ЧОМУ ЗЕЛЕНСЬКИЙ позбувся НАЙЕФЕКТИВНІШОГО МІНІСТРА ОБОРОНИ? Михайло Федоров

Отже, я зібрав всі версії того, чому Зеленський прибрав Федорова. Ми поговоримо про найгучнішу відставку воєнного часу. Конфлікт міністра-технократа з генералами, гроші, ревнощі, полк Скеля і брифінг, після якого в українській політиці, можливо, стало на одного гравця більше. Може, це взагалі такий хитрий маркетинг, щоб продати нам нового президента? Ну, з серіалом вже получилося. А мене звати Орес Морій. І якщо ви так само, як я, любите цікаві та незвичні історії, культи, секти різних фріків та злочинців, а також просто цікаві історії чи цікавитесь українською політикою, то підпишіться на цей канал і поставте нагадування, бо відео я випускаю мінімум тричі на тиждень. А тепер беріть собі крученики з грибами і погнали. Отже, четвер липня 26-го року, Київ, близько полудня. В залі, заставленими камерами, до журналістів виходить чоловік в темній футболці і джинсах. За його спиною слайди презентації з підкресленою особистою назвою "Наша з вами історія". До вчорашнього вечора Михайло Федоров був міністром оборони країни, ну, до 16-го, яка воює вже п'ятий рік. Сьогодні він людина, яку президент напередодні викреслив зі складу нового уряду. Федоров починає говорити. Говорить десь півтори години, спокійно і час від часу навіть жартує. Це був, ну, такий крутий публічний виступ насправді українського посадовця. Один з таких найвизначніших, ну не найвизначніших, окей, з одним з цікавих і таких, хто багато кому він зрезонував за останній період. Окей. В ті самі хвилини за кілька кілометрів звідти в сесійній залі Верховної Ради 289 народних депутатів голосують за призначення прем'єр-міністром Сергія Корецького, екчільника Нафтогазу. Уряд, в якому не буде Федорова, буквально народжується паралельно з його прощальним словом. Але подання на двох ключових міністрів, міністра оборони і закордонних справ, до Ради так і не надходить. Країна в стані війни іде на парламентські канікули до 18 серпня — це цілий місяць без призначеного міністра оборони. Ну, якби вам це розказали без офіційних новин, ви би в це не повірили. Ну, бо це якийсь сюр. А ще за кількасот метрів на площі Івана Франка біля офісу президента стоять люди з картонками. За оцінкою Київінент, одна чи 2 000, серед яких військові і ветерани, хтось скандує "Сильський, гой!", хтось тримає плакати "Вереніть Федорова". І насправді, мені здається, сьогодні та і далі кількість людей, які будуть виходити на цей пікет, ставатиме все більше. Федорова хочуть повернути в Міністерство оборони, а Сирського — в Скелю. Оцей картонковий протест повторюється ще раз так само, як влітку 25-го, рік назад, коли вулиця змусила владу відкотити наступ на НАБУ і АП. Тільки тепер вже вулиця вийшла не за антикорупційні органи, вона вийшла за міністра оборони. Але якщо подивитися більш обширно, люди вийшли за те, щоб їм не впарювали всяку хуйню, щоб типу, не знаю, щоб президент не робив щось без пояснення, щоб доказати все-таки, що влада в Україні належить народу. І от вам перша загадка. Країна, що воює, звільняє міністра, якому, за даними опитувань, довіряє половина громадян, більше, ніж будь-якому в уряді. Міністр, за якого публічно заступаються командири, волонтери і навіть один чинний генерал. Міністр, який за півроку встиг вимкнути росіянам Старлінг і збити ціну на артилерійські снаряди. І при цьому ніхто, включно з самим президентом, не може дати зрозумілого пояснення, чому його звільняють. Пояснень натомість є щонайменше шість. Вони не виключають одне одного. Вони можуть типу нашаровуватися. Я спробую сьогодні розкопати їх всіх від офіційної версії до конспірології, знаєте, від лондонських, від того, що пишуть закордонні ЗМІ, до анонімних Telegram-каналів. А також подивимося на брифінг і навіть поговоримо про полк Скеля, де мобілізованих тримали в ямі і розстрілювали втікачів. Да, це все теж певним чином пов'язано. Але спочатку просто факти. Значить, формально все вклалося в 5 днів. 12 липня Зеленський анонсує оновлення уряду, таку розмиту формулу, за якою в українській політиці традиційно роблять, ну, е, хтось каже, що це просто переставляють е-е ну ви знаєте, кого в борделі. Е, хтось каже, що насправді, ну, там ховається щось більше, ніж просто ротація другорядних міністрів. Далі, 14 липня, Верховна Рада відправляє у відставку уряд Юлії Свереденко. Всі міністри автоматично стають виконувати виконувачами обов'язків. Свереденко пропрацювала прем'єркою рік і, за даними медіа, їй пропонують посольство у Вашингтоні. І станом на цей день вона ще не дала згоди. Можливо, це так і не буде. Головна інтрига тижня — хто стане прем'єром, тому що Корецького вже узгодили, а чи залишається в уряді Федоров. Ввечері 15 липня Зеленський приходить на засідання фракції "Слуга народу" і за переказами присутніх депутатів йому було дуже важко вести цю розмову. Тобто він хвилин 10 вибирав слова і потім каже: "Федорова в новому уряді не буде". На посаду міністра оборони він запропонує міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Причин за витоками з фракції дві: нерозв'язаний конфлікт Федорова з Сирським, головнокомандувачем, і закупівлі озброєння, які нібито здійснювалися в розріз із побажаннями армії. Додатковим пунктом звучить провал реформи ТЦК. І того ж вечора Федоров підтверджує її відхід одним реченням у Телеграмі: "Так, це була велика честь служити українському народу на посаді міністра оборони". 16 липня — це те, що я описав на початку: брифінг, голосування за Корецького, протести практично у всіх містах України. До речі, напишіть, в якому місті виходили, якщо виходили. Сподіваюсь, що виходили, якщо ви знаходитесь в Україні. А ввечері вже на спільній прес-конференції з британським прем'єром Кіром Стармером Зеленський каже свою публічну версію: "Я дуже хотів би єдності. Сторони її не знайшли". І додає ще, що в нас в такій ситуації вихід один: або одна сторона, або інша, бо без мене вони типу не сідають за стіл. І тепер зараз покажу рамку, в якій видно цю всю систему. Федоров став третім міністром оборони України за трохи більше ніж рік. Уявляєте? За рік. Рустем Умеров, потім Денис Шмигаль близько п'яти місяців і потім Федоров рівно шість з 14 січня по 14 липня 26. Жодна армія світу не витримує зміни цивільного керівництва кожні півроку без втрат для планування закупівель і міжнародних домовленостей. Ну, уявіть, це ж це дуже маленький період для того, щоб ну тільки ввійти в цю посаду. Я навіть не уявляю, там які це обов'язки, скільки це там якихось, не знаю, нарад, розмов і всього іншого. Тобто ти тільки увійшов у цю систему, почав працювати, почав щось дізнаватися і кажуть: "Ні, наступний". Ну, це реально підець. При тому, що президента, значить, міняти не можна, бо війна, а міністра оборони можна хоч кожен день. І це при тому, що за сука яйцелюба Єго по 17 грн. Він тримався ледь не до останнього. Я про Резникова, якщо що. І ще один факт, який треба теж тримати в голові до кінця тексту. Станом на момент відставки голосів за призначення Клименка у Раді не було. Навіть більше, за словами Железняка, Клименко сам не дуже горів бажанням обіймати цю посаду. Тобто людину зняли, не маючи навіть ні згоди наступника, ні голосів на нього, ні навіть внесеного якогось подання. Тобто навіть мож і ідеї немає, кого поставити, типу, та [ __ ] хтось буде там, [ __ ]. І щоб зрозуміти, чому так сталося, нам треба трошки зрозуміти, кого саме зняли. Бо я підозрюю, що не всі знають, хто такий Федоров. Зараз я скажу, як його по батькові. Ви скажете, що хлопець непростий. Але простий хлопець. Михайло Альбертович Федоров народився 21 січня 91-го року, за сім місяців до проголошення незалежності, у Василівці, промислово-аграрному містечку на 12-15 000 мешканців Запорізької області. Мати працювала начальницею відділу фінансів в районній адміністрації, а про батька публічно відомо небагато, крім одного трагічного факту. Коли в 22-му році Василівку окупували російські війська, він залишився там і пережив тяжкий інсульт. Мати і бабуся, за розповідями самого Федорова, встигли виїхати за день до 24 лютого. Евакуація решти родини перетворилася, за його словами, на справжню спецоперацію. Василівка досі під окуп...

