Speaker A
Тема. Значить, зараз я включаю запис. Так. Значить, давайте. Наша нова тема називається Правова держава. Поняття, система і захист прав людини.
Відео розкриває поняття правової держави, її історичний розвиток, основні ознаки та роль захисту прав людини в Україні.
Key Takeaways
- Правова держава — це ідеал, до якого прагнуть, але повністю не досягають.
- Верховенство права і поділ влади є фундаментальними ознаками правової держави.
- Історичний розвиток ідеї правової держави тісно пов’язаний із філософськими концепціями.
- Захист прав людини та незалежність суду є ключовими для функціонування правової держави.
- Україна знаходиться на початковому етапі побудови правової держави, незважаючи на виклики.
What the video covers
- Визначення поняття правової держави як ідеалу, до якого прагнуть суспільства.
- Історичний розвиток концепції правової держави від античності до сучасності.
- Внесок філософів та правознавців: Аристотель, Цицерон, Джон Локк, Монтеск'є, Кант, Гегель.
- Основні ознаки правової держави: верховенство права, поділ влади, система стримань і противаг.
- Роль незалежності суду та гарантій прав і свобод людини.
- Особливості правової держави в контексті України та вплив сучасних подій.
- Поняття омбудсмена та його роль у системі захисту прав людини.
- Важливість історичного та сучасного розуміння правової держави для формування громадянського суспільства.
Chapters
- 00:00Вступ: Поняття правової держави та захист прав людини
- 03:40Критика поняття правової держави та її ідеал
- 05:59Історичні витоки ідеї правової держави
- 11:51Внесок філософів у розвиток концепції правової держави
- 14:39Основні ознаки правової держави
- 20:10Система стримань і противаг у правовій державі
- 23:53Концепція правової держави в сучасній юридичній доктрині
- 29:13Захист прав людини та роль омбудсмена в Україні
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Поняття, система і захист прав людини. Це дуже важливі питання, якими ви, без всяких сумнівів, будете стикатися не один раз.
Speaker A
Е-е, ті, хто дійдуть до четвертого курсу, да? На четвертому курсі ви будете вчити кілька окремих предметів, які будуть стосуватися саме прав людини. Тобто, це уже буде такий, е-е, ну знаєте, поглиблений аналіз, да? Поглиблене вивчення питань прав людини.
Speaker A
Ми з вами поки що, наше завдання — це така, знаєте, перша зустріч, як то кажуть, з поняттям права людини, там, з видами, поколіннями і так далі.
Speaker A
Е-е, так. Значить, перше питання. Перше питання. Поняття та значення правової держави. Поняття та значення правової держави.
Speaker A
Друге питання. Концепція правової держави в сучасній юридичній доктрині. Концепція правової держави в сучасній юридичній доктрині.
Speaker A
Третє питання. Права і свободи людини і громадянина, права і свободи людини і громадянина, їх гарантії і система захисту.
Speaker A
Їх гарантії і система захисту. І є ще четверте питання. Місце і роль омбудсмена в системі захисту прав людини.
Speaker A
Місце і роль омбудсмена в системі захисту прав людини. Ну, стосовно омбудсмена, ми з вами будемо говорити і про, ну, такий міжнародний досвід, скажімо, і про те, як це реально реалізовано саме в нашій державі.
Speaker A
Так, ну, давайте про правову державу. Ну, чесно вам скажу, що саме поняття правової держави дуже часто можна почути критику, та, на адресу навіть самої назви правова держава.
Speaker A
Чому? Тому що, м-м, саме слово правова стосовно держави викликає масу зауважень. І досить часто говорять про те, що не буває держав без права.
Speaker A
Ми ж пам'ятаємо, що ми з вами говорили, що однією з основних ознак держави виступає наявність права. Тобто, якщо для держави це одна з основних ознак, то як же ж тоді може бути держава без права? Ясно, що тоді, якщо на це
Speaker A
спиратися, абсолютно всі держави є правовими, так? Бо в них в усіх є право. Отака приблизно логіка.
Speaker A
Але, але, е-е, та правова держава, про яку ми з вами говоримо, це такий певний, ну, ідеал, мабуть, я би сказала.
Speaker A
Це такий певний орієнтир, так, на який ми повинні дивитися, який ми повинні чітко усвідомлювати і йти до нього, так, до його реалізації в життя.
Speaker A
Е-е, тобто м-м, ясно, що е-е, з ідеалами взагалі завжди дуже складно, а правова держава — це якраз і є той самий ідеал, якого нам хотілося би досягнути.
Speaker A
Якщо ви мене спитаєте, чи є на сьогодні у світі держави, які можна повністю вважати правовими державами, які от уже досягли цього ідеалу, то я вам скажу, що таких немає.
Speaker A
Є держави, які дуже наблизилися до цього статусу, до цього поняття, але сказати, що прямо от є якісь держави, які, ну, от в точності відповідають всім вимогам правової держави, ну навряд чи.
Speaker A
Та, є держави, які уже дуже багато для цього зробили, так, дуже великий внесок і дуже велику дорогу вже пройшли. Ми знаходимося на самому-самому початку цієї дороги до правової держави, але, як на мене, добре вже те, що ми про
Speaker A
це говоримо, так, і те, що ми, ну, прагнемо, скажімо, цього. Ясно, що всі ці події, які сталися після 24 лютого, що вони нас дуже відкинули в цьому шляху.
Speaker A
Та, але, тим не менш, ми все одно її побудуємо ту правову державу. Інша річ, що це може зайняти набагато більше часу.
Speaker A
Раз. Так от, що стосується правової держави, то досить часто можна почути, кажуть, що це умовне поняття.
