Speaker A
Слухаючи тебе, я е-е прямо заздрю. Війна послужила цим каталізатором, що я до цього прийшла. Бачиш, нормальна людина не має цього почуття війни. От якженн раз думаю, слухай, я не працюю 24х7.
Олена Борисова розповідає про баланс між бізнесом у двох країнах, вихованням п’ятьох дітей та пошуком часу для себе.
Key Takeaways
- Баланс між бізнесом і сім’єю можливий, але вимагає жертв і правильних пріоритетів.
- Контроль у бізнесі і житті потрібно поступово послаблювати через довіру до себе і інших.
- Війна і зовнішні виклики змушують переосмислити підходи до управління та життя.
- Багатодітність і бізнес — це складно, але можливо поєднати з підтримкою і системою.
- Психологічна підтримка і саморефлексія є важливими для збереження внутрішнього ресурсу.
Summary
- Олена Борисова — успішна українська рестораторка та багатодітна мама, яка управляє бізнесом у двох країнах.
- Вона відкрито говорить про виклики балансу між бізнесом, сім’єю та особистим життям.
- Війна стала каталізатором для переосмислення контролю та довіри у житті та бізнесі.
- Олена прагне послабити контроль і більше довіряти собі та іншим, щоб знайти час для творчості і себе.
- Вона підкреслює важливість пріоритетів і жертв у досягненні якісних результатів.
- Батьківство виснажує, але вона хоче мати ще дітей і створювати родинні традиції.
- Олена веде активне публічне життя, часто подорожує між Україною та Європою.
- Вона визнає, що операційний бізнес вимагає 24/7 уваги без вихідних та відпусток.
- Психологічна підтримка і саморефлексія допомагають їй справлятися з навантаженням.
- Вона закликає до довіри і відпускання контролю як ключових аспектів для збереження ресурсу.
Chapters
- 00:00Вступ: Війна як каталізатор змін
- 04:03Розстановка пріоритетів у житті та бізнесі
- 07:59Відповідальність і контроль у бізнесі
- 11:37Підхід до виховання та пошук нових ідей
- 15:24Роль спорту і особистий приклад у сім’ї
- 22:52Психологічна підтримка і внутрішні ресурси
- 29:40Відпускання контролю і довіра як шлях до свободи
- 34:20Плани на майбутнє: творчість і особисте життя
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
А ти це припрацьовувала з психологом, чи ти така просто нормальна народилася? А хто знає краще, як жити в моєму житті, ніж я? Хто?
Speaker A
Просто мій психологічний стан уже не витримує оце постійне ниття. Я вже в своїй системі хочу бути антисистемою. Батьківство виснажує, але я хочу ще дітей. Ти, напевно, з багатьох людей єдина, хто говорить про це так прямо.
Speaker A
Наразі ніколи не було так непросто і водночас цікаво жити. В мене дуже цікаве життя. Дуже.
Speaker A
Знімаючи підбори. Знімаючи підбори, знімаючи підбори. Привіт, я Татарчук і ви дивитесь подкаст Знімаючи підбори. Тож не забудьте швиденько підписатися на мій канал, поставити вподобайку і натиснути на дзвіночок, щоб не пропустити нічого цікавого. А повірте, цікавого я вам ще приготую. Сьогодні в мене в гостях
Speaker A
неймовірна успішна жінка, українська рестораторка та підприємиця. Поза бізнесом вона багатодітна мама, яка виховує п'ятьох дітей та власноруч створює для них родинні традиції та спадщину. Уособлення волі, сили та справжньої жіночності. Олена Борисова, привіт. Я дуже рада тебе бачити. Нарешті
Speaker A
я тебе дочекалася. Доїхала, приїхала і сьогодні в нас в студії. Е, сьогодні я хочу з тобою поговорити про те, як ти все встигаєш, але для того, щоб ти трошечки видихнула, я знаю, що ти з заходу прийшла до мене, е, прийшла на
Speaker A
підборах. Е, і тому для того, щоб нам було трошки з тобою комфортніше і ти, ее, могла відчути себе більш вільною, як, знаєш, в такій домашній обстановці, я хочу тобі подарувати наш такий символ. Це зручні тапулі, щоб ти
Speaker A
себе сьогодні почувала комфортно і могла розслабитися. Привіт. І дуже дякую. Слухай, в мене до тебе дуже багато питань, бо ти для мене жінка-загадка. Ее я реально в мене, знаєш, біля тебе комплекс меншовартості, тому що я не розумію, як можна встигати менеджерити
Speaker A
70 ресторанів, п'ять дітей. Ще я впевнена купу публічної роботи. Ну, тому що ти ходиш на інтерв'ю, на якісь заходи. Ми з тобою недавно пересікались на заході, на заході. Ти живеш на дві країни, а це час в дорозі. Ти, до речі, їздиш сама за кермом, чи ти на ну потягом?
Speaker A
Потягом. А це є прямий, да? Ти в Словенії живеш? Прямий є до Варшави. І ще з Варшави. Клас. Де ти береш всі ці сили внутрішні для того, щоби тримати фокус на важливих для тебе речей? А я розумію, що це не щось одне. Ну, в тебе їх декілька.
Speaker A
Ну, е-е, дякую, по-перше, за запрошення. По-друге, е, бо ти кажеш, що як ти все встигаєш? А чому ти вважаєш, що я все встигаю? Ну, дивися, ти багато речей так ззовні робиш якісно. Я розумію, що не є неможливо встигати все, але якісь я того
Speaker A
сказала про фокус, тобто якісь речі в тебе є в полі твоєї діяльності. Ти робиш їх якісно. Для того, щоб їх робити якісно, треба мати ресурс. Чимось треба жертвувати, а на щось треба спрямовувати всю свою енергію. От мені от цікаво цей баланс, як ти для себе розставляєш ці
Speaker A
пріоритети? По-різному розставляю пріоритети. І слухай, я перше, що хочу сказати, що я звичайна людина. І звісно, що є якась картинка в соцмережах в кожної з нас, людини, яка є в соцмережах. Мені здається, що всі вже є там. Е-е так було не завжди. І все змінюється постійно.
Speaker A
Угу. І мені 42 роки, і я кожного року вчусь робити щось нове. От наразі в мене челендж послабити контроль. А це можливо тільки через довіру до себе, довіру до зовнішнього світу, довіру до людей. Угу.
Speaker A
І купа-купа всього. Угу. Е раніше в мене навіть YouTube канал був, він називався ее Жінка-система.
Speaker A
Е, то зараз в мене челендж. Я хочу бути антисистемою, тому що в мене система побудована вже давно і в родині, і в бізнесі. А я вже хочу послабити цей контроль, тому що контроль - це базовий аспект системи, при якій вона працює. Якщо там три аспекти, якщо один випадає,
Speaker A
вона не працює. Угу. То я вже в своїй системі хочу бути антисистемою. А чому?
Speaker A
Тому що я втомилася. Тому що це дуже багато я витрачаю часу на цей контроль. І коли тобі там 25-30, все несеться і оце все масштаб, який в мене є, масштаб особистості, масштаб бізнесу, родини, купа-купа всього, це велика відповідальність, колосальна. І ти з цим
Speaker A
засипаєш, і ти прокидаєшся з цією відповідальністю, як заплатити дітям за школу, як там врятувати ресторан, де ви там, не знаю, барсук на Лук’янівці шість разів був прильот. І ти постійно, постійно в цих думках. Постійно.
Speaker A
Угу. А ти дорослішиш і ти вже думаєш: "А що мені насправді цікаво? А як я в цій точці зупинилась? Як я тут е знаходжусь?
