Speaker A
Так, значить, мені тепер е-е так стандартизація, перспективи, способи взаємодії. Да, давайте тепер розглянемо ее способи взаємодії з інтернет-речами.
Лекція про способи взаємодії з IoT-пристроями, архітектурні моделі та їх переваги й обмеження.
Key Takeaways
- Існують три основні архітектурні моделі взаємодії з IoT-пристроями: прямий доступ, через шлюз і через хмару.
- Прямий доступ простий, але має обмеження через безпеку та мережеві особливості.
- Шлюзи виконують важливі функції локальної обробки, безпеки і зниження мережевого навантаження.
- Великі IoT-системи переважно використовують шлюзи або хмарні платформи для ефективної взаємодії.
- Стандартизація і архітектурні підходи є ключовими для розвитку інтернету речей.
Summary
- Розглядаються три основні архітектурні підходи взаємодії з IoT-пристроями: прямий доступ, через шлюз і через сервер/хмару.
- Прямий доступ передбачає безпосереднє підключення користувача до пристрою в локальній мережі з використанням IP-адрес або інших ідентифікаторів.
- В ранніх системах IoT використовувався веб-інтерфейс і RESTful API для управління пристроями через браузер.
- Прямий доступ має обмеження через безпеку, мережеві транслятори адрес і обмежені ресурси пристроїв.
- Взаємодія через шлюз є поширеним способом, де шлюз виконує функції конвертації протоколів, агрегації, обробки даних і мережевої безпеки.
- Шлюзи зменшують навантаження на мережу, виконуючи локальну обробку та буферизацію даних у разі втрати зв’язку із сервером.
- Шлюзи можуть бути спеціалізованими пристроями, промисловими контролерами або одноплатними комп’ютерами.
- Обговорюється важливість інтерфейсів взаємодії для обміну даними між користувачами, пристроями та мережевими сервісами.
- Зазначено, що масштабні IoT-системи частіше застосовують моделі з шлюзами або хмарними платформами, ніж прямий доступ.
- Лекція базується на сучасних стандартах, зокрема референтній архітектурі ISO 30141.
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Ее, як взагалі відбувається доступ з то з боку користувача до інтернет-пристрою? Які тут є підходи?
Speaker A
Е-е тому що, ну, чому це важливо? Тому що, ее, взаємодія користувачів і користувачів і прикладних програм, і мережевих сервісів з IT-пристроями, це важливий елемент архітектури інтернету речей. В рамках цієї взаємодії пристрої отримають дані. Ее, ну, значить, ці застосунки, користувачі отримують дані
Speaker A
від пристроїв і передають команди управління. Ну, і, власне, між самими пристроями також може відбуватися певний інформаційний обмін. Це можливо лише, якщо є певний інтерфейс взаємодії. Так, ну, можна запропону можна запропонувати, а відмітити е-е три основні підходи архітектурні для взаємодії із, е, i-пристроями.
Speaker A
Значить, перший варіант - це прямий доступ до пристрою. Другий варіант - це доступ через шлюз або вузол, ну, і третій варіант- доступ через сервер або хмарну платформу.
Speaker A
Ці моделі описані у сучасних архітектурах, зокрема в референтній архітектурі стандарту ІO 30141. І кожен з них, звісно, що має свої особливості, свою типову сферу застосування, ну і переваги з обмеженнямистом.
Speaker A
Ну, що стосується прямого доступу, це не такий, ну, досить простий з архітектурної точки зору спосіб. Ее через мережу користувач, ее, безпосередньо з'єднується з потрібним iпристроєм.
Speaker A
Пристрій теж підключений до мережі безпосередньо. Має власний мережевий ідентифікатор, в якості якого може використовуватися або IP-адреса, або якийсь інший ідентифікатор, в залежності від того, яка технологія тут ідентифікації використовується. Е, ну, скажімо так, тут показана в нас пряма стрілка, да, звісно, що, е, це через
Speaker A
мережу йде, тобто користувач підключається до роутера, значить, пристрій підключається до роутера, наприклад. вони знаходяться в одній мережі і далі вже йде взаємодія.
Speaker A
Е-е, такі пристрої можуть виконувати і функції невеликого мережевого сервера, тобто для того, щоб до них могли підключитися, вони постійно знаходяться в режимі очікування, так як це робить сервер, і надають інтерфейс доступу до своїх даних і функцій керування.
Speaker A
В ранніх системах інтернету речей було поширеним підходом використання веб-інтерфейсу, коли кожен розумний пристрій реалізував свій вбудований веб-сервер. Ну і користувач міг через веб-технології підключатися до них і керувати пристроєм. Все все працювало через звичайний веб-браузер. Тобто ми відкривали сторінку, під'єднувалися до
Speaker A
пристрою і так далі. Е, ну, як варіант, такий пристрій міг надавати і програмний інтерфейс прикладний API, за допомогою якого і програмні якісь засоби, системи, застосунки могли отримувати доступ до його функції. І часто для цього використовувалася архітектура REST.
Speaker A
Ее, до речі, у нас тут є ще така картинка, ее, як відбувається це з використанням технології REST. Тобто ось у нас, е, є тут, да, якийсь розумний пристрій. Ее, він оснащений своїм міні-веб-сервером через інтерфейс Restful API, веб застосунки, ну, тобто ті, що працюють у
Speaker A
браузері користувача, вони вже отримують доступ до них. Е, причому все це може відбуватися через веб-хмару, тобто не не в одній локальній мережі вони можуть знаходитися, а в різних локальних мережах через інтернет вони можуть з'єднуватися. Ну, і як це відбувається,
Speaker A
в принципі, ви, я думаю, вже подивилися на першій лабораторній роботі. Ее, ну, а веб-застосунки вже там реалізують функції візуалізації, інтеграції, пошуку, якщо потрібно.
Speaker A
От значить да, значить, в сучасних системах такий прямий доступ застосовується відносно нечасто. Ее, ну, це пов'язано, по-перше, з тим, що більшість таких i-пристроїв працюють або в локальних мережах, або у мобільних мережах. Е, а такі мережі, вони часто зараз знаходяться за надсерверами,
Speaker A
тобто мережевими трансляторами адрес, і це, скажімо так, ускладнює прямий доступ з глобальної мережі інтернету. Ну, треба додаткові налаштування робити. Це все для безпеки робиться, щоб оскільки ми робимо такі пристрої видимими з інтернету, значить, ну, вони постійно висять, значить, потенційні точки атаки,
Speaker A
скажімо так. Е, тобто це створює певний ризик кібербезпеки. Чим більше в нас таких пристроїв з відкритими портами, з відкритими адресами, тим більше в нас ризик несанкціонованого доступу і використання пристроїв, в тому числі при атаках.
Speaker A
Ну і по-третє, ее зараз тенденція йде на те, щоб пристрої ставали меншими. Ну, з іншого боку, обчислювальні можливості сучасних контролерів зростають, але розміри енергоспоживання вони знижуються. Тому тут два процеси, які конкурують. І, в принципі, ее в будь-якому разі ці пристрої мають вельми
Speaker A
обмежені обчислювальні ресурси і пам'ять. І е-е для того, щоб вони могли реалізувати такий веб-сервер зFI інтерфейсом, ну, треба їх оснащати додатковими потужними можливостями і, ну, це їх здорощує ці пристрої.
