різних було ситуацій, тому можете виключати камеру і навіть перевіряти, чи вона у вас виключена. Е,

тепер про мене. Хто вже в мене навчався, поставте мені, будь ласка, плюсик. Хто не навчався, поставте мінус. Е-е, хтось з вас зі мною більше знайомий, хтось знайомий менше. Отже, е, так коротко про себе. Е, я є за такою базовою освітою, в

мене є вища освіта логопеда і спеціального психолога. Вона так в дипломі і пише: "Логопед в закладах освіти", здається, так? Чи просто вчитель, спеціальний психолог в закладах освіти.

Далі я закінчила навчання з ABA терапії. Я закінчила вже повне все навчання. В мене от останніх півроку я проходила останній модуль навчальний, здавала ті всі екзамени, проходила дослідження і зараз я очікую, коли мені прийде сертифікат за останній модуль і

буду подаватись вже на міжнародну сертифікацію нарешті. Хоча почала я навчання з ABA терапії 10 років тому по суті.

І через війну я його, ну, якби так дуже запустила до завершити. Зараз вже взялася, завершу і бачу плюсики, бачу мінуси. Отже, в мене є багато годин під супервізією напрацьованих.

Я є автором, е, посібників, автором курсів, автором конференцій, співорганізатором конференцій і очних у Львові. Е, хто можливо був на конференції, я можу. Е, і онлайн-конференції, яких я вже, напевно, останніх два роки не проводжу, але, е, була організатором таких конференцій. І

також я мама двох дітей, і в мене один з дітей має РДХ. А тому я в курсі проблемної поведінки в контексті РДУ. А отже, цілі нашого курсу. Якщо хтось буде мати питання, чи до мене по навчанню, чи моєму, чи

навчанню для вас, чи навчання по цьому курсу, ви можете писати в чат, ви можете писати в нашу групу в Telegram, але будь ласка, не індивідуально пишіть, а або сюди, або в чат в Телеграмі.

Е, цілі курсу. Отже, вивчити основи про поведінку, такі основні теоретичні аспекти прикладного аналізу поведінки. І наша перша лекція, перша, друга лекція - це будуть такі теоретичні, а теоретична лекція, теоретичні багато теоретичних моментів. Та їх можна при, вони є

прикладні, тобто ви будете її розуміти про поведінку, як вона працює, але це не будуть якісь конкретні методи, методики.

Ми одна з цілей - це щоб ми могли, вміли, знали, як покращувати роботу дитини з дитиною з особливими освітніми потребами. Не обов'язково це має бути дитина з аутизмом, щоб ми вміли аналізувати поведінку, визначати її причини, визначати її функцію і

підбирати методи для того, щоб працювати з проблемною поведінкою. А важливий момент по курсу: курс по корекції поведінки, а не про формування навички.

Якщо когось цікавить власне навчання і формування навичок, то в мене для цього є курс по написанню програми, де я вчу, як дитину вчити.

А цей курс він є про корекцію поведінки. Отже, наш курс, він називається корекція проблемної поведінки. Крапка. Основи прикладного аналізу поведінки, слова ABA. Тому ми почнемо з того, що ми будемо з вами взнавати, дізнаватися, розуміти, що в принципі ось це ABA. Будемо зараз

розкладати все на полички. Теж я буду використовувати максимально прості і доступні слова, старатись не використовувати терміни чи складні терміни, але в мене вже теж є, знаєте, така профдеформація, коли мені здається, що якісь слова, наприклад, таке слово, як стимул, мені здається,

що, ну, всі знають, що це таке. А-а, наприклад, коли я спілкуюся з кимось, то хтось може не знати і перепитувати.

Тому, якщо вам якісь слова невідомі, ви не соромтесь, не боїтесь, пишете, запитуєте, що це таке.

Для того, щоб ви розуміли матеріал, тому що я тут, щоб вас навчити, не для того, щоб показати, які я знаю слова.

Е, отже, що таке ABA? ABA - це є абревіатура від Applied Behavior Analysis, тобто прикладний аналіз поведінки. І якщо ви бачите абревіатуру ПП, то це є те саме. Просто ABA - це є абревіатура з англійської, ПП - це є

абревіатура з української. Отже, прикладний аналіз поведінки - це є наука, така сама, як фізика, така сама, як математика, така сама, як хімія чи інші науки. І ця наука, вона розробляє практичні методи на основі законів поведінки.

І прикладний аналіз поведінки систематично використовує ті методи, які він розробив для того, щоб покращити поведінку соціально значущу, ту поведінку, яка є соціально значущою і важливою. Тобто прикладний аналіз поведінки - це є наука. І прикладний аналіз поведінки, давайте ми почнемо ось

так, він може використовуватись в дуже різних сферах. Тобто це немає такого, що прикладний аналіз поведінки дорівнює аутизм.

ABA використовується в організаційному менеджменті. Є такий окремий напрям. От як є прикладний аналіз поведінки. Ось в нас зараз я візьму листочок, буду вам трішки малювати чи на листочку, чи може я буду тут малювати. Отже, в нас є там трошки помулю от прикланий аналіз

поведінки і він так оп використовується в ABA терапії. Тобто це в нас буде називатись ABA терапія. Це одна сфера.

Друга сфера називається OBM. Це є організа організаційний поведінковий менеджмент, теж англійська абревіатура. Е-е, третя сфера - це буде дресирування тварин. Там теж закони.

там біхівеоризм, закони поведінки. І ось одна з тих сфер, де використовуються методи з прикладного аналізу поведінки, це є якраз ABA терапія. Тобто, щоб ви не думали, що прикладний аналіз поведінки одразу дорівнює аутизму, хоча найчастіше справді він використовується для

людей, які мають особливі освітні потреби або для дітей, які для для навчання дітей, в принципі, у навчанні дітей. Ее отже, прикладний аналіз поведінки як наука, це є наукова дисципліна. Це те, що я буду говорити і говорити. Прикладний аналіз політи - це наукова дисципліна.

В, наприклад, в Сполучених Штатах Америки можна вступити в університет і мати диплом, в якому буде писати поведінковий аналітик. Так само, як ви тут вступаєте в університет і у вас пише диплом, наприклад, загальний психолог в дипломі є, а чи логопед, чи інша

професія. Так само і прикладний аналіз поведінки. об'єкт, тобто що вивчає прикладний аналіз поведінки? Це є поведінка. Ну, логічно і зрозуміло, елементарна і комплексна складна поведінка.

Е, прикладний аналіз поведінки, він вивчає взаємозв'язок поведінки і навколишнього середовища. І, е, важливо розуміти, що прикладний аналіз поведінки, він не хоче зламати людину, е, він не хоче поміняти особистість людини і так дальше. він міняє і спрямований на поведінку. В

незалежності від того, чи я буду прокидатися в 8й ранку і годину скролити в соцмережі, чи я буду прокидатися в 7й ранку і навіть не заглядаючи в телефон вставати і робити щоденну ранкову рутину, я залишусь тою самою особистістю. В мене якісь звички будуть

інші. Ну, наприклад, е, якщо взяти, е, прикланий аналіз поведінки у самоуправлінні, я можу сама поміняти свою поведінку. є теж окремий такий напрям в ABA.

Приклали аналіз поведінки. Він вивчає принципи і закони поведінки, використовує різні процедури для того, різні методи, різні способи для того, щоб покращити ще раз соціально значиму поведін поведінку. І він завжди прикладний аналіз поведінки, якщо ви візьмете будь-який метод, він завжди

експериментально доводить. експериментально. Це не означає, що не думайте зразу про, е, там про голубів, струм, мишей і так дальше.

Але він експериментально доводить, що поведінка змінюється завдяки цьому мето методу, тому що ми знаємо, що ее після не завжди означає внаслідок.

А тобто це такий буває логічна помилка. І відповідно прикладний аналіз поведінки. В чому мені це дуже подобається? Завжди має дослідження по різних методах. Ви, наприклад, можете взяти один із методів. От ми, наприклад, будемо вивчати метод блокування автостимуляції. Він буде називатися

Reсення. І в вас появляється багато різних досліджень конкретно про цей метод, де перевіряли дослідження. якісь мається на увазі ну експеримент дослідження е де брали умовно 10 дітей з які мають там плюс-мінус один рівень автостимуляції і використовували для них цей метод і

збирали дані про автостимуляціях. Потім переставали використовувати цей метод і продовжували збирати дані і дивилися, помінялась побінка, де помінялась, потім знову починали використовувати. Тобто, ну, є насправді різні дизайни, як це все досліджувати.

або використовували декілька методів і дивилися, який метод дає кращі результати. І відповідно на основі того, е, фахівці з прикладного аналізу поведінки, вони займаються власне зціленням, використовуючи методи, які є доведені, що вони ефективні.

І це те, що мені дуже імпонує в прикладному аналізі поведінки. Я у Львові. В нас тут жара 34° сьогодні було. В понеділок була така, це такий маленький відступ ліричний. В понеділок теж була дуже сильна жара, здається, 36°. І в

понеділок після обіду пройшовся такий боревій, що там поламав дерева, поснувся дахи. Е-е, в вівторок знову була жара, сьогодні знов жара. Я вже бачу так небо захмарилося, піднявся вітер. Напевно, що я зараз побіжу закривати вікна, а щоб мені їх не повиривало. Бо в

понеділок, я не могла вікно закрити. Тобто я з всієї сили його пробувала закрити і там хвилин п'ять закривала це вікно, потім поки десь не вловила, що вітер трошки припинився, я тоді змогла його захлопнути і закрити.

Не знаю, як у вашому регіоні, яка погода. Сподіваюсь, що тепло і без боревів. Отже, це коли ми говоримо про прикладний аналіз поведінки як про науку.

А коли ми говоримо знову ж таки про той прикладний аналіз поведінки, то він має певні свої характеристики. Хто з вас потім буде вчитися на сертифікованій міжнародній програмі, буде вивчати прокладний аналіз поведінки і здобувати як ще одну професію, той буде

обов'язково вивчати все набагато глибше і в тому числі цю інформацію, про яку ми сьогодні говоримо.

Отже, прикладний аналіз поведінки. Він завжди має бути прикладний, випливає з назви, тобто дотичний до життя, який покращує.

Дотичний до життя, той, який можна використовувати. Він має бути поведінковий, тобто ми впливаємо на поведінку, не на якісь складні внутрішні зміни, не на а-а там особистості і так дальше. Все, що з чим ми працюємо, це є поведінка. І тому

визначення завжди мають бути поведінкові. Ми не просто розвиваємо емоційно вольову сферу в дитини, ми вчимо дитину спокійно реагувати на відмову. Або ми вчимо дитину просити про певний предмет наполегливо без істерик. Або ще якісь інші там ми вчимо дитину, не знаю, розрізняти

емоції. Так, секундочку, я піду закрию вік, тому що тут в мене починається борні. одне вікно біля себе заливши відкритим.

Ее, я його можу плюс-мінус контролювати. Е, дальше ще одна характеристика прикладного аналізу поведінки - це аналі аналі аналітичний. Аналітичний - це коли використовуються ті методи і проводяться дослідження, де доводиться функціональний взаємозв'язок. Що це означає? Що в прикладному аналізі

поведінки ми маємо довести, що ці зміни відбулися внаслідок впливу цієї процедури. не через те, що дитина виросла, е, там дозріла, не через те, що дитина зробила, наприклад, там томатіс чи ще щось, а конкретно, що ці зміни є наслідком цього-то впливу. І в

прикланому аналізі помінки це має бути доведено. Дальше технологічний ще одна характеристика. Це означає, що все має бути дуже чітко описано. Коли ми складаємо програму, то має бути дуже чітко написаний протокол, щоб будь-хто міг це розуміти. Чіткий, зрозумілий, поведінковий опис. Концептуально

обумовлений. Це означає, що наша робота опирається на закони поведінки, на концепції біхівіоризму. Ефективний це означає, що ми формуємо у дитини функціональні навички, прикладні навички, функціональні, які дитина дальше узагальнює. І ці навички розпо розповсюджуються на всі сфери, а не лише в кабінеті фахівця, там де

дитина щось посортувала і дальше дитина ніде це не використовує, воно їй не потрібне. Ну, допустим, хочу сортувати, це потрібна навичка.

Так, наступний наш слайд ми вже проговорили. Ее і теж дуже цікаво, якщо ви м от прикланий аналіз поведінки дуже багато використовується у саморозвитку. Якщо ви любите читати книги по саморозвитку, е, ви, наприклад, можете взяти книгу Атомні звички і там просто буде описаний

ABA, прикладний аналіз поведінки. І якщо я відкрию ось цю книгу, вона в мене правда російською, її українською немає, англійською я настільки добре володію, ну і куплена вона, не знаю, 100 років тому, вісім, напевне. Е, це я називають Біла Біблія ABA. Це є прикладний аналіз

поведінки. Звідси вся інформація, яку я вам говорю, це є підручник з AVA терапії. По суті, звідси вся інформація і сюди посилаються всі фахівці, які а навчають прикладному аналізу поведінки.

То тут описані ті всі самі методи самоуправління які наприклад описані в книзі Атомні звички.

Чи якщо ви візьмете книгу Стівена Кові Сім навичок високоефективних людей, то там теж будуть описані стратегії прикладного аналізу поведінки, поведінкові стратегії. Тому прикладиний аналіз поведінки використовується у дуже багатьох сферах. Отже, ми розібрали оцю нашу таку верхню перекладний аналіз

поведінки. Це є наукова дисципліна, розробляє методики для того, щоб покращувати соціальну значиму поведінку. і методики прикланий аналіз поведінки розробляє, опираючись на е-е закони поведінки. Тепер е ми говорили, що від оцієї такої основної наукової дисципліни в нас є різні сфери, де вона

використовується. І одна з цих сфер - це є ABA терапія. Е це є терапія, е-е, яку використовують зазвичай для дітей з аутизмом. Що це таке? Це є інтенсивна навчальна програма, де ми застосовуємо поведінкові технології, поведінкові навчальні методи, які розробив прикладний аналіз

поведінки, які опираються на правила закони поведінки. Е-е, тобто ABрапія - це є, е, спосіб навчання, якби навчальний підхід, можна так сказати, де ми інтенсивно вчимо дитину за допомогою поведінкових стратегій.

