Урок з української мови про іменник: наголоси, відміни, закінчення та винятки у вживанні.
Key Takeaways
- Правильне вживання наголосів у іменниках є ключовим для правильного відмінювання.
- Закінчення іменників залежать від їх групи, роду, значення та наголосу.
- Власні назви населених пунктів можуть мати паралельні варіанти закінчень з різним значенням.
- Іменники з префіксами та складні слова мають свої особливі правила наголошування.
- Відмінювання прізвищ іменникового типу підпорядковується правилам першої відміни.
What the video covers
- Огляд особливостей іменників другої, третьої та четвертої відмін.
- Вивчення правил наголосів у складних іменниках та іменниках з префіксами.
- Розбір родового відмінка іменників другої відміни, особливо чоловічого роду.
- Пояснення правил вибору закінчень а, я, у, ю в різних групах іменників.
- Розгляд винятків у наголосах та закінченнях, зокрема у власних назвах і казкових персонажах.
- Вивчення паралельних варіантів закінчень у назвах населених пунктів та їх вплив на значення.
- Особливості відмінювання чоловічих та жіночих прізвищ іменникового типу.
- Пояснення утворення імен по батькові з суфіксом -ович та винятки у вживанні.
- Практичні поради для правильного вибору закінчень у контексті речень.
- Заключні побажання та фразеологізми для кращого запам’ятовування матеріалу.
Chapters
- 00:00Вступ та огляд теми іменника
- 03:05Родовий відмінок іменників другої відміни
- 06:10Закінчення а та я в іменниках
- 09:05Винятки у наголосах та закінченнях
- 12:35Паралельні закінчення у власних назвах
- 15:19Назви частин тіла та збірні іменники
- 18:02Приклади вживання закінчень у контексті
- 23:20Відмінювання прізвищ іменникового типу
- 26:52Імена по батькові та їх особливості
- 34:23Підсумки та побажання
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Друзі, привіт. Продовжуємо наші заняття. Сьогодні закінчуємо іменник. [музика] Частину тем, підтем, які відносяться до іменника, ви розглянули на попередньому уроці. А сьогодні розглядаємо ще інші особливості іменників, [музика] зокрема другої та третьої і четвертої відміни. [музика] Але перш ніж перейдемо до розгляду теми,
Speaker A
пам'ятаєте, ми вивчаємо з вами наголоси і сьогодні далі запам'ятовуємо наголоси в іменниках. Наголоси в іменниках з двома коренями.
Speaker A
Для прикладу гуртожиток, літопис, рукопис, чорнозем, чорнослив. Складні слова. [музика] Сполучаються голосним о і в більшості складних слів саме наголос падає на цей сполучний голосний. Але, звичайно, є винятки. Як же без них в українській мові? Благовіст.
Speaker A
Благовіст, тобто приємна, логічний наголос падає якраз на цю частину. Листопад падає. В якому б значенні ми не вживали це слово, чи як назва місяця, чи як процес опадання листу. Листопад і шляхопровід.
Speaker A
Провід. Від частинка остання. І до цього ж правила відносимо, наголошуємо прислівник босоніж. [музика] Теж він складний. Знову ж таки, наголос падає на сполучний голосний.
Speaker A
І ще в іменниках згрупувала, так, слова із префіксами, щоб легше вам було орієнтуватися у цих словах.
Speaker A
Отже, наголос на префіксах при у словах причіп, приморозок. Наголос у словах із префіксом пере і наголос падає на другий е у префіксі.
Speaker A
Перекис, перепад, перепис. Але виняток також переляк. Ляк, лякатися, переляк. Отже, запам'ятовуємо ці іменники, куди саме падає наголос, залежно від того, чи це складний іменник, чи є в ньому префікс, чи немає.
Speaker A
Ну і далі переходимо до іменників. Іменників ще раз другої відміни. Ви пам'ятаєте, перепрошую, що до цих іменників відносимо ті, [музика] які чоловічого роду з закінченням нульовим або о, і також іменників середнього роду з різними закінченнями, але найбільше особливостей в іменниках
Speaker A
чоловічого роду. Отже, розглядаємо родовий відмінок іменників другої відміни, тому що дуже часто помиляємося, яке закінчення потрібно підбирати.
Speaker A
[музика] Ну, для прикладу, правильно, як сказати, коридору чи коридора. Погодьтеся, дуже часто задумуємося над такими іменниками.
Speaker A
Отже, розглядаємо певні правила, згруповуємо їх, щоб було легше зорієнтуватися і логічно міркувати, коли визначаєте [музика] те чи інше закінчення.
Speaker A
Отже, закінчення а, я в родовому відмінку, ще раз повторюю, іменників другої відміни [музика] мають іменники на позначення назв істот і також персоніфікованих істот. Для прикладу учителя, ведмедя, мороза, якщо це казковий персонаж, вітра, знову ж таки, якщо це казковий
Speaker A
персонаж. Якщо казкові персонажі, то зрозуміло, пишемо з великої літери. Також закінчення ая мають [музика] назви чітко окреслених предметів, які ми можемо уявити і ті, що піддаються лічбі, тобто можемо порахувати. Для прикладу олівця, малюнка, цвяха, портфеля, блокнота.
