Skip to content
Start free
Get App

Лекція 1 Генезис та епідиміологія суїцидальної поведінки

Лекція про генезис, епідеміологію та складнощі діагностики суїцидальної поведінки, методи класифікації та статистику.

Key Takeaways

  • Суїцидальна поведінка є комплексним явищем із багатьма факторами ризику і складною діагностикою.
  • Визначення суїциду базується на свідомому намірі померти, але встановити цей намір часто дуже складно.
  • Статистика суїцидів може бути недооцінена через проблеми реєстрації та класифікації випадків смерті.
  • Психологічна аутопсія допомагає краще зрозуміти причини смерті, але не завжди дає однозначні відповіді.
  • Розмежування між суїцидом і спробою суїциду базується на інтенції, але на практиці це часто важко встановити.

What the video covers

  • Вступ до курсу про теорії виникнення суїцидальної поведінки та епідеміологію на основі статистичних даних.
  • Обговорення складності визначення суїцидального ризику через відсутність чітких попередніх симптомів.
  • Визначення суїциду за ВОЗ як свідомо ініційованого акту з очікуванням фатального результату.
  • Опис системи класифікації смерті NASH та проблеми встановлення наміру самогубства постфактум.
  • Приклад складності диференціації між нещасним випадком, вбивством та суїцидом на основі конкретного випадку.
  • Проблеми надійності статистики суїцидів, недооцінка випадків та методологія ВОЗ для мінімізації спотворень.
  • Пояснення психологічної аутопсії як методу дослідження причин смерті при підозрі на суїцид.
  • Історія поняття суїциду, його розвиток у науці та розмежування між суїцидом і спробою суїциду.
  • Обговорення інтенції як ключового критерію для розрізнення суїциду і спроби суїциду.
  • Приклади складних випадків, коли намір померти неясний, і вплив соціальних факторів на суїцидальну поведінку.

Chapters

  1. 00:00Вступ до курсу: генезис та епідеміологія суїцидальної поведінки
  2. 03:31Класифікація смерті: природна смерть, нещасний випадок, самогубство, вбивство
  3. 07:13Проблеми статистики суїцидів та методологія ВОЗ
  4. 11:11Психологічна аутопсія як метод дослідження причин смерті
  5. 15:39Історія поняття суїциду та розмежування суїциду і спроби суїциду
  6. 26:46Інтенція та складнощі визначення наміру у суїцидальних актах

Answers

Questions about this video

Що таке суїцид згідно з визначенням ВОЗ?

Суїцид — це свідомо ініційований і здійснений акт особою з повним усвідомленням або очікуванням його фатального результату.

Чому складно встановити намір суїциду після смерті?

Встановлення наміру суїциду постфактум майже неможливе, оскільки неможливо опитати померлу людину, а докази часто відсутні або неоднозначні.

Що таке психологічна аутопсія і для чого вона використовується?

Психологічна аутопсія — це судово-медична процедура створення психологічного профілю померлого для з'ясування причин смерті, особливо при підозрі на суїцид.

