Speaker A
Добрий день. Сьогодні ми з вами продовжуємо нашу тему, яка має назву "Громадянське суспільство і його політична система".
Лекція про політичну систему громадянського суспільства: поняття, ознаки, функції та суб’єкти політики в Україні.
Key Takeaways
- Політична система – це комплекс політичних інститутів, що забезпечують стабільність і легітимність влади.
- Держава є важливим, але не єдиним суб’єктом політичної системи.
- Функції політичної системи включають управління, інтеграцію, регулювання та комунікацію.
- Політичні партії відіграють ключову роль у політичному житті України.
- Політична система має бути стабільною для запобігання соціальним конфліктам і революціям.
What the video covers
- Визначення політичної системи як сукупності політичних інститутів, що забезпечують легітимність влади та розвиток суспільства.
- Ознаки політичної системи: вплив на політичне життя, легітимність влади, самодостатність, взаємодія з іншими системами, організованість і стабільність.
- Функції політичної системи: управління суспільством, інтеграція елементів, регулювання ресурсів і політичної поведінки, політична комунікація.
- Політична система існує в суспільстві, держава є одним із ключових суб’єктів політичної системи.
- Структурні елементи політичної системи: суб’єкти, політичні відносини, погляди, норми, свідомість та культура.
- Розподіл суб’єктів політичної системи на безпосередньо політичних (держава, партії) та господарсько-політичних (профспілки, громадські організації).
- Важливість політичних партій у формуванні політичного життя України, їх роль у виборах і політичних процесах.
- Різні підходи до структури та суб’єктів політичної системи, відсутність єдиної точки зору.
- Проблеми легітимності, стабільності та впливу політичних інститутів на суспільство.
- Історичні та сучасні приклади політичних процесів в Україні, зокрема роль комуністичної партії.
Chapters
- 00:00Вступ до теми: громадянське суспільство і політична система
- 02:38Ознаки та особливості політичної системи
- 06:15Стабільність політичної системи та її значення
- 09:28Політичні явища в соціально неоднорідному суспільстві
- 11:51Структурні елементи політичної системи
- 14:29Безпосередні політичні суб’єкти: держава і партії
- 16:53Господарсько-політичні суб’єкти та громадські організації
- 21:00Політичні партії в Україні: роль і проблеми
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Значить, що нас цікавить? Нас цікавить, розглянули ми з вами тільки перше питання про саме громадянське суспільство, про його поняття, значення, структуру там і так далі. А нас цікавить тепер питання друге, яке називається у нас політична система суспільства.
Speaker A
Значить, що нам треба? Основне, головне. Я чесно вам скажу, що я цю тему не дуже полюбляю. Чому? Тому що все-таки питання політичної системи — це не стільки юридичні питання, так? Це питання більше пов'язані з політологією та такого плану навчальними дисциплінами. І тому, ну, чесно кажучи, знаєте, як юрист, я не дуже схильно ставлюся до політичної системи.
Speaker A
Так от, наше з вами завдання — розібратися принципово, що це таке, які там є елементи, складові і так далі. Значить, політична система.
Speaker A
Е-е, ну, давайте так. Сам термін "політична система" належить двом таким досить відомим авторам.
Speaker A
Значить, це Істон і Алманд. Значить, ну, щоб ви приблизно собі розуміли, коли це сталося, то вперше вони написали про політичну систему, застосували саме ці слова у 1953 році. Тобто це не, ну, не така вже й дальня історія, скажімо так, від нас.
Speaker A
Тому значить давайте, що ж вони вкладали в поняття політичної системи? Як вони її розуміли?
Speaker A
Значить, політична система суспільства — це цілісно організована та впорядкована сукупність політичних інститутів, які покликані здійснювати свою діяльність на нормативно-правовій основі та сприяти утвердженню легітимності політичної влади в державі, а також забезпечувати соціальні та духовні гарантії розвитку суспільства.
Speaker A
Якщо ми говоримо про певні такі ознаки або особливості політичної системи, давайте ми їх одразу назвемо. Так, значить, по-перше, політична система безпосередньо впливає на політичне життя суспільства завдяки функціонуванню політичних інститутів.
Speaker A
Далі. Друге — це наявність легітимної політичної влади, яка робить її владу, мається на увазі, незалежною від інших соціальних систем.
