Обговорення здоров'я ґрунтів, біорізноманіття та вуглецевого землеробства для сталого розвитку агросектору України.
Key Takeaways
- Здоров'я ґрунту — це стан екосистеми, що підтримує життя, а не лише родючість для рослин.
- Збереження гумусу і живих рослин є ключовими для сталого землеробства і запобігання деградації ґрунтів.
- В Україні спостерігаються серйозні проблеми з ерозією, кислотністю, засоленням та ущільненням ґрунтів.
- Практики як чорний пар і інтенсивна оранка шкодять ґрунтам і мають бути замінені на сучасні сталий методи.
- Впровадження вуглецевого землеробства і системи оцінки сталого виробництва допомагають підвищити екологічність і прибутковість агросектору.
What the video covers
- Визначення поняття здоров'я ґрунту та відмінність від родючості згідно з міжнародними та національними стандартами.
- П’ять основних факторів утворення ґрунту: материнська порода, клімат, рослини, живі організми та час.
- Вплив землеробства на гумус та важливість збереження живих рослин для підтримки ґрунтової екосистеми.
- Методи оцінки здоров'я ґрунтів за стобальною шкалою з акцентом на органічний вуглець та живі організми.
- Стан ґрунтів в Україні: висока розораність, ерозія, кислотність, засоленість та ущільнення ґрунтів.
- Рекомендації щодо збереження ґрунтів: ландшафтний дизайн, збільшення площі лісосмуг, оптимізація сівозмін.
- Критика практики чорного пару та традиційних методів обробітку ґрунту, пропозиції щодо їх заборони.
- Пояснення процесу секвестрації вуглецю через фотосинтез і його роль у відновленні ґрунтів.
- Огляд системи оцінки сталого виробництва компанії Сінгента та її рекомендації для аграріїв.
- Перспективи вуглецевих кредитів в Україні та їх вплив на аграрний бізнес і екологію.
Chapters
- 00:00Вступ: здоров'я ґрунтів, біорізноманіття та вуглецеве землеробство
- 01:46Поняття здоров'я ґрунту та фактори його утворення
- 04:00Оцінка здоров'я ґрунтів та стан ґрунтів в Україні
- 07:56Рекомендації для збереження ґрунтів: ландшафтний дизайн і сівозміни
- 11:26Критика традиційних методів обробітку ґрунту та сучасні практики
- 14:39Вуглецеве землеробство та система оцінки сталого виробництва Сінгента
- 20:23Перспективи вуглецевих кредитів і підсумки
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Друзі, вітаю. Це подкаст Агро 360, курс на врожай. І сьогодні ми будемо говорити про організацію системи сталого виробництва, а зокрема про здоров'я ґрунтів, про біорізноманіття та вуглецеве землеробство. І найголовніше, чому це приносить користь не лише навколишньому середовищу, а й кошти аграрія. І сьогодні в нас в студії експерт компанії Сінгента. Це менеджер з питань вуглецевого землеробства Валерій Добровін. Вітаю, Валерію.
Speaker A
Вітаю. Привіт всім. А в наших підручниках ані в ДСТУ такий термін, як здоровня, не зустрічається.
Speaker A
Він до нас прийшов з міжнародних установ від науковців. Є ДСТУ про якість ґрунту, по-моєму 4362:2004, в якому є формулювання, що таке родючість. Це здатність ґрунту задовольняти потреби рослин у факторах життя в достатній кількості. Це і в воді, і в елементах живлення. Задовольнити потреби рослин для отримання нами врожаю.
Speaker A
Так. Натомість поняття здоров'я ґрунту означає його здатність або стан функціонувати як життєво необхідна екосистема для підтримання всіх царств живої природи. Це, знаєте, можна порівняти як здоров'я людини і працездатність людини. От, скажемо, ґрунт у пустелі, уявіть собі, пісок, він родючий чи ні?
Speaker A
Е, ну, навряд. Там мало що може вирости.