Speaker A
Умовне в тому сенсі, що, м-м, е-е, досягти його неможливо, так? От, як я кажу, що наблизитися можна, а досягнути, ну, практично нереально.
Speaker A
Але, все ж таки, знаєте, будемо вірити в найкраще, як то кажуть. Значить, дивіться, для того, щоб реально говорити про поняття правової держави, давайте хоча б пару слів, звідки взагалі взялося це поняття і як історично розвивалося. Ясно, що саме поняття правової держави, воно
Speaker A
виникло не одразу, далеко, але фактично мова про нього йшла ще, починаючи, е-е, з стародавньої Греції, Риму і так далі.
Speaker A
Е-е, такі автори, як Геракліт, Платон, Аристотель, вони всі писали про державу, в якій панує закон.
Speaker A
Тобто там, де відсутня влада закону, там не може бути держави, казав Аристотель. Е-е, це м-м, ну, скажімо так, вони заклали такі підвалини, так, самого поняття правової держави. Але на той момент ніхто ще так її не називав цю державу.
Speaker A
Е-е, якщо ми говоримо про Цицерона, так, то Цицерон, наприклад, казав про те, що держава може вважатися правовою не в силу того, що вона виконує свої власні ж закони, так, а тому, що вона за своїм джерелом, за своєю сутністю, це і є
Speaker A
право. Природнє право народу. Там узгоджене, упорядковане і так далі. Тобто, за своєю сутністю держава — це і є право. Отак казав Цицерон. Ясно, що там, якщо ми на сьогоднішній день оцінюємо, далеко не з усім можна погоджуватися, так, але тим не менше, він, ну, такий
Speaker A
радикальний підхід мав. Чому? Тому, що він вважав, що без права ніякої держави існувати просто не може.
Speaker A
І уже Цицерон, він першим, мабуть, заговорив про рівність усіх громадян перед законом. Знаєте, на той час це були просто якісь революційні думки, що абсолютно всі є рівними, коли перед ними закон.
Speaker A
Е-е. Далі обов'язково треба згадати Джона Локка, е-е, який вважав, е-е, він навіть вигадав таку доктрину, е-е, називалася доктрина законності супротиву всіляким незаконним проявам влади.
Speaker A
Ну, я все-таки думаю, що це навіть ближче, знаєте, не до правової держави, а до громадянського суспільства, так?
Speaker A
Коли громадянське суспільство може чинити отакий супротив якимось, е-е, таким незаконним проявам влади. Е-е. Далі йде наш улюблений з вами Шарль Монтеск'є, так? Який, е-е, ввів оце розуміння і поняття про те, що влада повинна ділитися на три гілки, так?
Speaker A
Законодавчу, виконавчу, судову. І я вам казала, що він сам вважав, що це є, ну, один з найважливіших, одна з найважливіших ознак, е-е, отакої правової держави.
Speaker A
Тобто, не може бути правової держави, в якій влада не поділена на ці гілки. Але сам Шарль Монтеск'є, він, е-е, ну, як вам сказати, він і так дуже багато зробив, да? Але, е-е, він тоді не, в його роботах ви не знайдете
Speaker A
оцієї системи стримань і противаг. Це уже з'явилося набагато пізніше. І на сьогодні вважається, що, е-е, це є одна з основних ознак будь-якої правової держави.
Speaker A
Це не просто, е-е, розподіл влади на ці три гілки, а ще й наявність між ними дуже чіткої і зрозумілої системи стримань і противаг.
Speaker A
І без цього не може взагалі існувати правова держава. Е-е, якщо ми говоримо про внесок до самої ідеї правової держави, то тут треба згадати Канта. Іммануїл Кант.
Speaker A
Значить, стосовно Канта, да? Він е-е уже вигадав свій власний термін. Він називав цю державу, знаєте, як? Не правовою, а називав її правомірною.
Speaker A
Казав правомірна держава. Е-е, тобто, це поєднання певної кількості людей під верховенством права. І слова такі, погодьтеся, досить сучасні вже, так? Верховенство права.
Speaker A
Тобто, він вважав, що, м-м, в такій державі, в правомірній, так? Обов'язково є панування закону в житті суспільства.
Speaker A
Коли всі підпорядковані закону, абсолютно всі. Далі, зв'язаність держави правом. І наявність принципу розподілу влади.
Speaker A
От він вважав, що це три основних ознаки такої правомірної держави. Е-е, обов'язково треба згадати, раз уже про німців заговорили, треба згадати і Георга Вільгельма Гегеля.
Speaker A
Значить, Гегель, е-е, він написав, у нього є ціла робота така дуже цікава. Е-е, філософія права називається.
Speaker A
Е-е, ну я вам чесно скажу, що я, коли намагалася її прочитати на першому курсі, сама була студенткою першого курсу, я нічого не зрозуміла. Для мене це було дуже-дуже складно.
Speaker A
Але потім, коли вже вчилася в аспірантурі, то я по цій його роботі писала е-е реферат по філософії і е-е мала перше місце, тому що це реально було цікаво.
Speaker A
Е-е, він дуже цікаві речі писав. Е-е, просто він писав тоді ще, ну, такою, як це сказати, старовинною німецькою мовою, да? І тому переклад не завжди вдалий Гегеля.
Speaker A
Але він, е-е, давав саме поняття держави наступним чином. Він казав, що держава — це конкретне право, це найбільш розвинуте право, це вся система права, яка включає в себе визнання всіх інших більш абстрактних прав.
Speaker A
Прав особистості, там сі...
