Віктор Франкл. Найкраща лекція.

[Музика] Скажи життю так. Віктор Еміль Франкл. Постскриптум 1984 року у справі трагічного оптимізму. Цей розділ базується на лекції, яку я читав на третьому світовому конгресі з логотерапії в університеті Регенсбурга в Західній Німеччині в червні 1983 року. Примітка автора: присвячується пам'яті Едіт Вайскопф-Джеолон, чиї піонерські дослідження логотерапії у Сполучених Штатах розпочались ще у 1955 році і чий внесок у цю галузь є неоціненним. Насамперед запитаємо себе: що слід розуміти під поняттям трагічний оптимізм? Стисло кажучи, це означає, що людина є і залишається оптимістом, незважаючи на трагічну тріаду, як це називається в логотерапії, тріаду, яка складається з аспектів людського буття, що її можна означити так: перше — біль, друге — провина і третє — смерть. Цей розділ насправді присвячений питанню, чи можна попри це сказати життю так? Якщо поставити питання інакше: як життя може зберігати свій потенційний сенс, незважаючи на його трагічні аспекти? Зрештою, сказати життю так, надзвичайно, незважаючи ні на що, як звучить назва однієї з моїх книжок німецькою, передбачає, що життя потенційно сенсовне за будь-яких обставин, навіть найбільш нещасливих, і це, своєю чергою, дозволяє припустити здатність людини творчо обернути негативні аспекти життя на щось позитивне або конструктивне. Іншими словами, важливо якнайкраще використати будь-яку наявну ситуацію. Найкраще латинською називається optimum. Ось чому я кажу про трагічний оптимізм — оптимізм перед лицем трагедії із урахуванням людського потенціалу, який використаний у повні, завжди дозволяє, по-перше, перетворити страждання на досягнення людини і подвиг, перетворити почуття вини у можливість змінити себе найкраще і, по-третє, знайти у минущості людського життя стимул до відповідальних вчинків. Потрібно однак пам'ятати, що оптимізмом не можна керувати або замовити його. Людина не може навіть змусити себе бути перебільшеним оптимістом у супереч всім шансам, усім сподіванням. Те, що правдиво для надії, також про диве стосовно інших компонентів тріади, таких як віра і кохання, якими також не можна ані керувати, ані змусити. До них європейці вважають важливою ознакою американської культури наказ бути щасливим, але щастя не можна ставити за мету, воно має надходити слідом за чимось. Для щастя потрібна причина. Коли вона знайдена, людина стає щасливою автоматично. Як бачимо, людське буття не в гонитві за щастям, але радше в пошуку причин для нього, у тому числі остання, але не менш важлива, у реалізації потенційного сенсу, притаманного кожній наявній ситуації. Ця необхідність причин для щастя подібна до іншого специфічного людського явища — сміху. Якщо ви хочете розсмішити когось, то маєте дати йому привід розреготатися, наприклад, розповісти анекдот. Неможливо викликати сміх, переконуючи людину в його необхідності або наказуючи розсміятися. Це все одно, що переконати людину, яка позує перед об'єктивом фотоапарату, сказати "Чіз", щоб потім побачити на фото обличчя, застигле у штучній посмішці. У логотерапії така поведінка називається гіперінтенцією. Вона відіграє важливу роль у спричиненні сексуальних неврозів, як вригідність, так і імпотенція. Чим більше пацієнт замість того, щоб забутися, віддаючись, прямолінійно прагне оргазму, тобто сексуального задоволення, тим більше його гонитва за сексуальним задоволенням стає саморуйнівною. Насправді так званий принцип задоволення — це радше псування задоволення. Щойно людина знаходить сенс свого життя, вона не тільки стає щасливою, але й також здобуває здатність впоратись із стражданнями. А що відбувається, коли людина не знаходить сенсу життя? Це може мати фатальні наслідки. Пригадаємо, наприклад, що іноді відбувалось в екстремальних ситуаціях, наприклад у тюрмах для військовополонених або концентраційних таборах. Насамперед, як розповідали мені американські солдати, з'явилася поведінка, яку вони називали відмовництвом у концентраційних таборах — таку поведінку демонстрували люди, які одного ранку о 5-й відмовились підніматися і йти на роботу, а замість того залишилися в бараку лежачі на соломі, просякнуті сечею і калом. Ніщо, ані попередження, ані