Розбір поеми Лесі Українки «Давня казка» (1893): роль митця в суспільстві, протистояння вільного поета і графа Бертольда, сюжет, композиція та ідея твору.
Key Takeaways
- Митець має служити правді й народу, а не владі заради багатства.
- Слово і пісня можуть бути потужнішою зброєю, ніж меч.
- Свобода духу важливіша за матеріальні блага та титули.
- Антитеза воля–рабство є основою структури й змісту поеми.
What the video covers
- Відео є аналізом поеми Лесі Українки «Давня казка», написаної 1893 року.
- Розглядається жанр: ліро-епічна поема з елементами казки.
- Поет-правдолюб відмовляється від лаврів і багатств Бертольда, зберігаючи свободу творчості.
- Пісні поета мотивують військо Бертольда перед боєм і допомагають завоювати серце Ізідори.
- Бертольд, ставши жорстоким графом, стикається з протестом народу, мотивованим піснями поета.
- Граф пропонує поетові почесну посаду придворного співця за умови відмови від бунтівних пісень.
- Поет відмовляється і залишається вірним народу, що призводить до його арешту та загибелі.
- Сюжет структуровано за класичною схемою: експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка, епілог.
- Ключовий художній прийом твору — антитеза «воля–рабство» та соціальний контраст панів і мужиків.
- Тема твору — роль митця в суспільстві; ідея — возвеличення митця-патріота з високими моральними якостями.
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
У світі, де поет може змінити хід історії, а пісня стати зброєю сильнішою за меч, відбувається битва слова та сили духу проти жорстокості і пристосуванства. Чи можна виправдати компроміс із власною совістю заради багатства, слави і титулів? Золотих не хочу лаврів, з ними щастя не здобуду. Як
Speaker A
я ними увінчаюсь, то поетом вже не буду. Давня казка чи все-таки реальність? Справжній урок свободи, сили духу і ціни творчості від Лесі Українки. Дізнайся, чому Давня казка не для малих дітей, а для дорослих сердець і звучить актуально сьогодні.
Speaker A
століття серед громадських та літературних діячів і діячок точилася дискусія щодо ролі мистецтва. Одні вважали, що воно призначене тільки для розваги та має служити на догоду, так би мовити, вищим світу цього: багатіям, представникам влади, тощо. Інші ж розуміли, що осторонь
Speaker A
проблем народу, а особливо в умовах бездержавності, соціального та національного гноблення України. 1893 року Леся Українка написала сміливий поетичний маніфест щодо ролі митця в суспільстві. Один із найвідоміших творів - поему Давня казка. Пригадай, поема - переважно віршований ліро-епічний твір,
Speaker A
у якому зображено значні події та яскраві характери, подано роздуми і переживання героїв та героїнь. Однак Леся Українка не дарма в назві твору вжила слово казка, адже на окремі казкові риси все-таки натрапляємо в поемі.
Speaker A
Починається твір зі своєрідного прологу, а по суті і зачину, властивого для казки. Може б хто послухав казки, ось послухайте, панове, тільки вибачте ласкаво, що не все в ній буде нове. Тож, коли хтось вас цікавий, сядь і слухай Давню казку. А мені, коли не лаврів, то
Speaker A
хоч бубликів дай в'язку. Остання фраза "Бубликів дай в'язку" одна з найуживаніших у народних казках.
Speaker A
Композиційно твір складається з прологу і чотирьох частин. Ми потрапляємо в уявну казкову країну, давню, можливо, періоду середньовіччя, адже тут живуть лицарі та графи, які мають багаті замки, завойовують серця коханих серенадами. Десь, колись, в якійсь країні, де захочете, там буде, бо
Speaker A
у казці та ще в віршах все, можливо, добрі люди. Пригадай зміст поеми. У відповідність сюжетні елементи композиції твору.
Speaker A
Перевір себе. Експозиція - знайомство з поетом. Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний. Тільки мав талант до віршів не позичений, а власний. На обличчі у поета не цвіла уроду гожа, хоч не був він теж поганий. От собі людина божа. Та була у
Speaker A
нього пісня і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по світу стоголосую луною. Зав'язка - знакова зустріч поета з лицарем Бертольдом. Попереду їхав лицар, та лихий такий, крий Боже. "Бачте, - крикнув, - що за птиця? Чи не встав би ти, небоже?" "Не біда, - поет відмовив,
Speaker A
- як ти й сам з дороги звернеш, бо як рими повтікають, ти мені їх не завернеш". Поет не хоче гостинця від лицаря, бо вважає себе і так багатим.
Speaker A
"Бачиш ти? Оця діброва, поле, небо, синє море, то моє багатство, панство, і розкішне, і просторе. При всьому сьому багатстві я щасливий завжди і вільний".
Speaker A
Тут покликнув лицар: "Боже, чоловік цей божевільний". "Так, я вільний, маю бистрі вільні думи-чарівниці, що для них нема на світі ні застави, ні границі.
