Skip to content

Чурюмова-Герасименко. Українське відкриття, що змінило науку!

Історія відкриття комети Чурюмова-Герасименко та її дослідження місією Розетта, що змінило науку про Сонячну систему.

Ask about this video. Answers come from its transcript only — with the timestamp, so you can check them.

Generated from the transcript and can be wrong — check the timestamp.

Key Takeaways

  • Комета Чурюмова-Герасименко є українським науковим відкриттям з великим значенням для космічних досліджень.
  • Місія Розетта стала першою, яка посадила апарат на поверхню комети і дала унікальні дані про її будову.
  • Гравітаційний вплив Юпітера суттєво змінює орбіти короткоперіодичних комет родини Юпітера.
  • Комети походять з поясу Койпера та можуть наближатися до Сонця, змінюючи свої фізичні властивості.
  • Дослідження комет допомагають краще зрозуміти формування та еволюцію Сонячної системи.

What the video covers

  • Європейське космічне агентство планувало місію Розетта для дослідження комети та посадки на її поверхню.
  • Спочатку була обрана комета Віртанен, але через затримки ракети вибрали комету Чурюмова-Герасименко.
  • Комету відкрили українські астрономи Клим Чурюмов і Світлана Герасименко у 1969 році під час експедиції в Казахстан.
  • Чурюмова-Герасименко — короткоперіодична комета родини Юпітера, що обертається навколо Сонця за 6 років.
  • Її орбіта змінюється під впливом гравітації Юпітера, поступово наближаючись до Сонця, але не є небезпечною для Землі.
  • До місії Розетта про комету було мало відомо, окрім приблизної 3D-моделі з телескопа Габбл.
  • Місія Розетта надала докладні дані про розмір, форму, поверхню та внутрішню структуру комети.
  • Посадковий модуль Філи провів унікальні вимірювання, зокрема виявив відсутність магнітного поля на кометі.
  • Радарні дослідження показали, що комета має пористу структуру всередині.
  • Відкриття і дослідження комети Чурюмова-Герасименко стали значним внеском у розуміння еволюції комет і Сонячної системи.

Answers

Questions about this video

Хто відкрив комету Чурюмова-Герасименко?

Комету відкрили українські астрономи Клим Чурюмов і Світлана Герасименко у 1969 році під час експедиції в Казахстані.

Чому комета Чурюмова-Герасименко важлива для науки?

Вона стала першою кометою, на яку посадили космічний апарат місії Розетта, що дало унікальні дані про її структуру і еволюцію.

Чи є комета Чурюмова-Герасименко небезпечною для Землі?

Ні, комп'ютерні моделі не передбачають зіткнення комети з Землею, вона максимально наближається на відстань 0,26 астрономічних одиниць.