Full Transcript — Download SRT & Markdown

00:11
Speaker A
Вітаю вас, шановні слухачі. Розпочинаємо курс лекцій на тему генезис та епідеміологія суїцидальної поведінки. В рамках цього курсу ми розглянемо теорії виникнення самогубства, епідеміологічну ситуацію на статистичних даних і також трішки поговоримо про те, як ми можемо працювати з такими
00:33
Speaker A
пацієнтами. Епіграфом до нашої першої лекції буде вірш Едвіна Арлінтона, її Річарда Корі. Коли виходив Корі Запоріж, вся вулиця збігалася дивитись на джентльмена з голови до ніг. То був шляхетний, благородний вітязь. Здавалося, скромнішого нема. На посмішку був щедрий
00:56
Speaker A
і на милість. Вітався перший чемно з усіма. Як він ішов, усе довкіл світилось. І був багатшим він від короля, і мав всебічний розвиток і вишкіл. Ми заздряли за все те, що земля йому дала, і дав йому всевишній. З'їдала
01:10
Speaker A
нас робота, біготня, кляли ми хліб черствий і спину гнули. А Річард якось сонячного дня, вернувшись додому, пустив у серце кулю.
01:20
Speaker A
Цей вірш дуже гарно ілюструє складність визначення ризику самогубства, те, наскільки ми можемо завчасно передбачити, що є такий ризик у людини.
01:35
Speaker A
І не завжди є, скажімо так, попередні симптоми, які б нам давали розуміння, що людина знаходиться в стані готовності скоєння самогубства. Тобто це досить складна проблематика підходу до класифікації, до визначення, до пошуку предикторів суїцидального ризику.
01:57
Speaker A
І на меті нашого курсу стоїть зрозуміти складність цього для того, щоб ми не спиралися, скажімо так, на якусь єдину можливу симптоматику, як предиктори наближаючогося лиха. Ми будемо говорити про різні підходи і будемо говорити, які маркери все-таки для нас можуть бути, на
02:20
Speaker A
що ми маємо звертати увагу, коли ми працюємо і коли ми просто взаємодіємо в соціумі.
02:27
Speaker A
Е, більшість сучасних визначень суїциду ґрунтується на двох основних елементах. Тобто, як ми можемо для себе визначити взагалі, що таке самогубство? На точному результаті — смерть і передумові, наміри або бажання померти. Тобто, чи є результат смерті і чи передували цьому
02:48
Speaker A
результату наміри або бажання померти? Це можна побачити у визначенні, які запропонували ВОЗ. Що нам говорить ВОЗ?
02:55
Speaker A
Що для того, щоб акт самогубства класифікувався як суїцид, він має бути свідомо ініційований і здійснений особою з повним усвідомленням або очікуванням його фатального результату.
03:07
Speaker A
Однак на практиці це питання набагато складніше, ніж може здатися на перший погляд. І, е-е, використовується класифікація смерті, е, на основі принципів виключення. Е, є така система NASH і, е, яка складається з природної смерті, нещасного випадку, самогубства і вбивства. І, е, в більшості випадків
03:31
Speaker A
смерті від природних причин зазвичай підтверджуються на основі медичних заключень без представників поліції або правосуддя. Якщо природну причину смерті виключено, то встановлення того, що це була випадкова смерть, це було самогубство або вбивство, найчастіше здійснюється поліцією. У тих випадках,
03:52
Speaker A
е, з огляду на юридичні та кримінальні наслідки, коли процедура є, скажімо так, потрібною для визначення, то виключається в такому порядку.
04:05
Speaker A
Спочатку виключається, е-е, це нещасний випадок. Потім виключається, чи могло це бути вбивством. І решта, те, що залишається, що не підтверджувалося, що це була природна смерть, чи це був нещасний випадок, чи вбивство, то тоді це припадає на самогубство. Е-е, і
04:24
Speaker A
хочеться тут проілюструвати випадок, е, для того, щоб показати складність взагалі встановлення, чи це був нещасний випадок, чи це було вбивство, чи це було самогубство. Наскільки інколи складно, навіть користуючись системою виключення, складно прийти до якогось висновку.
04:43
Speaker A
Приклад: чоловік 35 років, який хворий на сонамболізм, він в один, е, з вечорів, е, відкриває вікно і випадає.
04:52
Speaker A
Оскільки це був досить високий поверх, то падіння завершилося летально. Родичі кажуть, що це трапилося під час його сомнамбулізму.
05:07
Speaker A
Є люди, які припускають із оточення, що він міг скоїти самогубство. І ось в такому випадку тоді дуже важко встановити, що стало причиною смерті. Чи це було наслідок хвороби, чи людина скоїла самогубство, або взагалі його виштовхнули із вікна.
05:26
Speaker A
І встановлення наміру самогубства постфактом також виявляється, ну, майже нереальним. Ми не можемо опитати людину, яка вже скоїла самогубство, і виявити, чи це був намір померти, чи це була випадковість і так далі. Тобто у деяких випадках існують конкретні
05:48
Speaker A
докази. Наприклад, людина залишає посмертну, передсмертну записку для своїх родичів або близьких. А в інших випадках ми можемо спиратися на те, що була можливість для того, щоб отримати допомогу, а людина нею не скористалася. І ми можемо припустити,
06:08
Speaker A
що в такий спосіб людина скоїла самогубство. Однак у більшості випадків, як показує практика, такі докази відсутні. І намір скоїти самогубство скоріше припускається, ніж підтверджується.
06:23
Speaker A
Далі ми поговоримо про надійність статистики. Наскільки ми можемо спиратися на статистичні дані, які отримуємо кожного року по всіх країнах, по кількості самогубств, які є в даній країні. Так от, також в цьому виявилася велика проблема, як реєструються ці
06:47
Speaker A
випадки. І є думка про те, що кількість випадків є недооціненою. І наприкінці 60-х років ВОЗ звернула увагу на це питання. В 1974 році був опублікований детальний звіт, у якому були розглянуті фактори, які впливають на те, як реєструється смертність. І також було
07:13
Speaker A
запропоновано методологію для того, щоб мінімізувати такі спотворення. Е-е, чому взагалі виникла ідея, що є недооціненість цієї кількості самогубств? Тому що статистика посмертності загалом, яка включає систему, там, де є природна смерть, випадкова, вбивство і самогубство. І от частка самогубств була
07:37
Speaker A
досить маленькою, порівняно, наприклад, зі смертями від природних причин. І тому виникло це питання і почали вивчатися, а-а, почали вивчатися випадки смертей за допомогою таких спірних, скажімо так, за допомогою психологічної аутопсії. Психологічна аутопсія — це така судово-медична процедура, яка полягає в паспертному
08:04
Speaker A
створенні психологічного профілю людини для того, щоб зрозуміти, які були причини смерті. Ми будемо далі в одній з лекцій говорити про те, як це відбувається,
08:15
Speaker A
за допомогою яких матеріалів ми можемо це встановлювати, як опитуються близькі людини і так далі. Тобто це така процедура.
08:24
Speaker A
Ее, суїцид. Що таке суїцид? От вперше це поняття з'являється в 1642 році. Е, Томас Браун латинською мовою вводить таке поняття, як вбивати себе. На відміну від поняття вбивати іншу людину. І на момент виникнення ця концепція мала скоріше такі
08:47
Speaker A
більше значення для філософії та права, ніж для медицини. Хоча Томас Браун він був і філософом, і лікарем. І це нове слово досить швидко стає, починає використовуватися як науковий термін.
09:04
Speaker A
Далі розвиток іде таким чином. Штенгель у 1964 році запропонував розглядати два різних поняття — суїциду і спроби суїциду, як окремі популяції. Він трактував їх як два окремі явища і, е, що відображало тодішній переважний психологічний, психодинамічний підхід до
09:26
Speaker A
розуміння людських дій. І для Штенгеля таким вирішальним критерієм у розрізненні, що таке самогубство і спроба самогубства, було саме інтенція, намір, а не результат.
09:41
Speaker A
Однак це не виключає ситуації, коли акти самогубства, закінчуються з наміром померти, але закінчуються виживанням завдяки тому, що, наприклад, вчасно була надана медична допомога або хтось врятував людину. І навпаки, спроби самогубства, які, е, наприклад, не мали на меті наміру померти, її завершується