Speaker A
Тому прямий доступ до пристроїв використовується переважно у локальних мережах для налаштування технічного обслуговування для тих пристроїв, які треба, щоб вони так налаштовувалися.
Speaker A
Ну, або в невеликих iot системах, там, де велика кількість, ну, вони стають надто дорогими. В масштабних системах інтернетуречей застосовуються сьогодні ее інші більш ефективні моделі взаємодії. Ну, і друга е така модель - це взаємодія через шлюз. Е, досить
Speaker A
поширений сьогодні спосіб. Шлюз - це в нас спеціалізований пристрій мережевий. Він з'єднує локальну мережу пристроїв.
Speaker A
ее з іншими мережами, в тому числі корпоративною мережею, інтернетом, ну і з користувачем в кінці кінців. Е-е такий підхід використовується досить широко.
Speaker A
Е-е пристрої використовують часто при цьому свої спеціалізовані протоколи зв'язку. І якраз для того, щоб їх з'єднати з звичайними комп'ютерними мережами, треба якраз, щоб був такий собі перекладач, такий конвертор, можна сказати, одного протоколу в інший.
Speaker A
Ну, в таких локальних мережах iot пристрій часто застосовуються такі спеціалізовані технології, як Zigb, Bluetooth Low Energy, Zwaave, Thread та інші енергоефективні протоколи. Ее, значить, хоча в сучасних системах інтернету речей треба сказати, що роль шлюзів ширша, ніж просто перетворювати
Speaker A
протоколи. Е, вони часто виконують функції також вузлів, так званих, тобто здійснюють частину обробки даних безпосередньо побри по поблизу джерела їх виникнення. Тобто тут у нас дані з'явилися, вони потребують певної обробки і ця обробка може виконуватися не просто там в хмарі десь, да, а ось
Speaker A
тут на місці, можна сказати, на краю нашої локальної мережі. Е, тобто типовий шлюз може виконувати такі функції, як агрегацію даних від багатьох пристроїв, збирати, да, звідси попередню обробку та фільтрацію, локальний аналіз інформації, ее навіть певні, ее, функції з управління цими
Speaker A
пристроями. Ну, такі низькорівневі, скажімо так, функції. Функції високого рівня, звісно, що поступають від користувача команди, да, але такі рутинні операції, вони можуть навіть шлюзом, е, задіюватися.
Speaker A
Ну, також шлюз бере на себе деякі функції з мережевої безпеки і буферизує дані у разі, е, втрати зв'язку із сервером. Тобто, навіть якщо ми втратили тут зв'язок з сервером, з користувачем, то шлюз бере на себе певні функції, які,
Speaker A
ну, скажімо так, відтягують момент, коли система збойне, да? Тобто вона по інерції деякий час продовжує працювати.
Speaker A
Поки буфери там є, вони накопичують, накопичують дані. І якщо з'єднання відновлюється, тоді вже пакетом ці дані передаються в ухвалу.
Speaker A
Та ну, ми ще будемо говорити до про ці архітектури більш докладно. Це поки що так. Ми в рамках вступу до iногій розглядаємо.
Speaker A
Е-е, до речі, шлюзи завдяки цим функціям, вони також зменшують навантаження на мережу, тому що ее рутинні операції виконуються тут, а значить, що і не всі дані потрібно передавати назовні, а лише ті, що стосуються безпосередньо високорівневого управління і моніторингу.
Speaker A
Шлюзи ці можуть бути виконані як спеціалізовані пристрої, можуть бути виконані як промислові контролери. В якості шлюзів також можна використовувати одноплатні комп'ютери і певна мережа в обладнання.
Speaker A
У промислових, до речі, системах інтернету речей такий підхід дуже розповсюджений. Також він знаходить своє застосування у системах розумного будинку, у міських інфраструктурах, ну і інших розподілених, розвинених масштабних системах.
Speaker A
Ну і тут в нас, до речі, є показано, що ця технологія також працювала м працює і працює при використанні ресту для взаємодії.
Speaker A
В цьому випадку шлюз якраз бере на себе функції от через Zigb, наприклад, да, значить, розумний пристрій через Zigb взаємодіє зі шлюзом. Він через інтерфейс прикладного програмування дає певний доступ до застосунків, ну і реалізує функції розумного шлюзу, веб-серверу і інтерфейсу RF API. Тобто в
Speaker A
нього два інтерфейси. один інтерфейс для того, щоб з'єднати з застосунками через веб-технології. З іншого боку, в нього інтерфейс для того, щоб з'єднати нас з розумними пристроями.
Speaker A
Ну і третій варіант - це взаємодія через сервер або й платформу. Е-е, напевно, це найпоширеніший спосіб зараз взаємодії з інтернет-річами.
Speaker A
В цьому випадку між пристроями і користувачами в якості посередника виступає централізована система серверів, яка виконує роль платформи обробки і керування даними. Е-е, тобто, в принципі, в принципі, е-е це, якщо в чистому вигляді, та то шлюзу тут немає як такого. Е-е, тобто це означає, що
Speaker A
конверсія протоколів має виконуватися тут на місці. Але такі пристрої, вони простіші, аніж тут. Функціями самої платформи є приймання повідомлень від i пристроїв, передавання даних користувачам або прикладним програмам. Ось сюди зберігання та обробка інформації, тобто буфери, значить, обробка, інтерфейс керування
Speaker A
пристроєм. Вони надають також. Ну і можуть взагалі інтегруватися з іншими інформаційними системами для того, щоб реалізувати якусь там бізнес-логіку, бізнес-функцію.
Speaker A
І от для обміну даними між пристроями та ось цими платформами можуть якраз використовуватися мережеві протоколи спеціалізовані ее такі як MQTT та COAP.
Speaker A
От поява цих протоколів, вона якраз і дала можливість робити такі легкі пристрої, які можуть, можна сказати, напряму взаємодіяти із хмарою і за йод платформою.
Speaker A
Ее вони, оскільки вони спеціально розроблені для роботи з малопотужними пристроями, розраховані на нестабільні мережі зв'язку. І взагалі такий підхід і використання централізованих платформ має великі переваги. Значно зменшуються вимоги до обчислювальних ресурсів самих Ат пристроїв, оскільки обробка вся виконується тут на сервері. Платформа
Speaker A
забезпечує масштабованість системи. Можна починати з невеликої кількості пристроїв, потім розширювати, розширювати, розширювати. Ну, в залежності вже від обмежень самої iot платформи. Як правило, вони досить такі великі ці можливості.
Speaker A
Ну і по-третє, такі системи забезпечують зручні засоби моніторингу, візуалізації, аналізу даних. Там інтерфейс розвинений.
Speaker A
Великі компанії цим займаються, тому вони подумали, продба подбали про те, як це краще зробити.
Speaker A
Ну і певна, скажімо так, якщо ви використовуєте для різних систем інтернету речей одну і ту саму платформу, то у вас є уніфікація певна того, як відбувається взаємодія, як виглядають інструменти адміністрування і так далі.
