Як Леся Українка стала зброєю в руках Кремля? Реальна і… — Transcript

Історія Лесі Українки та її використання більшовиками для пропаганди, реальні факти її життя та творчості.

Key Takeaways

Леся Українка була свідомою українкою, а не комуністкою, як намагались подати радянські пропагандисти.
Її творчість і біографію радянська влада цензурувала та перекручувала для власних цілей.
Походження Лесі з козацької шляхти і її національна свідомість були ключовими у формуванні її особистості.
Попри заборони, Леся Українка активно працювала над розвитком української культури та мови.
Більшовики використали її образ як інструмент пропаганди, бо не могли ігнорувати її популярність.

Summary

Леся Українка була талановитою письменницею, але радянська влада приховувала багато фактів її біографії.
Після смерті Лесі більшовики використали її образ для пропаганди, хоча сама письменниця не була комуністкою.
Її творчість цензурували, а деякі твори забороняли через невідповідність марксистській ідеології.
Леся походила з знатного козацького роду Косачів, а не з бідних поміщиків, як писали радянські підручники.
Вона отримала багатомовну освіту, мала абсолютний музичний слух і була вихована в українській національній традиції.
Родина Косачів активно підтримувала українську культуру, видавала книги і фінансувала просвітницькі організації.
У 1876 році Емський указ заборонив українську мову, що вплинуло на життя Лесі та її родини.
Леся Українка була переконаною свідомою українкою, що відрізняло її від радянського образу.
Вона разом з братом і подругою займалась перекладами європейської літератури українською мовою, що було заборонено.
Популярність Лесі Українки була настільки великою, що більшовики не могли її ігнорувати, тому використали її постать у своїй пропаганді.

Chapters

Full Transcript — Download SRT & Markdown

Speaker A

Що ми знаємо про Лесю Українку? Вона була надзвичайно талановитою, сильно хворіла, її мали кілька невдалих романів. Насправді ж це все, що радянська влада дозволяла знати про українську письменницю, а більшість фактів з її біографії були незручними і десятиліттями від нас приховувалися. Чому?

Speaker A

Леся Українка після своєї смерті стала зброєю в руках більшовиків. І ким насправді була ця неймовірна жінка? Поговоримо про це сьогодні. Мене звати Аким Галімов, і це реальна історія.

Speaker A

Друзі, не втомлюся вас закликати підписуватись на наш канал, ставте вподобайки та діліться відео зі своїми друзями. Допоможіть нам розказувати реальну історію якомога більшій кількості людей. Цю історію ми почнемо не спочатку, а з серпня 1913-го. Це був час, коли Російська імперія стрімко рухалась до свого краху, а комуністичний рух набирав обертів.

Speaker A

Практично по всій Європі, в Російській імперії ця політична течія поступово перетягала на свій бік інші політичні сили, і їх об'єднання стало називатися більшовицьким. У них були свої власні видання, через які розповсюджувалася нова ідеологія. Через кілька днів після смерті

Speaker A

Лесі Українки більшовицька газета "Рабочая правда" надрукувала некролог і переклад лесиної поезії "Досвітні огні" російською. Писали таке: Леся Українка стояла близько до освободительного общественного движения вообще и пролетарскому вчасності, отдавали йому все силы, сеяла разумное, доброе, вечное. Нам надо сказать ей спасибо и читать её

Speaker A

произведения. Леся Украинка умерла, но её бодрые произведения долго будут будить нас к работе, к борьбе. Добре, вічная память писательнице, другу рабочая. А далі вже в радянських книжках продовжували ліпити вигідний для режиму образ Лесі. В цьому не було б нічого дивного, якби Леся

Speaker A

Українка реально була б вірною комуністкою, але це не так. Творчість письменниці нещадно цензурували, а деякі твори взагалі забороняли. Бо насправді видати її за марксистську та друга пролетаріату було ще тією аферою. І тут у мене виникає запитання: навіщо більшовики

Speaker A

взагалі так заморочувались? Чому просто не викреслити її з історії, як вони часто робили з іншими культурними діячами? Очевидно, цей секрет захований в її життєвому шляху. Тож ким ця видатна жінка була насправді?

