Skip to content
Start free
Get App

Лекція 1.2 Генезис та епідиміологія суїцидальної поведінки

Лекція розглядає теорію Баумейстера про суїцид як втечу від себе, аналізує психологічні механізми та соціальний контекст суїцидальної поведінки.

Key Takeaways

  • Суїцидальна поведінка часто є спробою втечі від нестерпного психічного болю.
  • Суб'єктивна оцінка подій відіграє ключову роль у формуванні суїцидальних намірів.
  • Когнітивна деконструкція знижує здатність до самоконтролю і планування майбутнього.
  • Ризик суїциду пов’язаний із зниженням поведінкового гальмування та контролю імпульсів.
  • Соціальний контекст і особистісні характеристики взаємодіють у розвитку суїцидальної поведінки.

What the video covers

  • Теорія Баумейстера розглядає суїцид як спробу втекти від інтенсивного психічного болю та розчарування в собі.
  • Важливо враховувати суб'єктивне сприйняття подій, яке може відрізнятися у різних людей.
  • Основні кроки теорії включають розбіжність між очікуваннями та реальністю, самозвинувачення та негативну оцінку себе.
  • Приклад студента ілюструє, як невдачі можуть бути суб'єктивно сприйняті як особиста провина.
  • Когнітивна деконструкція призводить до звуження мислення, зниження поведінкового гальмування і ризикової поведінки.
  • Зниження контролю імпульсів пояснює появу суїцидальної та ризикової поведінки, включаючи самопошкодження та небезпечні дії.
  • Теорія підкреслює важливість соціального контексту та взаємодії особистості з оточенням.
  • Відсутність ефективних механізмів регуляції емоцій і проблемних ситуацій сприяє розвитку суїцидальної поведінки.
  • Розглядаються когнітивні, афективні, поведінкові та фізіологічні компоненти суїцидального режиму.
  • Лекція є частиною курсу, що системно аналізує генезис та епідеміологію суїцидальної поведінки.

Chapters

  1. 00:00Вступ до теорії Баумейстера про суїцид
  2. 04:18Самозвинувачення як ключовий етап суїцидальної поведінки
  3. 09:11Когнітивна деконструкція та її вплив на поведінку
  4. 13:23Дефіцити пам’яті та їх роль у суїцидальності
  5. 18:14Психологічна аутопсія та дослідження передсмертних записок
  6. 22:44Інтеграція біологічних і соціальних факторів у суїцидальній поведінці
  7. 27:42Когнітивні аспекти: безнадія та упередження в обробці інформації
  8. 31:57Комплексний підхід до розуміння суїцидального режиму

Answers

Questions about this video

Що таке теорія Баумейстера про суїцид?

Теорія Баумейстера розглядає суїцид як втечу від нестерпного психічного болю, що виникає через розбіжність між очікуваннями та реальністю, а також через самозвинувачення.

Як суб'єктивне сприйняття впливає на суїцидальну поведінку?

Суб'єктивне сприйняття подій визначає, наскільки людина відчуває біль чи розчарування, що може призвести до суїцидальних намірів навіть при об'єктивно незначних обставинах.

Яка роль когнітивної деконструкції у розвитку суїцидальної поведінки?

Когнітивна деконструкція звужує мислення, знижує контроль імпульсів і поведінкове гальмування, що підвищує ризик суїцидальної та ризикової поведінки.