Speaker A
Тобто, що значить легітимна політична влада? Розумієте, легітимна — це означає законна, тобто вона, як це сказати? Ці люди прийшли до влади абсолютно законним шляхом. От мали бути вибори, вони були, ці вибори, і їх законним шляхом обрали.
Speaker A
Повинні призначити певним чином, певною процедурою. Їх призначили певною процедурою. Тобто оця легітимність дає таке верховенство цій владі, так? І робить її незалежною.
Speaker A
Далі, третє — це самодостатність. Самодостатність, яка проявляється в тому, що завдяки своїй внутрішній організації та наявним ресурсам політична система може функціонувати незалежно від інших та реалізовувати на практиці свої поставлені цілі.
Speaker A
Тобто вона є такою досить незалежною і непов'язаною з іншими. Тобто ясно, що зв'язок якийсь є, але вона самодостатня. Дуже гарне слово — самодостатня.
Speaker A
Далі. Четверте — це здатність вступати у взаємовідносини з іншими системами. Ну, наприклад, там культурна, ідеологічна і так далі. Та і п’яте.
Speaker A
Організований взаємозв’язок всіх структурних елементів між собою. Організований взаємозв’язок всіх структурних елементів між собою. І давайте тоді ще шосте, що метою є не тільки збереження, а й утвердження власної стабільності.
Speaker A
Не тільки збереження, а й утвердження власної стабільності. Тобто політична система має бути стабільною. Ви розумієте, якщо вона не є стабільною, це призводить до постійних якихось таких соціальних вибухів, революцій, переворотів і так далі.
Speaker A
Значить, функції політичної системи. Це ми про ознаки або особливості політичної системи говорили. Тепер функції.
Speaker A
Що стосується функцій, ясно, що найпершою функцією є управління суспільством, тобто визначення цілей, завдань розвитку суспільства, вироблення і реалізація політичного курсу, вироблення і реалізація політичного курсу.
Speaker A
Друге, друга функція — інтеграція елементів політичної системи в єдине ціле, досягається консолідацією суспільства за допомогою врегулювання конфліктів.
Speaker A
Досягається консолідацією суспільства за допомогою врегулювання конфліктів. От те, що я вам говорила, да, про конфлікти.
Speaker A
Далі третя функція — регулювання і розподіл матеріальних і духовних ресурсів, політичних відносин, політичної поведінки, регулювання і розподіл матеріальних і духовних ресурсів, політичних відносин і політичної поведінки.
Speaker A
І четверте. Політична комунікація забезпечує зв’язок між елементами політичної системи, а також між системою і зовнішнім та внутрішнім середовищем, зовнішнім та внутрішнім середовищем.
Speaker A
Дивіться, якщо давати таке більш узагальнене поняття політичної системи, я думаю, воно для вас буде простішим, скажімо так, ви ще собі одне зазначте, що політична система — це сукупність усіх політичних явищ, які виникають в соціально неоднорідному суспільстві.
Speaker A
Сукупність усіх політичних явищ, які виникають в соціально неоднорідному суспільстві. Ну і одразу хочу звернути вашу увагу на такий цікавий момент.
Speaker A
Де існує політична система? В державі чи в суспільстві? Питання досить важливе. От якщо ви подивитеся на те, як ми назвали свою тему і як ми назвали питання в цій темі, то ви можете чітко зрозуміти, що політична система існує в суспільстві,
Speaker A
а держава є лише одним з найважливіших суб’єктів політичної системи. Запам’ятайте це, будь ласка. Це важливий такий момент.
Speaker A
Значить, держава взагалі вона посідає абсолютно особливе місце в політичній системі. Ми про це ще з вами поговоримо.
Speaker A
Давайте тепер про елементи політичної системи, тобто структурні елементи політичної системи. З чого вона складається?
Speaker A
Я вам чесно скажу, що є дуже багато різних підходів до структури. Та ми виберемо щось таке середнє, скажімо так, між всіма існуючими.
Speaker A
Е, ну дивіться, значить, кажуть так, що структура політичної системи включає, по-перше, суб’єкти, бо не буває політичної системи без суб’єктів.
Speaker A
Суб’єкти, тобто носії політики. Значить, про суб’єктів зараз окрема розмова буде. Зараз ми про них поговоримо. Хто це, да? Хто відноситься до суб’єктів?
Speaker A
А далі друге — політичні відносини, політичні відносини. Третє — це політичні погляди. Четверте — це політичні норми та принципи.
