Speaker A
[Музика] Зараз люди на фронті борються за те, щоб була ця країна, загалом наша Україна.
Олена Борисова розповідає про людяність, стійкість і ресторанний бізнес в Україні під час війни, з акцентом на традиції та підтримку ветеранів.
Key Takeaways
- Людяність і підтримка один одного є ключовими у складні часи війни.
- Українська кухня відображає багатство регіональних традицій і культурної ідентичності.
- Ресторанний бізнес може бути платформою для збереження культури і підтримки суспільства.
- Війна посилила усвідомлення важливості національної ідентичності та персональної відповідальності.
- Спільні ініціативи, як випікання пасок для ветеранів, допомагають підтримувати бойовий дух і єдність.
Summary
- Олена Борисова ділиться своїм досвідом ведення ресторанного бізнесу під час війни та важливістю людяності.
- Обговорюється українська кулінарна традиція, зокрема сирна паска з Одещини, її історія та приготування.
- Розмова про різноманіття української культури через призму їжі та важливість збереження традицій у різних регіонах.
- Остання Барикада як інклюзивний простір, що підтримує українські продукти та культуру на Майдані Незалежності.
- Війна змінила ставлення до національної ідентичності та підкреслила важливість дії кожного для збереження країни.
- Під час Паски команда Борисової об’єднується з іншими компаніями для випікання пасок і підтримки ветеранів у госпіталях.
- Обговорення ролі команди, інновацій у кулінарії та збереження українських традицій у сучасних умовах.
- Важливість особистої відповідальності і активної позиції у складний час для збереження незалежності України.
- Підкреслюється значення сім’ї, тепла і традицій у житті українців, особливо під час війни.
- Розмова про культурний контекст, історію паски та роль гастрономії у формуванні національної ідентичності.
Chapters
- 00:00Вступ: Людяність і війна в Україні
- 02:03Традиції сирної паски на Одещині
- 04:45Їжа як частина культури та інклюзивність Останньої Барикади
- 06:17Зміна національної ідентичності під час війни
- 08:37Підтримка ветеранів через кулінарні ініціативи
- 10:43Приготування паски: інгредієнти та рецепти
- 14:36Роль команди і особистої відповідальності
- 16:45Підсумки: культура, традиції і майбутнє України
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Але у кожного свій фронт. Я думаю про людей, я думаю про гостей, щоб їм було комфортно. Я з Одеси, де українська мова вважалася, що це типу колгосп. Оця війна оголює і показує, що є у людей вибір не бути людиною. Просто ділись і показуй
Speaker A
власним прикладом, що треба наближати цю перемогу, що треба це робити. Не було в мене помилок. Був просто мій власний шлях і шлях компанії. Просто люблю людей.
Speaker A
[Музика] Доброго дня, друзі. Мене звуть Володимир Глищенков, і в нас чергова зустріч Кухня військової економіки. Я дуже радий бути в Останній Барикаді. Я давно хотів з Оленою зробити щось разом. А тим більше свято, тим більше свята, коли, ну, якесь
Speaker A
добро мало би ставати більше, коли родина збирається. І, е, Олена трошки знає про те, як виховувати певну кількість дітей, тому як дарувати тепло.
Speaker A
Я уважно слідкую за тим, як вона виховує і показує зовнішнім людям, як треба заставляти дітей читати книжки. А ми насправді говоримо про українські традиції. І скажу чесно, для мене, як людини зі Львова, дуже дивно, що ми сьогодні будемо пекти паску за ту, яку
Speaker A
печуть на Одещині і ту, яку печуть в іншій частині нашої дуже унікальної України. Паску з сиру, сметани, масла. І власне, що це буде за рецепт, бо для мене це дуже новий рецепт. Вітаю і тебе, вітаю і дякую, що ти придумав цю всю
Speaker A
історію. Так, для мене родина — це головне, і традиції — це головне. І Великдень — це таке світле свято, добре, коли хочеться жити і любити і ділитися цим світлом.
Speaker A
Так. У нас на Одещині сирна паска — це була традиція. Моя бабуся так робила, моя мама так робить. І після звичайних пасок потім готували цю сирну паску. Тому сьогодні чесно скажу, я вперше буду це робити. Я і дуже нервуюся і
Speaker A
маю надію, що ти допоможеш. Супер. А ну скажу чесно, насправді для мене от такого роду зустрічі дозволяють бачити Україну зовсім різною. І коли я побачив рецепт, а в нас люди, з якими ми готуємо якийсь або борщ, або паску, а Кухня військової
Speaker A
економіки — це завжди цікаві особистості з хорошою такою українською позицією. І коли ми пекли паску з Оленою Вовк, співвласницею ензиму львівських дріжджів, ну, зрозуміло, що це покоління львівських галицьких господинь і там, ну, все зрозуміло: дріжджі, мука, масло. А я отримав ось цей твій
Speaker A
рецепт. І воно для мене настільки вже декілька днів інакше, інше. І це підштовхує до думки, що насправді Україна дуже різна. І дуже важливо бути готовим сприймати її, ну, різноманіття і погоджуватися з тим, що в іншому регіоні може бути інакше. А ви працюєте
Speaker A
в дуже багатьох, е, регіонах. Я дуже люблю в тебе там повечеряти. А і в вас таке цікаве підібране меню, яке, я так розумію, теж як намисто зібрано зі всієї України. Яким чином ви це робите?