Speaker A
Чому? А мені цікаво, чим я займаюся, а хочу я ще дітей і купа-купа питань до себе. І тільки ми самі знаємо відповіді на ці питання. Тому мені дуже подобається все, що відбувається в моєму житті. Так як зараз ніколи не було непросто і водночас цікаво. Ніколи не було. Я не знаю, чим
Speaker A
це все закінчиться. Угу. Я наразі говорю про бізнес, наприклад, про виклики, які є, про ті речі, на які ми не можемо вплинути. Це ж не про те, що я створила, чи там ми створили, а це про те, що з цим робити, тому що масштаб - це є велика відповідальність і
Speaker A
операційний бізнес, а я 24 роки в операційному бізнесі. Угу. Це, е, робота кожного дня, де немає вихідних. Угу. У, немає декретів, немає відпусток, немає, але є, е, ставлення до цього і є вже алгоритми, які ти сам можеш впровадити, як ти хочеш, як ти хочеш. Яке ставлення
Speaker A
в тебе до бізнесу, наприклад, чи яку роль, участь ти хочеш. Ее, ми з тобою перед цим говорили, да, наприклад, виховання дітей. Ти хочеш обирати футболки ее всім класом в чатах батьківських, чи ти просто даш е 200 грн і все? Угу.
Speaker A
Е, то тут є вибір постійно. В нас є вибір. Ну і ти сказала таке, е, важливе слово відповідальність, тому що я, як менеджер, ее це дуже чітко відчуваю в своїй роботі. Я не те, що, ну, ні, окей, давай. Я боюсь втратити контроль, тому що я розумію, що це моя відповідальність
Speaker A
перед людьми, перед там донорами, перед партнерами і так далі, і так далі. Тобто я е-е ну поки що я не доросла до того, щоб все відпустити. Але чи не боїшся ти, що коли ти втратиш, ну не втратиш, а відпустиш контроль, ну що щось піде не
Speaker A
так? І що тоді будеш робити? Слухай, ну я ж не говорю про повністю якусь ее анархію. І що я не займаюсь бізнесом. Просто ее я говорю про послабити контроль, наприклад, да, де для мене є в мене є точки контролю, але
Speaker A
трошки на іншій вже е відстані, тому що ну ця операційка, вона з'їдає, там немає, е, місця творчості ніякої. А в мене є там, я пишу вірші, я пишу книги, ну, типу я розумію, що а коли я буду жити, а коли я буду самою собою
Speaker A
робити те, що мені насправді подобається. Тому що коли ти несешся, в тебе цей бізнес, класна родина, чоловік, у вас все несеться, відкривається просто кожного місяця і не один ресторан в місяці, а потім, ее, настає момент, а що з цим робити? Ми дорослішаємо, хтось розлучається, а це
Speaker A
відповідальність нікуди не дівається. І ми тут тільки ми можемо змінити реально своє відношення до цього і послабити контроль. Звісно, ні. Ти людина контролю, я це безвідповідально про сказати друзям, всім сказати донорам, партнерам, да? А я сьогодні хочу писати просто книжки. Звісно, ні. Але якісь речі
Speaker A
через довіру до себе в першу чергу. В першу чергу. Тому що коли ми кажемо: "Та ні, не можу довіряти людям вообще, це ж про недовіру до себе і до всесвіту", то я потрошки відпускаю. І я просто бачу, війна послужила цим каталізатором,
Speaker A
що я до цього прийшла, тому що в тебе просто немає ресурсу контролювати це так, як ти контролювала це раніше. Просто немає на це ресурсу. Ти розумієш, що ти, якщо за тебе зараз людина не прийме це рішення на місці, е, ти просто
Speaker A
втрачаєш час і все. І ти вже через досвід приходиш до, ну, цього вже рішення, як я послабити цей контроль. Але звісно, що він є. Ну, як, а як ну жити по-іншому? Я поки до цього не прийшла. Якщо ми говоримо про те, що ти
Speaker A
хочеш потрошки е-е відпускати, тобто я розумію, що ти хочеш потрошки для себе вивільняти часу, е ну відповідно хтось бере на себе частину твоїх функцій, десь ти тримаєш якісь тригерні точки в фокусі своєї уваги, на щось.
Speaker A
вивільняєш. На що? На себе. От уяви собі день, коли ти зрозуміла, що окей, в мене сьогодні повністю вільний день. Що ти будеш робити? Це слухай, в мене є такі дні.
Speaker A
О, клас. Звісно. Слухай, я не працюю 24х7. Це зараз вже чиноже скільки? Давно вже. Ну, до ковіду.
Speaker A
Та ти що? Да, я вже до ковіду я планувала бути в наглядовій раді. То есть я вже давно хотіла якби піти з цієї посади, CO. І я тобі чесно скажу, що я до кінця я свої обов'язки зараз не виконую. Я
Speaker A
розумію, що я їх не виконую. Тому я хочу і мрію і вірю, що в мене з цієї осені буде вже СІО. Угу. Ти зараз його шукаєш.
Speaker A
Ну да, є кандидати. А ти, до речі, що для себе для тебе ближче? Це коли ти виховуєш людину і, ну, вирощуєш її до Сіо? Ні. Чи береш її ззовні зі свіжим поглядом, можливо, якимись свіжими ідеями?
Speaker A
І так, і так. Угу. Я розглядаю людей, які є в компанії. Я розглядаю людей, які були в моїй компанії. Я дуже відкрита, щира людина і в мене з жодною людиною, яка пішла з компанії чи яку я звільнила, немає поганих відносин.
Speaker A
Ми дуже класно розходимось, я вважаю навіть. Ну, звісно, що людина, якщо її звільняють, вона може ображатися, але з точки зору тих е-е домовленостей, які були, все, що було прописано, чи там я людина слова, тому до мене питань не
Speaker A
може бути просто і в мене до себе немає питань. Е, але звісно, що мені легше з людиною не просто взяти людину з корпорації, да, навіть там схожого бізнеса чи з такого бізнеса і дати такі повноваження.
Speaker A
Угу. то я мала цю людину все одно побачити в роботі і як вона до людей, тому що CEO по суті це якби як HR, ну, скажемо так, да, найкраще CO, я вважаю, з HRрів йдуть, як ми з тобою разом були на цьому форумі, да, і це підтвердилось
Speaker A
мені. І в мене там реально прийшла інформація з космоса, що все, ти готова відпустити, тому що я не готова була відпустити цей контроль. Наразі я розумію, що має бути інша людина. В мене вже дуже заангажовано все і я дуже емпатично. В мене є емпатична людина вообще загалом. І в мене є люди,
Speaker A
які в компанії 15 років, в компанії загалом 16, але я давно в бізнесі, які раніше зі мною працювали. Угу.
Speaker A
І тому я розумію, що десь ее ну є нюанси. Ти займалася спортом? Ми з тобою до там запису говорили про те, що це була легка атлетика, що це був спринт. Е, ти професійно цим займалась?
Speaker A
Ну, типу так, але це було дуже давно і в дитинстві, але багато років, да? Угу.