Speaker A

У радянських підручниках писали, що Леся

Speaker A

Українка походить з родини дрібних поміщиків і всіляко підкреслювали, що грошей сім'ї не вистачало. Насправді ж Леся — нащадок знатного українського козацького роду. Вона народилася 25 лютого 1871 року в містечку на Волині, що тоді називалося Цвяхи, а тепер Новоград-Волинський, у родині заможних

Speaker A

дворян на прізвище Косач. Їй дали ім’я Лариса, пізніше світ знатиме її під творчим псевдонімом Леся Українка. Батько Лесі Українки Петро Косач — юрист, меценат і громадський діяч. Він походив із давнього аристократичного роду, історія якого простежується аж до 15 століття.

Speaker A

Мати Ольга Драгоманова теж із роду козацької шляхти, феміністка, письменниця, відома під псевдонімом Олена Пчілка. Найстарший син Михайло, з яким Леся була дуже близькою, та доньки Ольга, Оксана, Ізидора і молодший син Микола. Ще дуже важливими людьми у житті Лесі були її

Speaker A

тітка, сестра батька Олена Косач — українська письменниця, учасниця революційних рухів. У 1879 вона була вислана до Сибіру, та дядько, брат матері Михайло Драгоманов — історик, громадський діяч, професор Київського університету. За однією з версій свій літературний псевдонім Леся запозичила

Speaker A

саме від Драгоманова, бо свої ранні статті він підписував Михайло Українець. Родина, в якій народилася Леся, була українською елітою. Косачі, як представники козацької шляхти, отримали дворянство від Катерини II після знищення нею гетьманської держави. Батько Лесі був впливовим чиновником і

Speaker A

дослужився до дійсного статського радника — це найвищий цивільний ранг в Російській імперії, приблизно як генерал-майор у військових. Але що відрізняло українську еліту тих часів від решти у Російській імперії? Козацьке минуле. Багато цих людей мали родинну пам'ять, що передавалася з покоління в

Speaker A

покоління про вільні часи, про свої традиції і про свою не імперську ідентичність. Однозначно це впливало на те, ким українська аристократія себе усвідомлювала. Самого дитинства Леся Українка відчувала себе українкою. У 4 роки вона навчилася читати, у 5 почала писати драматичні твори, в 6 уже

Speaker A

вміла майстерно вишивати і малювати, але найбільшим її захопленням була музика. Леся мала абсолютний слух. У 5 років її навчила грати на роялі дружина композитора Миколи Лисенка Ольга Оконор. Вона вивчала одразу кілька мов: латину та грецьку, французьку, англійську, німецьку

Speaker A

та італійську. Пізніше Леся вивчила ще польську, болгарську та іспанську, і ніяк не могла не тільки розмовляти, а й перекладати і писати літературні твори всіма цими мовами. Батько сам навчав Лесю математиці та іншим точним наукам. Також він не

Speaker A

шкодував грошей на вчителів. Гарно домашнього світу Косачі дали усім своїм шести дітям, бо не хотіли відправляти їх до російських гімназій, а не російськомовних. На українських землях, що входили тоді до Російської імперії, просто не існувало. У 1876 році цар Олександр II, якого

Speaker A

російські історики називають великим лібералом, видав Емський указ. Він забороняв українську мову у церквах та театрах, а також вводилась заборона на друк та ввезення з-за кордону в Російську імперію українських книжок. Імперська влада почала переслідувати українців за національні погляди. Тоді

Speaker A

казали, що на весь Київ залишилося 5 україномовних родин: мовознавця Павла Житецького, етнографа Тадея Рильського, композитора Миколи Лисенка, драматурга Михайла Старицького та юриста Петра Косача. Дядька Лесі Михайла Драгоманова, на той момент професора Київського університету, звільнили з роботи, побоюючись, а решту Драгоманових мігрували

Speaker A

до Софії. Для Лесі від’їзд тітки, якого вона дуже любила, став справжньою драмою. Косачі теж змушені були виїхати подалі від Києва, на Волинь, у свій маєток в Колодяжному, бо вони теж порушували цей царський закон, були членами просвітницької організації "Стара громада".

