Speaker A
Матеріал і раніше закінчити. Як ви на це подивитесь? Ее, я за. Так, добре. А ви, хлопці?
Лекція про радіоавтоматику та супутниковий прийом, з акцентом на частинний тракт приймача та завадозахищеність цифрових сигналів.
Key Takeaways
- Частинний тракт приймача відповідає за якість прийому та максимальну завадозахищеність.
- Інтегральний приймач Котельникова є оптимальним для мінімізації ймовірності помилок при прийомі цифрових сигналів.
- Пофарбовані завади вимагають адаптивних процедур для їх компенсації у приймачах.
- Оптимальний приймач реалізується у вигляді двоетапної процедури: вибілювання завад і стандартний прийом.
- Якість прийому залежить як від співвідношення сигнал/шум, так і від алгоритму прийняття рішень.
What the video covers
- Розгляд частинного тракту приймача, який відповідає за якість прийому та завадозахищеність.
- Опис інтегрального приймача Котельникова з погодженим фільтром для мінімізації ймовірності помилок.
- Пояснення поняття пофарбованих завад та адаптивних процедур їх компенсації.
- Двоетапна процедура оптимального прийому сигналу: вибілювання пофарбованої компоненти та стандартний оптимальний приймач.
- Визначення якості прийому через мінімум ймовірності помилки та співвідношення сигнал/шум.
- Структурна схема оптимального приймача для цифрових сигналів на тлі білого гаусовського шуму.
- Обговорення алгоритмів прийняття рішень та їх впливу на якість прийому.
- Розгляд впливу різних типів завад на прийом та методів їх компенсації.
- Пояснення ролі частотної фільтрації та обробки сигналів у загальному тракті приймача.
- Практичні аспекти реалізації та оптимізації приймачів у радіозв’язку.
Chapters
- 00:00Вступ та огляд частинного тракту приймача
- 04:50Інтегральний приймач Котельникова та погоджений фільтр
- 10:03Двоетапна процедура оптимального прийому сигналу
- 15:53Якість прийому та мінімізація ймовірності помилок
- 21:21Критерії ідеального спостерігача та алгоритми прийняття рішень
- 27:05Практична реалізація та оптимізація приймачів
- 37:25Вплив завад та методи їх компенсації
- 43:45Заключні питання та підсумки лекції
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Максим, Іван. Так, також. Добре. Напишіть, будь ласка, частинний тракт приймача. Частинний тракт приймача. Ну, зразу скажу вам, що якщо ми розглядали загальний тракт, там у нас підсилювачі різні, розглядали там демодулятори і тому подібне. Ее детектори, ну да, там
Speaker A
фазовий детектор і інше, воно відповідало за прийом. А ча сигналу нашого оці всі прилади, які там є в приймачі, то частинний тракт, він відповідає виключно тільки за якість.
Speaker A
Якість, е-е, скажемо так, радіоприймача нашого. Тут, е-е, е-е, е-е, скажемо так, основна його функція - це завадозахищеність.
Speaker A
От. І, скажемо так, приділяється увага, ну, оскільки в нас сигнали всі цифрові, то, е, завадостійкість цифрових сигналів, ну, максимальна увага приділяється завадостійкості. Тому запишіть назву частинний тракт приймача.
Speaker A
Частинний тракт прийма. Ну, щоб ви розуміли, чи це два таких окремих, скажемо так, тракти, загальний і частинний. От поділяється на на дві частини. Значить, пишіть частинний тракт [прочищення горла] відповідає за якість прийому. Давайте коротко писати. Сиди відповідає за якість прийому.
Speaker A
Понятно. Ця якість залежить від всіх елементів, в тому числі і загального тракту. Напишіть, ця якість залежить від всіх елементів приймача.
Speaker A
Цясть залежить від всіх елементів приймача. Тобто і загальний також. Ну, звісно, що від якості, наприклад, фазового детектора, да, буде, скажемо так, залежати якість детектування, да? От.
Speaker A
Проте напишіть, в частинному тракті приймається заключне рішення про те, тобто всі ланки приймача відповідають за якість, але в частинному тракті приймається заключне рішення, ну, яке надається користувачеві. Напиши, яке надалі надається користувачеві.
Speaker A
Ну і звісно, що цей трак працює відповідно до оптимальних процедур, які забезпечують максимальну завадозахищеність.
Speaker A
Напишіть, він забезпечує максимальну завадозахищеність. Він забезпечує максимальну завадозахищеність, яка для цифрових сигналів, яка для цифрових сигналів є яка для цифрових сигналів є мінімум ймовірності помилки.
Speaker A
Є мінімум ймовірності помилки. Тобто p помилки у нас е Давайте так зараз зараз хвилинку тобто наше P помилки до мінімума спрямовується до мінімума помилки спрямовуються до по мінімуму ну напишіть завадозахищеність Ви знаєте, що таке заводозахищеність?
Speaker A
Давайте коротко. Властивість приймача. Вла завадозахищеність. Властивість приймача що забезпечувати досконалий прийом. Заводозахищеність. Властивість приймача забезпечувати досконалий прийом сигналів на тлі зават.
Speaker A
Але тепер треба бан і робити. Ну і значить кабель кабельтягуєш. Е найбільше напишіть заводозахищеність забезпечує інтегральний приймач Котельникова.
Speaker A
Найбільшу взаємо. Ну, тобто такий це оптимальний приймач, який мінімізує ймовірність помилок. Оце мінімальне p помилок.
Speaker A
От такий приймач є інтегральний приймач Котельникова. Ну, або кажуть ще приймач з погодженим фільтром.
Speaker A
Ее, значить, в дужках напишіть білий шум. От він дуже, ну, захищає коротко від білого шума.
Speaker A
Це типова завада. От найбільш типова це білий шум. І от такий приймач Котельникова, він з погодженим фільтром найкраще, скажемо так, реалізує цю проблему. Більш складною є ситуація, напишіть, коли треба вирішувати задачу прийому корисного сигналу на тлі пофарбованих завад. Кажуть так, по пофарбовані
Speaker A
завади, не білий шум. Напишіть більш складною. Є ситуація, коли вирішують проблему з пофарбованими завадами.
Speaker A
Значить, дивіться, P завади дорівнює. Pму. Pму дорівнює N шуму на K помножити на Тнуль дельта F, тобто в смузі частот. Е, Pму.
Speaker A
Напишіть потужність шуму в смузі частот прийому. А PS PS - це потужність завад. потужність завад, які відмінні від мають спектр, спектр яких відмінний від спектру білого шуму.
Speaker A
PS - це потужність завад, спектр яких відмінний від спектру білого шуму. Оці останні завади ніби фарбують оцю білу компоненту. Тобто в нас білий шум, е, ну, скажемо так, оце фар пофарбовані завади в лапках пишуть, тобто вони ві відрізняються від білого
Speaker A
шуму, скажемо так. Тому називаються пофарбовані завади. Тобто це потужність сигналу, потужність завад, спектр яких відрізняється від білого шуму нашого.
Speaker A
Від білого шука. Так, так, так. Що в нас тут? Так є. Ее, ну, при прийомі таких завад, ее, треба одержувати інформацію. Напишіть, при прийомі таких завад, пофарбованих завад, треба отримувати інформацію про такі завади.
Speaker A
При прийомі таких пофарбованих завад треба одержувати інформацію про такі завади, що зводяться до використання адаптивних процедур.
Speaker A
При прийомі таких пофарбованих завад треба одержати інформацію про такі завади, що зводиться до використання адаптивних процедур. Тобто, е параметри таких завад, як правило, апріорі невідомі, да? І оптимальний приймач в умовах даних завад втілюється у вигляді двоепної процедури. Напишіть, тому що
Speaker A
параметри таких завад наперед невідомі. Параметри таких завад наперед невідомі. Оптимальний приймач наш Котельникова втілюється у вигляді двоетапної процедури. Оптимальний приймач в даних умовах, да, в даних завадах цих, оптимальний приймач втілюється у вигляді двоетапної процедури. Перше, вибілювання пофарбованої компоненти.
Speaker A
Перша процедура вибілювання пофарбованої компоненти, ну або її компенсація, скажемо так, щоб, ну, повертаємося до білого шуму. Перше, вибілювання пофарбованої компоненти.