Speaker A
До до 16 років. Що в тобі от закалило таку оцей такий стержень? Ну, бо зазвичай дівчаток, знаєш, виховують, ну, що ти дівчинка, тобі треба там, не знаю, якусь там жіночу професію там, ну, в таких стереотипах і а в тебе такий, знаєш, ну, прям
Speaker A
характер, як моя, е, подруга Оля Цибульська каже: "В тебе, каже, яйця звенять". Каже: "Я це чую". Каже: "Можеш розслабитися трошечки? От і як в тебе це вийшло? Що тобі дало?" Тому що це спорт, це виховання, що саме в тобі з дитинства
Speaker A
вклали, що дало зараз такий вихлоп. Слухай, я думаю, що це комплекс загалом всього. Сказати, що це тільки спорт, ні, але спорт мені допоміг ставити цілі і досягати їх, наприклад. Хоча в спорті все, що я хотіла, звісно, Олімпійські ігри і я нічого такого не досягла. Але, ее,
Speaker A
звісно, родину. Тато, в мене мій такий серйозний авторитет і він мене навчив бізнесу і всьому. Загалом, головний урок - це ставлення, а, до людей, любити людей. А, ну, ти знаєш, я такою народилася. Я все-таки вважаю, що є природні якості, які з нами по життю. Тому комплекс.
Speaker A
Ну, а осью дисципліну таку желізну, спорт, звісно, спорт. В тебе всі діти займаються спортом чи ні? Всі абсолютно. Це твоє бажання чи їхнє?
Speaker A
Моє. А як воно до цього? Не знаю. Треба в них запитати. Я Ні, нема такого, що вони: "Я не хочу ходити, мамо, я не буду, мені набридло".
Speaker A
Ні, в процесі вже ні, але коли вибір, типу чим займатися. Я кажу: "Дивіться, ви ж бачите власний приклад батьків, мами, да? Я кожного дня займаюсь спортом там п'ять разів на тиждень".
Speaker A
Якщо ви не можете обрати, чим вам займатися, я даю вибір, що ви: футбол, теніс, плавання, біатлон, кому що подобається. Якщо ви не можете обрати, значить обираю я. Тому що до 21 року ви живете зі мною.
Speaker A
Угу. Я несу за ваше життя відповідальність і за ваше здоров'я. А людина здорова, вона займається спортом, харчуванням. Т-тете все. Далі 21. Що хочете, те робіть. Це з якого віку ти їх залучаєш спорт?
Speaker A
Це з дитинства самого. З Але ж діти тоді не завжди можуть приймати рішення. Вони ж тоді типу: "От мені тут весело, я йду". Або там я не хочу і все. От в мене старший, я не можу, знаєш, я його відвела там на
Speaker A
карате не зайшло, на айкідо не зайшло, в спортал не зайшло, плавання не пішло. Ну, із ресурсів в Бущі якби, ну, ще теніс ми ще не попробували, але, судячи з його темпераменту, я думаю, що не піде. І тут, знаєш, йому 13 років. Я не розумію, де, бо ми ж в порт пішли там з
Speaker A
дев'яти чи з навіть раніше. Пробували по-різному, але це постійно, знаєш, моя боротьба. Кожен раз, коли я веду його на заняття, любе, це ми по дорозі, я вислуховую це ниття, потім після цього я не хочу, потім я ще тренера вислуховую,
Speaker A
що він займається не, ну, типу не дуже хоче. І от, ну, я не ну хочу в тебе запитатися, як це тобі вдається, бо в моїх нервів не вистачило. Я зараз вже два чи три місяці його нікуди не веду, бо тому що моя психологічна просто мій
Speaker A
психологічний стан уже не витримує оце постійне ниття. Але йому 13. Я тоже не хочу, знаєш, бути йому ворогом. Ну, це 13 вже такий перехідний вік. В мене старша донька і 17 буде в цьому році. А далі три сина 11 9 ві і донька 5
Speaker A
років. Е, їх багато. І, ну, я живу, як я кажу, я живу в кемпі постійно. Я живу в таборі і я кажу: "Дивіться, правила ось такі. Е, кожна вожак, кожен, да, член нашої родини займається спортом п'ять разів на тиждень". Яким? Ось є варіанти. Ви не знаєте? Пробуємо
Speaker A
все. Я не купую, е, відразу, як там спорт починається, з вересня разом зі школою, я не купую ракетки чи е футбольну форму. Ні. От місяць я бачу, що і як, типу. Ну і плюс вони всі все одно там рівняються на старшого брата,
Speaker A
наприклад, да, там мої там молодші діти. І а Борис він такий дуже фундаментальний і ми домовляємось. Кажу: "Борі, дивись, ну по-любому будемо займатися, тому або ти сам обираєш, ну або обираю я". Тому хто там щось це, я кажу авторитарне
Speaker A
рішення. Все, ми займаємось спортом. Я займаюсь, ви займаєтеся. Ми разом граємо з ними в теніс, в падл. Все одно я з ними катаюсь на срфі, на сноуборді, все одно це про на велікі, все одно це про власний приклад. Ну так склалося. Але
Speaker A
те, що я роблю, мені подобається спорт, розумієш? То есть я себе якби без насилля, да? Мені подобається, я люблю спорт. В мене просто коли є фізичне навантаження, в мене відключається мозок реально. Тільки тільки так.
Speaker A
І оскільки ми заговорили за спорт і здоров'я, в мене для тебе є подарунок. Вау. Я люблю подарунки.
Speaker A
Подарунок від нашого генерального партнера Iхurb для того, щоби ти турбувалася про своє здоров'я і здоров'я своєї сім'ї з середини.
Speaker A
Дякую. На здоров'я. Материнство - це не переговори. Це стратегія. Смакує, як полуниця. І мій син думає, що це десерт. Місія виконана. І без жодного Ну, будь ласка. Мій головний штаб постачання вже багато років незмінний.
Speaker A
Це ITB. Коли мова йде про здоров'я дітей, я не граю в лотерею, а обираю перевірену базу. На Ihг понад 50 000 товарів, і я впевнена, в натуральному складі кожного дитячого вітаміну. Це 100% оригінал. оптимальна ціна та швидка доставка в Україну. І поки мої діти думають, що це просто якийсь смаколик чи
Speaker A
цукерка, я знаю, що це пряма інвестиція в їхнє здоров'я. І сьогодні я дарую вам свій промокод на 15% знижки абсолютно на всі товари. Тож потурбуйтеся про своє здоров'я і здоров'я своїх дітей. Заходьте за посиланням у закріпленому коментарі. Все, про що ми зараз говоримо, поки що в мене в голові все
Speaker A
рівно не вкладається. Чого? Подивися, кожна людина, ее, ну, приміряє все на себе, ну, намагається або пробує через свій досвід зрозуміти. От я зараз розумію, що, наприклад, для мене переїзди навіть у Трускавець, у відрядження - це страшний стрес. Просто я не люблю їхати довго, недовго, ніяк не
Speaker A
люблю. Ти скільки разів на місяць ти приїжджаєш до 10 днів кожного місяця я в Києві і 20 днів в Європі.
Speaker A
Це жесть. Е, я не знаю, що щоби Ну, дивиться, в житті, звісно, все може трапитися і не хочу залікатися, але, ее, на це все також потрібен ресурс. Як влаштований твій побут? Який в тебе секрет? От давай так витягую з тебе, як в тебе організований день чи тиждень, е, щоби
Speaker A
ти жила на дві країни і встигала менеджерити весь цей простір навколо себе, відпускаючи контроль одночасно. Е-е, ну давай так. Я приймаю все, як є.
Speaker A
То есть є речі, на які я можу вплинути, я на них впливаю. На які я не можу, я не впливаю. Так склалося, що я прийняла це рішення жити на дві країни з точки зору безпеки моїх дітей. Так, я багато років приймала всі рішення з точки зору себе, але зараз і я розумію,
Speaker A
що так буде не завжди з точки зору безпеки дітей, тому що нас будинок там бучерпінь і коли це все почалося, діти дуже злякалися. Е, і в мене у трих хлопців СДВГ питання з фокусом уваги. то я розумію, що я роблю, скажемо так, і
Speaker A
відчуваю, як мати. Я приймаю все, як є в нашій країні. Кожна матір героїня і всі приймають рішення самі абсолютно. Е, тому, звісно, є помічники. Зві звісно є.
