Посилки, податки і митниця: чому це торкнеться кожного … — Transcript

Тому що ми ж йдемо в Європейський союз і начебто альтернатив тут немає. І тому маємо прийняти правила Європейського Союзу, який для себе прийняв рішення про те, що оподатковуватися має все від нуля. Але, звичайно, оподатковувати методом того, що 75 млн разів носити документи на митницю, ну, це безумство і для митниці, і для громадян. Якщо ми говоримо про e-комерс, з того, що ти описуєш, це більше мислення датасетами. Ну, тобто, що, грубо кажучи, є там я, як той, хто купив чашку у тебе

як у продавця, між нами відбулася транзакція, на неї є податки, а далі навколо неї великий датасет, як ти кажеш, щось замотали в плівочку, дві посилки, десь є пробнички, десь там ще щось. Знаючи нашу митницю, ну, може через 700 років вона навчиться так IT

системи будувати. Тут рідкісний випадок, коли можна розказати щось погане не тільки про нас, а й про ай про європейців. Система в Європі стикнулася з великими проблемами.

І у нас є гарна можливість навчитися вже в помилках інших. Середньострокова мета - це все-таки ввійти в єдиний митний простір з ЄС і просто, ну, принаймні з Європейського Союзу замовляти все це по правилам, які будуть для користувачів абсолютно непомітні. Так само, як німець

може замовити з Франції. Взагалі не знає, як там які податки куди ходять. Він просто бачить ціну. Йому подобається, клікає і йому привозять незалежно від кордонів.

Привіт. Це з вами подкаст Є щось. Я Максим Нефодов, інвестбанкір, співзасновник технології прогресу і зі мною Роман Ланський, CEO компанії Стрімко. Сьогодні у нас цікава тема. І ця коробка тут стоїть не просто так.

Тому зараз ми зробимо її розпаковочку і зрозуміємо, про що будемо говорити. Можливо, будемо говорити про реєстр домашніх тварин або будемо говорити про єсобаку.

Або Макс не хотів це так називати, але будемо говорити про реформи. Максе, про яку реформу ми сьогодні будемо говорити?

Сьогодні ми будемо говорити про історію з поштою і конкретно з посилками, які їдуть до українців з закордону. Я думаю, що багато хто чув про спроби скасувати пільгу на ПДВ, на отримання подібних посилок і з іншого боку запровадити європейську

систему, яка називається складною абревіатурою EOSS, е, хоча насправді вона просто означає One Stop Shop, е, по якій оплата має відбуватися методом непомітним для вас, коли ви, власне, купуєте цей товар в інтернет-магазині чи маркетплейсі.

Максе, розкажи взагалі більше трохи про цю проблематику, чого зараз ми з цим стикаємося, як країна і взагалі в чому так багато заголовків про те, що хтось каже, що ви нічого не зможете замовити з Аліка, хтось каже, що пенсіонери не

зможуть собі купити ковбасу з інтернету. Розкажи, що відбувається. Ну, відбувається насправді історія, яка типова для всіх країн, і для України, і для Америки, і для всіх, хто посередині, в тому, що транскордонні перевезення, вони стали відносно дешевими і відносно

простими. І якщо раніше, там 50 років тому уявити, що простий громадянин, ну звичайно, не в Радянському Союзі, ну умовно в Німеччині чи Франції може замовити щось напряму у виробника в Америці чи Китаї, і це прийде йому за якісь там розумні гроші і більш-менш

швидко. Ну, це була якась тотальна фантастика. Такої проблеми, в принципі, не існувало. Вся торгівля йшла через якихось дистриб'юторів,

кораблі, літаки, вагони залізної дороги. Якось держава з цим всім справлялася. Наразі ж завдяки інтернету, завдяки новим технологіям доставки, завдяки кращій автоматизації, у тому числі роботи пошти і експрес-перевізників, все це стало відносно швидко і відносно дешево. І з'явилася історія про те, що

навіть якісь побутові речі, ну, можливо, не ковбасу, хоча може і ковбасу можна замовити десь, е, ну, далеченько можна замовити в Україні. Вам її привезуть якісь смаколики, он шовдар з Закарпаття. І це насправді плюс, бо раніше цей власник ферми на Закарпатті,

звичайно, ніякої можливості продавати отаким бородатим хіпстерам в Київ чи Харків, чи Одесу, чи Дніпро, чи Львів, ну, напевне, не міг.

З іншого боку, ну, з'явився вал посилок з закордону. Ну, в першу чергу, як всім відомо, з Китаю, але на другому місці Польща і далі інші країни: Америка, Велика Британія, з яких українці почали замовляти напряму. Ну, треба сказати, що

не тільки українці, бо завжди, коли говорять про пошту, то чомусь вважається, що у нас купують тільки от якісь пересічні добродії. Всього в 25-му році в Україну в'їхало 75 млн посилок з товарами, тобто не конвертів з документами, а саме от таких от посилок.

А на суму, ну, принаймні заявлено 167 млрд грн, з яких рівно 100. Це 75 млн на громадян і 130 000 на бізнес, але на суму в 67 з копійками мільярдів. Бізнес все майже проходить.