Speaker A
Тобто відділити не можливо право від держави. Ну, а сам термін правова держава, він з'явився вже у 19-му столітті.
Speaker A
В працях двох таких відомих авторів Велькер і Моль. Саме Моль визначив у 1829-му році правову державу, так у нього і називалася.
Speaker A
1829-й рік. Правову державу він визначав як конституційну державу, яка повинна спиратися повинна спиратися на закріплені в Конституції права і свободи громадян, на закріплені в Конституції права і свободи громадян і на забезпечення судового захисту особи.
Speaker A
Оце фактично вважається таким першим розгорнутим поняттям правової держави. Тобто фактично Моль ввів таку, ну, моду, якщо так можна сказати, на поняття правової держави. Після цього стали дуже активно користуватися самим цим поняттям і фактично зараз, ну, воно практично не
Speaker A
викликає якихось сумнівів, да, в наявності, своїй наявності. Так, значить, якщо ми говоримо про українських авторів, то тут я би звернула вашу увагу на Кістяківського.
Speaker A
Значить, Кістяківський ще у 1906 році дав своє, власне, визначення правової держави. Ну, тобто, чому все про чужих говоримо, давайте ж і про наших поговоримо.
Speaker A
Значить, давайте його визначення правової держави. Значить, правова держава - це найвища форма держави. Це школа і лабораторія, отак у нього дослівно і було.
Speaker A
Школа і лабораторія, у якій виробляються засади майбутнього суспільного ладу. Майбутнього суспільного ладу. Отакий цікавий підхід.
Speaker A
Якщо ми говоримо з вами взагалі про поняття правової держави, ну, таке більш сучасне, я би так це назвала.
Speaker A
Значить, визначають зазвичай так, що правова держава це держава, в якій панують закони, які закріплюють основні права людини, виражають волі більшості або всього населення держави.
Speaker A
Втілюючи при цьому основні загальнолюдські цінності та ідеали. Основні загальнолюдські цінності та ідеали. Давайте знову ж таки безпосередньо про нас поговоримо, про Україну.
Speaker A
Конституція України, вона закріпила такі, ну, основні принципи, скажімо, правової держави, до якої ми рухаємося.
Speaker A
Ну дивіться. В статті восьмій Конституції у нас закріплено принцип верховенства права. Е-е. Єдине, що, ну, в якості мінуса, да, що немає там такого розгорнутого тлумачення, що ж під цим розуміти, да?
Speaker A
Тому, на жаль, у нас такий пішов, знаєте, різнобій. Кожен по-своєму може розуміти цей принцип.
Speaker A
Е-е, далі. Принцип мінімальної достатності правового регулювання суспільних відносин. Мінімальної достатності. Тобто, не має бути зарегульовано.
Speaker A
Розумієте, коли кожен крок, все в подробицях має бути описано в законі. У нас в Конституції є така формула.
Speaker A
Загальна, да? Там написано: "Все, що прямо не заборонено, все дозволено". От вам формула. Тобто, якщо прямої заборони немає в законі, значить, ви можете це робити.
Speaker A
Далі, наступне - це принцип позапартійності права та його деідеологізованості. Гарне слово, так? Значить, позапартійності права та його деідеологізованості.
Speaker A
Нажаль, ми не завжди дотримуємося цього принципу так? У нас досить часто в нашій державі право мінялося саме завдяки якимось політичним таким мотивам.
Speaker A
Не завжди виправданим з юридичної точки зору але те, що такий принцип є, це вже добре.
Speaker A
Так, далі, стаття третя Конституції України встановлює, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Speaker A
Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Це все кроки на шляху до правової держави, да, які Україна робить.
Speaker A
Значить ми є у нас кілька прикладів, скажімо, да, коли ну, держава зробила такий певний дуже важливий крок в напрямку правової саме. От дивіться, у нас є закон, наприклад, про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні.
Speaker A
Цей ще закон у нас 91-го року. І ви знаєте, що на сьогодні можна реабілітувати будь-яку особу, навіть якщо вона там була засуджена, наприклад, у 1937 році так?
Speaker A
Ви можете це зробити. Для чого? Для того, щоб повернути цій особі її чесне ім'я, якщо так можна сказати, да? Ну, ви розумієте, що цих осіб уже в живих давним-давно немає, так? Але тим не менше, щоб ну, змити з них оцей негатив,
Speaker A
так, що вони там сиділи в тюрмі, що вони там держава їх там наказала за якусь там поведінку неправомірну, а направду ніякої неправомірної поведінки і не було.
Speaker A
Тобто, це важливий крок в якому плані? З тою метою, щоб держава на майбутнє не повторювала тих самих помилок, які вже були.
Speaker A
І у нас є такий цікавий закон, називається "Про порядок відшкодування шкоди громадянину, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" 95-го року.
Speaker A
Тобто, мається на увазі, що особливо в радянські часи у нас досить часто таке траплялося, коли якщо пам'ятаєте, був такий цікавий випадок, коли той маніяк вбивав там всіх підряд, жінок гвалтував, вбивав, більше 56 випадків було зафіксовано, а наша міліція тоді, вони ловили там когось,
Speaker A
людей, скажімо, яких вони вважали винними, і їх притягали до відповідальності. І в результаті у нас потім виявилися люди, які там по 10 років, по дев'ять відсиділи, і тільки після цього знайшли справжнього того гвалтівника і вбивцю.
Speaker A
І його засудили, а їх випустили. Але ж ви розумієте, що держава, це її неправомірні дії, по суті, да? Це дії її органів, досудового слідства, прокуратури, суду і так далі.
