Skip to content
Get App

2026-11-13

Лекція з молекулярної фізики: ізотермічне розширення газу, закон Бойля-Маріотта, число Авогадро та кінетична теорія газів.

Key Takeaways

  • При ізотермічному розширенні тиск газу обернено пропорційний об'єму (закон Бойля-Маріотта)
  • Викачування газу поршнем зменшує кількість речовини в посудині, а тиск знижується поступово з кожним циклом
  • Тиск газу визначається концентрацією молекул і їх середньою кінетичною енергією, що пов'язана з температурою
  • Число Авогадро пов'язує макроскопічні кількості речовини з числом молекул, а молярний об'єм газу за нормальних умов становить близько 22,4 л

What the video covers

  • Пояснення ізотермічного процесу розширення газу в циліндрі з поршнем і клапанами та зміни тиску (P0V0 = P1V1)
  • Розбір мисленого експерименту з відкачування газу поршневим насосом і зменшення кількості речовини в посудині
  • Пояснення зв'язку між зменшенням концентрації молекул і тиском за допомогою аналогії зі шприцом
  • Введення понять кількості речовини, молярної маси та розрахунків мас оксидів у хімічних реакціях
  • Походження сталої Авогадро та її значення для кількості молекул в одному молі речовини
  • Оцінка розмірів молекул і відстаней між ними, зокрема для повітря (молярний об'єм 22,4 л)
  • Виведення основного рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів через середні квадрати швидкостей молекул
  • Зв'язок тиску газу з кінетичною енергією молекул та температурою, рівняння стану RT
  • Броунівський рух як доказ хаотичного руху молекул, історичний внесок Роберта Броуна
  • Згадка про розподіл Максвелла молекул за швидкостями як наступну тему

Answers

Questions about this video

Що відбувається з тиском газу при ізотермічному розширенні в циліндрі?

Тиск зменшується обернено пропорційно збільшенню об'єму, що описується формулою P0V0 = P1V1 при сталій температурі. Це класичний закон Бойля-Маріотта.

Чому тиск знижується при відкачуванні газу поршнем?

Після кожного циклу частина газу видаляється назовні, тож кількість речовини в посудині зменшується, а отже зменшується концентрація молекул і тиск. Лектор порівнює це з набиранням і викиданням рідини зі шприца.

Що таке число Авогадро і навіщо воно потрібне?

Число Авогадро — це кількість частинок (молекул) в одному молі речовини. Воно дозволяє переходити від макроскопічних величин до кількості молекул і оцінювати їх розміри та відстані між ними.