Full Transcript — Download SRT & Markdown

00:11
Speaker A
Продовжимо говорити про теорії самогубства. І наступний, а, м, чию теорію ми будемо обговорити — це Баумейстер. Він, е, в своїй роботі "Самогубство як втеча від себе", е, 1990 року, він аналізує самогубство з точки зору, а, по від як порятунок від розчарування в собі, відчуття невідповідності ідеальному я.
00:31
Speaker A
А він стверджував, що самогубство — це є такий самогубство, суїцидальна спроба взагалі є спробою втечі від інтенсивного і суб'єктивно непереносимого психічного болю. А чому суб'єктивно? Тому що, е, ми можемо помітити, що одна і та сама обставина
00:59
Speaker A
або одна і та сама подія може у різних людей викликати різні реакції. І те, що для однієї людини буде стерпно і е нормально, для іншої людини буде а-е непереносимо. Вона буде відчувати себе а вразливою, буде відчувати себе в
01:19
Speaker A
небезпеці і так далі. Тому ми говоримо про суб'єктивне переживання. І коли в нашій практиці наші клієнти говорять нам про е якусь подію, яка виглядає взагалі не, скажімо так, не якоюсь травматичною, а або страшною, то ми маємо розуміти, що для іншої людини
01:39
Speaker A
вона може бути трактована по-іншому. І це не має викликати, е, скажімо так, невіру. Ми маємо вірити і розуміти, що суб'єктивно це може так переживатися.
01:53
Speaker A
Теорія Баумейстера, вона має послідовний характер з низкою кроків, які призводять до остаточного виникнення суїцидальності. І по-перше, він говорить, що люди відчувають таку суттєву розбіжність, суттєву розбіжність між власними очікуваннями та результатами, ее фрустрованими цілями та особистостями, невдачами. І ця, е-е, є,
02:20
Speaker A
е, в цьому підході є його схожість з теорією Шнейдмана, якому ми будемо, ее, далі розглядати. Ее, для Шнейдмана фрустровані психологічні потреби є суттєвим е-е предиктором для суїцидальної поведінки. Так ось, оці особисті очікування та результати, вони виникають в соціальному контексті. Е, це
02:45
Speaker A
може бути в стосунках більш широких. Це може бути робочі стосунки, стосунки з людьми, яких ми зустрічаємо десь на вулиці, в магазинах і до інтимних стосунків, да, це стосунки з самими близькими людьми. Ось в цьому соціальному контексті широкому досить
03:06
Speaker A
виникають ось ці переживання розбіжності, невідповідності в очікуванні тому, як мене сприймають або результати моєї діяльності і е-е тим, як я себе переживаю.
03:21
Speaker A
Крім того, Баумейстер визнав, що відчутна оця негативна розбіжність між цілями і сприйняттям невдачі може бути спотворена в процесі оцінювання.
03:35
Speaker A
Тобто ми щось робимо, отримуємо якийсь результат, а оцінку цьому результату надаємо власне ми самі. І ось в цьому процесі оцінювання може відбутися спотворення. Тобто ми можемо прописати результату негативний е-е контекст і сказати, що е-е те, що я очікувала, не відбулося.
03:58
Speaker A
Хоча це може бути трактовано іншими людьми як позитивний результат. Вони можуть говорити, що ні, це там відповідає твоєму запиту чи твоїй діяльності і так далі. Тобто ми говоримо про суб'єктивне оцінювання цього процесу.
04:18
Speaker A
Наступним кроком є те, що внутрішньо по визначенню цього результату як негативного відбувається самозвинувачення. Тобто, е, те, що такий результат був отриманий, ее, винуватий я сам чи я сама, що мої дії призвели до цього, мої особистісні якості е винні в тому, що я отримав
04:46
Speaker A
такий негативний результат. Е-е, Баумейстер підкреслює складову ідентичності в цьому процесі. Унікальною особливістю особистих характеристик, якостей та навичок є те, що вони зазвичай вважаються більш стійкими до змін, а особливо перед обличчям невдачі або поразки.
05:09
Speaker A
І ось результатом такого є нестерпний, болісний, пригнічуючий афект. Щоб проілюструвати, про що йде мова, як відбувається ось це оцінювання результату, приведу приклад студента, який закінчує відомий престижний вуз, закінчує його з високими балами. І його очікування є, що як тільки я закінчую університет, одразу
05:37
Speaker A
я знаходжу престижну роботу, оскільки я є гарним студентом, приклав багато зусиль до завершення цього навчання, і тому я маю бути оцінений в короткі терміни іду досить високо. На практиці в реальності відбувається, що не поступають одразу запрошені на якісь
05:59
Speaker A
гарні посади, не відбувається швидкої реалізації бажань. І це трактується а цією молодою людиною, як те, що а я думав, що я є таким класним спеціалістом, що я є успішним. Проте я бачу, що мене не запрошують одразу на роботу, а це
06:24
Speaker A
відбувається, мабуть, через те, що я є недостатньо хорошим, недостатньо кваліфікованим. Тобто ця невдача приписується власним якостям. Не враховується реальний контекст, де а людина тільки завершила університет, потрібен якийсь час і потрібен, мабуть, якийсь досвід робочий саме для того, щоб
06:42
Speaker A
знайти хорошу роботу, для того, щоб відчути себе реалізованим. Тобто результат одразу є негативним. І ось це саме звинувачення, воно може впливати на те, як людина буде діяти і може використовувати для полегшення страждання або для покарання таку самопошкоджуючу поведінку.
07:10
Speaker A
Остаточним елементом теорії втечі, тобто після того, як відбувається оця розбіжність між ідеєю, як це має бути, і результатом, і далі негативним оцінюванням, то наступним кроком є а бажання втекти від цього переживання негативного афекту, як у випадку зі студентом. Тобто
07:31
Speaker A
все, що я переживаю, є настільки нестерпним, що е-е наступним кроком є когнітивна деконструкція, тобто від'єднання ось цього ефективного переживання від когнітивного змісту. Тобто мені настільки боляче, я настільки відчуваю, мені настільки соромно, я настільки відчуваю свою провину, що я навіть
07:51
Speaker A
думати про це не можу. І через недостатній набір навичок впоратися з таким переживанням, вирішувати проблеми, регулювати цей ефект, відсутністю набору зрілих механізмів і здатності регулювати негативний ефект, може відбуватися е суїцидальна поведінка стає можливою.
08:19
Speaker A
Характерними рисами цього когнітивного стану, деконструкції є те, що людина зосереджується на конкретних діях або відчуттях. І націлена стає тільки на проксимальні цілі, нагальною важливості. Тобто те, що ось прямо зараз я маю зробити, тобто там немає а-а роздумів про перспективи, про майбутнє,
08:44
Speaker A
вона звужує свою когнітивну діяльність для того, щоб уникати е цих нестерпних переживань. Проте ми пам'ятаємо, що навіть когнітивне уникання, воно залишає афективне переживання, яке е продовжує діяти, продовжуватися. І виявляється у поведінці, якщо ми це когнітивно не обробляємо, то ми намагаємося впоратися
09:11
Speaker A
з цим за допомогою поведінки. Е-е в цьому процесі ця когнітивна деконструкція, вона призводить до зниження поведінкового гальмування.
09:21
Speaker A
Тобто, оскільки немає можливості обробляти свої ефективні стани, людина, а в інших ситуаціях, коли ця здатність присутня, вона може загальмувати себе, подумати про наслідки, то в стані когнітивної деконструкції відсутні е такі розмірковування про наслідки своєї поведінки і є така розгальмованість.
09:46
Speaker A
Е-е, також, е, проблема з контролем імпульсів, е, та появою ризикової поведінки, яка включає і суїцидальність.
09:56
Speaker A
А-а, оце зниження контролю імпульсів допомагає пояснити, е, безліч пов'язаних факторів ризику суїциду. Вона включає вживання речовин, е, самопошкодження, потенційно небезпечну для життя поведінку. А що ми туди включаємо? Ми туди включаємо швидкісну їзду на автомобілі, особливо е без
10:24
Speaker A
захисту ременями безпеки, незахищений секс, е, заняття, ее, ризиковими видами спорту, це таке вільноодиночне скелелазення, рафтинг на складних рівнях і так далі. Е-е, це те, про що ми говорили, що є якась поведінкова дія, проте не прораховуються наслідки такої ризикової поведінки. І ми, а-а,
10:49
Speaker A
відносимо це також до, е-е, таких суїцидальних е-е поведінок, тому що це потенційно може завершитися летально. І результатом згідно з теорією Баумейстера є те, що когнітивна деконструкція призводить до звуженого мислення та труднощів в ефективному вирішенні проблем. І це
11:14
Speaker A
