Skip to content
Get App

Т 2 Міжнародне гуманітарне право Лекція

Лекція з міжнародного гуманітарного права: поняття МГП, чому його варто дотримуватись, принципи розрізнення, пропорційності та обережності, статус комбатантів і цивільних осіб.

Key Takeaways

  • МГП діє лише під час міждержавного збройного конфлікту і спрямоване на обмеження насильства.
  • Дотримання МГП є обов'язком держави та військовослужбовців і важливе для міжнародної підтримки України.
  • Ключові принципи МГП — розрізнення, пропорційність і запобіжні заходи.
  • Комбатанти є законними цілями доти, доки не вийшли зі строю; після цього вони підпадають під захист МГП.
  • Відповідальність за воєнні злочини несуть як виконавці, так і командири, що віддавали злочинні накази.

What the video covers

  • Вступ: лектор пояснює місце теми МГП в дисципліні «Основи національного спротиву» та наводить історичну довідку про полонез Огінського.
  • Визначення МГП як галузі міжнародного права, що регулює поведінку сторін збройного конфлікту та діє лише під час міждержавного збройного конфлікту.
  • Завдання і мета МГП: обмеження насильства, забезпечення мінімальних стандартів гуманності та захист тих, хто не бере або припинив брати участь у бойових діях.
  • Синоніми МГП: право збройних конфліктів, закони та звичаї війни.
  • Причини дотримання МГП: імідж ЗСУ, міжнародна допомога, обов'язок військовослужбовця і держави, повернення полонених.
  • Основні принципи МГП: гуманності, військової необхідності, розрізнення, пропорційності та вжиття запобіжних заходів.
  • Принцип розрізнення: розмежування комбатантів і цивільних осіб, військових і цивільних об'єктів; заборона терору проти цивільного населення.
  • Категорії захищених осіб: жінки, діти, поранені, медичний персонал, журналісти; втрата імунітету цивільним, який безпосередньо бере участь у бойових діях.
  • Статус комбатантів: особовий склад ЗСУ, ТрО, формувань опору; правомірна військова ціль, доки не вийшов зі строю.
  • Поводження з полоненими та захист цивільного населення на окупованих територіях, включно з захистом дітей і правом на освіту.

Answers

Questions about this video

Коли діє міжнародне гуманітарне право?

Лектор наголошує, що МГП діє лише під час збройного конфлікту між державами, тобто під час війни. Воно не регулює мирний час.

Хто вважається комбатантом відповідно до МГП?

Комбатантами є особовий склад збройних сил, включно з ЗСУ, Силами територіальної оборони та іншими формуваннями. Вони мають право брати участь у бойових діях, але відповідають за військові злочини.

Що означає принцип розрізнення?

Сторони конфлікту мають розрізняти цивільних осіб і комбатантів, цивільні та військові об'єкти. Напади дозволені лише на комбатантів і військові цілі, а цивільне населення не повинно ставати об'єктом нападу.