Speaker A
Яким чином оце от е-е Остання Барикада і взагалі всі, е, ну скажемо так, кулінарні, е, речі, які ви намагаєтесь реалізовувати, підтримуючи якусь таку різність України? Мені просто цікаво, як ці ідеї приходять. Слухай, класно, що ми сьогодні тут саме в Останній Барикаді,
Speaker A
тому що тут тільки українські продукти. Тут тільки українські продукти, українські бари, круті коктейлі, і ти правий. Так. Це як намисто зібрано всієї України. Ну, звісно, це потужна команда, яка в нас є, яка вже сама щось пропонує. Давайте щось там
Speaker A
новий якийсь регіон України, наприклад, залучимо в меню. Звісно, це досвід і дослідження. Ми досліджуємо українську культуру, тому що їжа — це велика частина культури. Так. Куди б ми не приїхали, ми завжди підемо до музею, звісно, побачимо якісь артефакти і все
Speaker A
інше, але їжа — це частина культури. Звісно, і ми можемо піти, не знаю, в інших країнах, наприклад, світу в мішленівський ресторан або ми можемо піти на фудкорт, і ми будемо бачити уявлення культури. Так, і це дуже важливо. І Остання Барикада — це
Speaker A
повністю інклюзивний простір. Тому, е-е, так вийшло, так сталося, що я вважаю, що ми перші в Україні це зробили, і це в серці Києва, на Майдані Незалежності. Е, тому як все-таки ви збираєте рецепти? Як ви розумієте, що ось це доцільно взяти?
Speaker A
Я пробував вчора декілька страв, які, чесно кажучи, в житті я навіть не знав, що в українській кухні таке є.
Speaker A
Переглянув декілька разів меню і думаю: "Вау, як цікаво, як цікаво, що люди зібрали, вникли, підібрали інгредієнти."
Speaker A
Дуже класно. А яким чином? Ну, це ж заклад, який існує вже не перший рік.
Speaker A
Яким чином оце от погляд на українство є в період, коли ще не настільки було відчуття оцієї незалежності? Що підштовхувало?
Speaker A
А ще раз кажу, потужна команда, яка в нас є, так, у нас дуже крутий шеф. У нас дуже крутий бренд-шеф. Е, звісно, зараз це мода стала на українізацію, скажемо так, так. Е більше відчуття значимості. Ну, я би не сказав, що це
Speaker A
мода. Воно просто, ми, на мою думку, більше відчуваємо значимість того, що для нас є Україна.
Speaker A
Раніше це сприймалося як: "Ну, окей, День незалежності, ну, добре," а тепер всі розуміють, якою ціною. І це, згодом, це про ідентифікацію.
Speaker A
Тому в нас вона прийшла, чесно скажу, в мене, я з одеського регіону, скажемо так, а в 14-му році, коли почалась війна, от тоді ми все зрозуміли. У нас повністю комунікація перейшла там на українську мову, і купа купа цих таких
Speaker A
мистецтв маленьких кроків привела до повністю українських проектів, повністю де концепт, де українські продукти, де український арт, тут музей трьох революцій, знаєш, ми відчуваємо таку відповідальність на собі, так, тому що ми не тільки через гастрономію показуємо, тим паче ми в такому місці історичному,
Speaker A
де Ляцькі ворота. І, ну, купа купа всього тут відбувалося багато, багато років, і тому, але історія повторюється. З приводу історії повторюється. А мені видається, що в цілому ми просто опиняємося в якійсь ситуації, про яку ми читали в якихось
Speaker A
історичних книжках, в якихось романах історії України, а тепер нас життя поставило в ситуації, коли замість того, щоби казати: "Ну от там хтось прийняв таке рішення, а тепер ти прийми рішення, а тепер ти покажи, як би ти
Speaker A
боронив цю країну і яким чином, а це суспільство готове вистояти цю багатостраждальну незалежність." І тому це питання не до роздумів, до того, якби хто діє, в якій ситуації. Зараз ситуація, коли кожен, ну, міг би і мав би діяти, усвідомлюючи
Speaker A
таку свою персональну відповідальність. І ти правильно кажеш діяти, тому що спостерігачами ми просто не можемо бути, тому що не буде країни. Тому тут важливо діяти і починати з себе, а не з критики до когось. Насправді ми, крім розмови з
Speaker A
тобою, в мене є велика така класна взаємодія з багатьма компаніями. І ми кожного року на Паску в багатьох-багатьох регіонах об'єднуємося з друзями, а компаніями, які також поділяють таку ж ідеологію. І печемо для ветеранів, які проходять лікування в
Speaker A
госпіталях тисячі пасок. Це від Ужгорода до Києва. В кожному обласному центрі об'єднуємося і намагаємось діями на свята створити для хлопців і дівчат, які пройшли дуже важкі випробування, якісь трошки такого тепла, щоби не кожен, ну, має можливість зустрітися з родиною, але
Speaker A
щоб якесь тепло прийшло до неї. А ми будемо пекти і змішувати інгредієнти. А ми змішуємо сир, ми змішуємо масло, ми даємо туди... А в вас інклюзивний простір.