призводить до ризику смерті від самогубства. Тобто, е, підсумовуючи, ми бачимо, що коли людина вирішує щось поведінкою, вона діє так, тому що немає здатності вирішити щось когнітивно, тобто обробити афект когнітивно. І відігрування, тобто реалізація цього ефекту відбувається на поведінковому рівні.
11:43
Speaker A
І унікальною особливістю теорії Баумейстера є те,
12:07
Speaker A
Наступна теорія, яку ми розглянемо - це теорія надмірно узагальненої пам'яті Вільямса та моделі суїциду, як крику болю.
12:17
Speaker A
Як зазначалося в обговоренні когнітивної, ее теорії, Вільямс та колегі визначали критичну роль надмірно узагальненої пам'яті в суцидальному процесі. Що таке надмірно узагальнена пам'ять? Це м коли е-е є порушення автобіографічної пам'яті. Тобто люди, які перебувають у групі ризику суїцидальної поведінки, вони мають такий
12:46
Speaker A
дефіцит автобіографічної пам'яті. Про що йде мова? Е, це мова йде про те, що є ускладненим пригадування подій життя, а що призводить різних подій життя, тобто концентрація більш відбувається на негативному аспекті, а позитивні події, які б могли давати в стані е стресу аа
13:14
Speaker A
здатність повертатися до того, що в досвіді бували позитивні моменти, давати надію на майбутнє. Ось це стає неможливим.
13:23
Speaker A
Немає доступу до такого когнітивного матеріалу, який би сприяв надії вирі вирішенні проблем. А даних про те, як надмірна узагальненість пам'яті корелює з тяжкістю е-е хвороб немає. А-а, тому ми будемо говорити про те, що ця цей дефіцит автобіографічної пам'яті,
13:49
Speaker A
він притаманний групі ризику соцідальної поведінки. Вільямс Вільямс не описує конкретних механізмів дії надмірно узагальнення автобіографічної пам'яті, але говорить про дані емпіричні, які пов'язують ось такий феномен з травмою, особливо тією травмою, яка трапляється в дитячому або підлітковому віці. З
14:22
Speaker A
функціональної точки зору висувається гіпотеза аа цього дії механізми надмірно узагальненої пам'яті. Чому взагалі виникає цей феномен? Він говорить про те, що для того, щоб подолати спогади про негативний досвід, а є таке перекриття пригадування. Тобто я не буду пригадувати, щоб е витримувати життя,
14:49
Speaker A
щоб витримувати е те, що зі мною відбулося. Я не буду це пригадувати. Я буду намагатися заблокувати спогади, а закаплювати їх.
14:59
Speaker A
Проте разом з капсулюванням, е, негативних спогадів звужується, е, здатність до е таких, скажімо так, до використання пам'яті. І з позитивної точки зору, тобто немає здатності не тільки пригадати щось негативне, а і ее такого здатності ее спиратися на позитивні
15:22
Speaker A
е спогади. Ми можемо також сказати що нездатність подорожувати такими просторами пам'яті, вона призводить до суїцидальної кризи, тому що вирішення проблем та мислення, а вони є такими заблокованими. Хоча, за словами Вільямс, надмірна узагальненість пам'яті приглошує негативний емоційний дистрес і
15:56
Speaker A
дисфорію, вона має практичну ціну, тобто збільшення суцидальної кризи. Були підсумовані емпіричні дані про наслідки надмірної узагальненості пам'яті щодо суїдальності. І такими наслідками є епізоди емоційного розладу.
16:19
Speaker A
вони тривають довше через порушення вирішення проблем. Тобто проблема не вирішується і емоційні стани такі афективні, вони тривають більш довго. Це порушує міжособистісне вирішення проблем, тобто соціальні наслідки і обмежує здатність людини мислити в майбутньому та проявляти надію, тобто рухатися а-а до спогадів для того,
16:49
Speaker A
щоб мати надію на майбутнє. І в широкому розумінні результат цього феномену - це підвищений ризик суїцидальності.
16:59
Speaker A
Вільямс та колегі інтегрували надмірно узагальнену пам'ять у модель суїциду як крикоболю. Ця модель крикоболю концепталізує суцидальну поведінку як відповідь крик на ситуацію, яка складається з трьох компонентів. Це поразка, неможливість втечі та відсутність порятунку. Ось ці переживання, які відчуває людина,
17:24
Speaker A
це є нестерпні переживання. вони можуть суб'єктивно переживатися як пастка, ее, як безвихід з цієї ситуації. І, ее, цей процес психологічний, він пов'язаний з суб'єктивним сприйняттям людини своєї ситуації, своїх обставин, як неконтрольованих, невпинних та неминучох. Наступною теорію, яку ми
17:48
Speaker A
розглянемо - це ее теорія психічного болю Шнейдтмана. Ми вже його згадували. це, е, провідний американський суїцидолог танатолог. Він, е, був першим директором центру досліджень та профілактики, е-е, самогубство в Лос-Анджелесі. Е, він зацікавився, е-е, самогубствами е після Другої світової війни, коли він потрапляє до
18:14
Speaker A
архівів. І там він знаходить велику кількість передсмертних записок, які вони залишали своїм близьким людям. І він почав досліджувати ці записки. І тоді з'являються в нього гіпотези, він починає своє дослідження і роботу з суїцидальними пацієнтами.
18:41
Speaker A
варто зазначити, що він був ще й танатологом. І він порівнював свої переживання як танатолога та суїцидолога. Вони були досить різні, тому що коли він відвідував своїх пацієнтів як тонатолог, це люди, які помирають, і відвідував своїх пацієнтів, ті, які
19:03
Speaker A
робили спробу самогубству, то він відмітив оцю різницю сприйнятті, що а важче йому було бути танатологом через те, що коли ти тикаєшся зі стражданням людини, яка не обирає смерть і вона б хотіла жити, проте вона не може перебороти е обставини, не може
19:24
Speaker A
перебороти смертельність своєї хвороби і ее на порівняльні з людьми, які обирають е смерть, хоча могли б жити. Це ні в якому разі не обезцінює страждання люди людей які роблять спроби самогубства.
19:44
Speaker A
Проте його вразило саме це стикання з людьми, які помирають. І вони не обирають, не обирають цей шлях.
19:57
Speaker A
Закінчуючи свою кар'єру суїцидолога, Шнейдман написав: "Тепер я можу висловити свою основну думку буквально в трьох словах. Самогубство викликається психією. Під психологією мається на увазі страждання, мука, роздратування, біль. І цей біль має психологічну природу. Він виникає від надмірного сорому, почуття привини, приниження, від
20:22
Speaker A
відчуття самотності, страху, старіння чи важкої смерті. Тобто багатьох дуже факторів те, що людина може, те, що у людини може викликати відчуття е-е психічного болю.
20:38
Speaker A
І коли цей біль виникає, його реальність не викликає жодних сумнівів. Основним джерелом цього болю за Шнейндманом є фрустровані психологічні потреби. Він розрізняв два вида потреб. Це первинні потреби, які є на основі біологічних і вторинні - це загалом психологічного характеру.
20:59
Speaker A
І за шнейдманом самогубство може виконувати функції регуляції, тобто знижувати больові відчуття. самогубство ві відбувається, коли ее психічний біль стає настільки нестерпним, тобто це така висока інтенсивність а-а і подоланий поріг індивідуальної переносимості психічного болю, то людина тоді може прибігати до е суїцидальних
21:30
Speaker A
спроб і за і до завершеного. Самоопсоздатність до витримування, вона формується на базі індивідуальної історії та досвіду. Ми говоримо про те, що в процесі е виховання дитини, е взаємодії з оточенням, з дорослими, е, які опікуються дитиною, відбувається формування оцієї здатності до
21:56
Speaker A
витримування, бо ми всі живі люди, ми всі стикаємося так чи інакше з тим, що наші потреби є фрустрованими і здатність до оцієї витримки, до гнучкого реагування. Вона формується саме в процесі ее дитячого дитячо-дорослих стосунків.
22:18
Speaker A
Е-е ця мова йде про афективну толерантність, тобто здатність витримувати переживання ефекту. Ее звернемося до статті Елізабет Зельцель. Вона написала про здатність до емоційного зростання в 1970 році. Виходить ц стаття, і вона в цій статті визначила фіктивну толерантність, як здатність свідомо
22:44
Speaker A
витримувати емоційний стани. Вона зазначила, а-а, що афективна толерантність включає в себе цілий ряд ресурсів дій, за я, за допомогою яких можливе свідоме переживання емоцій.
23:00
Speaker A
Ця здатність базується на уявлення людини про себе та її способі інтерпретувати почуття. Тобто, е-е, це суб'єктивна інтерпретація подій того, що відбувається з людиною.
23:15
Speaker A
Е- періодичне пом'якшення цих станів дає можливість витримувати ефективне переживання, а заспокоюва заспокоїтися, відновити емоційну рівновагу. Проте, коли е-е це не відбувається, то е це є переживання є нестерпним, а здатність ее пом'якшувати, витримувати і переживати, вона можлива лише за умови, коли людина
