Майстер-клас TESIMED про забезпечення прохідності дихальних шляхів: мануальні методи, назофарингеальні та орофарингеальні повітроводи, ларингеальна маска, i-gel.
Key Takeaways
- Забезпечення прохідності дихальних шляхів починається з найпростішого методу і переходить до складнішого
- Правильний розмір назофарингеального повітроводу визначається вимірюванням, а не за мізинцем
- Супрааглотичні пристрої усувають обструкцію від м'яких тканин, але не захищають від аспірації
- Вибір пристрою залежить від збережених рефлексів глотки та стану пацієнта
What the video covers
- Мануальні методи відкриття дихальних шляхів: запрокидання голови з підняттям підборіддя та висування нижньої щелепи, з обережністю щодо травм шийного відділу хребта
- Мануальні методи виконуються першими, оскільки не потребують обладнання, але не захищають від аспірації
- Назофарингеальний повітровід: вибір розміру за діаметром і довжиною (не за мізинцем), введення в праву ніздрю з лубрикантом, можливі ускладнення як кровотеча та ларингоспазм
- Назофарингеальні повітроводи переносяться при збережених рефлексах глотки та корисні при тризмі жувальних м'язів
- Орофарингеальний повітровід: твердий пластиковий виріб, використовується лише у пацієнтів без рефлексів глотки
- Ларингеальна маска та i-gel: супрааглотичні пристрої, підбір розміру за вагою, роздування манжети відповідним об'ємом повітря
- Супрааглотичні пристрої не запобігають аспірації рідин
- Інфраглотичні інструменти проходять крізь голосову щілину; інструментальним методам мають передувати мануальні
- Ендотрахеальна інтубація: використання стилета, ларингоскопа Макінтош, оротрахеальний доступ як найпоширеніший
- Під час серцево-легеневої реанімації можливе асинхронне поєднання компресій грудної клітки та вентиляції
Chapters
- 00:00Вступ: значення прохідності дихальних шляхів
- 02:05Мануальні методи відкриття дихальних шляхів
- 04:10Назофарингеальний повітровід
- 06:50Введення назофарингеального повітроводу та ускладнення
- 08:50Орофарингеальний повітровід
- 11:20Ларингеальна маска та i-gel
- 16:40Ендотрахеальна інтубація та стилет
- 20:00Оротрахеальна інтубація з ларингоскопом
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Вітаю вас на майстер-класі забезпечення прохідності дихальних шляхів. Стан повної обструкції або ж загроза непрохідності дихальних шляхів вимагає негайного виправлення цього і методом, який буде підходити саме в тій ситуації. Найчастіше, в більшості випадків, забезпечення прохідності дихальних шляхів має відбуватись від простішого
Speaker A
методу до складнішого. І найпростішим методом є мануальні методи. Для них не потрібно ніякого обладнання, потрібен тільки, власне, пацієнт і наші руки, які будуть забезпечувати цей метод.
Speaker A
До мануальних методів належить запрокидання голови з підйомом нижньої щелепи або ж висування нижньої щелепи з запрокиданням голови.
Speaker A
І перший, і другий варіант потребує запрокидання голови. І я думаю, зрозуміло, що це є протипоказано, якщо є підозра або ж наявний факт про спінальну травму.
Speaker A
І я хочу наголосити на тому, що всі методи, які ми будемо розглядати на даному майстер-класі, вони будуть стосуватись пацієнтів не травмованих.
Speaker A
Тобто сьогодні про травмованих пацієнтів ми не говоримо. Мануальні методи забезпечують прохідність дихальних шляхів пацієнтів з порушеною свідомістю або ж безсвідомості, але я наголошую на тому, що вони позбавляють лише обструкцію внаслідок западанням яких тканин, але не запобігають зовсім вдавленню або
Speaker A
ж аспірації рідин. Запрокидання голови з підняттям нижньої щелепи є кращим мануальним методом забезпечення прохідності дихальних шляхів.
Speaker A
Нахил голови виконується постановкою однієї руки на чого пацієнта. Іншу руку ми можемо підставити під шию та перерозігнути голову. І тоді та рука, яка була під шиєю, ми маємо розташувати на нижній щелепі та підтягувати її догори. Я прошу звернути увагу, що саме
Speaker A
на кісткові утвори нижньої щелепи ні в якому разі не потрібно створювати тиск на м'які тканини підборіддя.
