Speaker A
Ее, перед тим як почати, ее у нас в Чернігові повітряна тривога, і я маю запитати, чи всі знаходяться зараз у безпечному місці?
Захист дисертації Попика Андрія Васильовича з публічного управління та адміністрування у Чернігівській політехніці.
Key Takeaways
- Дисертація має високий науковий та практичний рівень, відповідає нормативним вимогам.
- Інформаційно-комунікаційний аспект є ключовим для ефективного публічного управління.
- Розроблений механізм управління адаптивний до кризових ситуацій і дезінформації.
- Наукова робота підтримана провідними фахівцями та опонентами з різних університетів.
- Захист проходить у складних умовах, що підкреслює актуальність теми дослідження.
What the video covers
- Захист дисертації Попика Андрія Васильовича на здобуття ступеня доктора філософії зі спеціальності 281 публічне управління та адміністрування.
- Дисертація присвячена забезпеченню ефективності функціонування системи публічного управління з інформаційно-комунікаційним аспектом.
- Захід проходить у Національному університеті Чернігівська політехніка, за участі спеціалізованої вченої ради та опонентів з провідних університетів України.
- Представлено біографічні дані здобувача, його наукові публікації та відповідність дисертації нормативним вимогам МОН України.
- Обговорення наукових результатів, методології дослідження та практичних рекомендацій щодо управління інформаційними потоками в публічному секторі.
- Відзначено важливість адаптивності механізму управління в кризових ситуаціях та боротьбі з дезінформацією.
- Проведено дискусію з опонентами, які ставлять уточнюючі питання та дають рекомендації для подальшого розвитку дослідження.
- Захист проходить в умовах повітряної тривоги, що підкреслює актуальність теми управління в кризових обставинах.
- Підтверджено відповідність дисертації всім вимогам для присудження ступеня доктора філософії.
- Завершення захисту з рекомендацією присудити ступінь доктора філософії та побажаннями подальших наукових здобутків.
Chapters
- 00:00Вступне слово та організаційні питання
- 08:44Представлення здобувача та його біографії
- 17:22Огляд наукових публікацій та відповідність нормативам
- 24:00Основні результати дослідження та методологія
- 31:51Обговорення з опонентами та відповіді на питання
- 46:48Заключні слова та рекомендації щодо присудження ступеня
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Так, так, так. Ну тоді починаємо наше засідання. Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні, 2 червня, ее 26 року, е, 10:00.
Speaker A
Е, відповідно до порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 22-го року, номер 44 зі змінами.
Speaker A
Положення про організацію атестацій здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії у Національному університеті Чернігівська політехніка, затвердженого вченою радою 30 червня 22-го року протокол номер п’ять та введено в дію наказом ректора від 30 червня 22-го року номер 220 ВІВС зі змінами, утворено
Speaker A
разову спеціалізовану вчену раду ТФ6 2026 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертації на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 публічного управління та адміністрування, галузі знак 28 публічного управління та адміністрування, аспіранта кафедри менеджменту та адміністрування, ОНП
Speaker A
публічне управління та адміністрування, Попик Андрія Васильовича. Ча на тему забезпечення ефективності функціонування системного управління інформаційно-комунікаційний аспект у складі голова ради доктор наук державного управління, професор, професор кафедри менеджменту та адміністрування Національного університету Чернігівська політехніка Гліченко Ігор Михайлович, рецензент кандидат наук з державного
Speaker A
управління Лешук Оксана Сергіївна, доцентка кафедри менеджменту та адміністрування Національного університету Чернігівська політехніка. Опоненти: доктор наук державного управління, професор Лпушинський Іван Петрович, завідувач кафедри публічного управління, адміністрування і національної безпеки Івано-Франківського національного технічного університету університету нафти і газу. Доктор наук державного
Speaker A
управління, професор Калашник Надія Сергіївна, завідувач кафедри публічного управління та адміністрування Національного лісотехнічного університету України і доктор наук державного управління, доцент Ахметова Олена Олегівна, професор кафедри туризму та готельно-ресторанного бізнесу Київського національного університету технологій та дизайну. Науковий керівник Руденко Ольга Мстиславівна, доктор наук
Speaker A
державного управління, професор, завідувач кафедри менеджменту та адміністрування Національного університету Чернігівська політехніка. На засіданні присутні п’ять членів спеціалізованої вченої ради. Кворум, необхідний для засідання, є, і ми можемо розпочати засідання. Засідання спеціалізованої вченої ради ДФ62026 оголошую відкритим.
Speaker A
Сьогодні на порядку денному захист дисертації на здобуття ступеня доктора філософії, аспіранта кафедри менеджменту та адміністрування Національного університету Чернігівська політехніка Попика Андрія Васильовича на тему: "Забезпечення ефективності функціонування системи публічного управління інформаційно-комунікаційний аспект" за спеціальністю 281 публічне управління та адміні
Speaker A
адміністрування. Роботу виконано в Національному університеті Чернігівська політехніка. Із здобувачем погоджена мова захисту — українська. Хто за такий порядок денний? Прошу голосувати. Хто за?
Speaker A
Проти? Утримався? Немає. Дякую. Пропозиція приймається. До спеціалізованої вченої ради надійшли такі документи: заява щодо проведення атестації здобувача, копія паспорта громадянина України, копія дипломів магістра, е дисертація в друкованому та електронному виглядах, довідка про виконання ОНП публічного управління та адміністрування,
Speaker A
висновок наукового керівника доктора державного управління, професора Руденка Ольги Мстиславовни. Е-е, висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації, е, [прочищення горла] довідка у паперовому та електронному вигляді з бібліотеки університету про наукові публікації здобувача, в яких висвітлені
Speaker A
наукові результати дисертації, акт перевірки на плагіат рукопису дисертації, копії наукових публікацій, зарахованих за темою дисертації, на яких зазначені вихідні дані відповідних видань, засвідчені у встановленому порядку. Усі документи відповідають встановленим вимогам. Дисертація до захисту подається вперше.
Speaker A
І дозвольте зачитати бібліографічні дані аспіранта. Попік Андрій Васильович народився 25 березня 1985 року в місті Сосниця Чернігівської області в сім’ї Слехбоці.
Speaker A
У 2002 році закінчив з відзнакою Топічевського ЗОШ Радянського району Чернігівської області. У 2005 році закінчив з відзнакою Чернігівський коледж державного департаменту України з питань виконання покарань. З 2005 року по 2016 роки проходив службу в органах внутрішніх справ України, починаючи від
Speaker A
дільничного інспектора поліції, пройшов шлях до керівника міського відділу поліції. Під час служби закінчив заочне навчання в Міжрегіональній академії управління персоналом за спеціальністю правознавство, е це 2010 рік, та магістратуру Академії внутрішніх справ України за спеціальністю правознавство 2014 рік.
Speaker A
Після закінчення служби працював на посаді радника міністра юстиції 2019-2020 роки. Після повномасштабного вторгнення у 2023 році був призначений начальником Чернігівської районної військової адміністрації Чернігівської області.
Speaker A
Нині з 25-го року працює на посаді виконуючого обов’язки директора комунального підприємства Готельно-туристичний комплекс Придеснянський Чернігівської обласної ради.
Speaker A
З 1.09.2022 року до 31.08.26 року навчається в аспірантурі Національного університету Чернігівська політехніка на кафедрі менеджменту та адміністрування за спеціальністю 281 публічного управління та адміністрування.
Speaker A
Тема дисертації затверджена 31 жовтня 22-го року на засіданні вченої ради Національного університету Чернігівська політехніка протокол номер сім.
Speaker A
Попик Андрію Васильовичу успішно завершив навчальну складову, отримав [сопіння] довідку про виконання освітньо-наукової програми. Ее 20 березня 26-го року відбулася публічна презентація дисертаційної роботи на кафедрі менеджменту та адміністрування за спеціальністю 281 публічне управління та адміністрування, де дисертацію було рекомендовано до розгляду та захисту в
Speaker A
разовій спеціалізованій вченій раді. Основні положення та отримані наукові результати дисертаційної роботи висвітлено у восьми наукових працях. З них три статті в науково-фахових виданнях, одна стаття в виданні, індексованому науковометричною базою Web of Science, та чотири публікації у збірниках всеукраїнських та міжнародних
Speaker A
науково-практичних конференцій. Наукові публікації відповідають вимогам пунктів 8-9 порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, постанову Кабінету Міністрів України від 12 січня 22-го року номер 44 зі змінами
Speaker A
та доповненнями від 19 травня 23-го року номер 502. Дисертація відповідає вимогам наказу МОН України номер 40 від 12.01.17 року про затвердження вимог до оформлення дисертації зі змінами та порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової
Speaker A
спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, постанову Кабінету Міністрів України від 12 січня 22-го року номер 44 зі змінами та доповненнями від 19 травня 23-го року номер 502.
Speaker A
Отже, спеціалізованій вченій раді подані в повному обсязі документи, які відповідають вимогам, встановленим порядком присудження ступеня доктора філософії. Чи є питання у членів спеціалізованої вченої ради? Зауваження, доповнення?
Speaker A
Немає. Немає. Для викладу основних результатів дослідження слово надається здобувачу Попику Андрію Васильовичу. Будь ласка, Васильович.
Speaker A
Доброго дня, шановні колеги, шановний пане голово, шановні члени разової спеціалізованої вченої ради, шановні присутні. Ее, дякую вам за надане слово і можливість представити результати дисертаційної роботи на тему забезпечення ефективності функціонування системи публічного управління.
Speaker A
[проч]
Speaker A
Да, все видно. Добре. Е-е, тому до вашої уваги е-е презентація на дану тему. [сопіння] І так, актуальність теми дисоціаційної роботи зумовлена необхідністю забезпечення ефективності функціональної системи публічного управління України через удосконалення її інформаційно-комунікаційних механізмів.
Speaker A
Сучасне публічне управління відбувається в умовах глобальної цифролізації, зростання інформаційних потоків, динамічних суспільних змін та високого рівня запидів громадян на прозорість і відкритість дій влади. Традиційні адміністративні методи вже не забезпечують належного рівня ефективності. Натомість визначальними стають саме інформаційно-комунікаційні механізми, які забезпечують взаємодію
Speaker A
між державою, громадянами та інститутами громадянського суспільства. Події останніх років, пандемія ковід-19, гібридна війна та інформаційні атаки продемонстрували, що здатність системи публічного управління оперативно реагувати на виклики напряму залежить від ефективності комунікаційних каналів.
Speaker A
Недосконалість існуючих механізмів, фрагментарність нормативно правової бази, роз'єднаність інформаційних систем, обмеженість доступу до публічної інформації часто привозить до управлінських помилок, затримах у прийнятті рішень і втрати довіри громадян. У зв'язку з цим актуальним є науковий пошук механізмів інформаційно-комунікаційного забезпечення, ефективного функціонування
Speaker A
системи публічного управління в умовах соціальних трансформацій і кризових викликів. Ми бачимо на слайді номер три ефективність функціонування системи публічного управління значною мірою залежить від впливу зовнішніх чинників політичних, соціально-економічних.
Speaker A
ее соціально-економічних, е, інформаційних та безпекових. От та безпекових. Ключових фактором ефективності публічного управління є якість інформації та характер комунікації між суб'єктами управління.
