МІФИ І ЗАГАДКИ великих морських боїв на Тихому Океані 1… — Transcript

Розвінчання міфів про великі морські битви на Тихому океані 1941-1945, зокрема Перл-Гарбор і Медова битва.

Key Takeaways

Міфи про битви на Тихому океані досі широко поширені, незважаючи на наявність наукових досліджень.
Палубна авіація виникла як засіб атаки на лінійні кораблі у гаванях, що змінило морську тактику.
Політичні рішення, як Вашингтонська угода, сприяли загостренню конфлікту між Японією та США.
Історія війни часто викривляється через людські помилки, упередження та бажання створити привабливі міфи.
Деякі аспекти морських битв залишаються невідомими через відсутність документів і досліджень.

Summary

Відео присвячене розгляду міфів і реальних фактів великих морських битв на Тихому океані в період 1941-1945 років.
Основна увага приділяється двом ключовим битвам: Перл-Гарбору та Медовій битві.
Обговорюється, як історія війни часто спотворюється міфами, які зберігаються навіть у солідних працях.
Пояснюється роль палубної авіації і торпедоносців у морських операціях, зокрема їхнє походження і розвиток.
Розглядається вплив політичних рішень, таких як Вашингтонська морська угода, на подальший розвиток конфлікту.
Підкреслюється, що багато аспектів битв залишаються недостатньо дослідженими через відсутність документальних підтверджень.
Обговорюється суперечка між військовими щодо ролі авіації у знищенні лінійного флоту.
Відео містить історичні факти, аналітику і особисті коментарі експертів, що робить його цінним для розуміння теми.
Вказується на те, що міфи часто є привабливішими за сувору правду, тому вони й досі популярні.
Зазначається, що відео є спільним стрімом, де експерти обговорюють тему у форматі діалогу.

Chapters

Full Transcript — Download SRT & Markdown

Speaker A

Слава Україні, друзі! Слава Збройним силам України, захисникам всього цивілізованого світу. З вами бо Борис, Андрій Пінак. Ну як з вами Бобер, пан Андрій і зовсім трошечки на картинках Борис. Хочу одразу всіх привітати. У нас черговий спільний стрім і сьогодні ми

Speaker A

будемо піднімати дуже цікаву тему. Значить, Тихоокеанський театр військових дій. Е, передусім міфи, які пов'язані з цим театром. Одразу ж передаю нашим експертам цей мікрофон. Тож пане Андрій, пане Андрій, короче, значить Євген, перепрошую, Євген Андрій.

Speaker A

Перепрошую, передаю вам цей самий мікрофон, тому що говорити мені тут нема про що, окрім полінезійців. Я більше тут нічого не знаю, японців.

Speaker A

Перше, я можу сказати добрий день нашим слухачам і глядачам, тому що вперше ми так рано починаємо стрім. Ну, маю надію, закінчимо до утра наступного. От. Ну, ще постараємось поки не розтягувати сильно.

Speaker A

Значить, ну, тут якось вона і проста, і складна тема. От тема Тихого океана. Тіану.

Speaker A

І більше всього ми будемо зосереджені на двох битвах. Це Пірл-Гарбор і Медовій. Ну от так. Я думаю, що це буде досить цікаво людям узнати, що багато при тій масі літератури, при тій масі відео, от в інтернеті можете англомовних там

Speaker A

стільки всього знайти. В реальності там стільки сліпих зон і міфів, які просто нічому не відповідають, які просто фактично, ну, фантазії людей, ну, там, чим би так хотілось, щоб так відбувалося, можливо, от чи вони так бачать світ, але він світ не такий. Якщо ви хочете узнати

Speaker A

дійсно, як воно відбувалося в межах того, що змогли ми розкопати, тому що там досі є ще сліпі зони, які просто не вдалося от ні документально, ніяк відтворити, визнати навіть і по японським, навіть по американським.

Speaker A

Щось воно ще досі за межами того, що можна знайти, ну, дослідити. От. От якщо ви хочете взнати це, то от це наш стрім про це.

Speaker A

Передаю слово Єфірне. Да. Е, вітаю вас, шановні слухачі. Ее дійсно, друже Бобер абсолютно правий. Е, насправді е книгами, журналами, статтями про війну на Тихому океані можна забити середніх розмірів бібліотеку вже. Але по факту буває так, що до сих пір в широкому загалі гуляють

Speaker A

міфи, гуляють байки, незважаючи на кількість робіт. Бо ви ж розумієте, історію пишуть люди. Люди можуть помилятися, люди можуть писати те, що вони думають, люди, інші люди хочуть прочитати або писати гадості про інших людей.

Speaker A

А це теж обов'язково. А чому би ніяк не можна? Навпаки виставити себе в кращому світлі.

Speaker A

Ну і власне, як це, як кажуть, ніде не брешуть так, як після війни і після охоти. От, тобто теж купа воєнних байок, місцями абсолютно бредового характеру, а вони до сих пір іноді зустрічають навіть в солідних, товстих офіційних історіях. От просто красиво

Speaker A

виглядають. Автор взяв, е, скопіював один, скопіював другий. І раптом це перетворилось на всім відомий факт. От.

Speaker A

І через багато іноді років оці всім відомі факти раптом виявляються: "А це ж, вибачте мене, брехня". Але так от, купа людей до сих пір вірить в певні факти, які просто були чиєюсь казкою красиво сказаною і тому регулярно цензурованою. Міфи вони ж взагалі такі,

Speaker A

вони красиві, приємні, захоплюючі. І багатьом ці міфи подобаються набагато більше, ніж нудна, нецікава, іноді неприємна правда. От і тому ці міфи до сих пір гуляють широким загалом, незважаючи на те, що деякі розвінчені в солідних, серйозних працях багато років

Speaker A

назад. Але тим не менш, хто ці серйозні праці прочитав? Ну, 1-2-10 дослідників. А, вибачте мене, красивий міф. Він там, наприклад, регулярно з'являється до річниці цієї битви. От і от тому ми з другом Бобром беремося трошки розповісти про, скажемо

Speaker A

так, найпопулярніші, найвідоміші міфи цих великих битв на Тихому океані. От. І почнемо з Перл-Гарбору, мабуть, найвідомішої битви, найпершої, одночасно найвідомішої битви у морській війні на Тихому океані.

Speaker A

Про яку написано, ну, мабуть, про міфотворчість Перл-Гарбору є вже окремі дослідження на цю тему. І тим не менш, міфи до сих пір гуляють і про них дійсно обов'язково треба розповісти. Друже Бобер, давай починай. Давай я так продовжу.

Speaker A

Давай я зроблю якби водну частину. Так, ну, з чого фактично почався Пірл-Гарбор? От треба, як кажуть, ну, от з динозаврів, да, ну, ми трошечки ближче підійдемо, ніж динозаври.

Speaker A

Своїми корнями він уходить ще в Першу світову війну. Звісно, тому що попередня війна завжди вона дає основу для роздумів військових теоретиків, військових там спеціалістів і якісь є прийоми, які або були відпрацьовані, або мали свій зачаток під час тієї війни,

Speaker A

вони дають основу, так сказати, для планування і так далі. От часто кажуть, що вважалось, що бойові кораблі, чи зможе авіація їх топити там і так далі. Все.

Speaker A

От скажу чесно, для військових спеціалістів моряків більшості це не було питання. Хоча б пояснюю чому.

Speaker A

Треба пам'ятати, що палубна авіація, торпедоносна палубна авіація з'явилася з єдиною ціллю — атака лінійного флоту в гавані.

Speaker A

Оце треба пам'ятати, що якщо торпедоносна авіація, от там англійська, німецька, вона з'явилась просто як елемент авіаційної ударної сили на морі.

Speaker A

І причому і ті, і ті розглядали більше як транспорти, тому що бойовий корабель, він захищений зат артилерію, маневрують.

Speaker A

Хоча знову ж таки німецькі торпедоносці спробували такого броненосця. Слава. От ми це знаємо, звичайно, успішно.

Speaker A

Ну, там же по іншим причинам, тому що німці ніколи не вміли нормально торпедоносці робити. От.

Speaker A

Але саме палубне торпедоносне з'явилося з єдиною ціллю нанести удар по лінійним кораблям в Вільгеймсхафені.

Speaker A

Діло в тому, що флот німецький стояв в Вільгеймсхафені і уявляв собі загрозу для просто всієї всього господарства на морі англійської.

Speaker A

І це було набагато страшніше, ніж ті ж підводні човни і так далі, тому що цей флот дійсно представляв собою таку загрозу, яка могла просто ліквідувати всі зусилля англійців по морській блокаді і так далі. От тому атака на нього — це була дуже важлива, а

Speaker A

нічого іншого, крім авіації палубної, до неї дотягнутись не могло. І тому з'явилось те, це придумав Біті. Ну не може не сам Біті, може там його планувальники, але цю ідею підтримував Біті. І вибачте, ну це далеко не самий там великий

Speaker A

теоретик в світі. Це досить така людина, про яку всі казали, що він був такий прагматичний, досить тупуватий. От лихий, правда? Так що навіть якщо Біті це сприймав як нормально, що авіація може нанести пошкодження або знищити лінкори, ну для мене тоді питання, що у

Speaker A

нормальних моряків це були якісь проблеми з цим, ну це просто смішно. Діло в тому, що фактично йшов спор про інше, що авіатори казали, що авіація ліквідувала флот, що авіація може повністю знищити флот. Тобто не те, що вона там може щось потопити, а те, що

Speaker A

вона може ліквідувати флот як поняття і замінити його. От Американці казали, що ні-ні, ні, ні, вибачте, флот — це флот, авіація — це авіація.

Speaker A

Ну от оце ситуація. Більш того, продовжимо. Коли японці отримали свій перший торпедоноснець, ви знаєте, що цей перший торпедоноснець спроектував, збудував фактично і навіть випробував пілот-випробувач, що його підіймав, це була та ж команда, що зробила перший палубний торпедоноснець у англійців — Софіч Куку.

Speaker A

Це був той же конструктор Софіча, що спроектував цей Софіч Куку. І той же пілот-випробувач підняв перший раз з палуби Софіч Куку імпер перший підняв з палуби міксобісі, о забув як це названня, ну перший торпедоносець Місобісі. Звісно, ці ідеї

Speaker A

обговорювалися, звісно, японці як варіант нанесення удару по ворожій головній базі флота з метою виведення із строю ворожих лінкорів або знищення їх вони розглядали від самого початку. Я це гарантую.

Speaker A

Я не маю про це документи, але це, ну, знаєте, як ну 1-2-3, воно так. От інше питання.

Speaker A

Нащо їм це було потрібно? А потрібно їм було уходити в Вашингтон. Діло в тому, що в Вашингтоні було прийняті абсолютно дискримінаційні відношення по силі флотів, по відношенню до флоту Японії. І це, до речі, от такі речі вони політики роблять, а от вони не

Speaker A

враховують, що кінцем цього може бути війна. І фактично вони цього таки добилися, того, що вони таки устроїли війну. А було прийняте відношення 5 до трьох, тобто, ну, там було як п'ять, п'ять англійський флот, п'ять американський флот, три — японський.

Speaker A

То есть, що це означає? Ну, якщо у вас 20 лінкорів у англійців, наприклад, 20 лінкорів, значить, буде у американців.

Speaker A

Ну, там більше по татонажу, ну, це не так важливо. То у японців буде 12 лінкорів.

Speaker A

Вже під час конференції японці просили підняти до 54. Чому? І у тому, що співвідношення 5 до трьох по розрахунку там жланчестеру і так далі виходить, що ти однозначно прогреш не існує тактики, не існує такого поводження, щоб ти міг

Speaker A

провести успішний бій при такому співвідношенні. Навіть не стільки бій, навіть, а от компанію, що ти можеш там, ну, десь отхитрити, там відволікти, тут сконструювати сили, воно не виходить. І японці ці розрахунки на я читав ваш конференції, вони представили, що ну що

Speaker A

ж ви робите? От дайте хоч 5х4 чи там щось було там ще було якесь інше там, я вже не пам'ятаю співвідношення, то есть трохи більше ніж 5м.

Speaker A

А щоб ми могли розраховувати на класичну оборонну доктрину. Ну, ми не переможемо, але там наші острови захищені великою дистанцією.

Speaker A

Ворожому флоту буде важко підійти до нас. Це якось компенсує його чи сильне, ну, перевагу, тому що він буде затруднений з постачанням палива. Плюс там якісь легкі сили можуть його трохи проредити і вони якби і це буде баланс і американці вже

Speaker A

задумаються, якщо захочуть почати війну. Тому що вони не мають такого явного переваги явної на морі. Ну і ми, японці, будемо чу відчувати себе захищеними.

Speaker A

Нам не треба буде якісь там хитрі придумувати прийоми. Це прямо було сказано на вашингтонській конференції. А що їм було сказано лісом? або 5 до3, або Ну, Японія була в такої ситуації, що після зради англійців, коли які відміли відмінили домовленість, вони в такій

Speaker A

політичній ситуації були, що альтернативою підписання такої домовленості була фактично політична ізоляція і гонка озброєнь проти всього світу. То есть американц з англійцям він домовляються і японці, японська імперія іде одна воювати проти всього світу. Ну десь так воно і вийшло. От потім, але ну

Speaker A

в той момент до цього ні одна здравомисляща людина була не готова. Тому була підписана це договір, але він одразу заклав дискримінаціонне відношення. Тому японці вимушені були розглядати альтернативні методи ведення війни на морі, щоб компенсувати оце абсолютно ненормальне відношення. А для того вони і будували

Speaker A

там свою крейсерську програму так, як не будувала жодна країна в світі. Тому що фактично після серії не вашингтонських важких крисарів цих от Фрутак, от мої улюблені кораблі, от фактично вони будували не важкі крейсери, а лінійні крейсери. Тільки от в ма в форматі

Speaker A

важкого крейсера це були е торпедні лінійні кресери. Якщо отак от горити, фактично, що функції в них були, це бій, це бій з лінійними силами флота.

Speaker A

Для крейсера це, якщо крейсеру починають вішати ярличок, що ти будеш воювати з лінкорами, то він отримає назву лінійний.

Speaker A

Тому, чесно кажучи, у японців були не важкі крисери, а лінійні крисери, що змогли по під Вашингтоном збудувати.

Speaker A

То есть весь їх флот був забудований так, щоби компенсувати перевагу, зафіксовану в вашингтонському договорі, перевагу ДТР.

Speaker A

З іншого боку, американці як неможливо хлопнути, не маючи дві руки, або хоча би, ну, так сказать, подругу під рукою. От. То есть треба дві руки, щоб хлоп хлопок вийшов. От друга долонь - це були американці. Американці, звісно, після ваш договору вони

Speaker A

розслабилися. В нас же все, в нас прописана перевага. А, ну тут треба сказати, що енергійна авіаційне лобі, воно в значної мірі сприяло розвитку авіаносних сил флота американців. Причому, на диво, я ще в цьому феномені розібрався, в них авіаносний флот не був затиснутий

Speaker A

в межі концепції лінійного флоту. Це була досить самостійна гілка, яка була якби, ну, в рамках, конечно, лінійного флоту, але, ну, досить незалежна і агресивна, і вона вже ставила ударні задачі, в тому числі, як тільки авіація почала щось на це, ну, літаки змогли

Speaker A

щось там нести. То есть, якщо от англійці фактично весь їх авіаносний флот, це придаток лінійного флоту, це кораблі, які у них була одна задача, нанести пошкодження ворогу, щоб той зменшив швидкість і свої лінкори змогли добіжати і добити.

Speaker A

Все. Ну і розвитка, і коректировка вогню своїх лінкорів. Тому от на них і стояли свортфіши одні і свортфіши інші. Ці свортфіши - це розвідники і ко коригувальники арлійського вогнім корум. А ці сртиші торпедоносці, які повинні торпедою жахнуть по ворожому лінкору, щоб він

Speaker A

знижив, зменшив швидкість і був пошкоджений. Тут твої підходять добивають. То есть це такий костиль, рудимент лінійного флоту, який компенсував для лінійного флоту його за низьку швидкість застарілих англійських лінкорів. Ну і був очами, що заміняло крейсери якість ступені. От

Speaker A

які теж у англійців всі крейсери це були фактично е-е крейсери м комунікаційні. А от таких от кресарів для ескадри у них гарних то, собственно кажучи і не було там окрім одної серії АТС, і то вони були малошвидкісні там при 31. Ну, то есть вони

Speaker A

не дуже сучасні, прямо скажемо, були, але от авіації, вони це компенсували хотіли. То от в у американців авіаносці, вони вже і приймали на себе розвідку, і ударні функції. Ну, а японці, я ж кажу, ну, стоп, до японців не буде зараз за

Speaker A

американців. Ну, але все одно про американці, вибач, що перебиваю про американці. Я просто хочу розповісти, чому у них так було, а не так. Я вже вступ закончу, а потім ти давай. Добре. Угу.

Speaker A

Для мене це, як там, для мене це загадково, а для тебе ти, мабуть, творцезна. Ні, ні, там нічого.

Speaker A

От. І фактично американці, вони сприймали себе як найсильнішою країною в регіоні. І фактично вони сприймали, що вони можуть безнаказано проводити політичний і економічний тиск на всі країни регіону. Фактично.

Speaker A

Фактично вони робили тиск на Китай, на, ну, Філіппіна ще захопили. Іспанію, вони вигнали з цього регіону, а німців вигнали в першу світову. То естьсть з цього регіону вигнали всіх, окрім японців, місцевих там жителів. Ну і американців.

Speaker A

І от і американці, вони, в принципі, були відчували себе, ну, королями регіону. От і в принципі так от можна конечно сказати демократично і так далі, ну вони проводили досить жорсткий економічний і політичний диктат в цьому регіоні. Друга сила - це були англійці. Ну про

Speaker A

англійців ми зараз поки не будемо казати. От і проблема в тому, що я так розумію, що вони навіть не відчували, що може бути серйозне оспорювання їх господство в цьому регіоні. То есть фактично вони вважали просто, що вони виберуть час,

Speaker A

виберуть метод, коли вони просто, ну, зметуть вже воєнною силою усіх своїх конкурентів, які їм заважали повністю робити економічний і політичний диктат регіоні. Звісно, все це о помножувалось на, ну, внутрішні політичні проблеми Америки, тому що, ну, це не проблема чи скоріше, що самі

Speaker A

американці, вони не дуже хотіли воювати, тому оце ізоляцістська політика, тому формально вся їх політика була міролюбива, вона вся від оборони будувалась.

Speaker A

Реально той економічний і політичний тиск, що вони робили на усі ці країни, той же Китай і Японію, фактично він не міг не призвести, що рано чи пізно це мало якесь, ну, протидію, тому що і країни, і люди, вони можуть відступати до якогось до

Speaker A

якоїсь межі, а потім тобі вже не можна відступати. Ну і от в 41-му році от якраз склалась така ситуація, що догралися називається. Японці розвили свою кульмінацію свойого сприйняття морської війни. Ну так, щоб компенсувати недостатню кількість лінійних сил. Аа

Speaker A

і американці додавили до того, що вже японці були готові на серйозну війну. Ну от далі от Євген, ти Да. Ее, ну, спочатку коротко в чому різниця між британцями і американцями. А різниця така, що у 18-му році, е-е, було створено так звані військово

Speaker A

корнелецькі військово-повітряні сили, в які була повністю включена вся морська авіація. Тобто всі кораблі, які британці, літаки, які британці мали на кораблях, в тому числі авіаносцях, це були не не флотські літаки, це були літаки військово-повітряних сил. Е-е, і, звичайно, була така хитра ситуація, що

Speaker A

військово-повітряні сили дивилися на це як якісь там ісері на тобі не боре, що мені не гоже. Вот. А флот, звичайно, якось не мав великої можливості на це впливати. Ну і відповідно за замовченням британська морська авіація багато років була чимось другорядною. А в американців

Speaker A

теж був такий пропагандист повітряних сил генерал Біллі Мітчел, який дійсно теж намагався створити єдині повітряні сили.

Speaker A

Американські америки страшно цьому опиралися. Мітчел сам, так би мовити, загрався і потрапив за під військовий суд за несубординацію.

Speaker A

Його із війська вигнали. Але впливові політики, військово-повітряні сили створити хотіли. Що робив? Зробив американський флот. Він зробив дуже розумно. Він сказав, що, шановні, каже, у нас повітряні сили на флоті будуть найкращими і не треба їх у нас відбирати, якщо хочете, щоб вони

Speaker A

найкращими і залишалися. І тому в 26-му році був прийнятий закон. забув його назву, але закон був надавав морській авіації США дуже великі повноваження.

Speaker A

Серед іншого, наприклад, командиром авіаносця за замовченням, за законом міг бути тільки авіатор. Тобто, е, стороння людина, тобто командир лінкора, підводного човна, крейсера, вона фізично не могла отримати командування авіаносцем. Що це означало? що морські авіатори гарантовано отримали підвищення до командира авіаносця, командира

Speaker A

дивізії авіаносців, коли їх стало вже кілька. Вот це, звичайно, було такою ж серйозною преференцією, яка дозволяла а їх кар'єрам розвиватися дуже швидко. І це було секунду. Фактично Мітчел добився результат був від того, що робив Мічел.

Speaker A

Ні, звичайно, тільки він, е, від відобразився в авіаносцях, виходить, да? От ні, сухопутна авіація армії теж досить непогано розвивалася, враховуючи всі фінансові обмеження мирного часу в Америці. Але факт залишається фактом, що оцей переляканий спробами забрати морську авіацію флот, він забезпечив, як

Speaker A

не дивно, дійсно, хоч під впливом досить динамічної розви морській авіації, причому саме авіаносній, бо знов таки всю іншу сухопутну авіацію знаходилась під великою забороною.

Speaker A

Певен час американцям, морякам дозволили мати от літаючі човним берегового базування. і невелику кількість ескадрілі морської піхоти для всяких там напівколоніальних войн в Латинській Америці. Але не більше. До початку Другої світової війни розвиток базової авіації в Америці був дуже сильно

Speaker A

обмежений. І це, до речі, була серйозна проблема для американського флоту, бо вона, як виявилась, дійсно потрібна під час Великої війни в Тихому океані. Але, на жаль, з цим певен час у американців були великі проблеми. До речі, на відміну від японців, де таких обмежень

Speaker A

не існувало, в принципі, морська авіація розвивалася так, як хотіла, без всіляких сторонніх обмежень. І це, до речі, дуже важливий момент.

Speaker A

От. Е-е, але продовжимо про власне, ее, Хардор. А чому він такий міфологізований? Дуже просто. 7 грудня 1941 року японська авіаносна авіація несподівано атакувала базу американського флота в Перл Харборі. Це остров Ааху, Гавайські острови.

Speaker A

Вот вони нанесли серйозний урон американському флоту. З восьми лінкорів в базі було пошкоджено потоплено п'ять. Інші були пошкоджені.

Speaker A

Було пошкоджено кілька інших кораблів. був нанесений великий удар авіації, яка знаходилась наредровах Оаху. Е, і власне найбільше було те, що американці навіть не зрозуміли, що це відбувається і не змогли надати зробити жодного удару у відповідь. Так, е, американський флот міг потопити кілька

Speaker A

сверхмалих підводних човнів, які також намагалися атакувати американський флот в базі Перл Harбор, наскільки відомо, безуспішно. А і все. Авіаносцій. Тільки лише через кілька днів американці взагалі зрозу змогли зрозуміти, хто і звідки їх атакував.

Speaker A

А звичайно ситуація дуже неприємна. І звичайно американський військовий естестблішмент, власне президент Рузвель США, він абсолютно не горів бажанням розповідати американському суспільству. Да, да, да.

Speaker A

Оце от Гавайські острови, це Кахоаху. Аху трошки на захід в інший бік. В інший бік друже.

Speaker A

Вот він не горів бажанням розповідати американському суспільству, а власне тому підібраний для такої важливої посади, як охорона найважливішого фордпосту американського флоту на Тихому океані генерал Шорт і флотський командуюч команду океанським флотом США адмірал Кіммель. А чому вони не змогли захистити таку важливу базу?

Speaker A

Причому ресурсів у них не бракувало, але не змогли. Замість цього розпочали робити те саме, що Радянський Союз почав робити після 22 червня 41го року. Тобто розповідати, що нападу на Перл Харбер ніхто не ждав, тому що американці навіть не очікували війни, вони хотіли миру, а

Speaker A

тут японці підло підступно на них напали. Звичайно, факти свідчили про трошки інше, що американці готувалися до війни з Японією.

Speaker A

І враховуючи те, що Рузвельт дуже вчасно помер в 45-му році, а післявоєнні розслідування почали задавати питання: "А як так? Отут по документам ви готуєтесь, готуєтесь, готуєтесь, а потім прилітають японці і виявляються, що ви не готові. А як так може бути?"