Speaker A
Я взяв різну лактозну, безлактозну сметану, різний сир. Але ми все змішаємо. Ми все мішаємо. Так, чуть-чуть тут трошки. Так. Отак доста. Отак достатньо. Отак достатньо. Та ми дамо рецепт, він буде в описі. І я насправді після Паски сам попробую ще дома з
Speaker A
родиною це спекти, бо, ну, для мене це також певне відкриття ложечку. Так, я думаю, що краще цією з маслом. Та воно все одно, воно дуже цікаво, що туди ще йде мак, який ми завчасно з шефом Останньої Барикади запарили. Угу. І оце
Speaker A
також дуже цікаво, що таке таке таке масло. А, ну ми стара, аромат суперний. Ну, я знаю виробника цього масла, тому я йому довіряю. До речі, а історія цієї паски ти знаєш? Не знаю, але я буду. Але ми всі послухаємо, що це за історія
Speaker A
цієї паски. Е, давай так. Історія говорить, що ці рецепти є саме з сиру, які люди робили цю Пасху ще з Київської Русі. По-перше.
Speaker A
По-друге, історія говорить, що Мойсей, коли виводив іудеїв з Єгипту...
Speaker A
Тому треба вивчити, знаєш, не просто з Одещини чи зі сходу, тому що на півдні і на сході це готують, бачиш? А ти, наприклад, не знаєш в своєму регіоні. Я не знаю. І я насправді дуже радий, що ми от з тобою про це говоримо, тому що я
Speaker A
точно поцікавлюся тим і спробую віднайти це в якись, але в нас Маку не було. А але я так розумію, щоб якісь там розвиток і інновації, і ваш шеф вважає, що зараз воно мало би бути, тому окей. А це ще трошки трошки там, да, маю. Таки
Speaker A
Угу. Угу. Так. І далі буде історичний мо. Це ж не мука, це ж цей сахарна пудра.
Speaker A
Цукрова пудра. Так. А історичний момент. Я не впевнений, що таке буває кожен день. Я думаю, що для всієї команди твоїх ресторанів буде дуже цікаво, а як ти руками щось готуєш? Тому що командувати, я переконаний, щоб люди бачили. А готувати це буває, ну,
Speaker A
підозрюю, не кожен день. Кожен день. Дивись, в мене п'ятеро дітей, тому шансів готувати не кожен день немає.
Speaker A
Окей. Да, ще не готувала Пасху, але на обіцяю, що на цей Великдень я приготую разом з дітьми і викладу сторіз. Супер, супер. Я думаю, що це буде таке класне продовження. Нам потрібно це взбити. Ми на секунду зупинимось для того, щоби не було оцього
Speaker A
шуму. І після того, як ми зіб'ємо, ми тоді будемо розповідати, що ми будемо робити.
Speaker A
[музика] Ми збили всі інгредієнти. Тепер ми можемо їх перекласти. Для мене насправді це така дуже цікава техніка. Я точно буду цікавитися а Одещиною і те, яким чином оця традиція там а ну взагалі формується. Тобто ми кидаємо сюди ложку
Speaker A
і розтираємо та так. Розтираємо по цих всіх сторонах і всередину вишню і закриваємо далі. Так само Да, в мене ще ще потрібно дивись трошки повторю за за мене завжди Да, я попробую. В мене завжди питання до всіх лідерів, з якими
Speaker A
ми щось готуємо. Яким чином підібрати інгредієнти, підібрати команду? І от ми зараз тут розтираємо оце все, що збили, ми розтираємо тут по марлі. Яким чином?