Speaker A
Ну, так, він не родючий, врожаю не отримаєш. Але чи він здоровий?
Speaker A
Ну, в залежності для чого. Для його складу. Можливо, він і здоровий.
Speaker A
Здоровий. Звичайно, він здоровий. Він виконує свої функції екосистеми. Просто, знаєте, з точки зору оцього поняття здоров'я ґрунту, він просто існує і він виконує функції екосистеми. З точки зору родючості це питання більш таке, знаєте, користувацьке поняття. Що він нам дасть? Ось мені ближче поняття здоров'я ґрунту.
Speaker A
Цікаве питання. Є зустрічне до вас. Ми поговоримо, як утворилися наші ґрунти. Уявіть собі, що я вам дав завдання купити компоненти, щоб створити ґрунт, як це зробила природа. Ви можете це купити в будівельному магазині і у вас є список з приблизно п'яти пунктів. От що в тому списку, як ви думаєте?
Speaker A
Ой, ну, перш за все, напевно, треба гумус скупити, певні мікроелементи.
Speaker A
Кальцій, калій, фосфор.
Speaker A
Так, основа ґрунту, можу вам підказати, це називається зараз материнська порода. Власне, вона зроблена з каменю, який природа перетерла в порошок, умовно кажучи. Оце перший головний ґрунтоутворюючий фактор. Другий в списку покупок — це клімат. Тобто кліматична камера мала би бути, але ми в ній вже живемо. Тобто другий можемо викреслити. Уже окуплено. Третій пункт.
Speaker A
От ви правильно згадали гумус, але що потрібно, щоб його створити? Живі організми, які живуть.
Speaker A
Так, а вони поділяються на чотири царства: рослини, тварини, гриби, бактерії. І ось цей третій пункт найважливіший. Як ви думаєте, який це буде? Це те, що має фотосинтез і дає органіку.
Speaker A
Звичайно. Наступним пунктом четвертим у нас будуть тварини, гриби, бактерії. І останній пункт — час, який купити, на жаль, неможливо. Я так студентів ганяю. Я не люблю таке.
Speaker A
[сміх] А тепер наступне питання. Ми маємо п'ять факторів, як створити ґрунт. На який з них ми впливаємо в землеробстві найбільше? Як ви вважаєте?
Speaker A
Ну, напевно, саме на гумус. Скільки в ньому органіки? Як він може її зберігати? Рослини. Тобто, якщо ми прибираємо рослини із цих п'яти факторів утворення ґрунту, цей процес стає на паузу. Іншими словами, якщо ми зробимо чорний пар протягом 300 років, тобто виключимо один фактор з цього процесу, то із чорнозему у нас теоретично зробиться материнська порода. Тобто ми втратимо ґрунт як такий, як ми його знаємо.
Speaker A
Валерію, а чи реально загалом виміряти стан здоров'я ґрунтів?
Speaker A
Реалістично його виміряти. Це можна зробити. І навіть уже зараз вчені світу розробляють, уже мабуть розробили таку формулу, яка оцінює по стобальній шкалі.
Speaker A
В ній є такі найголовніші показники, які кожен має свою вагу. Там із 10-ти показників приблизно і найбільшу вагу має органічний вуглець — біля 20%.
Speaker A
Другий за вагомістю — це живі організми, їхня маса. Цей показник другий у цій формулі має вагу 15%.
Speaker A
Решта показників — це співвідношення елементів живлення, вони всі мають меншу вагу, десь 5-10%. А загалом давайте перейдемо до питання стану якості ґрунтів в Україні. Яка зараз ситуація?
Speaker A
А є доступний в мережі звіт, правда, за 2010 рік. І відповідно до цього звіту ми маємо розораність найвищу, майже найвищу в світі. Там десь з Бангладеш ми десь конкуруємо майже 54% від площі усієї країни. В деяких областях сягає 80-90%.