Speaker A

От і звичайно знайшлися люди, особливо ж серед політичних противників Рузвельта і взагалі демократичної партії, які почали розповідати історії про змову, про те, що, мовляв, Рузвельту дуже хотілося втягнути США в Другу світову війну, а такж він втягнути її не міг. І тому

Speaker A

вирішив, дізнавшись про те, що японці гатують напад на Пер Харбор, він вирішив дозволити їм напасти, щоб ціною жертв простих американських хлопців надати можливість японців відбомбитися безнаказано. І, звичайно, таким чином дійсно в Америці була справді ярость благородная і втягнути

Speaker A

таким чином Америку в Другу світову війну. Да, виглядало все дуже красиво. Аа якщо тільки не подумати про головне, справа в тому, в знаменитій речі Рузвельта, який наступного дня вимагав оголосити війну Японії, ее Перл Харбор, точніше Оахо, згадувався три рази,

Speaker A

тобто на десь дві-три сторінки тексту він згадувався всього тричі. І чому? А тому, що японці ж, вони ж напали не тільки на Лхарбер, вони вже напали на той момент на Філіппіни, вони напали на британську Малаїю, вони атакували Уейгуам, які теж

Speaker A

були американське володіння Тихому океані. А і всі ж розуміли, що про це ці на те, що японці збираються нападати на ці території, ніхто ж це не приховував.

Speaker A

А і одразу виникає питання: а навіщо було провокувати чи дозволяти, ладно вже, атаку на Ларбар, якщо японці все одно збиралися нападати на американське володіння і всі чудово розуміли, що американці це все терпіти не будуть.

Speaker A

Але, ну, ви ж розумієте, шановні, конспірологи і логіка - це абсолютно різні речі. Вони знаходяться в інших вимірах. І ніхто, власне, і не очікує, е, логічної конспірології, бо за замовченням, е, конспірології в переважних випадках це банальне бажання підігнати

Speaker A

під певну відповідь, ее, вже заздалегідь підготовлений, так би мовити, ідеологічний конструкт. От насправді ж американці, Сполучені Штати Америки, як держава, вони фактично вже на момент нападу японців приймали участь в другій світовій війні. Більше того, вони це і не приховували.

Speaker A

14 серпня 41-го року, тобто за кілька місяців до Прл Харбара, президент Рузвель зустрічається з британським прем'єр-міністром Черчелем і підписує так звану, причому що цікаво, підписують на борту британського лінкора, так звану Атлантичну хартію. До відкритим текстом пишуть, що Британська імперія і

Speaker A

Сполучені Штати Америки будуть битися за новий світовий порядок. І цей світовий порядок прямо включає знищення нацизму.

Speaker A

Більше того, там ще прямо написано, що будемо примусово роззброювати ті країни, які займаються агресією, пожеж мамеж своїх кордонів.

Speaker A

А це вже прямо згадка про Японію, яка, вибачте, вже котрий рік на той момент воює в абсолютно не японському Китаї.

Speaker A

Звичайно, при цьому США залишались нейтральними. І це, до речі, дуже важливий момент, що коли, наприклад, американські підводні есмінці топили в Атлантиці німецькі підводні човни, а вони залишалися нейтральною стороною. А коли німці топили, намагалися потопити американські есмінці, то раптом починалися скандали,

Speaker A

крики про те, що німецькі пірати порушують свободу мерплавства на морях. От, тобто була це була дуже-дуже зручна для американців політика. Тобто доки вони серйозно не підготувалися до вступу до війни, в їхніх найкращих інтересах було зберігати нейтралітет, а не влазити

Speaker A

в цю війну. І тому вони це й робили, з одного боку, відкрито підтримуючи антигітлерівську коаліцію, а відкрито вже на той момент, в 41-му році підтримуючи Китай. Більше того, я секундочку влізу. Як трошечки заодно передохніть чи от значить я трошечки

Speaker A

влізу. Діло в тому, що ми забуваємо дуже добре там однин з тез советської пропаганди, що типу США хотіла типу не влазити в війну, а бути типу арсеналом про щоб воювали інші, а вони їм продавали зброю. Але забувають про одну

Speaker A

цікаву річ, що вже на той момент були під підписан лінс, закон про Ленліст, який фактично і виключає можливість от тієї самої торговлі зброєю для воюючих, тому що фактично він поставляє зброю. То есть - це прямий агрес агресивний акт.

Speaker A

А все правильно, да? Я не проти Лендліза, я за Лендліз. Але фактично, якщо говорити мовою неоупередженої політики, ЕНL - це акт агресії проти країн, які ведуть війну проти Британії, ну, Франції. На той момент вона вже випала.

Speaker A

І СРСР вже на той момент. СРСР - це прямий акт агресії, тому що це фактично визнає озбройні сили тих країн своїми збройними силами, тому що поставки озброєння ведуться на тих же умовах, як поставляється зброя своїм силам. То есть

Speaker A

ця держава це оплачує і ця оплачена зброя передається в іншу глочі збройні сили. Фактично це прямий акт агресії. От це вже все. Це от фактично Америка користувалася своїм положенням, що всі розуміли, що це економічний монстр і промисловий монстр. І з ним не хотіли

Speaker A

воювати. І вона велась себе вела себе максимально нагло з точки зору політики. допускали такі речі, які вони супроводжували конвої до як це до того ти до Ісландії або до Ісландії спроводжували конвої, під час яких топили німецькі подвод підводні

Speaker A

човни, а один есмінець есмінець таки потопив е підводний човен німецький. То есть це фактично називається так. Ми не ну от зараз це називається гібридна війна.

Speaker A

Так. Більше того, а те ж там було і в Китаї. Більше того, там готували ж, як то в гібри щодо Китаю, от я б це то правильно сказав, там готували класичних і тамметов, причому оці знамениті літаючі тигри, які всі відомі там ми хлопці, да,

Speaker A

винищувачах П40, це ж був тільки авангард. Основою цих літаючих тигрів мала стати три сотні, на цей момент шалена кількість важких бомбардувальників Б-17, які мали бомбити не тільки японські позиції в Китай, а й саму Японію, звичайно, залишаючись на службі китайського уряду. Вот. І хоча

Speaker A

всі розуміли, що це американські літаки з американськими екіпажами, американськими техніками, формально вони були найманцями на службі китайського уряду, які просто займалися тим, що відволікали Японію від можливої агресії проти США і Великобританії. Звичайно, американці не встигли сформувати цю повітряну армію, але план такий був і

Speaker A

він виконувався на момент нападу японців. Так що це теж треба мати на увазі, що ці всі історії про миролюбний США, які не хотіли воювати, їх якось раптом втягнули зловісні японці разом з зловісним рузвітом. Звичайно, вибачте, вони не мають під собою абсолютно ніякої

Speaker A

підстави. Це банальна казочка, яка була зроблена політичними противниками Рузвельта, щоб показати його зловістість. Вони дуже любили розповідати, який він страшний мерзений маніпулятор.

Speaker A

Вот. А тепер від цього перейдемо до другого моменту про те, що знов таки популярна історія.

Speaker A

Навіть ж один з відоміших книг прол Харбор так і називається. Ми спали на світанку.

Speaker A

про те, що американські збройні сили, тобто і армія, і флот на Гаваї були абсолютно ніяк не готові до відбиття японського нападу. Тобто от всі в неділю відпочивали і тут раптом літаки бомблять стріляють короче повний хаос, повна неорганізованість. А

Speaker A

насправді ніякого хаосу не було. Так, звичайно, були там окремі косяки, але просто, щоб ви мали на увазі, в неділю е-е зранку, в мирний час е-е зенітні гармати на кораблях американських в Ферборі стоять в порту. Ще раз е знаходились в

Speaker A

бойовій готовності протягом відкритий вогонь проголом кількох вин. А на великих кораблях стріляти по японцям розпочали за 4тири хвилини після початку атаки. На маленьких кораблях, де був менший екіпаж, залишався на борту.

Speaker A

Вогонь відкрили десь хвилин через 5-7і. Ще раз, 4тири хвилини в неділю, в мирний час своєму власному порту. Це, повірте мене, це дуже високий ступінь бойової готовності. А а чому він був? А дуже просто, бо і командувачі армії, і

Speaker A

командувача флота вже за тиждень до цього попередили про можливі японські атаки. Так, звичайно, слова Гаваї в цьому попередженні не було, але обидва американські командувача сприяли попереднє дуже серйозне.

Speaker A

Наприклад, щоб ви розуміли, вхід в цю бухту, яка зараз видно на екрані, він був закритий прочудовими сітями. Е, цей прохід регулярно кілька разів на день про тралився.

Speaker A

Проходили тральщики, причищали, щоб боронь Боже ніхто не залишав там нім. А біля входу в бухту знаходився цілодобово черговий есмінець, який, до речі, перша перемога американського флоту в другій світовій війні. Е, в даному випадку на Тихому океані він побачив мале маленький свербалий

Speaker A

підводний човен, який намагався зайти в бухту Перл Харбора і без попередження, не намагаючись навіть щось виясняти чи спілкуватися з начальством, атаковав і знищив його. Чому? Ма наказ атакувати будь-який підводний човен, який підходить до гаваєв в підводному положенні.

Speaker A

Давай я проілюструю оце, щоб люди зрозуміли наскільки це найвисокіша ступінь готовності. От можна навести приклад.

Speaker A

Советський Союз 41-й рік, 22 іюня. 21 і проходить наказ по флатан. перевести їх в бойову готовність.

Speaker A

То есть весь флот приходить бойову готовність номер один. Це трошки складне, треба пояснювати. Ну неважливо. Це потім колись про сотське слу. Може я зійду з ума, я так буду казати про соський хлоп і я поясню, що це означало. Але головне,

Speaker A

як бойова готовність. В 4 години ночі, там навіть раніше, там в три проходить наказ від Кузніцова, йде від ставки, ну, від Сталіна фактично.

Speaker A

Наказ по флотам теж, ну, він аналогічний і для піхотних. І йде наказ від Кузніцова, що збройною силою протидіяти можливим агресивним актом на провокації не піддаватися.

Speaker A

І от дивіться, після цього засікають німецькі літаки, які ставлять міни в Севастополі на вході, сікають літаки і до момента відкриття вогню проходить майже півгодини.

Speaker A

Чому йде согласування? Ось от оце різниця між мирним і воєнним. І ніхто не рішається сказати відкрити вогонь. І тому що знаходять командуючого, який в той момент, це теж вихідний день, це ж неділя, він знаходиться в себе на дачі. До нього

Speaker A

через всю цю цепочку знаходять, зв'язуються і кажуть: "Тут літаки літають, це ворожі, вони щось скидають".

Speaker A

Він каже: "А свої літаки є в повітрі?" Той нема. А ви гарантію даєте? Даєм. Ну дивись якщо сказать завтра виявиться, що літаки, то підеш під суд. Він каже: "Так, вогонь відкривати на ваш розсуд".

Speaker A

Він все одно не дає дозволу на ведення вогню. І тільки Єлісеєв, а хто Єлісеєв? На штаба.

Speaker A

На штаба. Угу. Той момент це оперативний команду що Октябрський то там на дачі, а він на КПК, він сам видає наказ відкрити вогонь.

Speaker A

Причому всі кажуть, що ой, оце голова, оце рішуче. Фактично про Єлісеєва більше нічого не можна сказати гарного за всю війну, але оце, що він наказав вести вогонь, це от його найбільший акт за всю війну. От. От приклад, наскільки це от

Speaker A

нормальний флот, як він сприймає отаку загрозу, навіть якщо він якщо він не готовий до цього і наскільки легко це вирішують американці.

Speaker A

Так от, так от в тому та й справа, що ти ж розумієш, це не було якоюсь імпровізацією, це було чітке виконання наказів командуючих фло командуючих флота адмірала Кіміна. А який чітко вказав: "Хлопці, ви повинні це робити.

Speaker A

Ви повинні їх топити. Вот літаки збивати. І тому на кожному кораблі сиділа чергова зміна. Ее біля кожної гармати мінімум кілька матросів, старшин були навіть в неділю зранку і тільки їх побачили, що щось відбувається, одразу кинулися виконувати наказ. Дуже важлива різниця. А ще більш

Speaker A

цікава різниця про те, що робила армія. Там ж теж відбувалося навчання. Після провального нападу адмірал Шот розповідав, що як це ж нас же ж не попередили, ми були б не не готові. От якщо б нас попередили, ми були б так

Speaker A

дуже готові. Але насправді історія там цікава. А офіційно ж розповідалося, що армія Нагавая готувалася до боротьби із саботажниками.

Speaker A

Це прямий текст. саботируську. Вот. Але прикол в том, що американці, е, американська армія на Гаваях з підсаботажниками вважали не якусь там купку японців, місцевих там засланих шпигунів з Японії, які там підкладають кудись вибухівку, підпалюють якісь там літаки на аеродромах. Нічого подібного.

Speaker A

Під саботажниками вважався морський десант з кількох сотень або навіть тисяч диверсантів, який буде висажений з підводних човнів.

Speaker A

Саме тому на всіх бухтах, можливих місцях висадки були викопані траншеї. Вот по всім острову Аху були розкитані армійські зенітні батареї. Як ти ж розумієш, чудово. Це було не випадково.

Speaker A

Тобто японська авіація з Японії чи там японських островів в Тихом океані долрбору длтіти не могла. Тобто знов моглити тільки літаки з авіаносця.

Speaker A

От і тут є цікавий момент. А реально за день до японського нападу, десь в суботу зранку, а війська отримали наказ оці заходи підвищеної готовності скасувати.

Speaker A

Літаки повернулися з розкиданих мали малих аеродромів в більшість на центральні авіабази. Їх роззброїли. Патрони кажуть, навіть повитягали з лент і запхали в патронні ящики, щоб був порядок.

Speaker A

Зенітні батареї повернулися до місць постійної дислокації. І оце от все. І тому, коли японська авіація атакувала американські кораблі в Перл Харборі, армійські літаки Нааху виявились просто фізично неготовими для того, щоб раптово піднятися в повітрі.

Speaker A

Навіть це ж всім відома історія, коли американська радарна станція помітила японські літаки, що наближаються, але на командному пункті ППО їм сказали: "Хлопці, не напрягайтеся, це наші літаки". Дійсно через Гаваї на Філіппіни переганяли важкі бомбардувальники П17.

Speaker A

Вот. Ну, чудово сказав начальник радарної станції, звернувся і поїхав з своїми підлеглими снідати. Тобто отака приблизно була ситуація.

Speaker A

І от чому це сталося, взагалі незрозуміло, бо всі ж зрозуміло, що після такого нападу японців і генерал Шорт, і адмірал Кімель клілися і бажілися, що вони відбиття на японської атаки не готувалися, їх не попередили, вони нічого не знали, нічого

Speaker A

не очікували. І тому деталі, на жаль, цих от подробиць того що як готувалися американці і чому ця готовність була різко знижена якраз перед самою японською атакою. До сих пір незрозумілі. Перше за все, це була звичайна бюрократія, тобто отримали

Speaker A

наказ підвищену готовность тримати. Ну, тиждень потримали, а що далі? А далі? Ну, будемо відпочивати. кінець кінцем ось неділя наближається, треба відпочивати. Вот так що скоріше за все японцям просто дуже-дуже сильно повезло, що американська армія, насамперед армійська авіація, яка

Speaker A

забезпечувала в основі ППО Оаху, вона перед сами їхнім надом дуже сильно розслабилася. От. І ще отут я бачу, е, шановний Прометеус Юав, він ще згадав про один міф. Це ж знов таки з серії американці здали про атаку і на Гаваях

Speaker A

тому не було жодного авіаносця. От. Да, це теж відомий досить міф, що дов таки Рузвельдс був такий геніальний, що він знав, що лінкори вже на Тихому океані нікому не цікаві, що вони застарілі. Вот тому підставити їх підставих під японський удар. А от всі

Speaker A

авіаносці з Перл Харбору вигнали, щоб боронь Боже японці їх навіть не поцарапали. А насправді це звичайна неправда.

Speaker A

Е рухи кожного авіановця, вони в принципі всім були відомі. Вони маталися як навіжені по е передових позиціях.

Speaker A

Дуей, Уйк відвозили туди літаки, якими американці посилювали оборону цих передових позицій. А, звичайно, коли вони відвозили ці літаки на вдуй чи Уйк, вони, звичайно, не бу їх не було в Берл Харборі, але такий нюанс, про який забувають, один з авіаносців Enterprise,

Speaker A

він під час японської атаки він повинен бути в ПлРарборі. По всім планам він повинен був повернутися до Пларбору в суботу ввечері, якраз перед самою японською атакою.

Speaker A

Але Entтерпрайз авіаносець попав в шторм і затримався. І коли японці, японські льотчики прилетіли долрбору, вони, я так розумію, очікували, бо японські шпигуни були на гаваях. І оці графіки, які, в принципі, не були таємними в мирний час, а вони були їм

Speaker A

відомі. І тому японські авіатори крутилися і намагалися зрозуміти, а де ж там авіаносці, а їх не було. От. Але повірте, це не заслуга Рузвельта чи якогось там іншого якогось адмірала. Це просто банальне везіння. І повірте мені, американцям при всі жахливості атаки налбор

Speaker A

їм невимовно везло в кількох важливих речах. От так що можна я з двома такими Ну так да могла оце пониження бойової готовності бу бути пов'язана що прибула делегація від японців і що були якісь типу спроби ми мирних перемовин

Speaker A

ні-ні справа в тому що делегація вона була там в Вашингтоні і після 26 листо листопада, коли а сторони, тобто японціа, американці обміняли своїми пропозиціями, а які так мовить фінальними.

Speaker A

Вони дуже специфічні були. Е, тобто із серії типа пішов [ __ ] відповідь сам пішов [ __ ] Е, тобто приблизно таке було. Тобто там вже дипломатії не відчувалось. І от наступний день, е, на Гаваєв отримали повідомлення, що переговори в тупіку і

Speaker A

початок війни з Японією - це реальна справа там найближчого часу. Навпаки. І друге, фактично, то от те, що гвіносці то не було, це якраз наслідок того, що готувалися до відбиття нападу.

Speaker A

Вони пішли перекидувати літаки найк куди там, я не пам'ятаю. Midway midway midway на midway. А Сара на Midwayй, да? А, да. Арprй, по-моєму, нак. Вот. І, до речі, а коли 2шо да 26 по-моєму листопада Enterprise вийшов з Рл Харбора з

Speaker A

літаками на Wakeк, а командуючий тим з'єднанням enterprise Admiralх Healthсі, він віддав, ну, так прямо називався бойовий наказ номер один, котром чітко писав, що людьякий ворожий корабель, ти зрозуміли, чий ворожий, має бути знище, атакований, знищений. Вот. аа бути повна

Speaker A

бойова готовність. Тобто всі чудово знали, що війна вже скоро. Більше того, командуючи флотом Кімел, він запропонував Хелсі дати йому лінкор з собою.

Speaker A

Уявлять собі, мирний часносить, ну, фактично транспортна місія. Тобто возить літаки на е один з островів в Тихому океані. Йому командуючий флотом, командуючиносною групою каже: "А давай я тобі дам лінкор". Вот хоч л "Лінкор" каже: "Да, а так от і А дальше ще цікавіша

Speaker A

відповідь Хелсі". А він каже: "Ні", каже, "Лінкор нахоходній, а він мені буде тільки заважатиме, якщо я буду тікати". Вот. А щоб розуміли, пам'ятаєте анекдо Вибачте, я не можу не втриматись в такому разі. Пам'ятайте анекдот, типу: "Я сильний скрипайль, а

Speaker A

ви слабкі футкультуристи". То я щось таке. Ну, а от в том тай справа. І от виникає питання, авіано американські, вони самі на той момент нікуди не ходили. Кожна авіаносна група - це міні окрім авіаносця одного-двох, це мінімум три-чотири важких крейсери плюс десяток

Speaker A

есмінців. І от питання, від кого посередині Тихого океану міг тікати отака такий флот на на хвилиночку, а в мирний час. Вот всі зрозуміли, що був тільки один флот. який міг так налякати американців.

Speaker A

То есть фактично ми можемо сказати, що авіносці виконували військові операції в цей момент. Так, да. От і вони реально були готові атакувати японців першими, навіть якщо тільки, ну, побачать якусь загрозу там біля себе.

Speaker A

Я один трошечки в сторону. Давай від відволікуємося чуть-чуть. Вибачаюсь, Євген. В мене таке питання. А чому тільки два авіановці?

Speaker A

Так, в питання, а американці ж готувались не до війни на Тихому океані. Американці готувались до війни де?

Speaker A

Правильно, в Атлантиці, в Європі. Е, на той момент існувала вже, ну, понятно, цілком таємна, але офіційна стратегія, що нашою задачею насамперед є знищення нацистської Німеччини. І, власне, Атлантична хартія відкритим текстом це казала.

Speaker A

А американський флот при всіх розмірах Тихоокеану, він вважав його на той момент другорядним театром військових дій. І тому значна частина 24х наявних авіаносів знаходилась в Атлантиці, тому що саме там планувалася майбутня війна. Там вже йшли бойові дії проти німецьких підводних чомбів. А как

Speaker A

24? Харнет ще не був готовий. Да, ну він входив, ну, приводили його до тями. Він ще не був готовий. Тость що бува був рейнджер leк 5.

Speaker A

Да. От зараз. А от делекс був. От я теж не пам'ятаю. А от зараз я згадаю. Є у нас вельми шановний доктор Ніхорсер.

Speaker A

Вот який зробив дуже-дуже якісний цей. Вот іде у нас авіація океанського флоту. Він на модернізації по був з нього зібрали 203 і повинні були поставити 127, які так і не поставили, да. Так вот, на 7 грудня 41-го року на в

Speaker A

Атлантиці була одна дивізія авіаносців, тобто Рейнджер і Восп. Плюс орктун його заповнювали постачанням в Норфалці і плюс Хорнет приводив. Ну, зараз майже заверш так би мовити, він вже був добудований, зарешив, так мовити, задачу іспитання і тренування авіагрупи.

Speaker A

А, Лексингтон. Вот так от лексингтон з Ертерпрайзом. Вони були в Тихому океані, в складі Тихоокеанського флоту. А Саратога, от Аратога знаходилась в на верфах в Бремертоні, це штат Вашингтон, де приводилась до ладу.

Speaker A

Ну то есть фактично модернізації все одно більшість то була фактично в Атлантиці, тому що Рейнджер Вас - це бойготові авіановці і Yorkтаун були там, да? Вот так що так що так що А ні, вибач, Саратоха була в Сан Дієго. Вона теж

Speaker A

вантажила літаки. От Лексігтон ішов до Мідвею. Вот enterprise повертався з Лейка. Ну, Леділе Leк, вона пройшла ремонт, з нього зняли 203. Да, да, да. А Саротовгу ще не закінчилося діло.

Speaker A

Вона ж пішла на ремонт тільки після того, як, е, отримала торпеду від японського підводного човна біля Охо.

Speaker A

Угу. От так. Що? Так. Що, тобто тут насправді нема нічого дивного. Американці готувалися до війни на Європейському театрі військових дій. І тому у них тих океан був певною мірою второгостепенним театром. І тут на той момент нічого дивного. Вот американці взагалі в мене

Speaker A

таке відчуття було, що вони до останнього, як і росіяни в 904 році, думали, що японці не насміяться.

Speaker A

Ну так, нубояться любими, тим більше переважають і флот і Британії, і США. Вот. Але по факту до війни готувалися дуже активно.

Speaker A

Наприклад, 5 грудня всі японські, е, американські посольства, консулати в Японії на окупованих територіях, вони отримали наказ військове аташе знищити всі шифрувальні машини і книги. Вот, тобто це три дні до японського нападу, але вже все. Усі ж розуміють, що коли

Speaker A

нищаться шифрувальні книги, то все, тобто війна очікується в найближчими часами. От пошкоджену американську каноніярку Уйк, яка стояла в Шанхаї стаціонером.

Speaker A

Екіпаж той самий день отримав наказ знищити все, що можна поламати. От потопити і ви наважились, а двигуни все, що можна було обладнання там поламали вже до моменту японської атаки.

Speaker A

Так що війна очікувалась, але водночас і не очікувалась. Але знов таки ніч ні ніякою несподіванкою навіть для гарнізона Оаху вона не була. От і це слід розуміти кожен раз, коли ви чуєте чергові історії, як американці глупі там не підготувалися, не ждали нічого.

