Speaker A
Слава Ісусу Христу. Дякую, пастор Олександр. Вітаю вас, дорога церква. Приємно сьогодні бути з вами на цьому богослужінні.
Проповідь М. Савчука про віру, стереотипи та істину, з прикладами хибних уявлень про світ і духовність.
Ask about this video. Answers come from its transcript only — with the timestamp, so you can check them.
Generated from the transcript and can be wrong — check the timestamp.
Key Takeaways
- Не всі поширені уявлення відповідають істині — важливо перевіряти факти.
- Стереотипи можуть бути небезпечними, особливо у духовній сфері.
- Віра має бути особистою і заснованою на істині, а не на чужих уявленнях.
- Критичне мислення і відкритість до істини допомагають уникнути помилок у вірі.
- Духовне зростання вимагає самоперевірки і готовності змінювати свої переконання.
What the video covers
- М. Савчук ділиться досвідом місіонерської поїздки до Естонії та Латвії.
- Він починає проповідь з інтерактивної гри про поширені міфи та факти, які виявляються неправдою.
- Обговорюються приклади хибних уявлень: страуси не ховають голову в пісок, верблюди накопичують жир, а не воду в горбах, чорний ящик літака насправді помаранчевий.
- Пояснюється, що багато стереотипів і уявлень не відповідають дійсності, але люди в них вірять.
- Автор порівнює ці помилки з духовними переконаннями, які можуть бути небезпечними, якщо базуються на хибних уявленнях.
- Наголошується на важливості перевірки своїх переконань і відкритості до істини.
- Використовується приклад пастора, який спростовує міф про тупість свиней, підкреслюючи важливість критичного мислення.
- Проповідь має на меті спонукати слухачів задуматися про власну віру і чи вона справді ґрунтується на істині.
- Автор підкреслює, що віра не повинна базуватися на стереотипах чи уявленнях, а на особистому досвіді і правді Божій.
- Закінчується закликом до самоперевірки і духовного зростання.
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
І це сталося доволі спонтанно, бо мені здається, що я написав пастору Олександру тільки в цей четвер.
Speaker A
І ще в четвер ми були в дорозі, бо буквально позавчора ми повернулися з пастором Пилипом, з нашим старшим єпископом, із такої місіонерської поїздки. Ми служили в Естонії, а потім ми проїжджали через Латвію, здається, з Латвії. Якраз я пастору Олександру писав, бо я не знав,
Speaker A
чи я встигну на цю неділю вернутися в Україну чи ні, коли ми починали поїздку.
Speaker A
За планом я мав цю неділю бути в Кременчуці в іншого пастора Олександра. Але коли стало під питанням, що навіть якщо ми встигнемо, то це виходить одразу треба сідати в машину. Тільки приїхав з далекої дороги за кордону, треба пригати
Speaker A
в машину і їхати на Кременчук. То я тому Олександру сказав: "Саша, я не приїду".
Speaker A
От кажу: "Вибач, ну забагато буде". А тоді подумав: "Але ж неділя пропадає, а в неділю можна десь послужити". І думаю, чи є в мене, чи є в мене друг, товариш, який мені завжди радий? Я зрозумів, що це можливість написати
Speaker A
пастору Саші. Спасибі за відкритість. Дуже радий сьогодні бути з вами. Е, і мені здається, що ще в цьому році я у вас не був. В минулому, здається, був. В цьому році не був. Слава Богу. Так, Господь владнав. Е, і мені приємно, що
Speaker A
можу поділитися з вами словом дуже простим, насправді, але від серця тим, що Господь сьогодні поклав, а мені, як то кажуть, на душу. І що я хотів би сьогодні передати зі свого серця в ваші серця. Але спершу, а, дозвольте зробити
Speaker A
таке невелике, ну, я б сказав, відхилення від теми на перший погляд, хоча ви потім зрозумієте, до чого це було. А я хотів би зробити з вами так, як я часом роблю з молоддю. Перш ніж проповідуєш молодим людям, треба якимось
Speaker A
чином налагодити контакт з залом, з аудиторією. З вами то не треба шукати контакт, він вже є. Але з молодими людьми часом треба знайти якісь такі точки дотику. Тому давайте спробуємо зробити так, як я робив, коли перший раз проповідував цю проповідь для молоді. Я
Speaker A
її перший раз говорив і я спеціально заготував цілий ряд фактів, які я зачитував, а люди мені говорили: "Правда це чи неправда?" От перевіримо, як ви орієнтуєтеся. Я буду вам називати деякі речі, а ви будете мені казати, правда чи
Speaker A
ні. Спробуємо, да? Давайте попробуємо. Перший факт. Страуси ховають голову в пісок. Правда чи ні?
Speaker A
От як то кажуть, думки вчених розділилися. Нас з дитинства так вчили, що начебто ховають. Правда, що він ховає голову в пісок. І навіть казали, що не лякайте страусів на асфальті чи на бетоні, бо це погано для них закінчиться. Але
Speaker A
насправді вони не ховають голову в пісок. Просто коли вони лякаються, вони притискають голову до землі. І виглядати може так, наче він її сховав. Насправді він злякався і притиснув голову. Е тому ні, не ховають голову в пісок. Добре. Е, верблюди
Speaker A
накопичують воду в горбах. Правда чи ні? Правда. Жир. Жир. Хтось знає, що верблюди насправді накопичують не воду, а жир. Хоч по факту там є і вода. Тому вони звідти беруть і воду, і поживні речовини, і тому можуть довгий час не їсти і не
Speaker A
пити. Добре. Череп — найміцніша кістка в тілі людини. Правда чи ні? От він же ж твердий начебто, правда? Найміцніша чи ні?
Speaker A
Неправда. А хто знає, яка найміцніша? Найміцніша стегнова. Це найміцніша кістка. І якщо ви пам'ятаєте історію, коли Яків зустрівся з Богом, патріарх Яків, то Бог пошкодив йому суглоб саме стегнової кістки. І він потім кульгав все життя. І деякі теологи
Speaker A
навіть кажуть, що Бог спеціально торкнувся найсильнішого, що в нього було, найсильнішої кістки, щоб те, що було найсильнішим, стало слабким. І таким чином Бог його впокорив. Добре.
Speaker A
Ну, це ви, напевно, мусите знати. Кілограм свинцю важчий за кілограм пір'я. Правда чи ні?
Speaker A
Ясно. Бо і там кілограм, і там кілограм. Добре. Чорний ящик у літаку чорний. Правда чи ні?
Speaker A
Ні. Насправді помаранчевий, оранжевий. Чого він чорний? Не знаю. Далі. Велику китайську стіну видно з космосу. Правда чи ні?
Speaker A
Неправда. Хоча я особисто не перевіряв, але люди, які намагалися знайти її з космосу, кажуть, що не видно. Гаразд. Е, ну це таке, це вже для знавців географії. Столиця Австралії — Сідней.
Speaker A
Ні, ні, неправда. Так само це, як я кажу, від авторів, столиця Канади — Торонто. Насправді ні, столиця Америки — Нью-Йорк, насправді ні. Ну, це ми знаємо добре.
Speaker A
Англійською говорять найбільше людей на планеті. Китайською насправді китайською. Тим більше не просто китайською, а діалектом китайським мандаринською мовою говорить найбільше людей на планеті. Кожного разу, коли тепер будете їсти мандарини, я жартую, я не знаю, який стосунок мають мандарини до мандаринської мови,
Speaker A
але в мене був такий випадок цікавий. Не так давно я консультував одну людину, яка родом з Тайваню. Ну, її, я думаю, що хтось з вас орієнтується, що там теж живуть китайці. І навіть вони вважають себе справжнім Китаєм, а тих, хто зараз на
Speaker A
території Китаю, вони вважають окупантами. І от я спілкувався з тайванцем, в нас була консультація, я слухав його, відповідав, ми говорили англійською з ним. А потім мені стало цікаво, бо він дуже гарно говорить англійською, але при цьому я відчуваю,
Speaker A
що це ж не перша його мова. І я його питаю, думаю зараз, ну, знаю, напевно, це друга його мова, і кажу: "А скажи, будь ласка, скільки ти мов ще знаєш?