Full Transcript — Download SRT & Markdown

00:00
Speaker A
Наприкінці 1993 року Європейське космічне агентство почало планувати амбітну місію, метою якої було дістатися однієї з комет і вперше посадити на її поверхню космічний апарат. Звісно, навколо Сонячної системи дрейфують багато комет, тож при плануванні місії, яка отримала назву Розетта, науковцям
00:22
Speaker A
довелося добряче подумати, кого з численних космічних льодяних брилти дослідження. В ідеалі потрібен був об'єкт, що обертається в площині екліптики системи, щоб до нього легше було дістатися. Крім того, важливо було, щоб наближення тієї комети збігалося з часом готовності космічного апарата і,
00:42
Speaker A
власне, ракети, яка його запускатиме. У зв'язку з цим здавалося, що ідеальним варіантом була комета з коротким періодом обертання під назвою Віртанен.
00:52
Speaker A
Саме вона і була обрана в якості кінцевого пункту призначення для нового космічного апарата. Але в певний момент стало зрозуміло, що головна ракета Європейського космічного агентства Ariane 5 не полетить раніше 2004 року, а отже, проґавить вікно запуску. Таким чином,
01:11
Speaker A
потрібно було обрати якусь нову ціль. І в агентстві звернули увагу на іншу короткоперіодичну комету, яка мала чудову назву Чурюмова-Герасименко. Те, що відбувалося згодом, стало видатним кроком в історії дослідження Сонячної системи, а два українських прізвища майже два роки не сходили з перших
01:30
Speaker A
шпальт різних наукових видань і не тільки наукових. Тож у цьому випуску пропоную поговорити про одну з найвідоміших комет в науці, яку цілком можна називати українською.
01:44
Speaker A
Цю історію, мабуть, слід починати з 1955 року, коли молодий хлопець з Миколаєва Клим Чурюмов вступив на фізичний факультет Київського державного університету, нині Київський національний університет імені Тараса Григоровича Шевченка. Два роки він навчався на кафедрі теоретичної фізики, але на третьому курсі його перевели на
02:05
Speaker A
кафедру оптики, чому молодий Клим Іванович не дуже зрадів. Втім, він продовжував відвідувати лекції з теоретичної фізики, а згодом його врешті-решт перевели на кафедру астрономії, де на той момент були вільні місця. Так, це не був його початковий вибір, але цей розвиток подій виявився
02:23
Speaker A
дуже вдалим. Як пізніше згадував сам Клим Іванович, астрономія виявилася надзвичайно цікавою. Власне, вже в аспірантурі молодому вченому запропонували займатися кометами під керівництвом видатного науковця Сергія Всехсвяцького. Тож дослідження комет для Клима Івановича почалося на спостережній станції Лісники, астрономічної обсерваторії Київського університету.
02:47
Speaker A
Але крім цього, він приймав участь у різних експедиціях до обсерваторії південної частини Радянського Союзу, зокрема в Азербайджані, в Вірменії, Узбекистані, Туркменістані і, звісно, Казахстані. У 1969 році під час третьої для себе подібної поїздки Клим Іванович вже очолював експедицію до Казахстану в
03:08
Speaker A
обсерваторію інституту астрофізики неподалік міста Алмати. Компанію йому склали аспірантка Світлана Герасименко та фотолаборантка Людмила Чиркова, для яких це був перший досвід подібних подорожей. Отже, використовуючи місцевий телескоп діаметром півметра, вони взялися спостерігати за вже відомими кометами та, звісно, шукати нові. Ця
03:30
Speaker A
робота полягала у тому, щоб двічі спостерігати одну і ту саму ділянку неба з інтервалом 20-30 хвилин. Порівнюючи дві експозиції, можна було знайти комети, які дещо змінюють своє положення відносно нерухомих зірок на тлі. 9 вересня перші зображення на фотопластинах, які отримала група,
03:50
Speaker A
стосувалися комети Комала. Але далі погода зіпсувалася і спостереження були відновлені лише за два дні. У ніч з 11 на 12 вересня Світлана Герасименко продовжила спостереження за кількома кометами, однією з яких мала бути Комала.
04:08
Speaker A
Закінчивши спостереження, Світлана та Людмила почали проявляти фотопластини, але результат виявився невтішним, оскільки одна з пластин виглядала частково засвіченою. Засмучена Світлана Герасименко спочатку хотіла її викинути на смітник, але навіть на пластинах з дефектами може бути якась цінна інформація. Зокрема, на цій все ще добре
04:30
Speaker A
