Лекція №1(ч.2) та Лекція №2 з IoT (2026). Загальні поло… — Transcript

Лекції з IoT про загальні положення інтернету речей, його розвиток, застосування та перспективи у цифровій економіці.

Key Takeaways

  • IoT формує нову екосистему кіберфізичних систем, що змінює способи управління ресурсами та створення сервісів.
  • Стандартизація та архітектура IoT ще не усталені, що відображає різноманітність застосувань і технологічних підходів.
  • Розвиток IoT є ключовим фактором цифрової трансформації та економічного розвитку на глобальному рівні.
  • Історичний розвиток інтернету та мереж наступного покоління заклав основу для сучасних IoT-технологій.
  • Масштаб і потенціал IoT значні, але реальні темпи впровадження та застосування залишаються предметом дискусій.

Summary

  • Інтернет речей (IoT) інтегрує фізичний світ із цифровими інформаційними сервісами, створюючи інформаційне середовище.
  • IoT є основою для систем розумних будинків, міст, інтелектуального транспорту та промислових застосувань.
  • Впровадження IoT може значно змінити повсякденне життя та економічну діяльність, підвищуючи ефективність управління ресурсами.
  • Ранні прогнози IoT були надоптимістичними, наприклад, порівняння кількості підключених об’єктів з кількістю атомів на поверхні Землі.
  • Сьогодні IoT розглядається як ключовий напрямок цифрової економіки з активною роботою над стандартами та архітектурою.
  • Існує багато різних підходів до побудови мереж IoT у різних галузях, що ускладнює стандартизацію.
  • IoT – це комплексна інфраструктура, що поєднує сенсорні пристрої, мережі, обчислювальні платформи та програмні сервіси.
  • Розвиток інтернету речей тісно пов’язаний із еволюцією інформаційних систем та цифрових сервісів у найближчі десятиліття.
  • Історично розвиток мереж з пакетною комутацією та концепція мереж наступного покоління (NGN) сприяли розвитку IoT.
  • Конвергенція телекомунікаційних та комп’ютерних мереж стала важливим кроком у створенні універсальної мережевої інфраструктури для IoT.

Full Transcript — Download SRT & Markdown

00:03
Speaker A
Так. Значить, ось ми розглянули цю схемку, і в результаті в нас формується таке собі інформаційне середовище. Фізичний світ тут інтегрований із цифровими інформаційними сервісами.
00:19
Speaker A
І тут може бути, ця, скажімо так, інтеграція, бути основою для реалізації різноманітних систем розумних будинків, розумних міст, інтелектуального транспорту, там, промислового інтернету речей і так далі.
00:42
Speaker A
Е, звісно, що впровадження такої ідеї, широке впровадження, воно потенційно здатне дуже сильно змінити наше повсякденне життя, нашу там економічну діяльність людства. І, тому що нас оточує дуже велика кількість речей, предметів. Якщо більшість з них буде оснащуватися ось
01:11
Speaker A
цими засобами, то з'явиться можливість і відстежувати їх положення, і якось управляти ними. Тобто це створює такі собі передумови для, з одного боку, більш ефективного управління ресурсами, з іншого боку, для створення взагалі нових способів, нових сервісів, нових
01:40
Speaker A
можливостей. У ранніх описах концепції інтернету речей висловлювалася думка, що в результаті впровадження його ми позбудемося багатьох проблем сучасних. Там не буде труднощів із пошуком предметів побутових, позбудемося дефіциту товарів або їхнього перевиробництва. Так буває, що ринок іноді не дуже відчуває, які саме
02:14
Speaker A
товари нам потрібні. Хоча в нас зараз не планова економіка, тому, в принципі, ринок зараз дуже гнучко підлаштовується під ці потреби. Можна буде позбутися крадіжок автомобілів, тому що в будь-який момент ми зможемо відслідкувати, де вони знаходяться. В принципі, є задатки для цього, для
02:36
Speaker A
того, щоб все це було, але наскільки воно просунеться в майбутньому? Ну, тут можуть бути питання. Також можна знайти в ранніх роботах таке собі передбачення, що всі об'єкти навколо нас будуть обладнані мініатюрними радіомітками, засобами ідентифікації.
02:57
Speaker A
І ми зможемо всі предмети відслідковувати і ними якось керувати. Не знаю, якщо всі прямо предмети, але ті, що, скажімо так, оснащені можливостями управління і для яких є сенс управляти ними, для яких є сенс їх об'єднувати в
03:22
Speaker A
єдину систему, це цілком можливо. Таким чином ми можемо розглядати сучасну систему інтернету речей не тільки як мережу позначених об'єктів, а більш широко як частину такої собі екосистеми кіберфізичних пристроїв, кіберфізичних систем. Та значить систему підсистем або систему
03:51
Speaker A
систем, що поєднує якраз фізичний світ із цифровими сервісами. Ще однією характерною рисою ранніх прогнозів була оптимістична, навіть, я б сказав, надоптимістична оцінка масштабів майбутнього інтернету речей.
04:08
Speaker A
Свого роду, свого часу компанія Cisco висловлювала навіть припущення, що кількість об'єктів, які потенційно можуть бути підключені до мережі, буде приблизно дорівнювати кількості атомів на поверхні Землі.
04:26
Speaker A
Ну, до атомного рівня я не думаю, що ми спустимося. Просто в нас поверхня — це не тільки, да, поверхня, а в нас є ще повітря, в нас є ще дещо під землею.
04:38
Speaker A
Ну, скоріше за все, такі оцінки мають дещо метафоричний характер. Вони покликані були підкреслити можливий масштаб розвитку технології. Реальні оцінки на сьогодні є, звісно, більш стриманими. Ну, про конкретні кількості, значить, ми зараз теж скажемо, скільки взагалі зараз підключено пристроїв і які тут є
05:03
Speaker A
прогнози щодо розвитку інтернету речей. Ну, незважаючи на цю гіперболізацію, загальна тенденція розвитку інформаційно-комунікаційних технологій насправді підтверджує, що інтернет-речей — дуже важлива штука.
05:21
Speaker A
Сьогодні ця концепція розглядається як один з ключових напрямків розвитку цифрової економіки. І багато міжнародних організацій, зокрема Міжнародна спілка електрозв'язку ITU,
05:37
Speaker A
вони якраз приділяють значну увагу розробці стандартів, рекомендацій для інтернету речей і ведеться активна робота у межах різноманітних програм цифрової трансформації в різних країнах, в різних регіонах.
05:53
Speaker A
А це зафіксовано у стратегіях розвитку, в тому числі Європейського Союзу, в тому числі Сполучених Штатів, Китаю та інших держав.
06:03
Speaker A
Важливо тут підкреслити, що інтернет речей і сьогодні продовжує активно формуватися як технологічна екосистема, незважаючи на значний прогрес в розвитку і створенні апаратних платформ, мережевих протоколів, програмних сервісів. Навіть на сьогодні остаточно усталеної архітектури інтернету речей немає. Існує багато
06:30
Speaker A
галузей застосування — від розумних будинків і транспорту до промислових систем та медицини. І всі вони використовують дещо різні підходи до побудови мереж інтернету речей, до обробки даних, до керування пристроями.
06:44
Speaker A
І саме тому, паралельно із розвитком цих практичних застосувань, триває активна робота із стандартизації архітектури, інтерфейсів взаємодії компонентів в цій архітектурі, відповідних мережевих протоколів, моделей безпеки і так далі.
07:02
Speaker A
Таким чином, ще раз, значить, ми розглядаємо інтернет речей не як одну конкретну технологію і навіть не сукупність технологій, а як комплексну інфраструктуру, що поєднує сенсорні пристрої, мережі зв'язку, обчислювальні платформи і програмні сервіси.
07:21
Speaker A
Подальший розвиток цієї інфраструктури значною мірою визначатиме еволюцію сучасних інформаційних систем взагалі, тобто в найближче десятиліття.
07:32
Speaker A
Як буде розвиватися наш світ, світ цифрових сервісів, інформаційних систем, в тому числі, значно залежить від того, як буде розвиватися інтернет речей. Ну, це пов'язані галузі розвитку, скажімо так.
07:49
Speaker A
Ну далі, значить, що призвело, значить, як це розвивалося. Відомо, що, ну, ви знаєте, що на початку XX століття відбувся стрімкий розвиток мережі з пакетною комутацією.
08:07
Speaker A
Тобто до того в основному використовувалися мережі з канальною комутацією. Ну, скажімо так, кінець XIX, початок XX століття.
08:20
Speaker A
А тут, значить, інтернет став розвиватися, і поява інтернету, скажімо так, для нас може це здаватися поступово. З точки зору історії людства це майже миттєво. Миттєво змінився взагалі підхід до взаємодії між людьми, до того, що можна робити взагалі, да?
08:43
Speaker A
Тобто інтернет радикально змінив наш світ і змінив підходи до побудови і телекомунікаційної інфраструктури в тому числі. І в цей період, саме з початку 2000-х років, в професійному середовищі мережевиків, скажімо так, сформувалася концепція мереж наступного покоління. Я думаю, ви також про неї
09:06
Speaker A
чули. Next Generation Networks. Основною ідеєю цієї концепції було об'єднання різних видів комунікацій, таких як телефонія, передача даних і мультимедіа, в єдину універсальну мережеву інфраструктуру на основі IP-технологій.
09:22
Speaker A
Тобто інтернет розглядався тоді як з одного боку засіб там блукати по сайтах в основному, да? А сайти мали, ну, інформаційні там десь магазини. Ось так.