Speaker A
Саме інформаційно-комунікаційні потоки формують управлінський цикл від збору даних і розроблення рішень до їх реалізації та оцінки. Недостатня прозорість, відсутність оперативного обміну інформації та слабкий зворотній зв'язок приводять до втрати ефективності всього механізму управління.
Speaker A
На, е, [прочищення горла] е-е, роль інформаційно-темунікаційних у формуванні ефектичного ефективного публічного управління. На слайді номер чотири представлення узагладнення результатів аналізу ефективності інформаційно-комунікаційних механізмів.
Speaker A
З наведених таблиць видно, основними критеріями ефективності є відкритість, швидкість передачі інформації, узгодженість між управлінськими рішеннями та результативність прийняття рішень. Водночас більшість проблем зосередження у сфері міжвідомчої координації та відсутності єдиної інформаційної політики.
Speaker A
Отже, підвищення ефективності публічного управління безпосередньо пов'язане з удосконаленням механізму комунікації, створенням єдиних цифрових середовищ, розвитком культури і публічного діалогу є запровадження системного моніторингу управлінських процесів. Повномасштабна війна 22-го року посилила виклики для системи публічного управління і з'явилася нагальна потреба у нових
Speaker A
моделях кризових комунікацій, оперативного інформування населення, протидії дезінформації та координації дій між центральними і місцевими органами влади.
Speaker A
Нами визначено в своїй роботі, що ключовими факторами, які вплинули на ефективність управління, стали інформаційні ризики, перезавантаження каналу зв'язку, нестача достовірних даних на міс на місцях і нерівномірність цифрових можливостей в регіоні. Ці обставини виявили необхідність створення більш гнух і адаптивних
Speaker A
інформаційно-комунікаційних механізмів, здатних забезпечити узгодженість дій влади навіть у кризових умовах, в умовах війни. На слайді номер п'ять представлено прогнозовані наші зміни рівня довіри громадян до основних джерел інформації в Україні е до 25-го року.
Speaker A
Як ми бачимо, динаміка довіри демонструє істотні коливання залежно від джерела інформації наприклад державних незалежних медіа, соціальних мереж або міжвідомчих ресурсів. При цьому рівень дово громадян виступає індикатором ефективності інформаційно-комунікаційних механізмів у системі публічного управління. Його зростання свідчить про результативність реформ і зміцнення
Speaker A
партнерських відносин між владою та суспільством. Таким чином, усе вище зазначення підкреслює актуальність проведеного дослідження та визначає пріоритетність саме інформаційно-комунікаційного забезпечення ефективності функціонування системи публічного управління.
Speaker A
Перед вами слайд номер шість, який демонструє ключові практичні напрямки підвищення ефективності системи публічного управління, е, які є розвитком медіограмотності населення. Ее сучасні інформаційні війни та потоки дезінформації вимагають, щоб громадяни не лише споживали новини, а й критично їх оцінювали, розуміли джерела
Speaker A
походження даних і могли розрізняти маніпулятивне повідомлення. [сопіння] За результатами вимірювань індексу медіограмності населення України в 2023 році, а також його субіндексів, спостерігається зміщення частини аудиторії з високого рівня до сегменту вище середньо, що свідчить про потребу у більш системних освітніх програмах і
Speaker A
практичних франчайзин. Такі показники важливі для органів влади, адже визнаможність громадян критично сприймати публічні повідомлення, розуміти контекст і протидіяти маніпуляціям. У практичному вимірі це означає, що комунікаційні компанії держави мають спиратися на чітку структуру повідомлень, прозорі джерела та прості інструменти самоперевірки
Speaker A
інформації. Водночас перед вами [прочищення горла] визначені практичні реалізації політики медіаграментсті, що потребують адресних програм для інших і для різних груп населення нашої країни. Дані Національного тесту з медіаграмотності показують, що рівні учасників відрізняються за регіонами.
Speaker A
Водночас найбільше труднощів викликають поведінкові навички кібербезпеки, що свідчить про необхідність тренінгів для державних службовців і молоді, інтеграції модулів критичного мислення в освіту, а також локальних компаній у громадах із фокусом на перевірку сайтів, верифікацію новин та розпізнавання маніпуляцій. Регіональна диференціація
Speaker A
результатів підказує, де саме слід концентрувати ресурси для швидкого підвищення інформаційної стійкості. Аналіз цих факторів засвідчув, що здатність системи публічного управління адаптуватися до кризових умов залежить від того, наскільки ефектно і ефективно функціонують інформаційно-комунікаційні механізми від відкритості даних і швидкості обміну інформації до довіри
Speaker A
між владою та громадянами. Саме ці аспекти стали підгрунтям для формування мети, завдань і загальної логіки дисертаційної роботи.
Speaker A
Слайд номер вісім. Метою дисертаційної роботи є розробка і наукового обґрунтування механізмів інформаційно-комунікаційного забезпечення, ефективного функціонування системи публічного управління в умовах соціальних трансформацій і кризових викликів. Об'єкт, предмет і структура дисертації представлені на слайди, тому дозвольте на них не зупинятися.
Speaker A
Слайд номер дев'ять. Завдання дослідження. Завдання нашої дисоціаційної роботи, а саме вирішення поставлених завдань дозволило отримати нові або такі, які характеризуються новизної результати.
Speaker A
Е, самий великий результат, на мій погляд, - це думка людей, яку ми будемо і спробуємо виправити.
Speaker A
Слайд номер 10. В дисертаційній роботі вперше запровадження структуру модель взаємодії механізмам інформаційно-комунікаційне забезпечення та надано оцінку їх ефективності. Цей рисунок має аналітичний характер і демонструє як різні типи механізмів інституційні організаційні нормативні технологічні та соціально-комунікаційні взаємодіють між собою.
Speaker A
Може бути оцінена, прошу вибачення. Прошу вибачення хвилинку. Прошу вибачення хвилинку. Вибило. Так, перегляд. Ану, та, іди сюда.
Speaker A
Ну, ми все бачимо. Ну, в будь-якому разі, я картинку бачу. Так, пане Андрію, ваша презентація на екрані, ми вас бачимо, тому можете продовжувати.
Speaker A
Андрій Васильович, ми вас бачимо, чуємо. Все добре. Я розумію, але пропав інтернет і пропала презентація. Ви була в один момент 10-й.
Speaker A
А вибачте, будь ласка, скажіть, ви бачите? Так, бачимо, бачимо. Все добре. І вас бачимо.
Speaker A
10й, да, 10-й слайд, на якому ви зупинились. Все добре. Дай там на мікрофон. Включено.
Speaker A
Включено. Да, бачимо. Ну, бачимо. Вибачте, будь ласка. Ее, в нас чомусь пропало світло. Щас появилось нащо все добре. Е, [прочищення горла] цей [сопіння] рисунок має аналітичний характер і демонструє, як різні типи механізмів співпрацюють між собою. Найменш важливим є якісні
Speaker A
критерії, рівень довіри, швидкість обміну інформації, якість зворотнього зв'язку та ступінь залучення громадян. Саме така взаємодія дає змогу комплексно аналізувати стан інформаційно-комунікаційних процесів в системі публічного управління та формувати підгрунття для її вдосконавання.
Speaker A
[сопіння] зазначене стало основою подальшої розробки авторського механізму. На слайді номер 11 подана схема, яка демонструє інтеграцію структурної моделі інформаційно-комунікаційного забезпечення публічного їх вдосконалення.
Speaker A
В ході дослідження було проведено, що ефективність публічного управління визначається не лише під гру інституційної організації, а й тим, як саме комунікаційна система вбудована у загальну теорію управління. На малюнку показано, що сучасна модель публічного управління спирається на чотири ключових ідеї:
Speaker A
адміністративну менеджерську мережеву та цифрову. Розроблена модель передбачає взаємодію інституційних організаційних технологічних і соціальних механізмів.
Speaker A
Рисунок підсумовує теоретично-метологічний блок дисертацій та демонструє, як сучасні наукові підходи інтегруються у практичну конструкцію моделі інформаційно-комунікаційного забезпечення нашої країни.
Speaker A
У в на слайді номер 12 вказано, що у дисоціаційній роботі розлоно та запропоновано організаційнофункціональний механізм інформаційно-комунікаційного забезпе комунікаційного забезпечення публічного управління, що представлено на слайді 12. Запропонований механізм визначає логіку взаємодії між основними суб'єктами управління, каналами комунікацій та інструментами зворотного
Speaker A
звику. Він поєднує структурні, функціональний і повединкові виміри, забезпечуючи цілісність процесу управління від отриманої інформації до прийняття та реалізації управлінських рішень. У центрі механізму інформаційно-аналітична підсистема, що акумулює дані від державних органів, медіа, громадських інститутів і забезпечує їх аналітичну обробку. Далі
Speaker A
формується комунікаційна підсистема, яка забезпечує прозору взаємодію, публічне інформування та довіру громадянам. Особливістю розробленого механізму є його адаптавність, здатність оперативно реагувати на кризові ситуації, збої в інформаційних потоках чи дезінформаційні впливи. Представлений механізм водночас відображає інтегративну структуру, модель інформаційно комунікаційного
Speaker A
забезпечення публічного управління. Даний механізм. Так, на слайді номер 13. Механізм побудовано на основі взаємопотоку з аналітичними висновками дисоціаційної роботи. У ході дослідження проведено грунтовний аналіз чинників, що впливають на ефективність державних комунікацій від інституційних бар'єрів до технологічних обмежень, нерівності
Speaker A
доступу до інформації та низького рівня довіри громадян. Як видно на схемі, логіка переходу вибудована послідовно.
Speaker A
Спочатку аналітичні висновки, потім інтеграція результатів, потім розробка механізму. Слайд номер 14 відображає комплексний підхід до зміцнення інформаційної спроможності системи публічного управління та обґрунтовує функціонування певного набору механізмів, що є запорубкою якісної формування державної політики, узгодження інтересів різних суб'єктів та підтримки соціального
Speaker A
діалогу. Їхня недосконалість призводить до інформаційних втрат, зниження легітимності управлінських рішень і пославлення управлінської ефективності.
Speaker A
Ми можемо бачити, [прочищення горла] що на слайді номер 15 зображений блок результатів дослідження, які стосуються управління комунікаційними ризиками та моніторингу ефективності інформаційно-комунікаційних процесів. У ході роботи було доведено, що сучасна система публічного управління потребує не лише розбудови механізмів комунікації, а й здатності своєчасно
Speaker A
виявляти ризики, спрогнозувати їх наслідки та забезпечувати стійкість в кризових умовах. На основі проведеного аналізу розроблено послідовний підхід, який охоплює три етапи.
Speaker A
Перший етап. Перший етап, це визначення негативних наслідків і зон ризику, що стали підгрунтям для формування системного підходу до управління ризиками, що деталізовано в подальших моделях.
Speaker A
Другий етап - це формування стратегії їх мінімізації, що становлять проактивну основу управління інформаційною безпекою. З огляду на сучасні загрози, що включає кіберзлочинність, дезінформація, дезінформаційні компанії, маніпулятивни наративи та недостатню координацію між державними органами, можна виділити кілька базових стратегій мінімізації цих
Speaker A
ризик, які інтегровані і в розроблений нами механізм інформаційно-комунікаційного забезпечення та забезпечують його стійкість у кризових умовах.