погрози не переконували їх змінити підхід. А потім відбувалося таке: вони витягали сигарету, заховану глибоко в кишені, і закурювали її. У цю мить ми знали, що протягом наступних 48 годин станемо свідками їхньої смерті. Щойно зникала орієнтація на сенс, його миттю витісняла прагнення негайного задоволення. Чи не нагадує це те, із чим ми стикаємося нині? Маю на увазі молодь, яка у світовому масштабі називає себе втраченим поколінням. Ті тільки сягають не по сигарету, а по наркотики. Насправді захоплення наркотиками — це один з аспектів більш масового феномена, а саме почуття беззмістовності життя, що виникає через фрустрацію наших екзистенціальних потреб, які, своєю чергою, стають універсальним явищем у нашому індустріальному суспільстві. Нині не тільки логотерапевти стверджують, що почуття беззмістовності відіграє все більшу роль в етіології неврозів. Як зазначив Ірвін Де Ялом із Стенфордського університету в екзистенційній психотерапії, із 40 пацієнтів, які звернулися за терапією в психіатричну лабораторію, 12 натеро, тобто 30%, мають головною проблемою сенс життя. Висновок і самооцінки, оцінки терапевтів та незалежних експертів за ме від палу альту ситуація відрізняється лише на 1%. Нещодавні дослідження показали, що 29% мешканців Відня нарікають на те, що їхнє життя позбавлене сенсу. Що стосується причин цього почуття беззмістовності, то можна сказати, хоча і спрощено, що люди мають достатньо для життя, але нічого заради чого варто жити. Вони мають засоби, але не мають сенсу. Хоча і засоби є не у всіх. Зокрема, я думаю про безліч людей, які сьогодні не мають роботи. 50 років тому я видав дорослі дослідження, присвячені специфічному виду депресії, яку я спостерігав у молодих пацієнтів, котрі потерпали від того, що я називаю неврозом безробіття, і я зумів показати, що ці неврози насправді виникають через подвійну оманливу ідентифікацію: безробіття асоціюється із непотрібністю, а непотрібність — із беззмістовістю життя. Внаслідок цього, щоразу коли мені вдавалося переконати пацієнта добровільно попрацювати в молодіжних організаціях, вечірніх школах для дорослих, державних бібліотеках і подібних установах, іншими словами, щойно вони могли заповнити вільний час неоплаченою, але сенсовною роботою, їхня депресія минала, хоча їхня економічна ситуація не покращувалась і почуття голоду не зникало. Правдою є те, що люди не живуть лише ради добробуту. Окрім неврозів безробіття, які викликає соціально-економічна ситуація людини, існують ще й інші види депресії, які можна простежити до тих психодинамічних або біохімічних зумовленостей, що можуть бути причиною їхнього виникнення. Відповідно, показанням є психотерапія і фармакологія. Однак розглядаючи почуття беззмістовності життя, ми не маємо випускати з поля зору, забувати те, що це по суті не патологія, це не ознака і не симптом неврозу, а, як би сказав, доказ людяності. Але хоча це почуття не виникає нічим патологічним, воно може спричиняти патологічні реакції. Іншими словами, воно є потенційно патогенним. Поглянемо лише на масовий невротичний синдром, такий розповсюджений серед молоді. Існує безліч емпіричних доказів, що три грані цього синдрому — депресія, агресія, наркозалежність — обумовлені тим, що в логотерапії називається екзистенційним вакуумом, відчуттям порожнечі та беззмістовності. Без слів зрозуміло, що далеко не кожен випадок депресії, зумовленої почуттям беззмістовності, а самогубство, до яких іноді веде депресія, не завжди є наслідком екзистенційного вакууму. Але навіть якщо кожен випадок самогубства стався не через почуття беззмістовності життя, цілком можливо, що імпульс особи накласти на себе руки можна було подолати, якби людина усвідомила, який сенс і мету, заради якої варто жити. Якщо таким чином сильна орієнтація на сенс відіграє вирішальну роль у попередженні самогубств, як щодо втручання у випадки, у яких існує ймовірність самогубства? Молодим лікарем я працював чотири роки у найбільшому державному шпиталі Австрії, відповідаючи за відділення з пацієнтами у стані важкої депресії. Більшість із них потрапили сюди після спроби самогубства. Якось я підрахував, що протягом цих чотирьох років обс...

