Лекція 3. Практика, заснована на доказах. — Transcript

Лекція про практику, засновану на доказах, з фокусом на клінічне мислення, алгоритм 5A, ПІКО та інтеграцію наукових знань у ерготерапії.

Key Takeaways

Практика, заснована на доказах, вимагає інтеграції наукових досліджень, клінічного досвіду та цінностей пацієнта.
Клінічне мислення — це складний процес прийняття рішень, що потребує постійної рефлексії та оновлення знань.
Використання алгоритму 5A і формату ПІКО допомагає структурувати пошук і оцінку доказів.
Індивідуалізація підходу є ключовою для ефективності втручань у ерготерапії.
Регулярне оновлення знань і критична оцінка джерел допомагають уникнути шаблонної практики.

Summary

Визначення практики, заснованої на доказах, як інтеграції наукових досліджень, клінічного досвіду та цінностей пацієнта.
Обговорення складності прийняття обґрунтованих клінічних рішень в умовах високого навантаження та змінного контексту.
Пояснення важливості критичного ставлення до джерел знань і регулярного оновлення інформації.
Розгляд алгоритму 5A та формулювання клінічного питання в форматі ПІКО для пошуку доказів.
Критична оцінка якості наукових доказів та їх інтеграція у практику ерготерапевта.
Приклад застосування доказової практики на випадку пацієнтки з ревматоїдним артритом кисті.
Підкреслення ролі індивідуалізації підходу з урахуванням особливостей пацієнта та контексту.
Важливість поєднання інструктажу з тренуванням для кращого дотримання рекомендацій пацієнтом.
Зазначення ризиків шаблонної практики без критичного аналізу доказів.
Короткий огляд потенційного використання штучного інтелекту у доказовій практиці.

Full Transcript — Download SRT & Markdown

Speaker A

Доброго дня, шановні колеги. Будемо розпочинати. Е, раді вітати сьогоднішню нашу лекторку Марію Балаш, доктора філософії грант освітньої програми "Ерготерапія Українсько-католицького університету", голову робочої групи з розбудови освітніх програм в Українському товаристві ерготерапевтів.

Speaker A

І тема сьогоднішньої доповіді, е, практика, заснована на доказах. Переконана, що лекція буде дуже цікавою і корисною для нас всіх. І пані Маріє, щиро дякуємо, що долучилися і передаю вам слово. Дякую.

Speaker A

Ее всім доброго вечора. Анно, щиро дякую за представлення. Вітаю всіх учасників тренінгу, а також організаторів. Дуже вдячна за можливість брати участь в цьому важливому, надзвичайно важливому заході для нас всіх.

Speaker A

Я розпочну щодо теми і плану нашої сьогоднішньої сесії. Ми будемо говорити про визначення, підходи до визначення практичної діяльності, заснованої на доказах, про алгоритм 5A, формулювання клінічного питання в форматі ПІКО, пошук доказів, критичну оцінку якості доказів, інтеграцію доказів у практику,

Speaker A

вимірювання результатів та трошки про використання штучного інтелекту у практичній діяльності, заснованій на доказах. І насправді по кожному з цих питань можна було б проводити окремий тренінг, але буду намагатися, наскільки це є можливим, е-е розглянути їх всі за сьогодні, за дві години, але

Speaker A

звісно, що це буде так більш на базовому рівні і, ну, це дуже добре, що у вас буде доступ до запису з можливістю потім переглянути матеріал, можливо повернутися і краще з ним розібратися.

Speaker A

Е, розпочнемо з визначення. Та, ну, всі ми розуміємо, та оскільки маємо практичний досвід, що в своїй практичній діяльності нам постійно потрібно приймати рішення щодо того, яке втручання підібрати для пацієнта, який метод, інструмент оцінювання підібрати, як вимірювати результати.

Speaker A

Ось цей процес постійного прийняття рішення — це по суті є те, що ми називаємо клінічним мисленням або професійним мисленням. І ми говоримо про те, що здатність до прийняття саме обґрунтованого клінічного рішення є основою автономної практики в ерготерапії. Це те, що нас визначає як

Speaker A

автономних фахівців, які самі приймають рішення, відповідно самі несуть за них відповідальність. Е-е, і процес прийняття клінічного рішення, тим більше обґрунтованого рішення, є дуже складним.

Speaker A

Його неможливо якось так, е-е, зробити дуже рутинним і шаблонним, тому що щоразу нам потрібно брати до уваги інформацію дуже з різних джерел, враховувати е-е особливості контексту, особливості обставин нашого пацієнта, особливості нашої практики. І це ті фактори, які до того ж постійно е

Speaker A

змінюються. Та тому це не є просто. Е-е і, ее, тут таке є питання, знаєте, до рефлексії.

Speaker A

Як часто ми замислюємося над тим, на чому ж ґрунтуються ось ці наші рішення щодо пацієнта-клієнта? Та ми всі прекрасно розуміємо, що практика має бути індивідуалізованою, вона не повинна бути шаблонна. Але як воно відбувається в наших реаліях в умовах роботи в

Speaker A

надзвичайно такому е-е великому навантаженні, великий потік пацієнтів, е навантаження може бути ненормоване, загальний такий дуже несприятливий фон життя і роботи. От, е, чи часто от ми зупиняємося і, ее, думаємо про те, ставимо самі собі питання, наскільки я впевнена, впевнений

Speaker A

в тому, що те рішення, яке я зараз приймаю, там, наприклад, щодо того, який підхід до оцінювання брати або який підхід до втручання, насправді є найкращим для пацієнта? І звідки я це знаю, і звідки в мене переконання в цьому? Та тому, що часто там ще на першу

Speaker A

частину питання ми можемо собі впевнено відповісти. Ну, та я знаю, що це ефективно, це працює. Але з другою можуть виникати питання, та особливо якщо, е, рефлексувати більш так глибоко, та що, ну, окей, та я знаю, що ці дані

Speaker A

підтверджуються даними наукових досліджень, мене так вчили, але, е-е, коли, ну, як давно я перевіряла актуальність цих досліджень та чи направду впевнена, що, е, цей підхід не застарів, та чи не вийшли якісь оновлення щодо підходів, клінічні настанови, тощо. Е, ну, в тих

Speaker A

умовах, в яких ми працюємо, скажімо так, є дуже високий ризик, е, ось цей момент пропустити. І це перетворює нашу практику на таку більш шаблонну і, е, на підхід, якого насправді потрібно було б уникати. І я, коли спілкуюся з молодими

Speaker A

фахівцями, я от ми всі дуже люблять розглядати різні клінічні випадки, звісно. Та і коли пропонується якась ситуація і пропонуєш підібрати вирішення, всі дуже активні. Та але коли ставиш питання: "А чому?" Чому ви пропонуєте саме такий підхід? [сопіння] Е-е дуже часто е-е важко фахівцям на це

Speaker A

питання відповісти. Найчастіше відповіді звучать такі, як, ну, це загальновідомо. Всі знають, що це ефективно, це працює для таких пацієнтів з таким діагнозом.

Speaker A

Бо, ну, нас же ж так вчили та в університеті або на тренінгу, або якась ее якась авторитетна людина, керівник, професор, супервізор, ментор, ще хтось та говорить, я про це від нього дізналася чи від неї, або ну всі так

Speaker A

роблять, або я чув, що, або це ж очевидно, що воно так. Та або там ще можуть бути апеляції до методу, що це якась дуже давня і е-е перевірена тисячолітня історія застосування технології. Але е якщо е ми таким чином

Speaker A

даємо відповідь на питання, чому ми застосовуємо такий підхід, то це не є правильно. Та це суперечить принципам практичної діяльності, заснованої на доказах. Що ж передбачає практика, заснована на доказах? Підходи і стверджують, що що є доказами, та ось це

Speaker A

ключове слово — докази, що доказами для прийняття клінічного рішення мають бути наукові знання, які ми інтегруємо з клінічним досвідом, власним, з думкою пацієнта, з урахуванням його переконань, цінностей, а також з урахуванням контексту середовища, в якому ми надаємо наші послуги. Це відображено на діаграмі

Speaker A

на слайді. От ми можемо побачити, що е-е нас цікавлять саме найкращі доступні на даний момент наукові дослідження. Це наша відправна точка, е, з яких ми маємо інформацію, яку ми маємо поєднати з нашим власним клінічним досвідом, з тією

Speaker A

інформацією, яка характеризує особливості нашого пацієнта-клієнта, е з умовами контексту, в якому ми працюємо. Це все має вилитися в прийняття е рішення. І саме в такому випадку ми будемо говорити, що це рішення є обґрунтованим.

Speaker A

Як такий дуже простенький приклад з практики та як воно виглядає, що, ну, для прикладу, візьмемо пацієнтку з ревматоїдним артритом кисті, яка там скаржиться на біль, ранкову скутість, проблему базово з приготуванням їжі, з побутовою активністю і, ну, ревматоїдний

Speaker A

артрит, та звісно ерготерапевт, який має освіту, чітко знає, розуміє, його так навчали, що тут працюють, є корисними стратегії захисту суглобів. Та але те, як нас навчали, ми говоримо про те, що цього не завжди достатньо для прийняття рішення, тому що ті знання,

Speaker A

які ми здобуваємо під час навчання, вони мають властивість застарівати. Та навчаємося ми довго — бакалаврат 4 роки, два роки магістратура, за 5 років цілком можливо, щось змінилося та знання оновилися. Тому, е, ми звертаємося до наукових досліджень, дивимося та можемо перевірити, та

Speaker A

насправді є систематичний огляд, тобто наукове дослідження високого такого достатньо рівня, який показує, що, е, у пацієнтів з ревматоїдним артритом, е, інструктаж щодо стратегії захисту суглобів є ефективним для покращення виконання повсякденної діяльності. Е, тобто ми розуміємо, окей, це є метод

Speaker A

ефективним, його доцільно застосовувати. Далі ерготерапевт може застосувати свій клінічний досвід для того, щоб прийняти рішення щодо того, а як саме застосувати. Та, тобто ерготерапевт має свій досвід і розуміє, що люди краще будуть дотримуватися рекомендацій в тому випадку, якщо цей інструктаж буде

Speaker A

проведений не у вигляді лекцій з великою кількістю рекомендацій, а якщо давати ці рекомендації дозовано, та їх не повинно бути багато, вони мають бути такими максимально простими, зрозумілими, пов'язані з індивідуальним запитом пацієнтки. І бажано цей інструктаж якось безпосередньо поєднати з тренуванням

Speaker A

виконання заняття. І відповідно таким чином ерготерапевт і буде застосовувати ці докази з наукових досліджень і при цьому враховувати фактори пріоритету пацієнта та к

Speaker A

Та, наприклад, пацієнтка може повідомити, що, е, окрім того, який в неї є запит, що їй не подобається використовувати якісь такі пристрої, які виглядають дуже медичними та е привертають увагу. та і е-е відповідно будемо в такому випадку обирати щось

Speaker A

таке е-е більш малопомітне, прості якісь засоби е і зосереджуватися саме е-е на тих змінах, які будуть відповідати основному запиту пацієнтки. І так само, якщо ми знаємо, що пацієнтка має обмежений бюджет, це так само має бути враховано, тобто мають бути обрані якісь

Speaker A

такі недорогі, прості рішення, які вписуються в цю загальну концепцію стратегії захисту суглобів. [сопіння] Ее, тобто приблизно так воно бие мало виглядати. Ну, в мене достатньо простий є приклад. І повертаючись до визначення практичної діяльності, заснованої на доказах, зараз я би хотіла трохи

Speaker A

зупинитися на ее термінах і на еволюції цього визначення поняття. Е взагалі поняття вперше з'явилося, е, воно звучало як медицина, заснована на доказах або evidence based medicine і було запропоновано на початку 90-х років минулого століття. І одне з таких

Speaker A

визначень, яке було запропоновано Розенбергом, це є процес систематичного пошуку оцінки та використання результатів досліджень як основи для клінічних рішень. Тото тут підкреслюється, знову ж таки, що рішення має прийматися не на основі власного досвіду інтуїції або думки авторитету, а

Speaker A

саме на основі даних ее сучасних наукових досліджень. І це, е-е, основний такий момент. Та ось концепція практичної діяльності спочатку медицини, заснованої на доказах, е, була запропонована е-е як альтернатива тому традиційному підходу, який протягом тисячоліть спостерігався в медицині. та

Speaker A

коли рішення приймалися, власне, на основі більше або інтуїції, або е-е от тих аргументів, про які я на початку говорила, що так навчили та якісь авторитети так вважають, так загальноприйнято.

Speaker A

Е, і що приводило до застосування таких неефективних, а дуже часто і небезпечних е методів.

Speaker A

Далі, трошки пізніше Девідом Сакетом було запропоновано розширити це визначення. Він в такій достатньо своїй відомій публікації наголосив на тому, що все ж таки ее медицина, заснована на доказах - це не лише наукові дослідження. Так, ми спираємося на дані наукових досліджень,

Speaker A

але ми ці дані інтегруємо з власним клінічним досвідом. Так само в статті було прописано, що і обставини пацієнта потрібно враховувати. Та чому з'явилося це визначення, роз'яснення? Тому що дуже часто почали критикувати такий підхід е-е медицини, заснованої на доказах. Е ніби

Speaker A

як він е гнівелює клінічний досвід. Та ну, але клінічний досвід фахівця, цінність клінічного досвіду абсолютно ніхто не заперечує. просто наголошується на тому, що він не є основою для прийняття. Його потрібно інтегрувати саме з даними досліджень.

Speaker A

Далі, на початку 2000-х років вже було запропоновано термін практика, заснована на доказах не медицина, а саме практика, evidence based practice.

