Історія українських земель під владою Австрійської імперії: адміністративний поділ, соціальна структура та урядова політика.
Key Takeaways
- Австрійська імперія централізувала управління українськими землями, підкоряючи їх Відню.
- Українці займали переважно нижчі соціальні та адміністративні позиції.
- Соціальна структура була феодальною з домінуванням польської та угорської шляхти.
- Австрійські реформи частково покращили становище селян, але кріпацтво зберігалося до 1848 року.
- Греко-католицька церква відігравала важливу роль у збереженні української ідентичності.
What the video covers
- Закарпаття увійшло до Австрії у 1526 році після поразки Угорщини від Османської імперії.
- Галичина була приєднана до Австрії у 1772 році після першого поділу Речі Посполитої як Королівство Галичини і Володимирії.
- Буковина перейшла до Австрії у 1775 році, спочатку як частина Галичини, а з 1849 року стала окремим коронним краєм.
- Австрійська влада впровадила централізовану бюрократичну систему управління з підпорядкуванням Відню.
- Адміністративний поділ включав 18 округів у Галичині, 7 повітів у Буковині та 4 комітати в Закарпатті.
- Українці переважно займали нижчі посади в адміністрації, а вищі посади обіймали австрійці, німці, поляки або угорці.
- Соціальна структура була феодальною: шляхта, міщани, селяни, де українці були переважно селянами з низьким соціальним статусом.
- Польська шляхта зберігала економічну владу в Галичині, а угорські магнати домінували в Закарпатті.
- Українське селянство було кріпаками, залежними від поміщиків, але зберігало мову і традиції завдяки греко-католицькій церкві.
- Австрійська влада впроваджувала німецьку мову в адміністрації, нову систему податків і будівництво інфраструктури.
Chapters
- 00:00Вступ: Історичний контекст українських земель
- 01:09Закарпаття під владою Габсбургів
- 02:10Приєднання Галичини до Австрії
- 02:53Захоплення Буковини та адміністративний поділ
- 03:48Централізована система управління Австрії
- 04:38Адміністративна структура Галичини, Буковини і Закарпаття
- 05:59Соціальна структура та становище українців
- 08:49Роль церкви та збереження української ідентичності
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Сьогодні мапа України має ось такий вигляд, проте були часи, коли наш край був розділений. Ти вже знаєш, що наприкінці XVII століття Правобережну Україну захопила Річ Посполита, а Лівобережну — Московська держава. Але прийшов час, і Галичина, Буковина та Закарпаття опинилися під владою
Speaker A
Габсбургів, володарів Австрії. Як так сталося? Нумо розбиратися. Найпершим з українських земель під владою Австрії опинилося Закарпаття. Як ти пам'ятаєш, цей регіон не входив до складу Речі Посполитої, а належав Угорському королівству. 1526 року в битві при Могачі угорці зазнали поразки
Speaker A
від Османської імперії. Після цього Угорське королівство було розділене, а Західна Угорщина, включно із Закарпаттям, перейшла до династії Габсбургів, які були правителями Австрії. Тоді вони, до речі, стали ще й новими володарями Угорщини. Закарпатські українці, або русини, як їх тоді
Speaker A
називали, мали переважно низьке соціальне становище. Вони були селянами, що працювали на землях угорських та австрійських феодалів. Ми ще розкажемо про це детальніше. Проте після цього Австрія знову почала розширювати кордони.
Speaker A
Переносимося в кінець XVIII століття. Європа тоді переживала великі зміни. Колись могутня Річ Посполита, до якої входила значна частина українських земель, занепадала. Її сусіди — Росія, Пруссія та Австрія — вирішили скористатися слабкістю цієї держави і поділити її території між собою. Саме
Speaker A
так 1772 року Галичина, територія, що охоплювала сучасну Львівську, Івано-Франківську та частину Тернопільської області, безпосередньо увійшла до складу Австрії. В офіційних документах її назвали Королівством Галичини і Володимирії. Цікаво, що Габсбурги виправдовували захоплення Галичини тим, що ці землі колись належали Данилу Галицькому, а тому вони
Speaker A
історично мали право на них. Який зв'язок? Ну, після Данила Галицького Галичину завоював польський король Казимир III, який узяв титул короля Русі, що потім передався його спадкоємцям, угорським королям.