Speaker A

Проблема в то, що підготувалися погано, але факт залишається в тому, що це не було якоюсь жахливою несподіванкою, ніхто не очікував японського нападу. От і ще один такий дуже популярний міф прол Харбар. Це дуже люблять критики заднім числом розповідати, що японці були глупі. Вони

Speaker A

не розбомбили там сховища нафти флотським. От не розбомбили там доті, майстерні, там багато чого. Короше, кожен розповідає там по-своєму. Це, до речі, дуже популярний міф. Розпочав його на хвилиночку сам Адмірал Німец, який разом з Портером писав книжку про

Speaker A

Морськовідних океані. Він теж так дуже красиво критикував японців. Вот. Але що я можу сказати? Це так класичний копіум, як це зараз називається. Тобто люди намагаються розповісти, що могло бути набагато гірше, якщо б тільки там було то-то, то і ото. Вот. А насправді

Speaker A

ситуація була набагато більш простою. По-перше, у японців чисто технічно не було важких бумб. ангарито магазини японських авіаносців, вони, як би мовити, були обмежені. І важких бомб там було десь на півтора вильта бомбардувальників.

Speaker A

Тобто після того, як вони відбомбилися по американським лінкорам, у них чисто технічно не вистачало можливості розбомбити там, не знаю, докі, там судоремонтні майстерні, бо, повірте, ее це в теорії скинув бомбу в комп'ютерній грі, воно згоріло. А насправді навіть

Speaker A

спільми влучення абсолютно не гарантують знищення об'єкту. В принципі, нам це теж відомо, на жаль.

Speaker A

Що стосується історії про те, що втоплені цистерни, то справа в тому, що навіть повне гарантоване, повне знищення всіх запасів палива на острові Аху, воно в принципі на діях флота ніяк нелося.

Speaker A

Справа в тому, що у американців на той момент була величезна, у них був найбільший, по-моєму, танкерний флот в світі. Тобто їм просто треба було загнати в той самий Перл Харбар кілька танкерів.

Speaker A

які перетворились на плавучі топливні цистерни, з яких заправлялись би американські кораблі. Да, були певні незручності, але на дії американського флоту це не вплинуло б жодним чином.

Speaker A

Вот тому, коли ми намагаємось слухати ці всі оповідання про то, що японці могли б напасти, атакувати ще раз карл Харбор, там щось спалити, там щось знищити, не треба забувати ще інше питання, що японці чітко розуміли, що опір американців з кожним годиною атаки

Speaker A

він посилювався. І це було логічно. Тобто, воздух все більше піднімався армійських літаків, посилювалась робота ППО. Е, перша хвиля японців, наприклад, вона втратила дев'ять літаків, друга вже 20.

Speaker A

А і які був старти третьої хвилі, не знав ніхто. Більше того, а як би японці не старались, а всю авіацію на А там ж було кілька сотень літаків, вони знищити не змогли. І одразу виникає питання: а от що б сталося, якщо

Speaker A

японці готуються до атаки, третьої атаки там Перл Харбора і тут раптом з'являються американські бомбардувальники чи, до речі, літаки з американських авіаносців, про які знов таки яких в Харборі нема. Це ми зараз знаємо, де вони знаходяться там з точністю там до

Speaker A

мілі. А тоді, вибачте, тоді японці були в шоці від свого успіху, бо насправді атака на Перл Харбар очікувалась втрати 30 до 30% авіації і третину авіаносців.

Speaker A

А тут американці ще навіть не контратакують. І японці абсолютно щиро вирішили, що головне завдання рейду, а це був ще раз самий рейд, тобто вивести з ладу головні сили американського флоту десь на півроку, щоб японці могли безперешкодно захопити ресурси південно-східної Азії. Це

Speaker A

завдання виконано. Тож навіщо ж ризикувати? Правильно, вони вирішили: "А нам ризикувати не треба". І вони розвернулися і пішли додому. Да. А потім там адмірал Нагума, до речі, і до сих пір же ж регулярно розповідають, що японський командувач був недостатньо

Speaker A

героїчний, недостатньо радикальний. Він мав би бити там до перемоги. Але факт залишається фактом. Ее він зробив надзвичайні речі з мінімальними втратами. І він вирішив, що навіщо, вибачте, гнівити богів.

Speaker A

Вони якби нам допомогли. Тож давайте цим скористаємось і швиденько залишимо зону бою і повернемося до Японії. Тим більше, що роботи у авіаносців, повірте, вистачало. Вони активно використовувались майже в усіх японських операціях для по захопленню ресурсів південно Східної Азії. Я

Speaker A

трошечки ще влізу з цим з поясненням хоча би що. Наскільки я пам'ятаю, у 40ві роки була теорія і її розділяли всі військові моряки, що удар базової авіації - це абсолютно сокрушительная кувалда.

Speaker A

Так, звичайно, що кораблі не повинні попадати під удари базової авіації. От, наприклад, як ми знаємо, Панамський канал їй не мав корабельного захисту. Там не базивались ніякі ні лінкори, ні крийсери. Ну, тільки п підводні чорні, причому навчалі там пам'ятаємо старі.

Speaker A

Але там була завжди групировка базової авіації. Причому там застарілая база авіації. Так, то есть там були всі ті мартни ее V10, В12, от B10, B12. Все отаке от. Але там була досить значна групіровка базових базокцій. Чому? Тому що підход туди флоту,

Speaker A

вони попадали під цю кувалду. Роз розвідка велася гідролітаками. То есть і фактично то Нагума нанес удар по Жихабру, він зайшов от ту саму зону дії базової авіації.

Speaker A

Він був якби в заборонній зоні. То есть це вход в зону дії бази авіація ціла операція сама по собі, а ще й знаходження там. Ну, це вже просто ризик, який реально переходить такі межі розумного.

Speaker A

Так, е, до речі, е, щодо базовіації. Це ж перше питання, яке адмірал Нагума задав капітан другого рангу Фучиді, який командував власне повітряним ударом. Він був головним командиром в повітрі. Каже, е, коли він пропонував: "Давайте ударимо ще раз кудись туди чи сюди", він сказав:

Speaker A

"Скільки важких бомбардувальників залишилось у американців на аеродромах неушкодженими". Ну, Фучитель так накинув, каже: "Ну, десь приблизно 60 машин є". Нагума каже: "Це небезпечно".

Speaker A

Вот. Більше того, американця теж дуже повезло, бо якраз під час атаки на Оаху перебували оті самі бомбардувальники B-17, які мали летіти на Філіппіни.

Speaker A

А вони летіли на Філіппіни взагалі без озброєння. Там навіть кулемети з літаків знімали бо щоб максимально зменшити польотни польотну вагу, щоб вони долітали своїм ходом з Гоїв там через кілька зупинок на Філіппіни. Але ж японці цього не знали.

Speaker A

І по поверненню на авіаносці японські льотчики почали розповідати. Кажуть, тут з континентальних Сполучених Штатів прибуває ціла армада. Там, по-моєму, 60 літаків летіло. Каже, ціла армада бомбардувальників важких. Каже: "Це небезпечно". От так, що реально очікували, що вони прибувають скоріше за

Speaker A

все для контрудару по японських авіаносцях. Так що дії японці були на той момент абсолютно виправдані. Більше того, а навіть той самий Футіда вже після війни розповідав, що, каже, лише через кілька днів після того, як японський флот вже на повному повним

Speaker A

ходом вже відходив від Гаваїв, вони змогли чітко повністю розібратися, хто куди попав, хто які цілі знищив і які насправді втрати понесли американські, як флот, так і авіація. Тобто це не було так просто, особливо вони ж авіановці ж рухались по в режимі повного радио

Speaker A

мовчання. От, тобто радіообмін був мінімальний, а тому було дуже легко. Зараз нам дуже легко розповідати, що вони мають робити, але тоді, вибачте мене, ситуація була зовсім інша. І японці абсолютно на той момент очікувано вважали, що вони знаходяться в дуже

Speaker A

небезпечній зоні. Ну і плюс, що я кажу, в Пл Харборі мало бути мінімум один американський авіаносець. Його нема. Де він? Що з ним сталось? Це зоновсь такий зараз ми знаємо, що він спішив на повному ходу і ледь не встиг попасти під

Speaker A

японський удар. Але по факту та японці цілком думали, що він зараз женеться за ними. От і тому оці всі оповідання про а давайте, давайте щось ще в Кал Харбері розбомбимо, це класична історія про те, що дійсно задніми умом всі там надзвичайно міцні і

Speaker A

легко давати поради їх, коли тобі відомо все, що відбулося, щоб з обох боків. От тоді ситуація була набагато менш зрозуміла, причому і американцям теж.

Speaker A

Вот ще щодо міфів слід зазначити, що теж історія про те, що авіановців не було, а знов таки розумний розвит спеціальний підставив під удар за старілі лінкори.

Speaker A

Але насправді слід зазначити, що всі майже лінкори, окрім Юти Арізони, а вони ж були американцями підняті.

Speaker A

Більшість з них були американцями відремонтовані. Причому деякі там типа Каліфорнії, в якої півборта було рознесено реально реально половина борта було рознесено японськими торпедами. А ну мабуть дешевше було б побудувати новий лінкор, але американці все одно вкладали шалені гроші і плюс ресурси,

Speaker A

щоб її відновити. Питання, якщо лінкори такі застарілі, то навіщо це робити? А дуже просто. Американці не вважали лінкори застарілими. Навпаки, е, вони вважали, що лінкори ще знадобляться в цій війні на морі. Ну і, звичайно, тому доклали всіх зусиль, щоби пошкоджені в

Speaker A

Плхарбері лінкори відремонтувати. Тобто ніяких ідей про застарілість лінкорів, яких ста і навпаки там сучасність авіаностів не було. Це теж черговий міф, який породжений післязнанням історії війни на Тихому океані.

Speaker A

Я ще хочу сказати трошечки, щоб, ну, для нас то людей, які в цьому розбираються, це самозрозуміло. А от для маси от А як можеш шість авіаносців боятися одного авіаноця? Є одна проблема, оце називається проблема авіаносця.

Speaker A

В них чисельність самокносів не означає самозахищеність або якусь там перевагу і так далі. Діло в тому, що це легкі сили.

Speaker A

Авіаносець не тримає удару. Тому теоретично один авіаносець може нанести удар, який знищить всі шість авіаносців.

Speaker A

Ну, в тео в теорії все було важко. И так э как там внезапности, як це у нас называется?

Speaker A

Раптовість. Раптовість. То есть є хмари, є сонце, з-під якого може зайти літаки, які ти просто не побачиш. Радарів ще тоді не було. От. Причому радарів не було. Не було. То есть американці з радарами теж були десь на рівному, якщо вони і були

Speaker A

на один один, по-моєму, був чи два, по-моєму, я от не пам'ятаю на Ентерпрайзі один, по-моєму, поставили і от ще на якомусь кораблі, по-моєму, був, але це два. Чип, що нардауні було, але проблема в тому, що ми все равно

Speaker A

користуватись не могли і їм їми не вміли користуватись. Мо це в принципі була ще магічна така штука, яка там щось робить магією було. От тому ти можеш пропустити цю атаку.

Speaker A

Три так. Угу. Три пікеровщики вкладують тобі бомбу в палубу і ти вже неповноцінний. Навіть якщо нема такого феєрверку, як був у Мідоеї, про чому ми будемо скоро розмовляти.

Speaker A

До речі, до речі, да, це якраз от історія про наступни велику битву морську. Все одно все одно ти вже не літаєш, ти вже не виносить свої вже цілі. Угу. Просто великий хреновий бойовий корабель. Все. Тому от нема такого от, якщо в тебе шість лінкорів і

Speaker A

один лінкор, то він не буде гнатися за шестилінкорами і намагатися. Це буде, ну, гарне можливе самогубство.

Speaker A

То от авіаносців це не так. Ця авіація, вона може вигулькнути геп, бум, все, ти вже не воюєш. Тому, ну, це фактично, як там казали про лінійні крисарі, це яйця з великими гарматами. Так от, аносис - це ще гірше, ніж яйцо з великою гарма.

Speaker A

Ячна, як це, як це велика гармата захищена ячною шкорлукою. О, гірше. Це яйцо. Яйцо наповнене бензином. А там ще, да, там ще веселіше вибухівкою. І зверху на ньому сиди сидить ще вибухівка і і бензина.

Speaker A

Так, то есть фактично отак. Тому це не можна підставляти під удар. Авіаносець принципово не мог не міг тоді, це аж він навчиться в 44-му році заходити в зону удару і там існувати, виживати якось.

Speaker A

41му році авіаносі - це не та штука, яка може витримувати ворожий удар. Ти був зобов'язаний під нього не попадати, нанести удар раніше, чим той, маскуватися десь в сліпих зонах, там що в тебе розвідка, перекрити роботу розвідки ворога, але ти не міг

Speaker A

підставляти авіаносець під удар. Це штука, яка удар не тримає. Тому Нагума знаходився в зоні удару базової авіації, потенційно авіаносців.

Speaker A

Він ризикував самим фактом знаходження там. Це максимальний ризик. Тому, ну, вибачте, що ви від нього вимагаєте? Стояти біля Гаваїв, там ловити рибку і раз там три рази на день бомбити гаваї. Так що такого неможливо було.

Speaker A

Ну от тому японці і не стали ризикувати, я скажу, вони абсолютно логічно на той момент оцінили ситуацію і вирішили, що подальші атаки будуть просто надзвичайно небезпечними і результат може виявитися не таким серйозним, а втрати можуть виявитись серйозним надзвичайно. ще хочу сказати,

Speaker A

ці авіаносці, це були шість авіаносців японських, які брали участь в цьому рейді, це були найкращі авіаносці, які були на той момент в японському флоті.

Speaker A

Це теж треба було розуміти, що а коли ми розповідаємо про те, що японці не були такими ризиковими, героїчними, треба розуміти, що вони чудово розуміли, що ці авіаносці замінити було надзвичайно важко. Та і в принципі не тількиноці, лінкори, крейсери, їх треба

Speaker A

було зберігати. І тому їхня поведінка, ну, вона на той момент є абсолютно логічною. Та, в принципі, навіть з точки зору післязнань вона не є дурною. Але, звичайно, могли б зробити щось краще, але вибачте ко про кожного так можна сказати після

Speaker A

того, як події відбулися і ти все про них знаєш. Ну, майже все, бо детальну історію це на це все японці зробили не немислімі речі. Реально, це якась фантастична, коли от ти починаєш, я ж кажу, що коли я починаю отак от проговарювати, що

Speaker A

зробили японці, вони пройшли на 3 000 міт їх з'єднання, яке не мало перевагу над ворогом.

Speaker A

вона не мала, тому що в нього не було лінкорів, які у випадку зустрічі з лінійним флотом і так далі, вони нічого не могли б зробити. Ну, максимум загинути героїчно там все. То есть це з'єднання, яке не мало переваги над

Speaker A

ворогом. Пройшло 3000 міль. Нанесла удар по підготовленій базі флоту, яка там не перший день сиділа, не перший рік. Це основна база флоту і вже там з тих років. Ні-ні, ні. Основна флоту була Сан Дієго. Санго. Ну, але маневрова база.

Speaker A

Да, маневрова база. Вже рік головні сили флоту знаходились постійно в лборі. Так. А до цього ця база просто існувала як маневрова база. По-моєму, з 10-го року вона вже нам.

Speaker A

Да, по-моєму, так. в зону розвідки базової авіації. То есть і оце планування навіть само, то есть ви заходили в це от маневров цього обходу з несподіваного напрямку, а ти заходиш в зону розвідки базової авіації. Це ж, ну, вибачте, це величезна

Speaker A

сфера. Причому гідролітаки американців - це давня і розвинута отрасль. Вибачте, но гідралітики Кертиса Першої світової війни стояли на озброєнні навіть російського імператорського хлоту.

Speaker A

теж, до речі, да. Так, то що Кертіс Америка, ама Кертіси, да, їх було от гідролітаків, от оці е то вони літаючі лодки, літаючі човні, човни, вони ж були найкращі на той момент гідролітаки в світі з накритими кабина кабінами там і так

Speaker A

далі, з радіостанціями. Це ж ну просто це просто зірка смерті. От. Ну от і ця отри давно розвивалася в них. Це було відомо, що в них є оця базова розвідувальна авіація.

Speaker A

І ти йдеш туди в 3 000 міль і виконуєш. Причому авіація - це абсолютно неточна і непрогнозована зброя.

Speaker A

Я от зараз паралельно вивчаю про Советський флот. І я іноді просто сходжу з ума, тому що от, ну, розумієте, от Чорноморський флот з порту виходить конвой з транспорту.

Speaker A

Один, а два тральщики, причому ці тральщики отримали бомбові попадання вже в Севастополі. В одного вигоріла повністю носова частина і в нього навіть всі навігаційні прибори накрилися. По карманному компасу ведеться прокладка на кормовому міску, а команди на машинний передають цепочкою

Speaker A

матросів. Ну, корабль пошкоджений. От два таких тральчика, три морських охотника, 87 ударів авіації, торпедоносців, бомбардувальників і штук 27 ударів штук.

Speaker A

Жодних, ну, близькі розвидного потопленого. Ні. Так, історії насправді дуже різні бувають, повір мені. От я про рівень. Так, це ж навіть якби там був хоч крейсер, ресміннице. Ні, це, кстаті, в наступному поході його такі вб'ють. Його потоплять, причому

Speaker A

потоплять е італійці по-моєму торпедо італійський торпедний катер потопить. От вони ж, кстаті, вони йдуть через торпідні катери, е, там підводні човні, сверхмали. Вони через все це проходять і приходять так і в то це. Я про інше. Наскільки непрогнозований удар

Speaker A

авіації? І наскільки от і вони наносять удар з абсолютно руйненими наслідками. Так, для беремо англійців таранто. Таранто.

Speaker A

Таранто це операція по рівню складності. Це не на порядок нижче, це на два порядки нижче.

Speaker A

Це Середоземне море, яке давно вивчене, яке даленьке, мали. Ти навіть погоду знаєш там і тут.

Speaker A

Так, ти оце це найважливіше. Вони могли приплисти туди, а там шторми і хмари лети і день шторми, два шторми, три шторми.

Speaker A

Таке буває. Угу. Там дощі йдуть, все закрито. Що ти будеш далі робити? курити три дні, чекати, коли розвіднюється.

Speaker A

А ти не можеш на 3 к на 3 000 міль спрогнозати, да, там сидять якісь ці агенти. Ну, по-перше, це не е оперативний зв'язок. Ці агенти не могли прямо передавати там, ну, так вони передали, я навіть не знаю, досить

Speaker A

швидко вони там мали передавали, передавали. У них цій Євген, це ж знову рівень підготовки, да? Звичайно, японці готувалися дуже добре. Більше того, це рівень, ну, і це потім розповім про історію, як вони готувалися, да, тобто там от і беремо таранту.

Speaker A

Повинно бути два авіаносці, авіаносця один, бо один виходить вже операція сипеться. Ну, це якби от три авіаносці не надійшло у японців, да?

Speaker A

Угу. замість двох годин, замість там всієї авіа двох авіагруп, що збирались підніматися, піднімається не вся, а в ітозі абсолютно, ну, как як звісно там, е, захист бази був гарний, але, ну, от для того сльопшто, е-е, планувався і був розроблений, щоб, так

Speaker A

сказать, в умовах, коли нема винищувачів, викручуватися від всього, в тому числі обходити ростати, якщо ти там попорту, він вони реально могли на цій швидкості і мановреності з торпедою облітати і ростати просто от а за рахунок цього збивати повністю замінитний вогонь, не

Speaker A

маючи потреби підніматися вище потолку, тому що всі ці маломаневрені е штуки, які яким потрібен був довгий бойовий курс, це я про це читав про Спортвич, там це закладувалось, що в нього була вимога Коли його приймали мінімальної довжини бойовий курс.

Speaker A

То есть фактично у Сфордфіша перед скидом торпеди він буквально там фіксується на декілька секунд. цього він точно кидає торпеду.

Speaker A

Жодний двоматоровий і так далі. Йому треба хоча б на хвилину зафіксуватися, плавно довернутись, довернути, довернути, навестись і кинути. Фортовищо це не потрібно було. Він мов маневрувати маневрут мавти зафіксуватися в тому положенні, де йому потрібно. Причому тут же факт, що він

Speaker A

може зайняти необхідне положення відносно літак корабля. То есть, як там кажуть, відвернув і прийшлось атакувати з носових курсів. Спорт, що це не неважно було. Він виконував невеликий такий обхідний манвр і вже заходив знову під 90градус.

Speaker A

Тому ідеальний інструмент під цю роботу, тому що це ніч, а от нема винищувачів, все інше він для цього зроблений. І ітог три уражених цілі, причому мінімально уражених, вибачте, фактично то це мінімальні при наслідки. То есть ти вже наносиш удар по базі, так? Нанеси

Speaker A

його так, щоб там все, ну, максимально було. А реально то це були легкі пошкодження двох лінкорів і, ну, серйозно там одного, який так і не відремонтували. От оце уро рівень англійської можливості і готовності до цього і в рівень

Speaker A

японської підготовки і зроблених можливостей і результат. То есть це щось фантастичне для мене вообще чудом. Я не знаю, як це вообще можливо було бути.

Speaker A

Ну, начальник штаба японського цього з'єднання авіаносного Кусака, адмірал Кусака, він так і казав, що каже: "Тут без божественного привидіння не обійшлося. Якби ми не старались, такой успіх ми не очікували, в принципі". От так. Тут можна зрозуміти японців, потому

Speaker A

що це дійсно відбулася абсолютна феєрична, так би мовити, ляпс з точки зору армійської ППО на острові. Знов таки невідомо. до сих пір нема ніде ні жодних даних не зрозуміли, чому саме так відбулося, навіщо американці вирішили, що їм не потрібно отримати війська в

Speaker A

готовності. Але факт залишається фактом. Вони це зробили. І причому, що цікаве, тільки армійці, моряки залишились в високій готовності Італії. Тобто от така от дивна ситуація.

Speaker A

От. Але тим не менш, е, що хочу сказати, що я розумію, я вибачив вилізу, що на місці американців вони, ну, розуміють, що обісралися. І тому от вибачте, ну зарубі Ні. Так, а ото воно ж теорії я з цього і починав, що це класичний

Speaker A

опіум. Тобто американці теж по краще повірити в те, що це був якась хитра змова, ніж те, що ображалися, вибачте мене за групи слово, навіть не про хітромову, а про оці от закиди, що типу ой, та що там ці японці,

Speaker A

ой, могли б вообще там все там і острів би могли б закопати і він би на дно бить пішов би. А вони там, ну що там мене там лінкорчики застаріли, пошкоджували там, ну а два, ну та ми їх просто, вони такі

Speaker A

старі були, що ми їх і ремонтувати. Ось так. Це називається просто виправдання, хоча реально це відбулося чудо, знаєш. А оцим своїм відношенням я от читаю там от історика досить видатного англійського історика. І він починає: "Російський флот ніколи нічого не міг. В

Speaker A

904 році, 905, 904му він отримав порадку від другорядного японського флоту". Ну, другорядний він ніяк на той момент не був вже.

Speaker A

От я більше не хочу читати цього історика в принципі. Настільки бути ідіотом. Вибачте, блін, ну, ідіот це ж як? Це ж не, е оскорбление це факт навіть не медицинський, а ето коли людина просто не хоче думати і осознавати

Speaker A

ту реальність, яка навкруги нього. Який другорядний. Вони зробили стільки операцій, які ні жодному флоту не вдалось зробити.

Speaker A

Для досягнення таких же результатів інші флоти вимагали, ну, от щоб до такого же результату досягнути, хоч близького, наряд сил був в рази більший.

Speaker A

Це неоднократно таке було. От щоб так знищити ворога, іншим флотам приходилося робити наряди сил там в три-чотири-п'ять раз більше. І то не завжди досягалися ті ж результати. Я ж кажу класично, прийми приклад. Я вже наводив це бом бомбомбарбордування

Speaker A

Гаванікуре. Потім вже О, да, четвертому все одно флот вижив. При тому, що там наряд був в порівнянні з підкабором просто, блін, це щось, ну, по-моєму, втричі більше, якщо не помиляюсь. Там же сумі важкі бомбардувальники ж робили.

Speaker A

А то все це був тільки один елемент. Угу. Це був тільки один елемент. Там же важким там Б29 ще ж працювало.

Speaker A

Так, звичайно. І же куре тоді ж вони ж це ж це був комбінований удар. І що? Ну, до речі, морський арсенал в Куре вони так повністю і не винесли. Місто сполу.

Speaker A

От. Але що цікаво, Арсенал частково продовжив працювати до кінця війни. Я ж про що і кажу. Так, навіть і не всі кораблі потопили.

Speaker A

Так. Угу. І пошкодження, рівень на тих лінкоров, що от сіли там на дно. Чесно кажучи, у них рівень пошкодження був мінімальний.

Speaker A

Просто японці вже розуміли, що толку там нема вже. Так. А так. А японці ж фактично майже не боролися за живучість. Там ж на цих лінкорах авіаносцях, там же ж екіпажу не було. Це фактично були повучі батареї, на які залишили певну кількість обслуг і

Speaker A

зенітних гармат і все. Тобто класичної боротьби за живучість там фізично не велося.Жу і притонно то рівень. Ну, ну ти розумієш, тому конечно разу затопити все не змогли.