Speaker A
Політичні норми та принципи. П’яте — це політична свідомість. Політична свідомість може включати в себе політичну ідеологію і політичну психологію.
Speaker A
Тобто психологія — це на рівні кожної окремої людини ставлення до політики. Так. А ідеологія політична — це на рівні вже суспільства, як правило, тобто на такому більш глобальному рівні.
Speaker A
Так, політична свідомість. І залишається ще шостий елемент — це політична культура. Політична культура. От давайте повернемося до суб’єктів. Та хто саме може бути суб’єктами політичної системи?
Speaker A
Питання дуже важливе. І знову ж таки підкреслюю, що єдиної точки зору не існує. Добре це чи погано? Ну, важко сказати.
Speaker A
Та з одного боку, може й добре, да? Якщо немає єдиної точки зору, то можна мати свою власну точку зору. Головне вміти довести її. З іншого боку, розумієте, якщо у кожного своя точка зору, то неможливо дійти якогось єдиного
Speaker A
висновку. Ну тобто є певні мінуси, є певні плюси в цьому. От давайте ми будемо виходити з такої найбільш відомої точки зору, скажімо, щодо суб’єктів політичної системи суспільства.
Speaker A
От дивіться, значить, всіх суб’єктів політичної системи можна умовно розділити на певні групи. Тобто дивіться, перша група — це безпосередньо політичні суб’єкти.
Speaker A
Безпосередньо політичні суб’єкти. Мається на увазі, що це суб’єкти, для яких політика є основою їх діяльності.
Speaker A
Це найважливіше з того, чим вони взагалі займаються. От до цих безпосередньо політичних відносяться, по-перше, держава, ми казали це, да, що держава — це один з найважливіших суб’єктів. І політичні партії, держава і політичні партії. Це дуже важлива така вказівка, скажімо, да?
Speaker A
Чому? Тому що, ви розумієте, що ну от ви подивіться на цю всю історію незалежності України 30 років, та то ви побачите, що політичні партії грали величезну роль в цій історії. Та тобто дуже багато чого залежить від того,
Speaker A
скільки політичних партій в державі, як вони поводяться, куди вони ведуть народ, скажімо так. Та.
Speaker A
скільки політичних партій в державі, як вони поводяться, куди вони ведуть народ, скажімо так. Та, тобто, е-е, сама по собі наявність великої кількості політичних партій, вона ще ні про що не свідчить. Я вам хочу сказати, що тут величезне питання з політичними
Speaker A
партіями, яке полягає в їх кількості. От скільки треба політичних партій для того, щоб ми могли вважати, що це є реально демократичне суспільство? От скільки їх має бути?
Speaker A
Ну, ясно, що однопартійна система, та там, де одна партія, отак от, як в Китаї, наприклад, зараз залишилася, та ясно, що вона, ну, не може бути демократичною і не є доброю, та бо є тільки одна партія, є тільки одна
Speaker A
правильна думка і все. Але виникає питання, так, а скільки ж їх має бути? Та от дві партії, так, як в Америці, та цього достатньо чи ні? Ну, ви знаєте, що в Америці на в США направду не дві партії, їх більше, але,
Speaker A
ну, таку вагу політичну та мають саме оці дві. І між ними завжди розгортається боротьба, хто буде на першому місці, чий буде президент, чий буде парламент і так далі. Так от виникає питання, чи чи чи це є достатньо та дві партії? Чи може треба
Speaker A
більше? От кажуть багатопартійна система. Багатопартійна це скільки? Це 100, 200, 300. От Україна, наприклад, ми, знаєте, українці такий народ, що захоплюються часто. Так от, у нас, щоб ви знали, на сьогодні зареєстрованих партій, а вони всі підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України,
Speaker A
на сьогоднішній день існує більше 300, там 300 щось, 60 з чимось партій зареєстрованих. Але ви реально розумієте, що якщо ми говоримо про реєстрацію, то це одна справа. Коли ми говоримо про їх реальну діяльність - це зовсім інша справа.
Speaker A
Так от, якщо ми говоримо про реальну діяльність, то з цих 300 злишком партії реально, ну, чотири, ну, п'ять партій - це ті, які, е, реально можуть впливати на політичну систему.