вайскопф джеолон чиї піонерські дослідження логотерапії у Сполучених Штатах розпочались ще у 1955 році і чий внесок в цю галузь є неоцінним насамперед запитаємо себе Що слід розуміти під поняттям трагічний оптимізм стисло кажучи це означає що людина є і залишається оптимістом

незважаючи на трагічну тріаду як це називається в логотерапії триаду яка складається з аспектів людського буття що її можна означити так перше біль друге провина і третє смерть цей розділ насправді присвячена питанню чи можна Попри це Сказати життю так якщо поставити питання інакше Як

життя може зберігати свій потенційний сенс незважаючи на його трагічні аспекти зрештою Сказати життю так надзвичаючи незважаючи ні на що як звучить назва однієї з моїх книжок німецькою передбачає що життя потенційно сенсовне за будь-яких обставин навіть найбільш нещасливих і це своєю чергою

дозволяє припустити здатність людини творчо обернути не аспекти життя на щось позитивне або конструктивне іншими словами важливо якнайкраще використати будь-яку наявну ситуацію найкраще латинською називається оптиімум Ось чому я кажу про трагічний оптимізм оптимізм перед лицем трагедії із урахуванням людського потенціалу який використаний у

повні завжди дозволяє перше перетворити страждання на досягнення людини і подвиг перетворити почуття вини у можливість змінити себе найкраще і третє знайти у минущості людського життя Стимул до відповідальних вчинків потрібно однак пам'ятати що оптимізмом не можна керувати або замовити його людина не може навіть

змусити себе бути перебіливим оптимістом у супереч Всім шансам усім сподіванням те що правдиво для Надії також про диве стосовно інших компонентів тріади таких як Віра і кохання якими також не можна Ані керувати Ані змусити до них європейці вважають важливою ознакою

американської культури наказ бути щасливим але щастя не можна ставити за мету воно має надходити слідом за чимось для щастя потрібна причина коли вона знайдена людина стає щасливою автоматично як бачимо людське буття не В гонитві за щастям але радше в пошуку

причин для нього у тому числі остання але не менш важлива у реалізації потенційного сенсу притаманного кожній наявній ситуації ця необхідність причин для щастя подібна до іншого специфічного людського явища сміху Якщо ви хочете розсмішити когось то маєте дати йому

привід розреготатися наприклад розповісти анекдот неможливо викликати сміг переконуючи людину в його необхідності або наказуючи розсміятися це все одно що переконати людину яка позує перед об'єктивом фотоапарату сказати Чіз щоб потім побачити на фото обличчя застигли у штучній посмішці у

логотерапії така поведінка називається гіпер інтенцією вона відіграє важливу роль у спричиненні сексуальних неврозів Як вригідність так імпотенція що більш пацієнт замість того щоб забутися віддаючись прямолінійно прагне оргазму тобто сексуального задоволення то більше його гонитва за сексуальним задоволенням стає

саморуйнівною насправді так званий принцип задоволення - це радше псування задоволення що щойна людина знаходить сенс свого життя вона не тільки стає щасливою але й також здобуває здатність впоратись із стражданнями А що відбувається коли людина не знаходить сенсу життя це може мати фатальні

наслідки пригадаємо наприклад що іноді відбувалось в екстремальних ситуаціях наприклад у тюрмах для військовополоненних або концентраційних таборах насамперед як розповідали Мені американські солдати з'явилася поведінка яку вони називали відмовництвом у концентраційних таборах що поведінку демонстрували Люді які Одного ранку о

5тій відмовились підніматися і йти на роботу а замість того залишилися в Бараку лежач на соломі просякнуті сочовим і калом нічого Ані попередження Ані погрози не переконували їх змінити підхід а потім відбувалося таке вони витягали сигарету за заховану глибоко в