Е, AB терапія найчастіше використовується для дітей з аутизмом, але не обов'язково. Дуже часто, але не обов'язково. Але по суті найпопулярніша вона для дітей з аутизмом. ABA терапія стала популярно після того, як вийшла книга Кетрін Морріс. Почути голос твій.

Хто м особливо батьки, ее хто ще не читав цю книгу, я вам дуже рекомендую її почитати. Я не знаю, чи вона є перекладена на українську мову, але російською вона є перекладена. Хто знає англійську, супер. Можете англійською почитати. Дуже гарна, надихаюча книга.

Е, це книга авторки Кетрін Морріс, яка зараз є фахівцем з прикладного аналізу поведінки. А на той момент вона не була фахівцем, була просто мамою дитини з аутизмом, двох дітей з аутизмом. І AB терапія є науково доведеним методом корекції аутизму.

І не лише аутизму. Є багато різних досліджень про те, наскільки методи AB-терапії ефективні у навчанні там і в груповій роботі, і в роботі з поведінкою класів, шкіл. Є різні стратегії для роботи зі школами. Наприклад, е напрямки ABA терапії. Тобто ми можемо вже з вами

малювати, знаєте, таку схемку, що в нас є тут прикладний аналіз поведінки, який має різні напрямки застосування. Така восьминіжка. Один з тих напрямків застосування це є ABA терапія наша. І ця ABA терапія теж має ось таку скажемо так, вісім ніжок. Ще

один такий восьминіжок. Ну, тут там буде в нас об'єм. Тут буде ще якась стратегія, тут буде самоуправління, саморозвиток.

І де використовується, в яких напрямках ABпія? За допомогою AB-терапії ми можемо коригувати поведінку, тобто якраз те, про що ми будемо тут говорити, працювати з проблемною поведінкою. Ми можемо використовувати стратегії, методи ABA терапії у вербальній поведінці. Та в мовлення це є

теж поведінка, яка в прикладному аналізі поведінки називається вербальною поведінкою. Ми можемо формувати навички самообслуговування, навички туалету, соціальні навички, навички гри, харчову поведінку. є дуже багато досліджень про ефективність а методів е-е AB терапії для розширення харчового раціону, для роботи, в принципі, з харчовими

порушеннями різними і розладами. А що важливо, ви можете, я вже тут окремим файлом не виносила, але є дуже багато міфів про ABю.

Є оці всі міфи про те, що ее що говорять дорослі люди про AB терапію і чому вони проти. Ну, по-перше, дорослі люди мали AB терапію 30-40 років тому.

А-а, в принципі, вона тоді була не дуже гуманна, така, як і, в принципі, дуже багато підходів в школах, коли били дітей у казкою по руках, бо в них був манікюр, е, коли там їх били по обличчю, забороняли, не знаю, фарбуватися, коли

вони в куті стояли там на грешці чи на ще чомусь. А-е, тобто тоді було, е-е, були інші межі норми.

Ее зараз сучасна терапія, вона звичайно що міняється. Вона міняє свої стратегії і правила. Вона більший робить акцент на етичну сторону використання і навчання методик на використання методики навчання людей.

І сучасна AB-терапія, вона має відповідати певним критеріям. Вона має бути безпечна. Це перше і це важливе. І для самої дитини ми не можемо дитину умовно вигнати в іншу кімнату, закритий там в тій кімнаті темній, бо вона покарана за щось. Оце є такий метод

покарання. Ні, це небезпечно є. А терапія, вона має бути безпечна. А другий пункт, вона має бути телевізійна. Є такий принцип телевізійності. Це означає, що все, що ми робимо з дитиною, вся наша взаємодія з дитиною, а вона має бути а-а

така, що якщо тут поставлять камеру і будуть прямий ефір вести і показувати моє заняття, то його має схвалити, а-а, його мають схвалити люди, скажемо так, глядачі мають схвалити це, тобто це має виглядати ее гарно, етично, з повагою до

дитини і так дальше. І сучасна ABA терапія базується на довірі. Багато методів, багато стратегій, багато різних ее підходів. Є про те, що на першому етапі роботи з дитиною ми налагоджуємо довірливі стосунки. У вас буде лекція в записі по роботі з проблемною поведінкою

по стратегії Грегорі Хенлі. І в нього є таке поняття, як рапорт. Це поняття, от хто психолог, той знає, запозичене в психології, де перше, що має бути з дитиною, знову ж таки - це встановлений рапорт, тобто встановлені гарні стосунки. Дитина має

відчувати себе в безпеці, дитина має нам довіряти. Не дитина прийшла і ми її запхали столом, притиснули, запхали десь там в кут і дитина бідна сидить, кричить, виривається. Ми її там тримаємо, бо нам треба вчити. А вона має бути така, що дитина почувається в

безпеці, дитина нам довіряє і ми етично з дитиною поводимося з повагою. І теж ще такий момент, не не пригадаю, чи я сказала, ABA терапія має бути безпечна не лише для дитини, а і для фахівця.

Якщо в нас є хлопець, який має проблемну поведінку, якому 15 років, який є там 1080 м зростом, огрядий, а сильний, і в нас є AB, наприклад, в приватному центрі дівчинка 160 м, така дрібненька, маленька, худенька, а в хлопця є

агресивна поведінка, він може кусати, збитись, ми не поставимо цю дівчину займатися з цим учнем, тому що це для неї небезпечно. Вона не зможе навіть банально захиститися в тому плані, що затримати руки е цього хлопця, щоб він її не вдарив, чи утримувати його на

відстані витягнутої руки, щоб він її не вкусив. А тому це має бути безпечно не лише для дитини, а і для фахівця.

Е-е, так. Чи зрозуміло вам, що таке ABпія? EBA терапія завжди передбачає, що в нас буде програма, з якою ми працюємо з дитиною. Чи це буде індивідуальна навчальна програма, індивідуальна програма розвитку, чи це буде план поведінкового втручання. Це вже залежить

від цілеї роботи з дитиною. Е, тут в цьому курсі ми говоримо про те, що ми з дитиною будемо складати план поведінкового втручання, тобто будемо вчити, ее, будемо коригувати поведінку і її покращувати. Чи зрозуміло поки що, а так, в загальних рисах, що таке

прикладний аналіз поведінки, що таке ABпія? Зрозуміло. Супер. Супер. Тоді йдемо дальше. А основне ми проговорили про прикладний аналіз поведінки, про AB терапію або, я не знаю, може скорочено, це могло би бути пап-терапію, е, такою вже адаптовано, не адаптовано, а з буквальним перекладом

на українську мову. Е, тепер ми переходимо до того, до об'єкту ABрапії і до того, з чим ми з вами на цьому курсі будемо вчитися працювати. І оскільки вся наша робота, ее, вся наше навчання по тому, як працювати з дитиною з аутизмом, яка має

проблемну поведінку і не тільки з аутизмом, то нам дуже важливо зараз в цій лекції вивчити, що таке поведінка, а як вона працює, як вона функціонує, для того, щоб в подальшому ви могли розуміти, як з цією поведінкою працювати. І для того, щоб в подальшому

ви розуміли, навіщо і чому ви використовуєте різні стратегії і різні методи. Отже, що таке поведінка? Е, поведінка - це є, по суті, будь-яка дія живого організму.

А поправила волосся, я проявила поведінку. Кліпнула, я проявила поведінку. Зробила, повернула голову вперед-назад. Це я провела пове. Я сказала: "Доброго дня, шановні колеги, шановні учасники курсу". Я проявила поведінку, вербальну поведінку, щось сказати.

Е-е, тобто це будь-яка дія, яку ми бачимо, яку ми можемо порахувати, яку ми можемо спостерігати, є поведінкою.

Е, наприклад, дитина бігає, поведінка. Матвій одягає штани- поведінка. Дитина возить, катає машинку. На шнурку тягне машинку. Поведінка. Юліан дивиться мультфільм. Поведінка. Мама каже: "Молодець! Поведінка". Тато варить кашу- поведінка. Юля махає рукою: "Па-па".

Поведінка. Е, це коли м говоримо про поведінку, ще раз, це все, що ми бачимо, це все, що ми робимо, що має якусь певну фізичну зміну, скажемо так. Хоча, знову ж таки, в поведінці є таке поняття, як публічна реакція прихоче. Публічна

поведінка прихована реакція. Тобто наші думки - це теж є е така е приховані реакції, е приватна подія, а яку теж можна порахувати, вичислити, але це вже буде таке про самоуправління більше. І це може порахувати лише та людина, яка

це думає. Якщо ми говоримо просто, це буде не те, щоби так поверхнево, але більш прицільно до нашого, до наших цілей, то ми говоримо про поведінку, як про щось зовнішнє, що можна порахувати, виміряти, що ми бачимо. Але ще раз, коли ви підете

десь вчитися поглиблено, ви будете там вчити набагато детальніше і зрозумієте, що це не тільки те, що ми можемо бачити, що не є поведінкою і з чим ми працювати не можемо і з чим ми не будемо працювати. Це є емоції різні. Хтось там

злиться, хтось радісний, хтось веселий. Це є стани, емоції, стани. А ми з цим не працюємо. Дитина може злитися. І ми не будемо вчити дитину не злитися.

Ми працюємо з поведінкою. Дитина злиться - це не поведінка, це там певна певна емоція. Дитина, коли злиться, вона стукає по столу, використовує лайливі слова, розкидує матеріали. З цим ми будемо працювати. А з тим, що дитина злиться, ну, злиться, той злиться. Ми ми

працюємо з поведінковими реакціями. Стани різні, діагнози, аутизм, шизофренія ОКР. Воно є, воно є дитини з аутизмом, підвищена тривожність, генералізований тривожний розлад і інше. Але ми з тим не працюємо. Ще раз, ми працюємо з поведінкою. Є такий діагноз родух. Це є

сутоповедінковий діагноз, який спричинений там незрілістю коривного мозку, лобної долі, дефіцитом норадреналіну і дофаміну. Але ми не працюємо з редух.

Зрдух працюють медики, які виписують там стимулятори чи інші якісь ліки для дитини. Ми працюємо зердух з поведінковими реакціями, з тим, щоб дитина могла довше просидіти на кріслі, довше подивитися в зошит з тим, щоб дитина могла спокійно попросити, спокійно відреагувати на програш із

іншими якимись моментами. Тому, а це не поведінка, діагноз - це не поведінка, і ми з цим не працюємо. І відсутність поведінки - це теж не поведінка.

Коли в нас є відсутня якась поведінка, то ми її формуємо. Коли ми говоримо про це не є поведінка, це є відсутність поведінки. І наше завдання тоді в тої людини сформувати і навчити її це робити. І тоді це буде

поведінка. Те, що дитина не бігає, це є відсутність поведінки. Це не поведінка. Ее, дальше, наприклад, що буде, наприклад, що буде прикладом? Така то тавтологія трохи.

Коля злиться не поведінка, але Коля стукає. Коля стиснув зуби, стукає кулаком по столу і кричить: "Не хочу, не хочу, відстань! Це буде поведінка".

Дитина не слухається - це не поведінка. А, наприклад, після того, як я сказала, пішли от сьогодні випадок з практики.

Я працюю ще, бачите, не сказала того, пропустила це. Я працюю методистом в такій благодійній організації. Ее центр, де я працюю, називається Levic Spectrum Hub. І це є центр, де надають безкоштовну допомогу сім'ям, які виховують дитину з аутизмом і мають

статус ВПО і там проводять заняття для таких дітей, які мають діагноз аутизм і мають статус ВПО абсолютно безкоштовно.

І, наприклад, в мене сьогодні була зустріч з мамою, яка дитина якої відвідує цей центр. І дитина має опозиційну поведінку. І, наприклад, мама каже, там, не знаю, іди до Юлі, ти будеш зараз займатися. А дитина не хочу до Юлі, не

хочу займатись. Тобто е по суті дитина не слухається, але це не є поведінка. Поведінка - це коли ми пишемо, ее, коли мама каже: "Іди до Юлі, займітися". Дитина кричить. І оце вже буде поведінка. Дитина кричить: "Не хочу займатися, не буду займатися, не йти до

Юлії". Ось буде поведінкове визначення. Тоді ми розуміємо, з чим ми працюємо. У Юлі аутизм теж не є поведінка. Хлопчик не хоче писати, це не є поведінка. А, наприклад, хлопчик кидає ручку, рве зошит. Це є поведінка.

Відсовує зошит, закриває зошит і кричить: "Не хочу писати, як сьогодні одна дитина. Ну, мені нудно це робити.

Е-е, та може бути нудно робити, але те, що дитина сказала, мені нудно, я це не хочу, це поведінка. А просто щось там дитина не хоче, то таке дуже абстрактне щось. Це відсутність поведінки. Матвій радіє - це не поведінка. Дитина не

говорить - це теж не поведінка. Е-е, так. В мене тут мало бути перевірка. А, окей. Давайте десь цей слайд випав.

Напевно, його десь видалила. Е, значить, я зараз буду називати різні е-е види поведінки чи неповедінки, а ви пишете плюс або мінус, що означає поведінка чи не поведінка. Хто там з комп'ютера може швидко писати, прямо можете писати неповедінка. Хто з телефону, вам швидше

буде плюс-мінус. Отже, перше, пишете цифру один і пишете плюс чи мінус. Дитина бігає по кімнаті від стіни до стіни.

Це поведінка чи не поведінка? Супер. Один плюс це є поведінка. Розумнички. Ее друга. Мама плете. Пишете цифру два і пишете плюс чи мінус. Мама заплітає дитині косичку. Це поведінка чи не поведінка?

Хто поставив мінус? Ее мама заплітає дитині косичку. Це поведінка. Тобто ми це можемо рахувати, бачити тривалість, вимірити. Мама от робить певну дію.

Ее третє. А дитина не хоче їсти. Це поведінка чи не поведінка? Супер. Третій мінус. Це не є поведінка.

А якщо ми скажемо, е, після того, як мама сказала: "Пішли їсти", дитина почала і тепер, е, увага, ее чотири. Поведінка чи не поведінка?

Дитина втікає від вами, кричить: "Не хочу їсти", засовує назад крісло зі столу, скидає тарілку з столу.

поведінка. Супер. Ее п'яте. Зараз е-е адміністратор забув поставити сигналізацію. Ще забув включити сигналізацію, коли виходив з кабінету.

