Speaker A
Добрий день. Добрий день. Ще доєднується. Чекаємо. Доброго дня. Добрий день. Ну, ще півхвилини, хвилину чекаємо.
Лекція з основ економіки від Обелець Тетяни Володимирівни, що охоплює організаційні питання, важливість навчання та основи економічної теорії.
Key Takeaways
- Навчання — це особиста відповідальність кожного студента.
- Економіка включає як теоретичні знання, так і практичні навички, зокрема командну роботу.
- Система оцінювання передбачає різні форми контролю та можливість покращення результатів.
- Розуміння історії економічних теорій допомагає краще орієнтуватись у сучасних економічних процесах.
- Потреби людини є основою економічної діяльності та розвитку ринку.
What the video covers
- Вступна частина з організаційними моментами навчання та правилами під час тривог у Києві.
- Відповідальність студентів за власне навчання та важливість активної участі у процесі.
- Огляд структури курсу, включаючи лекції, практичні заняття, тестування та модульні контрольні роботи.
- Пояснення системи оцінювання та можливостей підвищення балів через контрольні роботи.
- Роль командної роботи у навчанні та її важливість для майбутньої професійної діяльності.
- Історичний огляд економічних шкіл та основні поняття класичної політичної економії.
- Визначення попиту та пропозиції, а також їх вплив на ринкові процеси.
- Розгляд соціальних аспектів праці та економічних умов у минулому.
- Вплив макроекономічних теорій, зокрема кейнсіанства, на сучасну економіку.
- Потреби людини як основа економічної діяльності та заробітку на безпеці і соціальних потребах.
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Можливо, хтось, да, доєднується ще. Чекаємо. [зітхання] Так, ну, останніх доєдную там, хто буде по ходу справи підключатись. Будемо підключати.
Speaker A
Так, шановні здобувачі, вітаю вас. Мене звати Обелець Тетяна Володимирівна. Буду вести у вас і лекційні, і практичні заняття з нашої дисципліни, яка називається "Основи економіки".
Speaker A
Знаєте, що лекції, практики проходять раз на два тижні. Раніше, доведення болонської системи, це були лекції і практики кожного тижня, тому матеріалом лекції насичені. Маєте розуміти це.
Speaker A
А відповідно я вас дуже попрошу не розслаблятися відразу, а відразу включатись у роботу. Да, пам'ятаємо, що в нас календарні контролі і так далі.
Speaker A
Відразу хочу пояснити, що сверхміри там ніхто від вас нічого не вимагає. Є норма, яку потрібно виконати.
Speaker A
А відповідно щодо організаційних таких питань, хтось уже знає, хтось ще не знає. Там пари практики, які у нас зараз перед лекцією стояли, ну, [прочищення горла], їх сенсу нема проводити, ви розумієте. Відповідно, ми їх відпрацьовуємо пізніше. Як правило, коли отак пари стоять практики або
Speaker A
перед лекцією, відразу після лекції, зазвичай ви, студенти, просите десь там ближче до атестації відпрацювати або взагалі під кінець семестру, коли бачите, які у вас там бали, в принципі, хто на що виходить.
Speaker A
Відповідно все це ми відпрацюємо і все буде добре. Значить, значить що звісно, що маю вам нагадати, що відповідно до положення КПІ, як тільки тривога в Києві і області, ми з вами маємо відключатися до відбою.
Speaker A
В якщо у вас, якщо ви знаходитесь десь в іншому населеному пункті і у вас тривога, звісно, ви маєте теж прямувати, маєте повне право відключитися і прямувати у укриття. За це ніхто, звісно, бали ніякі не знімає.
Speaker A
От е штрафних балів як таких немає. Тобто це ви маєте пам'ятати. Але ми, викладачі, дуже розраховуємо на вашу чесність і на вашу відповідальність.
Speaker A
Да, я взагалі, коли починаю заняття зі студентами, то завжди починаю з того, що шановні здобувачі вищої освіти, давайте один одного поважати і все буде добре.
Speaker A
Ви прийшли навчатися, здобувати знання. Це значить, що ви повинні вчитись, да, умови дуже важкі зараз.
Speaker A
Цього ніхто не відміняє, але знаєте, як ото кажуть, що нам боженька не дає, все нам по силам. Значить, дуже сильні.
Speaker A
Ваше навчання — це відповідальність ваша перед вами самими, тому що те, якими ви вийдете потім, отримавши фахівцями, отримавши диплом, залежить від вас.
Speaker A
Ще Арістотель казав, що завдання вчителя — направити учня. За вас ніхто не вивчить матеріал. Тобто це повністю ваша відповідальність перед вами самими, перед вашими батьками, які вклали в вас своє життя, свої кошти і так далі. Відповідно, маєте розуміти, що
Speaker A
роботодавці взагалі очікують фахівців, коли от студенти закінчують, да, здобувачі вищої освіти, вони закінчують навчання, отримують диплом. Для роботодавців це говорить про те, що ці люди здобули ту базу мислення, оте, якого немає у тих людей, які не здобували вищу освіту. Це перш за
Speaker A
все, повірте, я з роботи, я на кафедрі відповідаю за працевлаштування. Я з роботодавцями в тісних таких контактах постійно перебуваю, знаю, чого вони хочуть. Ну і, в принципі, кожен викладач це розуміє насправді.
Speaker A
Тому, ще раз повторюю, все залежить від вас. Це такий коротенький вступ, поки в нас тут доєднувалися. Тепер, звісно, з чим ми ще раз для тих, хто доєднався, відповідно до положення КПІ, як тільки тривога включається, маємо відключатися.
Speaker A
Викладачі, які не відключаються, можуть отримати догану запросто. Тому, будь ласка, розумійте це. І підключаємось після тривоги.
Speaker A
Тепер друге, з чим ви маєте ознайомитися, звісно, це РСО, те, що вас цікавить перш за все. Зараз я постараюсь. Щось мене тут так хвилинку.
Speaker A
Де тут наш [зітхання][хекання] дистанційний курс? Так, бачите, да, екранчик. Відповідно силабус денна форма. Ну, це для денного відділення.
Speaker A
Силабус денна форма навчання, наприклад. Да. В дистанційний курс я всіх доєднаю. Це взагалі, ну, [прочищення горла], щоб ви розуміли, так це з цим ви ознайомитеся. Вас цікавить, звісно, РСО, за що ви бали отримаєте. Бачите, відповіді на практичних заняттях, це
Speaker A
опитування, участь в дискусії, це розв'язання задач на практичних, виконання навчальних завдань, розв'язання тестових завдань. Ну і модульна контрольна робота. Відповідно після лекції. Добре. Відразу [прочищення горла] домовлятися. Далі завдання.
Speaker A
Хочу запитати. У нас показує тільки ваш, а сам документ, який відкрили, чи не відкрили може?
Speaker A
М цікаво, чому так? Ану-ка. Отак видно? Так видно. Так, тепер видно. Дякую. Ага. Ну, все це є в дистанційному курсі.
Speaker A
Ви ознайомитесь. Це, ну, взагалі те, що я зараз озвучу. Далі, виконання навчальних завдань. Це у вас буде командна робота. Чому пишу тут індивідуально? Тому що інколи бувають такі випадки, коли студенти хочуть: "Ну, я сам хочу". Ну, добре, не питання. Сам
Speaker A
так сам. Чи сам, чи сама? Да. Це п'ять завдань по чотири бали максимально. [прочищення горла] Тестові завдання. Там 20 завдань.