Speaker A
Закінчення ая мають також іменники на позначення назв дерев: клена, бука, дуба, бо, погодьтеся, теж вони мають свої властивості, тобто можемо відрізнити одну деревину від іншої.
Speaker A
Ну і також терміни здебільшого мовознавчі та математичні, але іноді і фізичні теж мають закінчення. А для прикладу ромба, відмінка префікса, атома — фізичне теж поняття і як винятки виду, роду, способу, синтаксису і складу.
Speaker A
Закінчення ая мають також іменники на позначення назв річок, водних об'єктів, у яких наголос падає на закінчення.
Speaker A
Іноді, щоб правильно визначити закінчення, дійсно потрібно дуже уважно подивитися, куди падає наголос. Бо, для прикладу, Дунаю, Рейну, але Дінця, Дніпра, наголос в цих іменниках на позначення назв річок падає на закінчення.
Speaker A
І в таких іменниках буде писатися закінчення або ж а, або я, залежно від того, якої групи цей іменник.
Speaker A
Закінчення ая мають також іменники на позначення назв будівель. Знову ж таки, з наголосом на закінченні: гаража, млина, хліва, бліндажа.
Speaker A
Мають закінчення ая також міри довжини, ваги, часу, місяці, дні тижня, ну і також грошові одиниці. Для прикладу кілометра, кілограма, вівторка,
Speaker A
долара. І закінчення ая мають також назви населених пунктів. Для прикладу Львова, Луцька, Галича. Але якщо ці назви складені, тобто складаються з двох слів, для прикладу Кривий [музика] Ріг, тоді в родовому відмінку оте друге слово іменник буде мати закінчення у. Це як винятки, ще
Speaker A
раз, складені назви на позначення населених пунктів. Якщо підсумувати, то ще раз закінчення ая мають ті іменники, які позначають конкретні якісь предмети, не абстрактні, а конкретні. [музика] Те, що обмежується зором, те, що чітке.
Speaker A
Ну і відповідно закінчення ую мають іменники, [музика] які позначають збірні поняття. Для прикладу, ансамблю, класу, саду.
Speaker A
Але зверніть увагу, садка. Тобто, якщо сад великий, не обмежується зором, наголос падає на корінь саду, то тоді ми вживаємо його закінченням у. Але садка —
Speaker A
зменшено пестливе значення має цей іменник, тому що в ньому є суфікс к. І наголос, якщо ви звернули увагу, падає на закінчення. Отже, ті іменники, де наголос падає на закінчення, іноді як винятки, іноді ось такі правила зменшено пестливе значення надають ці
Speaker A
суфікси, мають закінчення а. Знову ж таки, закінчення ую мають абстрактні іменники, які позначають процеси, стани, властивості. [музика] Для прикладу спорту, експорту, конфлікту, екзамену.
Speaker A
І як винятки, знову ж таки, ривка, стрибка, стусана. Думаю, ви вже здогадалися винятки, тому що наголос падає на закінчення.
Speaker A
Закінчення ую позначають також в іменниках на позначення назв трав'янистих рослин та кущів: барвінку, жасмину, любистку, звіробою, але вівса. Знову ж таки наголос на закінчення.
Speaker A
Якщо ми терміни математичні, мовознавчі, деякі фізичні віднесли до закінчення ая, то інші хімічні, зокрема літературознавчі.
Speaker A
Більшість все-таки фізичних вживаються закінченням ую, для прикладу, аналізу, синтезу, імпульсу, епосу модернізму. Закінчення ую мають також назви річок, озер з ненаголошеним закінченням. Я вам наводила уже приклади Дунаю, Рейну, тому що наголос на основі.
Speaker A
І також закінчення ую мають назви, іменники на позначення назв будівель з наголосом на основі. Бо пам'ятаєте, назви будівель, де наголос падає на закінчення, вживаються закінченням ая, але для прикладу закінченням ую: палацу, вокзалу, заводу, коридору — те, що я ставила вам запитання
Speaker A
на початку нашого уроку. Ну, як винятки, пам'ятаєте, млина, гаража, тому що наголос на закінчення.
Speaker A
І також закінченням ую вживаються іменники на позначення назв речовин, [музика] матеріалів, ті, що мають властивість переливатися, пересипатися. Для прикладу, азоту, цукру, цементу, але знову ж таки хліба, якщо в множині іменники хліба, білка і закінчення ою мають також [музика]
Speaker A
іменники, власні назви на позначення назв територій та країн. Для прикладу Донбасу, Криму, Іраку. І закінчення [музика] ую мають також іменники на позначення спортивних ігор та танців. [музика] Більшість боксу, біатлону, хокею, вальсу, але знову ж таки козачка, гопака,
Speaker A
і серфінга як спортивне знаряддя. Але новий правопис нам трішки ускладнив вивчення цієї теми, тому що визначили [музика] сім іменників, які можуть вживатися з паралельним закінченням.
Speaker A
Це іменники на позначення, власні назви, на позначення населених пунктів, які, ще раз повторюю, мають цілком закономірні варіативні закінчення, паралельні.