Молодці. Це є неповедінка. Супер. Ее, супер, супер, супер. Е, добре зрозуміли. А ви ще можете плутатися, знаєте, я сама деколи бувають такі складні, е, визначення, що я сама сиджу, думаю, поведінка це чи не поведінка. Є ще такий тест мертвої людини, е-е, щоби для того,

щоб визначити, що є поведінкою, що не є поведінкою. А називається все, що може робити мертва людина, це не є поведінкою. Наприклад, мертва людина лежати може, може. Це не поведінка. Ее, але це такі вже глибші теми. Ми це не

будемо зачіпати. Ми так от простіше фокусуємо собі і вчимо, що таке поведінка. Тепер будь-яка поведінка, вона має певну якусь форму.

Наприклад а форма - це те, як воно виглядає. От це називається топографія. Якщо ви візьмете топографічну карту, ви маєте карту, де зображено, як виглядає певний рельєф, певна місцевість. Ви ви взяли топографічну карту України і ви бачите, тут море, тут гори, тут наш півострів,

тут ліси, тут степи, тут поля, а там пагорби, а там яри. Тобто ви це бачите по топографічній карті. Тобто топографія - це як зовнішній вигляд.

Е наприклад м, топографія поведінки, там піднімати руку. Ось я підняла руку. Це моя топографія. Там лікузигнутий на 80%. Можна ось так підняти руку. Це буде інша топографія поведінки піднімати руку. Тобто топографія - це якась певна форма реакції, певна форма поведінки. Це

її зовнішній вигляд. І ми це прямо можемо описати. Чи дитина розчісує собі, отак сидить і розчисує собі руку, чи отак сидить, дере, розчисує собі руку, чи отак от щипає і так от розчистує собі таким чином руку.

Е-е, тобто топографія - це те, як виглядає поведінка. її форма, можна так сказати. І в поведінки, тобто в поведінки є топографія, певний вигляд, і в поведінки є функція.

Функція - це те, чому я це роблю, для чого я це роблю. Слово реакція тут, я помітила, дорівнює поведінка.

Е-е, чи тут зрозуміло, що поведінка має певний вигляд і певну функцію? Ще теж хочу вам зараз тут напишу. Я буду, може буду, може не буду використовувати часто слово стимул.

Стимул це дорівнює певний тригер, щось в середовищі. З запізненням пише е в середовищі. Що я можу сприйняти? Що я можу сприйняти органами чуттів? Я що з А- органами чуттів? І коли ви будете чути або бачити е слово стимул, то це, ну, тут це може

бути картинка, це може бути якесь слово, це може бути чись інструкція, е це може бути, не знаю, ее показана температура на термометрі може бути стимулом.

поведінка дорівнює реакції. Це теж, ну, по суті, не зовсім тотожні поняття, але, ну, ми будемо так це розглядати.

Чи зрозуміло те, що поведінка має певну форму, якось виглядає і має певну причину? Я сподіваюсь, зрозуміло. Якщо комусь незрозуміло, пишете знак оклику, пишете повторіть, будь ласка, пишете не до кінця зрозуміло або передивитесь лекцію, передивитись саме цей момент для

того, щоб краще це розуміти. Е-е, плюс тепер є таке поняття, як клас реакцій. А що воно означає? Оскільки ми тут говорили, що поведінка має певну якусь форму, певний якийсь вигляд і поведінка має якусь певну функцію, то відповідно є такі, а можна поведінку,

скажемо так, розділити на такі класи реакцій. Е, і ми, коли будемо працювати з поведінкою, вже коригувати поведінку, підбирати конкретний метод, ми будемо м опиратись теж на класи реакцій. Що це означає? є таке поняття, як топографічний клас реакції. Тобто це

якісь певні поведінки, які між собою об'єднані топографією вигляду. Е, це, наприклад, дві, три реакції або поведінки. Вони виглядають однаково.

А-а, наприклад, а вказівний жест. Є вказівний жест. А-е, я так зараз думаю, чи чи добрий оцей приклад з вказівним жестом?

А це може бути не дуже добрий приклад. Отут має бути гарний приклад, але це ви будете вгадувати. Ну давайте нехай буде вказівний жест. Вказівний жест в нас є ось ця поведінка там на топографії. О, отак тримати руку. Але ми можемо

показувати пальцем, е, мамі, що, наприклад, показувати пальцем на картинку. Ее, показую пальцем мамі на літак, щоб мама звернула увагу на картинку. Я можу, коли я в кафе, показувати пальцем на ту страву, яку я хочу. Наприклад, я там не вмію говорити,

а в іншій країні я показую на якусь страву пальцем для того, щоби цю страву замовити. Я можу вказівним жестом покрутити і це буде означати, ну, якась людина трошки дивна.

Я можу цим пальцем друкувати по телефоні, тобто теж от можу показати на картинку, а можу от тук-тук-тук і надрукувала якесь слово.

Е, тобто поведінка виглядає однаково, але має різні функції, різні причини і різне ее означає.

І в нас може бути, наприклад, коли ми працюємо з проблемною поведінкою, наприклад, дитина закриває вухо. Людина може закривати вуха першим.

Це буде топографічний клас реакцій. От гарний, до речі, приклад. І це приклад з центру, де я працюю. Дитина закриває вуха, бо вона не хоче займатися. От як тільки їй починають давати завдання, дитина закриває вуха, починає гойдатися, кричати. Окей. Друге, коли дитина просто

сама в кімнаті, починається якийсь шум надворі, не знаю, там дитина біля аеропорту живе, там вони чувач якийсь злітає з аеропорта.

чи там аеродрому, чи сирена включаються і дитина закриває вуха, гоїдається, бо бо що, бо дитина відчуває там біль і в дитини гіперакузія.

Або наприклад дитина хоче дивитись мультик, мама каже: "Ні, не можна". І дитина починає на це закривати вуха, гойдатися, бо вона хоче цей мультик. Тобто поведінка виглядає однаково, але причини цієї поведінки різні.

І тоді, а, ми не можемо використати один метод для всіх трьох видів поведінки. Чому? Тому що в них різні причини і з ними по суті треба працювати по-різному, навіть якщо виглядають вони однаково.

І це є перше об'єднання поведінки по вигляду. От як вона виглядає однаково, але причини абсолютно різні.

Е, друга, е, таке друге об'єднання поведінки - це по функції. Це є функціональний клас реакцій. Що це озна означає? Що тут ми можемо так от зібрати ті поведінки, які по-різному виглядають, але для одного і того самого спрямовані. Наприклад, дитина не хоче

робити завдання і дитина закрила вуха і гойдається. Дитина не хоче робити завдання і дитина каже: "Я не хочу, мені нудно".

Дитина не хоче робити завдання і дитина скидає все зі столу. І це буде функціональний клас реакцій. Тобто різні поведінки мають одну мету і вони об'єднуються в групуються, скажемо так.

Ми їх можемо погрупувати, так, е, погрупувати посортувати. Е, дальше ми, наприклад, зустріли знайому. Ми можемо сказати їй: "Привіт".

Можемо помахати рукою, можемо сказати: "Добрий день". можемо потиснути руки, можемо поцілуватися в щоку, можемо обійнятися. Тобто в нас є різні реакції, але в нас одна і та сама функція привітатися з людиною. Тобто ця поведінка, її топографія, її вигляд

зовсім різний, але вони мають одну ціль. І це те саме, коли ми працюємо з однією поведінкою. Коли ми просто працюємо з поведінкою, ми можемо сказати: "Так, я працюю з поведінкою, закривати вуха, кричати і гойдатися".

А потім ми подосліджували цю поведінку, проаналізували і виявляється, що ми можемо одразу працювати з трьома виглядами поведінки: закривати вуха, скидати матеріали і кричати: "Не хочу" або "Не хочеш".

Тобто різні групи поведінки, які так умовно можна об'єднати по топографії, коли поведінка виглядає однаково.

То гори, то гори і то горе, але це гори Кавказ, це гори Карпати, а це гори там Альпату.

А не знаю, ці скелясті, ті ще якісь, ті ще якісь, ну, так умовно дуже. Тобто виглядають однаково, причина різна. А функціональний клас - це різна-різна поведінка, але одна і та сама функція.

Тобто топографічний- один вигляд, функціональний - одна функція. Тепер для вас е завдання визначити. Ось тут в нас м є таке підписане топографіч Так малювати. Топографічний чи функціональний клас реакцій. А якщо ее який це клас? От перший, якщо дитина

прочитала слово пи Давайте дорослій прочитав слово пиво на пляшці, вдав пляшку і пиво. Поведінка пиво. Дальше зайшов в кафе, офіціант каже: "Що ви будете?" І людина каже: "Пиво". І офіціант приніс пиво. Дальше друзі а-е там просто сидять собі, п'ють каву і

запитують: "Що ти любиш пити?" І людина каже: "Пиво". Ее ще хтось, наприклад, сидить вдома і каже: "Слухай, що це за завод? Що там роблять?" Він каже: "Пиво, тобто поведінка виглядає все поведінка. Пиво, пиво, пиво, пиво". Який це клас реакцій?

Топографічний, коли одна топографія чи функціональний, коли одна функція? Можете першу букву просто писати. Топографічний. Супер. Правильно.

Топографічний. Поведінка виглядає однаково. Причина різна. Е, і читати ми будемо по-дному вчити. Говорити, просити по-іншому. Відповідати на питання ще по-іншому.

Е, це є один клас реакцій. Інший клас реакції це, а ми кажемо пиво і продавець приносить пиво. Я показую пальцем, я зайшла в якийсь магазин, не знаю мови. Показую пальцем на пиво, продавець переносить пиво. Я показую на телефоні зображення пива. Продавець

приносить пиво. А-е, я що так думала, що як це ще можна зробити? Ану, який це функціональний чи топографічний клас? Тобто в нас тут говоримо пиво, показуємо пальцем на пиво, показуємо фото і в результаті ми маємо пиво. Нам продаю, ну, приносять

пиво, дають, дають, дають, дають пиво. Так, троє людей відповіли тільки це функціональний клас реакцій. Тобто в нас є різні види поведінки, але в них є одна функція. І ми можемо ее одним способом оце все вчити робити і одним способом це коригувати, якщо це не

бажана поведінка. Тепер потрібно розуміти, що вся поведінка, вона має певні властивості. Е, тут не всі властивості, е-е, прописані.

Е, але поведінка має певну швидкість реакції. Тобто, е-е, Давайте ми навіть неважливо вам знати от швидкість реакції. От латентність. Є таке поняття в поведінки, як латентність. Коли я кажу дитині: "Дай яблуко".

Прийшло 5 секунд, 10-15, і дитина тоді починає давати яблука. Або я кажу: "А які в тебе в школі сьогодні були уроки?" І дитина: математика, англійська, німецька. Прийшло 2 секунди і дитина відповідає. Тобто латентність - це час між е-е стимулом, тригером і реакцією.

Я відчула, що мене болить голова, але я ще чекаю, щоб взяти таблетку там одну годину.

Е, вчителька сказала принести крейду. Я принесла на останній урок. Тобто є певна латентність від: "Запитали, як тебе звати?" 2 секунди, я відповіла. Запитали: "Як мене звати?" 10 секунд, я відповіла. І ми можемо працювати над латентністю. Ми можемо її

збільшувати, ми можемо її зменшувати. Тобто наша ціль може бути: дитина відповідає на запитання протягом 3х секунд, а зараз дитина відповідає, наприклад, протягом 10тьх, через 10, а зараз дитина відповідає на запитання через 3 секунди максимум. бу буде була би наша ціль. Ее

або навпаки можемо збільшувати цей період, коли дитина демонструє певну поведінку після якоїсь інструкції, з якогось стимулю. Ее дальше другий, ее друга така величина, як ми можемо вимірювати поведінку, це є частота.

Тобто це якась кількість реакцій за певний період часу. Частота завжди має певний період. Наприклад, п'ять разів протягом уроку дитина підняла руку, 10 разів протягом уроку учень скинув книжку, 20 разів протягом уроку там або за 45 хвилин дитина там 20 разів вживала

лайливі слова, а дитина читає 40 слів за хвилину. Тобто це все буде частота. Е, наступне є час між реа. Ми частоту теж можемо коригувати і ми будемо дуже часто її коригувати. Е, третє - це час між реакціями. Що це означає? Є одна

поведінка, наприклад, е сказати, що я хочу в туалет. І є та сама поведінка. І, наприклад, дитина може відпрошуватись протягом року 12 разів в туалет. І наша ціль може бути збільшити час між реакціями. Якщо дитина 12 разів протягом уроку Ні, чекайте,

чекайте. Правильно. Е-е, за про чистоту я зараз частково говорю, а-а, а час між реакціями, що дитина, е, через кожні півгодини е-е там проситься в туалет. Ми хочемо цей час збільшити, щоб дитина просилась через кожних 40 хвилин в туалет. Ну, за умови, що там

дитина здорова. Просто це як формат проблемної поведінки. Або дитина себе б'є, або скидує матеріали, або просить про перерву, е, через дві хвилини, кожні дві хвилини. А ми хочемо, щоб дитина це робила кожних три хвилини.

Е, наступне - це прискорення. Тобто це є те, як ми вимірюємо поведінку в часі. І прискорення, воно може бути так позитивне, негативне.

Е, це теж, що ми будемо робити, коли будемо аналізувати, чи наша чи наші методи по роботі з поведінкою дієві. Е, наприклад, ми почали втручання і ми дивимось, поведінка стала, ее, частіше проявлятися чи рідше.

Про от ми, наприклад, дитина 10 разів била себе по обличчю протягом півгодини, ми почали використовувати різні стратегії. щоб дитина перестала це робити. Протягом двох днів спостерігали і тепер дитина б'є себе теж 10 разів протягом півгодини. Тобто на нульовому е

рівні м поведінка залишилась. Не на нульовому, а без змін. Або було 10 разів протягом півголини, а стало три рази протягом півгодини. Тобто це є певна якась тенденція, можна сказати, чи вона збільшується, чи вона зменшується, або вона дуже варіативна і нам взагалі важко

може бути це визначити. А ще одна характеристика, властивість - це є тривалість. Тобто кожна поведінка є така, що ми не звертаємо увагу на тривалість, але до деяких видів поведінки ми звертаємо увагу на тривалість. Тобто дитина кричала 7 хвилин.