Speaker A
В основі таких стратегій лежать чотири ключових напрямки: аналітичний, організаційний, технологічний та освітній, що формують основу проактивного реагування на комунікаційні виклики.
Speaker A
Третій етап, це створення системи постійного моніторингу ефективності комунікації на основі формування багаторівневої системи індикаторів, щоби забезпечити постійний аналіз стану комунікацій, оперативне реагування на ризики та формування аналітичних звітів для прийняття управлінських рішень, а отже, зворотній зв'язок, доказове планування та оперативну адаптацію
Speaker A
інформаційної політики. Такий підхід дозволяє забезпечити замкнений цикр управління комунікаціями від ідентифікації проблеми до контролю результатів, що є невід'ємною частиною запропонованого нами інтегрованого механізму інформаційно-комунікаційного забезпечення публічного управління.
Speaker A
На сайті, слайді номер 18 важливим аспектом реалізації запропонованої моделі є спрямованість на впровадження адаптивних інформаційно-комунікаційних механізмів, здатних забезпечити узгодженість дій органів влади, прозорість управлінських процесів і стійкість системи. Ключовими завданнями залишається гармонізація національної інформаційної політики з європейськими стандартами відкритого врядування, що
Speaker A
передбачає реформування законодавчої бази, розвиток цифрової інфраструктури та впровадження єдиних стандартів комунікацій. Разом з тим, реалізація цієї стратегії потребує значних зусиль у сферах кібератаки, аналітичної підтримки прийняття рішень, управління комунікаційними ризиками та інвестицій у людський капітал і технологічні рішення.
Speaker A
Такі кроки є необхідними, адже ефективна система публічного управління, побудована [прочищення горла] на інформаційно-комунікаційній взаємодії, становить ключовий елемент державної стабільності, довіри громадян і національної безпеки.
Speaker A
[прочищення горла] На слайді номер 19 представлені основні висновки дисціційної роботи. По-перше, обґрунтована роль інформаційно комунікаційного аспекту, як ключового чинника підвищення прозорості, підзвітності та результативності публічного управління. і доведена до концепції ефективності в публічному відповідні має багатовимірний характер.
Speaker A
Друге, виявлено системні проблеми комунікаційної взаємодії та обґрунтована необхідність переходу від формального виконання інформаційних функцій до комплексної інтеграції, а й у всі управлінські процеси. Е, третє, визначено мож важливість кризової комунікації як чинника стабільності в публічному управлінні та обґрунтовано, що у умовах передбачених загроз війна,
Speaker A
пандемія, технологічної катастрофи, ефективна комунікація є вирішальним елементом управлінської діяльності. Четверте, сформовано комплексний механізм інформаційно-комунікаційного забезпечення публічного управління, що має універсальний характер і може бути адаптована до різних рівнів влади, включаючи стратегічне планування, інституційну підтримку, ресурсне забезпечення та моніторинги результатів.
Speaker A
П'яте. Розроблено підходи до інтеграції управління комунікаційними ризиками в систему інформаційної комунікації забезпечення публічного управління як проактивний механізм моніторингу і запобігання інформаційним загрозам.
Speaker A
Основними положеннями, висновками та рекомендації досліджень були використані в роботі [хекання] ее і в різних роботах. Тому на слайді номер 20 головні висновки та пропозиції, отримані в результаті дослідження, може бути використані в управлінській діяльності, як висновок, в державних місцевих органах владі, в управлінській
Speaker A
діяльності органів місцевого самоврядування, установ та відомств нашої країни. На слайді номер 21 ми коротко кажемо про те, що результати медициної роботи були опридені на наукових практичних конференціях, в тому числі міжнародних семінарах, круглих столах. А результатами досліджень викладено в
Speaker A
восьми наукових працях. Шановні колеги, закінчив. Дякую вам за увагу. Дякую вам, Андрію Васильовичу. Шановні члени спеціалізованої вченої ради, прошу задавати питання.
Speaker A
Лапушинський Іван Петрович, доктор наук державного управління, професор. Будь ласка. Дякую. Вельми шановний пане голово, шановні члени спеціалізованої вченої ради, шановний Андрію Васильовичу, в мене є до вас два взаємопов'язани між собою запитання. Я їх одночасно хочу і задати.
Speaker A
Поясніть, будь ласка, як ваша концепція інформаційно-комунікаційного забезпечення системи публічного управління співвідноситься з класичними теоріями публічного управління адміністративною менеджерською мережевою цифровою.
Speaker A
І друге більш практичне запитання. У запропонованій вами вами моделі організаційно-функціонального механізму інформаційно-комунікаційного забезпечення системи публічного управління передбачено аналітичний центр. Як на вашу думку, він відрізняється від вже наявних підрозділів, таких як спецслужб, прес-служб вибачте аналітичних відділів тощо. Дякую.
Speaker A
Ее, дякую вам за питання, шановний Іван Петрович. Е-е, щодо вашого першого запитання. У роботі ми не представляємо свою концепцію класичним теоріям, а розглядаємо її як інтеграційни підхід, що поєднує їх сильні створення через інформаційно-комунікаційну призму.
Speaker A
Такий підхід дозволяє, е, обмеженості, скажемо, уникнути обмеженості кожної окремої парадигми і запропонувати більш цілісне бачення сучасного публічного управління. Зокрема, адміністративна модель забезпечує нормативну стабільність і формалізованість процедур. Меджерська модель орієнтацію на результат і ефективність. Мережева модель, вона, скажемо, взаємодію між
Speaker A
різними об'єктами. Адже сучасне публічне управління реалізується через горизонтальні зв'язки між органами влади, громадянським суспільством і бізнесом. [сопіння] Цифромава модель це виражає технологічну складову, основу швидкісну обміном інформаціям, що в умовах воєнного стану вона являється дуже актуальною.
Speaker A
Наша концепція до цього комунікаційний вибори, ее, скажемо, додає до цього комунікаційного виміру як об'єднуючий елемент і виражає його як об'єднуючий елемент, який забезпечує узгодженість між цими моделями. Важливо підкреслити, що йдеться не про механічне поєднання теорії, а про їх синтез на основі
Speaker A
інформаційно комунікаційної логіки. Таким чином, інформаційно-комунікаційний аспект виступає не окремою функцією, а механізмом синхронізації всіх управлінських парадигм, що дозволяє системі публічного управління е бути одночасно стабільною, ефективною, відкритою та технологічно спроможною. Це відповідь на перше питання. Щодо другого питання, е, воно дуже сенсативне і на
Speaker A
мій погляд, е, це дуже важливий момент. Ми пропонуємо функціональ, скажемо, функціональну інтеграцію існуючих підрозділів на якісно новому рівні.
Speaker A
Принципова відмінність полягає не в переліку завдань, а в логіки між ними. На сьогодні прес-служба е-е любої організації або державної структури переважно працюють реактивно. Вони інформують про важливі е уже прийняті рішення. Так, аналітичним підрозділи в свою чергу працюють із даними, але часто
Speaker A
ізольовані від комунікаційного контексту і ізольовані від, скажемо, ее даного контексту. Між ними відсутній зв'язок аналітика не завжди трансформується в зрозуміле повідомлення для громадян, а комунікація не завжди спирається на актуальні дані.
Speaker A
Відповідно у запровадженні намі моделі аналітичний центр виконує роль координуючого вузла, який поєднує аналітику комунікації в єдиний процес.
Speaker A
Перше, забезпечує трансформацію [прочищення горла] даних в управлінські е повідомлення. Друге, формує єдину логіку інформаційної політики. Третє, тобто це не нова структура заради структури, а інституціалізація зв'язки зв'язку між даними і комунікацією.
Speaker A
Оце відповідь на ваше друге питання. Дякую вам. Дякую. Я цілком задоволений вашою відповідді. Дякую.
Speaker A
Дякую вам. Я вибачаюсь. Калашник Надія Сергіївна, доктор наук з державного управління, професор. Будь ласка, Андрію Васильовичу, в мене також буде до вас два запитання.
Speaker A
Вони більш пов'язані з категорійним вашим апаратом, який ви застосовуєте. Е, дивіться, ви застосовуєте поняття і розглядаєте поняття ефективність в публічному управлінні. В принципі, ця категорія є досить дослідженою.
Speaker A
Відповідно питання безпосередньо в вашій дисертаційній роботі. Е, як ви розумієте це поняття в контексті дослідження і чим воно є тоді відмінним від, ну, класичних, які вже були в публічному управлінні дослідження.
Speaker A
І відповідно, як уточнююче понять питання до першого, це питання щодо показників ефективності, про які ви казали в доповіді. Е, ви говорите про довіру як показник ефективності і відповідно в такому випадку, як ви відмжовуєте безпосередньо вплив комунікації від впливу політичних певних чинників.
Speaker A
Ну, в контексті того показника ефективності довіри. Шановна Андрія Василіївна, дякую дуже за ваше питання. Дозвольте по першому питанню. Справа в тому, що класична ефективність у публічному управлінні часто розглядається через співвідношення ресурси, результат. Однак такий підхід, на мій погляд, є недостатнім у сучасних
Speaker A
умовах, оскільки він не враховує якість взаємодії між владою та суспільством, рівень довіри до інституцій та суб'єктивне сприйняття управлінських дій громадянами. У межах дистанційної роботи ми розглядаємо поняття ефективність як таке, що включає насамперед результативність управлінських рішень, якість інформаційного забезпечення,
Speaker A
рівень довіри громадян та ступінь залучення суспільства до, скажемо, участь громадян у формуванні та оцінці публічної політики. Тобто ефективність в нашій роботі - це не лише що зроблено, а й те, як це сприймається і як це комунікується з людьми. Адже наявність е
Speaker A
і навіть якісне управління рішеннями може бути неефективним, е якщо воно не є зрозумім та прийнятим для суспільства, для людей. Це відповідь на ваше перше питання. Що стосується другого питання, ее, справді складне методологічне питання і, е, я його, е-е,
Speaker A
врахую обов'язково в роботі. В своїй праці ми виходили з того, що довіра є комплексним показником, е, але її, скажемо, структура може бути декомпонована на окремі виміри, що дозволяє більш точно виокремити саме комунікаційну складову. Ми відмежовуємо, е, що ми відмежовуємо в нашій роботі,
Speaker A
да, інституційну довіру. Це ставлення громадян до органу влади загалом, як формується під впливом широкого кола чинників, зокрема й політичних. Друге, комунікаційну довіру - це довіра до конкретних інформаційних ее, скажемо, каналів, її поширення, яка безпосередньо пов'язана з якістю комунікаційних
Speaker A
процесів. Третє, е-е, в нашій практиці, скажемо, для цього використовується порівняння рівня довіри до різних джерел, е, аналіз динаміки довіри після конкретних інформаційних компаній, е, і оцінка реакції на кризові повідомлення як індикатор того, наскільки ефективно комунікація справляється із стабілізацією,
Speaker A
е, стабілізаційною функцією, тобто, е-е, людською мовою. Наскільки ефективно і правильно люди сприймають все те, що робить держава в своєму управлінні.
Speaker A
Таким чином, навіть в політизованому середовищі можна виділити саме комунікаційну складову ефективності, якщо методологія оцінювання є достатньо диференційною і враховує різні рівні суспільної довіри.
Speaker A
Дякую вам за запитання. Надія Сергіївна, ви задоволені? Так. Так. Дякую. Наступне питання. Ахметова Олена Олегівна, доктор наук державного управління, доцент. Будь ласка.