09:36
Speaker A
А якщо ви хочете там дивитися телебачення, балакати по телефону і так далі, то тут NG. Ну, зараз розвиток інтернету призвів до того, що всі ці послуги також ми можемо отримати через звичайний інтернет. Ми можемо розглядати інтернет як платформу, можемо розглядати її разом
09:54
Speaker A
із цими сервісами, що надаються нею. Але того часу, ну, мабуть, теж ви в курсі, що існувало два напрямки розвитку мереж, да? Бо були мережовики комп'ютерні, які в основному інтернет вивчали, в ньому працювали, створювали системи, і були телекомунікаційщики,
10:17
Speaker A
які працювали в основному на телефонних мережах, потім ADSL, мережі, значить, телебачення. Отакі мережі, спеціалізовані відомчі мережі, там зв'язок на залізниці і так далі, і так далі. І от у нас було два напрямки розвитку. З одного боку розвивалися мережі телекомунікацій, з
10:40
Speaker A
іншого боку мережі передачі даних, хоча тут багато спільного. І постійно з того часу ішла конвергенція, тобто взаємопроникнення цих двох напрямків. Ну і якраз NGN — це був з одного боку, значить, це був продукт, який запропонували телекомунікаційщики в напрямку крок до інтернету. Ось так.
11:03
Speaker A
Тобто це такий великий був крок з точки зору конвергенції. В межах розвитку цієї концепції відбулося декілька важливих технологічних етапів.
11:16
Speaker A
Активно впроваджувалися програмні комутатори software, які дозволяли відокремити функції керування з'єднаннями від фізичного комутаційного обладнання.
11:27
Speaker A
Пізніше з'явилися більш складні архітектурні рішення, зокрема підсистема мультимедійних сервісів IP Multimedia Subsystem IMS, що забезпечило надання різноманітних мультимедійних послуг поверх IP мереж. Ну і паралельно розвивалися мобільні мережі швидкосмугового доступу, серед яких важливим етапом стала технологія LTE, що забезпечила значне підвищення швидкості
11:53
Speaker A
передачі даних у мобільних мережах, як ви знаєте. При цьому в ранніх концепціях передбачалося, що основними користувачами телекомунікаційних мереж залишатимуться люди. І отже, максимальна кількість абонентів таких мереж, в принципі, обмежувалася чисельністю населення планети.
12:12
Speaker A
Однак вже з середини 2000х років почали активно розвиватися технології, які дозволяли підключатися до мережі не лише людям, а й різноманітним технічним пристроям.
12:25
Speaker A
Е, серед цих концепцій варто згадати бездротові сенсорні мережі WSN, wireless Sensor Networks. Теж ми про них будемо говорити. вони збирають дані з датчиків і утворюють свою власну сенсорну мережу.
12:41
Speaker A
Ну і взагалі концепція міжмашинної взаємодії, ее все це м призвело до появи нової парадигми якраз інтернету речей, в якій значна частина мережевого трафіку формується вже не людьми, а автоматичними пристроями. І в цьому сенсі іноді говорять про еволюційний перехід від так званого інтернету людей,
13:07
Speaker A
звичайного інтернету до інтернету речей. В перші роки формування цієї концепції з'являлися, як ми сказали, оптимістичні прогнози щодо масштабів її розвитку.
13:17
Speaker A
Так, тут у мене десь графік був. Ось в нас кількість пристроїв в інтернеті речей. Значить, ну, ось, наприклад, у Сиско в свій час припускали, що кількість підключених до інтернету пристроїв може досягати 50 млрд десь вже до 2020 року. На сьогодні, е, оцінки
13:39
Speaker A
того, скільки взагалі пристроїв підключено до інтернету речей, вони дуже сильно різняться. Ну, тут є об'єктивні причини щодо цього, тобто як їх взагалі рахувати ці речі, м як їх ідентифікувати, щоб їх порахувати. Це теж окремий момент. Ее, ну, ми не будемо зараз поглиблюватися ее
14:05
Speaker A
в це. Зараз нам цікавіше просто зафіксувати як факт, що існують консервативні оцінки, такі стримані, да, там менші. і оптимістичні оцінки більші за величиною. Хтось вважає, що на сьогодні кількість пристрої в інтернеті речей сягає 80 млрд. Навіть є такі
14:27
Speaker A
оцінки. Хтось каже, що 50. Є така компанія IOT Analytics. Вона дає більш такі стримані оцінки. Ми бачимо, що на 2026 рік десь, ну, приблизно 24 мільярди. Ну, ось так. Тут цей графік, е, раніше формувався. Це були прогнозні дані
14:54
Speaker A
ну, думаю, що десь 223. Ось так. За їх оцінками. Щодо прогнозів, знов таки, є більш оптимістичний прогноз, є більш консервативний прогноз, лінійний, можна сказати. За консервативним прогнозом до 2030 року в нас буде приблизно 30 млрд пристроїв в інтернеті речей. За оптимістичним
15:16
Speaker A
прогнозом сягне 40 млрд. Ну, тобто так, просто для оцінки того, скільки зараз приблизно і будуть в майбутньому за скільки буде пристроїв інтернету речей.
15:28
Speaker A
Е-е, в цьому інтернеті речей, до речі, це значно перевищує кількість людей, да, як ми знаємо. Зараз це десь 8 млрд людей. М очікується, що кількість людей буде поступово зростати, не так стрімко, як кількість пристроїв в інтернеті речей. Є навіть припущення, що
15:50
Speaker A
згодом кількість людей буде знижуватися з часом до кінця цього століття. Ну, тобто ми бачимо, що зараз на одни на одну людину навіть за стриманими оцінками там 24 по е 8, це в нас скільки буде? Три, да?
16:13
Speaker A
Тобто вже три пристрої інтернету речей на одну людину на планеті зараз існує. Ее, звісно, що ее концепція інтернету речей не передбачає усунення людини з процесу керування технічними пристроями. Скажімо так, ее можливі процеси автоматичні, які без людей зовсім відбуваються, да, але
16:40
Speaker A
більшість сучасних підходів орієнтований якраз на взаємодію між людиною та технічними пристроями і системами. А інтернет-речей в свою чергу створює середовище, в якому людина може віддалено це робити, спостерігати за станом різних об'єктів, аналізувати ці дані якось і далі вже за
17:01
Speaker A
потреби впливати на роботу цих систем. Ее, ну і звісно, що при такій концепції, при такому підході, а можливість можливості щодо, е-е, дії, щодо процесів, щодо діяльності тих або інших пристроїв, есувається в бік автономності. Тобто вони можуть ее діяти більш автономно, ніж традиційні
17:32
Speaker A
технічні системи. Звісно, що для того, щоб все це працювало, треба, щоб кожний об'єкт якось ідентифікувався, щоб кожен з них мав свій унікальний ідентифікатор, який би дозволяв однозначно його розпізнавати в мережі.
17:52
Speaker A
Ее, ну і сукупність великої кількості таких ідентифікованих об'єктів може нами сприйматися як свого роду континуум речей. В цьому континуумі пристрої можуть взаємодіяти і між собою без постійного втручання людини. І людина також може на це все впливати, да? Значить, ну, як ми сказали, тобто в
18:16
Speaker A
цьому континуумі, значить, нам доступні певні пристрої, які знаходяться е-е під нашим контролем, які е-е створені якраз для того, щоб вирішувати наші задачі.
18:33
Speaker A
е-е в майбутньому можливо об'єднання різних підсистем інтернету речей в якусь глобальну взагалі інфраструктуру. І взагалі там в перспективі це відкриває можливості для побудови е-е динамічних мереж, яких пристрої можуть тимчасово об'єднуватися, постійно об'єднуватися для виконання певних задав.
19:00
Speaker A
Ну, тут знов таки в залежності від задач, які ставляться, які задачі ставляться, ми теж про це будемо говорити.
19:07
Speaker A
Так, що ще? Важливою тенденцією розвитку АТ є також поступове підвищення рівні рівня інтелектуальності пристроїв.
19:20
Speaker A
Тобто в нас пристрої оснащаються вбудованими мікроконтролерами, так? Е, там програмне забезпечення, постійно йде розвиток потужності цих мікроконтролерів. Значить, відбувається ускладнення програмного забезпечення, відбувається розвиток можливостей цього програмного забезпечення. Вони можуть не лише збирати передавати дані, вони можуть їх аналізувати якось на
19:44
Speaker A
локальному рівні. Вони можуть використовувати результати цього аналізу для того, щоб адаптувати, коригувати свою поведінку відповідно до змін середовища. Ну і ще щось. Тобто взагалі чим більш потужні в нас контролери, тим більше можливостей тут відкривається.
20:03
Speaker A
Е-е ну класичні задачі, які тут вирішуються, це регулювання режимів роботи з метою зменшення енергоспоживання, оптимізація використання ресурсів, ну і автоматична реакція на певні події.
20:20
Speaker A
Такий підхід пов'язаний із сучасним сучасною концепцією Edge Compute, коли частина обробки даних виконується безпосередньо на пристрої або поблизу джерела даних. А основна там вже, ну, якісь глобальні, да, задачі, вони вирішуються вже в хмарних центрах обробки, да? Значить, ну і в багатьох i-системах
20:42
Speaker A
також передбачається можливість автоматичного виявлення інших пристроїв і встановлення з ними взаємодії. Тобто такі собі самоорганізовані мережі. В цьому випадку технічні об'єкти можуть формувати ее динамічні мережеві структури на цих структурах, в цих структурах обмінюватися інформацією і координувати свої дії.
21:06
Speaker A
Тобто це дозволяє створювати складні розподілені системи, в яких людина виконує роль оператора або аналітика.
