Епізод 5 - вчимося вчитися: Вчимося на практиці

[музика]

Незважаючи на десятиліття досліджень у цій сфері, більшість шкіл і університетів працюють у традиційному форматі. Це називають «монологом мудреця». Професор стоїть перед студентами, і його завдання — читати лекцію, наповнювати порожні посудини студентів знаннями. І здебільшого студенти тільки й роблять, що витрачають час на записування того, що каже професор. Стенографісти у суді, зрештою, це майже не дає студентам змоги відчути матеріал, заглибитись у нього. Натомість вони лише записують.

Думаю, це основне завдання студентів. Я маю багато досвіду у викладанні, і на заняттях я спілкуюся із студентами. З кожним розповідаю, як потрібно записувати лекції, робити нотатки. Чи більшість людей, коли сидять на лекціях, просто записують цілковито все, що каже викладач. Такий у них метод навчання. Він дуже розповсюджений. Думаю, більшість студентів курсу зараз теж записують усе, що ми кажемо.

Це не дуже ефективний метод навчання. Нам це відомо. Ще один розповсюджений метод — підкреслювання потрібного тексту.

Назва цього випуску — «Вчимося на практиці». Ми б дуже хотіли виділити важливість активного навчання. Знаю, звучить банально, але чинник активності, зусилля, докладені для відтворення змісту, надзвичайно важливі. Недостатньо лише сісти і всмоктувати інформацію. Важливо її відтворювати, і докладені для цього зусилля міцно закріплюють її в пам'яті. Тож людина пам'ятатиме її довше, ніж якби просто перечитала підкреслене.

Коли ми говоримо про активне навчання, то маємо на увазі все, що дозволить глибше зануритися в матеріал. Сюди входять перевірка своїх знань, картки із запитаннями, запитання від друзів, навіть розмова на цю тему під час родинної вечері, спроби віднайти зв'язок між інформацією, що вивчаєш, і вже закріпленою, поєднання цієї інформації з життєвим досвідом. Це дуже допоможе в її запам'ятовуванні.

Про це казали Джон і Боб. Структура нашої пам'яті схожа на будівлю: чим більше балок, тим більша будівля. Чим більше ти знаєш, тим більше здатен вивчити. Пам'ять не працює як відеокамера з обмеженим місцем для зберігання спогадів. Вона краща, її обсяги збільшуються завдяки активній роботі. Ця робота допоможе у запам'ятовуванні та пригадуванні інформації, коли вона знадобиться у найближчому майбутньому. Це правда, але, думаю, нам варто розглянути процес відтворення більш докладно: як відбувається пригадування інформації?

Візьмемо приклад, відомий багатьом людям: картки для вивчення мови. Уявімо, що ми вивчаємо французьку мову. На картці французькою написано «bonsoir». Нам потрібно віднайти у нашій пам'яті переклад цього слова. Докладаються зусилля, щоб згадати, як воно перекладається. Цей процес, який ви запустили, відтворює переклад: bonsoir перекладається як «Добрий вечір». Нам потрібен саме цей процес. По-у підручнику чи на картці можна 100 разів прочитати, що bonsoir перекладається як «Добрий вечір», але це може не допомогти у запам'ятовуванні цього, так як активний процес відтворення краще. Взяти картку із словом і написати переклад на іншому боці. А де він написаний? Біля слова, замалювати і перевіряти себе за такими картками. І так зрештою: слів на одному боці, слово, а на іншому — переклад.

Та це можна застосовувати не лише до мови, а й до чогось іншого. Наприклад, визначення поняття «евристика доступності»: на одному боці ви пишете, що це таке, і відтворюєте відповідь. Слухачі курсу можуть спробувати це на одному боці. Напишіть, що таке евристика доступності, і вперед — що це? Відтворіть визначення цього поняття. А коли дасте відповідь і побачите, де ваші знання не зовсім повні для його розуміння, переверніть картку і перечитайте, що це означає. Це можна робити і з іншими міфами, підтверджувальним упередженням тощо. Переведіть на картки кожну тему цього курсу, використовуйте метод відтворення і побачите, чи засвоїли ви її. Чи можете ви пояснити цю тему, наприклад, вашій матері чи сестрі? Ви побачите, що справжнє навчання відбувається лише з докладанням зусиль у відтворенні інформації. Це дозволить закріпити її і пам'ятати значно довше.