Speaker A
Скільки в тебе зараз людей в компаніях, з якими, ну, якими ти, скажемо так, управляєш або франчайзем? Скільки це сотень людей? Нісонь, це вже з відкриттями, які зараз сьогодні відкрився вже Лоць. Через пару днів буде Познань і буде Братислава. Більше 2 000. Круто. Але до
Speaker A
ковіду було більше 4 000. А яким чином перетерти оту кількість різних національностей індивідуальностей особистостей і зробити найкраще сполуку, яка можлива з тих людей, щоби вони стали командою? Що ти за використовуєш? Що ти робиш для того, щоби, ну, перетерти? Ну, бо ми ж всі
Speaker A
різні. Ми всі унікальні, ми всі а є дуже такі яскраві, що аж інколи аж заяскраві, інші менш помітні, але дуже дієві. Яким чином ти відчуваєш, що ковгок як найкраще от оце от а вишню, е, сир, е, як це змішати, як
Speaker A
підібрати оцю пропорцію? Бо в тебе ж, ну, різні проекти. Остання барикада, ну, вона така дуже-дуже патріотична для мене. Білий налив. Ну, це така дуже для молоді, мені видається проект. Як от відчути, по-перше, запит середовища, а по-друге, як зрозуміти, які люди можуть
Speaker A
це найкраще реалізувати? В мене є відповідь. Ну, я ж її я ж за нею прийшов. Ее, спільні цінності. Окей.
Speaker A
І спільні цілі. Супер. Але в людини можуть бути спільні цінності. Вона може бути мотивована, але вона може бути дуже неефективна в силу того, що якісь навики або знання, ну, в неї не розвинуті, а в когось а навпаки щось дуже яскраве.
Speaker A
Питання, як його, ну, там, скомбінувати оцю вишню з, ну, щоб пропорція зберігалась, як оці команди, крім цінностей, що ще потрібно робити?
Speaker A
Слухай, я дуже відчуваю людей. Окей. А тому, ну, тобто ти не кабінетний такий SEO, яка там руководить. Я діючий діючий штурман, як я кажу, що мої топ-менеджери - це капітани своїх напрямків, а я просто штурман, який допомагає, який підсказує. А, але, звісно, візія -
Speaker A
це історія власника. А команда далі вже через цю візію якби йде по своїм напрямкам.
Speaker A
І ще раз кажу, я дуже люблю людей, дуже люблю і я дуже їх відчуваю. І плюс система, звісно, все оцифровано. А, звісно, ее система працює тільки тоді, коли, е, все прописано. Є, е, люди, які це виконують, які несуть
Speaker A
відповідальність і контроль за Алесправді систему перед тим, як створити, має в тебе з'явитись відчуття, що ж туди записати. Ну, в тебе має бути розуміння, що капітан білого наливу, умовно, чи капітан там якогось іншого проекту повинен бути, ну, і якась уява
Speaker A
того, яким моделлю поведінки він повинен оцей проект драйвити. Угу. Угу. Це досвід і це тільки через якийсь час ти можеш побачити. Ну, типу, звісно, слухай, звісно, але знаєш, я не люблю це слово факап чи помилка, тому що це це
Speaker A
шлях. Супер. А як можна досвід? Як можна розділити і сказати, це була помилка це чи це була ціна мого якби досвіду?
Speaker A
Розумієш, я не можу. От ці всі історії FUP Night і все інше, я так просто не розумію, не відчуваю. Звісно, коли ти щось відкривав, щось закривав, не знаю, в нас була своя ферма і і все інше, так?
Speaker A
І це досвід був дорогий. А то, ну, це ж про досвід і про шлях. Тому я не можу сказати помилка. Не було в мене помилок.
Speaker A
був просто мій власний шлях і шлях компанії. А як змінилося відчуття людей? Тому що, повторюся, те, що люди зараз, ну, об'єктивно під тиском зовнішніх подій, ми всі відчуваємо, ну, в тому, ми всі відчуваємо емоційно таке навантаження навколо нас. Ми втрачаємо близьких. І я
Speaker A
думаю, кожна українська родина там на на дуже близькому а витягнутої руки розуміє ціну нашої незалежності сьогоднішньої. І яким чином сьогодні ти, а підзаряджаєш команду, щоб ми будемо відкривати лоць, ми будемо відкривати в Україні щось нове. Ну тому що в цілому набагато ж
Speaker A
легше, ну так більш ергономічно це зупинитися. А ні, для мене ні. Слухай, зупинитися те це здатись. Супер. Е, тому якби, знаєш, поки ти, коли ти не біжиш, ти мертвий. Мені сподобалось зупинитися, це здатися. Кла і все. Тому ні. Ну, от
Speaker A
два тижні тому ми відкрили, наприклад, мушля Дніпро, да, там сьогодні лоць. Окей, ми розуміємо, що має бути Дніпро.