Speaker A
Так от, тут тоді треба розбиратися з усіма, хто приймав ці неправомірні рішення, а йому виплачувати певну компенсацію за всі ті роки, які він провів в тюрмі, так?
Speaker A
Тобто це теж все от кроки на шляху до правової держави. Бо ви розумієте, що потім Україна ще стала в 95-му році членом Ради Європи, якщо ви в курсі, да? І в зв'язку з цим в Україні скасували смертну кару.
Speaker A
Це теж дуже важливий крок для України, да? Бо до того у нас досить тривалий період ми мораторій накладали на виконання. Тобто суди виносили смертні вироки, але їх не виконували. При чому це тривало роками.
Speaker A
Так от я вам хочу сказати, що я навіть не знаю, що краще, чи коли тобі винесли вирок і привели його ну, реалізували, скажімо так, да?
Speaker A
А чи сидіти там три роки і чекати, доки тебе розстріляють? Тобто це теж вважається такими певними тортурами, так? Коли людині повідомили, що її мають вбити, а самі не вбивають, да?
Speaker A
Тобто багато хто вважав, що сам по собі мораторій на виконання смертної кари це теж от певний вид тортур, який застосовується до людей, що це є порушенням прав людини.
Speaker A
Так, тому Україна, коли вже стала членом Ради Європи, то ми вимушені були, з нас це вимагали, ми скасували смертну кару взагалі як вид покарання.
Speaker A
І ви знаєте, що зараз у нас найбільше покарання це той як то, пожиттєво, так?
Speaker A
Тобто буде сидіти в тюрмі, поки там, поки там не помре, скажімо так. Так, значить, це що стосується самої ідеї правової держави.
Speaker A
От тепер давайте, оскільки ми говоримо про поняття, давайте ознаки правової держави. Ознаки. Ну по-перше це пріоритет права та верховенство закону.
Speaker A
Пріоритет права та верховенство закону. Означає, по-перше, підпорядкування, підпорядкування праву всіх суб'єктів суспільних відносин, в тому числі і самої держави, а також всіх сфер правової системи.
Speaker A
Всіх сфер правової системи. Далі, друге, поширення закону на всі основні відносини, які забезпечують життєдіяльність індивіда та суспільства.
Speaker A
Індивіда та суспільства. Це перша ознака, пріоритет права та верховенство закону. Друга ознака, особистість виступає як найвища цінність і в державі забезпечується реальність її прав та свобод.
Speaker A
Тобто, розумієте, держава повинна створити реальні умови для оцього, як сказати, для всебічного розвитку особистості і реалізації цих прав і свобод людини.
Speaker A
Що зробила Україна в цьому напрямку? Ну, дивіться, ми є учасниками дуже багатьох всіляких конвенцій, декларацій всяких будь-яких міжнародних договорів, які стосуються саме захисту прав і свобод людини.
Speaker A
Ну, найважливіше, мабуть, на цьому шляху це те, що ми підписали оцю Європейську конвенцію щодо захисту прав людини. І Україна, мало того, що стала членом Ради Європи, ми ще стали учасниками Європейського суду з прав людини.
Speaker A
Та, ЄСПЛ. І я вам казала, що зараз у нас там є свій суддя від України, Гнатовський, Микол Микола по-моєму він.
Speaker A
Ага. Значить, він представляє там Україну на найближчі дев'ять років. Е-е, тобто, Україна, вона, ну, якщо так можна сказати, вписалася в цю Європейську систему захисту прав людини.
Speaker A
І будь-який громадянин України, якщо він вважає, що його права порушені, він може сміливо звертатися до Європейського суду з прав людини. Єдина умова, яка має бути виконана, я думаю, що ви про це знаєте, для того, щоб звертатися до ЄСПЛ,
Speaker A
спочатку треба використати абсолютно всі можливі інстанції, які можуть бути в Україні. Тобто, його справа має бути розглянута там судом першої інстанції, потім там апеляція, касація і так далі. Все всі можливі варіанти, да? От до до Верховного суду дійшов і
Speaker A
Верховний суд йому відмовив. От тільки після цього можна звертатися до Європейського суду з прав людини. Тобто ви не можете з будь-якого там найменшого приводу бігти одразу в ЄСПЛ. Ні.
Speaker A
Спочатку треба пройти всі інстанції, які існують тут. Це така загальна умова, як як то, як відбір такий, да?
Speaker A
Так. Далі пишу я. Наступна ознака - це взаємність прав, обов'язків і відповідальності держави і особистості.
Speaker A
Держави і особистості. Ну, я вам одразу скажу, що в радянські часи і мови не могло бути про те, щоб держава відповідала перед людиною, да, перед громадянином.
Speaker A
Це зараз у нас уже якось, ну, більш-менш так до цього ставляться. Хоча оцей такий, знаєте, шовінізм, цей він у нас досі залишився, коли якщо це держава то однозначно держава має виграти в суді, да?
Speaker A
Тобто не громадянин, який проти неї, а держава. Так от, направду, вони абсолютно рівні, да? Ми з вами як казали? Перед законом рівні всі.
Speaker A
І відповідальність у них має бути взаємна, да? Тобто не тільки громадянин перед державою відповідає, але і держава перед ним теж може відповідати.
Speaker A
Так. Далі пішли. Дуже важлива ознака, про яку ми не перший раз з вами говоримо.
Speaker A
Це поділ влади. Заснований на системі стримань та противаг. Поділ влади заснований на системі стримань та противаг.
Speaker A
От давайте одразу що таке система стримань та противаг. Значить, система стримань та противаг це механізм забезпечення рівності автономності та самостійності гілок влади гілок влади на основі взаємного контролю на основі взаємного контролю за допомогою актів взаємного впливу.