Speaker A

Тому, конечно, і щось там ще закидати. Ну, ну це це означає себе обманювать. А от себе обманювать, воно завжди плохо.

Speaker A

Ну от а от а от на жаль комусь це приємно слухати і от звідти з'являються міфи. От якщо сам Німец під цим підписується ну командуючиським состона, яка привела Америку в вимог і Німець любив того, про це я йому прощаю.

Speaker A

Да, каже, що він врятував, що цікаво. От. Але ніде правди, діти. Отак от міфи і народжуються.

Speaker A

Вот. І зараз а переходимо до міфи про бітву примій. Це червень 42-го року, початок червня. Е, тобто півроку після Перл Харбора у Японії, ну, фактично за окріми дрібними, так би мовити, неудачами тіпа провалу першого висадки на Австрію Уйк,

Speaker A

е, кругом самі перемоги, тобто захоплені Філіппіни, захоплена британська Малайзія, захоплена британська Бірма, захоплене голландське володіння в нідерландській Індії, тобто це зараз Індонезія, захоплені там острови на Тихому океані, тобто кругом самі перемоги. Але ж виникає питання: "Ну добре, все чудово, а що робити далі?" І

Speaker A

тут, е, головнокомандуюч японського об'єднаного флоту Адмірал Ямамото, він, е, вирішує, каже: "Треба розбити американський флот нарешті".

Speaker A

Тобто ми не можемо чекати, бо в принципі з, да, в принципі з початку X сторіччя, з першої десятиріччя японська стратегія в війні США планувалась такою. Американці за японці захоплюють американські Філіппіни, вони належали США і чекають, доки американський флот приїде до них

Speaker A

через весь тихий океан. Ну, в принципі, як російський флот сам прийшов до ЦУсіми. Звичайно, по дорозі його мають послабити там і підводні човни, і авіаносці, ісмінці з крейсерами. Вот. Ну і під кінець могутні лінкори знищують американців в епічній морській битві. А

Speaker A

але тут виникає питання, американці строять стільки кораблів, що японці абсолютно бояться, логічно бояться, що ну добре, коли вони прийдуть до нас, ми їх зупинити не зможемо. Ніяк не зможемо.

Speaker A

Тобто якби не старалися чисто фізично, є певен рівень от знов такий, друже Бобер розповідав про оці співвідношення під час вашингтонської морської конференції.

Speaker A

Вони ж не просто так. Оце знамените рівняння Ланчестера, а воно типа про переваду необхідну для перемоги і яку більш-менш гарантує перемогу, якщо, ну, типа тільки з твоєї сторони немає командуючого дурня. Ее воно вимагає від, ну от банальна перевага 5 дотрьх, вона вимагає від

Speaker A

захисників бути в кілька разів ефективнішим за твої сили, просто щоб не дати тобі перемогти.

Speaker A

От і звичайно те, що почали будувати американці, коли в 40му році проголосив цей закон про флот двох океанів, там був епічний флот.

Speaker A

І японці, власне, чому японський флот кінець-кінце погодився на війну з США? Бо зрозуміли, що з кожним роком перевага американського флоту буде зростати і під кінець у японців просто банально примітивно не буде шансів його перемогти. Ніяк, як би не старались. І

Speaker A

тому Євамото вирішив вийшов з пропозиції до морсько до морського генерального штабу, що треба американський флот витягти на морський бій і розгромити його зараз, доки ми ще маємо чисельну хоч якусь перевагу.

Speaker A

Лінкори все ще не відбудовані після Перл Харбору, а точніше частково відремонтовані, але ж все одно лінійні сили, крейсерські сили є у американців, авіаносців менше. Коротше, є шанс перемогти їх у морському бою.

Speaker A

Але тут є проблема. Японці вважали, що американці після такої кількості параза, після Белхарбора, вони деморалізовані.

Speaker A

І що ж нам треба зробити, щоб витягти їх з Перл Харбара на бій? І тут вирішили зробити таку собі банальну довкладовочку.

Speaker A

Значить, японський десант висаджується на острів Midwayй. Це найзахідніша кінець гредига Гавайських островів, найближчий до японців територія.

Speaker A

Вот. і з якої вже можна було наносити удари там, там було кілька аеродромів, можна було наносити удари вже по самому лхарбору. Звичайно, американці мають якось його захистити, відправивши, звичайно, на захист американський флот.

Speaker A

І тут, звичайно, японський флот піймає їх в пастку і знищить. Вот, звичайно, знову таки класична історія, що американські шифрувальщики, звичайно, зламали шифр японського флоту.

Speaker A

Вони все розповідали командуючу, вже новому командуючу американського флота адміралу Німецу. Після цього американці зробили хитру засідку.

Speaker A

Секунду. Одну секунду. Борис, Борис, чуєш мене? Та я скинув в Ну, ветеран пап, да? Зараз, зараз, зараз покажу.

Speaker A

Постав, я думаю, людям буде цікаво. Німіц. Да, вибач Євген я Та ні, нічого. У японців є специфічне, да, таке хобі, скажемо так, зображувати все, що можна і що не можна теж, до речі, а у вигляді е милих дівчат. От це

Speaker A

в них така вже е національна, скажемо так, ее традиція. Причому реально мабуть в жодній іншій, е, країні зобразити, наприклад, адмірала Німеца, командуючого найбільше, мабуть, да, флота в світі, да, у вигляді такої милої дівчини. Е-е, ну, просто в голову не прийшла. А у

Speaker A

японці так нічого. Їм що цікаво, це абсолютно не булі. Є у них така цікава от відчуття.

Speaker A

Причому вони не тільки адміралів зображують в такому вигляді, але факт залишається фактом. Адмірал Німец дійсно був фанатом адмірала того. Він цікавився його біографією, щиро поважав цього адмірала. І після війни, коли Японія була під американською окупацією, і в принципі, що будь-яку згадку про

Speaker A

японський мілітаризм цілоспрямовано знищували, бо це була окупаційна політика американців, а він вирішив, що ні, хлопці, е давай, є речі, які знищувати ми не зможемо, це неправильно. І давайте серед інших от залишимо пам'ять про адміралатого в вигляді його флагмана Мікаса. Берносец

Speaker A

Мікаса, який на якому того тримав свій флаг під час російсько-японської війни. От. А після того, як Вашингтонські морським договором було наказано знищити всі зайві, так би мовити, кораблі, які не підлягали обмеженням, японці домовились, що бревнос Мікаса вони не розберуть на метал. Вони його

Speaker A

загнали, так би мовити, в сухий док і засипали входи в док землею. Тобто він фактично і за до сих пір, до речі, стоїть е на базі Дкосу, як корабель музей. Вот. Ну і після війни, звичайно, американська окупаційна адміністрація дубла його розламати на

Speaker A

металобрухт, але Німець сказав ні. Більше того, він очолив благодійний комітет, який збирав гроші на відбудову цієї Мікаси. І в принципі дякуючи, в тому числі його патронажу, корабель до сих пір стоїть в Карму Сміка видно. В Японії залишиться, тобто, власне кажучи, два

Speaker A

корабля в часів російсько-японської війни. Один Аврора в Санкт-Петербурзі, а другий Мікаса в Йокосуці. Ось так що отакий цікавий момент був з американським адміралом, але фанатом японського флоту. Хто міг подумати?

Speaker A

От. Але повертаємося, так би мовити, до Мідуя. Борис, тут вже тебе буду просити. Плюс, плюс, плюс. Да, зараз показую.

Speaker A

Ту карту, яка різнокольорова. Так, зараз, секундочку. Ага. Да. Вот і карта. Це буде щодо ілюстрації одного популярного міфу про те, що знов таки нерозумні японці, а вони так погано спланували цю операцію, дуже складно, дуже недолуга. І в результаті

Speaker A

американські авіаносці біля віддовою, вони залишились без підтримки решти сил флоту. Дійсно, це вигля абсолютно дурна ідея. Як же ж так?

Speaker A

авіаносі. Це була дуже важлива частина ударного потенціалу, важлива майбутній битві з флотом. Чому? Чому?

Speaker A

Да, об'єднаний флот їх не підтримав. А що трошечки в сторону, щоб було видно? Або менше зробити, да, щоб було видно.

Speaker A

Да, да, да, да, да. Ще, ще, ще, ще, ще, ще. От і от намальовано, як ці японські стрілочки маленькі висуваються.

Speaker A

японський флот до а районної операції. Вона ж включала, була величезна зона, фактично всю північну частину Тихого океану себе охоплювала. Вот. Але треба зрозуміти, що американці, які читали японські шифри і змогли догадатися, що японці будуть таквати саме Мідуе, а вони атакували японців ще

Speaker A

на момент розгортання сил. Ну, це все одно як атакувати колонну противника на марші. От, да, там можна скаржити, що не продумали, не підготувалися, не подбали про розведку і бойову охорону але це ж не означає, що такий був план бою.

Speaker A

Насправді, от якщо тут подивитися, чітко видно, що, е, японці планували розгорнути дуже чітку мережу охорони. Погано дуже видно, але жовте лінія - це лінія патрульних літаків, які мали контролювати весь район битви з баз свіжозахоплених в Мідуеї і на Ліуцьких

Speaker A

островах на півночі. Більше того, е, завіси підводних човнів оце от в лінії, е приличх американців до поля бою. Вони повинні були попередити про появу американських кораблів перед японцями. І більше того, після того, як був захоплений Мідуей, важкі сили, лінкори, крейсери мали

Speaker A

знаходитись в досить невеликій відстані позаду авіаносців, щоб негайно перети на допомогу, якщо боронь боже, наприклад, побачить, що будуть висуватися до авіаносців головні сили американського флоту, яким японці, звичайно, вважали на той момент американські лінкори. Тобто нічого недолугого, нічого нерозумного в

Speaker A

цьому плані не було, окрім одного. Яці не знали, що американці читають їхні шифри. Тобто вони фактично самі розповідали американцям про те, що вони будуть робити, як вони це будуть робити. Тому, звичайно, американці підловили японців так, як вони чисто

Speaker A

фізично не могли очікувати. звичайно, передбачає питання: а чому, ну, одразу не зібратися до купи і всім флотом не попертися до Мідое? Але знов таки ситуація була така, що японці вважали, що у американців вони зовсім не готові воювати. Вони

Speaker A

японці бояться. І якщо весь натовп японського флоту припресія до Мідуею, то американці просто не вийдуть на битву.

Speaker A

Більше того, я скажу відверто, а вони не зовсім помилялися, бо перед битвою адмірал Німець, головнокомандуючий Тихонського флоту США, він віддав своїм хлопцям чіткий наказ е командуючим зм'єднанням не ув'язуватись в серйозні бої. Тобто коротко вони сказа вони сказали, він їм сказав:

Speaker A

"Хлопці, ваша задача рейд атакувати, вдарити, відступити. Атакувати, вдарити, відступити". Якщо ви бачите серйозні там сили ворога, відступайте. Ваші авіаноці там дорожчі за Мідоелі.

Speaker A

Тобто слід зрозуміти, що японці в принципі помилялися, але не зовсім. Очікуючи, що американці не будуть битися проти головних сил японського флоту. І це теж треба зрозуміти. І, звичайно, коли ми бачимо тільки початок операції, тільки шматок загального плану, а

Speaker A

відповідь буде проста. Да, дійсно, японці якось виглядають дуже глупо, але слід зрозуміти, що цей план, який власне відбувся, це тільки початок операції, на якій американці японців дуже-дуже вдало підловили.

Speaker A

От. І знов таки, Євген, я давай от маленький підстоп зроблю. Дивись, от давай, значить, зараз зафіксуємо, що перший і найбільший міф про битву за Мідвей вже закладений в самій фразі битва за Мідвей.

Speaker A

Реально це була рейдова операція авіаносних сил навкруги поряд з островом Медуель. Фактично ці авіаносці не захищали Міндуедів.

Speaker A

Так, звичайно. Ці аміноці були послані, щоби провести рейдову операцію, нанести удар, нанести якісь втрати японцям, які захоплюють Мідуй.

Speaker A

То есть для японців це теж була не битва за Мідуей. Захоплення Мідуею - це була один з етапів зовсім іншої битви, які вони Тость це от коли ти називаєш біт замідей. Угу. Ти вже закладуєш міф кругия. Як це? Ну да, на жаль, на жаль.

Speaker A

Да, звичайно, це насправді це, да, навіть не Мідуейська, алеська наступальна операція. Алеська от точно, тому що вона ж паралельно жила, да, вони часто проводились дві десантні операції.

Speaker A

Ну, це Аліуцька наступальна операція, а конкретно це можна назвати битва при Анатолій Мідої. От як ми кажемо, битва пригода в Канаді. Ми ж не кажемо, що от бій там нашого чих там лі да Чинкалі от з'єднанням, ой, забув, хто там був у японців.

Speaker A

Конгова, конва. Ми ж не кажемо, це битва загвадал канал. Це битва пригда каналі. Бій скота. Це п'ятниця 13. Це теж перша битва пригода каналі. Тому вообще от перший же міф, коли ми кажемо битва за Мідуей, все, до побачення. Це битва при Мідуеї.

Speaker A

В принципі, так, да, бо сам по собі дуей був, звичайно, важливим частиною американців і японців, але не принципово.

Speaker A

Не головная задача. Це не була не головна задача ні для американців, ні для японців.

Speaker A

Так саме ти абсолютно правий, да? Угу. А, кстаті, може там зробити перерву, подивитись питання?

Speaker A

А, чесно кажучи, мені відскочити трошки треба. Е, давайте подивимось, чому би ні. От так, так, так, так. Давайте, якщо можна, Борис, я тоді гляну, озвучу.

Speaker A

Добре. Так, так, так, так, так. От так. Можете розібрати. Так, про Перл Харборда. Скільки там про авіаносців оце питання, скільки їх базувалось в Перл Харбері? Кикість була одночасно, де кожен з них був. А, ну вот кажу, на Пер

Speaker A

Харбар в той момент базувались лише два американські авіаноси. От як це не дивно. Вот один з них йшов з ввіз літаки до острова Медвей, до речі, того самого. Вот. А, е, другий, це був Лексингтон. Другий ентерправся, він відвозив літаки на острі Уйк і

Speaker A

повертався до Перл Харбора. І він мав бути в Перел Харборі на момент японської атаки. Але, як я казав, він не встиг.

Speaker A

Шторм затримав корабель. Вот і він повернувся до Плхарбор вже після японського нападу. От і ще був третій авіано на Тихотянському флоті Саратога, але він на той момент знаходився в головній базі Сандієго. Це Каліфорнія США на Тихокеанського узбережжя США. Вот він

Speaker A

готувався відправитись до Гаваїв, але не встиг. Так що насправді нічого, скажемо так, таємного, секретного. Розташування авіановців всім відомо і всі їх рухи абсолютно спокійно підтверджуються адміністративними наказами. Тобто не було якихось таємничих там наказів там не бути в Пл

Speaker A

Харбері там 7 грудня. Просто не було. От. А що, чому японці атакували, коли зрозуміли, що немає авіаносців? Андрій про це трошки сказав: "А а що їм робити?

Speaker A

От, наприклад, авіаносців нема". От вони відправили там. А може він прибуде. Вот відправляють розвідувальний літак.

Speaker A

Причому, до речі, слід зазначити, японці не знали, де бу голоси сили флоту США. Вони боялися, що вони можуть бути не в Пларбарі, а на якорній стоянці поза його межами біля острову Кахови. А перевірив розвідник подивився на базу, повідомив: "Авіаносіців нема". А що

Speaker A

робити? Сидіти чекати? А ніхто ж не знає, коли цей авіаносець прибуде. А кожна година, коли амери японські авіаносці крутяться біля Гаваїв, це кожна година, під час яких їх можуть помітити. Бо Гаваї - це, в принципі, там і Риболовецький флот, і знов таки

Speaker A

Повітряний патруль навколо Гаваїв. Да, японці дуже розумно підійшли з півночі, де повітряних патрулів не було. Але знов таки вони ж цього не знали. Тому ризикувати і чекати біля Гавайських островів для того, щоб потопити якийсь там один авіаносець, коли весь флот

Speaker A

стоїть, ось він тут під боком. Лінкори найголовніша бойова сила флоту. Вони ж всі тут під ударом. Так, давайте їх бити. І вони ударили.

Speaker A

Вот так. Ш тут коментар перемогли біля мідвейбою в Кораловому морі, де вивели два сучасні японські авіаносці да Шукаку і Дзуйкаку. Ну, скажемо так, е, перемо перемога там була така собі, бо дійсно Шукако і Зукаку отримали серйозні втрати в своїх авіагрупах.

Speaker A

загинуло багато досвідчених командирів і авіагрупа прийшлось переформовувати реально на колінці. Вот. Але ж питання не в цьому. Питання в тому, що американці самі втратили один авіаносець Лексігтон. Він там загинув і Йорктан був важко пошкоджений.

Speaker A

І його реально випхали зперед Харбора з корпусом, що тріскався і пропускав нафту. Бу пошкоджений від близьких розривів бомб.

Speaker A

залатати встигли тільки так на скору руку. А питання, чому його випхали так швидко в бій? А дуже просто. А японці е американцям самі сказали, коли приблизна буде атака, бо американці ж читали японські шифри і тому вони знали, що їм треба поспішати,

Speaker A

а японці цього не знали. Тому коли Дзуйкако, він же ж не був пошкоджений, він паніз важкі втратив яг групі, японці вирішили, коли він прибув до Японії, ну, дати хлопцям відпочити. І в результаті Дзуйкакукоку залишився в Японії, а Йорктаун

Speaker A

бігом понісся до Мідуелю, де його такий нарешті втопили. Але факт залишається фактом. Його авіагрупа дуже багато зробила для перемоги американських сил під Медуеєм. Тобто от така ситуація.

Speaker A

А, і тут ми, до речі, переходимо до другого міфу, який хотів би озвучити. Це міф про американських дешифрувальників, які зламали японські шифри і надавали американському командою найдетальнішу інформацію.

Speaker A

А насправді частково це правда. Абсолютна правда. Американці зламали надзвичайно важливий шифр, який відповідав за зв'язок оперативній мережі японського флоту. А враховуючи, що японський флот діяв фактично від алеуських островів Камчатки до Австралії, тобто можна уявити, що просто зібрати, наприклад, всіх флагманів в

Speaker A

одному місці на конференції було надзвичайно важко. Вони були змушені активно використовувати радіо. Ну і використовуючи радіо, вони, звичайно, самі розповідали американцям, що збираються робити. Звичайно, перед битвою, до речі, вони поміняли шифрові таблиці і певен час американці не могли

Speaker A

читати японські коди, але головну інформацію вони вже отримали. От. Але тут треба мати на увазі, що окрім правильної інформації, американські дешифрувальники радіорозвідка е підкинули, на жаль, своїм командування американського флоту і помилкову інформацію, бо наприклад чомусь американці е вважали, що японці біля Мідвея будуть

Speaker A

діяти двома авіаносними з'єднаннями. До речі, якщо ви подивитесь на карту на екрані, то там видно, що японці дійсно під час вирішальної битви з американським флотом планували діяти двома американсь авіаносними з'єднаннями. Але на початку, тобто коли ще відбуваються тільки попередні

Speaker A

операції, тобто висадки на Мідої і Аліутські островах, ці два авіаносні з'єднання діяли вже фактично в різних боках Тихого океану.

Speaker A

Перше авіаносне з'єднання діяло біля Мівею, друге авіаносне з'єднання біля алерських островів. І допомогти один одному вони ніяк не могли. Але американська розвідка цього не зрозуміла і вирішила, що одне авіаносне з'єднання буде базуватися буквально біля Мідуев, а друге авіаносне з'єднання буде десь

Speaker A

крутляти поруч і на випадок, якщо до Мідеї підскочить американська авіація. В результаті, що відбулося? командири обох авіаносних з'єднань. Там їх було, до речі, два. Така дуже специфічна командна структура, а три авіаносці підлягали двом різним адміралам американським.

Speaker A

І це, звичайно, не дуже добре впливало на організацію ударів, ее бо кожна авіанос фактично діяв самостійно. Але, ну, тоді ще, на відміну від японців, американці ще не відпрацювали доктрино використання авіанос авіації. От. Але ще був нюанс, що коли американська

Speaker A

розвідка, оті самі рилітаки Каталіни з Мідуея побачила японські авіаносці, вона чомусь змогла засечі два авіаносця, про що ї повідомило американському командуванню. Американці, звичайно, що вирішили правильно. Вони вирішили, що розвідка виявилась правильною. І треба шукати друге японське авіаносне з'єднання біля Медуе. В результаті

Speaker A

авіагрупа авіаносцях Корнет полетіла, ну кудись. Там феорічна була ситуація, нарочно так не зробиш. А вони ухитрілися облетіти весь район битви, не побачивши жодного японського корабля. В результаті значна кількість авіаторів були вмушені садитися на воду.

Speaker A

І авіагрупа понесла шалені втрати, навіть не побачивши противника. Така от феєрічна була історія. А так само друге авіаносне з'єднання, там був тільки один авіаносець Йорктаун і Адмірал Флечер в останній момент вирішив, що треба перестрахуватися. І одну з бомбардувальних, скажіть,

Speaker A

пікеровуючих бомбардувальників він залишив на борту авіаносця на випадок, якщо знайдуть друге японське авіаносне з'єднання.

Speaker A

В результаті і але про це забули повідомити командири ударної групи Зроктауну. І в результаті, коли вони виходили в атаку, один з авіаносців японських, він залишився без уваги американських льотчиків. Чому? Бо всі очікували, що десь там позаду летить ще одне ескадрідя і уж вони його

Speaker A

атакують. А вони не атакували. І в результаті їх японський авіаносіць Схіріо зміг провести дві атаки проти американських авіаносів. Обидві атаки, що цікаво, втратив втрапили в один той самий авіаносіць Йорктаун, е, який кінець кінцем був залишений екіпажем.

Speaker A

Американці намагалися його врятувати, але через пару днів після завершення битви до Йорктауна підібрався японський підводний човен І8, який встиг зміг затопити потопити не тільки його, але ісмінець, який стояв поруч з авіаносцем і намагався врятувати за авіаносці там цінне майно.

Speaker A

От. А так, якщо б не було помилок американської розвідки, е, вибачте, американці мали всі шанси накрити всі японські авіаці біля Мідея одним ударом.

Speaker A

Тобто шахіба. От. Але цього не сталося. І в тому числі не сталося, що американська радіорозвідка дешифрувальники писали не тільки правдиву інформацію, але мали і помилки.

Speaker A

От наступний міф це історія про дуже слабке ППО японського авіаносного з'єднання біля Медуею. Історія знов таки дуже популярна. Занім числом розповідають, що японці могли краще зробити і взагалітом погано і взагалі зенітний вагою вогонь у них був не дуже результативний, що до речі

Speaker A

правда. Вот. Але тут виникає одразу питання: а у кого була краще? Просто, щоб слід зрозуміти знамениту історію про надзвичайно важкі втрати Іластріса в 41му році, в березні, якщо не помиляюся, від німецьких штук.

Speaker A

А там же ж була феєрична історія, коли вті винищувачі англійські погналися за вже відступаючи в америка італійськимипідвозцями, а штуки залеті залетіли на ластрік у себе додому.

Speaker A

От так саме ППО американців при Мідуеї воно не змогло перешкодити жодній японській атаці. Тобто було дві атаки, було два враження Йорктауна.

Speaker A

Йорктаун. Дуже добре в нього була працювала система боротьби з пожежами і корабель реально екіпаж дивізіон живучості показав себе надзвичайно добре. Але факт залишався фактом.

Speaker A

Американська ППО заварити японський удар не змогла. І це ж при тому, що на американських авіаціях вже був радар. У японців їх не було. І власне успіх американської атаки, він пояснюється двома речами. В відсутності радару ее за умови відно низької хмарності

Speaker A

пікировщики знов таки підійшли до японських авіаносців практично непоміченими. А увага японських винищувачів, вона була прикута до відбивання атак японських американських тарпедоносців, які вийшли до ее японських гаведовців раніше.

Speaker A

Причому цей ця атака, от така схема, вона була абсолютно спланована. Тобто частини трьох авіагруп американських авіаносців вийшли до японських авіаносців, ну, приблизно одночасно, абсолютно випадково.

Speaker A

Тобто координації між ними не було в принципі, але тим не менше так получилось. Тобто американцям реально невимовно повезло. І відбити такої сили атаки е-е не могли навіть американці зразку 44-45-го року, у яких, вибачте мене, була набагато краще ППО, головне

Speaker A

винищувальна авіація. Але при всьому тому атаки такого масштабу японські камікадзи регулярно пропускалися американською НВО, які отримували свої бомби, іноді навіть торпеди з серйозними втратами в екіпажах.

