Російські атаки дронами на Київ та Сочі, наслідки ударів, робота українських дронів на фронті та розслідування вибуху складу на Київщині.
Key Takeaways
- Російські атаки дронами продовжуються, завдаючи шкоди цивільній інфраструктурі та викликаючи жертви.
- Українські безпілотники ефективно застосовуються для оборони та наступальних операцій на фронті.
- Недбалість у безпеці боєприпасів призводить до трагедій і кримінальної відповідальності.
- Війна технологій і інновацій є ключовою у протистоянні між Україною та Росією.
- Громадська підтримка військових ініціатив залишається важливою для посилення обороноздатності.
What the video covers
- Росіяни атакували Київ дронами, влучили у заправку в Голосіївському районі, є постраждалі та пожежа.
- У Київській області пошкоджено понад 30 об'єктів, загинула одна людина, троє поранені через атаки дронами.
- У Сочі атаки дронами та безпілотними катерами зірвали концерт Буланової та спричинили пожежі на набережній.
- Українські військові завдали ударів по восьми об'єктах російської інфраструктури на великій відстані від фронту.
- Міноборони Росії заявило про знищення або перехоплення 448 українських безпілотників, але не повідомляє про наслідки.
- ДБР повідомило про підозру керівнику підрозділу СБУ через недбалість при облаштуванні складу боєприпасів у селі Мила.
- Вибух на складі боєприпасів 28 серпня призвів до загибелі 35 осіб та масштабних руйнувань житла.
- Українські дрони активно використовуються на фронті для розвідки, доставки та ураження ворога, екіпажі можуть виконувати до 40 вильотів на добу.
- Пілоти дронів адаптуються до змін тактики ворога, застосовуючи технології та швидкість для захисту позицій.
- Заклик до підтримки батальйону Рубеж через QR-код для придбання наземного роботизованого комплексу.
Chapters
- 00:00Атака дронами на Київ: вибухи та наслідки
- 01:09Пожежа у нежитловій будівлі в Голосіївському районі
- 01:57Атаки дронами в Сочі: пожежі та скасування концерту
- 03:00Знищення українських безпілотників та розслідування вибуху складу
- 04:22Робота українських дронів на фронті: екіпажі та тактика
- 05:45Завдання дронів: оборона, розвідка, логістика
- 07:46Технологічна перевага та підтримка батальйону Рубеж
- 09:35Додаткові новини: міжнародні зустрічі та археологічні розкопки
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Працюють команди та СТБ. Мене звати Анастасія Мазур. Вітаю. Від ранку у Києві та навколо лунали вибухи. Росіяни атакували столицю дронами. Близько 10:30 ранку реактивний шахет влучив у заправку у Голосіївському районі. Четверо постраждалих, повідомив мер Віталій Кличко. Трьох госпіталізували. Унаслідок влучання зайнялася сильна пожежа у приміщенні заправки та здійнявся чорний дим. Рятувальники вогонь оперативно загасили. Загорівся автомобіль.
Speaker A
Пошкоджена зупинка громадського транспорту. АЗС розташована неподалік ТРЦ та житлових будинків. У момент влучання поруч було багато людей.
Speaker A
Натомість клієнти та персонал заправки під час тривоги завчасно залишили територію, тому серед них травмованих немає, повідомили у мережі Укрнафти, якій належить АЗС, і додали про пошкодження капітальних будівель та обладнання станції.
Speaker A
По об'єктах державної мережі "Укрнафта" росіяни б'ють систематично. Тільки позаминулої доби були атаковані чотири об'єкти: на Київщині, Запоріжжі та Дніпропетровщині. Також відомо про наслідки російського удару на іншій локації у Києві, у Голосіївському районі.
Speaker A
Вранці шахет упав на двоповерхову нежитлову будівлю. За даними ДСНС, там виникла пожежа і швидко загасили.
Speaker A
Минулося без постраждалих. На Київщині через ранкову атаку дронами загинула одна людина, ще двоє поранені.