Майже це там 99% проходить через митницю. З цього сплачується ПДВ, мито і так далі. Начебто там, ну, проблеми особливої немає. Все якось працює. Е, ті 75 млн, які заходять на громадян, вони розподіляються достатньо дивним способом. З дуже

невеликої частини з них, дуже невеликої, це приблизно 500 000, сплачуються податки, вони вище оцього ліміта декларування. Із них сплачується, ну, якби не дуже висока сума, тому що загальна вартість їх всього 7 млрд. Ще раз, см зі 100. Решта 93,

яких майже 75 млн, тобто 74 500 000 і так далі, вони заходять без податків. З них приблизно 2/3 - це те, що митниця вважає ємерсом. А третина, на яку, як не дивно, приходиться більше половини суми, це не є-комерс. Це, до речі, теж

таке цікаве питання, що це? Ну, відповідно, ця ситуація, вона якби, можливо, комусь подобається, багатьох збурює, збурює український бізнес, який каже: "Ну якби, як би ви до нас не ставилися, але ми тут будуємо магазини, наймаємо людей, ставимо РРО, в тому

числі електронні, цифрові РРО, платимо податки, платимо зарплату співробітникам, а є умовний там Темо чи AliExpress, який працює з Китаю, немає тут жодної людини і не сплачує взагалі нічого." Звичайно, це викликає, ну, завжди бажання у держави, ну, такий

великий торговий потік, який йде повз і з яких, знову-таки, нічого не платиться. Це викликає подив і у наших інколи міжнародних партнерів. Друзі, ви витрачаєте мільярди на якісь покупки в інтернеті, в Китаї, в Європі. Ну, напевне, принаймні частина цього - це не

життєво необхідні ліки чи щось подібне, може якось подивитися туди і щось підкрутити. Тобто, якщо я простою мовою, от для людини розумію це так, що зараз вибір або ми всі посилки починаємо оподатковувати, і я пару разів це робив

в своєму житті, і це виходить, ну, як принаймні тоді було, там ти замовляєш умовно якісь електроніку, тобі треба по ній потім в митницю подавати декларацію, тобі треба довести, що воно коштує там 200 €, а не 2000, фоткати фотку паспорта

брокеру, тобто всі оці от історії. І воно фактично спуститься до там рівня: я купую чашку на тему за 2 $. І це варіант номер один. Варіант номер два, що все-таки ми там залишаємо все, як є, і вважаємо, що такий є комерс

до певної суми там не оподатковується і нічого страшного. Тобто баланс плюс-мінус зараз між тим або іншим.

Ну, насправді ми розглядаємо більше варіант три, тому що ми ж йдемо в Євросоюз і начебто альтернатив тут немає. І тому так чи інакше, рано чи пізно ми маємо прийняти правила Європейського Союзу, який для себе прийняв рішення про те, що

оподатковуватися має все від нуля. Але, звичайно, оподатковувати методом того, що 75 млн разів носити документи на митницю, ну, це безумство і для митниці, і для громадян. Зараз є і якісь електронні сервіси, якими можуть теоретично скористатися громадяни

для того, щоб самостійно щось оформити. Але про клієнторієнтованість цих сервісів свідчить статистика того, що за півтора року ними скористалося трішки більше ніж 3 000 разів. Ну, тобто поки є, напевне, ще трішки над чим попрацювати.

Як це працює вже зараз? Ну, тобто така опція залишається. Це, звичайно, через поштових експресоператорів, через Укрпошту, Нову пошту, Міст і інших гравців, міжнародних гравців і так далі.

До речі, якщо в двох словах, а чому ж щось мені приїжджає умовно містом або діячелям, а десь тільки Укрпош...

До речі, якщо в двох словах, а чому ж щось мені приїжджає умовно містом або діячелям, а десь тільки Укрпошта і я нічого не можу вибрати?

Ну, тому що це питання контракту між інтернет-магазином і власне перевізником. Тобто хтось працює виключно з там в Америці, з там чи особливо в Європі це прийнято от з дячелі. І тут, ну, відверто треба сказати, що хто користувався українськими сервісами доставки, ну,

будь-які іноземні, звичайно, розуміє, що це сфера, де у нас таке є щось, да. Але повертаючись до питання доставки, ну, от вам є, ну, ще раз, якщо вам буде приїжджати так, що ви будете оформлювати це самостійно, ну, напевне це буде безуміє. воно паралізує

всіх учасників цього цього процесу. А варіант, який працює зараз - це коли ее сам перевізник, він там може взяти за вашим там бажанням на себе цей функціонал. І це працює так, що він завозить якийсь має реєстр від, наприклад, інтернет-магазину, скільки це

коштує, митниця по цьому реєстру і інвойсам, які в коробках нараховує якусь суму до сплати. Ви її сплачуєте, коли забираєте в відділенні свою посилку. Ви приходите, вам кажуть: "Вот приїхали ваші кросівки". Митниця каже: "Ви маєте заплатити ще зверху 223 грн, забирать

будете чи ні? Можна відмовитись, можна, як ти кажеш, піти сперечатися, казати: "Ви помилилися". Кросовки були у вжитку і взагалі ви ж подивіться, де який же це адіс, АІБАС і так далі. Ну, така опція теоретично теоретично існує. Такий механізм буде залишатися. І, в принципі,

він, ну, достатньо ефективний. Принаймні самі оператори, ну, оцінюють його достатньо позитивно. Кажуть, що там зможуть збільшити там за потреби в 10 разів його пропускну здатність. Втім, в Європі основним є інший метод. Це метод, коли ви ее купуєте щось в магазині. Цей