Дуже важливо усвідомити, що цей процес — докладені зусилля у відтворенні інформації і помилки, що при цьому виникають, — найкращий спосіб навчатися. Існує дуже гарний вислів: якщо йде все легко, ви робите щось не так. Це правда.

Ще один дуже гарний приклад — підготування до виголошення промови чи дій, коли люди готуються до цього. Перше, що спадає їм на думку: вивчити промову на пам'ять, написати її, прочитати і перечитати. Так до промови готується більшість людей. А як потрібно? Я розкажу, бо це, напевно, найгірший метод. Найкраще, що я можу порадити, коли готуєтеся до промови чи презентації: розповідайте, презентуйте, потренуйтеся на собаці, коті, другу, будь-кому, хто захоче слухати. Розповідайте, не хвилюйтеся, що скажете недослівно тощо. Спершу виходитиме погано. Перші рази три просто жахливо. Забуватимете, про що говорите, буде жахливо. Але це процес. Якщо ви старатиметеся відтворювати інформацію, докладете зусиль до згадування тез вашої презентації, цей процес закріпить її в пам'яті, і відтворення буде значно гнучкішим. Ви не будете намертво прив'язані до тексту. Якщо забудете подальшу тезу, не застрягнете, зможете перейти до чогось іншого. Презентація вийде природнішою і більше сподобається людям, ніж та, де промовець просто завчив текст.

Ти правий, докладати зусиль — не дуже приємна річ, а, може, і найгірша серед усіх. Та є і інший бік. Боб Йорк називає це «винагородженими зусиллями». Я наведу приклад: докладати зусилля важко. Ми відчуваємо певний дискомфорт, коли намагаємося відтворити потрібну інформацію, але натомість ми отримуємо нагороду за наші зусилля, бо пам'ятаємо вивчену інформацію через півроку чи під час проведення презентації. Найосновніша мета цього епізоду — дати людям зрозуміти, що за докладені зусилля вони отримають нагороду. Ось що про винагороджені зусилля сказав Боб Йорк.

[музика]

відтворенні інформації це дозволить закріпити її і пам'ятати значно довше дуже важливо усвідомити що цей процес докладені зусилля у відтворенні інформації і помилки що при цьому виникають найкращий спосіб навчатися існує дуже гарний вислів Якщо йде все легко ви робите щось не

так Це правда ще один дуже гарний приклад підготування до виголошення промови чи ці коли люди готуються до цього перше що спадає їм на думку вивчити промову на пам'ять написати її прочитати і перечитати так до промови готується більшість людей а як потрібно я розкажу

бо це напевно найгірший метод найкраще що я можу порадити коли готуєтеся до промови презентації розповідайте презентуйте потренуйтеся на собаці коті другу будь-кому Хто захоче слухати розповідайте не хвилюйтеся що скажете недослівно тощо спершу виходитиме погано перші рази три просто

жахливо забуватимете Про що говорите буде жахливо але це процес якщо ви старатиметеся відтворювати інформацію докладете зусиль до згадування Тез вашої презентації цей процес закріпить її в пам'яті і відтворення буде значно гнучкішим ви не будете намертво прив'язані до тексту якщо забудете

подальшу тезу не застрягнете зможете перейти до чогось іншого презентація вийде природнішою і більше сподобається людям за ту де промовець просто завчив текст ти правий докла зусиль не дуже приємна річ а може і найгірша серед усіх Та є і інший

бік Боб Йорк називає це винагородженими зусиллями я наведу приклад докладати зусилля важко ми відчуваємо певний дискомфорт коли намагаємося відтворити потрібну інформацію але натомість ми отримуємо нагороду за наші зусилля бо пам'ятаємо вивчену інформацію через півроку чи під час проведення

презентації найосновніша мета цього епізоду дати людям зрозуміти що за докладені зусилля Вони отримають нагороду Ось що про винагороджені зусилля сказав Боб Йорк [музика]