Speaker A
Метод висування нижньої щелепи може використовуватися для додаткового переміщення нижньої щелепи допереду. Для цього нам потрібно стати позаду пацієнта, розташувати основи наших долонь на вилиці. Вказівними та іншими пальцями ми маємо знайти кут нижньої щелепи та підтягнути її догори.
Speaker A
Великими пальцями ми можемо привідкрити ротову порожнину. До допоміжних засобів або ж інструментів для забезпечення прохідності дихальних шляхів належать глоткові пристрої та надгортанні. Спільними для них є те, що вони забезпечують прохідність дихальних шляхів, не проходячи крізь голосову щілину, а знаходяться лише в глотці.
Speaker A
Також виділяють третій варіант інструментів для забезпечення прохідності дихальних шляхів - інфраглотичні, тобто ті, які проходять вже крізь голосову щілину і потрапляють в трахею.
Speaker A
Але використання інструментальних методів забезпечення прохідності дихальних шляхів ні в якому разі не має затримувати взагалі забезпечення прохідності дихальних шляхів. Зазвичай інструментальним методам мають передувати мануальні, ті, які щойно були продемонстровані. Розглядати пристрої для забезпечення дихальних шляхів ми будемо від простішого до складнішого. І
Speaker A
простішим методом є назофарингеальний повітровід, який являє собою порожнисту вигнуту трубку, на проксимальному кінці якого є обмежувач, на дистальному є скошений зріз.
Speaker A
Назові повітроводи доступні в різних розмірах. Розмір відповідає внутрішньому діаметру та вимірюється в міліметрах. Діапазон розмірів варіюється від 3 мм до 9.
Speaker A
Але такий класичний старий метод, який, можливо, чули, вимірювання розміру по мізинцю, він не є надійним і його краще не потрібно використовувати, тому що анатомічно не співпадають ці ділянки, а саме носова порожнина, ніздря і мізинець.
Speaker A
Носові повітроводи використовуються як тимчасовий маневр забезпечення прохідності дихальних шляхів. Вони можуть бути використані в різних ситуаціях, навіть в випадку пацієнти, які мають судоми, можна в них використати.
Speaker A
Крім того, носові повітроводи дуже гарний і чи не єдиний, так, один з небагатьох методів, якими можна забезпечити прохідність дихальних шляхів пацієнтам з тризмом м'язів щелеп, жувальних м'язів, так, коли є неможливо відкрити ротову порожнину. І в даному випадку носовий
Speaker A
повітровід, назофарингеальний повітровід може стати тим пристроєм, який рятує життя. Назофарингеальний повітровід добре толерується, тобто переноситься пацієнтами навіть без глибокої втрати свідомості. Якщо порівнювати з наступними інструментальними пристроями, він єдиний може використовуватися в пацієнтів, які мають збережені рефлекси глотки. Тобто, знову ж таки, є його це
Speaker A
перевагою. За рахунок скошеного зрізу, яке є на дистальному кінці, назофарингеальні повітроводи, вони зроблені для введення в праву ніздрю. Тобто автоматично вони підлаштовані в праву ніздрю. Але перш, ніж починати їх вводити, потрібно все-таки виміряти правильний розмір. Для цього ми маємо розташувати дистальний
Speaker A
кінець на біля мочки вуха, а проксимальний в ділянці носа. Бачимо, цей розмір, він є коректним для даного манекена, для даного пацієнта. І після того, як ми визначили розмір, ми обов'язково маємо обробити назофарингеальний повітровід водорозчинним лубрикантом.
Speaker A
Ви пам'ятаєте, що слизова носової порожнини є надзвичайно делікатна, багато васкуляризована, то ми за допомогою лубриканту зменшимо подразнення пошкодження ймовірність пошкодження, а також полегшимо собі забезпечення і просування крізь носові ходи е самої трубки. Для того, щоб ввести повітровід, я нагадаю, ми не говоримо
Speaker A
про травмованих, ми маємо запрокинути голову. Е вільна рука моя неробоча - це є ліва, тому нею я маю натиснути трошечки на кінчик носа, а тоді правою рукою заводимо повітровід з кошеним зрізом до носової перетинки.