Speaker A
Габсбурги правили Угорщиною з 1526 року, а отже, через угорську корону вони успадкували титул, пов'язаний із Галичиною.
Speaker A
Що? Притягнуто за вуха? Так воно і було. Чи доводилося тобі помічати, як часто держави, які хочуть завоювати своїх сусідів, використовують такі псевдоісторичні аргументи? Пиши в коментарях. Звичайно, головною причиною захоплення Галичини стало прагнення австрійської влади розширити території та отримувати більше податків. Новий
Speaker A
уряд швидко взявся за реформи в Галичині. Він впровадив німецьку мову в адміністрації, нову систему податків та почав будувати дороги. Але про це ми поговоримо пізніше.
Speaker A
1775 року, коли минуло вже три роки після приєднання Галичини, Австрія зайняла Буковину, територію, яка до цього належала Османській імперії. Як це сталося? Війни між Росією та Османами послабили турецький контроль над цими землями. Австрійці вирішили скористатися цим моментом і без бою забрали Буковину.
Speaker A
Турки, виснажені війнами, не змогли цьому завадити, тож вони були змушені поступитися цією територією. Спочатку Буковина була приєднана до Галичини як окремий округ, а вже 1849 року вона отримала статус окремого буковинського коронного краю. Це означало, що територія підпорядковувалася безпосередньо Відню. Тож ми з тобою
Speaker A
окреслили території, які відтепер підкорялися Австрії. А що ж там коїлося? Австрійці встановили централізовану систему управління, яка базувалася на бюрократії, підпорядкованій безпосередньо імператору у Відні.
Speaker A
Головні принципи такої системи управління: жорстка вертикаль влади, усі рішення ухвалювали у Відні. Централізація. Австрійці ліквідували старі польські та шляхетські установи.
Speaker A
Державна бюрократія. Усі чиновники були призначеними, а не виборними. Після приєднання Галичини, Буковини та Закарпаття до складу Австрійської імперії австрійська влада провела адміністративну реформу, поділивши ці території відповідно до своїх бюрократичних стандартів. Галичина, Королівство Галичини і Лодомерії зі столицею у Львові, поділялася на 18
Speaker A
округів, циркулів, якими керували чиновники, призначені [прочищення горла] Віднем. Губернатор, намісник, був головним представником імператора в Галичині, що призначався з Відня. Вища адміністрація, губерніальна рада, орган управління, що контролював фінанси, суди, армію та податки. Кожним циркулом керував циркулярний староста, австрійський чиновник. Найвищі посади,
Speaker A
губернатор і старости, обіймали австрійці або німці, що діяли в інтересах імператора. Польська шляхта поступово втрачала адміністративний вплив, але все ще домінувала в місцевому самоврядуванні. Українці могли бути лише нижчими чиновниками, писарями чи суддями. Їх фактично не допускали до керівних посад.
Speaker A
Буковина зі столицею Чернівцями поділялася на сім повітів, округів, якими керували також окружні старости. Губернатор Буковини з 1849 року підпорядковувався безпосередньо Відню.
Speaker A
Чиновники були переважно німцями та австрійцями, але в місцевій адміністрації працювали також українці та румуни.
Speaker A
Закарпаття адміністративно лишалося частиною Угорщини. Ним керував угорський губернатор, призначений із Будапешта. Закарпаття поділялося на чотири комітати, жупи, кожним із яких керував угорський жупан. Чиновники були угорцями, тож вони активно мадяризували місцеве українське населення. Податки збирали централізовано. Селянство платило в імперську казну. Шляхта і
Speaker A
католицьке духовенство мали податкові привілеї. У нижчих ланках судді, писарі, поліція могли працювати українці, але найвищі державні посади обіймали лише австрійці, німці, поляки або угорці.
Speaker A
Українцям було важко піти на державну службу, бо основною мовою адміністрації була німецька, польська чи угорська, залежно від регіону. То яке ж місце на соціальній драбині мали українці?
Speaker A
[сопіння][прочищення горла] Наприкінці XVIII століття соціальна структура населення Галичини, Буковини та Закарпаття була типовою для феодальної Європи. Виділяли панівний клас: шляхта, міщан, міське населення і селянство.