Speaker A

От. А у японців, які знаходились в 42му році на іншому рівні організації протиповітряної оборони, навіть порівнянні з японським флотом 49-45-х років, і поготів шестів не було ніяких. От. Тож коли ви чуєте такі звинувачення, майте на увазі, що цей міф

Speaker A

нема нічого спільного з реальністю ППО. японців було дуже добре на той момент, але його просто не вистачило.

Speaker A

От. А наступний між помідорів, це знаменита, дуже популярна історія про так званих п'ять рокових хвилин.

Speaker A

Тобто, що коли американці ударили по японським авіаносцям, у них реально на японських авіаносах все було готове для того, щоб атакувати американців. Тобто от просто літаки стоять, прогрівають мотори, навіть готуються злітати. І тут з'являються американці, які кидають свої бомби.

Speaker A

Бомби вибухають посеред заправлених і споряджених авіаносців. Там авіаносні авіації, там починаються шалені пожежі, ну, від яких дійсно авіаносиць врятувати було дуже-дуже важко.

Speaker A

Отож, виникає питання, а правда це дійсно японцям настільки неповергливо? Насправді ні. А цю байку придумав американський автор Саміель Еліот Морриісон в своїй книзі про Коралове море і Мідуей.

Speaker A

Причому Моррісон був, на хвилиночку, офіційним істориком американського військоморського флоту. Він написав це історія руських операцій флоту США в другій світовій війні. Це вважається офіційною історією. І більше того, тут Морісон навіть послався на протокол допиту японського офіцеру.

Speaker A

Але є такий нюанс. Цей протокол допиту, він є в інтернеті, давно вже виклали. І там про ці п'ять рокових хвилин нічого нема.

Speaker A

чисто фізично немає. Тобто Морісон це придумав і десь книжка його стала, але була ж дуже популярна все-таки офіційна американська історія, всі її читають. І серед інших прочитав цю книжку такий собі момент капітан першого рангу в отставці Фучида Міцу. А та сама людина, яка

Speaker A

командувала авіагрупами першого авіаносного з'єднання під Тел Харбором. Мав він командувати авіаносними групами під Мідуеєм, але він перед після виходу в море звалився з апенінцитом.

Speaker A

От. Але він був присутній під час цієї атаки. І він цю історію вирішив красиво розписати. Тобто там було шикарно о розповідання, як майже все готово. Він випадково дивиться на годинник, там все от чітко, от час все маємо злітати. От

Speaker A

історія вийшла шикарна. І, звичайно, Фучені всі довіряли, бо він же ж очевидець, він там був. Вот. Але потім почали поднімати документи, свідчення інших японських авіаторів, моряків, які були привідомі. Ніхто такого згадати не може, бо більше у японців банально не

Speaker A

вистачало часу розставити всі літаки на польотних палибах, бо вони постійно піднімали і саджали винищувачі, щоб їх дозаправити і заправити боєприпас. додалатим боєприпаси, бо винищувачі постійно були в бою, бо я ж кажу, американці атакували хвилями там погодину, по-моєму, безперерду. От. Більше того,

Speaker A

американські льотчики, які, е, звітували після уда про удар японкиновців, а майже не побачили літаків на палубах японських.

Speaker A

Тобто виявилось, що ця красива, дуже шикарна історія є нічим іншим, як байкою, яку з якоюсь дідько видумав американський історик і підхопив японець і яка пошла гуляти інтернетом.

Speaker A

От ще одна історія, це, так би мовити, після того міфотворчість дуже популярна. Цей про те, що японські авіаносці були, скажемо так, картонними.

Speaker A

Е-е, що, мовляв, от американці кілька бомб скинули, а вони вже все загинули практично від там попадання, наприклад, той самий Акатії закинув дійсно від попадання однієї бомби. Але як завжди тут є нюанси. А адіаносець - це, щоб ви зрозуміли, це плавуча

Speaker A

заправочна станція. і склад боєприпасів. Якщо ці боєприпаси знаходяться в дуже захищених бронею, вуглекислим газом, а цистернах, складах е внизу корабля, вони здано дуже мало небезпеки. Ну, хіба що попаде тут торопіда підлоного човна.

Speaker A

Зате, якщо ангари забиті літаками, що заправляються, щось наряджаються бомбами і торпедами, тобто це вже готовий рецепт для жахливих історій. Причому тут навіть не обов'язково потрібен ворог, наприклад, знаменитий пожежа на американському Форестол під час війни у В'єтнамі в 1967 році. Вона відбулася без

Speaker A

усякої участі ворога. Просто вибухнула одна бомба. І розпочався пожар. От. А на японських гавідосах відбулось те саме. Жахливі пожежі, з якими екіпаж, ну, фізично не міг втись, а масові підриви боєприпасів, а бензин в паливних проводах, який горить. Авіаційний бензин

Speaker A

- це ж 100 октанів. Він горить ідеально. От. І, звичайно, нема нічого дивного, що японці не змогли пожежі опанувати. Але давайте порівняємо з цю історію авіаносів, які підпалили біля самого Мідоея, тобто Акагі, Кага і Сурю, з історією четвертого авіаносця,

Speaker A

бо японський авіаносець Хірю, якого американці не атакували біля Мідуею, він же ж встиг американцям двічі їх атакувати.

Speaker A

Це одно вони його змогли засеч і вже підвечір атакували знову. Чотири бомби попали в цей авіаносець.

Speaker A

В ангарі так само стояли заправлені озброєні літаки, але е-е пожежі не сталося. А зайвих боєприпасів в ангарах не було. Ее паливні проводи були перекриті.

Speaker A

Можливо, навіть частково був злитий бензин з літаків. Оцього я не знаю, але можливо. І в результаті пожежу японцям вдалося опанувати. Тобто корабель без проблем наві навіть зберехід, а пожежі удалося панувати. Але у японських авіаносців була така проблема, а все повітря до машинних відділень

Speaker A

забиралися на рівні десь польотної палуби. Що це означало? що коли в ангарі була пожежа, весь дим, вся каль засасувалася вентиляторами в машинному відділенні. Ну і неважко зрозуміти, що після такого шоу більша частина екіпажей машинних відділень, котельних відділень, вона просто загинула від Задухіна.

Speaker A

Нетяжко зрозуміти, що без працюючих працю енергетичної установки авіановсець нікуди не пішов. І коли він зупинився, ситуація виявилась дуже простою.

Speaker A

Або ми його буксируємо, або ми його затаплюємо на місці. Ми застався американця. Вот. А враховуючи, що японці на той момент не мали жодної уяви про кількість е американських сил біля Медуею, все, що вони знали, що там не повинно бути американської ескадри, а

Speaker A

вона там опинилася. От і вони вирішили евакуювати доки ще можливо залишки екіпажу і затопити цей авіаносить з хірю. Але маєте на увазі, коли його тапили, пожежа на кораблі була вже фактично потушено. Це просто щоб ви мали на увазі, що оповідання про

Speaker A

дуже-дуже слабку живучість японських авіаносців - це теж черговий міф, в тому числі примідое. Вот. І думаю так вже останній міф продвей.

Speaker A

Це міф про Подожди, подожди, подожди. Євген, Євген, а я стоп, давай назад. Є ж гарний приклад американськогосця есекси, які вважались ідеальні, е, вже ідеально захищені по цьому досвіду, е, і так далі. Там всі штори там були і так

Speaker A

далі. Е, хто у нас отримав 2250 і вигорів так, що фактично був знищений? О, Франклі.

Speaker A

Франклін. Во, причому, що цікаво, да, та ж сама історія. Угугу. Вот на там з бомба потрапила в ангар. Дві бомби залетіли в ангар. Дз японськи навіть не каміка це був це був пікерувальник. І вони попали в групу заправлених і озброєних літаків, які в

Speaker A

ангарі готувалися до польотів. І розпочався тат американці, оскільки контролювали повністю море в тому районі, вони їм не було потреби його затоплювати, кидати, як в принципі, наприклад, затопили в 42-му році Хорнет.

Speaker A

Вони теж могли його відбуксирувати, але не було можливості. От і вони його змогли витягти, але реально це було важкі. Фактично він фактично він був в стані нічим не краще такого того ж Акагі абсолютно. І фактично його прийшлося розбирати повністю до верхньої палуби.

Speaker A

Його е залишили із серії, ну, на майбутнє, а вдруг там знадобиться. Але в про його більше не вводили, бо всі зрозуміли, що знов таки дешевше добудувати. Це колекція ексксів була добудова той момент. І вони вирішили, що щось з ним робити собі дорожче виходить.

Speaker A

Там надзвичайно були серйозні пошкодження корпусу. От. І, до речі, були жахливі втрати серед екіпажу. Якщо не помиляюсь, командира навіть віддали під суд за то, що він не дуже добре організував евакуацію екіпажа з авіаносця невчасно.

Speaker A

От в принципі знов таки історія з Принстоном. Він був трошки поменший все-таки на базі легкого крейсера, але теж 44-й рік, е, морська битва в затоці Лейте в жовтні 44-го року один єдиний пікерувальник скинув одну 250кілограмову бомбу.

Speaker A

Те ж саме жахливий пожар. Кілька американських кораблів, крісерів намагаються йому допомогти. Серія страшних вибухів. Причм добили авіаносець, він таки затонув і навіть пошкоджили крейсера, який намагався йому допомагати.

Speaker A

І ні, врятувати авіанос не змогли американці, незважаючи на реально надзвичайні надзвичайну еволюцію боротьби за живучість протягом цієї війни.

Speaker A

Є, і давай все-таки зробимо паузу, що я тебе прошу вже давно. Давай зробимо невеличку паузу там на дві-три хвилинки і потім продовжимо. Давай. Плюс, друзі, поки є пауза, будь ласка, ставте свої питання в коментарях. Будемо з задоволенням відповідати. Одразу, поки у

Speaker A

мене є нагода і є, що називається, пауза, одразу дуже хочу подякувати всім, хто підтримав наш стрім, е, не тільки своїми лайками, своїми підписками. Якщо вам подобається те, що, е, ми робимо, то будь ласка, підписуйтесь на канал. Ну і,

Speaker A

звісно ж, хочу подякувати нашим, е, патронам, які підтримують, е, творчість нашого бобра, нашого друга, ветерана і, ее, спеціаліста. Тож дякую Котику, Святославу Денисенку, дякую ще трьом Андрію Елу, значить, ще двом котикам на відбудову Ямату також, да, прийнято.

Speaker A

Дякую, Олександру Шуму. Ще двом котикам і ще трьом котикам. також на чолі з Максимлем Максимом Левченко.

Speaker A

Дуже дякую вам, друзі, за вашу підтримку. Так, е, ну що, зробимо, може, невеличке, знов таки повідповідаю на питання.

Speaker A

Плюс-плюс. Звісно, звісно, звісно, да. От якщо якщо є нагода, якщо є можливість і нема необхідності, що називається, прериватися, то давайте. Дійсно, це буде непогано. Дякую. Ну, як звичайно, якщо тим більше люди задають питання, це дуже приємно бачити, що людям цікаво, скажемо

Speaker A

так, наша розповідь і їм, так би мовити, небадуже. От. І давайте подивлюся, що люди пишуть.

Speaker A

Так, про якбитологію знов, шановний Прометеус, я от цікаво йому про ці авіаносці вл Харборі.

Speaker A

Ну що я можу сказати? Якщо би їх знищили, наприклад, в Нл Харбері два авіаносця, а стратегія американського флоту від цього не помінялась би ніяк.

Speaker A

Просто хочу з пояснити, що у американців на той момент більша частина авіаносців була не в Тихому океані, а вона була в Атлантиці.

Speaker A

І коли почались втрати американських авіаносців, вони просто почали перекидати авіаносці з Атлантики для тих океан. Тобто чудес би не було так. Була менша кількість, наприклад, рейдів американських авіаносців, але по факту стратегія американського флоту принципово не помінялася, бо стратегія е

Speaker A

абсолютно логічна. Американці чудово знали, скільки кораблів у них будується і готується до війни на території США. І стратегія була така, е, дрібними рейдами робити вигляд, що американський флот щось робить. тим часом готувати флот до контрнаступу. І коли флот

Speaker A

отримує достатню кількість кораблів, вони мають цей контрнаступ розпочати, що вони і зробили в серпні 42-му році висадкою на острів Будалканал в Соломонових островах. А а до того американці фактично займалися е дрібними рейдами. Єдиний от великий був рейд, знаменитий рейд,

Speaker A

рейдлітла на Японські острови. Він, звичайно, красиво розписаний пропагандою, книжки, навіть фільм вже ж зняли та два. Е-е, але по факту він стратегічно ні на що не вплинув, бо, по-перше, японці так-то так очікували рейтів американців і тримали певні сили для

Speaker A

того, щоб відбиватися. Тобто, якщо б вони не прийшли, ці скли все одно нікуди б з Японії не ділися.

Speaker A

Вот. А по-друге, пропагандистський успіх в Японії був мізерний. І ці всі душе роздіраючі історії заднім числом американців про те, що ось дивіться, на Японію скинули бомби і японці так страшно перелякалися і кинутись там відвойовувати Мідвей і Аліути. Ну, а це знов таки черговий

Speaker A

копіум, щоб хоть якось пояснити та в принципі ніяку ефективність рейда Туліту. Да, це була класна пропаганда, але з точки зору стратегії ї вона ні на що не вплинула. Так вот, при втраті двох американських авіаносців Рейдлалдут не відбулося. Тобто ці

Speaker A

авіаносці були на той момент в Кораловому морі, відбивали японський напад. От це була важлива операція.

Speaker A

Ну і що? Нічого. Я ще добавлю, я ще добавлю, що навіть беремо ідеальний варіант. Два віноси стоять в лінкорному цьому лінійки, як там роу, е, лінкорний ряд.

Speaker A

Ну фактично вони ж там не стояли вообще. Де як? А вони вони в принципі важкі кораблі стояли навколо могли стояти навколо всього острова Форд.

Speaker A

Ну так, ну просто на фото я бачив, що там і Сара стояла. Ні, так я ж кажу, а коли як це не було от оце от є теж такий міф, що якоби от японські авіаносці стояли тільки тут і у американські,

Speaker A

вибачте, в пряхарбонця. Ну такого не було. Ну от, ну факт, що мабуть навіть стоять. Ну і що далі? От дивіться, авіаносці американські в гавані стояли без літаків.

Speaker A

Це був давній принцип. Навіть enterprise, підходячи до Пілхамбра, він випустив свої літаки вже туди на Пілхамбру. Причому вони попали під роздачу від своїх зні, да? Потому що американські зенітчики почали пуляти по всьому, що літає, подумали, що вони побили японців,

Speaker A

відбили атаку. То есть вони б стояли без літаків, без ніяких вибухонебезпечних предметів в ангарах і на палубах. Що б могли зробити японці? максимум, що вони могли зробити, могли їх хорошо поковиряти.

Speaker A

Якщо б торпедоносці приклалися, ну, ми бачимо протиторпедний захист американських авіаносців. Вони тримали ці авіаційні торпеді, вони ж не такі прямо великі вже ці авіаносні торпеди.

Speaker A

Е, ну, авіаційні торпеди, вони тримали досить добре. Той же Хорнет там ловив і, ну, багато, ну, і Сара ловила. Та усіра навіть більш вона як була РБЗборник від підводних човнів вона почавце дореч не везло тут тут головне щоб не попали в цистерни

Speaker A

з авіапаливом ну а вони ж захисені і продуті у них же це норма це продута як ти їх продучи якщо там паливо ти зрозумів вони як це цистерни в них під броньовою паливо вони броньовою паливо дуже добре захищені

Speaker A

а оці ці, е, так сказать, лінії магістральні подачі топлива, вони продувалися нейтральним газом. І це була норма навіть в мирні часи у них були магістралі продувалися. Причому, наскільки я знаю, ми у японців теж там яка би мову норма. Ні-ні, ні, на початку

Speaker A

війни ще не було. Це от, до речі, перший, хто до цього додумався, це був Йорктаун. Вони після перед самим кораловим морем там місцеві технарі покрутилися, слухайте, або то паливні цистерни, оці танки, вони знаходилися в оточенні інертного газу. Тобто, що в

Speaker A

японців, що в американців, це було однаково, да? І оце ж голову колись слухати: "А давайте ми загонимо її в паливопроводи оцейска".

Speaker A

Окей, добре. Навіть якщо папровод, ну, пожар, але невеликий пожар максимум. То есть реально вони б їх пошкодили. От в чому біда ураження в гавані?

Speaker A

Да, боротьба за жисть набагато легше. Дуже складно знищити те, що японцям вдалось знищити два лінкори. Знищити, не пошкодити, а знищити не потопити, а іменно знищити так, щоб їх не стало.

Speaker A

Аклахоми Арізону. Це, ну, по-перше, це вообще той самі найстаріші лінкори там були, наскільки я пам'ятаю.

Speaker A

щеюту, але вона фактично була ней момент корабель. Маю на увазі, що що Арізона - це ж ніде сестричка, да?

Speaker A

І Аклахома - це наступна. Ну, це досить старі лінкори. Ах, Арізона вообще, вона ж спочатку була з паровими машинами, вже потім була замона.

Speaker A

Дада. Да. Вот. А і Оклахома теж, кстати, по-моєму, спочатку сп. То есть вообще це досить старі лінкори, один з найстаріших, тому може і такі пошкодження вийшло. Ну це не будемо, вони без близкі.

Speaker A

Ні, це це якраз просто добре попали, до речі. Опять таки це японці. Ну покла дофіга попали просто.

Speaker A

Поклахов дофіга прилетіло. І там навіть вважається, що одна торпеда з такі з того малого човна могла попасти. До сих пір невідомо, чи дійсно зміг він впасти, чи ні.

Speaker A

Там є фото. По-перше, видно, що йдуть торпеди. Ти ж знаєш, що авіаційне фото. Я Я знаю, це фото, да, дорожка там кажуть що але може це раз. Але по-друге, там є одне торпедне попадання, яке й випадає з общого ряду. А, то есть там

Speaker A

вони всі практично на одной глибині, на той, що виставлені були торпеди у тих у літаків, а одне стоїть якраз так, як було виставлено у там передній частині, як було виставлено у малих, тому що вони е вважали, що не можуть і більш мілкі

Speaker A

кораблі атакувати, тому найменшу То есть є досить великий шанс, що одна торпеда там вообще з малого чно була. Тут я ж кажу, можливо все, потому що як мінімум відомо, що кілька підводних човнів вони в гавань пролізли. Вот. І такі змогли, незважаючи

Speaker A

на цю сетку, яку підняли, коли тральщики заходили, робили, протралили цей канал і кілька підводних чітк, мінімум два, якщо не помиляюся, змогли в гавань залізти. Вот і вони по деяким даним намагалися, як мінімум, намагалися виходити в атаку. Це точно. Чи встигли?

Speaker A

Ну, тоже не так важливо. От факт в одному, що навіть при таких серйозних пошкодженнях нанесли, ну, максимум через півроку вони б зайшли назад в строй. А можливо і набагато раніше. От ти коли дивишся на юрктаун, ну да, там він стільки отримав в

Speaker A

Кораловому морі, але на ту же Сару, яка отримувала торпеду, виходила і поверталась там через пару місяців. То, чесно кажучи, в мене є великі сумніви, що їх вони могли прям знищити, щоб ці дваносці просто би ніколи не приймали участь. Ну,

Speaker A

я ж кажу, компенсувати чи чи погребів байзапасу, але ти ще попав туди попади. Ну так, компенсувати їх відсутність могли силами з Атлантичного океану, а в подальшому після ремонту вони б от, ну, просто змінилися би назви тих, що приймали участь. Но, звісно,

Speaker A

гірше було би в Атлантичному океан. З іншого боку, я от напрягаюсь, напрягаюсь і не могу згадати вообще, окрім снабжения Мальти з Васпом.

Speaker A

Я не могу не можу пригадати вообще такі операції, які б 90-ті, ну, там за так в Ісландії да?

Speaker A

Ніт, ну там Рейнджер прикривав висадку в Північній Африці. Ну так це вже коли було?

Speaker A

Листопад 42-му. І через рік, да? Я маю на увазі от півроку. А ні-н ні, ні-ні, там півроку в Європі.

Speaker A

Розумієш, прикол був в тому, що аяносці - це була ще, скажемо так, певною мірою політична, як і лінкори штука.

Speaker A

Ну так, да. А наприклад пара лінкорів, які сиділи в американських в Європі, вони були абсолютно не потрібні. Навіть якщо б Кірпіс вибрав це своєї нещасної бази, англійський флот мав достатньо сил, щоб його знищити.

Speaker A

Вони вони не базувались так, що претеп. А фактично там була таки проблема з рейнджером і вапа в тому, що вони не мали нормального протирбитного захисту.

Speaker A

А що у вас, що рейнджер. А і їх більше їх було ризиково заводити. Що з вас не підтвердилось? Він схопив три, ну, хотя три терпеди таке діло.

Speaker A

Ні, насправді восп, ну, не тритипом дві. Але ж прикол не в цьому. Прикол в тому, що знову таки от восп казав про живучий з японських авіаносців, він схопив торпеду, коли він займався заправкою літаків.

Speaker A

Так, так, так, так. Я ж кажу, що торпеда попала в район паливних цих цистерн авіабензину. І коли, е, вибух, по-перше, іскри, а по-друге, почали рватися трубопроводи і реально в ангарі корабля полив полилося палаюче авіаційне паливо.

Speaker A

Ну, ти розумієш, там чомуто чому так і відбулось. Там він нема протирапедних булів. А насправді навіть у йорктаунів чи навіть у есексів протиторпедний захист був дуже слабкий. Він не забезпечував. Глибини не вистачало, вони були завузькі.

Speaker A

От дивись, Яртаун, він спіймав дві торпеди. А Яркотанус спіймав дві авіаційні торпеди. Ти ж не Ну він спіймав торпеду від підводного чина одну чи дві, я не пам'ятаю. Він теж не одразу затонув.

Speaker A

А але там буквально ж година прийшла чи щось таке. От я вообще я вообще читав, що є таке мнение, що його можна було і після цього врятувати, просто що вже руки окупитились.

Speaker A

Там по-перше торпеди, а по-друге, там ще прикол. Підводний човен загнав торпеди в протилежний бік від, е, загнах торпед саме топтоносців. Тобто фактично він його спря спрямляв. Так, так, да. Ну, так вийшло. Тогда полезло в цьому сенсі. От везучий

Speaker A

корабель був, але кожне щастя закінчується. Ну, факт лише в одному, що я гарантую, що більше ніж півроку ці бояносці не вийшли із влади. Угу.

Speaker A

А за півроку це б обійшлися атлантичними авіаносцями і вони підключилися би. То есть був би водолканал був би по-любому.

Speaker A

Да, звичайно. Тут якраз принципове питання що американці насправді в той самий годалканал, вони ж не задіяли всі сили.

Speaker A

Вот так і теж частину фактично один авіаноць завжди, по-моєму, знаходився біля Перл Харбору на Гаваях. Тобто їм цього вистачало. Вот тому принципово якось поміняти початок війни, навіть знищенням, якщо от станеться от просто от знищить до до шматків обидва

Speaker A

авіаносці влактично неможливо. Радикаль радикально це б нічого не їх могли тільки пошкодити і вивести на якийсь час владу. Та отож. Вот. І от ще одне питання, от, до речі, теж цікавий момент щодо Мідуе із серії, чому тропілос група Харнета знайшла японців,

Speaker A

от, а решта авіагрупи ні. А це взагалі до сих пір цікавий момент. Скажемо так, срачі в американських момовних інтернетах на цю тему тривають до сих пір, тому що після бою щоб ви розуміли авіагрупу, рапорт авіагрупи Хорnet, а він дуже

Speaker A

специфічний. Е-е, не було ж рапорту жодного командира ескадрі, як це положено після бою. Не було жодного, не залишило жодного рапорту пілотов, який після бою пов'язани спеціальна така форма, яку кожен пілот, який приймав участь в бою, повинен був заповнити або

Speaker A

командир екіпажу. Цього не було. Був тільки рапорт командира авіаносця, майбутнього легендарного авіаноса адмірала Марка Мітчера. Вот. А коли його безпосередній командувач Адмірал Спрінс подавав свій рапорт, він прилучив рапорт цього Мічера з Корнету і, господи, забув командував Завіс Enterprise і написав

Speaker A

откритим текстом: "Якщо є якісь розбіжності в цих двох рапортах, вірти треба рапортові entтерпрайз". Тобто фактично відкритим текстом написав, що Мічар бреше. А чому так сталося?