Speaker A
Актів взаємного впливу. Ну, наприклад, це може бути от то саме вето президента. Або право президента розпустити парламент.
Speaker A
Так? А у парламента в свою чергу є право оголосити йому імпічмент президенту. Так? Тобто, це мають бути взаємні якісь права у кожної гілки влади.
Speaker A
Кожної гілки влади. Тому ви подумайте е-е, м-м, тобто за великим рахунком, якщо говорити про цю систему стримань і противаг, то основна її мета не дати жодній з гілок влади посісти перше місце, грубо кажучи, так? Тобто вони всі мають бути в приблизно однаковій
Speaker A
позиції. Вони всі мають слідкувати одна за одною, гілки влади, і не давати один одному вирватися вперед, так? Захопити більше влади, ніж всі інші.
Speaker A
От приблизно так, якщо коротко говорити про систему стримань і противаг. Е-е, ваше завдання буде таке. Ви повинні розібратися з тою системою стримань і противаг, яка існує у нас в Україні.
Speaker A
Конкретно по кожному органу. Як може Кабінет Міністрів впливати на Верховну Раду? Як Верховна Рада може впливати на Кабінет Міністрів? Як Президент може впливати на Кабінет Міністрів а Кабінет Міністрів на Президента? І так далі. Тобто повністю оце все, всю цю систему ви
Speaker A
повинні для себе розкласти, розібратися з нею і вміти про це розказати. На семінарах обов'язково будемо з цим розбиратися, щоб ви могли сформулювати, да, систему стримань і противаг.
Speaker A
Так, ну і давайте ще одне поняття правової держави, виходячи з цих ознак. Виходячи з цих ознак.
Speaker A
Значить е-е правова держава - це держава, в якій забезпечується авторитет прав людини і верховенство права у всіх сферах життя суспільства.
Speaker A
І верховенство права у всіх сферах життя суспільства. Якщо ми говоримо, у нас там ще в першому питанні було поняття зна- значення ще правової держави.
Speaker A
Якщо ми говоримо про значення правової держави, то я би казала, що правова держава - це своєрідний орієнтир.
Speaker A
Це напрямок, так, який нам чітко показує, куди ми рухаємося. У нас є мета. Ми хочемо побудувати правову державу. От пам'ятаєте, ми з вами говорили про ідеологію, да, про ідеологічну функцію держави.
Speaker A
Так от, однією із таких важливих елементів, да, одним з найважливіших елементів нашої ідеології української, має стати саме правова держава.
Speaker A
Тобто, це для нас орієнтир. Щоб ми точно знали, куди ми йдемо і для чого ми туди ідемо.
Speaker A
Так, оце дуже важливий такий момент. Тепер, давайте друге питання наше. Значить, тут ми розібралися, з поняттям розібралися, значення розібралися.
Speaker A
Друге питання - це концепція правової держави в сучасній юридичній доктрині. Так. Давайте, що про концепцію.
Speaker A
Значить, от якраз концепція правової держави - це і є такий певний гуманістичний орієнтир для побудови демократичної держави.
Speaker A
Значить, е-е Ну, до речі, є і ще таке визначення правової держави, коли, знаєте, як її визначають? Кажуть, що це держава, в якій забезпечується максимальний захист прав і свобод людини. І на цьому ставлять крапку.
Speaker A
Як висуваючи, да, вперед оце поняття прав людини, що е-е це є основне, ключове для правової держави. Але направду, у правової держави досить багато різних таких, е-е дуже важливих, з точки зору концепції самої правової держави, ознак.
Speaker A
От давайте, що відноситься до цієї концепції. Перше. Це можливість та необхідність правової держави в процесі історичної еволюції суспільства.
Speaker A
Можливість та необхідність правової держави в процесі історичної еволюції суспільства. Тобто вважається що будь-яка демократична держава колись, в свій час, прийде до правової держави.
Speaker A
Що це, ну, знаєте, так, е-е що ти нікуди від цього не подінешся, да? Якщо реально будувати демократичне суспільство, то воно нас приведе до правової держави.
Speaker A
Далі пішли. Друге, да? Народ це єдине джерело влади в суспільстві. Ой, е-е в суспільстві. Тут уже в державі, в державі.
Speaker A
Народ - це єдине джерело влади в державі. Е-е ви, напевно, чули таке поняття, як народний суверенітет.
Speaker A
Так от, вважається, що народний суверенітет - це є основа державного суверенітету. Тут я от не так давно побачила на Фейсбуці, да, пише наш народ, що е-е Росія все кричала, що вона буде бити по центрам прийняття рішень, да? А
Speaker A
самі б'ють по житлових будинках. Так от, е-е знаєте, чому по житлових будинках? Бо там живе народ в житлових будинках, а саме народ у нас є джерелом прийняття рішень.
Speaker A
Так от, е-е якась доля правди, на жаль, в цьому є. Так? Ну, як, з одного боку на радість, а з іншого боку на жаль, да, бо жертвами стають абсолютно невинні люди.
Speaker A
Так от, е-е е-е реально в Україні народ все більше, скажімо так, стає оцим джерелом влади і реально впливає на державу і на ті процеси, які там відбуваються.
Speaker A
І це дуже важливо. От, це дуже позитивно з точки зору правової держави. Далі наступне.
Speaker A
Панування права. Або верховенство права, панування права, як хочете, можна і так, і так. Значить, е-е м-м панування права, яке включає в себе два аспекти.