23:44
Speaker A
може з'єднати те, про що ми вже говорили, і я буду багато раз це повторювати, з'єднати ефективне переживання з когнітивними, з ментальними процесами, тобто пов'язане зі здатністю мислити і мислити саме в стані, коли є афективне перенавантаження психіки.
24:08
Speaker A
Як відбувається формування патернів афективної толерантності? А те, про що ми вже говорили, що в формування відбувається в процесі взаємодії між дитиною, дорослими. е-е материнський об'єкт. Чому материнський?
24:26
Speaker A
Тому що ми так об'єднаємо під назвою материнський об'єкт, е-е, от чуюче, е-е, піклу піклуюче середовище в ідеалі, звичайно, щоб це був материнський об'єкт. Про це це може бути той піклувальник який знаходиться з дитиною, допомагає дитині витримувати сильні емоції, які, е,
24:49
Speaker A
звичайно до певного часу дитина не може сама витримувати. Вона просто переживає ефект у чистому вигляді. Їй боляче, холодно, погано, ее в неї щось болить.
25:00
Speaker A
І е-е саме опікун, материнський об'єкт допомагає витримувати ці переживання тим, що ментально обробляє ці процеси, описуючи їх, трактуючи їх і не дає дитині знаходитися в стані, коли ее цей афект ее починає загрожувати, стати надмірно інтенсивним і пода і подавляючим.
25:25
Speaker A
І у випадку, коли відсутні такі чуйні і підтримуючі опікуни, дитина стикається з ефектами, які перевищують її здатності до опрацювання та регулювання. І це призводить до травматичного досвіду стикання з ефективним переживанням.
25:46
Speaker A
Тобто, е, коли наближається от якийсь стан, коли мені не подобається, мені погано, е, щось не виконується, то немає ось цього досвіду, щось з цим робити, як це регулювати, як це описувати. І, е-е, через довготривалий вплив, а він довготривалим стає через відсутність
26:08
Speaker A
регуляції, е то, е, це впливає, е, потім на здатність до афективної толерантності. Тобто формування ефективної толерантності починається від народження і дає змогу в майбутньому використовувати більш зрілі механізми, витримувати сильні афективні переживання звертатися мати досвід, як звертатися за допомогою
26:35
Speaker A
в цих станах. А невдача цього процесу призводить до розви розвитку алекситемії та використання її як примітивного захисту для знеболення та утримання утримання себе поза свідомістю непереносимих переживань. Ми будемо говорити про лекситемію, бо це є важливим конструктом, який допомагає
26:58
Speaker A
зрозуміти аа чому саме суїдальність стає вибором. Ее для того, щоб впоратися з якимось впоратися з переживаннями.
27:13
Speaker A
Шнейдман припустив, що більшість випадків самогубств виникають через розчаровані потреби, які належать до однієї з чотирьох категорій. Які це категорії? Перше - це зруйнована любов, прийняття чи приналежність, тобто невідчуття, що і тебе люблять, що ти і тебе приймають і ти належиш е-е до ее
27:33
Speaker A
соціальної групи. порушений контроль, надмірна безпорадність і розчарування, тобто нездатність контролювати об'єкт, відчуття себе безпорадним, тобто ти не можеш впливати. І розчарування, це розчарування може бути як по відношенню до себе, тобто я розчаровую себе, так і по відношенню до інших. Інші
27:56
Speaker A
розчаровують мене. порушені на самооцінка та почуття сорому, провини, поразки, приниження та ганьби і розрив ключових відносин. Це також може бути причиною виникнення ее ризикової поведінки.
28:15
Speaker A
І зрозуміло, коли ми називаємо ці категорії, то кожна людина так чи інакше переживає е схожі е схожі відчуття розчарованості і в більшій чи менші меншій меншому ступеню. Проте, а-а, мова знову ж таки йде про здатність витримувати. Тобто хтось, е, відчуваючи
28:48
Speaker A
себе на якомусь етапі життя, е-е, що його не люблять, що падає самооцінка, може це усвідомити, відслідкувати, описати іншим, попросити про допомогу, описати свої переживання. І так, це буде боляче і неприємно, але це може можливо витримувати. Інша категорія людей, які
29:12
Speaker A
потім ста потрапляють в групу ризику суїцидальної поведінки. Це якраз та категорія людей, які це сприймають як непереносимі ее переживання, те, з чим я не можу бути, що я не можу витримати.
29:29
Speaker A
І також Шнейдман виділяє загальну характеристику ознаку суїцидального стану. Це звуження свідомості, в якому увага концентрується тільки у такому одному вузькому тонелі, де відсутня можливість бачити інші варіанти. Тобто, е, і якраз одним з завдань психотерапії може полягати в тому, щоб, е, допомогти людині бачити
29:56
Speaker A
інші варіанти. вирішення послабити таку рішучість до якоїсь небезпечної поведінки. Коли ми працюємо, ми можемо почути оцю звуженість, оце тунельне мислення, коли людина каже: "Е, все, або нічого, або от все буде так, як я хочу, або взагалі я це не буду сприймати". І ось таке
30:23
Speaker A
розщеплення на е біле та чорне, на все або нічого. Воно говорить нам про те, що мислення відбувається в такому тонельному режимі. Також Нейтман називає 10 загальних рис самогубства, для яких загальною метою є пошук рішень. Перший - це він говорить про те, що загальною метою
30:45
Speaker A
самогубства є вирішення. Тобто самогубство, воно сприймається як вихід ситуації, вирішення життєвих проблем, дилеми, кризи і так далі. І щоб зрозуміти причину самогубства, треба насамперед визначити, що саме е наші пацієнти або клієнти намагаються вирішити таким способом.
31:08
Speaker A
Наступним завданням самогубства є припинення свідомості, тобто припинення, переживання відчуття е болю е-е бажання виключити свідомість, бажання не е відчувати це. Е, і особливо це притаманно, коли людина мислить таким чином в стані звужено знаходиться когнітивної обробки ефекту. Загальним стимулом до скоєння самогубства є
31:43
Speaker A
нестерпний психічний біль. Тобто, е, людина, м, яка має суцільні намери, вона рухається до припинення, а, цього психічного болю. І єдиний спосіб, який вона вважає, може це зупинити - це самогобство. Не не не бачить інших варіантів. Загальним стресором при судці
32:05
Speaker A
є фрустровані психологічні потреби. Загальною суцидальною емоцією є безпорадність та безнадійність. У суцільному стані відчувається одне таке всеобсяжне переживання безпорадності, безнадійності. Людина може ка казати: "Я вже нічого не можу зробити, я ні на що не можу впливати і ніхто не зможе мені допомогти". І
32:31
Speaker A
загальним внутрішнім ставленням до самогубства є ампівалентність. Те, що Зігмунд Фройд називає таку описує психологічну істину, що а може бути одночасно і не А. Наприклад, ми можемо одночасно любити і ненавидіти одну і ту саму людину. І так само може бути
32:57
Speaker A
ставлення до самогубства амбівалентно з одного боку розглядатися як варіант виходу з ситуації, як вирішення проблем, а з іншого боку пошук е рятівника, пошук виходу і сприймання самогубства як не як завершення життя, а як полегшення психологічного болю.
33:18
Speaker A
Проте е-е варто е, тут, ее, зупинитися і сказати про те, що не завжди, а-а, ми маємо саме справу з амбівалентністю ставлення до самогубства. Інколи людина приймає це рішення і ее вона іде до до своєї мети і немає немає ідеї порятунку і немає
33:47
Speaker A
бажання порятунку. Шнейдман, е, вважаючи, що єсть таке ампівалентне ставлення до у людей, які намагаються завершити життя самовства, він приводив приклад пацієнтки своєї, яка ходила залізною палкою між дахами лікарень. І вона, е, потім йому описувала, що вона сподівалася, що хтось її побачить і врятує.
34:18
Speaker A
Тому що, ну, в будівлі досить багато вікон, і вона думала про те, що хтось має все ж таки побачити її врятувати.
34:27
Speaker A
Проте тут ми бачимо, що все одно зберігається небезпека, тому що вона, поки вона ходила і в неї була така ідея, вона могла за необережністю і випадковістю впасти і це могло закінчитися летально. Загальним станом психіки при самогубство є звуження
34:43
Speaker A
когнітивної сфери. Це те, що ми говорили, що розглядається самоосто як єдиний можливий вихід. Е-е, і загальною, е, дією при самогубстві є втеча.
34:55
Speaker A
А-а, це також е така ідея, яка наче виключає летальність. Тобто я, а, втечу і не буду це переживати, що я покінчу з собою і позбавлюся в цього.
