Відео пояснює, як знаходити область значень різних функцій за допомогою графіків та нерівностей.
Key Takeaways
- Область значень функції можна знайти через графік або аналітичне оцінювання виразів.
- Нерівності допомагають визначити мінімальні та максимальні значення функції.
- Функції можуть мати єдине значення, що записується у фігурних дужках.
- Домноження нерівностей на від’ємне число змінює знак нерівності.
- Область визначення функції важлива для оцінки області значень.
What the video covers
- Пояснення області значень функції y = x² через графік параболи.
- Метод оцінювання значень виразів для знаходження області значень без графіків.
- Приклад з функцією √x - 1 і визначення її області значень.
- Розбір функції f(x) = -x² + 5 з використанням теореми про множення нерівностей.
- Функція, що приймає єдине значення, приклад f(x) = -7.
- Область значень функції з модулем і додаванням константи.
- Аналіз функції з квадратним коренем і умовою на x² ≤ 0.
- Визначення області значень функції через систему нерівностей.
- Пояснення, як знаходити область значень для складних виразів під коренями.
- Використання графічного та аналітичного методів для розв’язання задач.
Chapters
- 00:00Вступ та область значень функції y = x²
- 00:27Область значень функції y = x² (продовження)
- 01:02Оцінювання значень виразів на прикладі √x - 1
- 02:03Область значень функції f(x) = -x² + 5
- 03:37Функція з єдиним значенням f(x) = -7
- 04:06Область значень функції з модулем та додаванням константи
- 04:44Область значень функції з умовою x² ≤ 0
- 06:00Знаходження області значень через систему нерівностей
- 07:12Підсумок та одноелементні множини значень
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Знайдіть область значень функції. Якби в нас була функція y = x², то областю значень функції є множина y належить. Якщо ми можемо побудувати і досить легко графік функції, а це у нас парабола, зробимо такий ескіз. То найменшого значення, якого
Speaker A
набуває наша парабола по y, це значення нуль, а найбільшого не існує. Тому область значень такої функції y належить від нуля включно до нескінченності. Оскільки в нас функція f, то ми будемо записувати E від f дорівнює. Можна вибрати спосіб не
Speaker A
побудови графіків функцій, а оцінювання значення виразу. Якщо ми оцінимо значення виразу √x, відняти 1, то фактично ми дізнаємося, якого найменшого значення може набувати цей вираз, якого найбільшого, і цим самим дізнаємося область значень функції. Оцінимо спочатку вираз √x. Знаємо, що цей
Speaker A
може набувати лише невід’ємних значень. Отже, більше або дорівнює нуль. Віднімемо від лівої та правої частини нашої нерівності число 1 і отримаємо правильну нерівність 0 - 1. Значить √x - 1 ≥ -1, тобто фактично ми оцінили значення виразу і цим самим знайшли область
Speaker A
значень функції більше або дорівнює -1. Значить -1 - це найменше значення, якого може набувати наша функція, а найбільшого не існує, тобто йдемо в нескінченність. Аналогічно друге завдання. √x невід’ємні значення. Використовуємо теорему, домножаємо на мінус 1, дістанемо -x², змінюємо знак
Speaker A
на протилежний. У теоремі говориться, якщо домножаємо на від’ємне, змінюємо знак на протилежний, якщо на додатне — знак не змінюємо. Функція f(x) дорівнює -x² + 5. Від перестановки доданків сума не змінюється. Тобто ми вже оцінили мінус x, зараз додаємо п’ятірку до лівої та
Speaker A
правої частини нашої нерівності, отримуємо -x² + 5 ≤ 5. Отже, найменшого значення, якого набуває наша функція, — це 5. Значить від п’яти і до нескінченності найбільшого не існує. Пишемо E від f. Так, третє — -7. Функція приймає одне єдине значення
Speaker A
-7 по y або ж по вісі ординат. Можна записати f(x) = -7 + 0x, тобто у нас множина дійсних чисел може бути будь-який від мінус нескінченності до нескінченності, але цей множиться на x, отримуємо нуль. Тому який би не був x, у нас -7,
Speaker A
тобто E від f — єдине значення. Якщо значення єдине, воно записується у фігурних дужках. Якщо йти графічним способом, то це у нас пряма, яка проходить через значення -7, паралельно вісі x. Так, четверте — за модулем теж невід’ємне, завжди більше або дорівнює нулю. Додаємо
Speaker A
двійку до лівої та правої частини: 0 + 2 = 2. Отже, від двійки до нескінченності наша множина, наша область значень функції. Так, мінус під арифметичним квадратним коренем. Отже, вираз x² повинен бути нульовим, від’ємним він бути не може, значить залишається йому бути лише
Speaker A
нулем. Він приймає нуль, мінус знищується, корінь існує. Отже, наша функція f(x) = 0, при x дорівнює нулю, оскільки -x² повинно бути більше або дорівнює нуля. Помножимо на -1, дістанемо x² ≤ 0. x² менше бути не може, значить x² лише 0. То значить 0, підставивши в
Speaker A
умову, отримали нуль. Значить теж множиною є єдине значення, одне число, одноелементна множина. І останнє завдання. Якого ж значення може набувати цей вираз? Як же його оцінити? Знайдемо область визначення функції. -2 ≥ 0 та 2 - x ≥ 0. Маємо
Speaker A
систему. Звідси x ≥ -2, x ≤ 2. Перша нерівність без змін, в другій нерівності домножаємо на -1, змінюємо знак на протилежний. Наносимо число два, зафарбовуємо. Більше двійки, більше або рівне, і менше або рівне. Спільного в цих двох проміжках є лише
Speaker A
число 2, єдине число 2. Значить може бути лише 2. Яке ж тоді буде y, тобто яке тоді буде значення функції f(x), якщо 2 підставимо і обчислимо? 2 - 2 + 2 - 2 під радикалом маємо 0 + 0, дорівнює 0. Отже, теж множина
Speaker A
одноелементна.
Topics:область значеньфункціїматематикааналіз функційнерівностіграфіки функційквадратний коріньпараболатеорема про нерівностіматематичний аналіз