Speaker A
Амстердаму і Амстердама. Гомелю, Гомеля. Ліверпулю, Ліверпуля. [музика] Лондону, Лондона. Мадриду — Мадрида. Парижу, Парижа і Чорнобилю, Чорнобиля.
Speaker A
Тому ось ці іменники потрібно запам'ятати, враховуючи те, що вони можуть вживатися з різними закінченнями. І воно цілком закономірне.
Speaker A
Але іноді від того, яке закінчення ми використовуємо, впливає також і на значення іменника.
Speaker A
Для прикладу, якщо Алжир — місто, то назви населених пунктів, пам'ятаєте, казали, вживаються закінченням Алжира. Але якщо це Алжир вже країна, то тоді вже вживаємо його значенням країни і закінченням у.
Speaker A
Для прикладу теж Рима закінченням а, якщо це місто, і Риму, [музика] якщо країна. Нью-Йорка, якщо це місто, і Нью-Йорку, якщо це штат. Дуже часто ось такі завдання на НМТ подаються не як окремі рядки, а в контексті, тобто речення. Ну,
Speaker A
а погодьтеся, в реченні ми маємо зорієнтуватися, про що йде мова, чи про країну [музика] чи про місце.
Speaker A
з якими їх вживаємо. Ну і те, що нове в правописі до цієї ж теми, ну, можливо, наголошуємо на цьому, назви соціальних мереж вживаються із закінченням уюстаграму, [музика] Фейсбуку, Ютубу, Телеграму і подібне.
Speaker A
Ви пам'ятаєте, що ви складаєте НМТ вже цього року за новим правописом. І закінчення А я теж можливо ще наголошуємо на цьому мають іменники на позначення назви машин їхніх деталей, для прикладу мотора, винта, мопеда.
Speaker A
Також назви частин тіла [музика] і органів: шлунка, хребта. нігтя, тобто те, що чітке. [музика] Ми ж відрізнимо ніс від шлунка, але знову ж таки мозку, попереку стравоходу.
Speaker A
Ну і закінчення ую мають також іменники на позначення назв, установ, закладів, організацій. Тут іноді теж діти вагаються, яке закінчення вибрати, бо для прикладу університет начебто щось чітке.
Speaker A
Насамперед слово університет ми сприймаємо як навчальний заклад, установа. Не чітка, конкретна споруда, а установу.
Speaker A
Тому вживаємо закінченням університету, парламенту. І також закінченням ую вживаємо іменники на позначення [музика] явищ, природи та стихій. Для прикладу, вітру, морозу.
Speaker A
Пам'ятаєте, на початку я казала, якщо вживаємо ці іменники в значенні персоніфікованих істот, як казкових персонажів, то пишемо їх закінченням а і відповідно з великої літери. [музика] Якщо ж просто розуміємо явища природи, то вживаємо закінчення [музика] у.
Speaker A
І складні слова зазвичай теж вживаються закінченням у рукопису, родоводу, зорепаду. Іноді теж закінчення вже в загальних назвах залежить від того, яке поняття ми розуміємо.
Speaker A
[музика] Чи це, для прикладу, одиничне якесь поняття, чи, можливо, збірне? [музика] Чи це щось чіткіше, чи, можливо, ну, якась якийсь процес, якась хвороба.
Speaker A
Для прикладу, алмаза, якщо це в значенні коштовний камінь, і алмазу, якщо це просто мінерал.
Speaker A
апарата, якщо це прилад, і апарату державного апарату, якщо це розуміємо якусь установу. [музика] Бала, якщо це одиниця виміру, чітке щось, пам'ятаєте, так? І балу, якщо це святковий вечір, каменя, якщо це одиничне значення в контексті і каменю, якщо це збірне.
Speaker A
Отже, якщо складаємо речення зі словом камінь, то на будівництво не привезли каменю. Тобто розуміємо збірне, щось багато, бо якщо будемо возити по одному, то дуже дорого буде коштувати те житло.
Speaker A
Для прикладу теж рака, якщо це тварина, і раку, якщо хвороба. [сопіння] Перелік таких слів досить великий, подається у правописі, але я думаю, якщо навіть ви послухали ось ті пояснення, зорієнтувалися ще раз, щось чітке, то тоді ми його вживаємо закінченням а або
Speaker A
я. Якщо це збірне якийсь процес, то тоді вживаємо закінченням у або ж ю. Ось такі в нас проблемні іменники другої відміни.
Speaker A
Ее, отож, ще раз. Насамперед думаємо, куди падає наголос, чи на закінчення, тому вживаємо тоді закінчення ая.
Speaker A
[музика] Якщо на основу слова, то думаємо, чи чіткі предмети, назви конкретних понять, чи абстрактні поняття чи можливо збірні.
Speaker A
Ну і наголошуємо те ще на знахідному відмінку іменників другої відміни, бо якщо це назви істот, то в знахідному відмінку знахідний відмінок вживається переважно з формою родового відмінка.
Speaker A
А якщо це названий істот, то вживаємо тоді з формою називного відмінка. Знаходжу знахідний, пам'ятаєте? Знаходжу кого? Брата родовому. Відмінку брата.
