Лекція №6 з IoT (2026). Технологія RFID (закінчення) — Transcript

Так, ось що стосується самої мітки, більшість міток складається з, як ми сказали, з інтегральної мікросхеми, яка містить той самий контролер і пам'ять.

Е, і антени. Значить, мікросхема забезпечує зберігання і обробку інформації, а також модуляцію і демодуляцію сигналу. Ну, а антена використовується для приймання інформації, радіосигналу з зчитувача, так, і передачі зворотно в зворотному напрямку радіосигналу.

Як правило, саме антена і визначає габарити цієї мітки. А так, значить, за способом живлення ми, в принципі, сказали, що в більшості випадків ми маємо справу саме з мітками, які не потребують живлення. Так, ось такі мітки називаються пасивними.

Хоча існують і інші. Так, до речі, у нас тут є на прикладі, у нас тут на малюнку є два варіанти реалізації цих міток. Це мітка з індуктивним зв'язком. Тут у нас така спіральна антена, так? А є мікрохвильова мітка з антеною диполем. Ось тут в такому вигляді може антена реалізуватися.

Так, значить, що стосується активних і пасивних міток, значить, ми сказали, що, в принципі, однією з переваг RFID взагалі технології є те, що мітки вони досить недорогі, поступово їх ціна зменшувалася, зменшувалася, в принципі, і зараз їх можна використовувати як одноразові. Ну, це мова йде якраз про пасивні мітки.

Вони можуть виглядати ось так. Вони можуть виглядати там як квадратики, як прямокутники з меншим співвідношенням сторін.

Але існують і активні мітки, куди вставляється спеціальна батарейка. Ось. І вони завдяки цьому можуть робити те, що не можуть робити пасивні мітки. Ну, давайте розглянемо по порядку.

До речі, пасивні мітки не тільки тим кращі, що вони дешево коштують, а й тим, що вони вічно працюють. Тобто в них немає обмеженого терміну дії, як у активних міток.

Але активна мітка може працювати на значно більших відстанях із вищою надійністю. Вони використовуються переважно для відстеження особливо цінних або великогабаритних об'єктів, причому таких, які треба відслідковувати у значній зоні, так, у великій зоні, на значній відстані.

А, до речі, існують і напівактивні мітки. Можуть їх називати і напівпасивними. В суті це не змінює. Є така англійська абревіатура Battery Assisted Passive (BAP).

Оце саме про напівактивні мітки. А ці мітки намагаються поєднати переваги обох цих міток, активної і пасивної. Тобто вони мають власне джерело живлення, але це джерело використовується лише для підтримки роботи внутрішньої електроніки, тільки для мікросхеми. А для передачі сигналу використовується саме енергія сигналозчитувача.

Справа в тому, що для передачі сигналу потрібна енергія більша, аніж для внутрішньої електроніки.

От. А що саме це дає? Ну, ми зараз подивимось. І в принципі, і у пасивних міток, і у напівактивних міток ініціатором обміну інформації завжди виступає зчитувач.

Ну давайте докладніше саме про напівактивні мітки. Значить, для чого використовується це живлення напівактивних міток? Значить, ми сказали, що для мікросхеми. Ну, а мікросхема — це в нас певні інформаційні процеси.

Таким чином можна сказати, що ця батарея підвищує розумність мітки. Тобто дає їй такі функції, яких у пасивних міток або взагалі немає, або вони сильно обмежені.

Що це за функції? Ну, по-перше, це підвищена чутливість і дальність. Мітка постійно знаходиться у, скажімо так, прокинутому стані, тобто вона завжди готова до роботи ще до приходу сигналу.

Таким чином, вона більш чутлива, вона більш реактивна і вона може працювати у більш слабкому полі зчитувача завдяки цьому. І загалом це забезпечує і більшу дальність зчитування, і більш стабільну роботу.

Далі сьогодні з'явилися мітки, які інтегруються із датчиками. Так, ми датчики в принципі розглянули, сказали, що поступово датчики ставали все меншими, меншими і дешевшими. І таким чином і мітки ставали поступово меншими, дешевшими. І зараз з'явилися мітки, які інтегруються і можуть навіть промислово виготовлятися разом із простими датчиками. І таким чином напівактивна мітка може взаємодіяти із цими датчиками. Це можуть бути датчики температури, там, вологості, освітленості.

Датчики ударів, наприклад. Тобто ми сказали, що в основному мітки ліпляться на якісь там товари, на грузи, так, які там поштою перевозяться. Тобто там, де треба облік з'ясовувати. Ну, а якщо це якісь вантажі, значить, треба відслідковувати умови, в яких ці вантажі перевозяться, там удари чи піддаються вони ударам і так далі. І таким чином мітка вимірює параметри свого середовища, зберігає ці параметри у пам'яті і може передавати при считуванні.

Ось, це більша така функціональність, вона якраз і забезпечується вбудованим живленням. У пасивних міток енергії не вистачає на те, щоб взаємодіяти із датчиками. Ну і власне логіка та обробка даних також у напівактивних міток більш розвинена, тобто стає доступним і під час необхідним виконання більш розвинених алгоритмів, таких як фільтрація даних, порогові спрацювання, підрахунок подій. Якщо ми взаємодіємо із датчиками, значить у нас з'являються нові задачі. От ми, в принципі, на другій лабораторній роботі, значить, ви могли вже подивитися у завданні свої і, в принципі, зробити ось такі саме дії.

Тобто там, наприклад, з декількох датчиків там усереднити, порахувати і так далі. Ну і крім того, крім того, така напівактивна мітка, як правило, має і більшу пам'ять.