Дитина, що ми появали? Бігала 12 хвилин. Дитина ще щось, ще щось робила протягом якогось періоду часу. Отже, що нам важливо знати? Латентність, частота, час між реакціями, е, тривалість і тенденція, що з поведінкою відбувається зараз, під час втручання, після втручання, до

втручання. Вимірювання. Це властивості поведінки. Це те, що ми можемо виміряти. Є теж таке правило, що якщо ми щось не можемо виміряти, то це є не поведінка.

Поведінка завжди вимірювана. Чи там є все зрозуміло? Бо ми зараз ідемо до такої найскладнішої, е, частини. Найскладніше, може, буде складно. Е-е, до однієї з найскладніших частин лекції. Будемо говорити про наслідки поведінки, про стимули, які викликають поведінку, чи там є все

зрозуміло, так, більш-менш. Я розумію, що якщо це абсолютно нова інформація, е, то вам доведеться ще раз передивитися лекцію дуже ймовірно для того, щоб все засвоїти. А деколи і декілька разів потрібно передивитися для того, щоб все засвоїти, щоб порозкладалося по

поличках. Зрозуміло. Зрозуміло. В кого залишиться питання, передивитесь ще раз лекцію. І якщо ще раз передивитесь і не зрозумієте, то виносите ці питання на загал і я вам дам відповідь. Не боїтеся, не соромитесь. Хтось взагалі перший раз чує, що таке ABпія, а хтось вже прочитав

п'ять книжок, пройшов п'ять навчань. Е, тому не соромитесь, питаєте. Тепер це таке, що не те, щоби найважливіше, але критично важливе, така основа, ее, суть самої поведінки, можна так сказати.

Є таке поняття, як трьохкомпонентна модель поведінки. Що це означає? Поведінка не існує сама по собі. Це перше. Вона існує в середовищі. Ось ви бачите цей голубий квадратик. Може його варто було замінити на інший колір навіть. Тобто поведінка існує в певному

середовищі. Дальше, можливо, ви чули таку абревіатуру, як ABC. ABC - це скорочено. От бачите, ABA - це applied behavior analysis. ABC - це ANC, B) behavior і Consquence, тобто наслідок. А антицесидент або попередній фактор. B behavior або поведінка. Е, Consekвенс

- це є насил. І воно гарно якраз так укладається. ABC. Отже, наше оце ABC, воно існує в певному середовищі. Ще раз, спокійнка ізольовано не існує. Тепер, що таке L? L - це є стимул будь-що тригер стимул пусковий механізм, можна назвати

по-різному, який викликає поведінку. Він завжди є перед поведінкою. Він відповідальність, скажемо так, за те, щоб ця поведінка виникнула. Стимул відбувся, дальше стимул, подія, дальше проявилась поведінка. З великою ймовірністю там появилась чи не появилась. Розглядаємо, що появилось. Після того, як поведінка

проявилась, є певний якийсь наслідок. І наслідок відповідає: "Буде ця поведінка продовжуватись чи не буде".

І ще раз, це все є в середовищі. Тепер ідемо розглядати. Так, в нас вже розшифрування було. Отже, наприклад, мама каже: "Помий руки".

Дитина помила. Мама каже: "Вав, який ти молодець". Тобто є щось, що викликало поведінку. Помити руки. Дитина помила, тобто проявила поведінку і мама сказала: "Вав, круто, ти молодець". Якщо ми будемо розглядати таку більш природню і непомітну ее більш природній і непомітний приклад,

то на то це може виглядати так. Я подивилась на свої руки, побачила, що вони брудні. Наприклад, малювала, побачила, що руки брудні в фарбі вимазані.

Це стало стимулом, фактором A для того, щоб я пішла і помила руки. Я пішла, помила руки. Тепер вони в мене чисті. Це є наслідок, тобто це теж є ABC. Я голодна, я з'їдаю булочку. Це моя поведінка, я сита, цей наслідок.

Е-е тобто це є модель, е, поведінки, яка от існує. Вся поведінка, яка є, вона має якусь певну причину виникнення і певний наслідок. Оля побачила цукерку. Фактор A. Почала кричати на поведінка і наслідок. Мама дитині дала ту цукерку.

Людина відчула в тому, випила каву, вже не відчуває в тому. A BC. Мама сказала: "Вдягни штани". Дитина кричить, плаче.

Мама сама одягнула штани. Е, дівчина вдягнула сукню з глибоким декольте. Хлопець сказав: "Ти дуже гарно виглядаєш". Дівчина пригорнулась до хлопця. Тобто є в нас A, B, C. є певний е-е або дівчина принула до хлопця, дівчині стало приємно, дівчині стало

соромно. Тобто наслідки можуть бути е різні. Е-е це є як такі прості приклади саме цієї, е-е така є поняття, як тричленна послідовність, трьохкомпонентна модель.

Ви можете різні терміни назива зустрічати. Е, оскільки вся наша поведінка, вона існує в певному середовищі, то це все середовище, воно називається навколишнє або оточуюче середовище. І наша поведінка оточуючим середовищем на неї буде і органічні фактори, і власне е

саме середовище. Тобто наша поведінка, вона проявляється під впливом органічних факторів або оточуючого середовища. Які це можуть бути органічні фактори? Рдух - це є органічний фактор. Мозох специфічно працює, дитина проявляє певну поведінку.

Епілепсія - це є органічний фактор. В дитини епілепсія і це викликає в дитини одним із симптомів, можливих симптомів епілепсії може бути агресія незрозумілої причини, незрозуміла, яку ми можемо не розуміти, що її викликає.

Е, дальше фактори. ее, ну, фізіологічні процеси і так дальше. Це є органічні фактори. Дальше фактори в навчальному середо в навколишньому середовищі, в навчальному середовищі це є певні події, е-е, наш минулий досвід або ті події, які проявляються під час ті події, які є, коли ми

проявляємо певну поведінку. Тобто, не знаю, там жара, шум, люди, дощ почав падати, вітер піднявся, температура висока і інші різні фактори в навколишньому середовищі.

Що важливо, як навколишнє середовище впливає на поведінку, так і поведінка впливає на навколишнє середовище. І дуже часто, коли ми працюємо з проблемною поведінкою, ми міняємо навколишнє середовище.

І ми вчимо дитину змінювати навколишнє середовище. Тому що як навколишнє середовище може впливати на поведінку дитини? Наша поведінка, наприклад, що буде навколишнім середовищем, оточуючим, чи там гучні звуки і так дальше. Так і дитина може хотіти впливати на навколишнє середовище і, наприклад, не

мати інших способів. Вона не вміє сказати: "Виключи телевізор". Вона просто закриває ухо і кричить.

Ну і відповідно це її спосіб вплинути на оточення. Е, дальше наше навколишнє середовище. Що це таке? Це є певна сукупність стимулів, різні події, різні предмети, різні звуки, різні дії, різні явища, обставин, які впливають на нашу поведінку, які нас оточують.

І навколишнє середовище може бути зовнішнє. Це те, що я можу сприймати на дотик, на зір, на слух, на смак, на нюд.

Ее і внутрішні. Це якийсь біль, е це вживання якихось різних наркотичних речовин, алкоголю, е-е це інші м якісь, скажемо так, події, які відбуваються в нас всередині. Це є навколишнє середовище, тобто поведінку.

На поведінку впливає навколишнє середовище, як внутрішнє, так і зовнішнє. Е, тепер є такий вчений Роберт Це польський. Хто його не слухав, я вам рекомендую послухати його лекції на Ютубі. Хоча мені здається, що вже він, ну, настільки вже популяризований, він

вже такий свого роду став не те щоби попсовим, але, тобто, він ширко відомий е вчений. В нього є чудова книга, яка в мене тут стоїть під ноутбуком.

Називається, зараз вам покажу, називається Біологія поведінки. Це та книга, яку я ніяк не дочитаю, але я буду вам щось О, я буду вам посилатися на цю книгу, коли ми будемо говорити про заохочення.

Я буду говорити і про поведінкову складову, і про те, пані Інна, не пишіть мені, будь ласка, нічого на презентації.

і про те, що відбувається в мозку в цей час. Тому що всі поведінкові ее наші реакції, наші якісь події, вони дуже часто мають вбиток в мозку і пояснюються певними процесами мозку. І в нього є така чудова книга Біологія повернки. Я,

чесно, її ще не всю прочитала. Я її читаю, закидаю, читаю, закидаю. Потім, якщо мені щось треба, я собі беру ее звідти конкретний якийсь епізод, перечитую, але е цілу книгу ще не прочитала. Буде моя ціль наступна.

І він, е-е, Роберт Сапольський говорить про те, що на поведінку впливає і зовнішнє, і внутрішнє середовище. Але якщо ми візьмемо одну і ту саму дитину, він говорить про те, що зовнішнє, навколишнє оточуюче середовище вплив, я так знаєте, тавтологія йому трохи

говорю, навколишнє оточуюче, ну, тавтологія така, але е-е оточуюче нас середовище впливає на поведінку людини більше, ніж внутрішнє середовище.

Наприклад, якщо ми візьмемо людину з РДУХ і помістимо її в одне середовище, де буде сім'я, а там де яка достатньо заробляє кошті, яка живе в місті, де є багато можливостей, яка відвідує фахівців і психологів для того, щоб знати, як з дитиною поводити

поводитися. сім'я, де є багато часу на дитину. Там, наприклад, в тата чи в мами хтось менше працює, має час присвячувати дитині, де дитина відвідує, наприклад, психотерапевта, де дитина для дитини використовують різні техніки, які використовують прирдух, е, для покращення поведінки,

е-е, де на поведінку дитини реагують розуміюче, але з твердими рамками. ставлять дитині чіткі рамки, які не дозволяють порушувати, але в той же ж час середовище не є караюче, не є засуджуюча і ті рамки виставляються етично, скажемо так. Е то дитина буде

поводитись по одному. Та в неї будуть проявирду, вона буде, може, кричати і імпульсивно щось робити і вживати лайливі слова, але, ну, це будуть певні одні прояви. Якщо ми візьмемо ту саму дитину, помістимо її в інше середовище, де, наприклад, сім'я недостатньо коштів

заробля, може я зараз, знаєте, такими теж трошки стереотипами говорю, але недостатньо коштів заробляє. Мама та з татом постійно на роботі через недостачу коштів постійні якісь сварки в сім'ї. В сім'ї наприклад дитина ходить в школу, де її бурять.

Е, дитину багато критикують, дитину вважають невихованою, обузою, взагалі проблемою. І там говорять: "Боже, нащо я тебе народила?" Подивися, всі діти як діти, а ти ай, а я який не такий.

Е-е, говорить, що ніякого рдуг не існує, дитина не діагностована, то ця ж сама дитина в цих умовах буде зовсім по-іншому поводитись. в неї будуть а-а в таких умовах, швидше за все буде опозиційно виклична або поведінка, або швидше за все навіть розлад е-е

сформується. Е в дитини може бути антисоціальна поведінка, дитина може почати вживати в ранньому віці алкоголь, там сигарети курити, е якісь наркотичні речовини вживати. А дитина може, наприклад, е гуляти там, вдома не ночувати, тікати з дому. Е-е, знову ж таки, не виключено,

що ця дитина, е-е, з першого прикладу не буде цього робити, але, мм, ймовірність буде значно менша і поведінка однієї дитини і іншої дитини буде кардинально відрізнятися через вплив середовища. І це буде одна і та сама дитина в двох

різних середовищах. Але знову ж таки і там, і там е-е буде фактор, який буде провокувати проблемну поведіння.

Тому це теж є такий цікавий факт про вплив навколишнього середовища і вплив факторів і те, що ми не можемо пояснювати поведінку лише навколишнім середовищем. Хоча справді є такі види проблемної поведінки. Секундочку, поїзд приїде.

Є такі види проблемної поведінки, яка справді, ну, наприклад, при епілепсії можуть бути різкі, неочікувані спалахи агресії. І ми справді середовище може зовнішнє, як так не впливати на цю поведінку.

Ех, і тут там дуже під питанням це буде, як воно впливає. чи в дитини, наприклад, певні якісь порушення мозку, такі складні якісь психопатичні розлади, шизофренія якась, та тоді навколишнє середовище теж менше буде впливати, але ее навколишнє середовище знову ж таки в основному

впливає більше, аніж внутрішні якісь фактори. Тепер ми з вами говорили, що в нас є трьохкомпонента, трьохкомпонентна модель поведінки або тричленна послідовність.

Е-е, зараз ми будемо розглядати з вами. Ми розглянули з вами оцю серединку B. Що таке поведінка? Behaavior. Тепер ми розглянемо те, що є попереду поведінки і те, що є після поведінки. Отже, перед поведінкою, поведінку завжди запускають якийсь фактом, які називаються

антицедент. Антецидент антицидент. Що? А мені аж стало цікаво. А-а, зараз, знаєте, в мене ще є, о, теж під комп'ютером прекрасно.

Є ось такий посівник. Ви його можете придбати в інституті, український інститут прикладного аналізу поведінки.

Я там якраз навчалась на останньому модулі. Є ось такий візуальний глосарій. Я прямо зараз подивлюся. Ви ще знаєте, може я вам тут неграмо неграмотно написала.

Антент антицедент. Хух, все правильно, бо зараз я ж засумнівалась. Бачите, отут теж є а визначення. Ось антицедент.

І там теж є приклади. Отже, в мене, до речі, є дві таких книжки. Я думала, що одну десь в Інстаграмі треба розіграти.

Отже, є фактори, які запускають поведінку. Антициденти, це є певні стимули, які викликають цю поведінку. І ці стимули можуть бути зовнішні або SD, дискримінативний стимул. Ось отаке скорочення ви можете зустріти. або МО.