Speaker A
І що знаходжу зошит, [музика] для прикладу, якщо це назва не істоти. Ее, ну, тут презентації те, щоб краще, яскравіше вам запам'ятати ось ці іменники закінченням ая, у Ю, підібрала теж такі ілюстрації для того, щоб ви наочно побачили, що іноді закінчення
Speaker A
залежить від значення. Ну, для прикладу, магазину, якщо це заклад торгівлі, і магазина, якщо це деталь автомата.
Speaker A
Для прикладу, світязю закінченням ю, якщо це назва озера, але світязя, якщо це назва населеного пункта [музика] села.
Speaker A
Вашингтону, якщо це штат, і Вашингтона, якщо це місто. Борщун, якщо це страва, має властивість переливатися, пересипатися. І борща, якщо це прізвище, [музика] власна назва, розуміємо істоту.
Speaker A
Ну і для прикладу галасу, якщо [музика] це крик, абстрактне поняття, і галаса, якщо це [музика] прізвище. Ну і переходимо тепер до іменників третьої відміни.
Speaker A
І пам'ятаєте, до третьої відміни відносимо ті іменники жіночого роду з нульовим закінченням в називному відмінку. І як виняток, до цієї відміни відносимо також іменник мати. Тому що в непрямих відмінках цей іменник буде мати ті ж самі закінчення, що і інші жіночого
Speaker A
[музика] роду. Ее при відмінюванні іменників третьої відміни, в принципі, немає нічого такого складного. Єдине, звертаємо увагу на орудний відмінок, [музика] бо пам'ятаєте, що в орудному відмінку орудний такий особливий. Я вже про це нагадувала на попередньому уроці, що іноді тут є такі певні моменти, на які
Speaker A
потрібно зважати. Отже, може відбуватися в цих іменниках подовження в уродному відмінку, може не відбуватися, ну, і в деяких іменниках може писатися апостроф.
Speaker A
Зважаємо на те, яким приголосним закінчується основа іменника в називному відмінку, тобто в початковій формі. Ну і зважаємо на те, скільки тих звуків приголосних, чи один, чи два, бо від цього залежить ще раз оте подовження.
Speaker A
Отже паралельно бачите розглядаємо тему, яка пов'язана із орфографією. Ну, але що потрібно ще зважити також до цих іменників? [музика] У родовому відмінку, пам'ятаєте, за новим правописом у родовому.
Speaker A
Зазвичай ми їх вживали закінченням [музика] і, ну, для прикладу, незалежності, смерті, [музика] гідності. Але за новим правописом у родовому відмінку вони можуть мати також цілком закономірне закінчення и. Отже, незалежности, гідності, смерти, хоробрости.
Speaker A
Ну, трішки дивне для нас, але за 5ть років ми вже мали звикнути, тому не забувайте про це.
Speaker A
Ну і більше говоримо детальніше про той орудний відмінок, де я сказала, можуть бути різні орфограми.
Speaker A
Отже, якщо основа іменника закінчується збігом двох приголосних, для прикладу радість, смерть, два приголосних, ми пам'ятаємо, що українська мова уникає збігу кількох приголосних. Тому в цих іменниках [музика] ніякого подовження не відбувається, тому що ще раз три приголосних це вже
Speaker A
нагромадження важкої для вимови групи приголосних. Тому ще раз, якщо початковій формі в називному відмінку приголосних звуків два в кінці слова, подовження ніякого не відбувається. [музика] Але якщо навпаки основа іменника закінчуються одним приголосним, для прикладу ніч, [музика] піч, сіль, то
Speaker A
тоді в орудному відмінку між двома голосними, пам'ятаєте ось цю загальну умову для подовження, [музика] приголосний останній буде подовжуватися.
Speaker A
Сіллю, нічу пічу тінью. І якщо основа іменника закінчується на губний приголосний, а фонетику ми з вами вже розглядали, губні приголосні маєте пам'ятати бпмф.
Speaker A
То в орудному відмінку після цих приголосних будемо писати апостроф кров'ю, любов'ю, верфю. І до цього ж, до цієї орфограми відносимо отой іменник матір'ю. Бо після R так само перед ю буде писатися апостроф. Роздільна вимова.
Speaker A
Отже, в іменниках третьої відміни особливий такий, ще раз підсумовуємо, орудний відмінок. Ну і іноді, на жаль, діти плутають закінчення іменників третьої відміни, ще раз жіночого роду, із іменниками другої відміни у формі множини. множини родового відмінка.
Speaker A
Пам'ятаємо, що іменники третьої відміни жіночого роду так мають в родовому відмінку множини закінчення ей. Ну, для прикладу, подорож в родовому відмінку множини подорожей.
Speaker A
Галузь в родовому відмінку множини галузей магістралей. І як виняток іменник [музика] матерів, закінчення ів. Ну, але ж ви пам'ятаєте іменник матір. Ми казали мати - це виняток.
Speaker A
А іменники в родовому відмінку множини другої відміни, тобто чоловічого роду, зазвичай мають закінчення ів. Біль.