кишені і закурювали її цієї миті Ми знали що Протягом наступних 48 годин станемо свідками їхньої смерті щойно зникала орієнтація на сенс його миттю витісняла прагнення негайного задоволення чи не нагадує це те із чим ми стикаємося нині маю на увазі молодь

яка у світовому масштабі називає себе втраченим поколінням ті тільки сягають вони не по сигарету а по наркотики насправді захоплення наркотиками - це Один з аспектів більш масового феномена а саме почуття безсмісності життя що виникає через фрустрацію наших екзистенціальних потреб

які своєю чергою стають універсальним явищем у нашому індустріальному суспільстві нині не тільки логотерапевти стверджують що почуття без беззмістності відіграє все більшу роль в етіології неврозів як зазначив Ірвін де ялом із стенфордського університету в екзистенційній психотерапії із 40 пацієнтів які звернулися за терапією в

психіатричну лабораторію 12натеро Тобто 30% мають головною проблемою із сенсом життя висновок і самооцінки оцінки терапевтів та незалежних експертів за ме від палу альту ситуація відрізняється лише на 1%соток нещодавні Дослідження показали що 29% мешканців Відня нарікають на те що їхнє життя позбавлено сенсу що

стосується причин цього почуття без змісності то можна сказати Хоча і спрощено що люди мають достатньо для життя але нічого Заради чого варто жити вони мають засоби але не не мають сенсу Хоча і засоби є не у всіх Зокрема я

думаю про безліч людей які сьогодні не мають роботи 50 років тому я видав дорослі дослідження просвячені специфічниму виду депресії яку я спостерігав у молодих пацієнтів котрі потерпали від того що я називаю неврозом безробіття і я зумів показати що ці

неврози насправді виникають через подвійну оманливу ідентифікацію безробіття асоціюється із непотрібністю А непотрібність із беззмістовістю життя внаслідок цього щоразу коли мені вдавалося переконати пацієнта добровільно попрацювати в молодіжних організаціях вечірніх школах для дорослих державних бібліотеках і подібних установах іншими словами щойно

вони могли заповнити вільний час неоплаченою але сенсовною роботою їхня депресія минала хоча їхня економічна ситуація не покращувалась і почуття голоду не зникало правдою є те що люди не живе лише ради добробуту окрім неврозів безробіття які викликають соціально-економічна ситуація людини

існують ще й інші види депресії які можна простежити до тих психодинамічних або біохімічних зумовленостей що можуть бути причиною їхнього виникнення відповідно показанням є психотерапія і фармакологія однак розглядаючи почуття беззмісності життя Ми не маємо випускати з поля зоруй забувати те що це по суті

не патологія це не ознака і не симптом неврозу А як би сказав доказ людяності але хоча це почуття не виникає нічим патологічним воно може спричиняти патологічні реакції ін іншими словами воно є потенційно патогенним поглянемо лише на масовий невротичний синдром

такий розповсюджений серед молоді існує безліч емпіричних доказів що Три грані цього синдрому депресія агресія наркозалежність обумовлені тим що в логотерапії називається екзистенційним вакуумом відчуттям порожнечі та беззмісності без слів зрозуміло що далеко не кожен випадок депресії зумовленой почуттям беззмісності а

самогубство до яких іноді веде депресія не завжди є наслідком екзистенційного вакууму але навіть якщо кожен випадок самогубства стався не через почуття беззмістовості життя Цілком можливо що імпульс особи накласти на себе руки можна було подолати якби людина усвідомила Який сенс і мету заради якої

варто жити Якщо таким чином сильна орієнтація на сенс відіграє вирішальну роль у попередженні самогубств як щодо втручання у випадки у яких існує ймовірність самогубства молодим лікарем Я працював 4отири роки у найбільшому державному шпиталі Австрії відповідаючи за відділення з пацієнтами у стані

важкої депресії більшстьі з них потрапили сюди після спроби самогубства Якось я підрахував що протягом цих чотирьох років обстежив 12 000 пацієнтів це комора досвіду з якої я черпаю до тепер коли б не зустрів пацієнта схильного до самогубства я пояснюю таким