Speaker A

і розширене визначення його визначені тут зазначаються, крім того, знову ж таки, те, що було, що рішення приймається на основі наявних, актуальних відповідних доказів. І воно мають приймати рішення мають приймати особи, які отримують допомогу поінформовані на основі знань тих, хто

Speaker A

надає допомогу. Тобто тут підкреслюється е-е роль пацієнта-клієнта в цьому процесі, що він е має бути таким е ну не пасивним об'єктом втручання та а саме завдання фахівця надати всю необхідну інформацію.

Speaker A

Наприклад, так що мова йде про вибір методу втручання, метод терапії, та що фахівець має надати інформацію стосовно того, що для такої ситуації, такого стану, за даними там найновіших наукових досліджень, є ее ну найбільш таким ефективним на сьогодні є ось такий

Speaker A

метод. Та ее він верогідно буде сприяти покращенню там результату, досягненню ее поставленої цілі. Але якщо є якісь альтернативи, так само фахівець повинен проінформувати. І далі вже пацієнт-клієнт на основі цієї інформації має приймати рішення. І, е, так само фахівець

Speaker A

фахівець зі свого боку, якщо е- ну пацієнт не погоджується на пропозицію, повинен е пропонувати якусь альтернативу, тобто десь шукати тут консенсус.

Speaker A

І що стосовно цього визначення та що ще змінилося? Не медицина, а саме практика заснована на доказах, тому що з початку 2000х років ось ця концепція, якщо вона спочатку застосовувалась виключно по відношенню до медичної практики, то тут вона вже розповсюдилася і на ее суміжні

Speaker A

професії. Спочатку тільки сфера охорони здоров'я, а потім і ширше. І на сьогодні ці підходи практики, заснованої на доказах, використовуються широко і, е, в всіх професіях е реабілітаційних, так званих, та ерготерапія, фізична терапія, е медицина, медсестринство, психологія психіатрія соціальна робота, але так само і в

Speaker A

освіті, і в галузі охорони середовища навколишнього, і також е в багатьох інших сферах. Тому на сьогодні термін є такий. Тут ще хочу зауважити, що сьогодні в загалом, так, в професійному середовищі пропонується термін не практика заснована на доказах, а практика заснована на свідченнях.

Speaker A

Тобто ось цей термін evidence ее є думка, що більш коректно пере перекладати саме як свідчення. Ну, поки в нас, ее, в інформаційному полі все ж таки практика, заснована на доказах, більш для нас є звична, більш розповсюджено, то в цій лекції буде

Speaker A

використова буде використаний саме такий термін. Але цілком можливо, що е-е найближчим часом е-е це буде переглянуто. Будемо використовувати ось термін саме практики, заснованої на свідченнях. Практика заснована на доказах верготерапії. Та тут окремо варто підкреслити, що згідно з позиційною заявою Канадської асоціації

Speaker A

ерготерапевтів, е-е згідно з практиками, з принципами практики, заснованої доказах верготерапії, е-е як було попередньо сказано, та що е-е перегляд оцінки інформації для прийняття рішень - це є спільна відповідальність клієнта і терапевта. Та тобто обов'язково цей потрібно будувати ці

Speaker A

стосунки співпраці. І ерготерапевти визнають експертність клієнтів щодо того, які для них заняття є пріоритетними, щодо того, які є бар'єри для занятєвого виконання та які якою є оцінка, суб'єктивна оцінка клієнтам його поточних можливостей, е, його ресурсів, ресурсів середовища тощо.

Speaker A

Та, тобто тут підкреслюється ось ця спільна відповідальність і підкреслюється те, що е нашою метою е тобто не просто ми говоримо, що е-е е-е методи повинні бути ефективними та ми маємо бути ми маємо бути переконані в тому, що ми пропонуємо найбільш

Speaker A

ефективні втручання. Та але ефективність має бути пов'язана саме з заняттєвим виконанням. Інакше це не буде відповідати саме принципам практики ерготерапії.

Speaker A

Ее таким чином, підсумовуючи, ее можна сказати, що практика заснованим доказом є, е, ключовим таким елементом найкращої практики в еготерапії. І дуже важливо розуміти, що це не є, е, вибором та що хочемо дотримуємося, хочемо не дотримуємося. Це є наш професійний

Speaker A

морально-етичний обов'язок ее як фахівців. Тобто це є обов'язкоготерапевта слідувати принципам практики, заснованої на доказах. І це є однією з ключових компетенцій. Е це знову ж таки не є е чиясь особиста думка. Це відображено в, е, різних нормативних документах, ее які

Speaker A

регламентують професію та міжнародного рівня. Так само в нас поки що, на жаль, не є затвердженим професійний стандарт ерготерапевт, але в ньому так само буде передбачено е-е ця компетенція, е-е необхідність дотримання принципів практичної діяльності, заснованої на доказах. Ее для застосування. Да, ну

Speaker A

зрозуміло, що е-е ці певні такі моменти, можливо, вони звучать як е-е е-е цілком зрозумілі, та але часто буває так, що ми ніби як розуміємо, що воно так має бути, але е-е на практиці, якщо ми не володіємо відповідними інструментами до

Speaker A

застосування, виходить все ж таки трошки інакше. Тож, е-е, ця концепція практичної діяльності, заснованої на доказах, вона має такий власний інструментарій, різні алгоритми, які спрощують впровадження цих принципів у практику. Один з таких базових, найвідоміших є, е, представлення процесу е-е е цих принципів у вигляді такого, е,

Speaker A

п'ятикрокового процесу. має він назву алгоритм 5A за першими літерами назв кожного кроку. Але так само в літературі ви можете побачити не тільки як п'ять, а і шість. Це залежить від того, які саме кроки виділяються, як їх рахують, тому що, ну, тут кольором на

Speaker A

схемі виділені основні ось ці класичні п'ять кроків, але також є нульовий додатковий, який так само може вписуватися в цю схему. І що ж це за кроки? Ну, ось цей нульовий крок - це вміння, е, та на основі такого

Speaker A

рефлексивного мислення та, ее, якось чинити супротив тому, щоб наша практика ставала такою шаблонною і вміти розпізнавати ось ці ситуації, коли ми не діємо так, як ми звикли, а там, де потрібно розглянути все ж таки додаткову інформацію і прийняти ось це клінічне

Speaker A

рішення. Ее, коли ми вміємо розпізнавати таки ситуації, то як ми рухаємося в випадку випадку, коли такі ситуації стаються? Перший крок - це є постановка клінічного питання, на яке можна відповісти. Е, потім, сформувавши питання, ми шукаємо відповідь на це

Speaker A

питання. Е, відповідно, ми будемо шукати найкращі наукові дослідження, в яких міститься відповідь на питання, яке нас цікавить. Коли ми дослідження таке знайшли та переконалися в тому, що воно є найкраще з доступних, нам його потрібно критично оцінити, щоб розуміти,

Speaker A

ну, чи ми можемо довіряти, в принципі, результатам цього дослідження базово. І по-друге, наскільки результати цього дослідження можуть бути впроваджені, інтегровані в практику з урахуванням ось нашого досвіду, обставин, в яких ми працюємо, обставин пацієнта.

Speaker A

Далі безпосередньо є впровадження в практичну діяльність. Тобто ми застосовуємо цю інформацію на практиці. І після застосування, звісно, що нам потрібно оцінити результат і зробити якісь висновки щодо того, що наступного разу можливо можна зробити краще. І зараз ми з вами будемо йти по кожному з

Speaker A

цих кроків. Ну, перший крок дуже є важливий. без якого далі воно сильно не складається, це є постановка клінічного питання, на яке можна відповісти.

Speaker A

[сопіння] Ее це дуже важлива, насправді частина процесу доказової практики і ее одна з таких ключових компетенцій, яка має бути сформована у фахівця, який слідує принципам практики, е, що заснована на доказах. І для того, щоб створити таке правильне, відповідне

Speaker A

клінічне питання, потрібно зробити так, щоб це питання відповідало таким основним критеріям. Питання має бути конкретним, е, тобто не надто широким. Е, має бути таким, що піддається відповіді. Тобто ми передбачаємо, що існують дослідження, в яких ее надається відповідь на таке

Speaker A

питання. Е, воно має бути доречним, тобто стосуватися нашої практики і сфокусованим, тобто воно має бути зосередженим на якійсь основній проблемі, результаті, а не на декількох проблемах. Ее, ну, це ніби як воно виглядає просто, але от дуже часто в

Speaker A

якійсь ситуації клінічній, та коли трапляється якийсь нетиповий випадок, ее, там або з точки зору діагнозу, або поєднання різних станів, які ускладнюють ситуацію, або якийсь цікавий запит незвичний від е самого пацієнта та ее яка може бути помилка, ну, в молодого фахівця. Це от питання, так

Speaker A

питання формулюється у форматі, що робити з таким-то пацієнтом. Ну і таке питання, звісно, що воно не відповідає цим всім критеріям, воно не є конкретним, не є е сфокусованим і відповідно дуже важко на нього знайти відповідь. І те, наскільки фахівець

Speaker A

добре вміє сформулювати ось це клінічне питання, воно в тому числі показує, наскільки цей фахівець взагалі е обізнаний. е-е саме з проблемою, з темою, щодо якої ее це питання формулюється. А ну тут є приклади. Та якщо є бажання, можете трошки

Speaker A

підключитися до інтерактиву, просто писати в чат. Ну або якщо немає такої можливості незручно, то не страшно, я все одно прокоментую. Та але от два простих такі клінічні питання. Яка найкраща терапія при черепно-мозковій травмі? І друге питання, як покращити

Speaker A

мобільність людині людини. От перший такий критерій наш питання мають бути конкретними. Та от чи є ці питання конкретними? Якщо є бажання там, якщо вважаєте, що вони конкретні, можна плюсик поставити, якщо ні, то мінус.

Speaker A

Мінус, мінус. Добре. Угу. А, дякую за активність. Бачу, є різні думки. Е-е, і дякую. Та е-е, мій коментар. Е, ці питання не є конкретними. Чому? Тому що вони не містять достатньо клінічної інформації.

Speaker A

Та от якщо ми подивимось на перше питання: "Яка найкраща терапія при ЧМТ?" Ну, чим те, ну, базово перше, що спадає на думку, яка саме черепно-мозкова травма. Далі, е, які це пацієнти, чи це є діти, чи є дорослі? Ее що означає

Speaker A

найкраща терапія? Та що ми хочемо досягти? Тобто який очікуваний є результат, е, з чим ми ее взагалі е хочемо, що ми передбачаємо робити. Тобто тут багато-багато якихось додаткових питань виникає. Так само, якщо подивитися інше, як покращити мобільність людини, та ее нічого неясно.

Speaker A

Ее що це за людина? Це є пацієнт, з яким станом діагнозом, наскільки е порушена мобільність, про що йде мова? Та чи це мобільність в ліжку, чи це мобільність в громаді. Тобто дуже багато є додаткових уточнюючих питань. І відповідно, да, от

Speaker A

таке загальне правило, що якщо ми дивимось на питання і хочеться поставити додаткові питання до цього питання, це означає, що воно не є достатньо конкретним. Його потрібно більше так конкретизувати.

Speaker A

Далі давайте другий фактор. Ті ж самі два питання. Е, чи є, е, та ці питання такими, що піддаються відповіді? Та чи можемо ми от в такому формулюванні на них відповісти? Е, плюс мінус.

Speaker A

Угу. Так, дякую. Бачу ваші відповіді. Так само бачу, що є різні думки стосовно цього. Але тут не так є складно, е, тому що, ну, воно може здаватися, та особливо якщо ее ну можливо ці питання якось пов'язані з вашою

Speaker A

спеціалізацією. Ви впевнено почуваєтеся що до цієї теми і, е-е, так, як ми це сприймаємо, що, та, ми можемо на це відповісти питання, але, е, з точки зору вимог до клінічного питання, е це є питання такі, що не піддаються

Speaker A

відповіді. Чому? Тому що, знову ж таки, вони занадто широкі. Якщо ми просто будемо шукати, яка найкраща терапія при ЧМТ без конкретизації, ну, це просто тисячі джерел, ее, і немає такої чіткої цілі пошуку. Так само щодо мобільності. Та ну, базово, знову ж

Speaker A

таки, ми повертаємося до тих самих уточнюючих питань, які були до того. І як правило, якщо питання воно не є конкретним, то воно майже автоматично стає таким, на яке не піддається відповіді. Тобто воно потребує корекції для того, щоб знайти на нього відповідь.

Speaker A

А тепер третій критерій. Чи є ці питання релевантними? Тобто чи вони стосуються практики реабілітації, практики ерготерапії? Чи є вони релевантними для практичної діяльності? Угу.

Speaker A

Так, дякую за активність. Та абсолютно вірно. Е, ці питання є релевантними. Тобто цей критерій в нас виконується в даному випадку вони стосуються, тобто це е ті ситуації, з якими верогідно ми можемо в нашій практиці ее стикатися, відповідно шукати ее інформацію. І

Speaker A

четвертий критерій, чи є ці питання сфокусованими? Тут я нагадаю, що сфокусованість мається на увазі фокус, зосередженість на очікуваному результаті.