Speaker A
До 1772 року, до першого поділу Речі Посполитої, поляки контролювали всю владу в Галичині. Після приходу австрійців польська шляхта втратила частину привілеїв, але залишилася економічною елітою. Тобто вона володіла землями, маєтками та кріпаками. Нова влада, австрійці, почала призначати своїх чиновників, суддів та
Speaker A
адміністраторів. Деякі німецькі офіцери та чиновники отримували землі та маєтки в Галичині. У Закарпатті ж домінували угорські магнати. Так де ж тут українська шляхта? Її тут було небагато.
Speaker A
На Галичині українська шляхта була полонізованою, а в Закарпатті та Буковині — бідною. Вона також не мала політичного впливу. Міста були багатонаціональними. У них жили поляки, німці, євреї, українці, вірмени та інші етнічні групи. Поляки домінували у Львові, Перемишлі та більших містах
Speaker A
Галичини. Німці були австрійськими чиновниками, офіцерами, купцями та колоністами. Євреї, одна з найчисельніших груп у містах, займалися торгівлею, лихварством та ремеслами.
Speaker A
Українці в містах були меншістю, частіше вони мешкали в передмістях і працювали в ремеслах або як слуги. Вірмени були важливою частиною міської буржуазії, особливо у Львові. Найбільшим класом були селяни, що становили 85-90% усього населення. Українці-русини були більшістю селян на всіх українських
Speaker A
землях під управлінням Австрії. Окрім них, до цього класу також належали поляки, особливо у Галичині, угорці у Закарпатті, румуни у Буковині та німецькі колоністи. На початку австрійського правління українські селяни були кріпаками, тобто повністю залежними від поміщиків. Трохи пізніше австрійські реформи імператора Йосифа II
Speaker A
скасували особисту залежність селян, але панщина залишалася ще до 1848 року. Селяни мусили платити податки австрійському уряду і відробляти панщину в польських, угорських чи німецьких землевласників, що було особливо тяжко в Закарпатті та Буковині, де угорські та молдовські магнати експлуатували
Speaker A
русинів. Українське селянство жило бідно, було неграмотним і залежним від феодалів. Однак, завдяки греко-католицькій церкві, серед селян зберігалися українські традиції та мова.
Speaker A
До речі, про церкву. У Галичині домінувала римо-католицька церква, її підтримув
Speaker A
австрійську владу, а люди перебували там не в найкращому становищі. Але почекай, українці ще покажуть себе. Лишилося всього кілька десятиліть.
Speaker A
Запам'ятай, Закарпаття увійшло до складу Австрії 1526 року, але воно підпорядковувалося напряму Угорщині. Закарпаття поділялося на чотири комітати, а керував ним угорський губернатор. Галичину приєднали до Австрії після першого поділу Речі Посполитої 1772-го року. Офіційна назва Королівство Галичини і Лодомерії. Галичина
Speaker A
поділялася на 18 округів зі столицею у Львові. Губернатор підпорядковувався Відню. Австрія зайняла Буковину 1775-го року під час війн Османської імперії з Росією. Спочатку Буковина була частиною Галичини, а з 1849-го року вона стала окремим Буковинським коронним краєм.
Speaker A
Поділялася на сім повітів. Столицею були Чернівці. Головні риси правління Габсбургів. Жорстка вертикаль влади, усі рішення ухвалювали у Відні.
Speaker A
Централізація. Австрійці ліквідували старі польські та шляхетські установи. Державна бюрократія. Усі чиновники були призначеними, а не виборними. Шляхта складалася з австрійців, німців, угорців та поляків, які поступово втрачали вплив. Міщанами переважно були австрійці німці поляки євреї українці та вірмени. Селяни становили до
Speaker A
90% населення. Ними здебільшого були українці. Спочатку закріпачені, а з 1848-го року змушені відробляти панщину.
Speaker A
Ну що, чекаєш національного пробудження? А воно вже скоро. Став уподобайку та підписуйся на канал.
Topics:Австрійська імперіяГаличинаБуковинаЗакарпаттяадміністративний поділукраїнські землісоціальна структураурядова політикакріпацтвогреко-католицька церква