Speaker A

Своїм коштом вони видавали популярні книжки українською та потаємно фінансували львівський журнал "Зоря". Від заслання в Сибір сім'ю врятувало тільки знайомство з Олександром Дантельном, Київським, Подільським і Волинським генерал-губернатором. Тож з 1882-го Колодяжне стало місцем постійного проживання Косачів, і саме там

Speaker A

з Лесею трапилася історія, яку ми всі добре знаємо. Коли дівчинці виповнилося 10, під час святкової процесії до річки Стир на Водохреща вона сильно застудилася. Недуга розвинулася в туберкульоз кісток та суглобів. Хвороба деформувала зап'ястя лівої руки та правої, і застигнув. Лікарі стали в

Speaker A

домі Косачів звичними гостями. А ще часто проїздили їх близькі друзі родини Старицьких і Лисенків. Дружили батьки, дружили між собою і діти, бо їх виховували на однакових цінностях, свідомими українцями. І це дуже відрізняло всю компанію від однолітків. Ось як згадувала найкраща подруга Лесі

Speaker A

Українки Людмила Старицька-Черняхівська: "Наше покоління виключене. Ми були першими українськими дітьми. Не тими, що виростають в селі, в рідній сфері, стихійними українцями, ми були дітьми городянськими, яких батьків виховували вперше серед ворожих обставин свідомими українцями." Це важлива річ, яку замовчували в

Speaker A

радянських підручниках. Леся була переконаною українською націоналісткою. Правда, тоді такого терміну ще не було, і сама Леся казала "свідома українка". А зробили її такою кілька подій.

Speaker A

Коли Лесі було 17, вона зі своїм братом Михайлом, якому тоді було 19, задумали

Speaker A

зробити цілу серію перекладів модних на той час європейських письменників на українську мову. До них приєдналася найкраща Леся подруга, 20-річна Людмила Старицька-Черняхівська. Нагадаю, на той момент вже 12 років, як діяв Емський указ, і все українське було під забороною. Те, що задумали ті троє

Speaker A

молодих людей, в Російській імперії вважалося злочином, але вони сподівалися скористатися маленькою лазівкою: цензура могла дозволити книгу українською, якщо написана вона була російськими літерами, тобто з твердим знаком та буквою "и". Для такої роботи треба було більше ніж троє людей, і Косачі почали шукати

Speaker A

волонтерів. Для цього на київських квартирах Косачів, Старицьких і Лисенків по черзі організовували літературні.

Speaker A

противоядям тим брошурком про хмельниччину І воссоединение що служить досі єдиною історією України на народних зченях і може такі троїть не раз думку народну поряд з тим все буде проба показати органічний зв'язок нашої недавньої минувщини і ідеалів з теперішнім нашим становищем і

Speaker A

всесвітніми демократичними ідеалами таке писала Леся дядько але незважаючи на російську орфографію цензура цю брошуру заборонила так само як і три збірки в перекладі в європейських письменників підготовлених плеядівцями у січні 1891-го Леся з матір'ю поїхали у Відень перш за все звісно до талановитих

Speaker A

європейських лікарів але ця перша поїздка за кордон сильно вплине на світогляд Лесі в час коли косич приїхали до столиці австро-угорської імперії Там саме були вибори послів сейму агітація жваві політичні дебати боротьба за електорат у деспотичній царській Росії навіть

Speaker A

уявити демократичні вибори Було неможливо До речі до сьогодні там нічого не змінилося цей контраст для Лесі був не просто неприємний а болючий у листі до дядька Михайло Драгоманова який тоді був у Софії вона написала цитую перше враження було таке ніби я приїхала в

Speaker A

якийсь інший світ краще світ вільніший мені тепер ще тяжче буде у своєму краї ніж досі було мені соромно що ми такі невільні що носимо кайдани і спимо під ними спокійно Отже я прокинулась і тяжко мені і жаль і болить у Відні Леся