Мотиваційна операція. Мотиваційна операція. Зараз я теж можу перевірити, бо різні фахівці в Україні все-таки ще немає узгодженого, а узгодженої термінології. Е-е випустили ось таку от термінологію. Ми це з колегами узгоджували ці терміни, але відверто я не знаю, чи ні, не не те, що

відверто я не знаю, а точно не всі її дотримуються, тому що умовно два роки тому я проходила тренінг від однієї школи і там, наприклад, використовували термін зараз, е-е, зараз згадаю, який тут термін використовувала. Я проходила тренінг по Хенлі, по роботі з проблемною поведінкою

по Хенлі. Це було десь два півтора-два роки тому. Е-е, це був не основний тренінг. І там, е, є таке поняття в Хенлі, як пере о в як передвісники. І, наприклад, згідно цієї термінології це називається попереджувальні реакції. А згідно термінології, яку я

вивчала, коли проходила тренінг, не основний, тому що основний тренінг там взагалі на українську мову не перекладений і тому відповідно немає якоїсь узгодженості. То там, наприклад, були як передвісники, тобто до проблемної поведінки. В нас зазвичай є передвісники складної проблемної поведінки і одна, наприклад,

школа говорить, що це передвісники, інша школа говорить, що це попереджувальна реакція. Тому, оскільки термінологія є ще не до кінця узгоджена, скажемо так, хоча теж іймовірно, що за той період часу може і поміняли термінологію в іншій школі, де я проходила цей такий

тренінг. А загалом, мотиваційні операції, внутрішня мотивація. Давайте я вам допишу, що це мотиваційні операції.

Мотиваційна операція. Оп, мо скорочено. Або ви можете це зустріти як мотиваційні умови. Знову ж таки, враховуючи, що перекладу як такого узгодженого немає, то може бути або так, або так. Е, це ті фактори, які запускають поведінку. Це може бути

голод, спрага, біль, радість, потреба в увазі, потреба в схваленні чи якісь інші. Ось в нас є мотиваційні операції.

А можуть бути зовнішні стимули. Це є ті стимули, які знаходяться в середовищі. Я вже говорила, що таке стимул, які ми можемо сприйняти органами наших чуттів. На дотик, на зір. Я бачу, от зараз почався дощ. На слух я чую, як

їде мотоцикл. І я зараз закрию вікно. Е-е, слух або там їде поїзд, я можу його не бачити. Я чую звук, він гучний. І я закриваю вікно. Цей поїзд, цей звук викликав мою поведінку. закрите вікно, щоб вам е-е краще розповідати тему.

Е-е це може бути на нюх, наприклад, я почула так горілим пахне. Я стою, біжу і згадую, виключаю вогонь під картоплею, яка згоріла, наприклад. Тобто стимул, запах викликав поведінку, побігти на кухню і виключити газ. Чи я чую, як щось

лиється? Це викликає мою поведінку йти в ванну. Я бачу воду. Це є другий стимул на підлозі. І це викликає малою поведінку закрити воду.

Е, взагалі оце дуже цікаво такі нюанси про поведінку. Отже, це те, що викликає поведінку.

А тепер, ее, фактор A, антицедент. Він викликає поведінку. Не буде чути звуку води, я не піду в ванну. не буде чути запаху смаленого, я не піду виключати газ під картоплею.

Е, і якщо мене не буде боліти голова, я не піду пити нурофен. Е, це ті фактори, які викликають поведінку. А є наслідки. Це в тій трьохчленій послідовності A, B, C. C - це є наслідки. І саме наслідки, вони

впливають на те, буде поведінка продовжуватись чи не буде продовжуватись. Тому що мене болить голова, я випала нуруфен раз. Наслідок голова не перестала боліти. Біль не пройшов. Мене дальше болить голова. Я другий раз мене болить голова, я випала нурофен. Наслідок біль залишився, біль

не пройшла. Це викликає в мене там іншу поведінку, бо ж біль залишився і біль викликає поведінку йти в магазин купляти, не знаю, якийсь там німесил чи що це там використовують ще спазмолгон якийсь. Не знаю, чи там доказові ліки чи ні. І ее я п'ю інші

ліки або нурофен мені не допомагає, я там якимось аромаслом собі мащу е з кронію чи навпаки я мащу з кроні, біль залишається і тоді йду пити дійки.

Тобто, е, наслідок він вирішальний за це з він, е, відповідає за те, залишиться ця поведінка і буде продовжуватись в майбутньому наступні рази, коли мене буде го боліти голова, чи ні. І наслідки в нас бувають такі: підкріплення поведінки, покарання або гасіння. Про наслідки ми і

про фактори A поговоримо. Про фактори A ми поговоримо на наступній лекції. Я говорила, що вона буде невелика.

І ми про неї будемо говорити на наступний раз. Сьогодні ми договоримо про наслідки. На цьому в нас по суті лекція буде завершено. Отже, є три види наслідків поведінки, три групи наслідків. Перший наслідок - підкріплення, другий - покарання або

ослаблення, третій - гасіння. Можна ще зустріти вам реальне таке слово. Ее, отже, перший наслідок, перший вид наслідка, який може бути після поведінки - це є підкріплення.

Це є що таке підкріплення? Підкріплення - це щось, якийсь певний процес. Він відбувається після поведінки і він, ее, оцей процес призводить до того, що поведінка збільшується в частоті або як мінімум залишається на тому самому рівні. Тобто він відповідальний завдяки цьому

процесу. Наша поведінка зберігається. Я мене болить голова. Я п'ю нурофань. Біль проходить. І моя поведінка питану. Вона зберігається.

Е-е, я іду в магазин або дитина каже: "Дай, будь ласочка, шоколадки, така класна мама". І мама: "Ну, добре, на тобі ще трошки". І відповідно, е, мама підкріплює поведінку дитини. І таким чином ця поведінка залишається і продовжується в дитини, в дитини або в

дорослого. Є різні види підкріплення. Є два види підкріплення, два види, які можуть а закріплювати поведінку. Перше, правильно називати позитивне підкріплення, і це позначається ось такою абревіатурою SR+. Е, щоб вам було краще розуміти і простіше, я використовую додаткове підкріплення.

А додаткове підкріплення значок плюс. Це означає, що є поведінка і після неї щось додалося в середовищі.

І те, що додалося, було зазвичай щось класне. І воно збільшило частоту поведінки в майбутньому. Ну або як мінімум поведінка залишилась. Але це не обов'язково щось позитивне. А наприклад, деколи крик мами може підкріплювати поведінку дитини. Наприклад, дитина може кидати машинку, мама, ну, там в повітря

машинка падає, мама каже: "Макита, скільки вже можна? Перестань кидати машинку". І дитина дивиться на мами, сміється і знов підкріплює, підкидує.

Або так, як сьогодні в мене було на роботі коли м дитина е мама відправила дитину на сенсорну інтеграцію. Ми з мамою пішли в сусідній кабінет спілкуватися.

І дитина постійно втікала з сенсорної інтеграції і забігала в кабінет до мами. І мама, наприклад, говорить дитині: "Іди вчитися вже". А дитина бачить увагу мами негативно. Мамі це не подобалось, мама це не говорила з удобренням, але дитині подобається, дитина сміється і не

вчитися і бігає по кабінеті. І мама там: "Оп, там затулила, там не дала піти".

Мама там: "Ні, ти йди в кабінет". А дитина тікає, бігає, їй це подобається, навіть зважаючи на це, що від мами йде негативна ука. Отже, додаткове підкріплення або позитивне, це є щось просто позитивне не треба прив'язуватись до того, що це щось гарне, знаєте, як

позитивне приємне, а негативне неприємне. Ні, це не так. Додаткове підкріплення - це щось, що додається в середовище після поведінки. І це призводить до того, що ця поведінка дальше існує. через тиждень, два, місяць ця поведінка є. І є від'ємне

підкріплення або негативне підкріплення SR мінус. Що це означає? Це означає, що після нашої поведінки, е, після поведінки дитини, просто після будь-якої поведінки, в середовищі щось забирається.

Усунувся головний біль, забрали вимоги від дитини, сказали: "Ну, добре, не роби в житті домашні". І це збільшило частоту поведінки в майбутньому.

Дуже часто це про те, що забирається щось неприємне. Наприклад, одного разу в дитини заболів живіт зранку і дина каже: "А в мене болить живіт". Е, або була температура, або боліла голова. І мама така: "Ой, боже, боже, сонечко, давай

сьогодні в школу не підеш, щоб тебе животик, ее, там в школі не болів, щоб ти не блював. Ну, полежиш, щоб перестав боліти животи". І ця поведінка закріпилась, бо дитина уникнула школи, хоч це теж, знаєте, таке спірне поняття, бо і уникнув школи, і отримав бонус,

залишився вдома. Ну, тут основне все-таки, що уникнув школи. І дитина потім сама підходить, вже дитину живіт не болить, але дитина проявляє цю поведінку. Ой, вона так болить, щось живіт. Для чого? Для того, щоб не йти в школу, для того, щоб щось з середовища

школа забралась. Е, коли дитина, наприклад, м часто діти не люблять шапки і мама вдягає дитині на вулицю шапку, дитина зриває її, кричить і викидає.

І мама така: "Ну добре, не буду вже тобі шапку вдягати. На наступний раз знов думаю: "Так, вдягну шапку". Мама вдягає.

А умовно, давайте умовно. А дитина знає, не обов'язково прямо свідомо знає, що ага, треба швирнути і мама тоді, е, я можу бути без шапки. Е, тобто те, що одного разу дитина швирнула шапку, кинула і мама м дозволила не вдягати шапку, могло

закріпити цю поведінку. Тепер увага, те, що ви сьогодні дізнаєтесь, це не означає, що вам тепер потрібно все, не підкріплювати ніяку поведінку, бо так бути не може. І що ви там, не знаю, всю негативну, всю погану, всю поведінку, яка вам не подобається, не підкріплюєте.

Так не вийде. Ви сьогодні просто слухаєте теорію і ще нічого на практиці не робите і не забороняєте там, е-е, не знаю, не насилуєте дитину і не вдягаєте її на сильну шапку, щоб не закріпити поведінку, скидати шапку з голови.

А отже, це в нас підкріплення. Ще раз, е-е, підкріплення - це щось, певний процес, який відбувається після поведінки.

Відбулась поведінка, відбулось підкріплення, додалась шоколадка, забралась школа, тобто або додаткове підкріплення, або під'ємне підкріплення.

І ця поведінка в майбутньому продовжується і продовжується, і продовжується, бо вона була підкріплена. А є таке правило, що якщо будь-яка поведінка існує, значить вона підкріплюється.

Тепер приклади. А, наприклад, дитина кричить і їй дали цукерку. Дитина в майбутньому частіше почне кричати, коли хоче цукерку. Ее, коли ми розбираємо поведінку дитини, коли нам дали ось цю послідовність ABC, ну, тут буде ABC, тут буде B.

Дайте не так. Це в нас буде B поведінка. Це C наслідок. А це те, що ми говорили приспорення.

прискорення, що з цією поведінкою робиться в майбутньому. І зрозуміти, ця цукерка спрацювала як підкріплення чи як послаблення, ми можемо лише по тому, коли ми дивимось на прискорення. І то не завжди. Чому? Тому що зазвичай поведінка раз підкріплюється, раз ее там гаситься,

раз ми на неї нейтрально реагуємо, раз ми дитині дозволили не йти в школу, раз насрили на дитину. Ні, що ти вигадуєш?

Який живіт болить? Давай йди в школу і не вигадуй мені. А то ще й потім телевізор не будеш дивитися.

А раз там гаситься ця поведінка. Тобто бувають різні. І навіть прямо точно визначити, чи цукерка там є підкріпленням, чи ні, для того потрібно провести дослідження, щоби встановити функціональний взаємозв'язок. Що саме цукерка сприяла тому, що дитина в майбутньому частіше кричить, коли хоче

цю цукерку. що не увага мами, е-е не там якісь інші фактори, а саме цукерка. Ну, наприклад, е зараз ми розглядаємо все так просто.

Е, тобто більш не те, що ми примітивно, а більш не так деталізовано і не заглиблюємося.

Тому в нас є такі приклади. Дальше. Жінка готувала вечерю. Знову ж таки такий стереотипний приклад. Чоловік поцілував її, сказав: "Яка смачна вечеря". Це наслідок.

BC не знаю. А тригер, який викав поведінку готувати вечерю, нічого вдома їсти не було. Пустий холодильник. Е, чи там жінка була голодна, неважливо, що викликало цю поведінку.

А хоча так, коли важливо, а коли ми будемо аналізувати. Чоловік поцілував її. Тепер він щодня їсть смачну вечерю.

Тобто тепер жінка щовечора готує смачну вечерю, наприклад. Ну, це такі, знову ж таки, примітивні приклади. І це прискорення, яке показує, що тут було підкріплення. Тобто ми можемо знати, ее, є це підкріплення чи ні тільки тоді, коли дивимось на наслідок. Коля

привітався до вчительки. Фактор - це поведінка. Це не фактор ей - це поведінка. Вчителька посміхнулась і почала з ним говорити. Це наслідок. Коля в майбутньому завжди вітався з цією вчителькою.

Тобто вчителька підкріпила його поведінку вітатися. Іра сказала Пеппа. Мама включила Пеппу. Іра почала частіше говорити Пеппа, коли хотіла подивитися мультик Пеппа. Оля кричала, штовхала миску з супом. Мама забрала суп. Оля завжди почала відштовхувати ту їжу, які яку не хоче їсти і кричати. Тобто ця

поведінка підкріпилася тим, що мама усунула вимогу. Мама казала: "Їж суп". Дитина кричить і каже: "Не хочу". Ну добре. І відповідно дитина використовує цю поведінку для того, щоб в неї їсти суд.

А Коля сміявся, мама перестала вимагати вчитися. Тобто вона каже: "Давай будемо читати". А дитина сміється і сміється.

Вона така: "Ну добре, давай потім почитаємо". І відповідно Коля почав частіше сміятись, коли, наприклад, не хотів вчитися.

А-е, дальше приклад про дорослих. Тут, будь ласочка, уважно. Підкреслене - це поведінка, е, яку ми розглядаємо. Тут в нас є фактор Aй.

Директоркає Анну в кабінет і починає сварити за невчасно здану роботу. Є поведінка Анни, людини жінки колеги працівниці.

Біль. Вона каже: "А в мене захворіла дитина". І начальник, що зробив наслідок, перестав кричати. І тепер Анна завжди говорить, що неї хворіє дитина для того, щоб на неї не кричав начальник, не критикував, не стягував штрафи якісь і так дальше. Тобто тут в нас крик

усунувся і відповідно поведінка говорити, що в мене хвора дитина, підкріпилася тим, що щось перестало негативне відбуватися, тобто негативне підкріплення. Тепер завдання до вас.

Чекайте, а тестування буде потім. Окей, я вже перелякалась, думаю, ее, як це так. Ее, окей. Тепер давайте я вам ще раз прочитаю термін. Почекайте секундочку.