магазин, залежно від того, куди треба відправити товар, сам нараховує податки, бере з вас, а потім через якогось там уповноваженого представника в країні перераховує її в цю країну. Е, я думаю, що найчастіше з цим могли стикатися українці, які щось замовляли,

наприклад, на Амазоні. Залежно від того, в який штат ви замовляєте, ну, на який там поштовий склад, ви інколи можете побачити, що, наприклад, місцеві податки в Далавері нуль. І вам, ну, вигідно замовити в Делавер. А в якусь Каліфорнію, ну, прям зовсім, зовсім не

вигідно, якби дороге дороге місце, багато податків і так далі. І з вас Amazon чи eBay бере це автоматично і далі куда-то там перераховує. Такий механізм пропонується застосувати і в Україні. Ну, просто поки що ж його нема і ми всі боремося за те, щоб він

теоретично колись з'явився. Ну, я так розумію, що якщо взяти якусь статистику навіть в Україні, то скоріш за все там є 10-20 якихось магазинів, які, напевне, вони там може навіть менше чим 10-20, е, 100% всіх товарів, там добре 99,3 е

відправляють. Тому якщо умовно митниця змогла б інтегруватися там в топ-10 якихось майданчиків, я підозрюю, що якщо це якісь великі, то у них уже навіть є апії. З ними не треба домовлятися окремо. Ти просто ідеш і береш те ж

саме. Бо якщо там європейські країни інтегруються, я так підозрюю, вже все це давно відлагоджено. Тобто, якщо ми з нашої сторони там інтегруємося з 70ми 10тьма, то ми грубо закриємо більшість питань по таким посилкам, чи як?

Ну, тут є і гарні новини, і погані новини, як завжди. Ну, гарні новини, що справді топ-20 магазинів закривають в цьому і-комерсі, ну, більшу частину, ну, більшу, це там, не знаю, 95% всього товаропотоку. В основному ці магазини, вони є одночасно і

маркетплейсами. Ну, тобто Amazon, да, щось Amazon продає напряму, там свої товари, щось він на ньому є ціла армія продавців, які використовують його логістичні можливості для троївлі. І тому справді питання стоїть про відносно невелику кількість магазинів. Решта, ну, напевно, можуть оформлюватися тим

шляхом, як це зараз. Це, ну, технічно не буде мега мегапроблемою. З іншого боку, складність полягає в тому, що міжнародна торгівля, ну, таки дуже заморочлива.

Зновутаки, хто купував за кордоном, знає, що інколи ви щось замовляєте, там собі в кошик наклікали, натиснули купити. З вас спочатку знялося 20% суми, потім інший продавець вам відправив через тиждень з вас знялося ще 50% по якомусь курсу, який змінився за цей за

цей час там. Ну, інколи не дуже сильно, але все одно помітно там, плюс-мінус долар за щось. Е, потім щось вам приходить в одній коробці три товари, щось навпаки ви замовили і воно приїжджає в п'яти коробках. Інколи досить досить дивно і так далі. А інколи

ці товари їдуть напряму з, знову таки з умовного складу Амазона. Вони вирушають в Україну. Інколи це замовлення йде через якихось посередників, через якісь ще там проміжні логістичні компанії.

Інколи це пряма посилка. От вам його упакували, на нього Amazon наклеїв там чи eBay, чи AliExpress Invoice. От він в такому навіть прозорому комерці. Митниця його ви бачить. Все, все так зручно.

Далі там Укрпошта чи Нова пошта шльопнула на нього свій штрихкодік і воно прекрасно доїхало вам в Україну. А інколи його три рази перепакували в процесі, а інколи ще замотали две дві посилки. Мені особливо подобається, коли їх там примотують поштовий оператор один

до одного плівкою. Ну так зекономити просто на на цьому і тобі дають таку якби такий, не знаю, камок невідомо невідомо чого. Ну і зрозуміло, що є величезна кількість того, що називається екейси, тобто яких якісь дивні випадки.

Посилки губляться, пошкоджуються, від них відмовляються, в них випадково можуть покласти не те. Але дивись, якщо подивитися на митницю, принаймні таку, як її пам'ятаю, я впевнений, нічого там не змінилось, то вона мислила на той момент коробочками і що одна посилка дорівнює одна перевірка.

Е, і в принципі дуже документоцентрично, що на одну коробочку тобі треба там пдфочка така, декларація така і так далі. Якщо ми говоримо про е-комерс, з того, що ти описуєш, це більше мислення датасетами. Ну, тобто, що, грубо кажучи, є там я, як той, хто купив чашку у тебе

як у продавця, між нами відбулась транзакція, на неї є податки, а далі навколо неї великий датасет, як ти кажеш, щось замотали в плівочку, дві посилки, десь є пробнічки, десь там ще щось. І ми скоріше маємо там дуже сильно

переосмислити оцей момент, що ми там мислимо документикам на коробочку тим, що у нас є оператори там, які щось роблять, транзакції між ними і ми якось все це групуємо. Знаючи нашу митницю, ну, може через 700 років вона навчиться такті системи будувати. Е, а якщо

подивитися на європейську систему, про яку ти згадував, iOS, якщо правильно цю абревіатуру вимовить, там же ж теж є різні країни. Є суперджиітальні, є не дуже джижітальні, є там різні митниці.