Speaker A
Е, я би не могла би бути в такому графіку і ресурсі, як наразі. Е, тому я до дороги, е, ставлюся як до, е-е, мандрівки. От мені так легше. Я роблю собі такий інформаційний вакуум, коли я знаходжусь е-е в з дітьми і в мене є
Speaker A
заклади в Європі, тому я не просто з дітьми, я ще їжджу по Європі, по своїм закладам, по бізнес-клубам і купа купа всього, все, що стосується мого бізнесу і моєї самореалізації, скажемо так, то звісно е непросто, але я собі ее
Speaker A
домовилась з собою, що все, що стосується класних подкастів, якихось там ютубчиків і все все інше, я загалом лом не дивлюся, коли я в Європі, е, там пишу свою книгу тільки, коли їду в потязі, наприклад, і купа-купа моментів, де я, е, зробила ритуал собі вже, знаєш, там, маску якусь. І це час, коли я можу
Speaker A
побути на одинці. Я на одинці можу побути тільки в дорозі, чи за кермом, чи в потязі, от тільки там. Тому я мені так легше якби приймати цю ситуацію, яка склалася. Все, що стосується мого життя в Києві, в мене
Speaker A
ніколи не було асистента і немає. Ее я в мене є контракт з готелем. Я живу в готелі, тому я не живу в своїй квартирі чи своєму будинку, тому що це б неможливо було, тому що це якби і гардероб і прибирати, і оце все. Ну типу
Speaker A
немає сенсу просто. А я о 8й виходжу і о 22й приходжу. Тому якби мені не потрібно їсти. Ну, в мене ж такий бізнес, що мені є де поїсти, тому я отак оце валізи щось не подумала, до валізи відправляю якби через там перевозчика, тому якби я
Speaker A
так ти їдеш з маленькою, а з рюкзаком і все, да? Ага. Потяг 17 годин. Я знаю, що оце мій час, я собі в зв'язку немає, мене ніхто не чіпає. І я собі навушнички і оце дивлюсь, щось пишу, щось там собі музику слухаю, то плачу, то сміюсь, сама собі
Speaker A
там з собою проводжу час. Ну вот так мені легше. Так чотири роки. Слухай, ну це фантастично. Е, може це і, знаєш, такий лайфхак для того, щоби найти цей час, побути з собою. Знаєш, я виходить новий якийсь подкаст і
Speaker A
я хочу подивитися його, а думаю: "Ні, ти через тиждень їдеш, закачала собі і оце я роблю собі такий прям атракцію таку собі в дорозі".
Speaker A
А ти не їздиш, до речі, на якісь ретріти, от таку всяку історію, знаєш, ну там там ні в ресурсі, ні в потоке, в ретріте что-то тут все жу.
Speaker A
А куди? Що ти любиш? Ну, я перший раз 40 років поїхала. Е, якраз в мене було друге розлучення. Ее тато мій помер, моя така точка опори. І я поїхала в Словенії на один три там на три дні.
Speaker A
Поїхала потім в Португалії, це була Юля Гайваронська і Ірина Блонська. І третій мій був це все за два роки в е в вересні того року. Е це був в Одесі з Юлією Гайверонськой. Чотиричотири дні неймовірні. І от планую зараз в
Speaker A
листопаді знову поїхати. Е, це, я вважаю, найкраща інвестиція в себе була. Угу. Е-е, так, я зараз маю зачитати твою цитату, щоб не помилитися. До 30-35 років ми всі, як за підручником, підсвідомо слідку слідуємо патернам та сценаріям наших батьків. Намагаємося їм
Speaker A
щось довести, реалізувати їхні нездійсненні амбіції або копіюємо їхні сімейні моделі. І лише після 40, проходячи через свій на свої найбільші кризи, ми нарешті починаємо писати власну історію самі з чистого аркуша.
Speaker A
Мурашки в мене пішли. Бачиш, правда? Як власне відбувається твій перехід від оцих програм батьківських до себе, до до своєї до свого до свого шляху?
Speaker A
Дуже боляче. І не просто слухай, я вважаю, що 40 років - це такий екватор життя. Ну, я вважаю, що я там до 80 буду жити. Ее, коли ти А чого так? Ну, так собі вирішила, що 80 окей.
Speaker A
Тобто після 80 років в тебе немає планів. Ну, поки немає. Ну, це ж мені 40. Може з Ягуляться. Я дивлюсь на свою маму в 71.
Speaker A
Вона і ще 71 можна прожити. Ну, дуже активно. Йога, пілатес і все інше. Я просто, ну, це ж роздуми, моя суб'єктивна думка. Я так відчуваю, ну, типу, що 40 років - це така половина життя. Ее, ну, окей, 50, напевно, буде
Speaker A
половина. Е, коли ти собі задаєш вже питання, оця екзинційна криза, да, типу хто я, що я, а що я хочу робити, а з ким я хочу бути, чи не хочу, що мені загалом цікаво, да? Тому що ми там проходимо, як я кажу, все наше життя - це суцільна
Speaker A
криза. від трьох років чи там з народження і поніслась це підлітковий вік, там середнього віку і оце все. І знову ми якби як діти 80 чи там 90 років, ну, загалом повертаємось туди. Тому Да, ну звісно, що ми Я не психолог
Speaker A
і не планую і не претендую. Я свій досвід розповідаю. Звісно, що ми дивимось на сценарії життя наших батьків, там дідусь з бабусе. А куди нам дивитися? Ми, коли ростемо в цій родині, ми розуміємо, що, напевно, так у всіх.
Speaker A
Когось там ображають, б'ють і діти думають люди потім, що так в кожній родині когось сильно люблять і всі думають, що от саме саме так. Тому ми, звісно, що це є патер з нашої якоїсь родини і там наші родичі, не знаю, куми,
Speaker A
хрещені, ми бачимо різні пари, наприклад, да, як воно відбувається. Далі набуваємо свій досвід без е-е без теорії. Ми бачили просто практику, да?
Speaker A
Ми не знаємо, як правильно, ми не знаємо, як правильно відносини будувати, ми не знаємо, як виховувати дітей. Е, ми там починаємо читати якісь книжки, а всі відповіді є в нас самих просто. І до 40 років ти вже проходиш якийсь шлях. Я
Speaker A
приходила першого чоловіка, там, другого чоловіка, 15 ресторанів, 70 ресторанів, купа-купа всього. І ти набуваєш, звісно, свій досвід. І ти вже починаєш порівнювати хоча б, а як отак, а як у друзів. І ти через цей досвід приходиш якимось своїм сценарієм життя, де ти собі задаєш питання або не задаєш. Я
Speaker A
собі задаю питання: "А що я хочу загалом? Якого партнера я хочу поруч? Я який бізнес я хочу? Який новий бізнес я хочу? Чи хочу я ще дітей? Що я хочу? І оце саме непросте, тому що самий непростий шлях в житті - це шлях до
Speaker A
себе. шлях до себе, познайомитись з собою і реально зрозуміти і чесно собі відповісти: "А що я хочу насправді? Це хоче картинка з Інстаграма чи що скажуть люди? Чи мої батьки хочуть, щоб я була з цим чоловіком, наприклад, чи це
Speaker A
мої діти і я просто переживаю, що там в них буде травма. Ну, типу, а де тут я?