21:16
Speaker A
Ну, а рутинні операції виконуються автоматично. Ее, звісно, що саме поєднання таких інтелектуальних пристроїв з комунікаційними мережами дає змогу створювати нові типи технічних систем.
21:34
Speaker A
Раніше про ці системи ніхто навіть не думав. Ну, зокрема, це стосується моніторингу та керування об'єктами у складних або небезпечних умовах. Ну, звісно, що ці задачі також вирішувалися раніше, але в основному це було реалізовано як дистанційне керування. А тут з'являється можливість, щоб щось
21:58
Speaker A
система сама зробила, якісь там рутинні операції. Ну, мова йде там про якісь космічні апарати дослідження, про підводні дослідницькі системи, про промислові установки з підвищеним рівнем небезпеки, там енергетичні об'єкти якісь. Ну, тобто там, де людині не завжди небезпечно знаходитися.
22:25
Speaker A
Тобто ми бачимо, що інтернет речей формує новий рівень взаємодії між людиною, технічними системами і інформаційною інфраструктурою.
22:36
Speaker A
В цьому новому середовищі пристрої не просто передають дані, як ми там розглядали раніше, а і взаємодіють між собою, адаптуються до умов роботи, підтримують прийняття рішень людиною, зокрема, і це значно розширює можливості сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
23:01
Speaker A
Так значить тепер, що стосується розвитку, значить, історія формування інтернету речей часто ее починається, скажімо так, починається з символічного прикладу. Тобто вважається, що одним з перших експериментів, який продемонстрував можливість підключення звичайних побудових предметів до мережі Інтернет, був проект реалізований у 90му
23:26
Speaker A
році інженером Джоном Ромкі. Він тоді підключив до мережі ее звичайний тостер і продемонстрував можливість дистанційного керування ним через інтернет. Ну, звісно, що з практичної точки зору цей експеримент мав скоріше демонстраційний характер, але він тоді вже проілюстрував потенційну ідею, що до мережі можна
23:48
Speaker A
підключати не лише комп'ютери, а й різноманітні побутові і технічні пристрої. Звісно, що в той період технологічні умови, технологічний розвиток ще не дозволяли реалізувати таку концепцію в великому масштабі. Ну а на початку XX вже століття, коли відбулося поширення широкосмувого доступу до інтернету,
24:11
Speaker A
з'явилися недорогі мікроконтролери і при цьому потужні, да, відносно. З'явилися бездротові мережі, з'явилися хмарні обчислювальні платформи поступово. Ну, тоді вже ідея масового підключення пристроїв почала набувати якогось практичного значення. І саме в цей період сформувалася сучасна концепція інтернету речей як комплексної
24:34
Speaker A
технологічної системи. Тут можна в цьому розвитку, в цій історії розвитку виділити декілька етапів або хвилі новацій, їх іноді називають, ее які поступово розширювали сферу застосування цієї технології. Е перші практичні рішення були частіше за все пов'язані з насамперед з оптимізацією логістичних
24:57
Speaker A
процесів. Тобто у нас тут іде оптимізація систем логістики. Це перша хвиля розвитку на цій технологічній дорожній карті інтернету речей.
25:09
Speaker A
Е, тобто компанії прагнули підвищити прозорість ланцюгів постачання, зменшити при цьому втрати товарів, покращити контроль за переміщенням вантажів. І в цьому контексті якраз широко використовувалися технології автоматичної ідентифікації, зокрема радіочастотні мітки та системи відстеження товарів. Ну, тобто на товари ліпили арфімітки,
25:34
Speaker A
от, і потім їх відстежували для того, щоб спрощувати маршрутизації, інвентаризації, запомагання втратам. Ось це було перше, скажімо так, практичне масове ее впровадження систем інтернету речей. Друга хвиля розвитку. Тут треба сказати, що, ее, розвиток практичний, да, вплинув на м розвиток загальний.
25:56
Speaker A
Тобто, з одного боку, ну, так буває, що спочатку розробляють якусь технологію, а потім вона поступово починає впроваджуватися, а тут вийшло так, що розробляли конкретні рішення для, ну, конкретні рішення конкретної задачі, і це поступово оформлювалося все все ширше, ширше в загальну технологію. Ну, тобто
26:19
Speaker A
це знов таки пов'язані між собою процеси. Значить, друга хвиля, да, друга хвиля розвитку була пов'язана з використанням мережевих сенсорів у системах безпеки, відеоспостереження, транспортної інфраструктури також і управління будівлями.
26:39
Speaker A
Завдяки зниженню вартості сенсорів і мережевого обладнання стало можливим створення великих розподілених систем моніторингу, які були здатні збирати дані з великої кількості пристроїв.
26:52
Speaker A
Іноді це називається застосування для вертикальних ринків. Ну, тобто береться якесь якась конкретна галузь і там ее створюється певна інфраструктура розробки компонентів з верхнього рівня до нижнього рівня для цієї галузі. Це називається вертикальний ринок. Ну, наприклад, для медичного там для
27:13
Speaker A
медичного обладнання треба розробити якусь медичну систему, да, там охорони здоров'я. Ну і ось там треба зробити прилади, які можуть підключатися до загальної мережі, да, між собою. Для цього дається завдання там на більш низькому рівні розробити контролери відповідні, розробити відповідні
27:35
Speaker A
протоколи і так далі, і так далі. Спускаємося. Тобто по рівнях іде ее задача, да? Значить, спускаються задачі для вирішення конкретної задачі, конкретної проблеми.
27:50
Speaker A
там, ну, або для конкретної галузі. Так, далі. Наступний етап розвитку. Е, наступний етап розвитку був значною мірою стимульований поширенням геолокаційних технологій, таких як супутникові навігаційні системи, системи мобільного зв'язку, е, інші засоби визначення місцезнаходження.
28:12
Speaker A
І поєднання сенсорних пристроїв із геопозиціонуванням. Воно відкрило нові можливості для створення сервісів, пов'язаних з навігацією, відстеженням транспорту, керування мобільними активами, розвитком інтелектуальних транспортних систем. Ну, тобто повсюдне позиціонування стало драйвером наступної хвилі розвитку систем інтернету речей.
28:39
Speaker A
Ну і у сучасних дослідженнях і прогнозах часто говорять про подальший етап розвитку АТО, який пов'язаний із підвищенням рівня автономності пристроїв і можливістю дистанційної присутності людини у фізичному середовищі. Завдяки мініатюрним процесорам, сенсорам, камерам, мережевим модулям, пристрої можуть не лише передавати даних, а
29:04
Speaker A
забезпечувати і віддалене спостереження, керування, взаємодію з об'єктами у поєднанні з технологіями робототехніки, штучного інтелекту та доповненої реальності. Це відкриває нові можливості для дистанційної роботи, технічного обслуговування складних систем, проведення досліджень у важкодоступних місцях і так далі.
29:24
Speaker A
Тобто створюється мережа матеріальних об'єктів така собі глобальна. Ну, ще одним перспективним напрямком розвитку іноді називають формування так званих мереж майбутнього Future Networks. е-е, тобто розподілених інфраструктур, в яких велика кількість сенсорів, вимірювальних пристроїв, виконавчих механізмів, обчислювальних вузлів, об'єднуються у складні мережеві
29:49
Speaker A
структури, там де е використовуються вже самоорганізовані е топології, що дозволяє пристроям безпосередньо взаємодіяти один з одним і підвищити стійкість мережі до відмови окремих вузлів. В принципі, це на сьогодні також ее все використовується.
30:07
Speaker A
Ну, а подальший розвиток інтернет-рочей, ее, пов'язаний з тим, що все більше фізичних об'єктів поступово отримають можливість підключатися до глобальної інформаційної мережі або мереж. І це створює, звісно, що додаткові нові можливості щодо збору, аналізу даних, підвищує ефективність управління системами і відкриває нові
30:32
Speaker A
взагалі напрямки для цифрових сервісів, нові нові можливості, нові способи вирішення задач. Тобто Айт сьогодні взагалі, значить, все частіше розглядають як основу для створення якихось складних інтегрованих систем від розумних будинків, районів, міст і ее до промислових виробничих комплексів.
31:01
Speaker A
Що ж, ну, звісно, що пов повністю автономні системи. Ну, скажімо так, є заводи, які повністю без людей працюють. Е, звісно, що ними також можна за ними можна спостерігати, їх можна контролювати. В багатьох сферах повністю повна автоматизація і повна автономність
31:24
Speaker A
- це поки що перспектива майбутнього, але постійно підвищується рівень автоматизації, підвищується рівень інтелектуальності пристроїв. Вже сьогодні це створює нові підходи до управління якраз і технологічними процесами, і взагалі процесами організації нашого повсякденного життя.
31:48
Speaker A
Так. Добре. Ну що ж, тепер давайте перейдемо до певних базових концепцій, які сформувалися в інтернеті речей.
32:04
Speaker A
Е-е концепція інтернету речей взагалі ґрунтується на декількох фундаментальних принципах, які визначають можливість якраз масового підключення фізичних об'єктів до цифрової інфраструктури.
32:18
Speaker A
Ее у спрощеному вигляді можна виділити три ключові основи цієї технологічної парадигми. Значить, ну, по-перше, це наявність повсюдної комунікаційної інфраструктури.
32:32
Speaker A
Інтернет-речей, звісно, що можливі лише за умови існування розвинених мереж зв'язку, які забезпечують підключення пристроїв м різноманітних середовищах.
32:44
Speaker A
І якщо на початкових етапах розвитку інтернету речей передбачалося використання переважно традиційного інтернету або локальних мереж, то сьогодні ця інфраструктура розширилася.
