Катерина Музюкіна розповідає про патопсихологічне дослідження, його значення та практичні аспекти в клінічній психології.
Key Takeaways
- Патопсихологічне дослідження є ключовим інструментом для діагностики та прогнозування психічних розладів.
- Важливо звертати увагу не лише на порушення, а й на збережені психічні функції пацієнта.
- Практика проведення досліджень відрізняється в різних клініках, але протоколювання є обов’язковим.
- Обмін досвідом між психологами допомагає покращувати якість патопсихологічних досліджень.
- Патопсихологія тісно пов’язана з психіатрією та неврологією, що підкреслює міждисциплінарний підхід.
What the video covers
- Катерина Музюкіна — військовий та клінічний психолог з досвідом роботи у військових шпиталях Дніпра та Львова.
- Патопсихологічне дослідження є важливою частиною діагностики психічних розладів і тісно пов’язане з психіатрією.
- Дослідження допомагає отримати додаткові дані про захворювання, визначити його прогноз та підтримати диференційну діагностику.
- Патопсихологія вивчає закономірності виникнення і перебігу психічних розладів, а також збережені психічні функції пацієнта.
- Практика проведення досліджень різниться залежно від закладу: від кількох годин до кількох днів на пацієнта.
- Важливо протоколювати всі реакції пацієнта, починаючи з моменту його входу до кабінету психолога.
- Патопсихологічне дослідження корисне не лише психіатрам, а й неврологам для оцінки порушень мозку.
- У відео розглядаються методики, структура висновку та лайфхаки для проведення дослідження.
- Автор наголошує на ідеї обміну досвідом між колегами у форматі рівний-рівному.
- В кінці відео запрошують до обговорення та обміну досвідом серед психологів.
Chapters
- 00:00Вступ та знайомство з Катериною Музюкіною
- 08:41Значення патопсихологічного дослідження в психіатрії та неврології
- 16:47Структура патопсихологічного дослідження та методики
- 25:15Оцінка психічних процесів та приклади досліджень
- 33:03Особливості протоколювання та лайфхаки
- 45:35Обмін досвідом і рекомендації для психологів
- 52:06Підсумки та запрошення до обговорення
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Угу, бачите, із тим впоралася добре. Шановні колеги, давайте будемо починати, дотримуватися пунктуальності і перш ніж так почати власне показувати презентацію, говорити про патопсихологічне дослідження, я би хотіла теж трошки розказати вам про себе, чому власне я вам презентую це, і мене звати Катерина.
Speaker A
Музюкін. Я є військовий психолог, я є клінічний психолог і з 2019 року я працюю у військовому шпиталі Дніпра, точніше працювала, бо працювала я там з 19-го по 23-й рік і власне у 23-му і по сьогодні я працюю у Львівському
Speaker A
військовому шпиталі психологом на посаді начальника відділення. І з патопсихологічним дослідженням я стикнулася напевно одразу по початку своєї роботи в госпіталі, тому що в нас було психіатричне відділення і психіатр дуже помагав, щоб я писала ті дослідження, а я була єдиним психологом і
Speaker A
я пам'ятаю, як я була перше розгублена це п’ять років тому, коли все починала, тому що, ну, в університеті там не дуже нас вчили по робити, але потрошку спільно з психіатром ми виробили спільне бачення того, як би це мало виглядати. Ну і так, та психіатрія і
Speaker A
патопсихологічне дослідження нікуди не зникли з мого життя, і зараз кожен тиждень я стабільно маю проводити патопсихологічні дослідження не тільки для психіатричного відділення, а й для інших відділень, зокрема неврологи дуже в нас люблять читати патопсихологічне. Трошки ще теж розкажу про те,
Speaker A
що пані Міла, яка мене запросила, на мою думку, має дуже добру ідею — це ідея ділення в контексті рівний рівному. Зараз чекайте, пробую кнопочку всіх зам’ютити. О, та я тільки починаю користуватися зумом, то я можу відволікатися. Та от власне ця ідея
Speaker A
рівний рівному мені дуже сподобалася, тому що я можу поділитися тим досвідом, який я маю, і натомість буду рада дуже, якщо теж колеги, які можливо мають більший досвід роботи або такі інакші підходи до того дослідження, теж в майбутньому зроблять схожі вебінари, бо я
Speaker A
думаю, істина народжується десь на перетині наших з вами досвідів. Тому я ще раз хочу наголосити на тому, що я себе не позиціоную як, знаєте, цілковитий експерт в проведенні патопсихологічних досліджень, але хочу сьогодні поділитися власним досвідом, який здобула сама, потім в співпраці з
Speaker A
іншими колегами психологами, коли вже я ввійшла в цю спільноту, і який маю честь презентувати сьогодні вам. То давайте будемо починати. Зараз маю тільки трудність з тим, щоб одночасно і всіх запрошувати, дозволяти входити і показувати презентацію. Ну, але давайте
Speaker A
зараз будемо пробувати робити. Так. А ну-ее, скажіть мені, чи ви бачите презентацію? Так? Видно? Так, бачимо. Угу, дякую, дякую. Е, чи зараз секундочку? Тоді давайте будемо починати. Е, тож загально про патопсихологічне дослідження, його ще іноді називають експериментально-психологічним
Speaker A
дослідженням. Власне така практика є в психіатричних лікарнях міста Львова, де я працюю. Вони завжди кажуть ЕПД скорочено, маючи на увазі патопсихологічне вислідження. То, е, якщо ми взагалі подумаємо про те, що таке патопсихологія, то варто зазначити, що це є розділ клінічної
Speaker A
психології, який вивчає закономірності виникнення і перебігу психічних розладів. І патопсихологи вони намагаються передбачити і пояснити певні відхилення, які є в психіці людини. Зараз секундочку. Ага, у мене тут трохи збилося, е, і тенденції того, як будуть змінюватися ці відхилення, їхню
Speaker A
динаміку. Ну і як ви вже зрозуміли, напевно, що патопсихологія вона є дуже тісно пов’язана з психіатрією. І в моєму досвіді дане дослідження просять здебільшого зробити психіатри, бо це їм значно полегшує їхнє життя, скажімо так. Тож перед вами на
Speaker A
слайді ви бачите задачі, які стоять перед ЕПД — це експериментально-психологічне дослідження або патопсихологічне дослідження. І ми тут можемо побачити, що це отримання додаткових даних про захворювання, е, і це є дуже важливим власне для діагностики і визначення результату того
Speaker A
захворювання, тобто визначення прогнозу. І в ряді випадків саме це експериментально-психологічне дослідження воно допомагає психіатру у диференційній діагностиці розладів, тому що, ну, психіатри здебільшого вони можуть подивитися на пацієнта, провести з ним клінічну бесіду, але їм часто не вистачає проведення власне методик для того, щоб
Speaker A
подивитися на пам’ять, увагу, мислення більш ґрунтовно, скажімо так, ніж би це могло бути на око. І часто вони просять ЕПД теж для ніби підтвердження діагнозу, який є, тобто вони вже діагноз встановили, але для, наприклад, військово-лікарських комісій просять те, що було патопсихологічне
Speaker A
дослідження. Е, що тут є важливим і важливо нам всім пам’ятати, що патопсихологічне дослідження — це не лише розгляд того, що є порушене у наших пацієнтів, а це ще й увага на тому, що є збережено. І ця увага має бути не просто
Speaker A
рівнозначною, а напевно ще й більшою на тому, що збережено, і який рівень того є збереженим, тому що це допомагає визначити тяжкість тої хвороби. Е, ну і теж те, що дуже поширено, що просять проводити це патопсихологічне дослідження на початку, як поступає
Speaker A
пацієнт, для того щоб так ніби зробити фотографію його психічного стану і в кінці перед випискою, для того щоб подивитися динаміку. Іноді теж призначають повторне патопсихологічне, коли, наприклад, дали якісь медикаменти і хочуть подивитися, чи вони добре спрацювали. Добре. В нас теж є досвід, я так буду
Speaker A
робити вкраплення теж з свого досвіду роботи. Патопсихологічне дослідження ще теж люблять в нас неврологи. І, ну, є ж така вічна штука, що неврологи і психіатри ділять між собою пацієнтів, бо там органічний пацієнт він може бути і неврологічний, і психіатричний. І
Speaker A
патопсихологічні дослідження так би і неврологам теж іноді дуже потрібно, хоча ми вже говорили з пані Мілою буквально перед тим як чатити, що неврологи вони все-таки більше нейропсихологічне би хотіли дослідження, бо тоді, як мені казав невролог на минулому тижні, перед ним
Speaker A
відкривається повна карта того, які є порушення в мозку, в яких відділах мозку, і він так ніби, читаючи цю карту, йому лишається тільки встановити діагноз. Патопсихологічне в тому вигляді, в якому я його буду вам сьогодні презентувати, ну більше для
Speaker A
психіатрії, тому що все ж тут менше таких неврологічних речей, а більше власне про психічні процеси, там далі буде про характерологічні особливості, про емоційний стан пацієнта і так далі. Тож перед вами є загальні рекомендації, я так трохи хочу окреслити
Speaker A
вам про що сьогодні буде говоритися. Е, і перше ми поговоримо загально про Пато, та такі лайфхаки загальні того, як це проводити. Потім ми підемо по структурі, я вам покажу, які я використовую блоки в цьому висновку, і потім окремо по кожному блоку я вам теж
Speaker A
розкажу, які методики я використовую для того і покажу три з цих методик, так, досить ґрунтовно. Ну і теж подивимось, як пишу висновки. Тож я думаю, що буде цікаво і теж запрошую, якщо би може в кінці в нас лишиться час і в когось
Speaker A
колег був інакший досвід, та або якісь свої цікаві речі, які він може про пату розказати, то теж вмикайте в кінці мікрофон і кажіть. Я буду дуже рада це почути. Ну я думаю, як і ми всі. Тож давайте по загальним рекоменда
Speaker A
ціям. Е, взагалі патопсихологічне дослідження в різних клініках проводиться по-різному. Наприклад, в Львівському неврологічному диспансері в них такий досвід, що виділяють цілих три дні на те, щоб описати пацієнта. Тобто там перший день вони зустрічаються з пацієнтом годину, другий день вони там якісь половину
Speaker A
методик проходять, а третій день заключну половину. І так ніби на пацієнта витрачається там 4-5 годин. В випадку того закладу, де я працюю, в нас на жаль немає можливості такого розлогого зустрічання з пацієнтом, і я здебільшого використовую десь годину
Speaker A
максимум півтори, дивлячись на важкість стану даного пацієнта, від години до півтори години, скажімо так. Тож загальні рекомендації, як патопсихологи, ми протоколюємо все, що відбувається з пацієнтом, усі його реакції, бо все це нам є важливим, і ми починаємо
Speaker A
протоколювати навіть не спочатку бесіди з даним пацієнтом, а як тільки ми бачимо, що він відкриває двері до нашого кабінету і заходить, тому що це теж може бути дуже показним для того, щоб ми могли зобразити, відобразити точніше його психічний стан.