Full Transcript — Download SRT & Markdown

03:57
Speaker A
Добрий день, шановні студенти. Слава Україні. Знову я, доцент кафедри військової підготовки Кузнєцов Микола Іванович, буду з вами розбирати тему другу, це міжнародне гуманітарне право. Це одна один із предметів нашої дисципліни, яка називається основи національного спротиву.
04:26
Speaker A
Щойно ви прослухали чудову мелодію, відому на весь світ, це знаменитий полонез Огінського, або його офіційна назва Прощання з Батьківщиною. Він був написаний 1794 році, написав його державний діяч і композитор польський Міхал Огінський.
04:51
Speaker A
Твір народився після придушення російськими військами повстання Тадеуша Костюшка в Речі Посполитій. В цьому повстанні приймав участь і Міхал Огінський. Повстання було придушено російськими військами, Тадеуш Костюшка був взятий в полон, а Міхал Огінський емігрував і написав цей чудовий твір вже
05:17
Speaker A
в еміграції. Це може бути Венеція або інша інша, значить, країна або інше місце, але є версія, що він написав цей твір в Венеції.
05:30
Speaker A
Смисл назви. Музика стала особистим і водночас національним символом гіркоти, розлуки з рідним краєм через втрату незалежності держави. От бачите, історія повторюється. На той час, знов-таки, Росія заважала розвиватися країнам, бути незалежними.
05:53
Speaker A
Вона втручалася в справи, внутрішні справи країн і намагалася захапати ці країни. Так само, як і зараз, до речі відбувається.
06:07
Speaker A
А зараз давайте ми почнемо наше заняття. Тема міжнародне гуманітарне право. Ми розглянемо такі питання: поняття МГП, чому варто дотримуватись МГП, принципи МГП, процедура взяття в полон, засоби та методи ведення бойових дій, відповідальність за порушення МГП і пам'ятка військовослужбовця з МГП. Ось
06:47
Speaker A
такі питання ми сьогодні розглянемо. Поняття МГП. Міжнародне гуманітарне право це галузь міжнародного права, норми і принципи якої визначають правила поведінки держав, які є сторонами збройного конфлікту, війни.
07:14
Speaker A
Хочу зазначити, що міжнародне гуманітарне право діє тільки під час збройного конфлікту між державами, тобто під час війни.
07:26
Speaker A
Завдання міжнародного гуманітарного права це обмеження насильства під час збройного конфлікту і забезпечення мінімальних стандартів гуманності.
07:40
Speaker A
Ось таке завдання міжнародного гуманітарного права. Метою цієї галузі права є це захистити тих, хто не бере або припинив брати безпосередню участь у бойових діях.
07:55
Speaker A
Не бере участь в бойових діях, то це, як правило, цивільне населення, а припинив брати участь в бойових діях, це можуть бути військовослужбовці, які прийняли рішення здатися в полон.
08:10
Speaker A
Далі обмежити методи і засоби ведення бойових дій. Тобто війну ніхто не. Забороняв. Війни були і будуть, але ж.
08:23
Speaker A
Є право, яке обмежує насильство під час війни. Це і є міжнародне гуманітарне право. Знов таки наголошую, воно діє тільки під час збройних. Конфліктів міждержавами.
08:38
Speaker A
Слід розуміти як синоніми. Мабуть, ви зустрічали такі. Терміни крім міжнародного гуманітарного права. Це право збройних конфліктів або закони та звичаї війни. Це синоніми, це все синоніми.
08:55
Speaker A
Чому варто дотримуватись міжнародного гуманітарного права? Для нас, для України. Норми міжнародного гуманітарного права є узагальненням цінностей, за які веде боротьбу Україна та її збройні сили.
09:12
Speaker A
Цінності, за які ми ведемо боротьбу. Далі позитивний імідж збройних сил України. Та передумова надання міжнародної допомоги.
09:24
Speaker A
Не дай боже, якщо Україна буде. Порушувати між на правила міжнародного гуманітарного права, то. Відразу я впевнений в ООН відразу буде піднято це питання. І Україні. Почнуть обмежувати допомогу. Що стосується Росії, там на неї взагалі ніхто не звертає увагу. Вони постійно
09:46
Speaker A
занепокоєні і ніяких суттєвих дій відносно Росії вони не роблять. А нам треба це обов'язково виконувати.
09:56
Speaker A
Далі, чому треба виконувати. Міжнародне гуманітарне право. Тому що це стосується також і повернення наших оборонців.
10:08
Speaker A
Тобто нам допомагають країни, особисто це арабські емірати, які приймають участь саме в цьому процесі.
10:18
Speaker A
Якщо ми не будемо виконувати ось ці ці пункти міжнародного гуманітарного права, то ніхто нам допомагати повертати наших полонених не буде.
10:28
Speaker A
Це, по-перше, обов'язок і військовослужбовця, і держави в цілому. Тобто виконувати ці пункти міжнародного гуманітарного права це обов'язок і держави і і військовослужбовця.
10:45
Speaker A
Військовослужбовець та командир, його командир, несуть відповідальність за виконання цього міжнародного гуманітарного права. І давайте підсумуємо. Підсумуємо. Перше, чому варто дотримуватись МГП? Перше, імідж Збройних Сил України на міжнарод та міжнародна допомога.
11:08
Speaker A
Далі, обов'язок військовослужбовця і держави. Повернення оборонців України. Відповідальність за невиконання міжнародного гуманітарного права і загальнолюдські цінності. Ось чому треба виконувати саме пункти міжнародного гуманітарного права.
11:31
Speaker A
Що стосується принципів міжнародного гуманітарного права, це принципи гуманності, військової необхідності, розрізнення пропорційності і вжиття запобіжних заходів. А зараз ви, давайте подивитесь фільм, який саме і присвячений принципам міжнародного гуманітарного права. Буде вам доповідати фахівець з цього права.
12:02
Speaker A
Дивимось. Тільки під час війни діє міжнародне гуманітарне право. Найбільш серйозні його порушення - воєнні злочини, злочини проти людяності. Ми бачили в скоєному російськими окупантами в містечках на Київщині, в Чернігові, в Миколаєві, в Маріуполі.
12:30
Speaker A
Про правову відповідальність за ці міжнародні злочини, про те, що з точки зору МГП в Україні через агресію Росії відбувається міжнародний збройний конфлікт, про баланс між гуманністю та військовою необхідністю. Про це та інше в серії лекцій з МГП від Української
12:50
Speaker A
Гельсінської спілки справ людини. Принципи міжнародного гуманітарного права щодо ведення бойових дій у найбільш загальній формі забезпечують реалізацію мети самого МГП, обмеження насильства у період збройного конфлікту та забезпечення мінімальних стандартів гуманності. Виокремлюють декілька важливих принципів, якими сторони мають керуватися під час бойових дій. До них
13:19
Speaker A
відносяться принцип розрізнення, принцип пропорційності або сумірності, принцип обережності або вжиття запобіжних заходів. Принцип розрізнення.
13:29
Speaker A
Ним вимагається, щоб сторони у збройному конфлікті завжди проводили розрізнення між цивільними особами і комбатантами, цивільними об'єктами та військовими об'єктами. Сторона в збройному конфлікті може здійснювати напад тільки на комбатантів або військові об'єкти.
13:47
Speaker A
Цивільне населення в цілому чи окремі цивільні особи не повинні ставати об'єктами нападів. Заборонені акти насильства чи загрози насильства, що мають головною метою тероризувати цивільне населення. Цивільні особи не мають права брати участь у збройному конфлікті, натомість вони забезпечені імунітетом від нападу. Серед цивільних
14:09
Speaker A
осіб в якості окремих підкатегорій виокремлюють жінок, дітей, поранених, хворих, цивільний медичний персонал, журналістів. Усі вони мають спеціальні механізми захисту відповідно четвертої Женевської конвенції та першого додаткового протоколу. У випадку, коли цивільна особа бере безпосередню участь у бойових діях, імунітет від нападу вона