Speaker A
Перші у нас лекції, вони такі перші дві. Ну, перша умовно, вона така суто, по суті, теоретична, а далі підуть задачі. І відповідно у нас, е, на наступний раз, ну, тобто тести по першій темі, наприклад, ви робите, наприклад, да,
Speaker A
тобто 20 тестів загалом за семестр робите один бал. Ну і МКР у нас включає теоретичне питання п'ять балів максимум.
Speaker A
Максимум тестові завдання, 10 тестів, один бал, да? І аналітичне, ну, розрахункове аналітичне завдання — це п'ять балів максимум.
Speaker A
Відповідно, ви знаєте, що якщо протягом семестру ви там мінімум 60 балів набираєте своїх мінімальних, ви автоматично отримуєте залік.
Speaker A
Якщо ви хочете підвищити там свої бали, наприклад, ну, відповідно до положення, да, ваші бали анулюються і ви пишете залікову контрольну роботу.
Speaker A
Я сподіваюсь, чесно, сподіваюсь, що у нас, що ви будете активними, в принципі, і ніяких проблем у нас не буде. Якщо якісь там робочі моменти у нас з'являтимуться, то, е, я думаю, що в робочому порядку ми все це будемо вирішувати і безпосередньо
Speaker A
контакт тримаємо через старост. У мене там трішки, що називається, угнали Telegram. [хекання] В мене ще на вихідних не було часу цим зайнятися, бо це в п'ятницю сталося. Я сподіваюсь, що відновлю, тому що, ну, в принципі, вся ж переписка і
Speaker A
все, і все зберігається в Телеграмі зазвичай, тому, ну, і старости відповідно, якщо в Ватсаппі я є, в Вайбері я є. Якщо в Телеграмі мене зараз не знаходите, будь ласка, звертайтесь.
Speaker A
Ну і номер телефона є. Тому давайте всі, е, якісь такі робочі моменти через старост. А всі контакти, в принципі, контакти у старост є.
Speaker A
Це зрозуміло, оці організаційні моменти наразі. Так. Окей. Тоді оце ми відключаємо. А підскажіть, будь ласка, скільки максимальна кількість людей в команді?
Speaker A
Залежить від складу групи. Ну, зазвичай я прошу ділитись там, ну, або порівну, або на декілька команд.
Speaker A
Ну взагалі давайте це дійдемо ми туди і всі ці моменти ми будемо з вами вирішувати [прочищення горла] в робочому, знову ж таки, порядку.
Speaker A
Наперед не забігаємо. А так те, що організаційно мали ми озвучити, ми ніби з вами озвучили, да? Тобто знову ж таки наголошую на тому, що будь ласка, все на вашій відповідальності, на вашій чесності будується.
Speaker A
Які, якщо якісь там проблеми, моменти або, ну, через старосту зазвичай прошу звертатися. Сподіваюся, що ми цей семестр закриємо благополучно. І знову ж таки, те, що стосується командної роботи, трішки наперед забігаючи, чому це важливо на сьогоднішній день вміти працювати в команді і так далі.
Speaker A
Тому що, як показує статистика міжнародна і наша, близько 80% компаній зараз в проектах приймають участь, працюють в проектах, здійснюють проекти. І відповідно, коли на проект людей набирають, то там особливо не питають часто, да, хтось там бажає з тобою працювати там чи чи ви
Speaker A
бажаєте з кимось працювати. Мають бути скіли, які вам забезпечують безпосередньо певну таку взаємодію. Тобто, по суті, це для вас уже ота сама практика буде, наприклад, яка вам дасть ці скіли. Принаймні от такий практичний справжній досвід роботи.
Speaker A
Це так дуже забігаючи наперед. Поки що, поки що до цього м
Speaker A
І знову ж таки, е-е, онлайн, онлайном і так далі, але пам'ятайте, що тайм-менеджмент він має бути і дедлайни певні мають бути для того, щоб ви не завалювали себе, своє навчання і так далі. Особливо, якщо ви десь іще працюєте, то це, ну, тайм-менеджмент -
Speaker A
це наше все. Е, відповідно, якщо викладачі перед вами вимоги ставлять, викладачі знають, що роблять, тому е працюємо.
Speaker A
Так, е, те, що нашої вступної лекції стосується, переходимо вже безпосередньо до лекційного матеріалу. Сьогодні я проговорю а-а без презентації, але матеріал в безпосередньо ви бачили в дистанційному курсі є. Я вас доєднаю. Значить, іще раз повторюю, читати і вчити - це різні
Speaker A
речі. І давайте домовимося так, що основне ваше домашнє завдання на кожну практику - це знання лекційного матеріалу.
Speaker A
З цього все починається. І ви розумієте, що якщо здобувачі приходять на практику і елементарно хоча б термінологією лекції, з лекції не володіють, з матеріалу не володіють, то про що? А знання термінології - це взагалі мінімум-мінімум, да? То про це
Speaker A
стосується будь-якого курсу взагалі. То про що далі можна говорити з таким здобувачем? Тому знову ж таки, ну, всі ми різні.
Speaker A
Комусь один одна дисципліна легше дається, комусь одна дисципліна важче дається, комусь одна якась тема легше дається, комусь одна якась там тема важче дається.
Speaker A
Коли є певні моменти взагалі, ну, наша дисципліна термінологія насичена. І є певні моменти, коли просто треба зазубрить. От я вам чесно кажу, е-е, комусь знову ж таки, хтось там, як то кажуть, сім'я [сміх] бул, можна просто може людина просто прочитати матеріал і
Speaker A
знає, от чітко знає, розуміє, може пояснити, розповісти від себе матеріал, логічно, послідовно викласти його.
Speaker A
Але таких одиниці на тисячі. Тому зазвичай треба вчити, читати і вчити. Це різні речі. Ще раз наголошу.
Speaker A
Так. Отже, переходимо до лекційного матеріалу безпосередньо. Ще раз наголошую, ви, да, економіку вивчаєте, але дисципліна називається Основи економіки.
Speaker A
І хочу тут відразу наголосити на тому, що раніше у всіх здобувачів усіх технічних спеціальностей була обов'язково економічна частина диплому.
Speaker A
А-а тому, в принципі, я даю матеріал такий по суті, який ви десь там елементарно якось зможете використати.
Speaker A
Ну, може, не елементарно, десь більш, може так, в прикладному сенсі виклад вик використати в своїх, е, дипломах якісь розрахунки там зробити, да? Тому що ви маєте пам'ятати, що жодна про, ну, тому що ви в своїх дипломах робите пропозиції і ви її
Speaker A
захищаєте да? А жодна пропозиція не має сенсу, якщо вона економічно невигідна неефективна з економічної точки зору. Ви це маєте розуміти.
Speaker A
Так. Отже, переходимо до того, що взагалі ее ще ух-355 роках до нашої ери був такий мислитель, як ксенофонд. Я думаю, ви всі знаєте, ну і вважається так історично було зафіксовано, що він першим вжив цей термін економіко.
Speaker A
І він тоді говорив про це як про мистецтво безпосередньо ведення домашнього господарства. Да. Відповідно, якщо ви зараз подумками, думками перенесетеся на своє життя побутове, то ви прекрасно розумієте, що у вас є доходи, у вас є витрати.
Speaker A
Доходи можуть бути з з одного джерела, з з різних джерел, неважливо. Витрати у вас є завжди це різні джерела витрат.
Speaker A
І відповідно відбувається оцей кругообіг грошей. І ви хазяйнуєте, господарюєте безпосередньо домашнього. Коли ми взагалі говоримо про домашнє господарство, ми говоримо про сім'ю насправді.