Full Transcript — Download SRT & Markdown

00:00
Speaker A
Давайте запис. Ага. Так, запис пішов. Ну, давайте тоді ще я на секунду сюди назад повернусь, тому що дійсно запис був не запущений.
00:10
Speaker A
Значить, е, на першому ході ми, ну, я деякі ходи пропускав, треба намалювати було їх, чи, ну, деякі етапи пропускав.
00:17
Speaker A
Спочатку у вас поршень стоїть, е, значить, біля дна, е, циліндра насоса на, і у вас в в деякому об'ємі тиск P0 і об'єм V0.
00:32
Speaker A
Об'єм з'єднаний з насосом. Далі циліндр, е, поршень в насосі відводиться назад до упора, до кінця.
00:41
Speaker A
[сопіння] Е, і загальний об'єм наданий газу збільшується до величини V0 + V, де V об'єм циліндра насоса.
00:50
Speaker A
При цьому весь газ, е, ну, частина газа з циліндр, з об'єму, що відкачується з посудини, переходить в насос і тут встановлюється один і той самй тиск, який ми називаємо тепер P1. І цей процес - це про звичайне ізотермічне розширення
01:06
Speaker A
газу. Тобто P1 - це початковий об'єм помножити на початковий тиск поділити на кінцевий об'єм. Е, Марія, зрозуміло?
01:19
Speaker A
Так. Зрозуміло. Тобто, ну, ну, це з формули оцієї P1 V1 = P2 V2. Значить, е, ну, або P0 V0 дорівнює там P1 V1.
01:32
Speaker A
V1 - це у вас V0 + об'єм оцих ось цього, е циліндра. Після цього відбувається частина, яка ну, не є процесом над над постійною кількістю газу. Після цього у вас перекривається клапан, який з'єднує насос з посудиною, ну, він автоматично
01:51
Speaker A
перекривається. А відкривається клапан, який дозволяє викидати газ назовні, в зовнішнє середовище. І після цього поршень рухається отак от І отої газ, що зайшов в насос, він викидається. В об'ємі що відкачується, залишається при при тій самій температурі, що була спочатку,
02:11
Speaker A
залишається менша кількість газу і тиск його P1. Зрозуміло? Цей етап. Марія. Не дуже. Не дуже? Так, давайте ще раз.
02:25
Speaker A
Давайте ще раз. [прочищення горла] Давайте, можливо, я трошки детальніше все тоді розмалюю. Значить було тут от перекрита і от тут об'єм в який можете тут у вас було P0 об'єм V0, тут об'єм V.
02:55
Speaker A
Після цього значить ну тут поршень. Після цього відкриваємо от тут кран і відводимо поршень в насосі от сюди.
03:15
Speaker A
Значить тут був газ P0 він пішов отак от і у вас встановився тиск P1, тут об'єм V1, тут тиск P1, об'єм V.
03:28
Speaker A
Ну тому що ми так позначили об'єм насоса. Це зрозуміло, Маша? Це те, що ви перший раз розповідали до першого малюнку. Це я зрозуміла.
03:39
Speaker A
Зрозуміло. Значить це означає, що після того, як я один зробив хід поршня, у мене кількість газу от в цій системі не змінилась, а тиск став рівним. P1 буде дорівнювати початковий тиск P0 помножити на коефіцієнт. А коефіцієнт це буде
04:00
Speaker A
початковий об'єм поділити на кінцевий об'єм. Тут, вибачте, тут V0. Значить, V0 + V. От це зрозуміло до цього місця?
04:09
Speaker A
Да. Зрозуміло. Тепер що ми робимо далі? Далі ми беремо оцю ось систему. Давайте її знову ж таки тут намалюю.
04:24
Speaker A
Е-е P1 е V0 а і тут у мене е-е значить P1 V. Тепер поршень у мене ось тут знаходиться. Тепер що я роблю? Я закриваю оттут е-е кран.
04:43
Speaker A
Газ не може повернутись назад от в той об'єм, що відкачуємо. Ми відкачуємо об'єм V0. А оттут у мене є ще один кран, і я його відкриваю.
04:53
Speaker A
І тепер я штовхаю поршень от в цьому напрямку. Що у мене в результаті відбувається?
05:01
Speaker A
У мене газ, який оттут от був і тут був газ газ у мене починає виходити ось сюди.
05:08
Speaker A
Він викидається назовні. А поршень впирається ось сюди. І тут кран був перекритий. І до чого ми прийшли? Ми прийшли до ситуації, коли у мене тут P1 V0 а і поршень стоїть впритул до дна е-е насоса. Тобто ми повернулись до цієї
05:31
Speaker A
початкової ситуації. Але у нас був е-е тиск P0, а став P1. І оце все один хід.
05:38
Speaker A
Це n дорівнює одиниці. А як міг змінитись тиск, не змінюючи тоді об'єм? Ну якщо вірити [прочищення горла] Е-е а чому Стоп, а чому? Він змінився ось тут. Дивіться, він змінився от на етапі, коли у мене оттут поршень рухався
05:54
Speaker A
праворуч і збільшувався об'єм. Об'єм був більший. А після цього я оттут просто від'єдную один одну посудину від іншої.
06:03
Speaker A
Ну от у вас тут встановився тиск і тут P1. А якщо я тепер отак от просто їх розділю ці дві посудини і перекрию цю трубочку, то тут же залишиться тиск P1 в лівій частині?
06:16
Speaker A
Ну спочатку був об'єм V0. Ми деякі V0, ну ми забрали деякий об'єм з V0.
06:23
Speaker A
Ми ми збільшили об'єм, в якому знаходиться газ. Тобто газ знаходився в об'ємі V0, а потім ми от тут відсунули просто отак от поршень і дали можливість, ну як це виглядає?
06:35
Speaker A
Уявіть собі, як шприц тут от. От спочатку, от як ви в шприц втягуєте рідину?
06:42
Speaker A
Поршень пішов отак от назад і коли він рухається назад у цій системі, [прочищення горла] ось отак от відступає, то сюди через дірочку, сюди заходить газ.
06:52
Speaker A
І звідки він заходить? Виходить з V0 забрався газ. Забрав, звичайно. Як він забрався? У вас тепер об'єм став, у вас дві сполучені посудини, між якими є ось оця ось з'єднання.
07:05
Speaker A
Значить в них однаковий тиск встановився. Тут P1 і тут P1. Але у вас був об'єм V0, а став об'єм V0 + V.
07:15
Speaker A
Угу. Тобто Потім ми просто оце ми закриваємо клапан і оцей V, оцей V він знову виходить назад і виходить нічого не змінюється?
07:26
Speaker A
А а потім ми тут клапан закриваємо. Тепер от тут у мене кімната, навколишнє середовище. І я беру просто, ну уявіть собі я от ви шприц бачили, як набирається рідина в шприц звичайний медичний?
07:41
Speaker A
От я от от я я набрав рідину в шприц, після цього від'єднав його від пляшки, з якої я забирав і вилив цю рідину назовні. На на натиснув на поршень і рідина вийшла назовні, я її викинув. У вас просто в об'ємі залишилось менше
07:56
Speaker A
речовини. Більше речовини, при цьому тиск змінився. Так він змінився на етапі от на цьому етапі. От тут тиск не змінювався. У вас був P0, а потім став P1, коли я збільшував об'єм.
08:15
Speaker A
Угу. Так, давайте ще раз інакше намалюємо. Вас вам заважає складний рисунок. Давайте намалюємо ось так.
08:25
Speaker A
От уявимо собі, що ось ваш циліндр. Тепер уявимо собі, що в цьому циліндрі є рухомий поршень, який може рухатись вгору-вниз.
08:41
Speaker A
Значить, от тут у вас зараз так, тут циліндр закритий, по боках закритий, а от тут він відкритий.
08:51
Speaker A
Зрозуміло? Отут зверху сюди може все виходити. Тобто от тут зовні скрізь атмосферний тиск. І тут якийсь початковий тиск P0. P0 і об'єм V0.
09:03
Speaker A
Після цього я беру цей циліндр і піднімаю поршень от сюди вгору. А який тиск у мене встановився?
09:15
Speaker A
У мене тепер тут об'єм V0 + V. Оце ось об'єм от тут V. Ну, на V він піднявся.
09:21
Speaker A
У мене встановився тиск, який буде дорівнювати P1, як дорівнює P0 на V P0 / V0 + V, так?
09:34
Speaker A
Встановився тиск? просто підняли поршень, як тоді туди ще міг міг зайти газ. Ні-ні, він не він не міг зайти. Там під поршнем все герметично. Я просто розширюю газ.
09:48
Speaker A
У мене от я зараз спрощую задачу. Тобто зрозуміло, ось ізотермічний процес, у мене тиск зменшився.
09:55
Speaker A
Угу. Ну, а тепер уявимо собі таку ситуацію, що я в якийсь спосіб беру і ось так от перетинаю всю цю систему і розділяю наш циліндр на дві частини - верхню і нижню.
10:11
Speaker A
І оця червона перегородка, яку я в який спосіб тут вставив, вона не через неї газ не проходить.
10:19
Speaker A
Зрозуміло? Угу. Тепер уявіть собі, що отут я роблю дірочку, щоб через цю систему міг виходити газ.
10:28
Speaker A
Оця перегородка міцна, вона повністю відділила оцей нижній об'єм, і цей нижній об'єм у мене дорівнює чому? Він дорівнює V0.
10:36
Speaker A
А тиск в нього P1. І тепер я поршень повертаю назад. Тільки поршень, коли повертається назад, він піде впритул до цієї перегородки і весь газ, який знаходився оттут зверху, він не може стиснутись назад.
10:53
Speaker A
Він повинен вийти от сюди. Тобто поршень рухається вниз. Перегородка оця - це стінка, а оттут є дірочка.
11:08
Speaker A
І в результаті ви повертаєтесь ось до такої ситуації. Ви повертаєтесь до ситуації, коли у вас у вас от сюди газ вниз не заходить і не виходить. Тому у вас тут залишається тиск P1, а об'єм при цьому, коли поршень ми повернули назад,
11:24
Speaker A
повернулись до цієї ситуації, об'єм V0. У вас стало менше газа і менший тиск. Ну газу не стало менше, там все ще V0.
11:34
Speaker A
Об'єм V0, але кількість речовини менша. Це об'єм посудини V0. І весь цей об'єм займається газом, але газу стало менше.
11:46
Speaker A
Коли я розширював, піднімав поршень, у мене ж концентрація молекул зменшувалась? Так. Так. А от тепер я підняв поршень, зменшив концентрацію молекул в одиниці об'єму, їх стало менше. Після цього я розділив об'єм на два об'єми, між якими молекули не проникають.
12:06
Speaker A
І ось всі ті молекули, які були у верхньому об'ємі, я їх всі викинув і повернув поршень назад.
12:13
Speaker A
І зрозуміло. Зрозуміло. Ну а далі робиться наступний хід. Оце єсть робота вашого насосу. Тобто у вас спочатку ви відкачуєте об'єм, от під'єднуєте насос, от прилад праворуч - це насос. Він під'єднується через деякий отвір, через кран, ну через, ну відповідно сполучення,
12:36
Speaker A
під'єднується до балону, з якого треба відкачати, ну повітря, скажемо. Об'єм балона V0, тиск в нього P0.
12:44
Speaker A
Звичайно P0, як правило, спочатку це звичайний атмосферний тиск. У мене в умові задачі 10 в п'ятому Паскаля - це атмосферний тиск.
12:53
Speaker A
І далі починає працювати насосом. Ви насос ручний велосипедний бачила? Бачила. Бачила. Ну той, що треба руками отак от поршень туди-сюди ганяти.
13:05
Speaker A
Так-так. Як цей насос велосипедний працює? Чому він накачує повітря? Тому що ось єсть ваша велосипедна шина, ви до неї через тую шланг під'єднали цей насос і отут у вас єсть поршень, який ви туди-сюди рухаєте.
13:21
Speaker A
Так що відбувається? Коли ви рухаєте поршень сюди, повітря заходить в шину, правильно? А коли поршень повертаєте назад, повітря із шини не виходить, тому що воно накачується через, ну ніпель чи через систему, яка не випускає повітря із шини.
13:36
Speaker A
Ви повернули назад поршень, повітря зайшло там, ну скажемо, через, ну конструкція насосу дозволяє сюди, щоб повітря зайшло.
13:45
Speaker A
І після цього ви знову його штовхаєте туди всередину. У вас повітря стає всередині більше, більше більше.
13:52
Speaker A
Об'єм камери, ну скажемо, майже не міняється, але тиск зростає, тому що там стає більша кількість молекул повітря.
13:59
Speaker A
Розумієте? Так. А тут у нас обернений процес. У мене єсть деякий об'єм, жорсткий балон і біля нього такий самий насос із поршнем. Тільки він влаштований так, що він може всмоктувати повітря, а назад він його повернути не може.
14:17
Speaker A
Тобто він його всмоктав, а коли ви його штовхаєте назад, то тут один клапан закрився, а тут інший відкрився. І це повітря тепер виходить в зовнішнє навколишнє середовище.
14:32
Speaker A
Маша зрозуміло? Так, це зрозуміло. Зрозуміло. Тобто ми зробили ми і ми весь час спостерігаємо за цим об'ємом.
14:40
Speaker A
У мене кожен отакий один ход, коли поршень рухається назад, це ізотермічний процес. При цьому тиск зменшується.
14:49
Speaker A
Після цього клапан перекривається і поки поршень сюди повертається, от з цим газом взагалі нічого не відбувається.
14:57
Speaker A
Він залишається при об'ємі V0, того, що він його це об'єм ну об'єм балона. І при тискові P1 от тут закритий клапан, якщо він перекритий, то з цим газом не відбувається нічого.
15:11
Speaker A
Його не стискають, ну не гріють, е хімічних реакцій немає. І тому тут залишається тиск P1 і об'єм V0.
15:22
Speaker A
Е насос звільнився від повітря всередині і повернувся в початковий стан. Після цього у вас знову відкривається клапан і е у вас тиск P1 е повітря знову переходить із частина повітря переходить із балона в насос, так, щоб тиски були
15:41
Speaker A
однакові в робочій камері насоса і в балоні. Угу. І е у вас вже тиск P2.
15:48
Speaker A
Після цього знову перекривається клапан, що сполучає насос із балоном е від'єднується насос якби ну від'єднується з точки зору от цієї е динаміки руху повітря.
16:06
Speaker A
І насос знову викидає те повітря, що він всмоктав із балона, він його викидає в зовнішнє середовище.
16:13
Speaker A
І так далі повітря стає менше й менше. Зрозуміло? Ну я сподіваюсь, що зрозуміло. Добре.
16:22
Speaker A
Так, ну і всі інші, я думаю, теж. Всім зрозуміло, як це працює? Ну да.
16:29
Speaker A
Так, хлопці, зрозуміло. Ну а таким далі ми отримуємо в результаті, що після n входів насоса вгору-вниз тиск буде pn. І ми бачимо, що це геометрична прогресія.
16:42
Speaker A
Тобто p0 - це початковий тиск, а тиск після n-того ходу - це n-тий член геометричної прогресії.
16:49
Speaker A
Ну і далі для того, щоб знайти, який саме це номер n, ну ви знаєте p0, знаєте pn і далі розв'язуєте показникове рівняння, знаходите x.
17:01
Speaker A
Значить, ну і не забувайте ось це, тому що якщо ви раптом, ну, не думаю, що в ЗНО там же ж калькулятор треба правильний і так далі, але все-таки, якщо ви маєте рівняння отакого типу, то, звичайно, правильно сказати, що x - це
17:17
Speaker A
логарифм по основі a від числа b. Ну це очевидно правильно. Але коли вам треба це зробити на калькуляторі, у вас немає на калькуляторі логарифма по основі, ну так як в моїй задачі, 1,4.
17:33
Speaker A
Тому ви берете логарифм від лівої і правої частини по будь-якій основі, яка є на калькуляторі. А на калькуляторі у вас скоріш за все буде логарифм по основі 10 і натуральний логарифм по основі e.
17:44
Speaker A
Або те, або те. Ну при дуже великому бажанні можна ось цей логарифм за основою 4/10 ну Можна.
17:56
Speaker A
за за двома основами однаковими, тобто логарифм, приміром, десятковий логарифм з показником 10 поділити логарифм, вибачаюсь, логарифм за основою 10 з показником, який у нас там був?
18:14
Speaker A
У нас 1, a у нас було 1,4. А b А b була 1000. А B була 1000.
18:24
Speaker A
Тож зробити, що в нас логарифм 10 з показником 10 вибачаюсь, за основою 10 з показником 1000 і поділити на логарифм за основою 10 з показником 1/4.
18:39
Speaker A
Е, ну скільки там? 1,4. Я зараз зараз на слух погано сприймаю. Звичайно, можна робити дійсно по-різному, але от стандартний прийом ось такий.
18:50
Speaker A
Логарифмуємо ліву і праву частину. Для того, щоб невідома була не в показнику, а щоб вона була множником.
18:58
Speaker A
І тоді е основа логарифму, ну мені зручно те, що в мене B дорівнює 1000.
19:04
Speaker A
Тому мені зручно брати е логарифм по основі 10 від B буде дорівнювати 3. Ну а тут у мене буде відповідно X на логарифм по основі 10 е і A у мене е 1,4.
19:20
Speaker A
Ну оце єдине число, яке треба рахувати на калькуляторі. Ну і звідси поділили одне на інше, отримали X. Ну не X, а N моїх задач.
19:31
Speaker A
Так, е ну це була задача з зірочкою, вона там так і була відмічена. Ну мені дуже б хотілось би, щоб всі її зрозуміли повністю.
19:44
Speaker A
Я е е знаєте, недавно ну так ну випадково натрапив двічі на приблизно публікації, присвячені одному і тому ж самому.
19:57
Speaker A
Е вони пов'язані з ефективністю навчання. І от виявляється, для того, щоби можна було засвоювати знання, ну матеріал далі, на наступному кроці, от те, що ви вивчили раніше, треба довести до автоматизму.
20:14
Speaker A
Тобто, якщо цього немає, е то наступні е ну наступні кроки дуже важкі. Тому мені б хотілось би, як якщо ми вже розбираємо якісь задачі, то щоб дійсно, щоб ви могли такі задачі розв'язувати, ну, достатньо швидко.