Speaker A
Друге, стандартний оптимальний приймач. Стандартний оптимальний приймач на тлі завади. Стандартний оптимальний приймач на тлі завади, яка після першого етапу має характер білого гаусовського шуму.
Speaker A
Стандартний оптимальний приймач на тлі завади, яка після першого етапу має характер біло-гаусовського шуму. Ну, структура такого приймача, дивіться, вона має таку. Давайте я намалюю.
Speaker A
Це буде перший етап, а тут буде другий етап. На першому етапі у нас блок вибілювання.
Speaker A
Блок вибілювання. Тобто у нас це получається блок вибілювання у даше у із цього. А це оптимальний приймач.
Speaker A
Приймач. Ну, це вихід у вихідне. Вихідне дорівнює у сигналу нашому на виході. Уже тут у нас буде у вхідне. Вхідний сигнал дорівнює S + UM плюс У. таке.
Speaker A
Тут буде U вхідне зі штрихом буде дорівнювати S + UM штрихом. Тобто це структурна схема, значить, оптимального приймача корисного сигналу нашого УС на тлі завад білого гаусовського шуму.
Speaker A
Дивіться, УМ - це білий гаусовський шум. Це корисний сигнал наш УС. І по пофа по пофарбований компонента пофар по пофарбована компонента у S. таке пофарбована компонента.
Speaker A
Намалювали? Так, ну, напишіть, оскільки якість прийому інформації, якість прийому це у нас, дивіться, якість прийому - це мінімальна вірогідність помилки. Тобто якість прийому - це мінімум p помилки.
Speaker A
Це якість прийома. Оскільки якість прийому залежить від співвідношення P сигнал на Pм. Це буде H², да, відвід відношення, оскільки якість прийому залежить як від співвідношення h² p сигнал на pшум, так і від алгоритму прийняття рішень.
Speaker A
Так і від алгоритму прийняття рішень. Тобто алгоритм прийняття рішень - це ось оце у нас у сигналу з таким це алгоритм прийняття рішень.
Speaker A
Тобто оцінка оцього нашого у сигналу з таким з з такою скобкою, да, зверху якість прийому інформації залежить як від як спі від співвідношення p сигналу на пшум, так і від алгоритму прийняття рішень. Таким чином, у загальному тракті приймача,
Speaker A
Таким чином, у загальному тракті приймача, де використання де використання за рахунок частотної фільтрації, де використання за рахунок частотної фільтрації скла складної структури сигналів, їх обробки та інше досягають максимального значення h оце2 h² досягають максимального значення h² дорівнює p сигнал на pм.
Speaker A
У загальному тракті, підкресліть, у загальному тракті досягається максимальне значення, а в частинному в частинному одержують оптимальну оцінку у сигналу. Це з скобкою такою, а в частинному одержують оптимальну оцінку і приймається оптимальне рішення.
Speaker A
Рішення оптимальне і приймається оптимальне рішення про наявність або нуля, або одинички. Ну, тобто того чи іншого сигналів, або нуль, або одиничка. І приймається оптимальне рішення про наявність ноль одиничка.
Speaker A
Коротко, щоб менше писати. Ну і в теорію зв'язку, скажемо так, б
Speaker A
Так, це ми розглянули завадозахищеність. Тоді напишіть наступне. Завадостійкість прийому цифрових сигналів. Підкресліть, завадостійкість прийому цифрових сигналів визначається ймовірністю похибок.
Speaker A
Тобто ймовірність похибок p похибок дорівнює функція від h². Завадостійкість прийому цифрових сигналів визначається ймовірністю похибок п похибки, яких припускається при прийнятті рішень. яких припускаються при прийнятті рішень. Тобто при прийнятті рішень також можливі якісь похибки. І в нас тут завадостійкість
Speaker A
прийому визначається оцією імовірністю цих похибок. Завадостійкість прийому цифрових сигналів визначається ймовірністю похибок, яких припускаються при прийнятті рішень.
Speaker A
Ну, таких похибок для наших бінарних сигналів повинно бути два, да? Правильно? Тобто в нас похибка прийнятті рішення про одиницю і похибка про прийняття рішення нуль. Напишіть в бінарній системі це дві похибки.
Speaker A
Може бути дві похибки. Ну, замість одинички приймається нуль і навпаки. Тобто в нашому випадку похибкою є прийняття нуля за одиницю, а в другому навпаки. Тобто в прийнятті одиниці за нуль. Понятно.
Speaker A
Таким чином. Таким чином напишіть загальна похибка п похибки загальна да сумарна буде дорівнювати p похибки одини плюс p похибки 0 одиничка.
Speaker A
Ну і величина цих похибок, напишіть, визначається площиною підп інтегральними кривими. Я записую відоси. Величина цих похибок, да, визначається площиною під інтегральними кривими. Ее p нульове і p одиничка. Е, давайте намалюємо цей малюнок. Величина цих похибок на Так, зараз намалюємо.
Speaker A
Я встиг роботу захистити по цьому по Вересу. Він мені сказав, що красава. Так, дивіться, отакий малюнок.
Speaker A
Тут у нас буде P0, а тут буде P1. Потім знов свет вимкнули. Так, тобто в нас буде ось такий графік.
Speaker A
трошки неправильно намалював. Так, ладно. Тобто у нас тут посередині, посередині оце буде зона похибки, зона похибки першого роду.
Speaker A
Це буде зона похибки другого роду. Друго роду. Тобто це у нас получається оце буде P похибки одиничка нуль. А це буде P похибки 0 одиничка 0 одиничка.
Speaker A
Тобто оце графік імовірності прийняття рішень про нуль, а це графік імовірності прийняття рішень про одиничку. Про одиничку.
Speaker A
Одиничку. Значить, намалювали, так? Е, важливу роль напишіть: відіграє вибір порогу. Оце поріг буде в нас важливу роль відіграє вибір порогу. Переміщуючи цей поріг в один бік, можна зменшити оце похибку одну, да? От, наприклад, оцю похибку, п похибки. Зміщуючи в інший біг, можна
Speaker A
зменшити вірогідність похибки другої. Можна зменшити похибки, наприклад, 1. От при цьому збільшиться похибка в другий бік. Зрозуміли?
Speaker A
Ну і тенденція в другий бік зворотня. Ой, бляха. Оцей поріг, якщо перемістити, ви тоді я відмічу, хто був. Добре, зараз поки що працюємо. Я бачу там хлопці приєднуються. От Максим приєднався.
Speaker A
Зрозуміли да? І коли поріг оцей вибирається в точці перетину інтегральних прямих, це мінімізує оцей наш загальний p похибка сумарна.
Speaker A
Тобто критерій має назву: "Напишіть, коли поріг вибирається в точці перетину інтегральних прямих, це мінімізує p похибки сумарне". І такий критерій називають критерієм ідеального спостережника.
Speaker A
Такі критерій називають критерієм ідеального спостережника. Ну, звісно, що оці криві можна записати. Дивіться, оце p похибка 1 дорівнює інтегралу да інтегралу тобто площині під кривою. Це в нас буде p нульве від нуля по Давайте так напишу окремо.
Speaker A
P похибки одиничка0 буде дорівнювати інтеграл p0 по d квадра. Оце у нас, дивіться, оце h²ва нуля, а це буде h² одинички.
Speaker A
От така формула. А P похибки 01 це буде дорівнювати інтегралу P1 по DH². Ну, тут у нас N і тут буде мінус нескінченність. Тут також N мінус нескінченність.
Speaker A
Тобто поріг цей от критерій маз має назву ідеального критерій ідеального спостережника. Критерій, ну, ідеального спостережника.
Speaker A
От такі формули. Так є. Що тут в нас? Так, вибираю, щоб не все писати.
Speaker A
Ее, давайте тепер так. Ее, ну, в нас же ж, звісно, що від похибка залежить, ви знаєте, від виду модуляції, да? От від виду модуляції. Е, і скажемо так, е-е, давайте напишіть.
Speaker A
P похибки залежить від виду виду модуляції. Від виду модуляції. Дивіться, P похибки амплітудної модуляції дорівнює 0,5 експонента - h² поділити 2.