Speaker A
Дякую, Ігоре Михайловичу. Андрій Васильович, я також задам зразу два питання. І у мене такі питання. У своїй роботі ви значну увагу приділили медіограмотності і слушно зауважуєте, що це довгостроковий фактор. Поясніть, будь ласка, е як він впливає на оперативне
Speaker A
управління і запитання в продовження попереднього. Як ви оцінюєте ризик маніпуляцій через посилення комунікаційної складової?
Speaker A
Шановна Олена Олегівна, дякую вам дуже за питання. Ее всі ми розуміємо, я відійду трішечки, е, хоча мій науковий керівник казав, що не треба цього робити, але медіаграмотне населення, ее, ну, наприклад, в нашому регіоні це Чернігівщина, да, наприклад, за містом
Speaker A
Чернігова, якщо брати до уваги Рібкінщину, Городнянщину і все інше, напряму залежить від можливості людей бачити наявну, зрілу, правильну ее ее інформацію. Ее більшість такого, як прикладом можемо сказати, що в Чернігівській області, в північних наших регіонах саме діаграмотність практично
Speaker A
равна нулю, тому що люди до сих пір користуються газетами і читають все те, що можуть прочитати в цих газетах. А, відповідаючи на ваше питання, е-е медіаограмотність дійсно має досткову природу, однак це не означає, що її вплив на оперативного управління є
Speaker A
відтермінованим або непомітним. Навпаки, навіть часткове підвищення рівня медіограмотності в суспільстві дає конкретні, чіткі, правильні результати.
Speaker A
Зокрема, зменшується швидкість машинних фейків, підвищується якість зворотнього зв'язку від громадян, знижується панічна реакція на крисові якісь повідомлення. Це особливо важливо в умовах воєнного стану в наш час. Тобто медіогранич виступає як стабілізатор інформаційного середовища, що безпосередньо впливає [сопіння] на
Speaker A
ефективність оперативного управління навіть в самих критичних і кризових умовах, моментах нашого життя. інвестиції в медіаграмотність, робота з медіаграмотністю розвиток медіаграмотності, це, по суті, інвестиції в наш е-е в нашу стійкість, в нашу безпеку і в стійкість самої системи публічного управління.
Speaker A
Це те, що ми намагалися відобразити в своїй роботі. Стосовно другого вашого питання, ее так, треба сказати, що, е-е, ризик маніпуляцій, він є реальним.
Speaker A
Ми його всі відчуваємо на собі. Ми його бачимо щоденно. Ми читаємо щоденно одні і ті ж сайти або інші сайти і іншу назву на одну і ту ж саму новину. Це трішечки лірики. А з наукової точки зору, більше того, в роботі ми
Speaker A
спеціально аналізуємо його як один із ключових викликів для сучасного публічного управління. Адже, е, посилення комунікаційної складової само по собі є, скажемо, нейтральним. Да, все залежить від того, на яких принципах, е, ця комунікація будується. Саме тому в запровадженні на механізму передбачено
Speaker A
прозорість джерел інформації, відкритість даний, зворотній звіжок як інструмент контролю, тому що суспільство має можливість не лише отримувати інформацію, а й реагувати на неї, що створює природний механізм корекції комунікаційних відхилень. Крім того, розвиток медіограмотності знижує ефективність маніпуляцій з боку ее
Speaker A
авторів. в тому числі державних. Тобто система будується не лише на передачі інформації, а й на здатності суспільно критично оцінювати і критично мислити.
Speaker A
Е-е, на ваше друге питання, е намагався відповідати щиро від душі [сміх] все, що знаю.
Speaker A
Дякую вам. Е, щиро дякую за відповідь. Відчувається ваша така, знаєте, зануреність у роботу. Я задоволена відповіддю. Дякую.
Speaker A
Дякую. Дякую. Ее, ще питання. Лашок Оксана Сергіївна, кандидат наук з державного управління. Будь ласка.
Speaker A
Дякую, Ігор Михайлович. Дякую, Андрій Васильович. В мене до вас також буде два запитання. Перше, і у вашій роботі, і у доповіді ви активно наголошуєте саме на необхідності створення єдиної комунікаційної політики. А скажіть, будь ласка, чи не суперечить це саме децентралізації, про
Speaker A
яку ми так говоримо? І будь ласка, коротко поясніть свою думку. І друге питання. Відповідно у вас досить такий гарний організаційнофункціональний механізм інформаційно-комунікаційного забезпечення. А скажіть, будь ласка, як він буде працювати на місцевому рівні, якщо, на жаль, багато громад на місцях
Speaker A
мають певні ресурсні обмеження? Дякую. Дякую [прочищення горла] за питання. Е-е, шановна Оксана Сергіївна, насправді, е-е, насправді все, на мій погляд, з однієї сторони просто, а з іншої сторони, е-е, вимагає дуже-дуже багатьох, ее, управлінських рішень. Е-е, а саме, значить, відповідаючи на ваше
Speaker A
перше питання, можна сказати так, що, да, дійсно, ми наголошуємо на необхідності єдиної комунікаційної політики.
Speaker A
Проте, на мою думку, на думку багатьох, хто був, скажемо, дотичний до нашої роботи, ее воно жодним чином не суперечить децентралізації, оскільки мова йде не про централізацію прийнятих рішень, а про координацію комунікатичних практик. Ну, наприклад, ее єдиної підготовки ее відповідальних
Speaker A
людей в громадах, які будуть займатися комунікацією. Так, різниця є принциповою. координація зберігається автономію, е, зберігає автономію суб'єктів тої же самої громади ОТГ, але забезпечує узгодженість їхніх дій у спільному інформаційному просторі. Ее це надає, [прочищення горла] що воно дає нам, да, єдина по політика
Speaker A
означає, на мій погляд, це спільні стандартні стандарти комунікації, а саме єдина термінологія, вимоги до якості, інформація та, скажемо, принципи взаємодії з громадянами. Е, також узгодження повідомлень в різних ситуаціях, щоб уникнути суперечливих сигналів, які дезорієнтують суспільство не тільки, наприклад, ее в Новобілоській
Speaker A
громаді, але і в Броварській громаді. Е, так, єдину логіку кризових комунікацій, що особливо важливо в умовах воєнної стани, ее, коли розбіжності в повідомленнях різних рівнів влади може завдати реальні шкоди. Е, і ми це всі на собі відчули в 22-му році. І зараз таке
Speaker A
відбувається в прикордонних громадах. Дай Боже, воно трішечки зменшується. Водночас зміст і форми повідомлень можуть адаптуватись на місцях. Громади мають враховувати регіональну специфіку, мовні та культурні особливості своїх аудиторій, своїх людей. Громади зберігають автономію у виборі каналів та інструментів комунікації, що відповідає
Speaker A
духу децентралізації. Так, тобто це баланс між єдностю, гнучкістю і єдиними принципами, єдиними стандартами збереження локальної свободи. Ее це як відповідь на перше питання. Ее, що стосується друге питання, воно дуже [прочищення горла] важливе і [сопіння] при обмежених ресурсах, громадах і при
Speaker A
тому, наскільки зараз величезні виклики перед державою і перед нашим стоять, е, треба сказати, що ми спеціально передбачали масштабованість ме, оскільки усвідомлюємо, що реальні умови функціонування органів місцевого самоврядування чи суттєво відрізняються від центральних органів влади. Механізм розроблений так, щоби жодним чином е-е в своїй
Speaker A
лозіці навіть не зменшувати ресурсних можливості кожної громади. На місцевому рівні е він може бути реалізований у спрощеному вигляді. Наприклад, замість великих аналітичних центрів локальні комунікаційні групи.
Speaker A
використання доступних цифрових платформ Telegram або Facebook. Так, замістьрові яких спеціалізованих систем, механізми, які базуються на елементарних уже існуючих системах. Базові індикатори ефективності може бути зворотний зв'язок або от охоплення, які замість скних комплексів систем моніторингу орієнтовані на ті показники, які реально мож відстежити.
Speaker A
Тобто модель адаптується під рівень тої громади, яка є, зберігаючи ресурси, зберігаючи логіку функціонування, а гнучкість є не компромісом, а свідомою ознакою механізму, що відображає реалії українського посичного управління. Дякую вам, дуже намагався.
Speaker A
Дякую вам за таку розширену відповідь. Задоволена, Гір Михайлович. Дякую. Дякую. Якщо питань більше немає, дозвольте і мені задати.
Speaker A
В мене теж два питання. Ви пропонуєте певну систему індикаторів для оцінювання ефективності публічного брудення.
Speaker A
На вашу думку, чи можливо уникнути ситуації, коли органи влади почнуть працювати на показники, а не не на результат? Як це забезпечити?
Speaker A
Це перше питання стосовно індикаторів. І також друге питання. Пояс поясніть, будь ласка, що зміниться в системі управління після впровадження запропоновано в роботі інформаційно-комунікаційного підходу до забезпечення ефективності функціонування систем публічного управління.
Speaker A
Якщо ваша модель організаційно-функціонального механізму інформаційно-комунікаційного забезпечення настільки ефективна, що заважає її впроваджувати вже зараз. Будь ласка.
Speaker A
Ее, дякую дуже за запитання. Е, шановний Ігор Михайлович, в, ну, [прочищення горла] скажемо, класична проблема нашої, ее, нашого держави і наших е управлін управлінців в показниках, вона є, була і, мабуть, буде. І дай боже, ее, через якийсь час
Speaker A
воно викоріннеться. І це не, скажемо, не торкається [прочищення горла] саме інформаційно-комунікаційних механізмів, а й всього. Тому, відповідаючи на ваше питання, е-е ми в своїй роботі оріє, скажемо, ее цю класичну проблему усвідомлюємо, розуміємо. І, е, в нашому підході індикатори не є самоціллю і не
Speaker A
використовуються і не виконують як контрольну функцію. Так, вони мають е суце суто діагностичне призначення, тобто слугують інструментом розуміння стану системи.
Speaker A
Або це позитивно, або це негативно. ключовими запобіжниками проти роботи на показники я вважаю і в своїй роботі ми намагалися це е-е пояснити і е донести, да, це поєднання кільконих і якісних показників, е-е кількість параметрів охоплення, швидкість реагування, ее
Speaker A
фальсифікація, неможливість накрутити довіру людей чи реальне сприйняття повідомлень громадянами. Ее друге - це використання динаміки, а не статистичних значень.
Speaker A
Оцінюються не абсолютні показники, а його зміна в часі. І що не унеможлив штучне заморожування або, ее, там ручне керування. Третє, виключення з зовнішніх джерел оцінки. Наприклад, незалежні опитування, дані, які отримані ее не самим органом влади, а незалежними структурами. Е-е, і вони
Speaker A
[прочищення горла] нейтралізують стимул до маніпуляції зсередини, тобто у знову ж таки унеможливлюють роботу з показниками для галочки або для палички.
Speaker A
Крім того, індикатори застосовуються не для звітності, а для прийняття управлінських рішень. Тобто, якщо показник погіршується, це не поганий звіт, а сигнал для корекції комунікаційної політики. Коли індикатори прив'язані до управлінських дій, а не до персональної відповідальності, на мій погляд, мотивація до їх фальсифікації
Speaker A
сутцево суттєво знижується. Це відповідно до першого питання. Щодо другого питання, перш за все, е-е зміниться логіка системи, і це є найважливішою змістовною відповіддю на ваше питання. Чому? Від ми переходимо від фрагментарності до інтеграції.