Speaker A
Е-е, кожну методику, яку ми будемо представляти нашому пацієнту, її потрібно починати, це пред’явлення потрібно починати з чіткої інструкції.
Speaker A
вже воно на такому підсвідомому рівні автоматично виходить говорити як там робити дану пробу і теж Я особисто завжди питаю перепитую Та чи добре ви розумієте що вам необхідно зробити тому що від цього напряну можуть залежати результати даного дослідження
Speaker A
а також є дуже цікавий той момент м що під час дослідження іноді Ми даємо хворому е будь-яким чином якусь допомогу і ця допомога може бути у вигляді кивка смішки знаєте такого доброзичливого Ага добре І це теж треба протоколювати і
Speaker A
дивитися як пацієнт буде реагувати на будь-яку нашу допомогу починаючи з такого чогось легкого закінчуючи тим що ми там дуже сильно йому допомагаємо наприклад самі виконуємо якусь частину це теж є важливим Я всі ключу Ага добре і теж що таке є добре що перед початком
Speaker A
проведення батопсихологічного дослідження загалом кожен розробляє якусь свою таку методику яку оформлює на папері у вигляді плану того що він буде проводити і кожну методику яку він буде проводити патопсихолог може оформлювати в вигляді окремого протоколу і часто це є вимогою
Speaker A
до проведення даних проб що був окремий протокол оформлений до кожної проби де ми будемо в певний визначений спосіб записувати Все що говорить пацієнт І що говоримо Ми і теж ще що є важливим в написанні висновку до патопсихологічного дослідження ми е
Speaker A
маємо писати не лише те як порушена певна психічна функція А і зіставляти її з тою нормою яка є тому що ну часто лікарі які будуть читати це дослідження Ну вони не зобов'язані так сказати знати норму до кожної проби А так от як в
Speaker A
аналізах лабораторних ми бачимо наші показники і норму так І власне в патопсихологічному дослідженні у висновку теж Ми лікарям показуємо яке є порушення яка є норма Ну і теж Я так для себе звикла що будь-яке слово або термін який я пишу Я
Speaker A
стараюся пояснювати психіатру що я маю на увазі і далі там будуть сьогодні буде дуже багато прикладів з висновків і ви зможете це побачити Добре давайте підемо далі тож по структурі патопсихологічного обстеження або дослідження загалом ви бачите це перед
Speaker A
собою що першим і обов'язковим є вказати загальні дані про пацієнта дату обстеження і Це залежить від того взагалі як протоколюється консультація у вашій вашому закладі Де ви працюєте та відповідно що вимагається на наклад в нас то автоматично доктор елекс - це
Speaker A
електронна система в якій ми працюємо вона та якби нам підтягує як звати пацієнта яка дата обстеження номер історії хвороби номер відділення Тобто це все все залежить але так скажімо що це загальні дані про пацієнта друге це необхідність вказувати
Speaker A
мету обстеження і перелік використаних методик скажу так чесно по правильному треба це робити але через то що багато пацієнтів не завжди є час ще прописувати Туви користані методики тому Іноді я опускаю цей момент хоча хоча треба треба це робити було
Speaker A
поправильно далі наступний пункт ми хочимо даження бесіди і тут вже стає цікавіше бо ці дані вони говорять говорять розказують нам про анамнез життя пацієнта якісь основні ключові речі які з ним відбулися і далі будуть приклади і на конкретних прикладах буду
Speaker A
пояснювати історію розвитку хвороби або історію захворювання скарги які має пацієнт оцінку його психічного статусу і поведінку під час проведення дослідження Та як я вже казала Під час дослідження ми протоколюємо все що відбувається з нашим пацієнтом і в дужках ви можете
Speaker A
побачити що це і сприйняття інструкцій і ставлення до виконання завдань реакція на допомогу критику і так далі окремим пунктом ми я якби оформлю результати експериментально-психологічного дослідження де теж покроково описую пам'ять увагу мислення за потреби інтелект емоційно сферу теж за потреби
Speaker A
особистісні характеристики І власне сам висновок на наступному слайді ви можете побачити приблизний приклад того Я зараз спробую вам це наблизити от я сподіваюся стало краще ми бачимо зверху загальні дані це пацієнт дата проведення також як я казала сюди
Speaker A
пишемо номер історії хвороби номер відділення і бачимо далі пункт дані спостереження і бесіди після того окремо таким виразним блоком результати експериментально-психологічного дослідження і теж ви бачите виділені жирним виділени жирний Кожний з психічних процесів це є психомоторний темп увага пам'ять
Speaker A
ви бачите мислення емоційний стан пацієнта і висновок характерологічні особливості Я не завжди зазначаю через то що іноді не вистачає часу і немає власне запиту від психіатра це робити А іноді буває так що психіатр посилає на патопсихологічне дослідження для
Speaker A
визначення наприклад наявності акцентуації характеру Ну і тоді вже буде вказ ця особистісна сфера Добре зараз зроблю менше кожен з тих пунктів повторюсь будемо зараз розглядати тож перед вами є приклад анамнозу життя І чому це є важливим в анамнозі життя та як ніби Ми
Speaker A
пробуємо зобразити всю лінію життя пацієнта від народження до моменту проведення дослідження і відобразити такі найголовніші речі які на нашу думку можуть впливати на те що відбувається з пацієнтом зараз лікарі Тут також можуть питати які захворювання перейли з пацієнта Іноді я це питаю іноді не питаю
Speaker A
залежить від власне ситуації обстеження і самого пацієнта отут наприклад Цікавий приклад анамнезу і теж зразу хочу сказати що конфіденційність всіх висновках є збережена дані є змінені там і стать змінена і події змінені тому А я можу бути зато спокійна пацієнта не буде
Speaker A
впізнавати тож анамнез за словами обстежуваної виросла в повній сім'ї батько постійно пиячив бив дружину і доньку батьки розвелися відтоді з батьком обстежуване не бачилася з вічимом стосунки були були напружені його характеризує як деспотичного розповідає Що він був строгий жорсткий міг покарати за
Speaker A
найменшу провину був непередбачуваним у своїх реакціях і тут теж далі цікаво Що описується як же пацієнтка з тим впоралася Зараз впущу людей секундочку щоб вижити в ситуації що склалась обстежувана навчилася бути непомітною як примара обмежувала коло спілкування не говорила зайвий раз
Speaker A
сиділа в своїй кімнаті мати спочатку захищала потім ставала на на сторону вічима обстежувана часто тікала з дому єдина людина це тітка по лінії мами і теж Ми якщо це знаєте того вартує Ми теж пишемо протективні фактори і то то добре
Speaker A
що було в пацієнта питаємо як були стосунки в школі що в школі протягом тривалого часу переживала цькування з боку однокласників мала тільки одну подругу мати з двічимом переїхали живе вона з сестрою мами відчуває перегнічення безпорадність щодо свого життя в минулому робила декілька
Speaker A
суїцидальних спроб і чому всі ці факти такий довгий анамнез я в тому випадку писала Я пам'ятаю цю пацієнтку їй був поставлений діагноз шизофренія і вона така була дуже дефективна в плані що дана пацієнтка ні з ким не говорила
Speaker A
емоційно була дуже збіднена больові мала сильні дефекти і разом з тим якщо по психопродуктивну симптоматику говорити то там її майже майже не було там якісь були голосові галюцинації але такі дуже збіднені тобто зараз секундочку Ага додали людину тобто можемо собі побачити з
Speaker A
анамнезу що те що ця дівчина переживала в дитинстві воно вплинуло на те яка хвороба в неї розвинулася Ну так частково звичайно генетика теж грає велику роль ще до речі вонане можна писати і треба писати історію захворювання тобто коли з'явилися симптоми як то було З
Speaker A
чого почалося як вплинуло на життя далі після анамнезу обов'язково Я питаю в людини власне що її турбує і описую це і часто пишу навіть в лабках зі слів пацієнта Бо нам важливо як це звучить йдемо далі психічний статус Ну я думаю що всі
Speaker A
тут клінічні психологи Всі розуміють про що йде мова але трошки розкажу та що психічний статус це як фотографія пацієнта в момент обстеження фотографія того як він входить в контакт як він орієнтований зовнішньо виглядає яка мова яка постава як Він рухається і теж
Speaker A
ніколи я не соромлюся поставити питання які Ну так пацієнти іноді не розуміють їх доречність але вони є дуже важливі це питання про орієнтацію в особі час і просторі ее знаєте так іноді корисно спитати людину людини не тільки як вас
Speaker A
звати І скільки вам років а ще й допитатися Чи ви знаєте яка сьогодні дати які місяць рік пора року де ми з вами знаходимося тому що в мене був пацієнт який Ніби все було добре В нього було птср так Я поставиле не психіатром але
Speaker A
так ніби в розмові він він добре себе почував А коли я запитала який зараз рік він мені сказав що 22-й хоча був вже 24-й і Відповідно ми робимо позначку в нашому заключенні тож той знаєте абзацик про психічний статус він може звучати свідомість ясна
Speaker A
орієнтований всебічно або десь там дезорієнтований і вказуємо як саме далі дивимося як даний пацієнт вступає в контакт чи він хоче з нами говорити чи є логічні відповіді на ті питання які ми йому ставимочи відповідає він по суті Які чи логічні ті відповіді чи вони
Speaker A
повні чи він відповідає однослівно Також ми дивимося на те як як зовнішньо виглядає пацієнт бо може бути що він зовнішньо дуже неохайний І ми теж це маємо вказати бо це може бути ознакою певного переліку психічних розладів теж помічаємо знаєте чи
Speaker A
пацієнт якось так цілісно виглядає чи він там в мене був пацієнт який на виворі одягнув кофту і ходив у кофт на виворі і коли я йому про це сказала Він так щиро здивувався але з тим нічого не зробив
Speaker A
Тото він не передів її назад і це теж Ми маємо фіксувати також ще дивиться він погляд очі в очі чи підтримує теж бо якщо немає погляду очі в очі теж ряд психічних розладів зокрема і Та ж сама шизофренія може так проявлятися е як він
Speaker A
говорить Який темп мови наприклад пришвидшена мова перескакування з думки на думку це може бути ознакою манії і тому обов'язково фіксуємо як пацієнт говорить і як рухається чи рухи є повільні чи вони такі безладні хаотичні і теж ще можемо
Speaker A
говорити зараз хотіла вам сказати і і і вилетіло з голови про що ми ще А про емоції чи емоції є адекватні до ситуації яка проявляється або чи воничи яка є міміка та чи вона є збіднена чи вона є така
Speaker A
вичорна теж все це не зазначаю я думаю що тут вже з зрозуміло йдемо далі якщо пацієнт проявляє таку дивакувату поведінку яка потребує теж нашого запису то відповідно до тих загальних рекомендацій які я дала на початку фіксуємо все що відбувається з