А більша пам'ять дає можливість, наприклад, логування. Тобто ми не просто зчитуємо дані з датчиків, а дещо їх там накопичуємо за певний період. І таким чином маємо вже історію, наприклад, там температурних вимірів, так? Значить, маємо тенденцію, що там з температурою відбувається, вона там підвищується, знижується, можемо прогнозувати щось, можемо буферизувати якісь дані, наприклад, там проміжні дані. Ну, тобто розширена пам'ять дає можливість і додаткових функцій, виконання додаткових функцій. І, до речі, серед цих додаткових функцій також можуть бути навіть функції безпеки.

Тобто напівактивна мітка може підтримувати функції криптографії, функції безпеки. Прямо на мітці реалізуються там функції шифрування даних, наприклад. Навіть функції аутентифікації можуть реалізуватися.

Захист від клонування може бути реалізований. У пасивних міток через обмеження енергії, як правило, реалізація таких функцій неможлива.

Також ми сказали, що напівактивна мітка дає швидший відгук. Тобто, в принципі, все, про що ми зараз говоримо, воно все стосується і активних міток, так? Тобто і активні мітки, і напівактивні мітки мають завдяки вбудованому живленню таку розвинену функціональність і швидший відгук, більше реактивність. І це якраз також одна з особливостей активних і напівактивних міток.

Тобто немає затримки на збір енергії з сигналу зчитувача.

А мітка реагує відповідно і швидше, і стабільніше. Значить, ми бачимо, що саме напівактивна мітка — це певний компроміс між з одного боку низьким енергоспоживанням передачі, як у пасивної мітки, і інтелектом і автономністю, як у активної мітки. Значить,

що стосується власне активних міток, то вони, на відміну від напівактивних, можуть самі ініціювати взаємодію із зчитувачем. І це якраз їх ключова відмінність.

Завдяки потужному, ну, відносно потужному власному живленню і наявності передавача, вона здатна періодично самостійно передавати сигнал.

Це називається бікон режим, до речі, або передавати дані при настанні певної події, наприклад. Наприклад, вона там з'єднана з датчиком руху. І коли було відслідковано рух у зоні відстеження, значить, відповідно це для неї подія. І вона починає передавати далі. Або з датчиком там відкриття, відкриття дверей, відкриття вікна, по зміні температури, так, порогова, значить, і подія.

Причому зчитувач не обов'язково має опитувати мітку. Зчитувач в цій системі конкретній, так, з активною міткою, він може просто слухати ефір, а самі мітки будуть по мірі необхідності передавати в довільні моменти часу потрібну інформацію.

А мітка реагує відповідно і швидше, і стабільніше. Е, значить, тобто ми бачимо, що саме напівактивна мітка - це певний компроміс між з одного боку низьким енергоспоживанням передачі, як у пасивної мітки, і інтелектом і автономністю, як у активної мітки. Значить,

що стосується власне активних міток, то вони, на відміну від напівактивних, можуть самі ініціювати взаємодію із зчитувачем. І це якраз її їх ключова відмінність.

Завдяки потужному, ну, відносно потужному власному живленню і наявності передавача, вона здатна періодично, самостійно передавати сигнал.

Це називається бікон режим, до речі, або передавати дані при настанні певної події, наприклад. Наприклад, вона там з'єднана з датчиком руху. І коли було відслідковано рух у зоні відстеження, значить, відповідно це для неї подія. І вона починає передавати далі. або з

датчиком там відкриття, відкриття двері, відкриття вікна, ее по зміні температури, да, порогова, значить, і подія.

Причому считувач не обов'язково має опитувати мітку. Зчитувач в цій системі конкретній, да, з активною міткою, він може просто слухати ефір, а самі мітки, вони будуть по мірі необхідності передавати ее в довільні моменти часу потрібну інформацію. Тобто зчитувач, е,

при при цьому працює якраз в асинхронному режимі. Тобто він не знає, в який момент мітка, яка мітка йому надішле інформацію. Ну, це ми говоримо про, скажімо так, більш складні варіанти реалізації RFIT технологій. Тобто більшість більшість масового використання міток якраз це пасивні

мітки. А це такі, е-е, ну, теж це та сама технологія, але, е-е, дещо більш екзотична, скажімо так. Хоча існують стандарти, які також регламентують особливості там обмеження стосовно реалізації технології там активних і напівактивних міток.

Якщо говорити про режими роботи активної мітки, то можна виділити такі широкомовний режим бікон, коли мітка періодично передає свої дані або свій ідентифікатор.

І це використовується у системах позиціонування, у системах відстеження активів. Далі, другий - це подієвий режим або event drive, коли передача ініціюється при зміні стану навколишнього середовища.

Тобто ми тут не з періодичним е-е не з періодичною передачею маємо справу, а по подіях.

От і гібридний режим, коли відбувається і періодична передача, і відповіді на запити. До речі, існують активні системи з активними мітками, які працюють і в класичному режимі, коли саме зчитувач ініціює запит, а мітка відповідає на нього. А але активні мітки цікаві саме в основному за

рахунок е можливості ініціації цього обміну інформаційного з боку мітки. Так. Е-е, що стосується стандартів, м, що регламентують стандарти на RТ технології? В основному, е, ми будемо ще перераховувати ці стандарти.

Значить, ее, в основному це стосується так званих нижніх рівнів передачі пасивних систем. Значить, ее, до речі, ее, ну, як миже вже на першій лабораторній говорили, значить, ее в нас є, е, рівнева модель взаємодії, да, там, значить, і ось нижні рівні, це саме

фізичний рівень, канальний рівень. В основному ось це і називається технологією зв'язку. І стандарти якраз в основному більш жорстко регламентують ось ці ні нижні рівні передачі даних для пасивних систем, систем.

Тобто стандартизованими є саме фізичний рівень, там частоти, на яких іде взаємодія, способи модуляції, формати кадрів ее на канальному рівні, якісь там базові ниж ниніжрівневі протоколи обміну.