особам що пацієнти неодноразово говорили мені якими щасливими почуваються через те що спроба самогубства виявилася невдалою за тижні ми місяці роки розповідали вони з'ясовувалось що їхня проблема мала вирішення їхні запитання відповідь їхнє життя сенс навіть якщо все закінчиться добре в одному з тисячі

випадків продовжував я пояснювати хто гарантує Що з вами не станеться так само раніше чи пізніше але насамперед Ви повинні жити щоб зустріти той день коли це трапиться повинні вижити щоб побачити Світанок того дня і відтепер відповідальність за власне виживання не

має залишати вас щодо другої грані масового невротичного синдрому агресії Дозвольте мені навести експеримент проведений одного року керлан вудшеріф Вона штучно розпалила ворожнечу між групами бойскаутів а потім спостерігала як стихла ця агресія коли підлітки зайнялися спільною справою витягли із

болота візок із харчами для табору Вони не тільки відповідали на виклик але й об'єдналися завдяки сенсовності спра щодо третьої грані наркоманії пригадую дані наведені анармерні фон формстар яка зауважила що за даними тестів та статистики 90% алкоголіків обстежених нею потрапили

потерпали від страхітливого відчуття беззмісності наркомани обстежені Стенлі Кріпером стовідсотково вважали що їхні життя стало безсенсовним зараз звернемося до питання про самий сенс Спочатку я хотів би пояснити що логотерапевт насамперед зосереджується на потенційному сенсі притаманному кожній окремій ситуації з

якою він чи вона зустрічаються у своєму житті тому не буду розглядати тут сенс чийогось життя загалом Хоча і не заперечую що розлогий сенс такий існує щоб провести аналогію згадайте кінофільм він складається з багатьох тисяч окремих кадрів і кожен із них має

якийсь зміст однак зміст цілого фільма Не можна розгледати не додивившись його послідовно до кінця однак Ми не можемо зрозуміти цілий фільм Не зрозумівши насамперед усі його складові кожна з з яких є окремою картинкою чи не Та ж сама

життя хіба остаточне значення життя також не розкривається наприклад на порозі смерті і хіба цей остаточний сенс не залежить від реалізації потенційного змісту кожної окремої ситуації у найкращій відповіда відповідності до знань і вірувань людини залишається фактом що сенс його сприйняття з

логотерапевтичної точки зору радше абсолютно приземлене а не літає в хмарах чи перебуває у Вежі зі слонової кістки не розмірковуючи я б розмістив визначення сенсу особистого сенсу в конкретній ситуації на півдорозі між Ага пережитим за концепцією карна бюллера і

гешталь сприйняттям скажімо за теорією Макса вердгеймера розуміння сенсу відрізняється від класичного гештальт сприйняття тим На мою думку що заводиться переважно до усвідомлення можливості на тлі реальності або простішими вами усвідомлення що можна зробити у наявній ситуації Як людина може наблизитись до знайденого сенсу як

зазначила Шарлотта блголлер усе що можемо зробити досліджувати життя людей які як вважають знайшли відповіді на запитання про остаточний сенс життя на противагу тим які Його не знайшли доповнюючи цей біографічний підхід одначе Ми також можемо вдаватися і до біологічного підходу логотерапія

вважає совість показником котрий якщо потрібно вказує напрямок у якому потрібно рухатись у наявній життевій життєвій ситуації щоб виконати це завдання совість мусить вимірювати ситуацію у якій опинилася людина а цю ситуацію Можна оцінювати у світлі критеріїв у світлі ієрархійних цінностей

ці цінності Однак не можуть сприйматися нами на свідомому рівні вони є тим чим є Ми вони Вири викристалізовувались в процесі еволюції нашого виду вони закладені в нашому біологічному минулому вкоренінні В біологічну глибину Конрад лоренс мабуть мав на увазі щось подібне

розробляючи концепцію біологічного апріорі і коли ми разом із ним обговорювали моє бачення біологічної основи оцінювальних процесів він з ентузіазмом погодився у будь-якому випадку якщо дорефлективне аксіологічне самоусвідомлення існує то воно напевне закладається в нашій біологічній спадковості логотерапевт вчить що є три основних