Як вони всі ці проблеми вирішують? Бо це для айтішників виглядає не так важко перебудувати цю систему. А з точки зору держави це ж митні кодекси, податкові кодекси, ще там щось.

Дивись, тут рідкісний випадок, коли можна розказати щось погане не тільки про нас, а й про а й про європейців.

Власне система ІСС в Європі стикнулася з великими проблемами. І у нас є гарна можливість навчитися вже помилках інших, а не самому їх повторювати. Як в уявленні добрих добрих і, е, щедрих європейців має працювати ця система? От ви інтернет-магазин працюєте, наприклад, в

Китаї, ви призначили собі якогось там посередника, ТОВ посередник в Німеччині, який технічно подає за вас документи, спілкується з митницею, там якісь ставить вас на облік, узгоджує, якщо от там якась посилка загубилася чи не приїхала, чи номер на ній стерся і так

далі. Вам присвоїли код. Ну, у вас є якийсь такий довгий номер, і ви, коли робите от свій продаж, ви на кожну коробочку оцей код клеїте. І тоді, коли вона заїжджає, митниця знає, що ця посилочка від вашого магазину і от ваш

призначений ТОВ посередник, він заплатить всю суму з оцих посилочок в місяць їх там, наприклад, мільйон від вас від вас приїхав. Мільйон посилочок, мільйон підбили суму в ексельчики. Може якісь там ж вона не зійшлася на на там якісь мізер. Ви там виясняєте, де три

посилки загубилися, вкрали їх там вкрали, впали з машини чи щось подібне. Прекрасна історія. А тепер на хвилинку питання: а що відбудеться, якщо ваш клятий конкурент оцей ваш номер подивиться на коробки, скаже, а не написати чи мені на своїй

коробці той же самий номер і вже товари не від вас гарного дисциплінованого, платоспроможного магазину, який чесно платить податки, а від піратського, іншого поганого магазину, будуть в'їжджати в Німеччину і через місяцьдва-три, ну, податки ж платяться з лагом, там поки з

країни перерахували в іншу країну, виявиться, що вам треба заплатити податки не з мільйона посилок, а з півтори, які в'їхали в країну. Такий шокуючий, така шокуюча новація, вона, конечно, дещо підкосила ее щирих і добрих європейських митників. Існує також декілька інших методів шахрайства,

які були виявлені, з якими, ну, власне кажучи, треба щось робити. І знову таки айтішний та варіант, він тут зрозумілий.

Він використовується багато де, там, в куках чи в будь-якій ідентифікації клієнта. Кожній операції і кожному товару має бути присвоєний якийсь унікальний номер. Більше того, цей унікальний номер має бути згенерованим цим зворотнім шифруванням. Тобто не так, що, ну, ви ж не можете його з Німеччини

присвоювати кожного магазину в світі в режимі онлайн, там, по кожній транзакції. Магазин його по якимось алгоритмам генерить і навіть знаючи цей номер, ви не можете розкодувати його назад і дізнатися, яка ж там от якийсь цей е випадковий випадкове число було

використано для його для його генерації. І поганий піратський магазин не може використати чужі номери для того, аби цим скористатися. І навіть якщо він там випадково вгадає і рукою намалює якийсь там 17 цифр, то легко зрозуміти, ну, оця дельта, звідки вона взялася, і ви

скажете: "Ні-ні-н, це не мої транзакції". От мої транзакції, от вони там зашифровані, а це не мої транзакції.

На цьому базується, ну, власне, вся там технологія онлайн-платежів, технології ідентифікації клієнтів. І тому всі так хвилюються квантових комп'ютерів, що якщо колись можна буде зламати оце зворотній алгоритм шифрування, хишування, то конечно весь всесвіт впаде. Але на щастя, заспокою всіх. Це

ще буде не скоро. Та ні, може і скоро. А може й скоро, да. Е, але, до речі, цікаво, що схоже якраз, якщо там відійти, знаєш, від сугуба айтішного світу, що як це там в IT зробити. Е, той же ж ЄС це робить в

багатьох інших сферах. Наприклад, в тих же ліках. У них є там три деко-коди, вони теж їх на короб на коробочки ліплять, бо там контрафакт - це ж страшна історія. І там багато інших сфер. Там є риба навіть, навіть в такому

є. Тобто, ну, насправді дивно, що Європа стикнулася з цим, як з проблемою, бо вони вже вирішили на практиці прямо на коробочках. Ну, це жарт, воно так не є.

Прям на рибах коди вибивають і все там трекається і нормально ловляться подібні шахрайські схеми. Ну, ІС планувався далеченько, тобто не рік тому і запроваджувався теж не рік тому. Тому у нас є певна статистика роботи. І, до речі, вона в Європі достатньо

специфічна. Наприклад, їх податки, які вони збирають з кожної посилки, падають кожен рік, що, напевне, ну, не відповідає здоровому глузду, бо, ну, навіть в Європі є якась інфляція і, ну, навряд чи європейці отак масово рік до року біднішають і починають замовляти,

ну, виключно найдешевшу ковбасу. зростає ковбасу, да? Тому коли там це починалося з приблизно там євро70-80 євроцентів на посилку, зараз впало до вже менше ніж євро30, ну да, це викликає поди в Європі, тому в них великі зміни.