35:12
Speaker A
і прийде свобода від душевних мук. Проте тут є таке переживання додаткове, що коли я це зроблю, я наче залишуся і буду якось свідомо відчувати ось це полегшення. Тобто немає ідеї кінцевості, е, що припинення життя - це фінал і там
35:34
Speaker A
немає продовження. А спільною комунікативною дією при суїциди є повідомлення про свій намір. Також приклад Шнейдмана. Він говорить, що одним з найцікавіших результатів, отриманих при психологічной аутопсії випадків смерті, е-е в результаті самогубства, що проводилися в центрі превенції суїцидів в Лос-Анджелісі, була
36:00
Speaker A
наявність у більшості експертиз предвиників летальної події, що наближаються. І що багато людей, які мають намір вчинити самообство, незважаючи на амбіолентне ставлення до запланованого вчинку, поволі свідомо, а не або несвідомо подають сигнали лиха, яка які наближаються.
36:23
Speaker A
І вони так ніби дають сигнали оточуючим, ее наділяють їх ключами до свого наміру, шукають можливості порятунку.
36:35
Speaker A
І також приведу приклад із статті Віго Дженсона. Він розповідає про чоловіка, свого пацієнта, який хотів закінчити життя самогопсу через те, що його полишила дружина. І е-е він поїхав до своєї сестри, ее провів якийсь час з нею. І коли він йшов, він дав їй
36:59
Speaker A
конверт і попросив її не відкривати цей конверт до вечора. е, наступного дня і поїхала. Вона відкрила конверт і побачила, що це така прощальна прощальний лист.
37:12
Speaker A
І, звичайно, вона втрутилася. І е-е в цьому вбачається так така якби спроба попередити, яка могла е-е могла не завершитися, скажімо так, позитивним результатом. А проте, знову ж таки, так буває не завжди. І з власної практики я можу сказати, що є випадки,
37:37
Speaker A
коли самогубство планується, і це мова йде про завершення самогубства, планується таким чином, щоб не дати можливість доступу до порятунку. Тобто це обирається такий час, обирається таке місце. А-а людина напередодні самогубства може поводити таким чином, що а у оточуючих не виникає
37:58
Speaker A
ідеї, що щось змінилося. Тобто передвісники а-а можуть не бути невиявленими. Людина може поводитися, як зазвичай і навіть бути в трішки покращеному стані. А проте це є ретельно сплановані самогубства, продумані.
38:20
Speaker A
До цих самогубств ведеться підготовка, обирається час, місце, купуються засоби. Е тому інколи ми не можемо спертися на те, що є амбівалентне послання і що людина буде посилати якісь сигнали. Це не у всіх випадках так трапляється. На жаль.
38:41
Speaker A
Загальною закономірністю є відповідність суїцидальної поведінки до загального життєвого стилю поведінки. Це те, що Шнейман виявив у практиці своїй у роботі з суицидальними пацієнтами. Він помітив таку закономірність, що те, як людина скоює самогубство, відповідає взагалі її загальному підходу до життя, е-е якось
39:03
Speaker A
описує чи повторює патерни поведінки. Він приводить приклад, ее, коли його запросили взяти участь у розслідуванні самогубство одного старого чоловіка, тобто це була така психологічна аутопсія. Цьому чоловіку було 80 років і він хворів на запущену форму раку. Аа він, знаходячись в госпіталі, витягнув
39:30
Speaker A
зі свого тіла всі голки. Якимось чином, не маючи там достатньо сил, опустив перила, ліжка, зібрав всі свої сили, піднявся підняв важку віконну раму і викинувся з вікна. І ось Нейдман говорить, що він довго розмірковував а-а про цю подію, що змусило людину, яка вже
39:51
Speaker A
і так була на порозі смерті і що він уже в нього не було е сил і не було багато часу попереду. Навіщо він е скоїв самогубство?
40:03
Speaker A
І історія цієї людини, цього чоловіка, те, що він був ветераном Другої світової війни. І було досить багато відомостей для того, щоб провести таку психологічну аутопсію, виявити наміри, зрозуміти причини цього вчинку.
40:22
Speaker A
І ось порівняння даних про роботу, про те, про його подружнє життя, освіту, військову службу, дало такі цікаві деталі для роздуму, що ця людина, цей військовий чоловік був одружений, він отримав освіту в різних навчальних закладах і довго ніколи не затримувався
40:44
Speaker A
на жодному робочому місці. При цьому його не звільнив жоден начальник, його не покинула дружина.
40:55
Speaker A
Ее він сам йшов. Тобто він завжди випереджаючи, скажімо так, негативні наслідки, щоб бути звільненим або покинутим, він це робив першим.
41:08
Speaker A
І під час проходження військової служби, щойно виникала найменша якась небезпека службового розслідування, він також звільнявся, переводився на іншу частину.
41:20
Speaker A
І всю його все його життя, ось так, якщо подивитися на його історію, воно нагадує таку череду швидких від'їздів. І, е, тому Шнейдман припустив, що саме оце випередження смерті від раку він зробив тим, що сам взяв контроль своєї смерті тоді, коли він
41:43
Speaker A
його обирає. І що, е-е, це самогубство може бути розцінене і, так скажу, цілком передбачене з огляду на історію чоловіка.
41:57
Speaker A
Ці теми спочатку визначені Шнейдманом, потім починають виникати у наступних теоріях, які вже базуються на цієй теорії. І ми будемо розглядати когнітивну теорію Бека, яка також базується на теорії Шнейдмана.
42:20
Speaker A
За словами Шнейдмана, центральним елементом лікування таких пацієнтів є пом'якшення психічного болю. І воно має бути втримати в фокусі тему розчарування, зруйнованих потреб.
42:40
Speaker A
Шнейдтман відрізняв психічний біль від традиційних конструктів, таких як депресія та безнадія, зазначивши, що психічний біль відображає унікальну фенологічну природу самогубства. Тобто попри е різні визначення причин, це було центральною центром, ядром е суїцидальних ее подій, суїцидальної поведінки.
43:08
Speaker A
Наступна теорія це діалектично-поведінкова терапія Лінехам. Вона була розроблена маршою Лінихам у 1993 році. Вона базується на концепції регуляції емоцій, ее з особливим акцентом на дезрегуляції як ключового фактору, що сприяє суїцидальний суїцидальному наміру.
43:33
Speaker A
Цей метод має міцну теоретичну основу. Він інтегрує в себе біологічні, соціальні контексти, індивідуальні навички.
43:42
Speaker A
Лінехан наголошує на інтеграції ее біологічних і соціальних факторів. І, е-е, вона описує таку модель, е-е, середовища особистість, і говорить про те що е відбувається е-е взаємовплив, е-е, між особистістю та середовищем і що це є взаємозалежні, е, два фактори.
44:11
Speaker A
Е, вона говорить про вплив соціального середовища. Як саме соціальне середовище впливає на особистість, а-а, в негативному в негативному сенсі? А це концепція дискредитуючих середовищ. Вона описує такі соціальні контексти, контексти, які саме сприяють соціальній поведінці. Вони можуть ее сприяти через
44:35
Speaker A
покарання і через ее відсутність або непередбачуване підкріплення. І друге, що вона говорить, що соціальне, якщо соціальне середовище може впливати, воно ма може може ще й негативно впливати в процесі лікування суїцидальних пацієнтів, знижуючи ефективність терапії.
45:00
Speaker A
Прикладом цього можуть бути, коли ми працюємо, особливо коли ми працюємо з дітьми та підлітками, коли попри намагання а досягти успіхів терапії, змінити, а, скажімо так, когнітивне сприйняття, здатність до регуляції ефекту, е то середовище має більший вплив і протистоїть змінам, які можуть відбувати
45:30
Speaker A
у терапії. І також це може відбуватися також в терапії дорослих, особливо коли дорослі знаходяться в співзалежних стосунках.
45:42
Speaker A
Подібно до концепції Баумейстра і Шнейдмана, вона наголошує на емоційному стражданні як центральному факторі суїцидальності.
45:54
Speaker A
Унікальність цієї підходи підходу полягає в тому, що вона інтегрує соціальний контекст і розглядає його як такий критичний елемент розуміння емоційної дизрегуляції. Наступнем це когнітивна теорія Бека та центральна роль безнадії. А Бек розробив шкалу безнадії, яка входить в пакет е дослідження, е,
46:23
Speaker A
скажімо так, предикторів суїцидального ризику. Ее ми будемо дивитися ці шкали, будемо їх розглядати. І ось, ее як відбувалася побудова, е, цієї теорії, на базі чого було потім розроблена шкала.
46:41
Speaker A
Центральної ідеї ее теорії є те, що значення е-е яке людина прописує різним подіям, е, та контекстом навколишнього середовища має вирішальне значення а-а для того, як людина буде ефективно реагувати.