Speaker A

Наскільки зрозуміло, коли американсь авіагрупа Хорнета нікого не знайшла, а почалися просто бажання це діло прикрити, щоб не шукати винних. Справа в тому, що на той момент в кожен командир авіановсце, командир авіановської авіагрупи мав дуже багато повноважень по організації плануванню

Speaker A

ударів. Тобто це у японців була єдина чітка доктрина і авіаносці в рамках авіаносного з'єднання діяли як одне ціле.

Speaker A

У американців цього не було. Кожна авіаносна авіагрупа сходила з ума по-своєму. І в даному випадку це повноваження, автономність розпоряд і на командирів ескадрілії, бо кожен командир ескадрілії фактично міг радити командир авіагрупи Хорнету, як і що його робити.

Speaker A

І от цей командир восьмої торпедоносної ескадрії, капітан третього раду Валдрон, він був, скажемо так, а людиною, яка чітко вважала, що вона знає, як правильно вийти на ці американській авіаносці. І він дуже довго лаявся, навіть коли вже авіагрупа злетіла. Він лаявся з

Speaker A

командиром авіагрупинета, капітаном другого рангу рів не туди летимо. І закінчується тим, що він, кажуть, його просто послав під три чорти і полетів туди, куди він вважав за потрібне. І виявилось, що він вийшов прямо на японське авіаносне з'єднання. Унікальна була

Speaker A

історія. Тобто, якщо б він промазав би, він би пішов вцу, але факт залишився фактом. А його героїчна ескадрія, яка була повністю знищена там в цілі в один з сленів екіпажу взагалі, а вони стали героями. Вот. А решта якось виявилась в

Speaker A

такому незрозумілому стані. Але оскільки Мідуей це була офіційна і реальна американська перемога, то вирішили їм не задавати дуже багато питань і сказати: "Так, хлопці, ну, облажалися добре, каже, мовчіть про це". Ее, чому Валдрон вирішив правильно? Цього ніхто не знає.

Speaker A

Це знає став тільки Волдро. От. Тут логіка логіка Валадрона відтворюється. Я логіка відтворюється. Причому, як він же ж це з його слов, які інші пілоти розповіли, що ще перед видо сказав елетангей залишився з вот оцей же ще от він же і сказав, що

Speaker A

перед вильотом він чув спордрон казав, що туди пройшло вже п'ять розвідників на той напрям, що вам вказано.

Speaker A

Вони нічого не знайшли. Зато от по тому напрямку авіаносці точно є. Нащо цей отуда? Фактично ми виконуємо розвід польт посилену розвідку.

Speaker A

Так. Угу. Давайте краще тоді пошлемо п'ять моїх ще там оцих наших, ну, як їх, е, яких, блін, що трактоносів девастейто. Да, да. Чи давайте п'ятірку девастайтерів, підвисимо їм бомбочку і раз ви так переживаєте і пошлемо їх в зальний пошук, щоб вже точно

Speaker A

підтвердити, що там нічого нема. Той сказав: "Ні, я тверди". Він каже: "Логіки нема". То есть там була проста логіка. Цей район облазили розвідники і базові, і, по-моєму, там Сов'яносе що запускалося.

Speaker A

Запам'ятаю. Ну от я теж не бачиш, на жаль, це ми знову заходимо в загадки Мідоея.

Speaker A

Перша загадка, де так сказать наказ на операцію. А а на а наказів взагалі не було. Там же ж цікавезна історія. А уж наскільки рапортів багато. А власне наказів її же ж нема. Залишиться тільки директива загальна німеться командиром авіаносних

Speaker A

з'єднань американських. Що ти ж сам розумієш, що без наказу вони б не пішли. Ну, звичайно, в том справу.

Speaker A

Наказ. То есть ми бачимо, що історія міфологіївувалась ще під час Другої світової війни. Фактично вже були закладені.

Speaker A

Фактично, ну, це можна фальсифікаціями. Ну, фальсифікація не можна, тому що фальсифікація, коли щось придумають, а це якраз там білоризація, коли щось в тінь виводять, якусь інформацію, що ти її не бачив і ти в результаті починав щось придумувати, щоб якось компенсувати

Speaker A

цю дірку. От. А фактично час частина документів, вона так чук-чук, лапкай, лапкай і пісочком прито присипала. Ну от. А деякі ті речі взагалі нема? От просто не написали і все, що ти зробиш.

Speaker A

Нічого. Угу. От так що отак от так що, да? Вот. І на жаль Волдор він вважав, що якщо немає авіаносців на Заході, е то вони повинні бути на південному заході і зближатися з американськими авіаносами. Тобто він розвернувся і фактично чітко вийшов на

Speaker A

на японськесне з'єднання. Так що він, в принципі, правильно продумав. От так. Що? Так що е тут якраз Але деталей ми вже не дізнаємось.

Speaker A

Тут вже таке. Ну просто ж сам розумієш, що якби це сплило, то кар'єра Мітчера би так би не пішла далі. А він вже в нього там в нього вже назначення вже було на той момент вже на ну з командира. Він

Speaker A

повинен там, по-моєму, навіть заміняючий командир з ним вже був. Ну цілком можливо. Вот. Але факт залишається фактом, що ее ця цю історію вирішили замісти під килимок, оскільки, ну, не нікому не цікаво, що насправді відбувалося. Більше того, до речі,

Speaker A

згадав ще один міф про Мідуй. Він зараз вже майже нікому невідомо, але в свій час він був настільки популярний.

Speaker A

Просто, щоб ви розуміли, от навіть коли оцей лейтенант гей, єдине, що залишився з восьмої 90-ї ескадрі, розповідав після бою про, ну, вже через певен час давав інтерв'ю і там розповіді записував про те, що якби що він бачив, як там

Speaker A

відбувалося, він це розповів, що ми, каже, вийшли не просто на скажемо так, на японське з'єднання, ми, каже, вийшли на стопитиму му спалаючого японського авіаносця.

Speaker A

Вот як так? Бо всі знають, що авіаносці атакува пошкодили пізніше вже пікерувальники після того, як терпіносі були знищені. Але прикол в том, що знов таки був великий пропагандістський міф про знов таки надзвичайну ефективність B-17х.

Speaker A

І серед іншого пілоти B-17х повідомили, що вони змогли добитися кільких кількох вражень в по-мому в два японських аміаносця.

Speaker A

І певен час во всіх офіційних зведеннях було записано, що два авіаносці були потоплені бомбардувальниками з Мідуею.

Speaker A

От і ця байка, да, була настільки розповсюдженою, що навіть знов таки очевиднець, людина якась фізична не могла побачити ці палаючі, їх не було.

Speaker A

Ну ти розумієш, гай тої ситуації він, я дивуюсь, що він там інопланетян не побачив в той ситуації, в якій він був.

Speaker A

інопланетян не знаю, але, наприклад, щоб ви зрозуміли, а в Кораловому морі американські льотчики на повному серйозі бачили месершміти 109.

Speaker A

Ну так ідентифікації не такі, але ще щось цікавіше. Вони бачили подвійні зеро, тобто наскільки я розумію, що цих типа твінг мустангів вот тільки японських.

Speaker A

Ну вибач, ну у фінського одного з фінського аса є38 лаінг збитий. Причому що цікаво, нормально так ідентифікується, що це був СБ.

Speaker A

Ну, знов таки, але тим не менш, е, так що повірте, путали місто 110 путали з ліберейторами.

Speaker A

Да. От були збиті местоті, бували збиті містоті, які принімали за ліберейтори. Здавалося б, неможливо, да? А я тобі навіть скажу, якщо там фотографії, якщо у места висять два підвисних бака і по деяким ракурсам, а з кожра спара на оперення,

Speaker A

ну двійка оперення і ці баки вилазять так вперед, що реально таке відчуття, що вони чотирьомоторні.

Speaker A

Фантасти. А це ж сильний силует. Досить. Воно ж контрастність цього освіщення. От ти бачиш дво двокілеве оперення, чотири двигуна. Гвитити ж все одно не бачиш. Ну да, знаєш. Ну і все. А що це?

Speaker A

Ну ліберейтор. Що що ще казати? Хвіст роздвоєний. Ну да. От тому іфікація літаків - це, ну це що, що пілоту сказали, про що він там болтав в своїй курилці.

Speaker A

Отте і не побачить. От я про що й кажу. Тому дійсно міфотворчості, на жаль, важко дивуватися. Я кажу, якщо навіть очевидці бачили речі, яких вони фізично от абсолютно ніяк не могли побачити, але тим не менше вот. А плюс е Да, і ще

Speaker A

коротко на останок теж популярну історію, бо нещасно адмірал Нагума, який командував фаміносцем японським підуєем, його я ж кажу, ще після Первоборо хто тільки не склоняв, що і свої чужі. Вот історики теж його не сильно люблять, бо ну от так от отож мог зробити це, міг

Speaker A

зробити це, а не зробив. І що під Медуею він був такий боягуз, а його підлеглий адмірал Ямагучий Тамон, е, який командував Хірю. От ото він дійсно був справжній герой. Вот. Але по факту, а знов таки, хочу, знаєте, детальних описів, здавалося б, японських

Speaker A

дій при Мідуеї немає до сих пір. Тобто ні, є там офіційне зведення, вони переклали англійською мовою в свій час американці після війни, але факт залишається фактом, що подробних і детальних описів дій японських з'єднань примі до сих пір немає. А офіційна

Speaker A

історія, яку написали за 20 років потому, там місцями теж були байки. Е, причому саме там реально байки потім вже перед смерттю деякі автори цій цієї історії почали розповідати, що там відбувалось насправді. Вот до сих пір існують різні конспірологічні теорії там

Speaker A

з приводу, наприклад, знаменитої історії, як японці все ніяк не могли переозброїти літаки з торпед на бомби, потім з бомби на торпеди. От є така теорія, що взагалі ніхто не намагався.

Speaker A

Вот і тд і тп. Тобто насправді аа дії на гумо вони цілком можливо взагалі не відповідають тому, що опишуться в стандартних історіях, коли там же ж написано, що спочатку він кинувся разом з Хірю, е на зустріч американським авіаносцям, але

Speaker A

потім злякався, почав втікати і тут вже на відході американці ж спіймали, знайшли хілю і атакували і утопили.

Speaker A

Вот. Але кінець кінцем, насправді ситуація, можливо, була іншою, потому що, а, якщо подивитися, от, будь ласка, Бориса, а можеш другурну вот показати?

Speaker A

От там от є цікавий момент. Це е курси американських і японських авіаносних з'єднань біля Miduй. От Midwayй там внизу нижче цієї мапки.

Speaker A

От. А червоним показаний курс японського авіаносного з'єднання, а чорними лініями там двоха американських. Так вот, а якщо подивитися уважно на мафу, то ми бачимо, що Наума на зустріч американцями абсолютно не поспішав. Він ішов в сторону.

Speaker A

І більше того, а коли він віддавав, це верхня ота це верхня після 1550 верхня. Оце відход хілю, да?

Speaker A

Да. І оцей цей поворот там офіційна є така теорія, що Нагумо отримав інформацію про якісь там неіснуючі.

Speaker A

Кілька разів розвідник побачив американське з'єднання і сказав, що там не дваноси, а чотири. Вот. Але по факту на той момент е-е японські японці виловили один з екіпажів трпілоносців, який їм чітко розповів, скільки там було авіаносців там, де вони приблизно

Speaker A

знаходяться і все таке інше. Тобто вони це вже знали. Аа і лякатися після цього якихось там повідомлень розвідників, ну, для Нагума, який витримав, так би мовити, враження свого флагмана, авіановся Акагі і ледь звідти живим вибрався. Ну, якось дивно виглядає.

Speaker A

Але головне питання в тому, що скоріше за все ще до оцього повороту о 15:15, коли він розгортається майже чітко на захід, а льотчики, які атакували американські авіаносці, вони про цей поворот знали заздалегідь. Тобто, Нагумо, ее, вже тоді чітко зрозумів, що

Speaker A

він там о 15:15 запакує і починає почне тікати. Ну, так же ж не буває. І тому цілком можливо, що знов таки ми маємо на увазі, ж не люблю науконспірологію, дуже не люблю, але все виглядає як те, що е

Speaker A

цю всю історію заднім числом японці сфальсифікували для того, щоб а якось солідніше виглядати, що мовляв ми героїчно не не намагались втікти, а ми героїчно майже атакували третій раз там дві атаки вони хірю провів от американський авіаносів.

Speaker A

А намагалися третій раз, але не встигли. Там навіть байку придумали, що екіпажу треба було терміново покушати. От враховуючи, що кожен кок зранку до вечора там під час битви працювали як проклятій, робили рисові колобки і розносили екіпажам по бойовим постам.

Speaker A

Тобто абсолютно не було потреби якось сідати і перекусувати їх перед тим, як нанести третій удар по американським авіаносцям. Але вони не стали цього робити, а стали чомусь тікати на захід.

Speaker A

І знов таки цьому є нормальне пояснення. Справа в тому, що на той момент від Алілуцьських островів на повній швидкості на допомогу йшло друге авіаноз'єднання. Там було два авіаносці не самих сильних Дзюньйо, але вони були.

Speaker A

І ти ж розумієш, один проти там трьох американських авіаносців чи три авіаносці проти трьох американських авіаносців, це зовсім різна гра. І цілком можливо, що фактично або Нагума сам придут цей план, або йому наказав командуючий флотом адмірал Ямамота, що

Speaker A

хірю не треба битись до останнього. В принципі, він наказав Нагума Ямата не казав Нагума те ж саме, що німець своїм адміралом Флетчеру із Принесом. Каже: "Авіаносець там дорожчий". І він тихесенько виходить, іде на північ. Чому на північ? Тому що всі розуміють, що

Speaker A

якщо він одразу поверне на захід, там його будуть шукати американці. А так вийді Нагумо ідучи на північ, виходив з зони пошуку американської розвідувальної авіації. І, до речі, власне, Хір, його ж зміг знайти самий північний з літаків, які от в цьому віялі американської

Speaker A

повітряної розвідки з які вони запустили після того, як зрозуміли, що треба знайти дежерш та американських авіаносців. А його ж тільки північний, самий північний літак в цій пошуковій мережі, він зміг його побачити.

Speaker A

Тож ще якщо б Нагума повернув на захід ще хвилин через там 10-15, американці блію не помітили. І у Ємомота був реальний шанс зіграти другий раунд.

Speaker A

Тобто три авіаносця своїх проти трьох американських в принципі шанси були, але американці помітили. Хір був атакований, пошкоджений. Ну і, як я вже казав, в зв'язку з виходом із ладу енергетичної установки японці були змушені його вкинути і затопити.

Speaker A

Ее, але план, в принципі, непоганий. То питання, а чого японцям ну брехати? В принципі, хороший план зроблений на колінці, то це, в принципі, ознака хорошого командира.

Speaker A

Але у японців взагалі в цьому звіті медуських звітах якісь дуже дивні були отчоти. По-перше, історія про тропедування Йорктауна. Це взагалі цікава історія. Тобто, а хто не знає, не помітити торпедне попадання в корабель дуже важко, тому що коли торпеда таки попадає в корабель, вона

Speaker A

піднімає величезний стовп води в повітря. Його дуже добре видно. Так вот, попало дві торпеди. Командир, який ці торпеди засаділ відносно ескадрильки, він як тільки відірвався від американських винищвчих від погоні, одразу відрапортував так і так два торпедних попадання. Були навіть в

Speaker A

рапорті адмірала Гумаце це записано. Потім читаємо про результати атак японської авіації. Там написано п'ять торпедних попадань.

Speaker A

чотири в Yorkтаун, а одно в американській важкі крейсер. Що це була за історія? Абсолютно незрозуміло, але чомусь написали.

Speaker A

От. А друга історія - це історія з е затопленням японських авіаносців. Як казав, всі чотири японські авіаносці, вони ще тримались на плаву. Там, незважаючи на всі пожежі або деяких пожеж змогли вправитись, а вони ще зберігали плавучість. Але проблема в

Speaker A

тому, що японський флот відступає. Після втрати хірю Євамото зрозумів, що шансів у нього мало, і він намагався тоді відійти до острову Вейк, де базувалася базова авіація японців і щоб ставити американські авіаносці під удар базових ударних літаків. Але американці на це не купилися. Так от, а

Speaker A

поле бою фактично залишається за американцями. Японці відходять на захід. Якщо авіаносі не затопити, то вони стають трофеями американців.

Speaker A

От і віддається наказ затопити. І всі чотири авіаносці є свідки, бо ви ж розумієте, затоплювали авіаносці конвої, на яких були врятовані японські моряки. Натовп стоїть на верхній палубі, бачить, як пускають торпеди, бачить, як корабаль тонить. Ці кричать банзай. Вот. Але в

Speaker A

рапорті Нагула про є тільки інформація про затоплення Хірю і Акагі. Кага і Сар ніби і самі потонули. Знов ж таки, тут я можу тільки вгадувати, навіщо про це брехати. Ну, бо якось некрасиво виглядає, що всі чотири авіаносці не

Speaker A

намагалися по-настоящому по-самурайськи врятувати, а затопили. Вот. Але знов таки, що тут ганебного, мені особисто незрозуміло. Але факт залишається фактом на гумо в твоєму надсекретному звіті, це ж не газетна стаття, він збрехав. Вот. Е, і теж до сих пір, я вам скажу відверто,

Speaker A

детально історію бити в Фремідуй, вона ще не написана. І більш того, я не певен, що її зможуть написати, оскільки деякі речі нам просто залишаються невідомими.

Speaker A

Але знов таки не привід розповсюджувати міфи. Це скоріше привід детальніше дізнаватися про реальну історію, там, де це є можливо, звичайно.

Speaker A

Вот. І, чесно кажучи, на цьому я б хотів би зробити паузу наступного разу, да, бо давайте наступні міфи ми вже обговоримо наступного разу, а сьогодні давай завершимой.

Speaker A

Так, я от хотів по Мідуей ще одне питання. Геніальний відворот сприємства. Ну, це один з знаменитих легенд, що Спрінсь там генієм провидив, відвернув і тому важкі крейсери і, по-моєму, там була Кірішима да так чи хто там був. Ну, хтось був з

Speaker A

Конгов. От. Ну, там всі чотири Конго були тільки два при авіаноцях, а два придвейському там.

Speaker A

От я не пам'ятаю, яка до яких два. Хто з них два був в оцьому, що нічний удар?

Speaker A

Ото кинули важкі крисари і А це це крисері куріти. Це коли Багамі і Мікума столкнулися і так от і там же кажуть, що типа Спрвенспорт прийняв там геніальну дію, відвернув на ніч.

Speaker A

Оце я вообще хотів теж. Я знаю, що це міг. Ти це краще розкажеш, да? Да. Ні. Ну оттут що скаже знов таки, а Спріненс, ее, ну він взагалі був достобережною людиною, наскільки я розумію. От. Але в даному випадку тут,

Speaker A

е, нічого особливого не було. В принципі, авіаносець - це він панує вдень, вночі навіть японці дуже-дуже надзвичайно добре тренували свої авіагрупи авіаносні, ну, не тільки авіаносні, морську авіацію для бойових дій вночі. У них була маса проблем з Спочатку треба знайти, прості Господи.

Speaker A

Вот потім організувати його атаку. Вот і знов таки ніяких нічних прицілів туди і не було. Все тільки своїми оченятками.

Speaker A

От все залежало від фаз луни, все залежи від правильної подсвітки. Це була надзвичайна справна штука. А американці взагалі не звертали великої уваги на нічні удари. Вот тому абсолютно логічно з флетчером розвернулися і почали відступати на схід. Да, перемога

Speaker A

перемогою, але знову таки хто знає, що там вночі у японців ховається. Підводні човни ясмінці крейсери.

Speaker A

Вот. І вони, до речі, були абсолютно праві. Японці намагалися, був такий плановий наказ віддали, щоби ескорту Нагума і важким касарам Лінкором Кондо атакувати американські вночі. Тому я скажу чесно, не було нічого такого геніального чи надзвичайного в тому, що

Speaker A

Спріон з Флетчером вирішив не ризикувати, як їм і казав німец, і відступити собі на Схід. Да. А потім це намагалися видавати видавати за якусь абсолютно геніальну там тактичний маневр. Але знову таки нічого геніального там не було.

Speaker A

Я просто про що хотів сказати с концстрам. А це було відпрацьовано на так не знаю флотських там проблемах чи як називались там маневри.

Speaker A

Ну да. І да. І там були просто аа інструкції, що авіаносець на нічний час відходить.

Speaker A

Це пряма бойова інструкція. От про це, про це, про це, до речі, я на відповідь я не знав. Бачите? А от ситуація в чому, що цікаво? В тому, що фактично він виконав інструкцію, а з цього підняли типу от флотоводець там себе стримав, не

Speaker A

побіжав до Біт, а почав відходити. А це просто бойова інструкція. Тоєсть він просто по уставу діяв. Ну я знаю, що деякі не діють по уставу, але в даному випадку він просто діяв згідно уставу.

Speaker A

От так. Тут просто, ну, от ні, ну, знов таки абсолютно присій моїй повазі до Спрінса, хоча він, чесно кажучи, привів до того, що, як там не було трафальгару у американського флоту, його обережні дії, гадості про нього ми будемо розповідати

Speaker A

в наступній передачі. Так, так, так, так. Да. Ну, вообщем, конечно, ну, і плюс там трагічна особистость, що в нього син там загинув же ж. Та причому так абсолютно тупо, що почали працювати кулемети і вбили на настройки сина.

Speaker A

Ну да, насправді я ж скажу, там е знов таки всі адмірали, та в принципі, що я польські, що адмірали американські, вони люди, а і у всіх про них є свої проблем, про які можна розповісти багато. Але треба мати на увазі, що кожен адмірал

Speaker A

чудово розумів, особливо американський на той момент, що його авіановці це дуже цінний актив і ризикувати просто так от ними він не має права. Більш того, ніби цим це прямо сказав. Тобто обачність Принса і Флекчера, вона там не нема

Speaker A

нічого дивного. Це абсолютно логічна ситуація. І тут, щиро кажучи, я можу тільки сказати: "Ну, все правильно зробили, що тут можна придумати". Євген, ще одна маленька тебе просимо, давай ще один міф, що Мідуей - це була поворотная війни на Тихо. Ми не можемо це обійти з

Speaker A

Татому що, да, це неправильно, да, потому що теж дуже популярна історія, що вот Мідвей, він був от поворотна точка, от такий собі отам от уських був Сталінград. У, е, в нас, американців, єдуй. От насправді, да, звичайно, нічим подібним він не буде. Тому справа в

Speaker A

тому, що при всіх успіхах американців, величезних успіхах американців, е це фактично виявилось, що, ну, да, амери японці по факту не змогли взяти участь в вирішальній вирішальній битві, не змогли розгромити американський флот. Ну, американці не збиралися давати їм такого

Speaker A

шансу. Тобто це ж було фактом, е, бо вони достатньо розуміли, що їм це все не потрібно. Більше того, а японцям не вдалося висадитись на медо, захопити його. Ну окей, добре. Що далі? Вот неприємно, але власне нічого радикального не сталося. Більше того,

Speaker A

японці змогли, хто не знає, висадити на лирських островах Аптоїх. А і в результаті майже рік американці звідти виколупували.

Speaker A

В принципі могли залишити, але це принципове питання. Це ж американська вже територія. Вот і американці дуже активно намагалися. Там були досить серйозні сили задіяні.

Speaker A

Левудська операція - це окрема. Тут можна розповідати, там стільки цікавого було. Це окремі історії, да. Але факт залишається фактом, що в принципі японці, в общем-то, могли знов таки тоді подумати і сказати: "Ну, в принципі, погані речі відбуваються". Але,

Speaker A

кстаті, наскільки я пам'ятаю, то Мівей в оборонний периметр той не входив. Отой планований. Ну, запланований взагалі не входив, але я ж кажу, це от Ямамота намагався його посунути, бо у нього ж була мрія захопити Гаваї, включаючи Палхарпор.

Speaker A

Ну, то мрії там мрії гарно. Та мрії мож запланований оборонний периметр Дувей не входив. Це вже якби хвостик туди далі закинув. Це нам на помідорчики посіємо, як в тому анекдоті. От про доброго газду. Е, і це, да, потім ще є така тож

Speaker A

фішка от із цієї. Чому переломний? Тому що там під Медуем, а японський флот втратив там ледь не всю свою палубну авіацію, тобто от бабах і все саме. Але проблема в тому, що в принципі в японському флоті, як і в іншому, а була

Speaker A

чітка чітке правило. Якщо авіаносець пошкоджений, там не може там управлятися, все першим з нього рятують авіаторів. В принципі, американцев теж саме було. Вот тому втрати, загальні втрати, тобто от у всіх взагалі авіаторів під Мідуєм були десь сотня льотчиків.

Speaker A

Ну, під Санта Крусом японці втратили в два рази більше пілотів і і членів команд літаків, ніж двої. Да.