Speaker A
Це амплітудна модуляція. P похибки частотної модуляції чим. Угу. дорівнює 0,5 експонента - hh на 2 h²вадра тут поділити на 2, тут просто h² і p похибки фазової модуляції fм дорівнює 0,5 експонента -2h квадра ті.
Speaker A
Ну і якщо намалювати графіки по по цим всім, то дивіться, у нас буде зараз отак P похибки, а це буде H².
Speaker A
То в нас, дивіться, фазова модуляція буде, давайте так, десь 10 мінуй, 10 мінуй 10 -3й оттут буде 10 міну5й. От, значить, дивіться, у нас получається, це буде фазова модуляція FM, це буде частотна ЧМ.
Speaker A
Ну, і амплітудна модуляція буде ось так. Якщо так намалювати, до якогось значення йти. АМ.
Speaker A
Тобто у нас оце графіки заводозахисту цифрових сигналів в залежності від виду виду модуляції. Ну, із графіка видно, що найбільшу заводозахищеність мають сигнали FМ.
Speaker A
З цього графіка видно, що із формулх найбільшу заводозахищеність мають сигнали з FM. дещо гіршу чим. Ну, на на нижче серед них получається амплітудно-модельований сигнал.
Speaker A
Есть. Тепер такий підзаголовочок. А напишіть алгоритми прийому цифрових сигналів. Алгоритми прийому цифрових сигналів. Перше. Оптимальний приймач Котельникова.
Speaker A
Алгоритми прийому цифрових сигналів. Перший оптимальний приймач Котельникова. Такий алгоритм прийому, при якому досягає мінімум ймовірності похибки.
Speaker A
Оптимальний приймач Котельникова. такий алгоритм прийому, при якому мінімум ймовірності похибки п похибки при прийомі сигналів в умовах білого шуму.
Speaker A
Оптимальний приймач котельникова такий алгоритм прийому, при якому досягає мінімум ймовірності похибки похи похибки при прийомі сигналів в умовах білого гаусовського шуму.
Speaker A
Цей алгоритм, напишіть, реалізується у вигляді інтегрального приймача перемножувача. Алгоритм реалізується у вигляді інтегрального приймача перемножувача прийнятого сигналу S прийнятого на опорний ее сигнал зі схемою прийняття рішень.
Speaker A
Давайте так. Алгоритм реалізується у вигляді інтегрального приймача перемножувача mнятого сигналу SPR. Прийнятий опорний сигнал S опорний. Давайте так намалюємо перемножувач наш структурна схема інтеграл. Інтегратор PS.
Speaker A
Тут у нас поріг прийняття рішень. На виході тут буде нуль або одиничка. Це буде R рішення.
Speaker A
І сюди опорний сигнал наш S опорне, S прийняте. Така структурна схема. Тобто обтривальний примяч, при якому досягається імовірності про похибки при прийомі сигналів S прийомна у вигляді перемножувача прийнятого сигналу, опорного сигналу і зі схемою рішень PS. Схема рішень.
Speaker A
Ну і оцей R рішення наше R на виході має R дорівнює одини на T.
Speaker A
інтеграл тут від Т до нуля, да, S прийняте помножити на S опорне по dТ по dТ.
Speaker A
Ну і тут у нас получається так. Дивіться, тут у нас менше або дорівнює нулю, а тут більше одинички.
Speaker A
Це перший критерій. Оптимальний приймач. Другий пишіть критерій. Оптимальні властивості. Оптимальні властивості притаманні і приймачеві з узгодженим фільтром.
Speaker A
Друге. Оптимальні властивості притаманні приймачеві з узгодженим фільтром. частотна характеристика якого Частотна характеристика якого, тобто S фільтра S-фільтра, частотна характеристика якого Sфільтра від F, частотна характеристика якого комплексно спряжена з частотною характеристикою сигналу.
Speaker A
комплексно спряжена з частотною характеристикою сигналу SPR від F. Ну і рішення приймається згідно з алгоритмом. Давайте тут запишу. Рішення приймається згідно з алгоритмом R дорівнює SPRF помножити на S фільтра F.
Speaker A
F. Ну і так само тут у нас більше чи дорівнює одинички, а тут у нас получається менше нуля.
Speaker A
Ну і R дорівнює SR F помножити на S фільтра Таут. Тау мінут. Тобто Sфільтр та Оін V - це перехідна характеристика, скажемо так, фільтра.
Speaker A
Перехідна характеристика фільтра. Ну і для прийому таких сигналів на тлі пофарбованих на вході оптимального приймача нашого необхідно поставити фільтр, вибілюючий фільтр, що перетворить нашу частоту в білий шум.
Speaker A
Угу. Ось. Ну і, скажемо так, на на практиці, в процесі практичної реалізації, звичайно, роблять те, щоб полегшити роботу вирішувальної схеми. От. А, а саме, щоб сигнал добре роз різнявся на тлі завад.
Speaker A
От. Ну, а відгуки на сигнали спостерігаються на виході будь-яких фільтрів. От. І ці фільтри мають, як правило, багато якийсь там екстремальний характер. Ну, проте існують сигнали, які на виході узгоджених фільтрів формують відгуки у вигляді одного добре спостереженого, скажемо так, виду, викиду. А бокові
Speaker A
пелюстки в них або рівномірні, або навіть від'ємні. Зрозуміло да? Так. Ну, це перше перша перша лекція наша. Я вам дав тут контрольні запитання до розділу три.
Speaker A
Це ми розглянули все. Так, все. Конспект у вас є. Там буде на іспиті таке питання про частинний тракт. Треба буде все це розповісти.
Speaker A
Офігеть. Так, є, є. Дивлюсь, що далі тут у нас. Продовжимо, да, роботу. Давайте зараз ще хто з'яви Хто ще в нас з'явився? Зараз я гляну.
Speaker A
Так, та блін, хвилиночку. Так. Та що ж таке? Щось в нас телефон. Ну Android.
Speaker A
Угу. Так, Максим Юрченко. Максим Юрченко. І хто ще в нас? І все. А начебто хтось ще заходив, да? Чи я помилився?
Speaker A
Не помню. Так, нема нікого. Добре. Ладно. Так, зараз продовжимо тоді роботу. Ее, напишіть тему. Це другий урок. Наш другий урок.
Speaker A
Поширення радіохвиль. Зараз, як вона там звучить? Поширення радіохвиль у системах релейної супутников. В поширення радіохвиль у СРСП. Напишіть коротко.
Speaker A
Системи радіоре супутникового зв'язку. Поширення радіохвиль. Ну, е, вам відомо вже, да? Ну, я думаю, що це у вас в антено пристроях карауль не давав вам, да, час.
Speaker A
А що саме давав? Як вилі, ну, тобто дивіться, в хвилі в просторі поширюється радіально, да?
Speaker A
Антена стоїть посередині і в різні боки випромінюється, правильно? Та, ну так, тобто радіохвиль радіохвилі у вільному просторі е поширюються радіально від джерела от по прямих лініях, тобто кажуть по променях. Ну і їх потужність, скажемо так, спадає по поступово от
Speaker A
відстані, да, тобто вона потужність спадає обернено пропорційно до квадрату відстані від джерела, ну, яке їх породило. Давайте запишемо. Запишіть.
Speaker A
Радіохвилі поширюються радіально від джерела по прямих лініях. Радіохвилі у вільному просторі. Це не будемо писати і так зрозуміло.
Speaker A
Поширюються радіально від джерела по прямих лініях. Їх потужність спадає обернено пропорційно до квадрата відстані від джерела, ну, яке їх породило, скажемо так. Їх потужність спадає обернено пропорційно до квадрата відстані від джерела.
Speaker A
Густина потоку потужності полю поля сигналу густина потоку P. Густина потоку потужності поля сигналу ППР, який випромінений антеною з коефіцієнтом підсилення G, да, переда передавача нашого, який випромін який випроміннений антеною з коефіцієнтом підсилення G і передавачем з потужністю P передавача.
Speaker A
У точці прийому на відстані R у точці прийому на відстані R визначається величиною вектора.
Speaker A
Визначається величиною вектора поінга. Напишу вектора пойтига. Пойтинга визначається вектором пойтига. Тобто у нас буде оце p пере передавача до p передавача помножити на g і поділити поділити на 4 пі r².
