Speaker A
[музика]
Епізод про евристику доступності: як легкість згадування спотворює наші оцінки частотності подій, ризиків та страхування, і чому ЗМІ формують це сприйняття.
Key Takeaways
- Легкість згадування не є показником реальної частотності явища.
- ЗМІ спотворюють уявлення людей про причини смерті та ризики через акцент на сенсаціях.
- Страхові рішення часто ухвалюються під впливом нещодавніх подій, а не статистики.
- Критичне ставлення до джерел інформації — ключ до точнішого сприйняття світу.
What the video covers
- Дослідження з 48 обличчями показує, що легше згадати чоловіків, бо серед них більше відомих знаменитостей, що створює хибне враження про їх кількість.
- Евристика доступності: люди помилково вважають легкість згадування ознакою частотності події.
- Приклад із двома рядками літер: легше уявити слова з нижнього рядка, хоча жодне не спадає на думку, що демонструє той самий принцип.
- ЗМІ частіше висвітлюють сенсаційні смерті (напади акул, авіакатастрофи, теракти), а не астму чи серцево-судинні захворювання, що спотворює уявлення про ризики.
- Люди частіше купують дорожчу страховку від загроз, про які нещодавно чули, хоча стандартна страховка покриває найімовірніші причини смерті.
- Після повені в Брізбені постраждалі частіше страхувалися від повені, але з часом ця тенденція зникає, коли подія забувається.
- Евристика доступності тісно пов'язана з оцінкою ризику, і ЗМІ відіграють у цьому ключову роль.
- Каскад доступності (ідея Деніела Канемана): невелика подія, роздмухана новинними агенціями, викликає більше занепокоєння і більше висвітлення.
- Торговці доступністю — люди в новинних агенціях, які заробляють на сенсаціях і формують сприйняття світу аудиторії.
- Важливо критично оцінювати джерела інформації, щоб не потрапити в залежність від другорядних новин.
Chapters
- 00:00Вступ: дослідження з обличчями знаменитостей
- 01:00Чоловіки чи жінки: пастка легкості згадування
- 02:30Евристика доступності на прикладі літер
- 03:50Як ЗМІ спотворюють уявлення про смерті
- 05:30Страхування та приклад повені в Брізбені
- 07:10Каскад доступності за Канеманом
- 08:40Торговці доступністю та відповідальність споживача інформації
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
24 чоловічі обличчя лише половина з яких знаменитості слухачі можливо пам'ятають що там були Бред Піт Том Круз Стів Джобс ті чиє обличчя упізнає майже кожен таке дослідження робилося вже неодноразово ідея в тому що я готовий побитися об заклад що більшість людей запам'ятають
Speaker A
Серед тих облич було більше чоловіків чи жінок? Це було трохи підступне запитання. У добірці було 48 імен, 48 облич, 48 знаменитостей із 48 зірок. Половина була чоловіками, а половина жінками. Тому правильної відповіді не було. Цікаво інше: ми взяли 24 чоловічі обличчя, лише половина з яких знаменитості. Слухачі, можливо, пам'ятають, що там були Бред Піт, Том Круз, Стів Джобс, ті, чиє обличчя упізнає майже кожен. Таке дослідження робилося вже неодноразово. Ідея в тому, що я готовий побитися об заклад, що більшість людей запам'ятають 12 чоловіків із добірки. Може, цифра не точна, але шанс великий. І коли вони пригадуватимуть ці зірки, спадатимуть їм на думку. А в добірці жінок майже всі були другорядними знаменитостями, тому могли запам'ятатися лише кілька з них. Отже, порівнюючи кількість чоловіків і жінок серед тих облич, простіше згадати чоловіків. Найголовніше тут — по легкості процесів згадування. Адже нам легше було згадати чоловіків, бо вони нам відомі. Це призвело до того, що нам здалося, ніби чоловіків було більше за жінок. А люди дійсно запам'ятовують це у них у голові. Складається список знаменитостей, наприклад Бред Піт. Він там є? Не факт. Не думаю, що це можна визначити. Ось ще один гарний приклад. Ми покажемо слухачам курсу ці два рядки літер, один згори і один знизу. Їм потрібно, оглянувши послідовність, оцінити, скільки слів вийде скласти з кожної. Навіть якщо жодне слово не спадає на думку, люди швидко зрозуміють, що з нижнього рядку вийде більше, ніж з верхнього. Це той самий принцип. В обох випадках ми маємо справу з евристикою доступності. Це коли на думку спадає низка прикладів певної категорії, і люди помилково сприймають легкість обробки інформації, її близькість, як ознаку її більшої частотності. Таке постійно трапляється у ЗМІ. Коли ми чуємо про смерті, це зазвичай напади акул, авіакатастрофи чи терористичні напади. Рідко розповідатимуть про людину, котра померла через астму чи серцево-судинну хворобу. Б'юся об заклад, що більшість оформить значно дорожчу страховку, аби захиститися від загроз, про які їм часто говорять у ЗМІ, хоча стандартна страховка охоплює усі найімовірніші причини смерті. Наприклад, кілька років тому у Брізбені була досить велика повінь. Нам з тобою довелося залишити домівки і шукати притулку. Це був справжній хаос, а на усунення наслідків пішли тижні після тієї повені. Люди, які постраждали від неї, так само як і ми з тобою, з більшою імовірністю застрахуються від повені, ніж ті, кого вона не зачепила. Вони куплять дорожчу страховку, куди входить повінь. Але з плином часу ця подія почне забуватися, і думаю, бажання купити дорожчу