Ну, а що стосується активних міток, то для них стандартизація дещо слабша. Е-е, і існує багато рішень працюючих, які є пропрієтарними, тобто м корпоративними. Компанія якась розробила собі технологію і вона нею користується. Е, це стосується і Bкоon протоколів, і систем РТЛС, тобто

відслідковування активів. М далі алгоритми, які спрямовані на енергозбереження. Часто вони пропрієтарні, тобто стандарти також існують, але е-е можна сказати, що для активних систем дається більше свободи, внаслідок чого на ринку зараз існує низка їх реалізацій, різноманітних реалізацій.

Ну, взагалі історично розвиток технології Фіт деякий час стримувався відносно високою вартістю міток. І це свого часу створювало так зване замкнене коло. Тобто попит не зростав через високу ціну цієї технології, а ціна не знижувалася через низький попит.

Ну, поступово поступово е-е поступово е вартість цих міток зтувачів знижувалася і в сучасних умовах ця проблема вже значною мірою вирішена.

відмітки вийшли на масове виробництво, розвинулася технології їх виготовлення. Ну і таким чином вартість пасивних міток може зараз становити менше там декількох центів за мітку, а це відкрило можливості для їх широкого застосування вже у будь-яких системах, там повсякденних системах, в том в тому

числі і системах інтернету речей, і в системах розумних будинків і так далі. А-а, значить, ну, а конструктивно ми тут бачимо, як це виготовляється.

Ось такі, ее, мітки, вони можуть вставлятися в картки пластикові, да, в самоклейні етикетки, можуть вставлятися в брелоки, в ключі, в диски. І, тобто, формфактори, у вигляді яких виготовляються ці архімітки, дуже різноманітні. І це дозволяє адаптувати їх до різних сфер застосування.

Е-е стосовно пам'яті, значить, ми сказали, що важливим елементом арфідмітки є її пам'ять. Саме у ній зберігається той самий унікальний ідентифікатор.

Ну, і багато міток використовують цю пам'ять для зберігання і додаткової інформації про той об'єкт, який вони помічають.

по обсягу пам'яті. Значить, обсяг варіюється від декількох біт до сотень кілобіт. Десь ось в такому приблизно діапазоні.

Ее існують також різні види пам'яті, що використовуються вдмітках. Ее це можуть бути readлі, тобто ее пам'ять лише з можливістю читання.

Дані в такі мітки записуються лише один раз при їх виготовленні і вони можуть використовуватися лише для ідентифікації об'єктів.

Е-е далі значить warm значить це write ones readmany. Е-е, така технологія передбачає одноразовий запис користувацьких даних з можливістю їх подальшого багаторазового зчитування.

відрізняється від Redonly тим, що тут дані записуються при виготовленні на виробництві, а тут ми можемо за допомогою власного нескладного пристрою без заводського обладнання е записати ці дані. Тобто з виробництва мітка виходить без ініційованої пам'яті, а далі користувач вже після її придбання може її

однократно записати. Ну і існують також варіанти з readт ее пам'яттю, які дозволяють якраз багаторазове записування і відповідно зчитування інформації. Ну, як правило, це в нас на флеш побудована, значить, ця пам'ять на флеш-технології. І, е, там, скажімо так, незважаючи на те, що це багатократний

запис, але там існує, як правило, обмеження на кількість. таких записів. Ну, інша інша справа, що флеш-технологія також вдосконалюється з кожним там роком і таким чином збільшується кількість цих записів, завдяки чому на практиці можна вважати, що воно майже необмежене.

Ну і, до речі, тут можна згадати ще одну технологію яка використовується м також ее в рамках технології Rfit, де замість звичайної електронної пам'яті використовується інший фізичний принцип збереження інформації. Це так звані соумітки. які використовують ось таку поверхньоакустичну хвилю, поверхнево акустичну хвилю.

Е-е, ну давайте розглянемо її м більш докладно. Значить, мітки ось цього типу принципово відрізняються від класичних.

Робота їх базується на використанні поверхневих акустичних хвиль, які виникають об'єзоелектричному матеріалі під дією радіосигналу.

Як правило, такі системи працюють у мікрохвильовому діапазоні 2,4 ГГц. На відміну від традиційних арфігміток, вони не містять мікросхеми і не потребують джерела живлення. Відповідно конструктивно складаються з антени, з'єднаної з так званим зустрічно-штирьовим перетворювачем.

Ось у нас антени стирчать. Ось у нас цей зустрічно штирьовий перетворювач. Англійською це називається interdigital transduscer, який розміщується на п'єзоктричній підкладці. Так, тобто це така платка.

На поверхні підкладки розташовані спеціальні відбивачі. І ось ці відбивачі, ее, хвильові рефлектори, вони саме і визначають е ту інформацію, що записана на мітку. Тобто, е-е, скажімо так, це як штрих-код та по по типу штрих-коду в залежності від відстані, е, цих від відбивачів

і кодується інформація. Принцип роботи тут такий. Значить, зчитувач випромінює радіосигнал, як і зазвичай, е-е, він приймається антеною мітки і перетворюється зустрічно-штрольовим перетворювачем у поверхневу акустичну хвилю. Ось вона, ця хвиля. Е-е, ця хвиля поширюється по підкладці і частково відбиваються від рефлекторів.

Відбиті сигнали формують ту саму унікальну часову структуру, яка відповідає закодованим даним. Після цього хвиля знову перетворюється в електричний сигнал з акустичного і випромінюється антеною назад до зчитувача, а той вже звичайним чином її декодує.