шляхи знаходження сенсу життя перший творча робота або вчинок другий досвідчення чогось або ж зустріч із кимось іншими словами сенс можна знайти не тільки в роботі але й у коханні Едіт вайскопф джоленс зауважила у зв'язку із цим що логотерапевтичне зауваження що

досвід може бути так само цінним у терапевтичному сенсі як і досягнення поза Як компенсує наше однобічне наголошення на світі зовнішніх досягнень за рахунок внутрішніх переживань однак Більш важливим є Третій шлях до знаходження сенсу життя навіть без поміч ч жертва безнадійних ситуацій

перед обличчям долі якої не змінити може повстати проти себе перерости себе і таким чином змінитися Вона може обернути особисту трагедію на тріумф знову ж таки це була Едіт вайсков джоленсон яка як ми вже згадували висловила надію що логотерапія може допомогти протидіями

певним нездоровим тенденціям у сьогочасній культурі солучних штатів де не повні страждання отримує дуже мало нагод пишатися своїми стражданнями і вважати їх радше шляхетними аніж принизливими Отож він не тільки нещасливий але також соромиться свого нещастя чверть століття я керував

неврологічним відділенням лікарні загального профілю і був свідком здатності моїх пацієнтів обертати своє скрутне становисько на людське досягнення окрім практичного досвіду існують також емпірічні докази того що людина може знайти сенс у стражданнях дослідники медичної школи ельського університету були вражені тим що чимало

колишніх військово-полоненних часів війни у В'єтнамі чітко з'явилися що попри надзвичайні труднощі ув'язнення тортури хвороби погане харчування і одиночні камери вони про те отримали користь із теремного ув'язнення у якому вбачили досвід для розвитку але найсильнішим аргументом на захист трагічного оптимізму це те що латинською

називають аргентум едхомімем Джеррі Лонг як приклад - це живий доказ з ухвалої сили людського духу як це називається в логотерапії цитуючи текскана газет тіло Джеррі Логана паралізувало нижче шию після нещасного випадку під час тування 3 роки тому йому

тоді було 17 зараз Лонг навчається друкувати тримаючи паличку для клавіатури в роті він відвідує два курси в комунальному коледжі за допомогою спеціального телефону інтерком дозволяє лонгові все чути і брати участь в обговореннях він також наповнює свій час читанням переглядом телепрограм і

писанням у листі який я отримав від нього написано Я бачу моє життя сенсо і мети підхід який я засвоїв того нещасного дня став моїм життєвим кредо я зламав шию але це мене не зламало Зараз я навчаюсь на першому

курсі психологічного факультету коледжу Я вірю що моя неповносправність лише посилить мою здатність допомагати іншим я знаю розвиток якого я досягнув був би неможливим без страждань чи можна сказати що страждання невід'ємне від відкриття сенс життя аж ніяк Я лише

наполягаю що сенс є можливим у супереч Навіть через страждання за умови як зазначено в других частинах цієї книжки що це страждання неминуче якщо його можна уникнути то варто усунути це страждання тому що не обов'язково страждати це мазахізм а не героїзм якщо

з іншого боку ситуація що приносить страждання не можна змінити людина може обрати свій підхід Лонг обирав зламати шию але він вирішив не дозволяти випадку який став за з ним зламати його як бачимо пріоритетним є зміна ситуації яка спричинила страждання але вищим

пріоритетом є знання як правильно страждати якщо муки не уникнути існує емпіричний доказ того що у буквальному сенсі людина з вулиці дотримується такої ж думки опитування громадської думки в Австрії пока казало що найвищу повагу викликають невеликі мідці і незнамениті

науковці невидатні політики або спортсмени а люди які несуть важкі Випробування із високо поднятою головою звернувшись до другого аспекту трагічної тріади названої провиною Я хотів би відійти від теологічної концепції яка завжди мене захоплювала я звернувся до того що називається

містеріум інікватіус На мою думку це означає що злочини у фінальному аналізі залишаються непоясненими якщо не можна прослідкувати його біологічну психологічну і або соціальні причини повне пояснення чийогось злочину рівнозначне поясненню його або її вини і трактуванню особи не як вільної та відповідальної людської

