Відеоурок з фізики: доведення гармонічних коливань тіла на пружині, зміна системи координат, закон Гука та розбір задач з хвиль і газових законів.
Key Takeaways
- Тіло на пружині здійснює гармонічні коливання, оскільки рівнодійна пропорційна відхиленню від рівноваги
- Період коливань пружинного маятника залежить від маси і жорсткості пружини: T = 2π√(m/k)
- Зміна початку координат у положення рівноваги спрощує рівняння руху
- Закони ідеального газу (Гей-Люссака, Шарля) описуються через абсолютну температуру
What the video covers
- Розв'язання першої задачі: доведення, що тіло на пружині здійснює гармонічні коливання
- Вибір системи координат і перенесення початку відліку в положення рівноваги
- Запис рівнодійної сил тяжіння і пружності та зведення рівняння руху до відомого вигляду F = -kS
- Період коливань T = 2π√(m/k) та закон зміни координати з амплітудою і початковою фазою
- Обговорення альтернативного розв'язку через рух по колу та проекції на вісь
- Розбір задач на поперечні хвилі: період, різниця фаз, стан точок на профілі хвилі
- Пояснення сил інерції у прискореній системі відліку (вагон, літак)
- Історичний огляд дослідів Торрічеллі з атмосферним тиском і насосами
- Ізобарний процес та закон Гей-Люссака (зв'язок об'єму й температури)
- Ізохорний процес і закон Шарля: тиск у залежності від температури при сталому об'ємі
Chapters
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Так, ну, ще раз відновлю запис після цього технічного збою. Е-е, так, питання Насті було в першій задачі — в доведенні того, а-а, що тіло, підвішене на пружинці, здійснює гармонічні коливання.
Speaker A
Е-е, давайте я зараз зроблю рисунок. Значить, е-е, маємо ну, якусь поверхню. Е-е, маємо тіло, підвішене на пружинці.
Speaker A
Ну, нехай пружинка має коефіцієнт жорсткості k. А-а, і, е-е, нехай маса тіла m. На тіло діє сила тяжіння mg.
Speaker A
І на тіло діє сила, е-е, пружності F пружності. Тепер пов'яжемо з тілом, ну, нехай у мене на тілі от тут є якась стрілочка і, е-е, побудуємо от тут от систему координат. Ну, нехай у мене вісь ігриків, як у вас була на малюнках, з
Speaker A
спрямована вгору. І десь я на цій осі буду обирати, е-е е-е, значить, буду обирати початок координат.
Speaker A
А спочатку я оберу, е-е, початок координат, е-е, в точці, е-е, ну, яка відповідає нерозтягнутій пружині. Ну, так як ми звичайно це робимо, нуль.
Speaker A
[сопіння] Тоді, якщо в таких координатах записати умову рівноваги тіла, то ми отримаємо, що існує координата y 0, е, і е, якщо тіло знаходиться в стані спокою, то виконується умова, е, виконується умова, е, така, е: - k y 0
Speaker A
дорівнює е mg. Е, ну, ви бачите, що в цьому моєму е рисунку y 0 має бути величина від'ємна.
Speaker A
Е, чому так? Ну, тому що я вісь координат спрямував е вгору. Тобто е, так, щоб вона е y, ну, коли пружинка стискається, y зменшується.
Speaker A
Е, y е у мене y збільшується. Е, ну, е, так чи чи, поміняємо напрямок осі. Давайте я поміняю напрямок осі цих координат вниз, це буде зручніше.
Speaker A
Куди ми тягнемо пружинку, туди і спрямована вісь координат. Я отак от її спрямую. Тоді отут не буде ніякого знака мінус.
Speaker A
[сопіння] І оця величина y 0, наскільки видовжилась пружинка, буде дорівнювати відповідно mg поділити на k.
Speaker A
А тепер давайте я ще більше, ну, штовхну цей вантаж, надам йому початкової швидкості чи розтягну пружинку більше.
Speaker A
А тоді на нього буде діяти сила F. І ця сила F буде складатися із двох доданків.
Speaker A
Значить, е, перший доданок - це е сила тяжіння mg. Вона у мене спрямована вниз, тому вона додатна.
Speaker A
А і другий доданок - це сила пружності. Е, сила пружності буде дорівнювати - ky.
Speaker A
Е, де y довільне видовження пружини, не обов'язково y 0. Значить, якщо у мене y великий від'ємний, то відповідно сила діє вгору, пружинка тягне вантаж вгору. Якщо е y е маленьке або якщо воно додатне, е, то е дві сили тягнуть вантаж е вниз.
Speaker A
Тепер я виражу, запишу цей вираз у такій формі. М, Ж, мінус, а тут я напишу так.
Speaker A
Y - Y 0 + K Y 0. Зрозуміло, що я зробив? А я відняв від Y Y 0 і додав Y 0. Ну, написав такий Y = Y - Y 0 + Y 0. Це ж справедливо? Справедливо.
Speaker A
Потім помножив на K і записав у такій формі. Що мені це дає? Значить, тільки тут не плюс, тут буде мінус на мінус дає плюс, значить тут має бути мінус у цій точці.
Speaker A
Мінус. [прочищення горла] Так буде правильно. От тепер правильно. Тепер дивімось. K Y 0 = М Ж.
Speaker A
Значить, K Y 0 і М Ж взаємно знищуються. І ви пишете, що сила F буде дорівнювати - K, а тут у вас, як це сказати, відхилення Y від Y 0.
Speaker A
Тобто ми маємо тепер от тут ось таку величину, яка змінюється. Тепер давайте я зміню початок системи координат. Я нуль перенесу із от цієї точки, я перенесу нуль в цю точку.
Speaker A
Це еквівалентно тому, що я ввожу нову координату, ну, мені її якось треба позначати. Давайте я цю координату позначу, нову координату позначу, ну, я не хочу X Y Z.
Speaker A
Можна було позначити Y штрих, але штрихи у нас похідні, тому це не зручно. Давайте я нову координату позначу просто буквою S.
Speaker A
І ця S буде дорівнювати y - y0. Тобто тепер у мене оце вісь координат - це вісь S, і S дорівнює нулю ось в цій точці.
Speaker A
Тут у мене S більше нуля, а тут S менше нуля. Я можу це позначити іксом, якщо хочете, але x y у нас це ж взаємно перпендикулярні.
Speaker A
Тобто зрозуміло, що я роблю? Я переношу початок координат. І тоді у мене сила запишеться так. Сила залежить від S. S - це тепер у мене відхилення, е, видовження пружини, розраховане відносно стану рівноваги, стану, коли вона компенсує силу тяжіння. І я маю, що
Speaker A
f від S буде дорівнювати - k S. Ну а тепер прискорення a буде дорівнювати сила поділити на масу.
Speaker A
Ну і тепер це з точністю до позначень теж саме, що f від x дорівнює - k x, а a дорівнює f поділити на m. Тобто зрозуміло, що це одне і те саме з точністю до позначень.
Speaker A
Значить, таким чином ми звели задачу до попереднього вигляду, до відомого вигляду, який уже був розглянутий.
Speaker A
Значить, в цьому відомому попередньому вигляді ми показували, що тіло буде здійснювати гармонічні коливання з періодом коливань T, який буде дорівнювати 2 пі корінь квадратний із маса поділити на коефіцієнт пружності пружини.
Speaker A
Значить, ми тепер можемо записати, що тіло здійснює коливання по закону, значить, координата S міняється по закону: амплітуда помножити на косинус 2 пі T поділити на T плюс початкова фаза фі нуль.
Speaker A
Чи ну, фі нуль нехай буде. Період T у мене відомий. Все я записав, ну, розв'язав цю задачу.
Speaker A
Тобто фактично в чому полягає розв'язок? Звести рівняння руху до відомого вигляду. Показати, що сила залежить від відхилення від стану рівноваги, коли рівнодійна дорівнює нулю. Тобто рівнодійна залежить від відхилення по закону - KS. Причому K - це той самий
Speaker A
коефіцієнт пружності, який описує пружинку, який описує закон Гука. Так, Нікіта, слухаю. А чи можна було через коло розв'язати якось?
Speaker A
А через коло? Я там проекція буде просто на синус, а не на косинус. Через коло. А як ви через коло розв'яжете?
Speaker A
А я, я ж кажу, я не розв'язав. Я ж вам писав, щоб ви пояснили всі задачі.
Speaker A
А, значить, зараз, зараз, зараз. Та я, я міг щось, я подивився тільки присланe домашнє завдання, щось міг прозівати, тому що чесно кажучи, тут накладки з роботою і світла ж вічно немає, ну, чого я жаліюсь, ви всі знаєте. А мені якраз
Speaker A
треба весь час працювати з, ну, з інтернетом. [сопіння] То не [прочищення горла] дуже зручно.
Speaker A
Значить, тему міг щось прозівати, що ви писали. Через коло я собі в цій, в цьому випадку. О, а як тут зробити?
Speaker A
Як тут природне коло? Ну, мені не спадає на думку, як це зробити через коло. Розумієте, через коло, коли я це робив, це скоріше було, я весь час наполягав на тому, що я розглядаю рух по колу для того, щоби
Speaker A
саме кінематику розглянути руху. Показати, що якщо ось тіло рухається по колу, то його проекція на вертикальну або горизонтальну вісь, байдуже, здійснює гармонічні коливання, і звідси можна тоді знайти зв'язок між координатою, швидкістю і прискоренням.
Speaker A
Ну, точніше, їх проекціями на відповідні осі. І таким чином описати, е, як ці величини кінематичні міняються при гармонічних коливаннях, знайти зв'язок між ними, не використовуючи там похідні і так далі.
Speaker A
Розумієте, я це для цього робив. А е в задачі один треба було якраз розглянути інше питання. Треба було показати, що в такій системі е рівнодійна, можна знайти таку координату, е, що рівнодійна буде залежати від цієї координати по закону -kx. Причому k - це
Speaker A
ніщо інше, як коефіцієнт пружності пружини. Нікіта, зрозуміло? Зрозуміло так? Це не означає, що ваша думка в неправильному напрямку йде. Це означає, що я просто не можу зрозуміти, в мене зараз, як її правильно використати.
Speaker A
Тобто от в цьому питанні. Е, можливо, у вас є якась здогадка, ви її просто, ну, не можете чітко сформулювати.
Speaker A
Е, і може там щось і вийде. Е, тобто я не хочу просто вас розхолоджувати в цьому плані. Цілком можливо, там якась ідея є.
Speaker A
Так, добре. Е, так, є ще запитання до цієї задачі? Настя, нормально все? Е, так, так, дякую.
Speaker A
Зрозуміло? Так, добре, добре. Е, добре, перша задача тоді розібрана. Ну, тут по всіх задачах ми, мабуть, сьогодні з вами пройдемось.
Speaker A
Е, тут я п'ять переніс, і там ще там дві, ну, перенесу зараз. Е, вони різного рівня складності, е, але ну всі вони мають право тут бути. Ну, скажемо, задача номер два, тут вона достатньо велика за об'ємом.
Speaker A
[сопіння][прочищення горла] Е, давайте її ближче сюди підтягну. Е, велика в тому плані, що ну в ній декілька питань. І, до речі, одне питання про початкову фазу коливань, вона там залежить вже від величини Т1, яка в задачі не задана. Ну, хто
Speaker A
розв'язував, там викрутились, правильно викрутились, але це, ну, знову ж таки моя помилка, я трошки міняв умову і це саме не не додивився, що треба говорити не про там в умові була миттєва фаза, а я сказав початкова, а просто
Speaker A
треба було викинути це питання та й все. Значить, ладно, давайте цю задачу подивимося. Значить, зараз момент, щось тут так ладно.
Speaker A
Секунду ще. Ось в Телеграмі щось тут відбувається. А ось. А, це Зібаров запізно. Так, а Зібаров уже єсть чи немає ще?
Speaker A
А, є Зібаров, все добре. Давайте я відмічу, що ви єсть. Так, є, всі єсть.
Speaker A
Значить тепер задача два. Ну, насправді цю задачу розв'язувати треба починати, як з'ясовується із пункту два.
Speaker A
Значить, в задачі дано, що нам дано? Значить, тіло здійснює гармонічні коливання, єсть рівняння коливань.
Speaker A
Далі у вас відомо, що х, значить, х1 це єсть х в момент часу Т1.
Speaker A
Ця величина дорівнює 3 см, V1 дорівнює 16 см за І а1 дорівнює -48 см на секунду в квадраті. Тобто у вас для деякого момента часу відомі координата, швидкість, прискорення. І от звідси треба шукати всі характеристики руху. Мається на увазі період,
Speaker A
амплітуду, е-е максимальне значення швидкості, тобто амплітуду швидкості. Ну і ще додатково питання п'ять там про час проходження певного шляху.
Speaker A
А-а так от, як ми це робимо? Ну ми для цього запишемо рівняння е-е коливань.
Speaker A
Значить x е-е від t1 буде дорівнювати а косинус і тут у вас залишається омега t плюс фі.
Speaker A
Ну де фі початкова фаза. Далі v від т ну від t1, тобто v1 це буде що таке? Мінус омега а синус омега t плюс фі.
Speaker A
[сопіння] Ну і нарешті е-е а в момент часу t1 це буде мінус омега квадрат і можна просто написати мінус омега квадрат x.
Speaker A
Ну пам'ятаєте, що мінус омега квадрат і далі а і знову ж косинус. Ну от от тут от скрізь t1, до речі.
Speaker A
Не t, а t1. Так, тепер е-е тепер я хочу звідси спочатку знайти а-а що я хочу спочатку знайти?
Speaker A
О-о я спочатку хочу знайти оцю ось частоту, циклічну частоту. Е-е чому я це можу зробити? Тому що в мене є оце рівняння.
Speaker A
А1 дорівнює мінус омега квадрат x1. Зв'язок між координатою і прискоренням. Він справедливий для будь-якого момента часу.
Speaker A
Звідси я знаходжу, що омега квадрат буде дорівнювати мінус а1 поділити на x1 і буде дорівнювати 48 поділити на три, це буде 16.
Speaker A
Чого? Сантиметр сантиметр скоротились, одиниця на секунду в квадраті. Звідки випливає, що омега дорівнює чотири секунди в мінус першому ступені.