одну секунду, я хочу дещо подивитися. Якщо у вас є зараз запитання по підкріпленню позитивному, а або негативному, тобто додатковому або від'ємному, то будь ласочка пишіть їх в чат і будемо їх розбирати.

Якщо немає питань, то ставте, будь ласка плюсик. Є ще, до речі, дуже гарна книга Каaren Pror. Ота в мене на кличках стоїть така жовтенька.

Ні, це голос жовтенька. Ну, прар десь там теж є. Ее, яка називається, е, російською. Мені подобається назва. Я її читала ще колись російською давно.

Ее, не ричит на собаку, а українською вона називається. Зараз піду і подивлюся. Секундочку. Хочу вам показати цю книгу, тому що ви її можете почитати.

знайшла А мистецтво виховання та дресирування. Дуже класна книга. Тут такі трошки е терміни оце позитивне і негативне підкріплення в іншому контексті вживаються, але книга дуже гарна. Я її вам рекомендую почитати.

А я хочу подивитися ще одну презентацію. Так глянути. Все жахливо, повільно грузиться. Чекай, зберу полез під комп'ютера, бо він з тканини, щоб комп'ютер не перегрівався.

В нас буквально ще покарання гасіння і все. В нас тема буде закінчена сьогоднішня. Добре, давайте. Так от, е-е, перший приклад. Дитина кричить, поведінка. Їй дали цукерку. В майбутньому вона частіше кричить. Це є м-м додаткове підкріплення чи від'ємне підкріплення? В середовищі щось

появилося чи з середовища щось забрало? Е, автор книги - це Карен Прайор. Ось Карен Прайор.

Е, а бачите, тут є не поспішайте стріляти в собаку називається. Ну, дуже класна. Мені дуже вона сподобалася. Я прочитала її колись давно, е, російською мовою і потім побачила, що вийшов от в 21-му році е-е вийшов переклад на українську. Я собі купила зразу

українською. Так сути, щоб вона в мене була додаткове. Супер, молодці. Коля привітався до вчительки. Дайте Миколка привітався до вчительки.

Вчителька посміхнулась і почала з ним говорити. Це додаткове підкріплення чи від'ємне підкріплення? позитивне чи негативне. Можна так сформулювати.

Хто як думає, пишіть, помиляйтеся. Супер, молодці. Позитивне підкріплення або додаткове, так простіше зрозуміти. Або собі асоціації якісь побудуйте.

Дитина кричала і штовхала миску з зубкою. Говорю львівською говіркою. Мама забрала в дитини зуб, тоб сказала: "Окей, не їш". І дитина частіше це почала робити.

Поведінку, кричати і штовхати миску супом. Це було підкріпили тим, що забрали суп. Це позитивне чи негативне?

Правильно, молодці. Негативне. Е-е, коли людину почали сварити за невчасно здану роботу, а людина сказала, щоб, знаєте, в мене хворіла дитина.

І директор каже: "Ну добре, хай буде". Перестав сварити і це підкріпилася поведінка говорити, що в мене хвора дитина. То до цієї А тепер уважно, будь ласка, щоби ви не плутали, де тут ABC.

Поведінку говорити, що в мене хвора дитина, підкріпили. І підкріплення було яке? Додаткове чи від'ємне? Позитивне чи негативне?

Начальник перестав кричати. не виділяється, треба переключитись. Молодці. Правильно. Негативне підкріплення. Хтось перестав кричати. Забрали крик.

Супер. Ідемо дальше. Ее наступний вид наслідків, які можуть бути після поведінки - це є покарання.

Тепер одразу хочу вам сказати, що ми зараз відкидаємо класичне наше розуміння слова покарання. Ай-ай-ай, ну-но, йди свай в кут, там давайте штрафи платіть.

Ее когось там побили, в тюрму закрили і так дальше. Та це теж покарання. Але ми зараз говоримо про термінологію в контексті поведінки, коли покаранням може виступати будь-що.

І в нас тут ми робимо акцент на те, що відбувається після поведінки. Після поведінки відбувся якийсь процес, не обов'язково такий, що є неприємний. І якщо цей процес, цей наслідок поведінки зменшив, забрав або повністю забрав частоту цієї поведінки, то це було

покарання. Це може бути, наприклад, дитина плюнула на маму і мама дивиться і каже: "Сонечко, мені так неприємно, я тебе так люблю. І коли ти на мене плюєш, ну, в мене таке враження, що ти мене зовсім не любиш". І все. І дитина

після того, наприклад, перестала плювати або плює тепер не 10 разів в день, а один раз в день. І оці слова будуть покаранням. Не в класичному розумінні.

Це, швидше за все, дитині там теж буде не дуже приємно, що мамі неприємно. якщо дитина перестала після цього це робити.

Але ми розглядаємо цей наслідок як покарання. Не тому, що це там неприємно було чи ще якось, а тому, що цей наслідок зменшив поведінку. Або, наприклад, а-а дитина кожного разу е-е я не знаю, запихає руки в труси. І мама

подивилась на дитину і каже: "Синочок, так негарно. Ми таке не робимо на вулиці. Таке можна робити тільки, коли тебе ніхто не бачить.

наприклад, чи не знаю, ну, ми такого не робимо на вулиці. На вулиці не можна запхати рутрусиків і все. І дитина перестала це робити. Або навпа навпаки або значно зменшила це все. І тоді ці слова виступають як покарання до

поведінки. Це ми не говоримо зараз покарання, там, не знаю, в контексті класичного розуміння, а ми говоримо про покарання як про е поведінкові термінології. Давайте так.

Отже, це є процес, який відбувається після поведінки, так само як і підкріплення. Але підкріплення збільшує поведінку або тримає її на тому самому рівні, а покарання зменшує, завжди зменшує або повністю. Деколи повністю неможливо зменшити, тоді е просто зменшує. Не повністю забирає, а просто

зменшує. І покарання так само, як підкріплення, має два види. є додаткове покарання або позитивне покарання. SP в нас плюсик і є від'ємне ослаблення. Це так, щоб вам було краще зрозуміло, кому термінологія складна. І є негативне покарання або від'ємне покарання.

Е, це коли в нас, е-е, ну, аналогічно до підкріплення з середовища щось забирається. А додаткове покарання - це є процес після поведінки. Щось відбулось після поведінки і це призвело до того, щось додалось після поведінки, швидше за все, неприємне. Ее і це зменшило цю поведінку

в майбутньому. І відповідно, е-е, наприклад, щось додалося. Дитина дуже не любить певного звуку, а ми беремо і свистимо в свисток кожного разу, коли дитина починає мені е стимулювати. Ми свистмо свисток, дитина перестає зразу.

Ось вам і в майбутньому все річше це робить. Ось це є приклад додаткового ослаблення. Набити дитину, це теж приклад додаткового ослаблення.

Штурхати, кричати. Тобто, якщо після поведінки відбувається щось неприємне і це зменшує цю поведінку, то відповідно ее дитина, ну, це виступає як покарання.

Не завжди критика, не завжди сварка, не завжди фізичні покарання будуть виступати як покарання, тобто зменшувати поведінку. Є, наприклад, люди, які думають, що вони насварять дитину і дитина перестане це робити, але дитина не перестає це робити. Чому? Бо є щось

інше, що підкріплює цю поведінку, бо це ее недостатній наслідок, щоб перестати це робити, бо є інші фактори, які теж викликають цю поведінку. Або є такий процес, як звикання.

звикання. І тоді в нас дитина, якщо звикла до цього стимулу, звикла до цього, скажемо так, покарання, ну, вона тоді перестає на нього реагувати. І тоді потрібно підвищувати градус покарання. І ми через це будемо говорити потім десь на якихось

останніх лекціях, чому ми не використовуємо, стараємось по мінімуму використовувати або взагалі в ідеалі не використовувати ніяких покарань. А якщо використовуємо, ну, це точно не там насварити дитину. Хоч всі ми люди, всі ми можемо крикнути на дитину, але одна

справа, коли ми це зробили з з емоцій, не стримались імпульсивно, а інша справа, коли ми це запланували це робити. От ти ее там, не знаю, провидешся і ми тебе будемо бити.

І від'ємне або негативне покарання - це коли з нашого середовища щось забралося і це спричинило те, що ми цю поведінку перестали демонструвати. Наприклад, я їжджу по місті з швидкістю 90 км/год і мене оштрафували, забрали мої гроші. Оо, моя поведінка їздити з швидкістю 90

км/год зменшиться. Або реальний випаток з життя мого. Е, я проїхала намагаючий жовтий. Я бачила, що він вже що переключається на жовтий. Це був вечір і я, звичайно, що пришвидшилась перед світлофором. Там нічого не заважало. Там навіть немає переходу.

А там якби цей жовтий включається, щоб інші машини виїжджали з повороту, але все одно там три смуги і в праву смугу ніхто не заїжджає. Я не на червоний приїхала. Поки я проїхала, все одно ще був жовтий. Я так виправдовуюся одразу.

І мене зупинила поліція. А штраф мені тоді, до речі, таки не виписали. Тож посварили і зараз я вже на жовтий зупиняюсь. Та в мене ще буває все-таки там, коли я спішуся або коли, не знаю, там явно вечір, пізно нікого немає, я можу так ще

проїхати на жовтий, не на червоний, не на червоний, хоч це теж порушення правил, але зараз моя поведінка проїжджати на жовтий колір, ну, зменшилася дуже сильно після того випадку, коли мене не оштрафували.

Штраф, ну, тобто навіть не було. Може, це навіть додаткове буде покарання, а не негативне. Позитивне, а не негативне, тому що це була неприємна ситуація. Мене ее зупинили поліцейські. Хоч знову ж таки вони нічого не забрали. В мене штраф не було, не був. Але це ослабило

мою поведінку. Тому, в принципі, це, напевно, додаткове буде покарання, тому що сам факт додалися поліцейські, додалася розмова з поліцейськими, що ослабило мою поведінку там проїжджати на жовтий, на червоний.

Додаткове від'ємне. Значить, добре. Тепер так, що це не в ту сторону гортаю. Так. Ее поведінка. Аня кричить, бо не хоче вдягати куртку. Це є фактор. Е. Це все в нас приклади.

А приклади чого? Приклади покарання. Це фактор A. Дальше. Е, ні, це фактор B. Це фактор B, що я говорю? Аня кричить, бо не хоче вдягати куртку. Мама крикнула на дитину. Це був наслідок, який спричинив того, що Аня менше кричала, коли не

хотіла вдягати куртку. Тут взагалі це не є як поведінка, бо Аня не хоче вдягати куртку. Просто Аня кричить, коли їй кажуть вдягнути куртку.

Мама накричала на дитину і дитина тепер менше кричить. Мама каже: "Вдягай куртку". Дитина там: "А не хочу, але вдягає". Тобто поведінка "Кричати зменшилась після того, як мама крикнула". Яке це буде покарання?

Позитивне чи негативне? Мама крикнула у середовище, значить, щось додалося. Позитивне, молодці. Позитивне. Хоч, знаєте, як хтось плутає, бо йому здається, що позитивне - це щось гарне, то накричати це не дуже гарно. А тому ми дивимося і орієнтуємося не на класичні

поняття позитивне, негативне, а знаєте, це як є в психіатрії позитивна симптоматика. Це коли іде мова про галюцинації, про, тобто якісь симптоми, які щось додається теж в середовищі, тобто щось чого немає.

Людина чує голоси. Це є позитивна симптоматика, це є позитивний, ну, тобто який це позитивний? Це взагалі не є позитивний. Але в якщо ми відірвемося від класичного поняття, е, то воно буде так.

Дитина вилила чай, мама заставила прибрати всю кухню. І тепер дитина не розливає чай. Ну, допустимо, тут дитина вилила чай спеціально.

Так, молодці, правильно. Позитивне. Е, Ліна запізнилась на роботу, з неї зняли 300 грн і її поведінка запізнюватись припинилася взагалі.

Допустим, це є цілий її денний заробіток. З неї зняли 300 грн. З середовища її забрали 300 грн зарплати.

Ще раз. З середовища зникнули. Появився штраф. Забрали щось приємне. Правильно негативне. Зняли гроші - це негативне підкріплення.

Тобто з нашого середовища щось забрали, штрафи тайм-аути. Е, це все є негативне підкріплення, е, негативне покарання. Сорі.

Е, дитина вимазалась морозивом, мама забрала морозиво. Це є наслідок. І Оля дуже акуратно їсть морозиво. Тако слідкує, щоб не вимазатись.

Е, забрати морозиво. Це позитивне чи негативне? Супер молодці. Іван тисне всі кнопки домофону. Приклад з цього з практики. Мама дує в гучний свисток. Я не казала дути в гучний свисток. Рап. І дитина перестає зготом.

В дитини проходить ця поведінка в перспективі тиснути на кнопки в домофон. Наслідок мама дує в гучний свисток. В середовищі щось появилось чи забралось?

Появилося. Значить, правильно. Молодці. Позитивне покарання. Ігор лаявся. Мама забрала планшет, сказала: "Все, тепер планшетом не будеш бавитись". І Ігор тепер дуже стримується, щоб не лаятись, коли він грає.

Мама забрала планшет. Негативне покарання. Супер, молодці. Е-е, і останній наслідок, який ми розглядаємо - це є гасіння.

Е, що це таке? Це теж процес певний. Він відбувається після поведінки. І в чому він полягає? В тому, що в середовищі нічого не міняється. Тепер запитання до вас. Не знаю, чи ви запам'ятали.

Перевіримо зараз. Чим гасіння відрізняється від покарання? Як ви думаєте? Ось я вам тут підкреслюю.

Хочу так гарно виділити. В покаранні що відбувається? А правильно, покарання передбачає дії. Тобто є якись відбувається після покарання, щось додається, щось віднімається, ее щось відбувається, а в гасінні нічого не змінюється. Все, яке було, таке і залишилось. Це не означає, що все таке

от завмерло, як в якомусь фільмі, знаєте, але це означає, наприклад, що якщо я говорю м я вчитель і я кажу дитині: "Е, напиши букву А". А дитина бере махає руками, а я нічого не змінюю.