Speaker A
Пам'ятаєте, що це іменник чоловічого роду? Отже, в родовому відмінку множини він буде звучати болів, продажів, олівців, зошитів, те, що ви, напевно, частіше [музика] чуєте.
Speaker A
Але знову ж таки винятки гостей, коней грошей. Як винятки запам'ятуємо ось ці три іменники чоловічого роду.
Speaker A
Ну і декілька слів теж скажемо про відмінювання іменників, які мають [музика] лише форму множини. Пам'ятаєте, є іменники, які мають лише форму однини і лише форму множини. На чому наголошуємо?
Speaker A
Ее іноді ось ті іменники можуть мати теж паралельні закінчення в орутному відмінку. знову ж таки орудний, бо він особливий.
Speaker A
Для прикладу, закінчення ами мають е ті, які в називному відмінку мають закінчення а або ж и вила. Тому в орудному відмінку кажемо вилами.
Speaker A
Сходи сходами. Веселощі після шиплячого закінчення і в називному відмінку множини. [музика] Тому в орудному буде форма веселощами, радощами.
Speaker A
І закінчення ями в орудному відмінку будуть мати ті, які в називному мають закінчення і або ї. Графічне [музика] є.
Speaker A
Для прикладу вінцями, коноплями, граблями. Але ще раз, деякі іменники в цьому грудному відмінку мають паралельні закінчення. Про це теж варто пам'ятати, якщо ви виконуєте те завдання, де допущена орфографічна помилка. Для прикладу можемо сказати ворічми й воротами, грішми й грошима,
Speaker A
гусьми, дверьми і дверима, дітьми. [музика] курми, людьми, саньми й саянями, сіньми, штаньми [музика] і штанами. Рідше вживаються теж штанями.
Speaker A
Отже, деякі мають навіть по три паралельні форми. І що наголошуємо, бо теж дуже часто є завдання саме на це, що в місцевому відмінку множини іменники вживаються закінченням ах, ях [музика] в українській мові. Для прикладу, на воротах [музика] рідше може
Speaker A
бути на воротях. На штанах. Рідше на штанях, бо казали, що увородному відмінку цей іменник має паралельні форми.
Speaker A
на граблях, у дверях, на вилах. Отже, ще раз, місцевий відмінок позначаємо собі теж, [музика] що він тільки в формі множини вживається закінченням ах, ях, бо іноді вживають закінчення ам яям, пам'ятаємо, що це росіянізм і допускається в такому випадку граматична помилка. Ну, і
Speaker A
розглянемо ще закінчуємо вже іменник. Творення і відмінювання чоловічих та жіночих імен [музика] по батькові. Те щороку на ЗНО чи в форматі НМТ [музика] є одне із таких завдань. Знову ж таки, найчастіше це завдання ее з пропусками, де потрібно підібрати правильну форму.
Speaker A
Ну і пам'ятаємо, що потрібно знати теж можливо до тих змін, які відбулися в правописі, що іменник іля у формі кличного відмінку має форму ілле.
Speaker A
Іменник [музика] ігор Ігорю, оскільки це вже іменник м'якої групи. Так, іменник [музика] Олег у кличному відмінку має паралельні форми. Олегу за правилами, оскільки це слово іншомовного походження, основа якого закінчується на г і як паралельна форма. Олеже, бо ми
Speaker A
вже звикли до того, що наші власні іменники, основи яких закінчується на гкх, мають властивість чергуватися. Ну і вже, скажімо так, ми підлаштували цей іменник під себе. Отже, Олеже, це вже ось та наша така прийнята форма, де відбулися чергування, відбулося
Speaker A
чергування приголосних. Ну і розглядаємо чоловічі та жіночі прізвища [музика] іменникового типу. Іменникового типу - це ті, які мають закінчення а-я в називному відмінку. Якщо це прізвище іменникового типу, то відповідно вони змінюються так, як будь-які іменники першої відміни, бо пам'ятаємо, що саме
Speaker A
іменники першої відміни мають закінчення ая. Ну і відповідно до того, якої групи, бо для прикладу, якщо прізвище сорока, основа закінчується приголосним К.
Speaker A
[музика] Він твердий, тому ми змінюємо це прізвище так як відповідний іменник першої відмінни твердої групи.
Speaker A
Сороки. Не забуваємо, що в давальному і в місцевому в такому випадку будуть відбуватися чергування приголосних.
Speaker A
Дали кому? Сороці. На кому? Місцевий на сороці. Ну і особливість кличного сорока або ж форму називного відмінка.
Speaker A
Якщо ви для прикладу власний іменник [музика] поєднуєте загальною назвою друже, сорока або ж якщо саме прізвище, то тоді можемо використати закінченням о сороко, як і в загальній назві.
Speaker A
Якщо це іменник м'якої групи, для прикладу, прізвище киселиця. Я пом'якшує приголосний, тому це іменник м'якої групи.
Speaker A
Знову ж таки, особливий тутрудний відмінок. Моворудному відмінку цей іменник буде мати закінчення ею, як і інші перші відміни м'якої групи. Ну і кличному [музика] ще раз або форму називного відмінку киселиця, або киселице.