Speaker A
Звідки випливає, що Т дорівнює два пі поділити на омега і буде дорівнювати пі на два секунда секунд.
Speaker A
Або буде дорівнювати один 50 Правильно ж я написав? 1 57 секунд. Тобто період коливань ми з вами знайшли.
Speaker A
Так, всім зрозуміло? Чи погане пояснення? Ні, все нормально. Все нормально. Значить, перше число ми знаємо. Ми знаємо період і заодно знаємо це ось омега квадрат і омега чому дорівнює.
Speaker A
Так, тепер наступне питання. Наступне питання - амплітуда. Для цього я записую так. Я домножу Х на частоту і піднесу до квадрата.
Speaker A
Тоді я отримую омега Так, Нікіта, слухаю. А тут можна, якщо у нас це ж у нас система, ми можемо перше і друге рівняння розділити і знайти омега Т один плюс фі.
Speaker A
А А я Е А потім взяти по йому арктангенс і піти далі. Ну, миттєву фазу ви звідси миттєву фазу ви звідси знайдете.
Speaker A
Тобто якщо питання про миттєву фазу то звичайно можна можна. Єдине, що ну ну да, якщо говорити про от в питанні три початкову фазу замінити на миттєву фазу.
Speaker A
Значить, миттєво значить Ну, миттєву фазу в момент часу Т один. Тоді, звичайно, це так і буде робитись.
Speaker A
Тобто ви поділите друге рівняння на перше, не поділите уже на відому частоту, і ви отримаєте тангенс миттєвої фази, тангенс фази в момент часу t1.
Speaker A
Тангенс фі один. Угу, дякую. Звичайно, можна так зробити. Значить, зараз я хочу поки що знайти амплітуду.
Speaker A
Зрозуміло, що я можу написати ось що: омега x1 в квадраті плюс v один в квадраті буде дорівнювати, дивіться, омега сюди домножив омега квадрат а квадрат косинус квадрат.
Speaker A
Тут буде омега квадрат а квадрат [прочищення горла] синус квадрат. Синус квадрат плюс косинус квадрат дадуть одиницю, і тому тут у вас буде омега квадрат а квадрат.
Speaker A
Е-е, звідси я знаходжу а. Не дуже зрозуміло, як Не дуже зрозуміло? Давайте зараз зараз зараз зараз. Ну, можемо трошки навіть інакше зробити.
Speaker A
Можемо записати так. Давайте. Беру перше рівняння. Косинус омега t1 плюс фі дорівнює е-е, отак от, е-е, а на косинус е-е, дорівнює x1.
Speaker A
Зрозуміло, чому так? Ну, перше рівняння просто поміняв місцями. Друге рівняння. Е-е, для другого рівняння я можу написати ось що: а синус омега t1 плюс фі дорівнює е-е, мінус v1 поділити на омега. Можна так написати?
Speaker A
Дивіться, ось це ось рівняння. Можу. Тепер я підношу до квадрата ліву і праву частину і додаю їх.
Speaker A
Я отримую а квадрат виношу за дужки. В дужках залишається косинус квадрат плюс синус квадрат.
Speaker A
Аргумент один той самий. І все це буде дорівнювати Х один в квадраті плюс V один в квадраті поділити на омега в квадраті.
Speaker A
Згодні? Сума косинус квадрат синус квадрат одиниця і ви отримуєте, що А буде дорівнювати корінь квадратний із Х один в квадраті плюс V один в квадраті на омега один в квадраті.
Speaker A
[сопіння] Значить далі все дуже просто, там числа були підібрані в цьому плані нормально. Х один у мене дорівнює скільки? Три в квадраті це дев'ять плюс V один в квадраті ну тут так 16 в квадраті. 16 поділити на омега один це чотири поділити на чотири
Speaker A
і оце все в квадраті. Значить ну ясно, що це буде п'ять п'ять см. Так, все нормально?
Speaker A
Так добре. Ну тепер питання про фазу. Ну я ще раз кажу, я неправильно це це питання поставив.
Speaker A
Коли ми говоримо про фазу, тут в цій задачі от в такому формулюванні, як у мене, треба було б говорити саме про миттєву фазу, про фазу фі один, яка дорівнює омега Т один плюс початкова фаза фі.
Speaker A
От говорити треба було про цю фазу. Ну якщо говорити про неї, ну тоді дійсно ми ділимо одне рівняння на інше ну друге на перше і отримуємо, що мінус омега тангенс оцієї фази фі один буде дорівнювати V один поділити на X1.
Speaker A
Ну або тангенс фі один буде дорівнювати мінус V1 поділити на омега X1. Дивимось, що це V1 у мене скільки дорівнює 16 поділити на чотири і X1 дорівнює три.
Speaker A
Ну виходить мінус чотири третіх. Тобто фаза в момент часу Т1 дорівнює мінус чотири третіх тангенс фази.
Speaker A
Значить, ну а фаза відповідно чому це відповідає? Значить, якщо я отак от візьму намалюю одиничне коло і от тут у мене буде кут фі.
Speaker A
Значить, ну кут фі отак от відраховуємо. То тангенс від'ємний, це відповідає або цьому квадранту, або цьому квадранту, так?
Speaker A
Тепер дивимось, якому належить коливання. У вас координата має додатнє значення. X1 Значить, тепер швидкість має додатнє значення, прискорення має від'ємне значення.
Speaker A
Значить, це означає, де в мене координата додатня для якої фази? Ось для цієї фази.
Speaker A
Тобто у мене фі один - це ось ось ось ось якийсь ось такий кут.
Speaker A
Так, щоб його та от оце оцей кут - це єсть фі один. Я цей висновок роблю просто тому, що у мене координата X додатня.
Speaker A
І цей момент, тобто момент, в який ми розглядаємо, це який момент? Тіло рухається, у нього додатна координата і додатна швидкість. Це означає, що тіло рухається вздовж осі іксів в напрямку максимального відхилення. Розумієте?
Speaker A
Тто момент, ну, скажемо, якщо це тіло на пружинці, то тіло пружинка видовжується, гальмує тіло.
Speaker A
Гальмує, тому прискорення від'ємне, швидкість додатна, ікс додатний. Тобто пружинка розтягується і тіло гальмується. Ось це саме це саме цей момент, цьому інтервалу часу належить рух в момент Т один.
Speaker A
А так, ну, максимальне значення швидкості. Максимальне значення швидкості це очевидно оця величина омега А.
Speaker A
Тобто В максимальне. Це є омега помножити на А, це єсть чотири помножити на А, ми знайшли скільки? А на п'ять на п'ять і це єсть 20 см за секунду.
Speaker A
А і тепер оце ось останнє питання. Час проходження шляху, що дорівнює половині амплітуди коливання, якщо частинка рухається від положення максимального відхилення.
Speaker A
Ну от давайте будемо відраховувати час від моменту максимального відхилення і побудуємо залежність ікс від Т.
Speaker A
Ну от маємо оцю синусоїду. Ну косинусоїду. Значить це у мене чому дорівнює? Це єсть Т на чотири, так?
Speaker A
Це єсть Т на два і десь от тут у мене ось Т. Тепер спочатку у вас максимальне відхилення.
Speaker A
Так, тіло рухається, сказано за умовою від положення максимального відхилення. Зрозуміло, що в бік рівноваги.
Speaker A
Тобто в початковий момент часу тіло знаходиться ось тут. Е-е, мається на увазі, має координату x дорівнює нулю.
Speaker A
І далі, е-е, так, я тільки підписав правильно. Тут, звичайно, x t. x і t.
Speaker A
Вибачте. [сопіння] Е-е, спочатку в мене координата x дорівнює x a, це ось a, а отут от єсть a на два.
Speaker A
І от час, за який тіло з точки з координатою a перейде в точку з координатою a на два, цей час на графіку ось він.
Speaker A
Оце отой той час, який нас цікавить. Ну, [прочищення горла] час там, е-е, давайте його тау позначу.
Speaker A
Е-е, ми графік x від t можемо зараз записати як x від t дорівнює a косинус е-е, ну, давайте так, два пі t поділити на t. Я просто так обрав початкову фазу.
Speaker A
Чому дорівнює тау? x від тау дорівнює a на два. З цього випливає, що косинус е-е, два пі тау поділити на t дорівнює одна друга.
Speaker A
[сопіння] Е-е, це означає, що е-е, от цей дріб буде дорівнювати пі на шість. Два пі тау поділити на t, е-е, зараз е-е е-е, тут у мене, хм, щоб косинус не пі на шість, пі на три.
Speaker A
Буде дорівнювати пі на три, правильно, 60 градусів. Косинус 60 дорівнює, е-е, одна друга. Значить, звідки я отримую пі, пі скорочується і звідси випливає, що тау дорівнює t поділити на шість.
Speaker A
Значить, t поділити на шість, ну і це приблизно там 0,26 секунди, здається отак от.
Speaker A
Так, зрозуміло так пояснення чи ні? В принципі да, да. Зрозуміло. Тут на чому, про що ця задача? Що якщо тіло пройшло половину шляху, ну половину шляху від максимального відхилення до положення рівноваги, то це не означає, що вона це зробила за 1/8 періода.
Speaker A
Тобто тут швидкість міняється по, спочатку тіло рухається повільно, а потім швидко. От там де відхилення велике, швидкість маленька. Максимальна швидкість, коли тіло проходить стан рівноваги. Тобто другу половину шляху тіло проходить набагато швидше, ніж першу половину.
Speaker A
Поки воно рухається від максимального відхилення до стану рівноваги. От задача про це. Оцей ось відрізок - це відповідно Т на 6 а цей відрізок ну Т на 4 - Т на 6 це скільки буде?
Speaker A
3 це буде Т на 12. Зрозуміло, оце інтервал Т на 6, а цей інтервал Т на 12.
Speaker A
Так, Максим, нормально все? Зрозуміло? Добре. Значить, ну оце ось з моєї точки зору тут така достатньо громіздка задача.
Speaker A
Ну я хотів Так, єсть питання якісь? Максим? Так, я зрозумів. Тепер задача номер 3.
Speaker A
От варіації цієї задачи, здається, навіть були в ЗНО. Ну там варіант типу логічних пар, щось такого типу.
Speaker A
Значить, що це за задача? [зітхання][хекання] Задача чим вона ну складна? Зараз. Ну воно складна тим, що фактично це задача на силу інерції, а сила інерції якби явно в шкільній програмі не розглядається.
Speaker A
Я зараз спробую її пояснити, ну не строго, як би вводячи поняття сили інерції. Далі, якщо хочете строге пояснення в межах шкільної програми, воно буде дещо штучним, але буде правильним абсолютно і строго.
Speaker A
Значить, математичний маятник довжиною, ну певною довжиною 0,8 м підвішений в кабіні літака, що лежить з горизонтальним прискоренням 5 м за секунду в квадраті. Ну треба було 7,5 написати в умові, це знову ж таки мій баг.
Speaker A
5 м за секунду в квадраті. Знайти період коливань маятника, прискорення вільного падіння вважайте рівним 10 м за секунду в квадраті.
Speaker A
Значить, от нехай у мене є кабіна літака. Значить, я крила не малюю, ось кабіна.
Speaker A
Літак рухається в цьому напрямку з прискоренням А. Тут ось напрямок сили тяжіння. Тобто сила тяжіння діє ось так.
Speaker A
Тепер скажіть мені, [прочищення горла] якщо маятник підвішений отак от на нитці до ну до стелі.
Speaker A
Коли літак буде рухатись з прискоренням в горизонтальному напрямку, що відбудеться з цим маятником? Ну в цій системі відліку, пов'язаній з маятником, він буде відхилятися.
Speaker A
І тому з третій, другий закон Ньютона буде мати вигляд F сил, які діють на тіло здається мінус Буде отак.
Speaker A
F помножити на a якраз таки літака і це дорівнює рівнодійній. F тяжіння це сила натягу нитки. Сила, от тут у мене проблема. У мене тут T весь час період, тому хай буде F натягу.
Speaker A
І ці дві сили разом створюють рівнодійну. І от саме ця рівнодійна дає прискорення a.
Speaker A
Значить F рівнодійна і тоді я бачу, що F рівнодійна чому дорівнює? Тут можна зразу написати, що F рівнодійна, ну по-перше, вона має тільки x-проекцію, вона спрямована в горизонтальному напрямку і F рівнодійна буде дорівнювати m помножити на a.
Speaker A
Можна знайти оцей кут, на який відхиляється маятник. Значить ми знаємо рівнодійна пропорційна числу 5, а сила тяжіння пропорційна числу 10.
Speaker A
Значить ми можемо сказати, що тангенс ось цього кута буде дорівнювати відповідно ну система відхилиться на кут альфа такий, що тангенс альфа буде дорівнювати 1/2. Да, Нікіта, слухаю вас.
Speaker A
А у нас F рівнодійна це ж у нас є якраз ця інерціальна сила ж, правильно?
Speaker A
Ні. Рівнодійна ми ж, якщо ми розглядаємо задачу отак, як ми вчимо це в інерціальній системі відліку, не в системі літака, а в системі спостерігача, який знаходиться в інерціальній системі, то з його точки зору тіло рухається з прискоренням a
Speaker A
і це означає, що на нього діє рівнодійна сила, яка надає прискорення от в напрямку, я вказав, от в додатному напрямку осі іксів, ось в цьому напрямку.
Speaker A
Е-е тепер е-е з точки зору людини, яка перебуває в всередині літака. От якщо людина сидить в літаку, вона просто бачить, що цей маятник раптом Ну по-перше, людина відчуває, що її е-е якась сила втискає в крісло.
Speaker A
А і по-друге, людина відчуває, що маятник починає відхилятись. Е-е ну бачить, що маятник починає відхилятись.
Speaker A
Тобто з точки зору е-е людини, що ну пасажира цього літака, відбувається ось що. Відбувається ну до сили тяжіння додається ще одна сила, яка ну яку тепер називають силою інерції.