Speaker A
Ну, відповідно, ксенофонд от давав таке визначення, що це безпосередньо мистецтво ведення домашнього господарства. Сам же Арістотель в свою чергу, він казав, що економіка - це якраз мистецтво робити гроші.
Speaker A
Знову ж таки, якщо ми повернемось до подумками, звернемось до сьогодення, звернемось подумками до підприємницької діяльності, то безпосередньо, я думаю, що ви погодитеся, що на сьогоднішній день, коли ми взагалі про економіку говоримо, то ми говоримо про мистецтво робити гроші за рахунок мистецтва ведення
Speaker A
господарюючої діяльності. Бо взагалі відповідно до законодавства, підприємство у нас це є суб'єкт господарювання. Да, відразу запам'ятовуємо.
Speaker A
Суб'єкти економіки, тобто це ті, хто впливають на економічні процеси, ті хто це суб'єкти економіки. Відповідно, хто такі суб'єкти економіки? Це ми з вами суб'єкти економіки. Це споживачі благ і послуг безпосередньо.
Speaker A
Також сюди відносяться підприємства. Не забуваємо, що на підприємствах люди працюють. І сюди відноситься держава, да? Тобто рі держава складається з людей.
Speaker A
Пам'ятаємо про те, що якщо в державі людей немає, то й держави немає. Тобто, іще раз повторюю, що суб'єкти економіки - це ті, хто впливають на економічні процеси. Ми, споживачі або домогосподарства, нехай а безпосередньо, ну, загалом говоримо як про кожного з нас, індивіда, споживача
Speaker A
благ економічних і неекономічних, до речі. А-а, відповідно, це підприємство і це держава. А, а саме об'єкти економіки - це те, на що направлена діяльність суб'єктів економіки.
Speaker A
Я почала давати визначення там підприємству да запам'ятовуємо відразу, що підприємство це відповідно до законодавства - це суб'єкт господарювання або господарюючий суб'єкт, який здійс, ну, якщо коротко, і це суб'єкт господарюючий, який здійснює свою господарюючу діяльність на власний розсуд ризик але звісно керуючись
Speaker A
нормативно-правовою базою. А-а, да. І тут ми з вами маємо плавно переходити до того, що скільки людство розвивалося, стільки розвивалася розвивались економічні процеси.
Speaker A
Да. Про Ксенофонта, про Арістотеля я тільки що сказала. Розумієте, що оскільки вважається, що ксенофон там першим дав визначення, то а до нього також люди жили і після нього багато сторіч пройшло. І весь цей час насправді економічні відносини вони
Speaker A
відбувалися і економічні процеси відбувалися, вірніше, економічні відносини створювались, розвивались і економічні процеси так само розвивалися.
Speaker A
Бо все ж на все впливаємо ми з вами, люди. І я завжди кажу, що ми все робимо для себе, для нашої зручності, да? Е-е, і відповідно сам той факт, що от економічні процеси і відносини нас розвивалися, десь там ускладнювалися,
Speaker A
удосконалювалися в процесі розвитку. Це вилилось в те, що виникли певні економічні течії або школи, як їх називають в економіці.
Speaker A
І перша така течія або школа, про яку ми зараз з вами згадаємо, це безпосередньо школа, яка виникла в X-17 сторіччях, розвивалася. Це школа меркантилізму.
Speaker A
[хекання] Сама назва меркан меркантилізм. Асоціація в азголівоньках, яка має бути? Мерканте, да? Меркантильний. Кого зараз меркантильним називають, кажіть.
Speaker A
Люблю гроші сильно. Да. Да. От суть цієї школи в тому і полягала, що представники цієї школи, вони якраз доказували, що розвиток і багатство держави залежить від накопичення грошей всередині держави.
Speaker A
Значить, меркантеліз поділяють там на ранній, на пізній. В ранньому загалом знову ж таки елементарна асоціація.
Speaker A
Зараз ми до казок з вами повернемось. Там про ці, значить, як відбувалось накопичення грошей цих. Там це ж 16-17 сторіччя судноплавство було розви розвиненим між країнами. [прочищення горла] І відповідно купці закуповувались товаром у себе.
Speaker A
З цим товаром вони там чи їхали, чи плили в іншу країну. Там продавали цей товар. За цей товар гроші вони отримували, але гроші не вивозились. А за ці гроші вони там же купували товари тієї тієї країни, де вони стоварились.
Speaker A
І вже з тими товарами повертались до себе в країну. б тут уже продавали ці товари.
Speaker A
А те, що стосується пізнього меркантелізму, суть та сама. Представники, звісно ж, пояснювали, що потрібно, ну, пізній це в 17 сторіччі вже розвивався, що потрібно кошти накопичувати, ці матеріальні блага накопичувати всередині держави. І якраз уже тоді вивели таке поняття, як
Speaker A
позитивне або додатнє сальдо держави. Хто знає, що це таке? Хтось знає, що таке додатнє сальдо держави або позитивне сальдо держави?
Speaker A
Антон, будь ласка. А, ну, сальдо в цілому це використовується як термін на позначення різниці чогось позитивне.
Speaker A
Тобто відповідно те, що ми або отримуємо скоріш за все фінансових якись одиниць, або продаємо більше, ніж купуємо.
Speaker A
Абсолютно вірно. Позитивне саль до держави - це що таке? Це коли експорт перевищує імпорт.
Speaker A
Експорт - це те, що ми продаємо. Імпорт - це те, що ми купуємо у когось.
Speaker A
Чому дуже важливо зараз піднімаються ці питання з приводу інтеграції в Євросоюз, безпосередньо адаптації виробництв до ее стандартів європейських і так далі, щоб ми були конкурентноздатними на світовому ринку, на міжнародному ринку, щоб в нас експорт нарешті починав перевищувати Імпорт.
Speaker A
Я вам хочу сказати, що а на початку повномасштабного вторгнення у нас вперше за багато років показник експорту перевищив показник імпорту.
Speaker A
Знаєте чому? Пам'ятаєте? На полицях на початку повномасштабного вторгнення почали позначати, що отакий товар - це російський, отакий то білоруський. І всі почали масово відмовились від цих товарів і почали купувати свої якісь товари вітчизняні.
Speaker A
Я вам протягом семестру буду неодноразово повторювати, що [зітхання] все залежить від нас самих, від кожного з нас. Е казала вам про суб'єктів економіки, про нас, а ми як споживачі, ми суб'єкти економіки. І ми кожного дня впливаємо на економічні процеси в
Speaker A
державі. Ми самі формуємо ці процеси. Кожен з нас, як малесенький такий гвинтик. Бо коли тикають пальцями в якихось там економістів, кажуть: "Да, до чого вони державу довели, да, що це за економісти у нас такі і що це таке взагалі
Speaker A
економіка?" Шановні здобувачі, починаємо з відповідальності власної і починаємо розуміти, що все залежить від кожного з нас.
Speaker A
Так само, буквально, як ті процеси, які пов'язані з війною зараз стосуються кожного з нас. Тому що багато зараз легковажності є певної в суспільстві, коли бачать щось підозріле, наприклад, а компетентні органи не повідомляють, а потім горе стається. або коли
Speaker A
елементарно дітей використовують наших, да, наш ворог і за гроші ці діти продаються. Так, діти ще, ну, ну це діти ну спишемо на те, що це неповнолітні особи, в них ще там свідомість повністю не склалась.
Speaker A
А коли це дорослі люди, от, тобто починаємо з себе. неодноразово буду до цього повертатись протягом семестру.
Speaker A
Так, про меркантелім згадали безпосередньо уже всі певну таку противагу меркантилізму у нас приходить фізіократія, фізіос земля.