Speaker A
Замість розрізнених комунікаційних практик формується єдина узгоджена система, правильна система. На мій погляд, ми переходимо від реакції до прогнозування. Органи влади переходять від реагування на вже виникли проблеми, до їх передбачення та запобігання. Ми переходимо від закритості до прозорості.
Speaker A
І відкритість даних і джерел інформації стає нормою, а не винятком. [прочищення горла] як завжди, тому що, на жаль, на жаль, це на сьогоднішній день виняток. Від односторонньої комунікації до діалогу громадяни стають активними учасниками, а не лише отримувачами управлінських
Speaker A
повідомлень. І воно саме головне, ее самою вважаю головним, скажемо, чинником відповіддю на ваше питання ми змінюємо довіру людей.
Speaker A
[хекання] Чому не можна запроваджувати модель відразу? Тут доцільно виділяється три основних бар'єри. Ну, по-перше, ее кризова історія, яка зараз в нашій країні - це війна. На жаль, поки ее така ситуація, впровадження, доцільність і необхідність, воно є, але не такої міри, як ее, скажемо, ми
Speaker A
відображуємо в своїй роботі. Друге, інституційна інерція. Існуючі структури не завжди готові змінюватись або мінятися. На жаль, маємо подолати цю цей бар'єр. І подолання цього бар'єру потребує не лише нормативних рішень, а й зміни організаційної культури, що є тривалим процесом.
Speaker A
Тривалим процесом. Фрагментація системи, відсутність єдиних стандартів і координація між органами влади теж призводять до того, що навіть найкращі ініціативи, вони лишаються локальними.
Speaker A
[сопіння] І людський фактор, нікуди ми без нього не дінемося. Е-е недостатній рівень компетенції у сфері стратегічної комунікації серед публічних службовців.
Speaker A
Е-е, як приклад ви можете читати публічні сторінки деяких наших багатьох можновладців, а там написані навіть слова з помилками. Тому, на [прочищення горла] жаль, маємо те, що маємо- казав один наш можновладець. А що маємо, не цінуємо. Водночас наша модель
Speaker A
враховує ці обмеження і не вимагає ідеальних умов. Вона може впровади впроваджуватись поступово через пілотні проекти, ее на рівні окремих громад чи на рівні окремих відомств через локальні зміни процесів, що полегшить умову її реалізації. Тобто ключ не в одноразовій
Speaker A
реформі, а в поетапній трансформації системи до [сопіння] наших реаліїв. Дякую вам за увагу. Дякую, Ді Васильдович. Я задоволений вашою відповіддю.
Speaker A
А ще питання? Більше немає. А-а, відгуків із запитань щодо дисертаційної роботи Попика Андрія Васильовича в письмовому вигляді чи електронною поштою від інших осіб до разової спеціалізованої вченої ради не надходило.
Speaker A
І тепер ми переходимо до обговод дисертаційної роботи Поприка Андрія Васильовича, оскільки рецензії, рецензі відгуки офіційних опонентів оприлюднені на сайті Національного університету Чернігівська політехніка відповідно до вимог, визначених у порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради
Speaker A
закладу вищої освіти наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 22го року номер 44 зі змінами та є позитивними, немає потреби їх зачитувати. Слово для виступу офіційним опонентам та рецензентам буде надано в обговоренні.
Speaker A
І слово надається здобувачу для відповіді на зауваження рецензентів та опонентів. Прошу вас, Андрію Васильовичу, озвучити відповіді на зауваження рецензента Лашук Оксани Сергіївни, кандидата наук з державного управління, доцента кафедри менеджменту та адміністрування Національного університету Чернігівська політехніка.
Speaker A
Будь ласка. Ну, по-перше, дозвольте, е, щиро від, ее, душі подякувати і висловити вдячність шановній Оксані Сергіївні.
Speaker A
Е-е, ну, насправді, я вперше стикнувся з науковою працею і розуму, який це величезний труд. Е, дякую вам за величезний аналіз, за схвальну оцінку нашої дистанційної роботи, а також за слушні, правильні, вчасні зауваження і конструктивні рекомендації. В цілому, е-е повністю
Speaker A
ее з вказаними зауваженнями згодний. Сприймаємо їх з подякою і з вдячністю. Ее однак на деякі з них хотілося б дати трішечки певні пояснення і відповісти на ваші питання.
Speaker A
Щодо другого зауваження. В дисертації дійсно основний аспект було зроблено на можливостях інформаційно-комунікаційного забезпечення як чинника підвищення ефективності функціонування системи публічного управління.
Speaker A
Це пояснюється тим, що одним із головних завдань роботи було показати потенціал цифрових і комунікаційних інструментів у посиленні відкритості, прозорості, інтерактивності та результативності управлінських процесах. Разом з тим, у роботі ризики і обмеження цифровізації е-е не були повністю винесені за межу
Speaker A
аналізу. Вони розглядалися опосередковано через проблеми інформаційної нерівності, поширення дезінформації, обмеженості зворотнього зв'язку недостовірного і недостатнього рівня довіри до офіційної інформації та нерівномірності розвитку цифрового середовища.
Speaker A
Погоджуємось повністю, що включення окремого аналізу та іншого інструменту структурованої оцінки ризиків дійсно могло б розширити аналітичну частину дослідження та надати її додаткових прикладних цінностей. Щодо третього зауваження. в роботі проблеми інформаційно-комунікаційного забезпечення подано в систему взаємозв'язку, оскільки авторський задум полягав в
Speaker A
тому, щоб показати їх як елементи єдиної функціональної системи, ее єдиної системи [сопіння] ее повноцінної системи, а не як ізольованого явища.
Speaker A
Саме тому акцент було зроблено на виявленні логіки, взаємодії між проблемами проблематикою барєрами які існують та механізмами їх подолання.
Speaker A
Водночас погоджуємось, що деталізація була б особливою ее особливо корисною в даній праці при подальшій імплементації результатів на практиці, коли виникає необхідність визначення черговості впровадження тих чи інших рішень, воно необхідно. Повністю з цим погоджуємось. І щодо четвертого зауваження у дисоційній роботі справи
Speaker A
справді основну увагу було приділення формування загальних принципів і механізмів удосконання удо саме удосконалення нашого інформаційно-комунікаційного забезпечення, тобто концептуального рівню розробки проблематики і проблем.
Speaker A
Такий підхід був запропонований свідомо, оскільки метою дослідження було створення теоретичнометодологічних рамок. які можуть бути використані в різних управлінських умовах. Разом з тим погоджуємось, що конкретизація етапів провадження, визначення послідовності дій часових горизонтів та інстру та інструментів реалізації ее могла б могла б підсилити прикладний
Speaker A
аспект роботи. Саме тому в цій роботі ці положення подано в узагальненому вигляді з перспективної подальшої, скажемо, адаптації до конкретних управлінських практик. Зрештою, зауважень ми повністю погоджуємось і обов'язково врахуємо їх в своїх подальших наукових дослідженнях.
Speaker A
Дякую вам дуже, Оксана Сергіївна. Дякую, Оксана Сергіївна, ви задоволені від Так, дякую. Дякую, Андрій Васильвич, задоволена.
Speaker A
Прошу вас, Андрій Васильовичу, озвучити відповіді на зауваження опонента Лопушинського Івана Петровича, доктора наук з державного управління, професора, завідувача кафедри публічного управління адміністрування і національної безпеки Івано-Франківськ університету нафти ігрі. Будь ласка.
Speaker A
Хочу висловити щиру вдячність Івану Петровичу за вашу працю, за вашу допомогу, за ваш детальний аналіз нашої праці, за сварбну оцінку. Дякуємо дуже.
Speaker A
Це дуже цінно в такий час і дуже-дуже-дуже тяжко. Е-е в цілому всі зауваження ваші приймаємо правильно, вірно і погоджуємось ее з наведеними зауваженнями.
Speaker A
І висловлюємо величезну подяку до цього. Щодо другого зауваження. В нашій дисципйній роботі основний аспект було зроблено на дослідженні потенціального інформаційно-комунікаційного забезпечення як ключового чинника підвищення ефективності функціонування систем публічного управління. Такий підхід був обувлений нашою метою роботи.
Speaker A
Разом з тим погоджуємось, що питання ризиків, пов'язаних з цим, ризиків, пов'язаних з цифровою трансформацією та розвитку нашої інформаційної системи і нашого інформаційного середовища потребують більш глибокого і системного аналізу. Ее у роботі ці аспекти розглядаються опосередковано, зокрема через аналіз цифрових інформаційних
Speaker A
загроз, дезінформації та проблеми довіри у публічному нашому середовищі. вважаємо це перспективним напрямком і дякуємо дуже і в подальшому будемо е-е обов'язково е комплексно моделювати, оцінювати ризики в системі нашого публічного управління. Щодо третього зауваження, які було вами вказано, ее,
Speaker A
скажемо, робота і наведені факти роботи розглядається як взаємопов'язані елементи єдиної системи, що функціонують в умовах складного та динамічного нашого інформаційного середовища. Саме тому нами було обрано підхід комплексного аналізу, який дозволяє виявити системи взаємозв'язки між окремими проблематиками, а не їх
Speaker A
ізольовано е скажемо розглядати. Разом з тим, повністю погоджуємось, що питання визначення критеріїв, е-е, пріоритетні проблеми та напрямки їх вирішення є важливим з точки зору практичного застосування результатів дослідження. У межах роботи такі критерії не були формалізовані як окремий інструмент, е-е оскільки
Speaker A
основна увага приділялась виявленню системних закономірностей та формуванню загальної концепції. Водночас зазначимо, що у роботі імп, скажемо, враховані такі критерії, як вплив проблематики на ефективність управлінських рів управління, рівень її поширення і поширеності серед людей та значусності для формування довіри до
Speaker A
публічного ее до публічних наших інституцій. [сопіння] Щодо п'ятого зауваження вказано вами. Деталізація механізмів впровадження визначення [прочищення горла] конкретних етапів реалізації відповідних суб'єктів та ресурсного забезпечення значною мірою залежить від специфіки функціонування окремих органів публічної влади, рівня їх інституційної підготовки
Speaker A
та ее зовнішніх умов, зокрема цифрової трансформації та інформаційних викликів. У роботі закладено загальні принципи та підходи до реалізації запропонованих заходів, зокрема системність, інтегрованість, адаптивність та орієнтація на підвищення довіри до публічних наших інституцій. Вважаємо, що більш детальна розробка механізмів
Speaker A
провадження може бути здійснена на етапі практичних реалізацій запропонованих рішень або в межах подальших прикладних досліджень. Тому з рештою зауважень ми повністю погоджуємося і обов'язково їх рахуємо в подальшій роботі. Дякую вам дуже. Іван Петрович.
Speaker A
Іване Петрович, ви задоволені відповіддю? Дякую. [прочищення горла] Дякую, шановний Андрію Васильовичу. Цілком задоволені відповіддю на ваші на мої зауваження. Дякую.
Speaker A
Дякую. Прошу вас, Андрія Васильовича, озвучити відповіді на зауваження офіційного опонента Калашник Надії Сергіївни. доктора наук державного управління професора завідувача кафедри публічного управління та адміністрування Національного лісотехнічного університету України.