Speaker A
От у мене так діє сила тяжіння, а сюди діє сила інерції. От ця сила інерції якраз е-е відповідає рівнодійній, тільки взятій в протилежному напрямку. І під дією цієї так, Нікіта, зараз, під дією цієї буцімто сили інерції от е-е ця штука
Speaker A
відхиляється. Ну і тепер є три сили. Е-е зараз е-е сила інерції, сила тяжіння і сила натягу. Вони е-е врівноважують один ну сума їх дорівнює нулю, і тому ось стан рівноваги цього тіла. Е-е так, Нікіта, слухаю вас.
Speaker A
Я знаю, що на ну на ідеї відцентрової сили, ну це ж також сила інерції, Звичайно.
Speaker A
е-е заснована ж ідея штучної гравітації. Тобто людина якби спирається на підлогу, ну коли Звичайно.
Speaker A
Да, але питання е-е зрозуміло, якщо є сила інерції, вона дійсно це пояснює. А як це пояснюється в інерціальній системі відліку? Тобто чому людина не падає або ну саме тримається на ногах?
Speaker A
Е-е стоп, е-е так, так, так, так, зараз. Е-е з точки зору інерціальної системи відліку, е-е чому тіло отут відхиляється?
Speaker A
Ні, з точки зору це не це не можна пояснити, чому воно відхиляється. Чому можна? З точки зору інерціальної системи, от я перед цим про це говорив.
Speaker A
В інерціальній системі тіло відхиляється і має, ну, висить не в напрямку сили тяжіння, а під деяким кутом. Тому що з точки зору інерціальної системи це тіло рухається з з з прискоренням.
Speaker A
І раз воно рухається з прискоренням, то на нього діє рівнодійна сила. Рівнодійна виникає як векторна сума сили натягу нитки і сили тяжіння.
Speaker A
Отак з точки з так, тепер якщо у вас відцентрова сила, от людина знаходиться в цьому ось, ну, в якій системі, яка обертається швидко, тут стоїть людина Да-да-да.
Speaker A
весь час притискає до отак от іде обертання, і людину весь час притискає до от поверхні цього циліндра.
Speaker A
[сопіння] Чому так? Тому що з точки зору інерціальної системи ця людина здійснює обертальний рух, рух по колу. Це означає, що вона рухається з доцентровим прискоренням.
Speaker A
Доцентрове прискорення їй надає сила реакції опори, яка рухає спрямована ось завжди нормально до ну, вздовж, ну, якщо людина прямо стоїть, то от діє якраз на ноги в бік голови.
Speaker A
Угу. Ця сила надає йому доцентрового прискорення. А відповідно людина тисне, ну, оскільки сила дії дорівнює силі протидії за третім законом Ньютона, то людина тисне на от поверхню цього диску із силою N, яка дорівнює якраз силі доцентровій.
Speaker A
В в не в інерціальній системі відцентрової сили немає. Там є доцентрова сила, яка створює доцентрове прискорення і єсть оця ось сила реакції сила, з якою людина ті тисне на поверхню.
Speaker A
Угу, все зрозумів, дякую. це і це єсть вага людини. Нагадуємо, що вага - це сила, з якою тіло тисне на опору.
Speaker A
Мені оця ось концепція неінерціальної системи, вона мені подобається. Вона подобається, хоч щоб її ще пояснювати на механіку треба розлого і так знаєте дуже неспішно викладати. Чим вона гарна? Ну тому що ми ж весь час знаходимося в неінерціальних системах.
Speaker A
Ми їдемо в тролейбусі, його там кидає в бік в один, в інший. Чому нас то на сидіння вперед кидає, то ми падаємо назад?
Speaker A
Та тому що ми знаходимося в неінерціальній системі і яка пов'язана от з, ну скажемо, з цим самим салоном тролейбуса.
Speaker A
І на нас весь час діють сили інерції, то в одному напрямку, то в іншому.
Speaker A
І ми тримаємось міцно для того, щоби не впасти. В метро ви їдете сидячи, якщо ви там встаєте чи сідаєте в момент, коли вагон розганяється чи гальмує, на вас діє сила інерції і ви можете або невдало сісти, або невдало встати.
Speaker A
А коли робите це в момент рівномірного руху, ніяких проблем немає, тому що немає сили інерції. Тобто насправді це корисна штука для от розуміння таких явищ в неінерціальних системах.
Speaker A
І ще один момент. Чому насправді ми маємо право вводити цю силу інерції, чому це не зовсім штучний прийом?
Speaker A
Існує в теоретичній фізиці, значить, ну в теорії відносності принцип еквівалентності. Він говорить, що жодним ну локальним дослідом, тобто дослідом, який робиться от з тілом і в його околі, тобто не в великому масштабі, а от біля нього, не можна сказати, знаходиться тіло в
Speaker A
полі в полі сили тяжіння чи воно рухається з прискоренням. Тобто наявність прискорення еквівалентна силі тяжіння.
Speaker A
І от якщо ми з такої точки зору подивимось на цю ситуацію, то ми можемо тоді говорити, що з точки зору спостерігача, який знаходиться у цьому ось вагоні, ну вагоні в літаку Е-е, ситуація виглядає так.
Speaker A
Е, начебто у нас просто змінилось прискорення вільного падіння і тепер це прискорення спрямоване ось сюди.
Speaker A
Причому е вектор прискорення має дві складові. Ця складова g, а оця складова - a.
Speaker A
І оце у мене є якась нове прискорення вільного падіння, я його так от g тільдою намалював, ну, з хвилькою нагорі.
Speaker A
І оце нове прискорення вільного падіння буде дорівнювати корінь квадратний із a квадрат плюс g квадрат.
Speaker A
Тобто все відбувається в системі так, наче прискорення вільного падіння змінило напрямок і збільшилось по величині.
Speaker A
От е якщо подивитись на задачу з цієї точки зору, ви тоді зразу отримуєте, чому буде дорівнювати період коливань.
Speaker A
Тобто ви для розрахунку періода коливань далі використовуєте формулу 2π е корінь квадратний із l, а тут замість g у вас корінь квадратний з g квадрат плюс a квадрат.
Speaker A
Е у вас і ось у вас е розв'язок вашої задачі. Е можна е пояснити це з точки зору інерціальної системи, не вводячи оці ось всі е речі, пов'язані з силами інерції.
Speaker A
Тоді треба сказати ось що, що маятник математичний маятник здійснює коливання. Ну, тепер уже ось в такому напрямку. Ну, щось я тут багато кольорів став використовувати.
Speaker A
Е значить ось у мене цей маятник відхилений і він коливається ось так в цьому діапазоні.
Speaker A
А і е ці коливання здійснюються під дією яких сил? Сили тяжіння, сили натягу нитки. Стан рівноваги от визначається саме ось е цим напрямком.
Speaker A
Давайте я період коливань виражати через силу натягу нитки. От якщо виразити для математичного маятника період коливань через Ой. [хекання] Ну дуже штучно виходить. Через силу натягу нитки в е стані е в стані рівноваги.
Speaker A
Ось тіло отак от висить. В стані рівноваги має силу натягу нитки F натягу. Е і якщо я через цю силу запишу оцю формулу корінь із 2π корінь із L поділити на G.
Speaker A
То де у мене сила натягу? Отут вже, правильно? [прочищення горла] Тоді я можу написати, що T буде дорівнювати 2π корінь квадратний е значить із m помножити на L і тут поділити на F натягу.
Speaker A
Ну от можу так написати, маю право так написати. Тепер чому дорівнює сила натягу нитки от в цій задачі? Це ми знаходимо з цього трикутника сил і ми бачимо, що сила натягу нитки буде дорівнювати е m корінь квадратний із A квадрат плюс G квадрат.
Speaker A
Ну зрозуміло, що от в цій задачі е е сила натягу нитки саме така. В стані рівноваги.
Speaker A
Ні, будь ласка, можете продемонструвати? А, показати чому так? Та дуже просто. Дивіться, у вас е сила рівнодійна дорівнює MA.
Speaker A
Ось один катет. Е другий катет - сила тяжіння, ось вона. Вона дорівнює MG. А це MA.
Speaker A
А сила натягу нитки - це гіпотенуза в цьому трикутнику сил. А, зрозуміло все. Зрозуміло. Ну ось вам і m корінь квадратний з G квадрат плюс A квадрат.
Speaker A
Ну і е значить з тепер коли ми рухаємось з прискоренням, то знову ж таки маятник коливається навколо стану рівноваги і щоб задача звелася до попереднього вигляду, отак як ми це робили в задачі один мені треба в формулі просто, ну що
Speaker A
міняється? Міняється сила натягу нитки, більше нічого не міняється в ситуації. Значить от я цю силу натягу нитки тепер перепишу і у мене тепер період коливань Т буде 2π корінь із m помножити на l, а в знаменнику буде оця сила натягу нитки m
Speaker A
[прочищення горла] корінь квадратний із g квадрат плюс a квадрат. Ну маса, звичайно, скоротиться, вона тут не повинна з'явитись в відповіді.
Speaker A
Корінь із l поділити на корінь із g квадрат плюс a квадрат. От можна так спробувати пояснити, це достатньо строго.
Speaker A
Але фактично я просто таку такий спосіб обходжу питання про оцю от силу інерції. Якщо я спробую зовсім строго розв'язувати і виводити рівняння коливань, ну так як я їх виводив для математичного маятника, тільки з врахуванням того, що система рухається
Speaker A
прискорено, ну чесне слово ми замучимось і ну не варто воно таких зусиль. Тобто це буде просто абсолютно нераціональний шлях розв'язку.
Speaker A
Я чому цю задачу сюди вставив? Ну варіанти задач. Тіло рухається з прискоренням, причому прискорення спрямоване вгору.
Speaker A
От прискорення спрямоване так, а сила g спрямована так. Ми знаходяться в ліфті чи в ракеті, яка розганяється вгору і яка має прискорення a в напрямку вгору.
Speaker A
Ну або в ліфті, який скажем опускається вниз і гальмує при цьому. Тобто прискорення знову спрямоване вгору. До чого це приводить? Це приводить до того, що сила натягу нитки отут збільшується.
Speaker A
Зростає. А-а і зростання сили натягу нитки, воно відповідає якби збільшенню g, збільшенню, ну, еквівалентно це збільшення прискорення вільного падіння.
Speaker A
А прискорення вільного падіння входить оцю формулу для періоду коливань. От, до речі, ще одне пояснення. Значить, якщо от ми маємо таку ситуацію, то T буде дорівнювати чому? 2π √L / (g + A).
Speaker A
Тепер уявимо, що прискорення у вас спрямоване вниз. Ну, якби ліфт просто вільно падав. Е-е то який буде період коливань?
Speaker A
Нескінченність, коливань не буде. Якщо ліфт буде вільно падати, нитка не буде мати натягу, е-е е-е вантаж буде знаходитись в чому? В стані невагомості.
Speaker A
Якщо ж е-е ліфт, ну, рухається вниз чи тіло рухається рухається з прискоренням, спрямованим вниз.
Speaker A
Тобто, якщо прискорення тіла спрямоване в напрямку сили тяжіння, тоді період коливань буде який? Він буде зростати.
Speaker A
Маленький натяг нитки і коливання стають з великим періодом. У вас буде корінь квадратний із L на g - A цьому ви.
Speaker A
Зрозуміло чи ні? [прочищення горла] Це де стрілочки вже вниз воно, а а в перед. Чому ми саме додаємо їх, а не віднімаємо?
Speaker A
Уявіть собі, що у вас е-е ну от простіше собі уявити так. Ми знаходимось в ракеті, яка розганяється і прискорення спрямовано вгору.
Speaker A
Якщо прискорення спрямовано вгору, ця нитка як натягнута? Сильніше чи слабше? Ну, сила натягу нитки F натягу е-е повинна дорівнювати маса помножити на прискорення.
Speaker A
А значить е-е так, маса помножити на прискорення мінус сила тяжіння, мінус mg. Ні, неправильно я написав, секунду.
Speaker A
Вибачте мені. Значить, тіло рухається вгору. Значить, прискорення цього тіла А буде дорівнювати сила натягу мінус mg і поділити на масу.
Speaker A
Правильно? Ну, якщо прискорення спрямоване вгору, з цього зразу випливає сила натягу нитки дорівнює m на g плюс a.
Speaker A
Тобто вона зростає. А тепер, е-е, дивіться, Марія, якщо сила натягу нитки дорівнює m помножити на g плюс a, уявіть собі, що ми перебрались на планету, на якій прискорення вільного падіння, от g там штрих, буде дорівнювати g плюс a.
Speaker A
Е-е, тоді сила натягу нитки на цій планеті буде mg штрих, тобто m на g плюс a. А період коливань маятника буде дорівнювати 2π корінь квадратний l поділити на g плюс a.
Speaker A
Зрозуміло? А-а, тепер, якщо має якщо ми падаємо, ну, ви розумієте, що якщо ця кабіна буде просто вільно падати, то нитка взагалі не буде натягнута і коливання просто зникнуть.
Speaker A
Ну очевидно. А якщо ми маємо прискорення спрямоване вниз, але не g, менше. Е-е, ну, тоді сила натягу буде дорівнювати m на g мінус a.
Speaker A
І це еквівалентно тому, що ми перебрались на планету, де прискорення вільного падіння g мінус a.
Speaker A
А на такій планеті період коливань буде от визначатись ось цією формулою. От мабуть оця аналогія, що ми перебираємось на якусь планету з іншим прискоренням, от вона як на мене повинна тут бути переконливою.
Speaker A
Значить, коли ми розглядаємо ситуацію от в цьому літакові, що рухається з горизонтальним прискоренням, то сила натягу нитки стає, як ми показали, пропорційна оцьому кореню квадратному.
Speaker A
Десь я тут це записував. F натягу я писав що та от тут я пояснював, чому воно дорівнює ось.
Speaker A
І це еквівалентно тому, що ми знаходимось на планеті, де прискорення вільного падіння от виражається цим коренем.
Speaker A
Значить, якщо ми перебрались на планету, де прискорення дорівнює оцьому кореню квадратному, ну там і період коливань буде виражатися корінь там L поділити на нове прискорення вільного падіння.
Speaker A
Ось таке пояснення нормально, зрозуміло? Так Нікіта нормально? Да, да. Настя. Заплутано, але є якісь мислі.
Speaker A
Зрозуміло. Зрозуміло. Значить, думки єсть, добре. Тепер тепер тепер тепер тепер давайте, що у нас було наступне.