такий хитрий маркетинг, щоб продати нам нового президента? Ну, з серіалом вже получилося. А мене звати Орес Морій. І якщо ви так само, як я, любите цікаві та незвичні історії, культи, секти різних фріків та злочинців, а також просто цікаві історії

чи цікавитесь українською політикою, то підпишіться на цей канал і поставте нагадування, бо відео я випускаю мінімум тричі на тиждень. А тепер беріть собі крученики з грибами і погнали. Отже, четвер липня 26го року, Київ близько полудня. В залі заставленими камерами до

журналістів виходить чоловік в темній футболці і джинсах. За його спиною слайди презентації з підкресленою особистою назвою Наша з вами історія. До вчорашнього вечора Михайло Федоров був міністром оборони країни, ну, до 16-го, яка воює вже п'ятий рік. Сьогодні він

людина, яку президент напередодні викреслив зі складу нового уряду. Федоров починає говорити. Говорить десь півтори години, спокійно і час від часу навіть жартує. Це був, ну, такий крутий публічний виступ насправді українського посадовця. один з таких найвизначніших, ну не найвизначніших, окей, з один з

цікавих і таких, хто багато кому він зрезонував за останній період. Окей. В ті самі хвилини за кілька кілометрів звідти в сесійній залі Верховної Ради 289 народних депутатів голосують за призначення прем'єр-міністром Сергія Корецького, екчільника Нафтогазу. Уряд, в якому не буде Федорова, буквально

народжується паралельно з його прощальним словом. Але подання на двох ключових міністрів, міністра оборони і закордонних справ до Ради так і не надходить. Країна в стані війни іде на парламентські канікули до 18 серпня - це цілий місяць без призначеного міністра

оборони. Ну, якби вам це розказали без офіційних новин, ви би в це не повірили.

Ну, бо це якийсь сюр. А ще за кількасот метрів на площі Івана Франка біля офісу президента стоять люди з картонками. За оцінкою Київінent, одна чи 2 000, серед яких військові і ветерани, хтось скандує сильський goй, хтось тримає плакати

Вереніть, Федорова. І насправді, мені здається, сьогодні та і далі кількість людей, які будуть виходити на цей пікет, ставатиме все більше. Федорова хочуть повернути в Міністерство оборони, а Сирського в скелю. Оцей картонковий протест повторюється ще раз так само, як

влітку 25-го, рік назад, коли вулиця змусила владу відкотити наступ на НАБУ ІАП. Тільки тепер вже вулиця вийшла не за антикорупційні органи, вона вийшла за міністра оборони. Але якщо подивитися більш обширно, люди вийшли за те, щоб їм не впарвали всяку хуйню, щоб типу, не

знаю, щоб президент не робив щось без пояснення, щоб доказати все-таки, що влада в Україні належить народу. І от вам перша загадка. Країна, що воює, звільняє міністра, якому, за даними опитувань, довіряє половина громадян, більше, ніж будь-якому в уряді. Міністр,

за якого публічно заступаються командири, волонтери і навіть один чинний генерал. Міністр, який за півроку встиг вимкнути росіянам старлінг і збити ціну на артилерійські снаряди. І при цьому ніхто, включно з самим президентом, не може дати зрозумілого пояснення, чому його звільняють.

Пояснень натомість є щонайменше шість. Вони не виключають одне одного. Вони можуть типу нашаровуватися. Я спробую сьогодні розкопати їх всіх від офіційної версії до конспірології, знаєте, від лондонських, від того, що пишуть закордонні ЗМІ до анонімних Telegram-каналів.

А також подивимося на брифінг і навіть поговоримо про полк Скеля, де мобілізованих тримали в ямі і розстрілювали втікачів. Да, це все теж певним чином пов'язано. Але спочатку просто факти. Значить, формально все вклалося в 5 днів. 12 липня Зеленський

анонсує оновлення уряду, таку розмиту формулу, за якою в українській політиці традиційно роблять, ну, е, хтось каже, що це просто переставляють е-е ну ви знаєте, кого в борделі. Е, хтось каже, що насправді, ну, там ховається щось більше, ніж просто ротація другорядних

міністрів. Далі, 14 липня, Верховна Рада відправляє відставку уряд Юлії Свереденко. Всі міністри автоматично стають виконувати виконувачами обов'язків. Свереденко пропрацювала прем'єркою рік і за даними медіа їй пропонують посольство у Вашингтоні. І станом на цей день вона ще не дала

згоди. Можливо це так і не буде. Головна інтрига тижня. Ніхто стане прем'єром, тому що Корецького вже узгодили, а чи залишається в уряді Федоров. Ввечері 15 липня Зеленський приходить на засідання фракції Слуга народу і за переказами присутніх депутатів йому було дуже важко

вести цю розмову. Тобто він хвилин 10 вибирав слова і потім каже: "Федорова в новому уряді не буде". На посаду міністра оборони він запропонує міністра внутрішніх справ Ігоря Клименко. причин за витоками з фракції дві. Нерозв'язаний конфлікт Федорова з сирським

головнокомандувачем і закупівлі озброєння, які нібито здійснювалися в розріз із побажаннями армії. Додатковим пунктом звучить провал реформи ТЦК. І того ж вечора Федоров підтверджує ее відхід одним реченням в телеграмі. Так, це була велика честь служити українському народу на посаді міністра

оборони. 16 липня - це те, що я описав на початку. брифінг, голосування за Корецького, протести практично у всіх містах України. До речі, напишіть, в якому місті виходили. Якщо виходили, сподіваюсь, що виходили, якщо ви знаходитесь в Україні. А ввечері вже на

спільній прес-конференції з британським прем'єром Кіром Стармером Зеленський каже свою публічну версію: "Я дуже хотів би єдності. Сторони її не знайшли". І додає ще, що в нас в такій ситуації вихід один: або одна сторона, або інша, бо без мене вони типа не сідають за

стіл. І тепер зараз покажу рамку, в якій видно цю всю систему. Федоров став третім міністром оборони України за трохи більше ніж рік. Уявляєте? За рік.

Рустем Умеров, потім Денис Шмигаль близько п'яти місяців і потім Федоров рівно шість з 14 січня по 14 липня 26.

Жодна армія світу не витримує зміни цивільного керівництва кожні півроку без втрат для планування закупівель і міжнародних домовленостей. Ну, уявіть, це ж це дуже маленький період для того, щоб ну тільки ввійти в цю посаду. Я навіть не не уявляю там які це

обов'язки, скільки це там якихось, не знаю, нарад, розмов і всього іншого. Тобто ти тільки увійшов це в цю систему, почав працювати, почав щось дізнаватися і кажуть: "Ні, наступний". Ну це реально підець. При тому, що президента, значить, міняти не можна, бо війна, а

міністра оборони можна хоть кожен день. І це при тому, що за сука яйцелюба єго по 17 грн. Він тримався ледь не до останнього. Я про Резникова, якщо що. І ще один факт, який треба теж тримати в голові до кінця тексту. Стану на момент

відставки голосів за призначення Клименка у Раді не було. Навіть більше, за словами Железняка, Клименко сам не дуже горів бажанням обіймати цю посаду.

Тобто людину зняли, не маючи навіть ні згоди наступника, ні голосів на нього, ні навіть внесеного якогось подання.