Speaker A
Тут поет взяв мандоліну і на відповідь гуртовій він заграв і до музики промовляв пісні чудові. Довго й лицар слухав пісню, далі мовив на відході: "Що за дивна сила слова? Ворожбит якийсь та й годі".
Speaker A
[сопіння][прочищення горла] Розвиток дії. Пісні митця допомагають лицареві завоювати серце Ізідори та підкорити ворожу фортецю. "Але ж я тебе благаю, щоб поміг мені в сій справі.
Speaker A
Пам'ятаю, як у гаю ти своїм віршем чудовим чарував усю громаду. Тільки ти один тепер можеш дать мені пораду. За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду". "Ну, на се поет відмовив: "Не надіюся я зроду. Можу я знайти й без
Speaker A
плати для приятеля пораду". Боже, Боже, що то може наробити серенада! Зникла в серденьку в Бертольда темна туга і досада. Як же бучно, як же втішно всім гулялось на весіллі! Танцювали, попивали від неділі до неділі. Усіх приймали, всіх вітали, всім уміли догодити. Тільки
Speaker A
нашого поета пан забувся запросити. А згодом, під час облоги ворожого міста, саме пісні поета мотивували військо Бертольда не осоромитися перед народом.
Speaker A
Раптом зброя заблищала і гукнуло військо хором: "Ми готові йти до бою, краще смерть ніж вічний сором". Після перемоги Бертольд звернувся до співців, щоб віддячити їм. Однак ті сказали, що пісні написав поет, який не був із ними на війні. "Він зостався, щоб піснями
Speaker A
звеселять рідну країну. Там він має розважати не одну сумну родину. Знаю я сього поета і його величну душу і тепер йому по-царськи я подякувати мушу".
Speaker A
Кульмінація. Конфлікт влади та свободи слова. Твори поета піднімають народ на захист інтересів у боротьбі проти графа Бертольда. Сила статків та маєтків уже Бертольдо граф заможний. Він живе в своєму графстві, наче сам король вельможний. Тож спочатку того щастя справді був Бертольдо гідний. Правий суд
Speaker A
чинив у панстві, до підданих був лагідний. Але то було недовго. Він дедалі в смак входив і потроху в себе в графстві інші звичаї заводив. Трудно навіть розказати, що за лихо стало в краю. Люди мучились, як у пеклі, пан
Speaker A
втішався, як у раю. Пан гуляв у себе в замку, у ярмі стогнали люди. І здавалось, що довіку все така неволя буде. Розливався людський стогін всюди хвилею сумною. І в серденьку у поета озивався він луною. Ось одного разу чує
Speaker A
граф лихі тривожні вісті. Донесла йому сторожа, що не все спокійно в місті. Що співці по місті ходять і піснями люд морочать. Все про рівність і про волю у піснях своїх торочать. Вже й по тюрмах їх саджають, та ніщо не помагає. Їх
Speaker A
пісні ідуть по людях, всяк пісні ті переймає. Пригадай, яка пісня поширювалася в народі. В мужика землянка вогка, у пана хата на помості. Що ж, недарма люди кажуть, що в панів біліші кості. У мужички руки чорні, в пані рученька тендітна. Що ж,
Speaker A
недарма люди кажуть, що в паніві кров блакитна. Мужики цікаві стали, чи ті кості білі всюди, чи блакитна кров поллється, як пробити пану груди?
Speaker A
"Що се, що?" кричить Бертольдо. "Гей, ловіть співця, в'яжіте! У тюрму його, в кайдани! Та скоріш, скоріш біжіте!" "Не турбуйся ти даремне, все одно, вельможний пане, вловиш нас сьогодні 10, завтра 20 знов настане. Нас таки чимале військо, маєм свого отамана. Він у нас
Speaker A
одважний лицар, врешті він знайомий пана. Бертольд вирішує приручити поета. Ви скажіть йому від мене, що я досі пам'ятаю, як пісні його втішали нас колись в чужому краю. Власне, я тепер бажаю дать йому за них заплату. Я поетові дарую в себе в замку гарну хату.
Speaker A
Я його талант співацький так високо поважаю, що співцем своїм придворним я зробить його бажаю. Ви скажіть, що він у мене буде жить в шані, в славі, тільки, звісно, хай забуде різні вигадки лукаві.
Speaker A
Що відповів поет на пропозицію Бертольда? Золотих не хочу лаврів, з ними щастя не здобуду. Як я ними увінчаюсь, то поетом вже не буду. Не поет, у кого думки не літають вільно в світі, а заплутались навіки в золотії тонкі сіті. Не поет,
Speaker A
хто забуває про страшні народні рани, щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани. Тож підіть і скажіть, що поки я буду жить, не подумаю довіку зброї чесної зложити. Коли він складання віршів бунтівничих не покине, то в тюрму його закинуть. Там він клятий і загине.