У них нове законодавство, яке називається Віда, V1 Digital Age ПДВ в цифрову епоху. І ми колись до нього теж доживемо, але на щастя якби з європейськими темпами це ще буде нешвидко. Тому, власне, ну, маю похвалити тут і наше Міністерство

фінансів, якби вони враховують принаймні частково всі ці ризики. І ми будемо стартувати, да, з цими унікальними кодами, які дозволять е посилки нормально ідентифікувати і якесь бізнес-шахрайство виловлювати. До речі, це також важлива історія, про яку треба не забувати. Це питання пільг, бо, ну,

абсолютно легітимна критика до такої системи, вона зводиться до того, що, ну, окей, хорошо, там те, що на там 20% почне дорожче коштувати чехол для телефона, ну, якось сумно, але, напевне, пережити можна. Якщо це історія з якимись військовими запчастинами, з

якимись батареями для дронів, з е енергетичним обладнанням, на яке, ну, власне, зараз в Україні існують пільги, е то, ну, напевне, це не дуже добре. І оці унікальні номери, вони, власне, і дозволяють ці пільги застосовувати. Зновутаки, цієї системи це нема. Це поки там знак

питання, її треба паралельно побудувати, але, ну, в ідеальному світі воно мало б працювати. Так що якщо ви військовий, ви замовили оці свої там якісь запчастини чи щось потрібне, на що законодавець дав пільгу, то ви заходите в дію, вводите

оцей номер, кажете: "Мені прийде посилка з отаким номером". От, наприклад, мій УБД чи інтеграція з якимись системами Мінвета чи Армія Плюс.

І відповідно автоматично митниця знає, що окей, на от конкретно оцю посилку з 75 млн застосовувати нічого не треба, платити нікому нічого не треба. А якщо ви заплатили на сайті, ну, відповідно ця сума має бути вам повернута в момент

отримання посилки. Тому ще раз, це важливий знак питання. Цифровізація цієї сфери важлива. І я дуже сподіваюся, що зміни, які будуть в стосовно посилок, вони будуть не тільки в тому плані, що ее ми всі почнемо платити більше більше податків і якось

закривати деру в бюджеті, але і в тому, щоб зробити цей процес, ну, банально ефективнішим. Тому що ми зараз кажемо про отримання, ну, тобто де отримання, де, е, ну, як всі українці вважають, клята держава бере з нас наші кровні

гроші, а далі, зрозуміло, ну, податки державі не потрібні. Е, але це ж має працювати і на відправлення, ну, бо та ж сама інтернет-торгівля зростає і в напрямку з України. І вона і зараз є, ну, м'яко кажучи, не нульова. Тобто на

сотні мільйонів, мільярди гривень з України, ну, українці продають на тому ж там Ібеї, на ЕС, на Амазоні. І цей процес так само має працювати. І не може бути такого, що от на вхід митниця хай працює погано, як є, а на вихід ми якось

воно магічно добре. Ну, тобто зрозуміло, що якщо от є проблеми в одному напрямку, то вони так само заважають і українцям, які хочуть торгувати в Європі чи Америці. Ну, цього хотілося б, звичайно, уникнути.

А якщо сказати про більш такі навково-політичні питання в цьому аспекті, ну, якщо є європейські правила, є ще система, яка це все чи там чітко виписує, я підозрюю, є директив, які регулюють процеси, як це завжди в ЄС в таких питаннях. То про що у нас там ці

політичні дискусії? Історія ж вона ж як завжди про те, що євроінтеграція в розумінні українців - це сукупне благо. Тобто буде більше плюшок. І євроінтеграція, вона сприймається як виключно якісь приємні, правильні речі. Європейські закони, вони апріорі кращі за наші національні. І

тільки кляті корупціонери чи якісь ватники, вони цьому протидіють. Треба розуміти, що, ну, значна кількість європейських регуляцій, вони, да, вимагають платити податки інколи, ну, дуже і дуже високі. Тому, власне, політична боротьба, вона ведеться за те, коли це запроваджувати, тому що

зрозуміло, що приємні політичні якісь дії ми готові запровадити от вже зараз і навіть заднім числом, а неприємні хай запроваджує наступний парламент чи наступний президент, чи наступний Кабмін і так далі. А також це пов'язано ее багато в чому із тим, що ці зміни

вони мають, ну, вони також там ідуть пакетом, тому що взагалі на етапі вступу в Європейського Союз значна частина, наприклад, мит взагалі почне платитися не в український бюджет, а в бюджет Євросоюзу. І це вже перестане бути питанням, що ми тут якби країна анархія,

а якби вже прийдуть європейські правоохоронні органи, якщо ми щось там не доплачуємо. Те ж саме стосується і, наприклад, оцінки вартості тих же самих посилок. Це справді, ну, дуже складна історія і для митниці в тому числі.

Приїжджають оці мільйони, десятки мільйонів посилок, на них якісь ієрогліфи китайські, там арабська в'яз, ще щось. Ну, тобто ще раз, це такий виклик. Ми розуміємо, що наші митники, вони спроможуть все, але Європейсь будує для цього там спеціальний там централізований на в на весь

Європейського Союз. е, центр компетенції, який буде оцінювати всі ці всі ці посилки. Ну, тобто і все це оці повноваження, вони від нашої митниці, вони поступово будуть переїжджати до європейських наднаціональних структур.