можна було розгледіти розмите зображення Комала. Врешті-решт, повернувшись до Києва, у жовтні місяці Клим та Світлана почали уважно перевіряти всі результати своїх спостережень. І саме тоді настав час для засвіченої пластини. Дослідники вимірювали положення всіх сфотографованих комет. І виявилося, що дифузна пляма, яка мала
04:52
Speaker A
бути кометою Комала, займала не те положення в небі. Вона була зміщена майже на 2° від того місця, де її варто було очікувати. Але як таке можливо?
05:04
Speaker A
Якщо комети не навчилися телепортації, то це має бути якийсь інший об'єкт. Клим та Світлана ретельно перевірили всі пластини і врешті-решт знайшли комету Комала в тому місці, де вона і мала бути.
05:17
Speaker A
А на чотирьох з тих пластин вони знову ж таки побачили новий об'єкт. Надіславши телеграму в Міжнародний астрономічний союз, вони отримали підтвердження, що об'єкт справді є новим і це було його перше спостереження. Таким чином, вони відкрили нову комету, яка згодом
05:34
Speaker A
отримала своє ім'я на честь першовідкривачів. А вже через десятки років їй судилося стати суперзіркою серед комет.
05:43
Speaker A
Загалом Чурюмова-Герасименко — це одна з численних короткоперіодичних комет з малим нахилом орбіти, що обертаються навколо Сонця менш ніж за 20 років.
05:53
Speaker A
Оскільки орбіти таких комет контролюються гравітацією Юпітера, їх ще прийнято називати кометами родини Юпітера. Вважається, що крижані тіла на кшталт цього походять з поясу Койпера, великої групи об'єктів, що обертаються навколо Сонця за орбітою Нептуна.
06:11
Speaker A
Внаслідок гравітаційних збурень та зіткнень деякі з них сходять зі своїх звичних орбіт і падають глибше до кам'янистих планет і Сонця. Однак на межі внутрішньої та зовнішньої Сонячної системи Юпітер працює як гравітаційний поліцейський, вирішуючи долю та подальший напрямок руху незваних гостей
06:30
Speaker A
із околиць. Таким чином, взаємодіючи гравітаційно з гігантською планетою, орбіти комет поступово змінюються і вони врешті-решт будуть викинуті за межі Сонячної системи або впадуть на Сонце чи котрусь із планет. Чурюмова-Герасименко наразі саме проходить етапи зміщення своєї орбіти, яка поступово наближається
06:52
Speaker A
до Сонця. Аналіз її орбітальної еволюції показує, що до 1840 року вона максимально наближалася до нашої зірки на відстань чотири астрономічні одиниці, що в чотири рази більше відстані Земля — Сонце. Це все ще було надто далеко, щоб зоряне випромінювання її нагріло і
07:10
Speaker A
сформувало хвіст. Тому сплячу комету ще неможливо було спостерігати. Однак того року Чурюмова-Герасименко взаємодіяла з Юпітером таким чином, що її перигелій, септо найближча до Сонця точка, вже змістилася до трьох астрономічних одиниць. Впродовж наступного століття комета наближалася до Сонця вже на
07:30
Speaker A
відстань 2,77 астрономічних одиниць. А у 1959 році під час чергового рандеву з Юпітером її перигелій опустився до позначки 1,29 астрономічних одиниць. Тож кожного разу комета все ближче й ближче до Сонця. Але перш ніж хтось з вас почне хвилюватися,
07:51
Speaker A
зазначу, що вона не вважається потенційно небезпечною, оскільки комп'ютерні моделі не передбачають зіткнення з нею у майбутньому. Взагалі між нами та Чурюмова-Герасименко немає близьких прольотів і максимально комета наближається до орбіти Землі на відстань 0,26 астрономічних одиниць. Тобто між нами
08:11
Speaker A
постійно існує велика відстань. На сьогоднішній день Чурюмова-Герасименко виконує повний оберт навколо Сонця кожні 6, по земних років. Таким чином, її спостерігали вже дев'ять разів під час її максимальних зближень із Сонцем. І, до речі, наступного разу вона завітає у
08:29
Speaker A
квітні 2028 року. Це комета середнього розміру, але все одно вона більша за 99% відомих астероїдів і має середній діаметр близько 4 км. Тож справді добре, що ми з нею близько не зустрінемось.
08:45
Speaker A
Але, звісно, про її справжній розмір та форму ми дізналися виключно завдяки Розетті. Все, що мали науковці до початку місії — це хіба що 3D-модель комети на основі спостережень космічного телескопа Габл, яка не найкраще передавала справжній зовнішній вигляд Чурюмова-Герасименко.
09:04
Speaker A
Взагалі ідея відправити місію до однієї з комет з'явилася після успіху численних космічних зондів, які досліджували комету Галея у 1986 р.
09:26
Speaker A
стало зрозуміло, що дослідження комет зблизька слід обов'язково продовжувати. Однією з найбільших мрій науковців було отримати зразки комети і дослідити їх тут, на Землі. Власне, саме для цього НАСА та Європейське космічне агентство почали спільну роботу над місією Розетта. Але після того, як в НАСА