Speaker A
І відповідно виникає питання: "Так, а для чого тоді реєструвати 300 з чимось партій політичних, та якщо вони ніяк не впливають на політичну систему?" Тобто я думаю, що нам треба щось міняти в самій процедурі цій і реально дивитися, якщо партія не
Speaker A
проявляє себе, не приймає участь у виборах і так далі. Тобто зареєструвалися і все, вмерли. Так от, в такому випадку партії треба, ну, там рік, наприклад, давати їм, якщо вони за рік не проявляють себе як політична сила.
Speaker A
просто скасовувати реєстрацію, бо інакше, ну, для чого нам цей вал партій? Та він нам нічого не дає абсолютно.
Speaker A
Так от, коли ми говоримо про безпосередньо політичних суб'єктів, то їх всього два. Це держава і політичні партії. Це такі найважливіші суб'єкти, які фактично створюють саму політику.
Speaker A
Розумієте? Далі пішли. Другий вид, друга група суб'єктів, е, це господарсько-політичні. Господарсько-політичні. Тут на першому місці стоять профспілки.
Speaker A
Ну, я не знаю, наскільки ви зараз знайомі з поняттям профспілки, так? Але в свій час, от в радянський час, да, профспілки мали величезний просто вплив на політику.
Speaker A
Величезний. І я вам можу навести приклад держави, для якої ее профспілки реально зіграли вирішальну роль в житті цієї держави. Та це наші найближчі сусіди, поляки. Якщо ви в курсі, та то їх президент Лех Валенца, він очолював саме профспілку.
Speaker A
І ця профспілка, це була профспілка корабли будівельників. Та то саме ця спілка стала найважливішою силою в державі, яка реально змогла виграти вибори. З профспілки народилася політична партія, яку він очолював Лях Валенце. І якщо ви пам'ятаєте історію Польщі, то два рази він був президентом.
Speaker A
Так от, от вам приклад, да, коли профспілка, здавалося би, не зовсім такий політичний суб'єкт, але тим не менше реально вплинув на цілу державу.
Speaker A
Ну, крім того, це можуть бути всілякі корпорації. Корпорації на зразок там ТНК і так далі.
Speaker A
Та тобто ті, які займаються нібито господарською діяльністю і разом з тим можуть впливати на певні політичні моменти.
Speaker A
[музика] Пішли далі. Наступна група це побічнополітичні суб'єкти. побічно-політичні суб'єкти. Що це таке? Мається на увазі, що це суб'єкти, для яких політика не є основною діяльністю. Так? І вони можуть впливати на політичні процеси, але це не є їхнім завданням.
Speaker A
Е, що це може бути? Це можуть бути всякі спілки, які створюються, наприклад, за професійною ознакою. Ну, наприклад, Спілка юристів України, там Спілка письменників, Спілка журналістів і так далі. Тобто це нібито такі громадські організації, які за своєю сутністю теж можуть впливати і досить активно на
Speaker A
всілякі політичні процеси. Крім того, є ще четверта група. Четверта група таких суб'єктів називається органи громадської самодіяльності.
Speaker A
Органи громадської самодіяльності. Значить, це те, про що я вам говорила, коли люди можуть самостійно, без втручання держави створювати якісь свої власні органи.
Speaker A
Ну, наприклад, будинкові комітети, житлові комітети, вуличні комітети і так далі. Та і ці суб'єкти, вони теж можуть впливати на загальну політичну систему.
Speaker A
Е, тобто от вам фактично набір з чотирьох груп суб'єктів. Звертаю вашу увагу, я дотримуюся все-таки тої точки зору, що фізичні особи, тобто конкретні громадяни, люди, індивіди, не знаю, як хочете їх називайте, та що вони не є все-таки суб'єктами політичної системи. От
Speaker A
суб'єктами громадянського суспільства є, а суб'єктами політичної системи ні. Все-таки політика робиться не окремими людьми, вона робиться оцими суб'єктами, названими мною. Та просто іноді дехто себе ототожнює з державою та і тоді виникають всілякі проблеми. Ну, це уже, знаєте, психічні розлади, тут
Speaker A
уже нічим не допоможеш. Значить, що стосується політичної системи, що нам ще треба знати, якщо порівнювати такі поняття, ми про них говорили з вами, державна влада і політична система, як вони співвідносяться між собою. Все-таки звертаю вашу увагу, раз політична система знаходиться не в
Speaker A
державі, а в суспільстві, то політична система завжди буде ширша. Тобто вона фактично включає в себе державну владу.