Це і питання, ну, справді складних змін, які хочеться, знаєш, як цю, як це, це камінчик, якось його так от пнуть ногой і далі по дорозі, а далі ми колись з ним розберемося. Але має стати і на і на

інший бік. Все це має там працювати технічно правильно і це дозволить вирішити багато питань не тільки ее ну податкових. Це не тільки про те, як з вас взяти оці зайві 3 долари з посилки, але це питання того, як е зробити весь

цей процес нормальним, прогнозованим. Ну, мені здається, що тут просто, знаєш, якщо подивитися на там бенефіти benefits andos для там будь-якої системи, то по факту, ну, для громадян, якщо ми говоримо про впровадження там плюс 20% ПДВ, це не дуже, бо ми здорожуємо

товари. Е, наприклад, для бізнесу уже навпаки може бути хороший плюс, бо вони там зараз мають певні конкурентні проблеми з тим, що Китай безмитно все тут продає, а ми там по факту маємо платити. І, наприклад, для локального бізнесу вже скоріше це плюс. Е, і от я

наві зворотню сторону дивлюсь, тобто я пам'ятаю там себе як користувача. Для мене через те, що замовити щось з закордону там більше ніж скільки? 130 € здається ж зараз. Ліміт 150.

150. Ну, тобто все рівно ліміт він невеликий з точки зору там якихось покупок, які ти може робиш не кожен день, бо ясно, що там замовити якісь шкарпетки тобі туди і поміститься. А якщо ти хочеш замовити якусь там електроніку або щось подібне, вже не

дуже. Чи якісь специфічні речі. І в результаті вийшло, що я для себе от просто як користувач закрив замовляти щось відносно дороге, а там, ну, 150 € - це не так багато для там будь-чого, що не щоденне побутове. І я просто такий:

"Да, да, там я дешевше знайду, там я краще знайду, там більший вибір, але грець з ним я просто не хочу стикатися з оцію всєю бюрократією". І виходить, що тут навпаки виходить для громадянина нормалізація цих всіх процесів, бо якщо,

як ти сказав, там ми для скількох мільйонів це не зробимо, по факту завалимо весь є-комерс, це буде катастрофічний наслідок. Тому доведеться крізь біль і сльози якось митниці навчитися працювати. Ее, але якщо подивитися на це з точки зору громадянина, то в тебе відразу

відкриється набагато більший ринок усього, бо для тебе це не буде там пф і фотки в Вайбері, а ти зможеш прям клікнути, оплатити і отримати те, що тобі треба там з Канади взагалі без проблем. Ну, я б сказав, що

довгострокова, навіть там не довго, середньострокова мета - це все-таки ввійти в єдиний митний простір з ЄС і просто, ну, принаймні з Європейського Союзу замовляти все це по правилам, які будуть для користувачів абсолютно непомітні. Так само, як німець може

замовити з Франції, взагалі не знає, як там які податки куди ходять. Він просто бачить ціну, бом подобається, клікає і йому привозять незалежно від кордонів.

Це мета, до якої ми йдемо. Тому я б все-таки казав, що номер один тут євроінтеграція. І можливо я тут скажу там річ, яка не сподобається нікому, ні тим, хто розповідає, що бюджет з цього отримає якісь фантастичні гроші. Ні тих,

хто скаже, да, що бабусі перестануть замовляти на іхербі якісь дуже цінні біологічноактивні домішки. Е, ну, насправді от розмір цієї там доходів бюджету і можливих податків, про які йде мова, він не катастрофічний. Тобто ми ідея про те, що з українців там знімуть

останню сорочку. Ну сорі, але там наше моделювання, ми довго працювали з Нацбанком в цьому плані і воно цього не підтверджує. Ми поки очікуємо доходи бюджету, які максимум можуть зрости десь на 12 млрд грн на рік. Це максимальна цифра, яку взагалі ми

отримали. Причому не все з цього фізики, а е певна частина там як мінімум мільярд - це додаткові податки на бізнес, на бізнес замовлення. Там не не те, що сплатять люди. Нижня межа суттєво менше.

Ну, це напевно напевне щось біля там 6-7 млрд. Тобто, напевне десь істина посередині. Взагалі на по даним митниці можна сперечатися, можна казати, що ці цифри занижені, що там Аліба пише якісь фейкові інвойси чи щось подібне. Але за даними митниці топ-20 закордонних

інтернет-магазинів і маркетплейсів в минулому році продали в Україну без мит аж на 37 млрд грн, тобто менше, ніж на мільярд доларів. Ну, навіть якщо уявити, що ця цифра там занижена на 50% чи щось подібне. Для порівняння, українці витрачають там біля мільярда євро на рік

на інтернет-рекламу, тобто платять Гуглу, Фейсбуку і так далі. І там, до речі, нещодавно додали ПДВ. І якось, на жаль, це не призвело до того, що почали витрачати на це менше. Тому істина, напевне, десь посередині. Це правила євроінтеграції, до яких ми маємо

рухатися. Їх треба запровадити розумно і ефективно, а не розповідати, що та давайте закон приймемо, далі знову нічого робити не будемо, IT-системи будувати не будемо, якось воно саме. Ні, так не буде. Але з іншого боку і казати про те, що митниця зупиниться, всі