Speaker A
Коли ми зайшли в ніздрю, ми маємо розташувати його перпендикулярно та ротаційними такими напівобертовими рухами маємо е зайти в ніздрю і, відповідно, попередньо ми виміряли розмір і тому можемо спокійно вводити його до обмежувача.
Speaker A
Можливим є те, що повітровід не потрібно силоміць просувати крізь носову порожнину. І якщо в якийсь момент е його просування ми почули опір, ми не маємо додавати сили, так? Ми маємо все-таки його звідти забрати з правої ніздрі, так? І тоді вже
Speaker A
спробувати встановити його вліво. Для цього я перебрала повітровід в ліву руку, вже тоді правою рукою великим пальцем розташовую на ніздрі.
Speaker A
Також з кошеним зрізом, так, просуваю його в ніздрю, розташовую перпендикулярно та напівобертовими рухами е просуваю. Але один момент, так? Ви пам'ятаєте, що вигин є на трубці і тому ми маємо зробити поворот на 180 градусів, тому що, як я казала, він
Speaker A
зроблений для правої ніздрі. І якщо будемо використовувати в лівій, маємо зробити такий момент. Після чого далі просуваємо напівобертовими рухами.
Speaker A
При використанні назофарингеальних повітроводів можливі також ускладнення. Е по-перше, у їх використання може спричинити ларингоспазм, блювання. Вони можуть потрапити в стравохід, але це тільки в тому випадку, якщо був невірно виміряний розмір і трубка була задовга для даного пацієнта. Тому я наголошую на
Speaker A
тому, що вимірювання розміру не тільки по діаметру, а ще й по довжині, є дуже важливим і потрібно віднести до цього зі всією серйозністю. Ну і крім того, розумієте, що це є маніпуляція в носовій порожнині, може бути пошкодження слизової носа і,
Speaker A
відповідно, може бути кровотеча з кровоносних судин, які вистилають слизову носової порожнини. Ну і я хочу наголосити на тому, що назофарингеальні повітроводи ні в якому разі не запобігають аспірації. Як вони працюють, ви можете побачити на картинці, а саме побачити, що вони
Speaker A
розташовуються в глотці та запобігають западанню кореня язика та м'якого піднебіння і, власне, можуть виправити ситуацію лише з м'якими тканинами.
Speaker A
Наступним пристроєм є орофарингеальний повітровід. Він схоже працює з назофарингеальним і також має вигнуту будову. Він зазвичай є пластиковий, твердий і на проксимальному кінці він має заглубник або ж обмежувач.
Speaker A
Він показаний для того, щоб розташовуватись в ротовій порожнині і забезпечувати прохідність дихальних шляхів, власне, так само запобігаючи западанню м'яких тканин.
Speaker A
Але є особливість порівняно з попереднім пристроєм - це те, що він використовується тільки в тих пацієнтів, які не мають рефлексів глотки. Тобто тут дуже є ризик, що при встановленні, якщо не вірно оцінений рівень свідомості пацієнта, може початись блювання,
Speaker A
кашель, напруження і так далі. Тому потрібно встановлювати його лише непритомним пацієнтам. Крім того, орофарингеальний повітровід, він може забезпечуватись не лише як метод забезпечення прохідності дихальних шляхів, а й для запобігання перекушування наступних пристроїв, наприклад, при інтубації трахеї.
Speaker A
Орофарингеальні повітроводи, вони доступні в різних розмірах і мають визначатися залежно від тілобудови. Для того, щоб визначити розмір, потрібно розташоувати проксимальну ділянку, тобто обмежувач між різцями, а дистальна має розташовуватись в ділянці кута нижньої щелепи. Як ми бачимо, в даного пацієнта цей розмір є
Speaker A
коректним. Існують також інші варіанти визначення розміру, який так званий метод від м'якого до м'якого, а саме від кута роту до мочки вуха. Тобто отаким чином. Хоча останні дослідження вказують на те, що все-таки метод від твердого до твердого, так, від
Speaker A
різців до кута є більш точним і краще його використовувати все-таки. Перед встановленням нам потрібно запрокинути голову пацієнта і відкрити ротову порожнину. Для цього ми можемо використати метод ножиць, так?