09:46
Speaker A
порахували бюджет такого проєкту, вони вирішили від нього відмовитися. Тому Іса продовжила роботу над ним самостійно.
09:54
Speaker A
Звісно, вони були змушені відмовитися від ідеї повернення зразків на Землю. Натомість почали планувати апарат, що вийде на орбіту навколо комети, а також окремий модуль, що здійснить посадку на її поверхню. Врешті-решт місію було схвалено у 1993 році, а її запуск
10:12
Speaker A
планувався на 2003 рік. Початковою ціллю була комета Віртанен, а на шляху до неї апарат мав пролетіти поруч з астероїдами Сіва і Отавара.
10:23
Speaker A
Втім, проблеми з ракетою Аrian 5 змусили переглянути терміни запуску, а отже і головну ціль для космічного апарата, якою в підсумку стала Чурюмова Герасименко. Звісно, для пана Чурюмова та пані Герасименко це була справжня радість дізнатися, що небесне тіло, ними
10:41
Speaker A
відкрите і назване на їхню честь, буде ціллю історичної місії. Вона в перспективі мала розкрити таємниці еволюції сонячної системи і навіть життя на землі. Клима Івановича запросили відвідати конференцію під назвою "Нові цілі розети", що проходила на острові Капрі. Там він виступив з доповіддю про
11:00
Speaker A
свою комету, а також зустрівся з керівниками місії і численними науковцями та інженерами, які розробляли наукові інструменти для апарата і посадкового модуля. А 2 березня 2004 року разом зі Світланою вони були присутніми на космодромі Укуру, Французька Гвіана, і спостерігали, як
11:20
Speaker A
Розетта долари на шляху до їхньої комети, або, як завжди наголошував пан Чурюмов, до української комети.
11:30
Speaker A
Нова базова лінія проєкту Розети передбачала цілих 10 років подорожі сонячною системою. Після того, як апарат покинув землю, він знову повернувся до неї рівно через рік для того, щоб набрати швидкість. Потім він вирушив на Марс для маневру, який дозволив би йому
11:47
Speaker A
знову повернутися до прольоту повз землю. І у лютому 2007 року Розетта навіть зробила деякі наукові спостереження Червоної планети. Зрештою, апарат ще двічі облетів Землю, перш ніж отримав останній імпульс для подорожі у місце призначення. На шляху до комети були виконані і другорядні місії.
12:08
Speaker A
Зокрема, у 2008 році апарат відвідав астероїднс і спостерігав його з відстані 803 км. А у липні 2010 він показав нам, як виглядає астероїд лютеція з відстані трохи більше 3 000 км. Нарешті, у березні 2014 року Розетта зробила своє
12:29
Speaker A
перше зображення Чурюмова Герасименко, яка виглядала як невелика цятка світла. Поруч з відомим колястим скупченням Месьє 107 14 липня 2014 року світ вперше побачив, що Чурюмова Герасименко має ядро, яке складається з двох великих частин. А 6 серпня апарат нарешті вперше
12:51
Speaker A
зустрівся з кометою, пролетівши над її поверхнею на відстані всього 100 км. У подальшому Розет виконала кілька орбітальних маневрів і вийшла на орбіту навколо крижаного об'єкта на відстані приблизно 30 км над поверхнею.
13:08
Speaker A
Звісно, головною особливістю ядра комети, яка одразу кидалась в очі, була її цікава форма, що нагадує гумову качку або Клим Іванович її порівнював з традиційними українськими капцями із соломи. Походження такої структури стало ключовим питанням одразу після того, як перші зображення комети дісталися Землі.
13:29
Speaker A
Науковці мали дві гіпотези, як це пояснити. Перша - це якщо два окремі тіла об'єдналися, або друга - це був один великий об'єкт, який внаслідок якоїсь локальної ерозії втратив більше речовини посередині. Однак досить швидко науковці знайшли відповідь на це
13:47
Speaker A
запитання, і виявилося, що ми маємо справу з двома повноцінними кометами, які колись об'єдналися і тепер подорожують як один об'єкт. Щоб зрозуміти це, група науковців з університету Падуї в Італії опрацювала низку зображень поверхні високої роздільної здатності, зроблені майже за
14:06
Speaker A
рік роботи апарата. Вивчаючи детально поверхню, вони визначили понад 100 рівних ділянок, схожих на тераси.
14:14
Speaker A
Виявилося, що ці пласкі структури стають більш нахиленими ближче до так званої шийки комети. Провівши 3D-моделювання, науковці визначили напрямок, куди були нахилені всі ці тераси, і візуалізували, як вони простягаються в глибину комети.
14:31
Speaker A