Speaker A
Розорені ґрунти означають, що ми їх інтенсивно використовуємо. І саме там ми ставимо на паузу рослини. От зараз зверніть увагу, восени, взимку, коли подорожуєте по Україні, в нас поля всі майже всі чорні, так, окрім тих, на яких озимі культури.
Speaker A
Другий факт із цього звіту. 40% ріллі у нас вважаються еродованими, тобто піддалися в тому чи іншому ступені ерозії. Проблема кислотності поширена в західних північних областях на площі 5,5 млн га.
Speaker A
Так, проблема засолених і солонцюватих ґрунтів у нас поширена на площі до 2 млн гектарів. Ущільнення поширене практично по всій території України. Ось це серйозна проблема.
Speaker A
Ну, уявіть собі, щоб посіяти отаку маленьку насінинку ріпаку, купляється сівалка за 300 000 євро розміром з будинок.
Speaker A
Ну так, я розумію. Десь наш прогрес пішов не в той бік.
Speaker A
Так, втрати гумусу ще ось за 130-річний період там пораховані в межах 20% від кількості гумусу ми втратили. Ґрунти і їхнє здоров'я і ці всі ресурси ми позичили в наступних поколінь.
Speaker A
Так, є такий модний вислів. Ось маємо покористуватися і передати їх так далі в збереженому або краще в поліпшеному стані.
Speaker A
Так, це, до речі, дуже цікаво. Що тоді ми маємо зробити для того, щоб ґрунти передати наступним поколінням?
Speaker A
Є, звичайно, рішення, як це можна виправити. Що нам зробити?
Speaker A
Ну, перший пункт — це ландшафтний дизайн територій. У нас є широчезна мережа лісосмуг, закладена за 50-х-60-х років. Вона зараз становить в середньому по Україні 1,4% від ріллі, але бажаний, за даними вчених, параметр від цього має бути 3%, тобто вдвічі більше.
Speaker A
Десь у ідеалі. Так, так, так. Виходить десь там 800-900 тисяч було б в ідеалі лісосмуг, і поля були б дрібніші. От якщо ми подивимось, наприклад, на Google карті Європу і Україну, перше ж, на що ми звернемо увагу, у нас крупніші поля, десь середній розмір поля в Україні 50 га.
Speaker A
Так.
Speaker A
Та я коли літала вільними літаками, літали, дуже видно, навіть коли ми злітали з Борисполя, які в нас великі масиви землі, потім перелітаємо Польщу, там менші, аніж наші, ні, ще менші, тому це відразу пам'ятається.
Speaker A
О, це історично так склалося.
Speaker A
Так, маленькі поля, незручно для обробки, типу логістичні моменти, час і так далі, і так далі. Але з точки зору збереження їх від деградації, з точки зору збереження різноманіття, то краще, ніж наші великі масиви, а ось на яких ще у нас, знаєте, традиційно об'єднують багато полів і там вирощується одна культура.
Speaker A
Другий важливий — це дизайн сівозмін.
Speaker A
Перше, що треба зробити, оцінити сівозміни на час скульптурами і без, з рослинами і без, і заповнити їх максимально.
Speaker A
Додати рослини до цих сівозмін, покривні, сидеральні культури, щоби максимально часу було з рослинами в порівнянні з часом без рослин. Після озимих культур перед наступними ярими є цілих дев'ять місяців вільного часу, коли зазвичай це поле стоїть без культур, або обробляється, або стоїть стерня на ньому до весни, але там має рости.
Speaker A
Прості правила сівозміни: не повторюйся, чергуй ярі та озимі. Тоді зразу на 35% бур'янів менше, тому що в озимих будуть переважати зимуючі бур'яни, а в ярих, відповідно, ярі.
Speaker A
Чергуй просто різні.
Speaker A
Так, соняшник, пшениця — це вже непогана сівозміна.
Speaker A
Угу. Головне, щоб поле не було пустим.