Speaker A

Що, щоб ти зрозумів? Для порівняння загальні втрати японців за перший рік війни, ну, членів екіпаж членів екіпажей, вони були десь дві, по-моєму, тобто да, тобто на цьому фоні там це толи 147, то ли що така от цифра, я

Speaker A

точно не пом Да, це просто щоб зрозуміли приблизний рівень. Тобто це була і серія, ну так неприємна, але ну що поробиш. Вот набагато більше було втрачено на авіаносцях авіатехнічного персоналу. Це да. Але знову ж таки це було нічого смертельного. Японія той

Speaker A

момент без проблем справлялася з такими втратами. От що цікаве, набагато більше гадості вони зробили собі самі, бо після того, як ці ж льотчики повернулися до дому, а ці авіагрупи були розформовані.

Speaker A

Тобто замість які це ветерани ПЛХарбору, ветерани компанії півроку відцеж кожен кожен воєнний розуміє, що а оця от ветеран ветеранська частина це набагато більше, ніж сума окремих вояків. Набагато більше. Вот.

Speaker A

Ну, вони багато кого перевели в інструктори. Це теж було таке. Але факт залишається в то, що легендарні оці авіагрупи, тобто з чотирьох авіагруп Акагі, Кага, Хірію, Срю, серйозні втрати отримала тільки авіагрупа Сарю.

Speaker A

Тобто інших врятували, більшість льовчиків врятували. Так от ці ветеранські агрупи були розфорвані. І в результаті виявилась ситуація, коли коли в серпні американці почали цей висадку на годалканалі, нові ці авіагрупи були фактично зелені.

Speaker A

Вони були розбавлені льотчиками з берегових частин, з навчальних центрів, які відпрацювали інструкторами, потім їх відправили на авіаносці. Зелених пілотів, які тільки завершили навчання.

Speaker A

І в результаті японські авіагрупи під годалканалом зробили набагато менше, ніж могли б, якщо б вони залишалися сколоченими групами з старих ветеранів початку війни. Але це не до речі, було набагато більш серйознішою втратою, ніж конкретно там вбивства там такого-то чи

Speaker A

такого-то льотчика. Але це не заслуга американців, прямо скажу. Не заслуга. В тому і прикол. А і більше того, хотів зазначити, що там перелом.

Speaker A

Після мідуею японці абсолютно не покинули план наступальних операцій. Вони планували висадитись на Фіджі в Південному Тихому океані. Збиралися виходити на островах само, щоб перерізати морський шлях від від Австралії до Америки.

Speaker A

Тобто вони абсолютно спокійно планували, знов планували захопити порт Морсбі на Новій Гвінеї, які намагалися в травні захопити не вийшло. Тобто наступальні операції японський флот навіть не припиняв планувати. І от тільки коли американців 8 серпня 42-го року висадились на островах каналитулагі,

Speaker A

оце можна сказати був оце почався перелом. Вже після того японці лишень відбивалися. Тобто наступальних операцій японського флотуянському ТВД вже не було. Були окремі рейди, були там.

Speaker A

Американці вдало перехопили ініціативу, так, але перехопили на Соломонах. І от, до речі, там втрати втрати пілотів для японців були жахливі.

Speaker A

Жахливі. От і від от від них вони вже не оклигали ніколи. Так що оцей міфічний статус Міндуея, скажемо так, він насправді знов таки ще воєнна, по-моєму, пропаганда, щоб розповідати із серії, ну, підняти дух треба було. Підняти дух треба було.

Speaker A

І це дійсно велика перемога. Чотири авіаносці все ж таки. Ну, це удар, це удар дуже. Ну, хоча, якщо от чесно кажучи, то от я б поворотною точкою війни би, ну, знаєш, як предвесником поворотної точки війни, як от деякі там

Speaker A

теж там вважають там, ну, як даж би битва під Москвою, яка не є поворотом війні, а вона провестні була.

Speaker A

Ну, десь так, да. От я б назвав скоріше битву в Королевому морі, коли японцям зірвали десант.

Speaker A

Да. А це влас А це і власна була перша японська оперативного рівня операція, яка завершилась невдачную.

Speaker A

Отож, тобто формально вони по потопили великий авіаносіс, втративши легкий, але фактично вони не змогли висадитись от там, де хотіли перший раз.

Speaker A

І причому це не на якийсь острів там, який можна А це, вибачте, це це шлях до Австралії.

Speaker A

Та то бу це був їхній план епічний, що от відріжемо останній плацдарм, так би мовити, який у австралійців був на північній власне Австралії.

Speaker A

Вот. І після цього як понесемося бити, так би мовити, вже австралійців. От так. Що? Так що тому статус Мідовея просто він після війни, коли стало зрозуміло, що американці фактично воювали, ну, в морі був весь і майже японський флот, вот то виявилась така

Speaker A

цікава історія. Появилась дуже великий соблазн описати це в стилі битва Давида з Галіафом. Ну так, тобто вот, да, отут було там стільки колір, стільки критерів, а проти нас всього три авіаносці, вот і тд і тп. І так все красиво було.

Speaker A

От що дійсно, да, це була популярна така річ, бкирна історія. Дуже красивий цей міф, знов таки, е, бо він дуже красивий. От. Але фактично, да, Дуей це була перемога американців. Да, Муей - це був поразка японців, але розповідати про це як про перелом у

Speaker A

віхом океані абсолютно несправедливо. От це іще один від себе добавлю. Кстаті, просто щоб це зрозуміли, чому Австралія так важлива була. Фактично Японія була переможена через Австралію.

Speaker A

Австралія і оці острови - це була база, з якої і пішли пішов наступ на Японію фактично.

Speaker A

Ну, знов таки один з май на увазі був Макартурівський і німецівський. Вот генерал Макартур наступав від Австралії вздовж узбережжя нової гвінеї до Філіпни. А німец через острови з центральної частини тихов океан.

Speaker A

Лягушачі стрибки. Да, да, да, да, да. І власне він же ж в свій час було ж категорично проти наступу до Філіппіни. Вот він взагалі планував висаджуватись на Тайвані і звідти вже організовувати блокаду Японії, плюс допомагати Китаю.

Speaker A

Вот. Але виявилось, що Макартур виявився політичніше, впливовішим. Він фактично став одним з, так би мовити, улюблених лідерів воєнних генералів у опонентів Рузвельда з Республіканської партії. І, короше, Рузвельд вирішив, що давайте ми Макарту викинемо кісточок. От, бо він же

Speaker A

ж дуже хотів збити японською кров'ю позор, свій позор втрати Філіпни 42 році і драпання своє, да? Тобто, в принципі, ну, якщо вже давайте, я думаю, це, я не знаю, мабуть, тема для дуже окремої лекції, яку треба підготуватися про як метологію. Вот. Да.

Speaker A

Нет. Ну, от людям цікаво, я дивлюсь по коментарям. Ее і в принципі, ну, це теж суб'єкт для обговорення. А чому би ні?

Speaker A

Бо якщо було так, то це не означає, що не було інакше. Тим більше планів насправді тихом океані був вахон. Вот навіть відомих альтернатив їх було кілька таких серйозних. Вот. А і це реально варто обговорити.

Speaker A

Проблема вце теж треба подумати над конкретними темами. Вот в тому числі і альтернативні наступи з Австралії, бо, наприклад, Нова Гвіцев гірший варіант, який могли обрати союзники. До речі, ще один міф, який би я хотів теж. Ну, це вже я, це моя іпостась. Це міф про

Speaker A

перевагу Зеро над всім, що було у союзників. На жаль, це статистика статистика повітряних бої цього не підтверджує, да? Да. От знаєш, от Да. По-перше, статистика цього не підтверджує. Це раз.

Speaker A

По-друге, а от це міф, який, в принципі, і японці підтримали. Їм це приємно було.

Speaker A

І американцям було, ну, якось пояснити, а чо, чого, чого, а чо, а чого вообще, чого, чого вже у нас так було? От. Да, дуже зручно об'яснити. У них був суперлітак, да.

Speaker A

Так от, я б хотів пояснити, що от коли порівнюють з Валткінтом тим же, то постійно кажуть, у нього була краща скоропідйомність, трохи вища там швидкість, він був маневрений, забуваючи на цікаву річ. Ніколи американський флот не ставив для винищувача задачу

Speaker A

бути максимально скоропідйомним. максимально швидким і максимально маневреним. А увага, ставив, але це було аж в 43му році, який з'явився спеціально, як відповідь на нареш оце нарешті була спроба зробити щось як зероки.

Speaker A

І воно було невдало, да, реально цікаво, да? Вот він протримався на авіаносцях, по-моєму, пару років чи щось таке.

Speaker A

Ставилися задачі, які вогнева мощність, швидкість на пікірування, високадинамічна маневність і живучість, тому що ми, вибачте, над океаном.

Speaker A

Ну да, і пілотів бажано повертати. Вак цьому повністю відповідав. То есть це була концепція.

Speaker A

Там ще була висотність поставлена, тому в нього був двоступневий нагнітач з промежуточним охолодженням. До речі, чому висотність? Тому що американці теж боялися великих важких бомбардувальників, бомбардувальників сотирляти поїхавностям бомби. Вот кстаті, але це дало положительный момент, що при начальной високій

Speaker A

скоропідйомності а Валкі швидше вилітав на 6 км. Хоча от зерой якби він в нього више скоропідйомність, але із-за того, що висотність двигуна менша, а у того височа і після 3 000 у зоро падало скоропідйомність за менше, а вал її

Speaker A

сохраняв за рахунок нагнітача і він на шесть, от знаєш, оце от називається Ага. От далі що головне, у Валта була висока динамічна мавреність, тость він швидко перекладався з крена в крем.

Speaker A

Ага. Назероб це теж хотіли, але це було неможливо, тому що в нього була по підвищена дальність, вони закладали це як підвищену дальність і дві оці гармати в крилах, які були категорично необхідні, тому що одна з задач Зерола -

Speaker A

це збивати важкі, оті самі важкі бомбардувальники, які теж могли атакувати, базові бомбардувальники. Він не міг, як Кі-43, чисто мати два кулеметики над мотором. Пілоти вміють гарно стріляти і все, їм вистачить.

Speaker A

Зерог. Йому треба було ставити так само збивати бомбо. А потім ще й кулемети крупнокаліберні теж крила поставили, тому що там над двигуном вони не поміщалися, тому що той, що стояв 13,2, він торчав на в кабіну і пілот.

Speaker A

Там цікаво, я не знаю, як пілоти з ними літали, коли їх в кабіну стали, там він знаходився майже перед очима.

Speaker A

Знімаю, знімаю. знімали вже так в частинах, але факт частині реально він торчить там вообще ну просто торчить в этот, как його, потому что по доже не помещався. Так от Зеро він, вибачте, це машина своїх задач, які він повністю

Speaker A

відповідав і він переважав чомусь, але тактика бою американська, а американською ходобою він строївся на тих характеристиках, були, які були в Латкета. А Зеро в нього були інші картики. Це дві концепції. Не можна сказати, що Зеро краще. В нього

Speaker A

був не більш мощний двигун. А в нього двигуни вони були спідставні. У Велкета був з гарнію висотністю. У Вельта були оці кулемети довбані, блін, півдюймові, які, чесно кажучи, майже ідеальна зброя винищувача для коли він не працює по важким

Speaker A

протих винищувачів, да. От проти одномоторних бомбардувальників, ну, отаких от, що над морем і діють. Це фактично ідеальна зброя. Ти засипаєш її от і навіть лобові атаки можеш вибивати.

Speaker A

Ну, це відомий випадок, коли е під час атаки нарктаун, а, проходячи спереду, дав чергу, а, йшов в вел.

Speaker A

От пілот розвернувся, дивіться, він летить. Підлетів, дивиться, а там лежать два мертвих. То есть крупнокалиберна куля пробила было обох или стрелка і пілота. Так, плюс розсіювання. Воно цілу хмару перед тобою дає.

Speaker A

Ну так о цю хмару влетів. Одна куля пройшла через двох та і все. От на тому все скінчилося. То есть це причому він малоприцільно стріляв, то есть передній сфері під кутом. Але ну вибачте, ну це ціла от хмара з шести кулеметів. Вони ж

Speaker A

тоді 6сть кулеметів вже мали. То есть в нього було своє достоїнство. на пікірування власне уходив від Зеро.

Speaker A

Причому він швидше в нього заходив і розганявся швидше. Зеро цього не міг зробити. Він не міг переслідувати. Так, там є тактики і так далі. Було проблеми з керуванням.

Speaker A

От. Ну то так, що було не було. Ну то вже таке просто я що хочу це дві концепції і сказати, що Зеро був краще, тому що от він ото ото було краще. А а воно а от спитайте, а воно було

Speaker A

потрібно? Може американці і не хотіли це зробити, тому що от є класичний приклад. Фірма Кертіс зробила два моноплани винищувачів. Один робився Берліном в Дейтоні, по-моєму, чи где ж там чик Бафала. Ну, короче, неважно. Два підрозділи фірмі Керс. Вона ж велика

Speaker A

була. Ну, понятно. В одній зробили наш знаменитий Хаук 75. Угу. П36. Інша зробила ЦВ21 демон.

Speaker A

Ага. Да. Так от ЦВ-21 він обладав максимальною скоропід'ємністю. Угу. Причому в нього скоропідність була вище, ніж у Мустанга. Вообще фактично перший, який досягнув тієї ж скоропідності був P51H.

Speaker A

Ого. Угу. А вона співставна була скаропід'ємністю 109к. То есть це була це ідеальний перехоплювач. Понятно.

Speaker A

Так. Облешена конструкціямність і гарна манврність, який прийняли на озброєння. Правильно по 36. Тому що вон пікирував до 900 км/год, а от той, вибачте, розвалити можна на таких пікерованнях. І він не цікавив, тому що інша тактика або інший підход.

Speaker A

Тому я ж кажу ще раз, ЗРО - це видатна машина. Мм, я просто кажу, що яка інша країна, вообще любая країна, яка б збудувала щось схоже зеро, ну, такого ж рівня зеро машину, настільки відповідающй тактиці, якої хотіли, а настільки при тих двигунах, що

Speaker A

розполагали на той момент, а це настільки вилетна машина ця, але не можна казати, що вона краща, чим Вакет підходив до тактики американців, зеро підходив до тактики японців. Звісно, японський зеро з пілотом, підготовленим по японській методиці, був краще, ніжкет

Speaker A

з американським пілотам, підоним по їх американський на початок війни. Потім вони навчилися, потім вони пере вже в них пілоти сиділи краще, ніж потім сиділи в Зеро. І тоді ЗРО почав е ну нести поразки і так далі. І там втрати

Speaker A

були. Але ще раз кажу, що тут пілоти отам за штром, що сиділи, вони просто перевершували американських пілотів. Але американські пілоті досить швидко вчилися. Надо прямо прямо сказати. Так от, нема такого, що це був такий дявольський літак, що тільки Хелкет з

Speaker A

ним якось зміг справитись. Кстаті, Хелкет, це, до речі, черговий міф про те, що Хелкет ніби розробили на базі, прості господі збитого місто, до речі, аліутської федерації в нього дійсно внесли зміни, е, користуючись цим, це ці все робили. Там

Speaker A

скоріше інше тактика. Так отож, а тактика вона тільки в бою то саме. А там от як англійці, вони нічого не могли зробити проти ФВ190. захопили феста, покрутились, зрозуміли, як тобі проти нього воювати. Оте ж саме вони зрел взяли, покрутилися, внесли зміну

Speaker A

дійсно в Хелкет, тому що в тому вигляді, що він був, він просто би був би гірше зеро. Але коли, ну, там двигун же ж поміняли, там же ж серйозно поміняли.

Speaker A

Так, в том та справа, що це все одно планувалося і не краще, да, готови знову, да, я знову неправи чомусь, але знаєш, як це для них було підтвердження, що ми на правильному путі, на правильному шляху.

Speaker A

Ну, це це ніде прав. Вони перемірили, сказали так, це літак на правильному шляху. От в такому, але то, що, да, був такий нещасний, поганий хелкіт і з нього раптом зробили хороший хел, як вот.

Speaker A

Але головне, що пілоти політали і зрозуміли, як проти нього воювати. Да, так, вони вже відчували це в боях, але політавши, вони ще і в цьому впевнились, що отут ми щось правильно, щось неправильно. Хоча знову опять же ж понімаєш, от мені завжди смішно. Вони ж

Speaker A

і 22-й, по-моєму, ганяли, да, їм попав, а 32-й ще там, по-моєму, з'явився, да? І це вже інша машина. Почому серйозно інша? То есть, чесно кажучи, те, що вони на 21-му знали, 32-му вже було досить різним, понімаєш? То есть тому, чесно

Speaker A

кажучи, це, ну, це от схожа ситуація, як французи, вони до добули місяч місто девяти Д, да, і вили на Марані провели з ним проби, сказали: "Нормально, Маран перевершує".

Speaker A

Тільки проблема в тому, що вже є була в нього, розумієш? А коли вони єшку взяли, сказали: "Ойой, попа болить". От. А вибачте, от десь схожі ситуації. От вони то взяли 22-й і чи навіть 21-й, от я не пам'ятаю. А са

Speaker A

їм вже прийшлось вже против 32-го, а потім ще 51-го цей з'явився. Так біда то була в том, що досить багато випускалося тих 22х, по-моєму тому или 2 варіантів у них не було, да? І то що інших двигунів не було і ну чого ж

Speaker A

то вже виробляємо, чого? Але головна проблема - це пілоти. Вони просто головна вот головна проблема - це пілоти. Але ці пілоти загинули не в Нідоей.

Speaker A

Так, це однозначно. От з відомих пілотів, винищувачів бомбардувальників жодного от реально ветерана Старої гвардії Перл Харбор, е, от з відомих таких, так би мовити, во жоден не загинув, да? Там були ветерани, гинули п під час. А, ну, звісно, це війна,

Speaker A

да? Це війна. Це військова операція. Які розповідають, коли там дащо от розповідають, що винищили просто всіх американців там під Медведуєм.

Speaker A

А відносні бої вообще вони страшні по втратам, чесно кажучи. Це легкі досить літачки, вони маложивучі.

Speaker A

А ти виходиш на захищені цілі, в тебе ведеться вогонь зенітний. тобі просто повернутись на свій авиано авіаносець в цьому сраному морі, блін, безорієнтірній місцевості, це вже суперзадача. Багато хто просто гинув, не повернувшись, роз витративши паливо, механічні поломки.

Speaker A

Якщо на суші ти десь там пригнув з парашутом, сів там пішов до селянина, посидів в нього там е яєшню поїв і додому прийшов. Ну хоч полон навіть, то на морі ти сів. І, ну, можеш з акулами поспілкуватись максимум,

Speaker A

понимаешь? Вот помагаєш. Потому конечно вообще всі оці бої альяновсні, вони страшні по втратам пілотів, але Міндуей він не був таким для американців він був страшний, бо вони вирізали їм торпедоносні ескадрілі і вони відродилися аж, мабуть, в 44-му році.

Speaker A

Реально торпедоносні ескадрилі, анджери то прийшли. Так, тільки пілоти нормальних то там так і не було. Ти от давай отак. А які успіхи торпедоносних літаків у американців до 44-го року?

Speaker A

Я навіть не пам'ятаю. По-моєму, вони хіба в Кириші терпіносе не було. Пригадай добивання Хієя.

Speaker A

От хія після п'ятниці 13-го. Отакці були, але наскільки я пам'ятаю, там було сім атак п'ятірок авенджерів здо каналу. Скільки попадань?

Speaker A

Я не пам'ятаю. Одне. А, ну от Да да да. Одне. Причому там розповідають хренові торпеди. Вони підривались раніше. Я все роз Я все в це я вірю. Так, вибач. Хієй не маневрував.

Speaker A

Він тільки міг по колу йти на швидкості, понімаєш, все, що він міг. Він просто він він просто не був не неподвижною ціллю. Все. Причому А попали, кстатиі, знаєш, коли коли вже цей бідний наш нещасний командир Хієя, він вже кожен

Speaker A

раз, коли давав ход, щоб ціно, йому виривала задівку пробоїна. Ага. І він вже відчаю, коли ось ось чергова була атака трпіносів, він бачи, як американці кидають терпеди, він сказав: "Стоїм".

Speaker A

Угу. Він заборонив давати ход, щоб потому що якраз тільки заділи за і почали відкачувати, щоб добратись цей же руль перекласти, тому що ідіотський англійський полубалансирний руль, який виворачували на ходу. Якщо в нормальних людей на ходу руль, якщо він розбщонний,

Speaker A

його приводить внутр, ну да, то на ньом ще англійський руль, який на ходу виворачує. Він більш ефективний, але менш е по пошкоджено стоїть. Так от і він сказав: "Ні, от стоїм". І йому взяли і попали такі торпеди. По-стоячому один з

Speaker A

п'яти так і зміг попасти. Фантастика. Я просто в захваті от американських пілотів. Понімаєш? То есть, а чому? Ти подивись, вони втратили пілотів торпіносних найкращих. Там же пілотів було мало підготовлених.

Speaker A

Ну, там підготовці - це взагалі окрема річ була. Річ в собі. В Каралевому морі відхопили тарпідоносці. Там теж були терпіноз великі американських.

Speaker A

А в Мідоей. І реально, от всі ж кажуть, що плюс ще один момент, що якийсь момент з торпедоносних почали переводити в інші, тому що, ну, не вистачало, а літаків якби не було, анджерів ще достатньо було і їх девастатор все він,

Speaker A

вони скінчились там навіть така кажу його зняли зброю. Ні, ні, хлопці, їх було мало і просто не скінчилось. Там маленький був заказ оцій ще довоєнний там, по-моєму, на 200 машин їх просто не було і нічим було замінити фізично. вони

Speaker A

скінчились. Там їх залишилось, по-моєму, 50 штук, но це на одну групу. Вирішили вже не морочитись. І цих пілоти трапіно переводили в інші роди військ або загинули. І коли формували нові групи, це були нові люди. А військова підготовка ще на той момент, та на

Speaker A

вообще і завжди то от ми знаємо загибель оцього нашого ліскомбея. Скільки в нього авіагрупа провела тренувань перед виходом на бойові завдання? От при нього повністю, ну, це це джип, на нього помістили повністю нову. То есть пілоти тільки навчались на

Speaker A

сухопутті і на отому кольосному, ну, знаєш, ті два кольосних не могли всіх прогнати. У них там, по-моєму, дві или три-чотири посадки були на кольосний всього. Все інші на схопуті. І от їх і ставть на ліс комбей. Скільки вони

Speaker A

тренувалися, щоб піти в бойовий похід? Ну, я не знаю, пару тижнів, я думаю. Ти повністю вгадав три порядних дні.

Speaker A

Ну, от дві посадки. То есть люди, маючи п'ять посадок на виносяць, пішли в бойові дії. Це, вибачте, а це вже 44-й рік.

Speaker A

То есть от все одно війна вона жере. Навіть така країна, як Америка, вона все одно важко собі це дозволи.

Speaker A

Важко мобілізований пілот, він завжди гірше, ніж довоєнний. На цьому Радянський Союз виїхав в 42му році. При тому, що літаки були вообще вони опели німецьким, але вони 42-й рук рок витягнули на тому, що оці пілоти підзовлені, херово підготовлені, але на

Speaker A

фоні мобілізованих от 42-й рук вони витягнули от фактично на тих пілотах. То есть довоєнна підготовка, вона завжди все одно буде краще військовою, воєнної.

Speaker A

От. Ну, американців в 44-му вона дійсно стала вже краще, тому що м там вони вже розслабилися, я так розумію. Вони вже після 44го, ну, от в середини 44-го вони вже не гнали в этот, они вже там нальотували по 2000 там годин на бойових

Speaker A

літаках перед тим, як поїхати воювати. Ну, це вже, конечно, це вже рівень там астрономічний. Ну, я тобі скидував, помниш підготовки, а флотських там ще краще. Ну, то есть фактично тут американці понесли в цих боях такі втрати, що вони втратили тропоносну

Speaker A

авіацію в себе. Далі вони працювали пікеровщиками і винищувачами фактично. Аз були. А от, ну, в принципі, в Японї теж були такі проблеми, але це вже, я думаю, окрема історія. Я навіть не знаю, як її розповісти, бо вона вимагає величезних

Speaker A

Там є ще один момент. Оці нові ескадрилі на авенджерах. Я про це теж читав. Там є опис, коли один винищувач Zero треті, по-моєму, з оцих перероблених, з лайнерів перероблених, по-моєму, з нього.

Speaker A

А, ну там от дев'ятка ішла для розчистки повітряного простіру. Помітили ідущі авенджери на атаку на ну це к этому в Санта Крусі. І вон вони вдвох атакували це Авенджер і всі збили. Так от, він за одну атаку збив три авенджера. І я

Speaker A

коментар американця читаю. Він каже: "Ну, вибачте, для пришвидшення підготовки торпнелостів з підготовки виключили повітряний бій".