Незабаром стало зрозуміло, що всі ці елементи нахилені таким чином, що орієнтовані навколо кожної з двох частин комети. Другим етапом було перевірити взаємозв'язок між їхньою орієнтацією та гравітацією самої комети. Простіше кажучи, шари матеріалу комети мали лягати під прямим кутом до її сили
14:52
Speaker A
тяжіння. Тому команда використала моделі для обчислення сили тяжіння та її напрямку в місці розташування кожного шару. В одному випадку модель передбачала комету як єдине ціле, а у другому як поєднання двох тіл, кожне з яких мало власний центр мас. І результат
15:11
Speaker A
моделювання показав, що орієнтація шарів могла сформуватися таким чином тільки за умови, якщо обидві частини комети раніше були окремими тілами. Ймовірно, зіткнення між ними відбулося дуже повільно, і, як наслідок, збереглися всі ці впорядковані шари обох комет.
15:30
Speaker A
Хоча ерозія не є основною причиною цікавої форми Чурюмова Герасименко, вона однозначно відіграє важливу роль в її еволюції. Особливо цікаві речі відбуваються, коли комета наближається до перигелію, септо найближче до сонячного тепла. В цей час починаються інтенсивні процеси, пов'язані із
15:50
Speaker A
сублімацією водяного льоду. У 2015 році, за два місяці до того, як комета наблизилася до перегелію, астрономи зафіксували вражаючі зміни в регіоні під назвою Імхотеп, що розташовується на більшій половині. Тут зосереджено багато відносно гладких місцевостей, вкритих дрібнозернистим матеріалом. А також тут
16:12
Speaker A
лежать величезні валуни, найбільший з яких під назвою Хеопс, має розмір до 45 м. З моменту прибуття розети науковці майже рік уважно стежили за цією ділянкою поверхні і не бачили жодних змін. Однак одного ранку, у червні 2015 року вони зафіксували появу нової,
16:31
Speaker A
приблизно круглої структури. Наступні зображення в червні демонстрували, як ця штука збільшується у розмірі і до неї приєднується ще одна. До 2 липня вони досягли діаметра приблизно 220 і 140 м відповідно, а також почала з'являтися нова структура. На момент останнього
16:51
Speaker A
зображення від 11 липня ці три об'єкти об'єдналися у одну більшу область і з'явилися ще дві нові структури.
16:59
Speaker A
Швидкість, з якою відбувалися зміни поверхні, сягала кілька десятків сантиметрів нагоди, що насправді досить стрімко. Але це, мабуть, і не дивно, оскільки регіон Імхотеп розташовується поблизу екватора комети, тому отримує велику кількість сонячної радіації.
17:17
Speaker A
Інші вельми цікаві зміни поверхні команда місії спостерігала на скелі під назвою Асуан. Спочатку Розета зазнімкувала тут великий розлом, але під час наближення до Перегелію у липні 2015 він кудись зник. Це був великий обвал породи, внаслідок якого оголився яскравий і гострий край. На місці обвалу
17:41
Speaker A
побачити незайманий водяний лід, що був прихований під десятками метрів всередині скелі. Ця яскравіша ділянка відбивала у шість разів більше сонячного світла, ніж в середньому це робить комета. Втім, пізніше лід сублімував і до серпня 2016 року яскравість скелі вирівнялася. Також науковці побачили, як
18:02
Speaker A
у підніжжя скелі з'явилася більша купа матеріалу та більша кількість нових валунів. Вважається, що такі обвали відбуваються внаслідок термічних напруг через нагрівання сонцем. Спочатку з'являються тріщини, якими тепло може поширюватися у глибші шари. Далі газ, що виділяється внаслідок нагрівання, збільшує та розширює ці тріщини і,
18:26
Speaker A
власне, викликає обвали. Втім, не тільки випромінювання сонця змушує комету дещо змінюватися. Зокрема, один з розломів на шиї комети, виявлений ще у серпні 2014, розширився приблизно на 30 м. Крім того, тут було ідентифіковано нову тріщину довжиною 150-300 м. Науковці вважають, що це
18:49
Speaker A
пов'язано з механічним навантаженням, яке виникає внаслідок обертання комети. До речі, поруч із цими розломами валун завширшки приблизно 4 м перемістився на 15 м від початкового положення. А ось ще один камінець вже 30 м завширшки і масою майже 13 000 т. І ця брила взагалі
19:11
Speaker A
перемістилася аж на 140 м. Вважається, що він це зробив під час перигелію, оскільки було виявлено кілька спалахів речовини поблизу його початкового положення. Є дві ідеї для пояснення такого руху. Або матеріал, на якому камінь знаходився, поступово скочувався, або безпосередньо один зі спалахів його
19:32
Speaker A