Я кажу дальше: "Напиши букву А". І дитина: "Не хочу". Я кажу: "Я знаю, що ти не хочеш". Напиши букву А. Треба писати: "Напиши букву А". Тобто я нічого не міняю. Є таке поняття, як етичне гасіння. Це теж гасіння - це теж не те,

що перше е-е чи друге, чи навіть третє, що ми будемо використовувати. Це вже така реактивна технологія, але ми будемо з вами про це говорити. Проте ще раз, етичне гасіння, воно передбачає нашу повагу до дитини. І навіть коли ми

все-таки, а дитина, наприклад, не хоче писати, ми все-таки наполягаємо, що ні, тобі потрібно написати, то ми в той час, як ви в книгу не взяли з дитячої психології, ми реагуємо на це. Ми чуємо дитину, ми можемо визнавати її почуття.

Ми кажемо: "Та я розумію, що ти не хочеш". Е, але треба написати букву А.

Тобто ми вимоги не знімаємо. Ее або ми не даємо, наприклад, там вийти з дому. Дитина кричить, каже: "Хочу гуляти". Каже: "Мені вже 10 година, ми гуляти не йдемо". І дитина кричить, все одно виривається. Ну, наприклад, я пишла гуляти в 10й годині, але, допустим,

ее, і ми все-таки не дозволяємо це робити. Ми не кричимо, ми не сваримось, там ми не пояснюємо. Особливо дитині там моралей е теж не завжди воно має сенс. А точніше ніколи не має сенс, якщо дитина в емоційному сильному стані. Ми просто

говоримо: "Та я розумію, але вже пізно ми не йдемо гуляти". І дитина там: "А двері". Ми такі: "Так, стоп, відсунули дитину, ми не йдемо гуляти, ми двері не ламаємо". Це теж буде такий приклад гасіння, коли ми емоційно нейтрально

реагуємо на поведінку дитини, при тому нічого не міняючи в середовищі. Е, і це призводить до зникнення або зниження, знову ж таки, частоти поведінки. Е, поведінка, як хтось написав, поведінка вмирає або вимирає, тобто поведінка гаситься. І недоліком гасіння, великим недоліком гасіння є те,

що є вибух поведінки. Завжди, коли є гасіння, є вибух. Якщо ви будете збирати дані, е, не то взяла. Наприклад, якщо ми візьмемо графік і ми збираємо дані, наприклад, ось в нас є графік, тут в нас є заняття 1 2 3 4 там чи там дні будуть. А

тут є кількість разів 5, 10, 15 і 20. І, наприклад, ми вчимо, що ми вчимо плювання. Тобто тут дитина плювалася на нас, коли ми давали завдання. Або давайте, ні, давайте візьмемо випадок.

Е, пхала руки в трусики, коли ми давали завдання такий з практики. І ось, наприклад, дитина пхала руки в трусики от стільки разів. Ее, ну, щоб містити. А тут ми почали використовувати гасіння. Ось отут ми нічого не робили. І

дитина от стільки разів, там, не знаю, скільки буде, 17 разів на заняття. Тут ми почали використовувати гасіння і воно завжди буде позначатись тим, що спочатку поведінка отака буде. Тепер 30 разів він буде пхати руки в трусики, а потім вона

отак, отак все. Наприклад, знизилась або повністю пройшла, або ні. Ось так буде виглядати графік гасіння.

Ее тут в нас, наприклад, це називається фон. Ми нічого не робимо, ми спостерігаємо, а тут почали гасити. Гасіння. Оце називається вибух, коли поведінка стає набагато більшою. Е, гасіння - це коли поведінка раніше підкріплювалась, а зараз перестала. Наприклад, я йду по вулиці і

йде моя знайома, хороша знайома, е-е, і я йду, і вона йде через дорогу, і я її бачу: "О, Оленка, привіт! Я бачу, що вона на мене не реагує. Завжди раніше, коли я це робила, вона мені махала у відповідь, а сьогодні вона не

реагує. І що я буду робити? Я голосніше: "Оленка, Оленка, може захочу перебігти дорогу, щоби її прямо торкнути. Може ще до неї подзвоню". Ну я моя реакція буде мати вибух. Тобто я почну емоційніше, не сильніше на це реагувати. пішли. Е,

Оленка, Олена, е-е, якщо вона не буде реагувати, я сьогодні, завтра, післязавтра вона не реагувала, ну, я перестану до неї вітатись.

Так само, наприклад, е візьмемо такий таку ситуацію дуже просту, я б сказала навіть примітивну. Є в нас двері, є в нас ключ і є ми. Ми приходимо додому, маємо ключ, запихаємо його в замок, крутимо і двері відкриваються. І завжди

наша поведінка, це такий примітивний дуже приклад. Ну, тобто він навіть такий, що я, коли починала вчитися, я такі приклади навіть не сприймала. Я думала: "Ну, та це логічно. Ну, до чого тут поведінка? До чого тут підкріплення?

Це логічно". І в мене, я викладала колись в політесі декілька років, була старшим викладачем і викладала студентам, які викладала спеціальну психологію і психологічний супровід інклюзивної освіти. Два предмети ще періодом дитячу психологію.

І в мене теж був один студент, і я, коли розказую цю тему, і він так от сидить і каже: "В когось є питання?" Він такий: "Я взагалі нічого не зрозумів". Я йому так пояснюю таки, ну, я розумію, що ви

говорите, але це просто настільки елементарно, що я не можу накласти одне на друге. І в мене це теж таке було на початку, що в нас є двері і наша поведінка запихати ключ, крутити в ліву сторону і натискати на клянку

підкріплюється е тим, що двері відкриваються. І ми це завжди робимо. А тепер ми прийшли сьогодні додому.

Стоїмо біля дверей, запхали ключ, покрутили, а двері не відкрилися. Нічого не помінялося, нічого там, е, не знаю, не щолкало, не ламалося нічого. Двері просто не відкриваються. Може там ключ навіть не прокручує. Що ми будемо робити? В нас буде вибух поведінки. Як

він буде проявлятися? Ми будемо ті двері підтискати до себе, ключ відкривати, запихати сильніше шпортати двері рухати, стукати в двері, а потім подзвонимо там до якогось майстра або двері потім відкриються внаслідок таких наших дій.

А-а, тобто це є е-е приклад гасіння і вибух поведінки. Якщо ви були в супермаркеті кожного разу, коли дитина приносила Chupa- Chups, ви не хотіли купляти, дитина почала кричати, ви такі: "Добре, купляю". І потім ви таки послухали лекцію і

думаєте: "Ну все, буду гасити цю поведінку. Не буду тепер купляти Chupa- Chups, навіть якщо дитина кричить".

І дитина ви почнете гасити і в дитини буде вибух. І дитина вам почне там розносити полички, бити вас, бити інших людей, кидати тими чупа-чупсами. впаде на підлогу, почне кричати і дуже ймовірно. Ви таки купите чупа-чупс і швиденько звідти підете, щоби на нас там

не дивилися. Якось дивно. Це теж приклад гасіння, коли поведінка, яка раніше підкріплювалась, перестає підкріплюватись, то тоді вибух поведінки є. Тобто вона дуже яскраво починає проявлятися. Цей такий побічний ефект.

Незалежно, яка це поведінка, чи гарна, чи не гарна. Є навіть стратегії, як викликати мовлення на основі цього закону е-е поведінки. Вибухів цих гасінь не буває позитивних, негативних чи інших. Є гасіння, ну, є можна є сенсорне гасіння, є гасіння втечі, але ми

про це не говоримо. В нас просто є гасіння, а потім будемо деякі варіанти розглядати. Наприклад, Оля кричить, бо хоче кіндер. Мама не звертає увагу, бере Олю за руку і веде додому.

Е, тут в нас мало бути, що дитина починає ще більше кричати, а потім в майбутньому рідше кричить. Тобто це є такий приклад гасіння. Вчитель дає завдання марку дитині. Дитина скидає всі матеріали на підлогу, а вчитель продовжує вимагати виконання завдань.

Дитина тут, знову ж таки, тут в нас є вибух. Дитина починає додатково ще плювати, наприклад, на вчителя, але згодом вчитель продовжує вимагати виконання завдання і дитина згодом через 5, 7,10 занять, коли так відбувається, дитина перестає це робити. А дитина б'є

себе по нозі, щоб привернути увагу мами. Мама - це ігнорує таку поведінку і дитина згодом перестає себе бити по нозі. Це не означає, що ми маємо це ігнорувати в жодному випадку. Це є просто як приклад примітивний, щоб запам'ятався. Можливо,

дитина світить ліхтариком в очі, щоб отримати відчуття. Ми забрали батарейку. Дитина продовжує демонструвати цю поведінку, але наслідку нема. Нічого не міняється. Я свідчу, я включаю, включаю, а нічого не міняється. Що я починаю робити? трусити, стукати, злитися, ще більше включати. Потім кидають цю

батарейку і все. Але через 10 потім на наступний раз ще раз попробую, ще раз попробую на наступний день і потім залишу цю цей ліхтарик в спокої і не буду його чіпати. Це є приклад, е гасіння.

Тобто дитина не може отримати ті відчуття, е, сенсорні, які вона отримувала завдяки цій поведінці. А тому що ми забрали батарейки з гіхтарика.

Тобто нічого не змінюється ее від цієї поведінки. Ну, в будь-якому випадку зміни то в принципі є, тому що не знаю, там мама все-таки бере за руку і веде з магазину. Мама каже, що та я розумію, що ти не хочеш, але пиши букву

А. Нам треба написати цю букву. Завтра треба контрольна, завтра в тебе екзамен. Чи ще якісь аргументи є?

А тепер ви ее ми перевіряємо ваші е-е ваше розуміння теми. Отже, в нас є додаткове або позитивне і негативне підкріплення. Тут підсилення пише підкріплення. Додаткове по додаткове від'ємне або позитивне негативне покарання. І в нас є гасіння. В нас є

загалом п'ять видів різних наслідків. Тепер ми розбираємо перший випадок. Як я вам рекомендую а розбирати? Ви дивитесь наслідок який, не наслідок, а прискорення яке, що з поведінкою було, збільшувалась чи зменшувалась? Якщо збільшувалось, таке: "Ага, підкріплення зменшувались ви, ага,

гасіння або покарання." Дивитесь назад. Ага, щось додалось в середовище, значить позитивне підкріплення. Ага, щось забралось, значить, там негативне підкріплення, наприклад, чи ага, нічого не змінилось і був вибух, гасіння.

Тобто, і ви таким чином розбираєте зараз кожен приклад, кожну таку члетренну тричленну, я вже яку там члетренну, тричленну послідовність. е-е розбираєте на те, було це гасіння, було це покарання, чи було це підкріплення позитивне чи негативне. Отже, перше, е-е,

мама готувала їсти. Це є, я так думаю, це контекст, чи це фактор A? Ну, нехай це буде контекст.

Мама готує їсти. Поведінка, про яку ми говоримо. Дитина прийшла на кухню і скинула чашку зі столу. Після цієї поведінки стався наслідок: мама сварить на дитину.

І в перспективі Петрик частіше скидає чашки зі столу. Значить, ее Петрик частіше скидає чашки зі столу.

Це що в нас мова про що йде? Перший приклад давайте розберемо. Йойой, щас о виділяється. Ее частіше значить це підкріплення. Не спішіть, будь ласка, писати. От почекайте, хто там казав, що негативне підкріплення.

Е-е, чого негативне? Бо сварила. Скидає чашки зі столу. Значить, підкріплення. Дальше дивимось на наслідок. Ось на цей поведінка. Значить, наслідок. Мама почала сварити. Коли мама починає сварити, це в середовище щось додається чи з середовища щось забирається після поведінки?

Ану, пані Олена, давайте. Щось додалося в середовище після того, як він скинув чашку, чи віднялося після того, як він скинув чашку?

Ее, не знаю, що ні. Значить, щось додалося. Так, мама насварилася, щось додалося. І дитина в майбутньому частіше скидає чашку, значить, це в нас буде позитивне підкріплення.

Не, навіть незважаючи на те, що як це може бути позитивно, якщо мама сварилася, я вам ще раз нагадую, що ми ее стараємося зараз відійти від нашого класичного розуміння, що таке покарання, що таке позитивне, що таке негативне, а будемо це вчити в контексті

термінології. Отже, перший приклад - це було позитивне, бо в середовищі додався крик під кріпленням, бо дитина продовжувала це робити. Другий приклад. Не спішіть, давайте ще другий разом розберемо. Оля почала кричати.

Це є фактор. A, дальше поведінка. Тут, будь ласочка, ува уважно, е-е, бо ви зараз почнете не то розбирати. За я вже на цьому прикладі, е, дуже в мене багато студентів помиляється. Давайте. Мама вдарила дитину по попі. Це є поведінка,

яку ми розбираємо. Мама вдарила дитину по дубці. Після того стався наслідок. Дитина перестала кричати. І цей наслідок призвів до того, що мама частіше вдаряла дитину по дубці, коли вона кричала: "Отже, частіше вдаряти ее дитину". А от дивіться, пані

Валентино, от ви бачите знову попалися на те, на що я кажу. Ви зараз розглядаєте поведінку е-е дитини.

Так. Ні, навіть не знаю, яку ви зараз поведінку розглядаєте. Давайте ще раз. Мама частіше почала вдаряти дитину. Якщо я роблю щось частіше, значить це що? Підкріплення чи покарання? Я вас зараз буду заплутувати.

Підкріплення чи покарання? Якщо я частіше щось роблю? Моя поведінка, в мене була поведінка бити дитину і я тепер частіше починала почала бити дитину.

Правильно? Це значить, якщо я частіше почала бити, значить це підкріплення певне в мене відбулося. Тепер моя поведінка бити дитину підкріпилася тим, що дитина перестала кричати. Значить, середовище щось додалось чи щось віднялось. Я просто зараз наголошую, що ми розглядаємо ось цю поведінку,

поведінку бити дитину. І чим вона часто підкріплюється, і чому вона часто може бути в батьків.

Ми зараз не розглядаємо поведінку дитини, розглядаємо поведінку мами. Перестала кричати. Чи це плюс чи мінус?

Перестала кричати дитина. Перестала кричати. Значить, в середовище щось додалось чи віднялось? Піднялось. Піднявся крик. Піднялись істерики.

Значить, якщо істерики забралося і це підкріпилося, то підкріплення яке? Правильно. Молодці. Негативни. Це дуже часто. О, що це таке сталося?