Speaker A

Як на вашу думку, можливо, по-різному сприймаєте два питання? Можливо, різна відповідь, можливо ні. Добре. А всім дякую за активність в цій праві і вправі. І ці питання насправді е не є сфокусованими. Чому? Тому що немає конкретного результату. Та коли ми

Speaker A

говоримо найкраща терапія при черепно-мозковій травмі, що означає найкраще, для якого результату? Що ми хочемо покращити? Ми хочемо покращити ее мобільність, ми хочемо покращити виконання повсякденного заняття якогось конкретного. Ми хочемо покращити ее незалежність. Та, тобто, може бути, е, багато дуже різних цілей потенційно та

Speaker A

тим більше, що ми взагалі не знаємо не ее конкретно діагноз, ні навіть яка це є е стадія реабілітаційного процесу та на якому етапі реабілітації людина знаходиться. І так само щодо другого питання, воно може здаватися таким більш орієнтованим на результат, тому що тут

Speaker A

ніби як визначена мобільність, але знову ж таки, так як я говорила попередньо, е мобільність яка? Та чи це ее мобільність в ліжку, за межами ліжку, мобільність в громаді? Е, знову ж таки, що саме буде в нас вважатися е-е таким, ее, очікуваним

Speaker A

результатом, е, який ми будемо сприймати як ознаку ефективності нашої терапії. Тобто тут, ее, цим питанням бракує такого конкретного результату. Тобто ці два питання, які от саме в такому форматі, насправді дуже часто вони і формулюються фахівцями для пошуку інформації, але тут для них виконаний

Speaker A

тільки один критерій. це вони є релевантними, але вони не є конкретними, не є е сфокусованими і відповідно, як наслідок, не піддаються відповіді. І для того, щоб правильно формулювати питання та щоб вони були е ось такими, що піддаються відповіді, е запропоновано

Speaker A

алгоритм Піко. Та так, це такий спеціальний формат для створення клінічних питань. І, е, тут ви можете побачити, ее, два речення англійською, українською, так? Коли, е, кольором, е, виділені місця, де ми маємо підставити своє. Та, тобто ми формулюємо таким

Speaker A

чином: у пацієнтів з певним там станом, діагнозом, проблемою, чи ось таке втручання порівняно з іншим втручанням покращує і потрібно вказати, який саме клінічний наслідок. Ее тут невипадково наведено англійський, український варіант. І ви можете побачити, що от в українському варіанті трошки неприродньо

Speaker A

виглядає цей порядок слів. Ми інакше будуємо речення у нас. Але такий порядок слів є природнім для англійської мови і нам потрібно дотримуватися саме його, тому що ми інформацію шукаємо в англомовних базах даних. Ми далі пошуковий запит будемо ее будувати саме

Speaker A

на основі такого питання. І важливим є порядок слів, тому дотримуємося саме його, хоча воно може так незвично для нас звучати, трошки дивно. Е, тут в табличці, е, наведено роз'яснення, що означає пікота. Це перші літери, е, слів, які позначають

Speaker A

компоненти, які мають бути присутніми в нашому питанні. Перше пзшифровується як пацієнт, популяція або проблема. Е, це означає, що в нашому питанні має бути інформація про пацієнта. Не загалом там чи ефективна арготерапія, а для кого, для якої категорії пацієнтів її бажано

Speaker A

тут конкретизувати, наскільки це можливо. Та, тобто більш такий точний діагноз, можливо вікова категорія, можливо ще якісь фактори, можливо якісь там ускладнення і супутні.

Speaker A

Далі наступне в нас іде I intervention або вплив. І ми маємо тут поставити, закласти в наше питання, що ж ми хочемо застосовувати. Тобто в нас вже попередньо мають бути якісь припущення щодо того, що би ми планували робити для

Speaker A

нашого пацієнта. Далі C comparison - це порівняння. Тобто з чим ми порівнюємо? Ну, одразу скажу, що це не є обов'язковий компонент. Він може бути, може не бути, але обов'язковий компонент outcome, результат, це ось те, що робить наше питання сфокусованим. Тобто дуже

Speaker A

важливо зрозуміти, що, ну, некоректно казати, що цей метод є ефективним. Е, завжди потрібно уточнювати ефективним для чого, для вплив на який показник, що покращується під впливом цього втручання.

Speaker A

Тому що, ну, саме таким чином ми розуміємо, чи цей метод підходить для досягнення тих цілей, які ми поставили.

Speaker A

Та, тобто, якщо наша мета, е-е, покращення е-е заняттєвого виконання та покращення, наприклад, АДЛ чи незалежності, а в нас є інформація, що метод, ну, там, е, може сприяти, е-е, збільшенню сили або там покращенню амплітуди. Чи це буде автоматично означати покращення занятєвого

Speaker A

виконання? Автоматично не буде означати. Та це далеко не завжди корелює. Е, тому тут дуже-дуже важливо прописувати ось цей очікуваний результат, який відповідає е-е нашим цілям. І відповідно, да, коли ми формулюємо наше клінічне питання, от нам треба переконатися, що от основні

Speaker A

компоненти в ньому є. І в такому випадку воно стає конкретним, сфокусованим, доречним і таким, що піддається відповіді. Ну і приклад. Та, ну, для прикладу, та в нас військове з ПТСР, нічого не знаємо. Та знаємо, що ерготерапевти є фахівцями в сфері

Speaker A

ментального здоров'я, але жодного уявлення, наприклад, ми не знаємо, що ж вони там роблять, які втручання пропонують. Якщо я сформулюю питання, які методи ерготерапії є ефективними при ПТСР, е, цьому питанню буде е бракувати.

Speaker A

воно ніби як трошки краще, ніж попереднє виглядає. Та але тут неуточнена популяція, неуточнено, що означає ефективними і відповідно, ну, скоріш за все, я не знайду інформації. Але, ее, якщо знову ж таки, навіщо я цю інформацію шукаю? Тому що в мене в

Speaker A

практиці от в мене конкретний пацієнт, це є військовий з посттравматичним стресовим розладом. І один з симптомів - це є погіршення сну. Сонце є сфера занятєвої активності, тобто це є ее сфера втручань ерготерапевта. Та це я зрозуміла. Знову ж таки, от що може

Speaker A

сприяти покращенню сну? Я думаю, так десь там пригадую, що або десь я читала е що, е-е, може впливати когнітивно-поведінкова терапія або прогресивна м'язова релаксація, але я дуже не впевнена, що це підійде саме при такому стані. І я формулюю своє клінічне питання

Speaker A

відповідно до формату та чи у військових з посттравматичним стресовим розладом когнітивно поведінкова терапія порівняно з застосуванням прогресивно-м'язової релаксації буде сприяти покращенню сну і перевіряють. Значить, п військові з ПТСР є втручання когнітивно-поведінкове порівняння можу порівнювати, може не порівнювати прогресивно-м'язова

Speaker A

релаксація і визначений результат та покращення сну. І вже за таким запитом я його звузила. Я вже розумію, що я буду шукати, і я знайду інформацію, потрібно набагато-набагато швидше.

Speaker A

При формулюванні питання в форматі піка, що на що потрібно звернути увагу, підсумовуючи, та що ця інформація про пацієнта, це не тільки про діагноз.

Speaker A

Демографічні характеристики, вони також можуть мати значення. Ну, в тому числі вік, та втручання, які там підходять для дорослих, не обов'язково будь будуть підходити для дітей. Та так само може мати значення, якщо це представники старшої популяції, це потрібно закладати

Speaker A

в питання. Є стани ситуації, коли має значення стать. Є ста є ситуації, коли може мати значення певний там соціальний статус. Тобто ми підключаємось це наше професійне мислення та здоровий глуст. І якщо ми розуміємо, що певні характеристики, вони ее можуть

Speaker A

потенційно впливати там на втручання, на результат, нам ці характеристики потрібно закладати в наше клінічне питання. Далі, як я вже сказала, ось цей компонент, всі порівняння, він може бути відсутнім. Та нам не обов'язково ставити питання, який з двох методів більш

Speaker A

ефективний. Ми можемо просто поставити питання, чи ось цей один метод ефективним для покращення ось такого показника в такої категорії пацієнтів.

Speaker A

Або якщо ми порівнюємо, наприклад, умовно кажучи, зі стандартною терапією, так само маємо на увазі, але можемо це не прописувати. Але що дуже важливо і з цим, з чим є найбільше проблем, найчастіше, це от з визначенням результату outcomes. Але це

Speaker A

дуже важливий компонент в постановці питання, до якого там дуже багато прив'язуються та в подальшому всі процеси, які пов'язані з принципами практичної діяльності, заснованої на доказах. От дуже важливо вміти визначати правильно результати. Ну, перше, те, що тут прописано, вони мають бути

Speaker A

вимірюваними. Що означає вимірюваним? Тобто існує якийсь інструмент для оцінки цього результату. Тобто це не може бути щось абстрактне по типу покращення загального стану або загальне покращення, тому що, ну, немає інструменту, який вимірює загальне покращення.

Speaker A

Та, тобто, якщо ми вже чітко визначимося, що це покращення, наприклад, якості життя та або там, наприклад, самопочуття там за певною методикою оцінки самопочуття. Тобто ми розуміємо, що є інструменти, які це оцінюють. Окей, це нам підходить. Якщо ми не знаємо та

Speaker A

або, ну, знаємо, що не існує інструментів, які б це вимірювали, оцінювали, значить, треба якось інакше сформулювати очікуваний результат. А, і також, що є важливим, е-е, бажано, е-е, щоб ось цими результатами, які ми прописуємо в питання, е, це були

Speaker A

результати, які пов'язані безпосередньо з покращенням виконання заняття, незалежності, якості життя, тобто те, що є основними цілями саме ерготерапії.

Speaker A

не зовсім добре, тобто не завжди доречно зосереджуватися просто на ось таких проміжних показниках, коли ее, як я вже казала, там, наприклад, покращення сили хапання. Е, але, ну, якщо це не ніяк не впливає на клінічний результат, це може бути як додатковий

Speaker A

результат, але не основний. Тобто основним мають бути ось ці е саме е-е основані на виконання заняття.

Speaker A

Е при формулюванні питання клінічного та загальні поради, що е-е варто уникати формулювань там, що краще без конкретизації, е чи варто, в який спосіб. Тобто, якщо питання щодо процесу, це не є питання до наукових досліджень. та більше до клінічного досвіду або до джерел фонової

Speaker A

інформації. Е, далі думок експертів, ну і якісь невизначені кінцеві наслідки, про які я тільки що сказала.

Speaker A

Також важливо розуміти, що я до цього наводила всі приклади, які були пов'язані з питанням про ефективність терапії та про те, чи ефективним є якийсь метод втручання для пацієнта з певним станом. Але так само цей формат можна використовувати і для інших типів

Speaker A

клінічних питань. Ну, наприклад, якщо нас цікавить, е, чи, е, метод оцінювання та інструмент оцінювання, е, доречно застосовувати для нашої клінічної ситуації, чи є він валідним, надійним саме для такої категорії пацієнтів. Так само це можна закласти в, е, формат

Speaker A

піко. можуть бути питання щодо прогнозу та там для прикладу пацієнтів з гострим ішемічним інсультом чи початкова оцінка за шкалою Фугульмайєра прогнозує відновлення через місяців після інсульту таким чином ми можемо сформулювати пошукати відповідь можуть бути так само цей формат використаний для формулювання

Speaker A

питань щодо профілактики запобігання та там для прикладу офісних працівників з високим добовим навантаженням роботи ти за комп'ютером чи програма ергономічна програма профілактики порівняння з відсутністю систематичного навчання знижує частоту появи симптомів м'язово скелетного полю верхньої кінцівки та шиї протягом 12 тижнів. Ее

Speaker A

це е є важлива характеристика е і власне е цього шаблону алгоритму Піко. І е-е це пояснює, е, чому цей шаблон є таким найбільш універсальним, е, в практиці.

Speaker A

Але, е, я маю сказати, що це не є єдиний шаблонгоритм постановки клінічного питання. Є достатньо, е, ну, достатня кількість, скажімо так, альтернатив. Ну, тут на слайдах деякі більш розповсюджені, такі як Пеко, пікок, кокопоп, спайс, але це не повний

Speaker A

перелік, далеко не повний перелік. Є ще інші варіанти. Ее багато з них вони ее саме беруть за основу піко і там або змінюється одна літера, або додається якась додаткова. Тобто є і пікот, і пікос, і ще різні варіації на тему, але

Speaker A

вони є більш специфічними і ее застосовуються для якихось таких е-е окремих напрямків. Піко натомість є таким найбільш універсальним. Якщо ви, е, тільки починаєте, е-е, знайомитися з принципами практичної діяльності, заснованої на доказах, і застосовувати в практиці, то базово, ну, достатньо добре

Speaker A

засвоїти саме шаблон Піко, користуватися ним. Ну, а потім вже в межах такого професійного розвитку дивитися і ознайомитися з іншими шаблонами постановки клінічних питань.

Speaker A

Е, це ми розібрали крок перший, да? Тобто базово нам потрібно вміти поставити правильно сформулювати питання, щоб воно було конкретним. Крок два. Ми шукаємо докази, тобто ми маємо знайти відповідь на наше поставлене питання. І тут дуже важливо не забути

Speaker A

ось цю мету, тому що інколи процес пошуку доказів, він ее затягується та не завжди. Буває, що це виходить достатньо швидко і просто. буває так, що потребує е багато зусиль і спроб. І тут важливо не забути, навіщо ж ми ту інформацію

Speaker A

шукали, е-е і що нам потрібно з неї, ее робити. Та тобто ми не просто та це не має бути самоціль. Нам дуже важливо знайти саме ту інформацію, яка нам допоможе приймати найкраще рішення в нашій практиці. Ну, відповідно, знайти

Speaker A

відповідь на питання, яке пов'язане з нашим пацієнтом. Ну, коли ми говоримо про те, що нам треба шукати докази, перше питання, яке логічно, е, виникає - це де саме е шукати. Е-е можете так, якщо знову ж таки зручно, мені було б

Speaker A

цікаво написати в чат, де зазвичай ви шукаєте інформацію, якщо стикаєтеся з якимись незнайомими ситуаціями і не знаєте, як діяти в клінічній ситуації.

