Speaker A
2024-го року платформа Дія відкрила нову функцію одруження онлайн. Тож тепер зареєструвати шлюб в Україні можна просто зі смартфона, швидко і без черг.
Відео про побут українців кінця XVIII — першої половини XIX ст.: харчування, землеробство, житло та напої, на основі історичних джерел.
Key Takeaways
- Побут українців визначався землеробством, родючими ґрунтами та місцевими промислами.
- Харчування поступово змінювалося завдяки новим культурам, як картопля, кукурудза та помідори.
- Соціальний статус помітно впливав на раціон і житло — від селянських хат до європейського стилю в містах.
What the video covers
- Вступ порівнює сучасне онлайн-одруження через Дію з багатоденними весільними обрядами предків, що були святом всієї громади.
- У першій половині XIX ст. більшість населення українських земель становили селяни, які займалися землеробством і жили в селах.
- Близько 2/3 українських земель були родючими чорноземами, що зумовило переважно землеробський характер господарства.
- Харчування базувалося на хлібі з пшениці та жита, кашах з ячменю, вівса, гречки чи гарбуза з лляною або конопляною олією.
- Популярними стравами були вареники, галушки, борщі; з XVIII ст. важливою стала картопля, яку називали другим хлібом.
- На півдні вирощували кукурудзу, баклажани, перець і помідори; раціон збагачували фруктами, ягодами та горіхами.
- Чумацький промисел зробив сіль доступнішою, що подовжило зберігання засолених продуктів.
- Селяни їли м'ясо переважно на свята, тоді як заможні городяни та поміщики споживали його регулярно.
- Заможні люди пили каву та вина (угорські, французькі, кримські), а також наливки, настоянки і горілку.
- Житло відображало соціальний статус і регіон: хати-мазанки, на Поліссі — зрубні, на півдні — із саману або каменю; міські заможні оселі були цегляними.
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Наших предків вразила б така зміна, адже їхні весільні церемонії були складними та багатоденними святами, що об'єднували не лише молодят, а й усю громаду.
Speaker A
Детальніше про це у нашому відео.
Speaker A
У першій половині 19-го століття основну частину населення українських земель становили селяни. Вони з покоління в покоління займалися землеробством, проживали в селах і здебільшого уникали міського життя. Хоча індустріальна революція привнесла певні зміни в соціальну структуру, селянство все ж залишалося найбільшою групою населення.
Speaker A
Воно й не дивно, адже майже 2/3 українських земель були родючими чорноземами, які комусь треба було обробляти.
Speaker A
Більше про чорноземи та інші ґрунти України можеш дізнатися в цьому відео у нас на каналі.
Speaker A
Поряд із землеробством існувало і скотарство та різні промисли. Це і формувало особливості харчування українців.
Speaker A
З пшениці та жита випікали хліб, з ячменю, вівса, гречки чи гарбуза готували каші, приправлені лляною або конопляною олією.
Speaker A
Популярними були вареники та галушки, які подавали з молоком чи сметаною, а також борщі з буряків, капусти, моркви та цибулі.
Speaker A
У 18-му столітті в раціон увійшла картопля, яку називали другим хлібом.
Speaker A
На південних землях почали вирощувати кукурудзу, баклажани, перець і помідори.
Speaker A
Раціон збагачували фрукти та ягоди: яблука, груші, вишні, сливи, черешні, абрикоси, персики, виноград, кавуни, а також горіхи.
Speaker A
У щоденному раціоні були напої: квас, кисіль, узвар, молоко, а також чай.
Speaker A
Наявність водойм біля сіл чи міст забезпечувала постійну присутність риби на столі.
Speaker A
Завдяки чумацькому промислу сіль стала доступнішою, що значно подовжило термін зберігання засолених продуктів.
Speaker A
Селяни їли м'ясо здебільшого на великі свята, а от заможні городяни та поміщики регулярно споживали м'ясні страви, зокрема і дичину.
Speaker A
У містах тоді з'являлися кондитерські вироби, тістечка, печиво та марципани, які привозили з Європи.
Speaker A
У поміщицьких маєтках готували вишукані десерти, як-от запечені фрукти з медом чи вершками.
Speaker A
Заможні люди могли пити каву, а також вина, зокрема угорські, французькі чи кримські.
Speaker A
Популярними були наливки, настоянки та горілка власного виробництва.
Speaker A
Наприкінці XVIII, на початку XIX століття житло на українських землях відображало соціальний статус, регіональні особливості та спосіб життя населення.
Speaker A
У селах переважали традиційні хати-мазанки, зведені з дерева, обмазані глиною та вкриті солом'яною або очеретяною стріхою.
Speaker A
Кожне помешкання мало свої регіональні відмінності.
Speaker A
Наприклад, на Поліссі стіни могли бути зрубними, а на півдні із саману або каменю.
Speaker A
Хата зазвичай складалася з трьох основних частин: сіней, комори та житлової кімнати.
Speaker A
Сіни були перехідною зоною між вулицею та житловим простором, а також вели на горище, куди піднімалися драбиною.
Speaker A
На горищі зберігали сіно, сушили гриби, горіхи, фрукти, лікарські трави, а іноді і тримали дрібну худобу.
Speaker A
У коморі розміщували засіки із зерном, діжки із солінням, квашеними чи сушеними, а також скрині з одягом і побутовими речами.
Speaker A
Житлова кімната була осередком сімейного життя.
Speaker A
Тут готували їжу, їли, спали, займалися рукоділлям, пряли, ткали та вишивали.
Speaker A
Обов'язковим елементом інтер'єру була піч, яка обігрівала оселю та слугувала для приготування їжі.
Speaker A
Міські оселі біднішого населення були схожими на селянські хати, проте заможні городяни вже зводили цегляні двоповерхові або триповерхові будинки з просторими кімнатами, окремими спальнями і дальнями та приміщеннями для прислуги.
Speaker A
Такі оселі обставляли вишуканими меблями, імпортованими з Європи чи виготовленими місцевими майстрами.
Speaker A
Міста, що ставали адміністративними і торговими центрами, поступово набували європейських рис.
Topics:історія Українипобут селянукраїнська кухня XIX століттямазанкачумакичорноземитрадиційне житлоісторія харчуванняПовсякденне життя