Тобто навіть мож і ідеї немає кого поставити, типа, та [ __ ] хтось буде там, [ __ ] І щоб зрозуміти, чому так сталося, нам треба трошки зрозуміти, кого саме зняли. Бо я підозрюю, що не всі знають, хто такий Федоров. Зараз я

скажу, як його по батькові. Ви скажете, що хлопець непростий. Але простий хлопець Михайло Альбертович Федоров народився 21 січня 91-го року, за с місяців до проголошення незалежності у Василівці, промислово-аграрному містечку на 12 тире15 000 мешканців Запорізькій області. Мати працювала начальницею

відділу фінансів в районній адміністрації, а про батька публічно відомо небагато, крім одного трагічного факту. Коли в 22-му році Василівку окупували російські війська, він залишився там і пережив тяжкий інсульт.

Мати і бабуся за розповідями самого Федорова встигли виїхати за день до 24 лютого. Евакуація решти родини перетворилася, за його словами, на справжню спецоперацію. Василівка досі під окупацією, а Запоріжжя, де Федоров провів юність, щодня потерпає від російських ударів. Школям Федоров

допомагав учителям оцифровувати навчальні матеріали, а справжні гроші - це вигравав віртуальну валюту в онлайн-іграх і продавав її за реальні гривні в комп'ютерних клубах. У 2009-2014, ну, з 9 по 14-й, Федоро навчався в Запорізькому національному університеті на факультеті соціології та управління,

а не на IT, як можна було би очікувати. Він ніколи не був програмістом, а студентські роки - це суцільна гіперактивність. У 12-му обирають студентським мером Запоріжжя в межах проекту Студреспубліка. І також він засновує молодіжний рух актив Z. Зараз

звучить підозріло, але хай буде цей Z про Зеленського. І робить соціальні проекти. Також в 2014 перша провальна спроба зайти в політику 166-те місце в списку лібертарянської партії 510, яка нікуди не проходить. Далі SMM-студія Digital агентство, засноване в Запоріжжі

в 13-му. Близько 40 працівників. Реклама Facebook Instagram збільшення продажів, власна конференція Facebook marкетинг конф, постійні виступи на IT-івентах, а головне один клієнт, який змінив все- квартал-центр Володимира Зеленського. Саме через рекламні кампанії для кварталу провінційний смник познайомився з майбутнім президентом. За

словами самого Федорова, він приєднався до команди приблизно за тиждень, до того, як Зеленський оголосив про висування. В грудні 2018 27річний Федоров очолює digitл напрямок компанії.

Таргетована реклама в соцмережах і месенджерах. Образ зпрезидент. Що ж за співпадіння з цим з, да? Тоді це молодий символ змін, робота з телеграмом, який стане головним полем інформаційної війни. І частково можна сказати, що компанія Зеленського 19-го перша в українській історії виграна, ну,

за допомогою діджіталізації. Архітектором цієї перемоги став Федоров. Далі стрімкий ліфт. Позаштатний радник президента з цифровізації. Шосте місце в списку Слуги народу. Мандат нардепа. І вже 29 серпня 19-го крісло віце-прем'єра міністр цифрової трансформації. В 28 років наймолодший міністр в історії

незалежної України. І наступні 6,5 років Федоро будував те, що сам назвав державою в смартфоні. Головний продукт дія, застосунок і портал. Цифрові документи держпослуги.

Там звітували в 25-му 22,7 млн користувачів. Навколо ціла екосистема. Податковий режим дія Сіті для IT, ковід-сертифікати є підтримка. Дія цифрова освіта, онлайн-шлюби, воєнні облігації, AI assistent. Короче, дію зробили Open source і її модель почали експортувати іншим державам, а сам

Федеров попав у Forbes 30 до30. Ійм 100 Next, де про нього написали як що діяти в нього в ДНК, справжній українець. Ну і його стиль управління журналісти описували однаково, що в 20-му, що що зараз. Міністерство як стартап, продуктовий підхід, метрики, молода

зумерська команда, типу чорна футболка чи худі і все це на тлі радянських дерев'яних меблів, якихось там рудиментів урядового кварталу.

Український Стів Джобс. Але в біографії головного реформатора є трошечки тіней. І перша - це фраза, сказана в листопаді 19-го в інтерв'ю LB.UA. Він сказав, що він думає, що роль кібербезпеки трохи перебільшена. По факту назвати якісь реальні кейси кіберзагроз мало хто може.

І ця цитата, цитата, переслідувала його всі наступні роки і мала на це підстави, тому що в травні 20-го Telegram бот продавав базу персональних даних українців обсягом 900 ГБ, включно нібито з 26 млн записів про водійські посвідчення. І Федоров тоді заявив, що

зв'язку з дією неможливий навіть теоретично. Потім в січні 22-го на хакерському форумі RID Forums виставили на продаж базу з назвою Ukrainian Leak 22 DIIA Goovua за 15 000 $. Мінцифри назвали це провокацією та продовженням гібридної війни. У 24-му Мінью США

висунув обвинувачення росіянину за атаку Вайс Pergate Vpergate на українські урядові системи, зокрема дію. Але, ну, обвинувачення не є доказом реального витоку. І у вересні 25-го історія повторилася з файлом Дія users.

2025 ЗІП на 20 млн записів, який Мінцифри називало сумішю старих витоків. Позиція Міністерства завжди була однаково, що Дія технічно нічого не зберігає. Вона тільки шлюз, який підтягує дані з реєстрів в момент запису. Позиція незалежних експертів трошечки інша. Публічного forнзик

підтвердження витоку саме з дії справді немає, але немає оприлюднених аудитів безпеки. А сам існування єдиного шлюзу до всіх державних реєстрів - це ризик, який ніхто незалежно не оцінював. Єгор Аушев, український підприємець в сфері кібербезпеки і співзасновник компанії СА

Cyberitк казав наступне, що при створенні дії акцент був на швидкому запуску, а не на Secure by Design. І звідси ще одна лінія критики Федорова, яка потім дожене і в Міноборони. Закид в цифровій показусі, що пріоритет презентації над реально

працюючою системою. Тим не менше, 24 лютого 22го року перетворило міністра цифровізації на міністра технологічної війни. В перші ж дні ITрмія з десятків тисяч волонтерів публічні звернення з до глобальних техгантів з вимогою піти з Росії. Легендарний твіт до Ілона Маска.

Про нього ми ще окремо зараз поговоримо. Фандрейніва платформа United24. Згодом армія дронів, кластер оборонних інновацій BрейO, система бойових балів є бали. Ну, чесно, тут з назвою ть поспішили, чесно кажучи. Ну, але вже як є. Риторика Федорова в ці роки була

така, що він хоче, щоб більше українських технологічних компаній допомагали вбивати росіян або там майбутнє за технологіями. І саме тому ми переможемо, бо керівництво Росії досі живе в XX столітті. що вони не помітили, що уряди мають ставати дедалі більше

схожими на техкомпанії, а не бути жорсткими, як танк. Ну, тут я не згоден. Ми вже всі поняли, що там не такі вже ічмобіки і в них теж є технології і вони теж, [ __ ] слідкують за розвитком і

дронів, і всьогов всього на світі. Типа просто, може, менше про це говорять або, ну, може, і хуйовіше це роблять, але точно так само не зупиняються. Ну і от в січні 26-го його з його філософією відправляють керувати найбільш консервативною інституцією України.

Приймаючи Міноборони, Федоров назвав масштаб лиха без ефімізмів, близько. І от разом з командою він представив стратегію з назвою в своєму стилі Airland economy. Закрити небо, стримати ворога на землі, виснажити російську економіку. Ще добавлю кілька штрихів, щоби вже зробити повний його образ, тому

що теж тут важливий є нюанс. Значить, він одружений з Анастасією. Вони познайомилися з студентами в Запоріжжі.