Speaker A

Я би попросила. Та хтось можливо ненавмисне малює на слайді. Та дуже дякую, що брали.

Speaker A

Угу. Ну так, зараз немає великої активності в чаті. Ага. Фізіопедія. Супер. Підручник. Добре. Угу.

Speaker A

Система шчного інтелекту. Угу. Угу. О, бачу Педро і предмет. Ее, добре, дякую. Ну, насправді, та дуже такі е-е характерні відповіді, загальні тенденції. Е, абсолютна більшість. Та звертаємося також до колег. Е-е, це так, як найчастіше в нас і відповідають

Speaker A

фахівці практики, е-е, на питання, де ж ми шукаємо е інформацію. Е-е давайте розглянемо та де потрібно шукати. А шукаємо ми інформацію, потрібно її шукати в ресурсах доказової практики або в базах даних доказової практики. І ці бази даних в нас базово

Speaker A

поділяються на три такі категорії. Це є фонові ресурси, е-е фільтровані ресурси та нефільтровані ресурси. Е фонові ресурси та бокграунд, е, фонова інформація, вони нам надають загальне розуміння теми і до допомагають орієнтуватися в доказах. І основний ресурс, е, такий фоновий, це є клінічні

Speaker A

рекомендації або практичні настанови. Тут на слайді посилання е-е на е-е ресурс, в якому е-е зібрані основні такі е-е клінічні настанови. І е це є дуже і дуже важливим. Та тобто якщо ми стикаємося з ситуацією, коли е-е ми не

Speaker A

знаємо, що робити і пробуємо сформулювати клінічне питання і не виходить. От воно все одно виходить якесь таке загальне конкретне. Це дуже часто означає, що ми е загальна інформація, в нас немає загального такого достатньо сформованого уявлення про тему. І звідки б воно мало взятися?

Speaker A

Та в такому випадку ми там не шукаємо якісь окремі наукові дослідження, а нам потрібно сформувати ось це загальне розуміння теми. І основний ресурс для цього загального розуміння - це є клінічні практичні настанови. Е, чому саме вони? Ми ще сьогодні до них

Speaker A

повернемося. Але скільки були відповіді щодо підручника? Дуже важливо розуміти, що е-е підручники е-е процес видання підручника та публікації, він є настільки складним і довгим, що е-е інформація, яка наводиться в підручнику, вона встигає застаріти ще до моменту виходу підручнику. Е, і знову ж таки,

Speaker A

підручники не так часто, через те, що їх так важко і довго писати, не так часто вони виходять і оновлюються. Е, і, е, щодо підручників, ну, та базово на рівні навчання ми інфор якусь таку прям дуже базову базову базове розуміння теми ми можемо

Speaker A

сформувати. Тобто абсолютно, звісно же, підручники нам потрібні під час навчання, але е-е інформація, яка в них наведена, її потрібно сприймати дещо критично і розуміти, що е цілком можливо, що ці частина цієї інформації вже є неактуальна. Клінічні настанови, натомість, на відміну від підручників,

Speaker A

вони є, ее, вони регулярно оновлюються. І якщо ми знайомі з якоюсь останньою клінічною настановою з теми, ми можемо бути переконані, що, ну, базова така найновіша, найбільш актуальна інформація е нам є доступною саме з клінічних настанов. Е, далі е-е ресурси ее

Speaker A

фільтровані. І там звучало в декого серед відповіді, що користуєтеся, ну, найбільш такі відомі це є база даних Педро та Кокранівська бібліотека. І що означає фільтровані? На цих ресурсах знаходиться знаходяться джерела, які є критично оціненими, да? Тобто, е-е, якщо це, наприклад, база даних, е,

Speaker A

Педро, е, то, ее, там зібрані дослідження, ну, переважно з фізичної терапії, але в останні роки ее там вже почали з'являтися і дослідження з еготерапії в тому числі. Тому я говорю про цю базу даних. Е-е, і найбільша перевага цієї

Speaker A

бази даних в тому, що, е-е, там, е-е, джерела за вашим пошуковим запитом, по-перше, одразу будуть відранжовані за найвищим рівнем доказів та тобто найкраще будуть іти першими. І, е, також там одразу е-е показана, яка є оцінка крити, тобто результати критичної

Speaker A

оцінки. Ви можете за цією оцінкою е-е розуміти, можна довіряти цьому джерелу чи не можна, потрібно витрачати чат е час чи ее не а на ознайомлення з цим джерелом чи ні. Я би тут хотіла, та я бачу в чаті

Speaker A

запитання, хотіла зупинитися на півхвилинки і звернутися до Анни Ковалик щодо організаційного питання. Чи я можу е-е окремим документом корисні посилання вже після завершення надати учасникам передати, щоб вони були доступні?

Speaker A

Е, так. Е, звісно, можна тоді просто надіслати мені або безпосередньо в наш Ватсапі. Е, добре. Тоді просто зараз, щоби не зупинятися, тому що посилань на слайдах є багато. Я окремим документам корисні посилання передам через організаторів, щоб вони були вам доступні.

Speaker A

Дякую, Анна, за відповідь. І щодо Коранівської бібліотеки, то це бібліотека, в якій зібрані саме систематичні огляди. Тобто це вже є, по суті, критично оцінені теми з тим, щоб ми, знову ж таки, не витрачали час на ознайомлення з кожним з досліджень. Який

Speaker A

мінус е-е цих баз даних? Е, ну, звісно, оскільки, е-е, ми говоримо про те, що це є ресурси критичне оцінені, тобто хтось же має їх критично оцінити, витратити на це час і ресурси. І відповідно ее в цих базах даних зосереджена менша кількість

Speaker A

досліджень, е, порівняно з іншими. Але навігація тут, ну, набагато є простішою, тому що це дуже-дуже, якщо ми в цих базах даних знаходимо джерело, то набагато ее простіше нам іти далі, тому що, я нагадую, там в нас наступний крок

Speaker A

- це нам треба буде ще критично оцінювати. Якщо ми не володіємо цими навичками критичної оцінки, то, звісно, це такі дуже цінні, корисні ресурси. Е, і, е, база даних нефільтрованої інформації. Ну, найбільш така широко використована і знайома вам, я думаю, це

Speaker A

є PBMТ. Пабмет, база даних. Ее, це власне пошуковик, який об'єднує бази даних Medline, PBM Central і Bookshelf.

Speaker A

Е, і на відміну від ее тієї самої бази даних ПЕДРО, тут зосереджені не тільки дослідження з фізичної терапії, ерготерапії, а загалом медико-біологічні дослідження, дослідження сфери охорони здоров'я, сумірні дисципліни і так далі, і так далі. Тобто тут кількість досліджень, які у вас тут ее не у вас, а

Speaker A

взагалі тут знаходяться, їх є набагато більше порівняно з базою даних ее педро і за вашим, е, пошуковим запитом. Та якщо один і той самий пошуковий запит в одну базу даних ввести в іншу базу даних, то тут буде більше результатів.

Speaker A

Але потрібно розуміти, що, ну, е не всі результати можуть бути релевантними для вас. Це момент номер один, момент номер два. Ее всі дослідження, які тут знаходяться, вони не є критично оціненими. Та тут так само серед усіх досліджень будуть і дослідження

Speaker A

е поганої якості, з високим ризиком упередження, тобто дослідження, яким насправді ну не вартувало би довіряти, результатам яких ну не потрібно довіряти. Тому тут вже потрібно володіти навичками такого критичного аналізу.

Speaker A

Також є додаткові ресурси. Є така база даних, як Google Scolar. Мені здається, там в коментарях не згадували, але, ну, можливо, забули згадати. Один з сервісів Google, але саме база даних, де знаходяться наукові дослідження і може так сприяти додатковому такому швидкому

Speaker A

пошуку, це база даних, е, в якій зібрана найбільша кількість досліджень порівняно з іншими. І я тут хочу наголосити, що немає жодної бази даних, де були би зібрані всі наявні дослідження. Та, тобто є, е, певна кількість в кожній з

Speaker A

баз даних в відсотковому значенні. Та і, ее, якщо ви десь щось пошукали в одній базі даних, не знайшли, це не означає, що цієї інформації немає. Та це означає, що потрібно ще, можливо, здійснити пошук в іншій базі даних, а можливо ще в

Speaker A

якійсь. От і Google скаларну направду мене особисто виручає в тих випадках, коли ее ні на Педро, ні на Побмеді, ні в Кокранівській бібліотеки, ну, взагалі ніяк за всіма запитами, то тут все ж таки можна знайти. Але це з іншого боку

Speaker A

є певні недоліки в цій базі даних. Ну, тут абсолютно нефільтрована інформація. воно інколи, знаєте, нагадує на таке кописання ее на сміттєзвалищі, да? Тобто та можна щось таке цікаве, цінне, хороше знайти, але потрібно витратити дуже багато таких ресурсів на це, передивитися багато е-е

Speaker A

неякісних досліджень. І чому? Тому що тут є проблеми також з алгоритмами пошуку. Та якщо ми дуже добре можемо налаштувати і достатньо все, як до нашої мети налаштовано на педру чи на PBM, то на Google Scholar буде видавати в першу

Speaker A

чергу запити не найбільш релевантні вашому запиту, не найкращі докази, не найновіші дослідження, а ті дослідження, які є з точки зору Google найбільш популярними, тобто посилання, на які найчастіше заходять люди. Та, ну і відповідно, якщо вони там на першій

Speaker A

сторінці, щоразу всі, хто шукають, будуть на них заходити, підвищувати таким чином популярність. І це дуже часто не є дослідження хорошої якості і найновіші дослідження. Це потрібно враховувати.

Speaker A

Е, також додатковими ресурсами є такі ресурси, як Resarch Gate та Science Direct, який пропонує нам доступ до статей, журналів та книг. Ну, знову ж таки, це більше як додаткові. Е, основними, ну, я би казала, що, е-е, Педро і, е-е, далі вже дивимося, якщо

Speaker A

там не ранська бібліотека та і далі, якщо вже там не виходить, то можемо звертатися до додаткових ресурсів. Тепер власне, як саме шукати?

Speaker A

Ми вже сформулювали питання в форматі ПІКО. Та е і, е-е, ось ці елементи Піко нам потрібні для того, щоб визначити пошукові терміни. Е-е, з них ми маємо брати три-5ять найбільш доречних. Не потрібно прямо всі, але ми можемо різні

Speaker A

варіації прописати і потім пробувати різні комбінації. Далі ми обираємо ту базу даних, в якій плануємо здійснювати пошук. Це може бути залежно від того, е-е, де більше навички пошуку розвинені, да, або там одразу мати на увазі, що будемо в різних базах даних шукати, або

Speaker A

можливо, якщо я одразу розумію, що я хочу шукати саме систематичні огляди, то доцільно саме в екранівській бібліотеки бібліотеці дивитися. Е, в базі даних ми вводимо пошукові терміни англійської. Е, якщо доречно, можемо встановити фільтр і дивимось на результати пошуку. І якщо ми

Speaker A

правильно сформували наш пошуковий запит, то нам повинно видавати 5-10 посилань плюс-мінус. Та якщо видає набагато більше, то це означає, що пошуковий запит потрібно звузити. Якщо набагато менше, то можливо якось розширити. Тобто, е-е, зазвичай та може знадобитися, залежно від ваших навичок

Speaker A

пошуку, може знадобитися декілька спроб, коли ми змінюємо пошукові терміни, їхню комбінацію, повторюємо пошук і буває так, що та треба пошукати ще в іншій базі даних. І коли ми вже знаходимо джерело, то їх має бути декілька далі.

Speaker A

Та то з них ми будемо обирати те, яке ее вважаємо найкращим. Ну, приклад. Та по пошуковому запиту знову ж таки візьмемо попередні військових з посттравматичним стресовим розладом та що там буде спряти покращенню сну, краще когнітивно-поведінкова терапія чи прогресивна м'язова релаксація. Нам

Speaker A

треба перекласти це англійською, виділити англійською пошукові терміни та і перевірити, що в нас на кожен компонент Піко є пошуковий термін. І врахувати, що потрібно врахувати.

Speaker A

можливі якісь синоніми. Е-е, таким чином це все ми прописуємо, перевіряємо і потім за цим пошуковим запитом обираємо три-5ять ключових в цій комбінації, вводимо і, е, шукаємо. Е, дуже важливо та звертати увагу, щоб питання ось це наше в форматі піка, воно повинно бути

Speaker A

придатним для пошуку. Тобто тут ми окрім того, що питання має бути конкретним, сфокусованим, там релевантним, тощо дуже важливо загалом розуміти, та о тема, за якою ми шукаємо питання, ну наскільки вона добре вивчена та чи це не є якась проблема, з якою взагалі ви

Speaker A

вперше стикнулися, до вас ніхто з цим не стикався, або ви вигадали якийсь там метод і підхід дуже інноваційний, е, То тут має бути зрозуміло, що ее з такої теми не буде досліджень. Їх просто не існує, ви нічого не знайдете. Тобто

Speaker A

недоцільно такі питання формулювати, щось шукати. Далі, дуже важливо використовувати саме стандартну термінологію, тобто не використовувати сленг та якісь там такі ее сленгові вислови і е переконатися, що це є стандартна саме англомовна термінологія та що був здійснений коректний переклад,

Speaker A

тому що не завжди е терміни е медицині, в реабілітації, в ерготерапії, тим більше переводяться коректно, дослівно.

Speaker A

Е, далі подивитися. Та вже було сказано, що питання має бути конкретним, але важливо також не перестиратися, щоб воно не було занадто конкретним, да? Тобто тут не треба, як в цьому прикладі справа ее уточнювати, та що це от, наприклад,

Speaker A

чи допоможе терапія інсулінової помпи моєму 67мирічному пацієнту з діабетом, який боїться уколів і живе самостійно.