Speaker A
Будь ласка. Е-е, шановна Надія Сергіївна, з великою повагою, пошаною до вас. Е, дякую вам за ваш час, за приділення уваги нашій роботі, за ті зауваження і, е-е, вашу працю, яка була приділена е саме е-е для наших можливостей, для нашої роботи,
Speaker A
щоб можна було її написати і захистити. Ее в цілому зі всіма наведеними зауваженнями ми погоджуємось, сприймаємо їх з подякою. Ее і з вашого дозволу дозвольте на певні ее зауваження дати пояснення. Щодо першого зауваження, е запропоновано в дистанційній роботі
Speaker A
схема номер схема рисунок 1. Має загорючий характер і була спрямована передусім на концептуалізацію ролі інформації та комунікації, як взаємозв'язаних складових ефективного публічного управління. Основною метою її було побудова [прочищення горла] відображення ключових функціональних блоків системи, а не деталізоване моделювання причинно наслідкових
Speaker A
зв'язків. Водночас погоджуємось, що більшість чітке відображення е ключових функціональних блоків системи, а не деталізоване е моделювання, е воно може бути ефективніше і змінить рівень довіри і дозволило б підсилити аналітичну потенціалу моделі нашої. Значені аспекти частково розкриті у дисоціаційній
Speaker A
роботі, однак їх візуалізація дійсно може бути розширена. Щодо асиметрії між блоками інформація та комунікація, слід зазначити, що такий поділ було здійснено свідомо з метою е-е аналітичного розмежування внутрішніх та зовнішніх контурів функціонувальної системи. Стосовно блоку кризової комунікації, його відокремлення
Speaker A
було актуалізацією сучасних викликів, зокрема інформаційних загроз в умовах війни. І водночас погоджуємося повністю, що більшість ч більш чітка інтеграція всього елементу в загальну модель могла б підсилити її цілісність. Дякуємо дуже за дане зауваження. Воно ее дійсно сенсативне. Щодо третього зауваження.
Speaker A
Представлея в диаційній роботі схема номер схема рисунок 3.1 так була спрямована на відображення логіки переходу від виявлених проблем до формування комплексного механізму інформаційно-комунікаційного забезпечення. Погоджуємось, що класифікація вилених проблем на рівні значучності або масштабом впливу могла б підси підсилити повноцінну аналітичну
Speaker A
складову модель. В роботі зазначені проблеми, які розглядаються як взаємопов'язані елементи єдиної системи, що оголоне їх узагальненням і представленням для суспільства. Щодо структури блоків 31, 33, слід зазначити, що вони розглядаються як логічно послідовні етапи від, е, концептуального механізму, як це вказано на 3.1, так, до
Speaker A
його інституціалізації та управління ризиками, як це вказано, 32, і подальшої конкретизації у вигляді практичних рекомендацій 3:3. Водночас в реальній управлінській практиці, на жаль, треба визнати, їх реалізація може мати правильний характер або неправильний характер, що частково відображено в текстовій частині дослідження. Таким
Speaker A
чином, зауваження щодо необхідності більш чіткої деталізації, вони є слушними і будуть враховані в подальшому розвитку запропонованої моделі. Дякую вам дуже. І щодо четвертого питання, і щодо четвертого зауваження, вказано вами. Ее треба сказати, що в роботі, е-е скажемо запропонований
Speaker A
стратегічний підхід має концептуальний характер і спрямований на визначення напрямків розвитку інформаційно-комунікаційних забезпечення системи публічного нашого управління всієї країни. Погоджуємось повністю, що форму формалізація їх стратегії, ее, зокрема в частині визначення систему цілі, етапності реалізації та індикаторів ефективності могла б
Speaker A
підвищити її прикладну значустість. Водночас зазначу, що така деталізація значною мірою залежить від конкретних умов функціонально органів публічного управління.
Speaker A
Зрештою, зауважень я і ми, всі автори і дотичні науковці повністю згоджуємось і вам дуже-дуже дякуємо за ваші зауваження.
Speaker A
Надія Сергіївна, ви задоволені відповіддю? Так, дякую. Задоволена. Дякую. Прошу вас, Андрій Васильовичу, озвучити відповіді на зауваження офіційного опонента Ахмедової Олени Олегівни, доктора наук державного управління, доцента, професора кафедри туризму та готельно-ресторанного бізнесу Київського національного університету технологій та дизайн. Будь ласка.
Speaker A
Е, ее, хочу висловити слова вдячності шановній Олег, е, Олені Олегівні з великою повагою, пожаною до вашої праці.
Speaker A
Дякую вам величезне за час, приділений нам і слушні конструктивні рекомендації. І дозвольте надати ее трішечки пояснень на ваші певні зауваження. Щодо другого зауваження надано вами. В дослідженні основного увагу було зосереджено потенціали центровізації як важливому чиннику підвищення ефективності публічного управління. Ризики
Speaker A
інформаційного середовища, вони були, є і будуть. Зокрема, поширення дезінформації, інформаційні загрози та цифрова нерівність частково розглянути у другому розділі роботи. Разом з тим, погоджуємося повністю, що їх більш системне узагальнення в межах теоретичного розподілу, воно могло б підсилити комплексне
Speaker A
дослідження і підсилити нашу роботу. Воно повністю буде враховане. І дякую вам дуже щодочетвертого заний. Коефіцієнт подано як концептуальний інструмент, що демонструє можливість кількістного вимірювання інформаційної стійкості системи. Його деталізація, емпірична апробація та адаптація до конкретних умов функціонування органів публічного управління розглядається як
Speaker A
наступний етап дослідження, який може бути реалізований у прикладних наукових розробках. Це дуже цікава тема і дякую вам дуже за те, що вказали на е дану історію. Щодо п'ятого зауваження. В дисертації сформовано концептуальні засади механізму інформаційно-комунікаційного забезпечення, визначено його структуру,
Speaker A
ключові елементи та логіку функціонування. Водночас згодний, що деталізація етапів реалізації інструментів впровадження та організації процедур значною мірою залежить від конкретних управлінських рішень, е, рівня управління, ее, інституційних умов та ресурсного забезпечення. Саме тому зазначені аспекти подана з в узагальному
Speaker A
вигляді із можливості їх подальшої конкретизації в процесі практичної імплементації. Зрештою, зауважень ми повністю погоджуємось і обов'язково рахуємо їх своїй роботі. Дякую вам дуже за ваш час, за ваші підсказки.
Speaker A
Дякую вам. Олена Олегівна, ви задоволені відповіддю? Так, дякую. Повністю задоволена. Змістовні, грунтовні відповіді. Дякую.
Speaker A
Дякую. Відповіді на зауваження, що містяться в рецензіях рецизентів і в відгуках офіційних опонентів, озвучено.
Speaker A
Чи є запитання до здобувача? Немає. Добре, дякую. Е, переходимо до дискусії. Наголошую на тому, що в дискусії мають право взяти участь усі присутні члени рази спеціалізованої вченої ради. Кожен член разової ради має відкрито висловлювати свою позицію за присудження або за відмову присудження
Speaker A
ступеня доктора філософії. Прошу. Бакушинський Іван Петрович, доктор наст державного управління, професор, опонент. Дякую. Вильно, шановний пане голово, шановні члени спеціалізованої члени ради ірими перепрошую е, шановний здобувач, я насамперед хотів подякувати за запрошення бути опонентом в такій висококваліфікованій спеціалізованій
Speaker A
вченій раді. Взагалі працювати мені завжди було приємно із Чернігівською політехнікою. На жаль, що цього разу ми зустрічаємося дистанційно. Будемо сподіватись, що скоро будемо зустрічатися очно. Я з великим задоволенням ознайомився із роботою здобувача.
Speaker A
Сьогодні прослухав його кваліфікований виступ від кваліфіковані відповіді на запитання членів спеціалізованої вченої ради. Хотів з вашого дозволу зупинитися тільки на окремих моментах під час свого виступу щодо актуальності теми дисертаційного дослідження.
Speaker A
Опка Андрія Васильовича. Актуальність цієї теми зумовлена сучасними трансформаційними процесами у сфері ее публічного управління, що супроводжується активним впровадженням цифрових технологій, ускладненням інформаційного середовища та зростанням ролі комунікації взаємодій між державою і суспільством.
Speaker A
В умовах цифровізації глобалізаційних викликів, поширення дезінформації та кризових явищ, інформаційно-комунікаційне забезпечення набуває ключового значення, як інструмент формування ефективної державної політики, забезпечення прозорості управлінських процесів та підвищення рівня довіри до публічних інституцій. Саме якість комунікації визначає, на нашу думку, здатність
Speaker A
держави оперативно реагувати на виклики, забезпечити зворотний зв'язок з громадянами та формувати стійке інформаційне середовище.
Speaker A
Актуальність дослідження Попика Андрія Васильовича також посилюється потреби вдосконалення механізмів комунікації в системі публічного управління в умовах кризових ситуацій, що вимагає нових підходів до організації інформаційної взаємодії, впровадження сучасних аналітичних інструментів та формування стратегічних і кризових комунікацій. З огляду на
Speaker A
зазначене, обрана тема дисертаційного дослідження, як нам видається, є своєчасною, науково обґрунтованою і має важливе теоретичне і практичне значення для розвитку галузі знань публічного управління та вдосконалення управлінської практики. Автором ґрунтовно опрацьовано та застосовано сучасні наукові підходи у сфері публічного управління, що стало
Speaker A
основою формування індивідуальної траєкторії дослідження та сприяло комплексному аналізу інформаційно-комунікаційного забезпечення як складника системи публічного управління, поставленої автором мети дисертаційної роботи, а саме розроблення і наукове обґрунтування механізмів інформаційно-комунікаційного забезпечення ефективно функціонування системи публічного управління в умовах соціальної трансформації кризових
Speaker A
викликів було досягнуто шляхом вирішення комплексу взаємопов'язаних завдань. Наукову новизну та висновки дисертаційної роботи здобувача сформульовано чітко та послідовно. Вони ґрунтуються на логічному викладі матеріалу та взаємозв'язаності роз розділів дослідження. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі вирішено актуальне
Speaker A
наукове завдання щодо обґрунтування механізмів інформаційно-комунікаційного забезпечення ефективного функціонування системи публічного управління в умовах соціальних трансформацій і кризових викликів.
Speaker A
Серед наукової новизни дисертаційної роботи заслуговує на увагу запропонований автором організаційно-функціональний механізм інформаційно-комунікаційного забезпечення ефективності публічного управління, що ґрунтується на інтеграції інституційних технологічних аналітичних та комунікаційних компонентів.
Speaker A
Викладені в дисертації наукові положення. доведено автором до рівня практичних рекомендацій науково-методичних підходів. Головні висновки та пропозиції, отримано в результаті дослідження, можуть бути використані в управлінській діяльності органів місцевого самоврядування.