10:06
Speaker A
смертю через те, що людина, наприклад, не розрахувала е-е там летальність засобів, які вона використовує.
10:15
Speaker A
Це можуть бути, наприклад, вживання препаратів, які перевищують, скажімо так, нелетальну дозу. І тоді ми стикаємося з проблемою, коли ми не можемо чітко зрозуміти, що відбулося, чи це був запланований скоєння самогубства, чи це була спроба,
10:40
Speaker A
яка не мала на меті летального завершення. Приклад ми можемо ще тут розглянути для кращої ілюстрації, коли, наприклад, людина залазить десь на місце з тим, щоб стрибнути вниз, і перехожі вчасно втручаються або, наприклад, хтось повертається додому і рятує е-е і так далі.
11:11
Speaker A
навпаки, коли людина е там, не маючи на меті ее піти з життя, е ну наприклад, наносить якесь таке поранення собі під час самоушкоджуючої поведінки, що це може закінчитися летально через зараження крові, наприклад. І, е-е, також ще є такі способи, коли з метою не
11:37
Speaker A
завершення летального людина може використовувати такі удушення, яке також при ее неконтролі може завершитися летально. Тому тут дуже важливо пам'ятати, е, про ось ее про е спробу визначити наміри, хоча це не завжди виявляється можливим.
11:59
Speaker A
Концепція Штенгіля справила значний вплив і що спонукало Крайтмана та співато співавторів у 1969 році ввести термін парасуїцид для того, щоб відділити суїцидальні спроби, які потенційно є на меті е завершити життя самогубства і від несуїцидального самопошкодження.
12:24
Speaker A
І він розглядав, Крайтман розглядав ось цей парасуїцид як крик про допомогу. Але при цьому він наголошував на тому, що парасоїцид та залишає зв'язок з тим, що може бути завершений сам може бути завершений суїцид. І термін парасуцид, він починає швидко використовуватися в
12:51
Speaker A
різноманітних значеннях. І через це він зрештою виходить з ужитку серед більшості суїцидологів. І в рамках 25-тирічного процесу ВОЗ, що проводила багатоцентрове дослідження, змінюють термінологію спаросуїциду на спроби суїциду.
13:09
Speaker A
як вони трактують у своєму дослідженні спробу, що це такий акт з нефатальним результатом, у якому особа свідомо ініціює нехарактерну поведінку, яка без втручання інших призведе до самопошкодження або свідомо приймає речовину в дозі, що перевищує призначену чи загально визначену терапевтичну і
13:31
Speaker A
який спрямований на досягнення змін, яких суб'єкт бажає через фактичні чи очікувані фізичні наслідки. Це визначення є описовим і не враховує намір особи, а також не розрізняє серйозні стане серйозні суїцидальні спроби. Тобто ми знову стикаємося з тим, що парасуїцид, який мав на меті
13:52
Speaker A
відмежуватися від суїцидальної спроби показати нефатальність поведінки, е-е ми знову повертаємося до того, що ее спроба самогубства, вона охоплює досить великий спектр поведінковий, там де є, е, тенденція померти і там, де е відсутні інколи бажання померти.
14:16
Speaker A
І цей термін спроба самогубства є предметом багатьох дискусій в літературі через те, як ми його використовуємо.
14:28
Speaker A
Сільма Сільверман та співавтори у 2007 році вони стверджували, що цей термін спроба самогобство має використовуватися виключно для позначення дій, які спрямовані на пропинне життя. І вони пропонували відрізняти це від актів самопошкодження, які мають потенціал бути летальними, але можуть
14:57
Speaker A
бути чи не бути виконані з наміром померти. І вони дають своє визначення спроби самогубства, як самозавданої потенційно небезпечної поведінки з нефатальним результатом, для якого існують докази, явні або неявні наміру померти.
15:13
Speaker A
Хоча такі визначення корисні в теорії, то на практиці їх те, що ми вже говорили, важко вимірювати, тому що ми не можемо виміряти інколи поведінковий намір. І, ее, було була спроба провести дослідження, використовуючи такі віньєтки, описані в лікарняних, е,
15:39
Speaker A
в лікарняних історіях хвороб для того, якось спробувати класифікувати. Проте, е-е, експерти, які проводили це дослідження, також виявили дуже так обережно класифікували події, як спроби самогубство, тому що, ну, це досить складно виявилося зробити на практиці.
16:02
Speaker A
І також тут варто зупинитися і зазначити, що на основі заключень, які роблять під час госпіталізації людини, важко встановити, що це було. Чи це коли людина, наприклад, ее скоїла спробу самогубство, чи вона мала намір померти, чи не мала.
16:24
Speaker A
Це відбувається через те, що люди, коли її госпіталізують, це в практиці так відбувається, вони заперечують, що вони мали намір померти.
16:34
Speaker A
І тому важко стверджувати тоді відносити їх до статистики спроб самогубства. І інколи і з боку лікарів ми також бачимо, що вони з обережністю класифікують щось як спробу самогубства і скоріше будуть використовувати такі такий опис, як не висловлює суцільних намірів. І ми тоді
16:55
Speaker A
також не розуміємо, чи людина просто про це не говорила, чи її про це не було, ну, досить так ретельно опитано.
17:05
Speaker A
У, е, 1970 році Морган запропонував термін свідоме самоушкодження, знову підкреслюючи вольовий елемент, до якого Гоутон та інші у 2002 році додали розрізнення між фатальними і нефатальними результатами. То, тобто ми бачимо, що весь час іде спроба якось класифікувати те, що передує самогубство. наскільки
17:31
Speaker A
людина мала на меті померти і не мала на меті померти. І ми бачимо, наскільки це складний процес, особливо коли ми не маємо е можливості опитати людину і або людина може приховувати. І з огляду на фундаментальну важливість результатів із
17:52
Speaker A
точки зору громадського здоров'я, цю термінологію було прийнято у 1992 році. МКХ-10 у категорії навмисне самопошкодження включало свідоме самозаподієне отруєння або травмування і суїцид.
18:08
Speaker A
І було б надзвичайно бажано мати порівняльну таку інформацію спроб самогубства, щоб ми могли якось спиратися на щось, мати якусь базу.
18:18
Speaker A
Проте не існує, на жаль, національної системи реєстрації та звітування про спроби самогубства. І в кращому випадку існують такі підсистеми, які пов'язані з окремими лікарнями чи територіями. Проте це має скоріше такі дуже невеличкі об'єми, які не можна розцінювати на національному рівні.
18:43
Speaker A
Поговоримо про суїцидальний процес. Що ж таке суїцидальний процес взагалі? Що він в себе включає? Як це відбувається?
18:52
Speaker A
Е, теж спроба знайти спільну основу для визначень суїциди та спроби суїциду призводить до концепції суїцидального процесу, яка була запропонована Зубіним.
19:03
Speaker A
Він говорить про те, що суїцид не відбувається миттєво, а йому передують ее якісь поведінкові прояви або висловлювання і що самогубство - це є кінцевим результатом цього процесу. Цю концепцію згодом розвинули кілька авторів і запропонували модель стресдіатезу.
19:27
Speaker A
Ця модель діатез стресу, вона також відома як модель вразливості стресу. Така психологічна теорія, яка намагається пояснити розлад або його траєкторію, як результат взаємодії між схильністю до вразливості, діатезом і стресом, який викликаний життєвим досвідом. Термінтез під походить від грецького терміну для позначення
19:49
Speaker A
схильності або чутливості. Діатез може мати форму генетичних, психологічних, біологічних або ситуаційних факторів. Існує великий діапазон відмінності між вразливість індивів до розвитку розладу.
20:02
Speaker A
Основним елементом цих моделей є послідовність, яка починається з думок, потім переходить до планів, а потім і зрештою до спроб.
20:13
Speaker A
через і призводить до смерті через дію або бездіяльність. Однак, як би це не було привабливо розглядати з інтелектуальної точки зору цю послідовність, і це було б дуже добре, якби воно так відбувалося і ми могли на це спиратися. Проте дослідження,