Speaker A
Два аспекти. Значить, перший. Інституційно-правовий аспект. Інституційно- правовий. Тобто, правова організація системи державної влади. Це те, про що ми говорили, коли компетенція кожного органу дуже з великими подробицями описана в законі, так? Чітко записано, хто що може робити, хто що не може робити.
Speaker A
Це перший аспект. І другий аспект нормативно-правовий. У вигляді верховенства правового закону. Ну, ми ще з вами до права не дійшли, але ви повинні знати, що є так звані неправові закони. Я завжди у якості прикладу наводжу закони 16 грудня, які
Speaker A
намагалися, якщо ви пам'ятаєте, прийняти за час сів Януковича. І ці є закони 16 грудня, вони так от як то, так і залишилися під цією назвою 16 грудня, тобто коли їх намагалися прийняти.
Speaker A
Е-е, це були закони, які забороняли фактично свободу слова і так далі. І це якраз сталося в той момент, коли е-е, всі ці події, да, були, от, в Києві.
Speaker A
І ясно, що вам, як на мене, то сама спроба влади прийняти ці закони, які вводили значні обмеження на права і свободи людини в Україні, е-е, це тільки прискорило кінець режиму Януковича.
Speaker A
Розумієте? Тобто, от, виявилося, що все ж таки народ у нас джерело влади, а не Янукович.
Speaker A
Так що, е-е, тут от, бачите, хотіли як краще, як то кажуть, а вийшло як завжди.
Speaker A
Значить, з точки зору тої влади. Далі пішли. Наступна ознака, да? До концепції туди ми все це Наступна риса тої концепції.
Speaker A
Це розподіл окремих гілок державної влади. З наявністю системи стримань і противаг. Те, про що ми говорили.
Speaker A
З наявністю системи стримань і противаг. Далі. Наступна. Це незалежність суду. Незалежність суду. І досить часто можна зустріти в багатьох джерелах що коли говорять про правову державу, то називають як одну з основних ознак не просто незалежність суду, а говорять про
Speaker A
обов'язкову наявність суду присяжних. Ну, я не знаю, наскільки ви знайомі з цією системою, да?
Speaker A
Якщо ви в курсі, то це взагалі не наша система. У нас суду присяжних ніколи не було.
Speaker A
Це взагалі-то така ознака е-е більш англосаксонської, англоамериканської системи. Так от у нас колись наш викладач, я пам'ятаю, поїхав в Америку і якщо ви в курсі цих присяжних, та, їх має бути 12 чоловік.
Speaker A
Так от він сидів на реальному процесі, слухав, ну, йому цікаво було, він ніколи такого не бачив.
Speaker A
І йому не було що робити, і він їх порахував. І з'ясувалося, що їх чомусь 13.
Speaker A
І він був дуже здивований і навіть спитав: "А в чому справа, чому їх 13, а не 12, як повинно було би бути?" Так от, йому пояснили, що 13-й сидить там, як запасний.
Speaker A
З якою метою? На той випадок, якщо, не дай Боже, щось станеться з кимось з тих 12-ти, то цьому 13-му не треба буде все починати спочатку, розумієте? Він уже все це чув.
Speaker A
Тобто, він тоді просто замінить того, з ким щось там сталося, або він захворів, або там помер, або ще щось, розумієте?
Speaker A
Не треба буде починати весь процес спочатку, бо цей 13-й, він уже все чув. Так от, е-е, виявляється, що і такі ще подробиці там є цікаві.
Speaker A
Е-е, на сьогодні суд присяжних, ну, чомусь, е-е, в нашій державі теж вважали, що без суду присяжних ніяк обійтися не можна.
Speaker A
І в нашій Конституції було написано, що, е-е, на протязі перехідного періоду, п'ять років давалася, Конституція, нагадую, 96-го року у нас, та, тобто, давався перехідний період, п'ять років, після якого у нас мав з'явитися суд присяжних.
Speaker A
Е-е, ну, як вам сказати, теоретично він у нас є, суд присяжних, але сказати, що він став у нас якимось таким, знаєте, необхідним елементом прям нашої судової системи, я не можу.
Speaker A
І я думаю, що тут вся причина криється в тому, що для нас це все-таки чужорідне якесь поняття.
Speaker A
Наша правова система, вона ніколи не передбачала наявності суду присяжних. Для Америки це такий, ну, природній стан, скажімо, да? А для нас це таке, ну, наші, може, не дуже і розуміють той суд присяжних. Ну, і потім, це треба вміти
Speaker A
впливати на присяжних. Я от не так давно випадково фільм якийсь американський дивилася, юридичний такий.
Speaker A
Новий спосіб впливу на присяжних вигадали, якого не було ніколи. Значить, якщо вони хочуть присяжних в чомусь ну впевнити да?
Speaker A
В якомусь рішенні, значить, що вони роблять? Вони беруть і е-е, ну, от як ми всі, да?
Speaker A
Дивимося якісь новини в телефоні там, то в телеграмі, то там ще десь, да, в якихось каналах.
Speaker A
Значить, вони наймають спеціально айтішників які по кожного вивчають цих е-е присяжних, хто чим цікавиться. Той цікавиться там футболом американським, той цікавиться, не знаю, там регбі, той там ще щось і так далі. Тобто, і вони разом з новинами, які він обов'язково
Speaker A
подивиться, вони йому скидають якісь цікаві статейки, якісь там, якусь таку інформацію, яка має його привести до якоїсь певної думки. Причому, довести це практично нереально, бо вони скидають не йому особисто, да?
Speaker A
А вони роблять таку вибірку десь, е-е, не знаю, це може бути кілька тисяч людей, яким вони це скидають. Але в цю, в ці кілька тисяч обов'язково попадає цей присяжний.