Speaker A
Англійська, напевно, не перша твоя". А він каже: "Англійська моя, каже, шоста". А я кажу: "Чекай, а які перші п'ять?" А він каже: "Перша — це один діалект китайської, потім друга ще один діалект китайської, третій діалект, четвертий, п'ятий діалектів китайської, які всі
Speaker A
відрізняються між собою як різні мови". І каже: "І потім англійська". Так що якщо раптом ви захочете вчити китайську, то ну нехай.
Speaker A
От. Хоча я жартую, що навіть з нашої англійської я часом кажу, що англійською, яку викладали в нашій школі, розуміють тільки випускники нашої школи.
Speaker A
Добре, давайте останнє. Йдемо на посадку з питаннями. Це так просто для розваги. Факт номер дев'ять. Дельфіни рятують людей.
Speaker A
Правда чи ні? Е, от хороше, хороше зауваження. Були випадки. А знаєте, чому ми думаємо, що дельфіни рятують людей? Бо ми ніколи не чули історії тих, кого дельфіни штовхали від берега. До нас дійшли історії тільки тих, кого вони штовхали до берега.
Speaker A
Насправді є така думка, що дельфіни не рятують людей. Вони просто граються нами. Якщо вони бачать, що щось плаває, вони його штовхають. А вже в яку сторону? То вже, як то кажуть, кому пощастило. Але тих, кого вони штовхали
Speaker A
від берега, нам про це, на жаль, ніколи вже не розкажуть. Ну і десяте, це моє улюблене. Е недавно я це розказував з є такий пастор на СБ Олександр Краснощока. Він розводить свиней. І от я назвав цей факт. І він зі мною, він
Speaker A
перший кричав, що це неправда, але ну таке. Як ви думаєте, Вірпіні? Факт. Свині — тупі істоти. Правда чи неправда?
Speaker A
Пастор Олександр Краснощока кричав, кричав з першого ряду: "Неправда". Я, каже, з ними багато спілкуюся. Вони точно не тупі істоти.
Speaker A
Ви скажете, що неправда теж. Окей, добре, я з вами згідний. Виявляється, що свині вважаються п'ятою найрозумнішою твариною на планеті. Я не знаю, які конкурси проводили, які тести робили, але тим не менше, якщо комусь із нас після цього, якщо ви дізналися сьогодні,
Speaker A
скажуть, що ви ведете себе як свиня, принаймні у вас є для себе внутрішнє заспокоєння.
Speaker A
Окей, то все було для розваги, але не тільки. Чи звернули ви увагу, друзі, що кожен із цих десяти фактів, який я назвав, був неправдою? Але багато людей вірить, що то є так, що той відповідає дійсності. І я задумався якось, просто
Speaker A
так міркував і подумав: "А чи є якісь речі в інших сферах?" От ми переконані, що воно так, а насправді не так. Ми переконані, але це не є істиною, а це тільки наше якесь уявлення або якийсь стереотип, який у нас формувався.
Speaker A
Зокрема, коли це переходить у духовну сферу, то ось тут це може стати взагалі дуже, я б сказав, навіть у якійсь певній мірі загрозливим і небезпечним. Я не раз зустрічав це, коли спілкувався з людьми, які мають якісь певні уявлення
Speaker A
про віру,
Speaker A
богослужіння має проходити отак, а все інше то не так. Мені навіть в коментарях на Ютубі часом пишуть під нашими служіннями пишуть: "А ви точно віруючі?" Мені так це питання сподобалось, що навіть та цю проповідь так назвав: "А ви
Speaker A
точно віруючі?" Ви скажете: "А що це означає?" Це означає, що людина в неї, вона має якесь уявлення, в неї в голові вже сформувалася якась картина. І вона дивиться, як, наприклад, ми проводимо богослужіння і така: "А, а це не
Speaker A
відповідає тому образу, який в мене є". Я собі уявляв, що церква - це, ну, купола, наприклад, або напівтемрява, правда, у вас на сцені майже, е, мерехтіння свічок, запах ладану і так далі. І от в людини є якесь певне
Speaker A
уявлення. Потім вона приходить, як колись моя мама прийшла в церкву, вона була атеїстка, але в неї все одно було уявлення про церкву. А вона приходить за адресою на богослужіння, а там бібліотека і арендоване приміщення, і люди проводять богослужіння ее в зовсім
Speaker A
не не в церковних, так би мовити, умовах. І вона подумала, що вона потрапила не туди, а ще двері відкрила, а там стільці. А це ж неправильно, що в церкві сидять, стоять мають. Правильно?
Speaker A
Ну так вона уявляла. Але слава Богу, що знайшлися люди, які запросили її, посадили її на стільця, і вона дослухала служіння до кінця і довірила своє життя Ісусу. Тим не менше, оці стереотипи, вони у людей є. Як я зазначив, ми тільки
Speaker A
вернулися з Естонії і нам довелося проповідувати в дуже різних церквах. Наприклад, минулу неділю я проповідував в естонській церкві з перекладом на естонську мову. Місцевий єпископ не перекладав на естонську. І це було зовсім інше служіння, як ми проводимо.
Speaker A
Воно було натхнене Богом, воно було сповнене такого особливого якогось умиротворення. Але чи воно відрізнялося від того, як проходить служіння в нас? Я б сказав би докорінно. Наприклад, те, що я проповідував ось в такому вигляді, це вже я, так сказать, розбушувався, тому
Speaker A
що в них по-правильному проповідувати мають тільки, знаєте, з такими правильними комірцями, з пасторськими колорадками і з Христом на шию обов'язково. методистська церква. В них є своя культура, своя стилістика. І коли ти приходиш туди, ти розумієш, це інакше, але це Боже. Воно відрізняється
Speaker A
зовнішньо, але при цьому не відрізняється по суті. Або ще тиждень перед тим я був в такому містечку, колись воно називалось Першотравенське, тепер називається шахтарське. Це, як то кажуть, столиця українських харизматів.
Speaker A
Є така не негласна. Я кажу, харизматична мека. От. І там, е, церква, де колись був пастором, зараз вже передав Андрій Георгійович Тіщенко, то там служіння зовсім інше, як в естонських методистів.
Speaker A
Зовсім інше. Там, якщо лідер не намотає прославлення, не намотає по сцені приблизно 15 км, поки веде прославлення, то він ледачий просто. Тож він він він дарма на ту сцену виходив там. Це це не естонські методисти. І от з різницею
Speaker A
буквально в півтора тижня я в двох абсолютно різних церквах. Але що я вам скажу, і ті віруючі, і ці віруючі. А що ж таке є між нами такими різними? Різна стилістика, різна, може, форма служіння, можливо, навіть різні якісь переконання
Speaker A
в якихось другорядних питаннях, бо в основному, звісно, що всі християни єдині, але що ж є таке, що нас всіх порівнює, що нас всіх з'єднує? Я задумався над цим і хочу поділитися з вами сьогодні трьома речами, які сказав Ісус як характеристиками або ознаками,
Speaker A
що то точно віруючі люди. Але не для того, щоб ви тепер по цим характеристикам всіх інших порівнювали, знаєте, ну, на брата чи сестру подивилися таки: "А ти точно віруючий?" А давай я перевірю. Пастор Коля дав мені три критерії, я зараз тебе пропущу через
Speaker A
них. Або на інші церкви дивилися. Ні-ні, давайте ми сьогодні дозволимо Духу Святому на цьому богослужінні в цей недільний час по показати нам нас. А як з нашими ее ознаками, як з нашими характеристиками і з нашою відповідністю тому, що говорив Христос, якими мають
Speaker A
бути його учні. Перше, я хотів би прочитати із Євангелія від Івана 13-го розділу дуже відомі слова. 13 3435.