Speaker A
пацієнтом Ми також фіксуємо його поведінку та як в даному прикладі Що першою реакцією на виконання завдання була відмова були періодичні прохання завіреності в правильності власних дій неможливість самостійно пояснити свою поведінку прохання зробити це за неї різкі переривання контакту
Speaker A
настороженість недовіра труднощі в утриманні контакту періодичний безпричинний сміх цільова мотиваційна структура діяльності частково порушена і я пам'ятаю теж цю пацієнтку Це була пацієнтка в манії Ну от власне ми бачимо таку картину її поведінки добре то так ніби з першим ми
Speaker A
так тим великим пунктом дані спостереження і бесіди розібралися і тепер в нас буде відбуватися найцікавіше це власне проведення даного дослідження і знову ж таки нагадую говорю про власний досвід і трошки про свої закономірності які я для себе Вже
Speaker A
виробила і починаю Я завжди з пам'яті ви можете побачити на слайді три методики які я на більше люблю і найчастіше використовую звичайно тих методик на пам'ять є набагато більша кількість і ви можете за потреби подивитися в посібниках та чи в тому ж самому
Speaker A
інтернеті але ці три от я Я їх дуже люблю завжди даю заучування 10 слів незалежно від того з яким розладом прийшов до мене пацієнт 10 слів є стабільно завжди Я думаю що ви знайоми з цією методикою але теж трішки Детальніше я би
Speaker A
хотіла про неїходом розказати якщо мені пацієнт на заучуванні 10ти слів все робить добре тобто рівень запам'ятовування в нього є достатній то більше я не даю на пам'ять методик ніяких якщо я бачу наприклад що в пацієнта є певні труднощі з
Speaker A
запам'ятовуванням Я розумію що це труднощі які Можуть вказувати на на органіку А які саме я теж далі розкажу Я люблю давати тест зурової ретенції бентона І він якраз розроблений для того щоб виявити органічні ураження мозку Але звичайно ми їх виявляємо так знаєте
Speaker A
більш поверхнево не так як нейропсихологи а так так згрубше і як виглядає цей власне тест бентона Зараз я вам спробую показати от ви можете побачити такі є зображення Так а чи добре чи не добре видно чекайте Ага чекайте чекайте бо мені розмиває я зараз
Speaker A
вимкну люр угу о ви можете побачити що це ряд зображень починаючи від простого до складного які я показую пацієнту протягом 7ми секунд прошу його дивитися на дане зображення і його запам'ятовувати а потім пацієнт його відтворює і я вже дивлюся на ті типи
Speaker A
помилок які виявляє даний пацієнт вони є є помилки по органічному типу А є такі називають природі Так зараз Я продовжую шерити екран тож більше про методику завучування 10ти слів е інструкція є досить проста Ми беремо 10 слів І кажемо пацієнту що ми зараз
Speaker A
будемо дивитися що в нього відбувається з пам'яттю прочитаємо йому 10 слів він то мусить запам'ятати і потім після того як я закінчу читати вам 10 слів ви мені відтворите ті які пам'ятаю чи є зрозуміла інструкція так зрозуміло добре
Speaker A
і починаємо перед вами власне є той бланк який я заповняю де є перелік слів які я зачитую далі кількість разів зачитування і в кінці це ретенція тобто після 40-50 хвилин я ще раз питаю в пацієнта Чи пам'ятає він ці
Speaker A
слова так інструкцію нагадали е ви тут бачите приклад такого доброго органічного порушення тому що перше ви бачите що мало слів запам'ятав даний пацієнт називав зайві слова і теж такий лайфхак який я підслухала е одного з клінічних психологів це не просто ставити плюсики
Speaker A
біля слів які називає пацієнт А нумерувати які слова в якому порядку Він говорить тому що це якраз допомагає нам добре виявити оте застрягання яке може бути при органіці зокрема при такій при епілепсії Тобто ендогенноорганічні порушення вони от мають такі застрягання і теж справа
Speaker A
фіксуємо зайві слова які називає паці по нормам швиденько пробіжимося в нормі механічна пам'ять і обсяг уваги 7 + -2 це значення ми з вами бачимо при першому пред'явленні отскільки даний пацієнт наприклад пред'явив мені три слова відповідно обсяг уваги механічна пам'ять
Speaker A
в в нього є знижені далі оцінюємо процес запам'ятовування наскільки пацієнт якби Добре Може це робити в нормі вже в третьому пред'явленні пацієнт нам має видати де 10 слів якщо цього не відбувається То ми фіксуємо що процес запам'ятовуваня є
Speaker A
отрудни перестало рвати так секундочку будь ласка вимкніть мікрофони бо я я щось загубилася як я то маю робити Слідкуйте за тим далі процес збереження інформації теж Ми дивимося чи немає втрати тих слів які людина запам'ятала динаміка амнестичної діяльності вона є порушена якщо
Speaker A
наприклад пацієнт повторює слова які вже назвав і ті хто працюю можуть зрозуміти про що відбувається тому що пацієнт вам каже Там ліс хліб стіл Ага а хліб я називав і хліпше і хліб і ви так як ніби ставите Біля того хліба плюсик за
Speaker A
плюсиком і і пацієнт так ніби на тому застригає ее порушена динаміка мнистичної діяльності якщо крива запам'ятовування вона утворює плато і це плато звичайно Ну низьке по низьким числам наприклад давайте подивимося в того пацієнта Ага в того не було
Speaker A
Але часто в пацієнтів буває так наприклад три чотири і п'ятірки пішли І от він більше п'яти слів запам'ятати не може але й не втрачає і так ніби утворює таке плато і може називати теж зайві слова От коли ми бачимо такі ознаки то
Speaker A
це нам може говорити про те що є якісь органічні порушення І от якраз в таких випадках я даю тест зорової ретенції дуже добре працює довільну пам'ять ми можемо оцінити якщо людина старається використовує техніки запам'ятовування і в тому Ну теж немає нічого такого як
Speaker A
людина то робить Ну то хай собі робить Ми Ми кажемо їй що краще того не робити Ну але теж це є такою є доброю ознакою що вона зацікавлена в результатах і те що є важливим це ретенція це процес
Speaker A
відтворення через 40-50 хвилин і показник який є добрий це якщо йде втрата 20%. Ну наприклад там п'ятий за п'яту п'яте пред'явлення пацієнт нам запам'ятав вісім слів і відтворює він сім це є добре якщо би він нам відтворював три Ну то ми
Speaker A
би писали що є порушення довготривалої пам'яті і більше більше говорили про пам'ять і якщо повернутися то ви тут можете побачити приклад того Ну одного із записів про пам'ять тож обсяг механічної пам'яті обсяг уваги в нормі і теж як я казала
Speaker A
подаю нормативні характеристики тобто що є в пацієнта і що є в нормі процес запам'ятовування дещо утруднений крива утворює плато і бачите рівень відтворення три нижчий за норм То йде порушення довготривалої пам'яті і той пацієнт здався мені таким трошки
Speaker A
дивнуватим бо та плато і щось тамте Відтворення не дуже добре і я йому провела тест зорової ретенції бенту теж дуже цікава методика має кількісну якісну характеристику і кількісна вона не завжди добре показує що відбувається з пацієнтом тому що може бути там
Speaker A
кількісно в нього три бали з 10ти а якісно Ну немає органічних порушень і це теж там далі я покажу в прикладі як то відбувається але от в даного пацієнта є 4отири з 10 і якісна оцінка я описую які
Speaker A
який тип помилок був у даного пацієнта наприклад це пропуск великих фігур викривлення зміна розташування одна відносно одної і теж так сумую на що вказують здійснені помилки І що це може бути ознаками органічного враження мозку теж тут вже як ми про органіку почали ее
Speaker A
Та ніби я ніколи знаєте не пишу точно що це органічні ураження бо написати точно органічні ураження я можу тільки якщо би я була рентгеном чи МРТ який би так просвітив пацієнта і побачив ці пору Якби я завжди припускаю що дані
Speaker A
симптоми могли би вказувати на наявність органічного ураження добре то так ніби з пам'яттю більшменш розібралися після 10ти слів зазвичай в мене йдуть таблиці шульте а перед вами теж є ряд методик на увагу і це і шульти і шульти борбова і
Speaker A
кориктурна проба і віднімання за крепеліном є ще дуже багато знову ж повторююсь інших методик але от я люблю саме ці таблиці шуйте як і 10 слів я даю завжди всім пацієнтам і за результатами цих двох методик я собі можу зробити
Speaker A
такий висновок що увага пам'ят не порушеє так зараз додам людей ще не можу звикнути знаєте що тут говориш А тут вискакує що треба людей додавати тож таблиці шульте є зображені Вони теж Я думаю всім знайомі це п'ять табличок від з числами
Speaker A
від одного до 25 які розміщені в хаотичному порядку і пред'являються пацієнту всі п'ять даних табличок з відмічанням часу який витрачає даний пацієнт що таке шульте Горбова і коректурна проба Я вам зараз хочу показати Ага мене знову видно тож коли
Speaker A
ми говоримо про шульте Горбова Це ті ж самі шульте але тут є в переміжку червоні числа чорні числа і ми даємо пацієнту дану табличку і до нього йде три завдання перше завдання розшукати тільки чо ні від одного до 25 друге завдання
Speaker A
відшукати червоні але в зворотньому порядку і третє воно використовується на перемикання уваги щоб подивитися чи то чи чи Та то і добре те перемикання і часто якщо ви маєте підозру що хворий має якусь органіку і треба подивитися як він там переключає свою
Speaker A
увагу то можна давати йому третє придявлення е воно дуже важке направду треба почергово шукати чорні числа червоні числа ще й в різних якби порядках червоні по збільшенню чорні по збільшенню червоні по зменшенню ну така доволі цікава але пробувала я цю техніку на вона якось не
Speaker A
дуже прижилася і коректурна проба теж цікава така базова техніка яку ми можемо використовувати вона складається з рядків Як ви бачите з буквами і Відповідно ми просимо нашого пацієнта закреслювати дві букви там наприклад а і е і це все на час коректурна проба є теж
Speaker A
досить грумісткою технікою але вона дає нам добрі показники Тому що тут ми можемо і добре концентрацію порахувати і переключеність уваги відволікання обсяг стійкість ну коректурна проба на то добре працює Ну але пацієнт може над тим сидіти хвилин 10 що якби теж не завжди є на то час тож
Speaker A
по таблицям шульта теж хочу сказати трошки більше ее власне інструкція ее завжди от в мене як я вже казала так вона автоматично говориться Так що Зараз ми подивимося як функціонує ваша увага і це буде проба на час тому я вас прошу
Speaker A
робити це швидко намагатися робити швидко В мене є п'ять табличок я показую ці таблички де цифри розташовані від одного до 25 в хаотичному порядку даю пацієнту олівець і кажу я вам даю олівець і коли я скажу Старт і включу
Speaker A