20:32
Speaker A
які проводилися на базі різних країн, говорять про те, що, е, існують відмінності і не завжди цей процес є таким побудований, таким так логічно поступово побудований. І ми навіть, коли починали лекцію і я вам зачитувала вірш, ми бачимо, що є кінцевий результат
20:52
Speaker A
смерть від самогубства. Проте немає передуючих факторів, немає е-е думок. Ну, людина не висловлює, про це, не говорить, немає планів, тобто немає якоїсь підготовки, яка б давала можливість побачити. І ось просто кінцевий результат. Е, тому е також це маємо на увазі, що так може
21:15
Speaker A
бути, проте не завжди. І от також досвід країн Азії показує відмінний суїдальний процес майже в усіх аспектах, включаючи схильні та провокуючі фактори, а також часові характеристики цього процесу.
21:32
Speaker A
Ми можемо ще побачити відмінність суцидального процесу на прикладі двох груп: жінок і чоловіків, тому що жінки скоріше, не скоріше, скажімо так, а більш частіше відмовляються від завершення суїцидального процесу, а чоловіки скоріше використовують більш летальні способи скоєння самогубства І
22:00
Speaker A
е-е те, що видно в практиці у жінок, ми можемо побачити ее таку першу частину суїцидального процесу, коли вони можуть ділитися в більшості, скажімо так, е вибірки, коли вони діляться думками і намірами. Проте, коли ми говоримо про чоловічу вибірку, ми там бачимо меншу
22:22
Speaker A
кількість в порівнянні з жіночою вибіркою, меншу кількість, коли вони діляться такими думками або намірами, проте більшу кількість завершених самогубств.
22:35
Speaker A
І нарешті кілька слів про поняття суїцидальність. Цей термін був запропонований Шнейдманом. Це такий американський соцідолог, який присвятив, е, свою кар'єру вивченню самогубства.
22:49
Speaker A
Він був суцілогом і танатологом. Ми будемо говорити про його теорію, про а те, як він працював і до яких висновків прийшов. І ось, е, в 1993 році він, е-е, вводить таке поняття, як суїцидальність.
23:05
Speaker A
Проте нині суїцидальність використовується в різноманітних значеннях і відходить уже від початкового сенсу. позначає широкий спектр яйвищ, який пов'язаний з суїцидами.
23:17
Speaker A
І деякі дослідники застосовують цей термін для визначення суїцидальних думок, планів. Інші включають також спроби самогубством, а деякі навіть охоплюють смертність від суїциду, включають його в це поняття суїцидальності. Зараз ми розглянемо понятійний апарат для більш чіткої комунікації, для того, щоб ми розуміли,
23:40
Speaker A
як ми можемо спиратися на такий понятійний апарат, комунікувати між собою і розуміти, про що йде мова. Отже, суїцидальність. В це ми включаємо все е від ее думок, намірів до завершеного самогубства. Це е умовно дорівнює як суицидальний процес.
24:00
Speaker A
Суїцидальність. Самогубство - це навмисне позбавлення життя. Суїцидальна спроба - це дії або приготування, що не завершилися смертельним результатом, проте були спрямовані на позбавлення себе життя. Суїцидальні дії можуть бути завершеними, незавершеними, перерваними і невдалими.
24:22
Speaker A
Парасуїцид. Ми вводимо це поняття парасуїциду для того, щоб показати, що є нелетальні самоушкодження. Тобто парасуїцид - це потенційно загрозливі для життя самоушкодження, які здійснюються без наміру позбавити себе життя. Ми подивимося порівняльну таблицю для того, щоб проілюструвати оцю відмінність між
24:46
Speaker A
суїцидальною спробою і несуїцидальним самоушкодженням, тобто парасуїцидом. Що ми бачимо? Що особа виражає при суїцидальній спробі особа виражає намір позбавити себе життя.
25:01
Speaker A
При несуїцидальному самопошкодженню особа говорить про бажання щось зробити із собою. При суїцидальні спроби є бажання померти, а при несуїцидальному немає суїцидального наміру. Суїцидальна спроба може бути імпульсивною.
25:20
Speaker A
Проте є більшість випадків, в більшості випадків присутнє хронічне відчуття безнадійності та самотності. І також важливо розуміти, що імпульсивна дія, вона також відноситься до суцільної спроби, тому що імпульсивні дії, ми будемо про це говорити, передує історія поведінкова і те, як людина може
25:44
Speaker A
переживати афективні стани. Тобто входить в суїцидальну спробу імпульсивність і хронічне відчуття безнадійності. А при несуїцидальному самопошкодженні емоційний стан, агресія, тривога, гостра злість, відчай або нестерпний дистрес. Проте хочеться зазначити, що ось цей стан агресії, тривоги, гострої злості також можемо
26:07
Speaker A
відноситися до відносити до людей, які знаходяться в стані готовності е скоїти самогубство. Для суцидальної спроби характерні більш тяжкі та загрозливі для життя форми саморуївної поведінки. Тобто людина вибирає більш летальний спосіб отруєння, повішення, стрибки з високих е поверхів, використання вогнепальної збо зброї. При
26:32
Speaker A
несуїцидальному самопошкодженні характерні менш тяжкі та здебільшого несмертельні форми саморонівної поведінки: пошкодження шкіри шляхом нанесення ударів, порізів, ее опіків і так далі.
26:46
Speaker A
при суїцидальній спроби, як правило, індивід розуміє, що поведінка може призвести до серйозних ушкоджень і існує високий ризик повторення суїцидальних спроб, але з меншою частотою, ніж несуїцидальне пошкодження.
27:01
Speaker A
Тобто людина, яка робить суїцидальну спробу, вона е-е може повторювати. Проте самоушкодження воно використовується більш часто. Це може бути, я не знаю, там з частотою раз в декілька днів, коли людина наносить собі самоушкодження, може бути і частіше, а суїцидальні спроби, вони
27:24
Speaker A
мають більші проміжки. І про несуїцидальні самопошкодження, е, якім що ми туди відносимо? Це можуть бути шкірні пошкодження, наприклад, порізи, розстани шкіри, розклупування ран. розтирання, колопання шкіри до кровотечі, видирання волосся, самостійне нанесення татуювань, пропалювання або заморожування ділянок шкіри.
27:55
Speaker A
Це може бути заковтування гострих чи неїстівних предметів, відмова приймати ліки у разі тяжкої хвороби, що, до речі, також може за ми говорили, що несуцидальна поведінка, вона також може завершитися летально, коли людина, наприклад, без наміру померти ее пере перевищує оцей поріг контролю свого
28:24
Speaker A
життя. І ризикова поведінка, як симптом специфічного психічного розладу, наприклад, відмова від їжі у разі нервової анексії і коли людина завдає собі якихось пошкоджень в контексті гострого психозу.
28:44
Speaker A
Е, крім психопатології, до ризику, асоційованих з несуюцидальною поведінкою, відносять фізичне або сексуальне насильство в анамнезі, негативні життєві події, також симптоми часто пов'язані з психіатричними захворюваннями. Це депресія, дисоціація, тривога, занижена самооцінка і так далі.
29:04
Speaker A
Депресія, мабуть, не є специфічним фактором розвитку несуцидального самопошкодження. Е, на відміну з суцидальною спробою, бо м є така асоційованість між соцідальними спробами та депресіями, щоб було доведено великою кількістю досліджень.
29:24
Speaker A
Проте, якщо несуїцидальне самопошкодження воно відбувається паралельно з суїцидальними спробами, то ми говоримо про більш тяжку психопатологію і суцидальна поведінка та несуцидальне самопошкодження, вони є взаємопов'язані.
29:41
Speaker A
Ну, на практиці так і є, що якщо людина робить спроби самогубства, частіше в анамнезі ми виявимо або паралельно е самопошкодження, або передуючи.
29:57
Speaker A
Так, розглянемо, які є функції функції самопошкоджуючої поведінки. Ми бачимо, що функції є різні і є докази.
30:11
Speaker A
Якась функція є достовірно доведеною, якісь функції помірно. Ее функції регулювання афекту мають достовірні докази.
30:24
Speaker A