Speaker A
Ну і для прикладу прізвище кича. Основа закінчується на шиплячий приголосний, тому його змінюємо так, як будь-який іменник першої відміни мішаної групи.
Speaker A
Для прикладу, груша. Кичі в родовому вдавальному кичею, грушею закінчення е, оскільки це іменник мішаної групи. Ну і знову ж таки в кличному або форма називного кича, або закінчення е. Те, що властиве для [музика] більшості іменників чи для всіх
Speaker A
іменників першої відміни, залежно від групи. Якщо це чоловічі прізвища іменникового [музика] типу, але які закінчуються на о та приголосний, то вони вже відмінюються так, як і інші іменники чоловічого роду другої відміни.
Speaker A
Для прикладу, забудько, ну і для порівняння батько. В родовому батька забудька. В давальному пам'ятаєте про те, що можуть мати паралельні закінчення забудькові за будь-ку. Пам'ятаємо теж, оскільки це назва істоти, тому на першому місці використовуємо найчастіше те закінчення [музика] ові, але як
Speaker A
паралельне може бути у. Ну і в кличному забудько або забудь ку. І для прикладу кравчук.
Speaker A
Кравчука в родовому закінчення а, оскільки це істота. Кравчукові кравчуку паралельні форми в давальному і в місцевому відмінках. Кравчуком закінчення ом в орудному, оскільки це іменник [музика] твердої групи. За аналогією батьком проводили вже паралель. І у кличному кравчук, тобто
Speaker A
форма називного відмінка, або ж кравчуку. Якщо це іменник м'якої групи для прізвищ для прикладу прізвище [музика] круть, то й буде змінюватися іменник другий відміни м'якої групи. Для прикладу олівець олівця тому крутя. [музика] Крутеві крутю давальному відмінку і місцевому паралельні форми.
Speaker A
І у кличному круть. Форма називного або закінчення ю. Крутю. Звертаємося. І якщо кайдаш основа закінчується на шиплячий приголосний, то змінюємо його відповідно як [музика] іменник мішаної групи. У родовому кайдаша, оскільки це істота, [музика] в давальному і місцевому паралельні
Speaker A
форми кайдашеві. кайдашу. І у орудному відмінку, щойменники м'якої, щомішаної групи, пам'ятаєте, мають закінчення м олівцем, тому крутем і кайдашем.
Speaker A
У кличному відмінку знову ж таки або форма називного відмінка, або оскільки іменник мішаної групи, вживаємо закінчення е.
Speaker A
Чоловічі прізвища, які закінчуються на ін ін [музика] тобто суфікси, відмінюються за таким зразком, як і, в принципі, іменники другої відміни, залежно від того, якої групи. Для прикладу, лесин [музика] прізвище. У родовому має закінчення, оскільки це назва істоти. у давальному
Speaker A
лессину лесинові. Хоча на першому місці пам'ятаємо закінчення Ові. В орудному лесиним отут потрібно зважити на орудний відмінок.
Speaker A
Лесиним закінчення им. І у кличному форма знову ж таки або називного лесин, або закінчення е.
Speaker A
[музика] Лесине. Щепкін. Аналогічно, оскільки іменник так само твердої групи, ті ж самі закінчення. Вородному щепкіним.
Speaker A
У кличному знову ж таки або форма називного, або закінчення е. Щепкіне. Чоловічі прізвища, які мають суфікси ов, ев, єв, відмінюються, знову ж таки за зразком, [музика] як іменники твердої групи другої відміни. Для прикладу Павлов, Павлова, Павлову. Тут уже зверніть увагу, немає
Speaker A
паралельних закінчень [музика] в давальному і в місцевому відмінку. в орудному павловим і у кличному принципі за попереднім зразком або ж форма називного відмінка, або закінчення е.
Speaker A
І чоловічі прізвища, які мають суфікси ів, можуть відмінюватися за двома зразками. Для прикладу, прізвище ковалів.
Speaker A
то родовому, зважаючи на те, що в прізвищах [музика] ми все-таки намагаємося уникнути ось тих змін, тобто ковалів, то в родовому й може звучати коваліва, основу залишили ж без змін, ну і додали відповідно закінчення а. Але якщо зважити теж на те, що і в закритому
Speaker A
складі може все-таки чергуватися на обо е у відкритих складах, тому в родовому відмінку, як паралельна форма, може бути прізвище ковалева.
Speaker A
В давальному відмінку коваліву, знову ж таки, основу залишили без змін, або ковалеву. В орудному ковалівим закінчення им або ковалевим, якщо ми голосні прочергували, але закінчення одноковсіньки.
Speaker A
Ну і в місцевому на коваліву закінчення у або на ковалеву. Те ж саме єдине, що врахували [музика] ті чергування.