Speaker A
Христос каже: "Нову заповідь даю вам. Любіть один одного, як я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного". З того дізнаються всі, що ви мої учні, коли любов матимете між собою. Зверніть увагу, з чого дізнаються, що ви учні
Speaker A
Ісуса Христа, що ви точно віруючі, що ви будете мати між собою любов. Причому планка підіймається дуже високо. Тут є одне тонке відкриття і не всі люди на нього звертають увагу. Ми звикли думати, що Христос поставив планку: "Полюби свого ближнього, як як самого себе". А
Speaker A
подивіться, яка планка тут. Як я полюбив вас? Інколи люди кажуть: "Я люблю свого ближнього, як самого себе". Що і вкладають в це те, що якби я сам цього не хотів, то й другий людині. Послухай, Христос підняв планку вище. Не просто як
Speaker A
самого себе люби. полюби, як він полюбив тебе. О, це це незвичайно висока планка. Планка жертвності, планка, я б сказав би, посвяти, самовіддачі. І це серйозний стандарт, до якого нам всім варто тягнутися. З того дізнаються всі, що ви мої учні, коли любов матимете між собою.
Speaker A
Любов між собою, друзі. Ви знаєте, я колись думав, я виростав в такій атмосфері, я виростав в такій церкві, що якби ми не знали цього місця писання, а нас просто так спитали: "Скажіть, будь ласка, по чому люди будуть знати, що ви
Speaker A
християни?" То я би сказав: "Пому, що ми не грішимо". Ну як не грішимо? Якщо чесно, то ми трохи грішимо, правда?
Speaker A
Навіть каже апостол Яків: "Браття, всі ми багато согрішаємо, але мається на увазі, що ми не то, що ми не робимо якихось випадкових помилок, бо тут у нас у всіх буває, там десь вчинок, слово, діло, буває. А мається на увазі, що ми
Speaker A
не грішимо системно, що ми не сприймаємо гріховний спосіб життя як норму, щоб ми сказали: "Ні-ні, ми можемо десь помилково робити якісь якісь дрібниці", але системно це не наш вибір. Ми вибираємо жити праведно і свято. І я так думав, якби так чесно більшість не було
Speaker A
цього місця писання, що ми прочитали, а більшість церков по Україні спитати: "Як ви думаєте, чим віруючі відрізняються від невіруючих?" то всі, я думаю, в більшості б сказали: "Віруючі стараються жити святіше". А якби ви спитали навіть невіруючих людей або людей нецерковних,
Speaker A
що ви знаєте про ту церкву? Один пастор, до речі, так зробив. Він зробив опитування навколо свого е-е храму, де проводили їхні служіння, опитав навколишніх людей і каже: "Що ви знаєте про тих, хто ходять в ту церкву?" І знаєте, що люди невіруючі сказали? Вони
Speaker A
сказали: "Туди ходять ті, хто не п'ють, не курять і не матюкаються". Ну, скажіть: "Ну, правда ж, правда". І цей пастор каже: "І я з одного боку зрадів, що в нас така репутація, бо це якби правильно, ми дійсно відрізняємося
Speaker A
поведінкою, своїми моральними стандартами і так далі". Але з іншого боку, каже, мене напружило. Вони розказали все, чого ми не робимо, але не сказали, що ми робимо.
Speaker A
Розумієте різницю? Святість - це частина нашої ідентичності. Праведність - це частина нашої природи нової, подарованої нам Ісусом. Але коли Ісус каже про те, по чому нас будуть впізнавати, він не каже: "Вас будуть впізнавати по тому, що ви не п'єте, не курите і не
Speaker A
матюкаєтеся". Це якось заслабо. Вас будуть пізнавати по тому, що ви любите один одного. Більше того, любите один одного так, що ця любов, як від переповненої чаше витікає за вінця і переливається на навколишній світ. І всі люди навколо вас бачать. Ага. Це місце,
Speaker A
коли навколо холодно, а там тепло. Коли навколо людина людині вовк, а там люди піклуються один про одного, допомагають, підтримують. Там атмосфера, в яку ти потрапляєш, і твоє серце відтаює. Ось яку характеристику номер один показав Христос. По чому будуть знати? Не по
Speaker A
тому, чого ми не робимо, а по тому, що ми робимо. Ну от практично ви заходите на якесь підприємство, стоїть там людина, ви кажете: "Скажіть, будь ласка, ви тут працюєте?" Да, працюю. А що ви робите? А людина вам відповідає: "От ви
Speaker A
зайшли, наприклад, я не знаю, на Укрпошту ви зайшли і там стоїть людина. Ви питаєте: "Ви працюєте тут?" Да. Ви працівник Укрпошти? Так. А що ви робите?
Speaker A
Людина каже: "Нічого поганого". От. Ну правда, воно ну ну ну якось несанітниця якась, якось воно абсурдно звучить. Якщо ти тут працюєш, то ти не можеш просто не робити нічого поганого.
Speaker A
Ні-ні, скажіть, що ви робите? Я вам говорю: "Нічого поганого. Я приходжу сюди і не роблю тут нічого поганого".
Speaker A
Замало, правда? Має бути щось, що ти робиш. І сьогодні я вірю, що Господь, він хоче трошечки торкнутись нашого серця і, можливо, зачепити за якісь моменти, які кинули би нам виклик: а що я можу робити в домі Божому, в церкві,
Speaker A
щоб в нашій церкві було більше любові? Знаєте, як часто люди кажуть, вони кажуть інколи так, вони кажуть: "Я відчуваю, що, так би мовити, мене люблять недостатньо. Інколи навіть люди міняють громади, хоч це право кожної людини бути там. де вона хоче. Але
Speaker A
інколи люди приймають інколи імпульсивні такі, знаєте, емоційні рішення. Я піду з цією церкви, там мало любові. А в мене питання: а що ти зробив, що там її було більше? Який був твій внесок? Я колись в одну церкву приїхав, а там на дверях
Speaker A
висить такий надпис. Каже: "Скільки людей було б на служіннях, якби всі ходили в церкву так, як ти?
Speaker A
Скільки було би людей нових, якби всі запрошували в церкву своїх друзів так, як ти? Якою було б молитовне життя, якби всі молилися так, як ти? Я перефразовуючи додам: "А якою була б атмосфера любові, якби всі любили так, як кожен із нас?" Зокрема Христос
Speaker A
сказав: "Потому дізнаються, що ви мої учні, коли будете мати любов між собою". І це перша ознака, перший критерій.
Speaker A
Другий описаний в Євангелії Луки в 21-му розділі. В Луки 21 написано про те, що буде останнього часу. О, браття, сестри, давайте будемо чесними. Правда, ми вже з вами відчуваємо, що ми живемо в останні часи. Мені здається, що, е, як казав
Speaker A
один чоловік: "Що читаєш книгу Апокаліпсис, Откровення Іоанна, що читаєш сьогодні інтернет, то похоже одне і те саме". Вот як не пандемія, то землетрус, як не землетрус, то війна.
Speaker A
Е-е, і і все воно якось так дуже інтенсивні інтенсивніше, інтенсивніше відбувається. І от Христос каже в Євангелії від Луки 21й розділ, що що буде? І каже: "І будуть ознаки на сонці і місяці і зорях, а на землі тривога
Speaker A
народів від раптового морського реву та розбурханих хвиль, тобто цунамі, очевидно, якісь будуть, коли люди ціпенітимуть від страху й очікування того, що надходить на цілий світ, бо сили небесні захитаються". Ну, слава Богу, це ще не наш час, це десь буде ще
Speaker A
попереду. І тоді, каже, побачить Сина людського, який йде на хмарі силою і великою славою. Коли ж почне це збуватися, випростайтеся, вирівняйтеся і підніміть свої голови, бо наближається ваше визволення.