Speaker A

Ну, тобто такого рівня деталізації в питанні, е, не потрібно, тому що, ну, ну, навряд чи існують дослідження там, де дослідницька мета була саме таким чином сформульована.

Speaker A

Е-е, методи лікування. Та, тобто це мають бути все ж таки, ее, якщо питання про метод лікування або там про метод діагностики, нас цікавить, та чи він ефективним, або чи метод діагностики є валідним, надійним. Ну, вони мають бути, вони мають існувати та вони повинні бути

Speaker A

відомі. е, науці на даний момент. Ну і пам'ятати про вимірювані результати. Е-е, ну і приклад такого питання, що е-е піддається пошуку вже та чи покращує терапія рухом індикованим обмеженням функцію верхньої кінцівки пацієнтім з пацієнтів з інсультом порівняно зі

Speaker A

стандартною терапією. Прикладаємо англійською. І пошукові терміни. Та це в нас sнт е-е інсульт. рука, реабілітація, інсульт сімт.

Speaker A

Різні варіанти може бути. І чому це буде працювати? Тому що ми знаємо, що е-е тема реабілітації пацієнтів з інсульту досліджена і досліджується.

Speaker A

Та ее підхід смттерапія та він є відомим. Знову ж таки, ми передбачаємо існування досліджень на цю тему. визначена цілова група, визначені в очікуванні ее результату. Тобто, наприклад, я навіть ну маючи абсолютно іншу спеціалізацію, інший напрямок діяльності, я знаю про

Speaker A

те, що е-е такий метод існує, такий підхід існує, ее його ее застосовують при інсульті. Відповідно ее дослідження наукові, які показують, чи цей підхід ефективний, чи неефективний, так само мають існувати. Тому за своїм пошуковим терміном я скоріш за все дуже швидко

Speaker A

знайду те, що мене цікавить. Ну і такий коротенький чек-лист якості нашого питання, е, коли ми готуємося до пошуку інформації, тобто чи ця тема є поширеною, тобто чи це не є якась дуже вузька специфічна проблема, чи втручання є стандартизованим, тобто чи не самі ми

Speaker A

їх вигадали, чи можна виміряти результат, ну і чи бачимо ми якісь два-три такі очевидні пошукові терміни.

Speaker A

Якщо ні, то значить потрібно думати, якось змінювати це питання. І приклад пошуку. Та ну, тут вже для прикладу, е, іншу взяла питання, там для прикладу, та які втручання арготерапії є ефективними при депресії? Якщо б ми так шукали от за

Speaker A

тим принципом, е-е, дуже ее загальних питань, та знову ж таки, пацієнт в мене з порушенням в сфері ментального здоров'я, я в цій темі не обізнана. Ну, тут очевидний пошуковий запит. Це є депресія, ерготерапія.

Speaker A

Я ввожу цей пошуковий запит е в рядочку. Та я пошукала на пабмеді і мені видає за цим пошуковим запитом 4662 результати. Ну, я, звісно, я не буду передивлятися таку кількість результатів. Ну, навіть на думку таке не спадає. Це надзвичайно велика кількість

Speaker A

результатів. Якщо я прийму рішення дивитися просто там по першим сторінкам, ну, але звідки я знаю, що це саме найкращі наявні наукові дослідження на перших сторінках розташовані? Та можливо вони е-е краще співпадають саме з моїми термінами пошуковими, але це не означає, що в них

Speaker A

там найкраща наукова інформація буде зосереджена. Тому це приклад такого поганого пошукового запиту. Але, е, як його модифікувати? Та якщо я знову ж таки себе спитаю: "Навіщо мені, що для кого я шукаю цю інформацію, подивлюсь більш уважно до пацієнтів і уточню, що це от у

Speaker A

людей старшого віку з депресією та чи буде сприяти клієнт центрове нарготерапевтичне втручання прийно зі стандартною терапією для покращення участі в діяльності? Тобто я тут визначаю як конкретизую популяцію, ее більш конкретизую саме втручання і е-е до додаю результат, чого

Speaker A

не було. Виділяю відповідно до алгоритму Піку пошукові терміни. Ви бачите, що їх тут по термінам додалося всього е два слова сполучення. Та клієнтоцентрована і ось результат, участь в діяльності.

Speaker A

модифікую свій пошуковий запит і в мене вже три результати. І там можу побачити, що там перша стаття, яка видається там, ну, схоже, що там є інформація, яка мене цікавить. Та але так само я тут проставляю фільтр. На пабмеді можна

Speaker A

проставити фільтр, тобто не писати в пошуковий рядочок старшого віку, а в фільтрах проставити вік 60 пс років. Та там так само можна обирати е-е діти та або просто доросле населення. Е-е ну відповідно в мене там до однієї хвилини

Speaker A

пішло на те, щоб модифікувати запит. І я з 4600 досліджень собі скоротила до трьох. Три я цілком можу передивитися, навіть якщо буде бажання, всі буду перечитаю і прийму рішення щодо того, на ее яке мені краще орієнтуватися.

Speaker A

Таким чином, та крок два, як ми шукаємо інформацію. Ми беремо за основу клінічне питання в форматі Піко. На основі цього питання за основними його компонентами виділяємо терміни пошукові. Виділяємо спочатку всі можливі, але для пошуку спочатку знову ж таки обираємо три-5ять ключових.

Speaker A

Обираємо базу даних, яка нам подобається. Е, проводимо пошук за ключовими словами. оцінюємо результат. Знову ж таки, в ідеалі десь плюс-мінус 5-10 результатів - це хороший результат.

Speaker A

Занадто багато вихо видає результатів. Значить, потрібно ее конкретизувати, тобто пошук звузити більше слів ключових додати.

Speaker A

Якщо замало результатів або взагалі не видає, то спробувати або зменшити кількість слів, або використати синоніми. Ее, за потреби змінюємо запит, повторюємо і так поки не вийде, поки не отримаємо результат, який нас задовільняє. Тут я що можу сказати, що,

Speaker A

ну, знову ж таки, це є навичка, яка тренується. Вона потребує тренування. Якщо ви берете собі за правило саме так шукати, цілком можливо, що одразу воно не буде виходити, але ее дуже швидко ее ця навичка напрацьовується. І якщо ви ее

Speaker A

шука звикаєте шукати інформацію за якоюсь теми, яка відповідає ваші взькій спеціалізації, то дуже швидко ви будете робити, е, виконувати цей пошук дуже якісно, та тому що ви вже на власному досвіді зрозумієте, які е ключові слова, е терміни, які пошукові запити найкраще

Speaker A

працюють саме за вашою темою і в якій базі даних найкраще то шукати. Тут та треба десь пройти той шлях, коли можливо одразу не буде добре виходити, але з часом це дуже і дуже ее спрощує е пошук інформації, спрощує життя. Е трохи хочу

Speaker A

зупинитися на основних таких проблемах, викликах з пошуком інформації. Вона полягає в тому, що знову ж таки, якщо ви працювали з базами даних наукових досліджень, щось шукали по еготерапії, тобто ви точно знаєте, що дуже велика кількість публікацій є платними, да? Тобто потрібно або купляти

Speaker A

доступ до статті, або вони є доступними через платну підписку до журналів. І, ну, насправді, ну, величезна кількість публікацій, це є такий достатньо серйозний бар'єр.

Speaker A

От. І, ну, з одного боку, та зараз ніби як загальна тенденція ось е впровадження політики відкритого доступу, тобто наголошується на тому, що доступ до наукових досліджень, він має бути відкритим. Та це ж все ж таки не е-е це

Speaker A

доступ до знань, які нам допомагають покращувати нашу практику, покращувати якість послуг для наших пацієнтів-клієнтів. Та це не е з метою якогось там е-е комерційної використовується тощо. От. Але, ну, поки що е трошки повільно цей процес іде, впроваджується саме в сфері ерготерапії.

Speaker A

І, ну, для себе, та я так пройшла багато стадій там і торгів, і заперечення, і нарешті, наразі на стадії прийняття мені дуже допомогла підписка на американський журнал Ерготерапії. Вона є доступною через членство в Американській асоціації ерготерапевтів. Та членство є

Speaker A

платним, але воно дає можливість оцього безкоштовного доступу до всіх статей американської підписки, до американського журналу орготерапії, а також доступ до навчальних ресурсів. І, ну, як для мене, з мого досвіду, то, е, я дуже задоволена результатом, тобто я не пошкодувала. І ті колеги, які так

Speaker A

само для себе це вирішили питання, е, вони так само задоволені, тому що дуже велика кількість таких сучасних, е, наукових, ее, якісних досліджень публікується саме в цьому журналі. Але, ну, е-е, звісно, не всі та всі вон цей журнал не покриває. І інший спосіб, та

Speaker A

який так само мною пробований, е, ресурси Gate, я його вже згадувала, е-е, статті, е, які розташовані на цьому ресурсі. Тобто може бути так, що в базах даних, ее, ви знаходите там просто посилання на анотацію, але ви бачите, що

Speaker A

доступ до повного тексту є платним. От. але має сенс пошукати на research gate і там є така опція, що можна відправити запит авторам статті з тим, щоб вони вам надіслали, поділилися з вами е-е повним текстом. І е-е я так знову ж таки відносно нещодавно

Speaker A

е до цього прийшла, тому знала про цю опцію, але якось скептично до того ставилася. Але от було так, що останнім часом, ну, от прям дуже треба було той доступ отримати до певних публікацій.

Speaker A

Інших варіантів не було. І, ну, насправді на мій подив спрацювало дуже добре. Е, абсолютна більшість авторів дуже швидко на мою пошту відправляли свої повні тексти публікації. Тому я рекомендую цей варіант. Я бачу в чаті, е, питання щодо вартості. Ее, там

Speaker A

оплачується саме річне членство, наскільки пам'ятаю. Там близько 200, ее, доларів, якщо, е-е, здається, та до, да, мають бути долари. Близько 200 $ - це є річне асоційоване членство саме в асоціації. Воно, в тому числі включає підписку на журнал, але також і доступ

Speaker A

до різних навчальних ресурсів. Тобто це не тільки підписка на журнал. Ну, але це знову ж таки це я розумію, що це не для всіх фінансово може бути доступне. І це вже дуже залежить від того, наскільки часто ви маєте справу

Speaker A

саме з пошуком наукових публікацій. Мені це точно допомогло і було помічним саме тому, що це є прям частиною моєї, ну, майже щоденної, е, діяльності, моєї роботи, ну, професійної діяльності. Е-е, тут, е, дивіться та приймайте рішення, але можна пам'ятати також про оцю опцію.

Speaker A

Також я можу згадати такий ресурс. Я тут не наводжу, е, можливо хтось чув, знає, є ресурсп. до нього таке дуже неоднозначне ставлення. Це так мабуть зона сірої моралі, тому що, ну, років 10 тому точно говорили, що він прямо такий

Speaker A

піратський, його не можна рекомендувати до застосування. Зараз вже трошки змінилася риторика. Ну, і знову ж таки в контексті оцієї політики відкритого доступу наголошується на тому, що, ну, його не можуть вважати піратським, тому що це ж мова не про якісь там продукти для е

Speaker A

розваг чи задоволення. Це мова про доступ до наукових статей. Ну, тобто на ресурсі ее Скіп, е, можна через ее індекс статті дої інколи там відкрити е-е ту статтю, до якої немає безкоштовного доступу. Але я чого ще не наводила. Це не тільки через таке

Speaker A

неоднозначне ставлення, але і через те, що саме для досліджень арготерапії він дуже погано працює. Чесно, мені здається, що цей resarch gate є набагато більш результативним.

Speaker A

Е, так. Ну і, е, крок третій. Рухаємося далі. Ее багато матеріалу. Практична оцінка доказів. Та от ми знайшли, пошукали, знайшли, але, на жаль, рано радіти. Та, ну, ее, основні такі моменти, е, що що про що потрібно пам'ятати, що навіть найкращі наукові

Speaker A

дослідження, вони нам ніколи не дають відповіді на питання якоїсь такої стовідсоткової. Та ми маємо справу з дослідженнями за участі людини, ми завжди маємо справу тільки з вирогідностями. Ми можемо говорити тільки так, що от на сьогодні найкращі наукові дослідження говорять про те, що

Speaker A

це вірогідно працює, верогідно є ефективним, вірогідно буде покращувати, але це ніколи не є стовідсоткова гарантія. Але окрім цього всього іншого та ее дуже багато що залежить і від якості самого дослідження, що це за тип дослідження і як добре це дослідження

Speaker A

було виконано. Е, тут наведені основні такі категорії дослідження. Це не повний далеко перелік, але це те, що найчастіше нам трапляється, з чим ми найчастіше маємо справу. Е, це ее систематичні огляди, рандомізовані контрольовані дослідження, когортні дослідження, дослідження випадок контроль, серії випадків,

Speaker A

погляди експертів, клінічні спостереження. І вони їх прийнято представляти у вигляді такої піраміди або ієрархії доказів. І це на цьому слайді представлена ієрархія доказів Національної ради здоров'я та медичних досліджень Австралії. Тут це наголошується, тому що це не єдиний варіант цієї піраміди. Тобто

Speaker A

запропоновані також інші види ієрархії. Вони всі такі пірамідальні, але вони можуть дещо відрізнятися. Та стосовно, особливо е стосовно того, що там внизу розташовано і на вершечку. Е-е єдиної загально прийнятої немає. Та немає так, що ось ця правильна, інші неправильні. Тому, якщо

Speaker A

ви будете бачити десь в літературі якусь іншу, просто вони всі співіснують, всі мають право на існування. А принцип такої піраміди, що внизу та на основі знаходяться джерела, яким ми довіряємо найменше.