20:30
Speaker A
Ця, звичайно, була з зірочкою, але всі попередні були із ЗНО. Ну і хто їх мені прислав, то там всі розв'язки правильні, коректні, без ну без якихось зауважень.
20:44
Speaker A
Так, ті, хто не прислали розв'язки, немає необхідності там щось розбирати? Це було тільки питання по шостій задачі через втрату маси і все, в принципі, там нескладні задачі були.
20:58
Speaker A
Все інше просте. Все інше дійсно прості задачі, але от ви їх повинні розв'язувати швидко, не заглядаючи в, ну коли тренуєтесь, заглядаєте куди хочете.
21:09
Speaker A
Можете запитувати там у штучного інтелекта так далі, але обов'язково розібратися і довести до рівня, коли я беру таку задачу подібну і розв'язую просто з ручкою і ліцеєм. І причому роблю це швидко.
21:22
Speaker A
От тоді результат є. І от за вас я цього ніяк не зроблю. Ну от я можу 10 раз, ну не 10, багато разів намагатися пояснити і так, і так, і так.
21:31
Speaker A
Наскільки це зрозуміло, ну вам судити і я, якщо не зрозуміло, ви мене перепитуєте. Я для того з вами і працюю.
21:40
Speaker A
Але поки ви самостійно не розв'яжете задачі і не переконаєтесь, що ви це робите легко, у вас, ну, немає гарантії, що ви належним чином справитесь з ЗМТ і немає гарантії, що у вас дійсно тоді нормальні знання.
21:55
Speaker A
[хекання] Так, добре. Добре. Давайте тоді під домашнім завданням підведемо риску. І пригадаємо, що, на чому ми зупинились минулого разу. Минулого разу я зробив ось що зараз, якщо це, ні, це я мабуть відкрив не той файл, ну я зараз
22:17
Speaker A
відкрию той, що треба. Зараз цей закрити. [прочищення горла] Зараз зараз зараз зараз. Так, секунду, це я закрию.
22:36
Speaker A
Попередній так. Та ні, так. Ні, шосте одинадцяте, це ж у нас сьогодні тринадцяте, а це було шосте одинадцяте, все вірно.
22:54
Speaker A
Дійсно, ми минулого разу з вами прийшли, прийшли до того, що я доволі швидко вивів рівняння оце ось рівняння стану ідеального газу, який говорить, що на добуток тиска на об'єм, віднесений до температури для даної кількості газу, тобто під кількістю ми розуміємо, що цей
23:17
Speaker A
газ знаходиться в ізольованій оболонці. Але можна міняти температуру, можна міняти тиск і оболонку можна, ну об'єм її теж можна змінювати.
23:27
Speaker A
Так от, от для цього газу, який але речовина не не виходить за межі цієї оболонки.
23:35
Speaker A
Ну це може бути циліндр з поршнем для того, щоб об'єм міняти, але газ з з-під поршня не виходить. От для такої системи добуток тиска на об'єм, віднесений до температури, є величиною постійною.
23:48
Speaker A
До речі, там мені минулого разу ну робили ну пропозицію, зауваження закидали, що я виводив цей об'єднаний газовий закон складно, що можна просто взяти перемножити там, ну це дійсно досить смішно. Взяти закон Бойля-Маріотта, закон Гей-Люссака, закон Шарля. Якщо ліву, праву частину
24:09
Speaker A
цих законів перемножити формально, то ви отримаєте ну оце ж саме співвідношення тільки в квадраті зліва і справа.
24:17
Speaker A
Але це суто алгебраїчний трюк і там нічого правильного немає. Чому неправильно? Тому що коли ви записуєте от для деякої [прочищення горла] Давайте вже перейду на наступний аркуш. Якщо я пишу P0 V0 дорівнює P1 V1 і тепер я пишу е-е P0 поділити на е-е,
24:43
Speaker A
скажімо, T0 е-е дорівнює P1 поділити на T1. То дивіться, я не можу ці формули перемножати. Чому?
24:56
Speaker A
Тому що от в цій формулі от в цій формулі T0 дорівнює T1 дорівнює T.
25:04
Speaker A
Тобто це ізотермічний процес. А ця формула описує процес, в якому температура міняється. T0 не дорівнює T1.
25:13
Speaker A
Тому хоч позначення у мене однакові, одинички там, там, там. Е-е мова йде про е-е ну так так Нікіта слухаю.
25:23
Speaker A
Це я ж тоді казав Да, да, да, це ви казали. Я хотів може трошечки оспорить, я не знаю, як сказати. Е-е у нас множення, воно от, до прикладу, якщо ми розглянемо момент сили у нас е-е F помножити на
25:42
Speaker A
плече сили е-е це якби е-е загальна характеристика. Тобто коли ми множимо, ми пов'язуємо е-е ці співвідношення.
25:55
Speaker A
І на цьому якби і ґрунтувалася ну моя моя пропозиція саме перемножити. Розумієте, коли ви будуєте момент сили, ви вводите характеристику обертальної дії сили значить і е-е ну ми її вводимо е-е значить вводимо там не просто так.
26:20
Speaker A
Тобто ми, відштовхуючись від законів Ньютона, вводимо поняття момента сили і вводимо ще там, якщо послідовно механіку вивчати, вводимо поняття момента кількості руху і от момента імпульсу. І отримуємо інерції?
26:36
Speaker A
Ні, ні, ні, ні, ні, моменти момент імпульсу - це момент інерції помножити помножити на кутову швидкість.
26:45
Speaker A
Ну ми тут вийдемо зараз з вами тоді за шкільну механіку. Тому ми там не просто так, ми просто вводимо нову величину, нове поняття.
26:53
Speaker A
Нове поняття і потім показуємо, що це поняття має фізичний зміст. Чому? Тому що момент імпульсу, момент кількості руху зберігається, якщо ну системи в ізольованій системі, ну так само як імпульс, як механічна енергія.
27:08
Speaker A
Це ну одна із величин, яка є там інтегралом руху. А одна з величин, яка для якої є закон збереження. Значить, а відповідно момент сили характеризує зміну момента імпульсу. Ну так само як сила характеризує зміну імпульсу. Розумієте?
27:24
Speaker A
Тому ми момент сили не просто так вводимо. А от а в даному випадку ви пропонуєте просто механічно перемножити два рівняння, хоча в цих двох рівняннях індекси один відносяться до різних станів.
27:39
Speaker A
От представимо собі, що в мене спочатку в балоні газ знаходився при тиску початковій P0, об'ємі V0 і температурі T0.
27:48
Speaker A
Після цього я беру цей балон і розглядаю дві ситуації. Одна ситуація - ізотермічний процес.
27:56
Speaker A
Тоді у мене тут тиск P у мене змінився об'єм. Ну змінився об'єм цього балону.
28:05
Speaker A
Ну як змінився? Поршень підняли чи це був балон якийсь із м'якого матеріалу і ми його там притиснули якось, ну змінило об'єм.
28:17
Speaker A
Тоді у вас тут тиск P1, об'єм V1, а температура, якщо це ізотерма, то температура T0.
28:26
Speaker A
А тепер я розглядаю інший процес. Я розглядаю процес ізохорний. Ну я, скажем, нагріваю об'єм.
28:36
Speaker A
Тому об'єм у мене V0, це теж саме V0. А температура стає якоюсь T. Давайте я там позначу якоюсь там T. Я можу позначити її T1 формально у цьому законі.
28:54
Speaker A
І тоді тут у мене утворюється тиск P1. Але оце P1 і це P1 - це ж різні тиски.
29:00
Speaker A
Розумієте? А от у в тому от як ну от якщо формально дійсно перемножати ці три закони, то да, от дивіться, ось тут так і тут у вас ще буде буде так - V0 на T0 дорівнює V1 на T1.
29:21
Speaker A
Ну і перемножили перший, другий на третє, ви отримаєте кожна величина буде в квадраті в лівій частині і кожна величина в квадраті в правій частині.
29:29
Speaker A
Взяли корені квадратні і якби об'єднаний газовий закон. Ні. Тому що тут у вас коли ви ізотерму будуєте, тут у вас один тиск P1, а от тут, коли ви отримуєте якийсь тиск P, то це, скажемо так, от P там якесь
29:46
Speaker A
два і температура T2. Тобто отак треба написати. Тобто це інший тиск і інша температура.
29:55
Speaker A
Тут температура одна і та сама, тут температура змінилась і відповідно до неї змінився тиск при сталому об'ємі.
30:02
Speaker A
Тому що тиск буде однозначною функцією температури, однозначно визначатись температурою, якщо у вас об'єм не міняється.
30:10
Speaker A
Я можу більше нагріти газ, менше, оцей тиск буде більшим або меншим. Він може бути Зрозуміло вашу помилку. Тобто коли ми виводимо рівняння, ми робимо так. В мене є два закони, будь-які два з цих трьох, які я отримав із експеримента.
30:26
Speaker A
І після цього я кажу, у мене є початковий стан і я хочу перевести газ в кінцевий стан, в якому всі три величини мають різні значення.
30:37
Speaker A
Зрозуміло, що між ними має бути зв'язок. Тому я, скажем, кажу, що нехай у мене тиск буде в кінці такий-то, чи об'єм буде такий-то, температура така-то, і я хочу знайти, який буде тиск.
30:48
Speaker A
І моя скажемо, ну, моє припущення і моє твердження, моя пропозиція полягає в тому що от значення комбінації цих величин в кінцевому стані P1 V1 T1 не буде залежати від того, в який саме спосіб я перевів газ із початкового
31:09
Speaker A
стану в кінцевий. Але я спочатку мав початкові тиск, об'єм, температуру, в кінці я встановив, нехай у мене температура там буде така-то, зросте там на 100 градусів, нехай у мене об'єм збільшиться там вдвічі, який при цьому буде тиск?
31:29
Speaker A
І от я тоді, використовуючи там ну два процеси, скажем там, ізотермічний і із ну мабуть ізобарний, я там там робив якось так.
31:42
Speaker A
Я отримую зв'язок між початковими і кінцевими тиском, об'ємом, температурою. І отримую об'ємний газовий закон.
31:48
Speaker A
Зрозуміло? Да. Да, і так от. Добре. Тепер давайте все-таки рухатись далі. Рухаємось далі, ми маємо об'єднаний газовий закон PV на T дорівнює якась константа.
32:06
Speaker A
І от тут виникає питання, що це за константа. От починаючи з цього місця фізика починає дружити з хімією, точніше починає взаємодіяти з хімією.
32:20
Speaker A
На прикінці XVIII століття у хіміків з'являється поняття моля. Ну у хіміків і у фізиків, скажем так, у дослідників, які працюють з речовинами.
32:33
Speaker A
Звідки з'являється це поняття? Ну по-перше по-перше хіміки помічають, що деякі речовини прості, коли вони вступають в реакцію одна з одною, то маси речовин, що сполучаються, вони завжди в сполуці, ну, маси речовин, що прореагували, вони відносяться як деякі цілі числа.
33:00
Speaker A
Ну, ми можемо наводити вам, скажемо, ті приклади, де по пам'яті пам'ятаєш молекулярні маси. Ну, якщо уявити собі реакцію там вуглеця, ну, карбона з киснем.
33:12
Speaker A
Спочатку у вас карбон, а потім кисень. Коли вони між собою прореагували, то вам треба взяти, скажемо, 12 г карбона і 32 г кисню. І от вони повністю прореагують.
33:26
Speaker A
Значить, у вас відношення мас буде три до восьми. І так буде завжди. Якщо ви берете реакцію там кисню з воднем, вам треба взяти, значить два два грами водню і 16 г кисню. Тобто у вас співвідношення завжди буде один до
33:47
Speaker A
восьми в цих реакціях. Це, більше того, є речовини, які, ну утворюють ну, сполуки там в різних пропорціях там, але знову ж таки от ці кратність мас там буде зберігатись. Ну, пригадайте в хімії, якщо пригадаєте, які бувають оксиди нітрогена. Там N2O,
34:13
Speaker A
N2O3 NO NO2, N2O5, здається. Тобто їх там, здається, повинно бути п'ять різних. Але знову ж таки для кожного такої от такої сполуки у вас маси речовини, що прореагували, будуть відноситись як невеликі числа.
34:32
Speaker A
Це проводить дослідників, ну, я думаю, що це було в Авогадро і потім Дальтон, це їх приводить до певних гіпотез, це їх приводить до гіпотез про те, що речовина складається з, ну, з якихось структурних елементів, які можна називати атомами.
34:52
Speaker A
Ну, поняття атома спочатку було фактично у філософів, там, Демокріта і так далі. Але це не наукова теорія, це просто спекуляції про те, як собі можна уявити будову речовини. А от тут вже з'являються доведення. І ці доведення походять із хімії.
35:09
Speaker A
Зрозуміло, звідки вони беруться? Зрозуміло. От пояснити, чому одна речовина реагує з іншою в певних масових пропорціях, можна у такий спосіб, що кожна речовина складається з атомів і атоми сполучаються, ну, в певних комбінаціях.
35:26
Speaker A
Якщо один атом карбону сполучається з двома атомами кисню, це O2. Ну, то відповідно і співвідношення мас речовин, що прореагували, буде як маса одного атома карбону до двох атомів, ну, я кажу кисню по-старому, оксигену.
35:42
Speaker A
От співвідношення має бути таким. [зітхання] По мірі утвердження от молекулярної, в процесі розвитку цієї молекулярної теорії італійський фізик Авогадро робить припущення, що оця ось константа пропорційна кількості молекул.
36:12
Speaker A
До речі, там терміни молекула молекула і атом в ті часи погано розрізнялись. Це пізніше стало стало зрозуміло, що атоми це, ну, ті от структурні елементи, які відповідають, ну, окремим хімічним елементам, а молекули - це сполучення атомів.
36:34
Speaker A
але говоримо про структурні елементи. Я буду їх називати правильно по-сучасному молекулами. Так от, Авогадро припускає, що оця ось константа пропорційна кількості молекул речовини, яка міститься в об'ємі.
36:51
Speaker A
[зітхання][хекання] Тобто можна пропустити, що це дорівнює значить, якась фізична константа. Ну давайте так напишемо без дорівнює, а напишемо, що це пропорційна n, де n кількість молекул.
37:07
Speaker A
[хекання] Формулювання закону Авогадро можна, чи його гіпотези правильніше сказати, можна виконати інакше. Значить, цю гіпотезу можна сформулювати так.
37:23
Speaker A
Однакові об'єми газу взяти різних газів, взятих при однаковому тиску і однаковій температурі, містять однакову кількість молекул.
37:36
Speaker A
Давайте оттут ми беремо однакові об'єми, однакові тиски, однакові температури. І тоді оцей дріб буде пропорційний n і з точки зору Авогадро от коефіцієнт пропорційності не залежить від того, який саме це газ. Це важливо.
37:56
Speaker A
Тобто тут зобов'язана бути фізична константа. Чому? Тому що в чисельнику у вас джоулі, тиск помножити на об'єм - це джоулі, а в знаменнику у вас температура - це кельвін.
38:06
Speaker A
Джоулі поділити на кельвін - це ніяк не кількість, не число. Тому оттут має бути фізична константа, яка бути буде мати розмірність джоуль поділити на кельвін.
38:24
Speaker A
Ну а тут от буде n - оце ось число елементів. Ми можемо далі записати цей закон, ввівши відповідну константу.
38:34
Speaker A
Я можу це записати так: pv поділити на t дорівнює k помножити на n. Ну чи n помножити, ну давайте поки що k помножити на n, де де стала k називатись сталою Больцмана.
38:49
Speaker A
Але це не е-е перший, ну, не не не найбільш звичний спосіб записати е-е рівняння рівняння стану ідеального газу.
39:01
Speaker A
Е-е тобто знайти оцю константу. Е-е більш звичний закон, більш звична форма передбачає, що замість того, щоб оперувати поняттям кількість молекул, ми будемо оперувати поняттям кількості молів.
39:18
Speaker A
Де моль - одиниця кількості речовини. Тепер так, е-е скажіть мені е-е хто так, що називається одним молем?
39:31
Speaker A
Один моль - це Можете дати чітке означення? 6,02 * на 10 в мінус якомусь молекул?
39:41
Speaker A
Ні-ні-ні, це правильно, значить, але ви словами не даєте означення моля. Ну, здається, це [прочищення горла] ну от саме один моль це здається відношення е-е ну, по-перше, n моль е-е це як визначається як n до числа Авогадро.
40:03
Speaker A
Е-е і тоді виходить, що один моль - це коли кількість е-е молекул або атомів, не пам'ятаю, якщо чесно, е-е дорівнює числу Авогадро.
40:15
Speaker A
Це правильно. Значить, правильне означення таке. Один моль це є кількість речовини, яка містить число Авогадро молекул.
40:25
Speaker A
Де під числом Авогадро NA ми розуміємо константу яка ну дорівнює ну приблизне приблизне значення записуємо 6,02 і так далі там на 10 у 23-му.
40:42
Speaker A
Е-е це кількість молекул, е-е тобто це моль у мінус першому ступені. Кількість молекул на 1 моль.
40:52
Speaker A
Звідки взялася стала Авогадро от в такому вигляді? Справа у тому, що коли хіміки зрозуміли і фізики, що, ну, скажем так, коли значна частина з них повірили в те, що речовина складається з атомів, вони вище і, ну, атомів молекул, вони
41:11
Speaker A
весь час натикались на проблему. Проблема полягала в тому, що вони не могли цей один атом ніяк виділити, розгледіти побачити.
41:20
Speaker A