32:55
Speaker A
Вона включає також мобільні мережі, е, спеціалізовані бездротові сенсорні мережі, е-е спеціальні мережі для пристроїв з малим енергоспоживанням, супутникові системи зв'язку та інші технології і мережі. Завдяки цьому атристрої можуть працювати в різних умовах, і у міських, і у віддалених
33:19
Speaker A
регіонах, сільському господарстві, на морських платформах, системах екологічного моніторингу, там, де взагалі там можуть люди не жити.
33:29
Speaker A
Так, другий принцип - це глобальна ідентифікація об'єктів. щоб велика кількість пристроїв могла взаємодіяти між собою, кожен з них повинен мати унікальний ідентифікатор. І в сучасних мережах це може бути IP-адреса, може бути якийсь ідентифікатор радіоміток, якихось інших міток. Це може бути якийсь серійний
33:49
Speaker A
номер пристрою або інший цифровий код. Важливим для розвитку IOT стало впровадження протоколу IPV6, який забезпечує практично необмежений простір адрес і дозволяє привласнювати унікальні адреси величезній кількості пристроїв. І завдяки цьому кожен сенсор, контролер, виконавчий механізм може бути однозначно ідентифікований в глобальній мережі. Ну,
34:12
Speaker A
це один із способів ідентифікації. Так, ми зараз розглядаємо поки що принципи, на яких базується інтернет, які були закладені ще на початку його розвитку стандар і стандартизації. Третій принцип - це здатність пристроїв передавати та отримувати дані. Тобто пристрої ми
34:33
Speaker A
можемо ідентифікувати, вони можуть де завгодно знаходитися, щоб зробити е-е можливість, дати можливість передавати і отримувати дані. Звісно, що е-е треба забезпечити з'єднання, треба мати глобальну мережу.
34:52
Speaker A
Можна з'єднувати декілька мереж, як ми знаємо, там локальні мережі об'єднуються у більш глобальні. Е-е, ну і через них передають свої дані.
35:02
Speaker A
Передача даних дозволяє здійснювати дистанційний моніторинг, стан об'єктів, реагувати на події, їм координувати роботу технічних систем.
35:13
Speaker A
Ее незважаючи на те, що дуже є багато подібного між тим, як розвивався звичайний інтернет і як розвивається інтернет речей, існують характерні відмінності від традиційного інтернету.
35:32
Speaker A
Ее ну які відмінності? По-перше, фокус зміщується з людини на фізичні об'єкти. Так, традиційний інтернет створювався в основному для взаємодії між людьми через електронну пошту, через веб-сайти, через соціальні мережі, інші сервіси. Ну а в інтернеті речей основними учасниками мережі стають пристрої. Пристрої,
35:54
Speaker A
датчики, технічні системи. Вони автоматично генерують і передають дані. Так, друга характерна відмінність - це кількість підключених об'єктів. Вона значно більша, аніж кількість користувачів. Та в традиційному інтернеті кількість, ну, по суті, вузли - це пристрої користувача. Вони приблизно співвідносяться з кількістю
36:16
Speaker A
людей. Ну, звісно, що зараз у нас у одного користувача є декілька пристроїв, да значить персональних да але ну досі не всі люди навіть користуються інтернетом на планеті. Ну, тому це звичайних обчислювальних пристроїв, таких як там Секунду.
36:54
Speaker A
Так значить ну, так, приблизно, приблизно така сама кількість, да? Ну, а як ми вже побачили, в інтернеті речей е-е значно більше пристроїв, аніж там комп'ютерів плюс смартфонів. В принципі, в інтернеті речей один користувач може взаємодіяти одразу з десятками або навіть сотнями
37:19
Speaker A
пристроїв. Ну, скільки скільки речей нас оточує навіть в одній квартирі за сотні, якщо не тисячі, які, в принципі, можна оснастити цими засобами.
37:31
Speaker A
Ну і звісно, що це різні, да, це можуть бути якісь дрібні штучки, це можуть бути великі предмети, це можуть бути навіть транспортні системи, там автомобілі, автобуси і так далі.
37:48
Speaker A
Далі, третя відмінність. Айот пристрої зазвичай мають обмежені ресурси. Тобто, якщо порівняти, да, потужність комп'ютера, смартфона із контролером, який вбудований в розумну річ, то потужності в них не співставні будуть.
38:11
Speaker A
Ее, взагалі сенсори, контролери характеризуються малими розмірами, ее, низьким енергоспоживанням і, відповідно, не такою великою обчислювальною потужністю, хоча розвиток іде і вона зростає з роками.
38:31
Speaker A
Обсяги даних також менші передаються, як правило. І звісно, що швидкості також там ну такі великі не потрібні, як у звичайних локальних мережах, якими ми користуємося. Тобто спеціалізовані мережі інтернет речей, вони на більш повільних каналах зв'язку. Там головне, щоб на велику дистанцію передавалося.
38:56
Speaker A
А по а швидкості це вже таке. Ну і по-четверте, основна мета Айо - це не стільки комунікація, скільки збір даних. В більшості систем інтернету речей головним завданням все ж таки є отримання інформації від сенсорів. Там температура вологість положення
39:14
Speaker A
об'єкту, стан обладнання і так далі. А ці дані потім аналізуються, використовуються для прийняття рішення автоматичного керування системами.
39:23
Speaker A
Ну і треба також сказати, що розвиток Айот вимагає спеціалізованої інфраструктури, вимагає нових стандартів. Багато сучасних протоколів і технологій були створені саме для пристроїв із низьким енергоспоживанням, нестабільним зв'язком або невеликим обсягом переданих даних. Ну, скажімо так, тобто класичні протоколи і
39:46
Speaker A
технології, які на яких базується звичайний інтернет, вони розроблялися для інших задач. то тут для для особливостей задачі інтернету речей потрібні свої мережі, свої і протоколи зі своїми особливостями. Хоча я думаю, що і тут буде йти також ця конвергенція.
40:05
Speaker A
Тобто поступово ее будуть більш універсальні рішення з'являтися. Так, концепція комунікації. Давайте перейдемо нарешті до концепції комунікації.
40:16
Speaker A
Ее, значить, свого часу ще у період десь 2012 рік, ее, була сформована ось така концепція міжнародною спілкою електрозв'язку телекомунікаційним сектором запропонований стандарт Y26.
40:40
Speaker A
Відповідно до цього стандарту була спрона концепція, яка була, скажімо так, інтегрувала, ее концепцію комунікації в інтернеті речей в концепцію мереж наступного покоління. Ця концепція передбачала, що люди зможуть спілкуватися в будь-який час і в будь-якому місці. Тобто це означало доступність мережі незалежно
41:04
Speaker A
від географічного розташування або часу доби. Ну а інтернет решей додав до цієї моделі ще вимір можливості взаємодії будь-яких пристроїв, тобто anytime, any place і anything communication.
41:19
Speaker A
Тобто сучасні мережі ее забезпечують декілька типів комунікації: взаємодію між людьми, взаємодію між людьми та технічними пристроями і взаємодію безпосередньо між самими пристроями.
41:33
Speaker A
Тобто саме ця ідея була систематизована у рекомендації Y260, де інтернет-решей розглядається як новий етап еволюції телекомунікаційних систем.
41:46
Speaker A
Фактично IOT розширив традиційну модель інтернету, перетворюючи його з мережі обміну інформації між користувачами на глобальну інфраструктуру взаємодії фізичних і цифрових об'єктів. І в такій системі сенсори збирають інформацію про навколишній світ.
42:04
Speaker A
мережею передають всі дані, а програма, програмні платформи аналізують їх і використовують для автоматичного керування різноманітними процесами.
42:17
Speaker A
Так, ну добре. Значить, в нас зараз лекція перша підійшла до кінця. Ми робимо з вами перерву. Питання якісь є на даний момент?
42:30
Speaker A
Ні, питань немає. Питань немає. Ну тоді через півгодини ми продовжуємо. Добре. Дякуємо. Дякую. Да, продовжуємо знайомитися з базовими положеннями інтернету речей.
43:10
Speaker A
Ми ее бачимо що перша концепція інтернету речей і комунікації в інтернеті речей з'явилася ще на початку 2010х років. Ну, взагалі термін Internшей з'явився ще наприкінці 90-х років. Вперше його використав британський дослідник Кевін Ешн.
43:33
Speaker A
Е, один із засновників дослідницької групи Автонен при Масачусицькому технологічному університеті. Саме в 1999 році під час презентації для керівництва компанії Прокter and Gambel він описав ідею використання технології радіочастотної ідентифікації. для автоматичного відстеження товарів у логістичних ланцюгах. Його ідея полягала
43:58
Speaker A
в тому, що якщо фізичні об'єкти оснастити електронними мітками або сенсорами, вони зможуть передавати інформацію про свій стан, місцезнаходження або інші параметри без участі людини. І такий підхід дозволив би значно підвищити ефективність управління запасами, транспортуванням та виробничими процесами. Ну і як ми
44:18
Speaker A
дивилися по технологічній карті, ця ідея вийшла згодом далеко за межі логістики і перетворилася на ширшу концепцію глобальної мережі взаємодіючих пристроїв.
44:31
Speaker A
Е-е офіційне визначення, е-е формальне визначення інтернету речей було якраз запропоновано в рекомендації ITU Y 2060.
44:45
Speaker A
У цьому документі інтернет-реше визначається як глобальна інфраструктура інформаційного суспільства, що забезпечує надання нових сервісів завдяки взаємодії різних об'єктів, як фізичних, так і віртуальних на основі інформаційно-комунікаційних технологій.