Speaker A
Така формула. По густина потоку дорівнює підсилення, да, скажемо так, коефіцієнт підсилення помножити на потужність передавача. і поділити 4π r². Тобто обернено ми записали оберненого квадрату відстані.
Speaker A
Відстані. Якщо ці сигнали приймаються антеною, пишіть, якщо ці сигнали приймаються антеною, що має ефективну площу S ефективне, то на її виході потужність даного сигналу, оце P потужність, то на її виході потужність буде дорівнювати PП PR буде дорівнювати P PR
Speaker A
S ефективне. Якщо ці сигнали приймаються антена, що має якусь ефективну площу, то на її виході потужність даного сигналу буде дорівнювати ось такій формулі.
Speaker A
Ну і напишіть дальше. Ефективна площа по пов'язана з коефіцієнтом підсилення. Ефективна площа пов'язана з коефіцієнтом підсилення співвідношенням S ефективне дорівнює G помножи лямбда квадрат і поділити на 4 пі.
Speaker A
Ну, лямбда - це довжина хвилі. Ви знаєте, да, це G, це коефіцієнт підсилення поділити на 4 пі.
Speaker A
Це видно з електродинаміки і та теорії антен. Ви вчили наверно ці формули, да, всі, я так розумію.
Speaker A
От. Ну, причому, напишіть, реальна площа. Реальна площа S. Реальна площа буде через коефіцієнт, тобто коефіцієнт використання, да, використання помножити на S ефективне.
Speaker A
Тобто реальна площа у нас, скажемо так, ее і зазвичай цей коефіцієнт використання, коефіцієнт використання він дорівнює 0,5 0,8 е нашої площі антени.
Speaker A
Ну і з урахуванням оцих всіх формул основне рівняння передачі для вільного простору буде таке. PПР потужність сигналу для простору дорівнює P передавача G передавача помножити на G приймача лямбда поділити 4 пі RR² з урахуванням всіх всіх ее коефіцієнтів.
Speaker A
От і оце оце що в скобках оце що в скобочках у нас кажуть коефіцієнт ослаблення у вільному просторі тобто коефіцієнт ослаблення у вільному просторі буде дорівнювати оце у нас лямбда поділити 4 пі квадраті коефіцієнт ослаблення у вільному просторі
Speaker A
коефіцієнт ослаблення. Ну і дивіться, значить, в децибелах рівняння передачі, напишіть в децибелах рівняння передачі має вигляд P приймача дорівнює P передачі плюс G передачі плюс G приймача плюс омега в вільному просторі. В вільному просторі. Ну, оце омега в
Speaker A
вільному просторі. Можна записати ще. Давайте так. Омега. Ой, W в вільному просторі. Це не омега. Можна в децибелах 20 гагарифм лямбда поділити 4 піr.
Speaker A
У вільному просторі. Ее, значить, напишіть таке. в даних формулах, ну, більш при більш суровому підході замість коефіцієнта підсилення G треба було б використати коефіцієнт направленої дії D.
Speaker A
Е, в даних формулах при більш такому сурово суворому підході замість G використовувати D, коефіцієнт направленої дії D, який дорівнює G пом ню.
Speaker A
От. Але в наших супутникових радіоралених зв'язках оце ню, воно приблизно дорівнює одинички. Ню приблизно дорівнює одинички. Тому, е, скажемо так, використання цьогод замінили цим, скажемо так, коефіцієнтом підсилення.
Speaker A
Ну, але в зарубіжній літературі, як правило, користується оцію літерою Д. Так, величина, напишіть величина P.
Speaker A
передавача G передавача називається еквівалентною ізотропно випромінюваною потужністю. Величина має назву, це p передавача, g передавача має назву еквівалентної ізотропно ізотропно випромінюваної потужності, тобто е і вп еквівалентний ізотропного випроміньї потужності.
Speaker A
Ну і цього можна досягти за за допомогою того чи іншого із цих двох параметрів.
Speaker A
Ну, залежно від умов експлуатації технічних даних нашого передавального пристрою. Ну, в в реальних умовах реальних умовах там ще додається, дивіться, в реальних умовах P передава приймача приймача дорівнює P передавача G передавача G приймача помножити на WV і плюс ще W додаткових
Speaker A
додаткова, тобто додатковий множник ослаблення, який залежить від багатьох конкретних чинників. [сміх] В реальних умовах напишіть додається W додаткове - це додатковий множник ослаблення, який залежить від багатьох конкретних чинників. Ну, тобто на даному інтервалі, на даному шляху, скажемо так.
Speaker A
Тобто там може впливати параметри поверхні відбиття, висота антени, робоча частота, кліматичні умови. Ну, ви знаєте що поверхня відбиття там, якщо десь водна поверхня, да, там хвилі додатково відбиваються від неї, да, або висота антени має значення, робоча частота також чим більше, тим, скажемо так,
Speaker A
краща. От. Ну і при розрахунку цього додаткового мо множника необхідно, скажемо так, брати до уваги вплив тропосфери та земної поверхні е на величину оцього просмі, тобто величину відкритості нашого інтервалу.
Speaker A
Вплив тропосфери відображається у впливі рефракції радіохвиль. От. Ну, скажемо так е-е на Давайте так запишемо. Так.
Speaker A
Важливе значення мають розміри зон френеля. Ага. Важливе значення. Мають розміри зон френеля і зони істотно для поширення радіохвиль.
Speaker A
Угу. Важливе значення мають розміри зонт Фрнеля. і зони істотної для поширення радіохвиль. Ну, тобто у нас в радіорелейних, скажемо так, ліній, радіорелені лінії більш закриті, чим тропосферні, бо там в тропосфері відбувається, скажемо так, прийом сигналів, які розсіяні на
Speaker A
неоднорідностях цієї тропосфери. От. Ну і такий механізм розсіювання породжує повільні та швидкі завмирання сигналу.
Speaker A
Давайте напишемо, значить, тропосферні лінії, на відміну від радіорелейних, закриті траси тропосферних ліній, на відміну до від радіогра закриті, бо там відбувається прийом компоне прийом сигналів, які розсіяні на неоднорідностях тропосфери.
Speaker A
приймається сигнали, які розсіяні на неоднорідностях тропосфери. Ну і такий механізм по породжує повільні та швидкі завмирання сигналу.
Speaker A
Повільні та швидкі завмирання сигналу. От. Ну, інтенсивність розсіяного сигналу безпосередньо залежить від стану атмосфери. тих тиск, вологість, так тощо.
Speaker A
Ну, а для тропосферних лі давайте так запишіть теорію. Е-е, для боротьби з швидки, напишіть так, для боротьби з швидкими завмираннями.
Speaker A
Для боротьби з швидкими завмираннями використовується рознесений прийом некорельованих компонентів сигналу. Для боротьби зі швидкими завмираннями використовується рознесений прийом.
Speaker A
рознесений прийом некорельованих компонентів сигналу. Ну і при цьому звертають увагу на значення залежності. При цьому звертають увагу на значення залежності параметрів завмирань від параметра розносу.
Speaker A
При цьому звертають увагу на залежності параметрів завмирань від параметра розносу. Тобто мається на увазі від параметру е просторової відстані, там частоти поляризації, там часу, так і таке інше.
Speaker A
Ну і інтенсивність розсіяного сигналу залежить від, ну, безпосередньо вона залежить від стану атмосфери. Інтенсивність розсіяного залежить від стану атмосфери. Для тропосферних ліній вибирають досить великі значення розмірів інтервалу. Для тропосферних ліній можна вибрати, да, для тропосферних ліній можна вибрати досить
Speaker A
великі значення розмірів інтервалу між радіорелейними станціями нашими. Для тропосферних ліній можна вибрати досить великі значення розмірів інтервалу між РРС радіорелейними станціями від 200 до 600 км.
Speaker A
Від 200 до 600. Проте, напишіть, в Україні ці ее, скажемо так, лінії не не набули широкого значення зі того, що щільність населення велика. От і не можна забезпечити захист, е, ска від небезпеки опромінення оцими потужними передавальними сигналами. Значить,
Speaker A
напишіть: "В Україні не набули поширення із-за великого щільності населення. Тобто в нас п передавача більше 1 квт кіловатта.