47:00
Speaker A
Ее, і в результаті стресори та подій навколишнього середовища самі по собі не є пояснювальними для суїцидальності.
47:12
Speaker A
те, про що ми говорили, що ми не можемо, ми не завжди можемо пояснити суцідальний вчинок або спробу подіями, які ми можемо спостерігати, що тут є суб'єктивне трактування.
47:29
Speaker A
Тобто не завжди інколи є очевидні фактори впливу, а є інколи те, що людина трактує суб'єктивно як нестерпні або травма травмуючі.
47:42
Speaker A
Бекти якого колеги підкреслювали, що когнітивні аспекти психологічного функціування в розумінні суцідальної поведінки, а вони припускали, що центральним фактором є виникнення безнадії, тобщо людина не може сформувати надію на майбутнє.
47:59
Speaker A
І що у таких людей є навіть не нездатність викликати цю надію, а є відчуття безнадії, тобто негативні очікування щодо майбутнього.
48:14
Speaker A
Протягом багатьох років було накопичено значну і емпіричну базу даних, які підтверджує роль безнадії у спробах самогубства і у завершених самогубства. Бек припускав, що безнадія пронизує всі аспекти когнітивної тріади.
48:32
Speaker A
Тобто, е, мова йде, ее, негативне ставлення до себе, негативне ставлення, е, до інших і до взагалі життя і до свого майбутнього.
48:51
Speaker A
Айш і Васерман показали на вибірці осіб, які намагалися вчинити самогубство, що твердження "Моє майбутнє здається мені темним" є хорошим вимірюванням безнадії, що є одним з тверджень шкали безнадії.
49:07
Speaker A
Коли йдеться про когнітивну теорію, важливо а визнати, що когніції не є випадковими. Е, тобто от те, як людина когнітивно щось обробляє, це не є випадковими. воно також а формується в процесі виховання, в процесі взаємодії з оточуючим.
49:27
Speaker A
Е-е і так також описується унікальними характеристиками нашого життя. І коли ми говоримо е про самогубство, особливим проблематичним є негативні схеми. Кларки бек визначили такі схеми, як відносно стійкі внутрішні структури, збережених загальних стимулів, ідеї чи досвіду, які використовуються для організації нової
49:52
Speaker A
інформації змістовним чином, тим самим визначаючи, як сприймається та концептуалізується явище. Тобто це такий сформований конструкт, який кожного разу, коли відбувається нова подія, вона трактується відповідно до цієї схеми. І це досить така стала тенденція обробляти бучу нове, навіть якщо це позитивне,
50:21
Speaker A
воно обробляється схожим чином, не даючи можливості отримати якусь нову ідею. І ці негативні схеми за ідеєю Бека, вони є вторинними до психологічного розладу, наприклад, депресії та тривоги.
50:40
Speaker A
Мається на увазі, що спочатку є депресія, тривога, а потім виникає оце спотворення і побудова цих негативних схем. І в результаті чого виникає упереджене спотворене оброблене інформація та пов'язані з цим спотворенням уже афективні і поведінкові прояви.
50:57
Speaker A
Венцель Браун і Бек у 2008 році припустили наявність схем суїциду як переконань, які безпосередньо пов'язані з загостренням безнадії і виникненням наміру самогубства. Отаке упередження в обробці інформації є центральним по положенням ее когнітивної теорії. Е, більш конкретно ці негативні
51:23
Speaker A
сфери приводять до того, що людина звертає увагу на негативну інформацію, на шкоду позитивної, тобто віддає перевагу трактування в негативному світлі. І, е, трактуючи це як негативно, тобто трактуючи поддію як негативну, це не дає можливості мати відчуття надії в майбутньому.
51:50
Speaker A
Упередження в обробці інформації спостерігається в двох основних областях у суцільних осіб. Воно включає увагу та пам'ять.
51:58
Speaker A
Тобто а людина звертає свою увагу е негативним чином, тобто концентрується на негативних аспектах, на негативних переживаннях. І поза увагою можуть залишатися якісь позитивні аспекти. Ну, наприклад, е трактування якоїсь події як суто негативною, без вбачання там якихось опорних, е, елементів.
52:26
Speaker A
І це дуже добре видно у роботі з суїцидальними пацієнтами. І пам'яті, що ми казали про дефіцит автобіографічної пам'яті, коли людина не може використовувати події, пригадування для того, щоб формувати надію. Венцель Браун і Бек припустили наявність суцидально-релевантного упередження, яке
52:48
Speaker A
призводить до селективного оброблення суцидально-релевантних стимулів. Аналогічно суцидальні пацієнти також демонструють порушення процесів пам'яті, включаючи те, що ми говорили. Ось за теорією Вільямса надмірно узагальнений стиль пам'яті.
53:07
Speaker A
І ось цей, всі ці процеси, вони загострюють переживання, загострюють безнадію і людина може обирати такі небезпечні ризиковані, таку небезпечну ризиковану поведінку, яку вона, до речі, може сприймати як ее захист в в періоди цього загостреного стресу.
53:33
Speaker A
Бек модифікував традиційну лінійку когнітивної теорії, припустив наявність режимів. Він говорить про те, що режими визначаються як структурні одиниці і вони містять схеми. Тобто режими - це такі взаємопов'язані мережі когнітивних, афективних мотиваційних поведінкових схем. І вони одночасно активуються як внутрішніми, так і
53:56
Speaker A
зовнішніми подіями. Тобто для того, щоб ця схема активувалася, вона не обов'язково, а-а, виникає через те, що, е, відбуваються якісь події навколо людини і вони провокують. Це може бути, е-е, через якісь внутрішні процеси переживання людини, яка активує ее такі ее такі режими. Рудйнер іджа у
54:21
Speaker A
2004 році застосували теорію режимів спеціально до суїциду. Вони запропонували такий суїцидальний режим, який характеризується безнадією та описується як суицидальна схема переконань. Вони розширили далі пізніше трошечки поняття суїцидального режиму, запропонували теорію текучої вразливості е-е для пояснення, виникнення та повторної появи е социдальності.
54:49
Speaker A
Протягом тривалого часу ми будемо говорити про цю теорію руда, а-а, яка так і називається Текуча вразливість.
54:58
Speaker A
А-а, далі у 2008 році Венсль Браун і Бек уточняють взаємодію а-а між факторами ризику. Що вони туди включають? Фактор ризиків - це такі, це психічні захворювання, активацію суцидальних когніцій, які пов'язані з емоційним стресом та пов'язано з ними саморунівною
55:22
Speaker A
поведінкою. Вони виявляють е змінні когнітивні шляхи до суїцидальності. Тобто, е-е, вони говорять про те, що є, е, різні суїцидальні, е-е, переконання, і вони пов'язані з різними стресорами, факторами, ризиками та психічними симптомами. Чому вони про це говорять?
55:45
Speaker A
для того, щоб ее розділити а-а і е висвітлити те, на що ми можемо звертати увагу при роботі з суїцидальними пацієнтами. Бо зрозуміло, що ми маємо е справу з феноменом е в кожній терапії. Це різні набори, можуть бути перекональ, е,
56:07
Speaker A
різний, е, поріг оцієї ефективної толерантності, різні фрустровані е-е потреби і так далі. І оця широка когнітивна концептуалізація, вона інтегрує ефективні фізіологічні, ситуаційні, поведінкові елементи. Те, про що я казала, тобто це різні групи такі.
56:29
Speaker A
і дозволяє розглянути завдяки розгляду цих різних елементів, як виникає імпульсивність, дефіцит вирішення проблем, перфекціонізм та дисфункціональні установки. Тобто це є вже симптомами, скажімо так, е, цих, е-е, порушень, які, е, там відб відбуваються, тобто афективне регулювання поведінкових складнощів і так далі.
57:01
Speaker A
І з когнітивної точки зору важливість цих змінних, ну, тобто розгляду цих зміних полягає в їхньому впливі на когнітивне оброблення, як, наскільки вони дають можливість когнітивно обробляти ефект.
57:15
Speaker A
Підсумуємо. Ряд диспозиційних факторів підвищує вразливість до самогубства і взаємодія зі стресорами життя. І щоб збільши, тобто збільшуючи ймовірність активації негативних суїдально-релевантних схем і пов'язаних з ними когніцій, тобто безнадії.
57:39
Speaker A
Далі ми розглянемо теорію плинної вразливості Руда. Ця теорія полягає в тому, що Руд запропонував у 2006 році розглянути самогубство через розширення та деталізацію когнітивної теорії Бека і представив теорію плинної вразливості.
58:06
Speaker A
щоб зрозуміти, як виникає, чому виникає, як виникає суїцидальність і чому вона має повторюваність у часі.
58:18
Speaker A