Speaker A
Ну, а коли я буду жити?" І я тобі чесно скажу, що я до цього прийшла. Наразі ніколи не було так непросто. І водночас цікаво жити. В мене дуже цікаве життя, дуже. І я ніколи не думала, що я в 42 роки
Speaker A
буду в такій ситуації, в такій точці, в якій я зараз знаходжусь, бути такою щасливою.
Speaker A
А я зараз подумала про те, що ти, напевно, з багатьох людей єдина, хто говорить про це так прямо. Знаєш, я згадала зараз твої ее одне з твоїх інтерв'ю, де ти сказала, що ее ти не розділяєш, наприклад, ее роботу і сім'ю. Якщо в тебе, ну, партнер і там, і там, то ви
Speaker A
все рівно постійно раптом, тому що багато хто говорить про те, що треба розділяти там сім'я окремо, навіть якщо ви працюєте разом, не переносите роботу в сім'ю. Мені завжди це м мені завжди це видавалося е-е знаєш, як тобі сказати? Виходить так, що є
Speaker A
відчуття, що у всіх це вдається, а у мене ні. Тому що ми також з чоловіком працюємо разом і ее я не можу не переносити, тому що все рівно вдома ми обговорюємо роботу. На роботі ми вирішуємо, хто забере дитину зі школи і так далі, і так далі. І зараз ти говориш про те, що
Speaker A
після 40 ее ти фокусуєшся на собі. Мені в цьому році виповнилося 40. І в мене також почали з'являтися ці питання: а скільки я можу для всіх? А скільки я можу бути там такою, як там хочуть бачити, все встигати? Чи А може я хочу
Speaker A
не встигати? А може я хочу, не знаю, щось інше робити, але дійсно до 40 ти живеш як в такому режимі, де режимі досягатора.
Speaker A
Е, тому що в дитинстві щось, ну, так я про себе кажу, в дитинстві щось заклали, а потім якісь є там патер, яким ти слідуєш, а потім ще якась стереотипи і ти думаєш, що так треба робити, а потім ти наче стаєш дорослою. вже в 40, коли
Speaker A
мені, до речі, я була мала, я думала, що після 40 вже не живуть. От. Але в 40 ти наче виходиш в якусь точку, де ти дивишся навколо і думаєш: "Блін, а нащо це все було? А не було в тебе такого відчуття, що ее ці 40 років ти не
Speaker A
жила для себе, ти жила для багатьох і можуть трошечки чуть-чуть десь для себе, але не не дуже. Я доркас жила тільки не для себе, для всіх, крім себе. Слухай, в мене п'ять вагітностей. Я всіх дітей годувала до року. То есть в мене 10 років. Угу.
Speaker A
Просто мого життя я собі не належала. Навіть мій моя система, мій режим, мій графік, ну, вагітни читає рік і і годування 10 років. І зараз якраз я живу себе повністю. А немає в тебе відчуття провини?
Speaker A
Абсолютно. Слухай, в мене вообще питань до себе немає. Як ти цього досягла? Народила п'ятьох дітей, блін. Відкрила з того ресторан. В мене працює 2000 людей. Ну що я ще? Що ви хочете ще від мене? А коли я буду жити? От я живу зараз. Угу.
Speaker A
В мене класний хлопець. В мене кохання, в мене класні діти, блін. В мене класні друзі, з якими там більше 20-30 років. Що ще?
Speaker A
Ну от півтора роки тому батько помер. Якщо б батько ще був живий, ну в мене вообще питань не було б до світу. Але з цим теж вже якби пропрацювала це все. Це нормально. Це циклічно жити, помирати, народжуватись і все інше. Тому навпаки, ще раз кажу, що я прийшла
Speaker A
до того, що е-е я хочу жити своє життя. Своє життя. Скільки в тебе найменшій дитині? 5ть років.
Speaker A
Але це ще дуже маленький. Це ще тобі, дивися, плюс 11 років школи мінімум. А я хочу ще дітей. Ну, двоє я точно хочу. Двоїх дітей точно. Що тобі, як жінці, як людині, ее дає, ну, там велика кількість дітей? Тому що,
Speaker A
наприклад, багато хто каже: "Ось, двоє, я більше не можу". Там троє, всьо. Це от мені часто кажуть: "В тебе троє дітей, Боже, як ти вивозиш". Думаю, ну, ну, вивозиш, але, е, в наче якби, знаєш, наче не те, що ти їх не рахуєш після
Speaker A
трьох, але просто якби ще був ще одна дитина, ну, була би ще одна дитина. Е-е, до нас приходять часто друзі, е, з дітьми і, чесно, я вже не розбираюся.
Speaker A
Мені головне, щоб я розуміла, що десь відсотків 70 дітей були негодні, що всі, хто супер голодні, прийдуть і про це скажуть. Тобто це виснажує, дивись, батьківство виснажує. Не можна сказати, що це легко, це нелегко, але що тобі дає ось народжувати і це материнство?
Speaker A
Життя. Я дуже люблю життя. Я виросла в такій родині. В мене батьки 50 років прожили разом. Ее мої там ді дідусь, бабуся, всі. І я ж сама з Одеси. І я бачила, як люди, ну, знаєш, це ж що морська історія, да? Я бачила це життя,
Speaker A
як грають в карти, як, е, спілкуються. Ну, в нас було дуже весело. От я розповідала, що там нам дідусь дуже нас якби до землі долучав, да. В нас були свої дерева, в нас були там свої городи і купа купа всього. Це було дуже цікаво.
Speaker A
Тому я бачила це життя і мої діти це равно життя. То есть я відчуваю, що я жива. І як я кажу, що я люблю масштаб. Я люблю, коли багато. Ну типу я люблю, коли багато. Але я дуже розумію людей, в яких немає дітей. Я би супер прожила би
Speaker A
життя без дітей. Так само. Я вообще з моєю подружкою, ми говоримо, що ми у неї троє дітей, що я кажу, нас двох якби восім, от, а ми childдфрі. Я кажу: "Я вообще дітей, ну, кроме моих вообще ні." То я в цьому відчуваю, напевно,
Speaker A
просто продовження життя і ресурс. Звісно, що вони забирають дуже багато ресурсу, але вони дають 10. Але це в такі секунди, знаєш, коли я так раз вони там щось там граються, не деруться, а щось там якась іділія, я так вау і все. І все. Це 3 секунди. Так, такі
Speaker A
3 секунди, да. Але мені цього достатньо, щоб я кажу, в мене Каті старшій донці буде в цьому році 17. Вона вже там університет, я думаю, боже, в мене буде мінус одна дитина. Це не буде п'ять, це буде четверо. Це вже якось мало. Треба,
Speaker A
да, маленьку. Я завжди кажу, що в сім'ї кожній має бути е постійно дитина до трьох років, бо вони такі пупсики такі, знаєш, да, да, да. Вони вже такі. Але, але коли вже, е-е, п'ять дитині меншій, але з'являється ще менше, тоді воно якось так, мені здається, різко виростає. Ну,
Speaker A
типу вже дорогаю, коли з'явиться, я пригадаю. Слухай, але все ж таки ее ось це батьківське виснаження, чим ти долаєш?
Speaker A
Ти знаєш, оця дорога мені дуже допомагає. Я переключаюсь. Я знаю, що я 10 днів одна з іншою ее якби зоною відповідальності і навантаженнями, але я одна і мені це дуже ну оцей подих.