Ну, вони були дуже маленькі, але наскільки маленькі? Ми беремо, скажем, склянку води, скільки в цій склянці молекул води?
41:31
Speaker A
Дуже багато, але дуже багато - це 10 в 20-му, 10 в 30-му, розумієте? 10 в 10-му ступені.
41:38
Speaker A
Будь-яке таке число візьміть, це буде дуже маленька частинка. І от, оскільки хіміки прийшли до ідеї про молекули через оці ось кратні співвідношення мас, то вони вирішили ввести нову величину, яка називається кількістю речовини. От дивіться, у вас є величини,
42:03
Speaker A
там тиск, об'єм, температура, маса і так далі. Вводиться ще одна характеристика. От у мене є речовина, скажем, ну, давайте говорити, хімічно однорідна, деяка хімічна речовина, і ми крім маси цієї речовини, ми говоримо, там води там 50 г, або говоримо води 50 мл.
42:23
Speaker A
50 мл - це її об'єм, 50 г - це її маса, правильно? А тепер я кажу, води там стільки-то молів. Тобто вводять поняття моля речовини.
42:35
Speaker A
І от поняття моля вводиться так, щоби один моль будь-якої речовини містив одну і ту саму кількість молекул, і ця кількість от пізніше буде буде з'ясовано, що ця кількість дорівнює цій величині.
42:49
Speaker A
Тому що, але хімікам треба ввести цей моль в зручний спосіб. І вони його вводять так. Вони кажуть, нехай значить один моль це така кількість речовини, нехай нехай один моль карбону важить 12 г.
43:09
Speaker A
Приймемо це за визначення моля. Чому 12? Тому що оце число 12 з'являється в пропорціях, в яких карбон з'єднується з іншими величинами. Дальтон насправді почав не з карбона, а з гідрогена. Він сказав, нехай один моль гідрогена важить тільки не 1 г, а 2 г.
43:29
Speaker A
Тому що молекула гідрогена - це H2. Тобто спочатку беруть просту речовину, знають, в яких пропорціях вона реагує з іншими і кажуть, що оця речовина має, значить, моль цієї речовини важить стільки-то.
43:46
Speaker A
І от якщо ми ми означаємо, що молярна маса мю там мю чи М велике, як ви позначали в школі?
43:56
Speaker A
Молярні маси. М велике. М велике. М М М велике вам звичне позначення, добре. Нехай там М велике там карбона дорівнює скільки?
44:09
Speaker A
12 г на моль. Там М велике H2O дорівнює скільки? 18 г на моль. І так далі.
44:22
Speaker A
То ці ці числа ми отримали саме з аналізу хімічних рівнянь, хімічних реакцій пропорцій. І визначення моля у мене таке.
44:34
Speaker A
Моль води містить стільки ж молекул, скільки моль карбона. Один моль. Значить, тоді один моль карбона повинен важити 12 г, моль води 18 г.
44:45
Speaker A
Ну і відповідно одним молем речовини називається така кількість цієї речовини, яка містить стільки ж молекул, скільки їх міститься в 12 г карбону.
44:57
Speaker A
Уже набагато пізніше, я про це трошки поясню як саме, е-е було встановлено, було було знайдено оце число. І коли це число ми змогли з якихось експериментів визначити, це було набагато пізніше, це десь, мабуть, початок XX століття.
45:14
Speaker A
Тільки після цього ми знаємо який насправді за розмірами атом, скільки яка його маса. Тому що коли ми знаємо е-е число Авогадро і, скажемо, знаємо молярну масу карбона, то ми можемо тоді з вами сказати, що маса одного атома карбона
45:32
Speaker A
буде дорівнювати 12 г поділити на 6,02 на 10 в 23-му, тобто це буде число порядка 2 на 10 в мінус 23-му грам.
45:42
Speaker A
Зрозуміло? От, до речі, оце число 10 в 23-му вам якраз буде вказувати на порядок маси окремого атома чи окремої молекули, ну тільки якщо мова не йде там про молекули органічні, які містять там сотні атомів чи тисячі.
45:59
Speaker A
Якщо мова йде про достатньо прості хімічні сполуки. Берете молярну масу, ділите її на число Авогадро, молярну масу берете для простих е-е речовин із періодичної таблиці, е-е для складних формулу берете формулу хімічної сполуки, рахуєте молярну масу.
46:20
Speaker A
Е-е атомну масу, потім з неї молярну. Значить, е-е і таким чином ми знаходимо ці молярні маси.
46:27
Speaker A
Так от, е-е е-е і фізикам, і хімікам е-е набагато зручніше працювати не з числами кількість молекул, яка дуже велика, яка от ну якщо е-е дивіться, 1 моль води це 18 г.
46:41
Speaker A
Ну ви розумієте, що таке 18 г води? 18 мл. Значить, 18 мл, ну що це? Ну чашка е-е кави еспресо це, мабуть, 30 мл, так?
46:52
Speaker A
Ну плюс-мінус. А ну ви ж, мабуть, капучино п'єте там чи лате. Значить, ну от еспресо це десь от 25-30 мл.
47:01
Speaker A
Е-е от та склянка, от з якої Марія зараз чай п'є, ну вона, мабуть, на 200 мл, не менше.
47:07
Speaker A
Значить, е-е один моль води - це 18 18 мл. Тобто це десь 10-та частина от того об'єма 12-го, що у вас в руках.
47:16
Speaker A
Е-е і в одному молі води буде міститись е-е 6 е-е на 10 в 23-му атомів, не атомів, молекул. Тобто цих молекул надзвичайно там багато.
47:28
Speaker A
Знову ж таки, закликаю вас ці порядки розуміти. Е-е розуміння фізики обов'язково включає в себе розуміння порядків величин.
47:37
Speaker A
Е-е от маса атома знаходиться от саме із е-е аналізу цих співвідношень. Тепер, тепер давайте ж таки повернемось до того, в якому вигляді буде записаний е-е закон ну рівняння стану ідеального газу, е-е якщо ми виразимо е-е праву частину цього рівняння, оцю константу
47:58
Speaker A
через е-е кількість не молекул, а кількість молів. Тоді ми отримаємо PV поділити на T буде дорівнювати кількість молів ню тільки я позначу кількість молів ню помножити на R. І оце число R буде називатись універсальною газовою сталою.
48:19
Speaker A
R універсальна газова стала. Е-е ню кількість молів е-е грецька літер ню, та, що позначає частоту, а вона запишеться як е-е маса речовини, маса газу поділити на його молярну масу.
48:40
Speaker A
Ну і в результаті ми отримаємо рівняння в тому вигляді, в якому воно ним зручно користуватись і в якому воно наводиться в дидактичній літературі. Значить, ну в навчальній літературі. Тиск помножити на об'єм дорівнює маса газу поділити на молярну масу помножити на газову сталу
48:58
Speaker A
е-е і помножити на абсолютну температуру. Ми отримали рівняння, рівняння стану ідеального газу, його пов'язують з іменами Клапейрона та Менделєєва.
49:10
Speaker A
Ну, популярна назва рівняння Менделєєва-Клапейрона. Значить, універсальна газова стала, я забув сказати, R дорівнює скільки? 8,31 уже, значить, 8,31 чого?
49:25
Speaker A
Джоулів на моль Кельвін. А вона експериментально виведена? Так, так. Універсальна газова стала вимірюється експериментально.
49:38
Speaker A
Якщо ви візьмете один моль газу ню дорівнює одиниці, то відношення добутку тиску газу на об'єм до температури цього газу, вираженого в Кельвінах, і дасть вам універсальну газову сталу.
49:55
Speaker A
Експериментально мабуть все-таки вимірюють трошки в інший спосіб. Хоч так теж можна. Є ще інший спосіб, значить, можна взяти один моль газу і дивитись на його теплоємність. Причому теплоємність газу, ну це трошки пізніше можна, ну немає в школі цього поняття.
50:16
Speaker A
Теплоємність залежить від того, який процес відбувається з газом. Ну, нагріти газ, коли він не розширюється, легше, а коли він розширюється, нагріти важче, бо він виконує роботу. Будемо про це говорити, можливо, навіть і сьогодні.
50:28
Speaker A
Значить, і от якщо взяти різницю теплоємності при сталому тиску і теплоємності при сталому об'ємі, то ви якраз і отримаєте R, універсальну газову сталу. Тільки знову ж таки теплоємність не масову, а в розрахунку на один моль.
50:45
Speaker A
Так, газова стала отримується експериментально, абсолютно точно, тому що поняття одного, ну один моль газу знову ж таки можна було отримати ще, ну на етапі там от, коли це поняття вводилось, на етапі експериментів Дальтона там, ну в XIX столітті, так.
51:04
Speaker A
Тобто так, це експериментально стало. І от саме тому, що у мене тут все єсть, у мене всі величини тут вимірюються, мені зручно записати рівняння саме в такому вигляді.
51:17
Speaker A
От як бачите, ми отримали, фактично ми розв'язали завдання, завдання, одне із завдань ну термодинаміка. Ми знайшли рівняння стану речовини ну певної, ну яка знаходиться в певному агрегатному стані.
51:36
Speaker A
Ми знайшли рівняння стану для так званого ідеального газо. Воно спільне для всіх газів за умови, що їх можна вважати ідеальними.
51:51
Speaker A
Тут таке питання. Чи можемо ми вважати повітря ідеальним газом? Звичайно, яким ми з вами зараз дихаємо.
52:05
Speaker A
Ні, звісно. А чому? Ну бо по-перше, в нас же в ідеальному газі це в нас відноситься до МКТ є постулат, що молекули не взаємодіють між собою.
52:25
Speaker A
Тобто у них немає взаємної сили, ну Вони не притягуються, не притягуються, не відштовхуються. А в повітрі вони що, притягуються і відштовхуються?
52:35
Speaker A
Цього ні. Ну як мінімум вже гра- гравітаційна сила ж є у них? Ні, так гравітаційна Ні, ну ми знаходимо не у них єсть, на них діє гравітаційне поле. Ну ми всі знаходимось в гравітаційному полі.
52:47
Speaker A
Гравітаційна сила тяжіння між ними ж все-таки є. Сила тя- між ними ніктовно мала. Можете порахувати яка.
52:54
Speaker A
Але ж є. Але для ви ніколи її не зможете поміряти. Давайте, давайте рахувати. Значить, у вас маса однієї молекули, ну давайте брати молекулу молекула нітрогена N2.
53:09
Speaker A
Значить, маса молекули буде дорівнювати а-а значить так, молярна маса нітрогена 28 і ми це все поділимо на 6,02 на 10 в 23-му.
53:23
Speaker A
І так ми отримаємо 28 ділимо на 6 це буде а-а чотири ну десь 4,7 ну 4,6 6 так візьмемо 4,7 а-а значить 24 на 6 2/3 2/3 це 0,666 так далі.
53:43
Speaker A
Значить ну хай буде 2, там а-а так приблизно 7 а-а на 10 у -23 кг або це буде 2,7 на 10 в -26 кг.
54:01
Speaker A
Тепер гравітаційна сила F буде між дорівнювати. Гравітаційна стала скільки дорівнює? 6,72 [прочищення горла] на 10 в -11 Н м в квадраті на кг.
54:19
Speaker A
Тепер беремо дві молекули кисню. 2,7 в квадраті дві маси на 10 у -26 в квадраті 52 ступені.
54:31
Speaker A
Ну і відстань між цими молекулами. Ну давайте відстань ну візьмемо маленьку. Значить розмір однієї молекули це десь порядка 10 ну ми її оцінимо порядка 10 -10 м а-а 0,1 нм а давайте візьмемо відстані 1 нм. Тому отут у вас буде в знаменнику
54:53
Speaker A
а-а 10 в -9 і все це в квадраті тобто 10 в -18. Ну і того ми маємо дивіться 6,72 помножити на 2,7 в квадраті ну це скільки а-а це та ні ну 5 Значить, е-е, це буде так, 2,7 в квадраті, а і
55:15
Speaker A
тут у вас залишається -11 - 52 - це -63 і поділити на -18. Угу, вже мале число дуже.
55:27
Speaker A
Значить, 10, е-е, 63 - 18 - це 45. 10 в -45 Н Ну от уявляєте собі?
55:39
Speaker A
Ну добре, е-е, ну як мінімум ми не можемо вважати, е-е, кисень матеріальними точками. А в молекулярно-кінетичній теорії ніхто не сказав, що молекули - це матеріальні точки.
55:52
Speaker A
А це ми звертаємося до визначення ідеального газу. Е-е, дивіться, коли в ідеальному газі ми говоримо, от ми зараз цю модель з точки зору молекулярно-кінетичної теорії розглянемо.
56:03
Speaker A
Значить, ми говоримо, що газ складається структурних елементів з молекул, які перебувають в стані, е-е, постійного хаотичного руху, який ми називаємо тепловим рухом.
56:16
Speaker A
Значить, е-е, ці молекули в випадку ідеального газу, е-е, не притягуються і не відштовхуються, але можуть стикатися і при цьому обмінюватись кінетичною енергією. Тобто між ними можуть бути пружні удари.
56:30
Speaker A
А, от зараз читаю, у них потенціальна енергія рівна нулю. Правильно, потенціальна енергія - це енергія їх притягування.
56:36
Speaker A
Притягування або відштовхування. Ну тоді ми, в принципі, напевно, можемо вважати, бо у нас фактично притягування і відштовхування описується оцим силою тяжіння.
56:48
Speaker A
Та там, я думаю, що там розумієте, крім сили тяжіння, там буде більше електричних сил, тому що, ну, хімічні зв'язки, коли виникають, то це ж сили електричної природи.
56:58
Speaker A
Але коли ми говоримо про повітря, звичайно, ми можемо його вважати ідеальним газом і ми в надто складні речі зайшли. Я ну навмисно відповідав на ваші питання, робив оці оцінки. Про гравітацію тут взагалі можете забути.
57:13
Speaker A
Е, гравітація буде на щось впливати, ну, коли ми будемо там підніматись на сотні метрів і так далі, коли у вас барометрична формула буде працювати і тиск з висотою зменшується.
57:24
Speaker A
а в об'ємах от реальних об'єм нашої кімнати для газу забудьте про гравітацію. тут інший аргумент. Дивіться, от ми прийшли до цього рівняння відштовхуючись від цього рівняння, ось.
57:40
Speaker A
А-а, те, що PV на T дорівнює константа. Ну, я його тут не виписував. Ну, від, е-е, ну, від оцього. PV на T дорівнює константа.
57:53
Speaker A
А це рівняння, рівняння Клапейрона, ми отримали із закону Бойля-Маріотта і закону Гей-Люссака. А що Бойль з Маріоттом, що Шарль, що Гей-Люссак свої досліди проводили з реальним повітрям.
58:09
Speaker A
В XVII столітті нічим іншим вони ці досліди провести не могли. У XVIII, ну, Бойль з Маріоттом, у XVIII ладно, наприкінці.
58:16
Speaker A
Але в XVII то раз вони відкрили оцей ось закон е-е з раз вони отримали свої закони, працюючи із повітрям, то зрозуміло, що поведінка реального повітря, яке нас оточує, з хорошим наближенням може вважатись такою, що описується рівнянням ідеального газу. Так, Нікіта, слухаю
58:35
Speaker A
вас. Тобто у них взагалі не було навіть уявлення про, ну, саме реальний газ, а було, ну, у них ідеальний газ співпадав з цим?
58:42
Speaker A
Вони не ставили цього питання, у них не було уявлення про молекули. Вони, [прочищення горла] у них було питання про те, як міняється, у Бойля з Маріоттом було питання, як міняється тиск, коли міняється об'єм.
58:56
Speaker A
Про тому, що газ при цьому не нагрівається і не охолоджується. У них навіть чіткого розуміння температури не було.
59:03
Speaker A
Тобто на дотик він залишається таким самим. Ну, отак можна сказати. Тобто це, ну, посудина, в якій знаходиться газ, е-е, там поршень може змінювати об'єм, скажем, і там міняється тиск. Можна тиск поміряти і єсть прилад, е-е, можна поміряти зміну об'єму. Ну і
59:22
Speaker A
на дотик газ не повинен нагріватись або охолоджуватись. Ось оце те, що могли робити Бойль з Маріотом.
59:29
Speaker A
І не більше. А про молекули, вони взагалі такої не було концепції в науці в XVII столітті.
59:37
Speaker A
Е-е, молекулярна гіпотеза, я тільки що про це згадував, з'являється наприкінці XVIII століття і, ну, нормально розвиватись починається. Починається це з відкриття, ну, з ряду там хімічних відкриттів, які зробив Лавуазьє, ну і не тільки він один.
59:53
Speaker A
Ну Дальтон багато там чого зробив і так далі. Тому, звичайно, у них немає поняття молекул і немає поняття молекулярно-кінетичної теорії.
60:02
Speaker A
А закону цього єсть. Закон, ну, він пізніше в такому вигляді, звичайно, отриманий, але Авогадро - це початок XIX століття.
60:12
Speaker A
Е-е, Клапейрон, мабуть, вже друга половина чи середина, так. Е-е значить тобто це час тільки становлення молекулярних уявлень, наукових молекулярних уявлень.
60:24
Speaker A
[сопіння] Так от, отримали ми цей закон і отримали ми його, ще раз підкреслюю, із експериментів.
60:31
Speaker A
І частково ми його уже залучили в цей закон, в рівняння стану ідеального газу, е-е, поняття про е-е, його, ну, поняття моля.
60:44
Speaker A
Тобто фактично в ньому, в цьому рівнянні уже єсть елементи молекулярно-кінетичної теорії хоча б в тому плані, що ми розуміємо, що речовина складається з молекул.
60:57
Speaker A
А далі, [зітхання][хекання] далі я хочу от на підставі молекулярно-кінетичної теорії розв'язати таке завдання. Я хочу показати, як на основі припущень молекулярно-кінетичної теорії пояснюється, чому між тиском, об'ємом і температурою існує саме такий зв'язок.
61:15
Speaker A