Speaker A
Розумієте? І це такий спосіб впливу. Дуже цікавий, такий саме в 21-му столітті тільки з'явився.
Speaker A
Так що, м-м, в принципі, як і всі люди, присяжні теж як вам сказати? Присяжні теж прості люди і на них теж можна вплинути, на їхнє рішення, на їхнє розуміння і так далі.
Speaker A
Ну, і ви знаєте, що самі присяжні, вони не приймають рішення про е-е, як це сказати, міру покарання. Вони приймають тільки рішення: винен чи не винен. Все. На цьому їхнє рішення закінчується.
Speaker A
Далі уже рішення буде приймати професійний суддя. Так, ідемо далі. Наступне, що стосується концепції. Наявність конституційно-правового контролю.
Speaker A
Конституційно-правового контролю. Тобто, а-а, пряма і безпосередня дія конституційних норм у нас таке є. У нас всі кон- норми Конституції - це норми прямої дії.
Speaker A
Далі, відповідність Конституції всіх інших нормативно-правових актів. Тобто, всі закони і підзаконні акти мо- повинні відповідати Конституції. І ви знаєте, що у нас є Конституційний Суд, який у разі чого може встановити наявність оцієї невідповідності Конституції.
Speaker A
В такому випадку цей акт більше діяти не буде. Так, далі пішли. Система юридичних гарантій прав і свобод громадян.
Speaker A
Система юридичних гарантій прав і свобод громадян. Тобто, це система взаємопов'язаних форм і засобів будь-яких там нормативних, інституціональних, процесуальних, які забезпечують належне визнання, захист та реалізацію певних прав і відповідних обов'язків.
Speaker A
Певних прав і відповідних обов'язків. Ну, ми про гарантії з вами ще будемо говорити. Ну, мається на увазі що? От дивіться, всі права, вони повинні бути забезпечені гарантіями.
Speaker A
Ну, от наприклад, є право іноземного інвестора вкласти якісь певні гроші в українське виробництво. Так? От він вклав ці гроші, так?
Speaker A
Але які мають бути в нього гарантії, що це право реально буде реалізовано? Ну, дивіться, найперша гарантія - це те, що е-е він може все зароблене, так? От він вклав гроші, так? Все, що він заробляє на цьому, е-е називається репатріація прибутку.
Speaker A
Тобто, він може вивести з України той прибуток, який він отримає за рахунок свого внеску цього, іноземної інвестиції своєї.
Speaker A
Це по-перше. По-друге, у нього є певні гарантії, які стосуються там, наприклад, моменту, якщо законодавство України раптом поміняється відносно іноземних інвесторів.
Speaker A
В такому випадку, для нього, за його бажанням, може продовжувати діяти попереднє законодавство ще на протязі 10 років.
Speaker A
Це так написано в нашому законі. Тобто це якщо він хоче, якщо ні, то для нього буде діяти нове законодавство, якщо воно йому більше подобається.
Speaker A
Якщо не подобається, тоді попереднє, але тільки 10 років воно може для нього діяти. Спеціально такий великий термін дається для того, щоб іноземний інвестор міг подивитися, оцінити і якщо він вважає, що щось не так, він може, наприклад, взагалі забрати свою інвестицію і піти
Speaker A
собі далі. Тобто це теж от як один з варіантів гарантії. Так, пішли далі. Наступне щодо концепції.
Speaker A
Ам. Правова держава це держава соціальної демократії. Тобто повновладдя більшості повновладдя більшості із дотриманням прав меншості.
Speaker A
Із дотриманням прав меншості. А іноді таку державу ви можете почути називають соціальна держава, можна почути називають ще суспільна держава, хоча звучить не дуже, як на мене, або народна держава.
Speaker A
Отакі є синоніми, скажімо. Що стосується України, то ви відкрийте Конституцію і почитайте. В Конституції вже написано, що ми правова держава.
Speaker A
Так от направду це ну такий певний прогноз, я би так сказала. Це певна декларація.
Speaker A
Тобто, ми задекларували, що ми в Україні будуємо саме таку державу. І це дуже важливий момент.
Speaker A
Так, ще що я ще забула? Ага, забула ще два важливих моменти. Дивіться, сюди ж до концепції.
Speaker A
Е-е, давайте зв'яжемо це з нашою попередньою темою. Тобто, наявність розвинутого громадянського суспільства. Дивіться, без розвинутого громадянського суспільства не може існувати правова держава. Це обов'язкова умова. Тобто, спочатку треба творити всі умови для розвинутого громадянського суспільства, і тільки потім на цій основі виникає
Speaker A
вже правова держава. Ну, і ще одне, що стосується правової держави, це відповідність внутрішнього законодавства загальновизнаним нормам і принципам міжнародного права.
Speaker A
Не можемо ми тут промовчати про міжнародне право, тут обов'язково. Тобто, відповідність внутрішнього законодавства загальновизнаним нормам і принципам міжнародного права.
Speaker A
Якщо їх порівнювати, то на першому місці завжди буде міжнародне право. Воно стоїть вище, ніж внутрішнє законодавство.
Speaker A
Ну, і давайте ще одне поняття правової держави, виходячи з усього того, що ми сказали.
Speaker A
Значить, правова держава - це суверенна суверенна політико-територіальна організація публічної влади організація публічної влади яка базується на принципах поваги до особи і недоторканності її прав і свобод верховенства права і дотримання закону.