Вона вивчала іноземну філологію, а згодом заснувала бренд жіночого одягу Кавер. У 17-му в них народилася донька Марія. І декларації Федорова роками виглядали однаково і незвично для української політики. Скромна міністрська зарплата 1,3 млн за 25-й і дружина, яка заробляє в рази більше, 9

млн від підприємництва. Audi Q8, торгова марка SMM Studioіо. і жодного корупційного скандалу навколо особистих статків за с років при владі. Це рідкісний в політиці випадок, коли навіть опоненти, можна сказати, лізли не в кишені, якісь там приховані квартири записані на родичів, а ну реально ну

мало до чого могли дотися. І щоб зрозуміти лютий 26, треба повернутися в лютий 22-го. На третій день повномасштабного вторнення, 26 лютого, коли російські колони стояли під Києвом, а зв'язок падав, Федоров публікує твіт: "Ілон Маск, поки ти намагаєшся колонізувати Марс, Росія намагається

окупувати Україну. Надай нам станції Старлін". Тогож дня Маск відповів, що все, зараз активовуємо і ще більше терміналів поїде. І вже 28 лютого Федорів постив вантажівки з терміналами.

Пізніше президентка Space X Gen Шотвел розкрила ще закуліся, яке робить цю історію ще більш цікавою. Технічно все було готове заздалегідь. Компанія півтора місяці не могла отримати від України формальний дозвіл на роботу.

Вони твітнули Ілону і вони і ці ввімкнули. Це був ніби як їхній дозвіл, розумієте? Лист від міністра. Листом від міністра і дозволом став твіт. Виходить, що Федорів Федоров інтуїтивно зробив те, на що нездатна класична бюрократія.

Зробив пост в соцмережі юридично, ну, таким достатнім актом від держави. І так почались його чотирирічні, зовсім не безхмарні, але постійні стосунки з найнепередбачуванішою людиною світу, техіндустрії, а може просто світу. Ну, переважно в текстових повідомленнях. І от до 26-го року Старлінг став зброєю

обох сторін. Російські війська, накупивши терміналів через треті країни, використовували їх для координації підрозділів і, найгірше, для керування ударними дронами. Такий дрон не глушиться засобами реп. Він керується не радіоканалом, який можна забити, а супутниковим інтернетом. Перший ворожий шахет, керований через StarлLлінк,

пролетів над центром Києва, згодом над будівлею Міністерства оборони. Федоров писав, що такі дрони могли знищити все: і ППО, і Patріо, і F-16, і багато чого іншого. І далі його розповідь з брифінгу 16 липня, яка звучить як, ну, не знаю,

сцена з серіалу. В них була розмова з Ілоном Маском. Був 1%, що це вдасться зробити. І Ілон сказав: "Давай просто поговоримо по відео". Це була перша їхня розмова по відеозв'язку, бо завжди спілкувалися текстом. І той сказав: "Окей, я це зроблю". І поставили ще одну

умову, яка для України могла виглядати нездійсненною з погляду бюрократії. Офіційно зареєструвати всі термінали в країні і працювати з білими списками, коли сигнал отримують лише верифіковані пристрої. І ось тут інфраструктура держави в смартфоні, яку руками критикували за цифрову показуху,

виконала умову маска. За лічені дні цивільні реєстрували термінали через ЦНАПи, юрособи через дію, військові верифікувалися через свої канали. І за словами Федорова, SpaceX були в шоці від швидкості. Тобто заценіть хронологію.

Фактично тиждень 27-29 січня Федеро публічно повідомляє про спільну роботу зі Space X. 30 січня Маск відповідає, що радий допомогти. 1 лютого заявляє, що заходи дали результат. І вже 2-3 лютого МІ Міноборони запускає верифікацію, а 5 лютого тисячі російських терміналів перетворюється на

цел. У противника почалась справжня катастрофа. На багатьох ділянках були зупинені штурмові дії. Російські Z-канали тижнями скажилися на колапс зв'язку і відсутність альтернативи оцьому західному інтернету. Але ефект був невічним. Росіяни почали купувати сім-картки українських операторів, будувати інтернетмости якісь там,

платити жителям окупованих територій по 150-200 $ за реєстрацію сірих терміналів. І в березні бюро 1440 вивело на орбіту перші 16 супутників власної системи Рассвет, а на фронті з'явилися глушилки Волна купол Гарант вартістю 1,5 млн доларів за штуку. Тобто адаптації

продовжилися, але 5 місяців тактичної переваги і 400 км² - це той результат, який в оборонних відомствах можна було б робити роками і мільярдами бюджетів.

Федоров отримав це як, ну, фактично одним відеозвінком і однією державною такою IT-системою. Ще до відставки Федорова треба додати пару подій. Значить, восени 25-го Україну стурсанув Міндчгейт. Корупційний скандал.

Міндіч і схеми Енергоатомі двушки на Москву. Ви вже це все чули. Потім був Аліба Андрій Єрмак, який був в тих же плівках багаторічний глава офісу президента і, ну, нібито на думку багатьох, найвпливовішої людини країни після З. В травні 26-го Вищий

антикорупційний суд відправив Ярмака на два місяці до СІЗО з заставою 140 млн грн. [сопіння] Заставу зрештою внесли і Еремак пересів з кабінету на Банковий в офіс на сусідній Ольгинський. Журналісти там фіксували його зустрічі і жодні кадрові зміни цьому не заважали. До речі,

казали, що одразу після звільнення Федорова Ярмак зустрічався з Сирським. Напевно святкували свою перемогу. Далі офіс президента очолює Кирило Буданов, колишній керівник воєнної розвідки. Е, і Буданов мало цікавиться внутрішньою політикою, віддавши її на відкуп заступнику Олегу Татарову, людині, яку

антикорупційна спільнота роками називає головним неформальним куратором правоохоронної системи. Про Міндіча, про Плівки, про Алібаба Ярмака і про Татарова. В мене на каналі є чотири окремих відео. Будь ласка, гляньте, залишу посилання в описі. Але в цьому вакуумі, який лишив після себе, після

себе Єрмак, Українська правда ще в травні написала діагноз: "Всій українській владі залишилося три людини з чітко окресленою суб'єктністю: Арахамія, Федоров і Буданов. Арахамія - це голова фракції Слуга народу, після падіння Єрмака стрімко конвертував контроль над голосами в Раді у вплив на

формування уряду." Федоров пішов в Міноборону. Він ніби взяв довіру президента і суспільства в і спробував реформувати таку найскладнішу частину, не знаю, міністерства. Боданов лишився на Банковій. І от липнева перестановка уряду - це типу як тест, хто з них

залишиться сильнішим. І вийшло так, що Арахамія сформував свій уряд. Буданов зберіг свою позицію, бо особливо там до влади не ліз, а Федорова з влади прибрали. Це і пояснює від це не це не пояснює відставку саму по собі. Але

тепер давайте до версії. Їх є аж шість. І перед тим, як я озвучу, невеличка реклама спонсорства на моєму каналі.

Якщо не якщо, а коли ви станете спонсорами мого каналу, то ви одразу отримаєте доступ до всіх закритих спеціальних відео. Там їх вже 23 і кожен місяць виходить нове. Монтян, садгуру, різний крінч, дивина. Навіть є прогадалку ярмака Вероніку феншуй. є що

подивитися і коштує це символічну суму на монобазі це, до речі, ще досі 10 грн.

А оформити можна і на Ютубі, і на Патреоні також. Нагадаю, що відео відкривається саме на тій платформі, де ви вже оформляєте. Все, всі посилання будуть в описі. А ми йдемо до версії.

Почнемо з тієї, яку озвучила сама влада. Офіційне пояснення існує в двох редакціях: публічне і фракційне. І вони трошки розходяться. Значить, публічна редакція - це Зеленський на прес-конференції зі стармером 16 липня.

Каже: "Я хотів би єдності. Сторони її не знайшли. І в такій ситуації вихід або одна сторона, або інша, бо без нього вони тиіпа самі за стіл не сідають, а повинні працювати самі щоденно". В англомовній версії він додав, що я

просто показую, якщо сторони не можуть вирішити питання, його доведеться вирішувати. Мені жодних претензій до Федорова. По суті підкреслена якась рівнодаленість обіцянка, що Михайло залишатиметься в команді і навіть інтригуючи крапку ще не поставлено.