Speaker A
Дніпро. І знаєш, і знаєш, вона працює. Я дивлюся кожного дня показники супер, супер працює, да. кожного дня там обстріли, майже кожного дня. І я дивлюся, а люди ходять, тому що, знаєш, їжа - це про відчуття і це про такий,
Speaker A
ну, типу вайб, що, ну, позитивний, це про традиції, це а отак я робив до війни, наприклад. Да, звісно, про життя і звісно спілкування. І всі кажуть, я пам'ятаю там ще три роки тому експерти ресторанні казали: "Та нічого не буде
Speaker A
ресторанового бізнесу, всі будуть сидіти вдома пити горілку". Ми не русаки, це вони так роблять, а ми гіданісти. Ми оце робимо. Бачиш, ти от зараз знаєш нову історію про ту саму Україну, да, про цю Пасху. І і це про що? Треба вивчати свою
Speaker A
історію, треба це робити. Тому їжа - це такий флешбек в ее класне минуле, знаєш. І коли ми вже думали, що, да, що ковід був просто репетицією, да, нам здавалося, що це катастрофа, а зараз справжня катастрофа, але і це про минуле, і про майбутнє, це
Speaker A
про надіюгу. І оці всі е-е ее місця, де твої там спогади чи люди там по-новому відкривають, тому що багато людей приїхали з різних куточків України і вони приходять там з Харкова, наприклад, да, і живуть зараз тут в Києві, де ми з
Speaker A
тобою зараз знаходимось, і приходять, і вони не знали такого про Україну. А нам важливо, що в нас тут простір, де ти можеш побачити Україну не тільки через їжу, а через через музеї трьох революцій. Вони не знали про революцію
Speaker A
на граніці, наприклад. Да, там помаранчеву всі чули, а там не бачили артефакти, які є. Тому треба любити, жити і вивчати щось нове. Знаєш, мені зупинити, значить, мерти. Дуже класно. Я я буду це враховувати в своїй діяльності, тому що насправді е ну ми ж
Speaker A
також не про їжу, та ми ж також більше про сенс, е чому ми це робимо, що ми е що спонукало тебе і мене в своєму такому непростому графіку знайти якийсь там проміжок для того, щоби поділитися міркуваннями. Можливо, вони будуть
Speaker A
корисні вам. не тільки рецепт, який вивчайте Україну і любіть різну Україну, бо вона класна, але й не зупиняйтеся, тому що, ну, тому що це те, що робить цю країну сильнішому, це те, що заставляє нас всіх згуртовуватися. І коли ми
Speaker A
бачимо, що ти відкриваєш в Дніпрі, який, ну, насправді для мене Дніпро, Одеса, Харків і взагалі все те, що ближче до лінії зі зіткнення, це просто сталеві люди, тому що, ну, цей біль а ну оцього знищення мирного життя мирних людей,
Speaker A
дітей, ну, це просто поза межами якоїсь, ну, нормальної психі людяності. Та а ви відкриваєте закроки і кажете: "Та буде важко". "Та ми не знаємо, що буде завтра. Ми не розуміємо, чи ввечері ми закриємо цей ресторан, але ми хочемо
Speaker A
сьо, щоб сьогодні ви провели декілька класних моментів і щоб ви е дуже щасливо провели якийсь період свого життя, а і запам'ятали це і потім розказували: "А пам'ятаєш, як ми ходили і пам'ятаєш, як було класно?" Дякую. Ми поставимо це
Speaker A
настоятись і потім покажемо те, що в нас вийшло. [музика] Ми почекали період, коли в нас все все відбулося, ті процеси, які мали відбутися. Ми можемо показувати, як як класно воно все виглядає. А витягуй. Та воно оба. Я насправді вперше бачу, щоби воно
Speaker A
ось так от від отак так і знімати отак. Вау! Вишня, яку ми туда за закатали. Да, бачи, яке гарне. А, ну, як мінімум для мене дуже цікаво, бо отакий спосіб вистоювання і настоювання і, скажемо так, отих інгредієнтів, які
Speaker A
ми змішали, ну, я ще ніколи не бачив. Але знаєш, як у нас в Одесі казали: "Сира паска, не ну сирна, але сира, що вона без е термічної обробки." Сира.