секундомір ви берете дану табличку олівцем показуєте одиничку і називаєте їм її мені 1 2 3 і так далі і мож ще показати пацієнт на якійсь будь-якій табличці І коли впевнею що він зрозумів інструкцію ми починаємо які нормативні показники психомоторний темп в нормі
Speaker A
40-50 секунд все що є більше то ми можемо вказувати про пропо можемо вказувати на сповільнення того темпу стійкість уваги різниця між пред'явленнями більше 10 секунд більше відповідно не стійкість концентрація дивимося на помилки е про переключеність Ми теж дивимося на
Speaker A
пошукову активність якщо пацієнт наприклад застрягає от він добредобре шукає І тут треба знайти 15 і він застригає хвилин секунд на 20 ми це обов'язково теж фіксуємо бо ці такі застрягання вони можуть бути екзогенно органічної природи якщо пацієнт переглядає очима і
Speaker A
ще й знаєте так ніби так пальчиком водить по рядкам і шукає необхідну цифру яку йому треба знайти це теж про органіку про те що пацієнт не може цілісно якби поглядом охопити А йому треба так виокремлювати т цифри і Але тут таке дуже важливо що ми
Speaker A
маємоби перепитувати людину Та так на тому наголошувати що я бачу я бачу ви так рукою водите та ну нащо ви то робите Чи можете ви так не не робити і так поглядом охопити бо в мене був пацієнт який сказав що він так робить спеціально
Speaker A
через то що то така техніка там Ну він був військовим це певна військова така техніка як правильно читати карти щоб нічого не упустити Ну і він там певним чином рухав пальці тобто і все було нормально з увагою в того пацієнта Ну але в такий
Speaker A
дивний спосіб він проробив ну Та хай буде е-е тут на слайді ви будете мати презентацію е ви бачите що по таблицям шульти можна вирахувати і ступінь впрацьованості тобто Наскільки швидко психіка включається і от Ніби краще робить завдання психічну стійкість за
Speaker A
формулою ефективність роботи в таблиці шульте ми можемо його результати зобразити у вигляді діаграми яка може бути за гіперстенічним варіантом виснажуваності або гіпостенічно от гіперстенічний ви бачите такий він на Зигзаг схожий А гіпостенічний - це таке стабільне рівномірне е зниження показників пацієнт він з
Speaker A
кожною табличкою все більше часу затрачає на те щоб виконати це завдання чому нам є важливим розуміти От якби ці два типи виснажуваності коли ми маємо гіперстенічний варіант виснажуваності це є розлад з добрим прогнозом Скажімо так тому що дана виснажуваність Вона
Speaker A
може бути або початком розвитку органічних розладів наприклад в епілепсії часто може таке спостерігатися а або це може бути такі психогенно-невротичні розлади де більше емоції впливають на характер виконання емоційна виснаженість коли ми говоримо про гіпостенічний варіант то це така
Speaker A
органіка і тут ну прогноз принаймні такий лікарський від не є дуже добрий і часто це може вказувати на вже такий добрий розвиток тої органіки яка в пацієнта є добре Тут ви теж більш дрібним правда шрифтом можете побачити ще деякі такі
Speaker A
штуки які можуть бути помічні в інтерпретації даних таблиць шульте наприклад пропуск числа якщо хворі там він шукає чотири а потім зразу шість Це може бути про порушення активної уваги може бути про те що пацієнт просто є такий депресивний і тому увага є Ну
Speaker A
виснажлива Так але якщо до цього додаються ще такі ознаки органічності то тоді ми можемо говорити про органічні ураження наприклад от підвищена виснаженість до кінця До речі знаєте теж така цікава штука як можна розрізнити чи пацієнт є органічний чи він
Speaker A
є афективноендогенний чи психогенно-невротичний е зазвичай ці депресивні пацієнти Та вони мають сповільненість вони можуть довго вам робити ці проби але якщо їх так ніби підбадьорити то вони можуть показувати добрі результати а от на наприклад органіки як би ви їх не підбадьорювали
Speaker A
ну от він не може робити краще ніж він може в таблицях шульти от в мене був пацієнт з епілепсією на тому тижні і от при ендогенних ендогенно органічних ураженнях пацієнти довго роблять ці проби то психомоторний темп в них є
Speaker A
знижений але він є такий як ніби рівномірний тобто пацієнти шукають довго але не застрягають ні на яких числах от він монотонно довго шукає всівсі числа А коли ми говоримо про екзогенноорганічні ураження то тут якраз пацієнт Може застрягати ну такі така невеличка знаєте
Speaker A
такий лайфхак по діагностиці також якщо пацієнт наприклад починає шукати чотири і показує цю чотири 1424 це може бути про інтелект А може бути про демонстративну поведінку і такий негативізм до того до того що відбувається добре а і приклад приклад того як оформлений
Speaker A
висновок по увазі психомоторний Темп вільнений час виконання таблиць шульте Горбова шульте Вибачте Помилка була шульте 63 75 92 117 156 Тобто ми бачимо таке планомірне зниження показників вказуємо увага не стійка бо коливання більше 10 секунд виснажлива по гіпостенічному типу
Speaker A
застрягаючи як я казала кожне слово я намагаюся писати після числа 12 обстежуваний постійно шкаф цифру два показники переключення розподілу та концентрації знижень пошук чисел більше 15 секунд легко відволікався водив пальцем порядкам в пошуках числа ну і тут ми вже можемо так собі думати що це
Speaker A
десь такий органічний пацієнт далі В нас іде мислення і мислення так вам зізнаюся чесно завжди було для мене найважчим особливо як тільки я починала вивчати Ну тому що мислення е та як ніби воно воно багатогранніше ніж увага і пам'ять його
Speaker A
важче інтерпретувати і перед вами є цілий ряд методик які я застосовую для мислення Я думаю що ви теж з ними знайомі хоча б може з деякими з них і точно тих проб є набагато більше але це ті які використовую особисту я із тих
Speaker A
всіх Найбільше я люблю виключення зайвого по зайгар ще хочу вам знаєте показати класифікацію Тому що це є дуже добра техніка але вона потребує часу я її використовую тоді коли я розумію що мені потрібно зараз що мені потрібно трошки
Speaker A
подивитися глибше що відбувається з мисленням пацієнта і та класифікація представляє собою набір карточок е ми маємо ну такі ви можете побачити тут людей і чорно-білих і кольорових маємо і тварин і одяг тобто дані карточки вони є дуже різноманітні і
Speaker A
їх є велика кількість через то власне методика є трохи довгою почас ну от ви можете побачити загальну кількість і сама проба виконується в такі три етапи перший етап ми просимо наших пацієнтів групувати карточки так як вони би хотіли що до чого належить і в на
Speaker A
першому етапі ми ще можемо їм трохи підказати щоб вони зрозуміли що ми хочемо від них другий етап - це коли ми намагаємося ті багатогранні багаточисельні групки об'єднати е п'ять наприклад шість тобто меншу кількість і третій етап коли ми
Speaker A
пропонуємо пацієнту об'єднати ще меншу кількість груп дві або три і теж класифікація - це досить така об'ємна методика де ми записуємо всі фрази пацієнта Які Він говорить але вона є дуже добра на діагностику мис я ж на початку використовую якщо я не
Speaker A
підозрюю що в пацієнта є якісь там розлади мислення А мені потрібно так зробити той скринінг Я люблю виключення зайвого це такі карточки де на кожній карточці зображено чотири предмети і я всі їх пред'являю пацієнту і Прошу виоримити мені зайвий предмет об'єднати три які
Speaker A
лишилися по якісь характеристиці так повертаємося і ще так знаєте якщо ми вже зупинилися на переліку зараз я про викремлення зайвого розкажу Але дуже є важливим оця методика піктогами важливо зазначити що вона є і на пам'ять і на мислення і вона добре
Speaker A
діагностує опосередковане запам'ят вання тобто коли ми називаємо взагалі та піктограми згрубше нагадаю ми називаємо пацієнту слова і просимо їх зобразити на листі паперу у вигляді якогось дуже там невеличкого малюнка який потім допоможе пацієнту згадати слово яке Ми загадуємо
Speaker A
там є цілий ряд слів і таким чином пацієнт якби утворює асоціацію до слова яке ми йому запропонува і робить малюнок і опосередковане запам'ятовування бо Ну потім ми ж просимо пацієнта по цим малюнкам сказати які слова ми йому загадували у пацієнтів з шизофренічним
Speaker A
патопсихологічним сумпному комплексу що цікаво в них безпосереднє запам'ятовування от оці 10 слів вони можуть бути дуже добрі там можуть бути певні зниження внаслідок емоційновольового дефекту але загалом якби пацієнт Ну добре за а от опосередковане запам'ятовування за допомоги цих піктограм цих пацієнтів
Speaker A
може бути дуже знижене через те що в них є наплив асоціацій і вони ті асоціації часто такі недоречні вичрні пацієнт сам якби заплутується в тих асоціаціях і от піктограми він не може згадати що він там відображав хоча на мислення якщо я маю якусь
Speaker A
підозру що пацієнт такий має шизофрено шизофренічний патопсиічний симптомикомплекс Та який включає там великий перелік хвороб то я йому дуже люблю давати цю методику піктограм е ну але то то теж треба цілий вебінар по тим піктограмам тож виключення зайво Давайте
Speaker A
зробимо Перепрошую Та тут Знаєте тут по кожній можна такий вебінар робити бо там дуже багато нкощів того всього але я теж за піктограми О та в мене є ціла купа Я зберігаю ці заключення пацієнтів з різними Так розладами я ще люблю
Speaker A
прикріплювати ті піктограми Особливо якщо вони такі вичорні такі знаєте дуже показові Ну як як не знаю може зберемося Може хтось інший хто краще знається на піктограмах і я думаю що це дуже добра ідея тож про виключення зайвого трошки є певний протокол досліджування
Speaker A
дослідження і він представлений вам де ми фіксуємо яка карточка який предмет вилучив пацієнт і як він це нам пояснив тут обов'язковим Навіть є не то що Який предмет він виокремив там є карточки де можна декілька виокремити А нам важливо
Speaker A
як пацієнт до цього дійшов і як він це нам пояснює Ну та як всі клінічні психологи Я думаю знають що є такий операційний операційний компонент мислення і він може бути трохи порушений яким чином найпоказовіший є процес узагальнення бо там є і синтез і аналіз
Speaker A
і все разом зазвичай дивляться на цей процес узагальнення і його рівень як пацієнт узагальнює чи він категоріально узагальнює такими абстрактними поняттями категоріями чи він узагальнює функціонально чи е так предметно А чи взагалі йому недоступна ця операція узагальненя І от
Speaker A
ее викромлення зайвого зйгарнік дуже добре допомагає нам подивитися на цю операційну сторону мислення бо так ніби там так три порушення виділяються які ми можемо побачити зниження рівня узагальнення це конкретно ситуативне конкретно предметне мислення неможливість узагальнення коли пацієнт взагалі якби ну не розуміє що ви хочете
Speaker A