Тобто ми його зараз отримали із експеримента і ми сказали, оця формула, тому що це нам показав експеримент.
61:23
Speaker A
А тепер я хочу е припустити, що речовина е складається із молекул, що ці молекули перебувають в стані постійного теплового руху хаотичного і немає потенціальної енергії у цих молекул, немає енергії взаємодії. Але вони можуть ударятись одна і одна з одною і можуть змінювати напрямок
61:46
Speaker A
руху, швидкість, кінетичну енергію. От на підставі цих припущень я хочу пояснити, чому закон саме такий, а не інший.
61:55
Speaker A
А припущення, які я назвав, це є це є припущення молекулярно-кінетичної теорії газів. Це є припущення про ідеальний про модель ідеального газу.
62:07
Speaker A
Значить, у нас 18:20 це, здається, час перерви так? Значить, давайте зараз зробимо перерву, а далі я е ну через 10 хвилин уже розглянемо це питання детальніше.
62:22
Speaker A
Добре? Добре. Добре. Значить, давайте перерва. Тоді я роблю паузу. Запис. Пішов запис. Е ми говорили наприкінці ну першої половини заняття е про е основні положення молекулярно-кінетичної теорії газів.
62:44
Speaker A
Е згідно до молекулярно-кінетичної теорії газів ідеальний газ це ну така система е яка ну ідеальний газ складається із молекул, молекули між собою не взаємодіють і молекули перебувають в стані постійного хаотичного руху, який називаємо тепловим рухом, і молекули не взаємодіють між
63:07
Speaker A
собою на відстані, хоч вони можуть притягуватись, можуть стикатись і е обмінюватись енергіями та імпульсами.
63:16
Speaker A
От виявляється цих і ньютонівської механіки достатньо і деякої математики, не надто складної, щоб пояснити основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів.
63:30
Speaker A
Давайте це зробимо. Значить, як я поступлю? Я поступлю так. Ну спочатку я а намалюю схематично деякий паралелепіпед, посудину у формі паралелепіпеда.
63:47
Speaker A
Ну давайте отак от зробимо, щоб е було мабуть, навіть краще не так зараз. Ну і розумієте, що тут якось отак.
64:26
Speaker A
Ну це те, що там всередині, що ми погано бачимо. То зрозумілий малюнок, так? Зрозумілий?
64:38
Speaker A
Прекрасно. Так, тепер е ну тепер я м оберу тут систему координат і, зокрема, і вісь іксів спрямую ось так.
64:55
Speaker A
Ну і тепер у мене так е для того, щоб я правильно все намалював, то я тоді повинен вісь ігреків спрямувати ось так і отак вісь Z.
65:11
Speaker A
Ну зрозуміло, що це одна точка, я тут трошки змістив осі, ну для мене це зараз не принципово.
65:18
Speaker A
Тобто це буде ікс, це буде y і це буде z. Тепер тепер я вважаю, що от всередині цього паралелепіпеда його стінки жорсткі, непроникні знаходяться молекули, які утворюють ідеальний газ.
65:38
Speaker A
Ці молекули рухаються хаотично вдаряються об стінки, відскакують від них, вдаряються між собою, але при цьому їх надзвичайно велика кількість і в будь-якому макроскопічному об'ємі, тобто тому об'ємі, який ми можемо роздивитись, уявити собі, що от ми його виділили там
65:56
Speaker A
піпеткою якоюсь, у будь-якому макроскопічному об'ємі міститься достатньо велика кількість молекул. Тобто загальна кількість молекул у мене буде n n молекул.
66:13
Speaker A
Значить об'єм об'єм паралелепіпеда v об'єм посудини. n маленьке, n велике поділити на v це є концентрація молекул.
66:33
Speaker A
Я вважаю, що в одиниці об'єму ця концентрація молекул завжди однакова, з великим ступенем точності однакова, якщо я беру навіть маленькі, але все-таки макроскопічні об'єми.
66:48
Speaker A
Це припущення чим виправдовується? Молекули дуже маленькі. І навіть якщо я візьму там об'єм ну один мікрон на один мікрон на один мікрон, а мікрон це найменша відстань, яку ви можете побачити в оптичний мікроскоп, в досконалий мікроскоп, ну розрізнити
67:06
Speaker A
то в такому об'ємі у вас буде ну цих молекул ну порядка там так, мікрон це 10 в мінус шостій, відстань між молекулами десь 10 в мінус дев'ятій, ну вважайте 1000 на 1000 на 1000 мільярд десь їх буде в одному
67:25
Speaker A
кубічному мікроні. Тобто дуже багато. Тепер, тепер як я пояснюю тиск? Я вважаю, що велика кількість молекул, вдаряючись об стінки, відскакує від них і при цьому відбувається абсолютно пружний удар і при цьому молекула віддає стінці імпульс.
67:49
Speaker A
Я намалюю це окремо, щоб от тут не не захаращувати малюнок. От уявіть собі цю стінку, оцю ось окремо.
67:56
Speaker A
На неї налітає молекула із швидкістю V. Ця тепер після цього молекула відскакує із з деякою іншою швидкістю, ну нехай це була швидкість V 1, а вона відскочила із швидкістю V 2.
68:14
Speaker A
Якщо у вас був абсолютно пружний удар, нехай швидкість V 1 вектор мав форму VX, VY VZ.
68:23
Speaker A
Ну три проекції швидкості на три напрямки. Тоді V 2 при абсолютно пружному ударі буде - VX, VY VZ.
68:33
Speaker A
Розумієте, молекули, коли відбилась від поверхні, вона впала на поверхню. Так, Нікіта, слухаю вас. А можете, будь ласка, намалювати систему координат бо А ось ось система координат та ж сама, що була.
68:45
Speaker A
А, це та ж сама, все зрозуміло. да, в тій самій системі. Тобто оце у мене Z, оце у мене Y, а по перпендикуляру отак от X.
68:55
Speaker A
По нормалі. Тобто коли відбувається відбивання пружне, то міняється проекція швидкості міняється на протилежну проекція швидкості на перпендикуляр до цієї поверхні.
69:10
Speaker A
Зрозуміло ні? Зрозуміло, зрозуміло. Зрозуміло. А дотична складова швидкості не міняється. Тепер при тобто у вас дельта V буде дорівнювати буде дорівнювати -2 vx.
69:33
Speaker A
Тепер якщо швидкість молекули поміняла, ну, помінялась на таку величину то ну дельта vx, а дельта vy, дельта vz дорівнюють нулю.
69:53
Speaker A
То це означає, що у молекули значить помінявся імпульс. І дельта px буде дорівнювати -2 m vx.
70:04
Speaker A
Це величина, на яку міняється імпульс в момент удару. Імпульс однієї молекули. Якщо імпульс молекули помінявся на таку величину, то це означає, що на молекулу діяла якась сила.
70:21
Speaker A
Якщо ця сила діяла протягом часу дельта t то якраз от от зміна імпульсу - це якраз і буде добуток цієї сили F на час дельта t.
70:39
Speaker A
Тут треба розуміти, що сила F не постійна. Ну, це сила електричної природи. Коли молекула вдаряється об стінку, взаємодіють електронні оболонки кулонівське розштовхування, зрозуміло, що сила непостійна.
70:56
Speaker A
Але я можу замінити її середнім значенням, якщо прийняти, що час взаємодії дорівнює дельта t.
71:03
Speaker A
І тоді це сила, з якою поверхня в середньому діяла на молекулу, поки вони взаємодіяли між собою. От протягом цього часу дельта t.
71:15
Speaker A
Тепер, якщо молекула з такою силою стінка діяла на молекулу, то молекула діяла на стінку з протилежною силою, силою -F.
71:24
Speaker A
І оця сила -F - це це сила тиску. Сила тиску, яку справляє одна молекула.
71:34
Speaker A
Тобто молекула подіяла протягом часу дельта т із силою f, е-е, значить, яка буде ось дорівнювати, м-м, е-е, значить, дорівнювати такому.
71:46
Speaker A
Значить, сила, е-е, від однієї молекули, давайте f один я позначу, вона запишеться як два ем в ікс поділити на дельта т.
72:01
Speaker A
Е-е, де дельта т - це час, час взаємодії. [хекання] Е-е. [зітхання] Тепер або давайте я цю формулу все-таки залишу у такій формі. Давайте [прочищення горла] її залишу в попередній формі зараз, бо так трошки буде гірше.
72:32
Speaker A
Е-е, я залишу її так. f одна молекула на дельта т дорівнює оцій величині. А-а, значить, е-е, що я написав? Я написав, що одна молекула, е-е, за одне один удар передає стінці імпульс, який дорівнює два ем в ікс. Тобто це імпульс, який
72:52
Speaker A
молекула віддала стінці за один удар. Тепер давайте а-а, я не зрозуміла от от сила те, що він тиск давав, а те, що мінус f то що?
73:03
Speaker A
Е-е, дивіться, значить, так, е-е, мінус дельта п ікс - це зміна імпульсу молекули. Зрозуміло?
73:12
Speaker A
А-а, е-е, значить, у мене швидкість була в ікс, стала мінус в ікс. Від кінцевої відняв початкову, була отака зміна.
73:21
Speaker A
Якщо молекула поміняла свій імпульс на мінус два ем в ікс, то такий самий імпульс з протилежним знаком був був стінці. Ну коли одне тіло вдаряється інше А, на Закон збереження імпульсу, зрозуміло.
73:36
Speaker A
Значить, тобто це імпульс, який отримала стінка від молекули і е-е цей імпульс спричиняє якусь силу маленьку.
73:44
Speaker A
Ця сила F1 визначається як оцей імпульс поділити на час взаємодії. Але так як час взаємодії в мене чітко не визначений, то я залишу отак. Е-е імпульс сили, з якою одна молекула подіяла, дорівнює цій величині.
74:01
Speaker A
Тепер е-е тепер що я хочу зробити? Е-е я хочу е-е взяти е-е е-е деякий е-е час е-е дельта Т.
74:20
Speaker A
Так, зараз будуть будуть пога- буде погане позначення. Значить е-е давайте так, це так залишимо, а це буде е-е е-е дельта П од- значить дельта П один, тобто імпульс, який молекула нада- значить імпульс, що молекула надала стінці.
74:50
Speaker A
Так буде краще, без сили поки що. [сопіння] Е-е просто в мене будуть зараз різні тоді позначення, буде погано.
74:57
Speaker A
Тепер давайте я виділю деякий час е-е Т. Виділю деякий час Т макроскопічний, не малий і порахую е-е скільки м-м ударів, е-е скільки зіткнень буде за цей час.
75:13
Speaker A
Для чого для цього що я зроблю? Значить е-е я зроблю так. Значить е-е я буду спочатку пропускати, що проекція швидкості молекул на горизонтальну вісь однакова. Я забуду, що вони випадкові. Я буду казати, що нехай всі молекули рухаються так, що vx у них однакова.
75:37
Speaker A
Тепер я розглядаю деякий оттут об- так, Нікіта слухаю. А це відбувається на основі того, що у нас, ну, повністю хаотичний рух чи як?
75:46
Speaker A
Значить, якщо рух повністю хаотичний, я можу весь, кажуть, статистичний ансамбль розбити на підансамблі. Я можу виділити ті молекули, які мають швидкість v1, v2, v3, v4, v5. Розумієте?
75:59
Speaker A
Да. І у вас молекул з кожною швидкістю буде певна кількість. Так от, я я кажу, я розглядаю молекули із швидкістю vx. vy, vz може бути і будь-яким. Мене цікавить тільки vx.
76:12
Speaker A
Але це конкретне число. Тепер, нехай ось у мене є цей об'єм всередині. Значить, нехай оця ось відстань - це є відстань L.
76:26
Speaker A
І нехай ця відстань L буде дорівнювати vx помножити на t. Тоді всі молекули, які летять в напрямку додатному осі іксів із швидкістю vx із цього об'єма за час t долетять до стінки і вдаряться об неї.
76:48
Speaker A
Тоді кількість ударів, кількість співударів буде дорівнювати. Давайте я кількість співударів позначу літерою K велике. Мені у мене n кількість молекул, а K велике - кількість співударів. Ну, в англійській а, погано. В англійській collision співударів, тільки collision пишеться на
77:04
Speaker A
C, а не на K. Значить, ну, я позначу K. K кількість співударів. Що таке співударів? Це типу декілька молекул?
77:16
Speaker A
Ні, це так, кількість давайте не співударів, кількість ударів. Скільки разів молекула молекули вдарились об стінку.
77:23
Speaker A
Кількість ударів молекул об стінку. За час t. От за час t всі молекули, які знаходяться в цьому об'ємі, е-е долетять е-е до стінки, якщо тільки вони рухаються в додатному напрямку.
77:46
Speaker A
А так як у нас е-е система рівноважна, концентрація молекул однакова, ну з обох боків, ну концентрація молекул весь час однакова, то у мене половина молекул рухається із швидкістю VX і половина з швидкістю - VX з такою самою.
78:06
Speaker A
Тоді кількість співударів N можна буде порахувати як 1/2, тому що тільки половина молекул, помножити на концентрацію, скільки молекул в об'ємі, а і помножити на об'єм оцю і помножити на оцей об'ємчик.
78:21
Speaker A
А об'ємчик буде дорівнювати а-а площі поперечного перерізу S. Значить S площі стінки е-е помножити на оцю довжину L.
78:37
Speaker A
Помножити на VX і помножити на T. Тобто оце у мене об'єм не всієї посудини, а об'єм Чому тільки половина?
78:48
Speaker A
Чому половина? Тому що дивіться, якщо я множу на N, то це всі молекули в цьому об'ємі, але з них тільки половина рухається в додатному напрямку, половина повинна рухатися ми ми знаємо, що половина рухається в додатному а тому що от скільки скільки біжить
79:02
Speaker A
вперед, стільки назад, тоді в об'ємі виділеному е-е завжди буде одна і та сама кількість зберігатися.
79:11
Speaker A
Розумієте, якби вони всі е-е е-е кількість молекул. Е-е якби у вас молекули рухались всі в одному напрямку, от уявимо собі, що вони всі біжать сюди, то вони зрештою всі зібрались би біля цієї стінки.
79:27
Speaker A
Але насправді у вас одна удар вдарилась, відскочила і біжить назад, а інша біжить ще вперед. Е-е та, що відскочила, відскочила, рухається далеко, вилітає сюди, але сюди пролітає наступна. І і от якщо кількість тих, хто летить вперед, і кількість тих, хто летить назад,
79:44
Speaker A
однакова, тоді в об'ємі буде в кожному елементарному об'ємі буде залишатись однакова концентрація молекул. Угу.
79:54
Speaker A
Добре. Добре. Зрозуміло, чому так. Вот єсть. Значить, ось у мене кількість цих самих ударів.
80:01
Speaker A
Тепер тепер я беру оцей імпульс дельта P 1. Тобто це той імпульс, що віддає одна молекула при ударі і множимо на кількість ударів.
80:15
Speaker A
І я отримую таку величину. Я отримую, що за час T стінка отримує імпульс, який буде дорівнювати 1/2 N - кількість молекул а помножити на площу е S е помножити на VX помножити на T і дельта P мені потрібна. А дельта P ось
80:38
Speaker A
воно 2 MVX на 2 MVX. Або я цю формулу тепер перепишу у вигляді е значить 2 і 2 е да, M - це, звичайно, маса молекули.
80:50
Speaker A
Давайте я тут про це знову ж таки, щоб не плутати з масою газу, M 0 позначу.
80:56
Speaker A
Маса молекули. 2 і 2 скорочується і я отримую цей вираз у формі M 0 маса молекули а значить значить помножити на концентрацію N а помножити на VX е давайте N попереду напишемо так от.
81:20
Speaker A
Отак напишемо ось е M е M 0 VX в квадраті VX на VX. А і що в мене ще залишається? Площа S і помножити на T.
81:33
Speaker A
І це єсть імпульс, який віддали молекули е поверхні за час T. Але якщо протягом часу t газ віддав поверхні ось такий імпульс, то це означає, що він діяв на цю поверхню силою F, яка яка дорівнює цей імпульс помножити
81:53
Speaker A
на час t. F помножити на t - це імпульс сили. А оце ось імпульс, який віддали молекули.
82:13
Speaker A
Зрозуміло, звідки це взялося? Тобто я вважаю, що природа тиску ми от як горохом отак от б'єм, б'єм, б'єм постійно, молекули б'ють по стінці і тому вони на неї тиснуть, вони її штовхають.
82:25
Speaker A
Тепер в цій формулі а я маю право скоротити t і можу поділити ліву і праву частину на s, на площу стінки.
82:35
Speaker A
Тоді F поділити на s - це буде тиск. Це буде тиск P. І я не плутати тут тиск з імпульсом.
82:46
Speaker A
Давайте от тут оце ось у мене же імпульс був. Ну, на жаль, позначення однакові букви.
82:54
Speaker A
[сопіння] Значить, імпульс P тепер буде дорівнювати чому? Не імпульс, тиск P буде дорівнювати чому? F поділити на s.
83:03
Speaker A
t і t скоротилось. О, з'явилось світло прекрасно. Раз. Все. Значить з'явився значить, тиск P буде дорівнювати C поділити на C і це буде N - концентрація молекул на масу молекули m0 на vx квадрат.
83:26
Speaker A
Що в цій формулі штучне? Значить, в цій формулі перше штучне ми вважали швидкості, ну точніше проекції швидкості на горизонтальну вісь такою, що вона буває або vx або - vx.
83:41
Speaker A
Розумієте? Половина летіло із швидкістю vx половина - vx. А-а. В реальній системі у вас будуть швидкості випадкові.
83:55
Speaker A
Тоді в цій формулі vx в квадраті треба замінити на середнє значення квадрата. Значить, чому саме на середнє значення квадрата?
84:09
Speaker A