Speaker A

На вершині знаходяться джерела, які ми вважаємо такими ее доказами вищої якості і яким ми схильні довіряти більше. Та тобто тут від таких поокремих випадків когортні дослідження. Далі золотий стандарт досліджень - це РКД, рандомізоване клінічне дослідження. І далі вже, е, критична оцінка різних

Speaker A

досліджень, ее, систематичні огляди і метааналізи. І загальний принцип такий є. Та що якщо, е, ну, ми шукаємо відповідь на питання, ну, нам би було добре знайти її в якомусь систематичному огляді. Якщо ми знаємо, що є систематичний огляд, який, наприклад,

Speaker A

показує, що кінезіотайтепування не є ефективним там для покращення функції пацієнтів з певним станом, то в нас, в принципі, е всі ті докази, які нижче, ее, знаходяться, не цікавлять, тому що вони ніби як не переб'ють результати цього систематичного огляду. От. Але

Speaker A

може бути так, що по якійсь темі немає систематичних оглядів. Вони просто не написані, тому що, ну, немає достатньої кількості досліджень на даний момент.

Speaker A

Відповідно, ми будемо звертатися до тих досліджень, які ее розташовані в цій ієрархії нижче. І оскільки в ерготерапії, ну, навіть порівняно з фізичною терапією загалом досліджень менше. І плюс потрібно розуміти, що ось цей той самий золотий стандарт РКД, ну, не так-то й

Speaker A

просто провести саме в нашій сфері. Та не не завжди це реалістично дотримуватися всіх вимог, які ставляться до них. Е, то ми можемо при прийнятті рішень послуговуватися і результатами когортних досліджень, і клінічних випадків. Тобто це все дуже-дуже залежить від ситуації. І тут потрібно,

Speaker A

знову ж таки, проявляти наше професійне мислення і здоровий глуст. Ну, тобто, але повертаючись до оцінки якості, да, базово ми спочатку дивимося на тип дослідження і яке місце цього типу дослідження в ієрархії доказів. Але навіть якщо ми знайшли систематичний

Speaker A

огляд, знову ж таки, рдіти рано, тому що систематичні огляди також бувають поганої якості, якості. От тому тут, е-е, якщо те дослідження, та публікація, яку ми знайшли, її немає в базі даних фільтрової фільтрованої інформації, наприклад, на Педро немає, ніхто це

Speaker A

критично не оцінював, значить, нам потрібно робити то самостійно. І для цього існують різні інструменти оцінки критичної. Це такі чек-листи, за якими ми в яких визначені певні критерії. Ми аналізуємо, читаємо дослідження і дивимося, чи виконаний, чи не виконаний той чи інший критерій. Тут я багато з

Speaker A

посиланнями навела. Я в загальному ресурсі вам то скину. Я особисто, е, найчастіше використовую Касп або шкалу Педро. Е шкала Педра використовується для оцінки саме клінічних випробувань Касп. Там є чек-листи і для клінічних, і систематичних оглядів, і якісних досліджень. Тобто там для більшої

Speaker A

кількості досліджень можна використати її. Е, і, е, невеликий такий приклад. Та от візьмемо таке дослідження щодо, е-е, сімтерапії після інсульту. Та якщо за шкалою Педро, шкала Педро містить 10 критеріїв. Ось вони тут наведені в табличці. І проаналізавши цю статтю, ми

Speaker A

ставимо плюс-мінус та галочку хрестик виконаний критерій чи невиконаний критерій. Е, педрошкола передбачає, що критерій повинен бути повністю виконаний. Та якщо він частково виконується, то це значить, що він не виковаємо, що він не виконується взагалі. І тут ми бачимо, що

Speaker A

більшість критеріїв виконано, не виконано засліплення. Тобто за десятибальною шкалою, це 8 з 10 - це є достатньо висока оцінка, яка свідчить про, ну, достатньо високу методологічну якість дослідження. І так само ми розуміємо, що оцей за що знижено оцінку,

Speaker A

засліплення учасників, засліплення терапевтів. Ну, з точки зору здорового глузду зрозуміло, чому та в дослідженнях з арготерапії, ну, важко та буває, практично неможливо в більшості випадків зробити засліплення учасників та терапевтів. Тобто і учасники, і терапевти, ну, скоріш за все, будуть

Speaker A

знати, яке втручання до них застосовується, тобто чи вони в групі втручання, чи вони в групі контролю.

Speaker A

А-е, тому, е-е, таким чином оцінивши, е-е, ми, е-е, розуміємо, що, в принципі, ми можемо довіряти результатам цього дослідження. Тому ми дивимося на висновок з цього дослідження з результатів. І що там написано, що сім-терапія є ефективний підхід для покращення ру рухової функції верхньої

Speaker A

кінцівки після інсульту та і отримання зміни можуть зберігатися тривалий час. Е, однак, що нам потрібно врахувати? та що ми дивимося власне, що ж там оцінювали в тому дослідженні і бачимо, що там рухова функція за даними функціональних тестів, але при цьому не

Speaker A

оцінювали е чи це впливало на зайнтєву участь виконання повсякденних діяльностей. Тому ми не можемо на основі цієї статті зробити висновок, що сім-терапія є ефективною саме для занятєвого виконання. Якщо це було основною ціллю нашої терапії, то значить ми будемо розуміти, що тільки цього

Speaker A

підходу буде скоріш за все недостатньо. Тобто тут ось це професійне мислення і критичний аналіз треба буквально на кожному кроці застосовувати.

Speaker A

І так ми переходимо плавно до четвертого кроку. Інтеграція доказів у практику. І ще раз повторюся, та що от ми спочатку шукаємо дані наукових досліджень, знаходимо найкраще, на нашу думку, критично оцінюємо. Далі нам ось ці докази наукових досліджень потрібно

Speaker A

поєднати з нашим клінічним досвідом, врахувати вподобання пацієнта і контекст. І які тут є основні аспекти?

Speaker A

Е-е, ну, зрозуміло, та що якщо би ми на кожному, ее, етапі процесу ерготерапії проходили повністю ось цей алгоритм, да, що от кожен крок, що ми хочемо робити з пацієнтом, ми починаємо формулювати клінічне питання, шукати інформацію, е-е, читати, критично оцінювати. Нам не

Speaker A

було б коли працювати з пацієнтами. І це і не передбачається, і не вимагається. У нас є клінічні настанови, які я вже згадувала. Це наша фонова інформація, яка нам дає загальне уявлення про те, що ж нам робити з пацієнтом.

Speaker A

І основна перевага клінічних настанов, те, що вони пишуться вже на основі найкращих доступних наукових доказів і містять рекомендації. Тобто там буде прописано та рекомендації щодо оцінювання, рекомендації щодо втручань і біля кожної рекомендації буде вказуватися рівень доказів. Тобто ми за

Speaker A

цим рівнем доказів можемо розуміти, це рекомендація, е, яка обов'язково має бути виконана та ми маємо забезпечити її виконання. Чи якщо там низький рівень доказів, все-таки взяти до уваги, але можливо і е можемо не дотримуватися цієї рекомендації на практиці. Тобто, знову ж

Speaker A

таки, базово е-е основну інформацію ми беремо з клінічних настанов. І тільки в випадках, коли, ее, в клінічній настанові інформації, яка би нас цікавила, ну, взагалі немає, та тоді ми вже звертаємося до пошуку окремих даних наукових досліджень.

Speaker A

Щодо рівнів доказів. Також тут варто зауважити, що є різні системи ієрархії. Ну найбільш можливо розповсюджена така традиційна і це є медична ієрархія, вона використовує римські цифри від одного до шести. І один означає, що це найбільш найсильніші докази. Тобто ця

Speaker A

рекомендація ґрунтується на найкращих наукових дослідженнях, тобто на систематичних оглядах та метааналізах. Ашсть - це найслабший рівень, тобто це рекомендація ее з стосовно того, що ну є ітакета, але поки що скоріш за все цей підхід не обґрунтований результатам хороших

Speaker A

якісних досліджень. Е от. Але також є інші еєрархії, такі як е ступені, номери та категорії.

Speaker A

Там по-різному. Та ви могли бачити також і арабськими цифрами, і літерами, і система, яка поєднує. І просто, щоб тут їх не треба вчити всі на пам'ять, ее тому що дуже просто в кожній клінічній настанові, яка вас цікавить, на початку

Speaker A

є е-е представлена, яка саме система там використана з її розшифровкою. вже читаючи ту конкретну е клінічну настанову, ви будете розуміти, е, що в цій настанові кожна рекомендація буде означати, тобто рівень доказів. Але, е, все ж таки жодна настанова не врахує ось

Speaker A

запит конкретного пацієнта, його мотивацію, його якісь обставини, ресурси і ее середовище. Тим більше, та в нас більшість настанов все ж таки ми користуємося не користуємося закордонами. Важливо розуміти, та що не завжди вони ее всі рекомендації реалістично застосувати саме в нашому контексті та в тому числі

Speaker A

нормативно-правомовому, матеріально-технічному тощо. Тому наше завдання е табто клінічна настанова - це не є е якась така жорстка е вказівка протокол, як потрібно діяти. Ні, це рекомендації. та стосовно того, що би мало бути ее виконано, щоб забезпечити найкраще втручання для нашого пацієнта.

Speaker A

Але наше завдання, як фахівця, е-е зрозуміти, як цю інформацію з настанови адаптувати до наших реалій і прийняти от власне це рішення. І тут ми застосовуємо наш клінічний досвід. Що таке клінічний досвід? Це здатність використовувати власні клінічні навички, наш попередній

Speaker A

досвід, для того, щоб поєднувати докази з науки, з наукових досліджень, з вподобаннями пацієнта, обставинами для досягнення найкращих результатів.

Speaker A

Ну, вже багато що згадувала в різних прикладах, але тут ще хочу такий момент підкреслити, да, що може бути так, що згідно з рекомендаціями або з клінічною настановою, або ви бачите, знаходите якусь інформацію в дослідженні в окремому науковому, ви

Speaker A

бачите, що найкращим там найбільш ефективним втручанням для пацієнта є таке, яке ви не можете застосувати, тому що, ну, для прикладу, ви не знаєте, як це робити. Можливо, там якась специфічна техніка або методика, для якої потрібно додатково навчатися та або

Speaker A

ее вона потребує якоїсь якогось обладнання, якого у вас немає. та то які як в такому випадку згідно з принципами практичної діяльності, заснованої на доказах варто діяти. Та то ми можемо розглянути е варіанти використання якогось іншого втручання, якщо ми розуміємо, що воно

Speaker A

також є ефективним, да, тобто воно не дуже сильно буде поступатися в ефективності. Але якщо є опція, ми можемо залучити фахівця який наприклад володіє необхідною технікою, якщо ви знаєте такого, або якщо, знову ж таки ви знаєте, що відповідні втручання там

Speaker A

технології, методики, ось ці послуги надаються в іншому закладі, в іншій установі, то згідно з таких з принципів професійної етики, то в інтересах пацієнта було б варто спрямувати пацієнта саме до іншої установи, щоб е бути бути переконаним, що він отримає

Speaker A

найкращу допомогу. Е, далі, як ми враховуємо особливості пацієнта, клієнта тут на двох рівнях. Та в першу чергу, коли ми формулюємо клінічне питання і шукаємо найкращі наукові дослідження. Ось нам потрібно враховувати індивідуальні фактори вже при пошуку інформації. Та тому, що якщо

Speaker A

у нас там, наприклад, дитина з чим і ми шукаємо інформацію якусь там е-е стосовно втручань для дорослих чимто, ну не факт, що нам це підійде, та треба враховувати там, наприклад, ее цей віковий фактор. Інколи може мати значення там етнічна приналежність, ж

Speaker A

таки якісь там соціальні моменти. Е це треба враховувати і [сопіння] також перевіряти. Та от ми знаходимо дослідження, ми не ді не не дивимося на тільки на діагноз, треба дивитися, які саме пацієнти в яких умовах брали участь в цьому дослідженні і там був

Speaker A

отриманий цей результат. Та чи ми можемо ми перенести результати з того дослідження на нашого пацієнта. А-а, ну, а з іншого боку, вже коли ми плануємо, е-е, втручання, як вже було сказано, та ми маємо враховувати ось ці переконання, уподобання очікування ідентифікацію

Speaker A

пацієнта. І нам тут помічними є, звісно, наші ерготерапевтичні моделі, концептуальні моделі ерготерапевтичної практики. Ну і щодо контексту, ну тут, я думаю, дуже зрозуміло, та що контекст може як полегшувати, так і ускладнювати застосування найкращих доказів. Та ми можемо розуміти, та що там, е, ну, може

Speaker A

в рекомендації бути прописано, що там для такої ситуації, ну, найкраще, щоб там ерготерапевтична сесія тривала, ее, від години і більше, залежно від, ее, ее, запиту пацієнта, та і там необхідна певна кількість сесій. Але якщо ми працюємо в умовах, коли це є неможливо і

Speaker A

це жорстко регламентовано там певними ее нормативниправомини документами, ну ми вже будемо виходити з того, як є можливо, да? Тобто сесія буде тривати стільки, скільки це можливо і їх кількість також буде такою, якою є можлива саме в наших умовах, в нашому

Speaker A

контексті. Також щодо контексту, дуже важливим є, та коли ми говоримо про те, що дуже велика кількість фахівців, на жаль, не дотримується принципів практичної діяльності, заснованої на доказах. е-е і, ну, різні причини бар'єри, в тому числі там через незнання, через брак навичок, але також

Speaker A

ось цей контекстуальний чинник в нас поки що такої культури загальної в професійному середовищі не розвинено. Та в нас останні роки почали так декларувати, та що ніби як треба застосовувати доказовий підхід, але, ну, на практиці далеко не скрізь і, ну,

Speaker A

скажімо так, навпаки, е, в більшості, мабуть, установ все ж таки цей підхід не застосовується. І дуже важко почати застосувати, коли немає ані рольової моделі, ані якогось там прикладу фахівця ось так поруч, який би дотримувався тих принципів. І загалом це ніяк е-е не

Speaker A

заохочується і не підтримується в тому колекти колективі, в середовищі, в якому ви працюєте. Тому тут десь е е-е знаєте, треба виступати, в тому числі такими агентами змін, пропагувати е-е дотримання цих принципів.