Speaker A
А якщо ми говоримо про те, що ж їх об'єднує, політичну систему і державну владу, то тут ви маєте згадати те поняття, яке ми з вами вже вчили. це політико-правовий режим.
Speaker A
Тобто саме через політико-правовий режим ці два поняття знаходять таку взаємодію, да, між собою. Саме тому я от весь час і настоюю, щоб називати це політико-правовий режим. Та тому що політична система задіяна тут безпосередньо.
Speaker A
Значить, якщо ми говоримо з вами про політичну систему, ви ще не забувайте, що політична система дуже залежна від національної структури суспільства і від соціальної структури суспільства.
Speaker A
Чому? От дивіться, чим більш е-е однорідною є національна структура суспільства, тим стабільніша є політична система. Чим більш неоднорідна і національна, і соціальна структура, тим більш нестабільною буде політична система. Ви розумієте, тут є прямий взаємозв'язок.
Speaker A
Оця соціальна структура, розумієте, це от оці соціальні групи, да, і взаємозв'язки між ними. Якщо є різко багаті, скажімо так, і є різко бідні, да, і між ними величезна прірва, то ясно, що ніякої однорідної соціальної структури немає і політична система
Speaker A
починає тріщати по швах. Та, тобто вона не витримує тоді. І треба щось робити, треба з цим якось боротися.
Speaker A
Значить, якщо ж ми говоримо про е-е ту саму е національну структуру, та ви розумієте, отак як в Росії, та у них величезна кількість народів і націй.
Speaker A
Величезна. Але хіба держава це враховує? Ви подивіться, у них навпаки якась при тому, що вони всі кажуть, що ми ж всі росіяни, та але при цьому ее є таке пряме гноблення, я б сказала, деяких народів і націй і просто ставлять їх на
Speaker A
межу виживання. Та тобто чим менше їх буде, а краще, щоб зовсім не було. Та, тобто таке ставлення, воно явно приведе до розвалу держави. Ми будемо на це сподіватися, да, і докладати масу зусиль.
Speaker A
Це що стосується м е значить самої політичної системи. Давайте одразу ее що це таке?
Speaker A
Національна структура поняття. Та національна структура суспільства. Це елемент структури суспільства, який відтворює його історичну, мовну, економічну та культурну та культурну особливості.
Speaker A
культурні тоді, да, культурні особливості. Далі, соціальна структура суспільства. Знову ж таки, це елемент структури суспільства, який втілює об'єктивну закономірність соціально-економічної неоднорідності суспільства і відмежування або розмежування. краще мабуть розмежування соціального статусу членів суспільства.
Speaker A
соціального статусу членів суспільства. Ну і політична структура суспільства. Давайте тепер з цієї точки зору.
Speaker A
Політична структура суспільства - це так само елемент структури суспільства, який втілює напрямки та способи діяльності суб'єктів політичної системи всередині суспільства та за його межами всередині суспільства та за його межами.
Speaker A
Так, добре. Зараз, значить, е маємо з вами поговорити. А ні, це ще не все. Забула ще одне.
Speaker A
Значить, дивіться, є ще такий цікавий підхід, коли говорять про, як це сказати, про компоненти політичної системи. Я про це забула вам сказати. Ее, значить, кажуть про те, що політична система складається з певних компонентів.
Speaker A
По-перше, це суб'єктний компонент або інституціональний, суб'єктний або інституціональний. Інституціональний. Так. По-друге, про суб'єктний ми поговорили. Це носії політики. Так, це ті, хто є суб'єктами.
Speaker A
Далі, нормативний компонент, тобто це норми, які регулюють відносини між суб'єктами політичної системи. По нормативний компонент. Далі третє, функціональний.
Speaker A
Це політичний режим, який визначає можливості доступу до державної влади, функціональний. Далі, наступний - це ідеологічний компонент, тобто це політична ідеологія, характерна для суб'єктів політичної системи.
Speaker A
і інтегративний. Це політичні відносини, які реально поєднують всі вище зазначені компоненти в цілісне явище, яке ми називаємо політична система суспільства.