Speaker A
Дисертаційна робота Попика Андрія Васильовича на тему "Забезпечення ефективності функціонування системи публічного управління інформаційно-комунікаційний аспект є самостійним завершеним науковим дослідженням. актуальність обраної теми дослідження, обмонтованість наукових положень, висновків і запропонованих автором рекомендацій, сформульованих у дисертації, їх вірогідність, достовірність та наукованого зна
Speaker A
отриманих результатів, повнота і викладу в опублікованих працях свідчать про глибоку наукову самостійність автора, високий рівень підготовленості дослідження. Отримані результати забезпечує розв'язання актуального наукового завдання в галузі знань публічного управління та адміністрування, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад та викривень сучасних механізми
Speaker A
забезпечення ефективності функціонування системи публічного управління з урахуванням інформаційно-комунікаційних аспектів в умоцифрової трансформації, інформаційних викликів та кризових процесів. Таким чином, дисертаційна робота Попика Андрія Васильовича на тему "Забезпечення ефективності функціонування системи публічного управління інформаційно-комунікаційний аспект". відповідає спеціальності 281 публічного управління та адміністрування
Speaker A
та вимогам порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах, затверджених відповідною постановою Кабінету Міністрів України.
Speaker A
Зважаючи на сказане вище, вважаємо, що автор дисертаційної роботи Попик Андрій Васильович заслуговує присудження ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 публічне управління та адміністрування.
Speaker A
Дякую за увагу. Дякую, Іван Петрович, за грунтовну оцінку нашого здобувача. Прошу. Калашник Надія Сергіївна, доктор наук державного управління, опонент, професор, опонент. Дякую.
Speaker A
Дякую, колеги. Ее, ну, відповідно, мій відгук, він оприлюднений. Я тоді, якщо дозволити, не буду повторювати, е, е, у ті те, що я виклала у відгуку.
Speaker A
Я тільки дам той необхідний фідбек, який має бути в межах дискусії висказани щодо здобувача і його роботи. А по-перше, я зразу означу, що я буду підтримувати оцю цю роботу. Це зрозуміло, знов таки із мого відгуку. і що, е, ця робота є
Speaker A
завершеним комплексним дослідженням з тематики надзвичайно актуальним. І не тільки те, що про про що казав пан Іван, але і про те, що на сьогоднішній день в інформаційному суспільстві питання от тої самої медіаграмотності, фільтрування інформації, воно переходить з питань виключно вибору, да, і
Speaker A
інформаційного того, як, як то кажуть, бульбашки чи informational box особистого вибору людини і її реакції на події. В певних е умовах це вже переходить до питань національної безпеки, да, як проведення різноманітних іпсо, спроби впливу на вибори. І це
Speaker A
питання не за нікуди не дінеться навіть, а дай боже, у у швидкому майбутньому, коли завершуться активні бойові дії. І все одно стане питання і виборів, і, да, налагодження мирного життя, але в умовах пролонгованої військової загрози.
Speaker A
Тому актуальність проблематики, які підняв здобувач і той алгоритмики мислення, за якою він шов у своєму науковому дослідженні, а воно не викликає жодних сумнівів. На мій погляд, як я вже сказала, робота склалася на мій погляд. Сьогодні, е-е, виходячи з питань і відповідно з тих
Speaker A
дискусійних моментів, які піднімалися в, е-е, рецензіях рецензентів і відгуках опонентів, видно, наскільки це багатошарове дослідження і скільки ще можливих, е, варіантів для подальших дослідженнях піднімається тематика. А відповіді здобувача його можливість дискутувати, реагувати от навіть на екстремальну ситуацію, да,
Speaker A
коли в нього пропадає світло і далі продовжувати свою дискусію, свідчить про те, що впродовж здобуття і [прочищення горла] опанування освітньо-наукової програми, шановний Андрій Васильович, він склався як науковець, відповідно набув ті компетентності, е науковця е які е мусив якими
Speaker A
мусив оводи оволодіти впродовж освітньо-наукової програми. Е, далі, що стосується вже результатів самової роботи, то, як ми бачили, вони є досить обґрунтованими.
Speaker A
Це не про про публікації прозвучала в публі в презентації, але мушу ще сказати, що коли я ознайомлювалася зі само з самої роботою, да, з додатками до роботи, з публікаціями, ще хочу наголосити, що ця робота, вона здійснювалася в межах декількох комплексних наукових е
Speaker A
досліджень і програм. Зак, зокрема, що стосується е проблем, да, європейського досвіду, інноваційного розвитку систем публічного управління та забезпе для забезпечення стабільності у суспільстві. Щодо, е, науково-дослідної теми механізми державного управління регіональним розвитком в умовах переформатування владних відносин тощо. Відповідно, ми
Speaker A
можемо говорити, що ця робота, її результати вже знайшли своє відображення в реальних певних ее е аспектах публічного управління і потихеньку вже, ну, реалізується на практиці.
Speaker A
Відповідно, да, вже підсумовуючи, щоб не забирати багато часу, можу зробити висновок, що робота дійсно склалася.
Speaker A
Вона є комплексним науковим дослідженням по своєму обсягу формату обґрунтованості результатів викладу. Вона відповідає вимогам щодо наукових досліджень і а сам здобувач відповідно відповідає тим вимогам, які висуваються для е висуваються порядком присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разовоспеціалізованої вченої
Speaker A
ради закладу вищої освіти наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабміну Кабінету Міністрів номер 4 44.
Speaker A
Відповідно, на мій погляд, Андрій Васильович Попик заслуговує на присудження ступлення доктора філософії за спеціальності публічного управління та адміністрування.
Speaker A
Дякую вам. Дякую, колеги. Дякую, Надія Сергіївна. Е, прошу Ахмедова Олену Олегну, доктор наук з державного управління, доцент опонент.
Speaker A
Шановний пане голову, шановні колеги, шановні члени спеціалізованої вченої ради, також хочу подякувати, перш за все, за можливість бути частиною такого фахового обговорення, долучитися до обговорення такої цікавої роботи. І говорячи про актуальність, не можу не сказати таку відому фразу Джеферсона,
Speaker A
знаєте, що інформація є джерелом демократії, а поінформований громадянин її найкращим захисником. І в цьому розрізі відповідь Андрія Васильовича нагадала мені ще одну відому цитату Бернарда Шоу, що найбільша проблема комунікації є саме в тому, полягає в ілюзії того, що вона відбулася. І ось
Speaker A
мені здається, оці дві фрази, вони як можна краще відповідають тій актуальності, яку сьогодні нам представив Андрій Васильович в своїй роботі.
Speaker A
що питання ефективної взаємодії держави, органів влади, суспільства, громадянського суспільства через сучасні інформаційно-комунікаційні механізми набувають надзвичайно важливого значення. Ее також, що мій відгук був в повному обсязі розміщений на відповідних ресурсах вчасно. Андрій Васильович сьогодні надав повну відповідь на всі зауваження.
Speaker A
Хочу окремо позитивно оцінити логіку побудови дисертаційної роботи, її структурованість, послідовність викладу матеріалу, грунтовний аналіз наукових джерел, сучасний методологічний інструментарій.
Speaker A
Окремо хочу підкреслити візуалізацію роботи. Було дуже приємно її розглядати, читати. е весь той матеріал, який був представлений у схемах, рисунках, таблицях е він е показовий ілюстративний, додає приємного враження від роботи. Е-е, серед найбільш вагомих результатів вважаю це е розроблення
Speaker A
організаційно-функціонального механізму інформаційно-комунікаційного забезпечення публічного управління. запропоновані підходи до оцінювання ефективності державних комунікацій, чого дуже часто не вистачає в роботах, а також е розроблений авторський коефіцієнт відновлення медіобпростору.
Speaker A
Е також буде корисним інструментом для оцінювання стійкості інформаційного середовища в умовах кризових викликів. Е, ще хочу підкреслити практичну спрямованість роботи. всі, не буду повторюватися, да, ми бачили всі ці і, е, відомості про впровадження, затребуваність, е людина сама принесленість
Speaker A
також була показана сьогодні під час захисту. [хекання] Так, у цілому хочу відмітити, що дисертаційна робота відповідає всім встановленим вимогам до дисертаційних робіт на здобуття ступеня доктора філософії.
Speaker A
Е, робота є завершеним самостійним науковим дослідженням, виконаним на належному науковому рівні, містить на обґрунтовані наукові положення, висновки та рекомендації, що мають наукове і практичне значення для галузі знань 28 публічне управління та адміністрування.
Speaker A
А автор дисертації Попик Андрій Васильович заслуговує на присудження ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 публічне управління та адміністрування. Я буду підтримувати дану роботу дисертанту Андрію Васильовичу та науковому керівнику шановній Ольгі Мстиславівні. Бажаю подальших наукових здобутків і не зупинятися на досягненному. Дякую за
Speaker A
увагу. Дякую, Олена Олегівна. Дякую. Прошу. Лашук Оксана Сергіївна, кандидат нау державного управління Ресенцент. Дякую, Ігор Михайлович. Дякую, Андрій Васильович.
Speaker A
Моя рецензія також була вчасно розміщена на сайті, тому з вашого дозволу хотілось би зупинитись на ключових положеннях.
Speaker A
Дійсно, в тих умовах, в яких ми живемо зараз трансформації цифровізації да саме питання інформаційно-комунікаційні, вони є надзвичайно актуальними. Саме тому, ее, та проблема, яку розглядав Андрій Васильович в своїй роботі, вона є дійсно досить актуальною.
Speaker A
Саме питання інформаційно-комунікаційного аспекту в теорії публічного управління створює певний системаутворюючий характер, тому що саме через комунікації і формується і відкритість владі, і саме забезпечує той елемент демократії, такий як доступ громадян до інформації, через які безпосередньо і формується та довіра
Speaker A
до державних інституцій та здійснюється безпосередній елемент ее системи, як зворотній зв'язок. А саме тому в умовах тих динамічних змін [прочищення горла] і певного інформаційного перевантаження а є певні проблеми щодо дезінформації.
Speaker A
І саме тому хочу знову ж таки закцентувати увагу, що актуальність дослідження саме інформаційно-комунікаційного є досить таки актуальним, враховуючи і цифрову трансформацію, і кризовий стан, і, а, необхідність створення певних нових елементів комунікаційної політики.
Speaker A
Е, [прочищення горла] дійсно, робота активно пов'язана із науковою діяльністю нашого університету і, а, забезпечен забезпечує [прочищення горла] виконання деяких науково-дослідних тем. Е, і саме тому є надзвичайно актуальним. Якщо [прочищення горла] говорити про зміст роботи то він є він виконаний на належному рівні,
Speaker A
обґрунтованість, є чіткі висновки, рекомендації. Саме тому робота, е, характеризується логічною побудовою, послідовністю у викладенні матеріалів та а певним замезв'язком між метою, завданнями та безпосередньо отриманими результатами.
Speaker A
Якщо говорити про [прочищення горла] наукові досягнення, то Андрій Васильович має достатній рівень всіх наукових праць. Безпосередньо за темою дисертації було опубліковано вісім наукових праць, з яких три статті в фахових виданнях. є стаття видання, яка індексується в накометричній базі Webв
Speaker A
Science і відповідно а чотири публікації у збірниках всеукраїнських та міжнародних конференцій. Тому відповідно всі публікації автора, вони відповідають діючим вимогам.
Speaker A
Е, і тому, оцінюючи високий рівень виконаного дослідження, його певну наукову обґрунтованість, практичну значеність, а [кашель][прочищення горла] можна сформувати загальний висновок, що дійсно дисертаційна робота ППК Андрія Васильовича є самостійною, завершеною працею, яка має наукову новизну і безпосередньо практичні значення. А дисертантом
Speaker A
вирішено актуальне наукове завдання і всі отримані результати є тому підтвердженням. А саме тому можна зробити загальний висновок, що дійсно попик Андрій Васильович заслуговує на просудження ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 публічне управління та адміністрування.