Speaker A
І тут таким основним, головним представником фізіократії у нас вважається такий така цікава особистість, як Франсуа Кене.
Speaker A
Чим Франсуа Кене такий у нас цікавий? Тим, по-перше, що він взагалі економікою почав ціка цікавитись десь близько 60 років, тобто в пізньому віці достатньо.
Speaker A
Так. А по-друге, він був придворним лікарем все життя короля. А чому ми зараз про нього згадуємо взагалі?
Speaker A
Тому що ця людина Франсуа Кене, він створив так звану то таблицю кругообігу продуктів і грошей, як вона тоді називалася. Зараз вона називається кругообігу товарів і доходів. трішки удосконалена відповідно до сучасних реалій.
Speaker A
А ця таблиця є нічим іншим, як прототип одного з методів розрахунку ВВП держави, валового внутрішнього продукту держави, яким користується на сьогодні.
Speaker A
О, така от штука. Так от, чому я кажу, що фізіократія десь там прийшла на противагу меркантелізму?
Speaker A
Тому що, якщо мерканталісти казали, що багатство держави залежить від накопичення саме грошової маси у державі, то фізіократи у нас якраз сказали, що багатство держави залежить від натурального продукту, який вирощений на землі.
Speaker A
А і відповідно фізіократи, вони поділяли людей на такі три основні класи. Це ее клас там, куди відносяться королі і духовенство.
Speaker A
А другий клас - це продуктивний клас. До продуктивного класу, звісно, відносили всіх, хто на землі задіяний, да, тобто хто там вирощує якісь там овочі, скотарстві задіяний, тобто ті, хто працюють на землі і вирощують натуральний продукт.
Speaker A
І до третього класу, яким, який вони називали безплідним класом, вони відносили абсолютно всіх інших: і теслярів, і мореплавців, будь-кого, хто не задіяний на землі.
Speaker A
Саме туди фізіократи відносили цих людей відносили до безплідного класу, тобто до класу людей, які ніяких корисних плодів власне державі не приносять. [зітхання] Аа далі, звісно, суспільство розвивалося, економічні процеси удосконалювалися, розвивалися. І це вилило з те, що в 18
Speaker A
сторіччях у нас з'явилась така школа, яка називається школою класичної політичної економії. Класична політекономія. Е, ще раз хочу по наголосити на тому, що нема такого поняття, як класична політична економіка.
Speaker A
є поняття класична політична економія. І ось тут, уже виходячи з назви, ви маєте замислитись, чому ж класична.
Speaker A
Бо коли ми говоримо про класичне щось, ну, там в голівоньках спрацьовує, що це класика жанру. Значить, і по суті так воно є, тому що а-а представники цієї школи, а основним представником цієї школи у нас вважається е безпосередньо така особистість, як Адам Сміт.
Speaker A
[хекання] А ще [зітхання] кажуть так, що його А ще Адама Сміта називають батьком економіки.
Speaker A
А ще кажуть, що хто не вчив, хто не знає, хто такий Адам Сміт, той не вчив економіку взагалі. Чому так?
Speaker A
Тому що в чому сенс класи школи класичної політичної економії? В тому, що представниками цієї школи і безпосередньо Адамом Смітом було виведено, описано а в праці його він описав, яка називається про природу і причини збагачення народів. Праця основна така.
Speaker A
Власне, він описав основні закони і принципи, на яких будується ринкова економіка. І, звісно, ці закони і принципи, вони дієві і до цих пір, і нікуди вони не поділися.
Speaker A
А взагалі те, що стос, якщо ми говоримо про Адама Сміта, як про особистість, дуже цікава особистість. Це отой один із тисяч, як я кажу, е, сім там п'ялбу.
Speaker A
Значить, він дуже рано школу закінчив, дуже рано вступив в університет, рано університет закінчив, викладати почав, в податковій він ще працював. До речі, те, що стосується податків, він казав, що оподаткування має бути справедливим.
Speaker A
Що таке справедливі оподаткування? На його думку, це те, що багаті мають платити більше, а бідні мають платити менше.
Speaker A
[хекання] А якщо повертаючись повертатись до основних таких законів і постулатів ринкової економіки, яка які були виписані ним, то, звісно, кожна ринкова економіка, власне те, що він і описав в своїй праці, вона базується на таких чотирьох китах основних: попит, пропозиція, ціна,
Speaker A
конкуренція, попит І пропозиція. Відразу запам'ятовуйте, коли ми говоримо про попит і пропозицію, ми говоримо не про щось абстрактне, ми говоримо про цілком конкретні речі.
Speaker A
[прочищення горла] Отже, коли ми говоримо про попит і пропозицію, ми говоримо про кількість товару.
Speaker A
Цілком конкретна річ. Тільки коли ми говоримо про попит, попит - це у нас кількість товару, яку ми, споживачі, хочемо і можемо придбати за даної ціни.
Speaker A
Завжди в нас прив'язочка до ціни. [хекання] Чому кажемо може? Можемо і хочемо. Тому що покупець споживач, він може мати бажання щось купити і не мати можливості і навпаки. І оці речі, звісно, підприємці повинні враховувати.
Speaker A
Те, що стосується пропозицій, знову ж таки, це кількість товару. Тільки в даному випадку це кількість товару, яку виробник може надати на ринок за даної ціни. Знову ж прив'язочка до ціни.
Speaker A
Власне, що таке ціна? Звісно, це тут дуже просто все. Це грошове вираження вартості товару. Все.
Speaker A
А що таке конкуренція? Е, завжди вчу студентів не боятися називати речі своїми іменами, бо конкуренція - це є боротьба.
Speaker A
Да, конкуренція - це є боротьба за нас, за споживачів або, іншими словами, за найбільшу частку ринку, як не крути.
Speaker A
Ну і відповідно все це виливається. Якщо підприємець має більшу частку ринку, а вона виражається в нас споживачах, відповідно в нього більші доходи і прибутки. І відразу наголошую, доходи і прибутки - це різні речі. Хто буде плутати, горе [сопіння] вам.
Speaker A
Ну, це так трішки наперед. Елементарна річ, але дуже важлива, яку ви маєте розуміти. Доходи і прибутки - це різні речі. Прибуток - це доходи мінус витрати.
Speaker A
А-а, ну це так трішки наперед забігаючи. Коротше кажучи, у вас є стипендія. Ви з цієї стипендії потратили на то-то, на тото, на тото. За місяць собі запланували. Якщо у вас щось залишилось, то ваш прибуток. умовно.
Speaker A
[сопіння] Так, значить, школою класичної політичної економії. Зрозуміло. А далі, а оскільки, е, знову ж таки, ви пам розумієте, що ми з вами говоримо про X1 X сторіччя в даному випадку, ви пам'ятаєте, що в багатьох країнах монархія була, да? Тобто історію ми ж
Speaker A
нікуди не відкидаємо. ці всі процеси, вони впливали на економічні процеси і формували їх. І ви пам'ятаєте, що в цьому в цей період ніяких там А і ще те, що стосується Адама Сміта, продуктивність праці, да, те, що така з такого дуже важливого. Він
Speaker A
довів, що розподіл праці призводить до підвищення ефективності праці, відповідно до підвищення показника продуктивності праці. Да. Продуктивність праці - це є основний показник ефективності використання нас з вами, трудових ресурсів або робочої сили.