Е-е, такі соумітки, ее мають низко характерних властивостей. Вони ее досить просто влаштовані. Там, значить, як правило, це конструкція досить надійна. працюють в широкому діапазоні температур, можуть працювати там 150° і вище, і це робить їх придатними для використання в таких

умовах, де звичайні архіідмітки з мікрочіпами працюють або нестабільно, або взагалі виходять з ладу. А-а, разом з тим, такі мітки не набули масового поширення. Сучасні архітсистеми на базі мікрочипів забезпечують більшу дальність читування, нижчу вартість, кращу інтеграцію саме з цифровими системами та інтернетом речей.

Е-е, крім того, більшу пам'ять, тобто соумітки мають обмежену ємність даних, що можна закодувати, да? Е-е, і вимоги до обробки сигналів на стороні стютувача також ускладнюються.

Тобто в сучасних умовах такі мітки розглядаються як нішеве рішення і застосовуються саме у спеціалізованих сферах, таких як моніторинг об'єктів у середовищах з високими температурами, там де там промислові установки якісь, турбіни, авіаційна, космічна техніка, ідентифікація у складних електромагнітних умовах. От там, де такі

незвичайні, незвичні умови, отам ці мітки можуть стати в нагоді. Ну, а у звичайних умовах масово використовуються звичайні мітки. Тобто це такий собі цікавий альтернативний підхід до радіочастотної ідентифікації.

Він демонструє, в принципі, високу надійність, стійкість до зовнішніх впливів, але через обмежену функціональність і складність вони не конкурують зараз з масовими RFIT рішеннями. Вони скоріше доповнюють е-е масові рішення ее у спеціальних застосуваннях.

Так, добре. Значить, давайте тепер розглянемо, на яких частотах працює ця технологія. Ее технології використовується декілька частотних діапазонів і в кожному з них є свої особливості, свої переваги, обмеження, які визначають власне сфери застосування, сфери застосування відповідного діапазону.

Найнижчим є діапазон низьких частот ее НЧ да? І регламентуються вони, значить, стандартом ІСО ієк 18002 е частоти до 135 кг.

Такі мітки добре працюють, ее поблизу металів, ее у вологих середовищах. Це робить їх придатними для ідентифікації тварин, зокрема.

Водночас вони мають дуже малу дальність читування. Це декілька сантиметрів. і низьку швидкість передачі даних.

Пасивні низькочастотні мітки досить дешеві, але велика довжина хвилі ускладнює зчитування на більших відстанях і створює певні проблеми із колізіями.

Тому на сьогодні вони використовуються не дуже часто. Діапазон високих частот VЧ, да, highфнy, це більш поширений діапазон.

Значить, регламентується стандартом суєкт 18003. Ну, а частоти з кілогерц вже переходять на мегагерци. 13,5 МГц. Такі мітки також відносно недорогі, добре стандартизовані.

підтримують механізми шифрування, як правило, і відповідно широко застосовуються у платіжних картках, системах контролю доступу, захисті від підробок, в бібліотечних системах.

Дальність зчитування становить до 1 м. Однак, як і низькочастотні мітки, цей діапазон має обмеження щодо дальності, чутливості, проблеми колізій при одночасному зчитуванні декількох міток.

Далі, що стосується надвисоких частот, це в нас УВЧ, значить, ультрафнcy. Тут виділяється декілька під діапазонів.

Е-е, значить, зокрема 433 МГц регламентується стандартом ІOї як 18007. Саме цей діапазон використовується для активних міток.

Е, вони забезпечують велику дальність читування. Це можуть бути вже сотні метрів і високу надійність. Часто вони також підтримують антиколізійні механізми. Ну і відповідно все це одорощує самі мітки в першу чергу через наявність власного джерела живлення.

Найбільш популярним у сучасних фітсистемах з пасивними мітками є діапазон 860-930 МГц. Це в нас надвисокі частоти, що регламентуються стандартом SOК 18006.

Е-е пізніше до цього стандарту були додані розширення, там стандарт другого покоління Ісок 18063. Пізніше, до речі, цей діапазон було дещо розширено до 860-960 МГц.

Ее цей діапазон забезпечує дальність читування до приблизно 10 м, високу швидкість передачі даних понад 128 кбіт/скунду.

І саме він став стандартом у логістиці та управлінні ланцюгами постачання. Активно використовують його великі міжнародні компанії для відстеження товарів. Основними недоліками є чутливість до рідини металів, а також залежність від регіональних регуляторних обмежень частот.

До речі, нова редакція стандарту Союк 1863 е оновлена у 21му році додала до технології декілька нових можливостей, зокрема інтеграцію з сенсорами та ось ці напівактивні мітки battery assisted passive.

А, до речі, зовсім недавно, у 26му році з'явився стандарт союк 18065, який вже увів е-е до технології можливість потокових даних із сенсорів, тобто не просто взаємодію з сенсорами, а у потоковому режимі.

Ну і нарешті мікрохвильовий діапазон, значить SЧ Super High Frequency ее від 245 до 5,8 ГГц застосовується в промисловій автоматизації, в системах електронної оплати, контролю доступу, забезпечує високу швидкість передачі і дальність, яка є співставною з ОВ чи діапазоном. Однак через те, що тут

переважно використовуються активні або напівактивні мітки, такі рішення є дорожчими і, відповідно, менш масовими. Окремо варто згадати у ВЧК.

Значить, е, тут ми бачимо два діапазони, да, е, ближнього поля Nearfield. Значить, ці мітки використовують магнітне поле антени замість класичного радіовипромінювання.

І це дозволяє ефективно працювати в складних умовах, тобто саме за наявності води, за наявності високої вологості, металевих поверхонь. І такі рішення відкрили перспективи для застосування орфіт у фармацевтиці, зокрема, і у різ роздрібній торгівлі в різних умовах.