14:32
Speaker A
втрачає, не набуваючи при цьому привілеїв комбатанта, але тільки під час безпосередньої участі в нападі та на період такої участі.
14:42
Speaker A
До комбатантів належить особовий склад Збройних Сил. Вони є законними учасниками війни. Комбатанти мають право застосовувати насильство проти противника в межах дозволених міжнародним гуманітарним правом.
14:58
Speaker A
Вони не несуть персональної відповідальності за участь у бойових діях, однак відповідають за воєнні та інші міжнародні злочини, які скоїли у збройному конфлікті.
15:09
Speaker A
В Україні до комбатантів належить особовий склад Збройних Сил України, включаючи Сили територіальної оборони та інші збройні формування. Особи зі складу організованого руху опору теж мають право на статус комбатантів.
15:24
Speaker A
З російської сторони до комбатантів відноситься особовий склад підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, включаючи Росгвардію.
15:32
Speaker A
Саме комбатанти за МГП є законною військовою ціллю. Водночас ситуація змінюється, якщо комбатант вийшов зі строю та припинив спротив через поранення чи захоплення в полон.
15:45
Speaker A
Він перестає бути військовою ціллю та підпадає під захист відповідних норм МГП, як поранений, хворий чи військовополонений згідно першої, другої чи третьої Женевської конвенції про захист жертв війни.
15:58
Speaker A
Іншою групою осіб, які не можуть бути об'єктом нападу, є медичний та духовний персонал, який безпосередньо не бере участь у бойових діях.
16:08
Speaker A
Медичний та духовний персонал зі складу Збройних Сил сторін конфлікту та інший медико-санітарний персонал, визначений у першій та другій Женевських конвенціях, повинні користуватися повагою та захистом за будь-яких обставин.
16:22
Speaker A
Це так звані некомбатанти. До них відносять також військових юристів. В МГП існує загальна заборона нападу на цивільні об'єкти, а також спеціальний режим захисту окремих цивільних об'єктів. Це цивільні лікарні, медичні установи та транспортні засоби, що позначені відповідно до міжнародного
16:41
Speaker A
гуманітарного права відмітними емблемами. Будівлі, що використовуються для цілей релігії, освіти, мистецтва, науки або благодійності, історичні пам'ятники, тощо. Законними цілями для нападу, відповідно до МГП, є військові об'єкти. Визначення цього поняття міститься у першому додатковому протоколі та звичаєвих нормах міжнародного гуманітарного права.
17:05
Speaker A
Звертаю вашу увагу, що визначення містить два критерії. Перший - сутність, розташування, призначення або використання об'єкта ефективно сприяють веденню бойових дій. Другий - його повне або часткове руйнування, захоплення чи нейтралізація надає явну військову перевагу.
17:25
Speaker A
За наявності двох критеріїв, це військовий об'єкт. Він, відповідно, може бути законною ціллю для нападу.
17:32
Speaker A
Є такі об'єкти, які є військовими за визначальними характеристиками, тобто танк, військова вантажівка з боєприпасами, крейсер. Вони є законною ціллю у будь-якому випадку. Водночас є об'єкти, які від самого початку не були призначені для використання з військовою метою, але роблять внесок у військові
17:52
Speaker A
дії. Наприклад, міст або цивільний будинок, який використовується для розміщення військових. Вони перетворюються на законну військову ціль виключно при відповідності наведеним двом критеріям.
18:05
Speaker A
Із раніше зазначеного випливає заборона невибіркових нападів. Увага на екран. Принцип пропорційності або сумірності полягає в тому, що здобута в результаті нападу конкретна військова перевага повинна переважати шкоду, ймовірно завдану цивільним особам та цивільним об'єктам.
18:40
Speaker A
Напад заборонений, якщо шкода, яка може бути завдана цивільному населенню або цивільним об'єктам в наслідок нападу, перевищує конкретну військову перевагу.
18:51
Speaker A
Принцип життя запобіжних заходів або принцип обережності передбачає, що при веденні бойових дій сторони мають оберігати цивільне населення і цивільні об'єкти. По-перше, сторона, що здійснює напад, повинна зробити все можливе, щоб пересвідчитись, об'єкти нападу не є ані цивільними особами, ані цивільними
19:12
Speaker A
об'єктами, а значить є законною військовою ціллю. По-друге, сторона, що здійснює напад, має вжити всіх практично можливих запобіжних заходів при виборі засобів і методів нападу. Це необхідно, щоб уникнути випадкових втрат серед цивільного населення, поранення цивільних осіб і випадкової шкоди
19:32
Speaker A
цивільним об'єктам. По-третє, сторона, яка здійснює напад, повинна зробити ефективне попередження про напади, якщо від них може постраждати цивільне населення. Винятком є випадки, коли обставини цього не дозволяють зробити.
19:46
Speaker A
Існує, скажімо, необхідність раптового нападу. Таким чином, основними принципами є принцип розрізнення, принцип пропорційності або сумірності, принцип обережності або життя запобіжних заходів. Ці принципи повинні лягти в основу планування та здійснення нападів.
20:04
Speaker A
Також вони є основою для юридичної оцінки наслідків нападу та кваліфікації порушень міжнародного гуманітарного права.
20:17
Speaker A
Отже, шановні студенти, ви подивилися невеликий фільм, присвячений саме принципам міжнародного гуманітарного права. Давайте зараз знову торкнемося цього питання для того, щоб закріпити наше знання. Ви бачите зараз на цьому слайді шальки терезів.
20:41
Speaker A
Ліворуч у нас військова необхідність і праворуч гуманність. Тобто треба вести таким чином бойові дії, щоб у нас якомога менше страждали страждали цивільні особи, якомога менше було зруйновано цивільних об'єктів. Тобто досягати військової мети треба таким чином щоби принципи гуманності теж виконувалися.
21:13
Speaker A
Принципи МГП. Мета. Обмеження руйнувань, пошкоджень і страждань. Збереження життя та здоров'я осіб. Перш за все мається на увазі цивільних осіб осіб.
21:28
Speaker A
Вимагає принципи МГП вимагають гуманного ставлення до тих, хто не бере або припинив брати безпосередню участь у бойових діях.
21:39
Speaker A
Не беруть участі у бойових діях це цивільні особи, а припини припинили брати участь у бойових діях це військовослужбовці, які які прийняли рішення здатися в полон.
21:55
Speaker A
Також принципи МГП полягають в чому? Вони накладають обмеження на засоби та методи ведення бойових дій.
22:05
Speaker A
Є певні види боєприпасів, які заборонені і тому МГП забороняє вико- використовувати саме такі е-е засоби ураження. Це, як правило, це засоби масового ураження.
22:21
Speaker A
Або хімічна зброя, ядерна зброя та інші типи гранат невибіркової дії, наприклад. Принципи військової необхідності допускає застосування сили в межах, необхідних для досягнення законної мети конфлікту.
22:40
Speaker A
Що таке законна мета? Підпорядкування ворога власній волі. Отримання військової переваги над ним. Допускає застосування лише тієї сили, що не заборонена міжнародним гуманітарним правом. Я вже вам сказав, що забороняється міжнародним гуманітарним правом. Яке озброєння, які боєприпаси і таке інше.
23:12
Speaker A
Принципи розрізнення. Про це теж на цій маленькій лекції, яку вам читав попередній доповідач, професор, там було сказано, що є такий принцип розрізнення. Давайте знов-таки торкнемося і з'ясуємо, що це таке. Ви бачите оцей слайд і ліворуч у нас картинка показана, сидить,