Speaker A
Угу. А дивись, насправді ми так, Волод допомагай мені. Ні, ніні, ти з Одещини. Я Я насправді ніколи цього не бачу. Я взагалі це перший раз дивлюся і взагалі це вперше бачу. Нам просто це треба зняти. Ти ніколи не куштував. Я ніколи
Speaker A
не здогадувався про навіть гіпотезу того, що ось так можна, що таке може бути. Тому, ну, для мене це просто інновація в житті. клас. Я навіть не знав, що, ну, ось такий, е, спосіб страви традиційної української на Паску, ну, взагалі існує. В мене питання. Ми
Speaker A
всі звикаємо до того, що багато-багато речей ніколи в житті не було. Ми спеціально з тобою принесли, ну, обладнання, а яке використовують в нашої з тобою дуже шанованої людини і в її команди в Superhumanгу. Тому що, ну, війна дуже
Speaker A
калічить. Війна дуже багато приносить е біди і горя, а дуже хочеться, щоби люди, які стикнулися з тою бідою, ну, вони все одно мали можливість а ну отримувати від життя все одно адаптуватися. Що це і яким чино і чому воно у вас? Е, тому що
Speaker A
це спеціальна тарілка і прибори для людей, які втратили кінцівки. Угу. А то ми вважаємо, що ми приймаємо всіх людей будь любим. І ми маємо допомогти людям адаптуватися к життю, яке є, яке триває. Тому ці прибори як символ з нашої сторони, що
Speaker A
по-перше подяки, по-друге, що ми за людей, да, живіть. І те, що ми можемо зробити, ми ми зробимо як соціально-відповідальний бізнес. Супер.
Speaker A
А давай ми, як соціально відповідальні кухарі, добавимо шоколад білий, який має бути на оцій, е, сирій, сирній пастці.
Speaker A
А, бо, ну, це для мене також дуже цікаво. Це прикраса вже. Я розумію, я ж здогадуюсь, що, напевно, там 100 років тому, коли, е, твої бабці на Одещині готували, ну, білий шоколад не був настільки поширений, але зараз дуже
Speaker A
поширена, ну, поведінка лідерів. Угу. Насправді мені завжди про людину, про те, е, хто вона, говорить не її поведінка в Інстаграмі, а говорить те, як про неї відгучкується її команда. І я пам'ятаю, як минулого року, дякую за гостинність, ми тут з нашими партнерами
Speaker A
варили борщ. І я ходив потім по декільком твоїм закладам. Мені цікаво поїхати було б в Канапу, мені цікаво було б подивитися якісь інші твої заклади. І мені цікаво було поговорити з своїми людьми. І коли твої колеги говорять про те, що з першого дня, з 24
Speaker A
лютого ти цікавилася життя всім, і вони відчувають от такий лідерську поведінку, мені це завжди дуже круто. Тендітна, мила, гарна, але дуже сильна жінка. Як в тебе це виходить? Просто люблю людей.
Speaker A
Супер. Маленький, скромний, порада: "Любіть людей". Тим не менше, ну, четвертий рік повномасштабного вторнення. Ви відкриваєте заклади за кордоном. Ви продовжуєте працювати і в Україні так само без сумніву, але ти йдеш за кордон. Я дивився вчорашні твої новини. Білий налив в Польщі. Лод. А
Speaker A
круто. Сьогодні, до речі, офіційне відкриття. Окей. Яким чином? Звідки енергія? Крім того, що п'ятеро дітей відповідальність, яким чином? От що би ти іншим лідерам порадила в сьогоднішніх умовах? Любити людей без сумніву, бо без цього не буде взаємності, не буде
Speaker A
емпатії, не буде довіри, а без довіри не буде консолідації. А тому я з тобою і печу паски, бо мені дуже співзвучна власне любов до людей. Що ще сьогодні не те, що управлінцям, а власне тим, хто приймає рішення, що би ти ще
Speaker A
порадила? Слухай, знаєш, як зараз в Україні в нас кажуть: "А як бізнес працює?" Да? От запитують люди, наприклад, з Європи чи з Америки, як працює? Я кажу, головний індикатор, що він працює, головна відповідь: як? Ну, важко. Точно важко, але кількість чеків
Speaker A
падає, людей не вистачає. Звісно, лютий був чисто лютий. Я коли я дивилася звідти і плакала просто і думала, що все. Ну знаєш, оцей мам, який ходить, що лютий, треба перейменувати, бо він якийсь дуже лютий. Він завжди лютий і в
Speaker A
нього дуже мало днів, тому якби він він насправді лютий. Але, знаєш, вже березень пройшов і я дивлюся на свою команду, на своїх людей, на гостей і думаю: "Та ні, це не кінець". Ну точно не кінець, тому що я хочу, ну, я не хочу
Speaker A
радити, знаєш. Радити треба, коли є запиш тобі пора тобі немає, тому що ти ти реально робиш стільки стільки всього.