Speaker A
Політична система суспільства. Так, я прошу вибачення. Перерва буквально на дві хвилинки. Так продовжуємо нашу розмову. Значить, дивіться, а що стосується політичної системи, будемо вважати, що ми це обговорили та це питання ми розкрили. Тепер далі у нас іде там
Speaker A
держава в політичній системі суспільства. Ну, я з цього приводу скажу буквально кілька слів. Та ее у вас буде завдання самим розібратися. Там нічого складного немає. Вам треба просто почитати про це. Значить, що стосується держави в політичній системі суспільства, тут є кілька таких основних
Speaker A
положень, які ви повинні знати. Ну, дивіться, ми з вами вже обговорили, що, по-перше, держава - це є основний суб'єкт, один з найважливіших суб'єктів політичної системи суспільства.
Speaker A
Справа в тому, що, ну, в радянські часи, коли говорили про цей момент, та то завжди казали так: держава - це є ядро політичної системи суспільства. Та, тобто, е, ніби підкреслювали, що це те, на чому тримається, скажімо так, політична система. Але така точка зору,
Speaker A
вона, як на мене, та вона призводить до того, що ми, ну, перебільшуємо, скажімо так, значення держави і даємо їй якісь такі надзвичайні повноваження, яких немає у інших суб'єктів політичної системи. І це ставить їх в якісь нерівні такі, знаєте,
Speaker A
умови. Так от, держава чим відрізняється то від усіх інших суб'єктів політичної системи? У неї є певні повноваження, яких реально немає у інших суб'єктів. Ну, ось дивіться наприклад коли ми говоримо про здатність держави створювати норми, правові норми для, ее, ну, які та
Speaker A
правові норми, які дають можливість створити політичну партію. Тобто виходить так, що правила гри, да, правила, за якими створюються політичні партії громадські організації і так далі, це все вирішує держава.
Speaker A
Тобто наша Верховна Рада приймає закон, там, умовно кажу, там про політичні партії. І відповідно треба щоб все це було записано в самому законі. Та і тобто кожен, хто хоче створити політичну партію, він перш за все має прочитати закон і діяти у точній відповідності до
Speaker A
того, що в ньому написано. Тобто, грубо кажучи, держава встановлює правила гри, за якими здійснюється політична діяльність.
Speaker A
Але вона встановлює ці правила як для себе, так і для інших суб'єктів політичної системи. І отут може критися, ну, такий певний недолік, певна проблема. Чому? Тому що, ви ж розумієте, держава може створити для себе, ну, як це сказати, такі гарні умови, да, чудові
Speaker A
умови якісь, а для всіх інших суб'єктів створити такі умови, які взагалі не дають їм можливості існувати. Ну, тобто дуже багато прикладів і в історичному плані, і зараз є держав, які фактично вбили поняття політичної партії у себе в державі. Та е, тобто, ну, вони ніби і є
Speaker A
ті політичні партії, але вони нічого не рішають. Вони фактично всі ее про одне і те саме. та і їх політична позиція, якщо так можна сказати, вона абсолютно не відрізняється.
Speaker A
Так от, а до того ж є держави, які, ви знаєте, які взагалі забороняють політичні партії, не дають їм існувати.
Speaker A
Тому роль держави, звісно, не можна зменшувати, так, в політичній системі, але і не варто перебільшувати, скажімо так. Та значить, у мене до вас буде ще величезне прохання того, що стосується нашого останнього питання про громадя, про громадські організації і політичні
Speaker A
партії. Мене навіть не стільки будуть громадські організації цікавити, скільки самі політичні партії. От я би хотіла, щоб ви уважно передивилися ці питання, які стосуються політичних партій, і щоб ми могли реально поговорити на ці теми. От давайте, значить, що стосується
Speaker A
політичних партій, що це таке? Давайте спочатку, значить, політична партія - це добровільне об'єднання громадян, яке виражає волю певної соціальної групи і прагне отримати і утримати державну владу.
Speaker A
отримати і утримати. Зверніть увагу, це дуже важливо для політичної партії. Так, ідемо далі. Значить, е-е види політичних партій, види критерій і види. Так, критерій по відношенню до діючої влади.
Speaker A
Вони можуть бути, перше правлячі і друге опозиційні. правлячі і опозиційні. Причому, ви ж розумієте, да, якщо одна влада, ой, одна влада, одна партія прийшла до влади, вона стає правлячою, там інша опозиційно, потім помінялися місцями і так далі. Тобто це такий
Speaker A
досить швидкий процес може бути. Далі. Друге. За змістом програм вони можуть бути реформаторські політичні партії або консервативні.