Speaker A
І тому сигнал сильно потужний. І в Україні не набули поширення через велику щільність населення. Тобто із-за ризику опромінення. Напишіть із-за ризику опромінення.
Speaker A
Ну і в цілому при поширенні радіохвиль головним механізмом цього поширення у вільному просторі, е, скажемо так, ее відображається оцим рівнянням нашим ось оцим, де я тут ось оце основне рівняння.
Speaker A
Значить напишіть всі, скажемо так, основне рівняння воно і описує це поширення радіохвиль в просторі. Всі інші механізми при малих кутах підйому проміня, рефракція, дифракція, відбиття, втрати в гідрометеорах та, ну, в общем, є додатними. Тобто все інше це буде в нас
Speaker A
оце W додатне. W додатне. Основний механізм поширення, напишіть, описується цим рівнянням основним, а все інше, що всі інші механізми поширення, от в дужках можете там написати рефракція дифракція відбиття ее включаються в W додаткове, додатковий множник ослаблення.
Speaker A
Так. А ви знаєте щось про зони Френеля? розповідав вам караульний. Я не пам'ятаю. Не пам'ятаєте? Напишіть такий підзаголовочок зони френеля.
Speaker A
Зони Френеля. Поки намалюю малюнок. Ну от дивіться, це буде в нас екран. екран і получається зараз буде один 2 значить, намалюйте зони френеля.
Speaker A
намалювали. Так от, диві, дивіться, представте собі, що от з точки А в точку Б у нас проходить якийсь сигнал. Давайте так позначимо його. P передавача, а тут буде P приймача.
Speaker A
Тобто, якщо у нас не буде цього екрана, сигнал від А до Б пройде по прямій лінії. Так, якщо поставити суцільний екран, суцільний екран без отворів, без отворів, то у нас получається, що потужність прийнятого сигналу буде в точці Б буде
Speaker A
при будь-якої передачі буде нульовою. Правильно? Тобто, якщо поставити якийсь екран на на шляху нашого сигналу, який розповсюджується, то буде ее потужність е P прийому буде при дорівнювати нулю нульовою, тобто екран не буде пропускати. Тоді, якщо в цьому екрані бу
Speaker A
зробити отвори з радіусом R, причому різної, скажемо так, різного діаметру, різного діаметру, то потужність нашого прийнятого сигналу буде відрізнятися залежати від оцих отворів, правильно?
Speaker A
Угу. Тобто, е, якщо на екран суцільний, то R = 0, немає ніякого отвору, потужність прийнятого сигналу буде нульовою. Коли екран почне відкриватися і R буде збільшуватись, то прийнятий сигнал також почне збільшуватись. Це логічно, правильно?
Speaker A
От. Е, і це збільшення відбуватиметься до певного рівня. P максимальне до певного рівня. От. Тобто, коли в нас радіус отвору, радіус отвору, дивіться, буде радіус радіус загальний радіус отвору буде менший, чим R1.
Speaker A
Так, при подальшому збільшенні оце R припиниться. R припиниться. Давайте ще графік намалюємо. По графіку це треба.
Speaker A
Дивіться, у нас ось єсть ось такий графік. Це буде R. Оце буде потужність P прийому. P прийому. А це, дивіться, п прийому А це буде P прийому, скажемо так, ее, як її позначити?
Speaker A
Оптимальна. Давайте оптимальна позначимо. Ось така П прийому. І в нас получається, дивіться, в нас сигнал буде мати від R буде залежати таким чином. С так намалюю його.
Speaker A
Ось, тобто у нас буде велике якась точка. Це буде у нас R1, да? R1, а це буде маленьке R2 R2.
Speaker A
От тобто тут у нас залежність потужності радіосигналу на прийоми при різних радіусах зон френеля. Тобто R1 - це радіус першої зони, R2 - це радіус другої зони. Ну, тобто R1 - це мінімальне, тоді збільшення буде ось, ну, як оце перший радіус. Ось перший
Speaker A
радіус зони, другий радіус зони. Намалюйте тоді запишемо. Угу. є Пишіть. Значить, ми написали з вами, що коли в нас немає екран суцільний, R дорівнює нулю, потужність буде ее нульовою. Коли пишіть дальше, коли екран почне відкриватись і R збільшуватиметься,
Speaker A
то сигнал передавача приймача, вірніше, то сигнал приймача P оце p приймача також почне збільшуватися.
Speaker A
Ну відкривається отвір і сигнал почне збільшуватися. Ось ми тут дивимося ось тут, дивіться, сигнал збільшується на графіку. Видно вам?
Speaker A
видно. Тобто до певного рівня сигнал буде збільшуватись до певного рівня і P максимальне. Пишіть, коли радіус отвору R буде менше чим R1, от, то він збільшиться до якогось максимального.
Speaker A
Угу. Пишіть. Значить, це збільшення відбувається до певного рівня p Макс, коли радіус отвору менше зні ріст принеться точка.
Speaker A
При подальшому збільшенні радіуса R ріст припиниться точками М і далі почне спадати. От потужність сигналу напримачів почне спадати до тих пір, поки не досягне радіуса R = R2.
Speaker A
буде спадати до тих пір, поки потужність сигналу на приймачі, поки не досягне радіуса R r = R2. Потім знову зростатиме при R більше чим R2, потім знов зростатиме, потім спадатиме знов і так далі. Далі. Зрозуміло, да?
Speaker A
Угу. Ну і напишіть, ці коливання будуть зменшуватись, да? Коли, напишіть, радіус стане зовсім великим, коли R буде більше 10 там 15 R1 R1, коли радіус зовсім стане великим, то P приймача, то P приймача набуде значення, яке відповідає значенню потужності раді
Speaker A
радіосигналу у вільному просторі. Оце у нас давайте це не оптимальний, а це потужність приймача у V. Поставимо тут V вільний простір у вільному просторі. Тобто чим більше цей графік показує, чим більше радіус е отвору, тим, скажемо так, сигнал буде
Speaker A
наближатися до вільного простору. Тобто нічого йому не перешкоджає і він будеже буде старатися досягати е нашого рівня потужності у вільному просторі. Це буде якесь максимальне значення.
Speaker A
От. А далі він буде відповідати значенню потужності радіосигналу у вільному просторі. Тобто у нас PПР буде дорівнювати PПВ в вільному. От.
Speaker A
І от радіус R1 називають межею першої зони. Радіус R1 називають межею першої зони френеля.
Speaker A
Угу. Радіус R1 називають межею першої зони пренеля. Як нудно. Першої зони принеля. Далі лежить друга зона, третя і четверта.
Speaker A
Далі знаходиться друга, третя і так далі зони. Радіуси цих зон визначаються за формулою RN. Це N - це яка зона у нас? Дорівнює корінь n k помножити на R по лямбда.
Speaker A
DN - це номер зони. K коефіцієнт - це відносна відстань. Давайте намалюємо. K дорівнює відносна відстань R1 по R.
Speaker A
Відносна відстань. Зараз на малюнку намалюємо відносна відстань. Ее, так. Давайте зараз листочок візьму. Так, дивіться, ось у нас виглядає таким чином. Земна поверхня, да?
Speaker A
Зараз зараз зараз. Це буде в нас R1, це буде R2 відстань, допустим, це висота, висота антени нашої.
Speaker A
Так, зараз щось H1, а це висота на приймачі H2. Зараз зараз зараз. Це відстань.
Speaker A
Так значить у нас буде прямий промінь. Прямий промінь. Так, це буде в нас тут відбитий промінь. Відбитий промінь. Оця відстань, це буде Hнульве.
Speaker A
Оце буде H. Поверхня землі. Поверхня землі. Так, значить, все показав. Прямий промінь один, прямий промінь один, відбитий промінь два.
Speaker A
R1 Так, все наче показав на малюнку. Ну і к це ми записали з вами, да, коефіцієнт по цьому малюнку видно, що R1 поділити R - це відносна відстань.
Speaker A
Так, давайте запишіть. Так. Із зонами Френеля пов'язують характер відкритості траси. радіорелейної лінії із зонами Френеля пов'язують характер відкритості траси РРЛ радіорелейної лінії радіорелейної лінії.