45:03
Speaker A
Так, у нас ще є така картинка, відображення фізичних та віртуальних речей, яке яке було яка також взята з цієї рекомендації.
45:14
Speaker A
Як ми бачимо і у визначенні, що ми сформулювали, е, і тут на картинці є два поняття: річ і пристрій, тобто, е-е, значить, think і device.
45:32
Speaker A
Е-е, річ, тобто - це об'єкт, який може бути ідентифікований і включений в мережу взаємодію. Тобто це якийсь об'єкт фізичного світу. це там побутовий прилад, там правильна машина, мікрохвильовка, автомобіль. М- значить, і такий об'єкт може належати, в принципі, і до
45:55
Speaker A
інформаційного простору. Тобто це якась програма, якийсь там мобільний застосунок, наприклад. Це також може розглядатися як річ. Ее, тобто якийсь віртуальний об'єкт Virtual Syn.
46:14
Speaker A
Ну, що стосується пристроїв Device, то це технічний компонент системи або пристрою, який забезпечує комунікацію із мережею.
46:25
Speaker A
Залежно від призначення, він може виконувати також функції зчитування даних із сенсорів, керування виконавчими механізмами, обробкою і зберігання інформації.
46:35
Speaker A
Ну, головне, щоб там була комунікація. Ось така термінологія. таке набір понять якраз відображає підхід, в якому основна увага приділяється саме мережевій взаємодії та інфраструктурі зв'язку. Це є характерна ознака саме телекомунікаційної галузі, з якої з'явився цей стандарт.
46:57
Speaker A
І ми бачимо, що однією з важливих особливостей інтернету речей, як даної концепції, є саме зв'язок між фізичними об'єктами та їхніми цифровими представленнями, їх відповідність.
47:11
Speaker A
Фізичний об'єкт, такий як транспортний засіб, станок, там якесь інше виробниче обладнання, може мати ее цифровий опис у інформаційній системі. Може мати декілька таких цифрових описів. Ці цифрові об'єкти зберігають саме дані про стан пристрою, історію його роботи, параметри експлуатації. Ну, тобто це
47:35
Speaker A
такий собі інформаційний контекст, який описує цей пристрій, який до нього якось прив'язаний. Е, і сучасні концепції розвитку інтернету речей навіть використовують спеціальний термін цифровий двійник.
47:51
Speaker A
Тобто це і є цифрова модель реального об'єкта, яка постійно оновлюється на основі даних його сенсорів. Е, в принципі, можливій ситуації, коли віртуальні об'єкти існують і без фізичного аналога. якийсь програмний сервіс, як ми сказали там на сервері, інформаційний ресурс. Е-е, і вони, ці
48:09
Speaker A
програмні сервіси, взаємодіють з іншими елементами йсистем. Тобто сам по собі сама по собі, ну, там віртуальний холодильник, наприклад, його немає у реальному житті, але вся інформаційна його структура, вона існує. Тобто це така віртуальна модель без фізичного втілення.
48:30
Speaker A
Що стосується способів взаємодії пристроїв у інтернеті речей, то вони можуть обмінюватися інформацію ее різними способами.
48:40
Speaker A
Так, тут стандартизація. Е-е, ну ладно, давайте поки що не про стандартизацію, так, поговоримо про способи взаємодії. Ми говорили, в принципі, що існують варіанти. Ее найпоширеніший варіант на сьогодні - це коли дані передаються через шлюз. Тобто є спеціальний проміжний узол шлюз. Він забезпечує
49:04
Speaker A
взаємодію між локальною мережею пристроїв у нас там, скажімо, на місці, і глобальною мережею Інтернету. Існують, е, речі, пристрої, девайси, які можуть безпосередньо підключатися до мережі Інтернет. І такий пристрій може самостійно передавати дані через відповідну комунікаційну інфраструктуру.
49:24
Speaker A
Також є варіанти, вони рідше зустрічаються, коли е-е пристрої безпосередньо взаємодіють між собою без приєднання до інтернету.
49:35
Speaker A
Ее такі сценарії передбачають, звісно, що використання різної мережевої інфраструктури. Тут і глобальна мережа Інтернет, і локальна мережа має задіюватися. можливо організація бездротових самоорганізованих мереж, так званих Adhog і мереж із коміршистою топологією меж. Е, ці мережі і типи мереж, ці мережі передають інформацію
49:59
Speaker A
від сенсорів до програмних систем, які далі її аналізують цю інформацію, доставляють команди керування від програмних платформ до пристроїв, тобто вже реалізують якийсь алгоритм управління.
50:13
Speaker A
Що стосується обчислювальних можливостей сучасних айт пристроїв, вони на сьогодні вже досить значні. Ее часто такі системи реалізуються у вигляді так званих систем на кристалі System on, ну, тобто по суті це мікроконтролер. На одному мікрочипі поєднані процесор для обробки даних,
50:34
Speaker A
модулі зв'язку, сенсорні інтерфейси, пам'ять та інші компоненти. Тобто класичний мікроконтролер просто заточений на реалізацію саме задач інтернету речей. В принципі, можливо створювати такі речі і на основі універсальних мікроконтролерів. Можна задіяти щось більш спеціалізоване.
50:54
Speaker A
Ее знов таки під керуванням чого це може бути спеціалізована прошивка, спеціально розроблена для цього мікроконтролера під цю річ. Може використовуватися якась операційна система.
51:08
Speaker A
реального часу, якась спеціалізована операційна система для вбудованих систем, якщо пам'яті там досить, щоб ее зробити таку вже е-е більш ієрархічну систему, тобто там операційна система на нижньому рівні, програмне забезпечення на верхньому рівні. Для маленьких контролерів часто роблять просто спеціалізовану прошивку з більш
51:33
Speaker A
простим алгоритмом управління. І тут важливо, в принципі, розрізняти самі поняття інтернету речей та інтернет-речі як такої. Звісно, що вони пов'язані між собою. Інтернет-річ - це окремий пристрій, який може передавати і отримувати дані через мережу. Він має ідентифікуватися, може взаємодіяти з користувачем в деяких
51:58
Speaker A
випадках або з іншими пристроями. І ось саме сукупність великої кількості таких пристроїв, об'єднаних мережами зв'язку і програмними платформами, і формує інтернет-речей вже як глобальну систему.
52:12
Speaker A
Ну і тут важливу роль відіграють саме мережеві протоколи. До речі, однією з технічних проблем, що довгий час стримувала розвиток інтернету речей, було якраз обмеження адресного простору протоколу IPv4.
52:26
Speaker A
Ми досі користуємося цим протоколом при використанні звичайного інтернету досить широко, тому що напрацьовані способи подолання обмежень цього протоколу у звичайному інтернеті і ми користуємося цими способами. Проте поступове впровадження IPV6 протоколу, воно йде і, в принципі, воно вирішує проблему, основну проблему,
52:53
Speaker A
пов'язану з нестачею адресного простору і кількістю адрес. В IP6 ее можна вже призначати унікальні адреси практично необмеженій кількості пристрою. Ну, на сьогодні, скажімо так.
53:09
Speaker A
Ее, що стосується взаємодії та сервісів в мережах IoT, е, в цих мережах кожен вузол, як ми сказали, може виступати не лише як джерело даних. Якщо там розвинена, більш розвинена програмна обробка йде, то він може бути і постачальником певного сенсору.
53:31
Speaker A
Ее, ну, тобто він може не просто передавати дані з температури, з температурного датчика, наприклад, а щось там середнє обчислювати, е-е, якось згладжувати кидки. Е, тобто ми отримаємо більш точний для нас, да, більш достовірний для нас, більш зручний для нас м обсяг
53:56
Speaker A
інформації про, наприклад, температуру або якийсь там інший параметр середовища. І, в принципі, завдяки цій програмній обробці, завдяки цим програмним сервісам, е-е, можна налаштувати, запрограмувати взаємодію пристроїв між собою.
54:14
Speaker A
один буде звертатися до іншого по запиту, по сервіс цей, і вони таким чином будуть будуть формувати свої там або локальні якісь місцеві, або взагалі глобальні системи, які виконують певні функції, там управління освітленням, координація якихось там складних виробничих процесів і так далі.
54:35
Speaker A
І саме здатність великої кількості пристроїв обмінюватися даними і координувати свої дії і є ключовою характеристикою інтернету речей. І саме ця здатність, вона визначає потенціал інтернету речей для загального подальшого розвитку цифрових технологій.
54:54
Speaker A
Да. Ну добре. Значить, перейдемо до стандартизації. Ми сказали, що інтернет-речей - це одна із найбільш динамічних галузей, там один з найбільш динамічних напрямків розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
55:09
Speaker A
Тут об'єднується величезна кількість і пристроїв, і мереж, і програмних платформ, і сервісів. І таким чином, щоб це все не перетворилося на хаос, розвиток такої складної, да, е-е, складного напрямку, потрібна стандартизація. Стандартизація - це спосіб е якось налаштувати порядок.
55:33
Speaker A
І саме міжнародна стандартизація, щоб різні країни вони притримувалися якихось загальних правил, загальних обмежень. Стандартизацією різних аспектів інтернету речей займаються численні міжнародні організації і асоціації професійні, і альянси промислові. Серед них важливу дуже роль грає саме Міжнародна спілка електрозв'язку ITU.
55:58
Speaker A
Також певну роль грають інститут інженерів з електрики та електроніки ITLE. Міжнародна організація зі стандартизації ІСО, Європейська Європейський інститут телекомунікаційних стандартів ETSI, ну і інші, да, низка галузевих консорціум.