Speaker A
Ну і що стосується інтеграції, да, то такі платформи можуть інтегруватися з системами аналітики якимось зовнішніми там великих даних, системами штучного інтелекту, якимось корпоративними інформаційними системами.
Speaker A
Е, все це передбачається при при розгортанні сервісу цих айтплатформ. Е, що стосується шлюзів, то навіть у системах, де основна взаємодія здійснюється через сервер або хмарну платформу, шлюзи також можуть застосовуватися. То така така собі комбінована архітектура. І вони в цьому
Speaker A
випадку якраз використовуються для підключення локальних мереж пристроїв до інтернету. функцію підключення вони виконують агрегування даних, додаткової безпеки і локального керування пристроями. Тобто ці е-е функції, вони, в принципі, актуальними залишаються з точки зору шлюзів. Тому використання шлюзів сьогодні також воно досить
Speaker A
популярно. Е, таким чином, сучасні системи інтернету речей часто мають багаторівневу архітектуру, яка включає декілька рівнів обробки інформації.
Speaker A
Значить, з пристроїв ми з'єднуємося зі шлюзами, шлюзи з'єднуються з хмарною платформою, а там вже йде зв'язок до прикладних систем. І такий багаторівневий підхід, він дозволяє якраз розподілити, е, обчислювальні ресурси, розподілити задачі між різними рівнями системи.
Speaker A
Сучасні мережі якраз також працюють за багальбневою системою якраз завдяки от можливості так розподілити е-е рівні доступу і задачі, які виконують, які виникають при цьому.
Speaker A
Е-е, ну, якщо їх, скажімо так, порівняти ці способи, то прямий доступ є найпростішим з архітектурної точки зору, але має обмежену масштабованість і підвищені вимоги до самих пристроїв і до безпеки. Ми сказали, да, використання шлюзів дозволяє інтегрувати пристрої з
Speaker A
різними протоколами зв'язку, забезпечує попередню обробку даних. Централізовані i-платформи забезпечують найкращу масштабованість і функціональність, хоча й вимагають більш складної інфраструктури.
Speaker A
Ее і в принципі можлива сьогодні комбінація не тільки з ось цих двох, але взагалі з усіх трьох варіантів.
Speaker A
Ее, з'явилося сьогодні дуже багато технологій і в принципі один з напрямків - це інтегрувати ці технології, щоб можна було бу було підключити різні пристрої до однієї системи. Ну, взагалі мій досвід - це так. Компанія випускає розумні пристрої для того, щоб ви
Speaker A
встановили їх застосунок і використовували лише їх розумні пристрої. А інша тенденція - це якраз поява технологій, які дають можливість об'єднувати в єдину систему різні пристрої, тобто різних виробників з різними протоколами зв'язку і з різними технологіями взаємодії.
Speaker A
Так, це що стосується доступу. Тут питання є якісь? Немає. Добре. Е, ну, ще такий момент, значить, зрілість концепції інтернету речей. Е-е, є така компанія Гарнер, м, вона, якщо я не помиляюсь, кожного року випускає е-е ось таку криву хайпу технологій, так
Speaker A
звану. І ось ще давно, коли інтернет речей знаходився на етапі запуску технології, так, це було десь 2012 рік, значить, ця компанія, е, випустила ось таку м такий графік опублікувала, де помістила інтернет речей разом з суміжними технологіями е-е до етапу запуску, да. Е-е, але,
Speaker A
значить, тут ми можемо побачити, що, мм, є такі точки, да, значить, крапки, е-е, що швидко впроваджується, тобто для технологій, які швидко, ее, очікується, що будуть впроваджені ее в перспективі найближчих двох років, так, потім в перспективі 2-5 років блакитні, да,
Speaker A
такі, значить, темно-сині - це в перспективі 10 років і в жовті більше ніж 10 років. Тобто ця технологія якраз вона тоді оці і оцінювалася як така, що потребує багато часу на своє впровадження.
Speaker A
Е, ну, взагалі, що ми тут бачимо? Ми тут бачимо декілька ее таких сегментів е на цій кривій. Ее значить, вони відповідають етапам розвитку цієї технології. Тобто вважається, що майже будь-які технології проходять через ці етапи. Значить, перший етап називається
Speaker A
технологічний тригер, коли з'являється нова ідея або з'являється прототип технології, він привертає увагу науковців, привертає увагу бізнесу, ее і все більше, більше, скажімо так, лавинообразно починає збільшуватися кількість людей, які дізнаються про цю технологію.
Speaker A
У людей виникає інтерес, зацікавленість і технологія переходить на другий етап до піку завищених очікувань, ее на якому з'являється значна кількість публікацій про цю технологію, значна кількість експериментальних проектів і ее починають багато людей очікувати від цієї технології більше, аніж вона може
Speaker A
дати реально. І після цього часто настає етап розчарування, коли стає багатьом очевидним, що впровадження цієї технології складніше, аніж очікувалося.
Speaker A
Частина проектів закривається, інтерес до технології починає спадати, тимчасово знижується. І на е четвертому етапі поступове усвідомлення можливостей йде е цієї технології. Тут вже з'являються практичні приклади використання.
Speaker A
Потихеньку технологія починає знаходити реальні сфери застосування, запускається в серію і поступово виходить на плато продуктивності на п'ятий етап. Тобто, коли технологія вже стає зрілою, широко використовується у промисловості і інтегрується вже в повсякденну інфраструктуру. Ну ось у 2012 році
Speaker A
інтернет речей знаходився на періоду запуску. Сьогодні, ну, за моїм, скажімо так, баченням іде період стриманого зростання. Тобто сьогодні вже в бать багатьох розвинених країнах працюють системи інтернету речей. Пройшов вже пік завищених очікувань.
Speaker A
І, в принципі, компанія, вона була права в тому, що ця технологія, вона, е, потребує більше аніж 10 років на своє широке застосування.
Speaker A
Так, ну, ее, в принципі, ми бачимо тут ще поруч суміжні такі технології. Е-е, у другій половині 2010х розвиток інтернету речей прискорився завдяки появі нових технологічних платформ, стандартів.
Speaker A
Розвиток хмарних обчислень відіграв важливу роль. Е, поступово по з'являлися спеціалізовані йод платформи. поступово з'являлися легкі протоколи для передачі даних. Ну і взагалі відбувався паралельно розвиток мобільних мереж нового покоління.
Speaker A
Ее тому завдяки цьому у вже 2020х роках ми бачимо, що інтернет-речей перейшов вже до стадії активного впровадження в різних галузях економіки, тобто і в промисловості, і в розумних містах, і в логістиці, в сільському господарстві, в системах розумного будинку зараз
Speaker A
інтернет речей активно застосовується. Ее системи не обмежуються лише збором даних здатчиків. вони інтегруються і з іншими цифровими технологіями, зі штучним інтелектом, з аналізом великих даних пов'язані і так далі. Тобто поступово інтернет речей перетворюється на важливу складову цифрової трансформації економіки взагалі
Speaker A
і суспільства. Тобто сьогодні, якщо на початкових етапах він розглядався лише як перспективна концепція, сьогодні він стає реальною технологічною платформою, яка лежить в основі сучасних цифрових інфраструктур.