Фракційна редакція відома з витоків від депутатів, зокрема від Железняка і публікації РБК Україна та Української правди. Що от на зустрічі зі слугами ввечері 15 липня Зеленський назвав дві причини. Перша- комунікаційний колапс на верхівці оборонної вертикалі. що типу це

неправильно, коли такі люди в команді спілкуються тільки через нього, а не напряму. Тобто міністр оборони і головнокомандувач місяцями не розмовляли інакше, ніж через президента. Друге - це закупівлі. Федоров, за словами президента, купував озброєння, наприклад, артилерійські снаряди в розріз із побажаннями армії, тобто

всупереч заявкам Генштабу. І третім пунктом ішов порвал реформи ТЦК і мобілізації. Саме під цю задачу президент пояснював нову кандидатуру Клименка. Поліцейський, мовляв, зможе навести там лад. Ми знаємо, як вони наводять лад. У фракційній версії є дві деталі, які роблять її набагато

цікавішою за те, що типа не спрацювалися. Вперша, за даними Української правди, Зеленський визнав, що конфлікт міністра з Сирським ніяк не виходить вирішити, і сказав те, що фактично це підтверджує і підтверджує звинувачення самого Федоро, що в ідеалі треба міняти двох,

але одночасно він цього зробити не може. Тобто президент за переказами погодився з діагнозом і вирішив кейс не на користь того, хто діагноз поставив. Тобто, більше того, за даними РБК, він додав, що звільнення Сирського можливе згодом, коли настане слушний момент. Друге - це

аргумент, яким президент пояснював, чому в цій парі жертвувати треба саме міністром. За виток із фракції Зеленський сказав, що от якщо, наприклад, 23 вересня Путін оголосить загальну мобілізацію, всім буде вже не до жартів і цифрових реформ. Конкретна дата гіпотетичної російської

мобілізації, яка майже не попала в англомовні перекази - це, по суті, ядро головної логіки. В момент можливої ескалації країні типу потрібен головнокомандувач, якому довіряє президент, а не міністр, яким захоплюється громадськість. І от конфлікт справді існував і справді був

публічно підтверджений обома сторонами. Реформа ТЦК справді не зроблена, але я не впевнений, що це вина Федорова. Ну, ми про це ще пізніше теж поговоримо. А безперервність військового управління під час війни, ну, справді, може бути аргументом. Але це дуже тупо. Ну і

прикол в тому, що незважаючи на те, що вони там не спрацювалися, в України дійсно з'явилась перевага. Ну то хай би спілкувались дальше б через Зеленського, якщо на загальну картину це працює позитивно.

Якщо ві проблеми в конфлікті двох, то чого відповідальність поніс тільки один? І саме той, чию правоту президент за витоками приватно визнав. Якщо проблема в закупівлях в розріз з армією, чому жодного конкретного прикладу шкоди від цих закупівель так ніхто і не

оприлюднив? Натомість відомо про здешевлення снарядів. Може в цьому і проблема, що вони стали дешевшими? І якщо проблема в ТЦК, то так, як Федоров заявляв на брифінгу, ТЦК підпорядковується сухопутним військам.

Ці Генштабу, а Генштаб головкому. Тобто формально це зона відповідальності якраз сирського. Версія друга. Політичні ревнощі або помилка стати надто популярним. Це найпоширеніша неофіційна версія і єдине, яку опоненти влади озвучують прямим текстом. Фактична основа. Червневе опитування Київського міжнародного інституту соціології ее

зафіксувало у Федорова баланс довіри плю 29%. 50% довіряють, 21 не довіряють. Це третій показник в країні після мера Харкова Ігоря Терехова і самого Зеленського. І найдинамічніший, до речі, бо за кілька місяців довіра до Федоро стрибнула з 38 до 50%. А ще чимало

респондентів Федорова ще просто не знають, тобто стеля зростання ще не досягнута. Іншими словами, в липні 26-го в Україні був міністр, чия довіра росла швидше за всіх і вже дихала в спину президентськи. Далі свідчення. Ярослав Юрчишин з голосу сформулював для

Київінпендент загальний закон системи. Щойно хтось стає навіть помірно популярним, Зеленський починає бачити в ньому потенційного суперника. Тоді починається напруга. Його колега Железняк сказав, що вважає, що Федоров звільняють через політичні ревнощі Зеленського, що, ну, це дуже тупо і несправедливо по відношенню до Михайла.

Ну, і також кажуть, що Федор зробив помилку, ставши надто популярним. Він виглядає аж занадто ефективним і на додачу ще й не терпить корупцію. Але цікаво, що я бачив вирізку, що казав Портніков ще на початку діяльності Федоро, ну, коли він ставав міністром,

сказав, що, е, його одинаково звільнять. Або він буде працювати погано і його за це звільнять. Або він буде працювати добре і його звільнять за те, що він стає конкурентом Зеленського, бо працює дуже добре. Бачите, тут працює оце єбанутське єбануте, [ __ ] радянське

правило. Сірої, [ __ ] маси. Тобі треба бути, [ __ ] сірою, сука, масою, [ __ ] щоб ти би ти не виділявся і робив рівно стільки, скільки, [ __ ] скільки, типа, не знаю, там прийнятно чи нормально,

розумієте? Типа, вообще просто засовуйся в цю систему і працюй тихесенько собі. Оце найуспішніший міністр в Україні, [ __ ] портрет чиновника, [ __ ] І от після падіння Єрмака, за даними Української правди, Федоров був одним із головних кандидатів на посаду глави

офісу президента. І Зеленський не наважився, бо ця ідея, бо ідеї, які той приніс на співбесіду, були занадто радикальними. Він хотів перезавантажити ДБР, конкурс на генпрокурора, заміна всіх заступників офісі президента.

Натомість його відправили в Міноборони і в нього єдиного була візія війни. І як пише Українська правда, із розрахунком таким це робилося, що він там буде поводитись стриманіше. А вийшло так, що його відправили типа охолонути, а це стало справжнім вибухом. І ще є

контраргумент, що типу паралель з Залужним, що сценарій ідентичний. Популярний оборонний лідер, конфлікт, усунення, суспільний шок. Тобто вертикаль 6сть років налаштована не робити конкурентів президентові, щойно випустила ще одного. Зеленський звільнив Федорова і потенційно зробив його політиком.

Існує дзеркальна конспірологічна підверсія, яку переказує РБК, що нібито окремі медіа свідомо надували Федорова, щоби спровокувати його розрив із Зеленським і виштовхнути в опозицію.

Версія третя. Гроші. Аудит, поліграфи і перекрита кормушка. В західній редакції майже одноставно поставили в центр історії інше слово закупівлі. Хронологія наступна. Прийшовши в Міноборони в січні Федоров за перший місяць запустив аудит міністерства та армійських бригад. За його словами, переказаними за

економість, 13 липня аудит виявив перевитрат на приблизно 300 млрд грн. Залежно від курсу, це від 6 до 7 млрд доларів.

Розумієте? Далі заходи, які в українській оборонній бюрократії сприйняли як оголошення війни. Перевірки на поліграфі для чиновників Міноборони. Хто не проходив або відмовлявся, його звільняли.

Потім переведення частини закупівель на відкриті тендери, відмова автоматично погоджувати всі заявки Генштабу. І результат, який визнають навіть скептики, вартість 155 155 мм снаряда знизилась на 16%. На одному контракті за підрахунком Київпост - це понад 100 млн доларів економії. Я просто коли чую ці

цифри, я тупо охує. А ще я бачив на брифінгу, Федоров сам розповідав, що були машини, до яких потрібне було спеціальне кріплення для ребу. Здається, точно зараз не згадаю, але суть в іншому, що була лише одна компанія, яка робила це кріплення, типу автомобілі з

цим кріпленням, але це кріплення можна поставити на будь-яку іншу. І різниця в 7 000 на одній машині. Ви можете уявити собі просто 1000 таких машин і це вже 7 млн в одному місці, на одній деталі, нахуй прикидаєте? Financial Times

писали, що Федоров неодноразово блокував спроби спрямувати прибуткові закупівельні контракти на такі, куди треба компанії, що поставили конфлікт із впливовими фігурами в українському політичному та оборонномублішменті.