Speaker A
Відкриваємо, при потребі ми маємо очистити ротову порожнину від будь-яких виділень, будь-яких рідин, які можуть нам перешкодити. І після вимірювання розміру, а розмір ми вже виміряли, ми маємо встановити повітровід. В дорослих ми можемо його встановити, здійснивши поворот на 180 градусів.
Speaker A
Для цього ми заводимо повітровід вверх ногами, здійснюємо поворот на 180 градусів та розташовуємо загубник над губами.
Speaker A
Інший метод введення, він рекомендується для педіатричних пацієнтів, але аналогічно може бути використаний і в дорослих пацієнтів. Для цього ми маємо використати шпатель або ж язикотримач.
Speaker A
Тобто шпателем ми маємо притиснути язик для того, щоб не проштовхнути його далі і просто завести повітровід зразу вигином згідно анатомічних структур.
Speaker A
В дорослих можливий варіант і перший, і другий. Незалежно від того, який метод ми використовували, ми маємо все одно бути обережними, щоб не призвести до травмувань слизової ротової порожнини.
Speaker A
Крім того, подивитись, чи немає наприклад, між зубами і повітроводом, який міг би травмуватись. Що стосується ускладнень, то при використанні орофарингеального повітроводу вони також є. І до них належить, наприклад, аналогічно, якщо ми невірно виміряли розмір і повітровід задовгий, він може стимулювати
Speaker A
ларингоспазм, блювання і пошкодження структур, які знаходяться глибше, так, наприклад гортань стравохід. Тому потрібно дуже уважно віднестись до вимірювання довжини.
Speaker A
І зараз на картинці ви можете побачити, як працює орофарингеальний повітровід. Він дуже схоже працює з назофарингеальним, як ви бачите, так, він просто попереджає западання яких тканин і точно не усуває, не запобігає аспірації рідин в дихальні шляхи.
Speaker A
Переходимо до супраглотичних пристроїв і першим її представником є ларингеальна маска. Це вже більш вдосконалений засіб для забезпечення прохідності дихальних шляхів. Складається з трубки, на на проксимальному кінці якої є коннектор стандартний 15-міліметровий.
Speaker A
На дистальному кінці є еластична манжета, яка з'єднується з подовжувачем з клапаном для роздування. І для того, щоб роздути, потрібно використати шприц.
Speaker A
Що стосується кількості повітря, то зазвичай воно вказане на самій ларингеальній трубці або ж на упаковці.
Speaker A
І зазвичай вона дорівнює такій формулі розмір помножити на 10 і відняти 10. Ларингеальна маска може виступати як альтернатива інтубації трахеї, про яку ми поговоримо пізніше, і використовується лише в непритомних пацієнтів.
Speaker A
Перед встановленням ларингеальної маски ми маємо підготувати все обладнання, а саме нам необхідно саме ларингеальні маски, власне. Вони бувають різних розмірів. Зазвичай для дорослих підходить четвертий, п'ятий розмір і розмір визначається по масі тіла. Тобто ми можемо також на самій ларингеальній
Speaker A
масочці подивитися, для якої тілобудови вона розрахована. Крім того, нам буде потрібен шприц, відсмоктувач, мішок амбу, стетоскоп для переоцінки постановки трубки та водорозчинний лубрикант.
Speaker A
Перед постановкою ларингеальної трубки потрібно оксигенувати пацієнта, а також вже власне перед самою постановкою маємо запрокинути голову та після відкриття ротової порожнини оцінити, чи не потрібно провести санацію. Якщо є така потреба, ми маємо її однозначно провести.
Speaker A
Після чого ми маємо вибрати відповідний розмір, забрати заглушку з клапана і повністю спустити повітря з ларингеальної маски.
Speaker A
Причому ми маємо слідкувати за тим, щоб кінці манжетки загонулись догори. Власне, я прошу звернути на це увагу.
Speaker A
Вони мають бути загонуті догори, так ніби човником зроблено. Після того нам потрібно змастити манжетку водорозчинним лубрикантом. Знову ж таки наголошую на тому моменті, що змащуємо лубрикантом тільки з тильної сторони, ні в якому разі не з сторони, де буде потік
Speaker A
повітря, тому що це може призвести до аспірації лубриканту в подальшому в дихальні шляхи. Тому ми змащуємо лубрикантом.