Тобто за допомогою самопошкодження людина намагається регулювати стан афекту, зменшити гостроту переживання. антидесоціативна має помірну доказову базу, тобто позбавлення від відчуття деперсоналізації або інших дисоціативних станів, що відсилає нас до попереднього стану, до афективного переживання.
30:52
Speaker A
Антисудальна замінити суцідальну спробу, уникнути її або знайти компроміс. Помірне має доказову базу, міжособистісні кор кордони. утвердити власну незалежність або довести відмініж між собою та іншими, помірну доказову базу, міжопистісний вплив, звернутися за допомогою або маніпулювати іншими людьми.
31:17
Speaker A
Мається на увазі, що ее прикладом можуть бути підлітки, які наносять собі порізи. І ці порізи, е, часто, не завжди часто, можуть бути на е видних місцях для того, щоб в якийсь момент, е, у оточуючих була змога помітити. Е, термін
31:40
Speaker A
маніпу маніпуляція. А-а, тут важливо зазначити, що, а-а, ми не розглядаємо це як прояв, скажімо так, чогось безпечного.
31:55
Speaker A
Просто дитина маніпулює, вона хоче, е-е, там довести щось дорослому. Ми маємо серйозно ставитися до такої поведінки, тому що маніпуляцію варто замінити на термін крик про допомогу. Тобто, коли у людини є інші способи ее комунікації або довести, що мені погано, то вона не буде
32:17
Speaker A
використовувати самопошкодження. Самопокарання покарати себе або виразити злість по відношенню до себе. Це достовірні докази і пошук гострих відчуттів викликати збудження помірні.
32:34
Speaker A
Переходимо до розгляду теорії самогубства. Перший, про кого ми будемо говорити, це Еміль Дюркгейм. Він заклав в таке каміння фундамент будівлі сучасної суцидології.
32:47
Speaker A
А це французький французький соціолог. Його фундаментальна робота самовбивство соціологічний Ітюд в 1897 році. Вона була написана на великому фактичному матеріалі. Вона охопила багато країн, такий тривалий часовий інтервал. І він аналізував феномен самогубства з різних боків: релігійної, моральної, психологічної, соціальної, етичної і так
33:14
Speaker A
далі. І його дослідження базувалося на припущенні, що суцидальна поведінка, вона пов'язана з тим, як соціум впливає на людину і як оточення, які механізми впливу оточення на формування соціої поведінки, як людина реагує на цей вплив. І він класифікував суїцид відповідно
33:43
Speaker A
до інтеграції людини в суспільстві. Він виділив такі три основні види: егоїстичне, альтруїстичне і анамічне.
33:51
Speaker A
Егоїстичне самогубство обумовлено тим, що людина аа відчуває себе відчуженою, ізольованою від суспільства, сім'ї, друзів. І коли людина недостатньо інтегрована в суспільстві, то суїцид є проявом наміру розірвати ці ее соціальні зв'язки. І це як реакція на втрату почуття частини свого я, що
34:15
Speaker A
належить до певної спільності через відчуття самотності. А-а, наведу приклад. е-е чоловік 57 років. Він е-е вже понад 10 років перебував в розлученні. З колишньою дружиною в нього були досить складні стосунки.
34:35
Speaker A
Вони там були якісь вирішення майнових прав. І син, він вважав, що син від нього відмовився, не виявляв бажання спілкуватися.
34:46
Speaker A
Цей чоловік проживав зі своєю сестрою, яка також весь час йому давала зрозуміти, що він займає площу. Ці стосунки також не були дружніми та теплими. І от у нього було відчуття, що від нього всі відмовилися. Е, і це говорить про його ось це відчуття
35:06
Speaker A
ізольованості е від соціальної групи своєї родини. Ее також у ньому він втратив роботу, не міг повернутися до роботи через інвалідність, тому що страждав на депресивний розлад багато років. І у нього була спроба самогубства. Е, на момент спілкування стан був досить апатичний. А не було у
35:29
Speaker A
нього відчуття, що в майбутньому не було такої надії, не було відчуття, що в майбутньому можливі зміни.
35:37
Speaker A
Тому є те, що про що говорить Дюргейм, що оця ізольованість від суспільства може впливати на людину негативним чином.
35:50
Speaker A
Наступне - це альтруїстичне самогубство. Людина чинить таке самогубство, якщо авторитет ее соціуму чи групи придушує його власну ідентичність і він жертвує собою на благо суспільства заради будь-якої соціальної, філософської чи релігійної ідеї, коли людина надто інтегрована в суспільство і втрачається
36:12
Speaker A
відчуття власного я через таке розчинення у групі. І ось альтруїстичне самогубство може бути реакцією на ось такі, на таку втрату власної ідентичності.
36:29
Speaker A
Прикладом цього можуть бути ритуали саті в Індії, коли вдову спалюють разом з чоловіком на спеціально спорудженому похоронному вогнищі. Це можуть бути харакірі в Японії, релігійні секти, е, коли це групове скоєння самогубства. Е, прикладом може бути така досить відома
36:51
Speaker A
історія. В 1978 році, а, релігійна група Храм народів, де 909 людей прийняли одночасно ціаніди, принесли себе в жертву.
37:03
Speaker A
Проте до альтруїстичного самогубства ми не перераховуємо героїчні вчинки, тому що в них немає наміру, ні бажання померти. Далі, аномічне самогубство.
37:20
Speaker A
Це воно стає можливим, коли людина ее не може пристосуватися до змін у суспільстві. Кількість таких самогубств зростає в періоди суспільно-економічних криз, коли людина не може гнучко, швидко, через певні причини адаптуватися до змін системи цінностей, нових соціальних умов і загального способу життя. Е, це
37:46
Speaker A
відбувається під час криз, вимушеної міграції, втрати роботи, розриви зв'язків з звичною групою. Також приведу приклад. Жінка, яка 20 років проживала в Канаді, вона емігрувала ще юною студенткою. Вона поїхала туди разом з чоловіком. Там у них народилося троє дітей. Проте за весь цей період
38:11
Speaker A
часу вона не змогла пристосуватися і страждала на важку депресію. Також у її двох, у двох з трьох дітей була діагностована депресія. Вона е-е скоювала спроби самогубства. Ее і вона говорила про те, що вона не відчувала себе інтегрованою.
38:36
Speaker A
Так. Ее далі. Дюргійм стверджував, що відсоток самогубств із загальної смертності більш стабільний а відносно інших видів смер смертей. Тобто, якщо ми бачимо, що в якийсь рік смерть від природніх причин може коливатися, залежно там, от, наприклад, ми можемо пригадати
39:02
Speaker A
пандемію, коли, ее, в світі і в кожній окремій країні різко ее зріс відсоток смертності від природніх причин, тобто від захворювань, тоді як відсоток самогубств є більш стабільний, тобто коливання не таке сильне.
39:20
Speaker A
Тобто, якщо від природніх причин збільшується або зменшується, то відсоток смертності від самогоб залишається приблизно однаковий.
39:33
Speaker A
Ее наступним будемо говорити про теорію Фройда, а про його психоаналітичну ідею виникнення самогубства. На початку XX сторіччя аутоагресивна поведінка почала вивчатися представниками психоаналізу. І в 1910 році на Віденському зібранні була проведена зустріч для обговорення самогубства, де Адлер, Фройд і
40:05
Speaker A
інші Штекіль. Вони обмінялися думками. Проте ця зустріч закінчилася безрезультатно, тому що не було накопичено достатньо клінічних спостережень для того, щоб зробити висновки. І через 7 років Фройд у 1917 році публікує свою статтю скорбота та меланхолія, в якій він формулює динаміку
40:31
Speaker A
меланхолійної депресії та самогубства. І ця праця, вона закладає фундамент для подальшого розвитку психоаналітичних досліджень, е, суцидальної поведінки, яка природа внутрішніх конфліктів.
40:47
Speaker A
М в цій статті він говорить про боротьбу між життям і смерттю психіцій людині. Відправною точкою досліджень Фройда стало порівняльне вивчення емоційних станів які супроводжують скорботу та меланхолію.
41:04
Speaker A
Він помічає, що коли людина переживає скорботу по втраті, втрату він під втратою він має на увазі будь-яку втрату. Це може бути реальна втрата людини. Це може бути, е-е, втрата соціального статусу, втрата молодості, е-е втрата місця проживання, тобто переїзд, міграція,