Speaker A
Е, значить, коли напишіть 1/3 першої зони френеля не перекрита ніякими перешкодами, то траса вважається відкритою.
Speaker A
Напишіть коли 1/3 першої зони не перекрита. Тобто, дивіться, ось на цьому малюнку. Давайте так ось тут позначимо.
Speaker A
Оце буде в нас 1/3 R1. Це частинка 1/3 R1 на малюнку. Коли у нас на відстані оці 1/3 першої зони не перекрита ніякими перешкодами, то траса вважається відкритою.
Speaker A
Ну і при зрозуміло, да, при такому випадку при такому випадку в нас що відбувається? Ну, наприклад, якщо R буде дорівнювати 1/3 R1, то рівень P прийому буде дорівнювати P прийому V в відкритому просторі.
Speaker A
Ну і напишіть на цей рівень і розраховуй при проектуванні радіорелейних ліній. Рівень на цей рівень ППР розраховують при проектуванні радіорелейної лінії.
Speaker A
1/3 першої зони френеля носить назву. 1/3 зони френеля носить носить назву зони істотної для поширення радіохвиль.
Speaker A
1/3 зони, першої зони френеля носить назву зони істотної для поширення радіохвиль. H на малюнку - це просвіт.
Speaker A
H нуль - критичний просвіт. H - це просвіт. H нульве критичний просвіт. Радіус зони істотної для поширення радіохвиль.
Speaker A
Ну і прийнято розглядати, напишіть такі варіанти відкритості РРЛ, радіорелених ліній. Прийнято розглядати варіанти відкритості. Такі варіанти відкритості.
Speaker A
Для відкритих H повинен бути більше або дорівнює h нульовому. Для відкритих H більше для напівзакритих напівзакритих H буде в межах від нуля до Hну.
Speaker A
Ну і для закритих h буде менше нуля. h буде менше нуля. Hну дорівнює √ 1/3, да? R лямбда k 1 м - k.
Speaker A
Привет. Ура! Критичний радіус зони. Ну і також напишіть: важливим є поняття дальності прямого бачення.
Speaker A
Важливим є поняття дальності прямого бачення. Ну, тобто це пов'язують з оптичним баченням, да? Тобто, е-е, ця дальність, вона повинна враховувати рефракцію.
Speaker A
Напишіть: важливим є поняття дальності прямого бачення. І ця дальність з урахуванням рефракції дорівнює дальність прямого бачення R е з урахуванням рефракції дорівнює 412 корінь H1 + √H2.
Speaker A
Тобто від висоти антен залежить, да, зона прямого бачення. 412. Зазвичай часто запитують, як впливає висота антен, ну, як пов'язана висота антен з прямим баченням. Оця формула R обчислюється в кілометрах. В кілометрах зона прямого бачення, а висота антен в метрах.
Speaker A
І коли розраховують, треба це враховувати да кілометри переводять в метри. Ну, зрозуміло, да, тут метри, треба оці нулі там враховувати.
Speaker A
Е, дальше пишіть. Це з з урахуванням рефракції. Дальність без урахування рефракції R, без урахування рефракції дорівнює 3,75.
Speaker A
Ну, тоже √H1 + √H2. Це з урахуванням рефракції. Це без урахування рефракції. Е, хто скаже, що таке рефракція?
Speaker A
Рефракція е відбивання хвилі наче рефракція. Ні, це викрив викривлення. Напишіть рефракція. Є повні інфекці власність радіохвиль. Ну, тобто світло, будь-що. Рефракці власність радіохвиль. Ми розглядаємо радіохвилі викривляти свою траєкторію.
Speaker A
Lection. Ні, рефракція. Ладно, пофі рефракція. Власність радіохвиль. Викривляти свою траєкторію при проходженні через шари атмосфери через проходження, через шариф атмосфери. Тобто у нас, дивіться, атмосфера, вона має різну щільність, правда?
Speaker A
Ну, біля поверхні землі вона більш щільна, а чим вище, тим вона розріджена, скажемо так. Повітря у нас різне за щільністю. І тому, при проходженні через різні шари атмосфери йде викривлення. Да, рефракція - це викривляється траєкторія.
Speaker A
От зрозуміло, да? Напишіть. Ну, відомо, що щільність повітря характеризується показником заломлення. От зломи. Відомо, що щільність повітра повітря характеризується показником залоблення N. N маленьке приблизно дорівнює 1 кома 00 310 310 плюс мінус 40* 10 мінушостій. Відомо, що щільність повітря характеризується по
Speaker A
показником заломлення. Вона, напишіть, зменшується з висотою над поверхнею землі. Вона зменшується з висотою над поверхністю землі. Тобто, дивіться, якщо ми намалюємо землю нашу, землю, да, то буде зараз це буде точка А, це точка Б.
Speaker A
От в нас пряма прямий прямий промінь. Прямий промінь. Ну, це зони френеля наші, да? Зони Френеля.
Speaker A
От і рефракція буде, дивіться, перша буде, так, намалюю раз викривлення таке буде. Друге буде ось таке.
Speaker A
Ну, а третє за зоною Френеля буде виходити. За зону френеля. От, тобто у нас, дивіться, N1, N2, N3. От так. Це буде один, два і три.
Speaker A
Так. Так. Позначимо ось сюди, бо це буде позитивна рефракція. Е-е, посерединці зона - це без рефракції.
Speaker A
Рефракції. І нижня оце пунктир, нижня лінія - це негативна рефракція. Тобто зменшується з висона над поверхні землі.
Speaker A
Тобто N1 у нас буде більше чим N2, буде більше чим N3 і так далі.
Speaker A
Ну, це явище і викликає відповідне викривлення траєкторії променя. Тобто у нас на цьому малюнку показано е-е траєкторію радіопроменів при різній рефракції. При різній рефракції. Тобто 1 2 3 - це різна рефракція.
Speaker A
Ну і напишіть, очевидно, позитивна рефракція. Позитивна рефракція сприяє збільшенню дальності і ее прямої видимості, да, позитивна.
Speaker A
Тобто вона оця рефракція, вона збільшує дальність між точками А і B. Очевидно, позитивна фляція сприяє збільшенню дальності прямої видимості і відкритості траси.
Speaker A
Тобто за наявності будь-яких перешкод на інтервалі, ну, там гори, високі будівлі, да, позитивна рефракція забезпечує більшу відкритість, ну і, звісно, що протяжність радіотраси.
Speaker A
А негтивна рефракція за наявності цих же перешкод погіршить ситуацію. погіршує ситуацію. Ну, напишіть, в атмосфері Землі в середньому в більш ніж 85% часу існує позитивна рефракція в атмосфері Землі.
Speaker A
Атмосфері Землю в середньому більше 85% часу існує позитивна рефракція. Ну, хоча існує критична, навіть надкритична рефракція, да?
Speaker A
Е, так, щось стріляють у нас тут. Що там? Тривога. Так тривога. Та щось тут у нас бахнуло тільки що.
Speaker A
Так, за вікном. Так. Е, ну давайте, значить, напишіть для зручності, для зручності аналізу променів використовують нереальний радіус землі.
Speaker A
Для зручності аналізу, ну, геометрії променів використовують нереальний радіус Землі, який дорівнює 6370 км 6300 ее радіус землі. А еквівалентний А еквівалентний тобто RРО еквівалентне, він дорівнює 8500.
Speaker A
Земля має форму не ідеального шару, да? От напишіть а еквівалентний, при якому промінь стає ніби прямим.
Speaker A
Промінь стає ніби прямим. Ну, це, скажемо так, ере рефракція еквівалентна буде як не до нескінченності.
Speaker A
От. Ну і зрозуміло, да? Тобто виникають, проте існують випадки, коли виникає негативна рефракція. При цьому відкритий інтервал може стати частково або повністю закритий. Тобто і в радіорелейних лініях виникають додаткові ослаблення завмирання сигналів. От. Ее, ну і, скажемо так, на якість і на наявність
Speaker A
таких завмирань в радіореленній хвилі враховується тим, що передбачають стократний або ще більший запас необхідної потужності передавача.