Speaker A
Щоб ввести трубку, ми маємо розташувати палець в ділянці, де з'єднується манжета з трубкою і тримати її як перо. Після чого ми маємо відкрити ротову порожнину методом ножиць та своїм пальцем маємо просунути, ніби як провідник, наш палець, просуваємо її в глотку до опору.
Speaker A
Після чого ми маємо роздути е-е власне манжетку е-е, повітрям. В даній масці ми маємо нагнітати 30 мл повітря.
Speaker A
В нас є контроль, так? Ми бачимо, що маска герметична. І після того, як ми роздули маску, ми маємо оцінити правильність постановки її в дихальних шляхах і наскільки вона функціональна.
Speaker A
Для цього ми маємо під'єднати мішок Амбу. Е-е, бажано ще й використовувати капнограф. І тоді перший натиск на мішок Амбу має супроводжуватись оцінкою аускультативною в епігастрії.
Speaker A
Звичайно, бажано, щоб це робив помічник. Тобто має бути епігастрій і тоді легені білатерально. Після того, як підтвердили правильність постановки трубки, потрібно її зафіксувати, встановити засіб для відперекушування наприклад орофарингеальний повітровід.
Speaker A
І вже тоді вентилювати. Але я нагадую про те, що е-е, ларингеальна маска, вона має використовуватись тільки в пацієнтів без свідомості. Як тільки пацієнт почне на неї реагувати, потрібно бути готовим її забрати з дихальних шляхів, завжди мати під рукою відсмоктувач. І я
Speaker A
наголошую на тому, що ларингеальна маска, вона не запобігає аспірації рідин. Що стосується ускладнень, то вони також можуть бути при використанні ларингеальної маски. Е-е, наприклад, може бути пошкодження зовнішніх структур, на які буде створюватись тиск, власне, манжетою. Особливо це важливо в
Speaker A
тому випадку, якщо перебільшити кількість повітря, яким буде роздута манжетка. Тобто може пошкоджуватись навколишні структури. Ну і крім того, після витягування може спонукатись блювання.
Speaker A
Також потрібно бути до цього готовим. Зараз на малюнку ви можете побачити, як працює ларингеальна маска. Вона так ніби запечатує вхід в гортань і, ну, частково захищає дихальні шляхи, але ми не можемо сказати, що це є повноцінно.
Speaker A
До другого покоління надгортанних пристроїв належить ларингеальна маска i-gel. Вона являє собою таку структуру і особливістю від попередньої ларингеальної маски вона має в тому, що вона має захист від перекушування.
Speaker A
Крім того, що нею можна забезпечити прохідність дихальних шляхів, вона має в своєму складі, в своїй будові ще й прохід для гастрального зонда. І за рахунок цього, тобто ми бачимо, що на дистальному кінці є вихід гастрального зонда, і за рахунок цього
Speaker A
можна провести декомпресію шлунку, що часто є досить таки корисним функціоналом в ларингеальної маски. Що стосується самої ларингеальної маски, то на відміну, знову ж таки, від попереднього пристрою, де ми роздували повітрям, тут сама маска виконана анатомічно і побудована з термопластичного матеріалу,
Speaker A
так, з такого гелю, який під дією температури тіла розм'якшується і за рахунок того досить непогано герметизує.
Speaker A
І коли ми проговорили з вами можливі пошкодження навколишніх тканин попередньою ларингеальною маскою, то тут вже ці ускладнення менш імовірні, тому що набагато менше пошкоджуються тканини.
Speaker A
i-gel також доступні в різних розмірах, і зазвичай для дорослих коректно є третій-четвертий розмір, але потрібно зважати на тілобудову і на вагу, тому що розмір аналогічно підбирається згідно ваги.
Speaker A
Набагато легше в використанні, ніж інші пристрої, тому що не потрібно вже роздувати манжету. Маємо просто також тильну сторону змастити водорозчинним любрикантом.
Speaker A
Е, запрокинути голову, відкрити ротову порожнину та ввести i-gel в глотку. Аналогічно ми маємо переоцінити правильність постановки i-gel е, під'єднавши мішок амбу та провівши аускультацію в епігастрії та білатерально над легенями.
Speaker A
На малюнку ви можете побачити, як працює ларингеальна маска i-gel і як вона розташовується в дихальних шляхах.