Тобто ми, значить, підсумовуючи, бачимо, що найчастіше використовуються саме високочастотні та надвисокочастотні е мітки. І високочастотні краще підходять для ідентифікації об'єктів на невеликих відстанях з високою надійністю.

Наприклад, смарт-карти. До речі, це якраз високочастотні мітки. Ось там банківські картки, ID паспорти. Ось це варіанти використання високочастотного діапазону. Ну, а УВЧ ультрависок на над високочастотний діапазон забезпечує більшу дальність, е, що робить його оптимальним для логістики, складського обліку і відстеження активів, хоча і

вони є більш чутливими до умов середовища. Тобто в основному ось ці два три діапазони використовуються. Значить, 1356 433 і 860-960 МГц.

Так, добре. Значить, далі, е, що стосується зчитувачів, значить, ми говорили, що мітка - це один компонент. З іншого боку стоїть в нас зчитувач, який саме, е-е, як правило, робить опитування, опитування певної зони.

Е-е саме зчитувачі отримають дані зміток і, як правило, пос, значить, наступний їх запис кудись, тобто забезпечують інтеграцію з інформаційною системою взагалі. Далі, да, тобто ця система не існує ізольовано, да? Значить, зчитувач має кудись там передати ці дані, щось

там порівняти, інтегруватися з базою даних. Значить, типовий розчитувач е-е побудований от як тут показано в нас на схемі. Він має антену. До речі, це може бути не одна антена, а декілька антен, які ее формують радіосигнал для взаємодії з

мітками. І, як правило, як ми говорили, одночасно виконує функцію джерела енергії для міток. Е-е, після того, як мітка відповіла, відбувається обмін даними. Значить, мітка передає свій ідентифікатор за потреби якусь іншу службову інформацію, а отримані дані ее передаються в

цифровому вигляді вже до інформаційної системи для подальшої обробки. Ну і там світувач добавляє до тих даних, що передала мітка безпосередньо ще там, наприклад, час, коли було зроблено опитування, тобто додаткову інформацію.

Важливою умовою взаємної роботи считувачої мітки є ее узгодженість частот. Тобто зчитувач має працювати у тому ж самому діапазоні, що і мітки.

Е-е, значить, які базові функції виконують орфіс зчитувачі? По-перше, вони забезпечують енергоживлення пасивних і напівпасивних міток.

По-друге, вони здійснюють зчитування даних зміток. По-третє, у разі використання перезаписуваних міток, як правило, саме зчитувачі дозволяють змінювати, доповнювати або видаляти інформацію протягом життєвого циклу об'єкту. Якщо такі мітки використовуються, то саме завдяки зчитувачу можна їх міняти.

Нарешті, вони забезпечують зв'язок із зовнішніми системами. Ее, причому передача даних може здійснюватися по різних каналах, по різних технологіях. Це може бути eternet, це може бути Wi-Fi, Bluetooth, можуть бути мобільні мережі, можуть бути безпосередній зв'язок з хмарними платформами інтернету речей, до речі,

ну, там через більш високорівневі протоколи. З погляду архітектури RFтувач є відносно складним електронним пристроєм. Е, значить, що він включає в себе? Він включає в себе генератор сигналу, підсилювач потужності, так?

Ну, і так далі. Значить, контролер обробки сигналів, ее, інтерфейси зв'язку з комп'ютерними системами, інформаційними системами.

Ее є певний приймальний тракт з фільтрами, з підсилювачами. В більш нових рішеннях значна частина обробки може виконуватися безпосередньо на рівні зчитувач. Наприклад, фільтрація подій, попередня агрегація даних, виконання простих аналітичних правил.

Тобто сирий потік не передається у центральну систему. Спочатку все це обробляється. Тут рутинно рутинні операції виконуються на зчитувачі безпосередньо. Тут в нього є свій контролер. І далі вже готовлена об підготовлена, оброблена інформація вже передається у центральну систему.

За конструктивним виконанням зчитувачі поділяються на декілька основних типів. Ну, по-перше, ручні портативні зчитувачі, які використовуються на складах, у роздрібній торгівлі, у бібліотеках для інвентаризації та пошуку об'єктів. Далі настільні варіанти, які використовуються при виконанні якихось локальних операцій, там реєстрація

міток наприклад там е-е програмування міток, якщо це мітки, що програмуються. Ну і стаціонарні, які інтегруються в виробничі або логістичні процеси. Е, а отакі ворота, до речі, рамки в магазинах, де ми проходимо, значить на товари ліпляться ось цірфід мітки, а

потім ми проходимо. Якщо ця мітка не знята, значить ворота будуть пищати. Е-е, тобто такі стаціонарні, вони забезпечують масове зчитування. Вони так побудовані, щоб, як правило, можна тільки одна людина могла пройти. Хоча існує проблемка. А якщо ми декілька товарів проносимо, тоді декілька міток.

Ну, є певні, як ми говорили, способи подолання цієї проблеми. Да. Значить, в сучасних айт рішеннях набули поширення вбудовані фізчитувачі, які інтегруються безпосередньо в якесь обладнання, там, наприклад, в торгові поле, на виробничі лінії, в системи контролю доступу. Там розумні

шафи є такі, там вже інтегровані відповідні зчитувачі. Ви кладете в таку шафу коробку з міткою і вона сама собі реєструє, що в неї поклали коробку.

Значить, ну, як ми сказали, взаємодія між міткою та зчитувачем відбувається через радіоканал, який формується антенами. І від характеристик цих антен значною мірою і залежні залежить ефективність системи: дальність зчитування, стабільність сигналу, здатність працювати в складних умовах.

Антени бувають вбудованими і бувають зовнішніми. У портативних пристроях вони, як правило, інтегровані в корпус.

Ну, а у стаціонарних системах часто використовуються зовнішні антени, які можуть розміщуватися у декількох точках для того, щоб створити ту саму зону, зону опитування.