41:29
Speaker A
тобто будь-яка втрата. Е, і переживання цієї втрати, коли людина переживає у скорботі е-е долається цей стан. Тоді, а чому якась частина людей, переживаючи втрату, ее не може подолати цей стан і залишається тривалий час у депресії?
41:54
Speaker A
Е-е те, що Фройд, ее називав меланхолією. За Фройдом скарбота - це наша дисфорична реакцію, наша дисфорична реакція на втрату когось або чогось значущого.
42:09
Speaker A
І цей процес включає такі стадії скорботи. Це напруження та страждання через спогади про втрачений об'єкт. Проте з моментами відбуваються такі полегшення, відчуття життя. І наступна стадія - це стадія відновлення, завершення процесу скорботи, який дозволяє людині поступово оживити життєві інтереси, формувати нові
42:36
Speaker A
прив'язаності і зберігаючи свідоме почуття втрати. Тобто перша стадія, коли е іде переживання, е втрати.
42:49
Speaker A
І проте в цьому процесі є таке, як він казав, ви винирювання з цього стану з відчуттям життя, з відчуттям якихось позитивних емоцій і занурення далі у переживання скорботи. І цей процес за завершується відновленням, коли людина може, пам'ятаючи про втрату, жити, е-е любити,
43:14
Speaker A
працювати і так далі. І а-а коли ві він описуючи меланхолію, він говорить, що це такий ускладнений шлях е-е проходження втрати. На відміну від скорботи, меланхолія супроводжується надмірним зниженням самоповаги і може супроводжуватися почуттям провини. Коли він описував ключову різницю між
43:38
Speaker A
скорботою і меланхоліє, він говорив, що при скорботі світ здається порожнім і і збіднілим. Тобто людина щось втратила і світ став для неї порожнім. А при меланхолії порожнім стає саме я. Тобто є відчуття, що пустота знаходиться всередині мене.
43:58
Speaker A
Пов'язуючи самогубство з меланхолією, Фройд намагався вирішити парадокс, коли пов'язував самогубство з нарцисичною ідентифікацією, з страчним об'єктом, який амбівалентно любили і ненавиділи.
44:15
Speaker A
Суїцидент, він є схильним до нарцисичного вибору об'єкту і схильний до амбівалентного ставлення до тих, кого він любив. Про що йде мова? Мова йде про те, що коли а-а я вибираю об'єкт, я вибираю його як власне розширення. Тобто люблять мене, я
44:34
Speaker A
люблю себе. Проте, ее ці стосунки, вони є амбівалентними. Я одночасно, е люблю і ненавиджу той об'єкт, який ее робить оце нарцисичне розширення.
44:51
Speaker A
І відбувається оце постійне коливання між ее між любов'ю і ненавістю. І немає зупинки ні в одній, ні в іншій точці. І втрата е об'єкту при такому е при такій взаємодії, вона відіграє важливу роль у динаміці меланхолії. Тобто втрата
45:12
Speaker A
запускає оцей меланхолільний процес. І як наслідок самогубства. Втрата об'єкта посилює амбівалентність. Тобто, якщо ця амбівалентність і була присутна спочатку, втрата, вона посилює амбівалентність і ворожість між любов'ю і ненавістю.
45:34
Speaker A
Вона діє така, як емоційний клей. Вона перешкоджає здатності відмовитися від інвестиції в об'єкт, пережити гори і інвестувати в нові об'єкти.
45:46
Speaker A
Мова йде про те, що коли ми будуємо стосунки, любимо, ми вкладаємо своє лібідо, свою любов в іншу людину. При втраті цього об'єкта ми маємо при нормальному розвитку з часом забрати лібіду, втягнути його обратно в себе і передати іншій людині. Тобто має відбуватися
46:07
Speaker A
такий процес. При меланхолійному переживанні це неможливо. Об'єкт втрачений, проте і зв'язок з ним не завершений, і не немає можливості розвернутися до взаємодії з іншими, е, людьми, переключитися. Вся е весь процес стягнутий до вирішення це цієї невирішимої проблеми. І, ее,
46:31
Speaker A
через це, через те, що не немає можливості переключитися, почати жити далі, об'єкт стає частиною самою людиною его. І садизм по відношенню, який був раніше направлений на е цей об'єкт, опитається проти его. Фройд каже, що тінь об'єкта падає на его. Мається на
46:53
Speaker A
увазі, що те, що було направлено на об'єкт, падає на саму людину. Зі структурної точки зору, ее суперего, тобто така інстанція, яка нас засуджує, використовує всю доступну садиську енергію для підживлення самоприниження.
47:11
Speaker A
Тобто ми можемо чути у таких пацієнтів дуже багато самозвинувачення про свою провину, а про відчуття сорому.
47:23
Speaker A
Отже, меланхолія відрізняється від нормальної скорботи складністю психічного процесу. Вона характеризується амбівалентністю почуттів, перенаправленням агресії, які яка розміщувалася у стосунків на власне я, і руйнним впливом суперегу. Тобто агресія направляється на я, я звинувачується, я присоромлюється. І такі, таким чином, цей механізм, він
47:47
Speaker A
лежить в основі депресій і може призводити до суцідальних дій. Я не можу, е, втратити цей об'єкт, я не можу без нього бути. Тому я перенаправляю на себе і це може призводити до летальних наслідків.
48:05
Speaker A
Е-е, наступна теорія Карла Менінгера. Він є послідовником школи психоаналізу. Це такий відомий американський вчений.
48:14
Speaker A
Він, е-е, будував свою теорію на, е-е, теорії Фройда, використовуючи ідею про інстинкт смерті і спробував пояснити самогубство. З точки зору цього інстинкту він зробив спробу ее з феноменології різних суцільних дій зробити висновок про типові мотиви, наміри, тенденції та їх взаємодію, тобто
48:39
Speaker A
про мотиваційні структури. Він вважав, що у кожній, е, суцидальній дії ми можемо побачити три тенденції. Це бажання вбити, бажання бути вбитими, бажання померти.
48:52
Speaker A
Віго Дженсон і Томас Петті, вони, ее, уже пізніше, е, використовуючи цю модель, запропонували ввести четвертий елемент, е, до цих трьох тенденцій. Це нездійсненна мрія бути врятованим, оскільки потенційне самогубство стає реальним лише, якщо можливий рятівник.
49:16
Speaker A
Мається на увазі, а та людина, яка могла б, е, звернути увагу або якій би хотілося показати своє страждання. Ми, наприклад, можемо побачити це в пведінці підлітків по відношенню до батьків або в дорослому е-е в дорослому спілкуванні, коли є така
49:38
Speaker A
такий заклик до партнера. Заклик мається на увазі своїй свій поведінковий е самоушкоджуючий або якісь вислови. І ось якщо цей рятівник не почув ее цей такий призив, то тоді стає можливим самогубством.
49:56
Speaker A
І вважається, що тоді він дозволив, цей потенційний рятівник дозволив цьому трапитися. Трішечки зупинимося на бажан на цих трьох мотиваціях. На бажання бути бити, перепрошую, бажання вбити є дерева там спрямованої назовні агресії. Тобто, коли, е, людина дуже сильно сердиться, в неї
50:21
Speaker A
багато агресивних переживань, то може виникати ось це внутрішнє переживання, бажання, щоби об'єкт ненависті зник або був вбитий. І коли людина не може цього зробити напряму, коли це, знову ж таки, коли ми говоримо про амбівалентні переживання, з одного боку
50:44
Speaker A
ми любимо цей об'єкт, а з іншого боку, в якісь моменти переживань ми його не навидимо настільки сильно, що хочемо, щоб він був знищений. І ось ідентифікуючи себе з таким ненависним об'єктом, те, що про те, що ми говорили в теорії Фройда, людина може знищити
51:00
Speaker A
його, знищуючи саму себе. Ворожість або деструктивна агресія проти ненависного чи коханого об'єкта може проявлятися не лише через прямий напад.
51:12
Speaker A
Варто зазначити, що це може бути таке фантазування про вбивство або смерть іншої людини саме в момент переживання ненавісті. Наприклад, дитина, ее, яка переживає такі агресивні стани по відношенню до батьків, може думати про те, що я хочу, щоб ви зникли,
51:33
Speaker A
щоб вас не було. І потім переживати за, що такі думки виявилися, переживати, чи це не призведе до якихось наслідків.
51:44
Speaker A