Speaker A
Так. Ну, тобто це все одно видатки фермера, він має щось посіяти там, і тому вони економлять навіть бур'яни, щоб росли, і та і теж буде краще. Знаєте, ще класичне землеробство не підтримує такі ідеї і навчають досі студентів, що це недобре, але є нормально. Рухаємося в бік, у нас, знаєте, чорного пару. От чорний пар — друга практика,
Speaker A
яка просто катастрофічно впливає на ґрунти, і вона досі є в рекомендаціях. Це просто заборонити треба. Там типу накопичується волога, мінералізується, стають досту...
Speaker A
Це застаріло. Це шкідливо, дуже шкідливо. Тобто сівозміном треба переглядати. Якщо у вас там нічого не росте, чорний пар, то так ви втрачаєте гумус органіку.
Speaker A
Ізначально чорні пари були призначені для того, щоб накопичити вологу, контролювати бур'яни і тоді типу вища вражайність наступних культур. Ось наразі це, знаєте, колись більше 100 років назад туберкульоз даже лікували інгаляціями зертутних препаратів. Ось в медицині відбувся прогрес, більш таки
Speaker A
прогресивні методи лікування. землеробство, уявімо, 100 років назад більше навіть не мало цих інструментів, як зараз. Тобто немало антибіотиків, як для лікування тих роб, що ми сказали. І без чорного пару, звичайно, фермери не могли. Наразі пройшло 100 років. Є сучасні інструменти для
Speaker A
вирішення тих задач, які ми маємо при управлінні цими параметрами грунту. Але ми досі використовуємо чорний пар, оранка, щоб вирішити ті задачі, які потрібно були, знаєте, ну, як інструменти для для їх вирішення 100 років тому. Наступне, скорочення обробітку ґрунту. Це, до речі, можна
Speaker A
поміряти. Є такий параметр Soilage intensive rating від нуля до 200. Якщо система землеробства наутіл, він становить десь до 10 пунктів. А якщо це традиційна технологія, наприклад, система напівпарового обробітку ґрунту, вона може сягати 180 пунктів. Ось це можна поміряти і ми можемо це зробити. У
Speaker A
нас є інструменти для цього. Так, наступний крок збереження рослинних решток на 30% там де рослинні рештки скорочуються випаровування. Це дуже актуально, так, в умовах потепління клімату. Тобто, уявіть, грунт чорний без решток. Влітку ми маємо максимум температури, за даними
Speaker A
метеостанції в Одесі 70°. Під соломою температура буде в той же день 35. Де буде більше випаровування, нам треба зберегти рештки. Наступна перевага.
Speaker A
Рослинні рештки зменшують забур'яненість на 14% на кожну тону, на гектар і решту. І покращується секвестрація вулицю.
Speaker A
Секвестрація - це коли ми рослини вилучили вуглець через фотосинтез в свої органи, в стебла листя стали соломою і потім стали гумусом. Тобто вуглець із повітря в підсумку таким чином попадає в грунт. Ось. І якщо ми заоримо тону тони соломи на глибину 25 см із
Speaker A
тони соломи ми получимо 70 кг гумусу. А якщо ми її кинемо зверху, то можемо отримати 200 к втричі більше. Уявляєте?
Speaker A
Тобто наскільки це важливий елемент регенеративних практик і збереження грунту просто працювати правильно з рослинними рештами. Ось такі зараз підходи. Наступний крок управління живленням. має бути розраховуватися такий параметр, як Nutrient use efficiн, це ефективність використання добрих. Ну і заходи
Speaker A
збереження біорізноманіття. Обов'язково в кожному господарстві має бути такий план. Чи є якась універсальна формула здорового ґрунту, чи це залежить від чогось?
Speaker A
Я думаю, що нам треба брати еталоном ґрунти, де ми не втручалися. Тобто це грунти, які створила природа і порівнювати з грунтами, на яких ми вже давно працюємо. Ідеальний грунт, е, вже природа створила. Нам просто його треба підтримувати. Ось, ось і вся весь рецепт
Speaker A
цієї технології. Валерій, це дуже цікаво, я думаю, дуже цінно для слухачів. І я чула, що у Сінгенте є система із оцінки сталого виробництва. Чи можете, будь ласка, про неї розповісти? В чому вона полягає?