Speaker A
Ну і в кличному форма називного відмінка. [музика] Але якщо чоловічі прізвища змінюються, які закінчуються на приголосний і на голосний [музика] о, то пам'ятаємо, що жіночі ніяких змін не зазнають. Тобто, ще раз, жіноче прізвище, які закінчується на приголосний або на о, ніяк не
Speaker A
відміняються. Для прикладу, крикун Ірина. У родовому крикун [музика] Ірини давальному крикун Ірині. Ім'ями змінюємо відповідно до типу відмінювання, оскільки це іменник першої відміни, але прізвище залишається [музика] без змін. Для прикладу прізвище Осалюк Поліна. У родовому прізвище не змінюється. Осалюк, але ім'я Поліни
Speaker A
змінили. [музика] Чи Осаволюк Поліною, чи Осаволюк Поліні. Коваленко Валентина. Коваленко Валентиною Ю. Коваленко Валентині. Ім'я змінюється, але прізвище в жодному випадку ні. Але в нас є і запозичені прізвища, то незмінювані чоловічі прізвища іншомовного походження [музика] незмінювані. Почули, так?
Speaker A
вони, звичайно ж, не [музика] відмінюються. До таких ми відносимо чоловічі оті прізвища іншомовного походження, [музика] які закінчуються на у Ю або ж на е. Для прикладу меладзе, думбадзе.
Speaker A
Ну і коли змінюємо словосполучення думбадзе арсен, думбадзе арсена, думбадзе арсеном. Але прізвище не відмінюється.
Speaker A
Чербу Максим. [музика] Незмінюване прізвище закінчується голосним у. Ім'я змінюємо, ставимо у відповідному відмінку. Прізвище ще раз [музика] не відмінюється.
Speaker A
Ну і остання така підтема, що теж стосується [музика] іменників - це утворення чоловічих та жіночих імен [музика] по батькові.
Speaker A
імен по батькові. Імена по батькові, якщо чоловічі, то утворюються від імені додаванням суфікса овоч.
Speaker A
Іван Іванович, Семен. Семенович. Олег Олегович. І навіть якщо ім'я, від якого утворюється ім'я по батькові, закінчується приголосним й, для прикладу Сергій, Андрій, так само ми додаємо суфікс овоч. Але іноді в деяких посібниках, підручниках можна прочитати овочовеч. Ні, діти, додаємо так само
Speaker A
суфікс овоч. Оскільки є, то приголосний із імені, але звучить Андрій Йович, Сергій Йович, Аркадійович, Анатолійович, ну і інші. Жіночі ж імена побатькові утворюються від імені теж додаванням суфікса Івн.
Speaker A
Іван Іванівна Євген Євгенівна Семен Семенівна. Але якщо ім'я закінчується на й, ми так само додаємо суфікс ів. Але коли поруч стоять букви й і, відповідно, ми можемо ці звуки, які вони передають, прописати однією літерою ї.
Speaker A
Тому графічно пишемо Сергій ївна, Андрій ївна, Аркадій ївна, Анатолій ївна. І є такі імена, зважайте на це, які різняться теж закінченням. Для прикладу, є Євген, тому буде Євгенівна, але і є ім'я Євгеній.
Speaker A
І тоді, коли утворюємо, то буде ім'я по батькові Євгеніївна. Зважайте на це, бо від цього теж залежить, що ми пишемо.
Speaker A
Ну і тепер ось така інтрига. Спробуйте утворити імена побатькові від таких імен: Григорій, Кузьма, Хома Яків Лука Сава Ілля Микола.
Speaker A
Ну, начебто Григорій, Микола це такі імена поширені, часто ми їх чуємо, тому нібито нічого важкого немає.
Speaker A
Але якщо ми казали про імена, які закінчуються на й, коли утворюємо ім'я по батькові чоловіче Григорій, то начебто додаємо суфікс овоч [музика] і має воно звучати Григорійович.
Speaker A
Але ви ж, я сподіваюсь, всі пам'ятаєте, [музика] що Тарас Григорович, а не Григорійович. Отже, деякі імена кажуть намовознавці за традицією. щоб не було ось такої плутанини, вживається суфіксом овоч, бо є ім'я Григір і є [музика] Григорій, то і від цих двох імен чоловіче буде
Speaker A
звучати як Григорович. Микола. Якщо основа закінчується приголосним, Микол, жіноче ім'я по батькові, [музика] то має звучати, додаємо суфікс івн, як Миколівна.
Speaker A
Але, погодьтеся, часто ми чуємо Миколаївна. [музика] І це теж правильний варіант. Тобто від цього імені жіноче ім'я по батькові має [музика] дві форми: Миколівна і Миколаївна.
Speaker A
Ну, але знову ж таки частіше ми вживаємо Миколаївна, хоча знову ж таки є два імені: Микола і Миколай. Святий не Микола ходить, правда, а Миколай. Але від цих двох імен знову ж таки [музика] ім'я по батькові і жіночі утворюємо з
Speaker A
формами паралельними. Миколаївна і Миколівна. від інших отих, які озвучувала. Кузьма, Хома, Сава. Ми можемо утворити ось ці начебто загальновживані, додавши суфікс овоч, [музика] тобто Кузьмович, Хомович, Савович.
Speaker A
Але ці [музика] імена побатьків мають ще теж паралельне, ее паралельний суфікс, паралельну форму. суфіксом.
Speaker A
Отже, може бути по батькові кузмич, хомич, савич. Жіночі ж імена по батькові змін не зазнають. Додаються суфікси івн усіх до усіх цих імен [музика] і звучать Кузмівна Савівна Хомівна.