Speaker A
Дивіться, коли весь світ, каже Христос, буде тремтіти від страху, коли весь світ буде тривожитись. Чому він буде тривожитись?
Speaker A
Бо це природня реакція. Для кожної людини природньо дбати про свій спокій, про свою безпеку, про свою захищеність.
Speaker A
Для людей це притамано. В нас є інстинкт самозахисту. І то Христос не засуджує цього. Він каже, люди будуть ціпеніти від страху і очікування того, що що наближається.
Speaker A
Але, каже, коли це почне збуватись? Ми ще не там, але, як ми зазначили, вже частково це почало збуватися. А що має робити справжній віруючий?
Speaker A
Він має випростатися. Він має не зігнутися, не ціпаніти, не завмерти від страху. Він має піднятися, підняти свою голову і подивитися в небо. каже: "Випростийтеся і підійміть свої голови, бо наближається ваше визволення".
Speaker A
Знаєте, друзі, друга ознака, про яку я хотів би сьогодні сказати, це спокій в часи потрясінь. Потому можна побачити, людина справді віруюча чи ні. Якщо вона ціпеніє від страху, то очевидно, як сказано в кого в когось із пророків Старого Завіту, якщо прийшла
Speaker A
біда і ти виявився слабким, то значить малою була сила твоя. Значить, не вистачило ось того запасу твоєї сили, твоєї віри, що коли вже трапилося, то воно показало твій дефіцит. Як там у нас в народі кажуть, пізно пити борджомі,
Speaker A
да? Не будемо продовжувати. Пізно вже, да? Якщо ти не накопичив, не назбирав реального духовного запасу, близькості з Богом, стосунків із них, того, що сформувало в тобі правильне ставлення і правильну реакцію на обставини, і потім воно прийшло, а в
Speaker A
тебе виявилося недостатньо ось цього накопиченого резерву, то ти починаєш панікувати. Знаєте, друзі, останнє потрясіння, вони ж і показали нам так, якщо чесно, показали, хто і хто. Вони показали, що були люди. Ти дивишся ззовні, ну, ну, граніт, ну, просто камінь непохитний. А
Speaker A
потім прийшло потрясіння. І таке враження, що замість того граніту, який видимо здавався, то був пофарбований пінопласт. Тако пальцем ткнув і воно пробилося. Ти думаєш: "Слухай, а як так може бути?" А ззовні фасад був такий привабливий. Воно так виглядало, як подивишся на людину. Ну,
Speaker A
ну серйозна духовна особистість. Раз прийшло потрясіння, воно показало ось ті будинки, про які колись говорив Христос, що стояв будинок один на камені, другий на піску. І поки буря не прийшла, неясно було. Ззовні були однакові. Я думаю, що штукатурка могла бути однакова, покраска
Speaker A
могла бути однакова, плитка лежати могла однакова. Може в тому, що на піску ще й краща була сантехніка, все оздоблення, все могло бути однакове. Фундамент, те, що невидимо і що показує тільки потрясіння. І ось коли приходить потрясіння, воно виявляє, хто є хто.
Speaker A
Воно показує нам, наскільки глибока твоя віра, наскільки вона дійсно вкорінена на основах. Це видно по тому, хто починає панікувати, а хто продовжує триматися за Бога і зберігати спокій, зберігати ось ті основи, на яких побудоване було його життя. Ви знаєте, я пригадую, коли
Speaker A
спочатку ми зустрілися із викликами пандемії, воно вже зараз забулося, як страшний сон, а для декого навіть це ностальгія така: "О, от кажуть, було нам погано, бо ми сиділи по домам".
Speaker A
Оце це ми назвали, що це погано. Тоді нам здавалося, що це погано. А насправді сьогодні оглядаєшся і думаєш: "Ну так, нічого ж великого, страшного і і толком не відбувалось". Звісно, ми не знецінюємо того, що загинули деякі люди.
Speaker A
Звісно, деякі люди не перенесли цього вірусу і вони померли. І і це завжди залишиться в історії і це залишиться в історії родин, які попрощалися з рідними, близькими, звісно. Але в цілому, так як нам нагнітали страх, то так, якщо взяти глобально, то помер не
Speaker A
такий вже великий відсоток. Більшість людей справилася, перенесла, випрацювався імунітет і так далі. Але навіть така, як би так сказати, перебільшена загроза, як ковід, бо по факту виявилося, що не так воно вже страшно.
Speaker A
Навіть така перебільшена загро загроза, як ковід, привела до того, що частина людей, вони просто через те, що служіння там на два місяці перестало проводитись, та вони втратили всю віру. І деякі люди кажуть: "А як це так? Вони то ж то ж був
Speaker A
нормальний брат, була нормальна сестра. Як от нас один служитель розказує, каже: "Заїжджаю на мойку, а там наш брат працює". Він каже: "Пастир, вертайте скоріше недільні служіння, бо я вже курю".
Speaker A
То виявилося, що це тільки видимість була, що в нього все добре, а насправді там не було. І коли прийшло ось це потрясіння, прийшло це випробування, то він без трьох недільних служінь там на четверте вже закурив, вже вже йому не хватило.
Speaker A
Виявилося, що його віра будувалася виключно на зовнішніх підпорках. І коли ці зовнішні підпорки забрали у вигляді недільних служінь там чи зустрічей очних домашніх груп, то а там віри не було. І ти думаєш йой, от воно що. А потім 24
Speaker A
лютого 22-го року і ми ще побачили. І ти думаєш: "Господи, дивишся на деяких людей". Вибачте, я не засуджу зараз, я так чесно, бо я й себе аналізую. Я дивлюсь на деяких людей і думаю: "А ви точно віруючі?" Ну, отака реакція. Це це дійсно реакція
Speaker A
віруючих людей. Це дійсно реакція, е, тих, хто вкорінений в Бозі і має глибокі стосунки з ним. Коли людина, вона просто розсипається в порох, бо вона не має за що триматися. І виявляється, що насправді вона не звикла триматися за
Speaker A
божу руку. А інші люди, навпаки, проявляють себе героїчно, проявляють себе дуже мужньо, несподівано. Раптом, я думаю, ви всі пам'ятаєте цю фразу першого місяця війни. Вона часто тоді звучала: "Раптом герої стали клоунами, клоуни стали героями". Як так? Але обставини
Speaker A
показують, хто як реагує. І на превеликий жаль, без таких випробувань чи будь-яких випробувань, скажемо інакше, не можна пересвідчитися справжньої віри в людини чи ні. Мені так подобається приклад, який залишений в Біблії. Я от на нього рівняюсь.
Speaker A
Пам'ятаєте, здається, це 12-й розділ Дії святих апостолів. Я зараз перечитую так, особливо Дії святих апостолів. І це мене дуже торкається.