56:23
Speaker A
Історично розвиток інтернету речей відбувався досить фрагментовано. Окремі технологічні напрями, такі як міжмашинна взаємодія, системи, сенсорні мережі, стандартизувалися незалежно один від одного. Тому одним із ключових завдань останнього десятиліття стала саме гармонізація стандартів, їх взаємне узгодження, щоб забезпечити сумісність пристроїв, мереж і сервісів при їх
56:48
Speaker A
інтеграції в єдині системи. Ну і десь з середини 2010х років у межах сектора стандартизації телекомунікацій Міжнародної спілки електрозв'язку була створена глобальна ініціатива, так звана ее GSI.
57:08
Speaker A
Ее, ну, тобто це була така дослідницька група точніше група, значить, яка координувала роботу різних дослідницьких комісій. І саме ця ініціатива сприяла появі перших базових рекомендацій, серед яких, як ми сказали, була Y 2060.
57:31
Speaker A
Е-е, Y260 називалася Overview of the Internet of SS. Так, також були рекомендації Y263 Framework of the Web of Things і Y269 terms and definitions for IOT.
57:48
Speaker A
Згодом структура робіт зі стандартизації була змінювалася, вона еволюціонувала. Ініціатива IOT JSI була завершена, а її функції передані дослідницькій групі ITUT стадії груп 20 скорочено SG20.
58:05
Speaker A
Сьогодні саме ця група відповідає за міжнародну стандартизацію інтернету речей і розумних сталих міст. Діяльність цієї групи охоплює досить широкий спектр питань, серед яких архітектура Айот та систем міжмашинної взаємодії, ідентифікація та адресація пристроїв, безпека, аутентифікація та захист даних, стандарти для розумних е-е міст,
58:30
Speaker A
інтеграція IOT з мережами 5G і майбутніми 6G. Координація робіти з міжнародними організаціями стандартизації. В принципі, паралельно з ініціативою, присвяченой присвяченою АТ еволюціонували і інші напрями стандартизації. Була ініціатива окрема NGN GSI, яка була присвячена мережам наступного покоління. Вона поступово втратила
58:56
Speaker A
самостійне значення, оскільки IP-мережі стали стандартом де-факто. І сьогодні відповідні дослідження проводяться вже в рамках розвитку мобільних систем AMT20 мережі 5G та перспективних систем AMT2030 ее шостого покоління. Основа мереж шостого покоління.
59:15
Speaker A
Ну і ще одна ініціатива IPTV GSI, яка стосувалася телебачення через IP-мережі, була інтегрована до роботи дослідницької групи IT Stud 16, яка займається якраз мультимедійними сервісами, відеокомунікаціями та інтерактивними медіасистемами.
59:36
Speaker A
Ее важливу роль у розвитку стандартів інтернету речей відіграють також промислові консорціуми та альянси виробників. За останнє десятиліття тут відбулися суттєві зміни. По-перше, сформувалися де-факто стандарти обміну даними між IOT пристроями. Найбільш відомими серед них є протоколи MQTT і COAP, які широко використовуються для
59:59
Speaker A
передавання даних від сенсорів і контролерів до серверів і хмарних платформ. По-друге, значним кроком у забезпеченні сумісності пристроїв розумного дому став стандарт МЕТР.
60:10
Speaker A
Цей стандарт був розроблений за участю великих технологічних компаній і він дозволяє пристроям різних виробників працювати в єдиній екосистемі.
60:20
Speaker A
Також у сфері промислового інтернету речей широкого поширення набули такі стандарти взаємодії, як OPCUA, е-е стандарти інтероперабельності в промисловій автоматизації та DDS, надійний протокол для систем реального часу.
60:37
Speaker A
Ну, за останні роки також значно посилилася координація між організаціями стандартизації. Тобто сьогодні такі структури, як ITU, ITLE, IETF, ETSI, SOE, значно актив активніше узгоджують свої підходи, ніж це було на початковому етапі розвитку IOT. Тобто це дозволяє створювати вже
60:58
Speaker A
такі собі наскрізні архітектури інтернету речей, які охоплюють і хмарні обчислення, і туманні обчислення, і периферійну обробку даних. Ми з цим також будемо поступово розбиратися.
61:10
Speaker A
Окрему увагу також сучасні стандарти приділяють кібербезпеці систем. Це важлива дуже тема. Ну, скажімо так, на початку було була мета, було бажання, щоб воно просто запрацювало, а потім стало ясно, що треба захищати дані.
61:27
Speaker A
І таким чином сьогодні дуже велика увага якраз приділяється використанню різних механізмів для там аутентифікації пристроїв, управління цифровими сертифікатами, е-е захищеного обміну криптографічними ключами і так далі, щоб ніхто не міг отримати несанкціонованого доступу до даних. По мірі розвитку і впровадження
61:54
Speaker A
системи інтернету речей до нашого життя. їх роль, їх потенційний вплив, їх потенційна шкода при неправильному використанні, вони зростають. І тому безпека стає дуже важливою.
62:09
Speaker A
Далі, незважаючи на всі ці зусилля, незважаючи на значний прогрес, який відбувся за останнє десятиліття, за останні два десятиліття, про проблема стандартизації все ще не вирішено на сьогодні повністю. зберігається деяка фрагментація технологій, особливо у спеціалізованих галузях, там в промисловості там своїй можуть бути
62:31
Speaker A
стандарти і принципи. В транспорті свої, в енергетиці свої, в медицині своїй. Крім того, різні країни та регіони мають ее деякі відмінності у своїх нормативних вимогах, зокрема щодо зв'язку, щодо кібербезпеки, щодо захисту персональних даних. Все це сьогодні узгоджується ще
62:53
Speaker A
із юридичними питаннями, окрім того, що технічні питання треба вирішувати ще і юридичні. Тому одним з актуальних напрямів сьогодні є інтеграція IOT з іншими існуючими інфраструктурами, проектами.
63:13
Speaker A
Ну і актуальним також є зараз інтеграція з технологіями штучного інтелекту. Для цього необхідні нові стандартизовані архітектурні рішення, які б дозволяли ефективно працювати з великими потоками даних, ее об'єднувати між собою мільярди пристроїв в єдину систему.
63:35
Speaker A
Тобто стандартизація залишається одним з ключових факторів розвитку інтернету речей. Завдяки ній забезпечується сумісність забезпечується масштабованість і забезпечується безпека глобальної екосистеми інтернету речей.
63:54
Speaker A
Так, ну давайте тепер розглянемо еталонну модель інтернет-речей, яка була запропонована ось в ранній специфікації Y2060.
64:05
Speaker A
Це була одна з перших таких систематичних спроб описати архітектуру інтернет-речей. Ее, значить, була запропонована еталонна модель. За своєю структурою вона нагадує архітектуру мережn і вона включає чотири горизонтальні рівні.
64:24
Speaker A
Е, значить, на нижньому рівні в нас device layer - це рівень пристроїв. Тут в нас знаходяться фізичні об'єкти інтернет-речей е-е з датчиками, виконавчими пристроями, контролерами.
64:39
Speaker A
Тобто це рівень розумних пристроїв, можна сказати. Вони можуть взаємодіяти з мережею різними способами. Можуть безпосередньо через комунікаційний інтерфейс, можуть через шлюзи, можуть через локальні бездротові мережі типу Ехо.
64:54
Speaker A
І вже в ранніх моделях IOT передбачалася важлива властивість таких пристроїв, а саме можливість переходу в режим енергозбереження з подальшим відновленням своєї роботи.
65:04
Speaker A
Тобто вони мають працювати довго, а батарейки на них бажано міняти якомога рідше. Так. Ну і також на цьому рівні функціонують шлюзи Gatewayight capabilities. Вони забезпечують підключення великої кількості різнорідних пристроїв, які можуть використовувати різноманітні інтерфейси.
65:24
Speaker A
А шлюз виконує функцію вже конверсії протоколів. Тобто до нього підключається за різними протоколами, а він вже єдиним шляхом направляє на верхній рівень.
65:35
Speaker A
Так, на другому рівні ми бачимо тут Network. Це в нас мережевий рівень. Він забезпечує передачу даних між пристроями та сервісами.
65:44
Speaker A
І у класичній моделі Y2060 цей рівень включає транспортні можливості transport capabilities, що забезпечує з'єднання та передачу інформації. і мережеві функції Networking capabilities, ее, такі як управління ресурсами мережі, мобільністю, а також функції авторизації, аутентифікації і обліку.
66:11
Speaker A
на тому етапі розвитку, коли формувався цей стандарт, тоді ее мобільний зв'язок ее ну, скажімо так, він тільки розвивався в напрямку широкосмувого доступу до інтернету. Е, тобто передбачалося вже тоді використання і мобільного зв'язку мереж, і DSL технології. Сьогодні, як ми знаємо,
66:35
Speaker A
мережевий рівень суттєво еволюціонував. І в сучасних системах відповідно застосовуються вже і мобільні мережі на ну більш нового покоління, да?