23:35
Speaker A
ловить рибу цивільна особа, праворуч у нас людина з автоматом. Що це означає принцип розрізнення?
23:43
Speaker A
Це означає обов'язок розрізняти комбатантів і цивільних осіб, а також військові і цивільні об'єкти. Отут у нас посередині ми бачимо перехрестя, тобто той, хто бачить оці от два об'єкти, двох осіб, він повинен вирішити, кого з цих осіб він може знищити, тобто
24:08
Speaker A
відповідно до МГП. Тобто це зрозуміло, це солдата, який ми бачимо, біжить з автоматом, а цивільну особу не потрібно, значить, вбивати.
24:23
Speaker A
Що ж таке комбатанти? Відповідно до міжнародного гуманітарного права. Це представники Збройних сил, у тому числі члени добровольчих формувань та всіх воєнізованих груп, які підпорядковані стороні конфлікту. Це комбатанти.
24:46
Speaker A
Мають право безпосередньо брати участь у бойових діях, але водночас є законними об'єктами нападу. Тобто комбатанти є законними об'єктами нападу.
25:00
Speaker A
Хто є комбатантом, наприклад, Збройних силах України, ну, точніше, в силах оборони? Це Збройні сили України, Національна гвардія України, Держприкордонслужба, Головне управління розвідки, добровольчі формування територіальних громад. Щодо нашого противника, Російської Федерації, комбатантами є Збройні сили Російської Федерації, Національна гвардія Російської
25:30
Speaker A
Федерації, прикордонна служба РФ, підрозділи ФСБ та ГРУ, Головне розвідуправління, ГРУ, і так звані приватні військові компанії.
25:42
Speaker A
Ви знаєте, що була така відома ПВК, це вагнерівці. Зараз про них вже ми не чуємо. Мабуть, наші сили оборони їх всі, всіх знищили.
25:57
Speaker A
Некомбатанти. Ось тут студенти часто плутають, що таке некомбатанти. Вони вважають, що некомбатанти - це цивільні особи. Ні. Некомбатанти - це особи, які формально входять до складу Збройних сил, проте не беруть безпосередньої участі у бойових діях.
26:18
Speaker A
Їх обов'язок допомагати. Тобто що, що означає формально входять до складу Збройних сил або якихось там інших сил оборони. Ось. Це означає, що ці особи знаходяться на всіх видах забезпечення у військовій частині.
26:36
Speaker A
Тобто, це фінансове забезпечення, речове і продовольче. Тобто, вони там знаходяться в цих частинах. Але ж вони безпосередньо не приймають участі у бойових діях.
26:50
Speaker A
До комбатант-некомбатантів можна віднести медичний персонал і духовний персонал. А якщо згадати, що було сказано на попередній маленькій лекції, яку читав професор, можна сказати, що до них ще відносяться і військові юристи.
27:08
Speaker A
Некомбатанти не є законною ціллю та не можуть піддаватися нападу, якщо тільки вони не беруть участь у бойових діях.
27:17
Speaker A
Да, буває так, що комбатант-некомбатант починає застосовувати свою зброю. Так буває. Ну, наприклад, медики, які захищають тих самих поранених або самих себе. Вони теж мають особисту зброю і вони починають при- застосовувати свою зброю.
27:36
Speaker A
В такому випадку некомбатанти є законною воєнною ціллю. Якщо вони цього не роблять, то до них застосовувати силу неможливо.
27:53
Speaker A
Для того, щоб значить, було якась різниця різниця між комбатантами і некомбатантами, то треба відрізняти себе то треба відрізняти себе відповідними розпізнавальними емблемами.
28:20
Speaker A
Цивільні особи, вони безпосередньо участь у бойових діях не беруть. І ось у нас визначення. Цивільні особи - це всі інші особи, які не є комбатантами і не є некомбатантами.
28:37
Speaker A
Цивільні, які беруть безпосередню участь у бойових діях, на час такої участі є законною військовою ціллю. Тобто, якщо цивільні особи не беруть участі в бойових діях, до них застосовувати насильство неможливо. Якщо вони взяли до рук зброю і починають теж приймати
28:58
Speaker A
участь у бойових діях, вони є законною військовою ціллю. Принципи МГП. Ну, як приймають участь у бойових діях, можуть приймати участь у бойових діях цивільні особи. Отут на цьому слайді показано, яка може бути участь. Участь в нападі, нападі, спричинення шкоди особовому
29:30
Speaker A
складу та техніці збройних сил, виконання функцій наводчиків, вартових, охоронців, збір розвідувальної інформації. Це теж прийняття участі у бойових діях.
29:43
Speaker A
Виготовлення різних саморобних вибухових пристроїв. Це теж участь у бойових діях. В такому випадку цивільні особи є законною військовою ціллю.
29:57
Speaker A
Діти. От що стосується дітей. Діти користуються особливим захистом у МГП. Сторони, що беруть участь у конфлікті, тобто зараз у нас дві сторони, так? Російська Федерація і Україна, забезпечують захист і допомогу, які потрібні дітям з огляду на їх вік або з будь-якої іншої причини.
30:22
Speaker A
Тобто, будь-яка сторона конфлікту повинна, значить, дотримуватись правил МГП щодо дітей, допомагати дітям і робити так, щоб діти не приймали участі у бойових діях і не були, значить, поранені або, не дай Боже, вбиті. Це сторони конфлікту повинні забезпечити.
30:47
Speaker A
Що ж таке військові об'єкти? Об'єкти є військовими, якщо перше, спеціально розроблені або сконструйовані для того, щоб вести бойові дії.
30:59
Speaker A
Наприклад озброєння техніка засоби зв'язку тощо. Далі, за своєю сутністю, розташуванням, метою чи способом використання ефективно сприяють веденню бойових дій. Такі об'єкти теж є військовими об'єктами. І далі, часткове або повне зруйнування, захоплення або нейтралізація в обставинах, що склалися на конкретний
31:26
Speaker A
момент часу, надає явну військову перевагу. От, наприклад, якщо якийсь об'єкт зруйнувати, то буде для сторони якась військова перевага. В такому випадку такий об'єкт теж є військовим об'єктом.
31:45
Speaker A
І тут ви можете на цьому слайді перевірити себе. От, бачите, у нас є шість різних фотографій. Тут ми бачимо різні об'єкти. Є об'єкти явно військові, це, наприклад, склади якісь, військова техніка, да? Так і є цивільні об'єкти, ну, наприклад, якась споруда,
32:08
Speaker A
церква, наприклад, лікарня або школа. І є об'єкти, які мають подвійне призначення. Тобто, вони можуть використовуватись як цивільні об'єкти, так і воєнні об'єкти. Отут ви можете себе перевірити і для себе дати відповідь, що це за об'єкти.
32:31
Speaker A
Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, напад дозволяється на комбатантів. Ми зрозуміли з вами, хто такі комбатанти. Тобто це військові, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, і вони відносяться до певної військової частини. Тобто вони там знаходяться на всіх видах забезпечення.
32:58
Speaker A
Я вам вже казав, це фінансове, речове, харчове, продовольче забезпечення, тобто такого плану. Це комбатанти. А некомбатанти - це теж особи, які знаходяться на різних видах забезпе- забезпечення у військовій частині, але ж не приймають участі у бойових діях. Вони призначені
33:23
Speaker A
тільки для забезпечення. Нападу також дозволяється, нападати дозволяється на військові об'єкти. Ми з вами вже розглянули, що таке військові об'єкти.
33:36
Speaker A
І на цивільні об'єкти, якщо ці цивільні об'єкти використовуються у військових цілях. Наприклад, є школа, в якій знаходиться штаб противника, то така школо- школа є військовим об'єктом, і вона може бути, значить, зруйнована противником засобами ураження.
34:06
Speaker A
Принципи пропорційності означає, що конкретна і безпосередня військова перевага, здобута в результаті військової операції, повинна переважати шкоду, завдану в її ході цивільним особам та цивільним об'єктам, тобто супутню шкоду.