помруть українці не отримують доступ до мобільних чехлів чи якихось там іграшок з Ібеї. Я просто сам великий користувач, купую там якихось там солдатякав для для гри інколи е на на eBayї. Ну, напевне, це, м'яко кажучи, якесь перебільшення в

цьому плані. Ну справді, да, суми податків, які ти називаєш, там умовний один єбачок не покриють. Це дуже небагато для бюджету, якщо так подивитись. Але мені здається, одна із речей, яку рідко розуміють, коли там говорять про євроінтеграцію, бо я

стикався з цим в декількох наших проектах там наприклад агромедицина там скільки євроінтеграція, що це капець. І тут треба розуміти, що там домашньої роботи в деяких сферах, як тут, ну, знаючи митницю, з якою ми стикалися, це там робота не за два-три

місяці зовсім. І тут, якщо ми її не почнемо заздалегідь, ми просто не виконаємо норми. Ми можемо політи за нас можуть політично проголосувати всі, що да заходьте в Європейськоюз, будь ласка, але воно не почне працювати на практиці і ми просто туй не вступимо, якщо ми не

робимо ці речі, а їх треба робити, ну, сильно заздалегідь, часто за 2-3 роки. І тому ми можемо не в там відкласти вступ в дію якихось податків чи чогось, але інфраструктура під це все має бути збудована уже заздалегідь. Інакше, ну,

просто ми ніколи туди не дойдемо. Е, тут ти абсолютно правий. І я якби заздалегідь скажу слухачам, ми записуємо цей подкаст в травні. Він, як завжди з усіма постобробками вийде трішечки згодом і може за цей 26 року на цей час за цей час депутати встигнуть

щось неочікувано проголосувати. Може от коли ви будете це чути, вже три дні, як тому, щось Верховна Рада прийме. Е, але в законопроектах передбачений досить довгий перехідний період. Е, мінімум це 27-й рік, але взагалі з момента, власне, запуску от всіх цих IT-систем, ухвалення

підзаконних актів і всього всього всього. Тому до цього справді треба готуватися, бо це одна з тих речей, які, ну, справді потрібні для євроінтеграції.

А якщо підсумувати, виходить, нам треба поміняти, напевно, я так розумію, півмитного кодексу під це, ну, або, може, не так багато, але багато законодавства розробити на митниці там ряд взагалі фундаментальних змін по тому, як транзакцюються всі податки по пошті, тому що, щоб дос

дійти, я запам'ятаю до кінця випуску цю назву, е, все рівно там одна справа - це просто з нею інтегрувація. Інша справа, що нам треба переосмислити, як побудована той функціонал митниці, який працює з поштою, бо знову ж таки бюрократоцентричні документи, які на

кожну посилку не працюють. Ее що нам ще виходить? Треба зробити е більше ризик-менеджмент підхід впроваджувати сюди, щоб не кожну посилку перевіряти, аналізувати ризики і щось робити. Ніколи не дойдемо до цього. Вибачаюсь, я буду песимістом, скептиком. Е, що ще нам

залишилось зробити, крім цього діла? Ну, принаймні в цих двох законопроектах, про які йде мова, ну, значна частина записаного тобою є. У нас вперше буде історія, коли за випуск товарів в обіг, принаймні з пошти, буде відповідати система ризик-менеджменту. Бо, як ми з

тобою згадували вже на попередніх випусках, є щось у нас частина автоматизації, от наприклад, як ти згадував по камерам, вона така специфічна. У нас камери автоматично е фіксують порушення, але насправді з тієї сторони сидить маленьке мавпенятко, яке натискає і електронно цифровим підписом

підписує. Тобто таки це такий, знаєш, квазі автоматичний режим. І якщо тут буде теж квазі автоматичний режим, але по 75 млн посилок на рік, ну якби будуть проблеми. Головне питання, яке обговорювалося на комітеті Верховної Ради Раді: а хто ж буде винним, якщо що?

Кого ж, ну, бо цей же клятий же ж комп'ютер не можна в антикорупційний суд відвести. От тому це теж якийсь експеримент, який, я сподіваюся, пройде добре і його потім поширять і на інші види транспорту.

Нам справді потрібно побудувати і інтегрувати IT-системи. Ну, я же згадував, кожен великий магазин, з ним мають бути підписані якісь там угоди українських посередників, які ще мають створитися або там, бо самі перевізники, там пошта, експресоператори мають виступити такими посередниками. Вони

мають зареєструватися в податковій митниці, отримати ці коди, відтестувати оці методи генерації номерів, ключів і все таке. Опрацювати, ну, багато чисто технічних питань. Ну, наприклад, там курси валют. Ну, це все якби звучить так дуже легко і банально, але магазин, який

продає вам з Китаю чи Кореї в о 3й годині ночі українського часу, ну, якби виникає, ну, багато питань, як як все це робити і робити достатньо автоматизовано. Треба, звичайно, протестувати, ну, наш народ креативний, захист від багатьох варіантів шахрайства, які можуть з'явитися цим

способом. Треба відтестувати, як будуть їхати оці посилки. Ми ж все говоримо про-комерс, а є значна частина посилок, які не оподатковуються і будуть продовжувати не оподатковуватися ті, які ї їдуть від фізосіб до фізосіб. Все це, ну, ще раз, воно має якось бути

відпрацьовано і таким чином, щоб цим не скористалися дуже креативні українські митники і і контраб і контрабандисти. Е, і коли це буде, наступить щастя, ми доєднаємося до сім'ї вільних, розвинених народів, будемо замовляти по всьому світу легко.