Speaker A
Росіяни вбили жителя Обухівського району. Там була пожежа на складах. У Бучанському районі побиті приватні будинки та пожежа на відкритій території. У Фастівському уламками пошкоджено будівлю ветеринарної клініки та приватний будинок. За минулу добу через удари дронами по Київщині троє
Speaker A
людей постраждали. В області пошкоджені 32 об'єкти: приватні будинки, склади та виробничі потужності і транспортні засоби.
Speaker A
Курортний сезон у Сочі суттєво зіпсований. Напередодні росіяни насолоджувалися феєрверками над морем і в порту. Популярне серед тамтешньої еліти місто було під атакою дронів і безпілотних катерів. Спалахнули пожежі.
Speaker A
Оперативний штаб Краснодарського краю заявив про пожежу на набережній, а також про пошкодження інфраструктури пляжу та прилеглої території. Через атаку довелося перервати концерт співачки Буланової, яка підтримує війну Росії проти України.
Speaker A
Також уражено Махачкалинський міжнародний морський торговельний порт, ключовий порт Російської Федерації на Каспійському морі. Там відбувається перевалка нафти, зерна та інших вантажів, а також раніше поставлялися іранські шахеди до Росії. Поруч і база Каспійської флотилії. Загалом за добу українські військові вдарили по восьми
Speaker A
об'єктах російської інфраструктури, які працюють на війну, повідомив президент Зеленський. Зокрема уражений НПЗ у Ямало-Ненецькому районі. Наші дрони залетіли у глибокий тил. Це понад 3 000 км. Під ударами були об'єкти в Московському, Воронезькому, Астраханському та Брянському регіонах. У Міноборони Росії
Speaker A
відзвітували про знищення або перехоплення 448 українських безпілотників. А от про наслідки мовчать. Державне бюро розслідувань повідомило про підозру керівнику одного з підрозділів забезпечення СБУ, який відповідав за облаштування складу артилерійських боєприпасів у селі Мила на Київщині. Встановлено, під час
Speaker A
прийняття рішення про розміщення складу у приміщенні колишнього овочесховища не було вжито усіх заходів безпеки зберігання вибухових речовин та боєприпасів. Розташування складу поблизу житлової забудови не було узгоджено із відповідними правоохоронними структурами та підрозділами ППО. Суд уже обрав підозрюваному запобіжний захід тримання
Speaker A
під вартою з правом застави. Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років. Нагадаю, 28 серпня внаслідок удару ворожих дронів по складу у селі Мила та подальшої детонації боєприпасів загинуло 35 осіб. Пошкоджено майже дві сотні приватних будинків та ще 14
Speaker A
багатоквартирних. Десятки дронів, і кожен має свою задачу. Одні нищать російських окупантів, інші розвідують позиції ворога. Ще частина доставляє необхідне українським військовим. На Покровському напрямку екіпажі батальйону Антаріс з бригади Рубіж можуть виконувати до 40 вильотів за добу. Росіяни намагаються брати
Speaker A
кількістю та постійно змінюють тактику. Українські пілоти відповідають технологіями і швидкістю. Як працює ця дронова кухня, бачив наш воєнкор Єгор Ромахло. Під час сюжету буде QR-код та номер картки. Підтримайте, будь ласка, збір Рубежа на НРК.
Speaker A
Дуже багато різних дронів єсть. От десятки FPV є на термальній камері, своє відео та управління. Воїн батальйону Антаріс з бригади Рубіж на позивний Сутенер із задоволенням показує свою, так би мовити, кухню. Тут він підготовлює борти до бойової роботи, і від вибору буквально розбігаються очі. Тут є FPV як для знищення окупантів. Це шурікен з осколком. Ручна плата. Їх можна і підключати для ждунів,
Speaker A
щоб ними можна було повністю управляти. Можна просто, ну, просто йти на удар.
Speaker A
Такі дрони для доставки посилок нашим захисникам. Оце дрон, на якого вже вцеплена посилка. Тут десь 2 кг посилка. Ну, це недалеко.