істоти але як машини що її належить відремонтувати навіть самі самі злочинні злочинці ненавидять подібне трактування і воліють нести відповідальність за свої вчинки я отримав листа від засудженого котрий відбував покарання в ілоліанському в'язні в якому він висловлює жаль що злочинцю ніколи не

дають можливості пояснити себе йому пропонують розмаяти відповідь на вибір звинувачувати суспільство і в багатьох випадках подкладають вину на жертву більш за те коли я Звертався до ув'язнених у сант-квентіні то сказав їм що вони такі самі людські істоти як я Ви

самі вільно обрали здійснення злочину стали винними зараз однак ви відповідальні за подолання провини піднімаючись над нею піднімаючись над собою змінюючись на краще вони ніби зрозуміли а від Френка іве колишнього в'язня я отримав записку у якій йшлось про те що він розпочав

логотерапевтичну групу для колишніх засуджених нас уже 27 а новачки не потрапляють до в'язниці знову завдяки силі переконання тих із нас Хто були у групі спочатку тільки один із нас повернувся до в'язниці але нині він уже звільнився що стосується концепції

колективної проправини Я думаю що абсолютно не не виправда наробити одну особу відповідальною за поведінку іншої або колективу осіб після закінчення Другої Світової війни я завади заперечував концепцію колективної провини інколи Однак я мусив вдаватися до чисельних детективних трюків щоб

подолати людське упередження якось американська американка дорікала мені Як ви досі можете писати німецькою мовою Адольфа Гітлера у відповідь Я запитав чи має вона в кухні ножі і коли мені відповіла ствердно я удав жах і шок вигукуючи як ви досі можете

використовувати ножі після того як стільки вбивець заколювали і вбивали ними своїх жертв вона припинила протестувати проти того що я пишу німецькою третій аспект трагічної тріади стосується смерті але також Він стосується життя оскільки кожна мить із яких складається життя помирає ніколи не

повертаючись і хіба ця минулість не нагадує нам про те що ми збов'язані я як найкраще використовувати кожномить наших життів звісно що так і звідси мій імператив Живіть так начебто живете вже друге і начебто вже помилились так як збираєтесь помилитись зараз насправді

наші можливості вчинити правильно можливості наповнити вчинки сенсом пов'язані з не з незворотністю наших життів але й самі можливості так само пов'язані із незворотністю адже щойно ми використали можливість реалізувати потенційний сенс Ми зробили це раз і назавжди ми врятували мить у минулому

доправили її туди обережно і зберегли у минулому нічого не губиться безповоротно але радше навпаки усе зберігається назавжди наче скарб звісно люди схильні бачити лише стрню теперішню звісно люди схильні бачити лише струню теперішнього не добачаючи забуваючи про повні житниці минулого у якому вони

зберігають урожай своїх життів здійснені вчинки переживання кохання і остання але від того не менш важливе страждання які вони витерпли мужньо і [музика] гідно звідси очевидне що немає причини відчувати жаль до людей похилого віку натомість молодь повинна заздрити їм це

правда що старі люди вже не мають Ані можливості Ані нагод У майбутньому Та вони мають більше за це замість можливостей у майбутньому Вони мають реальності в минулому можливості якими Вони скористалися вони сповнені Сенса реалізовані цінності Нічого І ніхто не

може Відібрати у них актив минулого якщо можна знайти сенс навіть у страждання сенс життя існує за будь-яких умов при найманні потенційно цей безумовний сенс однак існує поряд із безумовною цінністю кожної людини саме це гарантує невід'ємність людської гідності коли життя залишається

потенційно змістовим за будь-яких умов навіть найжильогідніших то так само цінність кожної особи залишається з нею тому що що базується на цінностях котрі він Або вона реалізували в минулому і не залежить від корисності яку він Або вона мають або й ну у теперішньому якщо

условлюватись точніше корисність зазвичай визначають у термінах функціонування людини на благо суспільства але нинішнє суспільство орієнтоване на досягнення Отже обожнює успішних і щасливих людей особливо молодих воно фактично ігнорує цінність інших і таким чином затьмарює суттєву різницю між цінністю в сенсі гідності і