Speaker A
Та й в темниці буду вільний. Маю думи чарівниці, що для них нема на світі ні застави, ні границі, і мого прудкого слова не затримає темниця. Полетить воно по світі, наче тая вільна птиця. І поет від свого люду не почує слів догани у
Speaker A
день сумний, коли на нього накладатимуть кайдани. Тож розв'язка це арешт і смерть поета. Так до віку у темниці довелось поету жити. За тюремний спів він мусив головою наложити. Після повстання народ убив Бертольда. Епілог поеми вічне протистояння нащадків поета і Бертольда.
Speaker A
І тепер нащадки графські тюрми міцні і будують, а поетовині нащадки слово гостреє гартують. Проти діла соромного виступає слово праве. Ох, страшне оте змагання, хоч воно і не криваве. А коли війна скінчиться того діла і того слова, то скінчиться давня казка, а настане
Speaker A
правда нова. Усю поему побудовано на антитезі воля-рабство. У творі протиставляються поет, який символізує моральну свободу та Бертольд, як уособлення залежності від матеріальних благ та намагання всіх підкорити своїй волі. Однак центральним усе-таки є образ поета. Охарактеризуй його.
Speaker A
У творі поет не просто так немає імені. Це узагальнений образ поета-громадянина, митця із високими моральними якостями.
Speaker A
Його називають людиною Божою. Він талановитий вільнодумний нескорений. Уміє бачити красу та відчувати щастя у простих речах. Не женеться за багатством, славою і титулами. Йому не потрібні лаври придворного співця.
Speaker A
Готовий прийти на допомогу. Має почуття власної гідності і не зраджує своїх принципів. Відчуває відповідальність перед народом, якому служить власною творчістю і захищає його інтереси. Поет це істинний борець за справедливість.
Speaker A
Попрацюємо із художньою організацією твору. Поглянь на його фрагмент, пісню поета. Визнач засоби образної мови.
Speaker A
Життя панів і простих людей подано за допомогою прийому контрасту, який увиразнюється через протиставлення, тобто антитезу. Мужик - пан, землянка вогка - хата на помості, мужичка - пані.
Speaker A
Конкретизує антитезу і пестливе слово щодо характеристики пані. У мужички руки чорні, у пані рученька тендітна. Чимало епітетів: рученька тендітна, мужики цікаві та інші. Кров блакитна та кості білі. Це також метафоричні образи-символи. Такі міркування щодо панів зображено вже у фольклорних
Speaker A
переказах. Часті анафори, єдинопочатки рядків: в, що, що ж, чи. Рефрени, риторичні оклики: що ж, недарма люди кажуть, що у панів, а в останній строфі пісні на заміну рефрену стає риторичне запитання як найвища точка градації.
Speaker A
Укажи віршовий розмір, вид строф та спосіб римування в поемі Лесі Українки "Давня казка". Золотих не хочу лаврів, з ними щастя не здобуду. Як я ними увінчаюсь, то поетом вже не буду. Віршовий розмір чотиристоповий хорей. Вид строфи катрен, тобто чотиривірш із перехресним
Speaker A
римуванням. [сопіння] Визнач тему та ідею поеми Лесі Українки "Давня казка". Тема твору: роль митця в суспільстві, зображення протистояння вільнолюбного і рабського світосприйняття через образи безіменного поета-правдолюба та лицаря Бертольда. Ідея поеми: возвеличення митця-патріота, наділеного високими моральними якостями, який служить
Speaker A
народові та захищає його інтереси. Оспівування відчуття власної гідності, нескореності, щастя в простих речах, вдячності благородства чіткої громадянської позиції, готовності прийти на допомогу. Засудження рабства, марнославства, залежності від матеріальних благ, намагання всіх підкорити власній волі.
Speaker A
Основну думку твору передають слова співця: "Не поет, хто забуває про страшні народні рани, щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани". Ці слова не втрачають актуальності сьогодні, адже саме митцям відводиться одна з найважливіших ролей у суспільстві, стати відгомоном душ і страждань свого народу,
Speaker A
не гнатися за статками, титулами і визнаннями, не бути придворними співцями влади, а жити по совісті, бути чесним, чесною із собою.
Speaker A
Запам'ятай. Ліро-епічний твір Лесі Українки "Давня казка", написаний 1893 року, за жанром є поемою. Тема: роль митця в суспільстві, зображення протистояння вільнолюбного і рабського світосприйняття через образи безіменного поета-правдолюба та лицаря Бертольда.
Speaker A
Ідея: возвеличення митця-патріота, який служить народові та захищає його інтереси, засудження рабства, марнославства, залежності від матеріальних благ, намагання всіх підкорити власній волі. Сюжетні елементи композиції твору: пролог, експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка епілог.
Speaker A
Яка, на твою думку, роль митця в сучасному суспільстві? Пиши коментарі і не забудь про вподобайку. Відкривай з нами актуальний світ Укрліт.
Topics:Леся УкраїнкаДавня казкапоемааналіз творуукраїнська літератураБертольдроль митцяантитезаліро-епічний твіршкільна література