жбурнув на таку велику відстань. У будь-якому разі, завдяки Розеттія астрономи побачили не тільки, що за зміни відбуваються на поверхні комети, вони також побачили, як швидко ці зміни відбуваються.
19:46
Speaker A
Однак, безумовно, найбільш драматичним моментом місії була спроба відправити на поверхню комети посадковий модуль під назвою Філи. Впродовж перших двох тижнів на орбіті навколо комети Розетта збирала детальну інформацію про характеристики її поверхні. І на основі цих даних команда місій визначила п'ять місць
20:06
Speaker A
кандидатів, куди Філи мав здійснити посадку. Як наслідок, на початку листопада 2014 було оголошено, що місцевість під назвою Агілкія буде саме тим місцем, де вперше в історії космічний апарат торкнеться поверхні комети. 12 листопада Філи відділився від розети та полетів на зустріч з Чурюмова
20:29
Speaker A
Герасименко, знижуючись зі швидкістю трохи більше 3 км/год. У цей час в Європейському центрі космічних операцій у місті Дармштат Німеччина Клим Іванович та Світлана Іванівна уважно стежили за розвитком подій. Однак посадка пішла не зовсім за планом. Виявилося, що під час контакту
20:49
Speaker A
якірні гарпуни, які мали вчепитися в породу, не спрацювали. А враховуючи низьку гравітацію при першому контакті, Філи не зміг закріпитися, натомість відскочив і полетів над поверхнею. Таким чином, він літав над кометою зайві дві години і подолав за цей час близько
21:08
Speaker A
1ного кілометра, перш ніж знову торкнутися поверхні. Цього разу відскок був менш значним, і вже через 7 хвилин Філли став першим в історії космічним апаратом, що здійснив посадку на поверхню хвостатої крижаної кулі.
21:23
Speaker A
Диспетчери місії не знали точно, де саме прикометився апарат, але очікували, що він опустився у якийсь затінений отвір і навряд чи стоїть на ногах. Втім, він був стабільним і почав виконувати свою роботу, надсилаючи дані з поверхні, а всі 10 його наукових інструментів
21:41
Speaker A
працювали. На жаль, довго Філи прожити не зміг, оскільки заряд його батареї був невеликим. Тому вже за три дні після посадки він припинив відгукуватися на команди. Апарат знову прокинувся ненадовго у червні 2015, але потім остаточно припинив свою діяльність.
22:00
Speaker A
Втім, навіть за цей короткий проміжок часу Філи все ж таки встиг зробити трохи науки. Зокрема, під час свого спуску і посадки він проводив вимірювання магнітного поля і виявив, що комета його немає, а також немає намагніченої породи, яка могла б залишитися з моменту
22:17
Speaker A
зародження системи. Це означало, що магнітні поля не відігравали вирішальної ролі під час накопичення матеріалу малими камінцями, які виростали до кількох десятків сантиметрів, а в підсумку ставали астероїдами, кометами і планетами. Але найважливіші свої відкриття він зробив, коли зрештою торкнувся поверхні. Під час першого
22:40
Speaker A
контакту з поверхнею зразки речовини дісталися інструментів зонда. Філи зміг визначити їхній хімічний склад і одразу знайшов 16 органічних сполук, які багаті вуглецем та азотом. Серед них чотири сполуки взагалі ніколи раніше не були виявлені на кометі. Крім того, апарат
22:59
Speaker A
зміг зблизька проаналізувати склад газової оболонки, яка зветься комою. Тут, очікувано, він знайшов високу концентрацію водяної пари, оксиду вуглицю та вуглекислий газ, а також невелику кількість органічних сполук на основі вуглицю, включаючи формальдегід.
23:17
Speaker A
Важливо, що частина цих сполук, які виявив апарат у пилу і газі, відіграють ключову роль у синтезі амінокислот, цукрів і нуклеїнових кислот, простіше кажучи, інгредієнтів для життя. До прикладу, формальдегід бере участь у створенні рибози, яка зрештою входить до складу таких молекул, як ДНК. І все це,
23:38
Speaker A
нагадую, на поверхні тіла, яке пан Чурюмов називав капсулою часу. Себто це первозданний реліктовий матеріал, що залишився від зародження сонячної системи.
23:49
Speaker A
Тим часом на орбіті космічний апарат Розетта робив свою частину науки. І одним з перших його важливих відкриттів стало розуміння, що вода на Чурюмова Герасименко дуже відрізняється від води на Землі. Співвідношення атомів дайтерію до водню в ній виявилося утричі більшим,
24:07
Speaker A
ніж у воді на нашій планеті. Це означає, що походження води, яку ми п'ємо, із якої здебільшого складаємось, навряд чи пов'язано з кометами поясу Койпера або кометами взагалі. Детальніше про це подивіться у моєму окремому відео про походження води на землі.