Speaker A
Тобто він показав там на прикладі голкової фабрики. Хтось пише, хтось пише, що це на прикладі там не голкова, а шпиш, як це, ну, умовно на прикладі голкової фабрики, що він довів, що якщо на кожен процес виробництва цієї голочки поставити конкретного фахівця,
Speaker A
то ефективність праці в рази зростає і ее продуктивність праці зроста. Тепер, повертаючись до того, з чого я почала, мається на увазі оцей історичний контекст того, коли це все відбувалося, монархії і так далі.
Speaker A
А і звісно в X сторіччі там ніяких законів, які захищають права працівників, не було. Ви розумієте, що люди працювали цілими сім'ями на цих фабриках зранку до ночі.
Speaker A
І дітки працювали, і безпосередньо ее не було ніяких там лікарняних, відпускних. А норми якоїсь державою захищеної, мінімальної зарплати не було і так далі, і так далі.
Speaker A
І цілі сім'ї працювали на фабриках цих, на заводах, хворі за мінімальні кошти якісь. Ну і, звісно, це не могло якось не відобразитись е-е на тих школах економічних, які розвивалися, тому що безпосередньо поруч уже там починаючи в X сторіччі,
Speaker A
поруч з класичною школою почала розвиватись така школа, як е безпосередньо марксизм. Хто такий Карл Маркс, ви знаєте всі добре. До речі, е класичну школу політекономії назвав класичною школою політекономії якраз Маркс.
Speaker A
А відповідно Карл Маркс. Е, коли ми говоримо про марксизм, досі стикаюся з тим, що дехто зі студентів думає, що ми говоримо про комунізм.
Speaker A
Отут, шановні здобувачі, я наголошую, ми не про комунізм говоримо. Ми говоримо те, ну, те, що комуністи використали його роботи, виписали там десь там під себе і так далі його основні постулати, то це не говорить, що коли ми говоримо
Speaker A
про марксизм, то ми говоримо про комунізм. Ні, ми говоримо про те, що Маркс в своїй основній праці Капітал, яка там складається з чотирьох томів класично, яку він все життя писав і останній, четвертий том там Енгельс дописував трішки і видавав. По суті, по суті
Speaker A
взагалі ця праця е вийшла завдяки Енгельсу, якраз таки його допомозі фінансовій. Чому так? Тому що Кар Маркс, е, враховуючи те, що він в своїх працях, е, критикував монархів і монархію як таку, звісно, а в усіх європейських державах по суті на той час монархія була,
Speaker A
розумієте? А то він був персоною Нанграта всюди. Він, ну, ви знаєте, я думаю, що Маркс взагалі з Німеччини походить. І він починав як журналіст там писати свої статті.
Speaker A
Він починав в цих статтях уже критикувати монархію. Звісно, його прогнали зі рідної держави. Він жив і в Франції, він жив і в Британії, і всюди він був персоною нонграта. І виживав якраз таки за допомо, ну, на допомогу Енгельса,
Speaker A
як відомо, історії. Тому про що капітал? Я вам хочу сказати, що по суті всі, ну, не всі, звісно, але багато визначень термінології, маю на увазі, яку ви будете вчити зараз, це також його рух справа і була описана в капіталі.
Speaker A
Насправді він свій в своїй праці капітал попередив кризи економічні світові. І а якщо брати загалом, загалом, то в чому основна ідея праці капітал полягає?
Speaker A
Ну, крім того, що він критикував монархію і так далі, і так далі. В тому, що основна теза цієї праці - це теза доданої вартості.
Speaker A
Що таке додана вартість? По суті, це прибуток, який отримують капіталісти. М не знаю, як зараз. В Ютубі раніше був п'ятихвилинний мультик такий, який так і називався Капітал.
Speaker A
Да, там 5 хвилин грає грала музика і картинки змінювались і показувалось, як нагромаджують капіталісти капітал за рахунок робочого класу. Оцю додану вартість, як вони накопичують.
Speaker A
[зітхання][хекання] А якщо ви основну тезу зрозуміли, ви дивитесь цей мультик і нема ніяких проблем для розуміння. А в чому суть взагалі?
Speaker A
Я вже багато чого сказала, да? Ее працювали сім'ями, дитяча праця використовувалась пенсіонери використовувались, робочого часу ліміту не було, лікарняних не було.
Speaker A
Ой, мінімальна зарплата, такого поняття не існувало. Вони всі там якусь мізер отримували. щоб вижити.
Speaker A
Уже це говорить про те, що робоча сила людини використовувалась надлижково цими капіталістами, да? Тобто взяли віслючка і зранку до ночі паше той віслючок. Оце так по суті воно і було. Так, окрім того, що ее оці мінімальні гроші отримувалися цими людьми, які працювали,
Speaker A
сім'ями, то на що вони ці гроші тратили далі? На те, щоб купити товари у тих же капіталістів, да?
Speaker A
Ми з вами на сьогоднішній день, звісно, маємо і мінімальну зарплату, і таке поняття, як лікарняні, відпускні. В нас є відпустка і і так далі, і так, ну, соціальний захист, да, якийсь маємо і так далі, і так далі. Але тим не менш,
Speaker A
суть же ж залишається та сама. Я думаю, ви з цим погодитеся. А єдине, що умови у нас набагато краще.
Speaker A
От. А значить, те, що стосується е-е марксизму ви зрозуміли, да? Тобто він якраз таки оце е оцю систему а-а капіталістичного оцього суспільства якраз з точки зору оцього робочого класу він і досліджував.
Speaker A
А тепер те, що стосується старих шкіще так званих. Старі ті, це ті, які, ну, називають так історично поділили ті, які до XX сторіччя і після XX сторіччя. Те, що стосується старих шкіл, ще м маємо згадати з вами про таку школу,
Speaker A
як маржиналізм. Маржиналізм. Тут теж на слух маржа, да? Що таке маржа? Скажіть, будь ласка.
Speaker A
Тварина така морж. Моржа. Не морж, моржа. [хекання] Маржа. Це що таке? Це якісь граничні значення мінімуму і максимуму.
Speaker A
Відповідно, чому школа маржиналізмом називається? Тому що представники цієї школи, вони якраз і почали досліджувати економічні процеси з точки зору мінімуму або з точки зору максимуму.
Speaker A
І головним таким здобутком представників школи маржиналізму вважається крива граничної корисності, крива спадної граничної корисності.
Speaker A
Отут вслухайтесь, будь ласка, в те, що я кажу і уважно зараз. Ви маєте розуміти, що користь і корисність в економіці - це різні речі.
Speaker A
Користь і корисність - це різні речі. Корисність в економіці - це ніщо інше, як оте задоволення, яке ми отримуємо від споживання товару.
Speaker A
Чому я на початку, коли про попит казала, я давала визначення. Це кількість товару, яку ми можемо і хочемо придбати за даної ціни.
Speaker A
Ми з вами прийшли до школи маржиналізму і кривої спадної граничної корисності. [хекання] Чому ця крива спадна?
Speaker A
Суть в тому, що як не крути, а ми з вами такі люди, ну, люди, такі особистості, що ми хочеш, не хочеш, ми отримуємо менше задоволення від споживання кожної наступної одиниці певного товару.
Speaker A
Умовно, вранці випили каву, з'їли пижечок, ви отримали максимальну корисність від отієї чашки кави. Отримали максимальну корисність від того пиріжечка.
Speaker A
[хекання] Там пара у вас пройшла дві годинки умовно на перерві вирішили знову випити кави, з'їсти пиріжечка.
Speaker A
Ви уже мініма меншу корисність будете отримувати від наступної кожної наступної чашки кави і наступної наступного пиріжечка.
Speaker A
Те, що стосується взагалі кількості товару, який споживається, да, це, звісно, суб'єктивні такі речі, але, як не крути, факт залишається фактом.