Е-е, от у таких воротах, до речі, як правило, використовується декілька антен, і вони розташовані таким чином, щоб забезпечити максимальне покриття.

Таким чином, надійність виявлення міток підвищується і кількість пропусків або кількість помилок зменшується. Тобто в будь-якій системі можна підібрати такі граничні параметри, там відстань, декілька міток одночасно, швидкість проходження, при яких починають з помилки вискакувати, да, тобто не спрацьовує або неправильно спрацьовує ця

система. Ну, а звісно, що в логістиці та будь-де принципі ми хочемо, щоб цих помилок було поменше.

Можна сказати, що сучасні арфіс зчитувачі - це не просто пристрої для зчитування ідентифікаторів, як це може було там на на ранніх етапах розвитку технологій, а сьогодні вони перетворилися вже на повноцінні елементи айт інфраструктури, які поєднують в собі і функції радіозв'язку,

і функції обробки даних, і функції інтеграції з цифровими платформами верхнього рівня. Да. Значить, щодо стандартизації, значить, ми, в принципі, вже згадали деякі стандарти, які регламентують реалізацію технології.

Е, ми сказали, в принципі, що стандартизація в будь-якій сфері, це, ее, краєугольний камінь, да, значить, ключовий фактор, е, їх подальшого широкого впровадження, тому що саме завдяки стандартам, е, забезпечується сумісність обладнання різних виробників, ее уніфікація протоколів обміну даними, ну, і можливість

подальшого глобального використання системи ідентифікації. Е, сьогодні має досить зрілу та багаторівневу систему стандартів. Ее, при цьому єдиного якогось такого універсального стандарту, який би охоплював усі аспекти технології, не існує. Натомість використовується сукупність взаємопов'язаних стандартів і специфікацій.

І основу міжнародної сертифікації технології Арфіт складає якраз сімейство стандартів ІСО ієк. Значить, 18 000, що ми там згадали, да? Ось це якраз серія, яка визначає протоколи радіоінтерфейсу для різних частотних діапазонів. Значить, охоплює фізичний рівень і частково канальний рівень

взаємодії між мітками та зчитувачами. Особливо важливим є саме стандарт 18063. Він фактично гармонізований з специфікацією EPC Gen 2. І саме він використовується в УВЧ системах, які отримали назву Rain Airfit.

Існує також низка спеціалізованих стандартів, е-е, які деякі з яких з'явилися раніше, аніж оці, да?

Наприклад, ІСОК 14443 - це стандарт, який регламентує роботу безконтактних смарткарт малого радіуса дії, а саме технологія NFC добре вам знайома, банківські картки, транспортні квитки. Ось це вперше з'явилося саме в стандарті Іoyк 14443.

У сфері ідентифікації тварин використовується стандарт 11784 та 11785. Саме ці стандарти визначають структури даних і протоколу обміни обміну у сфері ідентифікації тварин.

Е, також використовуються окремі стандарти для тестування і оцінювання характеристик рефітсистем. Наприклад, ІСОК 1846 1847.

Саме вони забезпечують сумісність і якість технології. До речі, паралельно зі стандартами ISO розвивалася екосистема, яка була пов'язана з електронним кодом продукту.

От EPC, значить, це у нас електронний код продукту. Спочатку ці розробки велися в рамках центру Авто, а згодом вони були передані організації GS1, яка включає ініціативу EPC Global.

І саме тут сформувалася сучасна модель ідентифікації об'єктів у глобальних ланцюгах постачання. Ее також слід відзначити, що історично пропонувалася класифікація ерфіт міток за класами, тобто від простих пасивних до активних міток і навіть таких, які могли взаємодіяти між собою, ее пропонувалося

декілька класів, там клас мітки першого класу, другого класу і так далі. В сучасних системах ця класифікація використовується рідко. Зараз натомість основна увага приділяється саме характеристикам міток. Тобто зараз говорять не про класи в основному, а про ее чи пасивна мітка, чи напівпасивна,

або активна. І по їх функціональних можливостях, там чи є підтримка сенсорів, чи який обсяг пам'яті, чи підтримуються функції там шифрування і так далі.

Ее, значить, важливим етапом у стандартизації стало якраз впровадження стандарту EPC Gen2, друге покоління ось цього електронного коду продукту. Саме цей стандарт забезпечив уніфікований протокол обміну для ОВЧ міток RFIT, е, підтримку антиколізійних механізмів, е, підвищив швидкість та надійність вчитування і глобальну сумісність

обладнання. І надалі цей стандарт був інтегрований у якраз із соєк 18063. Тобто це фактично об'єднало два підходи і Сошний та EPC у єдину екосистему.

Ну а сучасний розвиток РФІТ відбувається у напрямку інтеграції з інтернетом речей, з різноманітними системами інтернету речей. Ее по мірі розвитку поступово з'являється розширення цих стандартів, які там, наприклад, підтримують сенсорні мітки, ее потокову передачу даних, згадану, енергоефективні протоколи, підвищений рівень безпеки,

ось ті самі мітки з аутентифікацією, з шифруванням. Тобто в цьому контексті технологія фіт вже не розглядається ізольовано, а як частина більш широкої iotфраструктури, де вона взаємодіє із там хмарними сервісами з-обчисленнями аналітичними платформами.