Speaker A
Йдемо далі і наступним пристроєм для забезпечення прохідності дихальних шляхів є ларингеальна трубка, яка має дві манжети - проксимальну і дистальну.
Speaker A
Проксимальна роздувається в ротоглотці, дистальна роздувається в стравоході. Е, і аналогічно ви можете побачити, що є вигнута структура, тобто по анатомічній будові.
Speaker A
Е, є різні варіації ларингеальних трубок і дана трубка, вона оснащена ще й е, провідником для гастрального зонду, тобто оцей дистальний кінець, він заходить в стравохід і, відповідно, є можливість проводити декомпресію шлунка.
Speaker A
Це не завжди, але іноді такі варіації трубок можуть бути. Ларингеальні трубки бувають різних розмірів і в дорослих розміри вже визначаються по зросту. Е, зазвичай є кольоровий е, показник, який саме розмір перед нами.
Speaker A
І зазвичай в комплекті йде ще шприц, який також має кольорові відмітки і, відповідно, до розміру. Тобто ми бачимо, що в нас є фіолетова трубочка і е, стільки ж повітря ми маємо нагнітати в манжетки, які будуть відповідати фіолетовому кольору.
Speaker A
Е, після того, як ми оцінили, що цей розмір нам підходить, ми маємо перевірити герметичність ларингеальної трубки. А для цього ми маємо наповнити їх повітрям відповідно до розміру.
Speaker A
Ми оцінили, так, беремо за контрольку, можемо оцінити тут, що манжети є герметичними і тоді маємо повністю їх здути.
Speaker A
Все, ларингеальна трубка готова до введення, але нам потрібно обробити лубрикантом тильну сторону. Чому тильну? Аналогічно з іншими пристроями поміж манжетами зі сторони вигину є простір, так, є отвори, крізь які буде проходити повітря в дихальні шляхи. Тому ми з цього боку маємо
Speaker A
обробити лубрикантом. Далі ми маємо запрокинути голову, відкрити ротову порожнину. Трубка досить-таки щільна, тому тут немає потреби встановлювати палець як провідник. Ми просто просуваємо її в глотку до того, як вона стане на місце і маємо слідкувати за стрічками чорними,
Speaker A
які вказують на розташування ларингеальної трубки коректне. Друга має бути між зубами. Після того роздуваємо манжети повітрям.
Speaker A
Бачимо, вона трошечки може підскочити, це є нормально. Під'єднуємо до коннектора мішок Амбу та аналогічно з попередніми вентилюючи ми маємо оцінити правильність постановки за допомогою аускультації.
Speaker A
Всі надгортанні пристрої, вони мають певні недоліки та обмеження у використанні. До прикладу, вони не будуть ефективно забезпечувати вентиляцію при опору в дихальних шляхах.
Speaker A
Це може бути наслідком набряку легень, бронхообструкції, хронічного обструктивного захворювання легень. І тому там вже інші методи потрібно обирати для забезпечення прохідності і вентиляції.
Speaker A
Якщо говорити про стан зупинки кровообігу під час серцевої і легеневої реанімації, е-е не завжди буде можливо проводити безперервні компресії грудної клітки, використовуючи надгортанні пристрої, тому що знову ж таки може повітря проходити повз манжетку і зменшуватись ефективність вентиляції.
Speaker A
Крім того, якщо використовувати ті пристрої в пацієнтів з е-е пригніченою свідомістю, але які ще мають збережені рефлекси глотки, гортані, то є ризик кашлю, блювання, ларингоспазму. Також на це потрібно зважати.
Speaker A
Е-е ну і останньою останнім недоліком надгортанних пристроїв є те, що вони не запобігають аспірації. Так, частково вони можуть запобігати регургітації і частково аспірації, але повноцінно не запобігають цьому. Тому вони не є ідеальними і потрібно завжди розглядати ще інші варіанти.
Speaker A
В тому випадку, якщо неможливо забезпечити адекватну прохідність дихальних шляхів надгортанними пристроями, е-е потрібно вже перейти до е-е ймовірної інтубації трахеї або інших е-е засобів і пристроїв, які будуть коректними в тій ситуації.