Speaker A
Ну і які саме технології були супутніми е при розвитку інтернету речей, який тут є е-е взаємозв'язок.
Speaker A
Ми розуміємо, що інтернет речей є комплексною технологічною концепцією, тобто багато в неї технологій, багато аспектів в неї. Розвиток цієї технології і концепції тісно пов'язаний з різними напрямами інформаційно-комунікаційних технологій. І звісно, що ефективно функціонувати е така система може лише за умови
Speaker A
інтеграції з різними іншими технологіями. І ось власне еволюцію інтернету речей можна розглядати як паралельний розвиток декількох взаємопов'язаних технологічних сфер. На ранніх етапах основою систем інтернету речей були системи міжмашинної взаємодії.
Speaker A
Ось у нас тут є різні напрями, да, там великі дані, хмарне обчислення, трам-пам-пим комунікація.
Speaker A
А-а і от інтернет речей М2М зв'язок. Ось це в нас системи міжмашинної взаємодії. Вони забезпечували автоматичний обмін даними між технічними пристроями і використовувалися зокрема в телеметрії, в промисловій автоматизації і в транспортній ефраструктурі.
Speaker A
Подальший розвиток АІо став можливим завдяки появі енергоефективних мікросхем і мініатюрних датчиків, а також чипсетів малої потужності. Це дозволило створювати масштабні сенсорні мережі, інтегровані в тому числі, що складається з великої кількості автономних пристроїв, що збирають інформації про фізичні параметри навколишнього
Speaker A
середовища. Ну а сучасний етап, як ми вже казали, характеризується інтеграцією з хмарними платформами і аналітичними системами обробки даних. Е-е в систему інтернет-ручей може входити там мільйони пристроїв. Всі вони направляють свої дані в хмарні центри обробки. Там вони аналізуються, в тому числі з
Speaker A
використанням методів машинного навчання і штучного інтелекту. І далі вже іде певний алгоритм високорівневого управління.
Speaker A
Останніми роками велике значення набуває концепція периферійних обчисленько computing. Як ми говорили, в цьому випадку частина обробки даних виконується безпосередньо на пристроях, ну або на локальних вузлах мережі локальної, що зменшує затримки передачі даних, знижує навантаження, в тому числі навантаження на хмарну
Speaker A
інфраструктуру. Да. Значить, з якими ще е-е технологіями пов'язаний розвиток інтернету речей? Ну, от ми бачимо там, наприклад, що стосується зв'язку, ее, що мобільні і бездротові мережі зв'язку, значить, там широкосмугова мобільна передача даних, сенсорні мережі з низьким енергослужуванням, вони
Speaker A
представляють собою, ну, скажімо так, свою технологічну лінію розвитку. поява нових технологій, там свого часу 4G, потім 5G, майбутніх 6G. Все це забезпечує поступове зростання пропускної здатності, зменшення затримок зв'язку, можливість підключення більшої кількості пристроїв, те, що треба, да, те, що
Speaker A
характеризується якраз чим характеризуються більш сучасні системи інтернету речей. Ми сказали, важливий аспект - це забезпечення кібербезпеки.
Speaker A
Кібербезпека також розвивається паралельно, оскільки системи інтернету решей об'єднують велику е кількість пристроїв, вони можуть стати потенційною мішенню для кібератак. Тому стандарти інтернету речей передбачають використання якраз певних технологій криптографічного захисту, механізмів аутентифікації, безпечного управління.
Speaker A
Ну і ми тут бачимо, що з'являються платформи спеціальні для які беруть на себе функції такі кібербезпеки. І якраз важливо якось інтегруватися з цими платформами. Вони розвиваються паралельно і нам, як ее інженерам інтернету речей, треба цим користуватися.
Speaker A
Ну, взагалі, тобто ми бачимо, що інтернет як такий не є окремою технологією. Він є частиною ширшої інформаційної екосистеми свого роду, яка об'єднує сучасні мережі зв'язку, обчислювальні платформи, в тому числі там хмарні обчислення, да, вони поступово розвиваються.
Speaker A
аналітичні системи, ее розумну інфраструктуру, яка також розвивається, е, аналітичні системи та інтелектуальні сервіси. Е-е, і таким чином все це йде в одному напрямку. Вперед і тільки вперед, да? Ну давайте, якщо коротенько, значить, великі дані, да, це сфера, яка
Speaker A
пов'язана з обробкою великих обсягів інформації. Ее по мірі еволюції, ее з'являлися перші аналітики відкритих даних, базова аналітика, потім вона поступово інтелектуалізувалася, е-е ставала, скажімо так, ближче до систем реального часу, щоб в реальному часі аналізувати.
Speaker A
Поступово це переходило в хмару і в розподілені машинні обчислення. І сьогодні до цього напряму активно додаються якраз машинне навчання, потокова аналітика.
Speaker A
Хмарні обчислення забезпечують зберігання та обробку даних в системах інтернету речей. Від базових моделей, ее, значить, SAS, System as a Service і IAS, тобто інфраструктура як сервіс, ми перейшли до персональних хмарних середовищ, до е-е стандартів безпеки.
Speaker A
ее паси систем для розробки сервісів, платформ, так, як сервіс, і управління хмарними сервісами та SLA, тобто м ліцензійними угодами щодо якості взаємодії, щодо якості сервісів, що надаються. Ее сьогодні до цих напрямків додаються сервер Less обчислення, Edge Cloud інтеграція і спеціалізовані IOT
Speaker A
платформи. Що стосується користувацького інтерфейсу, то ця сфера визначає способи взаємодії людини з цифровими системами взагалі, да, із інтернетом речей також.
Speaker A
І мобільні застосунки зі смартфонами тут відігравали роль свою. Потім поява сенсорних інтерфейсів, голосового управління, управління жестами, ну і сучасними тенденціями є доповнена та змішана реальність, контекстні інтерфейси, адаптивні інтелектуальні інтерфейси, управління думками. Ну, скажімо так, як це називається, нейроalн,
Speaker A
маска та інші технології. Да, значить, все це також використовується не лише в інтернеті речей, але інтернетом речей воно активно зараз використовується. Значить, по комунікаційних технологіях ми сказали, в принципі, ее кібербезпека також соціальні медіа i Айот інтегрується з платформами обміну
Speaker A
інформації, тому для нас також це важливо. І це соціальні медіа забезпечують е взаємодію відкри великої кількості користувачів.
Speaker A
Еволюція цих соціальних медіа пов'язана із медіасервісами, появою медіасервісів для споживачів, появою корпоративних медіапослуг і медіаплатформ.
Speaker A
Е-е, ну і, значить, охоплює, ее, аналітику медіаданих, в тому числі на базі стандартизації медіапослуг.
Speaker A
Сьогодні ця сфера поєднується з соціальною аналітикою і поступовим оформленням цифрових сервісів у своїй платформи хмарні.
Speaker A
Е, що стосується розумної інфраструктури, то це застосування Айот у містах, у будівлях, у транспортних системах. Еволюція пов'язана з ее розумними будівлями, інтелектуальними електромережами, транспортними системами.
Speaker A
Сьогодні все це виходить на рівень розумних міст, на цифрові моделі міської інфраструктури. І також тут важлива стандартизація.