Speaker A
[прочищення горла] Наступна задача була проста. Значить, от тут швидкість звуку в воді це з ЗНО і задача з відкритою відповіддю, де треба число записати. Швидкість звуку дана. На якій мінімальній відстані знаходяться точки, що коливаються у протилежних фазах, якщо частота коливань
Speaker A
дорівнює ось чому? Ну, якщо ми намалюємо залежність коливань від ну форму хвилі як функцію ікса.
Speaker A
Значить X і тут у мене відхилення, ну відхилення там є у поставлі цієї хвилі.
Speaker A
Значить е-е якщо я намалюю профіль хвилі, ось, то в протилежних фазах, е-е, коливаються точки, які знаходяться на відстані половина довжини хвилі.
Speaker A
Ну краще всього це ілюструється для максимуму і мінімуму. Коли ця точка знаходиться в максимумі, е-е, ця в мінімумі. Це означає, що у них фази протилежні.
Speaker A
Ну так само протилежні фази от у цієї точки і у цієї, але це неочевидно.
Speaker A
Це треба пояснювати чому. Або скажемо, е-е, у, е-е, ось, е-е, цієї точки і ось цієї точки, у них теж протилежні фази.
Speaker A
Але зручніше всього показати ось на цій і цій. Ця відстань дорівнює, відповідно, лямбда на два.
Speaker A
Довжина хвилі - це відстань між точками, які коливаються в одній фазі, а половина довжини хвилі, е-е, вони якраз коливаються у протилежних фазах.
Speaker A
Значить, лямбда в цій задачі два метра. Значить, е-е, мінімальна відстань, ікс мінімальна, ну чи дельта ікс мінімальна, е-е, буде дорівнювати один метр.
Speaker A
Нормально зрозуміло? Е-е, п'ята задача. По поверхні озера з швидкістю один метр поширюється хвиля. От намальований профіль. Що ми з цього профіля з бачимо? Бачимо довжину хвилі.
Speaker A
Лямбда дорівнює нуль цілих вісім десятих метра. Е-е, значить, визначити період вертикальних коливань. Ну лямбда дорівнює е-е значить е-е е-е швидкість помножити на період.
Speaker A
Ну звідси період Т буде дорівнювати нуль вісім, е-е, поділити на швидкість. Хм е-е так х-х-х.
Speaker A
Зараз е-е зараз зараз зараз. Е-е, так, ну правильно, правильно. Значить, В Т е-е значить і ми ділимо це на швидкість на 1 м за секунду і маємо період 0,8 с.
Speaker A
Тобто з п'ятою задачею тут воно з з знову ж таки проста. Головне правильно визначити довжину хвилі. Що довжина хвилі ось вона.
Speaker A
Ось від цієї точки до цієї. Ну або можете взяти від цієї точки до цієї.
Speaker A
Байдуже, це буде однаково 0,8 м. Ну а далі λ дорівнює швидкість помножити на період коливань.
Speaker A
Так, тепер. Тепер у нас залишається ще дві задачі. Е. Ну мені ті, хто прислали домашнє завдання, їх же, я ще раз кажу, було небагато, мені ці задачі розв'язали правильно.
Speaker A
Е. Питання в тому, що я так розумію, що для більшості вони були складнувати. А оце задачі, ну ви бачите, мабуть, по формату, що це задачі з незалежного оцінювання.
Speaker A
Тобто це не не задачник, не мої там якісь авторські задачі, а це саме взяті із там попередніх років із ЗНО.
Speaker A
Зараз щось я повільно тут її вниз стягну секунду. То це означає, що з цими задачами треба справлятись, ну, скажемо так, впевнено.
Speaker A
Ну зараз ми це зробимо без проблем. Значить, перша задача. Е. От натягнутим горизонтальним шнуром біжить поперечна хвиля. На рисунку вказано напрямок її поширення. Період коливань точок дорівнює 1,6 с, тобто t дано.
Speaker A
[хекання] Через який найменший час точки А і B будуть розташовані на одній горизонтальній прямій? Що це означає?
Speaker A
Ну, зараз точка А відхилилась від стану рівноваги найбільше. Далі вона буде опускатись вниз. Точка B знаходиться в, ну, в проміжному цьому стані і, ну, відхилення ось так от в мене там координата u дорівнює нулю.
Speaker A
[сопіння] І точка B далі буде підніматися вгору. Тобто вони якби рухаються назустріч одна іншій і колись вони зустрінуться.
Speaker A
Для того, щоб знайти момент зустрічі, краще всього описати процес руху точки А і точки B як функцію часу, причому спиратись на те, що от ця картинка відповідає моменту t = 0.
Speaker A
Тобто ну це ж в мене x, зрозуміло. Тобто це момент, коли t дорівнює нулю.
Speaker A
Як буде точка А коливатись? Координата u точки А як функція часу, як вона буде виглядати тепер?
Speaker A
Дивіться, вона зараз знаходиться в найбільшому відхиленні. Тому це буде, ну, буде амплітуда коливань там, давайте я її якось позначу там u там максимальне помножити на що? На косинус е омега t або 2π / T велике помножити на t.
Speaker A
Тобто точка А буде коливатись по закону косинуса, тому що початково вона знаходиться на максимальному відхиленні.
Speaker A
Точка B знаходиться в початкове, початкове значення координати u 0 і далі вона піднімається вгору.
Speaker A
Значить її коливання ідуть по закону u від u B буде дорівнювати u максимальне помножити на синус 2π / T помножити на t.
Speaker A
Тобто якщо А коливається по косинусу, то B по синусу. Ну а тепер коли вони зустрінуться? Ну коли оці дві координати будуть однакові?
Speaker A
Це означає, що момент зустрічі - це косинус 2π поділити на Т і помножити там на Т один дорівнює синус 2π поділити на Т помножити на Т один.
Speaker A
Ну а це буде тоді, коли аргумент синуса дорівнює аргументу косинуса дорівнює 45° або π на π на чотири.
Speaker A
Це означає 2π поділити на Т помножити на Т один дорівнює π на чотири. Ну і звідси Т один.
Speaker A
Значить, π і π скорочується а і я маю, що це буде Т поділити на вісім.
Speaker A
А Т у мене дорівнює 1,6 секунди, значить Т один буде дорівнювати 0,2 секунди. Які інші варіанти розв'язку єсть?
Speaker A
Ну я вирішувала просто перенесенням гра ну я просто ще перенесла його так уявила, де ці точки будуть що вони пройдуть отаку-то тільки отакий кусочок лямбди.
Speaker A
І просто я прорахувала, на який кусочок, ну довжини хвилі вони пройдуть і на таку саму кількість я поділила період.
Speaker A
А ну дайте дайте збагнути дайте збагнути, чому так. О щоб вони знаходились на однаковій висоті.
Speaker A
Е Ну це ж тут же тут же вони ж вони ж рухаються, це ж амплітуда коливань, вони ж не в напрямку довжини хвилі поширення рухаються.
Speaker A
Тобто ну давайте от от що буде з хвилею в наступний момент часу? В наступний момент часу хвиля буде ось така.
Speaker A
Правильно? Ну коли хвиля біжить. Ось вона змістилась праворуч. Е-е, з точки зору спостерігача, який от дивиться на поплавець, е-е, який знаходиться в точці А.
Speaker A
Ця точка опустилась вниз, сюди. Тобто вона рухається вниз. Е-е, інший такий самий поплавок знаходиться в точці B. Вона рухається вгору.
Speaker A
Ось це те, що бачимо ми бачимо з збоку. Яка амплітуда руху? Ну визначається амплітудою хвилі, але не довжиною.
Speaker A
Е-е, коли вони зустрінуться? Ну можна ще інакше сказати. Е-е, значить, можна сказати так, яка різниця фаз між цими точками?
Speaker A
Значить, е-е, зараз я назад ну зайве на рисунку приберу. Чи не хочу ж. Це нічого не змінює, да? Вже пам'ять закінчилась.
Speaker A
Значить, яка різниця фаз в коливаннях цих точок? Ну, якщо вважати фазу, е-е, точки А нульовою, то дивіться, точка B.
Speaker A
Е-е, от е-е ця точка ось, е-е, е-е, ну знову ж максимум, коливається в тій самій фазі, що й точка А.
Speaker A
А між оцим гребнем і оцією серединкою хвилі якраз існує відстань, яка дорівнює скільки? Е-е, 1/4 довжині хвилі, λ на 4.
Speaker A
Е-е, тобто, е-е, ці дві точки, точка А і точка B, е-е, коливаються з різницею фаз, яка відповідає 1/4 довжини хвилі.
Speaker A
Оце, мабуть, те, що ви робили. Значить, 1/4 довжина хвилі, е-е е-е, це це, е-е, відповідно е-е, значить, 1/4 довжина хвилі, е-е, значить, різниця фаз це означає що ооо ага ага ага, ну їй можна порахувати затримка часу, яка цьому відповідає. А
Speaker A
тепер ви кажете так, що вони рухаються назустріч. Якщо у них виходить оця різниця фази, і якщо ми, враховуючи, що вони от будуть поки рухатись, щоб вони були на одній точці, то треба, щоб ця різниця ще була на ще, ну на два поділити. Тоді вони
Speaker A
будуть на одному рівні. Ааа так. Так, тоді вони будуть на одному рівні, ну тільки цей рівень вже не буде половина між максимумом і нулем.
Speaker A
А вони будуть на одному рівні, тому що фаза міняється по лінійному закону. Згоден. Згоден. Тобто фактично ви робите ось що.
Speaker A
В деякий момент часу різниця фаз дельта фі ааа дорівнює ну лямбда на чотири, це означає, що різниця фаз це буде значить пі на два.
Speaker A
Ну два пі поділити на чотири. Лямда це різниця фаз два пі. Ааа значить лямбда на чотири це різниця фаз пі на два.
Speaker A
Ну і тепер фаза міняється фаза міняється по закону омега те, тобто у обох з них фаза міняється і різниця ну дійсно за половину.
Speaker A
Треба ще ну ще ну ще ділити на два треба да. Ну чесно кажучи, мені побудувати ось таке пояснення побудувати його так, щоби воно не було плутане, в мене не виходить.
Speaker A
Зараз. Зараз подумаємо. Так. Значить, ну нехай фаза однієї точки значить фі А дорівнює ну [прочищення горла] фі А в нульовий момент часу фі А нуль дорівнює нулю, тоді фі В нуль дорівнює мінус пі на чотири, тому що вона відстає по фазі.
Speaker A
Тепер тепер Тепер вони повинні мати в якийсь момент Так, зараз. [сопіння] Ага. Тепер фаза міняється по закону фі дорівнює омега т плюс фі нуль фі А міняється по закону омега т а фі В міняється по закону мінус пі на
Speaker A
чотири плюс омега т. [сопіння] Тепер так, як я вважаю, що у мене амплітуда точки А у А це косинус фі А а у В це косинус фі В то точки будуть знаходитись на одному рівні, коли модулі фаз однакові.
Speaker A
Тому що фі А ніколи не буде дорівнювати фі В, зрозуміло. Фі В дорівнює фі А і ще відняти пі на чотири.
Speaker A
А от модулі фаз можуть бути однакові. І тоді ви отримаєте рівняння омега т дорівнює пі на чотири мінус омега т.
Speaker A
Або ви отримаєте т дорівнює пі на вісім поділити на омега. Ну, перенесли і зрозуміло.
Speaker A
А або звідси Т Т Т може це ось Т. Зараз. Угу. Угу. Так, а омега дорівнює два пі поділити на Т.
Speaker A
Зараз. Так. А у нас же відповідь яка? У нас відповідь Т Т на вісім.
Speaker A
А там точно буде пі поділити на чотири? Т Т на два, от тут пі на два.
Speaker A
Все. Лямбда на чотири - це пі на два і тоді все нормально. Ви правильно запитали пі на два.
Speaker A
І от тут тоді буде не на вісім, а на чотири поділити. І тоді ми підставляємо цей вираз, отримуємо, що Т дорівнює Т велике поділити на вісім.
Speaker A
Ну, мабуть отак. Тобто от от фактично ось що ви робили. От ну це теж Плюс-мінус просто я не це менше розписую, а більше просто уявила, як воно буде.
Speaker A
Да, ну от от от от от фактично мова йшла саме про це. Добре, у нас ще Давайте я вже розберу останню і тоді зробимо перерву трошки пізніше, тому що треба починати нову тему, а остання вона знову ж таки НМТшна задача
Speaker A
чи ЗНОшна. Так, де вона тут у мене? Я ж здається їх всі сюди вже переніс чи не переніс?
Speaker A
Момент. Ні, не переніс зараз. Значить е зараз цю останню задачу. Е вона викликала труднощі, я знаю. Зараз навіть масштаб збільшу, щоб малюнок можна було робити. Момент.
Speaker A
Так, 100% зараз. Вона завжди викликає труднощі і ну повториться воно таке, не повториться. Я думаю, що в школах її повинні, ну, звернути увагу на цю задачу, тому що вона, ну як, коли вчителі готують до ЗНО, то я думаю, що вони звертають на неї увагу,
Speaker A
тому що е це ну з таких цікавих задач. Як правило, основна частина задач цього зовнішнього оцінювання, вони доволі тривіальні, але серед них з'являються іноді незвичні.
Speaker A
Так. Зараз. Ось вона. Е так, зараз, щоб Значить, задача така. Е поперечна хвиля поширюється вздовж натягнутого шнура, дивись рисунок.
Speaker A
Ну і відповідність між характеристиками руху точок на шнурі і е, значить, характеристиками е, значить, характеристиками руху точок на шнурі і точками на рисунку.
Speaker A
Давайте я зараз для кожної точки вкажу напрямок прискорення і напрямок швидкості. Прискорення я буду вказувати червоним кольором, а швидкість буду вказувати синім кольором.
Speaker A
Так е з прискоренням дуже просто. Значить, ось у мене є відхилення. Ну відхилення там U X, ну нехай хай U.
Speaker A
Прискорень, якщо U описується законом косинус Омега T, то прискорення описується законом, друга похідна, мінус Омега квадрат косинус косинус Омега T.