Speaker A
Від кожної наступної ее одиниці спожитого певного товару, ми отримуємо корисність меншу. І в певний момент часу вона взагалі дорівнює, ну, спадає до нуля.
Speaker A
Знову ж таки, це, ну, такі пиріжки, кава, це такі елементарні речі. Візьмемо квартиру, візьмемо машину.
Speaker A
Шановні здобувачі, якщо у когось уже була своя, ну, там хтось заїжджав в новий новий будинок, нову квартиру, там умовно, е, купував машину собі, то ейфорія на початку, да, там рік, два, ну, нехай три, а далі, е, ну, звикаєш до
Speaker A
всього, уже певні моменти якісь там з'являються, уже хочеться чогось іншого. нового. Відповідно на всіх рівнях, який би ви товар не споживали, бо це так в економіці називається, ви їздите на машині, ви споживаєте цей товар, а-а корисність буде падати. Якийсь
Speaker A
прекрасний момент вам все одно чогось нового захочеться. От так от. або ремонтик зробить, або якось мінімально обновить машину свою, а в ідеалі взагалі нового хочеться.
Speaker A
Тобто це такі речі потрібно розуміти. Так. М. Те, що стосується нових шкіл, школа неокласицизму.
Speaker A
Значить, якщо стоїть, ви вже чуєте, уже була школа, да, з такою назвою, класична школа політекономії, тут неокласицизм.
Speaker A
Значить, якщо стоїть приставочка нео попередньої назви, це говорить про те, що по суті представники цієї школи, вони підтримували ідеї тієї школи, назву якої використовують, але щось там допрацювали, трішки доробили і так далі.
Speaker A
Да. Те, що стосується неокласицизму, вони якраз представники цієї школи підтримували ідеї е якраз таки класиків. Єдине, вони теорію вартості товару вивели, да, що вартість товару, на вартість товару впливає кількість вкладеної праці. Ну, якби вони виписали це, про це ще Адам Сміт писав,
Speaker A
але по суті вони там з іншого боку це довели, скажімо так. Далі, що більш цікаво для вас буде, особливо хлопцям це цікаво.
Speaker A
Значить, 30-ті роки, наступна школа, про яку ми зараз з вами згадаємо, це 30-ті роки X сторіччя.
Speaker A
Так звана велика американська депресія. Насправді це була світова економічна криза, але так сталось, що Америку вона зачепила найбільше. Тому кажемо про американську депресію. І знову ж чому прив'язка до американської депресії, тому і взагалі до назви кесіанство.
Speaker A
Ця школа називається кенсіанство. А-а, від прізвища Кеїнс. Чому ми говоримо про Джона Мерда Кейнса?
Speaker A
Тому що це та людина, яка допомогла Америці подолати цю кризу. Значить, Кейнс розробив модель ее економіко-математичну модель, яка називається моделлю мультиплікатора.
Speaker A
[хекання] Е, і тодішній президент Америки, він використав цю модель. власне погодився на цим. Значить, уявляємо собі кризу, нам далеко з вами ходить не треба. Да. [хекання] Коли є криза, є такі дві основні категорії су два суб'єкти економіки, які по суті
Speaker A
страждають. З одного боку, це споживачі, з іншого боку, це підприємці. є держава, третій суб'єкт економіки, який, як показало світова економічна криза і американська депресія, має впливати на оці взаємозв'язки економічні макроекономічні тобто зв'язки в національній економіці, оскільки до кринціанства
Speaker A
існувала чиста ринкова економіка в чистому вигляді, по суті, Тобто про що ми говоримо? Коли ми говоримо про чисту ринкову економіку? Ми говоримо про економіку, в яку держава особливо не втручається. Да, те, що казав Адам Сміт, держава там має
Speaker A
забезпечувати безпеку, елементарно оподаткування. По суті, все це все це те, що має робити держава. А ринок має сам саморегулюватися завдяки попиту пропозиції.
Speaker A
Так це і відбувалося до поки не сталась світова економічна криза. І оця криза, вона показала, що ні. Оцей третій суб'єкт економіки, він має впливати на оці процеси.
Speaker A
Відповідно взагалі вважається, що з появою кенціанства почала розвиватись макроекономіка. Тобто Кейнса називають батьком макроекономіки, а макроекономіка - це наука, яка вивчає саме національну економію. ну, економіку на рівні держави.
Speaker A
Ще зараз далі поговоримо про це з вами. І відповідно відповідно що, а-а, аме американці використали цю модель Кейнса, ну, і благополучно з цієї депресії вийшли.
Speaker A
Для того, щоб вийти з цієї депресії, звісно, потрібно було вплинути на оці два суб'єкти, на підприємства і на споживачів.
Speaker A
А всі питання після лекції, будь ласка. Значить, уявляємо депресію. Знову ж нам далеко ходити не потрібно.
Speaker A
Значить, є споживачі, які залишаються без роботи. Люди, звісно, ці люди не можуть платити, купувати товари так, як раніше, платити податки так, як раніше. Вони не можуть.
Speaker A
Відповідно підприємства в свою чергу теж страждають від цього. Виробництва свої скорочують або загалом закривають.
Speaker A
І тут треба було впливати і на те, і на те. Взагалі вважається от, що з появою американської депресії от оцей термін великої будо побудови, да, стройки він виник.
Speaker A
Тоді казали, що дай людині лопату, вона піде працювати. Чому так? Тому що і так відбулося.
Speaker A
Е-е тому що з економічної точки зору праця є легка і важка. І отут вам хочу звернути увагу на те, що те, чим ми з вами займаємось, розумова праця з економічної точки зору, вона складна. Проста праця з економічної точки зору - це та, яка не потребує
Speaker A
довгого періоду навчання, якихось складних засобів праці і так далі. В нас тут з вами, е, дороги почали будувати. Чому? Теж людям роботу дали.
Speaker A
пішли тим же шляхом, що і тоді Кейнс запропонував. Значить, дали можливість людям зароболяти гроші, щоб люди, да, держава вклалася в це.
Speaker A
Насправді оце велике будівництво у них до депресії в Америці почалось, але піку якраз таки воно зазнало під час оцієї американської депресії, коли людям дали можливість заробляти, щоб люди могли кормити сім'ю, купувати товари.
Speaker A
платити податки. Ну, а поки там люди заробляли, ну, там і так далі, то, звісно, підприємства не повинні були стояти. Що зробила держава за моделлю Кейнса?
Speaker A
Просто закупила товари ці цих підприємств, ну, от ввелила кошти свої. Таким чином вийшли тоді з цієї ситуації.
Speaker A
Ну і якщо ми говоримо з вами про кенціанство і 30-ті роки X сторіччя, то йдемо хронологічно, історично далі, да, через 10 років починається світова війна.
Speaker A
Розумієте, що це таке? вся інфраструктура знищена і так далі, і так далі. Знову криза економічна, світова.
Speaker A
І тут у нас під кінець війни в 45-му році з'являється така школа, яка називається неокеїнсіанство.
Speaker A
Тобто, знову ж таки, назва кеінціанство вже звучала і є приставочка Нео. Що вони доробили?
Speaker A
Оскільки, як показала світова економічна війна і криза, до якої прийшли, тобто умовно, як показала практика, модель мультиплікатора Кейнса, вона короткострокова, тобто вона дозволяє просто на певний момент вийти з кризи і в довгостроковій перспективі вона не спрацювала.
Speaker A
Відповідно представники неокейнсіанства, вони беруть цю модель за ідею і доопрацьовують її і зробили економіко-математичну модель, яка називається модель акселератора, да, щоб врівноважити доходи населення, інвестиції і так далі, щоб все це все працювало в довгостроковій перспективі.