Порн посі повторила: "Міністр розлютив впливових людей, які прагнуть віддавати контракти обраним компаніям. І через це навколо міністра сформулювалася антифедорівська коаліція. Звільнення Федорова виглядає як покарання за високу довіру, результати та перекриті схеми на оборонних закупівлях. І в цій версії є і

медійний вимір, який сам Федорів зробив публічним на брифінгу. Найдивніший епізод. 5 червня великий Telegram-канал Труха анонсував розслідування корупції в дронових угодах, які контролює міністр.

Розслідування не вийшло, але анонс розійшовся і працював. Тобто зброєю став навіть не компромат, а обіцянка компромату. Ще раз нагадаю, що трухак - це запавна.

Не дивіться труху, як і інші половину каналів типа реальної війни, Times of Ukraine і ще якась тамбота, які просто б про публікують про все, що за що заплатять. The Economist зафіксував цей епізод окремо, як приклад того, що кампанія проти міністра велася

інструментами, які не залишають відбитків через Telegram-канали. Федоров на брифінгу поставив свої запитання. Чому з моменту купівлі за мільярди гривень труха почала працювати тільки проти нього? Хто купив труху? Хто пише тези Гетьманцеву? Хто бореться за гральний бізнес? Гетьманцев рік займався

Федоровим. Голова фінансового комітету Данило Гетьманцев системно атакував команду Федорова ще з часів суперечок навколо регулювання азартних ігор і агентства Play City. І ці закиди публічно не коментував.

Але, звісно, що відставку міністра сприйняв як перемогу. Версія четверта. Технократ проти генералів. Це типу одна частина, яка займається дроновими екіпажами і IT-волонтерами, і інша частина, яка виросла з радянських військових училищ. З одного боку, 35-тирічний міністр без дня строкової

служби, соціолог, смник, який вірить в типу діджіталізацію, західну модель децентралізованого управління, де командир на місці ухвалює рішення сам, а система вимірює результат, а не лояльність. З іншого боку, 60-тирічний головнокомандувач Олександр Сирський, випускник Московського вищого загальновійськового командного училища 86го року, носій централізованої штабної

культури, якого молодші командири роками критикують за мікроменеджмент і виснажливі м'ясні утримання позиції. Київ Індипендент описував їхній конфлікт саме в цих термінах, що це як зіткнення різних операційних систем, навіть, а не характерів. Федоров приніс в Міноборони не лише тендери, він приніс єресть.

Спроба перевести військове планування на алгоритми і математичні моделі замість ручного управління. Вимога до Генштабу: пояснювати заявки даними, базове забезпечення бригад дронами за формулою, а не за лояльністю. І для Генштабівської культури, де розподіл ресурсів це і є влада, кожен з цих кроків був замахом на

суверенітет. Заекономіст описав воєнну раду початку липня, на якій генерали публічно атакували міністра за закупівлі ракет і боєприпасів, а реформий команди назвали піар переупаковкою. Наскільки нерівними були вагові категорії в апаратній боротьбі, найкраще показує цитата, яку The Economс отримав від

високопоставленого джерела в українській розвідці ще до розв'язки. Йому їм сказали, що Сирський досвідчений, знає систему набагато краще за Мішу і перехитрить його. І прогноз збувся з точністю до тижня. А символом цього став абсурду став Клименко. Коли з'явилася його кандидатура, мережею розлетілося

старе відео, де міністр внутрішніх справ демонструє журналістам ідеально заправлені ліжка в казармі. На тлі міністра, який вимикав росіянам супутники, кадри з інспекцією заправлених ліжок виглядали як меми. Ну ще також нагадаю, що він казав, що поліцейські не створені для війни. Це

зовсім інша структура. і цей для війни створені зовсім інші люди, розумієте? Хоча командир корпусу Азов Денис Прокопенко наприклад кандидатуру Клименка підтримав публічно.

Далі версія п'ята, апаратна. Перший уряд Арахамії. І логіка така. Після падіння Єрмака головним бенефіціаром перерозподілу влади став Арахамія.

Контроль над фракцією в умовах, коли кожне голосування дається важко, зробив його незамінним. І він конвертував незамінність у кадри. За даними РБК України, саме Арахамія продавив низку кандидатур нового уряду і отримав плюс одного міністра, Міністерство ветеранів під Віталія Кіма. І за даними телеграфу

з посиланнями на нардепа Олега Дунду, при внесенні Клименка президент вагався і саме Арахамія наполягав. А в Арахамії з Федором давня історія. Ще це ще з часів суперечок навколо краї ігрального бізнесу, з конфлікту навколо агентства Play Сіті, які вивели з Мінцифри, їхні

команди перебували в стані позиційної війни. Публічні атаки Гетьманцева, близький до Арахамії, на людей Федорова, були її видомої частини. І в липні ця війна закінчилася капітуляцією однієї зі сторін. РБК додає, що до цієї картини останній штрих - це призначення

Клименка. Це ніби як фінальна перемога старих генералів. Версія шоста. мобілізаційна. Клименко, як людина, яка наведе лад ТЦК. І це остання версія, яка єдина дивиться не назад, що зробив Федорів не так, а ніби як вперед. Навіщо нам Клименка? І джерело сама Банкова і

типу що Зеленський хоче покращити ситуацію з мобілізацією руками поліцейського. Логіка ніби проста: мобілізація провалюється. ТЦК головний генератор суспільної ненависті, а Клименко багаторічний керівник Нацполіції з вертикаллю до кожного райвідділу із заступником Вигівським, який залишається на МВС, хто як не він,

наведе лад. До речі, Вигівський теж потужний менеджер, там бігуси ціле розслідування мають про нього.

наприклад, сестри, вчительки, яка майже все життя працювала в сільській школі, раптом бац і стала співвласницею масштабного паливного бізнесу, який торгував з фігурантами кримінальних проваджень Нацполіції, яку очолював той Жевигівський.

Цікаво, правда? А ще в нього є теща, яка регулярно підганяла йому нові автівки. І подруга, яка нібито здавала йому будинок під Києвом, щоправда сама навіть не в курсі була, де той будинок розташований і скільки в ньому квадратних метрів. Але

в цих призначеннях є ще більша іронія. За даними РБК, перший план реформи мобілізації, який Федоро приніс президенту ще взимку, передбачав саме передачу функцій оповіщення і доставки поліції в структурі Клименка. Зеленський цей план забракував і тепер під цю ідею

типа міняють цього цілого міністра. Ну це бред. Іронія друга. Сам Клименко не хоче обіймати цю посаду і подання президент так і не вніс. Тобто мобілізаційна версія пояснює призначення, якого не сталося, а може і не станеться.

І іронія з брифінгу самого Федорова, що він шість місяців не відповідав на хейт мобілізації, щоб не допустити ситуації, яка виникла сьогодні, до якої фактично довів Головком. Кому підпорядковується ТЦК? Сухопутнім військам. А кому підпорядковуються сухопутні війська?

Генеральному штабу. Тобто це зона відповідальності головкома Сильського. Формально він має рацію. Звинувачувати міністра в провалі структури, яка перебуває в вертикалі головнокомандувача. Ну, це теж це якийсь нонсенс.

Альтернатива, яку пропонував Федоров, звучала як маніфест. Українцям не треба зверху людина з дубінкою, яка буде пхати на першу лінію 10-15 днів під дронами.

Їм потрібна повага, нормальні контракти, терміни служби, можливість переведення, нормальні лідери. Потрібен новий суспільний договір. Довіра, відповідальність, прозорі правила. До цих слів вже навіть Стерненко доєднується. Він сказав, що типу, ну, хто захоче йти в армію, де людей кидають одразу, незрозуміло куди, кидають в цю

скелю і потім вони помирають за два тижні. Що ці люди, це зі слів Стерненка, що ці люди потім будуть розповідати своїм родичам про про свого там батька, про свого там, не знаю, сина, про свого чоловіка, типа, як з ним поступили.