Ну тому що формулу можна розуміти так, що це тиск, обумовлений молекулами, які мають певну швидкість, їх кількість n.
84:19
Speaker A
Тепер n на квадрат першої, n1 на квадрат першої швидкості плюс n2 на квадрат і другої швидкості плюс n3 на квадрат третьої швидкості.
84:30
Speaker A
Далі все це ще помножити на об'єм, щоб у вас були не концентрація, а кількість.
84:34
Speaker A
Потім поділити на загальну кількість молекул і ви отримаєте, що от тут якраз у вас стоять середні квадрати.
84:42
Speaker A
Зверніть увагу, не квадрат середнього значення, а середній квадрат. Розумієте різницю між середнім квадратом і квадратом середнього?
84:52
Speaker A
Не дуже. Не дуже? Типу декілька квадратів. Дивіться, значить так. чисел. Давайте так, давайте арифметично.
85:01
Speaker A
Значить, нехай у вас число vx дорівнює ну, можливо, от ви у вас vx мають таку множину значення.
85:13
Speaker A
Значить, нехай це -2 1 2 там ну, нехай буде мінус ну, нехай буде -0,5.
85:34
Speaker A
Тоді vx середнє це буде -2 +1 +2 -0,5 поділити на скільки доданків? 1 2 3 4 поділити на чотири.
85:48
Speaker A
І це буде скільки? Це взаємно знищилось. Тут у вас залишилось 0,5. Значить, 0,5 ви поділили на чотири 0,125.
86:00
Speaker A
Згодні? Тепер що значить квадрат цього числа в ікс середнє в квадраті буде дорівнювати 0,125, тобто 1/8. Ну давайте я напишу так, 1/8 в квадраті.
86:22
Speaker A
І це буде 1/64. Тепер що таке квадрат середнього? Середній квадрат. В ікс квадрат середнє.
86:33
Speaker A
Це єсть підносимо до квадрата кожне число. Чотири плюс один плюс чотири плюс 0,25. Ділимо все це на кількість доданків чотири.
86:45
Speaker A
Отримуємо чотири плюс чотири 16 плюс один 17 17,25. У мене виходить 17 25 поділити на чотири.
86:58
Speaker A
Ну і це у мене буде скільки? Це буде так чотири цілих ой 3,25 поділити на чотири ну складно ділити чотири цілих 325 чи 400 отак напишу.
87:18
Speaker A
Та ну тут можна ж Ну можна можна спростити. І от порівняйте ці два числа. Тут у вас квадрат середнього 1/64, а середній квадрат це майже п'ять.
87:32
Speaker A
Ні, чотири три цілих не чотири три цілих. Ви на мене так дивитесь, звичайно тут помилка.
87:38
Speaker A
Ні ні ні ні все нормально. Я в іншому місці помилився. Чотири і тут не 325, а 125. Так от.
87:48
Speaker A
Ну або можна це скоротити 4 зараз вже давайте на 25 скорочу. І тут буде п'ять.
87:56
Speaker A
А тут ділю на 25 5/16 так? Значить, тут я мав 1/64, а тут 4 цілих 5/16. Зрозуміла різниця?
88:13
Speaker A
Тобто, коли ми рахуємо середнє число, ми додаємо, от у вас є випадкові числа, ми їх додаємо і ділимо на кількість доданків.
88:22
Speaker A
Після цього це середнє число можемо брати в квадраті. Коли ми рахуємо середній квадрат, ми підносимо кожне число до квадрата, додаємо ці квадрати, ділимо на кількість доданків. Отримуємо середній квадрат.
88:37
Speaker A
Так от, у мене в цій формулі оцей тиск обумовлений молекулами, які мають випадкові швидкості. Я серед них взяв n молекул, ну точніше на об'єм треба помножити, тоді буде n.
88:51
Speaker A
Які мають швидкість vx, vx. І цей тиск визначається величиною от vx в квадраті. Тепер, якщо я буду брати з різними швидкостями, я буду додавати. Тут у мене перший доданок, далі другий, третій, четвертий.
89:06
Speaker A
Я буду складати саме vx в квадраті. Тому тиск буде визначатися саме середнім квадратом, а не квадратом середнього. Ну я міг би детальніше розписувати, ну це зовсім час займе.
89:19
Speaker A
Там воно за школу не вийде. Просто треба чітко згадувати в математиці, що таке середнє середнє значення і середній квадрат.
89:28
Speaker A
І тоді виходить, що типу тиск у мене тепер, замінивши vx на vx квадрат на середнє, я маю, що це буде концентрація помножити на m0 на vx квадрат середнє.
89:42
Speaker A
Тепер чого тут ще не вистачає? Тут ще не вистачає одного моменту. Тут не вистачає того, що я сказав, що це паралелепіпед. Я взяв осі певним чином.
89:56
Speaker A
Ну немає у мене отут в природі, в кімнаті, ні цього паралелепіпеда, ні цієї осі X.
90:02
Speaker A
Але враховуючи те, що всі напрямки для газу рівноправні, я можу припустити, що Vx в квадраті дорівнює Vy в квадраті дорівнює Vz в квадраті.
90:20
Speaker A
Тобто квадрати проекції швидкості на всі напрямки однакові. Тепер я пам'ятаю, що квадрат швидкості - це єсть Vx квадрат плюс Vy квадрат плюс Vz квадрат.
90:34
Speaker A
Тоді середній квадрат швидкості - це сума оцих середніх квадратів. А я вважаю, що всі вони однакові.
90:41
Speaker A
Тому це буде 3 Vx квадрат середнє. І з цього я роблю висновок, що Vx квадрат середнє - це єсть 1/3 середнього квадрата швидкості молекули.
90:55
Speaker A
І тепер у мене ніяких осей немає. Мова йде про модуль швидкості, про абсолютну швидкість.
91:02
Speaker A
Тобто я беру швидкість молекули, ну, по модулю, підношу до квадрата і знаходжу середнє значення таких квадратів.
91:13
Speaker A
І от 1/3 - це якраз оцей ось множник в тискові. Таким чином я отримую, що тиск P буде дорівнювати концентрація помножити на M 0 на V квадрат середній і отут 1/3.
91:30
Speaker A
А чому ми беремо саме 1/3, якщо, ну, можна просто, ну, чи ми розглядаємо саме вертикальний рух і поки не чіпаємо, що там Розумієте?
91:40
Speaker A
Розумієте, я коли ввожу в паралелепіпед і ввожу напрямки осей, я побудував деяку штучну модель.
91:48
Speaker A
А тепер у мене отут в моїй кімнаті, в вашій кімнаті ніяких цих осей немає.
91:53
Speaker A
І я хочу залишити ті характеристики, які реально можна пов'язати от з повітрям у вашій кімнаті чи І ці характеристики - це концентрація молекул, це маси молекул і це швидкості молекул, а не їх проекції на якісь осі.
92:10
Speaker A
Розумієте? А чому ми тоді не беремо всі, ну, якби всі швидкості, ну, як сказати? Тому що ми зараз вже беремо тільки виходи, ну, як ми, якщо повертаємося, якщо в нас є осі VX, то да, в нас тільки по одному
92:24
Speaker A
по одному руху стінки, ну, скажемо так, рухаються, але що вони в різні напрямки ходять, то чому ми все Тому що ми ми спочатку виділили, начебто у мене є цей паралелепіпед, і я захотів порахувати, який буде тиск на ту
92:38
Speaker A
поверхню, яка перпендикулярна до осі іксів. Я вибрав вісь іксів так, щоб вона була до цієї поверхні перпендикулярна.
92:46
Speaker A
І я пов'язав тиск, зараз, Нікіта, зараз відповім. А я пов'язав тиск із проекцією швидкості саме на вісь перпендикулярно до поверхні.
92:58
Speaker A
Після цього я сказав, а давайте я оцю VX в квадраті виражу просто через середній квадрат швидкості, тому що середній квадрат швидкості можна буде порахувати теоретично незалежно від того, як орієнтовані осі.
93:12
Speaker A
І виявляється, що оцей VX квадрат середнє дорівнює 1/3 частині середнього квадрата швидкості. Просто тому, що у вас V квадрат - це сума VX квадрат плюс VY квадрат і V Z квадрат.
93:26
Speaker A
А ці, ну, проекції на взаємно ортогональні напрямки, вони однакові. Вони мають однакові властивості. А якщо ми Зараз, зараз, зараз, зараз, Нікіта, там руку тримає, зараз я вам відповім.
93:39
Speaker A
Нікіта, що ви хотіли? Нікіта. За напрямком до ікс? М-м, ще раз, ще раз, я я не розчую.
93:54
Speaker A
у нас виходить що у моделі воно навіть хаотично б'ється, а саме б'ється ну, якщо ми беремо саме цей паралелепіпед, наш наш випадок, то воно б'ється тільки В напрямку VX, тому що стінці і їй перпендикулярно.
94:12
Speaker A
Тому що ну, правильно в тому плані, що я ігнорую проекцію руху на інші напрямки і рухи ж незалежні. Тобто я оцей малюнок, коли малював, я ж намалював не перпендикулярний удар, але мене не цікавить проекція руху на інші напрямки. Я дивлюсь тільки проекцію
94:28
Speaker A
на вісь іксів і все. Ну, вважайте, що оці стінки знаходяться далеко і вони мене не цікавлять.
94:35
Speaker A
Мене цікавить тільки стінка, перпендикулярна до осі іксів. Ага, і тоді виходить, що у нас і тиск до, до прикладу, не тільки до цієї грані яка то і до інших, бо у нас же VX дорівнює VY дорівнює VZ.
94:51
Speaker A
І більше того, і він буде однаковий. Тому у вас зобов'язано VX дорівнювати, VX квадрат дорівнювати VY квадрат дорівнювати VZ квадрат, ну, в розумінні середніх значень, середніх квадратів.
95:03
Speaker A
Так, Марія, що у вас було запитання? А якщо ми виходить будемо міряти тиск не на одну поверхню, а на всі поверхні, то 1/3 не буде?
95:12
Speaker A
Чому? На на кожну поверхню буде свій тиск. Тільки на на цю поверхню тиск буде виражатися через VY, а на ту, яка дивиться на нас, через VZ.
95:22
Speaker A
А якщо ми захочемо саме, ну, типу весь тиск об'єднати як суму? А а а а а як ви будете додавати тиск, які будуть прикладені до різних поверхонь?
95:32
Speaker A
Це один той самий тиск. Згадайте закон Паскаля. Рідина і газ передають тиск у всіх напрямках однаково.
95:43
Speaker A
Тобто тиск на поверхню оцю перпендикулярну до ікса такий самий, як на іншу поверхню і на іншу.
95:49
Speaker A
Да, Нікіта, слухаю вас. А наскільки велика похибка дає саме ця модель від реального газу?
95:58
Speaker A
Зараз це обговоримо. Давайте ми закінчимо, потім обговоримо. А-а, значить, тут от ще таке достатньо тонке місце, що от коли ви записали цю формулу, далі треба перейти до середніх квадратів.
96:10
Speaker A
От, ну тут математику треба розписувати, вона знову ж таки Ну, я тоді просто вам буду дуже довго пояснювати, що таке середній і середній квадрати, хоча у вас воно мало бути в алгебрі.
96:24
Speaker A
А-а, значить, і так, я виразив тиск [прочищення горла] через середній квадрат швидкості і через масу а-а, М0, а-а, масу молекул.
96:34
Speaker A
Тепер давайте я цю формулу а-а спробую а-а, трошки переписати. Значить, а-а, кінетична енергія однієї молекули, є кінетична, буде дорівнювати [прочищення горла] М0 V в квадраті на два.
96:53
Speaker A
А середнє значення кінетичної енергії молекули запишеться отак. Саме через середній квадрат. Тоді виявляється, що тиск дорівнює, дивіться, М0 V квадрат середнє - це подвоєна кінетична енергія. Це буде 2/3 концентрація молекул помножити на середню кінетичну енергію молекул.
97:19
Speaker A
[хекання] От, а-а, це рівняння, ну точніше ці рівняння, які ми записали в рамках, називають основним, ну основним рівнянням, ну це одна із форм основного рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів.
97:36
Speaker A
А-а, чому воно основне? Це рівняння пов'язує величину макроскопічну, а саме тиск, з величиною мікроскопічною, а-а, кінетичною енергією однієї молекули і концентрацією молекул, а-а, у речовині.
97:55
Speaker A
Тобто я виражаю те, що можна поміряти через ті характеристики, які відносяться до одних окремих молекул, які хаотично рухаються.
98:04
Speaker A
Тепер давайте я це рівняння, от яке робить цей місток між макросвітом, от тиск - це макросвіт, тиск - це те, що міряється манометром, тиск - це те, що міряє барометр, ну от прилад для вимірювання тиску. А от оцю кінетичну
98:19
Speaker A
енергію, оцю концентрацію молекул, оцю масу, оцей квадрат швидкості ви так просто не поміряєте. Це те, що знаходиться в мікросвіті.
98:29
Speaker A
І от ми показали, як мікросвіт проявляє себе в макросвіті. Тепер давайте я трошки ще цю формулу перероблю. Я її перероблю так. Я напишу, що тиск дорівнює 2/3 а n - це є кількість молекул в об'ємі, поділити на об'єм
98:50
Speaker A
і помножити на е кінетичну. А тепер цю формулу я перероблю, що є дальше. У мене буде так. Тиск помножити на об'єм дорівнює 2/3 кількість молекул на е кінетичну середню.
99:07
Speaker A
От це теж основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів. Це те ж саме, тільки переписане трошки в інших одиницях.
99:15
Speaker A
І давайте я тепер під ним напишу те рівняння, яке ми отримали із експеримента. Оце МКТ.
99:23
Speaker A
Тобто це теорія. Це модель. А от тут у мене було PV дорівнює значить молярна значить маса поділити на молярну масу тобто кількість молів помножити на R помножити на Т.
99:48
Speaker A
Або я давайте от цю величину просто кількість молів ню позначу, так як я позначав.
99:54
Speaker A
А оце ось експеримент. Це феноменологія. Це мені дає термодинаміка, а мені дає молекулярна фізика.
100:09
Speaker A
Е, вам не здається, що ці рівняння дуже схожі? То прирівняти їх можна просто, якщо врахувати, що маса ця Дивіться, що дивіться, що у вас.
100:21
Speaker A
У вас в лівій частині добуток тиску на об'ємі тут і тут. А в правій частині, е, ну, величина, яка яка є адитивна по кількості речовини.
100:34
Speaker A
Тут у мене кількість молекул, а оттут кількість молів. Кількість молів я можу тепер записати як кількість молекул помножити на поділити на число Авогадро. N поділити на NA.
100:45
Speaker A
Правильно? Ну, кількість молів, кількість молекул да, да, можна. Можна. Все, ми отримали цей вираз.
100:54
Speaker A
І ми тепер маємо, що, хм, е, R поділити на число Авогадро дорівнює 2/3 середня кінетична енергія молекули.
101:08
Speaker A
Тепер відношення числа Авогадро R, е, е, так. І щось я температуру загубив, так? Е, так, я загубив температуру тут, RT.
101:20
Speaker A
Е, відношення числа газової сталої до числа Авогадро позначають літерою K з індексом B і називають стала Больцмана.
101:36
Speaker A
Стала Больцмана один там 30 8, здається, на 10 у 23-му. У мінус 23-му. 23-му, да, 1,38, ну, звичайно, на 10 у мінус 23-му. Чого? Джоулів на Кельвін.
101:58
Speaker A
Тепер, е, якщо я з урахуванням цього позначення перепишу формулу, ну і 3/2 перенесу в інший бік, то я напишу отримаю, що середня кінетична енергія дорівнює 3/2 стала Больцмана помножити на температуру.
102:16
Speaker A
Е, ми таким чином знову ж таки отримали ще один варіант для запису основної е, основного рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів.
102:27
Speaker A
І тепер у мене це рівняння що між собою пов'язує? Воно пов'язує між собою абсолютну температуру і середню кінетичну енергію, уважно, поступального руху молекули ідеального газу.
102:41
Speaker A
Тобто тепер ми можемо е, тлумачити поняття абсолютної температури з точки зору молекулярно-кінетичної теорії. Е, ми можемо тепер розглядати ситуацію так.
102:57
Speaker A
Ми хочемо е, е, спочатку, що таке температура? Ну, з точністю до цього множника температура чого? Ідеального газу це є величина пропорційна е, середній кінетичній енергії поступального руху молекул.
103:16
Speaker A
Е, а що таке температура якоїсь іншої речовини? А давайте я тепер цю речовину приведу в тепловий контакт з ідеальним газом.
103:24
Speaker A
Нехай між ними встановиться теплова рівновага. Ідеальний газ я буду розуміти як термометр. Ну і тоді температура цієї речовини - це є така величина, яка пов'язана з швидкістю руху її молекул.
103:39
Speaker A
І і е, ну, яка і така, що е, середня кінетична енергія молекул ідеального газу, яка перебуває в тепловому контакті з нашою речовиною, от виражається цією формулою.
103:54
Speaker A
Тобто насправді ми от тут записали температуру не для будь-якої речовини. В іншій речовині може бути трошки інакше.
104:00
Speaker A
А ми записали це саме для ідеального газу. І оце ось енергія поступального руху молекули. Молекула ще може здійснювати обертальний рух і взагалі кажучи, якщо вона дуже гаряча, то ще й коливальний. Але коливальний залишимо, а от обертальний це важливо.
104:15
Speaker A
Так от у нас оттут обертальний рух не враховується. Тобто те, що молекула може крутитись, ми тут в цю енергію не не не включаємо.
104:24
Speaker A
енергія її руху як єдиного цілого, руху центра мас. Зрозуміло? Значить, знову ж таки теорія далі говорить таке, що якщо молекули якщо газ одноатомний, то повна кінетична енергія молекул - це єсть енергія і це єсть енергія їх поступального руху. Але
104:45
Speaker A
одноатомних газів мало. Одноатомні гази - це благородні гази, це гелій неон аргон криптон, ксенон і радіоактивний радон.