Speaker A
Якщо далі летіти, там десь г 300 бере. Та насправді динаміка бойових дій на Покровському напрямку, де нині хлопці нищать рашистів, настільки висока, що такого запасу добре, як вистачить до завтра, - ділиться Сутенер. Це небагато. Це на один день роботи.
Speaker A
Один день, на один день роботи в нас тут, бачите, от ще дони тут отам. Ось.
Speaker A
Сам чоловік долучився до екіпажу FPV не так давно. До цього займався саме інженерною роботою. Збирав і готував борти на майстерні. Рішив вийти з інженерки і трохи попрацювати як пілот для того, щоб поділитися, може якось допомогти пілотам, розгрузити їх і
Speaker A
допомогти якось в роботі, упростити роботу своїм якимось досвідом. А от його побратим на позивний Корінь вже більш досвідчений дронар. У Рубежі хлопець вже як два роки. До війська ж долучився ще на початку повномасштабної війни. Тоді йому було усього 21. Нині ж
Speaker A
ділиться перше завдання для вішника: не дати ворогу дійти до наших позицій. Збереження життя піхотинця - це наша перша задача, на яку ми орієнтуємося. І противник у різних населених пунктах кожну хвилину пробує і намагається дійти до певного певного участку і закріпитися
Speaker A
там. Але дякуючи нашим пілотам, дякуючи нашій піхоті, це все дуже швидко бачиться. З неба, з землі подаються певні сигнали, і ми починаємо активно працювати. Одна позиція, розповідає Корінь, може за добу виконати до 40 вильотів. Усе залежить від активності
Speaker A
окупантів. Найчастіше противник обирає тактику малих груп. Якщо і техніку, то легку, як квадроцикли та мотоцикли. Головна ціль окупантів - будь-якою ціною дістатися визначеної точки і закріпитися, навіть якщо з цілого підрозділу залишиться у живих лише один боєць.
Speaker A
Вони ховаються, буває, прикриваються навіть своїми тілами. Можуть там прикритися тілами, все тут типу немає живих, і там собі спокійно дожжують воду, п'ють, шукають, там бігають, крадуть.
Speaker A
Інколи дуже часто наші посилки от, а потім знову ж таки або попадають на стрілецький бій, гинуть, або здаються в полон також, бо немає в них іншого виходу.
Speaker A
Тим часом у хлопців з'являється робота, щоправда, не бойова, а розвідувальна. Щось побачили наші побратими, скинули координати, і зараз ми по ним вилітаємо подивитись, що саме.
Speaker A
Тож кожен екіпаж — універсальна бойова одиниця. Це адаптація до нових викликів війни, коли одна позиція може як бити ворога, коригувати вогонь інших підрозділів, так навіть працювати і на логістику. Але за нашими новими рішеннями постійно слідкує противник.
Speaker A
Ворог дуже часто дивиться на нас і повторює, але тут зараз війна на те, хто кого перший здивує новими технологіями.
Speaker A
Е, дякуючи всім там Міністерству оборони і всім іншим і нашим людям, винахідникам, це все вдається. От і треба цю планку тримати. Вони людським ресурсом, ми технологічним. Допомогти воїнам Рубежа і надалі ефективно нищити росіян на Покровському напрямку можемо за QR-кодом
Speaker A
та номером картки. На екрані ці кошти підуть на наземний роботизований комплекс, який значно підсилить логістичні можливості бригади. З Донеччини Єгор Ромахлов, Володимир Коваленко та Сергій Марченко. Факт та ACTV марафон. Єдині новини.
Speaker A
Президент Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською при
Speaker A
Президент Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською прибув із триденним візитом до Канади.
Speaker A
зустрінеться із прем'єром Марком Карні та виступить перед канадським урядом. Головні теми оборонна, економічна та енергетична співпраця. Дорогою до Канади президент зробив зупинку в Ісландії та зустрівся із міністркою закордонних справ країни. Говорили про підготовку країни до зими, захист енергетичної
Speaker A
інфраструктури та посилення ППО. Перед Ісландією Зеленський побував у Норвегії. Там теж говорили про посилення ППО, енергетичну та спільну антибалістичну програму Фрея. Дорогою до Норвегії президент, як виявилося, опинився у небезпечній ситуації. Як повідомив норвезький прем'єр, російський дрон ледь не поцілив у літак Зеленського під час
Speaker A
вильоту з Молдови. Тоді ж через російські шахеди Кишенів тимчасово закривав частину повітряного простору. Кілька рейсів також затримали.