Speaker A

А-а далі, що ж ми робимо? Та якщо е-е в нас таке питання, така ситуація, по якім ми не можемо знайти доказів і цілком можливо, що цих доказів просто не існує.

Speaker A

Та ну, а-а, раніше був такий приклад, е-е, е-е, з ковід-19, та що от, е, якась нова, е-е, потенційно смертельна хвороба, зрозуміла, вона як тільки з'являється, вже пацієнти є, пацієнти вже потребують допомоги, але, звісно, що досліджень ще немає стосовно того, що

Speaker A

для них працює і що не працює. Е, от, ну, зараз в нас інша ситуація. Та це дуже велика кількість пацієнтів з дуже складними, поєднаними ураженнями. І зрозуміло, що такі рідкісні, ну, для нас не рідкісні, але з точки зору такої

Speaker A

світової практики та це рідкісні випадки, там коли, наприклад, ампутація чотирьох кінцівок з порушенням, ее, зору е з можливо, там з порушенням когнітиви, мови і так далі. Ну, от як працювати з такими пацієнтами? Зрозуміло, що такі дослідження не проводилися. Е, от також,

Speaker A

ну, загалом ще, е, відбувається такі тенденції, е, загальні, та що розвиваються технології, пропонуються якісь нові підходи, нові втручання і вони на даний момент от виглядають перспективно, але через те, що не пройшло достатньо часу, щоб дослідження провести, вони ще не оцінені. Е, от то

Speaker A

що робити в таких випадках? та що ми визнаємо, що, ну, на сьогодні невідомо, що робити. І в такому випадку намагаємося звертатися до власного клінічного досвіду, до досвіду колег, якщо вони більш досвідчені, та досвіду експертів. та можемо пробувати працювати

Speaker A

ось ці механістичні свідчення, тобто рухатися за якоюсь такою логікою та дивитися дослідження стосовно іншої ситуації, але шукати якісь аналогії та що от можливо там воно спрацювали, можливо тут такий підхід так само може спрацювати. Е пробувати та врахувати е-е

Speaker A

власне індивідуальні особливості нашого пацієнта. спробувати застосувати те, що ми от прийняли рішення реалізувати його на практиці. І тут дуже важливо сприяти подальшим дослідженням. Тобто, якщо ми якийсь підхід ось такий в такій незнайомій ситуації опробували і отримали результат, неважливо,

Speaker A

позитивний негативний незрозумілий дуже важливо поділитися з колегами та десь на якомусь семінарі виступити, на конференції перед колегами. Чому? Тому що це надзвичайно важливо.

Speaker A

Можливо, десь хтось в іншій установі так само зараз ламаю голову над схожим випадком, не знаю, що з цим робити. І ваш досвід буде дуже і дуже корисним. Та він буде і корисним і з точки зору, що можна робити, але і так само з точки

Speaker A

зору, що не працює. Та з тим, щоби не повторювати е-е ну не не дублювати якісь такі е неефективні, непрацюючі підходи.

Speaker A

І чим більше такої інформації буде з'являтися в інформаційному середовищі, ее то, а-а, тим, скажімо так, більше будуть накопичуватися ці знання і будуть вже з'являтися наукові дослідження такі більшого рівня, які ми вже зможемо застосовувати, використовувати в практиці.

Speaker A

Е, п'ятий крок. П'ятий крок - це є оцінка результату. Та, тобто ми застосували і нам дуже важливо оцінити е-е результат. І я зараз буду говорити не з точки зору більше такої практичної, а саме акцентувати, що має значення ее з точки зору принципів практичної

Speaker A

діяльності, заснованої на доказах, на що потрібно звертати увагу та як обирати ось ці показники ефективності, показники результату та інструменти оцінювання цих показників. Ее дуже поширена проблема в клінічній практиці, коли ось ці критерії результату і інструменти оцінки не відповідають цілям втручання. Тобто,

Speaker A

якщо ми маємо пам'ятати, що цілі ерготерапевта, вони мають бути заняттєво спрямованими, та тобто завжди має бути ціль спрямована [прочищення горла] на виконання бажаного заняття. Але якщо при цьому жоден інструмент, який ми підібрали для оцінки ефективності, не оцінює виконання заняття, то значить, що

Speaker A

ми їх підібрали невідповідно. От і тут, да, я підкреслюю, що дуже важливо та підбирати інструменти і які оцінюють саме от функціональні результати, результати на основі виконання занять або результати, які, ну, безпосередньо пов'язані і сприяють виконанню занять.

Speaker A

І серед таких занятєво спрямованих та ерготерапія, ну, найбільш цінні, рекомендовані, звісно, є я перепрошую, можна, будь ласка, виключити мікрофон. Це є канадський інструмент оцінки виконання заняття COPM, який є офіційно перекладений українською Ольгою Мангушевою. Можливо, вам вже його презентували. А також є в

Speaker A

нас перекладений інструмент обмеження плеча, руки і кисті. Даж зараз перекладається опитувальник заняттєвого балансу. Звісно, ми їх поєднуємо з іншими. Та але от ще раз дуже важливо не зосереджуватися тільки на таких проміжних результатах. Розуміти ще раз, що покращення амплітуди руху, покращення

Speaker A

сили, це ще не підтверджує ефективність нашого втручання. Тобто ефективність - це про виконання бажаного заняття.

Speaker A

Також, коли ми добираємо інструмент оцінювання, потрібно звертати увагу на ключові такі психометричні властивості. Думаю, ви чули, знаєте, валідність, надійність, чутливість до змін. А тут не буду сильно роз'яснювати, але що також часто такий не зовсім правильне трактування, що я чую від молодих фахівців, коли

Speaker A

говорять: "Ну, цей інструмент там, наприклад, шкала Бартл, валідний, надійний, чутливий до змін". А це не є коректне розуміння, тому що інструмент сам по собі не може бути валідним, надійним, чутливим. Він може бути валідним для оцінки якогось конкретного показника

Speaker A

і так само валідним, надійним, чутливим до змін для конкретної популяції пацієнтів. Причому там може бути визначено не тільки навіть ее діагноз та там, наприклад, для пацієнтів, тобто інструмент може бути валідним для оцінки незалежності ее пацієнтів, які перенесли інсульт. але

Speaker A

при цьому не валідним для інших пацієнтів неврологічного профілю. Але так само пацієнт може бути е- валідним, чутливим до змін для пацієнтів е в гострому періоді, але невалідним для пацієнтів ее з хронічним інсультом.

Speaker A

Тобто це потрібно розрізняти, розуміти. Та тому при використанні інструментів дуже важливо знайомитися з цими ключовими психометричними властивостями.

Speaker A

Тому що дуже часто все, що ми знаємо про інструменти, це те, що ми вивчили в університеті або на курсах, або там під час проходження практики десь нам, ну, сказали, що вони валідні, надійні, ми потім не перепровіряли. І це може

Speaker A

призводити до таких помилок в клінічній практиці. А також дуже важливо е-е дивитися на такі показники характеристики інструменту, як мінімальна виявлена зміна та мінімально клінічно значуща різниця. Мінімальна виявлена зміна - це, власне, зміна, яка показує, що ее зміна е вимірювання не є

Speaker A

випадковим, тобто вона перевищує похибку. Та, тобто, якщо ми провели вимірювання первинне, вимірювання повторне, е-е, є різниця. Нам в першу чергу потрібно переконатися, що ця різниця перевищує похибку та що це не просто випадкове коливання. Але цього не є достатньо, щоб робити висновок про

Speaker A

ефективність терапії. Все ж таки, ее, ми повинні досягти бажано мінімально клінічно значущої різниці. Це та зміна, яка є значущою, помітною для самого пацієнта-клієнта, да? Тобто це щось таке, така зміна, е, яку людина відчує в повсякденному житті, в якихось аспектах якості життя, в

Speaker A

незалежності. Тобто, якщо цифри змінилися, але е-е рівень самостійності пацієнта залишився абсолютно на тому ж рівні, рівень виконання заняття залишився на тому ж рівні, то ці цифри, на жаль, не є свідченням ефективності ерготерапії.

Speaker A

А де шукати? Та е це в ресурсі буде основні такі ресурси, де можна подивитися ось ці психометричні властивості по ее інструментів, їх оцінити.

Speaker A

А і також е-е важлива така поширена проблема на сьогодні використання різних інструментів оцінювання. Це так звана інструменторієнтована практика. Тобто буває так, що в нас інструмент використовується не тому, що е він відповідає нашим цілям, а просто або через звичку, або через вимоги

Speaker A

документації, ну або тому що так от прийнятий якийсь такий стандарт в певному відділенні і установі. Тобто це суперечить принципам практичної діяльності, заснованої на доказах. І от вибір е методів, інструментів оцінювання. Е це так само є частиною, е, професійного

Speaker A

мислення, прийняття ось клінічного рішення фахівця. І воно має ґрунтуватися, е, на основі даних наукових досліджень, які інтегровані з клінічним досвідом, а також, е-е, контекстом та, ее, особливостями пацієнта. Ну, тут такий приклад, я повністю не буду зачитувати. Та але якщо

Speaker A

взяти там пацієнта з після інсульту з порезом верхньої кінцівки, та в нього є занятєвий запит і ми використовуємо занятєво спрямовані втручання, але при цьому для оцінки ефективності, якщо ми використаємо тільки динамометрію, е то, ее, там через місяць сила хапання не

Speaker A

досягає мінімально клінічно значущої різниці. І відповідно на основі ось такого вимірювання виходить, що втручання неефективне. Але якщо ми використаємо для цього ж пацієнта СОПМ та і там спостережний аналіз виконання заняття, то ми побачимо та що є покращення в виконанні цільового

Speaker A

занятєвої активності. Відповідно це показує, що втручання є ефективним, тобто підтверджує ефективність нашої програми. Ну, такий коротенький чек-лист для вибору оцінки інструменту оцінювання та перевірити, чи є він валідний саме для нашої популяції, популяції, до якої відноситься саме наш пацієнт. Чи є дані про його надійність,

Speaker A

тобто стабільність вимірювань показника, е, чи він фіксує зміни після втручання, чи чутливий для змін і чи є дані про мінімально виявлену зміну та мінімально клінічну значущу різницю. І нам оці дані потрібні, щоб потім порівнювати наш результат ось цими двома показниками.

Speaker A

Е-е, це ми з вами так, наскільки це було можливо швидко пройшлися за основними п'ятьма кроками а практичної діяльності, що ґрунтується на доказах. І якщо це можливо у вас таке початок знайомство з цими принципами, може виглядати так дуже складно і

Speaker A

виглядати, що, ну, є дуже багато бар'єрів до застосування на практиці, але насправді переваги від застосування е цього підходу отримують не тільки пацієнти, клієнти, а так і фахівці. Ну, тобто для пацієнтів зрозуміло, тобто застосування такого підходу означає, що пацієнт буде

Speaker A

отримувати ее найбільш ефективну допомогу, яка водночас буде такою найбільш ее економічно доцільною. Та е-е ну і відповідно це буде формувати, так, підвищувати довіру до професії. Які ж переваги для нас? Тому що, ну, можливо, там ви бачите, що ага, це треба купу

Speaker A

часу витрачати. читати наукові дослідження, вони всі англійською це все розбиратися з цими клінічними питаннями. Чому не можна просто запитати е в штучного інтелекту в чати GPT або е інших систем? Е, ну саме такий підхід, ну насправді він дає вам впевненість в правильній

Speaker A

терапії. Та от ми постійно працюємо в умовах такої невизначеності щодо прийняття рішень. Е і е-е ну та ніколи ми не можемо там бути на 100% впевнені, переконані, що ми зробили все правильно, все як найкраще. І навіть якщо ми робимо все правильно, як

Speaker A

найкраще, бувають ситуації, коли, ну, не працюють підходи. Та от є пацієнти якісь такі складні, коли не буде ефективності, е, то якщо ми чітко слідуємо ось цим принципом практичної діяльності, заснованої на доказах, ми і собі можемо обґрунтувати, е, чому ми саме так

Speaker A

робили. І пацієнту, його родича ми можемо обґрунтувати. Та, тобто це є питання відповідальності і це є питання в тому числі е як профілактика профвигорання і підвищення задоволеності. Тобто зменшується такий рівень тривожності, невпевненості в собі і покращується задоволеність від власної роботи.

Speaker A

Якщо ми, е, таким чином обґрунтовуємо всі наші рішення, звісно, що це, е, буде робити внесок в промоцію нашої професії, там, що є важливим там з точки зору наших колег, представників інших професій, так, коли ми заводимо от дискусію, можливо, та щодо якогось

Speaker A

результату позитивного чи негативного, саме от в таке поле і можемо обґрунтувати е рішення, які були прийняті щодо пацієнта.