від нього і він не може нічого виділити зазвичай зниження спостерігається в осіб в яких іде інтелектуальний дефіцит А може бути викривлення І от викривлення процесу узагальнення буде для шизофренічного патопсихололічного симптому зниження тут підходить під цілий ряд того що може відбуватися ну Зазвичай це
Speaker A
може бути і органіка але може бути і психогенно-невротичний патопсихологічний симптомокомплекс ну тобто зниження ми фіксуємо але так ніби конкретний патопсихологічний симптомокомплекс воно нам не показує Тож ви можете тут побачити приклад е однієї з карточок і приклад зниження рівня
Speaker A
узагальнинь хворий з епілепсією ендогенно-органічний симптомокомплекс вам каже що не потрібна лампа Гасова зараз всюди Є електрика може і свічку видалити ні її треба залишити раптом зіпсується електрика в нас так буває часто тоді про запас потрібна свічка а от гасові лампи не використовуються вона
Speaker A
зайва тобто ми бачимо що пацієнт виокремлює гасову лампу на підставі того ее що в нього відбувається в житті От такий функціональний рівень та от що в нього є лампочки дома А того дома в нього немає І це такий конкретно
Speaker A
ситуативний рівень е конкретно предметний рівень спостерігався б якщо пацієнт окремлював за такими якимись зовнішніми ознаками за форму чи там що якісь певні фігури там є в тих предметах а в тих немає тобто з тим як виглядає Той предмет добре І до речі тут ви можете
Speaker A
побачити в цьому поясненні о таку характерну для людей з епілепсією таку в'язкість деталізованість мислення таку грунтовність коли він відповідаючи вам на одне питання починає так думувати про то все дуже детально е добре і другий приклад ви бачите одну
Speaker A
з карточок Я її дуже люблю бо то така Для мене секретна карточка е яку яка така є діагностичною тому що якщо ви на неї подивитеся ви так ніби зрозумієте що там Ну немає зайво і людина з без порушень мислення
Speaker A
вона так ніби дивиться на цю карточку і важливо фіксувати Її реакцію бо вона дивиться і так ніби нерозуміння в її очах здивування і вона так починає вагатися і в результаті каже що Ну я не можу тут нічого виділити і це є добрий для нас знак що
Speaker A
ну ніяких там латентностей немає а от людина з виквленням процесу узагальнення вона в кремлює зайве за такими дуже віддаленими іноді паралогічними ознаками які ну можуть нас дивувати це можуть це може бути добре ну якби так виокремлення адекватне але воно дуже дуже не
Speaker A
стереотипне от воно дуже таке характерне для творчих людей Скажімо так От наприклад на цій карточці пацієнт каже що зайва книга ботроядою листочком на яблуці і шубою можна вколотись ну пацієнт правий Ну такк ніби подумати дійсно так відбувається але в загальний він за дуже
Speaker A
віддаленою ознакою і відповідно це вже тут латент актуалізація латентної ознаки вилізла і ми це теж фіксуємо або теж зайва ложка бо у чайника тарілки і бочки є велике д теж там є така карточка і так ну ніби людина цей той хто проводить
Speaker A
обстеження трохи може дивуватися як би тому чи відповіді даного пацієнта і перед вами є опис мислення і це було мислення людини з шизофреноподібним патопсихологічним симптомкомплексом Я його так окремо вивела Тому що тут є такий великий опис багато методик і ну така добре показана
Speaker A
вичурність того мислення теж перед тим як ми перейдемо власне до цього висновку е хочу сказати що якщо я наприклад проводжу Третій зайвий і бачу що в людини повилізали такі латентні ознаки та бачу викривлення узагальнення то я проводжу інші методики на мислення
Speaker A
для того щоб ніби виснажити цю людину тому що по мірі виснаження можна побачити як кількість оцього латентного воно вилізає і стає таким більш яскравим також по виснаженню порушення мотиваційного компоненту мислення воно теж так ніби розкві літає тому якщо ви є в практиці і ви робите ці
Speaker A
дослідження спробуйте так знаєте три-чотири одразу методики дати на мислення і от в кінці вже в пацієнта там все буде буяти от як ми зараз побачимо мислення прискорене критичність знижена різноплановість зі скозува Та це порушення якби мотиваційного компонента різноплановість то пацієнт Наприклад
Speaker A
узагальнює то категоріально то предметно То ситуативно тобто немає якогось певного рівня стабільності тої психіки а він постійно ніби між різними рівнями плаває зісковзування такк ніби чому з сковзування бо пацієнт йде по дорозі в своїй в своєму мисленні і тут раптом він
Speaker A
може зісковзнути на якусь латентну ознаку тобто дати нам якусь вичурну незрозумілу відповідь потім знову повернутися до так дороги свого мислення це зязко і далі ви можете побачити секундочку процес узагальнення викривлений по типу актуалізації латентних ознак і як я вже казала завжди
Speaker A
психіатру е ну або лікарю якому я проводжу пацієнту якого я проводжу це дослідження Я завжди пишу приклади тому що це знаєте коли ми аналізуємо мислення іноді таке буває що нам здається що там є щось латентне А людині з іншим досвідом ніби може того не
Speaker A
здатися всі ми різні кожен під цим має щось своє бо на відміну від ваги пам'яті мислення воно більше має якісну характеристику ніж кількісну тому завжди подаємо приклади зайвий вентилятор бо у літака цвяха і бджоли є гострій частин зайва
Speaker A
ложка бо учайника тарілки бочки є велике дно далі Асоціативний експеримент асоціації продукуються легко при виконанні асоціативного експерименту спостерігалося за розписують асоціації як Повтори слів стимулів сніг дощ кролик сніг так ми побачили що я пред'явила сніг пацієнт асоціацію надав дощ далі я кажу кролик і пацієнта
Speaker A
як ніби застригаюче казав сніг те що було в минулому пред'явленні використання одного типу асоціації іменник дієслова протягом усієї проби другу частину обстеження пацієнт прислухався до слухової цинації жіночого голосу тобто будь-які зміни стану пацієнта ми фіксуємо тоді пацієнт мені
Speaker A
так ніби виконував а потім стишився і так подивився в одну точку і я в нього відповідно спитала що з вами зараз відбувається Ну і він мені це видав і ви можете побачити що от ми зробили пам'ять увагу Ці дві методики і вже от
Speaker A
галюцинація почала проявлятися на тому ми не зупинитися за методикою піктограми образи індивідуально значені деколи неадекватні зображення стереотипні зрозумілі лише досліджування досліджуваном пояснення обширні та різноплавні за методикою порівняння Понять досліджуваний не виконував інструкцію і поєднував слова у нереальні образи от тут це вже була четверта
Speaker A
методика де можете добре побачити як як відбулося пацієнта така знаєте в тому мисленвому процесі проскід йго певних порушень прошу виключитьгу добре От в нас було порівняння понять поїзд літак і пацієнт мені видав швидкісний поїзд швидко їде намагаючись обігнати літак а літак летить і каже
Speaker A
поїзду ти не зможеш мене обігнати бо ти їдеш по визначеному маршруту я ві Ну і після того пацієнт вдарився в це майчння на релігійну тематику яке от ви можете побачити бачите чому добре виснажувати Трошки нашого пацієнта помисленню мож ще говорити дуже
Speaker A
довго Ну але ми мусимо з вами йти далі і подивитися на емоційний стан нашого пацієнта і перед вами Ну є такі шкали які я зазвичай використовую Але знову ж таки повторюся їх є значно більше і ви можете брати для
Speaker A
себе ті які навам Подобається зараз секундочку я підключу тож на для ознак повторного переживання психотравмуючих подій Я беру pclm це для військових і ще пcлка для цивільних Вона має по-моєму 19 питань і там добре розписані оці симптоми які ми можемо
Speaker A
спостерігати і теж при описі симптомів Я стараюсь не тільки писати кількісний показник за цією шкалою Але і в дужках описувати ну власне там що пацієнт вказав і теж такий важливо зазначити що я так ні по своєму досвіду ніколи не пишу
Speaker A
діагнози бо діагнози - Це справа лікарів і навіть птср я не пишу в заключеннях а може напи Сати що спостерігаються симптоми повторного переживання психотравмуючої події так завуальовую для лікарів є Зрозуміло Ну але так ніби не пишу той діагноз
Speaker A
теж перед вами є на тривожність на депресивні симптоми шкали на суїцидальність ну це теж таке Я думаю що всі всі знають інтелект те що я люблю це матриц Равенна і тестова векслера і колись теж я мала пацієнта який симулював це навіть не була не
Speaker A
агравація це був ну він симулювавце ще давно то було і ще в Дніпрі так ніби ми з психіатром думали як же ж того пацієнта ну розкусити його і тоді я провела матриці Равена і зроби била тестову батарею векслера але коли
Speaker A
ми робили матриц ревена я пацієнту пояснила що то не на інтелект А тот якийсь інший психічний процес Я вже не пам'ятаю що я там собі вила і ее а по чи на сприймання щось я йому сказала що то як ви сприймаєте
Speaker A
там і що цікаво що по векслеру були показники ну дуже низькі А ви знаєте там багато тих батарей та дуже низькі показники все там такий рівень дуже вираженого дефекту а матриц Равена Все в нормі ще навіть вище було за Нор
Speaker A
теж ви можете міксувати Як ви ті кроби будете проводити Ну то так то ми так придумали тоді з лікарем цікавий теж ваш досвід чи було вас щось схоже когнітивні порушення То вже для реабіліта більше мока minміні mal І до речі теж Хочу
Speaker A
поділитися з нашою розмови з неврологом так ніби для них краще не мініменл а мока тому що мока ніби дає Так більш обширну картину Ну я з такими порушеннями насправді рідко стикаюся але може хтось працює то напевно ви ви
Speaker A
розумієте про що що йде мова бо я мініменлкориствалаці і теж перед вами є Приклади того як я описую емоційний стан у пацієнтів фон настрою знижений підвищена тривожність і даю результати о суїцидальні думки можу написати просто що на момент обстеження заперечує
Speaker A
може якщо є суюцидальність провести якусь там ср45 наприклад і далі теж я вам покажу крім sr45 я там ще ще трохи ту суїцидальність можу розписати по pclm теж бачите приклад якби крім кількісної характеристики я ще в дужках пишу які
Speaker A
власне симптоми є так і е наступне це оця суїцидальність що крім методик Я ще оцінюю не якби Так більш обширно ту суїцидальність та от я пишу тут сильні почуття безнадії безпомічності наявність суїцидальних думок недоступність соціальної підтримки відчуття самотності
Speaker A
прагнення припинити страждання спроби суїциду в минулому були суїцидального плану немає є доступність до потенційних засобів суїциду самоконтроль недостатній характерна імпульсивність некерованість протективніх факторів не зазначив визначаю цей ризик як високий бо є думки є наміри були спроби а плану немає але доступ