Speaker A
Ось воно, ось в чому секрет, розумієш? 10 днів на одинці з собою, навіть під ракетами я відпочиваю.
Speaker A
Слухай, але ти знаєш, що я зараз подумала про те, що багато батьків навіть соромляться сказати, що мені добре без дітей. В нас, коли ми, е-е, ми дітей не відпускали е на канікули до бабусь, ее поки вони ще були маленькі,
Speaker A
тому що я вважаю, що ее коли дуже маленькі діти, це там три там чотирить років, е, треба постійно мати оцю навичку, знаєш, е, прибрати ніж, гаряче, тобто це все от у тебе і в мене, і в багатьох інших мам, а, ну, нафта, ну,
Speaker A
автоматизовано вже, знаєш, тобто ти вже фіксуєш поглядом і не звертаєш на це таким таку увагу. Це зразу автоматично все прибираєш, що не можна, ліки наверх.
Speaker A
Ну, оця вся історія про безпеку. Коли ти приїжджаєш до бабусі, то ти так само цей простір розчищаєш і, ну, щоб все було окей. Е, то я того і не залишала маленьких дітей бабусі, бо я переживала, що вона десь може там не вгледіти і так
Speaker A
далі. Все ж таки мої діти - це моя відповідальність. Я їх для себе народжувала, але вони підросли. І ми такі: "Та, давай". І в минулому році це було перше літо, де ми дітей відправили спочатку до однієї, а потім до другої
Speaker A
бабусі. І в мене чоловік в якийсь момент сказав: "Каже Ліра, мені так соромно. Мені так соромно, але я не скучаю". Звісно, я не скучаю.
Speaker A
І, е, от це так часто важко чомусь людям визнати, що дорослій людині, в якої є діти, неважливо одна, дві, три, це все ж так само, ну, якщо людини одна дитина, це не означає, що їй не потрібен цей відпочинок. Ее, важко визнати, що мені
Speaker A
треба день, два, тиждень для себе. Як ти думаєш, чому? Треба йти розбиратися з психологом, якщо це заважає жити. Дивись, мені не соромно. Я відкрито це говорю і завжди говорила. В мене немає комплексу там якоїсь війни і всього іншого. Немає. Я ж не робот, я ж звичайна людина. А коли мені
Speaker A
відпочивати? Ну от у дітей канікули зараз буде два місяці. Буде два. А мені як не працювати, не жити, як мені? Звісно, поїдуть в табори, звісно, поїдуть там до бабусі чи якісь, ну, по-любому буде. І що мені має бути
Speaker A
соромно? А коли мені жити? Коли їм буде всім по 21? Мені скільки там 50 там чимось і 100 років, а потім онуки підуть. Слухай, потім онуки. Я сказала їм відразу, вони кажуть всі, що в них не буде дітей.
Speaker A
Ага. Ага. От. Але хтось там каже, що максимум один, то я кажу: "Ви навіть про мене не думайте". От просто в мене інші плани на старість. Абсолютно. Я кажу: "Ні-н". Да, ви можете разом приїжджати, займатися своїми дітьми. Я в цьому приймати участь не
Speaker A
збираюсь вообще. І ми мені не соромно. Це моє життя. Я його так бачу. А чого? Послухай, а хто знає краще, як жити в моєму житті, ніж я? Хто? Мої батьки? Ні, в них є своє життя. Люди з Інстаграму?
Speaker A
Ні. Мої друзі? Ні. Я тільки знаю, як жити краще в моєму житті. І я нікому це не нав'язую абсолютно. То мене не треба засуджувати чи оцінювати. Я мені все одно. А я знаю, як жити своє життя і живу і все.
Speaker A
А як ти думаєш, чому твої діти кажуть, що нас в нас не буде дітей?
Speaker A
Ну, по-перше, це ж діти. Так, у всіх моїх друзів багатодітних, тому що не вистачає уваги ще щось цей і що вони кажуть: "Я щось маю за братів робити, там ще щось". Ну, типу, що і так їх нагружають якби ее справами не дитячими,
Speaker A
да, але вони забувають, що їм класно, весело. Нас не запрошують зазвичай в гості, потому що ми як приходимо, типу ми закриває, всі кажуть: "Та в нас стільців стільки немає, ми закриваємо всі потреби". Або якщо нас, але запрошують на дні народження, тому що теж є на будь-який вік якби з ким
Speaker A
погратися. А як ти, е, розподіляєш свою увагу на своїх п'ятьох дітей? От ми зараз проговорили, сказали, що там не вистачає всім уваги. Я знаю, що в когось є, наприклад, такі там е- інструменти, секрети, не знаю, типу хтось каже: "Я от раз на місяць з однією
Speaker A
дитиною проводжу цілий день". Ну, це прикольно, коли в тебе їх двоє, а коли в тебе їх п'ятеро, це типу там п'ять днів робочих там чи вихідних в місяць, тебе щть і немає. Як ти робиш так, щоби вони все ж таки
Speaker A
відчували кожен увагу до себе особисто? Ну, по-перше, це індивідуальна увага і підхід. Ну, цей ці, знаєш, як це вантувани.
Speaker A
Так, ее, тому що ну є, звісно, зона спільного спілкування, коли везуть дітей до школи, там забирають чи якісь секції, все. Але, звісно, кожна дитина хоче бути е на одинці, тому з кимось в мене немає того, що ми сідаємо і там прям щось робимо. З з кожною дитиною є свої ритуали, кому що
Speaker A
подобається, да? З кимось, ну, наприклад, е, наприклад, ну, вже Катя вже доросла, ми з нею, не знаю, ходимо на рейф вечірки наприклад. Прикольно.
Speaker A
Вдвох, да? Ми там поїхали. Зараз вона здавала ее екзамен англійської Айлст. Е і в неї там дуже великий показник. Це один. Да. От ми два дні з нею були е в Хорватії і от вдвох зробили собі і такой експрієнс.
Speaker A
А з меншим? Е з меншими. Ну дивлячись кому що там подобається. Лідочки подобається балет. Ми там можемо з нею піти на балет, наприклад, да, вдвох там чи е але раз на рік. От. Е-е, плюс там мені ж постійно
Speaker A
потрібна допомога. Я кажу, що я живу в таборі і ще ме в мене троє синів, вони, ну, 11 років, там дев'ять, але вони їдять як ні в себе. Ну, типу оце, а я дітям готую їжу і продукти, це все. Ну, типу потрібно ж, я залучаю їх постійно,
Speaker A
але вони вже відчувають свою там супермаркет, наприклад, да, е, там на вихідних вони відчувають свою вже якби допомогу там і купа всього. То я їм придумаю якісь в Словенії там поруч гори, то ми там 30 хвилин від нас. Взяли сноуборди, поїхали в гори, веліки. Ну але це там вже троє
Speaker A
хлопців я взяла, наприклад, да, чи там, ну чотирьом. Катя вже вона вже і працює, і вчиться, то вона вже трошки якби відділилася від цього. Тому наскільки це можливо, немає такого, що прописан розклад і я там маю цей. Я ж теж, ну
Speaker A
якби в мене є ресурс, я ж теж людина і мені теж буває непросто важко ще щось, не хочу це цього робити. Е, чи ми там граємо в уно з дітьми, тому що я така максимально надаю гаджети, якби тільки там на канікулах, тому приходиться і в
Speaker A
шахму, і все, все це, але я це люблю. Угу. Угу. сказати, що я там в мафію ми граємо, да, але в них така загрузка, ну, кожного дня там, крім вихідних, що вони з от я прокинаюсь о 6стій ранку, от в мене є
Speaker A
час до для себе і приготувати сніданки. Два, зазвичай два вида сніданки по-любому має бути. От зї до 7мої, о 7й я починаю їх вже там будити, але зараз теж у дітей екстралесенси в 7:10 потрібно вже бути в школі, наприклад.