Speaker A
Значить, ее, ну і взагалі нова цифрова економіка, те, що називається певні економічні моделі, е розвитку, які охоплюють електронну комерцію, мобільну комерцію, поступовий перехід до розумної, так званої економіки, контекстних цифрових сервісів.
Speaker A
З'являються платформні екосистеми. і автоматизовані цифрові сервіси, що також пов'язано з розвитком інтернету речей. Також так. Ну добре. Значить, ось ми говорили про великі дані, що це одна з ключових технологій, яка забезпечує зараз і раніше і зараз розвиток інтернету речей.
Speaker A
Ее термін Big Data ви, напевно, чули. Він активно використовується для опису методів, інструментів обробки великих масивів інформації.
Speaker A
З чим це пов'язано? з тим, що ее зараз ми знаходимося на етапі розвитку людства взагалі, коли обсяг інформації корисної, потенційно корисної інформації внаслідок її поступового зростання, ее, значить, призвів до того, що звичайні засоби обробки зараз вже погано справляються з
Speaker A
цими обсягами. Е-е, ну, якщо швидкість, е-е, зростання цих даних оцінювати, то, е-е, ще на початку XX століття обсяг наукових знань десь подвоювався приблизно раз на 100 років. Ну, а сьогодні, звісно, що він іде набагато швидше і подвоюється вже кожні декілька
Speaker A
років. Ее значна частина всієї наявної сьогодні інформації була створена якраз вже в епоху інтернету.
Speaker A
Ну і подальше розростання цих обсягів значною мірою пов'язано з якраз з інтернетом речей, тому що в нас мільярди, як ми сказали, пристроїв знаходяться зараз в інтернеті речей. Тут значить мільярди сенсорів, вбудованих у ці технічні пристрої, ее у транспортні
Speaker A
засоби, у обладнання виробниче. Вони постійно генерують дані про стан навколишнього середовища, про технічні параметри свої, про поведінку користувачів, які з ними взаємодіють. В результаті формуються оці масивні потоки даних. Ці потоки треба не лише зберігати, треба їх обробляти, аналізувати, використовувати для
Speaker A
прийняття рішень. Традиційно, е, ось ці великі дані характеризуються е-е трьома основними властивостями, які іноді називають моделлю трьох вій.
Speaker A
латинських V. Перше V - це обсяг, тобто воум. Це величезні обсяги інформації, які можуть досягати терабайтів, петабайтів, е-е, і навіть якбайтів.
Speaker A
Далі, другий віід - це велоситі, тобто швидкість. Це висока швидкість надходження і обробки даних часто в режимі реального часу.
Speaker A
Ну і третій ві - це, тобто різноманітність. Це різні типи даних, серед яких можуть бути як структуровані, так і неструктуровані напівструктуровані слабкоструктуровані і комбіновані.
Speaker A
Е, ну і в сучасних системах до цієї моделі можуть додаватися ще декілька ві характеристик, такі як veracity, достовірність даних і value, практична цінність інформації, яку можна отримати в результаті аналізу. Тобто є волюм як ее об'єм сирої інформації, так і е-е
Speaker A
value, скажімо так, та вижимка практична корисна, що ми можемо з неї взяти. Основною відмінністю систем великих даних від традиційних інформаційних систем якраз така, що великі масиви інформації вже неможливо ефективно обробляти за допомогою класичних систем управління базами даних. І ее стандартні інструменти
Speaker A
бізнес-аналітики тут також перестають ефективно працювати. Е, в нас тут застосовуються спеціальні технології розподілених систем зберігання даних, платформи паралельної обробки, платформи потокової аналітики оптимізованої і активно системи машинного навчання і штучного інтелекту. Ее важливою тут якраз є можливість обробки потокових
Speaker A
даних в реальному часі, що якраз характерно для, е, систем, багатьох систем інтернету речей. Ну, от, наприклад, в промисловості сенсорні мережі генерують вимірювання якісь, да, кожної секунди купа таких вимірювань надходить до системи. Треба їх обробляти, треба все це коригувати, щоб
Speaker A
не відстати від технологічного процесу, щоб нічого не зупинилися. А ще одна особливість роботи з великими даними - це їх неоднорідність і неповнота, оскільки дані можуть надходити з різних джерел, мати різний формат, містити помилки, містити пропуски. І важливими етапами обробки в
Speaker A
в цьому випадку, в цих умовах є е очищення даних попереднє від якихось викидів, е інтеграція з різних джерел, усунення дублювання інформації, тому що у нас не тільки пропуски можуть бути, а і дубль інформації. Буває і таке. Ну і взагалі
Speaker A
перевірка достовірності, тому що деякі дані можуть бути по помилці доставлені або представляти собою якісь взагалі там викиди помилкові.
Speaker A
Ну, таким чином, поєднання технології великих даних з інтернетом речей, воно відкрило нові можливості. Нові можливості як для аналізу складних систем, так і для управління складними процесами.
Speaker A
Е, на основі даних з великої кількості сенсорів створюються аналітичні моделі. Вони дозволяють прогнозувати події в таких системах, оптимізувати роботу технічних систем і автоматизувати управління.
Speaker A
Е-е, найбільш широко це використовується у промисловості, у транспорті, в охороні здоров'я, в енергетиці, в торгівлі та електронній комерції. Ну і також застосовується в державному управлінні.
Speaker A
Можна сказати, що поєднанні з технологіями інтернету речей, технології великих даних сформували основу сучасної цифрової економіки і вони стають таким чином однією з ключових одним з ключових ресурсів розвитку цифрової економіки і підсилюють одна одна. Значить, ці дві технології взаємно підсилюють одна одну.
Speaker A
Тобто I зі свого боку забезпечує масштабне збирання інформації з фізичного світу, а технології Big Data дозволяють перетворювати ці дані на корисні знання, на управлінські рішення, тобто якось обробляти всі ці масиви.
Speaker A
Так, добре. Йдемо далі. Хмарні обчислення. хмарні обчислення та їх роль в інтернеті речей. Ее розвиток інтернету решей досить тісно пов'язаний з технологією хмарних обчислень.
Speaker A
Ми сказали, що Айот системи генерують велику великий обсяг даних. Значить, від виникає відповідно питання щодо їх зберігання, обробки і аналізу. Ну, в принципі, ми сказали, що тут застосовуються технології Big Data. Але де вони застосовуються? вони застосовуються на хмарних платформах.
Speaker A
І тут якраз і е-е на перший план виступають е-е моделі хмарних обчислень, які надають певні обчислювальні ресурси через інтернет, завдяки яким користувачі можуть орендувати ці обчислювальні потужності, орендувати програмні сервіси, інфраструктуру замість створення і розгортання власних центрів обробки даних.
Speaker A
Ее, ну, класичне визначення, е, воно, е-е, описує хмарні системи як такі, що мають, е, декілька ключових характеристик. По-перше, це самообслуговування на вимогу, тобто користувач може самостійно отримувати ресурси.
Speaker A
широкий мережевий доступ до сервісів через інтернет, об'єднання ресурсів, коли ресурси датацентрів використовуються спільно багатьма користувачами.