Ми бачимо в терапії, коли працюємо з дітьми, е, коли тенденція, ее, покарати, вбити, ее, ну, умовно в фантазуванні, знову ж таки, призводить до те, що дитина дуже переживає, що з батьками щось може трапитися. І, е, одна з причин
52:03
Speaker A
такого переживання може критися в тому, що є думки і ідеї про те, щоб вони кудись зникли.
52:10
Speaker A
Ще дуже таким хорошим прикладом може бути ситуація, коли підліток або дитина підліток знають, що для матері найбільшим страхом є втратити дитину. І вони скоюють а спроби самогубства або наносять собі такі пошкодження щоб показати, що це така, як показати помсту.
52:39
Speaker A
що за за якусь якісь дії батьків ось я демонструю, що ти можеш мене втратити.
52:48
Speaker A
Бажання бути вбитим, воно випливає з докорів совісті у зв'язку з першим бажанням. Тобто, а якщо я бажаю смерті комусь в приступі ненависті, агресії, то наступним кроком відчуваю провину і сором за такі побажання. І тому це є також оцей вносить вклад в те, що людина
53:12
Speaker A
може наважитися на самогубство. І бажання померти Менінгер розглядав як похідну агресію, спрямованої проти власної персони, тобто потяг до смерті.
53:24
Speaker A
І щодо цього третього аспекту, Менінгер так і не дійшов єдиного висновку через складність, спірність і багатогранність цього питання. А поряд із завершеними суїцидами він говорить про незавершені через вибір несмертельних способів і досвід. Також наводить приклади каяття та переліку після спроб
53:45
Speaker A
парадокс, що полягає в тому, що людина, яка так бажала себе вбити, не бажає вмирати.
53:53
Speaker A
Е це ее вірно. У якійсь кількості випадків дійсно так і є. Ми бачимо в практиці, ее, коли дійсно є, е-е, усвідомлення, що це ця спроба могла завершитися самогубством, каяття і, е, завіряння усіх, що так, що це є усвідомлено, що так більше не буде.
54:15
Speaker A
Проте, е, як показує та сама практика, що вони повертаються до через якийсь час, коли, е, цей стан проходить, тому що він дуже такий е-е яскравий, він триває не так довго. І якщо ситуація не змінюється, яка спровокувала а таку дію, якщо ситуація не змінюється,
54:36
Speaker A
то велика верогідність того, що вони повертаються до таких дій. І також є група пацієнтів, які навпаки сердяться і агресують через те, що їх врятували і не до не дали можливість завершити спробу.
54:56
Speaker A
Наступна теорія - це теорія Карла Густова Юнга. Він, обговорюючи проблематику самогубства, наголошував на несвідомому потязі людини до переродження, яке може стати важливою причиною смерті від власних рук.
55:11
Speaker A
Цей потяг є обумовленим актуалізації архетипу колективно колективного несвідомого, яке приймає різні форми. Він перераховує ці форми. Це метапсехоз, переселення душ, коли людина думає, що життя буде пролонговане через е-е чергу таких різних тілесних втілень.
55:32
Speaker A
Перевтілення передбачає збереження неперервності особистості та нове народження у людському тілі. воскресіння, відновлення людського життя після смерті у стан нетлінності, так званого тонкого тілов відродження, відновлення у межах індивідуального життя з перетворенням смертної істоти в безсмертну і перенесеного відродження шляхом трансформації.
55:56
Speaker A
А оця ідея, про яку говорить Юнг, ми часто можемо побачити в таких в черзі підліткових самогубств, коли особливо там це буває не тільки у підлітків, а це буває і у дорослих.
56:15
Speaker A
Проте дуже яскраво ми бачимо в дитячих спробах і в підліткових, коли дійсно є ця ідея або вона нав'язується ззовні, як те, що ти, наприклад, виконаєш якісь дії і у тобі буде винагорода після смерті та там досягнеш якогось рівня розвитку або
56:34
Speaker A
будеш знаходитися в якомусь іншому місці, або ти народишся в якомусь іншому тілі. Це може нав'язувати це через соціальні мережі або коли ця дити дитина сама продукує цю ідею на базі того, що вона там читає, бачить, тобто приходить до
56:53
Speaker A
цього висновку сама. І це, е, скажімо так, робить такий величезний розрив між усвідомленням, що таке самогубство і що це може призвести до реальної смерті. і породжує таку фантазію просто про перехід, де не існує припинення життя, не існує припинення свідомості. Це таке досить
57:17
Speaker A
ризикова ідея, яка може панувати, особливо серед дітей та підлітків. І архетип Відродження несе в собі мисленевий образ про нагороду, яка очікує людини, яка знаходиться в умовах нестерпного існування і пов'язаний з архетипом матері, який тягне людину до метафоричного повернення в лону матері,
57:40
Speaker A
до можливого відчуття, е, почуття безпеки. Тобто те, про що я тільки що говорила, що а тут твоє існування є нестерпним, тут багато страждань. Проте оцей перехід, він тебе поверне у цей втрачений рай, там де є безпека, де є щастя. І е-е
58:02
Speaker A
ця фантазія на тему переродження, вона є надзвичайно небезпечною, тому що вона виключає ефект реальності взагалі. Тобто там немає цієї кінцевості, е, кінцевості переривання свідомості.
58:20
Speaker A
Наступна теорія Каренхорні. Вона працювала в полі психодинамічного напрямку і вважала, що при порушенні взаємостосунків між людьми виникає невротичний конфлікт, в основі якого лежить базальна тривога. Це тривога про е такий інтенсивний і всеохоплюючі почуття небезпеки, тобто відсутність почуття безпеки. Хорні стверджувала, що
58:50
Speaker A
тривога а виникає в результаті відсутності почуття безпеки саме ее в міжособистісних стосунках. Окрім тривоги у невротичній ситуації людина відчуває одинокість безпорадність залежність ворожість. І, е, ці ознаки можуть стати основою суцільної, е, поведінки.
59:10
Speaker A
Прикладом може бути така дитяча залежність вже дорослої людини, а-а, з почуттям, е, неповноцінності, невідповідності образу ідеального я або невідповідності стандартам, які існують у суспільстві.
59:28
Speaker A
І ворожість, яка від виникає при конфлікті, вона актилізує, як вважала Хорні, руйнівні нахили, які направлені е на самих себе. Вони підсилюються, якщо зовнішні труднощі поєднуються з егоцентричною установкою або ілюзіями людини. Тоді ворожість та призерство до себе та інших людей можуть стати
59:50
Speaker A
настільки сильними, що дозволяють загинути, загинути собі і таке стає привабливим способом помсти іншим людям.
60:02
Speaker A
А у ряді випадків саме добровільна смерть видається єдиним способом затвердити власне я. Тобто це, а, ми можемо побачити е-е теж в деяких прикладах, коли люди е говорять, що я хоча б на це маю право, що е якщо там я
60:22
Speaker A
не можу чогось е в стосунках подолати, я не можу знайти якесь розуміння, я не відчуваю себе реалізованим в житті, в мене багато страждань, то єдине, на що я тоді маю право і що може ствердити мене, Це має право завершити це життя.
60:43
Speaker A
Також цікаво, що Карен Хорні виділяла як тенденцію до самогубства. А це покора долі. Тобто, коли людина приймає те, що з нею відбувається, як е такі ее ну те, що неможливо впливати.
61:09
Speaker A
Ось є доля, випало на долю. Е і що я можу з цим зробити? Що туди ми можемо віднести? Це коли людина знаходиться в деструктивних стосунках і каже, що, ну, так видно, мені випало, мабуть, ее, це тому, тому аа або є якась невиліковна
61:29
Speaker A
хвороба, ее і людина, е, не виявляє боротьбу, а навпаки говорить, оскільки вона не є виліковною, як я зможу з нею жити? припиняє лікування і віддає себе на вирішення долі. Чи завершиться це життя смертю, чи [музика] є також ідея бути врятованим. Тобто все,
61:54
Speaker A
що перекладає свою відповідальність за власне життя, на всесвіт, на іншого, на карму і так далі, і так далі.
62:04
Speaker A
Дякую за увагу. Ми в наступній лекції продовжимо розгляд теорій самогубства.
Topics:суїцидепідеміологіягенезис суїцидальної поведінкипсихологічна аутопсіястатистика суїцидівкласифікація смертінамір суїцидупрофілактика суїцидупсиходинамікаВОЗ