Speaker A
Ну, короче, купа, купа, купа аспектів. Ти готуєш сніданки сама? Два види, щоб всім вгодити. Ну, типу каша, наприклад, ти омлет. Ну, щось таке, да? Тому що той скаже, що не буде. І йде така колективна відмова. Я ару на всіх. І, е, ну, це так я вже знайшла інструмент, як можна по-іншому.
Speaker A
Ага. Да. Потім відвожу до школи і, ее, йду на спорт по-любому на 8:30. А скільки разів на тиждень в тебе спорту? Зараз пять. П'ять.
Speaker A
П'ять разів. Ну, кож слухай, цей ритуал вже відвезла до школи. Що я? Ну, потім спорти уже робота. Зуми, зуми, зуми. Якщо я не в Україні, наприклад, ну, п'ять разів на тиждень. Фантастика.
Speaker A
Бачиш, нормальна людина не має це чувства війни. От я кожен раз думаю, вообще немає. А ти це припрацьовувала з психологом, чи ти така просто нормальна народилася? Ні, слухай, ми всі нормальні. Е, дивись, я Є речі, які тобі заважають жити, да, коли ти про це постійно думаєш, що я
Speaker A
багато працюю, дітям замало уваги і воно тобі заважає жити. От якщо воно тобі прям заважає жити, ти постійно про це думаєш, це точно треба йти до спеціаліста. Моя психологіня Аня Кошнірук і моя подруга, якума вже там більше 15 років, вона мені колись сказала: "Послухай, ти найкраща мама для
Speaker A
своїх дітей". От дивись, ти їх дитячий будинок не здала. Це хороший показатель. Не б'єш, не обіцяєш, а ще й любиш. Вау, це, ну, це шутка, звісно, але, ну, немає в мене для до себе питань. Ну, немає.
Speaker A
Звісно, комусь було буде замало уваги, комусь забагато і купа-купа всього, але, ну, ну, так склалося. Ця дитина обрала народитися в цій родині, у цієї мамі.
Speaker A
Напевно, вона бачила, куди вона йде. Угу. Ну все рівно це до цього треба прийти. Я зараз подумала про те, що скоріше всього, що ми часто відчуваємо це почуття провини, бо воно закладається ось цими розмовами з дитинства, знаєш, що там ти маєш, ти повинен і ось з цим
Speaker A
повинен ти виростаєш. А коли ти виростаєш, ти думаєш: "Я мало, я не до, я щось постійно не допрацьовую, треба більше, краще".
Speaker A
А потім та потім ми приходимо в точку, типу на холеро це все було, типу, що я роблю для себе. Е, хочу в тебе запитатися, як ну коли ви виїхали, коли ти вивезла дітей, як приходила адаптація дітей до нового до нової до нової країни, до нового
Speaker A
побуту, до нових друзів? Це ж вирвані діти з середовища, бо зараз багато говорять про те, що, е, діти, які лишились в Україні, вони страждають від війни. Це правда. Але я ще думаю про те, що і діти, які виїхали, вони також мають
Speaker A
інший стрес, але вони мають все рівно е побічні ефекти від того, що ну від від війни. Як вони Слухай, тут дві сторони і ніхто не знає, як правильно. Е, мої діти постійно малюють малюнки і хочуть додому. І там, не знаю, збирають камі камінці якісь десь там і кажуть:
Speaker A
"Це додому, це до мене в кімнату". І ще звісно, що вони були маленькі, коли ми поїхали. Там лідочки один рік був, але хлопці там все пам'ятають.
Speaker A
Це ви в 22-му зразу виїхали? Ну, через декілька днів, да? Е, і ми спочатку поїхали до Буковелю, а потім вже поїхали в Словенію. Е, то вони чекають на повернення і я планую повертатися постійно на постійно.
Speaker A
А навчатися де вони? От ти планує, що вони будуть тут чи за кордон? вищий начальник закла. Ну, Катя старша вже, вона вже там і навчається. Звісно, що вона там буде навчатися, да? А інші діти будуть зі мною там, як я прийму рішення, тому що я всі рішення приймаю сама.
Speaker A
Е, вони тут вчилися теж і в американській школі, і в різній. Тому в них є мова, тому стресу в навчанні не було, тому що вони знали англійську мову і вони в садочку. Але я знаю, що в Словені треба ще й
Speaker A
словянську знати. Е, так, вони знають. А вивчили швидко? Ну, вони теж в International школах вчаться, але діти швидко, тому що там всі секції, там футбол і теніси, і в класі є словенці, тому і вона вона не складна. Це все одно слов'янська група, тому вона
Speaker A
не не важка. Ми щойно з'ясували, що вже проговорили з тобою вже майже годину і прилетіло це як 3 секунди. Е, насправді, мені дуже цікаво. Е, ти м для мене такий, знаєш, приклад ее того, як бути справжньою, тому що слухаючи тебе, я ее прямо заздрю. Але знаєш, що недавно я почула
Speaker A
класну думку, що за заздрити е треба правильно. Треба не думати, що от там як вона цього досягла, вона цього не заслуговує, а треба думати навпаки, що клас, я так хочу і я для цього маю зробити там ось це. Це має бути, знаєш,
Speaker A
як натхнення, е, іти вперед. Я насправді захоплююсь тобою, тому що ти е-е озвучила багато з того, е, про що я навіть чесно боялася думати, бо для мене було це, ну, а що скажуть люди, а що скажуть батьки, а що скажуть там рідні,
Speaker A
сім'я і так далі. Дуже хочу багато в чому брати з себе приклад, тому що хочеться і про себе подумати, і, не знаю, про себе жити, знаєш, ее хочеться вже не досягати, а хочеться ці роки, які нам відведені, е, відчути це життя на
Speaker A
повну. Я тобі дуже вдячна за те, що ти нам сьогодні показала такий яскравий приклад, не боючись це озвучувати вголос. Але ми не завершуємо, бо у нас ще є моя улюблена рубрика. Мені дуже цікаво завжди, що у жінки жінки в сумці,
Speaker A
бо знаєш, чого немає е в жіночій сумочці, це точно порядку. Дуже часто його там немає. Ее і іноді звідти достають просто якісь фантастичні речі.
Speaker A
І там можна знайти просто, ну, все. А найбільше мені подобається цей безкінечний процес, коли з маленької сумочки витягують і витягують і витя в якийсь момент мені здається, що зараз чоловіка дістане звідти. Знаєш, давай подивимося, що в твоїй сумці. Е, давай. І я хотіла тобі, по-перше,
Speaker A
подякувати за запрошення. Мені було дуже цікаво. І я хочу, але верди сказати, що я захоплююсь тобою. Я тобі вже дякую дуже, що ти робиш для людей.
Speaker A
Е, і нічого не бійся. І в кожного свій шлях. І я про те, щоб, знаєш, жити своє життя, а не думати про те, що скажуть люди чи приміряти на себе, як то кажуть, чужи чоботи. Тому що завжди у всього є дві сторони. Тому з одного боку є наша
Speaker A
розмова сьогодні, а з іншого боку є мої відчуття, е, як я кажу, мій вогонь, тому що в кожного він свій і завжди є дві сторони.