Speaker A
Лука утворюємо чоловіче єдину форму. [музика] Лукич по батькові. Жіночі луківна з тим суфіксом ін. Тут нічого такого дивного немає.
Speaker A
Від іменника Яків утворюємо ім'я по батькові Якович. Тут отой суфікс ів з імені випадає, [музика] щоб не було нагромадження суфіксів.
Speaker A
Тобто не буде форма Яківович, а Якович, щоб не було, ще раз повторююсь, нагромадження майже однакових суфіксів ів та ов.
Speaker A
Жіноче ім'я по батькові я, ківна те ж саме. Е-е, до кореня вже начебто як додаємо той суфікс ів. Не я ківовна і не я ківівна, а я ківна.
Speaker A
І від власного імені [музика] Ілля утворюємо чоловіче ім'я по батькові додаванням суфікса іч. Іліч.
Speaker A
Олександр Ілліч. Жіноче ім'я по батькові додаємо суфікс івн, тобто те, що звичне для більшості.
Speaker A
І знову ж таки, що нове в правописі від іменника Ігор. Пам'ятаємо, що це іменник вже м'якої групи. [музика] утворюємо, зберігаючи ось цю м'якість. Якщо раніше звучало [музика] Ігорович, то ще раз за новим правописом ми пишемо Ігорьович.
Speaker A
Зберігаємо м'який знак, тобто м'якість [музика] цього іменника. Жіноче ім'я по батькові Ігорівна, тобто суфікс івн, [музика] змін не зазнає.
Speaker A
Ну і коли ми змінюємо чоловічі імена по батькові, то вони відмінюються так, як відповідні іменники. Якщо чоловіче ім'я по батькові, для прикладу, Богданович, Олександрович, закінчується шиплячим приголосним, то змінюємо так, як іменники другої відміни мішаної групи.
Speaker A
Але якщо жіноче ім'я Богданівна Олександрівна, основа закінчується приголосним н твердим, то і змінюються відповідно як іменники першої відміни твердої групи.
Speaker A
Ну, тому для прикладу Богданович у родовому Богдановича в давальному та місцевому. Пам'ятаємо про паралельні форми Богдановича або Богдановичу.
Speaker A
В Орудному Богдановичем закінчення м, оскільки [музика] іменник мішаний групи і в кличному Богдановичу. Жіночий [музика] рід. Богданівни у родовому, Богданівні у давальному Богданівною закінчення ой, оскільки це іменник твердої групи. І у Кличному Богданівно.
Speaker A
Отже, начебто нічого важкого немає при відмінюванні цих чоловічих імен по батькові та жіночих. Єдине, знову ж таки, наголошуємо на тому, якщо в давальному відмінку ви використовуєте ім'я та побатькові, то пам'ятаємо про те, що уникаємо нагромадження однакових закінчень.
Speaker A
Для прикладу, Остап Петрович. У давальному пам'ятаємо про те, що можуть ці іменники мати паралельні форми, то спочатку ми вживаємо іменник закінченням Ові, Еві, Єві, залежно від групи, а інший вже наступний іменник з закінченням [музика] ую. Для прикладу, Остапові
Speaker A
Петровичу, Василеві Богдановичу. Якщо ж звертання, які складаються з двох власних назв імені та побатькові, обидва іменники мають закінчення кличного відмінка.
Speaker A
Володимире [музика] Яковичу, Галино Іванівно, Олександро Ілівно. Я сподіваюсь, що ви такі ось звертання, форми звертань використовуєте щоденно.
Speaker A
Ну і тут сподіваюсь, що ніхто не помиляється. Ще звертаємо увагу на ім'я Лев. Він в непрямих відмінках. Цей іменник має теж паралельні відмінкові форми.
Speaker A
Тобто в родовому, знову ж таки, оскільки це власна назва, може ця форма не зазнавати змін. Додаємо лише закінчення для прикладу лева.
Speaker A
[музика] І можемо врахувати ось ці особливості чергування чи випадання голосних звуків. [музика] І може бути як паралельна форма Льва.
Speaker A
Тобто голосний е із [музика] кореня випав. У давальному знову ж таки левові основа не зазнає змін. І Львові, [музика] коли знову ж таки голосний випав, а додали тільки потрібне закінчення.
Speaker A
[музика] Отже, ми закінчуємо тему іменник. Ну, як і зазвичай, побажання у вигляді фразеологізмів, щоб таким чином ви вивчали значення фразеологізмів.
Speaker A
Працюйте так, щоб аж дим ішов. Бийте у хвіст і в гриву іменник, вивчаючи його досконало. Не пускайте бісики, щоб недаремно тратити час. Ну і завжди будете на коні. Я бажаю вам успіхів. До наступних зустрічей.
Topics:українська моваіменниквідміни іменниківнаголоси в іменникахродовий відмінокзакінчення іменниківвласні назвиіменникові прізвищаімена по батьковіправопис




![[Вебінар] Вправи на розвиток психічних процесів дітей 4… — Transcript](https://i.ytimg.com/vi/AIzBcJeqEss/maxresdefault.jpg)