Speaker A
Тобто прискорення завжди має знак протилежний до відхилення. Ну, відхилення від стану рівноваги, збурення хвилі.
Speaker A
Тому всі точки, які лежать вище цієї горизонталі, вони всі мають прискорення, спрямоване вниз. Всі, які лежать нижче, мають прискорення, спрямоване вгору.
Speaker A
В точці B прискорення дорівнює нулю. Вона нас взагалі цікавити не буде. Зрозуміло, чому так?
Speaker A
Е, тепер швидкість V куди спрямована? Хвиля рухається зліва направо. Значить, дивіться, оця ось точка, точка A просідає, вона падає вниз. Ну, уявіть собі, що на вас набігає хвиля, і от вона уже ноги пройшла. Ну, коли ви стоїте стоїте там по коліна в воді.
Speaker A
Хвиля уже вас пройшла, рівень води опускається. Значить, точка A рухається вниз. Значить, швидкість тут так само спрямована вниз в цій точці.
Speaker A
Е, точка B куди спрямована швидкість? Гребінь набігає на точку B, тому швидкість спрямована вгору.
Speaker A
Точка B, гребінь набігає, швидкість вгору. Е, точка G на задньому схилі хвилі рухається вниз.
Speaker A
Ще трошки рухається вниз. І точка D, е, V спрямована вгору. Ну, а далі звідси уже елементарно ми отримуємо е табличку.
Speaker A
Так, є з цього запитання? А можете ще раз пояснити через хвилі, ну, ну, набігає коли?
Speaker A
Е, ну, от так, з прискоренням, ось частиною прискорень. Зрозуміло? З прискоренням зрозуміло, так. Зрозуміло. Тепер з швидкістю.
Speaker A
А-а. Коли от біжить хвиля по поверхні води. Ви отак ну засунули туди, скажем, паличку і спостерігаєте, як вода рухається по висоті цієї палички вгору-вниз.
Speaker A
Угу. Коли гребінь набігає на паличку, вода піднімається правильно? Так. Коли гребінь пробігає хвилю, максимум пройшов, вода опускається.
Speaker A
Тепер ви стоїте оттут от в точці А. То гребінь уже вас пройшов, правильно? Він же іде в цьому напрямку.
Speaker A
Ну так. І наступне розташування хвилі буде ось таке. Тобто точка А піде вниз. Точка В.
Speaker A
Ось ви тут встановили ваш зонд. Хвиля набігає в наступний момент часу, вона буде ось так от розташована. І точка В піднімається вгору.
Speaker A
Угу. Так само точка В піднімається вгору. Точка Г, вона ще знаходиться на хвості, на залишку заднього схила, оцього схила.
Speaker A
Тобто всі точки от в цій області, вони всі рухаються вниз. Всі точки от в цій області отак от вони всі рухаються вгору.
Speaker A
Оці ось всі точки. Зрозуміло? Так. А це не можна писати ще, ну, алгебраїчно якось?
Speaker A
Ну алгебраїчно, звичайно, можна. Звичайно можна. Якщо це пояснювати алгебраїчно, то я б це зробив би так.
Speaker A
А-а. Нехай, ну, ми домовились, що в мене це збурення, ну я його U тут скрізь позначав. U - буква схожа на букву V.
Speaker A
Хай це буде збурення S. Просто щоб тобто S - це ось відхилення. S. А в цьому напрямку в мене вісь X-ів.
Speaker A
Так от, S міняється ну по закону. S е-е, в деякій точці. S міняється по закону S від, е, t дорівнює косинус ну, давайте омега t плюс, е, фі нульове для цієї точки.
Speaker A
Швидкість v міняється по закону мінус, е, ну, тут буде якесь S 0 звичайно. Мінус омега S 0 синус омега t плюс фі 0.
Speaker A
Ну, давайте оце все, е, позначимо як миттєва фаза. Фі і це фі. Тобто це єсть S 0 косинус фі.
Speaker A
А це єсть мінус, е, омега S 0 синус фі. Е-е, так. [сопіння] Е-е г-г-г-г-г.
Speaker A
Може синус, е-е, фі переписати як косинус, е-е, фі мінус, е, пі на два? Може трошки так спроститься чи ні?
Speaker A
Е, ні, я не бачу, де воно тут спроститься. Мені ж треба, е-е, знаки. Додатній буде знак швидкості чи ні?
Speaker A
Тобто мені треба знати так. Е-е, якщо у вас е косинус е-е е, зараз, е, значить, е, якщо я знаю значення, ну, знак косинуса, знак косинуса, е-е, то яким буде знак синуса?
Speaker A
Давайте от зараз побудую цю функцію косинуса. Е-е, так, і це у мене косинус як функція часу. Тут час.
Speaker A
Е, ну, навіть не час у мене тут, е-е, фаза фі. Ну, те ж саме, що час.
Speaker A
Ну пі на два. [прочищення горла] Пі. Так, зараз я спробую це, е-е, сюди подивитись.
Speaker A
М-м. зараз зараз зараз. Так, для цієї точки фаза дорівнює нулю. Для цієї точки фаза дорівнює Значить, от передній [прочищення горла] схил оцей - це фаза фі лежить в межах від нуля до пі.
Speaker A
Передній фронт хвилі. Ну, точніше так, це нуль, а це нуль мінус пі зараз. Ну правильно, ця ж точка відстає по фазі, значить мінус навпаки.
Speaker A
Значить, якщо от для цього гребеня фаза дорівнює нуль, то от для цієї ями мінус пі.
Speaker A
Значить, весь передній схил хвилі отак от для нього фаза лежить в діапазоні від мінус пі до нуля.
Speaker A
Тепер дивимось сюди. Значить, ось у мене косинус. А мені мене зараз цікавить мінус мене цікавить мінус синус.
Speaker A
Значить, мінус синус себе поводить ось так. Правильно? І оце ось точка пі. І тут вона себе поводить ось так.
Speaker A
Так зараз. Тому, якщо у мене ось ось діапазон мінус пі нуль. Тобто, якщо фаза лежить в діапазоні ось в цьому, це передній схил хвилі.
Speaker A
Тобто набігаючий фронт. Діапазон, де лежить фаза від мінус пі до нуля. Тому бачимо, що якраз швидкість в цьому випадку мати додатній знак, тому що це у мене в.
Speaker A
І а оце ось задній, від тут ця фаза відповідає задньому схилу хвилі хвилі. Давайте от дивитись сюди. Якщо у цієї точки фаза ноль, то у цієї точки фаза пі.
Speaker A
Ноль мінус пі фаза, а тут пі. Ну ця ця коливається, якби відстає від цієї точки, а ця вже її випередила.
Speaker A
І тоді задній фронт хвилі відповідає тому, що миттєва фаза буде мати значення від нуля до пі. І в цьому випадку мінус синус буде від'ємним.
Speaker A
По-моєму, ось так. Да, так, саме так. Ну от можна отак от. Якщо ви хочете алгебраїчно, то треба аналізувати фазу коливання.
Speaker A
Ну мені алгебраїчне пояснення, от я зараз його перший раз зроблю і мені воно мені не подобається. Мені тут подобається образна ситуація, тобто коли ми бачимо, як хвиля набігає.
Speaker A
Можете спробувати Я почув, я зрозумів, що ви мали на увазі навіть, ну, в такому алгебраїчному, хоча також абстрактному, ну, в деякому сенсі розумінні.
Speaker A
Ну а я не знаю, простіше я не знаю як. Тобто передній фронт - це якщо хвилю описувати коливання хвилі законом косинуса, то передній фронт хвилі от та частина, де вона набігає от від спочатку от яма і потім піднімається піднімається
Speaker A
піднімається. Це область, в якій фаза є від'ємною, міняється від нуля до мінус пі. А відповідно задній фронт, ну, там, де вона міняється від нуля до пі.
Speaker A
От ну отак. Отаке отак я це можу пояснити. Так, добре. 18:38. Давайте домашнє завдання тоді на цьому ми зробимо перерву зараз.
Speaker A
[сопіння] Запис Так, пішов запис. Ми з вами починаємо розглядати наступний розділ фізики. Ми з вами починаємо говорити про молекулярку, молекулярну фізику і термодинаміку.
Speaker A
[зітхання][хекання] По-перше, який предмет цих двох, ну, якби двоєдиної цієї області, і чому ці два поняття так от об'єднані?
Speaker A
[хекання][зітхання] Термодинаміка - це розділ фізики, який вивчає перетворення теплоти та інших форм енергії. Термодинаміка [прочищення горла] описує те, як механічна, ну, як енергія перетворюється в роботу, в теплоту, насамперед в теплоту.
Speaker A
Значить, механіка описує передачу теплоти механіка термодинаміка. Значить, термодинаміка оперує такими поняттями, як кількість теплоти, як тиск, об'єм, температура тощо.
Speaker A
Термодинаміка розглядає фізичні тіла чи групи фізичних тіл як так звані термодинамічні системи і от описує їх такими макроскопічними параметрами.
Speaker A
Завданням термодинаміки, одним із завдань термодинаміки є визначення рівняння стану термодинамічної системи. Рівняння стану - це рівняння, яке пов'язує між собою тиск, об'єм, температуру або ще якісь параметри в ситуації, яка називається термодинамічною рівновагою.
Speaker A
З таких рівнянь стану легко і успішно ми можемо побудувати тільки одне - рівняння стану ідеального газу для найпростішої системи. І ми сьогодні про це поговоримо.
Speaker A
Замість того, молекулярна фізика розглядає всі ті ж самі речі, і вона насамперед намагається пояснити рівняння стану спираючись на концепцію про на спираючись на молекулярно-кінетичну теорію, спираючись на концепцію про те, що речовина складається з атомів і молекул.
Speaker A
Для того, щоб описати що таке тиск, що таке температура термо молекулярна фізика використовує статистичні поняття. Вона використовує поняття середньоквадратичних швидкостей.
Speaker A
[зітхання][хекання] І от виявляється, що ці два розділи фізики, вони мають справу з одним тим самим, з термодинамічними системами, які описуються своїми рівняннями стану, вони мають справу з поняттями енергії, перетвореннями енергії, з теплотою, але розглядають їх з двох різних точок
Speaker A
зору. От термодинаміка спирається на це так званий феноменологічний підхід. Підхід, який ґрунтується на описі тільки того тих параметрів, які ми можемо спостерігати і вимірювати.
Speaker A
Тобто ще раз об'єм, тиск, температура тощо. А молекулярна фізика описує все це, спираючись на гіпотези про внутрішню будову речовини і на ті параметри, для яких можна спостерігати тільки їх середні значення. Ну насамперед мова йде про середній квадрат швидкості
Speaker A
руху молекул. І от виявляється, що ці два підходи, вони не суперечливі, вони доповнюють один одного і вони створюють цілісну картину теплових явищ в природі.
Speaker A
От саме тому термодинаміка і молекулярна фізика розглядаються як один розділ, хоч вони трошки по-різному побудовані і оперують, ну, різними фізичними моделями.
Speaker A
[зітхання][хекання] От такий загальний вступ, чому термодинаміка і молекулярна фізика. А тепер е-е давайте, давайте розпочнемо не в тому трошки порядку, в якому це було в школі, а мені тут трошки подобається говорити в тому порядку, е-е як це виникло в історії і як
Speaker A
сформувались е-е термодинамічні поняття, як сформувалось е-е е-е ну, відповідно, як сформувалася наука. [хекання][зітхання] Е-е почнемо [прочищення горла] Ну, е-е підстави для цього єсть, підстави для такого, ну, мого підходу, одна із підстав в тому, що знову ж таки програма передбачає, що ви
Speaker A
знаєте про певні досліди, можете знаєте, до чого вони відносяться. І от якраз, говорячи про досліди, ми зможемо їх прослідкувати, як формуються ці уявлення.
Speaker A
Почати треба з того, з події, яка відбулась е-е в далекому 1640 році. Е-е в 1640 році е-е правитель Флоренції, е-е хтось із там династії Медічі, е-е захотів, е-е ну, як історія переказує, захотів побудувати великі насоси для подачі води в сад чи в парк.
Speaker A
Е-е ця історія взагалі, от яку я розповідаю, я сьогодні навмисно це перевірив, е-е вона ну, в основі своїй е-е це історія, ну, скажем так, дійсно відбулась, але вона обрастає обрасла різними там анекдотичними доповненнями, ну, для того, щоб цікавіше звучало.
Speaker A
Е-е так от, е-е механіки у Флоренції створювали насоси для перекачування води. Принцип дії цих насосів е-е не конструкція. Конструкція, ну, технології XVII століття, і щоб це все працювало, ну, це теж ще непросте питання.
Speaker A
Значить, е-е конструкція цих насосів ось яка, дуже спрощена. Уявіть собі, що от у вас є труба.
Speaker A
Е-е зараз я намалюю. Уявіть собі, що, е-е, в цій трубі, е-е, є поршень, який щільно прилягає до стінок, а який може рухатись вгору-вниз. Уявіть собі, що оттут у вас є має бути отвір, закритий те, що називається зворотним клапаном
Speaker A
або одностороннім клапаном. Тобто вода [прочищення горла] може під заходити сюди, але їй заборонено виходити.
Speaker A
Зрозуміло? Ну клапан відкривається, коли так, так, зрозуміло, зрозуміло. вода за заходить в циліндр і закривається, коли ви намагаєтесь її витиснути. Тобто односторонній клапан.
Speaker A
Е-е, такий самий клапан десь повинен бути ще, ну один із варіантів, він може бути в самому поршні.
Speaker A
Як варіант. Тепер уявіть собі ситуацію. Поршень піднімається вгору, вода піднімається за поршнем. Е-е, е-е, е-е, значить, вся труба заповнена рідиною.
Speaker A
Після цього поршень опускається вниз, обидва клапани закривають, цей клапан закривається, а цей відкривається. В результаті, коли поршень іде вниз, е-е, рідина опиняється оттут зверху.
Speaker A
На наступному ході поршня знову йде всмоктування знизу, а ця рідина виливається сюди. Ну от одна із можливих конструкцій.
Speaker A
Тобто головний принцип дії полягає в тому, що коли поршень, який щільно прилягає до стінок, от як в шприці, піднімається, то за ним піднімається рідина.