Speaker A

відсвяткувала своє двадцятиріччя і з головою поринула у європейські культурне життя в помешканні яке Олена Пчілка з Лесею нейняли на вулиці Флоріана часто збиралися молоді люди переважно галицькі студенти у Відні тоді існувало Товариство українських студентів Січ усіх членів його називали січовиками

Speaker A

для Лесі було очевидним що українці в австро-угорщині почуваються вільніше ніж в Російській імперії вони говорять українською мають що читати українською Бо у Львові виходять Українські газети журнали та книги знають справжню українську історію а не ту що друкують в

Speaker A

Російській імперії але вечорами в гостях у косичів січовики завзято розповідають Лесі що Імперія - це в будь-якому разі система погана є титульна нація яка встановлює правила і нацменшини які змушені за цими правилами жити якщо ти представник нацменшини то ніякої

Speaker A

політичної Свободи чи рівноправ'я в Імперії ти не матимеш ці січовики поселяють в Лесі ній голові ідею що українці повинні мати свою власну державу серед січовиків були і студенти медики вони допомогли Лесі без очікування потрапити на лікування до знаменитого

Speaker A

хірурга Теодора більрота але на операцію лікар не зважився сконструював спеціальний апарат для зміцнення ноги призначив найновіше лікування і порадив щороку їздити в теплі краї операцію на стегні через 8 років Лесі зробив інший видатний хірург німець Ернст фон Бергман

Speaker A

винахідник антисептика ця операція полегшила біль але спеціальний апарат на нозі Лесі все одно довелося носити так само як і постійно їздити на курорти в теплі краї влітку це зазвичай був Крим або Італія а взимку - Єгипет ці подорожі щоразу відкривали для Лесі

Speaker A

Новий світ і щоразу показували менталітет росіян який просто неможливо було не помічати серед інших якось Вона написала в листі з Італії цитую росіян тепер тут сила не раз лаються на вулиці без сорому впевняючись що їх не Какая собака не поймёт хоча собак таких як

Speaker A

вони самі тут повно на кожному кроці [музика] у 1910 році Леся написала відверто антиросійський твір драму бояри події боярині відбуваються під час однієї з найтрагічніших сторінок української історії періоду руік тобто владних чвар у гетьманській державі головна героїня Оксана виходить заміж за козака що пішов

Speaker A

на службу до московського царя отримав від нього статки і став одним з московських бояр дівчина їде з ним у Московське царство і теж стає бояриньо вона ніби потрапляє в інший світ неволя шпигуни страти головна героїня звикла до життя в

Speaker A

Україні де є воля повага до людини та рівноправ'я між жінками і чоловіками Тож вона воліє вмерти ніж жити у Росії Бояриня була заборонена царським а потім радянським урядом як відверто антиросійський твір в Україні до речі Бояриня надрукували аж У

Speaker A

1989 році а до того твір можна було побачити лише за кордоном його видавали український діаспора дуже раджу прочитати хто ще не читав Там просто неперевершений лесен поетичний стиль у поєднанні з актуальними сьогодні роздумом [музика] наприкінці XIX початку XX століття

Speaker A

соціалізм вважався модною прогресивною течею Ідеї рівності і братерства приваблювали багатьох тоді ніхто не міг навіть у страшному сні уявити що ці ідеї втіляться в Кривавий диктаторський тоталітарний режим Але Леся яку більшовики з усіх сил намагалися представити марксисткою насправді у

Speaker A

вчення Маркса не вірила ще тоді Ось що вона написала у 1897 році у листі до сестри Ольги цитую Я не бачу тієї строгої системи про яку говорять фанатики цієї книжки бачу багато фактів чимало дотепних гіпотез і ще більше

Speaker A

просто дотипів але багато для мене зостається темного не виясненого недоговореного і в науковій теорії і в практичних виводах з неї ні видно все нове Євангеліє все-таки потребує більше безпосередньо віри ніж у мене є разом із соціалізмом у Європу прийшла

Speaker A

хвиля фемінізму І от ідея рівноправності жінок і чоловіків була надзвичайно близька Леся причому самого дитинства тут треба нагадати що в часи коли жила Леся Українка жінки ще не мали право голосувати на виборах вчитися в університетах розлучатися чи мати опіку