Speaker A
Недоторканності її прав і свобод, верховенства права і дотримання закону. Ну, і останнє, що я хочу ще сьогодні вам сказати, це стосується соціальної держави. Раз уже ми про це заговорили, а-а що таке соціальна держава все ж таки, да? Наскільки вона відрізняється від
Speaker A
правової держави? Як ці поняття взагалі між собою пов'язані? Значить, дивіться, соціальна держава - це держава, яка прагне до забезпечення кожному громадянину а-а гідних умов існування соціальної захищеності участі в управлінні виробництвом А до забезпе- А яка прагне до забезпе-
Speaker A
Забезпечення кожному громадянину гідних умов існування гідних умов існування соціальної захищеності півучасті в управлінні виробництвом і можливостей самореалізації особистості.
Speaker A
Ну, я вам чесно скажу, що саме поняття соціальної держави - це не наше поняття, не ми його вигадали.
Speaker A
Е-е, значить, е-е, воно було введено в обіг в Німеччині. І взагалі розроблено, скажімо так, це поняття саме в Німеччині. І вважається, що найбільший внесок в це вніс Хаєк.
Speaker A
Е-е значить Хаєк е-е вважав що м-м е-е, соціальна держава дозволяє зменшити або взагалі знищити, усунути, скажімо так, всі розбіжності, які існують у прибутках між різними групами населення.
Speaker A
Так от, саме поняття соціальна держава, воно було введене в обіг у 1850 році. І зробив це Лоренц фон Штайн. Теж німець.
Speaker A
Значить, саме він ввів в обіг поняття соціальної держави. І називав ознаки цієї соціальної держави. От давайте, які це ознаки.
Speaker A
Перше - це необхідний прожитковий мінімум. Для кожного, мається на увазі, да? Якщо у тебе більше, ніж прожитковий мінімум, супер, прекрасно. Але не може бути людей, які живуть менше, ніж на прожитковий мінімум.
Speaker A
От я чесно так і забула глянути. Я знаю, що у нас було щось 3000, по-моєму, з чимось, да, прожитковий мінімум. Я так і не подивилася, навіть не знаю, скільки зараз.
Speaker A
3200. 3200, да? 3200 було, зараз, здається змінили. не глянула. Треба подивитися просто, скільки зараз у нас.
Speaker A
Далі, друге - це соціальна рівність. Соціальна рівність. Далі, третє - це наявність соціального забезпечення.
Speaker A
Ви знаєте, що деякі держави навіть потерпають від свого соціального забезпечення. Бо ті, хто приїжджають в ці держави, да, представники інших якихось народів, там, націй і так далі, вони не хочуть працювати. А для чого, якщо їм і так видадуть е-е
Speaker A
якийсь е-е від держави, скажімо так, да, певні гроші, для чого працювати? Сиди собі, нічого не роби, чекай тільки, коли тобі гроші принесуть.
Speaker A
Тобто, тут треба теж дуже розумно до того підходити. Е-е і четверте - це підвищення загального добробуту.
Speaker A
Підвищення загального добробуту. Так от, якщо говорити е-е ну, так, узагальнено, так, то в Німеччині у них уявлення про соціальну державу, воно включає в себе два таких основних компоненти.
Speaker A
Вони кажуть так, що це, по-перше, справедливість, хоча б поняття справедливості, я вам казала, воно дуже відносне.
Speaker A
І по-друге, це гідне людини існування для всіх. Гідне людини існування для всіх. Якщо говорити про нас, то певні спроби у нас були.
Speaker A
Щось таке до соціальної держави. 2016 році у нас навіть Верховна Рада прийняла, називалася стратегія подолання бідності.
Speaker A
Тобто, що таке бідність? Бідність це неможливість внаслідок нестачі коштів підтримувати певний спосіб життя. Так от, це пов'язано з дуже з багатьма факторами. Ну, наприклад, такими як безробіття.
Speaker A
Так, коли нема куди влаштуватися. Якщо ми говоримо з вами ще про до воєнний період, скажімо так, то в Україні вважалося десь на 2014 рік вважалося, що у нас за межею бідності проживає десь 23,8% населення.
Speaker A
Всієї України. Погодьтеся, що це дуже багато. Це вибачте мене, це четверта частина, вважайте. Та, все всього населення.
Speaker A
Я думаю, що зараз ситуація набагато гірша. Бо ви розумієте, що дуже багато хто втратив джерела доходів. Так?
Speaker A
І багато хто виживає тільки за рахунок там якоїсь допомоги, яку надає держава, або яку дають там міжнародні організації і так далі.
Speaker A
Тобто, на жаль, знову ж таки, всі ці обставини нас тільки віддалили від поняття соціальної держави.
Speaker A
Але поняття дуже таке перспективне, добре. І якщо говорити про те, як співвідносяться соціальна держава і правова, то ви розумієте, що будь-яка правова держава має бути соціальною. Без цього нічого не вийде. Тобто люди мають жити в добробуті, да? Вони повинні мати певний
Speaker A
рівень життя. Для того, щоб вони могли думати про щось таке високе і правильне, да?
Speaker A
Для цього у них повинні бути кошти. Так. Добре. Я думаю, що на сьогодні ми на тому зупинимося.
Speaker A
Значить, наступного разу наше завдання цю тему завершити. Це рівно через тиждень, у вівторок, ми повинні з нею уже розібратися до кінця.
Speaker A
Так, зараз я зупиняю.
Topics:правова державаправа людиниверховенство праваподіл владисистема стримань і противагнезалежність судуомбудсменісторія праваУкраїнагромадянське суспільство
![Don’t Come Crying [FNAF] [Кавер Українською] — Transcript](https://i.ytimg.com/vi/WaPjgORzPF8/maxresdefault.jpg)