цінністю В розумінні корисності якщо хтось не усвідомлює цієї відмінності і страждає що цінність і стверджує що цінність індивідууму полягає лише в його корисності у теперішньому тоді повірте мені тільки людська непослідовність заважає їй закликатись до евтаназії згідно з гітлерівською програмою яка так би

мовити виправдовувала милосердне вбивство всіх людей які втратили свою соціальну корисність у наслідок похилого віку невилікованих хвороб душевних захворювань або будь-яких інших видів нев неповноспособностей визначення гідності людини відповідно до її корисності випливає з концептуальної плутанини яку своєю чергою можна простежити до

сучасного нігілізму який заполинив чимало студентських мистечок і умив багатьох психоаналітиків така ідеологічна обробка має місце навіть у практичніму навчанні психоаналізу гілізм не стверджує що нічого не існує але Він стверджує що все беззмістовне і Джордж а сарджент мав рацію коли назвав цю концепцію навчанням

без змістовості Він згадує терапевта який казав йому Джордж ви повинні затямити що світ є жартом справедливості не існує Усе випадкове тільки усвідомівши це Ви зрозумієте наскільки нерозумно сприймати себе серйозно у всесвіті не існує великої мети він просто існує немає особливого значення

як саме ви вирішите вчинити [музика] сьогодні не варто узагальнвати цю критику У принципі практичне навчання є Незамінним але терапевти повинні вбачати своє завдання в імунізації стажера проти нігілізму а не заражувати його цинізмом який є захисним механізмом проти їхнього

власного нігілізму логотерапевти не можуть навіть відповідати деяким навчальним та ліцензійним вимогам що їх висувають інші школи психотерапії іншими словами можна вити з вовками якщо потрібно але навіть при цьому наполягаю потрібно бути овечкою у вовчій шкурі Немає потреби поступатися основними переконаннями і

принципами життєвої філософії притаманними логотерапії таку лояльність неважко підтримувати з огляду на той факт на який одного разу вказала Елізабет в Лукас протягом усієї історії психотерапії не існувало такої позбавленої догматизму школи як логотерапія і на першому всесвітньому конгресі з логотерапії Сан Дієго

Каліфорнія з стого по 8 листопада 80го року я виступав не лише за повернення гуманізму психотерапії але також за те що я називаю дегеруфікацією логотерапії дегурифікацію логотерапії Я зацікавлений не тільки у врощу папух котрій лише відтворюють голос господаря але радше у передачі

факелу незалежним і винахідливим інноваційним і креативним душам зігмунт фройд якось сказав хай хтось спробує змусити поголодувати групу різних людей зі збільшенням імперативного спонукання голоду всі індивідуальні відмінності заблякнуть і вони однаково виявлятимуть не мовний голод Слава Богу ЗМІ зігмунт

фройд вдалося уникнути знайомства з концентраційним табором всередині його пацієнти лежали на плюшевій кушетці у вікторіанському стилі не на брудних нарах асвенцума там індивідуальна відмінність не блякнули але навпаки проявлялися люди здемаскували себе як свині так і святі нині не потрібно

більше вагатися чи вживати сло святі згадуючи максиміліана кольбе який помирав від голоду і врешті був убитий ін'єкцією карболової кислоти його канонізували у 1983 році ви можете відчути бажання дорікати до мене що я наводжу приклади які є винятками з правил усе велике так

само важко виконувати як рідко знайти промовляє Останнє речення етики спінози ви звісно можете за ти чи варто посилювати посилатися на святих чи не краще б говорити про порядних людей де правда що вони у меншості більш за те Вони завжди залишатимуться у меншості і

саме в цьому я бачу виклик приєднатися до цієї меншості у світі який не в найкращому стані Усе тільки погіршується якщо кожен із нас не докладеє до його порятунку максимальних зусиль Отож Будьмо уважні уважні у подвійному сенсі із часів освенсому ми знаємо на що

здатна людина із часів херосіми ми знаємо що поставлене на [музика] карту