Speaker A

над своїми дітьми але вже діяли жіночі рухи що боролися за ці права мати Лесі Українки Олена Пчілка зажила слави невиправної феміністки коли у 1887 році Разом з українською письменницею з Галичини Наталією кобринською Вони уклали Та видали власним коштом альманах

Speaker A

жіночих творів перший вінок де пропагували занадто сміливо на той час думку про необхідність жіночих гімназій та університетів Більше про це ви можете дізнатися з нашого відео по цьому лінку Але Леся пішла ще далі вона не просто висувала сміливі ідеї вона жила так

Speaker A

неначе не існує ніяких гендерних умовно стей у 1901 вчинок Лесі обурив навіть і прогресивну маму за три роки до того в Ялті Леся познайомилась із молодим білорусом який лікувався від хвороби легень Сергієм мержинським Це був красивий розумний та ерудований чоловік

Speaker A

випускник Київського університету між молодими людьми зав'язалася Дружба і симпатія Сергій часто приїздив погустювати І от одного дня Лесі приходить лист де мержинський пише що йому зовсім зле вона навіть не роздумує збирає речі щоб їхати в Мінськ доглядати моржинського мати

Speaker A

влаштовує скандал навіть для неї рішення доньки це занадто як це неодружена дівчина буде жити під одним дахом з чоловіком Та це ж просто знищить її репутацію але Леся не слухає матір і все одно що казатимуть люди Вона їде до

Speaker A

чоловіка якого любить зрештою дівчина провела біля ліжка мержинського кілька місяців і він буквально помер не її руках на хвилі емоцій Вона за одну ніч написала свою драматичну поему Одержима після цих драматичних подій весною 1901 року Леся їде погостювати і відновити

Speaker A

душевний спокій на Буковину до своєї подруги Ольги Кобилянської і далі ще одна історія не для радянських підручників якщо до цієї поїздки письменниці переписувалися про німецьких філософів і модернізм то після листи які вони надсилали одна одній були дуже інтимними і навіть чуттєвими і дали

Speaker A

підстави деяким письменникам та історикам заявити про лесбійські стосунки Лесі Українки та Ольги Кобилянської ось кілька цитат чи хтось чує як його хтось любить Нехай хтось не зневажає себе Нехай хтось плаче коли йому тяжко але нехай не катує себе бо комусь іншому

Speaker A

болить від того дуже болить ні ні хтось тільки зробить паси дуже-дуже ніжно і не буде вже нічого казати А хтось і так буде знати чиїсь думки чи дійсно стосунки Лесі Українки та Ольги Кобилянської були чимось більше ніж просто близька Дружба нині встановити

Speaker A

неможливо Та й власне це не має значення от що охоче розповідали Радянська пропаганда Так це про нещасливі закоханісті Лесі і страждання з цього приводу і дійсно Леся палко закохувалася в чоловіків щонайменше чотири рази у юності в студента Максима славінського з

Speaker A

яким у Плеяді разом перекладали з німецької поезії Генріха Гейне у 24 роки студента з Грузії Нестора гамбарашвілі потім у 27 закоханість Сергія мержинського насправді тут важливо що на початку XX століття коли жінкам належала ховати свої почуття її мовчки чекати

Speaker A

поки крок зробить чоловік Леся мали відвагу говорити про своє кохання відкрито тож я б дивився на це не як на низку невдалих закоханостей А як на неймовірно сміливість мати почуття і заявляти про них світу [музика] а от останнє кохання Лесі було взаємним

Speaker A

і щасливим але навіть тут Леся порвала всі шаблони юрист кли квітка був на 9 років молодшим за Лесю і безтямно її кохав У 1903 році Через 5 років після знайомства Леся поїхала до квітки в Тбілісі де він працював клерком у суді

Speaker A

Климент запропонував подружитися Але Леся сказала що не хоче вінчатися в церкві бо там треба давати обітницю коритися чоловіку А це і не підходить Вона запропонувала просто жити разом для тих часів щось не чуване але Климент прийняв Цю умову і так вони з Лесею