Speaker A
Так, масштабованість, можливість швидко збільшувати або зменшувати ресурси, які нам потрібні, і вимірюваність сервісів. Тобто використання ресурсів можна контролювати і відповідно оплачувати по факту їх використання.
Speaker A
Які моделі розгортання у хмарі в нас є? Залежно від способу використання інфраструктури виділяють декілька типів хмар. Ее знов таки ми зараз про це говоримо. Ми будемо далі про це говорити, тому що це важливо. Ну, по-перше, публічна хмара. Інфраструктура
Speaker A
в цьому випадку належить постачальникові хмарних послуг, доступна великій кількості користувачів через інтернет. Такі платформи використовують великі провайдери хмарних сервісів і вони, в принципі, м досить популярні. Тобто є компанія, вона надає хмару. Ми, як сторонні користувачі, можемо використовувати ці ресурси там по
Speaker A
підписці або якось інакше. Ее, значить, є приватні хмари, коли інфраструктура використовується лише однією організацією.
Speaker A
Ее, вона може бути розміщена як у власному центрі обробки даних, так і у зовнішнього постачальника, але цей постачальник надає ці ресурси не публічно, а лише даній компанії. Е, це називається приватна хмара. Такі хмари часто застосовуються у державному секторі, наприклад, або у великих
Speaker A
компаніях із підвищеними вимогами до безпеки. Такі компанії не хочуть, щоб їх інфраструктура, ну там або інфраструктура, яку якою не вони користуються, щоб вона надавалася комусь ще.
Speaker A
Ну і існують також гібридні хмари, які поєднують приватно і публічно хмарні інфраструктури, коли частина ресурсів розміщується у внутрішніх системах організації, а частина у зовнішніх марних платформах, скажімо так, публічних. І саме ця модель сьогодні є найбільш поширеною.
Speaker A
Е-е є ще такий варіант, як спільнотна хмара комюніті. Ее в цьому випадку інфраструктура використовується декількома організаціями, що мають спільні вимоги, наприклад, у наукових або державних проектах. Тобто це не зовсім публічна, да, а формується такий собі клуб організацій, клуб компаній, клуб
Speaker A
проектів, які використовують єдину хмару, тому що в них спільна мета, спільні задачі і, відповідно, спільні ее подібні, значить, вимоги до інфраструктури.
Speaker A
Усі хмарні послуги часто об'єднують загальним термі терміном XAAS, тобто everything as a service. Але базово залишаються три основні класи сервісів.
Speaker A
Це infrastructure as a service. Значить, тут вона в нас внизу. Е, це надання базових обчислювальних можливостей віртуальних машин, систем зберігання даних, е-е, мережевих ресурсів, ну, і систем балансування навантаження. Тобто фактично користувач орендує інфраструктуру дата-центру, а на цій інфраструктурі він може вже щось тобі
Speaker A
сам розгортати. Тобто в нього є віртуальна машина, що хочемо, туди і ставимо. Е, більш високорівневий випадок - це PAAS - це платформ ASS Service. В цьому випадку користувач отримає середовище для розробки і запуску програм, як правило.
Speaker A
Тобто така платформа надає там середовище виконання програмного забезпечення, базу даних, веб-сервер, систему розробки, інструменти розробки.
Speaker A
Ее ця модель широко використовується для створення i платформ і сервісів обробки даних. Е, ну, тобто в нас є платформа, завдяки якій ми можемо щось створювати, там, щось програмувати, щось там налаштовувати базу даних, якщо нам потрібно.
Speaker A
Ну і найбільш високорівневий - це варіант SAS, тобто софтве. Тобто користувач тут отримає вже готове програмне забезпечення, яке має певні функції, певні задачі вирішує. Ну, наприклад, там система електронної пошти, це в нас сервіс, готовий сервіс, CRM системи, офісні додатки, платформи
Speaker A
для відеоконференцій, там ігри комп'ютерні і так далі. Е, треба сказати, що в сучасних системах інтернетурешей не всі дані, як правило, доцільно передавати безпосередньо до хмарних датацентрів. Ее, велика кількість пристроїв генерує великі обсяги, тому це може створювати взагалі перевантаження мережі, е-е, збільшувати
Speaker A
затримки обробки. Тому поряд із хмарними обчисленнями використовуються периферійні обчислення. Ми також будемо про це говорити. Ее, да. Значить, ну, там FГ computing - це проміжний рівень між пристроями Айот і хмарою, який складається з розподілених обчислювальних вузлів, що виконують
Speaker A
частину обробки даних ближче до джерела їх генерації джерела. І Edge Compute більш децентралізована модель, в якій обробка виконується безпосередньо на пристроях або на локальних шлюзах.
Speaker A
Ее, ну, ми будемо також про це ще говорити. Так, ну, поки що питання є якісь по, е-е, по цих питаннях.
Speaker A
Я так розумію, що питань немає, тому ідемо далі. Ідемо далі. Значить, ее, ой, еволюція, еволюція обчислювальних пристроїв.
Speaker A
Е-е, однією з концепцій, е, що передувала появі інтернету речей, була концепція, так звана повсюдних обчислень. А це називається, ну, повсюдний перекладі, значить, це англійською будес.
Speaker A
Запропонував цю концепцію ще на початку 90-х років дослідник Марк Вейзер з Ксерок Park. І я він якраз описав майбутній світ як середовище, що насичене великою кількістю комп'ютерів, сенсорів, дисплеїв, що непомітно інтегровані у предмети повсякденного життя та з'єднані мереже між собою. На відміну від
Speaker A
традиційних комп'ютерних систем, де людина взаємодіє з одним пристроєм, у моделі Uquit Computing, комп'ютери, можна сказати, розчиняються у навколишньому середовищі і стають його природною частиною.
Speaker A
Ну, скажімо так, сьогодні, звісно, що під комп'ютерами розуміються усі пристрої, що мають обчислювальні можливості. Ось так.
Speaker A
Ну і розвиток комп'ютерної техніки взагалі можна, е, описати трьома етапами. Перший етап - це був етап мейнфреймів, коли один комп'ютер використовувався багатьма користувачами.
Speaker A
Це десь 60-ті роки минулого століття. Обчислення виконувалися на великих централізованих системах, мейнфреймах, і там з них часто до них часто черга взагалі вистраювалася, щоб попрацювати.
Speaker A
Значить, другий етап - це в нас ее персональні комп'ютери. Ну, ми тут бачимо графіки, да, як з часом зростала кількість продажів цих пристроїв.
Speaker A
на рік, да? Значить, мейнфрейми десь зростали до 70-х років і вже у 80-х роках пішли на спад. Значить, другий етап персональні комп'ютери. Ось в нас пік прийшовся десь на 90-ті роки, а потім самі по собі персональні комп'ютери, ну, почали поступатися
Speaker A
місцем вже мобільним пристроєм. Ее, значить, що є характерним для епохи персональних комп'ютерів, те, що кожна людина отримала власний обчислювальний пристрій.
Speaker A
Е, і взагалі ее самі обчислювальні можливості, обчислювальний час, да, як це називається, процесорний ресурс, він значно подешевшав.
Speaker A
Ну, а сьогодні ми знаходимося вже на епосі повсюдних обчислень, коли один користувач має багато гаджетів, обчислювальних пристроїв.