34:27
Speaker A
Тобто, якщо ведуться бойові дії, треба досягати мети таким чином, щоб якомога менше було зруйновано ві- е-е цивільних об'єктів і якомога менше було шкоди завдано цивільним об'єктам. І от зараз давайте ще раз маємо подивимось учбовий фільм.
34:46
Speaker A
Присвячений саме от темі міжнародного гуманітарного права. Привіт, друзі. Сьогодні ми з вами намагатимемось розібратися з тим, що на перший погляд здається складним, суперечливим та незрозумілим.
35:03
Speaker A
Саме так. Адже сьогодні ми обговорюватимемо, що таке міжнародне гуманітарне право та чи є у війни правила.
35:11
Speaker A
Нажаль, війна змінила наше життя. Саме тому нам важливо знати правила, що регулюють війну. Саме такими правилами є норми міжнародного гуманітарного права.
35:21
Speaker A
Далі будемо про нього згадувати також у форматі абревіатури МГП. А чому обрали саме таку назву?
35:28
Speaker A
Міжнародне гуманітарне право. Хіба воно не забороняє війну? І взагалі, чи можливі під час війни які-небудь правила?
35:36
Speaker A
Ти права. Війна справді заборонена міжнародним правом. Війна, як інструмент вирішення конфліктів, засуджується світом. Але завжди бувають порушники. І Росія, як держава-агресор, точно займає місце серед них. Саме на такий випадок, на випадок війни, держави світу свого часу створили спеціальні правила,
35:57
Speaker A
головним завданням яких є обмеження насильства та страждань під час війни. А хіба ці правила діють? Я бачу і чую про багато випадків насильства під час війни, безпосередніх нападів на дітей, жінок, мирних громадян.
36:13
Speaker A
Ці принципи та норми, що складають міжнародне гуманітарне право, спеціально розраховані на умови війни. Адже коли йде війна, існують дуже багато порушень.
36:22
Speaker A
Саме тому МГП створене для того, щоб обмежити, наскільки це можливо, жорстокість та свавілля війни. Звісно, здебільшого ми чуємо саме про порушення МГП, про скоєні воєнні злочини і мало звертаємо увагу на ситуації, в яких сторони дотримуються МГП, наприклад, поводження України з
36:40
Speaker A
військовополоненими. Чи Ні, а ти навести який-небудь приклад? Спробую пояснити на прикладі правил дорожнього руху. Ми постійно ними користуємося і це дозволяє забезпечувати порядок і безпеку на дорогах, як для пішоходів, так і для водіїв. І, звісно, звертаємо увагу і болісно реагуємо на
36:59
Speaker A
ДТП. Миколо, чи правильно я зрозуміла, що МГП у чомусь зобов'язує держави? Так, правильне запитання. Звісно, перш за все зобов'язання за дотримання правил війни покладається на держави, бо саме вони підписують міжнародні договори і беруть на себе цей обов'язок. А потім
37:17
Speaker A
держави вже мають забезпечити дотримання цих норм власними збройними силами, військовими, цивільними особами тощо. Україна, звісно, теж гарантує та забезпечує дотримання норм міжнародного гуманітарного права, на відміну від Росії.
37:31
Speaker A
А можеш трохи більше розповісти про Женевські конвенції? Де, коли і ким вони були створені?
37:39
Speaker A
Звісно, це цікава історія. В середині 19 сторіччя у Женеві, в Швейцарії, був створений Міжнародний комітет Червоного Хреста, завдяки якому в 1864 році була ухвалена перша Женевська конвенція, а далі, дотримуючись традицій, впродовж 20 сторіччя там приймали і інші міжнародні договори про
37:59
Speaker A
захист жертв війни, що також отримали назву Женевські конвенції про захист жертв війни. До речі, саме Міжнародний комітет Червоного Хреста є хранителем МГП.
38:09
Speaker A
А про що ж ці конвенції? Хто такі жертви війни? Як ці конвенції пропонують захищати жертв війни?
38:16
Speaker A
Жертви війни - це, перш за все, будь-які цивільні особи, а також поранені та хворі комбатанти. Окремий захист гарантується військовополоненим.
38:25
Speaker A
Конвенції забороняють нападати на цивільних, а також тих, що не чинять спротив, як-то поранені чи військовополонені. МГП забороняє нападати і на цивільні об'єкти: житлові будинки, школи, магазини та інші приміщення.
38:38
Speaker A
Якщо я правильно тебе зрозуміла, то МГП дозволяє нападати на комбатантів та об'єкти, що використовуються військовими.
38:46
Speaker A
Саме так. МГП захищає в першу чергу тих, хто не воює, але в той же час є норми, які також захищають і військових, комбатантів, зокрема від зайвих страждань чи ушкоджень.
38:59
Speaker A
Задля цього МГП забороняє використання окремих видів зброї як засоби ведення війни та окремі методи ведення війни.
39:06
Speaker A
Цікаво виходить, МГП і дозволяє, і забороняє воювати одночасно? Скоріше не дозволяє воювати, а обмежує насильство під час воєнних дій. Обмежує загальними принципами та конкретними заборонами війну на користь гуманності.
39:22
Speaker A
Основний принцип МГП - це саме принцип гуманності, який має бути забезпечений через заборону зайвих страждань та ушкоджень у засобах та методах ведення війни.
39:32
Speaker A
Але ж якщо обмежувати воєнні дії рамками гуманності, як же тоді домогтися перемоги? Як досягти поставленої цілі у війні?
39:42
Speaker A
Цікаве питання. Дійсно, важко досягти своєї мети, якщо забезпечувати тільки гуманність. Історія, на жаль, демонструє зворотнє. Війна продовжує залишатися способом вирішення конфлікту між державами. Тож основна місія МГП - забезпечити цей баланс між військовою необхідністю, яка дозволяє досягти воєнних результатів, та гуманністю,
40:04
Speaker A
забороною нападати на цивільних. Воювати мають між собою армії, тільки комбатанти. Пам'ятаєш, ми говорили, що норми МГП універсальні, тобто вони поширюються на усі сторони збройного конфлікту. Відповідно, МГП захищає усіх військовополонених з будь-якої сторони.
40:23
Speaker A
Звісно, та сторона, яка захопила полонених супротивника, має забезпечувати щодо них дотримання норм МГП. Навіть якщо супротивна сторона порушує ці правила, інша сторона не позбавляється цих зобов'язань. На прикладі нашої держави ми бачимо, що навіть коли ворог порушує заборони МГП,
40:43
Speaker A
скоює воєнні злочини, наші оборонці виконують приписи МГП, захищаючи гуманність та людяність. Саме повага до міжнародних правил та гарантій надає нам підтримку цивілізованого світу.
40:57
Speaker A
Отже, шановні студенти, після цікавого учбового фільма ми приходимо до вивчення наступного питання. Це процедура взяття в полон.
41:13
Speaker A
Для того, щоб взяти в полон противника, необхідно виконувати певні правила. Перше. Треба розпізнати намір ворога здатися в полон і прийняти його.
41:31
Speaker A
Пам'ятати про особисту безпеку та безпеку підрозділу, бо ворог може бути хитрим, може використати обман і таким чином ви можете потрапити в пастку.
41:45
Speaker A
Далі. Треба роззброїти ворога. Обшукати ворога. Обмежити ворога в пересуванні. Надати обов'язково йому необхідну медичну допомогу, якщо потрібно.
42:00
Speaker A
Надати їжу або воду, теж, якщо потрібно. Далі треба його евакуювати з зони бойових дій і потім повідомити про взяття в полон ворога свого командира. Це от така от процедура, яку треба обов'язково виконувати. Головне при виконанні цієї процедури це особиста безпека, бо ми
42:24
Speaker A
маємо справу з дуже підступним ворогом. Засоби і методи ведення бойових дій. Методи бойових дій - це способи використання засобів.
42:39
Speaker A