24:24
Speaker A
Одним з цікавих експериментів, які проводила команда місії, була спроба визначити внутрішній склад комети за допомогою радара. Розетта вимірювала поширення радіохвиль між посадковим модулем філи і власне орбітальним апаратом, які проходили через ядро комети. Це дало можливість визначити, що Чурюмова Герасименко всередині дуже
24:45
Speaker A
пориста на рівні 75 і 85%. Іншими словами, комета є просто купою уланків, що тримаються разом взаємною силою тяжіння, а в її середині багато порожнин. Це також було підтверджено силою тяжіння, якою комета впливала на орбітальний апарат. Висока пористість свідчить про те, що утворення цього тіла
25:08
Speaker A
було відносно м'яким процесом із багатьма маленькими кометизималями, які злипалися разом на швидкості менше метра нас/ску. Тобто вони ніби впиралися одна в одного, а не врізалися. Таким чином, не було розплавленого матеріалу, який би сформував суцільну структуру. За час перебування на орбіті Розетта відкрила
25:28
Speaker A
купу нових речовин, які ніколи раніше не фіксували на кометі. Всі вони у цій табличці позначені сірим кольором. Але найбільшою несподіванкою для науковців було відкриття молекулярного кисню, причому у великій кількості. Насправді сучасні моделі формування сонячної системи взагалі не передбачають такого.
25:48
Speaker A
Молекули кисню мали б зникнути ще до формування самої комети більше 4,5 млрд років тому. Це варто очікувати, оскільки під час такого бурхливого і гарячого процесу, як формування Сонця та планет, кисень мав би реагувати з величезною кількістю водню, утворюючи воду. По
26:08
Speaker A
сьогоднішній день це все ще найбільша загадка, яку подарувала нам Чурюмова Герасименко. Якогось надійного пояснення у науковців немає. Загалом Розетта трохи більше двох років оберталася навколо комети, подорожуючи разом із нею сонячною системою. У вересні 2016 року Чурюмова Герасименко значно віддалилася
26:29
Speaker A
від сонця і наближалася до орбіти Юпітера. За умови зменшення інтенсивності сонячного випромінювання апарат отримував все менше енергії для роботи. Крім того, він перебував у космосі вже понад 12 років. І у цьому жорстокому середовищі це багато, особливо в контексті працездатності його
26:48
Speaker A
корисного навантаження. Варіант відправити Розетту у сплячку на час проходження афелію комети був ризикований, оскільки не було гарантії, що обігрівач апарата впорається зі своєю роботою і зможе його розбудити.
27:02
Speaker A
Натомість наукова група місії вирішила не ризикувати і скористатися можливістю зібрати якомога більше наукових даних.
27:10
Speaker A
Тож було запропоновано врізати апарат безпосередньо в комету і таким чином під час зниження отримати зображення з високою роздільною здатністю. За щасливим збігом обставин, буквально за кілька тижнів до зіткнення, Розетта нарешті помітила свого супутника Філи, що лежав на поверхні. Як і
27:28
Speaker A
прогнозувалося, бідолаха втрапив у щілину, де знаходився у затінку. Тому, на жаль, він не отримував сонячної енергії. Це була важлива знахідка, оскільки його шукали майже два роки. І це був дуже позитивний, навіть емоційний момент для команди місії. Нарешті, наприкінці вересня Розета приєдналася до
27:48
Speaker A
свого меншого брата, зіткнувшись з кометою на швидкості всього 3 км нагоди. Апарат спрямували в регіон МАТ, де знаходяться ями, з яких у космос здіймаються пил і газ. Таким чином, 30 вересня 2016 року місія була остаточно завершена, а через два тижні у ніч з 14
28:09
Speaker A
на 15 жовтня не стало Клима Івановича Чурюмова. Ось як згадує той час учень Клима Івановича, кандидат фізико-математичних наук, астроном Василь Пономаренко.
28:21
Speaker A
Відверто сказати, що те, що місія завершилася 30 вересня, а в жовтні Климава не стало, е, це, я думаю, пов'язані речі. Е-е Іванович переживав за те, як пройде місія, дуже хвилювався. Це відчувалося на кожному етапі, чи прокинеться розета, чи
28:45
Speaker A
не прокинеться в 14-му році. Розумієте, там же ж декілька років вона була в стані сну. Е була вірогідність, що в принципі зв'язок не відновиться. Тобто, да, кожен цей етап Клим Іванович, да, він переживав е доволітаки глибоко і доволітаки емоційно з одного боку. А з
29:08
Speaker A