Speaker A
Зрозуміло? Принцип шприца. Ну як шприц набирається рідина. Всі знають, знають. От, мабуть, отак треба було пояснити.
Speaker A
От на цьому працює на цьому принцип дії насоса. Всмоктування, е-е, поршнем, що щільно прилягає до стінок.
Speaker A
Е-е, потрібні були такі насоси і для того, щоб відкачувати воду із шахт. Е-е, вони там не дуже глибокі, але були. Вони були потрібні, щоб піднімати там сад.
Speaker A
І от е-е, з'ясували механіки? Вони робили такі насоси достатньо великі. Тобто довжина цього насоса перевищувала, ну, в наших одиницях 10 м.
Speaker A
Більше 10 м. І механіки встановили, що коли вода піднімається на висоту трохи більше 10 м, вона перестає рухатись за поршнем.
Speaker A
Вони дуже довго думали, що проблема в тому, що поршень погано прилягає до стінок. Дуже з цим морочились і зрештою пішли до Галілея з'ясувати, в чому проблема.
Speaker A
Галілей вже був хворий, старий і дати задовільного пояснення він не міг. Ну, як взагалі пояснювали, чому рідина іде за поршнем?
Speaker A
Тому що згідно до метафізики згідно до фізики Аристотеля, тобто того, що ще фізикою не було, згідно до його натурфілософії рідина піднімається за цим поршнем, тому що природа не терпить пустоти.
Speaker A
Розумієте? Такий постулат був. Ну, прописують Галілею слова, що він сказав, що, мабуть, от на висоті там 10 м природа втрачає страх перед висотою, але це скоріш за все анекдот. Насправді Галілей шукав якийсь він Галілей вірив в цей постулат, що в природі не буває
Speaker A
пустоти і він шукав якесь задовільне пояснення. Це описано в його останній книжці, але він пояснення не знайшов.
Speaker A
Пояснення знайшов учень Галілея, пояснення знайшов євангеліст Торрічеллі. Торрічеллі припустив, що насправді рідина піднімається за поршнем не тому, що не буває пустоти, а навпаки, тому що на рідина зверху от тут вот тисне повітря своєю масою.
Speaker A
Тобто він припустив, що існує атмосферний тиск. І що цей, і оскільки висота стовпа атмосфери скінченна, знову ж треба припущення зробити, то тоді атмосферний тиск заштовхує рідину в циліндр аж поки висота стовпа рідини не врівноважить атмосферний тиск.
Speaker A
Тобто з точки зору Торрічеллі відбувалось ось що. Ось вода, ось наша дуже довга труба, в ній от на висоту більше 10 м піднятий насос і на висоті приблизно 10 м трохи більше тут h приблизно 10 м.
Speaker A
У вас висота оцього стовпа, його гідростатичний тиск, ну ми б зараз сказали би, що це буде ро же h, так?
Speaker A
Гідростатичний тиск цього стовпа, він врівноважує тиск атмосфери. Він буде дорівнювати p атмосферному. Ця величина дорівнює p атмосферному.
Speaker A
Тобто атмосфера тисне ось на поверхню p атмосферна, заштовхує воду, а цей ж, значить, стовп рідини виштовхує воду.
Speaker A
Ну і відповідно тиски врівноважуються і вище вода не піднімається. Оце була гіпотеза Торрічеллі. Щоб перевірити цю гіпотезу, Торрічеллі зробив геніальний крок, він замінив воду ртуттю.
Speaker A
В чому перевага? Перевага в тому, що густина ртуті дорівнює 13 600 кг у метрі кубічному.
Speaker A
Тобто вона в 13,6 рази вища більша, ніж густина води. І відповідно для створення тиску еквівалентного атмосферному вам знадобиться стовп в 13,6 рази менший, тобто не 10 м, а менше ніж метр.
Speaker A
Тому треба взяти трубку скляну, що і зробив Торічеллі, а запаяну або щільно закриту з одного боку.
Speaker A
Далі ця трубка була заповнена ртуттю. А після цього її перевернули, закривши нижній кінець, опустили у рідину в ртуть. Ну, дослід з нашої точки зору зараз абсолютно шкідливий, тому що ртуть отруйна, але тоді цього не дуже знали.
Speaker A
Там отруєння поступове і з ртуттю тоді працювали багато. [хекання] Ртуть чому була популярна? Вона використовувалась для нанесення срібла на скло для виготовлення дзеркал. Тому, значить, рідкі сплави, розчин срібла в ртуті, рідкий сплав, він використовувався в технологіях.
Speaker A
Венеційські дзеркала так виготовлялись. Так от, що трапилося із ртуттю? От трубка була заповнена вщент. Тепер ми її перевернули, опустили в ванну з ртуттю чи в чашку з ртуттю, і вона отут опустилась, опустилась до певного рівня.
Speaker A
І от виявилось, що висота оцього стовпчика ртуті аж дорівнює 760 мм ну плюс-мінус. Таким чином, фактично Торічеллі зробив дві речі. Він, по-перше, він по-перше пояснив чому [прочищення горла] ну, не працювали насоси.
Speaker A
Він відкрив атмосферний тиск. Він вперше отримав те, що те, що ну, вперше отримав штучний вакуум, тому що оця ось пустота в трубці з того часу називається Торічеллієва пустота.
Speaker A
Тобто це от місце, яке залишається, коли рідина отак от витікає з трубки, і тут у вас, ну, насправді там не зовсім вакуум, там насичені пари ртуті, але тиск їх дуже невеликий.
Speaker A
Значить, і нарешті Торічеллі фактично виготовив перший барометр, прилад для вимірювання атмосферного тиску. От в цьому полягає дослід Торрічеллі.
Speaker A
Тобто це і відкриття атмосферного тиску і виготовлення першого барометра. Фактично саме поняття тиску газу з'являється от в досліді Торрічеллі. Це відбулось там, ну протягом фактично не миттєво, там десь чотири роки після того, як звернулись до Галілея. Здається ось дослід з трубкою це 1644 здається
Speaker A
рік, ну якщо я правильно запам'ятав те, що я от читав перед цією лекцією для того, щоб краще до неї підготуватись.
Speaker A
А далі далі був ще дослід, який провів, до речі, Паскаль. Паскаль підняв барометр вгору і переконався в тому, що з підйомом тиск зменшується.
Speaker A
Прямий доказ того, що дійсно пояснення через атмосферний тиск правильне. Ну чим вище ви піднімаєтесь вгору, вгору, тим нижчий атмосферний тиск.
Speaker A
Ну треба, щоб тільки ж ну гора була достатньо, ну в принципі там кілька сотень метрів буде достатньо.
Speaker A
[хекання] Єсть. Значить таким чином з'являється нове поняття. З'являється поняття про тиск газу, який відкрив Торрічеллі.
Speaker A
Значить тиск газу, атмосферний тиск все це захоплює уяву. Проводяться різні досліди, зокрема можете прочитати про дослід з магдебурзькими кулями, півкулями.
Speaker A
Дослід проведений Отто фон Геріке, фізиком-любителем і бургомістром Магдебурга. Він виготовив дві півкулі розмір ну це вони не гігантські, там мова йде про десятки сантиметрів в діаметрі, які отак от можна щільно скласти, з'єднати. Ну там прокладали якісь прокладки так далі. І потім через кран
Speaker A
відкачати повітря. Ну і от він так відкачав повітря і потім за допомогою коней намагався ці дві півкулі розірвати. Ну з цього нічого не вийшло, вийшла цікава демонстрація того, наскільки потужним є атмосферний тиск.
Speaker A
Е це знову ж таки не анекдот, це правда. Ці півкулі зберігаються в одному з музеїв Німеччини і є відповідні гравюри, як це робилось. Тобто досліди е з півкулями е це знову ж таки ілюструють цікавість до явища.
Speaker A
І зокрема е цікавим виникає таке стає таке питання. Ну був були створені насоси для того, щоб відкачувати повітря, щоб отримувати вакуум штучно, ну чи розрідження повітря штучно.
Speaker A
І от виникає питання, а як буде тиск залежати е від об'єму? От принцип дії насосу ж полягає в чому? Ви з'єднуєте об'єм з насосом, потім тягнете поршень, е повітрю надається більший об'єм, він повітря займає весь об'єм в робочій
Speaker A
камері насоса і в тому об'ємі, який відкачується. Після цього у вас автоматично з'єднання перекривається і повітря із насоса викидається в атмосферу. Після цього знову е відкривається там клапан і ви знову частина повітря виходить в робочу камеру насоса із об'єму, із об'єму посудини.
Speaker A
Е тобто е встає питання цікаве, а як саме тиск залежить від об'єму? Тобто тиск як функція об'єму.
Speaker A
От е досліди з визначення залежності тиску газу від об'єму е проводить англійський вчений Роберт Бойль або чи знову ж таки на його там, скажем, наказ хтось із його помічників. Е тому що знову ж таки здається, він був не бідною людиною.
Speaker A
Бідні люди в той час над такими речами не замислювались. Значить, Роберт Бойль і трошки пізніше від нього, це все XVII століття 1660-ті роки.
Speaker A
Француз Маріот отримують один той самий висновок. Значить, якщо я в циліндрі під поршнем маю газ з тиском, ну, P1 в об'ємі V1 і далі, якщо я цей поршень посуну так, щоб об'єм збільшився або зменшився, то зміниться і тиск, і об'єм.
Speaker A
Але при цьому, якщо газ не виходить і не заходить, тобто якщо мова йде про постійну сталу кількість речовини всередині, то P1 * V1 = P2 * V2.
Speaker A
Або інакше P * V = величина стала. І от цей закон ми називаємо законом Бойля-Маріота.
Speaker A
Як бачимо, закон Бойля-Маріота - це закон, який виведений із експерименту. Із досліда, який проводився з газом.
Speaker A
Зараз би, коли ми пояснюємо закон Бойля-Маріота, звичайно, ми робимо доповнення, ми говоримо про те, що, звичайно, ця рівність справедлива тоді, коли газ знаходиться при що? При постійній температурі.
Speaker A
Тоді процес зміни тиску і об'єму при постійній температурі ми називаємо ізотермічним ізотермічним процесом. В часи в XVII столітті такого поняття просто не могло виникнути, тому що не не існувало [прочищення горла] ані чіткої концепції температури, ані задовільних приладів для вимірювання
Speaker A
температури. Але [прочищення горла] разом закон отримали. Закон отримали тому, що очевидно, якщо ви уявите собі, як цей експеримент можна робити, ну, в лабораторних уявленнях, якісь циліндри, поршні і так далі, як це могло відбуватись у ті часи, то е звичайно
Speaker A
очевидно, що температура цього газу завжди залишалась приблизно рівною температурі оточуючого середовища. І тому процес наближено зобов'язаний був бути ізотермічним. Тому закон і відкрився.
Speaker A
Е наступне питання е от дуже важливе наступне питання - це питання пов'язане з залежністю е об'єму від температури при постійному тиску або е тиску від температури при постійному об'ємі.
Speaker A
Значить е тиск постійний P дорівнює константа - це процес ізобарний. Е V дорівнює константа - не міняється об'єм. Такий процес називають ізохорним.
Speaker A
Я тут нерозбірливо пишу е крючки ці. Значить ізобарний, ізохорний. Е для того, щоби е досліджувати залежність від температури, ну давайте для визначеності при постійному тиску, ну необхідно щонайменше е отримати, ну ну навчитись вимірювати температуру.
Speaker A
І ввести хоч якесь поняття про те, що таке температура. Е скажіть мені, от як ви поясните, що таке температура?
Speaker A
Ну це якась е [прочищення горла] Ну фізичну характеристика швид не знаю, ну як це пояснити, швидкості молекул в цій системі.
Speaker A
Ага, молекул. Швидкість ну нормально. Ну, XVIII століття, не забуваємо. Е-е, так, а які ще єсть ідеї? Як температуру пояснити?
Speaker A
Ну, що таке що таке яку, ну, внутрішня енергія, яку надають частинки під час свого руху.
Speaker A
Угу. Ну, знову ж таки, енергія. Теж гарна. Ще ще раз. Ну, розумієте, і якщо ви говорите про швидкість, якщо ви говорите про енергію, то ви уже маєте на увазі, що тіло всередині має молекулярну будову.
Speaker A
Поняття температури виникає в ті часи і у людей, які взагалі не вірять в існування молекул. Щоб ви розуміли, вчені ем безумовно прийняли існування молекул, всі вчені, десь, мабуть, на початку XX століття.
Speaker A
Е-е, тривалий час, ну уже існувала там, значить, хімія, існувало поняття молярної маси і так далі. Але ж ну молекулу ніхто не міг побачити, ніхто не міг провести експеримент безпосередньо з однією молекулою. Е-е, тому молекулярна теорія, її утвердження - це дуже цікава
Speaker A
окрема окрема історія, історія тривала. Е-е, там аж до початку XX століття ще були люди і, поверьте мені, не дурні люди, які питали, а де ви їх бачили, ці молекули, що ви про них говорите?
Speaker A
Е-е, хоча уже, звичайно, більшість вчених були переконані, що таки да, так, речовина складається з молекул.
Speaker A
Тобто поняття температури треба навіть раніше ввести, і воно, звичайно, раніше з'являється. І його треба ввести, не е, пропускаючи, що речовина складається з молекул.
Speaker A
От потім ми з вами зрозуміємо, що насправді температура - це величина, яка пов'язана, е, ну, яку можна виразити через, е, середній квадрат швидкості руху молекул ідеального газу.
Speaker A
Отак от скажемо. Але, е, насправді, щоб ввести поняття температури, можна поступити простіше. Е, можна сказати так, що температура - це насправді фізична величина, яка дає кількісну характеристику, е, наших звичайних уявлень про гаряче і холодне.
Speaker A
От, е, що таке гаряче, що таке холодне? Якщо ми візьмемо два тіла і дозволимо їм обмінюватись теплом, е то одне тіло буде віддавати тепло, інше буде отримувати тепло і тоді ми те тіло, яке віддає тепло, будемо називати, е, будемо називати, е, гарячим, а те
Speaker A
тіло, яке приймає тепло, будемо називати холодним. Гаряче має більшу температуру, холодне меншу. Процес теплообміну припиняється тоді, коли в системі встановлюється рівновага, коли два тіла, що можуть обмінюватись теплом, е, приходять до однакової температури.