Speaker A
Консервативні, розумієте? Тобто, е-е такі, як це сказати, ті, що стоять за незмінність старих порядків. Тобто у нас прикладом такої партії була КПРФ. КПРФ, чуєте, в мене вже, короче, комуністична партія. В Росії то і зараз є КПРФ, а значить,
Speaker A
Комуністична партія України у нас же була своя. І, якщо пам'ятаєте, Петро Симоненко, це був лідер нашої комуністичної партії. Так от, на сьогоднішній день комуністична партія в Україні заборонена.
Speaker A
офіційно в судовому порядку є рішення, яке забороняє діяльність цієї партії на території України. Ее тому вона уже, ну, взагалі не може вважатися політичною партією, політичною силою. Третя. за змістом і формами управління, за змістом і формами управління. Значить, це можуть бути ліберальні,
Speaker A
ліберальні, а-е комуністичні, традиційні, можуть бути, знаєте, так їх називають популістські, популістські політичні партії або авторитарно-консервативні.
Speaker A
авторитарноконсервативні. А, тобто тут от в цій класифікації якраз тут немає вичерпного переліку, та тобто їх може бути скільки завгодно, які ви тільки зможете вигадати.
Speaker A
Так, тепер що стосується безпосередньо політичних партій в Україні. Значить, вам треба буде подивитися ті законодавчі акти, які діють в Україні стосовно політичних партій. Значить, дивіться, в Україні політична партія може діяти лише зі всеукраїнським статусом.
Speaker A
Вона зобов'язана мати всеукраїнський статус. Тобто не може бути регіональної якоїсь політичної партії. А далі, що ще? Політичні партії в Україні не можуть мати воєнізованих формувань.
Speaker A
А діяльність політичної партії, як я вже казала, вона може бути заборонена лише в судовому порядку. Причому це має бути рішення Верховного суду України.
Speaker A
Ее значить, якщо ми говоримо про наше законодавство, то у нас політична партія визначається так. Значить, це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян, прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян.
Speaker A
Бере участь у виборах та інших політичних заходах. Зверніть увагу, да, що вже з самого поняття політичної партії слідує те, що вона зобов'язана приймати участь у виборах, да, і в інших політичних подіях, а у нас більшість партій цього не роблять.
Speaker A
Значить, членом членом політичної партії може бути лише громадянин України, який має право голосу на виборах, який може голосувати і одночасно можна перебувати лише в одній політичній партії.
Speaker A
Зверніть увагу, що згідно з нашим законом є певне обмеження для тих, хто не може бути членами політичних партій.
Speaker A
І я думаю, що це дуже правильне обмеження. Дивіться, це судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці, співробітники СБУ і працівники оцього НАБУ.
Speaker A
НАБУ, Національне антикорупційне бюро України. Ясно, для чого це зроблено? Та бо ці люди, вони повинні бути нейтральними. Та вони не повинні відноситися ні до якої політичної сили.
Speaker A
Значить, кожна політична партія зобов'язана мати статут і програму. Тобто, розумієте, програма - це викладення її там цілей, напрямків діяльності, завдань і так далі, шляхів досягнення цих цілей.
Speaker A
Політичні партії можуть мати якусь свою там символіку та партійний гімн, прапор, якийсь розпізнавальний знак, девіз і так далі.
Speaker A
І то, що я вже казала, ще раз кажу, що всі політичні партії в обов'язковому порядку мають бути зареєстровані Міністерстві юстиції України. Тільки після цього вони набувають права юридичної особи і можуть діяти от в межах, встановлених діючим законодавством.
Speaker A
Значить, Мінюст наш кожен рік оприлюднює списки зареєстрованих політичних партій і там їх ці юридичні адреси там і так далі.
Speaker A
Так, значить, основні цілі політичних партій. Розумієте? Перше - це завоювання державної влади конституційним шляхом.
Speaker A
не захоплення, да, не там вперед на барикади, ні завоювання державної влади конституційним шляхом. По-друге - це формування громадської думки.
Speaker A
Третє - це політична освіта і виховання громадян. Четверте, це висування кандидатів на виборах у представницькі органи державної влади.