Speaker A
Угу. Це правда. І, до речі, ми сьогодні не поговорили про що про те, що не вдається, але це напевно, що привіт. Запросити тебе ще раз. Так, давайте сумку. Дивися вперше мой клач. Вперше в нашій студії. І мені страшно,
Speaker A
е, що ти можеш звідти дістати. Ніколи ще до мене гості не приходили з рюкзаком, але, ну, все буває вперше. Слухай, ну, я живу ж в дорозі, то все своє ношу з собою. Ну, і в нас в країні війна, на жаль. Я
Speaker A
знаю, що воно точно і відчуваю, що скоро закінчиться це пекло. То все з собою, що потрібно, як тривожний чемоданчик, валіза, але там нічого такого немає. Звісно, що я повикладала все, що можна було.
Speaker A
Блін, треба не попереджувати просто людей, да? Вот. А з такого, що, ну, там уривок з моєї книги, наприклад, я там готувалася. Книга про це такий маніфест, е, для всіх людей. Це дев'ять розділів про життя, яке стосується кожної людини. Перший
Speaker A
розділ - це про рід починається, тому що я дуже шаную свій рід і робила дослідження роду і купи купи всього. Ну, таке відчуття, що я щось маю, в мене дуже потужний рід і зі сторони і мами, і папи. То,
Speaker A
ну, я як свій борг відчуваю, що я мала зробити це дослідження, щоб всі знали мої родичі, хто в нас, що як був. Ти знаєш, рік тому я, до речі, позбирала всі документи, які були в доступі у нас про там бабусів, дідусів. І в мене є
Speaker A
також така думка, але мені зараз цікаво саме от знаєш, як звідки це народжується, тому що десь приблизно ближче до 40, а я це робила в 30 починала дослідження. А ти на наймала компанію чи сама?
Speaker A
Ні, є людина, яка дослідник, історик, яка оце все робила, якщо тобі цікаво, я тобі дам контакт. І вона просто по всьо познаходила. Там в мене такий потужний рот, що вообще то це я пару днів тому презентувала в такому узкому колі с один уривок маленький.
Speaker A
От це я готувалася. Слухай, а давай сюди викладай. А скажи мені Ні-ні, сюди ми тебе потом просто, щоб тобі було зручно. А скажи мені книжку ти пишеш з видавництвом чи ти пишеш спочатку її сама?
Speaker A
Ні, вона вже на 200 сторінок. Це рукописі вони готові. Тут питання не в книзі, тому що це я хочу робити з цього великий проект.
Speaker A
для жіно, але я розумію, що це для для людей і для чоловіків, і для жінок.
Speaker A
Тому просто книга, як точка зборки інформації, так, але просто зараз надрукувати її там і продавати мені не цікаво. Я хочу, щоб це прям це було як действі якесь. Я шукаю форму зараз, як я, ну, пробую різні форми, в що її вкласти. Прикольно.
Speaker A
Ну, я віруюча людина, в мене є так Біблія. Я знаю. Я, до речі, здивувалася, коли почула, що ти щовечора читаєш дітям Біблію. Ти читаєш її прямо, ну, типу в, ну, дитячу чи Да, дитячу Біблію, да. І там в мене ж ім'я у дітей біблійське, там Йосип,
Speaker A
Іля, там Борис, то вони якби як раніше для них це як, знаєш, казки, ну, притчі про братів. Я їм постійно, як вони там Йосипа, брата хотіли вбити. Я їм все читаю. Вони як з них писано, знаєш. Клас.
Speaker A
Е, це прикраси. Ану, покажи. Ну, що ти ховаєш? Золоти брінти. Ну, все лиш з собою. Ну, різні там є. Що там цікавого в тебе? А ти ти їдеш через кордон. Це, Боже, кожного року.
Speaker A
Ну да, да. Це український, бачиш, оберіг. Я люблю символізм. Вау. Люблю різні, да, вони такі там, не знаю, паспорт України. Клас.
Speaker A
Є феншуйні різні. Є Лєра Гузема. Е, ну, люблю таке все, дівчаче таке. Е, і щоб воно було з, е, зі змислами, да, щоб воно було сенс несло, не просто там, знаєш, якісь А, ну, крем, маска для обличчя.
Speaker A
А пока який новий? Що? А, хороший, скажи. Ну, кажуть, да. А, ну, а тобі зволожу гідро щось, лоск сліп мас. Ну, і все. Там все як у дівчат.
Speaker A
Гідки, да, я поняла. Документи, навушники, так, зарядки. зарядки. Окей. Що такого цікавого? Крем нек. Ану, покажи. В мене такий самий, до речі. Бачиш?
Speaker A
А він тобі не мені дуже подобається, да? Угу. Ні, який запах зас парфюм. Я ж так, щоб ще і можна було провозити і в аеропорту, і це. Ага. Ага. Ану, а покажи. А знаєш, в мене ми їхали з чоловіком, я йому подарувала 200 мл парфюму,
Speaker A
а він не чита. Ой, фантастика. Він не читає правила зазвичай, знаєш, ну, для, знаєш, недалеких людей. І що витащили? виконули, звісно. Е-е, клас. Е, ну що тобі сказати?
Speaker A
Стандартний набір, але дуже цікавий. Ти прям Біблію читаєш в дорозі. Що ти читаєш в дорозі? Читаю. Ну, я загалом багато знайома молитви. Ти вісім раз вже її неверно перечитала.
Speaker A
Читаю. Загалом, коли страшно читаю. Да. Допомагаю тобі. Це який такий такий певний спосіб медитації. Так.
Speaker A
А дивися, в тебе насправді можна багато чому повчитися. Ее, мені здається, що ти в цей світ прийшла не, ну, можливо, я його зараз боюсь, щоб тебе неправильно зрозуміла, не для себе, а для багатьох, знаєш, би багатьом вказати комусь на шлях, комусь на себе, е,
Speaker A
комусь на помилки. І мені дуже подобається, е, те, що ти говориш, як ти думаєш. І твоя енергетика дуже потужна і сильна, але водночас сильна і огортаюча. А ти як мама, а-а, але водночас ти можеш себе і проявляєш себе як потужна дуже жінка. Е, для мене це дивно, тому що зазвичай є якісь
Speaker A
перекоси, знаєш, або туди, або туди. А в тебе, е, на моє сьогоднішнє відчуття можна поставити знак дорівнює, але ти настільки глибока, що е-е вкласти тебе в годину подкасту чи інтерв'ю неможливо. Е, я перед тим, звісно, передивилася все, що змогла знайти. І ти рівно, а, глибока і в
Speaker A
бізнесі, і в материнстві, і в жіночих темах. М. Ну, окрім того, що я тобою захоплююся і беру з тебе приклад, я не знаю, як ще, якими словами тебе ще охарактеризувати, але я тобі дуже дякую, бо ціль нашого подкасту показати, е,
Speaker A
жінкам, які зазвичай звикли бачити все з соцмереж і бачити, як все у всіх виходить, показати, що може десь і не виходить і що за цим всім стоїть багато роботи в першу чергу над собою, що не все дається легко і не можливо не всім
Speaker A
картинкам потрібно вірити. Тому я тобі дуже дякую, що ти сьогодні була з нами. Я тобі дуже дякую. Мені цінно було все, про що ми сьогодні говорили. І дякую за теплі слова. І хочу всім сказати, щоб нічого не боялись. Головне діяти.
Speaker A
Знімаючи підборі. Знімаючи парі знімаючи. Yeah.
Topics:Олена Борисовабізнесресторанний бізнесбагатодітна мамабаланс життя і роботипсихологіяконтроль і довіраукраїнський бізнесжиття під час війниособистий розвиток