Тобто сьогодні стандартизація FIT, вона вийшла за межі безпосередньо технології RFIT, да, і розширяється в напрямку охоплення ось цих екосистемних функцій. Тобто вона поєднує міжнародні стандарти і галузеві специфікації, завдяки чому забезпечується глобальна сумісність рішень і поступова еволюція у напрямку підтримки нових сценаріїв, які

пов'язані з там цифровими ланцюгами постачання, різноманітними функціями інтернету речей і так далі. Ну, якщо розглядати сучасний стан і перспективи розвитку цієї технології, то можна сказати, що вона пройшла досить довгий шлях розвитку. Ее, значить, взагалі ця технологія почалася ще у десь з середини

XX століття. Розпочалося це все у військових застосуваннях, а сьогодні стало однією з базових технологій сучасного інтернету речей. В 90-х роках розвиток цієї технології був пов'язаний передусім з появою міжнародних стандартів ІСО.

Ну, а на початку вже XX століття активне впровадження цієї технології стимулювали великі компанії, державні структури, які почали використовувати її в логістиці та управління постачанням.

Е-е, були колись свого часу очікування щодо ее того, що ця технологія стане основою, універсальною такою технологією для усіх сфер економіки. Але, ну, скажімо так, цього не сталося. Але сьогодні ця технологія зайняла чіткі економічно обґрунтовані рішення, такі ніші зайняла, да, де її

використання є саме найбільш ефективним. При цьому сучасний етап розвитку характеризується стабільним зростанням, можна сказати, і глибокою інтеграцією з різними цифровими технологіями.

Ее, значить, ми сказали, що свого часу масове впровадження Фіт стримувалося високою вартістю обладнання, складністю інтеграції побоюваннями клієнтів, там, значить, щодо безпеки, конфіденційності.

Частково ці проблеми сьогодні суттєво зменшилися, вирішилися. Вартість міток значно знизилася, з'явилися зрілі стандарти, з'явилися і впроваджуються ефективні механізми криптографічного захисту, хоча певні інженерні обмеження, звісно, що залишаються. Вони пов'язані зазвичай з впливом середовищ та необхідністю точного налаштування систем.

Сучасний ринок значною мірою визначається розвитком глобальних ланцюгів постачання, електронної комерції та автоматизації. Найбільше застосування ця технологія знаходить у сфері роздрібної торгівлі, електронної комерції, логістики і складської автоматизації в промисловому виробництві, в транспорті, в державних системах ідентифікації.

Як ми сказали, важливою особливістю сучасного етапу розвитку є те, що ця технологія дедалі частіше використовується не ізольовано, а як складова Айо екосистеми.

Мітки інтегруються із сенсорами. Зчитувачі працюють якж пристрої, виконуючи попередню обробку даних, і далі передають її у хмарні сервіси.

Е, до речі, важливий напрямок в розвитку технології таке така гілка розвитку, це розвиток безконтактних технологій NFC у смартфонах.

Ми також про NFC ще поговоримо далі. Ее, ну і крім крім того, що ми сказали, там зниження вартості, інтеграція з сенсорами еджообробка підвищення безпеки, також ще один одна особливість, такий собі технологічний тренд розвитку РФІ - це використання цифрових

ідентифікаторів у глобальних системах відстеження. Тобто, мм, тобто ее розвиваються саме способи ідентифікації, тобто як будувати самі ті ідентифікатори так, щоб їх можна було в глобальних масштабах використовувати.

Значить, в принципі, ми сказали, що це використовується в промисловості, в логістиці, в сільському господарстві наприклад для ідентифікації тварин. Ось там вушні мітки, да, там на коровах, на собаках.

Імпланти іноді виготовляє. Значить, ці мітки можуть імплантуватися. І завдяки цьому контролюється переміщення тварин, стан їх здоров'я, а-а, значить, походження продукції, звідки ця корова при прийшла. Значить, в роздрібній торгівлі та ті самі розумні полиці, так, в охороні здоров'я, значить, в лікарнях деяких, значить,

пацієнтам надягають такі браслети з РФід мітками і можна там відстежувати їх переміщення, відстежувати медичне обладнання завдяки міткам, контроль доступу до медикаментів спрощується, підвищується безпека, якість медичного обслуговування. Е, значить, в державних та публічних сервісах інтегрується в електронні документи, там біометричні

паспорти знайомі нам транспортні електронні квитки. Ось та це також на технології FIT працює. Ее якщо пам'ятаєте, колись були такі, може, може хтось пам'ятає, е, таксофони з картами, да, значить, телефонами, картками. Колись давно-давно були таксофони, ко коли куди треба було монети кидати, да, не знаю,

хтось застав чи не заставкі таксофони. А потім деякий час були таксофони, куди куди треба було картки вставляти.

Ось ці картки, ось це також, значить, по типу працюють вони смарткартки, хоча вони тоді не були розумними картками, да, там повноцінного контролера не було, але ее ну, скажімо так, пам'ять там була і проста електроніка, яка дозволяла там ви подзвонили і з вас списує з цієї

пам'яті і списує там певну кількість балів умовно. От значить, тобто ну а сьогодні інтегрується там дуже широко і банківські картки, і смартфони через NFC, автомобільні ключі з використанням технології. Значить, в системах розумного дому це може там мітки ліпитися, щоб відстежувати ваше

переміщення, носимі пристрої з використанням РФІД. До речі, широко застосовується в науці, в дослідженнях, там для відстеження, наприклад, лабораторних зразків і так далі. Тобто сьогодні це дуже, з одного боку зріла технологія, а з іншого боку така, яка динамічно розвивається.

Не стала вона, можна сказати, універсальною заміною усіх засобів ідентифікації, але зайняла ключове місце в багатьох сферах, де саме потрібна безконтактна автоматизована масштабна ідентифікація.

І подальший розвиток цієї технології якраз тісно пов'язаний саме з інтернетом речей, з цифровими ланцюгами постачання і інтеграцією з аналітичними і хмарними платформами.

Так, ну що ж, які питання по Rфі? Наскільки складно підроблювати RFID? Тому що, ну, якщо це чистота, так читу ж, в принципі, можна спочатку прочитати даже на любому базовому радіоприймачі, а потім відтворийте.

