Speaker A
[музика] думаю, упередження доступності відіграє важливу роль у прийнятті рішень щодо вакцинування, особливо якщо ви з розвиненої країни. Моє уявлення про кір обмежується висипом на шкірі та червоними цяточками на тілі. А в Афганістані від кору щороку помирає близько 50 я людей. Я виріс у розвиненій країні, і завдяки вакцинам ми позбулися таких хвороб. У мене кір не асоціюється зі смертельною небезпекою, вона не спадає мені на думку, коли я розмірковую, чи варто робити вакцинацію. Також тут вступає в дію схильність до підтвердження своєї точки зору і вибіркове свідчення. Якщо ви робите дитині щеплення, це вже певна дія з вашого боку, певний вчинок. Якщо після щеплення з дитиною трапляється щось погане, це ваша провина, адже ви це зробили. А якщо ви не зробили щеплення дитині, то ніякої дії з вашого боку не відбулося. І здебільшого люди почуваються значно комфортніше, коли щось погане трапляється не внаслідок їхньої дії, а внаслідок її відсутності. Так, я думаю, що упередження доступності дуже сильно впливає на рішення щодо вакцинації. Ми розмовляли з Яном Фрейзером про ракові кластери. Якщо розглядати цю тему у контексті нашого курсу, вона дуже цікава, адже в її обговоренні задіяні усі речі, про які ми розповідали, усе, про що ми говорили: упередження, схильності. Усе розглянемо на кількох прикладах. Перший зовсім неподалік, в австралійській телерадіомовній корпорації у Брізбені. Вважалося, що це раковий кластер. А що це означає? Усе почалося з того, що у шістьох-вісьмох жінок, які там працювали, виявили рак молочної залози. Потім кількість захворювань збільшилася до 10–12. Наскільки я пам'ятаю, зрештою рак молочної залози виявили у 15. Серед можливих причин захворювання зазначали стіл, за яким працювали всі жінки, чи нічну зміну. Захворювання могло спричинити багато чинників. Намагалися виявити, які саме. Спершу жінки перестали приходити на роботу: «Годі з мене цього». Та потім вони поверталися і казали: «Ми хочемо працювати в іншій будівлі, тут смертельна пастка». Це постійно висвітлювалося ЗМІ, та і самі жінки працювали у ЗМІ. А це упередження доступності також вступало у дію. Каскад доступності, про який казав Канеман, усі шукали спільну причину захворювання. Про це ми теж говорили. Тож у 15 жінок діагностували рак. Поставимо себе на їхнє місце. Ми бачили те саме, про це в інтерв'ю нам розповідав Канеман, Гілович. Том Гілович. Він наводив приклад із Саганом: «Якби мені наснилося, що мій дідусь помирає, ви б не переконали мене, що то був лише сон і не варто дзвонити дідусю». Тут те саме. Ми бачимо дві речі: кластер і діагноз. Це дуже страшна та особиста подія, і сталася вона не лише з нами. Тож ми шукаємо зв'язок, якого, можливо, і не існувати. Рак виявили у 10 жінок, а це багато, багато порівняно з якою цифрою? Скільки людей там працює? 20? Тоді це величезна цифра. А якщо там працює 20 000 людей, тоді не дуже велика. Що мається на увазі під працівником компанії? Ми враховуємо їх усіх: людей із повним робочим днем, неповним, фрілансерів, будівельників. Скільки людей ми враховуємо? Який часовий проміжок: тиждень, п'ять років, 50? Треба визначити, з чим ми порівнюємо цю кількість захворювань. Правильно, з чим ми порівнюємо цю кількість? Саме так і роблять в епідеміологічних звітах. Так зробили із телестудією, щоб побачити, чи дійсно там відбувається щось дивне. Ці дослідження проводили ще. В дію вступає статистичний принцип. Пам'ятаєте приклад із бігом днів народжень? Чи дивно те, що у 15 жінок виявили рак? Деяким чином так. Але якщо розглядати це в контексті цілої країни, то нічого дивного немає. Було б дивніше, якби такого скупчення не існувало. Було б дуже дивно, якби по всій Австралії не виявили 15 жінок, які працюють на одній роботі і мають одну і ту саму хворобу. Варто розглядати проблему з багатьох сторін, дослідити молочну залозу, щоб з'ясувати, чи була якась спільна причина. А її не було. Виявилося, що це скоріше випадковість. Це могло бути не кластером, а чимось іншим, ілюзорною кореляцією. Ілюзорною кореляцію. Саме так. Пригадай, що ми говорили про зміну суджень. Уяви, що цей діагноз поставили тобі і твоїм колегам. Вони працюють поруч і теж хворіють на рак. Тебе не зможуть переконати, що це лише випадковість, збіг. Їх намагалися переконати, але і мене б також не переконали ніяк. Коли нам наводять факти, що ми з ними робимо? Це досить неоднозначна ситуація, тут вступають у дію багато чинників. Сподіваюся, що люди застосовуватимуть усе, що ми вивчили, і побачать, як упередження та схильності діють у даному твердженні щодо здоров'я та інших твердженнях, які ми не мали змоги розглянути. У цьому епізоді ми розглядали твердження про здоров'я, у попередньому – твердження про надприродне, а в наступному розглянемо прикладні твердження. Зачепимо досить великі питання: одне з них – віра у зміну клімату, а друге певним чином стосується відбитків пальців, ДНК і судово-медичної експертизи.