Speaker A
Отак от. Далі те, про що ми маємо згадати в хронології. Ее уже, ну, знову ж таки, все говоримо зараз про Xте вже сторіччя.
Speaker A
Безпосередньо вийш виникла така школа, як монетаризм. По суті, від меркантелізму вона нікуди не пішла. Просто назва трішки інша.
Speaker A
Монетаризм. Ну, сама назва говорить, да? Ми говоримо про те, що представники цієї школи доказували про те, що говорили про те, що збагачення держави, як не крути, від накопичення грошей всередині держави, золотовалютного оцього запасу, воно залежить.
Speaker A
А більш цікава школа нам це та школа, яка виникла а в 60-х роках, ну там 50-ті, 60-ті в основному роки X сторіччя. Це школа, яка називається школою інституціоналізму.
Speaker A
Інституціоналізм. І коли ми говоримо про інституціоналізм, ми не ми говоримо про інститут не як установу, ну, в якій навчаються, да?
Speaker A
Інститут, тут мається на увазі будь-яка установа, інституція вірніше не інститут, а інституція в інституціоналізмі.
Speaker A
Це є певна організація. і певні норми і права. Тобто інститут - це певна організація, а інституція - це безпосередньо певні, яка діє за певними нормами і певними правилами.
Speaker A
І отут я хочу звернути вашу увагу ось на що. Ну, по суті, представники школу школи інституціоналізму, вони почали доводити, що на норми і правила, за якими існують люди в суспільстві, за якими живе кожна держава, по суті, вони впливають на ефективність праці і
Speaker A
розвиток і економічний розвиток держави в цілому. [хекання] І отут я хочу вас запитати ось що. Чи чули ви про таку штуку, як японське економічне диво?
Speaker A
Так, хто може сказати? В цілому так, як надзвичайно швидке зростання японської економіки в XX столітті.
Speaker A
Завдяки чому це сталось? А, ну тут можливо різні фактори, зокрема технології, зовнішні інвестиції, ну і працелюбність народу і партнської бази ще також. То есть коли сама країна по собі ще не така, як громадна має економіку, то даже невелике
Speaker A
зростання там в два рази все одно буде дуже великі масштаби показувати. Ну, в процентному відношенні.
Speaker A
Дивіться, якщо ми говоримо про норми і правила, які впливають, за якими живе суспільство і впливають все впливає в купі на економічні процеси.
Speaker A
Звісно, Японія після Другої світової війни, вона була переможеною країною і для неї план маршала був створений. І, звісно, там певні обмеження на них наводились, але і інвестиції вкладалися.
Speaker A
Це зрозуміло, тому що на той момент, на момент Другої світової війни, Японія по суті, ну, по великому рахунку аграрною державою була, як не крути.
Speaker A
І технології вони отримували завдяки якраз таки плану Маршала, по великому рахунку. [прочищення горла] Розвиток оцей. І за рахунок цього у них держава розвивалася на великих за рахунок великих підприємств.
Speaker A
При при цих великих підприємствах будувалися школи, дитячі садочки. Батьки працювали на цих підприємствах. У них народжувались дітки, йшли в ці дитячі садочки, в ці школи, потім інші навчальні заклади і повертались на це підприємство. Тобто пожиттєвий найснував поняття таке. Від нього почали відходити
Speaker A
не так давно, я вам хочу сказати. А відповідно, до речі, в Радянському Союзі чому люди мали, ну, вважалося, що якщо людина все життя не працює на одному підприємстві, ну, то це недобре.
Speaker A
Приклад взяли. А відповідно, е-е, працелюбність самих японців, працелюбність і відданість своїй справі. Ну і корупційна складова якої як такої, ну, по великому рахунку, якщо порівнювати з нами, а в нас ця корупційна складова склалася якраз в радянські часи, по великому то
Speaker A
рахунку. Щось я часто зараз повторюю цей цю фразу вислів. А-а її по суті не було, якщо порівнювати з нами. І ми цю корупційну складову з вами боремо, боремо, боремо, боремо. Дай Бог, щоб побороли. Знову повертаюсь до того, що все залежить від кожного з нас і
Speaker A
відповідальності від кожного з нас. Так от, за рахунок такої відданості праці, за рахунок поваги до праці і старшого покоління, що в японців розвинено, ой, як розвинено, а і там, щоб дослужитися там до якогось високого рівня, там обов'язково потрібно
Speaker A
пропрацювати і дійсно заслужити це. А якщо ти так пропрацював і заслужив, що тебе підвищують, то ти це говорить про те, що ти дійсно фахівець вищого рівня, професіонал, тобто людина вже по великому рахунку на своєму місці.
Speaker A
То за рахунок цього якраз таки вдумайтесь тільки японці пішли на випередження на показники ті росту за 5ть років, а за на які мали вийти в 2000х роках за попередніми розрахунками, коли вводився там план маршала.
Speaker A
Тобто, що ви маєте зрозуміти? Інвестиції інвестиціями, там вкладання грошей - це вкладання грошей. Закінчиться війна, у нас буде те саме. Побачите, до нас будуть рватись всі, щоб вкластись. Уже рвуться.
Speaker A
Але залежить все, ну, дуже багато залежить від кожного з нас, від того, що ми робимо на місцях.
Speaker A
Отак от. М по суті про це школа інституціоналізму і говорить. Ще в минулому сторіччі почали вони про це так детально писати і казати.
Speaker A
А і остання школа, про яку ми сьогодні з вами поговоримо, це школа неокласичного синтезу.
Speaker A
Вдумуємося, неокласичний ще синтез. А-а, в чому сенс? Класична школа звучала у нас два рази.
Speaker A
Тут неоприставочка знову стоїть, а ще й синтез добавлено. А то якщо ви звернетеся по думками до сьогоднішньої економіки, то і враховуючи попередній світовий економічний досвід, ви розумієте, що людство прийшло до того, що вибудовує ринкову економіку, але з елементами втручання
Speaker A
держави. Про це неокласичний синтез говорить, тобто це поєднання ідей класицизму, тобто класичної школи політекономії і кейнсіанства.
Speaker A
Тобто людство прийшло до того, що ринкову економіку потрібно будувати, як не крути, але держава має регулювати певні процеси інфляції і так далі, і так далі, щоб цього всього не було, або мінімізувати, ну і і так далі.
Speaker A
Тобто, [зітхання] виходячи з усього вищеска сказаного, підсумовуючи, да, те, що я вам все розповіла.
Speaker A
Основи економіки, сам курс і наука як основи економіки, це про що? Звісно, це суспільна наука.
Speaker A
яка вивчає виробництво, розподіл, обмін і споживання. Саме в такому порядку благ і послуг в умовах обмеженості ресурсів.
Speaker A
Вдумалися. Виробництво, розподіл, обмін споживання. благ і послуг в умовах обмеженості ресурсів. Про це не це є осмеженість ресурсів. Це є основним таки основною задачею школи е неокласичного синтезу.
Speaker A
Чому далеко ходить не потрібно? Кожна людина, кожне підприємство, тобто кожен споживач, кожне підприємство і кожна держава знаходиться в умовах обмеженості ресурсів.
Speaker A
Всі війни, які колись велись, вони велись за ресурси. Да, коли тут розповідають, що ми йдемо захищати когось, я ж думаю, всі зрозуміли давно, що ніхто нікого не захищає.