Speaker A
Е-е ендотрахеальна інтубація також має свої недоліки. По-перше, це те, що є ризик постійного зміщення трубки, навіть коли вдало було заінтубовано, десь якась зміна положення, зміна голови, е-е положення навіть може призвести до зміщення ендотрахеальної трубки. Тобто це є таким недоліком, за яким постійно
Speaker A
потрібно дбати. Крім того, є ризик невдалих спроб і, відповідно, затягування е-е вентиляції пацієнта. Ну і крім того, е-е саму навичку інтубації трахеї важко здобути і потрібно постійно поновлювати, щоб е-е мати той досвід, який буде потрібен для е-е коректного забезпечення інтубації
Speaker A
трахеї. Але разом з тим інтубація трахеї має безліч переваг. Е-е лише інтубація трахеї може повністю запобігати аспірації і частково знижувати регургітацію.
Speaker A
Е-е, нас найбільше цікавить аспірація, так, і це дійсно е-е може бути попереджено. Крім того, в стані зупинки кровообігу під час серцево-легеневої реанімації є можливість проводити асинхронно компресію грудної клітки та вентиляції буде е-е цим методом це буде проводитись ефективно.
Speaker A
Е-е, ну і крім того, ми говорили про обмеження надгортанних пристроїв, то в даному випадку, якщо є опір дихальних шляхів, є зниження податливості грудної клітки, то саме інтубація трахеї може забезпечувати ефективно вентиляцію легень.
Speaker A
Перед проведенням інтубації трахеї потрібно розглянути потребу для проведення швидкої послідовної індукції, що в себе включає анальгоседацію та міорелаксацію, а також преоксигенацію.
Speaker A
Але в цьому немає необхідності у випадку зупинки кровообігу, або ж якщо пацієнт знаходиться в глибоко коматозному стані і потребує швидкої відновлення прохідності дихальних шляхів.
Speaker A
Для проведення інтубації трахеї необхідно підготувати обладнання. Почнемо з ендотрахеальної трубки. Це гнучка трубка, вона відкрита на обох кінцях. Проксимальний кінець має стандартний адаптер 15-міліметровий.
Speaker A
Е-е, кінець трубки, який вставляється в трахею, має скошений зріз і вічко Мерфі. Балонна манжета герметизує трахею і запобігає аспірації рідинами і мінімізує витік повітря під час вентиляції.
Speaker A
Манжета прикріплюється до клапана з портом і до якого можна під'єднати стандартний шприц. Маркування на трубці вказують на внутрішній діаметр е-е в міліметрах.
Speaker A
Довжина трубки також є градуйована і вказана в сантиметрах на рівнях. Рекомендовані розміри ендотрахеальних трубок є сім-вісім для чоловіків по внутрішньому діаметру і близько сім, іноді шість з половиною міліметрів для жінок.
Speaker A
Для полегшення інтубації трахеї ми можемо використати стилет, який буде дозволяти нам забезпечувати будь-яку конфігурацію, будь-яку форму ендотрахеальної трубки. Для цього ми маємо розмістити його в ендотрахеальній трубці, але лише до вічка Мерфі, ні в якому разі, щоб він не виходив за межі
Speaker A
трубки. Для його фіксації ми маємо його загнути і тоді вже забезпечити форму, яка нам буде потрібна. Досить зручно, щоб це було схоже на хокейну ключку, так? От тут є рівний простір, а вже на дистальному кінці ми загинаємо приблизно
Speaker A
на 45 градусів. Це найбільш зручно для мене, можете підібрати кожен свою конфігурацію. Для візуалізації голосової щілини під час інтубації трахеї нам буде потрібен ларингоскоп. Він зазвичай є стандартної будови, хоча можуть бути різні марки, але є спільні риси в них. Він має
Speaker A
рукоятку, де розміщені батареї для джерела світла. До рукоятки прикріплюється клинок, який має відповідно і лампу.
Speaker A
Перед використання обов'язково потрібно перевірити, чи працює ларингоскоп і вибрати відповідно модифікацію клинка, тому що клинки доступні в двох типах.
Speaker A
Перший варіант - це є вигнутий типу Макінтош, найбільш розповсюджений з них, або ж може бути прямий клинок типу Міллера. Вони доступні в різних розмірах, бачимо, це є дитячий, це є дорослий клинок.