Да, да, да. Існували такі приклади. Значить, можна знайти в інтернеті такі собі хакерські способи. І якраз ось коли були ті самі старі телефонні картки на RFIT, да, вони якраз досить легко підроблювалися. Тобто ви могли там підшаманити і нескінченно дзвонити через

ці таксофони саме через їх низьку низький захист і поступово там від них відмовилися. Ну, вони недовго проіснували, скажімо, ці картки. Ну, це було була одна з причин.

Е-е, до речі, колись у нас в Одесі е-е була така місцева компанія, яка намагалася впровадити ее електронні квитки на транспорті, на електротранспорті.

Такий був дуже невеличкий період, коли в деяких там трамваях, тролейбусах з'являлися ее значить ось ці блоч блочки, куди треба було там ці картки приставляти або вставляти, я вже не пам'ятаю. Але воно доси, ну, воно не було поширення майже, якщо таксофони

були в принципі, да, там просто вони були недовго, а ось ці телекар, це називалося, це телекар системи, вони також не розвинулися. Наскільки легко, скажімо так, ось внаслідок цього і розвиваються ось ці криптографічні алгоритми. Тобто прочитати можна, але на

рівні протоколу вже інформація може шифруватися. І тут вже вже стає складніше, да, тобто на на рівні каналу, да, ви можете прочитати цю інформацію, але не факт, що ви її розшифруєте і зможете щось з нею зробити.

От. Зрозуміло. Дякую. В в принципі в принципі деякі технології, які вже давно з'явилися, да, ее там де немає такої складної складного криптографічного захисту, да, там це робиться. В принципі, ось домофонні системи, наприклад, ну там в звичайних домофонах там такого криптографічного захисту

немає. І відповідно можна от можна навіть знайти в інтернеті такі пристрої, які емулюють ее емулюють там ключі домофонні, емулюють ось ті самі брелоки автомобільні, щоб за допомогою них можна було б там автомобіль відкрити. От. Ну, я просто чув про таке, що є такий пристрій, там

на Raspberry Piie, здається, він зроблений, і він досить широко розповсюдився саме внаслідок своєї універсальності. Тобто його можна використовувати там як там брелок для ключів, як там домофонний ключ і так ще ще варіанти, да? Тобто він переналаштовувани, в нього параметри і

він таким чином може виступати в різних ролях. От, да, просто нові системи, вони якраз від цього страхуються, вони від цього захищаються, вони пропонують вже підсилені ось такі заходи безпеки. А там, де у вас старе обладнання, там, де все давно це працює, ну, по мірі того,

як загрози поширюються, стають більш масовими, звісно, що буде поступово йти відмова від старих рішень і поступова заміна їх на більш нові, більш захищені.

Да. Ну, будь-яка технологія, як можна простежити, вона якраз і розвивається. От спочатку м треба, щоб воно запрацювало хоча б якось, да? А потім вже починається вирішення проблем. Ну тут по-різному буває, але часто воно буває так, що спочатку технологія розвивається

в напрямку, щоб воно запрацювало, а потім починають вже думати про те, а як щоб воно працювало надійно і безпечно.

Іноді стандарт одразу розробляється з урахуванням цих моментів. Ну, але не завжди так вдається одразу все наперед врахувати. Взагалі будь-які стандарти, які з'являються, вони намагаються зазирнути в майбутнє так, щоб цей стандарт працював ще там роки, роки, роки.

Сьогодні, оскільки розвиток технологій постійно пришвидшується, да, він стрімкий, дуже стрімкий цей розвиток технологій, то і відповідно термін життя цих стандартів, він також скорочується. Не знаю, чи це чи це на жаль, чи це на щастя, але це така, ну,

особливість сучасності. От сьогодні рідко, коли якась технологія працює дуже довго. Тут можна сказати, що - це одна з таких рекордсменів цих технологій. Вона з'явилося дуже давно і вона продовжує працювати сьогодні. Ее, те, що стосується безпосередньо інформаційних технологій, ну, часто воно

там рідко, коли застосовується там довше, аніж там 10, 15, 20 років. Деякі технології там починають відмирати і поступатися місцем більш новим. Ми будемо ще багато технологій розглядати і подивимося це на конкретних прикладах, що там ее колись використовувалося, а

зараз ні і так далі. Да, я просто згадав, що, наприклад, формати даних, да, от ми говоримо про протоколи, да, про е формати упаковки даних, що передаються по мережі.

Значить, ее, якщо це, наприклад, відеосистема да там значить камера стоїть у вас у i та і треба передавати зображення. В якому форматі? Значить, ну, є відомі формати збереження, да, значить, картинок. Ее JPG, да, найбільш відомий, ее формат для растрової графіки

фото, фотореалістичного типу. Так ось, цей стандарт формат, він теж довгожитель, тобто він з'явився ще там на початку 90-х років і сьогодні в 26-му році він ще залишається основним. Ну да, він старий на сьогодні, да, JPEG, але все одно навіть у звичайному вебі, не

кажучи вже про спеціальні застосування, там застосування і фотоапарати і так далі, значить, він залишається основним, да, йому на п'ятки наступають більш нові, більш просунуті формати, але вони не настільки поширені, не настільки розповсюджені і е Про що це говорить? Це говорить про

те, що саме при розробці цього формату дуже е вдало вдалося е-е його зробити. Тобто його зробили дуже оптимізовано на перед, розумієте? Тобто на той момент це був дуже великий крок наперед, коли розробили цей формат.

І таким чином цього далеко не всяка технологія, як це називається, удостоюється такої вдалої реалізації і такого тривалого життя.

Так, ну добре, да? Значить, я пропоную зараз зробити перерву і ми продовжимо з вами об 1120.

Правильно? Так. Так. Добре.