66:47
Speaker A
Якщо тоді це було 2G, 3G, то сьогодні вже це 4G, 5G. Є 5G Messi AOT, е, який оптимізований для підключення, ее, великої кількості мобільних пристроїв, там мільйони. Також використовуються LPWAN мережі, такі як Lora, One, NBIO, CFOX, також про них будемо говорити, які
67:12
Speaker A
дозволяють передавати невеликі обсяги даних на великій відстані з мінімальним енергоспоживанням. Ну і також свій вклад зробив розвиток IP6. Е, також з'явилися нові протоколи для інтернету речей на базі IP6. Ее, користуючись можливістю адресувати необмежену кількість ат пристроїв. Так, далі знизу йдемо. Значить, третій рівень
67:36
Speaker A
- це в нас рівень підтримки застосувань і сервісів сервіс support and application support layer. Його призначення - це забезпечити загальні функції для різних айт застосувань. Такі функції, як обробка і зберігання даних, управління пристроями, інтеграція сервісів, підтримка аналітики і так
67:55
Speaker A
далі. В сучасних системах цей рівень значною мірою реалізується у вигляді iot платформ та хмарних сервісів. Саме тут працюють такі технології, як Edge Computing та Fog Computing, які дозволяють обробляти дані ближче до джерела їх виникнення. Аналітика великих даних Big Data. Штучний інтелект та
68:14
Speaker A
машини навчання, які використовуються для прогнозування, автоматизації та оптимізації роботи систем. Ну, тим тим не менш ідея цього була отак закладена в цій еталонній моделі, що це третій рівень. Ну і нарешті четвертий рівень application layer - це рівень застосувань.
68:36
Speaker A
Е, він включає вже конкретні прикладні системи, наприклад, там системи розумного міста, там системи керування світлофорами в місті, системи керування освітленням в місті, е-е, там системи промислового інтернету речей, там управління якимось е-е виробничими лініями, да, у вас там роботизована
68:58
Speaker A
лінія, наприклад, системи моніторингу довкілля, наприклад, там розумні енергомережі, все це працює на application, на рівні застосувань.
69:09
Speaker A
І саме на цьому рівні в сучасному інтернетурешей формується основна економічна цінність системи. Саме цей рівень безпосередньо взаємодіє з користувачами і з бізнес-процесами.
69:21
Speaker A
Саме тут користувачі відчувають користь від цієї системи. Ну і окрім горизонтальних рівнів, ця модель передбачає і два вертикальні рівні, які охоплюють всю систему. Це з одного боку management capabilities, рівень управління, який відповідає за управління конфігурацією мережі, обробку відмов,
69:48
Speaker A
контроль продуктивності, а також збирає статистичні дані. У сучасних Айот системах управління часто здійснюється через платформи керування пристроями Device Manag Management Platforms, які підтримують віддалене оновлення програмного забезпечення, моніторинг стану пристроїв та автоматизоване масштабування систем.
70:09
Speaker A
Так. Ну і другий, це в нас Security Capabilities. Це в нас рівень безпеки. Як ми сказали, безпека є критично важливою для IOT.
70:19
Speaker A
Ее мільйони пристроїв і кожен з них може стати точкою атаки. В принципі, тому механізми безпеки мають охоплювати усі рівні архітектури. На всіх рівнях треба дбати про безпеку. М від аутентифікації пристроїв до шифрування мережевого трафіку і контролю доступу до сервісів.
70:39
Speaker A
Сучасні системи інтернету речей додатково використовують такі підходи, як апаратні модулі довіри, zero trust архітектури і блокчейн орієнтовані механізми ідентифікації гіпристрою.
70:52
Speaker A
Е-е, ну, треба сказати, що з часів розробки стандарту Y260 інтернет речей значно еволюціонував. З'явилися нові технологічні реалії.
71:03
Speaker A
Е-е так розвиток стандартів. А, ну я тут не не поставив на слайд. Ну, по-перше, тоді в цьому стандарті була орієнтація саме на фіксовані NGN мережі, а зараз іде інтеграція вже з 5G6D Edge Fog Computing, чого тоді не було.
71:26
Speaker A
По-друге, сама концепція NGN передбачала централізацію послуг у хмарі. Ну, сьогодні дуже популярною є саме розподілена обробка. Тобто частина е-е частина обробки даних ее накладається на крайові пристрої, потім може йти якийсь проміжний рівень, потім щось робиться у хмарі, тобто йде розподілена обробка.
71:51
Speaker A
Е, далі, значить, якщо в цій еталонній моделі у нас є окремий рівень додатків, то сьогодні часто ее реалізація цього Application layer представляє собою дещо такий гібридний рівень оркестрації послуг. Тобто іде об'єднання різних застосувань, скажімо так, з різних місць. Ну, в
72:17
Speaker A
принципі, концептуально це не протиріч. Просто ее він не централізований, а такий розподілено-гібридний. Незважаючи на те, що ця модель передбачає е-е значить модуль, як як це називається, вертикальний рівень пов'язаний із безпекою. Тут конкретних рішень жодних не було запропоновано.
72:39
Speaker A
Просто було зафіксовано, що треба дбати про безпеку. Сьогодні на сьогодні з'явилися вже конкретні технології, які це реалізують. Тобто, як зробити ее наскрізну ідентифікацію пристроїв, з'явилися відповідні фреймворки для безпеки, для ее так званих систем довіри інтернету речей.
73:04
Speaker A
Ну і на той час були прогнози щодо того, скільки взагалі буде пристроїв в інтернеті речей. На сьогодні вже з'явилися стандарти для таких систем, які містять мільярди пристроїв в одній системі. Зараз, до речі, сам IoT, сама система інтернет-речей розглядається не
73:24
Speaker A
як самостійна система, а як частина єдиної екосистеми мережової, тобто інформаційно-комунікаційної системи IMT, там 2020 2030 плюс системи штучного інтелекту плюс цифрові двійники плюс блокчейн. для безпеки.
73:43
Speaker A
Ну і ці нові напрацювання, ці нові нововведення також були частково реалізовані в стандартах. Взагалі на заміну Y2060 прийшли нові рекомендації ITU та інших організацій, в тому числі ITUT Y4001, в яких була оновлена термінологія, була оновлена архітектура.
74:09
Speaker A
Y 4208, де була запропонована рекомендація щодо інтеграції інтернету решей з компю14, де була запропонована архітектура ее шлюзової взаємодії на базі шлюзів Y4460 ее IOT Data Exchange and AI Analytics Framework, тобто ее поширення даних обмін даними і е аналітика штучного
74:41
Speaker A
інтелекту Y49004908 стандарти для е-е розумних міст. Ну, а також 3GP TS23682 архітектура для IOT через 4G, 5G мережі.
75:01
Speaker A
І варто також згадати і SOEК 30148 під назвою Internet of Syns Reference Architecture, тобто найсучасніша еталонна модель гармонізована з ITUTSG20.
75:20
Speaker A
Ну, також варто згадати, що існують і інші проекти. Наприклад, є такий європейський дослідницький проект IOTA Internet of Things Architecture, який свого часу запропонував іншу еталонну модель. Вона зі свого боку більш деталізована і вона містить сім горизонтальних рівнів, в тому числі
75:43
Speaker A
рівень пристроїв, рівень комунікацій, рівень сервісів IOT, рівень віртуальних сутностей, рівень організації м сервісів і бізнес-процесів. Ось у нас тут організація сервісів, управління бізнес-процесами.
76:01
Speaker A
Ну і наверху у нас рівень застосувань. Така структура більш чітко розділяє фізичний світ пристроїв та їх цифрове представлення у вигляді віртуальних сутностей, що є важливим для сучасних концепцій цифрових двійників. Скажімо так, це ще одна основа, яка була запропонована
76:18
Speaker A
давно і яка зіграла свою роль у формуванні сучасних архітектур інтернету речей. Е-е, які є особливості передачі даних у мережах IOT?
76:33
Speaker A
Взагалі однією з ключових ідей архітектури IOTA, ось Inset of Syns Architecture, да, є розрізнення двох типів мереж. По-перше, це мережі з обмеженнями, так звані constrained networks, які характеризуються низькими швидкостями передачі даних та високими затримками. І по-друге - це мережі без
76:55
Speaker A
обмежень, які за своїми характеристиками подібні до традиційного інтернету. Не те, щоб там зовсім обмежень не було, але там, ну, значно більші пропускні здатності, менші обмеження щодо затримок і так далі. Тобто на порядки більші. І таке розділення якраз є важливим для
77:15
Speaker A
інтернету решей, оскільки більшість IOT пристроїв мажуть мають обмежені обчислювальні ресурси, порівняно невеликий обсяг пам'яті і працюють від батарей. І станом на сьогодні ця ідея, в принципі, зберігає актуальність, хоча архітектура мереж загалом стала більш складною. Сучасні IoT системи часто
77:36
Speaker A
поєднують локальні сенсорні мережі з низьким енергорозпоживанням, потім ідуть шлюзи периферійних обчислень. Ее далі виходять на високошвидкісні магістральні мережі і вже потім до хмарних платформ обробки даних. Тобто в результаті ми маємо багаторівневу інфраструктуру, в якій дані обробляються на різних етапах.
78:01
Speaker A
Тобто ще раз, значить, ранні еталонні моделі ITU Y2060 і ось ця Internet of Synx A заклали основу для сучасних архітектур інтернету решей. І незважаючи на появу нових технологій, таких як 5G, обчислення, штучний інтелект, базова ідея багаторівневої архітектури, в
78:23
Speaker A
принципі залишається актуальною і сьогодні. Так. Ну добре, давайте тепер розглянемо архітектуру інтернету речей на основі еталонної моделі. Тобто ми сказали, що згідно зі стандартом Y260 інтернет речей концептуально належить до мереж наступного покоління. Його архітектура багато в чому повторює
78:51
Speaker A
принципи класичної багаторівневої мережевої архітектури. І основна ідея полягає у розділенні складної системи інтернет речей на функціональні рівні, кожен з яких виконує свою роль у процесі збору передачі, обробки і використання даних. Як ми вже бачили, ця архітектура включає чотири основні рівні. Ну,
79:11
Speaker A
давайте розглянемо їх дещо докладніше. Ее, на нижньому рівні в нас мережа датчиків, тобто це рівень сенсорів і сенсорних мереж.