Тобто, чи захочуть їхні друзі і знайомі е іти добровольцями? Ну, я сумніваюсь. Але скептики, ну, до Федорова мають право на запитання. За 6 ість місяців його роботи цього нового договору не з не з'явилося. Хейт мобілізації та зловживання е-е сторони ТЦК - це не

медійна вигадка і не ІПСО, на жаль. Але, ну, я розказував, що це ніби як і не його відповідальність була, хоча на нього її поклали. Ну, і так само ті ж самі скептики і в чудодійну версію Клименка навести влад не вірять. І оця

мобілізаційна версія ніби найзручніша для влади, бо переводить розмову типу в майбутнє, але найслабша, бо будівельника для неї так і не знайшли. А ще окремо є скеля, раз вже заговорили про мобілізацію. Історія 425го окремо штурмового полку Скеля. Це найбільше

штурмове формування ее Збройних сил України і ймовірно найдивніше з погляду військової бюрократії. Створений в 22-му як добровольча група. Він виріс у структуру, яка за оцінкою військової омбутсменки Ольги Решетилової фактично відповідає дивізії, проте управляється штатом полку. Управляти такою кількістю

особового складу штатом полку просто нереально. В англомовних медіа фігурує цифра 13 000 людей. Полк не входить до жодного корпусу і підпорядковується безпосередньо вищому командуванню. Тобто в армії його неофіційно називають полком Сирського. Бойовий шлях реальний і важкий. Ізюм, Соледар, Бахмут, Авдіївка,

Вугледар, Покровськ. 10 героїв України. Командир 37річний підполковник Юрій Гаркавий, герой України. Позивний Скала, голівудський актор, здається, навіть записував йому відеозвернення. Медійно полк розкручували як вітрину штурмових військ, але тривожні сигнали були задовго до вибуху. От нещодавно, ну, вибуху медійного. На скелю припадало

5,1% всіх звернень військовослужбовців до офісу військового омбутсмена. Найбільша частка серед підрозділів країни. Ще в 25-му омбутсмен разом із ВСП виявили групу інструкторів, які організовували знущання на полігонах. Їх усунули, але результатів розслідувань ніхто і не побачив. В квітні 26-го

радник міністра оборони вже Сергій Сириненко публічно звинуватив командування полку в м'ясному штурмі бронеколоною під Покровськом. В травні суспільне писало про п'ятьох мобілізованих з Прикарпаття, які померли за лічені дні чи тижні після мобілізації. А продюсер Sky News Асад Сафаров згодом розповів, що ще в березні

25-го невідомий впритул випустив 12 куль в броньоване авто його знімальної групи біля командного пункту Скелі. І ні командир полку, ні Генштаб ніяк на це не відреагували. 23 червня 26го Бабель, журналістка Катерина Лихогляд і редакторка Катерина Коберник опублікували розслідування. зібрана зі

свідчень понад 30 людей, щонайменше 26 небойових смертей новобранців в навчальних структурах полку за півроку.

Здебільшого людей, які не прослужили навіть місяця. Офіційні причини: пневмонія, серцево-судинні хвороби. Свідки описали систему. Там є курк, розподільчий пункт на 1000 з лишком людей без вікон, яма - це карцер, де тримали по шість-сім осіб одночасно.

Позбавляли їх води на півтори доби. І люди навіть пили з калюж, розумієте? Конвоювання під автоматами, навіть до туалету, травми від побиття, оформлені як мінно-вибухові, периметри полігонів, заміновані розтяжками з гранатами.

І Центральний герой першої частини, 35-тирічний Олександр Семенов, який дістався лікарні Кропивницького з розбитою головою, розповів про катування, зокрема прив'язування до квадроцикла і щонайменше дев'ять суїцидів. А за кілька днів він помер.

Офіційно пневмонія. До 7 липня редакція довела кількість задокументованих смертей до 31, а 15 липня, в день, коли вирішувалася доля Федорова, слідство інфоблікувало другу частину, три історії розправ над тими, хто тікав у СЗЧ. Найстрашніша - це смерть 30-тирічного Олександра Завалова.

20 травня в центрі села Олександрівка на Кіровоградщині військовослужбовець скелі Максим Черевань раніше раніше двічі судимий за крадіжки випустив чотири кулі штурмової гвинтівки спину чоловіку, який спробував втекти від конвою біля ЦНАПу одна з них перебила тазову артерію.

Хлопець стік кров'ю залічені хвилини. Мати загиблого поставила ну жорстоке питання насправді, в якого ніхто їй не дав відповідь. Якщо він тікав, то посадіть. Нащо ви його застрелили? Ну, ДБР відкрило провадження за статтею про перевищення влади з тяжкими наслідками.

Цьому череваню оголосили підозру в умо в умисному вбивстві і арештували. Командира полігону Євгена Гаркушу затримали за побиття капелана і підполковника, а сержант Анатолій Кучер визнав у суді побиття мобілізованого з дев'ятьма зламаними ребрами. Командира полку Гарка відсторонили. Сирський 30

червня назвав це ганебну історію і водночас застеріг від істерії навколо полку з бойовими заслугами. І Зеленський 10 липня анонсував необхідну трансформацію штурмових військ, передусім у ставленні до людей. Але щось мені підказує, що він вже давно про це знає і не збирається нічого там міняти.

І ось тут ця кримінальна історія стає політичною. Розслідування системно називало скелю полком Сирського. І кожна публікація била по репутації головнокомандувача рівно в ті тижні, коли вирішувалося, кого з двох його чи міністра залишить президент. Апаратна логіка зробила миттєвий висновок. Це не

журналістика, це операція. Береза та Корчинський писали, що це Федоров замовив атаку насильського через свої медійні ресурси. Федоров на брифінгу відповідав, що постійна брехня стосувалася його, що він типу замовник розслідування про скелю. Це не він створив скелю. та інші підрозділи і не

відповідальність за те, що там відбувається. Ну, по факту це і так і є, тому що ті факти, які відбулися, ну, вони ж відбулися, але тиск на журналістів був не гіпотетичним, а задокументованим. Боєць з полку з позивним Киянин записав відео з образами

і прихованими погрозами на адресу журналістки Лихогляд, назвавши розслідування замовним. Медіарух вимагав розслідування погрози. Коберник і Лихогляд навіть найняли охоло охорону. 7 липня ДБР провело обшуки у співвласника Бабеля Олексія Бабенка. Він також ще і власник компанії по виробництву дронів.

І це називали таким собі тиском на медіа, зауваживши, що обшуками обшукам передувала кампанія анонімних каналів, які подали розслідування Бабеля як замовний матеріал. Але, до слова, сам Бабенко публічно не пов'язував обшуки з розслідуванням. Паралельно суд заборонив слідству інфоблікувати матеріал про

брата директора ДБР. Це, ну, в якійсь іншій країні, крім Росії, якоїсь там, не знаю Африки.

Це стало би окремим скандалом. І воно, до речі, потрошки набирає обо оборот, тому що в цей момент, коли я писав, я писав це вчора, 17-го числа, незалежні українські медіа все ж таки об'єдналися для публікації цього розслідування, яке їм заборонили судом. Ви б уявляєте собі

це? Тому підтримайте їх обов'язково. Я це розслідування теж залишу в описі. Тому тепер чи була скеля причиною відставки Федорова? Формально ні, бо в жодній версії, включно з офіційної, вона не фігурує як підстава. Але саме Скеля зробила конфлікт міністра з головкомом

таким більш публічним, непримиренним і ніби як символічно зарядженим. І вже після червня ставало питання не як їм спрацюватися, а чия армія всередині переможе. І от про брифінг. Значить, Федоро вийшов до журналістів, почав з фрази, що здається прийшов час

поговорити з українцями, як з дорослими, що є проблеми, які треба вирішити і їх неможливо замовчувати. Презентацію Наша з вами історія, він вже так жартував, бачили тільки три людини, що він президент і дизайнер.