іншого боку, по моїм таким оцінкам, в Клима Івановича було, ну, таких три хвилі слави. Остання слава - це, звичайно, Розетта. Це, звичайно, Розетта в 14-му, 15-му році. І він всім був потрібен. Його запрошували в різні точки планети. Йому готові були оплатити
29:31
Speaker A
проїзд, переліт. Е, а він, е, він в принципі по такого складу, що він не відмовляв, е, він заради популяризації науки готов був працювати. І крім того, можливо, він відчував, що ця хвиля слави може бути останньою. І тому він працював
29:50
Speaker A
так не відпочиваючи, розумієте? І отаке фізичне, емоційне навантаження, воно, звичайно, мабуть, швидше за все і далося взнаки. Після відкриття комети Світлана Герасименко у 70-х роках переїхала у Таджикистан, де і досі працює у місцевому центрі астрофізики. А Клим Іванович продовжив своє полювання на
30:11
Speaker A
хвостаті зірки в якості наукового співробітника астрономічної обсерваторії Київського національного університету. У 1986 році у співпраці з астрономом Валентином Солодовниковим він відкрив другу комету, яка носить його ім'я, Чурюмова Солодовникова. А ще у 80-х роках за його ініціативи кілька малих
30:33
Speaker A
планет, що були відкриті вітчизняними астрономами, отримали назви Кобзар, Каменяр і Знання, а також з руки Клима Івановича деякі з них носять славетні імена Тараса Шевченка, Івана Франка та Григорія Сковороди. За свою довгу наукову кар'єру пан Чурюмов був професором Київського національного
30:53
Speaker A
університету, членом кореспондентом Національної академії наук України, а також директором освітнього центру Київський планетарій. Він опублікував сотні наукових робіт, у тому числі п'ять книг і п'ять посібників. А ще Клим Іванович активно займався популяризацією науки і навіть писав вірші.
31:13
Speaker A
З повагою ставився і до науковців, і до аматорів, до любителів астрономії. З задоволенням читав наукові доповіді на глибокі наукові теми і звичайні популярні лекції. Теж з задоволенням.
31:30
Speaker A
Клим Іванович чудово знав історію, позиціонував себе українцем, був справжнім патріотом нашої держави, вважав, що Федерація російська скоро розвариться.
31:44
Speaker A
От ми чекаємо. Так, він вірші писав. Він чудово віршував, ее, для дітей писав вірші. Він навіть написав гімн Майдану. Ми з ним от в 13-му році, в 13му-14му році, ідучи з роботи, ми неодноразово робили з Кимо Івановичем солідну петлю і йшли через
32:07
Speaker A
Майдан по домам. Йому це було небайдуже. Йому це було небайдуже. Він написав досить таки солідний вірш, який коливанович називав гімном Майдану. І я думаю, що він там гарний вірш. Він повністю передає атмосферу. Ви знаєте, я скажу так.
32:26
Speaker A
В мене були непогані вчителі, навіть хороші вчителі в мене були. Ну, я вам скажу, що з тих пір, як я попрацював під керівництвом Клима Івановича і з Клима Івановичем, я скажу, що в мене по-справжньому в житті був великий
32:40
Speaker A
вчитель. У 2014 році, як і більшість науковців, Клим Іванович був дуже вражений формою своєї комети, а пейзажі поверхні порівнював з гірськими хребтами, які, до речі, пропонував назвати Карпатами або Говерлою, а якийсь інший об'єкт на поверхні на честь свого рідного міста
33:00
Speaker A
Миколаїв. На жаль, астрономічній спільноті імена єгипетських богів чомусь здавалися більш слушними назвами. Взагалі Клим Іванович постійно наголошував, що він український науковець і ображався, коли в пресі про нього писали як про радянського чи тим паче російського вченого. А свою комету
33:19
Speaker A
він твердо вважав українським відкриттям і просто називав її українською. Хоча наукові дані з комети будуть вивчатися ще багато років, Климу Івановичу пощастило побачити своє відкриття у всій його красі. Більше того, йому пощастило її навіть почути. Магнітні коливання внаслідок взаємодії сонячного вітру з
33:40
Speaker A
речовиною навколо комети команда місії трансформувала у звукові хвилі, а німецький композитор зробив цей звук прийнятним для наших вух. Тож весь світ не тільки побачив комету зблизька, а ще й почув, як вона співає.
33:59
Speaker A
[музика] [музика]
Topics:комета Чурюмова-Герасименкомісія РозеттаЄвропейське космічне агентствокосмічні дослідженняКлим ЧурюмовСвітлана Герасименкокороткоперіодичні кометипояс КойпераЮпітерастрономія України

Get More with the SozAI App

Transcribe recordings, audio files, and YouTube videos — with AI summaries, speaker detection, and unlimited transcriptions.

Or transcribe another YouTube video here →