Speaker A
Значить, ну, скільки там в нас взагалі, якщо ми знаходимося в розумному будинку, може оточу можуть оточувати десятки таких цифрових обчислювальних пристроїв.
Speaker A
там і смартфони, і ноутбуки, і розумні телевізори смартгодинники автомобільні системи нас оточують і так далі. Тобто саме ця модель стала технологічною основою інтернету речей.
Speaker A
Ну, а характеристиками ее концепції повсюдних обчислень ее мають декілька властивостей ключових. Ну, по-перше, це інтелектуальне середовище, коли навколишній простір насичений пристроями із датчиками, процесорами та мережевими інтерфейсами.
Speaker A
Ее, по-друге, це непомітність технологій, тому що цифрові системи мають якраз мінімально відволікати користувача, навіть своїм існуванням. Так, багато чого відбувається в цих системах на фоні, як фонові процеси.
Speaker A
Користувач при цьому взаємодіє не там індивідуально з кожним обчислювальним пристроєм, а з деякою функцією. Там, наприклад, освітлення. Треба регулювати освітлення. Якісь низькорівневі функції з регулювання освітлення відбуваються автоматично, да? Ну, а такі високорівневі, коли ми вже втручаємося в цю систему, значить, ну, це по мірі
Speaker A
необхідності. Там треба налаштувати систему треба наприклад попри наявність автоматичного алгоритму включити світло зараз, хоча це не відповідає, наприклад, е-е типовому алгоритму. Таке буває. Тобто сучасні е системи інтернету речей, вони якраз ее створюють таку складну гібридну, е систему управління. Щось відбувається
Speaker A
автоматично, щось в ручному режимі. Е-е користувач наприклад користується системою клімат-контролю. Значить, є в нас там кондиціонер, він сам має термометр, е, сам вмикається, вимикається по мірі необхідності, але ми можемо самі включити певний режим, налаштувати, якщо нам потрібно. І все це
Speaker A
може завдяки, наприклад, з використанням наприклад голосовому управлінню ще бути налаштовано. А третя характеристика повсюдного обчислення - це масштабовані середовища.
Speaker A
така інтелектуальна інфраструктура має легко розширюватися, тому що постійно додаються нові пристрої, підключаються нові сервіси, іде інтеграція з хмарними платформами і так далі. Все це, скажімо так, кроки на шляху збільшення, збільшення збільшення цих систем.
Speaker A
Е-е, четверта характеристика - це гетерогенність систем. У по у повсюдному обчислювальному середовищі одночасно працюють пристрої різних виробників.
Speaker A
Вони можуть працювати на різних операційних системах, використовувати різні протоколи зв'язку. Тому важливу роль відіграють якраз стандарти і протоколи взаємодії. Тобто у нас з'являються технології такі гібридні, гетерогенні, які можуть поєднувати різні способи взаємодії між собою.
Speaker A
Важливою характеристикою такого повсюдного комп'ютингу є здатність систем розуміти контекст користувача. В цей контекст може входити поточне місцезнаходження користувача, його поточна активність, е, час доби, стан навколишнього середовища зараз. Е-е, тобто все це впливає на те, як буде, е-е відбуватися
Speaker A
робота, да, цих систем. Е-е, ну, наприклад, в нас фітнес-браслет на руці, да, він аналізує нашу фізичну активність зараз. В залежності від цього система інтернету речей може адаптувати освітлення. Якщо ми сидимо, освітлення там, наприклад, там одне. Якщо ми активно рухаємося, освітлення інше. Ну,
Speaker A
це як приклад. Е, якщо ми там їдемо в машині, значить, автомобільна система реагує на дорожню ситуацію, реагує, вона враховує багату кількість факторів і таким чином ее налаштовує свою поведінку в залежності від поточного контексту. Ось так. Часто такі системи
Speaker A
називають context a systems. Ну і сьогодні вся ця концепція повсюдних обчислень фактично реалізується через систему інтернету, екосистему інтернету речей, що поєднує сенсори, пристрої, мережі, хмарні платформи і застосовує системи штучного інтелекту. Тобто формується таке собі цифрове середовище, в якому комп'ютерні системи постійно
Speaker A
взаємодіють і з людиною, і з навколишнім світом взагалі. Да. Значить, ну і які тут є сфери застосування і напрями практичного застосування інтернету-речей?
Speaker A
Звісно, що інтернет-решей відкрив широкі можливості для створення різних розумних систем, які автоматизують різні сфери діяльності людей. Е, сьогодні він використовується у багатьох галузях економіки і повсякденного життя нашого.
Speaker A
Давайте тут розглянемо. Ну, по-перше, смарт, розумні міста, це важливий напрям розвитку йод систем, в яких сенсори і мережеві пристрої використовуються для моніторингу і керування міською інфраструктурою. Такі системи дозволяють керувати дорожнім рухом, оптимізувати, в тому числі громадський транспорт, контролювати енергоспоживання в місті,
Speaker A
моніторити екологічний стан, ну і взагалі підвищувати безпеку. Ее використовуються при цьому мережі сенсорів, ее в тому числі системи, пов'язані системи відеоспостереження, а використовуються аналітичні платформи і все це дозволяє підвищити ефективність міського управління.
Speaker A
Е-е розумний дім також, в принципі, дуже популярна штука. Системи розумного дому автоматизують управління побутовими пристроями, системами освітлення, клімат-контролю, ее системи безпеки, е голосові помічники тут інтегруються.
Speaker A
Е, і все це дозволяє забезпечити і енергозбереження в домі, да, в будинку, підвищити комфорт знаходження в цьому будинку, автоматично реагувати на ті або інші події.
Speaker A
Айо також активно застосовується в енергетичній сфері. Розумна енергетика. Завдяки сенсорам і інтелектуальним лічильникам електроенергії формується так звана розумна електромережа. Smartгд називається. Такі системи дозволяють оптимізувати виробництво електроенергії, прогнозувати її споживання, зменшувати втрати і інтегрувати відновлювальні джерела енергії.
Speaker A
Е, розумний транспорт. Та в нас тут є розумне фермерство, розумний транспорт. Е-е, iot технології широко використовуються у транспортних системах. Тут і системи управління дорожнім рухом, і автомобілі з автоматичним керуванням, і системи навігації, що допомагають водію орієнтуватися і рухатися. і взагалі автоматизовані
Speaker A
транспортні системи. Завдяки використанню сенсорів, мережевих технологій, вони дозволяють підвищувати безпеку дорожнього руху, підвищувати ефективність перевезень і навіть комфорт пасажирів.
Speaker A
Розумна медицина, ще один напрям, а також досить перспективна сфера застосування інтернету речей. Тут технології інтернет-речей дозволяють реалізувати дистанційний моніторинг здоров'я людей, ее використовується в носимих медичних пристроях, ее дозволяє здійснювати автоматичний контроль стану пацієнтів, ну і телемедичні консультації в тому числі. Це важливо,
Speaker A
зокрема для літніх людей, які не можуть приїхати іноді до якогось там великого міста, пацієнтів з хронічними захворюваннями для віддалених регіонів. Взагалі це все активно використовується зараз в розвинених країнах, в тому числі, до речі, і дистанційні навіть операції.