Speaker A

А, понятно. Тобто стріляти не вчиду ведучий то був. Ну, там стрілків то вчили, але це ж стрілок та херня. Важно ти повинен вміти маневрувати літаком.

Speaker A

ведучої групи. Він був там вмів, він старий був ще пілот, але його першого вбили. Він просто при першому проході він якраз збив ведучого, збив другого і там ще третій відтягнувся, збив, ну, підбив третього, потім на проході добив і3. Ну, от. Але факт в одному, що от

Speaker A

так, да, п'ятірка і два зарос збивають цю п'ятірку. Чому? А ви їх не вчили повітряному бою. От. І це наслідок втрат в Корола морі і втрат в медолії.

Speaker A

Це не з неба взялось. Це не бездушність конгресменів США. Ні. Це от війна, в якій японці нанесли втрати ворогу. Вона диктувала такий рівень. Вибачте, що маємо, то маємо. Тому так. Да, звісно, я не бачу там якогось перелому. Жалко,

Speaker A

чотириці. Ну, все ж таки жалко. Я то я якби не на стороні японців. Ну, просто гарні кораблі. Якби жалко, да, таке. Ось, друзі. Але я чесно хочу сказати, що дуже приємно було, що ви дивитесь на це все діло. Вот я пишаюсь,

Speaker A

абсолютно пишаюсь тим, що якби глядачі, їм це приємно, їм це цікаво. От. Ой, що я можу сказати? Єдине, що я можу сказати все одно, що це не кінець. У нас ще є якби плани, майбутнє, плани, да, теж дві, а великі

Speaker A

морські битви, причому одна з них є найбільшою, так би мовити, морською повітряною битвою. Це битва при філіпінського моря або при Маріанах, які називають японці в 44-му році. І друга історія, міф, битва, про яку, міфи, про яку ми хотіли би розповісти, це битва

Speaker A

затоці Лейта, яка помилю на найбільшим морською операцією для моєго мені, як Лінкорніку. Нуце, там от до речі якраз, да, таке відчуття, що нарешті вона чітко показує, що таке лінкор, наскільки це важливо, що таке комбінет фліт.

Speaker A

От. От, да, там є є про що розказати. І я дуже-дуже-дуже сподіваюся, що там незабаром ми зможемо про це розповісти всією нашою славною компанією.

Speaker A

От Євген, я тільки ще тебе ще спіймаю за хвіст. Може там є питання. А давайте подивимось. Давайте подивимось.

Speaker A

Я вже я розумію, що ти просиш, щоб тебе відпустили. Ну, я прошу тебе все-таки давай окажемо питання, да, питання від наших слухачів - це святе діло. От, е, глядачів навіть, да, для тебе воно глядя, для мене вони слухачі. Мене не видно, я бобер. От. А

Speaker A

от для тебе вони глядачі. А от для мене, да, для мене вони і глядачі. Так що, звичайно, ми зараз подивимось, що ще люди хотять нам розповісти, хотять у нас запитати.

Speaker A

Так, давайте дивимось. Давайте дивимось. Так, ну тут скажу чесно альтернативну історію я знов таки шановний Прометеус, от приємно бачити, що людям так цікаво, ну те, що про що ми розповідаємо, але все-таки альтернативну історію, як всяку як битологію я хотів би залишити окремо,

Speaker A

бо це реально шмат е оповідань, так би мовити, про які треба би подумати і поговорити б. Ну, тут ще і сидить альтернативщик злобний. Я в якого Ну, в принципі, я теж альтернативщик.

Speaker A

Багато років на форумах різних альтернативної історії теж тусів. Ні, ну знаєш, є в мо в мої, так сказать, шматки написаних мною абзаци є варях переможець. Що ти до цього теж долучився? Не знаючи. Я люблю кораблики моделювать і там деякі абзаци вони є в

Speaker A

цьому горе. Це при цьому ще я з цього сміюсь, чесно кажучи, тому що, ну, більш смішного, ніж варях переможець не існує.

Speaker A

Ну, а чо б не погратися з корабліками, знаєш? А так, е, значить, от є питання щодо, да, зараз збивали ще тигри на П40 в Китаї в 40му році. Тут я хочу уточнити, що ні. По-перше, тигри, літаючі тигри, вони з'явилися в 1941 році. А жодного

Speaker A

зеро вони в Бірмі в 41му році не збили в зв'язку з тим, що їх там тупо не було.

Speaker A

Всі зеро, які вони збили, були насправді японськими армійським винищувачем 43 Хаяпуса і Кі-27. Да, Кі-27. Ну, їх дуже важко зера переплутати, але теоретично можливо теж.

Speaker A

З той, коли підняли документи, да, вот 2/3 виявилиські 27. А навіть так. Вот це, щоб мало на увазі, вони зілись тільки в 41-му році, повоювали в Бірмі. В пізніше, коли вони вже повернулися до складу Повітряних сил армії США. А теоретично під час рейдів

Speaker A

на Гонконг і Гуанджоу, там їм могли зустрітися реально японські Зеро. То есть от 43-й 444-й рік, але це дуже мало ймовірно.

Speaker A

що 99% всі зерно заявлений американцями в Китаї. Я вибачаю, що перебиваю. Я прибиваю чи паршил, чи Тулі я їх путаю оцих паршил Тулі, вони ж для мене доавтори. От хтось з них сказав, що він повністю дослідив документи групи Ченольта і він каже, що

Speaker A

не ні разу вони не збивали. Це скоріше всього Ден Форд чи хтось з них, бо він же ж цілу книжку написав про літавщиніх тигрів. Вот. І, до речі, там був страшний скандал серед родин ветеранів, ну, переважно вже онуків.

Speaker A

Вот. Бо виявилось, що, по-перше, і вони стільки не позбивали і не було епічних перемог таких самих і знов таки жодного озеро і тд і тп. І от страхто звинувачували в клеветі на героїв минулого. До речі, вони гарні піло

Speaker A

пілоти, знаєш, оці добровольці гарні пілоти, але і брехати вони здорово вміють. На отожба, особливо враховуючи, що за кожний збитий літак вони отримали свою премію. Ну, тут, вибачте, отож єдиний за там була перша а коли там Зеро, от перші Зеро, вони навіть, я не

Speaker A

пам'ятаю, яка це серія, 11 чи що там всього там було 20 літаків. 11. Угу.

Speaker A

А 11-та, да, 11-та. От 20 літаків всього було. Їх же ж в Китай кинули з Ченельтом. Вони ніяк несікали звісно але цю сесію вони там, да, один збитий зером втратили.

Speaker A

Ну, довго шукали то зараз сходяться, що або і 16, то ж там була така атака, яка була схожа спікеровання, атакував з хмар несподівано. Ну, воно от знаєш, там же ж от вроде по вроде підходи, вроде не підходить, але скоріше за все просто

Speaker A

механічна відказ відмови. Ну, може, може і так, бо перші перемоги там були реально феєричні і після там просто він він зчез, да, коли в Зео вони відправили китайці залишки своєї авіації, там дійсно небагато залишилось, бо американців пілотів ще не приїхало, а радянські

Speaker A

пілоти їх вже відкликали. в 40му році фактично з першої лінії там попали підзеро попали радянські ні теоретично може але я ж кажу переватично я кажу ще я ж достижу момент попали і плечами огребли по повній нічого не змогли зробити

Speaker A

там ні і 16 ні і 15 біс які там були нічого не змогли зробити против лоба нет приёма зро на той момент проти ці літаки проти зро вони мали шанс але для цього треба було знати А ти от це той самий випадок.

Speaker A

Вони навчились воювати против А5 і вони знали, як воювати проти А5. Да. І воли маневрений, да? Все ви воювали досить гарно. Ну не на Е15 біс, конечно. 15БІС то провальна машина абсолютно. Ну на І16 хоча б якось вони

Speaker A

могли воювати. Проблема в том, що коли прийшов Зеро, це була зовсім інша ігра. Gameчер, ти не знаєш, як з ним воювати.

Speaker A

Так, там були способи. Динаміка, знову ж, ну, B1 динамічна машина. Треба було крутитись на динамічно, не входити в постійний, тримати швидкість і крутитись динаміки. Ну, от такі от речі. Але ж ти не знав цього.

Speaker A

От в чому проблема. І і до речі, от то, що проблема була в тому, що справа в тому, що ж а оцей Шено, який батько літаючих тигрів, він насправді дуже багато писав звітів своїх в Америку. в тому числі по тактиці нових

Speaker A

японських винищувачів. Він якраз писав, що вони терпіти не можуть оцього бою на віражах, як всі чомусь думали, що японці тільки цими займаються. Він писав про їх дальність і швидкість. Е, він писав про озброєння. Більше того, в 41-му році два

Speaker A

літачка на перельоті через неокуповану територію Китая розбулися, змушені йти на вимушену посадку. Там китайці до них добралися. І це самий шена їх массово руками дуже багато про що дізна.

Speaker A

Пам'ятаєте? Да. Да. Але що сталося правильно? В Вашингтоні цей рапорт поклали після там пише якусь їн.

Speaker A

А тут є ще особливість. Сан Ченельт, він вже був персонанграта в Да, його ж фактично вигнали помітила арбіса США після того, як він насмілився поставити під сумнів всемогутність бомбардувальників.

Speaker A

Там ще гірше. Там ще гірше. А що він ще там народив зятки? А ще веселіше.

Speaker A

А ти думаєш, чому северський П-35 був прийнятий на озброєння? А що то він так він Ченальд був? Ну його лобіювали. Чому він в Китаї так прижився гарно?

Speaker A

Да там оце засідили. Знаєш, ця людина була чисто на руку. І це в тому числі от заце його боку його авіакомпанія Airмерика це стало реально майбутнім нової холодної війни. Вот. Ну, знаєш, формальна цивільна контора, а по факту рішають

Speaker A

питання показ. Та ну, а і допарили за то, що у нього слух там в нього ж одно ухо не чуло. Він простудив вуха при польотах і після запалення середнього цель проблема.

Speaker A

І одне ледь-ледь він глухий тут. Я зараз розкажу, що чено треба було кричати, щоб він щось почув. Вот. А то есть от і до цього його вписали. по здоров'ю, але реально це була персона, з якою розмовляти це було, знаєш, як от

Speaker A

зашквар знаєш тому ну от ідеї ще й бомбардировочну мафію обі Ну от да от а про кисневі торпеди, ну це реально я не знаю чи потягну я таке чи навіть же берпа, потому що це технічна історія, дуже складна. І, до речі, там

Speaker A

теж була історія, коли якийсь агент американського морському аташе в Токіо надав татеха цієї торпеди. Він відправив їх в Вашингтон і там йому покрутили біля скроні пальцем так віртуально і сказали: "Так, хлопче, ну не може, каже, у нас таких торпед нема. У якихось таких

Speaker A

класична ситуація, а коли от треба було з англійцями поговорити. Ну, а у англійців теж не було. А не було чому забили і вирішили, що ні, не виходить. У нас таке.

Speaker A

Вони зробили кислородні терпеди пробні були у них експериментальні. Після чого вони сказали: "Нафіг не треба".

Speaker A

Так от я ж про що кажу. Вирішили, що проблем там більше, ніж ефективні. Так, так, так, так, так, так. От. Але якби їм сказали, що кислородно доведена, вони б сказали: "Так, от реально такі характеристики можна було все. Але, ну,

Speaker A

вибачте, ну, що цих мав чекати?" Ну, господи, і вони всі в очках. А в очках пілота не буває. Ну чо там пере там китайці позбивали? Так китайці ще гірше мапу. Советів позбивали. Ну так совет ещ гір в мапі

Speaker A

історії, да. Толькі от Да. А потім почались історії про супервинищувачі, потому що нас масово хоч якось, щоб пояснити. Ну супервинищувач там все. От отож. От так що, шановні друзі, на цьому я пропоную, да, завершити наш стрім, бо реально вже горло не витримує.

Speaker A

Я чую, чую вже. Да. Вот дуже було радий, що зміг хоч щось цікаво розповісти. Ні, ну дуже круто. Дуже круто. Дякую вам.

Speaker A

Мало дуже маловідомо в українському інтернеті. Давайте скажемо відверто тему. Вот я сподіваюсь. А де відомо, Євген? А де відомо?

Speaker A

Ну, в принципі, да. В інших інтернетах ці міфиють сумарно по міфам пірхабра ти навіть ні у американські ні у кого ти це не побачиш.

Speaker A

Деякі може якісь речі вихопити можна. А от інтегрально по всім міфам цих дх, на жаль. На жаль. Так, бо як не крути, а у американців все теж, ну, на жаль, невимовна оця от больги і все інше.

Speaker A

Вот це, да, на жаль, воно теж там існує і багато дуже до сих пір слухає ці байки, які вже реально десятиріччями розповідаються в Америці. От і тому, а, чесно, дякую ще раз всім, хто нас слухав, нас дивився. Я скажу вам чесно,

Speaker A

що це тільки перша передача з двох ще буде. Дай Бог. Да, я дуже сподіваюсь, якщо друже Борис не буде засмучений нашими байками, то обов'язково буде, бо там теж є про що розповісти. Вот. І я дуже сподіваюся що наступного разу теж, якщо буде людям

Speaker A

дуже так цікаво, може дійсно подумаємо про, так би мовити, як бетологію. це, ну, це ж типу, це ж неулюбленіше у людей. Але я би все ж таки проходився спочатку по міфам, а як бытологію я Ні, міф міфи спочатку, а далі там, в

Speaker A

принципі, є про що поговорити, потому що дійсно були альтернативи, причому альтернативи, скажемо так, історичні, тобто коли були плани, які, ну, від яких відмовились, що японці, що американці.

Speaker A

Конечно, дуже цікава тема Лінкораноси, щоб от просто і чому я хочу пролейти по поговорити, тому що це гарна ілюстрація, що таке лінкор. Наскільки Лінкор - це мочний інструмент ве про це і про битву в Філіпінському морі, і про битву в Залевілейти. Там буде про

Speaker A

що поговорити. Підготовимось і зробимо так от. Да, обов'язково. Вот. І ще раз дякую всім, хто дивився. Дякую всім, хто задавав питання. От обіцяю на наступні питання відповісти всім.

Speaker A

Так, а більше нема, до речі, до речі, до речі. І знов промете. Ну, боже, приємно дивитися цю людину, яка дійсно Ні, ну, ти знаєш, друже, завжди приємно бачити людину, яка цікавиться тим, що ти, знаєш, я тут не бачу питань, я не бачу

Speaker A

стрімів, ну, е, ча. Дивлюся, там він пише це ніф, що за загалом і у американців, і у японців пікетірувальники показали себе краще, ніж торпедоносці.

Speaker A

У, скажемо так, це знов таки мабуть окрему передачу треба робити про ефективності е різних видів авіацій.

Speaker A

А справа в тому, що керувалі вітер торпедоносці - це різні речі. Кожен має свої у переваги, свої недоліки. І в принципі проблема з торпедоносцем з усіх видів ударних літаків, тобто горизонтального бомбардувальника, пікерувальника, він найдовше перебуває в зоні ворожого

Speaker A

вогню. Тому торпедоносці по замовченням несуть ці найстрашніші втрати. Ну, в Санта Крусі уби вбили сім літаків в атаки. Это просто от я описував атаку на якийсь транспорт, як же він називався?

Speaker A

Березина чи як і так далі, неважливо. Сім торпедоносців атакують з'єднання Геро Хорнета, в якому є лінкор, крейсери ПВО ППО які прикриті винищувачами. Правда, винищувачі вже вони вище оказалися. Тут навпаки вийшло, що вони не там. А навпаки, до речі, до речі, таке і в американців

Speaker A

таке теж бувало. І нічого комплексі немаць з есмінцями в ордері ППО. В центрі іде Харнет. Ці сім літаків атакують і вони закатують йому торпеди.

Speaker A

Що це таке? Це то есть не треба так Харнет вбили трпедоносці. Так він це Мурат. Це найкращий мабуть.

Speaker A

Я просто і він загинув. Є навіть фото, як він горить. Він же збив його фото, коли він уже горить по повітрі. Але він це зробив.

Speaker A

Він загнав торпеду. Вони дві торпеди, по-моєму, загнали. інтернету, після чого вже все, да, і пікерувальники не змогли, вони його тільки пошкодили, він зберігав і ход і все інше, а вбили його торпедоносці.

Speaker A

А тут власне проблема, якщо керувальник, він бомбить зверху. І якщо ти не допустиш масових цих пожеж, пожеж, правильно, то жаль утопити великий корабель.

Speaker A

Ну, знести таку надстройку дерев'яну на паличках, понімаєш? І що далі? А корабель о там під нею. Ангар ти роздовби. Знайси па польотну палубу, а авіаносід живий. В нього броньова палуба, під якою всі основні механізми.

Speaker A

І пробити студент до палуби. В чому ще й біда пікеро пікрувальника? Щоб попасти, він пікерує низько. За рахунок того, що він пікерує низько, швидкість бомба не набирає і не пробиває броневої палибо.

Speaker A

Ну да, попадає. Тому тому, до речі, перед войною дуже популярним була ідея висотного бомбардування з от літаків. Власне історія історія успіхи прил Харборі.

Speaker A

За всю історію жодних в тому числі керувальниками потоплений не був. Нівада, вибачте, наскільки торпедного пополучила. То есть йому просто платку збили з торпедного про попадання. Вот єдиний - це Марат, но я про нього вже казав.

Speaker A

Йому забрали глибині бомби. Якщо би їх не було, Марат би пережив це потрапляння. А так, до речі, історія з Нівадаю, там теж була цікава історія. Це в принципі єдина Лінкорамиводні, але утоплені керувальниками. Але ж там цікавезна історія була.

Speaker A

Там торпеда, да? Ні, торпеда його пошкодила. От. Але дирку залатати було неможливо, тому що пікерувальники пробили в в носовій частині цистерну з авіабензином, який, до речі, авіабензин горів. Так що, звичайно, жодна боротьба за живучість там була неможлива і тому

Speaker A

він викинувся на берег, щоб не затонути. Перше джерело все-таки терпенос першеходження. От. Але цікава ще була історія, як потім виявилось під час ремонту. Він би цврапет на попадання. Це ж нічого. Це ж навіть авіаційна ж тарпеда. От. Але прикол в тому, що він

Speaker A

реально міг вибухнути, бо авіаційне паливо, воно засло погреби. Да. А він ні не міг затопити.

Speaker A

Порби були порожні. Затопити їх було неможливо. То само навколо все горить. Але прикол в тому, погрби були порожні, що у нього буквально в п'ятницю витягли останні снаряди і заряди з погребів, бо міняли снаряди на нові важ важкі важкі

Speaker A

це снаряди. Американський висок переозброювався. Аі заряди мали поклати в понеділок. І от якраз погриби в той день були взагалі порожні. Івасчино Лінкор, чесно кажучи, не повезло, але була от, ну, понімаєш, от, ну, а от Марату навпаки йому за наклали,

Speaker A

а от, а от не повезло. І історій різних буває, що до живучості від абсолютного фатального невезіння вот через їдять як американці довели торпедоносець до абсолютної зброї, коли вони навчили свої торпеди кидати там з кілометра. Ніх же торпеди можна було.

Speaker A

Як це насправді торпеди кидати кілометр не важко про попадати. От. А тутже виникає питання.

Speaker A

Вони в терпеності вже не треба було понижувати там на 15 м над водою. Головне, що американську торпеду можна було кидати з 300 м.

Speaker A

Ні. Так, знов таки кидати то можна. Знов таки то ж парашут же ж про тропеди всі знали. При ж було не в цьому. При тому чим вище ти її кидаєш і чим далі від цілі, тим менше шансів під неї попадеш.

Speaker A

Це дуже просто. Ну масня, масува. Тож був, коли з'явилися, господи, скільки скарейдера міг тягнути?

Speaker A

Чотири. Чотири? Три. Три у нього шта. Ну вот коли з'явилися у американців торпедоносці, які могли нести чотири три торпеди і коли на авіаностях почало базуватися там по 30-40 таких торпедоносців, вот коли сотню торпед могли кинути, не напрягаючись по цілі.

Speaker A

Це перше. Друге, хелкети з ракетами, да? Це, до речі, до речі, і хелкети, і знов таки пікерувальники, е, прості, господиі, хелдайвери другі, вони теж їх планували зробити під торпеди. Це ж чому знаменита історія? Ці нові короткі торпеди, я маю на увазі з

Speaker A

ракетами. Ракетами ракети, я ж кажу, які вичищали палубні оці замітки. Це це була величезна штука. Але кажу, знову ж таки, по кораблям бити американці все одно намагалися зробити, щоб максимальна більшість літаків могли таки нести торпеду.

Speaker A

Торпеда - це зброя. Зброя, да, виявилось, що і без цього нічого працює, але фарпеда - це зброя, яка вбиває корабель. Всі інше, вона зачищає корабель фактично.

Speaker A

Але от торпеда, вона б'є туди, де вода. Вибачте, вообще, як кажуть, корабель не знищують. корабелі знищує океан, ходить пробоїни, да, і тарпеда цього допомагає набагато краще, ніж бомби, ніби правди діти, я ж кажу і але це вже знов таки окрема

Speaker A

історія. Ну, в принципі, трошки може про стрім, про битву примарян, бо там же ж буде розповідь про що там зустрілися ж не просто американські, японські флоти і авіації, а з дві концепції морської авіації. авіаносна і базова.

Speaker A

Вот. І це про це теж треба буде розповісти, потому що переважна більшість історій ці Маріани будеш ти тягнути, тому що Маріани я вообще плохо знаю.

Speaker A

Ну от нічого, я з задоволенням. Тому що я пробував щось про Маріани. Якнувся, що американські всі джерела - це байки.

Speaker A

І я зрозумів, що треба працювати за японськими. Марісон - це така гарна, красива фа.

Speaker A

Та не только Марісон. Все, що я знайшов, це були байки. А треба працювати з японськими джерелами. А япон япон теж бай. Вот. Але є блад. Шикарна праця його про Маріани Redст. Шикарніша книжка і дуже багато бйок. Він розвінчує оце ж.

Speaker A

Ну добре би розповісти шановний, але шановний наступного разу. Да. Завершити стрім. Конечно - це ну фігняний стрім. От. Але тим більше навіть не шість немає сил.

Speaker A

Но по-моему і так нормально. Ну, по-моему, максимально розібрали. І мені навіть не приходить в голову, що ще можна там знайти таке. А максимум міф, що по дорозі там це з'єднання бачили якийсь советський там якийсь транспорт канадський там ціла колекція героїв, які

Speaker A

щось бачили, щось читали прол Харбарт. Стільки цих історій і жодного підтвердження на цю тему. Ось тому, друзі, дякую вам ще раз. що дивилися, що слухали.

Speaker A

Дякую ще раз Євгену, дякую пану Бобру, пану Андрію. Дуже дякую вам, друзі, і до наступних зустрічей. Буду сподіватися, що вже скоро повернемося з вами з новою порцією розвінчань міфів. Ну і потім доберемося до ее якбито логі. Що може

Speaker A

будеть краще? Друзі, дякую вам. І можна поставити банку тем просуванку, кстатиі. Е, да, кстаті, кстаті я обов'язково вико наступному тижні в банку темпересування, якщо Да, якщо вам буде цікаво і закидуєте на банку темпросуванку. Тут більшість знає, як вона працює. Закидуйте цікаву вам тему і

Speaker A

будемо на неї. Ну, до речі, ковбині опять таки. Тож дякую вам, друзі. І де б ви не були, бережіть себе, бо попереду нас ще дуже багато цікавих історій про корабліки і самольотики. А з вами був трошечки Борис, пан Євген і пан Андрів. Всім

Speaker A

па-па. До побачення. До побачення.

Topics:Тихоокеанський театр воєнних дійПерл-ГарборМедова битваморські битви Другої світовоїавіаносціторпедоносціміфи війниісторія війниЯпонія США війнавійськова історія України

Frequently Asked Questions

Які основні міфи розглядаються у відео про битву при Перл-Гарбор?

У відео розглядаються міфи про роль авіації у знищенні лінійного флоту, перебільшення ефективності атаки та спотворення фактів, які зберігаються навіть у офіційних історіях.

Чому палубна авіація вважалась важливою у морських битвах Тихого океану?

Палубна авіація з'явилась як засіб атаки на лінійні кораблі в гаванях, оскільки інші засоби не могли дістатись до них, що змінило військову тактику і стратегію.

Як політичні рішення вплинули на початок війни на Тихому океані?

Вашингтонська морська угода встановила дискримінаційні співвідношення сил флотів, що спричинило напруження і стало однією з причин початку війни між Японією та США.

Get More with the Söz AI App

Transcribe recordings, audio files, and YouTube videos — with AI summaries, speaker detection, and unlimited transcriptions.

App Store Google Play

Or transcribe another YouTube video here →