Speaker A
Просто потрібні ресурси. Все. Крапка. Більше нічого. Так. А і отут ми з вами плавненько переходимо до складових, які є в економіці, як такій, да? Про макроекономіку я згадала вже.
Speaker A
Кейнса вважають батьком макроекономіки, тому що саме він якраз започаткував оці принципи, коли держава впливає на ринкові процеси економічно.
Speaker A
Якщо ми говоримо по хронології, да, то по суті перше політична економія. Перша складова така економіки, як загалом науки.
Speaker A
Політична економія. Це що за наука така? Це суспільна наука, яка вивчає економічні категорії і закони.
Speaker A
Да, наприклад, закон вартості або закон попиту, або закон пропозиції і так далі, і так далі. Що таке економічна категорія?
Speaker A
Категорія - це ніщо інше, як певний термін визначення. Тільки в даному випадку ми говоримо про економічні категорії. той же попит, пропозиція, гроші ціна конкуренція вартість, товар, е, споживач і так далі, і так далі.
Speaker A
Е-е, далі у нас іде, ну, йдемо від маленького до більшого. Далі у нас іде мікроекономіка, мікрошеньке, ну невелике.
Speaker A
Тобто мікроекономіка - це є суспільна наука, яка вивчає саме економіку певного підприємства, да, тобто вивчає господарюючу діяльність певного суб'єкта господарювання.
Speaker A
Не забуваємо, що відповідно до законів наших підприємство - це суб'єкт господарювання або господарюючий суб'єкт.
Speaker A
Далі, наступна складова - це макроекономіка. Макроекономіка - це суспільна наука, яка вивчає економіку національну в межах держави.
Speaker A
Далі у нас є мезоекономіка. Це суспільна наука, яка вивчає економічну діяльність певних галузей економіки.
Speaker A
там агропромисловий, там комплекс важкої промисловості, комплекс легкої промисловості, військовий промисловий комплекс, да, тобто пев економічну діяльність господарюючу певних комплексів.
Speaker A
І останнє - це мега найбільше щось, да, мега велике. Мегаекономіка - це суспільна наука, яка безпосередньо вивчає у нас ее світові економічні явища і процеси, [прочищення горла] які, звісно, вони стаються не так часто, але зачіпають кожного, хто приймає
Speaker A
участь в цих процесах економічних. Тобто ми говоримо, наприклад, от про світові економічні кризи, да? Тобто це те, що стосується світу саме мега найбільше.
Speaker A
Так. М. Далі, про що ми маємо з вами згадати безпосередньо? Це, да, давайте про піраміду маслоу зараз поговоримо.
Speaker A
Піраміда потреб масло. Що таке потреба? Потреба - це те, в чому ми, чого ми потребуємо, як люди. Як то можемо замінити слово, ну, синонім такий нужда, да, ми чогось потребуємо.
Speaker A
А-а, нема слов. Маслоу такий у нас е-е є е-е така постать в світовій економіці цікава теж. Він а-а по суті свої свої праці писав під час Другої світової війни, працюючи ее здається в родичів в магазині.
Speaker A
От він взагалі-то психологом був. І він описував психологічну поведінку людини, як вона впливає на економічні процеси.
Speaker A
І от він виявив таку м взагалі класифікації потреб наших людських є їх багато, але базовою, класичною вважається саме його піраміда маслоу саме потреб.
Speaker A
Значить, чому піраміда? Тому що зазвичай вона зображається пірамідкою. Знизу у нас ідуть базові потреби, далі ідуть потреби вищі. І часто ця пірамідка незавершеною зображується. Чому? Тому що в економіці діє закон об безмежності потреб наших з вами. Наші з вами
Speaker A
потреби, як людини, такої істоти людина, вони є безмежними. Нам, тобто хочеться там мільйон, отримує мільйон, нам хочеться більше. Ну от так от так от те, що стосується піраміди потреб масло. На першому нижчому щаблі, на найнижчому, на базовому піраміду,
Speaker A
уявляємо собі, стоять наші фізіологічні потреби, тобто поїсти, поспати, попити. Ми на день хочемо їсти, пити по декілька разів, да, і так далі. Тобто, якщо ми задовольняємо ці потреби, то тоді включається наступна базова потреба, яка йде вище в пірамідці. Це соціальні
Speaker A
потреби е-е безпосередньо. Ой вибачте ее саме без ці безпека. Відповідно, якщо включається, чому це так? Тому що ми з вами виходимо на вулицю, ми хочемо спочувати себе в безпеці, да? І якщо ми себе в безпеці не почуваємо, то нам хочеться десь заховатися. І далі
Speaker A
про який розвиток може іти мова? Аа далі, якщо ми почуваємо себе в безпеці, звісно, у нас включається третя базова потреба. Соціальні, ну, потреби, соціальні потреби, да? Тобто це потреба в спілкуванні. Ми поїли, попили, вийшли на вулицю, безпечно себе почуваємо, ми
Speaker A
хочемо вільно спілкуватися. Ну і ці три потреби, вони є базовими. А далі от пірамідки у нас самоствердження, самовираження стоїть.
Speaker A
І звісно для того, щоб самовиразитися, нам потрібно спочатку самоствердитись, набути певних знань, навичок і так далі.
Speaker A
І я думаю, що ви погодитеся з тим, що на сьогоднішній день на всіх цих потребах виробники навчилися заробляти.
Speaker A
А в нас тривога чи що? Да, ви є в мене. Ага. А в мене ж Telegram не працює.
Speaker A
Тривога у нас в Києві. У Києві поки що ні. Ні, тільки [сопіння] є. Ну, зараз будемо відключатись. Я маю відключитися. Значить, а по суті ми з вами вже закінчуємо.
Speaker A
Значить, тобто ви зрозуміли, що на всіх цих потребах навчились заробляти елементарно на безпеці, на соціальних потребах навчились заробляти. Ми завдяки чому зараз з вами спілкуємось? У всіх є телефони, комп'ютери і так далі, і так далі. На безпеці навчились заробляти
Speaker A
ще і як. Навіть повітряні простори на місяці уже там землі продають і повітряні простори над будинками продають. Уже до цього дійшли.
Speaker A
І але тут потрібно що розуміти, що насправді палка двох кінців, да, з одного боку все робиться для нас, для нашої зручності, тобто нібито попит диктує пропозицію, але насправді це не зовсім так. палка двох кінців. Виробники навчилися нав'язувати певні потреби людям. Це
Speaker A
потрібно розуміти. Так, шановні здобувачі, на цьому ми з вами будемо закінчувати. Е-е, в дистанційний курс я всіх доєднаю.
Speaker A
Там весь матеріал є. Значить, іще раз ми з вами домовляємося про те, наголошую на тому, що вчити і читати - це різні речі.
Speaker A
[хекання] Кожну практику починаю з одного того самого запитання. Шановні студенти, чи є у нас бажаючі відповісти по лекційному матеріалу?
Speaker A
Це значить, що в нас мають бути бажаючі взяти питання з лекції і його розповісти.
Speaker A
Да, якщо я бачу там якісь неточності, я можу задати запитання уточнюючі і так далі, але бажаючі відповідать у нас завжди мають бути. Зрозуміло?
Speaker A
Це зрозуміло. Е, так. Е-е, все добре. Тоді гарного дня вам усім. І маєте зараз йти в безпечне місце, бо якщо у нас включили, то то в Києві зараз теж скоріш за все буде.
Speaker A
Дякуємо. Гарного дня. Гарного дня. До побачення. Гарного дня.
Topics:економікалекціяоснови економікинавчаннякомандна роботаекономічні теоріїпопит і пропозиціякейсіанствооцінювання студентіввища освіта