Speaker A
І п'яте, участь у виборах до цих органів та в їх роботі. Тобто, ну, по ідеї, да, це основні цілі для будь-якої політичної партії. Інша річ, що у нас чомусь, ну, далеко не всі політичні партії взагалі здійснюють хоча б якусь
Speaker A
політичну діяльність. До речі, ті самі функції партії, їх можна називати, ее, як це сказати, одним словом. Та можна, наприклад, казати, що функція партії - це там кадрова функція. Та розумієте? Тобто будь-яка політична партія по ідеї мала би готувати ее кадри
Speaker A
для оцього державного апарату. Там, по-друге, це там практична функція, тобто захист інтересів громадян. Там по-третє - це конкурентна функція, тобто боротьба за державну владу. Там четверте - це програмна функція. Тобто коли ви, ну, як це сказати, презентуєте та е свої
Speaker A
цілі шляхом створення програми. І дехто каже, що є ще ідеологічна функція, да, це коли ви намагаєтеся, ну перетягнути людей, да, на свій бік, скажімо, да, щоб вони стали прибічниками ваших якихось поглядів, скажімо так.
Speaker A
Так. А далі я от чесно вам скажу, що я останній раз, ну, от за оцей рік, ну, ясно, що ви самі розумієте, який був рік, я так і не подивилася, скільки ж партій у нас було зареєстровано цього року, 22-го.
Speaker A
Так, я зазвичай завжди дивлюся. Ви можете поцікавитися в Мінюсті, да, скільки ж у нас за цей рік було зареєстровано партій, бо у нас були такі роки, коли за один рік там майже 80 партій зареєстрованих було.
Speaker A
Значить тут значить виходить так, що у нас світовий рекорд встановлений в Сербії щодо кількості політичних партій. У них 326 партій на 7,5 млн населення.
Speaker A
Це дуже величезна кількість, да? Ви розумієте, що у нас населення набагато більше і у нас зареєстрованих Ага, я неправильно сказала. У нас зареєстрованих 316 було політичних партій. Треба цю цифру перевірити на сьогодні. Значить, якщо ми говоримо про Польщу,
Speaker A
та то у них, ну, якщо як то сказати, у співвідношенні з населенням, ясно, що у них набагато менше політичних партій. Е, ну, я вже вам казала, що, ну, нема сенсу плодити ці партії. Та тут має бути якийсь ее
Speaker A
сенс в їх існуванні цих партій. Якщо вони нічого не роблять, то яка нам різниця скільки їх? 300, 400 чи 500? Та тобто політична партія має, ну, повинна мати свою чітку програму, да, вона повинна розуміти, заради чого вона створена і, ясна річ, реалізовувати цю
Speaker A
програму. А інакше в чому сенс тоді і намагатися отримати державну владу? А для того, щоб її отримати, у неї вже має бути такий підготовлений кадровий резерв. Та як тільки влада до них потрапила, вони кажуть: "Так, так, ти там будеш міністром ее охорони здоров'я,
Speaker A
ти будеш міністром там ще чогось і так далі". Та тобто у них уже є люди. Це не так, що ти прийшов до влади, а потім сидиш і думаєш: "Боже, а що ж робити? Де ж я знайду людей? Да, це так, як, е,
Speaker A
радянська влада тоді в 17-му році захопили, а фактично призначати з кого призначали, да? Ну, ви пам'ятаєте, що у нас, значить, банками керували матроси, ее, і так далі.
Speaker A
Ви розумієте, до чого це призвело? Тепер уже дивлячись на Росію, ми точно знаємо, що нам такого не треба. Так от, я до того, що політична партія повинна виконувати певні функції. І от наша мета це зменшити, оптимізувати, я би сказала,
Speaker A
кількість політичних партій для того, щоб ми могли далі розвиватися. Ну, власне, це все, що я вам хотіла сказати. Ви уважно подивіться, послухайте почитайте і будемо з вами говорити про політичні партії. Подивіться, будь ласка, які у нас є в Україні політичні партії, які ви
Speaker A
з них знаєте, та що ви бачили, що ви чули, да, про діяльність політичних партій і так далі. Тобто я від вас чекаю таких оптимістичних доповідей з цього приводу.
Speaker A
Значить, на цьому ми цю тему закриваємо. У вівторок уже буде наступна
Topics:громадянське суспільствополітична системаполітичні інститутилегітимність владиполітичні партіїдержавна владаполітичні функціїполітична культураУкраїнаполітологія