Speaker A
Так, suabity - це такий додаток, доступний в Україні. Але, щоб підключити, треба звернутися до нашої команди. Ми це з задоволенням зробимо.
Speaker A
Це анкета, яку треба заповнювати раз в рік. Ось. І вона займає заповнення її біля одної-двох годин. Вона складається з восьми розділів. От, наприклад, наскільки точно ви вносите пестициди, чи є там знос, чи попереджуєте ви сусідів, чи зберігаєте ви ареали існування для
Speaker A
природи. Так, наступне - це громада. Співпраця з громадою дуже важливо. Чи попереджуєте ви сусідів про те, що ви використовуєте пестициди? Чи є у вас там співпраця в різних спільних проектах громади?
Speaker A
Наступна - це робота з колективом. Чи мають працівники доступ до покращення освіти, чи вони мають відпустки відповідно до законодавства і так далі. Наступне - це управління водою. Так, це і про джерела води, про ризики забруднення, стічні води і так далі. Там також свій блок
Speaker A
питань про вуглець, управління вуглецем, про грунт, збереження здоров'я грунту. наскільки там підтримуються регенеративні практики, захист від ерозії і так далі. Ця програма ще дає рекомендації, як їх покращити.
Speaker A
Так, тобто анкета оцінює господарство, наскільки воно є сталим. Так, і користь для фермера поляга в тому, що йому рекомендації надаються. Так.
Speaker A
Да. Да. І саме цікаве, що в цьої в цьому додатку є можливість доєднати партнерів, які купують продукцію.
Speaker A
Наприклад, це можуть бути трейдери. Це можуть бути рітейлери, мережі. Вони мають доступ до цих даних і таким чином вони можуть їх використовувати у своїх звітах, що вони купують, наприклад, продукцію у сталих фермів.
Speaker A
Валерію, ми сьогодні вже згадували про вуглесеве землеробство. Ви чи могли б ви розказати, в чому воно полягає? Що це таке? Вуглецеве землеробство - це такі практики, які допомагають ефективно скорочувати викиди при виробництві сільськогосподарській продукції. І друге - це ефективно вилучати вуглець через
Speaker A
процес природній фотосинтезу і секвеструвати, консервувати його в грунт у вигляді органічної речовини. Як технічно виглядає вуглецеве землеробство і наскільки легко його впровадити?
Speaker A
Технічно, перше треба робити облік викидів, розуміти джерела, на які фермер може вплинути, там зробити скорочення, впровадити скорочення системи обробітку ґрунту. Чим менше втручання в грунт, тим краще, тим менше викидів парникових газів. Ідеальний варіант ноутіл взагалі.
Speaker A
Е, друге, це покривні культури. Їх треба, от ми вже говорили, так, всізміно, будь-які оці чорні місця, де більше пяти місяців поле без рослин, має бути зайнята покривною культурою.
Speaker A
Скоротити азотні добрива, тому що азотні добрива в структурі викидів займають практично перше місце. Вуглецевий сертифікат або це тона CO2 еквівалент. рахується. Так, це різниця від викидів попереднього сезону в порівнянні з цим сезоном. Якщо ці викиди зменшились, від'ємні стали, ну,
Speaker A
наприклад, фермер викидував викидав 1000 т2 еквівалент за там 24-й рік, а в 25-му 800. Ось ця різниця в 200 т. Це от два еквівалент, власне, і є потенційним товаром.
Speaker A
Спочатку там Кітського протоколу 97го року, потім Паризька угода, вона ще там погодила оці всі фінансові механізми.
Speaker A
Вони це придумали цей фінансовий стимул, щоб компанії, які викидають багато парникових газів, платили компаніям, які їх вилучають. Приблизно отак простими словами.