Speaker A
Їхня особливість в тому, що вони по-різному функціональні і на даній картинці ви можете побачити, що саме вигнутим клинком при прямій ларингоскопії ми заходимо в валекулу, простір між коренем язика та надгортанником і будемо підтягувати корінь язика.
Speaker A
Якщо ж ми будемо використовувати прямий клинок, то ним ми захоплюємо надгортанник і підтягуємо сам надгортанник.
Speaker A
Ендотрахеальна трубка може бути введена в трахею через рот або ж через ніс. Зараз ми з вами розберемо лише оротрахеальну інтубацію, яка є найбільш розповсюдженою.
Speaker A
Перед тим, як інтубувати, ми маємо підготувати необхідне обладнання і його перевірити. Тобто ми перевіряємо, чи працює наш ларингоскоп.
Speaker A
В ларингеальній трубці, прошу вибачення, в ендотрахеальній трубці ми маємо перевірити манжету. Для цього маємо ввести близько 10 мл повітря та оцінити манжету на герметичність. Ми бачимо, що вона є герметичною.
Speaker A
Після чого маємо її роздути. Далі дивимось, чи в нас є все необхідне. Нам ще має бути потрібен мішок амбу, відсмоктувач завжди під рукою, фіксатор, стетоскоп. Ну і також маємо використати дуже добре, якщо ми використаємо капнограф, хоча б колориметричний
Speaker A
детектор, який нам вкаже на правильність постановки трубки. Після того, як готове обладнання, ми маємо підготувати пацієнта. За необхідності маємо провести швидку послідовну індукцію, преоксигенацію а також оглянути ротову порожнину.
Speaker A
Ми маємо запрокинути голову, відкрити ротову порожнину. За наявності протезів ми маємо їх видалити і оцінити потребу в санації. Якщо така потреба є ми маємо її однозначно провести. І постійно під рукою в нас має бути відсмоктувач.
Speaker A
Відсмоктувач не обов'язково мануальний, це можуть бути і вакуумні, електричні відсмоктувачі. Ларингоскоп маємо тримати в лівій руці.
Speaker A
Чотири пальці охоплюємо ручку, великим притримуємо. Відкривши ротову порожнину, маємо завести ларингоскоп з правого кута і відсунути язик ліворуч.
Speaker A
Нагадую, що ми користуємось ларингоскопом типу Макінтош, і тому його кінчик ми маємо розташувати в валекулі між коренем язика та надгортанником.
Speaker A
Візуалізувати голосову щілину нам потрібно і обов'язково проводити інтубацію під контролем зору. Після чого правою рукою ми маємо завести ендотрахеальну трубку і обов'язково під контролем зору балоном пройти крізь голосову щілину.
Speaker A
Лише після того ми можемо забрати клинок. Якщо ми використовуємо стилет, ми маємо його також забрати, але прошу звернути увагу, рука постійно фіксує трубку.
Speaker A
Наступним кроком ми маємо роздути манжету. Перевіряємо, що вона працює і аж тоді маємо під'єднати мішок Амбу.
Speaker A
Але перш ніж зробити перший натиск на мішок Амбу, маємо попросити, щоб наш асистент нам допоміг і проаускультував в епігастрії, тобто перший натиск має супроводжуватись аускультацією епігастрія і два наступних білатеральною аускультацією легень.
Speaker A
Після того, як постановка трубки була підтверджена, тобто вона була правильно підтверджена, потрібно трубку зафіксувати. Для цього маємо використовувати або комерційні пристрої, або підручні засоби, наприклад, бинт чи пластир. Зрозуміло, що я трубку не можу відпустити, тому бажано, щоб це робив
Speaker A
хтось з асистентів, так, хтось помічник. Ну і крім того, потрібно встановити якийсь пристрій в ротову порожнину, щоб запобігти перекошуванню. Це може бути навіть звичайний орофарингеальний повітровід.
Speaker A
На даному майстер-класі ми розібрали основні методи забезпечення прохідності дихальних шляхів у нетравмованого пацієнта.
Topics:прохідність дихальних шляхівназофарингеальний повітровідорофарингеальний повітровідларингеальна маскаi-gelінтубаціясимуляціямедична освітареанімаціяTESIMED