Speaker A
Я буду підтримувати цю роботу. Дякую. Дякую вам. Дякую, Оксана Сергіївна. І дозвольте мені також сказати кілька слів стосовно цієї роботи.
Speaker A
Хочу подякувати Андрію Васильовичу за смістовну та грунтовану відповідь. Е, е-е, його результати дисертації. Вона є надзвичайно актуальною в сучасних умовах, тому що ефективність діяльності публічної влади деталі більше залежить не тільки від якості рішень, [прочищення горла] управлінських рішень, але і від здатності забезпечувати
Speaker A
відкриту результативну комунікацію. Ну, насамперед суспільством з громадянами в умовах цифрової трансформації, розвитку електронного урядування, враховуючи ті виклики, які пов'язані з війною та протидією дезінформацією, питання саме інформаційно-комунікаційного забезпечення публічного управління набувають особливого значення. Саме тому ця тема є актуальна, відповідає актуальним
Speaker A
потребам розвитку системи публічного управління України. Е, привертаю увагу комплексний підхід автора до дослідження проблем.
Speaker A
Робота базується сучасній методології. Результати свідчать про належний рівень теоретичної підготовки здобувача про його здатність самостійно вирішувати складні наукові завдання.
Speaker A
Особливо позитивно хочу відзначити проведений аналіз інформаційно-комунікаційних процесів у системі публічного управління. Саме якість комунікації між владою, громадянами та іншими зацікавленими сторонами значною мірою визначає ефективність управлінських рішень і рівень суспільної довіри.
Speaker A
Все окремо потрібно відзначити, що результати міжнародних досліджень свідчать про наявність певних викликів у сфері медіаграмотності, про що нам е грунтовно розповів здобувач ее у сфері суспільної довіри, інформаційної стійкості.
Speaker A
Ну і це ще раз підкреслює важливість наукових пошуків у цій сфері. Важливо також відзначити, що основні результати дисердації пройшли в належну пробацію та опубліковані у фахових наукових виданнях, що підтверджує їхню наукову значущість.
Speaker A
Безумовно, як і будькі грунтовні дослідження, робота містить окремі дискусійні положення та зауваження, однак вони не впливають на загальне позитивне враження від дисертації і не зміншують її наукової цінності.
Speaker A
Також хочу відзначити роль наукового керівника Олі Мстислава Неруденка, професійний досвід, наукова компетентність, якось сприяло високому рівню виконання цього дослідження.
Speaker A
І загалом вважаю, що дисертація Попіка Андрія Васильовича є завершеним самостійним науковим дослідженням, відповідає встановленим вимогам, а її автор заслуговує на присудження ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 публічне управління та адміністрування.
Speaker A
Оскільки всі члени спеціалізованої вченої ради виступили, хочу надати слово науковому керівнику, доктору нау державного управління, професору, завідувачу кафедри менеджменту та адміністрування національного університету Чернігівської політехніки Руденко Ользі Мстиславович.
Speaker A
Е, дякую, шановний Ігорю Михайловичу. Е, ну, перш за все, хочу щиро подякувати шановним членам спеціалізованої вченої ради, ну, за такі ваші, е, гарні слова підтримки, висловлені в обговоренні.
Speaker A
Е, тому що дійсно я надзвичайно переживала за цю роботу, е, тому що працювати з Андрієм Васильовичем, ну, було з одного боку легко, а з другого боку складно, тому що він є представником органів публічної влади. І коли постало питання, яку власне тему
Speaker A
нам обирати для дослідження, дійсно хотілося спрямувати зусилля на те, щоб, е, запропонувати якісь дієві механізми власне для е забезпечення ефективності функціонування системи публічного управління. І, звичайно, безліч різних механізмів, безліч різних напрямів. І хотілося обрати щось таке, щоб було, ну, не просто розкрите з
Speaker A
наукової точки зору, а щоб воно було практичним. І власне от Андрій Васильович, як практик, дійсно запропонував оцю тему стосовно інформаційно-комунікаційного забезпечення. Він багато років працює в цій сфері. його багаторічний досвід спілкування, власне, з аудиторією, багаторічний досвід спілкування з
Speaker A
громадянами знання власне цієї системи з середини дозволили нам сформулювати от таку тему. І я сподіваюся, що на нам вдалося її розкрити. Ну, що стосується особистості Андрія Васильовича, е, я хочу сказати, що він дійсно вже на сьогодні є сформованим науковцем. Ви бачили перелік
Speaker A
його публікацій. Ми починали працювати фактично з першого року, починали з тез. Е, статті є статті у виданнях, які індексуються Web of Science. Е, тому дійсно, власне, наші оці дослідження, вони виходять вже на інший рівень. Е-е, що стосується, е, теми дисертаційної
Speaker A
роботи, не буду багато зупинятися, тому що дійсно опоненти, рецензенти доволі гарно висловилися. Єдине хотіла підкреслити, що на мою думку, власне, оця наша робота - це є класичне поєднання з одного боку комплексного підходу, а з іншого боку диференційованого підходу. Тому що я
Speaker A
вважаю, що нам вдалося от власне в комплексі показати оцю проблему взаємодії і проблему інформаційно-комунікаційного забезпечення і досягнення якогось оптимального варіанту взаємодії.
Speaker A
Дійсно, через з одного боку саму взаємодію як таку і суб'єкт суб'єктну, і суб'єкт обб'єктну з іншого боку через певні показники, які ми розкривали через організаційний механізм і не просто показники, а вироблення власного показника, який ми назвали показник оцінювання спроможності
Speaker A
стійкості системи. І, власне, через оцю оцінку запропонувати ті нові критерії і підходи, за яким можна виміряти, оцінити і запропонувати щось дійсно нове і дієве. Ну, не можемо говорити, що це є щось нове, а можемо говорити про це, що
Speaker A
це є новий рівень. Новий рівень власне е-е класичного підходу. Тобто ми говоримо про нові функції, про нові пріоритети, про нові якісь адаптивні механізми. От власне з цієї точки зору, мені здається, що в нас дійсно вийшла цікава, комплексна і інноваційна робота. Е, ще
Speaker A
раз щиро вдячна опонентам, рецензентам Ігорю Михайловичу, як голові, за гарні слова підтримки. Дякую. Дякую, Ольславівна.
Speaker A
Чи є ще бажаючі виступити? Немає. Якщо немає заперечень, пропоную завершити дискусію. Шановні колеги, нами попередньо було розроблено проект рішення спеціалізованої вченої ради і дозвольте його зачитати.
Speaker A
Спеціалізована вчена рада ДФ62026 Національного університету Чернігівська політехніка прийняла рішення про присудження ступеня доктора філософії Попіку Андрію Васильовичу е галузі знань 28 публічного управління та адміністрування на підставі прилюдного захисту дисертації на тему забезпечення ефективності функціонування системи публічного управління інформаційно
Speaker A
комунікаційний аспект за спеціальністю 281 публічне управління та адміністрування. Попік Андрій Васильович 1985 року народження, громадянин України, освіта вища. У 2010 році закінчив Міжнародну академію управління персоналом за спеціальністю правознавства. У 2014 році Академія внутрішніх справ України за спеціальністю правознавства протягом
Speaker A
1920 років працював на посаді радника міністра юстиції України. Ее в 2023 році був призначений начальником Чернігівської районної військової адміністрації Чернігівської області.
Speaker A
Нині в з-го року працює на посаді виконуючи обов'язки директора комунального підприємства готельно-туристичного комплексу Придеснянській Чернігівської обласної ради. З 1.09.22 до 31.08.26 років навчаються в аспірантурі Національного університету Чернігівська політехніка на кафедри менеджменту та адміністрування за спеціальністю 281 публічне управління та адміністрування.
Speaker A
Дисертацію виконано в Національному університеті Чернігівська політехніка Міністерства освіти і науки України міста Чернігів. Науковий керівник Руденко Ольга Стиславівна, доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри менеджменту та адміністрування Національного університету Чернівська політехніка.
Speaker A
Здобувач має вісім наукових праць, з них три статті у науково-фахових виданнях, одна стаття у виданні індексовано науково-меторичної бази Scopus Web of Science та чотири публікації у збірниках всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференцій.
Speaker A
І зараз переходимо до процедури відкритого голосування. Прошу членав спеціалізованої чинної ради проголосувати щодо присудження попліку Андрію Васильовичу ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 публічного управління та адміністрування. Хто за?
Speaker A
Проти? Дякую. Утримався? Немає. На підставі результатів відкритого голосування спеціалізована вчена рада присуджує Попліку Андрію Васильовичу ступінь доктора філософії з галузі знань 28 публічного управління та адміністрування за спеціальністю 281 публічне управління та адміністрування.
Speaker A
Е, чи є зауваження щодо рішення спеціалізованої вченої ради? Немає. Немає. Дозвольте привітати Попика Андрія Васильовича з успішним захистом дисертації. І слово надається аспіранту Попику Андрію Васильовичу. Будь ласка.
Speaker A
[прочищення горла] Е-е, шановний пане голову, шановні опоненти, резиденти, мій науковий керівник, найкращий науковий керівник, дозвольте подякувати щиро від, е, від душі за надану можливість представити та захистити дисоційну роботу. Хочу висловити окрему величезну подяку керівництву Національного університету Чернівська політехніка
Speaker A
за роки навчання в аспіратурі, за надану можливість в такий важкий час для України підготувати і захистити свою роботу. Хочу подякувати окремо Збройним силам України за те, що вони ее дали таку можливість нам всім. Особливо хочу подякувати і висловити вдячність членам
Speaker A
спеціалізованої вченої ради, шановному голові Ігорю Михайловні Лічку. Дякую вам дуже. Шановному Паленку Милан Петровичу Лопушинському дякуємо. Надію Сергію Калашник, дякую вам дуже. Олена Олегна Ахметові, дякую вам дуже. шановному рецензенті Оксани Сергіївни Лащук. Дякую вам дуже е-е від щирого серця за
Speaker A
приділену увагу до нашої дисетаційної роботи позитивне ставлення, зауваження, конструктивні рекомендації за ваш час і в подальшому всі ваші пропозиції будуть обов'язково враховані в нашій роботі і при поготові наукових доробків і праць обов'язково. Особливу вдячність хочу висловити моєму науковому
Speaker A
керівнику Ольга Тславна, дякую вам дуже. Ее ви класний фаховий спеціаліст. Я вас дуже поважаю за це. Ви гарна людина і величезно вам дякую за пожу співпрацю. Е зі мною було нелегко, я розумію. Вибачте мене, будь ласка, за роки
Speaker A
мученій, так сказать, але я старався, як міг, від щирого серця. Дякую всім за підтримку і дякую всім за увагу. Дякую вам.
Speaker A
Дякую. На цьому засіданні спеціалізованої вченої ради ДФ62026 вважається закритим. Дякую всім за увагу.
Topics:захист дисертаціїдоктор філософіїпублічне управлінняінформаційно-комунікаційний аспектЧернігівська політехніканаукова радауправління в кризових ситуаціяхдезінформаціянаукові публікаціїадміністрування