Speaker A
Там сказано, що цар Ірод вирішив знищити служителів церкви. І от цар Ірод, він підняв руку на лідерів церкви. І першим він схопив Якова. Якова, який був братом апостола Івана. І це були така трійка була колись біля Христа. Яків, Іван і
Speaker A
Петро. І от вони взялися за Якова, схопили Якова і стратили Якова. відрубала йому голову. І євреям, які були такими антихристиянськи налаштованими, це сподобалось. І Біблія каже нам, що цей цар, цей правитель, він, побачивши, що це знаходить громадську підтримку, а він, очевидно,
Speaker A
був популістом, йому подобалося, коли йому аплодують, він вирішив: "Тю, Якова знищив, всім сподобалось, візьмемося за Петра". І я думаю, що якби взялися за Петра і Петра вбили, наступним був би Іван. Тобто вони так, очевидно, вже вже там якісь донощики були, їм намікали,
Speaker A
кого брать і кого не брать. Вони вбили Якова, стратили його, взялися за Петра, хапають Петра, кидають у визнаницю. Ви знаєте цю історію? І Біблія каже: "Церква ж в російському прилежно, а в українському я от боюся помилитися, не скажу точно,
Speaker A
але перефразую: невтомно, гаряче, пристрасно, ревно молилася". В мене питання. Ну, перше, а що за Якова так не молилися, що тому таке довелося пройти через мученицьку смерть? Я думаю, і за Якова молилися. Просто так буває, знаєте, це це важко пояснити. І на
Speaker A
сьогоднішній день, ну, немає тут простих відповідей на складні запитання. Ну, неможливо пояснити, чого прилітає снаряд в один і той самий окоп і одна людина згине, а друга людина поруч залишається живою. Ну, так само тут один і той самий
Speaker A
цар, один і той самий лихий задум. Якова стратали, Петро в результаті був врятований. Я думаю, церква і за того молилася, і за того, бо дехто приходить до висновку, каже: "Ну, то вони за Якова погано молилися, за Петра стали добре
Speaker A
молитись". Ой, я вас вмоляю. Насправді для мене отакі порівняння, це приблизно як сказати: "Ми Вишневом добре молились, то окупації в нас не було. Ви в Грпіні погано молились." Я коли таке чую, мені хочеться кати: "Дайте, я його за шию
Speaker A
подержу". Ну, серйозно, чи в Бучі погано? Отут через 300 м вулиця Яблунська починається. В Бучі погано молились. Ну, це це абсурд. Це це навіть якась мені мені ну це це просто безсовісно так говорити. Всі моляться, браття і сестри, а чого так сталося в
Speaker A
одній випадку, а а так сталося в другому випадку, ну ніхто не знає. Десь ми ці відповіді знайдемо по іншу сторону вічності. Зараз просто треба триматися.
Speaker A
І ось Якова стратили, а Петро знає, що Якова стратили. І церква молилася, я думаю, і тоді, і і потім. І ось Петро опиняється у в'язниці. І він знає, що було з Яковом. І він знає, що вже винесений наказ, що завтра Юга мають
Speaker A
втратити. Його другу відрубали голову, завтра йому відрубають голову. Як ви думаєте, що робить Петро? Оце чудо для мене більше за те, що потім прийшов ангел і вивів його з темниці. Петра поставили стерегти чотири четвериці воїнів. 16 поставили озброєних до зубів
Speaker A
бойовиків його стерегти. Оточили його з усіх сторін. Він знає, що завтра йому відрубають голову. Остання ніч.
Speaker A
Кожний, з моєї точки зору, так би мовити нормальний чоловік цілу ніч молився: "Господи, врятуй, помилуй, щоб завтра мені голову не відрубали". Церква ж то молиться. А знаєте, що Петро робить? А Петро спить.
Speaker A
І так спить крепко, що Біблія каже, що ангел прийшов і мусив шторхнути його в вік, що вставай. То есть не просто, ну, мене моя дружина часом будуть. Я часом, можна я чесно розкажу? Я часом вночі хроплю.
Speaker A
Ну як часом, кожну ніч. І коли я хроплю, в мене ще така є підла якась підсвідома штука. І мені треба обов'язково повернутися, щоб хропіть їй на вухо. То есть, ну, вже хропиш, здається, людину, то відвернися в другу сторону, дай хропи
Speaker A
дочини. Ні, треба ще їй на вухо. І моя дружина мене часом вночі будуть, і вона мене тако по носу трогає. Ну, знаєте, є різниця, правда, мене по носу, я тоді перевертаюсь там, якось кручуся, а є різниця так спать, що тобі треба під
Speaker A
ребрать, щоб ангел прийшов і не за плечем потрогав, не по носу, а а щоб він тебе штуркув. Отак спав чоловяга. Завтра в тебе страта, завтра запланована мученицька смерть. Як ти можеш спати?
Speaker A
Втомився. Але я вам скажу, коли ти на нервах, коли в тебе стрес, ти втомлений, не спиш, ти не можеш заснути. Ти ти розумієш, що треба спати. Ти розумієш, що ти хочеш спати, а ти не можеш. А Петро заснув. І
Speaker A
для мене це чудовіри Богові більше за те, що ангел його потім вивів, споміцих 16 воїнів через брами провів його, вивів. І там, там взагалі там там дуже цікава історія. Там стільки деталей, бо це ж це було на Пасху. Це і зразу
Speaker A
проводила паралелі з тим, як він перед тим відрікся від Ісуса на Пасху. Потім, може ви пам'ятаєте, він прийшов до дверей і йому вибігла відкривати ці двері, там, де церква молилася, вибігла відкривати служниця. І вона його не впізнала, але не відкрила йому двері, не впізнала,
Speaker A
що то Петро, подумала, що то ангел Петра. Ну, що знову ж таки говорить нам про глибоку духовність першої церкви. То есть вона не могла повірити, що то прийшов Петро, але для неї було нормально, що то ангел якийсь прийшов
Speaker A
тут. Ну, в принципі, але тут тож така цікава паралель. Я недавно думав над цим. Його служниця не впізнала, а декілька років до того його служниця на Пасху впізнала і каже: "Ти був з Ісусом". Там там нюанси, там тонкощі, там дуже цікава історія. Але
Speaker A
головна думка наша, він був настільки спокійний, що він ліг і заснув. І ангелу прийшлось штурхати в бік. Я подумав: "Боже, оце віра для мене". Знаєте, є віра, яка мотивує тебе щось робити. Це це теж один із видів віри. Коли ти
Speaker A
отримуєш слово від Бога, ти сміливо рухаєшся, ти щось робиш, ти активний, ти докладаєш якихось зусиль. Є віра, яка дає тобі мужність для того, щоб вистояти в чомусь. А є отака віра, як у Петра.
Speaker A
Вона вона відрізняється. Я б назвав би її віра тере довіра. Вона не рухається і не стоїть. Вона лежить.
Speaker A
От лежить, сидить. Коли ти просто знаєш: "Господи, а що в моїх руках? Нічого. А що я можу зробити? По великому рахунку нічого. Зроби те, що мусиш, а далі будь-що буде. І ти відпустив. Нема цієї паніки, нема цього смикання, нема
Speaker A
цієї лишньої суєти, немає якихось поспішних, вибачте, дурнуватих часто рішеннях. Як часто люди на ходу, накліпав, наліпив. Для чого?
Speaker A
Невже Господь, я так знаєте, як кажу людям, невже Господь от все життя тебе вів? От вів тебе все життя, а потім так раз почалася війна, коли тобі найгірше, бо так погано, як зараз. Нам же ж ніколи не було. І Господь такий: "Ну дальше
Speaker A
сам". Ну от може таке бути, що Бог тебе ввів все життя, а потім такий: "О, тобі найгірше, тобі найбільше треба, щоб зараз Бог тебе підтримував". Господь такий: "Ні, ти знаєш, Коль, ну вибачай, тут війна, тут тут я безсилий". Ну не
Speaker A
може ж такого бути. Браття, сестри, одна із ознак, про які говорить Христос, підніміть очі. Підніміть очі. Подивіться вгору. Перш ніж приймати рішення, подивіться вгору. Порадьтеся з Духом Святим. Перш ніж робити якісь кроки, подивіться вгору. Перш ніж панікувати, подивіться вгору. Я вам скажу, в мене
Speaker A
особисто в мене були моменти, що страшно. Та звичайно були. Та в всіх були. Були моменти, що холо всередині.