Speaker A

прожили 5 років мама Лесі Олена Пчілка не розуміла небажання доньки вінчатися в церкві тому всі ці роки наполягали і вмовляли і переконували її укласти шлюб як всі нормальні люди і такі переконали але Леся і тут зробила по-своєму шлюбне

Speaker A

церемонія У неї була максимально буденна Леся Українка та Климент квітка повінчалися у вознесенській церкві Києва що на деміївці були вони та священик Ані свідків Ані гостей а після молодята сіли на трамвай Та поїхали додому розумієте наскільки ж вона

Speaker A

випереджала свій час більшість творів Лесі Українки за її життя Видали на заході України звідти у російської імперію їх ввозили контрабандою всього по кілька екземплярів люди передавали їх один одному переписували від руки але після лютневої революції 1905 року Емський

Speaker A

указ перестав діяти і твори Лесі масово пішли у люди по всій території України Київський журнал літературно-науковий вісник надрукував драматичну поему Кассандра а Полтавський рідний край поему в катакомбах також Київське видавництво випустило у світ і найпершу поетичну збірку Лесі Українки На крилах

Speaker A

пісень лесені твори ставали доступними і популярність поетеси була величезним сама Леся з чоловіком імплементом квіткою останні роки жили в Грузії в невеликому гірському містечку сурамі Коли Леся стало значно гірше її приїхали доглядати мати та молодша сестра ізидора ізидора згадувала Що Леся в останні дні

Speaker A

життя не могла нічого їсти окрім ожинового морозива яке готувала мама 1 серпня 1913 року Лесі Українка померла їй було всього 42 роки ховати видатну українську письменницю повезли у Київ зустрічати потяг з тілом на залізничному вокзалі Києва зібралися тисячі людей приїхали делегації з усіх

Speaker A

українських земель царська поліція побоюючись перетворення похорону на про українські мітинг заборонила будь-які промови кінні поліцейські супроводжували ходу до кладовища по дорозі їм довелося зупиняти рух трамваїв на вулиці банковій настільки волелюдною була жалобна процесія біля цвинтаря труну понесли шестеро жінок і це було дуже незвично і

Speaker A

дуже символічно Це був особливий знак пошани видатній жінці неймовірно просто шалена популярність Лесі Українки - це і є відповідь Чому більшовикам так потрібно була ця постать смерть поет який більшовики використали як нагоду спробувати перетягнути на свій бік свідомих українців саме для того у

Speaker A

своїй пресі Вони почали переконувати що письменниця була прихильницею вчення Маркса і другом революції насправді майже всі друзі і рідні Лесі Українки хто дожив до 1917 року пішли творити українську Народну Республіку її чоловік Климент квітка став заступником Міністра юстиції УНР а після поразки української

Speaker A

революції був репресований і потрапив до гулагу найкраща подруга Людмила старицька-черняхівська ввійшла в Українську Центральну Раду та працювала в урядах УНР вона теж була репресована і загинула в телячому вагоні по дорозі до Казахстану про таке в Радянській Україні звісно не розповідали Але ми з вами

Speaker A

маємо знати наших героїв і героїнь і їх реально історія

Topics:Леся Українкабільшовикирадянська пропагандаукраїнська літературакозацька шляхтаЕмський указукраїнський націоналізмАкім Галімовісторія Україницензура

Frequently Asked Questions

Чому радянська влада приховувала правду про Лесю Українку?

Бо Леся Українка не була комуністкою, її творчість і біографія не відповідали радянській ідеології, тому влада цензурувала і перекручувала інформацію про неї.

Яке походження мала Леся Українка?

Вона походила з заможної родини козацької шляхти Косачів, що було приховано радянськими підручниками, які подавали її як доньку бідних поміщиків.

Як більшовики використовували образ Лесі Українки після її смерті?

Вони використовували її постать для пропаганди, видаючи її за друга пролетаріату, хоча її творчість цензурували і забороняли деякі твори.

Get More with the Söz AI App

Transcribe recordings, audio files, and YouTube videos — with AI summaries, speaker detection, and unlimited transcriptions.

App Store Google Play

Or transcribe another YouTube video here →