Воно все буде легко їхати в Україну. І ми забудемо про спілкування з митницею. Хіба що у нас будуть пільги, де ми будемо вводити номери десь в Дії чи на сайті митниці і нам держава буде повертати податки і сльози будуть текти

по моєму обличчю від щастя, що хоча б хоча б в цій сфері справді е наступили реформи, бо поки є тільки сварки, скандали і обіцянки.

Звучить як в 19-му році програма президента Країна мрій. Останнє питання, яке ще в мене до тебе є все-таки, ну, зараз 2026 рік, тут немає оі в цій реформі. Де штучний інтелект?

Розказуй, що він нам зробить. Ну, дивись, взагалі всім відомо, що я якраз тут техноскептик і до АІ ставлюся з певною підозрою, але питання ризиків, ну, напевне, да, справді має має вирішуватися тут на рівні датасету, бо перевірити, скільки коштують кожні

шкарпетки, чи холди телефону, чашка, чи, чи щось подібне, неможливо. І, можливо, е шукати там якісь, е, дивні відхилення, дивні патерни або посилки, які, е-е, заходять масово на одну адресу і нагадують більше, ну, якісь бізнес-операції, щось подібне. Тому що,

е, з точки зору, вже скажу вже як ми з тобою, як колишні митники, скажу, що основні ризики, вони ж, вони ж стоять не в тому, що хтось замовив з Китаю шкарпетки і не доплатив аж цілих 50 грн податку. Це питання так

чи інакше буде там вирішено, сподіваюся, для всіх комфортним способом. А проблеми вони полягають в тому, що користуючись цим масивом, туди підмішують організовані партії товарів, які їдуть на якісь фейкові імена, ну або там вкрадені в інтернеті паспорти. Е, і це,

ну, бізнес-партії товарів. Це контейнери, які називаються на папері поштою. І от тут АІ звичайно потрібен, бо якраз цінність в тому, що нам не треба зловити якусь одну конкретну посилку і донарахувати туди оці 50 грн і на цьому бути щасливим.

Ти звучиш не як А нам треба знайти патерни, коли ми бачимо якийсь мільйон чогось, що їде кудись дивним, незвичним способом. Ми бачимо статистику, якусь ритмічність, як люди замовляють. Ми бачимо піки там на чорну п'ятницю чи свята, Великдень і так

далі. І коли ми бачимо щось, що не співпадає з цим, напрямки, які не співпадають, магазини, які які не співпадають, це дасть можливість ще крім цього перекрити ну організовані контрабандні схеми, які ну наносять шкоди значно більше, ніж там згадані 10

млрд грн можливих доходів державного бюджету. Бо зараз можливості боротися з цим інтелектуально немає. Е, ну, бо фізично, ще раз кажу, людина не може проконтролювати 75 млн чогось в окремих в окремих пакуночках.

Тепер, про що ти казав, що, е, за рахунок того, що тут більш масовий потік товарів і скоріше тут не питання корупції на митниці, як і часто буває питання організованих там тіньових бізнесів, які пробують щось проштовхнути, то тут дійсно можна багато

всього вирішити саме автоматизацією, а не якимись там реформами, які стосуються взагалі інших абсолютно питань. е, там, не знаю, нормативних, людських і так далі. Тобто тут дійсно цифра може прям вбити там, звісно, не всі шахрайства, але прям велику-велику їхню частку.

Ну, значну кількість, бо це якраз от ще раз велика кількість повторюваних відносно дрібних операцій, які можна нормально профілювати по ризикам. Це якраз є те, де оце технологічне звірятко штучного інтелекту може нормально поїсти.

На цьому дякую, що були з нами. Ставте дзвіночок, пишіть коментарі, особливо, якщо ви за щось образились, пишіть отакі. Ее, через два тижні у нас будуть новий випуск, тому, якщо ви хочете запропонувати якусь нову цікаву тему, щось обговорити, поставити якісь

питання, пишіть їх в коментарях. Можливо, ми навіть додамо якісь рубрики, де будемо обговорювати там конкретні написані речі по попереднім випускам. І, звісно, підписуйтесь, чухайте песиків.

Гарного вам дня. А тепер наша уже постійна рубрика Держпеспрогноз, де сьогодні Лола буде визначати, що ж правда, які відповіді на питання, що задумала Верховна Рада, нам скаже не Макс, а Лола.

Отже, перше питання. Хто знає про вашу посилку менше? Ви чи митниця? Вона. Це правда. Я згоден на 100%.

Да, бачиш, ще у нас собаки вибирають в результаті все, але, ну, що перше, то перше.

Злякався. Що більш імовірно? Посилки почнуть доставляти дронами, чи нарешті між митницею і податковою запрацює автоматичний обмін?

Ну що скаже Льоля? А нарешті, нарешті цифровізація. буде першою, а дрони будуть використовуватися для чогось іншого.

О, я тобі не вірю, бо дрони вже доставляють посилки, особливо русні. Отже, що приїде швидше? Посилка з Китаю, якщо вона буде їхати на черепасі, чи новий цифровий продукт на оновлену українську митницю?

Собака вірить в українські державні органи. Це перемога. і в китайських черепах