Speaker A

Ну і в нас мало часу лишається, але думаю, що якраз ми вкладаємося дуже коротко про використання штучного інтелекту. Та ви вказували про те, що використовуєте для пошуку інформації. Я розумію, та це достатньо така часта ситуація зараз. Е і в студентів ми зараз

Speaker A

таке спостерігаємо, тому що от з розвитком систем штучного інтелекту вони все більш активно в практиці використовуються і в клінічній практиці, і в освіті, і в науковій роботі. Але, е, тут дуже важливо розуміти, що, е, ці інструменти, вони можуть бути корисними,

Speaker A

але як додаткові для роботи з інформацією. Але, е-е, нам потрібно все ж таки включати власне критичне мислення і розуміти обмеження. І, е, не всі ось ці кроки, е-е, можна якось доручити е-е саме цим системам. Ну, які найчастіше та

Speaker A

обмеження? ее часто видає неправдиву, непідтверджену інформацію, посилаючись на вигадані джерела. Якщо ми просимо щось інтерпретувати, буде видавати помилки інтерпретації. Також не, ну не завжди система буде мати доступ на до найновіших досліджень, відповідно буде видавати застарілу інформацію.

Speaker A

І, ну, найважливіше, та, е-е, в назві штучний інтелект, слово інтелект - це є комерційна назва, та це не інтелект, тобто ця система не ее мислить та не мислить критично. Е це може робити на сьогодні добре тільки людина.

Speaker A

Відповідно, справля ну переправляти давати завдання щось критично оцінити, е, ну, на сьогодні не можна однозначно, тому що дуже такі грубі помилки з цим всім. І також, оскільки, е, системи штучного інтелекту, е-е, для роботи та вони навчаються на певних таких матеріалах,

Speaker A

ресурсах, і те, як вона буде працювати, яку вам видавати інформацію, дуже сильно залежить від того, на яких матеріалах було пройдено навчання. Та і власне, е, люди, які створювали, вони визначають, на чому буде проходити це навчання. Люди е підпадають під вплив певних

Speaker A

упереджень. Відповідно, кожна система, вона так само, е, підпадає під вплив оцих упереджень. Тобто вона вам буде давати так чи інакше певним чином упереджену інформацію. Е, тому е-е тут така є табличка, та де можна використовувати це, в принципі, окей, а

Speaker A

де, ну, категорично не варто на сьогодні. Та я е-е ну припускаю то, що з розвитком та оскільки дуже швидко технології розвиваються та що з часом десь ее сфера застосування вона буде розширюватися і ця система буде краще працювати. Але на даний момент оцеє

Speaker A

перевірено ее в певних моментах точно воно не працює. Працює погано, працює гірше, ніж людина. Якщо ми говоримо про формулювання клінічного питання, да, це має бути компетенція фахівця. Тобто саме фахівець повинен вміти формулювати клінічне питання, визначити проблему. І якщо ми це віддаємо на штучний інтелект,

Speaker A

то ми ніби як намагаємося за допомогою цієї моделі замінити клінічне мислення. Так не можна. Але штучний інтелект може допомогти в генерації ключових слів.

Speaker A

Тобто ми сформували клінічне питання, але з ключовими словами, синонімам і точненням термінології, тому що от якщо є мовний бар'єр, як я вже казала, дуже важливо підбирати правильно цю стандартизовану термінологію, плюс до того ж і англомовну. Отут може допомогти спростити життя і прискорити

Speaker A

цей процес. щодо пошуку доказів, е-е, шукати, тобто звертатися, е-е, до системи штучного інтелекту з, е, з запитом та щодо пошуку інформації, ее в першу чергу е-е дуже і дуже нерекомендовано. І це не може бути єдиний спосіб пошуку інформації.

Speaker A

Це може бути спосіб додатковий. Та якщо ви все пошукали в базах даних, от і прям ніяк воно не виходить, довго шукали всі варіанти перепробували, всі бази даних перепробували, немає результату, який би вас довільнив, тоді, в принципі, доцільно можна спробувати і

Speaker A

так. Ну чому ні? Можливо, він там щось і знайде додатково. Е, так буває рідко, але буває. Але якщо ми е-е просто використовуємо це як єдине джерело, ну, це знову ж таки інформація, не факт, що вона буде актуальна, е-е не факт, що

Speaker A

вона буде достовірна і взагалі з самим алгоритмом пошуку. Дуже часто я от сама неодноразово пробувала е-е шукати та що, ее може видавати, навіть якщо видає посилання на реальні дослідження. І ці дослідження виглядають ніби як релевантними, але потім, коли ти

Speaker A

починаєш їх е-е передивлятися там, досліджувати читати з'ясовується що все ж таки вони не підходять, вони не відповідають на моє питання. Але ж я на це витрачаю час. Тобто поки я декілька разів так спробую, та то, е, це витрата

Speaker A

часу і, ее, ну, можливо я ще і від цього буду втомлюватися, втрачати мотивацію. Тобто, якщо навчитися користуватися базами даних, то насправді, е-е, через бази даних, правильно сформульований пошуковий запит, можна швидше знайти хорошу, якісну інформацію по нашому питанню. Тільки у випадку, якщо прям

Speaker A

дуже все важко, якесь дуже складне, рідкісне питання, як додатковий метод можна пробувати, але все це треба критично перепровіряти.

Speaker A

Е, от. Ну і, е-е, також що може допомагати стосовно пошуку е-е доказів. ось по ключовим словам.

Speaker A

Якщо е-е ви е самостійно якось навстраєтеся, не дуже там обізнані щодо того, як правильно користуватися базою даних, це можна використати як такий навчальний ресурс, е-е звернутися е-е до того і е-е тобто він якраз дуже допомагає вам пояснити, так, що ви знаєте, як воно

Speaker A

треба, але е-е може краще е пояснити, дати такий простий алгоритм, як користуватися ее тією чи іншою базою даних. Щодо критичної оцінки доказів, ну, знову ж таки, дуже це оце, мабуть, найгірша частина. Так само я це все, оскільки це частина моєї такої постійної

Speaker A

професійної діяльності, я це все перепровіряла, тому що мала сподівання, що десь можливо е-е штучний інтелект допоможе спростити. Та але, ну, це, знову ж таки, це не тільки моя думка. Це так само думка колег-експертів з цього питання, що, е, ну, е, навіть якщо

Speaker A

навчити та дати ознайомити систему штучного інтелекту з критеріями оцінки, з чек-листами, ее, прописати там промт і так далі, і так далі, все одно. Ее є достатньо серйозні помилки в критичній оцінці якості дослідження доказів, тому що він не інтегрує всі фактори. Та от

Speaker A

немає такого, що властиво людському мисленню врахувати той чи інник контексті всіх інших чинників і відповідно інтерпретацію результатів, ну, так само погано дає. Але та якщо вам потрібно, наприклад, ви самі вчитеся і ее можна попросити пояснити та що таке

Speaker A

шкала Педро, як користуватися шкалою Педро, що означає кожен там критерій, наприклад, ви не знаєте, що таке аналіз наміру лікуватися, відповідно ви не знаєте, як це оцінювати, то можна використати штучний інтелект для того, щоб швидко з цим розібратися і далі вже,

Speaker A

ну, самостійно застосовувати, е, критичну оцінку. Застосування, знову ж таки, прийняття клінічних рішень замість фахівця недопустима.

Speaker A

І генерація якихось готових відповідей, протоколів, програм без фахівця так само ні. Але як додатковий інструмент, якщо ви хочете якісь, наприклад, матеріали собі зробити, там розтопків якось структурувати, то в принципі можна. Ну і оцінка результатів. Так само оце може

Speaker A

працювати як ваш додатковий інструмент навчання, щоб розібратися з складними моментами і термінами. Але, е, штучний інтелект не інтерпретує результати, не оцінює ефективність. Е-е, і тут що важливо, та що він та може вам видавати відповідь, яка може здаватися дуже

Speaker A

гарною, обґрунтованою. Тобто ця є проблема найбільша, що е-е відповіді, які він видає, вони прям можуть виглядати дуже і дуже е реалістично такими експертними, але направду вони такими не є. І якщо ви самі не навчилися ось ці всі п'ять кроків робити, то ви і

Speaker A

не побачите, в чому є помилки, в чому є проблеми. Тому тут є таке загальне правило. це не використовувати штучний інтелект для виконання завдань, які ви не вмієте виконувати без допомоги штучного інтелекту. Якщо ви вмієте це робити, та чому можна, звісно,

Speaker A

делегувати штучному інтелекту і ви тоді побачите результат. Та чи е він потребує якогось кергування, можливо це поганий результат, можливо хороший, він вас задовільнить. Окей, чому б ні? якщо це спрощує практичну діяльність, пришвидшою роботою займає менше ресурсів. Але якщо ви самі не вмієте

Speaker A

цього робити, то одразу делегувати штучному інтелекту, то скоріш за все це буде призводити до помилок. Е, таким чином, я так дуже швидко і ми, власне, вже є восьма. Я не знаю, чи в нас є час на запитання, Анно, чи залишаємося

Speaker A

трошки. Можливо якісь коментарі? Тут виходить начебто два питання, можливо, якщо швидко вийде на них відповісти.

Speaker A

Одне з них це які ви порекомендуєте навчання для ерготерапевта. Хочу пройти курси з КПТ, сенсорної інтеграції. Про що раніше йшла мова, а які ще будуть корисні. PNF, концепція Малігана, метод Фендирайза, Voй Бобат, бо чула, що вони вважаються зараз недоказовими.

Speaker A

Та ну тут на це питання ще раз тут я хочу одразу просто уточнити не стосовно цих методів, але метод не може бути доказовим або недоказовим сам по собі.

Speaker A

Тобто ми завжди говоримо про те, що метод, умовно кажучи, доказовий для покращення ось такого результату для такої категорії пацієнтів. Тобто один і той самий метод може бути ефективним е-е для певної категорії, абсолютно неефективним для іншої категорії, або з

Speaker A

іншим діагнозом, або з іншим віком, або е на іншій стадії реабілітації. Та тобто абсолютно не може бути так, що метод доказовий або недоказовий. Та але стосовно більшості методів, які були перераховані, ми можемо сказати, що, ну, на сьогодні не підтверджена їхня

Speaker A

ефективність, е, для тих результатів і для тих категорій пацієнтів, в яких ця ефективність досліджувалася. Так, це буде коректніше сказати. щодо навчання з ерготерапії, е, то тут насправді я би дуже рекомендувала виходити з того, е-е, яка ваша спеціалізація, от як які ваші

Speaker A

потреби та от визначити власний план професійного розвитку, які у вас є прогалини в знаннях, е, тобто які вимоги ее практика до вас ставить і ви бачите, що ви до них не їм не відповідаєте і, е, відповідно до того навчатися, тому що,

Speaker A

ну, технік різних з них є дуже-дуже багато, але цінність і як рівень про ерготерапевта в першу чергу він визначається рівнем професійного мислення. Тобто завжди ми відходимо з бази, та от всі ті навички, які пов'язані з професійним мисленням, якщо

Speaker A

вони у вас добре розвинені, це компенсує, якщо ви не знаєте, не володієте якоюсь технікою. З іншого боку, можна знати величезну кількість різних технік, володіти ними, але якщо немає розуміння, як правильно, доречно чи недоречно їх застосовувати, це, на жаль, е, ну, не

Speaker A

допоможе. Так, і в нас є ще просто коментарі. Один з них, це мені подобається ще і тим, що він все по полочках розкладає. Складне питання, мені легше з ним живеться.

Speaker A

Так, дякую за коментар. Ну, можливо, це трошки перегукується з тим, що я говорила. Тобто, та, якщо, е, от на прикладі та ми от розбираємо е-е ті самі психометричні властивості е-е тесту або критерії критичної оцінки джерела. І тут може бути дуже багато таких понять

Speaker A

складних, складних термінів. І якщо, е, шукати і намагатися розбирати це в літературі, там, в науковій, що ці терміни означають та і як їх там, ее, на практиці застосувати, е це важко, довго вбиває всю мотивацію. Тобто тут штучний інтелект насправді може бути дуже

Speaker A

помічним, щоб розібратися, що від вас вимагається. З цим насправді є легше навчатися. Тобто тут я абсолютно за.

Speaker A

І по питаннях начебто все. Тут були питання такі більш організаційні. Чи будуть презентації, Марія? Будуть. Так. Ви поділитесь презентації?

Speaker A

Та та звісно. Тоді організатори надішлять ее групу загальну нашу втсаппі. Мабуть, все. Добре. До дякую.

Speaker A

Дякую. Дякую. Дякую. Тут багато подяк в в чаті. Всім гарного вечора. зустрінемося незабаром. Все. Дуже дякуємо.

Speaker A

Дякуємо. Гарного. Дякуємо. Дякуємо. До побачення. До побачення. До побачення.

Topics:практика заснована на доказахерготерапіяклінічне мисленняалгоритм 5Aформат ПІКОнаукові дослідженняіндивідуалізація втручаньревматоїдний артритклінічні рішенняштучний інтелект у медицині

Frequently Asked Questions

Що таке практика, заснована на доказах у ерготерапії?

Практика, заснована на доказах, це підхід, який поєднує найкращі наукові дослідження, клінічний досвід фахівця та цінності і потреби пацієнта для прийняття обґрунтованих клінічних рішень.

Чому важливо регулярно оновлювати знання в ерготерапії?

Знання, отримані під час навчання, можуть застарівати, тому важливо перевіряти актуальність наукових досліджень і клінічних настанов, щоб уникнути шаблонної і неефективної практики.

Як алгоритм 5A і формат ПІКО допомагають у доказовій практиці?

Алгоритм 5A та формат ПІКО допомагають структурувати процес формулювання клінічного питання, пошуку, оцінки і інтеграції наукових доказів у практику для прийняття обґрунтованих рішень.

Get More with the Söz AI App

Transcribe recordings, audio files, and YouTube videos — with AI summaries, speaker detection, and unlimited transcriptions.

App Store Google Play

Or transcribe another YouTube video here →