Є способи способи, відповідно до міжнародного гуманітарного права, законні, а є способи незаконні, заборонені. І ось у нас ліва колонка, вона показує, які можна використовувати способи використання ведення бойових дій. Це, наприклад, такі: засідка, фейкові атаки, симулювання відступу, дезінформація, маскування. А права колонка нам показує,
43:10
Speaker A
які які ж способи ведення бойових дій неможливо використовувати, вони заборонені заборонені міжнародним гуманітарним правом. Це віроломство, використання живих щитів, віддання наказів нікого не залишати в живих, взяття заручників, використання емблем і уніформи противника. Віроломство. Що таке віроломство? Наприклад, якщо
43:38
Speaker A
противник вирішив показує, наприклад, що він хоче здаватися в полон, викинув білий прапор і таким чином до нього підійшли інші військовослужбовці з іншого з іншого боку, з іншого з іншої сторони цього конфлікту і в цей час противник починає стріляти. Таким чином
43:58
Speaker A
він його обманув і ті, хто подумали, що цей противник збирається здаватися в полон, вони потрапили в пастку. Наприклад, якщо так само противник починає імітувати поранення, теж до нього підходять для надання медичної допомоги і він починає стріляти. Або вдає
44:22
Speaker A
себе цивільну особу або некомбатанта, або використовує, наприклад, емблему Червоного Хреста або Червоного Півмісяця. Це заборонено робити відповідно до міжнародного гуманітарного права і це називається віроломством.
44:44
Speaker A
Використання живих щитів. До речі, під час цієї війни і під час е-е окупації Криму росіяни використовували живі щити, тобто попереду були цивільні особи, а позаду за ними йшли наші військовослужбовці Російської Федерації, техніка і таке інше. Це забороняється, бо якщо
45:11
Speaker A
починаємо стріляти по противнику, ми обов'язково можемо попасти і по цивільним особам. Віддання наказу не залишати нікого в живих.
45:25
Speaker A
Це було у нас в Бучі. Ми знаємо цю трагедію. Буча, Ірпінь, Мащун. Використання емблем та уніформи противника. Теж забороняється міжнародним гуманітарним правом.
45:41
Speaker A
Крім цього, забороняється використовувати, ось на цьому слайді ми бачимо лазерну зброю, хімічну зброю, кулі, що розширюються або розриваються в тілі людини, біологічну зброю, зброю, міни-пастки, зброю, що створює уламки, що не віднаходяться. Це теж забороняється відповідно до міжнародного гуманітарного права.
46:09
Speaker A
Хто ж відповідає за порушення норм міжнародного гуманітарного права? Відповідає саме держава, солдати якої вчинили чи ці злочини. В даному випадку дуже багато злочинів вчинили бійці Російської Федерації. Таким чином, Росія буде нести свій час відповідальність за ці злочини. Також є індивідуальна
46:34
Speaker A
відповідальність. Відповідальність за скоєння злочинів несуть персонально військовослужбовці, які ці злочини скоїли, а також командири, які надавали, віддавали такі прикази на скоєння всіх злочинів.
46:50
Speaker A
Це персональна відповідальність. Приклади воєнних злочинів. Віроломство. Це ми вже розглянули. Катування або нелюдське поводження з людьми, умисне заподіяння сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень або шкода здоров'ю. Незаконне, безглузде і широкомасштабне знищення і присвоєння майна, не викликане військовою необхідністю.
47:21
Speaker A
Примус військовополоненого або іншої особи до переб, яка перебуває під захистом, до служби в Збройних силах ворожої держави. Це у нас так також відбувається на окупованих територіях. Російська Федерація примушує наших громадян брати російські паспорти, а потім, значить, вони їх мобілізують до
47:45
Speaker A
російської армії, щоб вони воювали проти проти своїх земляков, земляків. Незаконна депортація або переміщення, або незаконне позбавлення волі. Це приклади воєнних злочинів, які заборонені міжнародним гуманітарним правом.
48:04
Speaker A
Держава несе відповідальність за дії військовослужбовців на міжнародному рівні. Дії військовослужбовців дорівнюються діям держави. Військовослужбовці, які вчинили воєнний злочин, підлягають кримінальній відповідальності. Командири також несуть відповідальність за дії своїх підлеглих, якщо вони віддавали накази, такі злочинні накази, або якщо вони нічого не зробили для
48:35
Speaker A
того, щоб це не відбулося. Вони також несуть відповідальність за своїх підлеглих. Що стосується України, Україна виконує норми міжнародного гуманітарного права.
48:51
Speaker A
Крім того, в українській викри, викри, в українському кримінальному кодексі є стаття 438, яка також значить каже, що ті люди, які вчинили злочини, будуть покарані. Наприклад, жорстке поводження з військовополоненими або з мирним населенням, воно карається позбавленням волі на строк від восьми до
49:19
Speaker A
12 років. Ті самі дії, якщо вони поєднані з умисним вбивством, караються на більший строк від 15 років до довічного позбавлення волі.
49:32
Speaker A
Це в нашому Кримінальному кодексі України, стаття 438. Зараз зараз я вам пропоную подивитися ще один учбовий фільм, який покаже вам, як Україна виконує норми міжнародного гуманітарного права, а саме, як вона поводиться з військовополоненими.
50:03
Speaker A
Ви побачите, що ці колишні військові, колишні комбатанти, які умисно прийшли на нашу землю вбивати українців, як вони значить, в яких умовах перебувають в цих спеціальних таборах.
50:20
Speaker A
Це наша країна таким чином, значить, забезпечує виконання норм міжнародного гуманітарного права. І, до речі, зверніть увагу, там є такий момент, де сказано, скільки грошей виділяє наша держава на утримання людей, які прийшли вбивати нас.
50:42
Speaker A
Мамо, я в полоні. Тут добре, до нас гарно ставляться та годують. Це слова російського військовополоненого, який нині перебуває у таборі для бранців на заході України. На відміну від Росії, Україна дотримується Женевських конвенцій. Військовополонені отримують триразове харчування, займаються спортом, можуть читати книжки, а також
51:03
Speaker A
можуть спілкуватися з рідними. Чоловіки працюють та заробляють гроші. За те, що пішли вбивати, більшість не кається.
51:11
Speaker A
Наша Марта Шикула побувала в місті, де утримують росіян та жителів тимчасово окупованих територій сходу країни. Чому воюють проти України та в яких умовах нині живуть у таборі для полонених, далі у сюжеті.
51:25
Speaker A
Нині закинута простора територія за колючим дротом на заході України перетворилася на табір для тих, хто прийшов убивати українців. Табір для російських військовополонених.
51:40
Speaker A
Полонених зустрічають на так званому приймальному пункті. Тут вони миються, стрижуться та отримують новий одяг і взуття.
51:46
Speaker A
Це їхнє взуття, яке вони отримують тут. Це зимове, це літнє. Це в них шльопанці є для душу.
51:55
Speaker A
Далі їх розміщають у кімнатах зони карантину. Нині в таборі поповнення, привезли 12-ох новеньких. 66-річний Кирило з Тульської області каже, у полон здався сам у липні біля Антонівського мосту на Херсонщині, щоб урятуватися.
52:08
Speaker A
1-го числа здались біля Антонівського моста. А ви мобілізований чи самі вирішили? Мобілізований. Ви не хотіли сюди їхати?
52:21
Speaker A
Чому? У нас особливого бажання не було, не було воювати. Я думаю, зря це все цю війну начали.
52:34
Speaker A
Так я і навіть не знаю. Здався і Євген з Новоазовська, Донецької області, бо нібито воювати проти України не хотів. Бранець розповідає, на тій стороні налаштовують військових так, що смерть краща за полон.
52:46
Speaker A