Speaker A
Було. Були моменти, що просипаєшся, подушка мокра, було в сльозах. Все було за ці 3з по роки. Я думаю, як багатьох із нас. Але я скажу за себе, я думаю, це універсально. Це для всіх.
Speaker A
В мене не було ні одного разу, щоб я після цього, як коли мені важко, підняв очі до неба. І мені не стало легше. От важко було. А от щоб так, щоб я підняв очі до неба і легше не стало, отакого не
Speaker A
було. Кожного разу ти піднімаєш очі. І це ознака справжніх віруючих. Вони знають, куди треба дивитися. Вони знають, на кого треба надіятись. Хай поможе нам в цьому Бог. І третє. І третє і останнє ми будемо мати молитву.
Speaker A
Євангеліє від Марка, 16-й розділ. Тут теж прямо сказано, які ознаки будуть супроводжувати віруючих. 17-го вірша по 20-й написано так: "І такі ознаки будуть супроводжувати тих, хто повірив.
Speaker A
Моїм ім'ям виганятимуть бісів, говоритимуть новими мовами, братимуть в руки зміїв і хоча б щось смертоносне вип'ють, їм не зашкодить". Будуть покладати руки на хворих, і вони ставатимуть здоровими. І після того, як Господь Ісус промовив до них, він вознісся на небо і сів праворуч Бога.
Speaker A
Вони ж пішли і проповідували всюди, а Господь допомагав і стверджував слово чудесами, які його супроводжували.
Speaker A
Амінь. І третя ознака - це проповідь у Божій силі. Каже, віруючих будуть супроводжувати такі такі ее характеристики, такі ознаки, такі, я б сказав би, якості. По ним буде видно, що це віруючі люди, як ну, каже, будуть виганяти бісів.
Speaker A
Браття і сестри, тако якщо чесно, а нам всім, от хто в цьому залі є, доводилося в своєму житті виганяти бісів? Я думаю, що ні. Правда? Знаєте, є такі люди, я дивуюся цьому. Є такі люди, він він з цієї колонки біса вижене, якщо треба. В
Speaker A
мене був такий знайомий, він працював за комп'ютером. Він регулярно свого комп'ютера бісів виганяв. каже, він з відео працював, а там просто процесор був слабенький і і комп'ютер регулярно зависав, глючив і так далі. А він заперевантажував його матеріалом і він
Speaker A
щось там монтує і такий я дзвоню, це, вибачте, що так розказую, в церковній відеостудії. Я дзвоню і кажу: "Зробив чи не зробив? Нам треба вже от це." Він каже: "Пастор, треба помолитися".
Speaker A
По-моєму, в моєму комп'ютері опять беси завелися. Говорю: "Ну які беси? Ну, ну, ну, ну, б'єси в техніці не живуть. Ну, живуть в людях. Ще Біблія каже, в свинях бувають. Вот свині, хоча свині розумні, але в комп'ютерах не живуть. Ну, є такі люди,
Speaker A
вони всюди бачать демона. То мова ж не про це. Мова не про те, щоб ми свідомо цього шукали, щоб ми десь, знаєте, як один чоловік казав, я, каже, мене звинувачують, що я бачу подемону за кожним кущом. Каже: "Ну, я вам скажу по
Speaker A
секрету, за деякими кущами по два сидять". Мова не про це. Мова про те, що коли ти будеш проповідувати Боже слово і на шляху проповіді Божого слова ти зустрінеш перешкоду у вигляді демона, то ти можеш не боятися, бо проповідь Божого
Speaker A
слова буде супроводжуватися силою, перед якою ці демони можуть не встояти, не зможуть, вірніше, встоїти. Далі мова йде про те, каже, ви будете говорити новими мовами. Ну, тут ми якби хрещені Святим Духом. Ми молимося іншими мовами. Але деякі теологи, вони навіть тут роблять
Speaker A
цікавіший акцент. Вони кажуть, що можливо тут ідеться не просто про те, що ми заговоримо мовами в молитві, а можливо Бог дасть нам надприродню здатність, проповідуючи євангеліє, знаходити спільну мову з різними людьми.
Speaker A
Ну, я не буду робити на цьому великого наголосу. Може так, може так, може і то, і то частково правда, але буває в нас таке, що ми намагаємося комусь розказати про Ісуса. А таке враження, що говоримо на різних мовах. І от віруючих, каже
Speaker A
Христос в мене, коли ви будете проповідувати, а ці ознаки дані саме для підтвердження проповіді, будуть супроводжувати ознаки, ви будете говорити новими мовами. То есть, можливо, Господь дасть тобі можливість так сказати, як ти ніколи б не сказав, заради того, щоб достукатися до серця
Speaker A
людини. Це не значить, що треба шукати цього штучного, так як із демонами, але з іншого боку треба бути відкритим і вірити. Якщо Бог мене посилає для заради виконання якоїсь місії, то він ніколи не дасть завдання, не давши для цього сили
Speaker A
і забезпечення. Далі написано: "Вони будуть брати в рук зміїв". До речі, в Америці я бачив, є церкви, де віруючі, ну, як віруючі, чудаки, вони реально беруть на сцену, виносять зміїв і кажуть: "Дивіться, в Біблії написано: "Будемо брати в руки зміїв і вони нас не
Speaker A
пошкодять". І щоб ви знали, де кого кусають і приїжджає швидка і забирає. Я коли на це дивлюсь, думаю, що ви творите.
Speaker A
Біблія не про це говорить. Вона не каже, що я буду спеціально зайду в тераріум і буду шукати, яку змію в руці подержать, і це буде, я буду всім фокуси показувати, що мене змія не кусає. Ні.
Speaker A
Мова йде про інше, що якщо на шляху проповіді євангелія я зустріну перешкоду, яка буде як змія готова мене вкусити, але я можу не боятись, бо ця змія мені не зашкодить. Смертоносне каже: "Вип'ють і їм також не зашкодить".
Speaker A
що якщо навіть мене будуть намагатися зупинити і буде загроза моєму життю, але я посланий Богом, то Господь знайде спосіб мене зберегти і врешті будуть, каже, класти руки на хворих і вони ставатимуть здоровими. Це ж теж трохи страшно, знаєте. Ну, зі зміє, я часто
Speaker A
про змію приклад приводжу. Кажуть, будуть брати змії, вони їм не зашкодять. А чи є в Біблії приклад такий, щоб хтось взяв змію і вона не зашкодила? Пам'ятаєте, Мойсей в пустилі, він стояв, бачив кущ, який горить і не згорає. З того куща Бог з
Speaker A
ним балакав. І Бог каже: "Візьми палку Мойсей, кинь на землю". І той взяв так кинув, і та палка стала змією. І Бог каже: "Тепер візьми змію за хвоста". А я вам скажу по секрету, якщо брати змію за хвоста, то змія захоче оглянутися і
Speaker A
спитати: "Хто це взяв мене за хвоста?" Навіть оті, хто ловлять змії, вони ж їх за хвоста не беруть. Ну, за край. Вони їх стараються біля шиї зловити, так якось обмежити. А Бог каже: "Візьми цю змію". А Мойсей каже: "Я якось, ну, не
Speaker A
дуже хочу". Справа в тому, що якось змія може поцікавитися, да, що це я її вирішив взяти за хвоста. Бог каже: "Ні-ні, візьми". І в момент, коли ти її візьмеш, відбудеться чудо. Не раніше, а в момент, коли ти її візьмеш. А
Speaker A
дослідники Біблії кажуть, що чого він це суть цього образу була. Кинь палку. Це був жезл пастуха. А жезл пастуха, він, як правило, був палицею, яка донизу була тонша, а зверху була якась така загогулена або заокруглення. І це кинути
Speaker A
це на землю і щоб це перетворилось на змію, скоріше за все, це була змія з заокругленням. В кінці це була кобра. А кобра була знаком фараона. Якщо ви бачили маски погрібальні фараонів, в них ось тут от кобра зображена. І по суті
Speaker A
Мойсей тікав від фараона, а Бог йому каже: "Годі тікати від фараона, іди до фараона. Ти тікав від кобри, а тепер візьми цю кобру за Христа". Це там був знак, там був смисл. І вертаючись до Нового Заповіту, Христос каже: "Віруючих
Speaker A
в мене, навіть як вони їм доведеться змій брати, їм доведеться переступити через свій страх. Це їм не зашкодить".