Якийсь шрифт не той. Значить е дитина кричить. Я хочу вам ще зараз цей розібрати приклад. Дитина кричить. Ви все правильно по суті розібрали, тільки ви не те розібрали, що я хотіла. Дитина кричить. Це є фактор. A тригер. Він

викликав у мене поведінку. Я взяла і вдарила дитину. Вдарила дитину. Я вдарила дитину. Ось це моя поведінка.

Це є біхеві. Після того, коли я вдарила дитину, моя дитина замокла. Дитина замокла. Я зараз пишу е так спеціально трошечки так негативно для того, щоб це е краще було зрозуміло. Дитина замовкла.

О, і я така є дієвий спосіб. І кожного разу, коли дитина кричить, не пишіть мені ще третє. І кожного разу, коли дитина кричить, що я роблю? Я б'ю дитину. Б'ю дитину частіше.

Ну що ж це таке воно? Я не знаю, що це воно робить. Що я тут таке роблю і клацаю.

Значить, дитина кричала. Це було тригером, антицедентом, який викликав мою поведінку вдарити дитину. І я дитину вдарила, а дитина перестала кричати. І тепер я частіше б'ю дитину. Значить, мою дитину, мою поведінку, бити дитину е-е негативно підкріплює те, що дитина перестає плакати.

Забираються крики, така: "Хух, нарешті перестав плакати". Сподіваюся зрозуміло. Добре, йдемо до третього. Хто не зрозумів друге, потім або ще раз передивитесь лекцію, або пишіть, що не зрозуміли. А контекст. Дитина посадила Олю за стіл і дала завдання.

І вчитель каже: "Так, пиши букву А". Фактор A, завдання. Дитина починає кричати. Логопе не випускає дитину з-за столу і наполягає на завданні. Каже: "Роби, роби". Дитина ще голосніше починає кричати, починає скидати цей предмет, а логопед каже: "Ні, треба

зробити". Бере за руку, починається робити рукою дитини. Дитина ще більше кричить. На друге заняття те саме, на третє те саме. На четверте дитина перестала кричати.

Гасіння. Молодці. Е-е, четвертий приклад. Е-е, та з третім проси. Другий. З другим теж просто. Ви про але ви не той е ви розглядали поведінку, яку там дитина кричить, мама вдарила і в вас вже там починається щось інше.

Петрик кусає себе за руку. Це є контекст. Петрик кусає себе за руку. Мама перев'язала руку еластичним том. Це є поведінка.

Зараз бі поведінка. Мама взяла і прив'язала руку еластичним бантом. Тоді Патрик знов себе кусає за руку. Поведінка нічого не відчуває.

Через бинт він нічого не відчуває. Він ще сильніше починає кусати, починає стукати руку, починає злитися, знов кусає, але нічого не відчуває і в перспективі перестає себе кусати за рукою.

А тепер дивіться, ми дивимося не на те, що мама перев'язала руку еластичним. Ми дивимося на те, що дитина перестала відчувати кусання. Це от якраз є сенсорнегасіння.

Ее, ну, те, що мама перев'язала руку бентом, це щось додалося в середовище, але це не обов'язково навіть після кусання. Наприклад, коли дитина кусається, кусає, гризе собі, є багато дітей, які тут собі люблять вигризати оце от біля пальця в мене була учениця,

в якої вже навіть не сходив цей слід. Тобто в неї вже були такі синяки вже навіть якщо вона там умовно зранку прокидалася, а вночі себе не кусала, то все одно отут вже були оці от ранки від зубів. не ранки, а такі, як виїмки. Е, і

рука постійно була така синюшна тут. І відповідно, коли мама, е, перев'язала бентом руку, то дитина демонструє поведінку, але наслідку вже цього немає.

Якщо дитина кусала руку і це була автостимуляція. Якщо дитина гризла руку і це була автостимуляція. І перев'язати руку - це не в контексті наслідок поведінки, а в контексті зміни середовища, після чого дитина вже не відчуває чогось і перестає згодом кусати

руку. Ми потім ще будемо детальніше це все вивчати. Е-е, Оля сказала мамі: "Мам, пішли бавитись". Мама каже: "Сама бався". Оля в майбутньому рідше почала просити маму з нею бавитись. Рідше почала просити.

Значить, це в нас що? покарання. А мама каже: "Самався". Ну таке насрила трошки. То це буде що? Тут вже немає ніякого підвоху.

Правильно. Це є покарання. Ослаблення. Яке? Позитивне чи негативне? сказати дуже негарно, відповісти дуже негарно. Критика сама бався. Я тобі що, маленька дитина чи що?

В середовище щось додали ще віднялось. Сама бався. Тобто це це буде позитивно в контексті, що мама умовно насварила на дитину. Мама не забрала гру, дитина продовжує бавитись.

Це є позитивне, коли мама негарно відповідає, коли ви в когось щось просите, наприклад, ви кажете: "Дай мені, будь ласка, ножниц". З вашого сере і вам відмовляють. З вашого середовища ножниці не пропадають. В вас їх як не було, так і не було. Але ее вам

відповіли, наприклад, ой, що це я маю тебе зачити ножниці? Та зразу здрастте. Свої треба мати. І ця фраза стала як покаранням для вас.

Петрик розкидав іграшки. Це це можна це може бути там і гасіння, в принципі, частково. Не те, що частково, якби воно трошки по-іншому було, це би могло б бути гасінням. Але тут це покарання. Петрик розкидав іграшки. Мама включила йому мультик.

Петрик частіше почав розкидати іграшки. Частіше почав розкидати іграшки. Мама включила йому мультик. Ее, частіше щось почав робити, значить, підкріплення. А включити дитині мультик.

Чого негативне? Середовище додалось чи віднялось? Включили мультик. Позитивне підкріплення. Дитині включили мультики. Дитина частіше і частіше кидає, е, іграшки, тому що отримає мультик. Дитина вдарила маму. Мама забрала планшет. Дитина рідше почала бити маму. Я рідше щось роблю, бо в мене щось забрали.

Це в нас рідше і забрали. Це буде що? Супер. Це буде, якщо я рідше щось роблю, це буде покарання.

А якщо щось забрали, то це позитивне, позитивне покарання. Давайте так от ми зараз зробимо з вами, мені треба ще одну сторінку. Хочу з вами тоді ще додатково потрену. Або давайте ми потім в групі потренуємо. На вихідних я вам буду сидіти і писати приклади, ви

будете їх розв'язувати. І ми з вами таким чином потренуємо більше оце підкріплення покарання. Плюс я вам ще скину додаткову табличку, підказку.

Е, давайте ще останній приклад. О, ось кричав і знімав з себе шапку. Це поведінка, яка е е-е після якої мама зняла цю шапку. І дитина в майбутньому частіше кричала, коли не хотіла вдягати шапку. Тобто дитина частіше кричала, значить, це

підкріплення. Чому? Бо наслідок такої поведінки: мама забирає шапку. Мама знімає ту шапку. Мама дозволяє її не брати. Я позбувся цієї шапки.

Це в нас буде не бійтеся, пишіть. Це в нас буде негативне по ее підкріпленню.

Правильно. Правильно. Негативне підкріплення. А, супер. З підкріпленням і покаранням пізніше передивіться собі лекцію саме ту частину для того, щоб краще розібратися. Тут приклади, вони такі трошечки закручені.

Деколи може бути незрозуміло, чи це все-таки гасіння, чи це все-таки покарання, чи це все-таки а-а там умовно там позитивне, негативне.

Але вам потрібно зрозуміти суть і на таких простих прикладах ще потренувати. А як ви потренуєте, ви зробите домашню роботу. І в тестах теж будуть приклади.

І постарайтесь їх розібрати за схемою. Що сталося з поведінкою в майбутньому, з цільовою поведінкою, яка розглядається.

Поведінка збільшувалась чи зменшувалась? Якщо збільшувалось підкріплення, зменшувалося покарання або гасіння. І тоді, що сталося з середовищем після цієї поведінки? Тобто, таким чином розбирайте приклади поведінки.

А що ще важливо? Важливо, що в нас є функції поведінки. Тобто кожна поведінка має причину. В моїй школі, коли я ще вчилася, в нас говорили навіть: "Мама з татом, е, просто так не живуть". Коли от хтось щось говорив просто так, то нас

сказали, е, навіть мама з татом просто так не живуть. Тому це така свого роду правда. Просто так нічого не відбувається. Завжди є якась причина. Є такі чотири функції поведінки. Це або отримати увагу, або отримати якийсь предмет, доступ до

якогось предмету, або автостимуляція, отримати певні відчуття, е, якесь задоволення. Автостимуляція може використовуватись і для зниження тривожності, і для багато інших цілей. І уникнення чогось. Це такі чотири основні причини.

Дуже часто причин є декілька. Як, наприклад, я закриваю вуха, бо я не хочу робити завдання і я знаю, що я цього уникну. Або я закриваю вуха, бо мені дуже влучно. Або я закриваю вуха, бо там, не знаю, я собі сиджу і стимулюю.

Мені подобається так. Мені не гучно, не не цей вимог ніяких не дають, а я собі просто мені це подобається. І тут може бути три функції. Коли дитина щось уникає, вона дуже часто щось хоче. Коли я уникаю виконання домашнього завдання,

я хочу в той момент дивитись мультики. Я кричу, бо я не хочу робити це і в той жеж час я хочу робити щось інше. Тобто дуже часто функції ось так от переплетені і дуже часто важко буває зрозуміти, яка одна функція. І часто ми,

коли будемо аналізувати, вчитися з вами аналізувати поведінку, ми будемо говорити про те, що функції є декілька.

Е-е, так. На цьому, по суті, наша лекція завершується. Я бачу, що у вас ще є труднощі. Е, знову ж таки, це може, може, труднощі, бо деякі приклади, вони такі трошки закручені справді. Е-е, а можливо це справді, е-е, труднощі з

розумінням підкріплення, покарання додаткове від'ємне. Тому я розумію, що там гасінні, там де перемотано бинт, там логічно, що ви зробили акцент на бинті, а не на тому, що відчуттів перестало відчуття перестала дитина отримувати.

Е-е, про функції поведінки, значить, сказала. Тому що у вас на домашні передаєте собі ще раз ту лекцію, ту частину лекції, де йде мова про підкріплення покарання і гасіння.

Е-е, на домашнє завдання теж собі потренуйтесь і напишіть один приклад позитивного підкріплення, один приклад негативного підкріплення, один приклад позитивного покарання, один приклад негативного покарання.

Приклади двох класів реакцій: функціональний і топографічний клас реакцій. Словничок собі почати формувати. Я перед тим видалила вам ту сторінку з словником.

Не треба вам словник формувати. І пройти тест, який у вас буде на Google диску.

Як ви робите приклади? Дивіться, як ви робите приклади. А-а ви е-е ви пишете це у форматі тесту на в Боже ж, де мій телефон? Тут мій телефон у Telegram.

Е-е, як це виглядає? Значить, ви відкриваєте Telegram, заходите в нашу групу Корекція поведінки. Я вам в цій групі давала доступ до додавання тестів.

Ось є корекція поведінки. Дальше ви ее тиснете ось тут, ось тут на оцю скріпочку. І тут е знизу появляються ось різні різні функції. Тобто ви можете вибрати додати файл, додати опитування, додати аудіо, додати контакт. І ви додаєте ось цю кнопочку. Ой, де вона?

Отупиння, де вона? Ось ця. І у вас є можливість створити питання. І ви собі, е-е, на кожен приклад створюєте, е-е, такий тест, і ми будемо всі разом розбирати. Ви в дужках пишете, е, або не пишете вашу відповідь. Напевно, давайте

не пишемо. Тепер важливе, як ви, в якому форматі ви пишете приклади. Ви пишете їх ось так. Що у вас важливо має бути? фактор A.

Зараз фактор A, фактор B, поведінка, яку ви розглядаєте, наслідок і ее прискорення, тобто в перспективі, що було.

Тобто мама готувала їсти. Фактор A. Дитина прийшла і каже: "Мама, я голодний. Я голодний. Хочу хочу ковбаски.

Хочу ковбаски". Це є поведінка дитини. Або просто мама каже: "Мама, я голодна, дитина. Давайте без ковбаски в нас буде.

Не будемо заплутувати. Е-е, мама накидала налила загріла загріла дитині суд. Це був наслідок. Дитина тепер частіше Дитина так частіше каже.

Ее, яке тут, який тут наслідок? Ану, давайте розбирати. Грузиться. Хочу його посунути. Який тут процес відбувається?

Супер позитивне підкріплення. Молодці. Бачите, все правильно. Це приклад банальний. Але, наприклад, коли ми вчимо дитину цьому, ми, наприклад, кажемо, коли ти хочеш їсти, ти не маєш, е, там лізти в холодильник, чи там перекидати, е, каструлю з борщем чи пхати руку в

каструлю. Ти маєш сказати: "Мама, я голодний і мама тобі загріє суп". І, наприклад, дитина поки що в процесі навчання. І прекрасно, це е-е ось вам приклад м спонтанного навчання, наприклад.

А це позитивне підкріплення. Так, е ось в такому форматі ви пишете приклади і скидаєте їх в Telegram, а ми будемо їх розбирати у форматі тесту. Правильно, неправильно?

Чи є по сьогоднішній лекції запитання? Чи все було зрозуміло? Якщо все було зрозуміло, то ми з вами прощаємось до завтра. Завтра на 17:00 в нас знову лекція.

Будь ласка, пані Олена. І якщо ви десь бачите, що ви щось не зрозуміли, тест десь не проходите, все одно не розумієте, то е та можете навіть так написати. Пишете свої приклади, як опитування, тест, текст і відповідь правильно, неправильно. Так, можна. Так, тобто

приклад, е, відповідь, що це було і тест. А хто хоче, може писати приклад і варіанти відповіді. Е, додаткове підкріплення, від'ємне підкріплення, гасіння, таке ослаблення, таке ослаблення.

А всі теми зустрічей є на сайті. Я вам можу в будь-якому випадку їх, е, скинути в Telegram, але можете зайти, подивитися на сайт.

На сайті все розписано. Тоді до зустрічі. До завтра до 5 години в нас буде тема про антициденти. Вона буде не такою довгою, але будемо все одно розбиратись. Всім гарного дня.

Перестаю шерити, перестаю записувати і прощаюся з вами до завтра. І повторіть собі, я постараюсь, дуже постараюсь сьогодні скинути запис, щоб ви змогли передивитися ще раз лекцію. Все, до зустрічі.

Yeah.