Speaker A
Менше мені цікаво порада, тому що дивись колись от ми там на початку нашої з тобою кулінарної розмови говорили про те що поведінка сьогодні ми живемо в період супергероїв, про яких уже зараз написано багато книжок і знято багато фільмів. І
Speaker A
насправді і по про поведінку українських керівників також буде багато чого узагальнено і потім воно буде використовуватися, я переконаний, далеко не тільки в межах України. А що варто а використовувати от в тих постійно змінних умовах? А повага до людей,
Speaker A
інклюзивність, супер насправді дуже клас. Це все про людей. Та це просто про те, що ти не можеш не помічати і не зважати на ситуацію, що в Україні є багато людей, яким дуже важко, і ти, якщо можеш, зроби для них, щоби було
Speaker A
легше. Ну, ти розумієш, що люди - це головна цінність. Угу. Ти розумієш, що зараз люди на фронті боряться за те, щоб була ця країна, загалом наша Україна.
Speaker A
Але у кожного свій фронт. Так само твій бізнес, мій бізнес. Е-е, я кажу, що ця війна для мене вона, е, пролюдяність.
Speaker A
Угу. Це головний іспит нашого життя. От кажу, в мене мурахи, не знаю, як в тебе, тому що людяність - це новий чорний людинацентричність. Тому команда, я постійно кажу про свою команду, тому що я нічого б не зробила. Тому,
Speaker A
звісно, я думаю про людей, я думаю про гостей, щоб їм було комфортно і все, що я можу цю подяку виразити, ми це робимо.
Speaker A
Кожен бізнес має бути зараз соціально відповідальним. І коли тобі, а воно таке, знаєш, таке слово, яке нам його ну дуже знецінили і до нього, ну, якось доволі певний період нам в середовище воно було таким, ну, дуже заформалізованим.
Speaker A
А от людяність, воно якось набагато інакше. Воно зовсім про інше відчуття. Не про те, що ти маєш бути, а про те, чим ти не можеш не бути. Ну, тобто не те, що ти повинен, але в тебе є вибір
Speaker A
завжди. Ну, бути людиною чи ні, да? Ну, ми ж бачимо, що ця війна оголює і показує, що є у людей є вибір не бути людиною. Просто я кажу зараз, те, що я хочу сказати підприємцям, які, наприклад, щось самі там донатять чи
Speaker A
якось допомагають дуже так і і соромляться. По-перше, е, добрі справи треба показувати. Зараз, як ніколи. Я та людина, яка дуже багато десятків років благодійності, яка нічого не показувала, тому що я вважала, що незручно і типу ой, зараз кажуть: "Ой, вона це робить,
Speaker A
щоб типу про це говорити, да? А зараз і я з багатьма волонтерами працюю і все".
Speaker A
Всі кажуть: "Навпаки, ділись і показуй власним прикладом, що треба наближати цю перемогу, що треба це робити". Тому перше, будь-який бізнес, який є, чи буде, чи створюється, має бути соціально відповідальним. Все, ми маємо ділитися не останнім, тому що тоді не буде
Speaker A
бізнеса, да? Ми ж не про благодійність тільки чи там філантропію. Тото пошук гармонії між благодійністю і стійкістю.
Speaker A
Звісно, звісно, е вміння ділитися треба навчитися. Нам дуже жорсткі уроки зараз, да, показують, але треба, треба вчитися і не соромитись про це говорити, тому що цей для когось власний приклад ваш може бути фундаментальним для прийняття рішення. Звісно. Е, плюс що треба робити
Speaker A
робити щось. Просто робити дуже важко, дуже. І ти не бачиш іноді перспективи, але ти робиш, дивишся, що ти даєш робочі місця, що приходять щасливі гості. І все одно ця віра, е, ти віриш і мрієш, що не буде як раніше. Точно буде по-іншому, як
Speaker A
раніше. Це ілюзія. Звісно, не буде, але точно буде. Я в це вірю, я так живу, я роблю. Я тобі скажу, Володя, що зараз я змінила стратегію, е, якої не було в мене там за 23 роки в ресторанному бізнесі, скажемо так. Окей. Зараз інша
Speaker A
історія абсолютна. Я все інвестую, все, що заробляю в компанію і в нові напрямки, все, що навіть під час війни.
Speaker A
Знаєш, хоча я дивлюсь на себе там 10 років тому, я навіть пть років тому я б цього не робила, але зараз я настільки вірю, що все буде, все буде важко. І після військові часи історія показує, що буде ще важче, ніж зараз. Ілюзії немає в
Speaker A
мене, що зараз війна закінчиться і все буде, як раніше. От що відбулося, що, ну, змінило парадигму і, скажемо так, в стратегування, ну, щось мало підштовхнути, бо ж 18 чи 19 років накопивчувався якийсь позитивний досвід моделі патерни поведінки. повномасштабне
Speaker A
вторнення отаке, що протягом останніх років от ти змінила, все інвестується в Україну з розумінням того, що рої і окупність капіталу, ну, м'яко кажучи, з меншими перспективами, ніж мирний час.