Speaker A
є і так вже такий крайній етап це характеристика особистості або характеру гічні особливості даного пацієнта я можу їх описувати якщо психіатр потребує цього Та якщо звернення із тим щоб подивитися характерологічну сферу чи є чи немаєкцентуації і перед вами тут є mmpi
Speaker A
мінімульт лазаруса опитувальник личко Іванова Ну так щеро кажу mmpi Я використовую Ну напевно я його може один раз використовувала бо методика є дуже громістка і Ну я сама якщо чесно десь там на 150-му питанні Трохи вже так або як надаю
Speaker A
відповіді більше мені подобається в дослідженні мінімум він є коротший е так ніби знаю що він там може не такі має добрі характеристики валідності Ну але але якісь шкали мінімальні показати мені може підтвердити може мої якісь думки ще є такий добрий
Speaker A
опитувальник який Ви бачити ycqs3 це зі схемотерапії опитувальник який визначає глибинні переконання і фрустровані потреби і [музика] іноді таке залежить від лікаря Скажімо так але лікар з яким я співпрацювала минулому госпіталі він був такий психоаналітично направлений І ми
Speaker A
тоді мали на меті не лише опис знаєте пам'ять увага мислення а ми ще так намагалися зрозуміти що відбувається з пацієнтом так ні пояснити звідки ті симптоми могли взятися за їхню появо це така була дуже глибинна робота зараз я маю цілу папку
Speaker A
таких досліджень і дуже люблю Їх перечитувати бо то кожне дослідження то як така знаєте Книга життя пацієнта то Цим можна захоплюватись тоді коли ви маєте на час тоді я мала і ви можете побачити е отут такий цікавий висновок е
Speaker A
Я думаю що то важливо його прочитати Ну так для уявлення за методикою опитувальник ycqs3 були фрустровані потреби в безпеці любові прийнятті самовираженні сформувалися глибині переконання схема соціальної ізоляції та відчуження інші люди злі краще триматися осторонь схема дефективності дефективності Я погана я
Speaker A
копів з цим переживанням над високі стандарти до себе схеми недовіри та скривдження світи люди не безпечні людям не можна довіряти і та як ніби вже моя гіпотеза Центральна проблематика цього пацієнта знову ж таки це моя гіпотеза це не входить в класичне патопсихологічне
Speaker A
дослідження але Ну я думаю що то вартує знаєте то озвучувати це насправді цікаво та бо тут ми бачимо нашого пацієнта ее значить що відбувалося це занамизу з тих всіх е після дослідження роблю Такий висновок хронічне порушення психологічних та
Speaker A
тілесних кордоні сексуальне насилля побиття матірію порушення тілесних психологічних кордонів секундочку мушу впустити насмішки в школі порушення психологічних кордонів тема маячіння також пов'язана з порушенням тілесних та психологічних кордонів а там були автоматизми мене підключає до інших людей я чую їх в
Speaker A
своїй голові і нічого не можу мож з цим зробити це не стертно я це не Контролюю вони з'являються раптово а подуть постійно на фоні от і ми собі Ну так можемо провести паралелі знову ж таки тільки тільки гіпотеза так наступні
Speaker A
приклади от приклад на основі опитувальника мінімульт як я його описую описувала просто по шкалам які мають збільшення або зменшення теж дивилася на шкалу брехні шкалу корекції та чи пацієнт надає соціально бажані відповіді і коротко описували що би та шкала
Speaker A
збільшена могла означати також перед вами ще один такий більшгі тичний висновок ви можете побачити про схеми про копінги І як та ненависть до себе в даного пацієнта з'явилася ви будете мати презентацію Я думаю на Тому поки не будемо
Speaker A
зупинятися і так ніби ми з вами по тому дослідженнюсали о секундочку щось мені хоче заряджатися зараз зараз бо щось знаєте я мушу зараз вимкнути камеру і підключити бо зараз сяде ноутбук ну почекайте мене угу так Дякую що почекали по щось там з
Speaker A
розеткою стапися добре то ее то Тото перед вами є перелік Пато патопсихологічних симптомокомплексів які патопсихолог має право виставляти Я думаю що їхній перелік ви вже бачили і в дужках описано ті так розлади які можуть підпадати під цей патопсихологічний
Speaker A
симптомокомплекс та знову ж таки ми не виставляємо діагнози діагнозами займаються тільки лікарі шизофренічний симптомокомплекс так якщо знаєте дуже грубо пройти по тому оці симптомокомплекси знаєте зараз підкину пані Мілі ще одну ідею що то симптомикомплексиі то теж на окремий
Speaker A
може бути вебінар тому що вони є обширні знаєте то один симптомокомплекс можна розглядати дві години і маю пропозицію це таке зробити тому що у нас часто залазять психологи в діагнози цього не можна робити і якраз нам треба якось
Speaker A
підтягувати нас до поніційного апарату правильного тому Давайте подумаємо про це можливо хтось хоче теж приєднатися на цю тему а я думаю що це була би дуже добра ідея але так згрубше зараз пробіжимося шизофренічний патопсихологічний симптомокомплекс він такк ніби найбільш
Speaker A
такий виразний його важко з чимось сплутати ядро даного симптомокомплексу - це емоційна вольова емоційно-вольове зниження вольова функція знижується емоції стають з площині в даного пацієнта може бути психопродуктивна симптома тика та мислення викривлене от ми з вами розглядали там був в нас
Speaker A
приклад порушення мотиваційних мотиваційного компоненту мислення пацієнт резонує Тобто резонарство це таке безплідне мудрування Та пацієнт може впадати в резонерство зі сковзи є різнопланові як ніби некритичність мислення Ну як описувати там є що писати Та от згадуйте той висновок я я вам
Speaker A
показувала пам'ять і увага можуть в даному симптомукомплексі сильно не порушуватися але можуть бути зниження внаслідок саме вольового дефекту бо пацієнт Ну просто він не хоче то робити не може змусити себе робити бо йому це не цікаво наприклад по таблицям шульти
Speaker A
він вам може вказувати такі дуже середні результати навіть такі низькі результати але при тому увага може бути добре сфокусована стійка е в якійсь темі яка його цікавить і мотиваційний компонент діяльності ну при шизофренічному симптомокомплексі теж поширю порушується і тут знову ж таки хочу вказати ми не
Speaker A
ставимо діагнози ми не вишуковуємо чи в пацієнта шизоефективний чи в нього шизофренія проста чи там є цілий ряд різних шизофреній та наше завдання так ніби описати те що відбувається з психікою з психічними процесами якщо є маячння на якусь
Speaker A
тематику ми це теж можемо вказати або якісь там можуть бути націнні ідеї в цього пацієнта ж це ми можемо вказати Але знову ж таки будемо обережними з термінами тому що неправильно вживання терміни Ну вони якби знаєте можуть ви можете здоровому пацієнту
Speaker A
написати викривлення мислення А це шизофренічний термін Ну та якби теж з тим треба бути обережними афективно-ендогенний власне це звичайний наш біполярний ефективний розлад і ефективні психози пізнього віку ну ефективни ефективноендогенний є манія є депресія так як нібить фази або вони ще
Speaker A
називаються гіпертермічні гіпотемічні і вони теж мають свої особливості наприклад Ви ніколи не сплутаєте маніакального пацієнта з кимось бо в нього мислення пришвидшене скачка ідей асоціації виникають дуже легко дуже швидко і мова пацієнта навіть може не встигати з отими думками і мова
Speaker A
така може бути уривчаста навіть що вам треба додумувати але Якщо так зосередитись на тому то якби вам стає зрозумілим Про що думає пацієнт якби це мислення не можна назвати розірваним та А розірване мисленням ми можемо писати в інших типах розладів коли ми Якби ми не
Speaker A
прислухалися ми не можемо зрозуміти про що говорить пацієнт Ну це вже так включення та маніакальні пацієнти вони які вони дуже активні в них багато енергії рухи в х часто такі уривчасті рухова активність підвищена можуть бути агресивними і теж часто сексуальна така
Speaker A
тематика Може проявлятися ну при при даному стані увага таблиці шульти вони вам зроблять дуже швидко але нароблять там дуже багато помилок через то що ну якби психомоторний темп є пришвидшений пам'ять добре будуть запам'ятовувати так по мисленню ну пришвидшене мислення пришвидшена
Speaker A
динаміка і легко буде пацієнт відволікатися тобто мислення таке буде лабільне знаєте добре ну і в емоційній сфері фон настрою підвищений коли ми говоримо про депресію в контексті ефективно ендогенного патопсихологічного симптому комплексу то тут Що цікаво що в пацієнта можуть проявлятися
Speaker A
прямо соматичні симптоми пацієнт може казати що в мене душа булитьту за за грудиною мені стискає або такки ком горлі які пацієнт дійсно відчуває І таке буває при депресіях це такі називаютьж психіатри тичні депресивні симптоми може бути відчуття важкості та така Тріада та
Speaker A
депресивна що уповільнення йде рухів мислення знижений Настрій так і тут ми бачимо що моторна активність знижена пацієнт до вас прийде такий весь ось такий Ніякий збіднений Там позатіла буде така пригнічена емоції дуже важко буде викликати в цього пацієнта тобто вони такі будуть
Speaker A
тугоподвижні називається дуже треба високий Стимул для того щоб викликати емоційну реакцію відповідно ота така е уповільненість мислення вона може і впливати також на пам'ять на увагу тобто пацієнт має знижений психомоторний темп але якщо би ви його похвалили якось заохотили то
Speaker A
пацієнт може витися Зазвичай вони дуже критичні до до себе навіть занадто критичній в мисленні там особливо крім сповільнення Нічого там ви можете і не знайти може бути зниження рівня узагальнення як я вже казала Може трошки бути інертним е таким
Speaker A
повторюваності можуть бути такі северації але загалом пацієнт вам буде логічний ніяких таких випадкових дей вам проговорено не буде Єдиний може бути фіксований на ідеях самозвинувачення і в мотивацій в мотиваційній сфері пацієнт може бути схильним до ну автоагресивності олігохронічний симптомокомплекс ну тут
Speaker A
ми розуміємо що якби ядро і центр того всього це зниження інтелектуальних процесів таке і може бути тут Тальне порушення всіх когнітивних функцій від того починаючи що пацієнт не буде розуміти зміст завдання не буде просто повторювати якісь слова за вами
Speaker A
до легкої форми коли мислення буде конкретно ситуативне або конкретно предметне там неможливість оперувати абстрактними якимись поняттями може бути трудність в описах і От наприклад при підозрі на цей епатопсихологічний симптомокомплекс добре давати якісь проби направлені на уяву От наприклад є така проба де картину дають
Speaker A
і пробую просять пацієнта описати Що зображено на цій картині і пацієнт який має цей синдром або симптому комплекс він почне описувати якісь окремі деталі але цілісну історію чи картинку Ну він дуже дуже утруднено це буде для нього відповідно так як я сказала всі