Speaker A
Значить, далі промислови інтернет-рішей. Ми будемо ще про нього говорити. Розумне виробництво. Сучасні підприємства виробничі активно впроваджує впроваджують ці системи. Е, навіть своя сфера, своя галузь сформувалася, яка називається Industrial IOT, тобто промисловий інтернет-речей. У промисловості інтернет використовується для моніторингу промислового обладнання,
Speaker A
прогнозування відмов цього обладнання, оптимізації виробничих процесів і взагалі підвищення ефективності виробництва. Вважається, що такі технології є складовою, важливою складовою концепції індустрі 4.0.
Speaker A
Ну, а серед інших застосувань інтернет-речей активно використовується у таких галузах, як розумне сільське господарство, Smart Agricult чи розумне фермерство, да, логістика та управління ланцюгами постачання, екологічний моніторинг, розумна торгівля, Smart Retail, носимі пристрої і так далі.
Speaker A
Тобто взагалі ее можливості інтернету речей у розвитку суспільства, у сфері е збирання, передачі та аналізу великих обсягів даних, вони дозволяють нам отримувати нові знання про навколишній світ. І завдяки таким системам стає можливим більш точний екологічний моніторинг, більш ефективне використання ресурсів.
Speaker A
Е, все це дозволяє підвищити якість нашого життя і створити більш стійкі та безпечні міста. Звісно, що все це буде працювати, якщо будуть певні механізми кібербезпеки, щоб все це працювало у, скажімо так, у добрих напрямках, у добрих м значить цілях.
Speaker A
Ну і саме завдяки всьому цьому інтернет-решей сьогодні вважається однією з ключових технологій цифрової трансформації суспільства, про що ми вже сказали.
Speaker A
Ее звісно, що ее впровадження інтернету речей стикається з певними м проблемами. Незважаючи на значний потенціал, широке впровадження інтернету речей супроводжується низкою технічних, організаційних та соціальних проблем, які пов'язані і з технологічними обмеженнями, і з необхідністю адаптації суспільства до нових цифрових систем.
Speaker A
Е-е, ну, однією з проблем є досі проблема, ее, стандартизації та сумісності. Е, тобто, незважаючи на розвиток стандартів, повна стандартизація - це, скажімо так, це мета, до якої зараз ідуть пристрої інтернету решей виробляються різними компаніями. Вони використовують різні протоколи і
Speaker A
технології зв'язку, різні формати даних, різні програмні платформи. І якщо в нас виникає бажання їх якось поєднати, інтегрувати, то виникає проблема інтероперабельності, тобто здатності різних систем працювати разом.
Speaker A
Ну, а вирішення цієї проблеми йде через розробку якраз міжнародних стандартів і протоколів взаємодії між пристроями.
Speaker A
Ее, що стосується безпеки, значить, е, це також серйозна проблема кібербезпеку системи інтернет-речей. Ее ат пристрої збирають велику кількість інформації про нашу поведінку, про наше місцезнаходження, про стан нашого здоров'я, про роботу підприємств.
Speaker A
Звісно, що всі ці дані, вони є, багато з них є конфіденційними даними. Взагалі будь-які дані потребують захисту від несанкціонованого доступу.
Speaker A
Тому тут важливо і, значить, шифрувати ці дані. аутентифікувати всі пристрої, що намагаються отримати доступ до даних.
Speaker A
Е, постійно закривати дірки в програмному забезпеченні, тому що помилки ніхто не відміняв. Е, і взагалі конфіденційність, ее, і етичні питання - це ее також важливо, тому що інтернет-речей значною мірою впливає на приватність людини. системи IOT можуть постійно відстежувати
Speaker A
переміщення людей, використання пристроїв ними, поведінкові звички. Ее, значить, як це називається? Зараз в інтернеті, може, ви чули, є така штука, як профіль.
Speaker A
Значить, профіль користувача. Ось ви користуєтеся, наприклад, браузером і браузер може там збирати інформацію, кудись передавати. ее яка вас певним чином характеризує, тобто куди ви зазвичай заходите, на які сайти, ее а сайтах в які розділи ви зазвичай заходите, чим користуєтеся і навіть який
Speaker A
розмір шрифту ви використовуєте. Тобто якщо ви збільшуєте масштаб, може, значить це свідчити з певним відсотком про там проблеми із зором, наприклад, ваші. Е, значить, ви включаєте, наприклад, там складжування шрифтів, значить, у вас уже система про вас знає певні ваші звички, певні ваші, е, чому
Speaker A
ви віддаєте перевагу. Розумієте? Тобто все це формує такий собі цифровий зліпок, цифрову характеристику вас як користувача. І потім, якщо ви будете працювати на іншому пристрої, то, в принципі, система про вас все це буде знати. І ця інформація, звісно, що вона
Speaker A
може ее потрапити не в ті руки і вас можуть ідентифікувати з оцих ее з оцих характеристик. Ну ось так. Тобто, е-е, це такий собі, м, така собі характеристика, що, е-е, значить, взагалі от це е наявність такої інформації, вона породжує питання,
Speaker A
важливі питання: хто власник даних, хто відповідає за зберігання цих даних, за яких умов ці дані можуть передаватися кудись там, стороннім компаніям, третім сторонам. Багато країн сьогодні запроваджують спеціальні нормативні акти, навіть щодо захисту персональних даних, де все це прописується. І, до
Speaker A
речі, системи е-е що пов'язані там, ну, той самий Chrome, да, там, значить, браузер, ее Windows, як система операційна і не тільки, вони іноді намагаються зменшити кількість налаштувань для того, щоб було потенційно менше можливостей. е-е вас розрізняти.
Speaker A
Ну от, наприклад, я стикався з такою з таким фактом, що е-е Chrome, Windows та інші браузери, вони поступово відмовляються від е-е можливості надати альтернативним програмним засобам налаштувати рендеринг шрифтів. Ось так.
Speaker A
Тобто я от одного часу використовував альтернативні альтернативний рендер шрифту. Віндоуса є свій свій програмний механізм для відмальовування шрифтів на екрані. А є альтернативи, значить, такі як Macpe, наприклад, да? В Хромі свого часу були плагіни чи як це називається,
Speaker A
розширення, які також можуть промальовувати шрифти своїм способом. І ось поступово е Chrome заблокував усі ці розширення. Він не хоче, щоб хтось втручався в цей процес. Він хоче, щоб у всіх користувачів шрифти виглядали однаково, хоча від версії до версії цей
Speaker A
механізм може змінюватися. Тобто це промальовування може змінюватися, але він хоче, щоб воно у всіх було однакове.
Speaker A
Тобто це постійний такий баланс між розвиненістю налаштувань і уніфікацією того або іншого там вигляду і так далі.
Speaker A
Це якраз питання щодо конфіденційності і щодо е профілю і поведінкових звичок. користувача. Так, ну добре. Е, в нас лекція підійшла до кінця. Ее, якщо питань немає, то продовжимо через півгодини.
Topics:Інтернет речейIoTархітектура IoTпрямий доступшлюз IoTхмарні платформиREST APIмережева безпекастандарти ISO 30141протоколи зв’язку