Всегда держать гранату при себе на всякий случай. Рассказывали про что-то там в плену задувают за всякие места как в плену, что много всяких баек всяких всякого бреда. Я конкретно ушёл со своих позиций, пришёл к позициям ЗСУ.
53:02
Speaker A
На самой войне 3 дня, ну именно если вы имеете в виду передовую. А так три месяца. Я, меня насильно забрали.
53:09
Speaker A
Тут військовополонені проведуть два тижні. Після карантину їх розселять у казарми. У кімнатах, де проживають військовополонені, вікна не заґратовані, вони відчинені, тут є свіже повітря.
53:20
Speaker A
Приблизно в одній кімнаті проживає 20 полонених. Кожен біля свого ліжка має тумбочку, рушник, табуретку. Також в кімнаті є питна вода.
53:30
Speaker A
Зранку тут нікого немає, усі на роботі. У таборі чоловіки роблять меблі та подарункові пакети. За це отримують гроші, щомісяця по 300 грн, які можуть витрачати в місцевому магазині на їжу чи засоби гігієни.
53:42
Speaker A
Вони хочуть, тому що якщо б вони не працювали, їм було б значно нудніше, вони не могли б заробити своїх 300 грн на місяць і вони би нудилися. Женевські конвенції, що стосовно поводження з військовополоненими, не забороняють працювати.
54:00
Speaker A
Лише офіцери можуть відмовитись від праці. У цеху зустрічаємо Раміза з Владикавказу. Де та за яких обставин потрапив у полон, не каже. А от чому пішов воювати, знає добре та проповідує наративи російської пропаганди.
54:12
Speaker A
Нам так и говорили, что мы едем Донецк и Луганск республики защищать эти республики. От кого?
54:22
Speaker A
От От того, что там сейчас делается украинскими властями ВСУ. А что там делается украинскими ВСУ?
54:31
Speaker A
Ну, как там, истребление населения. Это как мы знали. А мы то думаем, что они уже отдельные республики.
54:38
Speaker A
Не працюють лише поранені, вони у медчастині. Палати на двох поверхах, бо пацієнтів чимало. Є стоматологічний кабінет і кабінет УЗД. Дмитра поранили під Бахмутом, там і потрапив до полону.
54:49
Speaker A
В Украину пришёл не убивать, а защищать народ, который до этого обстреливали и бомбили ракетами Донецк.
55:02
Speaker A
Ну получается, ж я ж говорил то, что прошёл референдум. Ну, и люди проголосовали Щоб увійти в Російську Федерацію.
55:15
Speaker A
Ну, і получається, стала Російською Федерацією. Навіть у табірній лікарні полонені виглядають ситими та доглянутими, на відміну від українських військових, які повертаються з російського полону. Не слухають тут бранці український гімн, як наші у тамтешніх полонах російський, бо Україна дотримується Женевських
55:31
Speaker A
конвенцій. Годують військовополонених тричі на добу. На обід червоний борщ, каша з маслом та м'ясом та салат із квашеної капусти. Готують самі ж полонені.
55:42
Speaker A
Да, каждый день. А салати якісь овочі? Каждый день. Кількість полонених щодня змінюється. У таборі вони перебувають від двох до шести місяців. За півтора року тут були вагнерівці мусульмани жителі окупованих Донецька та Луганська і росіяни. Режим у таборі не тюремний.
56:02
Speaker A
Полонені можуть займатися спортом, читати книги, дивитися телевізор і молитися. Відбій о 22:00, о 6:00 підйом.
56:09
Speaker A
А ще вони мають змогу телефонувати рідним. Нормальні, нормальні отношенія, человеческі нормальні отношенія. Я только спасся, что я в плен попал.
56:28
Speaker A
Бранці зізнаються, умови у таборі навіть надто хороші, як для військовополонених. Нас виводять на телефонні дзвінки.
56:35
Speaker A
Нам родним єсть возможность помочь нам скинуть деньги, чтоб мы могли здесь на местном магазине купить себе, ну, сигарет там, каких-то продуктов.
56:45
Speaker A
А так кормят вкусно, медицинскую, как бы, помощь тоже оказывают. Ну, перевязки каждый день, обезболюющі дают там, антибіотики.
56:55
Speaker A
Ну, все хорошо, очень даже хорошо. Взяли, оказали первую помощь, накормили. Как бы, ну, все сделали, ну, не избивали, как это Ну, у нас говорят. Все сделали хорошо и как-то отправили.
57:11
Speaker A
Ще в больницу потом знімки зроблять і все. Якби здесь также ну а нікого там давлєнія нету.
57:20
Speaker A
Чому пішли воювати і за що більшість полонених відповісти не можуть? Вони каються, бо зброю в руках нібито не брали, принаймні так переконує чи не кожен. Лише чергували на блокпостах та копали окопи.
57:31
Speaker A
В Росії это расценивается как нападение на Україну. Нацисти. Здесь расценивается как это нападение Росії.
57:42
Speaker A
Также тут не поймёшь. А ви вже два місяці на Україні і що ви є нацисти?
57:48
Speaker A
Ну я конкретно не знаю, хто стріляє, я ж. А так. Ви підтримуєте режим президента Росії?
57:55
Speaker A
Да, не підтримую його. Да я, наверно, нікого не підтримую. Щомісяця з бюджету держави на кожного російського бранця витрачають 10 тисяч гривень. Усі полонені хочуть повернутися додому в Росію і на окуповані території.
58:08
Speaker A
Кожен із них це обмінний фонд, на який згодом обміняють наших героїв. Отже, шановні студенти, щойно ви подивилися сюжет, який присвячений саме виконанню Україною норм міжнародного гуманітарного права, зокрема, яким чином треба поводитись з військовополоненими.
58:39
Speaker A
Ви бачили, в яких умовах знаходяться ті військовополонені, фактично це колишні комбатанти, військовослужбовці, які свідомо прийшли сюди к нам, на нашу землю, свідомо прийшли вбивати українців. В яких умовах вони знаходяться? Ви побачили цей сюжет і почули, скільки грошей виділяє Україна
59:07
Speaker A
на утримання таких вбивць. Там була, було таке число сказано 10000 гривень на місяць. Ви можете собі уявіть, уявити, що що це за сума. В середньому. Пенсія в Україні дорівнює 4000 гривень на місяць, а вони утримуються за 10000 гривень.
59:31
Speaker A
Тобто Україна повністю виконує всі норми міжнародного гуманітарного права, навіть по відношенню до людей, які прийшли вбивати нас.
59:42
Speaker A
Як утримуються наші військовополонені? Ну, дуже мало інформації. В основному їх там катують. Вони погано харчуються. Їх морально над ними знущаються і фізично, в тому числі.
59:58
Speaker A
Але є деякі випадки, я чув такі сюжети по новинах, коли є колонії в Росії, будемо відвертими, де більш менш нормально ставляться до наших військовополонених.
60:12
Speaker A
Але ж Україна ставиться зовсім інакше. І навіть. Був ще один сюжет, я тут про нього ще не казав, але я вам скажу, що казав військовополонений росіянин, коли у нього запитали, ну, як до вас ставляться саме тут? Ну, йому
60:30
Speaker A
десь було років 50. Він жив свою свою свій час у Радянському Союзі і він сказав, у мене таке враження, що я знаходжусь у піонерському таборі.
60:44
Speaker A
От ось так. Це дитячий табір, де відпочивали діти за радянських часів. І так він показав, що дійсно Україна ставиться дуже добре до військовополонених. Ви бачили, вони там нормально харчуються.
61:01
Speaker A
Три рази на день. Вони можуть телефонувати додому. Вони можуть отримувати посилки. Вони грають в різні ігри. Ну, і звичайно, працюють на благо України, бо вони військовополонені і міжнародне гуманітарне право не забороняє, щоб військовополонені працювали.
61:26
Speaker A
Ось, шановні студенти, ви бачите на своєму екрані наше останнє питання, яке ми повинні розглянути на сьогоднішній лекції.
61:36
Speaker A
Називається пам'ятка військовослужбовця з МГП. Але, перш ніж розглядати це питання, я хотів би ще один учбовий фільм вам показати.
61:49
Speaker A