Get More with the SozAI App

Transcribe recordings, audio files, and YouTube videos — with AI summaries and speaker detection. 30 minutes free.

App Store Google Play
Or transcribe another YouTube video here →

Free tools: TXT to SRT · SRT Validator · Merge SRT · Subtitle to Text · All tools

More from KISPP MOODLE

View All
Лекція 1.2 Генезис та епідиміологія суїцидальної поведі… — Transcript1:09:25
Лекція 1.2 Генезис та епідиміологія суїцидальної поведі… — Transcript
6,780 1 Ukrainian
FORUM EFBM 4.0 — DAY 2 | Resilience & Sustainability | … — Transcript5:26:36
FORUM EFBM 4.0 — DAY 2 | Resilience & Sustainability | … — Transcript
30,768 1 Ukrainian
Властивості кореня n-го степеня. Перетворення виразів, … — Transcript56:56
Властивості кореня n-го степеня. Перетворення виразів, … — Transcript
6,261 1 Ukrainian
25 книг, які змінюють мислення. Ти маєш прочитати це хо… — Transcript28:20
25 книг, які змінюють мислення. Ти маєш прочитати це хо… — Transcript
3,686 1 Ukrainian
Область значень функції — Transcript7:59
Область значень функції — Transcript
605 1 Ukrainian
10 клас. Алгебра і початки аналізу. Способи задання фун… — Transcript7:42
10 клас. Алгебра і початки аналізу. Способи задання фун… — Transcript
585 1 Ukrainian
Область визначення функції. Що це?Як вирішувати — Transcript15:10
Область визначення функції. Що це?Як вирішувати — Transcript
1,847 1 Ukrainian
Проведення захисту дисертації на здобуття ступеня докто… — Transcript1:53:14
Проведення захисту дисертації на здобуття ступеня докто… — Transcript
10,968 1 Ukrainian
Диктант. Лілея. 7 клас. — Transcript15:56
Диктант. Лілея. 7 клас. — Transcript
1,526 1 Ukrainian
Як цифри стають основою для стратегії: мистецтво фінанс… — Transcript45:17
Як цифри стають основою для стратегії: мистецтво фінанс… — Transcript
5,112 1 Ukrainian
Діаспора Культура Епізод 2 Віра Вовк — Transcript30:18
Діаспора Культура Епізод 2 Віра Вовк — Transcript
3,044 1 Ukrainian
Всеукраїнський конгрес суддів 2026 (другий день, 24-го … — Transcript2:20:18
Всеукраїнський конгрес суддів 2026 (другий день, 24-го … — Transcript
15,063 1 Ukrainian