страховку, де прописана повінь, зменшуватиметься, а потім взагалі зникне. Дійсно, зв'язок між евристикою доступності і оцінкою ризику виявляється постійно. Вони тісно переплітаються. Безперечно, і це факт, що ЗМІ відіграють надзвичайно важливу роль, формуючи наше сприйняття і підштовхуючи до певних рішень. Якщо, наприклад, частіше говорять про вбивства та інші сенсаційні смерті, на відміну від хвороб серця чи раку печінки тощо, то уявлення про поширеність інших причин смерті буде спотворено. Це саме той випадок. Якщо людину спитати, яка ймовірність, що хтось помре від нападу акули, вірогідність, про яку скажуть, буде перебільшеною, а на смерть від серцевих хвороб, які люди дуже недооцінюють, буде зменшеною, бо люди не чують про них. Це статися з родичем чи з кимось із друзів. Але коли ЗМІ щовечора бомбардують такими новинами, так ЗМІ формують таку думку. Денні Канеман говорить про ідею доступності і поняття каскаду доступності. І якщо стається невелика подія, скажімо сейсмічні коливання, і новинні агенції роздмухують, роблять із мухи слона, люди починають хвилюватися більше. Потрібне детальніше висвітлення, а воно призводить до ще більшого занепокоєння, ніби каскад далі стає все гірше. Денні розповідає про торговців доступністю, людей у новинних агенціях, які заробляють цим на життя. Думаю, немає нічого важливішого, ніж задуматися над тим, звідки ми отримуємо інформацію і що це за інформація. Адже саме це формує наше бачення та сприйняття світу. Якщо постійно керуватися другорядними новинами, то всі ми будемо на гачку таких новинних агенцій. [музика]
Speaker A
чоловіків і жінок серед тих облич простіше згадати чоловіків найголовніше тут по легкості процесів згадування адже нам легше було згадати чоловіків бо вони нам відомі це призвело до того що нам здалося ніби чоловіків було більше за жінок а люди дійсно запам'ятовують це у
Speaker A
них у голові складається список знаменитостей наприклад Бред Піт він там є не факт не думаю що це можна визначити ось ще один гарний приклад ми покажемо слухачам курсу ці два рядки літер один згори і один знизу їм потрібно оглянувши
Speaker A
послідовність оцінити скільки слів вийде скласти з кожної навіть якщо жодне слово не спадає на думку люди швидко зрозуміють що з нижнього рядку вийде більше ніж з верхнього Це той самий принцип в обох випадках ми маємо справу з еверистикою
Speaker A
доступності це коли на думку спадає низка прикладів певної категорії і люди помилково сприймають легкість обробки інформації її близькість і як ознаку її більшої частотності таке постійно трапляється у ЗМІ Коли ми чуємо про смерті Це зазвичай напади акул авіакатастрофи чи
Speaker A
терористичні напади рідко розповідатимуть про людину котра померла через астму чи серцево-судинну хворобу б'юся об заклад що більшість оформить значно дорожчу страховку аби захиститися від загроз про які їм часто говорять у ЗМІ хоча стандартна страховка охоплює усі наймовірніші причини
Speaker A
смерті наприклад кілька років тому у брізбені була досить велика повінь нам з тобою довелося залишити домівки і шукати притулку Це був справжній хаос на усунення наслідків пішли тижні після тієї повені Люди які постраждали від неї так само як і ми з більшою
Speaker A
імовірністю застрахуються від повені ніж ті кого вона не зачепила вони куплять дорожчу страховку Куди входить повінь але з плином часу ця подія почне забуватися і думаю бажання купити дорожчу страховку де прописана повінь зменшуватиметься а потім взагалі зникне дійсно зв'язок між евристикою
Speaker A
доступності і оцінкою ризику виявляється постійно вони тісно переплітаються безперечно і це факт що ЗМІ відіграють надзвичайно важливу роль формуючи наше сприйняття і підштовхуючи до певних рішень якщо наприклад частіше говорять про вбивства та інші сенсаційні смерті на відміну від хвороб серця чи раку
Speaker A
печінки тощо то уявлення про поширеність інших причин смерті буде спотворено це саме той випадок якщо людини спитати яка ймовірність що хтось помре від нападу акули вірогідність про яку скажуть буде перебільшеною а на смерть від серцевих хвороб які люди дуже недооцінюють буде
Speaker A
зменшеною бо люди не чують про них це статися з родичем чи з кимось із друзів але коли ЗМІ щовечора бомбардують такими новинами так ЗМІ формують таку думку Дені канемен говорить про ідею доступності і поняття каскаду доступності і якщо стається невелика
Speaker A
подія скажімо сейсмічні коливання і новинні агенції роздмухують роблять ізмухи слона люди починають хвилюватися більше потрібне детальніше висвітлення а воно призводить до ще більшого занепокоєння ніби каскад далі стає все гірше Дені розповідає про торговців доступністю людей у новинних агенціях
Speaker A
які заробляють цим на життя думаю немає нічого важливішого ніж задуматися над тим Звідки ми отримуємо інформацію і що це за інформація адже саме це формує наше бачення та сприйняття світу якщо постійно керуватися другорядними новинами то всі ми будемо на
Speaker A
гачку таких новинних агенцій [музика]
Topics:евристика доступностікогнітивні упередженняЗМІоцінка ризикустрахуванняДеніел Канеманкаскад доступностіінтуїція і раціональністьпсихологія прийняття рішень