Це дуже важливий фільм і стосується окупованих територій. На даний момент Україна має приблизно майже 20% окупованої території.
62:02
Speaker A
На цих територіях живуть, наші залишилися і живуть наші громадяни, які з різних причин не переїхали на підконтрольну Україні територію. Вони залишилися там.
62:17
Speaker A
І на даний час вони знаходяться під окупацією. Там керує цими територіями окупаційна влада наших ворогів.
62:27
Speaker A
Але ж люди там залишилися і якось вони повинні жити. І ось що про це каже міжнародне гуманітарне право. Хто має піклуватися про людей, які знаходяться на окупованих територіях? Ось Ось в цьому фільмі буде показано, хто саме відповідно до міжнародного права
62:49
Speaker A
відповідає за те, щоб ці люди мали більш-менш все необхідне для існування. Вітаю, друзі. Маємо сьогодні складне, чутливе, але надзвичайно важливе питання. Частина території нашої держави тимчасово окупована ворогом, РФ. І в цих обставинах важливо розуміти, чи захищає МГП цивільне населення під час окупації
63:19
Speaker A
і як саме? Привіт. Саме так. Тема непроста і болюча, як і інші. Дійсно, ми бачимо чимало злочинів, які вчиняють російські окупанти на українській землі. Це вбивства та катування мирних мешканців, викрадення та депортації українських дітей, пограбування музеїв та вивезення
63:37
Speaker A
культурних цінностей, навмисне руйнування житлових будинків, лікарень, шкіл та інших цивільних споруд. Відповідальність Росії та винних осіб за все це є невідворотною.
63:54
Speaker A
Чи правильно я розумію, що окупацією є захоплення та контроль території незалежної держави армією супротивника?
64:02
Speaker A
Цікаво, чи має окупант які-небудь обов'язки? Перше, що важливо запам'ятати, це військова окупація є тимчасовим явищем.
64:12
Speaker A
Держава-окупант не набуває жодних прав на окупованій території, але під час фактичного контролю чужої території держава-окупант несе обов'язок забезпечувати права та життєві потреби населення цих територій, його захист, а також має підтримувати порядок і безпеку на окупованій території. На це прямо
64:32
Speaker A
вказують норми Женевської конвенції про захист цивільного населення та першого додаткового протоколу про захист жертв війни під час міжнародних збройних конфліктів.
64:43
Speaker A
Що не можна робити окупантам стосовно мирних жителів тимчасово окупованих територій? Насправді багато чого. Залякування, тероризування грабіж дискримінація тим паче насильство, рабство чи тортури з боку окупаційної влади заборонені.
65:02
Speaker A
Держава-окупант зобов'язана підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, а також забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами. Цивільні особи мають право на неупереджений суд, а також на звернення до інших держав, до міжнародних організацій тощо.
65:21
Speaker A
Але Росія все це порушує на територіях України, які тимчасово окупувала. Так, і саме міжнародне гуманітарне право дозволяє кваліфікувати, тобто визначити такі серйозні порушення МГП, як депортація, жорстоке поводження з цивільним населенням, розграбування власності, як воєнні злочини.
65:48
Speaker A
В одній з попередніх зустрічей ти говорив про окремі категорії населення, що користуються спеціальним захистом МГП. Можемо поговорити про це більш детально?
65:59
Speaker A
Так, звісно. Міжнародне гуманітарне право поширює спеціальний, більш посилений захист на окремі категорії: дітей, жінок, породіль, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю, хворих. Також декілька категорій виокремлені за ознакою фаху: журналісти, гуманітарний персонал чи цивільна оборона. Щодо дітей, про їх спеціальний захист йдеться
66:24
Speaker A
не тільки в нормах Женевських конвенцій, але й у факультативному протоколі щодо участі дітей у збройних конфліктах до конвенції про права дитини.
66:35
Speaker A
Дітей заборонено залучати до бойових дій. Тимчасові окупаційні органи влади повинні забезпечити їм право на освіту.
66:43
Speaker A
До речі, нещодавно Організація Об'єднаних Націй внесла російську армію та її збройні угруповання до свого так званого списку ганьби через порушення прав дітей під час війни проти України.
66:56
Speaker A
Що б ти порадив нашим глядачам, якщо їм відомі конкретні факти порушення прав дитини? Що можна і треба зробити у цій ситуації?
67:07
Speaker A
Спершу потрібно запам'ятати та зафіксувати це порушення способом, який є можливим і найголовніше - безпечним.
67:15
Speaker A
Бо особиста безпека, особливо на тимчасово окупованих територіях, понад усе. Коли буде можливість, то повідомити правоохоронним органам України або документаторам воєнних злочинів про цей факт чи відомий випадок.
67:33
Speaker A
Отже, зараз ви подивилися учбовий фільм, який присвячений окупованим територіям. З цього фільма зрозуміло, що саме окупант повинен забезпечити людей, які залишилися на окупованих територіях, всім необхідним для більш-менш нормального існування. Тільки він за це відповідає відповідно до міжнародного гуманітарного права. Бо Україна не має
68:04
Speaker A
доступу до цих територій і не може впливати на цих людей. Ось так. А зараз ми, давайте розглянемо наше останнє питання, яке називається пам'ятка військовослужбовця з МГП.
68:19
Speaker A
Хочу наголосити, що таку пам'ятку мають всі військовослужбовці Сил оборони України. Що це таке? Пам'ятка військовослужбовця з МГП - це документ, який зобов'язані знати і розуміти всі військовослужбовці.
68:36
Speaker A
Пам'ятка містить основні положення міжнародного гуманітарного права, що закріплені в міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
68:47
Speaker A
Ось так. Документ передбачений інструкцією про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 23.03.2017 року номер 164.
69:06
Speaker A
Тобто, такий документ мають всі військовослужбовці Збройних Сил України, точніше Сил оборони. І там от прямо так і написано: "Військовослужбовець, при виконанні обов'язків військової служби та спеціальних завдань пам'ятай".
69:23
Speaker A
І там ви бачите ліворуч написано, що він повинен пам'ятати. Хто є захищеними особами, хто є захищеними об'єктами. Захист медичних місій. Тут все написано для того, щоб військовослужбовець, не дай Боже, не скоював різні злочини, за які потім він буде відповідати, а крім нього буде
69:45
Speaker A
відповідати і Україна. Бо це є громадянин України. Тому Україна так і робить, щоб ніколи ніхто не порушував норми міжнародного гуманітарного права. І кожен військовослужбовець має всю пам'ятку. Якщо він щось забув, може почитати і згадати, що саме там написано. І навіть якщо він бачить перед
70:10
Speaker A
собою ворога, якого він хоче вбити, бо він дуже багато зробив поганого в Україні, він повинен знати, що якщо ворог здався в полон, він вже є під захистом міжнародного гуманітарного права. Це перше, і по-друге, що ми завжди можемо цього вбивцю поміняти на
70:33
Speaker A
свого захисника, який знаходиться в російському полоні. На цьому, шановні студенти, ми закінчуємо нашу лекцію з міжнародного гуманітарного права.
70:46
Speaker A
До побачення. Бережіть себе і на все добре.
Topics:міжнародне гуманітарне правоМГПзбройний конфліктпринцип розрізненнякомбатантицивільне населеннявійськовополоненіЖеневські конвенціївоєнні злочиниоснови національного спротиву

Get More with the SozAI App

Transcribe recordings, audio files, and YouTube videos — with AI summaries and speaker detection. 30 minutes free.

Or transcribe another YouTube video here →