Звіт. Ключова теза була така, що всі заслуги, які ми маємо, він би не зробив, якби не був в команді з президентом. А далі були список проблем. Він показав слайд зі системними проблемами армії поі іменно із прикладами. Теж, напевно,

окремо залишу посилання. Ви собі там переглянете. За його словами, сили оборони досі воюють на тактичному рівні, тоді як Росія планує оперативну глибину.

Корпусна система не запрацювала. Про деякі корпуси стверджува невідомо навіть скільки в них бригад і що там відбувається. А бригади не можуть порахувати власні батальйони, які довільно виривають з одного з'єднання, кидають в інше. Ніхто ні за що не відповідає. Завжди винен хтось інший і

завжди буде розслідування. Постачання за його описом лишається ручним і залежить від лояльності. Простий проект про базове забезпечення бригад дронами узгоджували чотири місяці.

Найризикованіший пункт про те, що тих, хто розвивається, система ізолює і цькує. Він проінстролював це живою людиною, генералом Драпатим із його трьома доганами. І потім ще пожартував, що після цього виступу йому, ймовірно оголосять четверту. Завершував перелік пункт про культуру брехні, яку наполягав

Федоров, треба викорінити. Резюме поверталося бумерангом до офіційної версії його ж відставки, що проблема мобілізації неможливо розв'язати, не розв'язавши всього переліченого.

також сказав про Сирського, наголосив, що ніколи не ставив умови або він, або Сирський. І коли президент вирішив не міняти головкома, він погодився і пообіцяв вчитися з ним працювати. Але далі, за його словами, почалося певне блокування всіх ініціатив міністерства.

Сирський, казав Федоров, не готовий відкрито говорити про проблеми в очі. Натомість плете собі інтриги, вбачає в критиці замовні компанії і зрештою сам поставив ультиматум. Замість того, щоб шукати, як асиметрично перемогти Росію, головком за формулюванням міністра придумав, як розколоти країну. При цьому

Федоров демонстративно віддав належне його заслугам 22-го, обороні Києва, Харківській, Херсонській операціям, але наполягав, що війна відтоді змінилася.

Дрон перебудовує свою архітектуру кілька разів на рік, тому мусить змінюватися і система управління. Причиною конфлікту він назвав не его гоголовкома, а щось інше. але не уточнив, що саме, констатувавши гору непідписаних документів, що за півроку Міноборони не змогло навіть власну орструктуру

змінити, бо Генштабу якась там назва не подобалася. Також згадав про пропозицію, від якої відмовився президент. Він розкрив головний секрет заколісся, що пропонував Зеленському кардинальне рішення замінити і Сирського, і начальника Генштабу Андрія Гнатова, бо іншого шляху перемогти асиметрично з

мінімальними втратами, на його переконання, немає. Армії потрібні інший менеджмент і лідерство, робота з айтішниками і з розумними людьми.

Президент відмовив. А сама розмова оце напередодні звільнення була, за словами Федорова, спокійною. той запропонував йому посаду радника або якось іншому лишитися в команді. Федоров відмовився.

Він сказав такі типа гучні слова, що посада міністра потрібна йому не заради посади, а щоб перемогти у війні. А як перемогти в такій конструкції, він не знає. Про самого Зеленського говорив без атаки, типу з лояльністю і з жалю, що

типу вони знайомі 7 років і президента він ніколи не підводив, як і президент його. Сторону Сирського вважає Зеленський справді ще не обрав.

Просто ще потрібен час. І ще тоже показова показова фраза, що правильні рішення в цій державі зазвичай ухвалюють після того, як переберуть всі неправильні. Про протести за вікном він сказав, що люди вийшли не за конкретного міністра, вони вийшли за себе, бо країна

перехопила ініціативу і тепер, ну, хоче якихось змін. І якби він надіється, що президент почує і виправить ситуацію після відставки. Він казав, що йому телефонували іноземні партнери, е, навіть тегіганти з Паланр. Е, в принципі, він відмовився, казав, що хоче

працювати, ну, в Україні. От. Але яке саме рішення ухвалене про його майбутнє, поки що неясно. І тут хочеться зафіксувати оцю безпрецедентність цього виступу. Цивільний міністр оборони, воюючої країни, публічно з трибуни звинуватив чинного головнокомандувача в інтригах і розколі країни і запропонував

його звільнити. Навіть Залужний в ті роки, перебуваючи в своєму праймі і будучи в глибшому конфлікті з Банковою, не дозволив собі нічого подібного. Ну, бо це або політичне самогубство, або народження нового політика, а може і то інше. Картонкові протести охопили майже

всі міста України. Серед них і військові, і ветерани, студенти. Одним словом, всі вийшли і продовжують свої протести ще досі. Я не знаю просто який день зараз виходить це відео, але думаю, що що вони не закінчилися. Люди хочуть повернути міністра оборони, а загалом і

повернути якусь ясність в тому, що відбувається в такий складний час. Ну і от станом на момент, коли пишеться цей текст, сьогодні в нас субота, 18 липня, ситуація виглядає наступною: Україна в стані війни не має призначеного міністра оборони і не матиме його до щонайменше

18 серпня. Рада пішла на перерву. Подання на Клименка президент не вніс, голосів під нього немає, а сам кандидат не дуже туди і рветься. Виконувач обов'язків керує відомством, яке щойно пережило публічну громадянську війну зі своїм Генштабом. Сирський залишився з

подякою президента і з фразою "Крапку ще не поставлено", яка висить над ним, як і над усіма всіма, не знаю, крім Зеленського, да? І за витоками з фракції Зеленський допускає його заміну, коли настане слушний момент. І зараз от там

пише, що типа багато дуже скарг від людей. Е-е, можливо він зробить це швидше, ну, якщо буде заміна. Федоров відмовився від посади радника, відмовився від пропозицій там палантр, як я і казав, і інших закордонних, е, не знаю, там, якихось компаній, і сказав,

що от рішення якесь там вже ухвалене, але яке саме не сказав. Ну, і те, що Зеленський ніби отримав ще одного потужного кандидата, конкурента на вибори. Один вже чекає в Лондоні, але мені здається, що трошечки його популярність спала. Інший тепер Федоров,

який тільки-тільки буде набирати набирати балів. Ну, загальна підтримка людей величезна. А ви що скажете? У вас яка версія? Чи ви просто сидите в шоці від того, що відбувається вже й не перший рік, до речі? Чи ви тільки недавно приєдналися до е цих до

зрадойотів? [сміх] Ой, [ __ ] Пишіть, що думаєте. Я думаю, що всім буде цікаво почитати і мені, і вам. А тим часом дякую, що додивились до кінця. Дякую за ваші лайки, підписки, коментарі. До речі, перевірте підписку, бо багато хто

забуває. А YouTube таким чином розуміє, що в мене класний контент і благословляє мене на великі перегляди. А я ж благословляю вас і особливо благословляю своїх спонсорів, які найрозумніші і найкрасивіші спонсори на всій планеті. І тепер прошу вашу підтримку на збір, де я

допомагаю друзям з drроate назбирати 200 000 на 20 дронів для першого батальйону безпілотних систем 117ї бригади Тре. А дроней самі ще їх і зроблять. Якщо захочете більше дізнатися, то залишу посилання в описі. А я відкриваю для них допоміжну банку і зроблю там знову ж

таки розіграш, як минулого разу три призи зі свого мерчу. Минулий раз всім сподобалося. буде одна футболка перше місце, кепка - друге місце і маска - третє. А кожний 50 грн - це окремий шанс на виграш. Тобто нам треба зібрати

всього лиш 30,000 грн і все, і ви отримаєте свої призи. Детальніше буде там за посиланням в описі. Знову ж таки, все. Дякую за перегляд. Пийте багато води, слідкуйте за ситуацією в країні і добраніч тим, хто слухає це відео перед

сном. Yeah.