Speaker A
Вони будуть робити те, чого вони бояться, і це їм не зашкодить. І от далі і будуть молитися за хворих. А я вам скажу, за хворих то все одно що змію взять помолитися. Це так здається, що за хворих легко молитися. А завжди оця
Speaker A
думка: "А як не зцілиться? А ти помолився?" Я пам'ятаю, коли мені було 10 років, ви знаєте, моє свідоцтво в більшості. Я лежав прикутою до ліжка.
Speaker A
В мене був туберкульозки сток. В мене коліно не згиналося, не розгиналося, не було м'язів на нозі, на ногах. Через те, що я не ходив, м'язи атруфувалися, зникли. Ослабили дуже сильно. І служителі, які прийшли за мене помолитися, вони тільки потім
Speaker A
призналися, як сильно вони боялися за мене молитися. Лежить дитина, півроку вже не ходить, коліно не згинається.
Speaker A
І моя мама, а моя мама вміє бути переконливою. Мої діти кажуть: "Можна сперечатися з татом, но но з бабусею не можна сперечатися". В нас бабуся торнадо в юбки. Це поза конкуренцією.
Speaker A
І моя мама переконала їх: "Прийдіть, помоліться за мою дитину". І вони прийшли, але боялися. І пізніше вони зізналися каже: "Це була перша наша молитва за таку серйозну проблему, але ми вирішили зробити будь-що буде.
Speaker A
Чи людина зцілиться, чи людина не зцілиться, це не від нас залежить. Але якщо ми помолимося, то може зцілиться, а як ми не помолимося, то точно не зцілиться". І ось Христос каже, ті, хто вірять, вони будуть проповідувати євангеліє. І коли треба буде в процесі
Speaker A
проповіді євангелія помолитися за хворих, їх будуть супроводжувати ці ознаки. Ясно, що зціляться не всі. Так само, як ми проповідуємо євангеліє, і покаються не всі, але хтось та й покається. Хтось та звільниться від демона, хтось та й звільниться від своєї
Speaker A
хвороби. Нам просто потрібно продовжувати це робити. І це ознака віруючих людей, коли ми націлені на проповідь і ми довіряємо, що виконуючи це завдання, ми маємо за собою не просто наше власне ім'я, нашу репутацію чи нашу силу, а за нами стоїть Ісусове ім'я,
Speaker A
його репутація і його сила. Завершуючи, друзі, я хотів би ще раз нагадати ці три речі і ми помолимось.
Speaker A
Три ознаки. Може їх в Біблії є навіть більше. Це так ті три, які по-особливому мого серця торкнулися. А ви точно віруючі. Ви любите один одного так, що навколишні люди бачать, що тут є любов.
Speaker A
І повторюся, мова не йде про те, щоб вимагати любові від інших. Мова про те, щоб задати питання, почати із себе. А ви точно віруючі? Ви панікуєте чи залишаєтеся твердими в вірі? Ви опускаєте голову донизу. в розгубленості, зацепені від страху, чи
Speaker A
ви піднімаєте очі до неба і знаходите відповідь, навіть найкритичніші моменти і знаходити спокій в часи потрясінь. Хм.
Speaker A
Це серйозне питання для нас. Це щоденне питання, щоденний екзамен нашої віри. А ви точно віруючі, коли ви проповідуєте євангеліє, вірніше, вибачте, чи ви проповідуєте євангеліє? Але коли ви проповідуєте євангеліє, чи ви довіряєте тому, що Господь в процесі він
Speaker A
заступиться за вас, він допоможе вам і він підкріпить вас на цьому шляху? Я сьогодні хотів би помолитися, друзі, разом із вами і поділившись цим простим словом, я хотів би, щоб ми могли просто то, як в Біблії написано возревнувати,
Speaker A
щоб ми могли возревнувати. Буквально це слово може перекластися як дуже сильно захотіти. Знаєте, як я інколи приходжу до Бога і кажу: "Господь, я знаю, що цього треба хотіти, но я не хочу. Поможи мені, щоб я захотів".
Speaker A
Бог цінує чесність, Бог цінує відвертість, Бог цінує справжність. Чи могли б ми сьогодні просто щиро прийти до нього і сказати: "Господи, я, може, не відчуваю цього, але я хочу захотіти, любити більше, триматися за тебе, зберігати спокій в часи потрясінь,
Speaker A
нести євангеліє іншим людям, знаючи, що я в цьому процесі не один. І навіть коли буде якесь протистояння або будуть якісь перешкоди, або будуть якісь виклики, я можу розраховувати на тебе і знати, що в потрібний момент включишся ти і ти
Speaker A
зробиш саме те, що ти хочеш зробити. Друзі, ми ніколи не дізнаємося, що могло би статися, доки не попробуємо, правда?
Speaker A
Ми ніколи не дізнаємося, які чудеса Бог міг би зробити, якщо залишимося в своїй зоні комфорту, якщо скажемо: "Ні-ні, це не для мене".
Speaker A
Але ось цей крок поговорити з людиною, з якою можливо говорити страшно, то як для Мойсея все одно, щоб вернутися до фараона, а ти виходиш і ти робиш цей крок. Помолитися за ситуацію, в якій ти не можеш гарантувати відповідь і ти не
Speaker A
можеш обіцяти, Бог тебе зціли чи буде чути. Але попробувати і помолитися і сказати: "Давайте разом надіятися на Бога".
Speaker A
Це може бути тим, що лякає, але справжні віруючі - це люди, які заради того, щоб донести іншим Ісуса, в якого ми власне віримо і за яким слідуємо, готові йти на якісь ризиковані кроки і виходити за рамки своїх зручностей і робити ті речі,
Speaker A
яких навіть боялись. Колись моя бабця казала: "Очі бояться, а руки роблять". Оце про справжніх віруючих. Я не знаю, що з цього перерахованого списку воно торкнулося безпосередньо тебе, твого серця, але я впевнений, що якщо це торкнулося, то сьогодні Господь хоче це
Speaker A
змінити. Давайте ми встанемо перед його обличчям. Давайте ми щиро помолимося, ми поговоримо з ним.
Speaker A
Давайте попросимо, якщо ти вже відчуваєш бажання захотіти возревнувати, возревнуй. А якщо, можливо, ти не відчуваєш навіть сильного бажання, але ти розумієш потребу в цьому, то скажи: "Господи, розпали моє бажання, зміни мене, обнови мене, благослови мене. Ось я перед тобою, Дух
Speaker A
Святий". Я сьогодні прошу за моїх друзів, за братів і сестер і за себе зокрема, щоб ти, Господи, благословив нас бути справжніми християнами.
Speaker A
Християнами не по назві, християнами не по конфесії, християнами не по формі, християнами по духу, християнами по суті, відповідно до тих ознак, тих характеристик, які ти залишив в своєму слові.
Speaker A
Бог мій, ми просимо, запали наші серця любов'ю, запали наші серця співчуттям, запали наші серця милосердям, запали наші серця співпереживанням настільки, щоб ми були один для одного воістину як члени одного тіла. Болить одному, болить усім. Радіє один, з ним
Speaker A
тішаться усі. Господи, ми просимо, щоб в нашому спілкуванні, в наших стосунках, в наших домашніх групах, в наших церквах була така атмосфера, в яку людей вабило. І вони знали про нас не тільки те, що ми не грішимо, але вони знали про нас, як
Speaker A
ми любимо, як ми служимо, як ми піклуємось. Я молюся, мій Бог, за тих людей, які сьогодні десь переживають паніку, страх, невизначеність.