Speaker A
Напишіть значить для боротьби за вмираннями сигналів передбачають стократний або ще більший запас необхідної потужності передавача.
Speaker A
При зміні параметрів рефракції змінюється H просвіт. Напишіть: "При зміні параметрів рефракції змінюється H просвіт". Ну, відповідно, да, оцей H буде змінюватися.
Speaker A
Чим більше рефракція, тим більше буде H. При зміні параметрів рефракції змінюється H просвіт. При позитивній рефракції він збільшується, а при негативній зменшується.
Speaker A
При зміні параметрів збільшується H просвіт. При позитивній він збільшується, при негативній зменшується. І от негативний, напишіть, може мати небезпечні наслідки.
Speaker A
при зменшенні має може небезпечні наслідки, оскільки відкритий звичайний відкритий інтервал може стати напіввідкритим або закритим, оскільки може стати напіввів відкритий звичайний відкритий інтервал може стати напіввідкритим, тобто рефракція буде не перепускати цей сигнал або взагалі закритим.
Speaker A
І кажуть, що це буде як екранування рельєфом місцевості даного інтервалу. Тобто екран ізза рельєфу місцевості.
Speaker A
Напишіть, це явище називається екрануванням, рельєфом місцевості даного інтервалу. Ее, дальше напишіть. Не менш важливим є небезпека дії інтерференції прямого та відбитого променів.
Speaker A
Інтерференція прямого та відбитого. Тобто, дивіться, от оці стрілочки, стрілочки оце прямий прямий промінь, да, у нас ми написали прямий, а це відбитий. Можна ще сюди так поставити, тобто прямий відбитий промені.
Speaker A
Зміна параметрів рефракції може привести до того, що промені оці складаються в певні моменти ее то в фазі, то в протифазі, що також є як завмирання.
Speaker A
Тобто оці відбиті промені можуть впливати на прямий сигнал. От тому місце розташування радіорелейних станцій вибирають так, щоб на інтервалі не було ні болота, ні якоїсь водної поверхні.
Speaker A
Зрозуміли, да? Тобто оці відбиті можуть накладатися на прямий сигнал. Це теж, скажемо так, негативне явище.
Speaker A
Ці всі явища приводять до завмирань сигналів в приймачах на наших радіорелейних станцій. Ну і, скажемо так, є дестабілізуючими при налаштуванні нашого зв'язку.
Speaker A
Ну, оці зазначені завмирання мають у радіорелених лініях повільний характер, от, який відзначається на інтервалах упродовж десятків хвилин і більше. Проте рівень цих завмирань може досягати декількох десятків децибел. От. Ну і для цього значить скажемо так, для боротьби з ними
Speaker A
пускаються ряду заходів. Заходів. Напишіть заходи для протидії за вмиранням. Заходи для протидії за вмираннями. Перше, збільшують потужність переданих сигналів.
Speaker A
Друге. Зменшують або позбавляються відбитої хвилі зменшують або позбавляються відбитої хвилі. Ну, для цього зону відбиття на поверхні вибирають на пере які січеній ділянці. Ну, тобто або лісом вкритої, або чагарником.
Speaker A
От. Цю зону можна перемістити за допомогою вибору різної висоти, е, антени підвісу антени одної або декількох. І третє.
Speaker A
Усувають екрануючі шкоди, усувають екрануючу дію перешкоди е збільшенням висоти підвісу H. Усувають екрануючу дію перешкоди, збільшуючи висоту H. що дозволяє збільшити діючий проід H велике.
Speaker A
Збільшують висоту оту H маленьке, а це дозволяє збільшити діючий просвіт H велике. Ну і відповідно збільшити відкритість самої траси.
Speaker A
Ну і напишіть, що таке дифракція. Рефракцію ми написали. А дифракція це також механізм викривлення. Пишіть.
Speaker A
[сміх] Дифракція. [прочищення горла] Це також механізм викривлення траєкторії. Механізм викривлення траєкторії. Але це викривлення найбільше явно спостерігається.
Speaker A
Але це викривлення найбільше явно спостерігається при поширенні променя поблизу межі розділу. Це також викривлення траєкторії, але це викривлення найбільш явно спостерігається при поширенні променя поблизу межі розділу. Тобто напишіть в дужках напишіть поблизу горизонту.
Speaker A
Поблизу горизонту. Напишіть: дифракція проявляється на напівзакритих та закритих трасах. Дифракція проявляється на напівзакритих та закритих трасах і є головним механізмом поширення радіохвиль у зоні тіні.
Speaker A
Дифракція проявляється на напівзакритих та закритих трасах і є головним механізмом поширення радіохвиль у зоні тіні зоні тіні.
Speaker A
Так, все. Це ті два дві лекції, що я вам хотів дати по радіорелейному зв'язку. По радіорелейному зв'язку. Так, в нас залишається ще що в нас радіоавтоматика.
Speaker A
Да, радіоавтоматика. Щас я подивлюся, що там в нас по плану. Хвилиночку. Так, я ж всіх наче відмітив.
Speaker A
Всіх. Я там поставив п'ятьрки, четврки Івану чотири осадчу поставив, а всім іншим по п'ятьрки, бо ну там у Івана оцінки гірші трошки були.
Speaker A
Це щоб мені важко відмічати всі нб поставити, чи мені легше так якісь оцінки вам поставити.
Speaker A
Тоді в коледжі зустрінемось, будемо напишемо якусь роботу. Вони залишились неатестовані. Так, це супутникові. Зараз хвилинку. Радіорелейни зв'язок.
Speaker A
Так, радіомережі. Радіо А радіоавтоматика. Радіоавтоматика. Зараз хвилинку. Так, Андрійку також у нас є, да, сьогодні є.
Speaker A
Так, хто ще в нас є? Давайте так. Хвилинку. Давайте так. Васильченко. Так, так, так. Десятник нема.
Speaker A
Каленіченко є. Таразниченко є. Осачій. Осач Іван. І хто ще? Хто ще в нас? Так.
Speaker A
І Юрченко Максим. Так є. Всіх назвав. Раз. 2 3 4. Чотири. Так. Чотири. Да.
Speaker A
Все значить. радіо. Зараз хвилинку подивлюсь, що в нас за розкладом. H Так, зараз хвилиночку, почекайте, я тут розберуся. Корекція, синтес та підвищення. Це було у нас, пам'ятаєте, ми розглядали регулятор, да, підвищення я підвищення якості систем радіоавтоматики.
Speaker A
Так, сьогодні в нас корекція в системі радіоавтоматики. Напишіть тему. Корекція у системах. Корекція у системах радіоавтоматики.
Speaker A
Так, це сторінка у нас буде 197101. Есть. Так, ну давайте, е, запишіть, будь ласка, тему корекція в системах РА в радіоавтоматики.
Speaker A
Так. Багато тут. Час я подивлюся, скільки тут у мене. Угу. В принципі, небагато. Ми продовжуємо, да? Зараз швиденьком під запис і все. Домовились?
Speaker A
Пишіть. Необхідність корекції випливає з протиріччя. Необхідність корекції випливає з протиріччя, яке виникає при одночасній вимозі.
Speaker A
Необхідність корекції випливає з протиріч, яке виникає при одночасній вимозі забезпечити високу точність, забезпечити високу точність для усталеного і динамічного режимів.
Speaker A
протиріччя, яке виникає при одночасній вимозі забезпечити високу точність для усталеного і динамічного режимів. Ну, наприклад, напишіть: зменшення статичної похибки вимагає підвищення коефіцієнту підсилення.
Speaker A
Наприклад, зменшення статичної похибки вимагає підвищення коефіцієнту підсилення, що призводить до погіршення динамічних характеристик та зниження балансу стійкості.
Speaker A
Наприклад, зменшення статичної похибки вимагає підвищення коефіцієнту підсилення, що призводить до погіршення динамічних характеристик та зменшення запасу стійкості.
Speaker A
Ну, напишіть збільшення коефіцієнту підсилення при змін при незмінній ачх збільшення коефіцієнту підсилення при незмінній амплітудно-частотній характеристиці призводить до збільшення частоти, підвищення частоти зрізу до збільшення частоти зрізу. Ну, тобто омега маленьке зрізу. Як наслідок, зменшується запас стійкості за фазою.