Speaker A
Таким чином, в мене вперше з'являється слово температура. Отже, температура - це термодинамічна величина, е, яка характеризує стан системи в стані теплової рівноваги.
Speaker A
Е, всі складові, всі системи, які перебувають в рівновазі одна з одною, вони мають однакову температуру.
Speaker A
От, е, так ми можемо пояснити поняття температури. Тобто через, е, те, що ми знаємо, що є явище теплообміну, е, ми знаємо, що є відчуття гарячого і холодного. Якщо ви не все з цьому розумієте, повірте мені, це одне з
Speaker A
найскладніших понять, е, саме як категорій, що є температура. Це дуже складне поняття входить. [хекання] Е-е, так от, е-е, е-е, прилади для вимірювання температури вперше е-е е-е, виготовляються у XVIII столітті. Їх виготовляє американський лікар Фаренгейт.
Speaker A
Е-е, він продумує свою шкалу Фаренгейта, яку я не пам'ятаю і не збираюся її запам'ятовувати.
Speaker A
Е-е, але ідея Фаренгейта була в тому, що от він виготовив той термометр, який ви, ну, якщо говорити про спиртовий, то ви їх, мабуть, бачили. Тобто колба, трубочка, в в в трубочці при нагріванні розширюється рідина, ну, це зафарбований спирт, і він піднімається по цій,
Speaker A
значить, по цій трубці. Е-е, і далі є поділки на лінійці, ну, які показують температуру.
Speaker A
Мабуть, ви бачили такі ртутні термометри, е-е, хоч вони зараз, е-е, ну, це медичні термометри, їх зараз не використовують, знову ж таки, через шкідливість ртуті або мало використовують, але вони якісні, вони точні, е-е, і принцип їх дії, знову ж
Speaker A
таки, полягає в тому, що ми маємо тонкий капіляр, тонку трубку, е-е, маємо колбу, все це заповнено термометричною рідиною, ну, ртуть або спирт, хм, е-е, і е-е, при нагріві, значить, тут зверху трубка ця закрита, е-е, тобто зверху має бути
Speaker A
е-е, ну, фактично е-е, насичені пара насичена пара цієї рідини. Е-е, коли рідина нагрівається, е-е, то відбувається підйом стовпчика ртуті. Тут у вас єсть шкала, і ви цю шкалу можете читати. Тут у вас написані е-е, поділки в встановлені градуси.
Speaker A
Сучасна шкала пов'язана з шведом Цельсієм, і е-е, Цельсій запропонував, е-е, значить, за нуль температури нуль градусів Цельсія приймати температуру плавлення льоду, а за 100 градусів Цельсія приймати температуру кипіння води при нормальному атмосферному тиску.
Speaker A
Е, температура кипіння води, як ми далі побачимо, та й всякої рідини, залежить від тиску.
Speaker A
От, е, після того, як, е, е, да, ну вже якщо ми про це сказали, то ми позначаємо температуру У нас тут проблема, у нас є час, буква Т. Ми температуру в градусах Цельсія теж будемо позначати буквою, е, Т маленьке.
Speaker A
Е, значить, е, одиниця вимірювання, значить, градуси Цельсія. Е, далі ми з вами введемо поняття абсолютної температури в кельвінах.
Speaker A
Е, важливо, що один зміна температури на один кельвін еквівалентна зміні на один градус Цельсія.
Speaker A
А от нуль е, зміщується. Ну чому? От зараз спробуємо з'ясувати. Так от, в XVIII столітті з'являється термометр і в XVIII же столітті, хм, ну, насправді Шарль е, проводить досліди, в яких досліджує залежність е е, в яких досліджує залежність
Speaker A
е ну е, об'єма від температури при сталому тиску е, тобто ізобара. І, наскільки я розумію, е, тиска від температури при сталому об'ємі, тобто ізохор.
Speaker A
Е, Шарль не опублікував свої дослідження, він загинув, він був страчений під час Великої французької революції, так само як і Лавуазьє, до речі, хімік видатний.
Speaker A
Е, і роботи Шарля пізніше систематизував чи опублікував, ну, їх публікація, оприлюднення пов'язане з іменем Гей-Люссака.
Speaker A
Е, тому в дидактичній літературі, у всякому разі в тій традиції, яка от існує у нас, е, ми називаємо закон, який пов'язує [прочищення горла] між собою, хм, е, об'єм і температуру при сталому тиску, тобто ізобарний е процес, який описує, от ми називаємо це законом
Speaker A
Гей-Люссака. Е ну Гей-Люссака. Е Правильно чи ні пов'язувати їх саме з іменем Гей-Люссака, а не з Шарлем, ну це таке питання. Але якщо у вас, знову ж таки, якесь питання про досліди, то очевидно мова іде про експериментальне дослідження е залежності об'єма від
Speaker A
температури при сталому тиску. Зробити це, такий дослід придумати не складно, можна е спробувати, якщо у вас єсть термометр, тиск можна підтримувати рівним атмосферному, ну і досліджувати, як міняється об'єм е повітря, скажем, в деякому закритому об'ємі. Ну, як виготовити установку, можете
Speaker A
пофантазувати, придумати, щоб це нормально працювало. [хекання] Е, що отримаємо ми, якщо ми будемо [прочищення горла] е досліджувати е цю залежність?
Speaker A
Значить, залежність е об'єма від температури. Зараз я спробую це пояснити. Значить, нехай у нас м тут температура в градусах Цельсія, це нуль.
Speaker A
Е, нехай тут у мене буде тиск. В яких одиницях тиск - байдуже. Ну, тиск, звичайно, ми вимірюємо в паскалях, але я зараз не конкретизую. Важливо, що тут тиск.
Speaker A
Е Коли е я е проведу дослідження, я побачу, що е ну у мене єсть певний об'єм, е в цьому об'ємі єсть е ну от так, я тут тиск написав, я ж об'єм досліджую, об'єм і при сталому тиску P дорівнює константа.
Speaker A
Ізобарний процес. Значить, тиск сталий, об'єм міняється при нагріванні. Ну я можу міняти його там в межах 0 100° десь, наприклад, чи трохи більше.
Speaker A
Я отримую ось якусь таку залежність. Ну експериментальні точки ляжуть ось на таку пряму лінію.
Speaker A
Далі я візьму візьму іншу кількість газа. Можливо інший газ. Проведу таке саме дослідження. Знову отримую залежність V пропорційна температурі.
Speaker A
І все це знову буде лягати на пряму лінію. І далі я побачу, що ці прямі лінії перетинаються з віссю T дорівнює з віссю ну горизонтальною віссю системи координат.
Speaker A
Вони всі перетинаються в одній точці. Я можу взяти для третьої кількості речовини. Тобто початковий об'єм інший. Знову міняти температуру, міняється об'єм.
Speaker A
Далі продовжую пряму от сюди. І виходить так, що всі прямі перетинаються в одній точці.
Speaker A
Тобто виходить так, що при деякій температурі, яка дорівнює -273° Цельсія приблизно об'єм газа повинен стати рівним нулю, незалежно від того, який початковий об'єм.
Speaker A
Звичайно, ніхто в той час не може опуститись близько до цього до цієї точки. Всі розуміють, що коли газ буде охолоджуватись, охолоджуватись, то щось з ним далі трапиться. Ну можливо він в рідину перетвориться і так далі.
Speaker A
Але той факт, що всі оці лінії сходяться в одній точці говорить про те, що існує якась виділена температура Т, яка дорівнює мінус там, ну якась там Т абсолютна.
Speaker A
-273 градуса Цельсія. І оцю температуру ми називаємо абсолютним нулем. Ну я сподіваюсь, що ви розумієте, що якщо ми отримуємо з різними газами, взятими випадковим чином в різних початкових об'ємах при температурі 0 градусів Цельсія, ми проводимо експерименти з розширення
Speaker A
при сталому тиску. Бачимо, що міряємо ось експериментальні точки. Ці точки прекрасно лягають на прямі лінії.
Speaker A
І якщо ці прямі лінії перетинаються отут от всі в одній точці, причому не просто всі разом перетинаються, ще й перетинаються, ця точка лежить на осі горизонтальній, тобто відповідає нульовому об'єму, V = 0.
Speaker A
Тому це ж не просто так. Стає очевидним, що зручно розглядати залежність об'єма від температури не в градусах Цельсія записані, а в температурі записаній в градусах Кельвіна, тобто в Кельвінах. Тобто треба змістити точку вимірювання температури з нуля в -273.
Speaker A
І от нова температура називається абсолютною. Її позначаємо Т велике, і Т велике дорівнює Т в градусах Цельсія -273.
Speaker A
Температуру ми вимірюємо в Кельвінах. І один Кельвін - це знову ж таки одиниця абсолютної температури, зміна абсолютної температури на один Кельвін відповідає зміні температури в градусах Цельсія на один Цельсій.
Speaker A
Тобто крок один той самий, дельта Т одне й те саме. Але різні початкові різні нулі.
Speaker A
Значить, температура тепер танення льоду буде дорівнювати 273 кельвіни. Температура кипіння води буде дорівнювати 373 кельвіна.
Speaker A
Наша температура нашого тіла буде, відповідно дорівнювати ну скільки виходить, десь 309 кельвінів. Зрозуміло, це не так зручно, як 36° Цельсія, до яких ми звикли.
Speaker A
Але в абсолютній температурі зручно записати залежність тиску від температури. Значить, якщо я перенесу початок координат в цю точку, то цілком очевидно, що не тиск, об'єм від температури, я кажу тиск, те ж саме для тиску, але ізобарний процес об'єм.
Speaker A
То цілком очевидно, що ми напишемо, що V пропорційно абсолютній температурі. Ну пряма лінія виходить із нуля, правильно, отак от.
Speaker A
Тут у вас X, тут Y. Y прямо пропорційний Xу. Y дорівнює коефіцієнт помножити на X.
Speaker A
Або можна написати так, V1 поділити на T1 дорівнює V2 поділити на T2, бо це один той самий коефіцієнт.
Speaker A
Отже, для даного кількості газу відношення об'єму до абсолютної температури є величина стала. Я міг би це записати і для градусів Цельсія, ну тоді було б V1 на T1 + 273 дорівнює V2 поділити на T 2 + 273.
Speaker A
Погодьтесь, що от ці, ну відповідно, це співвідношення буде описувати от відповідні прямі через градуси Цельсія. Погодьтесь, що це незручно.
Speaker A
І так ніхто формулу не запам'ятовує. А отак от зручно. Ну і крім того, треба розуміти, що 0 Цельсія і 100° Цельсія вибрані просто тому, що для нас вода дуже зручна еталонна речовина.
Speaker A
І бо дуже важлива речовина. А оця ось точка, вона в природі існує не просто так.
Speaker A
Тому рахувати вираховувати температуру абсолютну, рухаючись від абсолютного нуля, від -273 Цельсія, там -273 і там після коми ще невелика поправка, якщо точно міряти.
Speaker A
От в цьому є якась фізика. Так Нікіта слухаю. А яка ситуація, якщо якимось чином температура стане ще менша, ніж 273?
Speaker A
Не може бути меншою температура. Ні, абсолютний нуль подолати не можна. Більше того, третій закон термодинаміки говорить, що абсолютний нуль точно досягти теж не можна.
Speaker A
Е-е значить, можна до нього як завгодно близько наблизитись. Е-е концепція від'ємної температури, ви могли про неї чути, виникає, коли пояснюють нерівноважні стани і інверсні стани в термодинамічних системах. Це там в оптиці люблять от в теорії лазерів з цим поняттям його вводити. Але це штучно
Speaker A
введене поняття, яке просто пов'язане з ймовірністю того, що електрон знаходиться на певному енергетичному рівні. Ці ймовірності виражаються через температури і в системах скажемо, з метастабільними рівнями можливо [стогін] ну, стани, які як би відповідають від'ємній температурі. Але від'ємних температур не буває.
Speaker A
Угу, все зрозуміло, дякую. Ми далі з вами зрозуміємо, ну, трошки більше про фізичний зміст і буде очевидно, що цього не може бути.
Speaker A
Е-е отже, ми з вами отримали ще один закон і цей закон - це закон Гей-Люссака і це відповідає так званому ізобарному процесу, процесу при сталому тиску.
Speaker A
Можна було б такі самі досліди провести із при сталому об'ємі, просто міняючи міряючи тиск і міняючи температуру.
Speaker A
Отримаємо ізохорний процес. І для ізохорного процесу ми отримаємо P1 поділити на T1 дорівнює P2 поділити на T2.
Speaker A
Ізохора. Ми зараз з вами зробимо інакше. Ми будемо вважати, що у мене єсть два закони.
Speaker A
Єсть закон Бойля-Маріотта і закон Гей-Люссака. І далі їх попробуємо об'єднати. Ми спробуємо дати відповідь на питання, що буде, якщо з даною кількістю газу проводити, ну, міняти і температуру, і об'єм. Як при цьому поміняється тиск?
Speaker A
Або міняти і так, давайте і температуру, і тиск. Як при цьому поміняється об'єм? Ну от давайте спробуємо це зробити.
Speaker A
[хекання] Нехай у мене єсть певна кількість газу, яка має початкові тиск P0 об'єм V0 і температуру T0.
Speaker A
Я хочу перевести цю систему в так, у мене зараз, зараз, зараз, у мене два процеси єсть.
Speaker A
У мене єсть процес ізо зараз ізотермічний, значить, і у мене єсть процес ізо барний.
Speaker A
Нехай я хочу перевести систему в інший стан, в якому температура буде значить так е-е зараз, зараз, зараз, хм, в якому, е-е, температура буде Т1.
Speaker A
Е-е, значить, тиск буде е-е так, так, е-е е-е тиск буде зараз, об'єм [прочищення горла] буде V1.
Speaker A
Е-е і моє завдання встановити, чому при цьому буде дорівнювати тиск P1. Ось, е, я хочу зробити ось це.
Speaker A
Тобто, розумієте, я спочатку буду, е-е е-е газ, який має початкову P0, кінцеву початкове V0 і Т0, е-е буду спочатку е-е гріти.