Speaker A
Та що спонукає, що дає впевненість і що дає таке внутрішню силу, що потрібно це робити? А відповідальність, е, любов до життя і до людей і віра в те, що все, що ми зробили за стільки років Угу. що це
Speaker A
було не зря. Угу. Ну, це, ну, якби це серце було, душа і і все інше. І тому не можна просто взяти і закрити. І, і, звісно люди звісно люди да перечекати чи робити щось нове, тому що я знаю, ну, різні сценарії, але мій
Speaker A
такий. І це не про руководство діям, знаєш, це про те, що я так відчуваю. От я так відчуваю. Мені насправді це дуже подобається. І тому я хочу цю дивну для себе Паску спекти тут. А друга річ, яку також мене цікавить, е, ну, мені цікаво
Speaker A
спостерігати, як ти публічно вчиш дітей там читати, любити свою країну і закладати якісь отакі ціннісні речі.
Speaker A
А ми, ну, очікуємо покоління, яке прийде на зміну нам, людей, які точно збережена країна, але яку потрібно буде переформатувати після дуже важкого, ну, болю і втрат.
Speaker A
Що би наступне покоління, чому, читаючи книжки, що ти очікуєш від своїх дітей, яку країну мрії вони би мали будувати?
Speaker A
Слухай, я просто дуже відчуваю підтримку роду. Угу. родовід. Я вивчаю це багато років і для мене це дуже важливо. Я як берегиня, ну, типу я не розумію, як може бути по-іншому. А, а чому я їх маю вчити? Ну, типу якій культурі? Е,
Speaker A
американській чи англійській чи там, не знаю, словянський? Звісно, ні. Тому, звісно, всі діти діти говорять англійсько англійською, але українською це база. Звісно, вони вчать історію України, українських письменників все вчать абсолютно. При тому, що я ще раз кажу, що я з Одеси, де українська мова
Speaker A
вважала, що це типу колхоз. Ну така сила пропаганди була, що це просто якщо ти заговорив українською. Слава Богу, що українська була в школі там два рази на тиждень, тому я спілкуюсь. Але я зараз, звісно, і вчу, і багато років вже і
Speaker A
читаю книжки, і давно я в цій темі. Але наскільки сильна була пропаганда, щоб тобі соромно було говорити, навіть якщо людина до тебе звернулася е українською.
Speaker A
Е тому мої діти точно українці, вони точно будуть жити в Україні, відбудовувати їх. А яку країну? Ну тобто і тим паче в мене три сини, розумієш?
Speaker A
Це, ну якби це гетьмани, то тому я це дуже відчуваю. Тому я їх вчу любити і поважати країну, знати її історію, знати своїх предків. Тому що, наприклад, мій там, я писала допис, може ти бачив, да, там пра прапрадіідусь був Йосип Глух.
Speaker A
Він був соратником Богдана Хмельницького, наприклад. Він був уманський полковник і він був якраз як наша третя штормова бригада. Ось він самі важкі якби місця і напрямки. Він там був і він був проти, це вже Вікіпедії є, проти підписання договору з
Speaker A
Московією. Звісно, мої діти всі знають. Тим паче, мого син одного Йосип зовуть, і я кажу: "Ви бачите, звідки в мене такий красивий ніс? Тому що в нього такий самий". Вот тому для мене це головне. А нащо тоді це все було? Супер.
Speaker A
А я дуже радий нашій розмові. Я дуже радий тому, що якісь речі я для себе відкрив, можливо, ви для себе відкрили.
Speaker A
Я дуже хочу, щоби якась така незламна віра і впевненість в тому, що ми вистоїмо, переможемо, а наші нащадки відбудують ще кращу країну від нас, а і вона буде дуже цвітучою і успішною. Я дуже хочу, щоби ми сприймали дуже різні українські не
Speaker A
тільки традиції, рецепти, але й різні погляди людей, які люблять, вірять і борються за ту країну і об'єднують свої зусилля ради одної простої, але дуже важливої для всіх цілі перемоги і збереження незалежності. Я хочу, щоби на свята, а ви всі, хто зможете, знайшли
Speaker A
можливість і подарувати воїнам якесь трошки тепла і трошки уваги. Тому що ми наше свято завдяки тому, що хтось боронить цю країну в цей важкий період, а буде важко, але оця тяглість, є традиції і це якась генокод, е, роду,
Speaker A
ну, вони давали нашому етносу можливість вистояти. Я переконаний, що ми вистоємо і зараз. Всім добра, веселих свят, Україні перемоги, а всім можливості творити добро. Дякую. Дякую.
Speaker A
[музика] [музика]
Topics:Олена Борисоваресторанний бізнесвійна в Україніукраїнська кухняпаскатрадиціїОстання Барикадалюдяністьпідтримка ветеранівнаціональна ідентичність