Speaker A
П'ять трипільських поселень гігантів на Черкащині можуть стати частиною світової культурної спадщини. Нещодавно їх додали до попереднього списку ЮНЕСКО. Найбільше серед них Тальянки. Археологи досліджують його понад 40 років.
Speaker A
Розкопали лише близько 2% стародавнього поселення. Що знаходять під землею і чому цю територію важливо зберегти, далі у сюжеті.
Speaker A
Тут, на Черкащині, де нині ростуть соняхи, майже 6 000 років тому було величезне поселення трипільців. Талінки називають поселенням гігантом еоліту.
Speaker A
Тут могли одночасно мешкати з 15 000 людей. Територію досліджують понад 40 років. За цей час вдалося розкопати лише 57 із майже 3 000 давніх помешкань.
Speaker A
Археологи знаходять тут залишки житла, посуд і знаряддя праці. Цього року досліджують також простір, який трипільці облаштували біля осель.
Speaker A
Глинобитна вимостка кількошарова. Варіант кухні, літньої кухні. Да. Вогнищо. Вогнище, зернотерки. Будемо розбиратися, чи є тут щось ритуальне в тому покладені, в невеличкій ямі. [сопіння] Ця купа кісток. Будемо розбиратися.
Speaker A
Кістки тварин, звичайно. Щіточку треба трішечки жорсткіше прижимати до землі. Ага. Олексій Корвін Петровський, керівник Трипільської археологічної експедиції.
Speaker A
Дослідження поселення гіганта стало для нього справою життя. Тут працює десятиліттями. Науковець каже, масштаб Тальянків годі уявити навіть сьогодні.
Speaker A
Його площа сотні гектарів. Вже 22 роки проєкт фінансує Американський науковий фонд. І кожна знахідка тут цінна.
Speaker A
Допомагає відновити історію людей, які жили тут тисячі років тому. Звідки корені ідуть? Звідки які частинки цієї нації? Трипільської культури, а а потім ямної, струбної бронзової скіфи сармати слов'яни, Київська Русь. Якщо ми цього не будемо знати, ну, грош нам ціна.
Speaker A
Знахідки після розкопу поповнюють експозицію музею заповідника у Легезиному. Тут їх очищають, сортують і досліджують. У заповіднику можна побачити, якими могли бути терпільські будинки. Їхні копії відтворили науковці.
Speaker A
Але справжнє поселення досі залишається під землею. Якщо ви їдете на Умань чи з Умані на Черкаси, ви прямо пересікаєте трасою ее це поселення. Ви ви їдете там якихось 1,5 км е над колишніми будинками найбільшого в світі поселення. Цього
Speaker A
року Тальянки разом із ще чотирма трипільськими поселеннями Черкащини додали до попереднього списку ЮНЕСКО. Це важливий крок до отримання статусу всесвітньої спадщини.
Speaker A
Якщо станеться, а це має статися, це змінить використання цих земель, це змінить режим охорони цих земель, режим дослідження цих земель і так далі. Це це величезний крок буде для охорони, збереження і популяризації гігантських трипільських поселень для всього світу.
Speaker A
Аби пам'ятки додали до постійного списку, треба підготувати повне номінаційне доє, на яке, за попередніми оцінками, потрібно майже 5 млн грн. І часу на це до наступного літа. Ірина Цимбал, Сергій Дністрян. Факти ICTV.
Speaker A
Єдині новини. На цьому поки все. Більше новин уже за 15 хвилин. Тож до зустрічі.
Topics:дрониатака на КиївРосіявійна в УкраїніпожежабезпілотникиСочібойові дрониСБУбатальйон Рубеж