Ее теорія ґрунтується на ідеї суцидального режиму, про який ми раніше говорили. на фундаментальному рівні вона базується на припущенні, що суцідальні кризи та поведінка, тобто оця активація суцідального режиму, вона вона є обмежено в часі, тобто вона не є постійною,
58:40
Speaker A
а ви виникає десь ее вона, скажімо так, е більш активно впливає на переживання людини, десь менш активно, десь вона більш гостро переживається в якісь моменти за теорію руда вона вона є відсутньою.
58:57
Speaker A
І в підсумку він говорить, що вразливість людини до суїциду є змінною і що її можна ідентифікувати і виміряти, що суїцидальний режим може бути активованим і дезактивований.
59:12
Speaker A
Проте він наголошує, що коли є спроби, коли є самопошкодження, то повторювальність, вона з кожним разом збільшує вероїгідність летального завершення.
59:30
Speaker A
Що це варто враховувати, що якщо ми бачимо повторюваність поведінки, то е це збільшує і верогідність смерті людини.
59:40
Speaker A
Суцидальний режим може активуватися в станах, коли людина не може витримати якісь переживання, які у неї виникають, у відповідь на якісь реальні події.
59:55
Speaker A
І, ее, як зазначалося раніше, різні компоненти суцідального режиму, що ми туди відносимо: когнітивний, афективний, фізіологічний поведінковий.
60:08
Speaker A
стають більш чутливими до наступних тригерів. Тобто кожного разу ця чутливість збільшується з кожною з кожним новою, скажімо так, негативною подією збільшується ця чутливість. І воно відбувається саме через цю систему, суїцидальну систему переконань.
60:27
Speaker A
Вважається, що суїдальна система переконань має впізнавані або основні когнітивні теми, серед яких нелюбов до себе, людина вважає, не заслуговує жити, безпорадність. Я не можу вирішити цю проблему. Погана стійкість до стресу, тобто до переживання фрустрації. Я не можу більше
60:50
Speaker A
терпіти цей біль і відчуття тягаря. Інше було б краще без мене. Очевидно, що всі ці переконання ми вже зустрічали і в інших теоріях, в тому чи іншому вираженні, це не є чимось новим.
61:04
Speaker A
А і що повторні епізоди формують когнітивну структуру, яка підтримує ці переконання. Особливо хочеться зазначити, що людина, яка погано може регулювати ефект, яка не використовує захисні, зрілі захисні механізми, вона може сприйматися оточуючими інколи, е, справді як тягар. І це видно
61:37
Speaker A
в історії, ее, коли ми працюємо з оточенням суїциденту. Це може бути батьки, це можуть бути пари. І в, тобто, та поведінка, як яку демонструє суїцидент, вона формує, скажімо так, досить складні стосунки і досить провокуючі стосунки. Тому що коли людина
62:00
Speaker A
погано регулює афект, його досить багато. Особливо, коли це агресивні ефекти, вони нападаючі. І з одного боку, ее в цій поведінці закладений і крик про допомогу, і негативні переживання себе, і бажання припинити це біль. З одного боку, це має
62:24
Speaker A
регулювати, а з іншого боку це викликає може викликати абсолютно протилежну реакцію оточуючий. Це також варто тримати на увазі, що оточенню, яке взаємодіє з суїцидентом, вони потребують також підтримки і нашої допомоги.
62:43
Speaker A
А-а, повертаємося до теорії. Вразливість до суцидального режиму, вразливість суцидального режиму до тригерів, тобто низький поріг активації і, е, виникнення суцидальних кри криз охоплює всі чотири домени суїдального режиму. Тобто які це а-а когнітивна вразливість, біологічна вразливість, поведінкова вразливість і афективна
63:08
Speaker A
вразливість. Когнітивна вразливість включає порушення вирішення проблем, упередженість уваги. Тобто це концентрація уваги на негативному, надмірну узагальнену пам'ять і так далі.
63:20
Speaker A
Біологічна вразливість зумовлена фізіологічними та емоційними симптомами, включає чутливу реактивну систему, яка повільно відновлюється. А це, до речі, може тут ми тримаємо у своїй увазі, що е-е люди мають різну здатність до оброблення афекту е через здатності діяльності своєї нервової системи. Це видно на
63:49
Speaker A
дослідження близнюкових пар, коли ми бачимо, що в одній близнюковій парі є, е, одна з, е-е, наприклад, сестер було дослідження, мала, ее, депресію, мала спроби самогубство, інша не мала, хоча вони виховувалися одними та самими батьками в одному самому оточенні і так далі, і так
64:11
Speaker A
далі. Проте, е-е, одна, е-е, з цих жінок була досить чутлива до переживань, до тригерів, до фрустрації. Вона була більш така чуттєва, а інша мала більш таку, скажімо, не таку е-е не таку чутливу нервову систему. І вона легше обробляла
64:35
Speaker A
переживання, з якими стикалася, легше переносила навантаження і так далі. Тобто, е-е, це також варто тримати в голові, що не всі народжуються, е, з однаковим, з однаковою здатністю діяльності нервової системи. І поведінкова вразливість - це відсутність навичок регулювати ефект, е,
65:00
Speaker A
навичок в міжособистісному спілкуванні, навичок просити про допомогу і так далі. Як зазначалося раніше, основні теми суцидальної системи переконань включають безнадійність щодо себе, ее погану стійкість до стресу і відсутність, ее безпорадність відчуття тягаря.
65:25
Speaker A
Припускається, що всі люди мають ее базовий ее рівень ризику. Тобто мається на увазі, що всі люди вразливі до суцидального режиму, до його активації.
65:39
Speaker A
І для деяких цей рівень майже відсут відсутній. Вони ніколи не розглядають оцей так варіант, незалежно від дому.
65:47
Speaker A
Для інших ризик дуже низький. Ее думки можуть виникати лише за умов значного стресу. А у деяких базовий рівень, вони дуже мають дуже високий базовий рівень, значну вразливість до активації суицидальної ее суцидальної поведінки.
66:09
Speaker A
І найменша провокація отаких людей може активувати цю систему. Низький поріг активації суцидального режиму призводить до повторних суцидальних криз.
66:20
Speaker A
Причому кожен наступний епізод збільшує вразливість і готує до майбутніх криз. Наприклад, серйозна спроба суїциду може бути сприйнята як доказ того, що індивід не може ефективно впоратися з труднощами і є відчуває безнадійність і відчуває себе тягарем для близьких. Як і у
66:41
Speaker A
підході Бека, теорія е-е руда підкреслює важливість когнітивних змін у процесі лікування. Тобто е робота має бути націлена на, а-а, подолання цих когнітивних викралень на подолання е негативних суб'єктивних трактувань, е, подій, переживань і так далі.
67:05
Speaker A
І допомога нашим пацієнтам і клієнтам в тому, щоб формувати зрілі захисні механізми в ті моменти, використовувати їх в ті моменти, коли виникає таке переживання сильних афективних станів і так далі.
67:28
Speaker A
Це, е, скажімо так, найважливіші, е, теорії самогубства. е-е і узагальнити їх можемо. І те, що ми бачили, поки про це говорили, е, що вони мають, скажімо так, один е спільний загальний елемент. Ее всі ці теорії, якби вони по-різному не
67:51
Speaker A
розглядали, по-перше, це завжди ее відбувається в контексті взаємодії з іншими. Тобто суїцидальність, вона виникає саме в контексті.
68:01
Speaker A
Цей контекст може не обов'язково там спостерігатися, він може бути внутрішнім. Проце завжди взаємодія з іншим, реакція на взаємодію з іншим. І іншою такою, таким важливим аспектом, який пронизує всі теорії, е це нездатність до ефективного регулювання. А нездатність ця відбувається через порушення або
68:27
Speaker A
дефіцит когнітивної обробки. е, цих ефективних переживань. Ми будемо про це говорити, будемо говорити, чому саме так трапляється. Ми трішечки зачепили, що це відбувається, а через те, що не було сформоване, е, від народження оця здатність, не була підтримана вона
68:49
Speaker A
оточуючими. А-а, проте ми будемо більш широко говорити про це і будемо говорити, які наслідки це має, як це проявляється і як це ми можемо побачити, бо не завжди, ее, це пов'язано одразу з суїцидальною поведінкою, коли людина говорить це або демонструє
69:09
Speaker A
поведінково. Інколи це відбувається досить приховано і через інші поведінкові прояви, які начебто, на перший погляд, не пов'язані з суїцидальним ризиком. Дякую за увагу.
Topics:суїцидальна поведінкатеорія Баумейстерапсихічний бількогнітивна деконструкціясамозвинуваченнясоціальний контекстрегуляція емоційризикова поведінкапсихологія суїцидуепідеміологія суїциду