Speaker A
Як наслідок, зменшується запас стійкості за фазою. Е значить при цьому скаж напишіть, може статися, що частота зрізу перевищить частоту с спряження.
Speaker A
При цьому може статися, що частота зрізу, давайте так, зараз буду трошки писати вам. При цьому частота зрізу, дивіться, омега зрізу, буде більше, чим частота спряження.
Speaker A
Спряження, тобто що в нас, тобто виконається умова балансу фаз. Тобто виконається умова балансу фаз і система стане нестійкою, тобто виконається умова балансу фаз і система стане нестійкою. Нестій нестійка. Підкресліть, будь ласка, система стане нестійкою.
Speaker A
Для забезпечення запасу стійкості за фазою для забезпечення запасу стійкості за фазою і амплітудою необхідно компенсувати затримку. Слово компенсувати підкресліть для забезпечення необхідного запасу стійкості за фазою амплітудою.
Speaker A
Необхідно компенсувати затримку сигналу у смузі частот в області омегазрізу. Необхідно компенсувати затримку сигналу у смузі частот в області зрізу.
Speaker A
Це можна зробити включенням послідовно. до основної системи. Це можна зробити включенням послідовно до системи пристрою, який вноситиме не затримку, а випередження за фазою.
Speaker A
Це можна зробити включенням послідовно до основної системи пристрою, який вноситиме не затримку, а випередження за фазою гармонічних коливань. Ну, в вказаній смузі частот вносити затримку, не затримку, а випередження за фазою гармонічних столивань в вказаній смузі частот. Ну, в
Speaker A
радіотехніці, як коректувальні елементи використовують пасивні і активні елементи кола. Ой, не елементи. Пишіть у радіотехніці, як коректувальні елементи використовують пасивні та активні електричні кола. Електричні кола.
Speaker A
Електричні кола. Е, підключення коректувальних кланок може бути послідовним, паралельним та зі зворотнім зв'язком. Підключення коректувальних ланок може бути послідовним, паралельним та зі зворотнім зв'язком.
Speaker A
Ну, тобто дивіться, малювати тут нема чого. Дивіться, послідовно це дві ланки так під'єднуються, да? Це у нас буде K ее ее KК від P.
Speaker A
Це буде від P. Тобто це послідовне паралельне. Це ось так підключаються ланки, да? Паралельне підключення. І за зворотнім зв'язком це от ось таке підключення, тобто дві ланки і зворотній зв'язок.
Speaker A
Малювати це не треба. І так зрозуміло, да? У нас якісь передавальні ланки, вони підключаються і так, і так, і так.
Speaker A
Послідовно включається. Напишіть коректувальні ланки. Послідовно включаються коректувальні ланки інтегрувального типу, які підвищують точність системи.
Speaker A
Послідовно включаються коректувальні ланки інтегрувального типу, які підвищують точність системи. Диференціо диференціювальні диференціювальні ланки. включаються паралельно.
Speaker A
Диференціювальні ланки включаються паралельно. Вони підвищують запас стійкості на високих частотах. Дифланки включаються паралельно. Вони підвищують запас стійкості на високих частотах.
Speaker A
При корекції за допомогою зворотнього зв'язку, це третій тип. При корекції за допомогою зворотнього зв'язку зміна характеристик повної системи залежить від властивостей коректувальної ланки.
Speaker A
При корекції за допомогою зворотнього зв'язку зміна характеристик певної системи залежить від властивості коректувальної ланки.
Speaker A
Ну, можливі різні комбінації і способи корекції. Напишіть можливі різні комбінації і способи корекції. Ну, поширена схема для розв'язання задач корекції - це форсувальна ланка.
Speaker A
Поширена схема для розв'язання задач корекції є форсувальна ланка. Е, значить, ця ланка, напишіть, змінює результуючу ачхє рятуючи ах. При цьому частота зрізу не змінюється.
Speaker A
Ця ланка змінює амплітуду, е, змінює результуючу амплітудно-частотної характеристики до якогось рівня, да? А при цьому частота зрізу не змінюється.
Speaker A
От в результаті в результаті отримується зменшення затримки за фазою. В результаті отримується зменшення затримки за фазою в смузі частот. В смузі частот.
Speaker A
Не кінець. Перевага форсувальної ланки. Перевага форсувальної ланки. Одночасне збільшення коефіцієнту підсилення та частоти зрізу при зменшенні по помилки системи.
Speaker A
Перевага послідовно е-е послідовної форсувальної ланки, да? Послідовної форсувальної ланки. одночасне підвищення коефіцієнту підсилення та частоти зрізу при зменшенні помилки системі в усталеному режимі.
Speaker A
Ну, це також зменшує час перехідного процесу. Недолік. Недолік. Внесення послаблення в область низьких частот.
Speaker A
Внесення послаблення в області низьких частот, де зосереджений спектр корисного сигналу. Недолік внесення послаблення в область низьких частот, де зосереджений спектр корисного сигналу та пропускання високочастотних шумів і завад без послаблення. Тобто у нас нормальний сигнал, да, корисний послаблюється, а вче шуми і
Speaker A
пропускаються без послаблення завади. Ну і послаблення напишіть буде тим більше, чим буде більше випередження, послаблення буде тим більшим, чим більше випередження повинна забезпечити форсувальна ланка.
Speaker A
Ну і для компенсації послаблення цього необхідно додаткове підсилення корисного сигналу. Для компенсації пишіть послаблення необхідно додаткове підсилення корисного сигналу. Пропускання ВЧ шумів і завад призводить до зменшення відношення сигнал шум та підвищенню динамічних помилок системи.
Speaker A
Пропускання ВЧ шумів і завад призводить до зменшення відношення сигнал шум та підвищення динамічних помилок системи.
Speaker A
Якщо напишіть разом із задаючою дією на систему надходять завади. Якщо разом із задаючою дію на систему надходять завади, то дефланки не забезпечують бажаний результат.
Speaker A
Де диференційні ланки не забезпечують бажаний результат. Необхідно пропускати сигнал і пригнічувати завади. Необхідно пропускати сигнали, принічувати завади. Тому системи система коректувати інтегрувальними ланками, тому система коректувати систему коректувати інтегрувальними ланками, яким які підвищують коефіцієнт підси підсилення, не підсилюють і не підсилюють частоту
Speaker A
зрізу. Ну і найчастіше тому використовують для цього пропорційно-інтегрувальні ланки. Найчастіше використовують для цього пропорційні інтегрувальні ланки. Ну, ці всі ланки ми описували з вами, якщо розглядали, пам'ятати, дев'ять штук їх разних є. Ну, недолік - це низька швидкодія системи.
Speaker A
Низька. Найчастіше використовують пропорційно-інтегрувальні ланки для цього, але недоліком є низька швидкодія системи. Все коротко я вам дав. Там малюнки єсть складні. Нема сенсу їх малювати нам з вами тут. Просто щоб ви розуміли, які ланки використовують для корекції, навіщо це потрібно. Так, я відмітив
Speaker A
всіх, хто був. Е, є якісь питання? Може на цьому можемо закінчувати? Е, питань немає.
Speaker A
Немає. Ми, до речі, з вами вже закінчимо в листопаді. 20 листопада, я бачу останнє заняття у нас.
Speaker A
Тобто вже небагато залишилося. От там у вас практика буде. Угу. Все, тоді добре. Якщо на вас, тоді відпочивайте, да? Разом відпочиваємо, підемо каву пити. Все, бережіть себе.
Speaker A
Дуже радий вас всіх бачити і чути, що ті, хто заходили. Мене дуже приємно вражає Максим Юрченко.
Speaker A
От заходить постійно. Я Максиму п'ять поставлю в тому місяці. Да, чудово. Ну, всім іншим також.
Speaker A
Да, до побачення. Та дякую, що заходите. Все, тоді давайте бережіть себе. Гарного дня. До побачення.
Speaker A
Добачення. Да. Гарного дня. До побачення. Гарного дня. Да. До побачення. Угу. Yeah.
Topics:радіоавтоматикасупутникичастинний тракт приймачазавадозахищеністьінтегральний приймач Котельниковапофарбовані завадиоптимальний приймачцифрові сигналиалгоритми прийняття рішеньбілошум