Speaker A
когнітивні процеси зляжуть увага пам'ять от в пам'яті особливо такі пацієнти їм важко запам'ятовувати слова і вони знаєте так як можуть там може з восьмого пред'явлення запам'ятати якусь достатню кількість слів опосередковане запам'ятовувані ті ж піктограми ну пацієнт може просто не
Speaker A
зрозуміти що ви хочете мова буде зпіднена Як я казала увага буде збіднена в емоційній сфері емоційно теж буде трохи збіднений якісь вищі почуття будуть не дуже усяжні для даного пацієнта і будуть як і в манії такі гедоністичні мотиви мотиви
Speaker A
задоволення далі В нас іде органічні вони бувають екзогенно-ендогенно екзогенно-органічні - це якщо в нас є враження нервової системи такого ніби зовнішнього характеру це можуть бути як і наслідки травм голови може бути атеросклероз або психоактивні речовини наприклад тривале вживання алкоголю і
Speaker A
далі е так вже під кінець Будуть буде ряд висновків прикладів де ви можете це побачити добре це екзогенно органічний симптом комплекс і при ньому часто іде от якраз таке застрягання коли пацієнту важко віднайти якусь цифру або в мисленні може
Speaker A
бути така знаєте персеверації інертний він стає Отто це може бути тут і також порушується більше пам'ять увага мислення може не страждати в принципі того але такні йде зниження при дуже вже сильних сильному рівні вираженості даного симптому комплексу можуть з'являтись поодинокі латентні
Speaker A
ознаки на фоні виснаження тому що ці пацієнти вони дуже сильно виснажуються і ви це ну зможете побачити по тим шульте навіть табличкам і в прикладі з увагою там якраз був зкзогенноорганічний пацієнт який дуже сильно виснажувався ендогенно-органічні епілепсія і ж такі
Speaker A
як тут пише атрофічні процеси в головному мозку тобто деменція Альцгеймера це все буде відноситися туди І що тут психіка інертна повільна е надмірна деталізація ці пацієнти Ну так поклавши руку на серце іноді можуть дратувати тим що от ви в них щось
Speaker A
питаєте одне і вони вам починають знаєте тіпу тим дрібницем то все розказувати і вони ну якби мусять завершити ту розповідь е вони можуть бути такі зовнішньо ее схильні до отримання соціального доброї соціальної відповіді вони вам будуть відповідати так якби ви
Speaker A
від них хотіли вони зовнішньо можуть бути так з голочки вдягненими коли ви їм даєте таблицю шульти вони будуть шукати всі цифри А рівномірно але це в них займе ну 2-т хвилини при тому застрігати знову ж таки вони ніде не
Speaker A
будуть в пам'яті теж їм важко запам'ятовувати от в мене так я Я згадую свого пацієнта з епілепсією то ми з ним робили 10 повторень проби на запам'ятовування ці 10 слів він мені сьомого запам'ятав 10 10 аж сьомого пред'явлення хоча ну
Speaker A
була добра динаміка якби там було 5пятьшість сім плато не було але так ніби та через ту інертність психіки поки пацієнтм про все запам'ятає так ну і відповідно в мисленні цей пацієнт теж може бути конкретно на конкретну ситуативному рівні
Speaker A
теж приклад ви пам'ятаєте якраз хворого з епілепсією можуть не розуміти почуття гу бо вони так знаєте дуже люблять подробиці і їм важко важко узагальнити ту картину що відбувається тому теж така цікава штука що гумор вони можуть не розуміти
Speaker A
далі особистісноаномальний Рівень це ті же акцентуації або їх психопатії називали або це можуть бути розлади особистості тут знаєте різні школи вони по-різному це все називають але тут розлади особистості дуже окрема тема навіть не пробую то зачіпати психогенно-психотичний рівень патопсихологічний
Speaker A
симптомокомплекс такі пацієнти направду я їх дивилася вже коли вони були виведені з психотичного стану і там по показниках ну в них в принципі все було добре тому що реактивні психози - це ситуативні такі психози коли є дуже сильна стресова ситуація з психіка не
Speaker A
справляється людина впадає в психоз і відповідно Потім ну ті показники можуть відповідати нормі і коли такий пацієнт в психотичному стані Ну то ви з ним просто не з можете провести дослідження бо він він буде не з вами тому про цей симптомокомплекс ви
Speaker A
знаєте але ну якби мені напевно ніколи я такого пацієнта не бачила і психогенно-невротичний тут звичайні невротичні реакції мислення там буде без грубих порушень часто часто воно буде в нормі пам'ять увага можуть бути трохи шені через власне емоційну сферу людини або
Speaker A
виснаженість але якщо ви так будете добре підбадрювати людину то вона може вам дати добрй результати от в психогенноневротичному там важливі якісь особистісні конфлікти або міжособистісні які власне і призвели до наявності таких порушень нашого пацієнта добре так дуже швидко
Speaker A
пробіглися і е-е далі перед вами є приклад висновків таких різних які я можу писати е-е так прочитаю вам сенсомоторні процеси та аналітико-синтетична діяльність на момент обстеження без грубих порушень мається на увазі увага пам'ять мислення описані спостереження можуть свідчити
Speaker A
теж Звертаю увагу можуть свідчити про ная симптомів психогенно-невротичного патопсихологічного симптому комплексу і в дужках я можу описати що власне Я маю на увазі Та що це психоемоційні порушення у вигляді симптомів повторного переживання психотравмуючої події та підвищеної тривожністі тобто психіатр
Speaker A
він свій діагноз тут зрозуміє який який я я мала на увазі або описані спостереження можуть свідчити про наявність симптомів органічного патопсихологічного симптомокомплексу і тут я описую що я маю на увазі це я мала екзогенно органічнийго або е-е мо може описати що
Speaker A
виступає на передній план е на момент обстеження на передній план виступають порушення в психоемоційній сфері нестична без грубих порушень вага нестійка складність розподілом мислення на конкретно предметному рівень знижений узагальнення також може бути що приходить пацієнт і він мені Якби я не
Speaker A
знаю в який патопсихологічний симптомукомплекс його вписати і це теж є нормально Тому що іноді таке буває пацієнти Та всі мають чітко підпадати під критерії і в такому в такому випадку я можу у висновку писати те що я спостерігаю
Speaker A
зібрано до купки і вже то буде задача психіатра визначити що ж відбувається з даним пацієнтом е і от перед вами будуть Так в нас ще є трошки часу е-е швиденько розглянемо три типи висновків зараз вам покажу дуже швидко
Speaker A
оглядово розумію що всі вже втомилися це висновок по психогенно-невротичному патопсихологічному симптомукомплексу дані спостереження бесіди можете бачити що психічний статус даного пацієнта відповідає нормі увага пишу стійкість в нормі концентрація Все в нормі зниження немає працездатності чи вислажливості психічних процесів і регуляторна функція
Speaker A
психіки не порушена пам'ять теж відповідає нормі мислення перевага понітійного з використанням конкретно ситуативного порушень процесу узагальнення не виявлено але пишу утруднений процес утворення асоціацій динаміка не порушена мотиваційний компонент не порушено Тобто ми бачимо що Та є там трошки якісь там
Speaker A
зниження мислення але загалом пацієнтки та сфера увага пам'ять мислення є добра емоційни стан і тут вже починається те що є ядром таких психологічних проблем цієї пацієнт шкала бека спіл Бергера ханіна тут високий рівень тривожності припускаю що тривожність пацієнтки може бути конституційною рисою
Speaker A
її особистості вона схильна сприймати загрозу в Широкому діапазоні ситуації це з її опитування так далі даю опитування схем бачу схему злиття теж описую схема самопожертви на високих стандартів низька самооцінка це все відображаю і у висновку Ой зараз секундочку і у
Speaker A
висновку я пишу що пацієнтки зараз О що в пацієнтки все відповідає нормі і високі показники ситуативни особистісної тривожності симптоми що проявляються Можуть вказувати на психогенно-невротичний патопсихологічний симптомком тут моє останні рече натомість давайте тепер розглянемо органічний Та от як би він
Speaker A
виглядав спостереження бесіди пишу що емоційно нестабільний легко дратуються теж Вони зазвичай Ну так добре афектуються Вони агресивні такі які можуть бути і пишу тут психомоторний темп сповільнений шульте Горбова тут використовувала увага застрягаюча переключення розподіл показники низькі увага не стійка спостерігається
Speaker A
виснажливість психічних процесів О виснажливість то екзогенна органіка пам'ять пам'ять До речі в нього ще була більш-менш добра але коли ми зробили методику зорової ретенції бентона то тут ми вже побачили такі ознаки органічного ураження по тим якісним характеристик мислення застрягаюче
Speaker A
деталізоване різнопланове рівень узагальнення знижений вказує що чує голос який озвучує думки сексуально збоченого фізичноагресивного характеру відчуває страх що інші люди про це дізнаються тобто він так трохи критичний до того що відбувається труднощі підборі вербальної відповіді але велике бажання її донести
Speaker A
теж така ознака екзогенно-органічного симптому комплексу в емоціях емоційна лабільність недостатній больовий контроль над інтенсивністю емоцій дратівливість спалах Гнів і таким чином Ну я так собі думаю що в пацієнта симптоми екзогенноорганічного патоциколічного симптому комплексу іе Хай вас не збиває той голос який він
Speaker A
чує в голові тому що при галюцинозі який спровокований вживанням алкоголя А цей пацієнт має добру історію довготривалого вживання алкоголю можуть з'являтися Отакі звуко галюцинації слухові галюцинації які пацієнт чує і крайній висновок Який я покажу і на тому будемо завершувати
Speaker A
це пацієнт з яким я не знала що відбувається бо він був дуже багатогранний і відповідно висновок теж є великий та е дані спостереження бесіди Е тут що важливо в контакт вступає не охочефнаструю знижений міміка збіднена уникає погляду очі в
Speaker A
очі Так тут Які в нього є порушення е вказує що часто голос говорить сам собою і здивувався що інші так не роблять бо він собі коментує відповідає говорять що іноді помічаєкщо щось невідоме пробігає стовпи іноді починають здаватися постатями і бачив як там стакан В нього
Speaker A
на обіді рухався і ми так ніби все записуємо за пацієнтом бо це все може допомогти потім лікарю та як він розуміє інструкції до виконання проб ви теж бачите і при збільшенні навантаження наростає виснаженість і збільшується кількість прояву латентних ознак е далі Те що з
Speaker A
ним відбувалося психомоторний темп сповільнений увага не стійка він дратується відволікається і зострягає пам'ять загалом в нормі і по методиці зурової ретенції бентона там теж немає органічних уражень так ніби він бали отримав низькі але всі ті помилки були Ну негрубі бо там є