104:58
Speaker A
Всі інші гази - вони дво- або триатомні, ну або багатоатомні. Ну поки що давайте ось на цьому зупинимось на на тому, що ми прийшли до цього рівня.
105:12
Speaker A
Єсть. Як бачите, ми з вами змогли в не суперечливий спосіб пояснити з точки зору молекулярно-кінетичної теорії те рівняння стану ідеального газу, рівняння Менделєєва-Клапейрона, яке було отримано експериментальним шляхом, ну шляхом аналізу експерименту.
105:36
Speaker A
[хекання] Це означає, що наша модель продуктивна. Наскільки ця модель точна? Ну насправді вона дуже хороша. Значить, ця модель розвиток цієї моделі пов'язаний насамперед з ім'ям Максвелла.
105:54
Speaker A
Але от те, що ми зараз тут з вами розглядаємо в межах шкільної програми - це суттєва частина цієї моделі, але це вона вона ще не вся.
106:04
Speaker A
Значить, в повній максвеллівській моделі ще треба поставити питання а про розподіл молекул по швидкостях.
106:12
Speaker A
Тобто з якою ймовірністю молекула має певну швидкість? Е, Максвелл відповів на це питання і насправді до відповіді там не так багато кроків, але, ну, трошки більше треба знати про математику і про властивості ймовірностей. Тому ми в школі про це не
106:28
Speaker A
говоримо. І саме тому, що от поняття ймовірностей і середніх, ну, е, складні для сприйняття в школі, я оцей перехід від VX квадрат до VX квадрат Вибачте.
106:45
Speaker A
до VX квадрат середнього, я цей перехід зробив просто тут багато слів всяких сказав, але не показував, як це робиться.
106:53
Speaker A
Е, тому що, ну, займе півзаняття зараз. Е, і це буде не складно, просто буде багато формул.
107:04
Speaker A
Е, тобто модель ця працює добре, але, звичайно, ну, до яких меж? Е, модель працює добре до тих меж, поки відстані між окремими молекулами е залишаються е, ну, залишаються достатньо достатньо великими в порівнянні з розміром самих молекул.
107:29
Speaker A
[хекання] Ну, для того, щоби як як можна зробити оцінки? Як можна зробити оцінки характерних розмірів молекул ну, і характерних відстаней між ними?
107:47
Speaker A
Давайте задачу з вами розглянемо. Е Давайте спробуємо з вами з того, що ми знаємо. От я вам дано.
108:00
Speaker A
Значить, молярна маса води молярна маса води М H2O скільки дорівнює? А ну, згадуйте. 18 г на моль.
108:12
Speaker A
Правильно, 18 г на моль. [зітхання][хекання] Е, так е, густина води чому дорівнює? Я H2O тут опущу, просто М напишу.
108:25
Speaker A
Щоб менше було бу. Густина води чому дорівнює? По пам'яті думаємо. 1000 кг/м³. На метр кубічний. Давайте напишемо 1 г на см кубічний.
108:41
Speaker A
Просто щоб числа були, ну, менші. Ну, тут грами і тут грами. А-а, тепер, е, число Авогадро, е, я вам скажу. Число Авогадро, N Авогадро, дорівнює 6,02 на 10 у 23 моль у мінус першому ступені.
109:02
Speaker A
А-а, тепер от із цих чисел, які, як бачимо, всі ви, е, ну, от Марія у всякому разі нам підказувала, давайте із цих чисел спробуємо оцінити радіус молекули.
109:19
Speaker A
Ну, радіус чи діаметр. Давайте там Ми тоді ну, розуміємо, що молекула типу це сфера?
109:27
Speaker A
Ну от давайте ми будемо можемо знайти зараз об'єм і потім с формулу об'єму вивести радіус.
109:34
Speaker A
Абсолютно точно. Я хочу зробити ось що. Я хочу взяти, е-е, один моль і подивитись, який об'єм. Я знаю, що воду стиснути неможливо, тому я пропускаю, що ці молекули щільно упаковані.
109:50
Speaker A
І давайте я знайду, який об'єм припадає, е-е, ну, я навіть не радіус давайте напишемо, давайте напишемо діаметр, так буде краще.
109:58
Speaker A
Е, я хочу уявити собі, який об'єм припадає на одну молекулу. Вийде, що об'єм однієї молекули, V, давайте тільки отаке от зробим, буде дорівнювати а-а, значит, об'єм моля. Об'єм одного моля, очевидно, це 18 кубічних сантиметрів.
110:20
Speaker A
Правильно? Ну, густина води 1 г в кубічному сантиметрі, а маса одного моля - 18 г.
110:28
Speaker A
Це означає, що об'єм одного моля - 18 кубічних сантиметрів. І поділю це все на шість е-е не треба дуже точно, на шість на 10 в 23-му.
110:43
Speaker A
Е-е 10 в 23-му е-е значит е-е е-е ну це 18 см на моль. І тут так само моль в мінус першому.
110:55
Speaker A
Молі і молі скоротяться, і в мене залишається, що на одну молекулу припадає три на 10 у мінус 23-му е-е см кубічних.
111:09
Speaker A
Е-е ну тепер нехай ці молекули сидять от в таких е-е кубічних об'ємах у вигляді сфер.
111:16
Speaker A
Е-е і е-е ці кубики, ці комірки отак от щільно одна до одної дотикаються, і далі молекула вилетіти не може. Ви скажете, що це не щільна упаковка, щільні упаковки трошки інакше виглядають. Ну і молекула не сфера.
111:33
Speaker A
Тобто насправді я роблю дуже грубу модель і оцінюю розмір молекули от ребром цього кубика.
111:40
Speaker A
Значить, тоді величина D повинна дорівнювати корінь кубічний із е-е три на 10 в мінус 23-му см кубічного.
111:53
Speaker A
І це буде дорівнювати Ну, щоб можна було взяти коректно, давайте я зроблю так. Е-е 30 на 10 в мінус 24-му. Значить, корінь кубічний із 30 помножити на корінь кубічний із 10 в мінус 24-му, і це буде см.
112:13
Speaker A
Ну вже і см кубічних я в корінь взяв. Дивимось. Корінь кубічний із 30 Ну, якщо я скажу, що це число порядку трьох, то це буде нормально. 3 в кубі 27, а чотири в кубі це уже 64.
112:29
Speaker A
Так це так що це приблизно буде три на скільки? На 10 у е мінус восьмому сантиметра або це буде три на 10 в мінус 10-му метра.
112:51
Speaker A
І фактично це єсть от сторона куба, [зітхання] який припадає, зверніть увагу, на складну молекулу. Тобто молекулу, яка складається із трьох атомів.
113:02
Speaker A
Тобто з цього ми можемо зробити висновок що е діаметр одного атома, ну це величина порядку 10 в мінус 10 м.
113:14
Speaker A
Зрозуміло так? Ну а тепер е давайте подумаємо е подумаємо, яка е відстань буде між м е молекулами в повітрі.
113:34
Speaker A
Е значить об'єм одного моля повітря просто ви напишу. А значить ну хай буде V1 е дорівнює 22 і 4 л.
113:53
Speaker A
Ну літра на моль. Е це якщо повітря за нормальних ну газ за нормальних умов. Тобто 760 мм тутного стовпчика, 0 градусів і е значить е ну нутова температура 0 градусів Цельсія і е тиск е атмосферний.
114:17
Speaker A
Е значить 22 і 4 л. Е тепер е значить якщо це є значить такий об'єм, тоді об'єм на одну молекулу значить V це, ну все-таки не V 1, а V моль.
114:36
Speaker A
Об'єм на одну молекулу буде 22 і 4 десятка. Ну що таке літра? Це 1000 кубічних сантиметрів на 10 в третьому сантиметрів [прочищення горла] кубічних.
114:48
Speaker A
І ми це знову ж таки поділимо з вами на 6 0 2 на 10 - 23.
114:56
Speaker A
Ми отримаємо, що цей об'єм буде 22 і 4 поділити на 6. Ну по порядку чотирьох число, трошки менше.
115:06
Speaker A
4 на 10 в - 26 сантиметра кубічного. Ну і тепер візьмемо характерну відстань L між молекулами чи значить яка буде?
115:19
Speaker A
Це буде корінь кубічний з V 1 Давайте так, корінь із так, 4 щоб у мене тут було - 24 Значить мені тоді тут треба взяти корінь із 400 кубічний на 10 у - 24 на 10 - 8 уже корінь кубічний сантиметр.
115:53
Speaker A
Так, корінь кубічний із 400 скільки це може бути, Марія? Уже хочеться спати. Значить ну якщо я візьму число 8 в кубі 64 на 8 це 250 це скільки?
116:08
Speaker A
512 так? А якщо я візьму 7 в кубі, то це буде 49 на 7 50 ну це 7 8 скажемо так.
116:16
Speaker A
Це приблизно 7 і 3 якщо Ну давайте я візьму 7 на 10 - 8 сантиметра або це буде 7 на 10 в - 10 метр.
116:29
Speaker A
Ну, як бачите, не так, щоби і дуже велика різниця. Тобто молекули в повітрі, ну, не дуже далеко одна від одної. От якщо розмір однієї молекули порядка 10^-10, то відстань між ними, за нашою оцінкою, ну, разів у сім-вісім більше.
116:47
Speaker A
Що це означає? Це означає, що якщо я повітря буду розширювати, надавати більший об'єм, то це буде ідеальний газ.
116:58
Speaker A
А от якщо я повітря буду стискати в кілька разів, ну, скажем, ну, це ж тільки об'єми, не відстані змінюються.
117:04
Speaker A
Відстань ви об'єм міняєте у вісім разів, а відстань міняється вдвічі. Тобто якщо я повітря буду стискати там, скажем, об'єм в 10 разів, в 20, в 30 разів, то, звичайно, поведінка повітря буде все більше і більше відрізнятись від ідеального газу.
117:22
Speaker A
Певною мірою, щоб оця теорія вся розвинулась і добре спрацювала, нам повезло. Тобто повітря достатньо густе, щоб ми в ньому жили і ним дихали, але воно все-таки достатньо розріджене, щоб поводило себе як ідеальний газ в експерименті.
117:37
Speaker A
І, звичайно, тонкі відмінності в тонких експериментах помітити можна. Так тепер тепер я досить незвично, я сам так от про молекулярно-кінетичну теорію ніколи не починав розповідати. Тобто оце рівняння я виводив, але, звичайно, починав завжди з основних положень молекулярно-кінетичної теорії.
118:00
Speaker A
Ну, як бачите, я зараз вам продемонстрував, які розміри молекул, звідки це можна оцінити, от звідки беруться ті чи інші числа, чому працює ця теорія.
118:12
Speaker A
[хекання] Тепер давайте підіб'ємо деякі підсумки і пригадаємо те, що ви знаєте зі школи. Ну, по-перше, основні положення молекулярно-кінетичної теорії, не газів, а взагалі.
118:22
Speaker A
Всяка речовина складається із структурних елементів. Давайте тут собі відмічу основні положення МКТ. Вся яка речовина складається із структурних елементів, які ми називаємо молекули.
118:37
Speaker A
Молекули перебувають в стані постійного хаотичного руху, який ми називаємо тепловим рухом. Молекули взаємодіють між собою силами електричної природи, і ці сили можуть проявлятись як сили притягування, так і як сили відштовхування.
118:55
Speaker A
Якщо ми молекули намагаємось рознести на більшу відстань, ну, існує деяка рівноважна відстань між молекулами, взагалі кажучи.
119:03
Speaker A
І коли вони віддаляються одна від іншої, то треба виконати певну роботу, вони починають притягуватись. Коли ми їх намагаємось звести ближче, вони починають відштовхуватись. Саме так це працює в твердому тілі і в рідині.
119:18
Speaker A
Тобто взаємодіють силами електричної природи, хаотично рухаються, ну і речовина складається з молекул. [хекання] Тепер які явища, які досліди підтверджують молекулярно-кінетичну теорію?
119:33
Speaker A
Ну, той факт, що оця ось теорія газів добре узгоджується з експериментом, ну це був дуже потужний аргумент на користь теорії цієї, ну, Максвеллом в основному побудованої.
119:47
Speaker A
Але тут немає прямих підтверджень. От основним експериментом, який ну ми повинні згадати, коли ми говоримо про підтвердження молекулярно-кінетичної теорії, є спостереження броунівського руху.
120:03
Speaker A
Значить, провів це спостереження шотландський ботанік Роберт Як ми прочитаємо це прізвище з англійської мови?
120:16
Speaker A
Браун. Браун. Ну звичайно, Браун. Звичайно. Да. Але в нашу мову, в наші підручники руху увійшов не як броунівський, а як броунівський. Зрозуміло, що це неправильно прочитане прізвище.
120:33
Speaker A
Значить, що спостерігав Роберт Браун? А він був ботаніком, і він у мікроскоп це XIX століття, перша пол, здається, 1840 якийсь рік.
120:44
Speaker A
А він спостерігав у мікроскоп е-е крапельку води, в якій знаходився пилок е-е, ну, певної рослини. Ну, назву рослини я не знаю і значення немає.
120:57
Speaker A
І що побачив Браун? Він побачив, що оця ось маленький цей пилок в крапельці весь час хаотично рухається, він тремтить.
121:08
Speaker A
Він тремтить, і якщо спостерігати його розташування, ну, в полі зору мікроскопа, то ми побачимо, що ця частинка по якійсь дуже складній ламаній траєкторії поступово віддаляється від тої точки, де вона знаходилась на початку.
121:23
Speaker A
Але це спостерігати важко, це дуже таке маленьке тремтіння. Але це тремтіння Брауна зацікавило, і, ну, перша гіпо перша думка була, ну, мабуть, е-е це пов'язано з тим, що ми спостерігаємо рух живої субстанції.
121:38
Speaker A
Це ж пилок рослини, розумієте? Ми зараз розуміємо, що це носій там генетичної інформації якийсь так далі.
121:45
Speaker A
А-а але, ну, це живе. Воно за природою походить від живого, ну, гіпотетично. Але далі що з'ясувалось? Ну, по-перше, цей рух ніколи не припиняється, а щоб жива істота рухалась, їй треба щось їсти.
121:59
Speaker A
А пилок нічого не їсть. Значить, а по-друге, той самий е-е те ж саме спостереження можна зробити з частинками, ну, завідомо неживих речей.
122:09
Speaker A
Можна взяти звичайний туш. Е-е вона виготовляється з сажі, тобто з е-е, ну, фактично з карбона.
122:21
Speaker A
І розводити, розводити, розводити її водою, поки ви не будете окремі ці частинки карбона там бачити е-е сажі.
122:30
Speaker A
І виявиться, що оця от вже явно нежива речовина е-е проявляє теж саме. Окрема частинка, її називають броунівською частинкою, вона хаотично рухається в рідині.
122:41
Speaker A
А що буде, якщо рідину нагріти? Частинка починає рухатись швидше. А що буде, якщо взяти частинку меншого розміру?
122:53
Speaker A
Вона починає рухатись швидше. Тобто оцей рух стає інтенсивнішим. [зітхання][хекання] Виявляється, що цей рух можна пояснити так. Давайте ми уявимо собі, що у мене єсть мікроскоп, такого мікроскопу не можна побудувати, в якому я буду бачити окремі атоми, як вони бігають. Ну, це
123:16
Speaker A
ну, скажем так ну, оптичний мікроскоп ми такий не побудуємо. Але уявимо собі, що ми в цей світ занурились. Що б ми побачили?
123:25
Speaker A
У мене є оця велика броунівська частинка і об неї вдаряються отак от молекули. Молекули води, які хаотично рухаються.
123:36
Speaker A
До чого це приводить? Це приводить до того, ці удари є хаотичними і ну, вони не компенсують один одного повністю.
123:49
Speaker A
Якщо частинка дуже велика, то, звичайно, кількість ударів, умовно кажучи, зліва і справа буде приблизно однаковою. Крім того, чим більша частинка, тим більший ефект, тим менший ефект від одного удару.
124:02
Speaker A
А от якщо частинка достатньо маленька і кількість цих ударів, ну це там, я не знаю, ну тисячі, я зараз, до речі, число можу неправильно сказати.
124:11
Speaker A
Значить, ну, якщо частинка за розмірами, ну ми її в мікроскоп бачимо, то це, мабуть мікрон.
124:19
Speaker A
Ну, ударів там буде теж велика кількість. Але отака мікронна частинка, вона відчуває ці удари і через випадкову природу цих ударів вона починає отак тріпотіти.
124:32
Speaker A
Причому можна показати, що її стан рівноваги, тобто ну оця ось точка, в якій вона знаходиться, вона буде поступово змінювати своє розташування, тобто у вас буде дрейф випадковий цієї частинки в просторі. Ви через деякий час можете її знайти [прочищення горла]
124:48
Speaker A
ну на певній імовірній відстані, але з однаковою імовірністю на в [прочищення горла] будь-якому напрямку.
124:55
Speaker A
Таким чином броунівський рух - це хаотичний рух частинки е маленької частинки в рідині під дією е випадкових ударів молекул об цю частинку.
125:09
Speaker A
І той факт, що чим менша частинка, тим і тим інтенсивніше вона рухається, е це справедливе твердження. Це узгоджується з таким поясненням.
125:19
Speaker A
Е чим вища температура, тим швидше рухаються молекули, тим інтенсивніше рухається броунівська частинка. Це теж пояснення.
125:28
Speaker A
Нарешті, чи можна броунівський рух називати тепловим рухом? От щоб ви знали, можна. Е тобто броунівська частинка, фактично оце її хаотичне тремтіння - це рух тепловий.
125:41
Speaker A
Але броунівська частинка - це не молекула. Тобто це достатньо велика частинка, яка рухається хаотично, беручи участь саме от в цьому тепловому русі.
125:53
Speaker A
Тобто так розглядати це питання можна. Теорія броунівського руху математична слодна. А цю теорію е вперше запропонував Ейнштейн. І щоб ви розуміли, це було уже в 1905 році.