Speaker A
Господи, ми всі можемо впадати в такий стан, але я молюся, щоб ми могли сьогодні випроститися і стати твердо в нашій вірі і заспокоїтися подібно до апостола Петра, який який більше не боявся, але який знав, що все в твоїх
Speaker A
руках і підняти очі до неба і покластися на тебе і довіритися тобі. Молимося. Боже наш, заспокой наші душі, утверди нас в тобі, постав нас на камінь, а не на пісок, щоб коли приходить потрясіння, ми не хиталися, але залишалися міцним. Я молюся, мій
Speaker A
Бог, во ім'я твоє святе, благослови нас нести євангеліє. І коли ми будемо його нести, дай нам, Боже, робити те, що страшно. іти туди, де страшно, рухатися вперед до того, що може нас відлякує, що може сьогодні Господь здається для нас
Speaker A
неможливим, здається непідсильним, але ми сьогодні визнаємо і ми погоджуємося, ми проповідуємо євангеліє, орієнтуючись не на свою силу, бо її немає, але на твою силу, на силу твого імені, на силу твоєї крові, на силу твого Христа, в якому є зцілення, в
Speaker A
якому є перемога, в якому є торжество добра над злом і світла над темрявою. Дякуємо тобі, наш Ісус. Дякуємо тобі, наш Господь, і благословляємо твоє ім'я і превозносимо тебе. І сьогодні в цей день віддаємо тобі честь і хвалу. Во
Speaker A
ім'я Ісуса Христа. Амінь. І ще одна моя молитва, друзі. Можливо сьогодні в цьому залі є люди, які завітали перший раз на богослужіння.
Speaker A
Вас хтось запросив, привів. Можливо, ви не в перший раз в церкві, але ви ще жодного разу не каялися перед Богом і не довіряли Господу свого життя, сказавши: "Прости мої гріхи". А можливо, ви вже каялися перед Богом, але потім так
Speaker A
сталося, що ви відійшли від Бога і сьогодні ви відчуваєте, що вам треба повернутися до нього. Вам треба обновити свої стосунки з ним. Я хотів би звернути сьогодні, якщо такі люди є, я з радістю за вас помолюся, бо я знаю, що на цьому
Speaker A
місці невидимо, незримо присутній сам Господь Ісус Христос. Я кличу вас не до себе, навіть не до церкви, не до пастира. Я кличу вас до Ісуса Христа, який 2000 років тому народився в цей світ, прожив праведне життя і помер не
Speaker A
за свої, а за наші гріхи, будучи прибитий до дерева Христа. Він помер, заплативши за нас, щоб сьогодні ми отримали право сказати: "Боже, я каюсь".
Speaker A
Якщо сьогодні ти є на цьому служінні, ти, можливо, стоїш тут і ти відчуваєш, що це Бог тебе торкається і він стукає до твого серця, що сьогодні твій день попросити в Бога прощення, покаятись і почати життя з чистої сторінки. Я хочу
Speaker A
за тебе помолитися. Де б ти не був зараз в цьому залі, я хочу помолитися за тих людей, які б хотіли покаятись. Може перший раз, може ти не перший раз, може ти каявся, але відійшов від Бога.
Speaker A
Вертайся назад. Бог хоче тебе простити. Він тебе любить. Він хоче сьогодні помогти тобі. І за таких людей я хотів би помолитись. Пройдіть, будь ласка, наперед. Кого це торкається, кого це стосується. І ми будемо мати молитву. Ми будемо просити в Господа, щоб він
Speaker A
простив, очистив і благословив. Дякую. Дякую, Господь. Дякую за кожного, хто проходить. Дякую за кожного, чиого серце ти сьогодні торкаєшся. Дякую за кожного, хто сьогодні відчуває цей дотик, цей поклик. Дякую, мій Ісус. Дякую, мій Господь, дякую, Спасителю мій. Алілуя.
Speaker A
Проходьте, будь ласка, проходьте, проходьте, друзі. Я знаю, що ви ідете, тому що Бог торкнувся вашого серця. Ви йдете, бо це Господь.
Speaker A
Він щось робить всередині вашої душі. І я тільки поможу вам молитися. Але повторіть ці слова зі мною від всього свого серця, знаючи, що прямо зараз Господь дуже уважно вас слухає.
Speaker A
Давайте ми разом скажемо: "Повторіть зі мною, будь ласка: небесний Отець, я каюся в своїх гріхах, і я прошу, прости мене, очисти моє серце і зміни моє життя.
Speaker A
Сьогодні я відрікаюся від диявола. і його діл. І приймаю Ісуса Христа як свого Господа і свого Спасителя.
Speaker A
Амінь. Ми помолимося за вас. Господь, ми молимося сьогодні, благословляючи кожну людину, яка відгукнулася на цей дотик до свого серця. Бережи їх, направляй їх, наставляй їх, провадь їх, введи їх. Будь їхнім Богом, Господи. А ми їх сьогодні, як церква, благословляємо.
Speaker A
Благословляємо. благословляє. Амінь. І ці оплески для вас, друзі. Кілька слів вам скаже пастор. Будь ласка, можна секундочку?
Speaker A
Я дякую вам. Ви можете займати місця, потім до вас підійдуть наші служителя познайомитись. Дорога церква, я прошу залишитись нас на ногах. В першу чергу хочу подякувати за слово пастиру Микола, за слово, яке сьогодні актуальне. Е, не знаю, чи для кожного з нас в залі, для
Speaker A
мене точно воно актуальне. Тому дякую за слово від Господа, за живе слово, яке діюче і яке, е, заставляє замислитись, дійсно дійсно віруючий ти чи ні. Е, тому дякую величезне. Я хотів би, щоб ми, як церква, помолились і благословили нашого
Speaker A
єпископа, а також його дружину Діну, якщо можна піднятись на сцену. Ні, як сюда ближче тако от, да, на це святе місце, де ви проповідували. Вот і церква. Давайте ми піднімемо руки і благословимо, щоб Бог благословляв і надалі цю сім'ю, служіння діток. І хай
Speaker A
Бог ще більше являється через ваше служіння. Дорогий наш Господь, ми дякуємо тобі в ім'я Ісуса за пастиря Миколу, за його дружину Дінну, яка є йому помічниця. Ми просимо, Боже, благослови, благослови їх і надалі шлях, Господи, і виливай ще більше своїх
Speaker A
відкриттів і твоєї сили в їхнє служіння. Я прошу, благослови і покрий їх благодаттю своєю. Хай милість твоя наповне їх життя. Хай, Господи, кожен день наповнює Твоя сила і твоя радість.
Speaker A
Хай в їхніх серцях завжди буде мир. І яким би шляхом не прийшлось іти, який ти для них приготовив, ти будь поруч, як ти був поруч з Петром, Господи, і давай правіднику свому сон, щоб він, Господи, відпочивав, а вставоючи служив тобі в
Speaker A
повній силі. Ми сьогодні, як церква, як служителя, благословляємо його та його дружину Діну. І ми просимо, папочка, ти положи свою благословляючу руку на них в ім'я Ісуса Христа. І давайте тричі скажемо: "Благословляємо, благословляємо, благословляємо, благословляємо в ім'я Ісуса". Амінь. І давайте ми подякуємо
Speaker A
нашому Господу. Величезне дякую
Topics:проповідьвірадуховністьстереотипиістинаміфихристиянствомісіонерствоМикола СавчукЦерква СПАСІННЯ Ірпінь