Speaker A
Тобто це може бути металургійний завод якийсь, хімічна промисловість. багать і можуть збалансувати це купивши кредит.
Speaker A
Так, теоретично, теоретично вроді би виглядає все нескладно. Справді, ее достатньо система, знаєте, така забюрократизована виявилась. Ось і є дуже багато припонів природних насправді, які покупців стримують інвестувати в вуглецеве землеробство. Найбільш проблемний момент в цьому це адекватний облік. Тобто
Speaker A
методики дуже відрізняються. Як порахувати, так скільки вилучив, а скільки викинув? Це достатньо складно. А другий важливий момент - ризик витоку.
Speaker A
Оце найбільша проблема, мабуть, в Україні. Через ризик витоку наші вуглецеві кредити, вони мають низьку якість.
Speaker A
А що таке ризик витоку? Вуглець, за який заплатить покупець, він хоче бути впевненим, що той вуглець, який ви секвестрували в гумус із повітря, що він буде лежати там довго і не його ніхто не випустить назад. А ось саме ризик вини
Speaker A
витоку виникає, коли може бути змінена технологія, зміниться просто спеціаліст в господарстві, зміниться, наприклад, орендар, так, прийде інший фермер і переори то все.
Speaker A
накопичений вуглець, за який було заплачено, опиниться в повітрі. Ось в цьому самий великий ризик. І це волонтерські ринки. Це ринки добровільні. Там достатньо, знаєте, ціни формуються, ну, так скажемо, спонтанно.
Speaker A
Навіщо умовному фермеру там з Кіровоградщини е думати про вугілцеві кредити? де він може заробити. Тобто він додаткове джерело доходів може бути те, що він продає ці карбонові кредити.
Speaker A
Так, звичайно. Е, тут ще, знаєте, багато фішок отримує якісь, знаєте, не прямо пов'язані з продажею кредиту. По-перше, ріст органічної речовини. Ми вже говорили про це. На кожну тонну органіки гумусу на гектарі він отримуватиме плюс 100 кг зерна при тій самій технології в
Speaker A
майбутньому. Ось він зберігає, покращує агрофізичні, агрохімічні параметри ґрунту, збереження біорізноманіття. Це все, знаєте, стає таким побічним бонусом. Мабуть, він може заробити більше власне на цих побічних доходах, які будуть з часом, ніж на прямой продажі вглицевих кредитів. Ну і
Speaker A
на завершення, які головні меседжі мають запам'ятати наші слухачі, глядачі стосовно там сталого землеробства, здоров'я ґрунтів і вуглецевого землеробства?
Speaker A
Е, насправді, е, подивитися на природу і зробити так само в полі, це буде крок до здорових здорового способу землеробства.
Speaker A
зрозуміти, які природні процеси в регіоні відбуваються, які природні ареали існують, допомогти просто природі і природа допоможе нам.
Speaker A
Дякую, Валерію. Я думаю, що наші глядачі дійсно зрозуміли важливість теми, що ми рухаємось вперед в напрямку екологічності і сталого розвитку. Це не означає, що ми маємо все зупинити і взагалом то дивитись, як ростуть квітки польові, але й продовжувати розвивати
Speaker A
господарство і думати [музика] не лише про заробіток, а й природу, тому що це далекоглядна перспектива. І дійсно, як ви говорили, ми маємо щось залишити наступним поколінням. Якщо у вас залишились питання до нашого спікера, ви можете їх залишати в коментарях. І з
Speaker A
вами вже зустрінемось в наступних епізодах. Тож залишайтесь [музика] з нами. І до зустрічі. Дякую вам за смістовну розмову.
Speaker A
Дякую. [музика] [музика]
Topics:здоров'я ґрунтівбіорізноманіттявуглецеве землеробствосталий розвитокгумуссівозміниерозія ґрунтіваграрна екологіяСінгентавуглецеві кредити