Speaker A
градація грубих не грубих там вже як цікаво то подивитесь ме і мислення Отут в нього було цікаво тому що в нього актуалізувались латентні ознаки спільне між коровою і конем копита він зісковзував у паралогічність між обманом та помилкою спільні букви Бо обидва слова треба
Speaker A
сказати доклавши зусиль було резонерство так проскочило бо він там про воду яка є жива з см-картами що вода то як сim-карта велика там розказував Ну ви побачите якщо буде цікаво почитати ті висновки і в нього були труднощі з
Speaker A
узагальненням зараз в нього було зниження а моментами викривлення рівня узагальнення йому було важко диференціювати поняття і він застрягав емоційний фон настрою Він дуже дратувався в нього і тривога і депресія за хацум були на клінічному рівні має суїцидальні думки на момент обстеження і
Speaker A
поодинокі симптоми переживання психотравмуючої повторного переживання психотравмуючої події от весь такий великий комплекс який приніс з собою пацієнт і так як ніби тоді я не взялася Знаєте до виставлення симптому комплексу тому що Ну та тут є дуже багато всього і От вже
Speaker A
тонкощі такого типу діагностики Ну то вже на психіатрі лежать бо я не маю медичної освіти і так тонко не розбираюся в діагностиці і тому я психіатру якби описала м те що спостерігалося в даного пацієнта Ну а психіатр вже сам Сам зробить ті
Speaker A
висновки тому що краще якщо я не знаю я собі так вирішила що не писати симптомокомплекс Ну щоб не ввести в оману лікаря і так знаєте Не поставити пацієнту те чого в нього може і не бути і теж на завершення Ми з пані мілою
Speaker A
так вже сьогодні дуже швидко розробили такі теж загальні рекомендації для тих людей які проводять і Пато і нейродослідження і вони ніби базові прості але але так На завершення щось легеньке таке хочеться вам сказати просте що перед проведенням обстеження о'язково висипайтеся і
Speaker A
відпочивайте бо пацієнтів є багато а ви є одна і також кажіть вашим пацієнтам щоб вони висипалися і відпочивали тому що це виснаження може вести нас вману і ми можемо подумати на органіку в той час як пацієнта може бути
Speaker A
простосмаже далі старайтесь не виконувати знаєте ті пророби і давати ті тести пацієнтам які Ну ви десь знайшли просто в інтернеті які не є затверджені та якби спільнотою і наукою Ну тому що це теж може збивати з пантелику пацієнтів І от пані
Speaker A
Міла навела приклад що часто поширюють нейропробу лак ребро долоня і діти приходять на прийом з автоматизованою навичкою тут нейропсихолог втрачає науково визнано дику перевірки динамічного праксису і вимушений при придумувати заміну на ходу також для вас таке щоб Ну наскільки
Speaker A
це можливо бо я розумію що Знаєте В нас так пацієнт прийшов відкрилися двері Я я прийшов до вас та ну хто працює в стаціонарі той то знає от Але якщо це можливо то спланувати собі ще перед прийомом даного пацієнту трошки
Speaker A
відпочинок або якщо пацієнт як я кажу вривається Не соромитися сказати що дайте мені там пару хвилин хай той пацієнт зачекає А ви налаштуєтеся підготуєте своє робоче місце також якби з нашого досвіду Важливо не говорити не налаштовувати пацієнтів на
Speaker A
те що проведення проб це як іспит який вони будуть боятися чи вони здадуть чи не здадуть тому що це знову ж таки оця тривожність яка піднімається Вона може погіршувати результати і в мене був пацієнт Ну в нього була клінічно виражена
Speaker A
тривожність Він так мені тривожився що він помилявся постійно е дуже повільно робив завдання щоб не дай боже не зробити помилку І добре що я в нього перепитала чи він не не тривожиться Бо інакше я би подумала що то органіка тому
Speaker A
Ну так добра атмосфера нашим пацієнтом і теж не намагайтеся робити зусилля для того щоб покращити результат пацієнта моя ошибка о тому моя теж е-е особливо знаєте коли там ми на початку так намагаємося так стимулювати того пацієнта Ну щоб він добрі нам
Speaker A
показав результати е цього краще не робити бо йде викри і тежлюце моє особисте що не боятися вити зараз я виключу звук ага вже не боятися пацієнта викликати такі негативні реакції Ну бо наприклад з тими ж табличками шульте на початку роботи я
Speaker A
так боялася пред'являти пред'являти пацієнтам всі п'ять табличок бо вони ж дратуються що вони одне і те ж мають робити Що я там одну їм могла давати або дві і це було дуже сильне порушення бо Ну я не могла побачити добрий результат
Speaker A
тої проби А як коректурну пробу їм таку знаєте даєте на на цілий листочок вони взагалі кажуть що вони то не будуть робити Ну то не реагувати на це а фіксувати пам'ятаємо ми фіксуємо все що відбувається з пацієнтом і якщо в нього
Speaker A
якісь є якась дратівливість чи негативні реакції то це не про нас а це про пацієнта ситуації дослідження і це діагностичний критерій А не якесь знаєте особистісне відношення до нас добре то та як ніби планувала на годину вийшла на годину 50 А сподіваюсь
Speaker A
що я вам сьогодні була корисна е повторююсь це тільки Мій досвід Я не претендую на звання спеціаліста але якби те те що мені вдалося зібрати тим я поділилася і буду дуже рада якщо би хтось Ну теж знаєте поділився своїми
Speaker A
знаннями особливо хто має багато досвіду Це буде дуже корис Дозвольте Дозвольте додати ще рекомендацію бажано то що все ми проводимо спробувати на собі улюбленому Та до речі та та тому що це це моя проблема з тим mmpi просто його не могла
Speaker A
пройти добре колеги то якщо би хтось мав питання можете зараз поставити пані Катерино надзвичайна подяка Просто ми в захваті від того наскільки це структурований такий практичний дуже професійний матеріал ви так все виклали детально все так пояснили Я мрію щоб у нас по всій країні
Speaker A
були такі висновки тому надзвичайно вам Дякуємо Я впевнена що він ще роками висітиме на Ютубі і ще багато-багато психологів по ньому будуть вчитись бачите почитайте будь ласка те що вам пишуть там з самого початку накопичилося вже багато Угу там були якісь доповнення
Speaker A
так за піктограми ють бачу е так про lmpi тут пишуть Та що добре заходить якщо розбити по питанням на маленькі карточки Угу Ну як варіант Якщо би ви мали таке знаєте вже збережене То скиньте в групу Е то буде добре
Speaker A
класифікація в мене десь була колеги класифікація я подивлюсь може скину порушення сну а щось тут плюс термін мінімум Два тижні це ви до чогось напевно писали О пише Ну буває і таке показники психічних процесів знижені А органіки немає і навпаки показники в нормі а був
Speaker A
інсульт а знак питання буває все буває все І все залежить може бути органіка не виражена знаєте і тоді немає зниження тих психічних процесів А може бути таке що органіка м більше спочатку вплинула наприклад на емоційну нестійність А може бути таке що
Speaker A
інсульт Ну давайте ще не про інсульт може бути таке що людина має хворобу Піка це наприклад ее до тих ендогенноорганічних знаєте то при цій хворобі спочатку йде дивакувата поведінка а вже потім іде зниження психічних процесів хоча хвороба Піка там
Speaker A
на рівні з альцгеймером десь там в одній класифікації от тому буває все о таке по інсультам Та теж дивлячись який інсульт на що він вплинув може бути все от по інсультам я не спеціаліст тому якщо тут хтось є можете
Speaker A
відповісти так О так приємно дякую дякую дякую Дуже дякую та в соцмережах можна мене знайти Там я так і підписана судинні деменції хтось написав а це ви тільки відповідали це про хворобу Піка про альцгейбер то що ви казали а Дякую
Speaker A
судиних також дуже дякую вам дуже сподобалося структуровано от би так у нас в університеті викладали це Це була бомба просто Та я теж знаєте то все що я практично по якимось крупинкам взяла скажу на правду вчилася Я вчилася я в
Speaker A
політехніці Львівській і там такого не було а недавно та як ну посади Я думаю ви знаєте на клінічних перейменували то я проходила нещодавно клінічну психологію ри місяці і класне навчання але про патопсихологічне дослідження нічого не було так питають Скажіть будь ласка ви як
Speaker A
клінічний психолог в хелсі щось робите В нас не хелсі в нас доктор елекс тому ми коди не вписуємо які журнали документацію ви ведете в нас є протокол роботи психолога де ми можемо записати первинну консультацію якби наш висновок по
Speaker A
патопсихологічному теж окремий бланк в нас заведений в докторі елексі і ми можемо його роздруковувати вклеювати в історію хвороби по журналам журнал амбулаторного прийому це такий основний по документації Ну та документація відділення така організаційна А і В кожного ще з наших
Speaker A
психологів є свій такийк ніби журнал в який вони вписують тільки свої прийоми зразки там Ну може звичайно я скину там того журналу амбулаторного прийому можу скинути а приклади висновків Ви можете бачити е так де можна пройти курси з
Speaker A
психодіагностики Я сама не знаю я їх не проходила Ну типу дівчата як хтось щось знайде добре то скажіть повторюсь все все сама по крупицям десь збирала в коді практики Добре добре друзі Е то я якщо матимете бажання Може Ви
Speaker A
організуєте колись навчання А може бути я не знаю крім нас ее може бути та якби хтось хтось захотів прийти можна про то подумати бо там ще дуже багато є про що розповісти добре То я всім Дякую хто сьогодні був Дякую за ваші відгуки Для
Speaker A
мене це дуже цінно тому що це мій перший такий пробний раз ведення вебінару Я дуже дякую пані Мілі яка мене вмовила це зробити тому якщо в когось будуть якісь питання То прошу писати мені в особисті щось разом будемо з вами
Speaker A
придумати все дякуємо вам надзвичайно колеги всі матеріали будуть в бібліотеці клінічного психолога запис на YouTube каналі клінічна психологія будь ласка Запрошуємо всіх бажаючих В кого є клінічний реабілітаційний досвід роботи будь ласка напишіть мені ми організуємо вебінар Як бачите Це
Speaker A
надзвичайно корисно Дякуємо пані Катерині ще раз Ну просто в захваті від цього вебінару Дякуємо вам дуже Ось і будемо раді якщо матимете ще якісь цікаві теми дякую пані Катерино дуже структуровано дуже лаконічно і дуже корисно ну лаконічно на дві
Speaker A
години ну цю тему Можна було б розтягнути ще на дві як мінімум можна тиждень розказувати так [музика] так то тоді все до нових зустрічей Дякую вам до нових зустрічей колег До побачення всім до побачення
Topics:патопсихологічне дослідженняклінічна психологіявійськовий психологпсихіатріяпсихічні розладидіагностикапсихологічні методикиЛьвівський військовий шпитальнейропсихологіяобмін досвідом