126:09
Speaker A
Тобто набагато [прочищення горла] пізніше, ніж він був відкритий. [хекання] А далі цю теорію розвинув, якщо я правильно пам'ятаю прізвище, то Перен. І Перен привів до спостереження і досліди.
126:23
Speaker A
Чим важливі ці досліди? Оскільки броунівський рух по суті рух тепловий, то в характеристиках цього руху, в середніх характеристиках, а середні характеристики - це відстань, на яку в середньому частинка відхиляє відходить від свого поступово, ну, е-е початкового стану. Е-е
126:44
Speaker A
відстань, на яку вона, ну, е-е значить, ну, від ну, ну правильно, від с [сопіння] Ну да, відходить з цього початкового стану, переміщується з початкового стану. Оця ось величина, вона може по багатьох частинках спостерігатись і можна середнє значення, що відповідають певному часу, рахувати.
127:05
Speaker A
Так от, всі ці розрахунки будуть через те, що це тепловий рух, містити або сталу Больцмана, або сталу Авогадро.
127:14
Speaker A
Чому? Тому що от дивіться, у вас от в цьому рівнянні, от тут от, ось тут є стала Больцмана. Так от, коли ми будемо описувати цей тепловий рух частин е-е броунівської частинки, там теж з'явиться стала Больцмана.
127:27
Speaker A
І от виявляється із цих дослідів ми можемо оцінити сталу Больцмана. Е-е Перрен за це отримав Нобелівську премію потім.
127:37
Speaker A
Е-е Ейнштейн отримав за іншу роботу Нобелівську премію, хоч оце, мабуть, ця теж заслуговувала. Але у Перрена там був ще експеримент.
127:45
Speaker A
І от коли ми визначимо е-е із таких дослідів сталу Больцмана, а універсальну газову сталу ми знаємо вже давно, тоді ми будемо знати сталу Авогадро і е-е тоді ми будемо знати розмір молекули. Це один із способів знайти сталу Авогадро і сталу Больцмана, не
128:04
Speaker A
єдиний. Ще один через е-е е-е визначення елементарного заряду, через заряд електрона. Але це все історія про початок XX століття. А все XIX ми не знаємо цих чисел.
128:18
Speaker A
Знаємо газову сталу. Е-е так, ну а броунівський рух, от про нього я ще раз е-е підкреслюю, що це е-е ну, по-перше, це е-е Так, слухаю, слухаю Нікіта.
128:32
Speaker A
А ви ви ще просто казали, які ще можуть які ще були експеримент на підтвердження цієї ж теорії. А дослід Штерна він не є Е-е звичайно, звичайно єсть, звичайно. Звичайно, єсть дослід Штерна, і значить, дослід Штерна ви маєте на
128:50
Speaker A
увазі дослід з випаровування там де звертається з циліндром. Там, та, та, та, там де крутиться циліндр.
128:57
Speaker A
Значить, так, звичайно. Дослід Штерна - це ще одне підтвердження. Значить, ми маємо зараз, як там в схемі цій було, маємо розжарену нитку із срібла.
129:09
Speaker A
Це срібло випаровується і воно оточено циліндром, в якому єсть отак от щілина. Так? Зараз, зараз, зараз, зараз, зараз. І далі ще один з ним пов'язаний циліндр.
129:30
Speaker A
Я зараз по пам'яті повинен пригадати схему досліда. Значить, і от ця система може отак обертатись навколо нитки все разом.
129:41
Speaker A
Так от що виявляється? Якщо воно не обертається то [прочищення горла] молекули срібла, які злітають от з цієї розжареної нитки, вони пролітають цю щілину і на зовнішньому барабані залишають слід.
129:56
Speaker A
А якщо ця система починає обертатись, то оцей слід розмивається, і ви оттут маєте таку широку смугу. Чому? Тому що частинці треба деякий час, щоб пролетіти від внутрішнього барабана до зовнішнього.
130:09
Speaker A
От якщо зверху подивитись на цей експеримент, то от нитка, барабан із щілиною і разом з ним обертається отакий барабан.
130:21
Speaker A
От вся оця оця система може отак от обертатись. Якщо вона обертається, то дивіться, от звідси вилетіли молекули.
130:31
Speaker A
Одна молекула летить швидко і, ну, поки цей барабан повернеться цей барабан, вона потрапить в цю точку. Та, що летить повільніше, вона потрапить в цю точку.
130:43
Speaker A
Тобто насправді молекули летять по лінії, але барабан повертається і молекула потрапить в ту, ну, скажем так, молекула пролітає від щілини до барабана за певний час і за цей час у вас барабан здійснює поворот.
131:00
Speaker A
Ну, в результаті у вас от тут от смуга розмивається, смуга стає широкою. Е-е, ця щілина весь час стріляє в одну точку, але у вас єсть рух і тому молекули потрапляють от, е-е, створюють таку широку смужку. Ну і по формі цієї
131:16
Speaker A
смужки можна оцінити розподіл молекул по швидкостях. А оцей розподіл - це уже от та теорія, про яку я вам не говорив, це теорія Максвелла, це розподіл Максвелла.
131:27
Speaker A
Тобто дослід Штерна дозволяє експериментально перевірити е-е закон Максвелла розподілу молекул по швидкостях. Це не входить в шкільну програму і закон Максвелла, його не складно пояснювати, але навіть в студентській аудиторії сприймається погано. Я пам'ятаю, як мені пояснювали на першому курсі університету, от коли
131:49
Speaker A
зразу від механіки до термодинаміки ви переходите до статистичних уявлень випадкових речей, а ти до цього не звик і теорії ймовірності, ну, ви зараз в школі, у вас в програмі єсть елементи теорії ймовірності правильно?
132:04
Speaker A
Є, є, да, зразу вісім інтегралів. Е-е, єсть. А в часи, коли я вчився, ну, її практично не було.
132:12
Speaker A
То есть, тобто там були якісь дуже маленькі елементи комбінаторики, але, от, ну, в теорії ймовірностей практично не вчили.
132:21
Speaker A
І ти зразу стикаєшся з цими статистичними уявленнями дуже, це непросто сприйняти. Е-е, хоч коли ти володієш елементами теорії ймовірностей, то пояснити розподіл Максвелла можна просто і елегантно.
132:34
Speaker A
Значить, е-е, і, е-е, от коли Максвелл побудував свою теорію, то основне заперечення, ну, в нього там воно грунтується на кількох гіпотезах і одна із з найменш очевидна, що проекції швидкості молекули на три ортогональні є статистично незалежними випадковими величинами.
132:57
Speaker A
Іншими словами, ймовірність того, що молекула матиме швидкість в ніяк не залежить від того, які значення проекції в От цей це припущення, ну, воно не очевидне і нічим як би не обґрунтоване.
133:19
Speaker A
А на ньому будується виведення самого закону розподілу молекул по швидкостях. І виведення насправді дуже просте.
133:29
Speaker A
Ну, а експеримент підтверджує, експеримент повністю підтверджує, що от той самий дослід Штерна підтверджує розподіл Максвелла.
133:39
Speaker A
Ну і не тільки в експерименті цьому справа, там ну є ще інші фактори, які дозволяють пояснити, чому цей розподіл справедливий.
133:48
Speaker A
Тепер які ще явища в природі підтверджують молекулярно-кінетичну теорію? Ну явища дифузії. Звичайно, ми дифузію дифузію однієї речовини в іншу.
133:59
Speaker A
Ми кидаємо цукор у воду і поступово, навіть якщо ми не будемо перемішувати, то через деякий час вся вода стане солодкою.
134:07
Speaker A
Чому? Цукор розчиняється і молекули, рухаючись завдяки тепловому руху, проникають скрізь по об'єму. Далі, чому у воді є повітря? Ну інакше чим би дихали риби? Ну знову ж таки це явища дифузії.
134:23
Speaker A
Повітря потрапляє там, скажемо, через поверхню води з дощовими краплями і знову ж таки дифундує усередині там в товщу води.
134:34
Speaker A
Знову ж таки підтвердження молекулярно-кінетичної теорії. Тобто от броунівський рух, явища дифузії, дослід Штерна, ну дослід Штерна не згадується в шкільній програмі.
134:46
Speaker A
Скажемо так, в програмі НМТ. Наскільки я пам'ятаю. Ні, він згадується [прочищення горла] у шкільній програмі, а-а оскільки там, здається, через нього виводиться а-а середня швидкість яка пролітає між різницею, здається радіусів а-а Ну звичайно, середня швид для вимірювання середньої швидкості вам
135:11
Speaker A
треба що зробити? Вам а-а от ширина цієї смуги, вона ну от чи зміщення, скажем так, смуги. Ну є ж зміщення і ширина.
135:20
Speaker A
Ширина визначається розкидом молекул по швидкості, а зміщення зображення щілини на барабані центра, ну краю щілини визначається не краю, а центра все-таки. Визначається характерною швидкістю, характерним її значенням, найбільш імовірним значенням.
135:40
Speaker A
І його можна знайти через різницю цих відстаней, ну і відповідно швидкість обертання бара через різницю радіусів і швидкість обертання барабана. Але знову ж таки це це не це не питання НМТ.
135:53
Speaker A
Це питання може розглядатись в програмі академічного рівня. Отак от. З цього досліду ви можете дійсно А, що цікаво, ви дійсно правильно підказали, що цей дослід дозволяє правильно дозволяє визначити безпосередньо, чому дорівнює швидкість молекул при ну відповідній температурі.
136:17
Speaker A
Ну і ці оцінки узгоджуються з тими оцінками, які випливають вот із основного рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів.
136:25
Speaker A
Тому що знову ж таки ми можемо це зробити. А дивіться, як ми можемо знайти середню середній квадрат, ну швидкість.
136:35
Speaker A
Ми пам'ятаємо, що середня кінетична енергія ось така. Ну і тоді ми маємо, що 3/2 зараз 3/2 значить так-так-так, зараз-зараз-зараз 3/2 стала Больцмана на температуру.
136:58
Speaker A
Це єсть 1/2 маса молекули на V квадрат середня. Ну і тепер, якщо ми знаємо масу, ну масу можемо записати це так, 1/2 молярна маса поділити на число Авогадро.
137:18
Speaker A
І помножити на V квадрат середня. Тепер 1/2 1/2 скоротилась, число Авогадро на сталу Больцмана - це газова стала. І ми отримуємо, що RT 3RT буде дорівнювати молярна маса помножити на середній квадрат швидкості молекули.
137:43
Speaker A
Ну і звідси ви можете знову таки цю швидкість порахувати. Можете взяти там температуру, скажем, 300 К, можете взяти газову сталу, взяти молярну масу ну де повітря 29 середнє, ну візьміть для цього самого для азоту 28.
138:04
Speaker A
Ну звідси знайдете V квадрат. О, 3 хвилини, давайте зараз на цьому закінчимо, я зараз порахую і закінчимо.
138:12
Speaker A
Значить, 3 помножити на 8,31 помножити на 300 К поділити на молярну, значить, масу цього самого азоту. Значить, 28 на 10 мінус третій, ну для того, щоб в кілограмах.
138:29
Speaker A
І з цього взяти корінь кубічний. Ну і що я отримую? Значить, я отримую таке.
138:38
Speaker A
Ну швидше буде на калькуляторі. Значить, я отримую ну 10 мінус третій - це зразу от тут буде 10.
138:50
Speaker A
300 на 28 - ну це приблизно 10. Значить, маємо три на вісім 30 на вісім, ну, на вісім і на вісім 31 і на 10.
139:04
Speaker A
Значить, ну, грубо. Значить, три на вісім 24, хай 25. Да, так, так, Нікіта, що?
139:11
Speaker A
А, я порахував. Да, 1634 і три метра за секунду. Корінь квадратний? А, да, це корінь квадратний.
139:23
Speaker A
Е, це щось вийшло багато. Давайте зараз може бути, але щось багато. А, да, да, да, да, да, да, я за 2,8 516 просто.
139:35
Speaker A
О, 516 516 м за секунду. От ми отримали середній квадрат швидкості, і це приблизно цифра реальна. Е, до речі, звідки ми можемо непрямо оцінити, що це реальна цифра? Вона Ароматом. Аромат, ну, духов, коли розбризкують, можна приблизно вираховувати.
139:57
Speaker A
Е, не вийде так. Аромат - ні, не вийде. Не вийде, тому що це не там не швидкість молекул, там швидкість дифузії.
140:06
Speaker A
Молекули ж вдаряються і відбиваються назад. Тобто дифузія відбувається набагато повільніше. А от єсть інше, єсть швидкість звуку.
140:15
Speaker A
От швидкість звуку по порядку величини дорівнює цій, ну, за порядком дорівнює цій величині. Чому так?
140:23
Speaker A
Ну, тому що звідки виникає звук? Отут повітря стиснулося, а тут повітря розріджене. Далі тиск має вирівнятись.
140:29
Speaker A
Вирівнювання відбувається, там вже немає ніяких ні пружинок, нічого. Е, просто стиснута частина розпливається за рахунок теплового руху молекул. Тому швидкість поширення звукової хвилі в повітрі повинна бути порядку середнього квадрата, середньоквадратичної швидкості.
140:48
Speaker A
Коефіцієнт пропорційності виводиться. Е, він виводиться, він менший одиниці. Е, але швидкість звуку 330-340 метрів за секунду, а ось середня квадратична швидкість 516. Зрозуміло, що ці величини не повинні дуже відрізнятись.
141:07
Speaker A
А от швидкість поширення запаху, вона повільніша. Вона повільніша, вона буде це саме швидкість дифузії.
141:17
Speaker A
А можна питання? Ось на рахунок швидкість швидкість поширення запаху. Тобто а існує чи якийсь загальний якийсь коефіцієнт опору повітря, який цю швидкість заторможе, як би так сказати?
141:31
Speaker A
Ну ну треба теорію дифузії розглядати. Звичайно, звичайно. Це є дифузійні явища, їх розглядає статистична фізика.
141:42
Speaker A
Звичайно звичайно. А і до речі, здається у Засєкіна на рахунок оцей розподіл Максвелла, це f від v дорівнює delta n поділити на n помножити на delta v?
141:56
Speaker A
Ні. Це ось це? Ні-ні-ні-ні. Продиктуйте формулу, що ви сказали мені зараз. Функція залежності, тобто f від v f від v.
142:08
Speaker A
v v - швидкість чи об'єм? f від v Об'єм швидкість f від v, так, дорівнює delta n delta n поділити на n помножити на delta ну v швидкість тобто delta швидкості.
142:23
Speaker A
Помножити на delta v. Це по осі координат. Це По координатах, координат. Зараз. delta n кількість молекул.
142:33
Speaker A
Тільки мабуть не так. Що мають на інтервалі від v до v плюс delta v.
142:39
Speaker A
А n це загальна кількість молекул. f від v помножити на delta v і помножити на загальну кількість n буде дорівнювати delta n. Отак от.
142:53
Speaker A
Значить ну у вас диференціали повинні бути не добуток, а відношення диференціалів має бути. Ну delta це суті, диференціали, нескінченно малі величини.
143:02
Speaker A
Ну да, де. Да, і у вас дельта n пропорційна n, а-а далі пропорційна ширині інтервалу і пропорційна деякій функції. Ну да, оце оце оце ця функція.
143:15
Speaker A
Але знову ж таки, розумієте, у в книжці Засєткіна це добре, що ви читаєте. До речі, не Засєткіна, Засєкіна. Там основний автор.
143:24
Speaker A
Значить, там все добре, але там всього дуже багато і я не впевнений, наскільки воно все добре.
143:31
Speaker A
Ну як, якщо вам заходить, то читайте, я вам раджу. Значить, ну там єсть матеріали і, по-перше, я я подивлюсь це місце у Засєкіна, от пов'язане з розподілом по швидкостях.
143:44
Speaker A
А там воно невеличке насправді. Там, знаєте, воно досить оглядово, тобто тут навіть сторінка йому не повна повністю не виділена.
143:50
Speaker A
тому то і справа. Значить, тому що, ну, мене з Засєкіною от дуже зачепило, хоч це скрізь може бути. Там є груба помилка в формулах для закону додавання швидкостей.
144:04
Speaker A
Там Це англійської механіки, да? Да, так, да. І от саме бажання зробити більше викласти в компактному об'ємі і призвело до цієї помилки.
144:14
Speaker A
Тому що виводити цю формулу треба записати тоді чесно перетворення Лоренца і з перетворень Лоренца вивести закон додавання швидкостей для vx з vy і vz.
144:28
Speaker A
А там для vx записана правильно відома формула, для vy і vz записана неправильно. Ну ладно, це критика підручника, така справа. Те, що там згадується про це, ну це добре для ерудиції.
144:42
Speaker A
Так, ладно, ми вже перейшли наш час. Всі, мабуть, вже хочуть відпочивати, так? Ну в мене ще буде питання до вас давайте. Тоді тоді хто хто хоче, від'єднуйтесь.
144:54
Speaker A
На рахунок механіки взагалі, тому мені треба там є деякі Да, зараз зараз зараз зараз. Я зараз зупиню запис уже, щоб, ну, наше заняття якби закінчилось.
Topics: молекулярна фізика ізотермічний процес закон Бойля-Маріотта число Авогадро кінетична теорія газів тиск газу молярний об'єм броунівський рух розподіл Максвелла лекція

Get More with the SozAI App

Transcribe recordings, audio files, and YouTube videos — with AI summaries and speaker detection. 30 minutes free.

Or transcribe another YouTube video here →