Speaker A
Нехай Т1 у мене більше, ніж Т0. Е-е я буду робити це, е-е ну, скажемо, в ізобарному процесі.
Speaker A
Тобто, спочатку в мене буде ізобарний процес. А і я буду підвищувати температуру аж доти, е-е доки вона не стане рівною Т1.
Speaker A
А чому при цьому стане, значить, процес ізобарний, значить, тиск у мене залишається чому рівним? P0.
Speaker A
[прочищення горла] Зрозуміло? Дивіться, я беру газ, початковий тиск, об'єм, температура, нагріваю його до кінцевої цільової температури, е-е залишаючи тиск постійним.
Speaker A
Процес ізобарний. Значить, тиск залишається P0. Чому став рівний об'єм? Об'єм став рівний якійсь величині V штрих.
Speaker A
І ця величина V штрих буде виражатись як як е-е V0 помножити на і поділити на T0.
Speaker A
Чому так? Ну тому що у вас от тут ізобарний процес, у вас повинно бути так. В початковому стані у вас було V0 поділити на T0 і це повинно дорівнювати V штрих поділити на T1.
Speaker A
Ну звідси до чому дорівнює V штрих? Тільки не V1, а V штрих. От я знайшов якийсь проміжний об'єм.
Speaker A
Температуру я встановив таку, як мені треба. Об'єм проміжний, тиск початковий. Тепер я роблю наступний крок.
Speaker A
Я кажу, ну мені ж хочеться мати не V штрих е-е мені ж хочеться мати V1 е-е температура у мене уже така, як треба.
Speaker A
Значить, тоді я буду міняти об'єм як ізотермічно. І я буду змінювати об'єм при постійній температурі так, щоб отримати об'єм V1.
Speaker A
Що у мене в цьому випадку буде? А в цьому випадку буде таке. Коли я міняю об'єм по ізотермі, то у мене буде початкове P0 на V штрих а кінцеве P1 на V1.
Speaker A
І це означає, що якщо я хочу отримати V1, коли я отримую V1, то P1 буде дорівнювати чому?
Speaker A
P0 помножити на проміжний об'єм і поділити на е-е значить на V1. А P0 е-е не P0, а проміжний об'єм у мене ось записаний.
Speaker A
Підставляю сюди вираз для проміжного об'єма. P0 помножити на V0 помножити на T1 [прочищення горла] поділити на V1 і поділити на T0.
Speaker A
О, я отримав уже зв'язок між кінцевим тиском кінцевою температурою, кінцевим об'ємом і початковим тиском, об'ємом, температурою. Єдине, що його треба тепер по-людськи записати. Зліва те, що відноситься до початкового стану, а справа те, що відноситься до кінцевого стану. Ми маємо P0 V0 поділити на T0
Speaker A
дорівнює P1 V1 поділити на T1. Ми отримали те, що називається об'єднаний газовий закон. Тобто об'єднаний газовий закон е-е так, Нікіта.
Speaker A
Ну це ви, здається, взагалі дуже сильно ускладнили. Ми могли просто записати рівняння з трьох систем - закон Шарля, закон Бойля-Маріотта і закон е-е тільки Бойля-Маріотта через дроби і закон е-е цього е-е і закон Гей-Люссака і просто їх всіх перемножити.
Speaker A
Не могли б. Чого? А чого? А тому що е-е у вас закон Шарля, ну той ж, який для ізохорного процесу, є наслідком двох перших.
Speaker A
Е-е ця система рівнянь залежна. Це три залежні системи - це три залежних рівняння. Я от тут закони Шарля взагалі не згадував. Я сказав, що в мене є два експериментальних закони. Я міг взяти я просто просто кажу, що чому ні?
Speaker A
Так е-е звідки звідки ви візьмете два ці ж два незалежних закони - закон Шарля і закон Гей-Люссака. Ну насправді їх іноді називають першим-другим Гей-Люссака, ну це таке.
Speaker A
Значить е-е е-е ці значить ці два закони вони е-е якщо ще взяти закон Бойля-Маріотта, який ми беремо завжди, він з'явився раніше, то ці закони е-е вони не є незалежними.
Speaker A
У вас є два закони, а третій є їх наслідком. Подивіться, я отримав рівняння, маючи тільки два закони - закон Гей-Люссака і закон Бойля-Маріотта. І тепер я в цьому законі кажу, е, нехай у мене V0 дорівнює V1, і я отримую P0 поділити на T0 буде
Speaker A
дорівнювати P1 на T1, е, якщо V0 дорівнює V1. І ось вам ваш закон Шарля.
Speaker A
Тобто закон Шарля є є наслідком в даному випадку. Можна було інакше поступити. Можна було сказати, ми взяли експериментально закон Шарля, взяли експериментально закон Бойля-Маріотта чи там закон Гей-Люссака, е, і два закони використали і отримали об'єднаний газовий. Третій закон -
Speaker A
наслідок. Е, ви можете Я зараз глянув на Вікіпедії, закон Шарля був виведений експериментальним шляхом.
Speaker A
Да, експериментальним шляхом він був виведений, але всі ці три закони повинні пов'язані. Вони не можуть суперечити один одному.
Speaker A
Розумієте? Тобто у вас експеримент в законі Шарля повинен тоді збігтись з передбаченням, яке випливає з законів Бойля-Маріотта і Гей-Люссака.
Speaker A
Угу. Все зрозуміло. візьміть Бойля-Маріотта і Шарля, і ви повинні отримати те, що експериментально буде в процесі ізобарному.
Speaker A
От же в чому справа. І ви маєте справу з певною системою, ви маєте справу з газом.
Speaker A
Е, з газом яким? Е, ну, ви можна побігти сказати ідеальним, та не з ідеальним, з реальним газом, з яким ви експериментуєте.
Speaker A
Тобто ви експериментуєте, скажем, з повітрям, ну краще було б з розрідженим, але зрозуміло, що XVIII століття - це експерименти із повітрям, близьким до, ну, нормального атмосферного тиску.
Speaker A
І оці експерименти приведуть нас до об'єднаного газового закону. А, е, от три ці закони - це тепер можна розглядати як наслідки об'єднаного газового. Об'єднаний газовий отримується із парів.
Speaker A
Е, потім дивимось, а третій виконується? Виконується. Він в експерименті підтверджується. Ось так це працює.
Speaker A
Угу. Зрозуміло? Ну де-дедуктивно так можна сказати. Ну так. Можна так сказати. Значить, ми отримали об'єднаний з вами газовий закон.
Speaker A
Е-е далі у нас залишається 6 хвилин і я не буду ставити питання зараз про те, чому дорівнює оця ось константа.
Speaker A
Е-е тому що питання про цю константу - це наступне питання, і ми з нього почнемо наступне заняття.
Speaker A
Е-е а я ці кілька хвилин чому хочу присвятити? Я ці кілька хвилин хочу присвятити графікам, е-е які описують е-е ці процеси, графікам, які описують е-е ізотермічний, ізобарний, ізохорний процес.
Speaker A
Значить ізотерма. Е-е P * V = константа, так? Значить, е-е P V звичайно говорять ізотерма PV координати.
Speaker A
Е-е P - ордината, V - абсциса. Закон PV = константа. Константа - якесь число.
Speaker A
Е-е тиск дорівнює ця константа, ну константа - це якийсь добуток тиску на об'єм в одній точці.
Speaker A
Поділити на об'єм. Значить, ця залежність має форму ось такої лінії, ми знаємо, що вона називається гіпербола, так?
Speaker A
Е-е P = константа / V. Е-е чим більший об'єм, тим менший тиск. Далі е-е наступне із бара.
Speaker A
Е-е ізобарний процес. Значить, в ізобарному процесі ми е-е тут е-е значить це VT координати.
Speaker A
залежність об'єму від абсолютної температури. V дорівнює константа тобто число поділити на температуру абсолютну. І що ми маємо? Ми маємо ось таку залежність.
Speaker A
А якщо ви візьмете інший газ а то маємо ось таку залежність. Ну інший газ мається на увазі інший об'єм газ ну іншу кількість газ.
Speaker A
А може іншу речовину. Інший тиск. Е що тут спільне? А значить це завжди прямі лінії, які йдуть в початок координат.
Speaker A
Запам'ятайте це дуже міцно. Е так тому що далі виникає таке питання. Ось вам е е абсолютна температура, ось об'єм.
Speaker A
Ось така пряма лінія. Газ розширявся чи розширював чи значить так газ тиск виріс чи зменшився?
Speaker A
Як змінився тиск газ? Дивись. То точка один, точка два. Тиск газу збільшився, зменшився чи не змінився?
Speaker A
Не змінився. Ні, е тиск газу зменшився. Дивіться е об'єм V записується так константа поділити на T або давайте об'єднаний газовий закон.
Speaker A
PV поділити на T дорівнює P0 V0 поділити на T0. Значить е мене цікавить об'єм від температури. [прочищення горла] V дорівнює P0 V0 поділити на T0.
Speaker A
Е далі е T і сюди поділити на одиниця на P і сюди е помножити на t.
Speaker A
Ось ваша константа, розумієте? Я написав V константа на t поділити, ну це грубий криміналітет, звичайно.
Speaker A
Помножити на t. Константа на t. Звичайно, це велика помилка. Ось ваша константа і ось t. P0 V0 T0 це ну ми побачимо, що це там універсальна газова стала помножити на кількість речовини, тобто це взагалі число. А ось тиск нашого газу P.
Speaker A
Так от дивіться, що буде. Е якщо тиск постійний то якщо я з цієї точки стартую, в мене повинно бути ось що.
Speaker A
Якщо тут тиск постійний, це значить P1. P дорівнює P1. З цієї точки стартую, P дорівнює P2.
Speaker A
Тепер де у вас тиск знаходиться? Отут в знаменнику. Чим більший знаменник, тим менший нахил цієї прямої лінії.
Speaker A
Значить, якщо ми от тут будуємо так продовження прямої і воно не приходить в нуль, от сюди в цю точку, то це означає, що тиск міняється.
Speaker A
Причому, якщо продовження от перетинає вісь ординат то це означає, ну якщо ми переходимо от з цієї ізобари на оцю ось ізобару ми переходимо з ізобари, що відповідає більшому тиску на ізобару, що відповідає меншому тиску.
Speaker A
І це означає, що у вас от тут от тиск зменшується. Зрозуміло, чому так? Плюс-мінус, а як тоді буде, я не розумію, графік виглядати, якщо навпаки в нас, наприклад, тиск буде збільшуватись Якщо тиск буде збільшуватись, та елементарно.
Speaker A
Е значить ну у вас був от тиск об'єм е ось у вас була початкова точка А ось у вас кінцева точка.
Speaker A
Ну скажем, я перейшов туди по прямій, ну процес перехід описується ось прямою лінією. Значить, ця пряма ось так іде, а ця пряма іде ось так.
Speaker A
Значить, це тиск P1, це відповідає тиску P2. P1 менше ніж P2. Ви можете дуже легко от подивитись на оцю формулу - залежність об'єму від температури. Дивіться, об'єм дорівнює P0 V0 поділити на T0 - це якесь число.
Speaker A
Число. Далі, це число ви ділите на одиницю на P. P - це оці тиски P1 або P2.
Speaker A
І множите на температуру. І ви повинні отримати ось цю пряму. Число одне і те саме.
Speaker A
P0 V0 поділити на T0. Значить, чим більше P, тим меншим буде оцей коефіцієнт. І тим нахил прямої буде меншим.
Speaker A
Зрозуміло? Тобто, якщо вам треба в таких от випадках сказати, газ нагрівався чи газ збільшувався тиск чи зменшувався, ви повинні подивитись, побудувати дві ізобари і подивитись, яка з них початкова і кінцева, які як їх нахили співвідносяться.
Speaker A
Якщо нахил зменшився ізобари в кінцевому стані, значить тоді це означає, що у вас тиск зменшився, тиск це саме Так секунду секунду секунду секунду.
Speaker A
Я теж молодець. Так, чим більший тиск вибачте чим більший тиск P Так, більший тиск при тій самій температурі маємо менший об'єм.
Speaker A
Секунду. Я вам зараз навчу. Навчу зараз. Зараз секунду. Так, чим більший тиск, тим меншим є оцей коефіцієнт.
Speaker A
Правильно. І от тут в мене P2 буде якраз більше, ніж P1. А тут навпаки.
Speaker A
P1, значить P2 більше, а тут P1 більше, ніж P2. От бачите? Да, навпаки, навпаки, звичайно навпаки.
Speaker A
Тобто тиск P ж в мене в знаменнику. Чим більший тиск, тим менший нахил. Правильно, чим більший тиск, тим менший нахил.
Speaker A
Зміна температури зараз, зараз, зараз. Ну все вірно, вірно, звичайно. Звичайно, перепрошую, я захопився поясненням прямих і неправильно розставив де більше, де менше. Тобто тиск у вас вже от тут в знаменнику.
Speaker A
Ось він. Так, 19:50 пора нам зупинятись. Пора нам зупинятись. Я ще не розглянув останній тип процесу. Ну бачите, в мене тут уже і це полотно закінчилось. Я не розглянув ізохорний. Ну ізохорний подібний до ізобарного, а і аналіз теж
Speaker A
подібний. Ну давайте вже до цього питання повернемось наступного разу. Я подивлюсь, які задачі підібрати, враховуючи те, що ми ну мало ще поговорили про газові закони.
Speaker A
Можливо, я ще якісь механічні задачі дам ну для там подумаю, подумаю, що я дам додому.
Speaker A
[прочищення горла] Тому що трошки, трошки ми сьогодні багато часу на домашнє нам треба було домашнє завдання, більше часу, тому що щоб тему хвилі нормально і коливання і хвилі закінчити розбір.
Speaker A
Добре. Тоді я вам дякую за увагу. Єсть якісь запитання? В принципі, немає. Не має.
Speaker A
Ну, трохи сьогодні воно сумбурно вийшло з цим теж почалось з планшета і це саме.
Topics:гармонічні коливанняпружинний маятникзакон Гукапоперечні хвилізакон Шарлязакон Гей-Люссакафізикарозв'язання задачсила інерціїідеальний газ