Get More with the SozAI App

Transcribe recordings, audio files, and YouTube videos — with AI summaries and speaker detection. 30 minutes free.

App Store Google Play
Or transcribe another YouTube video here →

Free tools: TXT to SRT · SRT Validator · Merge SRT · Subtitle to Text · All tools

More from KISPP MOODLE

View All
Лекція 1 Генезис та епідиміологія суїцидальної поведінки — Transcript1:02:13
Лекція 1 Генезис та епідиміологія суїцидальної поведінки — Transcript
6,424 1 Ukrainian
FORUM EFBM 4.0 — DAY 2 | Resilience & Sustainability | … — Transcript5:26:36
FORUM EFBM 4.0 — DAY 2 | Resilience & Sustainability | … — Transcript
30,768 1 Ukrainian
Властивості кореня n-го степеня. Перетворення виразів, … — Transcript56:56
Властивості кореня n-го степеня. Перетворення виразів, … — Transcript
6,261 1 Ukrainian
25 книг, які змінюють мислення. Ти маєш прочитати це хо… — Transcript28:20
25 книг, які змінюють мислення. Ти маєш прочитати це хо… — Transcript
3,686 1 Ukrainian
Область значень функції — Transcript7:59
Область значень функції — Transcript
605 1 Ukrainian
10 клас. Алгебра і початки аналізу. Способи задання фун… — Transcript7:42
10 клас. Алгебра і початки аналізу. Способи задання фун… — Transcript
585 1 Ukrainian
Область визначення функції. Що це?Як вирішувати — Transcript15:10
Область визначення функції. Що це?Як вирішувати — Transcript
1,847 1 Ukrainian
Проведення захисту дисертації на здобуття ступеня докто… — Transcript1:53:14
Проведення захисту дисертації на здобуття ступеня докто… — Transcript
10,968 1 Ukrainian
Диктант. Лілея. 7 клас. — Transcript15:56
Диктант. Лілея. 7 клас. — Transcript
1,526 1 Ukrainian
Як цифри стають основою для стратегії: мистецтво фінанс… — Transcript45:17
Як цифри стають основою для стратегії: мистецтво фінанс… — Transcript
5,112 1 Ukrainian
Діаспора Культура Епізод 2 Віра Вовк — Transcript30:18
Діаспора Культура Епізод 2 Віра Вовк — Transcript
3,044 1 Ukrainian
Всеукраїнський конгрес суддів 2026 (другий день, 24-го … — Transcript2:20:18
Всеукраїнський конгрес суддів 2026 (другий день, 24-го … — Transcript
15,063 1 Ukrainian