79:21
Speaker A
Він складається з інтелектуальних фізичних об'єктів, оснащених датчиками та виконавчими механізмами. І саме цей рівень забезпечує зв'язок між фізичним світом та цифровими інформаційними системами.
79:35
Speaker A
Сенсори вимірюють різні параметри середовища або об'єктів. Їх там багато типів. е, вимірюють температуру, тиск, освітлення, швидкість руху, координати місцезнаходження і так далі, і так далі.
79:51
Speaker A
Вони перетворюють відповідні фізичні величини у цифрові сигнали. Е, і далі все це може вже направлятися м до подальшої там обробки або зберігання.
80:05
Speaker A
Завдяки розвитку мікроелектроніки, в тому числі сенсори стали дуже маленькими компактними енергоефективними. Це дозволяє їх вбудовувати безпосередньо в промислове обладнання, транспорт, побутову техніку, носимі пристрої і так далі. Сенсори можуть об'єднуватися у бездротові сенсорній мережі, да, мережа датчиків та ее WSN.
80:29
Speaker A
Вони працюють на малих швидкостях передачі даних, часто використовують живлення від батарей. І для зв'язку між сенсорами та агрегуючими вузлами може застосовуватися різноманітні технології локальних або персональних мереж. Про ці технології будемо говорити. Станом на сьогодні до цього рівня також відносять значну
80:50
Speaker A
кількість смарт пристроїв збудованими мікроконтролерами, які можуть виконувати базову обробку даних безпосередньо на пристрої згідно з концепцією Edge Intelligence.
81:02
Speaker A
Ну, тобто ось у нас технології різноманітні, да, там ультра Benz, Zigb, Bluetooth, Sixlow Pen, Wire, про дротові технології, звичайні технології локальних мереж Wi-Fi, да, різноманітні сенсори. Ось тут просто пере перераховані, які технології можуть задіюватися на відповідному рівні.
81:22
Speaker A
Далі на другому рівні ми маємо рівень шлюзів і мереж, який відповідає за передачу даних від сенсорних мереж до інформаційних систем. Вже е сенсори можуть використовувати різні протоколи і технології зв'язку. І тут важливу роль грають саме шлюзи, які виконують агрегацію даних та
81:43
Speaker A
перетворюють протоколи різноманітні, да, на, тобто такими собі мультиплексами виступають. Мережева інфраструктура інтернету речей є гетерогенною, тобто вона складається з різних типів мереж. Тут ми маємо і локальні мережі ЛАН, і персональні мережі PEN. Де вони в нас тут? Ось
82:05
Speaker A
персональні мережі, да? І глобальні мережі W. І для передачі даних можуть використовуватися різні технології: дротові бездротові ehernet Wi-Fi Bluetooth, стільникові мережі. Все, що є, все, що нам дозволяє переда передавати дані, все ее все використовується.
82:26
Speaker A
Значить, сучасні системи IoT також активно використовують нові мережеві технології, такі як Laura Ven, NBI, для більш енергоефективного зв'язку з великим радіусом дії. Е, мережі 5G також, ее, активно використовуються. Вони п підтримують масове підключення пристроїв, так званий messive iшлюзи,
82:54
Speaker A
які дозволяють попередньо обробляти дані поблизу джерела їх виникнення. Тобто йде така собі мережева інтеграція і формується конвергентна інфраструктура.
83:03
Speaker A
Вона об'єднує різні мережі в єдину платформу передачі даних. Ее далі, далі в нас іде рівень управління або там сервісний рівень. Він забезпечує обробку, зберігання та управління інформацією, отриманою від IOT пристроїв. Іноді його називають рівнем iot платформ або сервісної
83:26
Speaker A
інфраструктури. На цьому рівні реалізуються різноманітні функції підтримки операційної та бізнес-діяльності, тобто ОС, BSС. Це в нас ОССБСSС системи для управління інфраструктурою та бізнес-операціями, системи управління бізнес-процесами, е-е системи управління бізнес-правилами, ось там BRM, BPM, е, системи зберігання та управління
83:54
Speaker A
даними Data, механізми інформаційної безпеки Security. Крім того, тут працюють аналітичні платформи. от платформи аналітики, м, які виконують статистичний аналіз даних, інтелектуальний аналіз, ее аналіз текстової інформації, аналіз потокової інформації, обробку потокової інформації в реальному часі, е, прогнози різноманітні реалізують прогнозну
84:20
Speaker A
аналітику. Тобто ми сказали, що в сучасних системах ці функції часто реалізуються у хмарних або гібридних платформах, які використовують технології Big Data та штучного інтелекту.
84:33
Speaker A
Ну і нарешті четвертий рівень застосувань. Це найвищий рівень архітектури IoT. Він представлений прикладними системами, які використовують дані від пристроїв для вирішення конкретних задач. Ось ці IOT застосування, застосунки можуть бути як вертикальними, тобто орієнтованими на конкретну галузь, там, наприклад, там на
84:55
Speaker A
медицину, наприклад, на енергетику, на транспорт, можуть бути горизонтальними, тобто застосовуватися у різних сферах економіки там наприклад системи управління автопарку, незалежно від того, де це застосовується, система відстеження активів в будь-яких галузях.
85:13
Speaker A
Ну і в якості прикладів застосувань, які реалізуються на цьому верхньому рівні, можна назвати там розумні енергетичні системи, системи управління транспортом і паркуванням, системи логістики, ланцюгами постачання, системи відеоспостереження, розумний рітейл, медичний моніторинг, телемедицину і багато іншого. Тут дещо перераховано.
85:41
Speaker A
Таким чином, ця чотирирівнева архітектура дозволяє логічно розділити процес функціонування інтернету речей від нижнього рівня збору даних сенсорами до їх використання вже на верхньому рівні в інформаційних прикладних системах. І незважаючи на появу нових технологій, ці базові принципи, вони продовжують діяти, вони продовжують
86:02
Speaker A
залишатися актуальними. Хоча ця архітектура, вона, в принципі, поступово, скажімо так, по мірі необхідності може розширятися і доповнюватися. Ось, наприклад, була свого часу запропонована ще п'ятирівнева архітектура інтернету речей. Давайте, е-е, подивимось, що тут спільного і що тут розрізняється.
86:26
Speaker A
Е, тут в нас п'ять основних рівнів. Значить, нижній рівень, який у нас там називався мережа датчиків, тут він називається Perception layer. Тобто, в принципі, подібна штука. Далі Network layer також схоже, да? Middleware layer process information в нас є такий
86:46
Speaker A
базовий обробка процесів. Так, потім іде application, тобто ці чотири рівні майже повторюють ці ті чотири, що ми тільки що розглянули. Але додається ще бізнес layer верхній. Так. Значить, ще раз, на нижньому так само знаходяться сенсори, виконавчі механізми, системи
87:03
Speaker A
ідентифікації вбудовані мікроконтролери. Тобто тут збираються дані. Значить, в сучасних IUT системах також тут може виконуватися первинна обробка, як ми сказали, да? На другому рівні іде забезпечується передача даних від пристроїв до обчислювальної інфраструктури. Так само різноманітними технологіями, там 4G, 5G і так далі. Ну
87:29
Speaker A
і так і спеціалізованими мережами. Так, Midle V - це проміжний рівень, е-е, який часто називають рівнем платформ. Е, саме він є ключовим для сучасних систем інтернет-речей. Його основні функції - це обробка і зберігання даних, аналітика, керування пристроями, підтримка сервісів IoT і прийняття
87:49
Speaker A
рішень на основі даних. І саме тут працюють аналітичні модулі. Тобто на відміну від тої структури попередньої, да, аналітика вона тут на midleве працює. Так, на рівні застосувань реалізуються конкретні прикладні сервіси, які використовують дані інтернет речей.
88:10
Speaker A
Ні, ні, не на відміну, а так само на третьому рівні. Аналітика, на четвертому рівні реалізуються конкретні прикладні сервіси. Так що в нас тривога. А ні, на самом деле відбій. А, Боже, я не помітив, коли в нас тривога була.
88:25
Speaker A
Так, ну добре. Значить, тут і розумні міста на цьому application layer, система управління транспортом. Ну, те, що ми перерахували.
88:34
Speaker A
М, тобто це рівень, на якому вирішуються конкретні задачі. Тут візуалізується інформація для користувачів через там інтерфейс користувацький, через якісь панелі управління, мобільні додатки, веб-інтерфейси, в залежності від того, які технології ми використовували для створення. Ну і додається ще бізнес
88:53
Speaker A
layer, тобто п'ятий рівень, найвищий рівень архітектури, який вже відповідає за управління системою з точки зору бізнес-процесів і економічної ефективності. Все ж таки вважається, що окремі Smart Applications, вони як свої задачі вирішують окремі, а тут все це об'єднується якось бізнес-модель.
89:12
Speaker A
Основні функції цього рівня - це формування бізнес-моделей AOT, аналіз ефективності системи, управління сервісами, підтримка стратегічних рішень. Тобто саме тут результати роботи IOT системи інтегруються у бізнес-процеси організацій.
89:32
Speaker A
Так. Ну добре. Ну давайте ще поговоримо поговоримо про веб речей. Ее одним з важливих напрямків розвитку інтернету речей стала концепція Web of Things е WT.
89:49
Speaker A
Основна ідея цієї концепції полягає в тому, щоб інтегрувати фізичні об'єкти та AOT пристрої вже у існуючу інфраструктуру всесвітньої павутини, тобто у веб.
90:04
Speaker A
Доступ до пристроїв, доступ до даних, доступ до функцій управління здійснюється саме за допомогою стандартних веб-технологій.
90:14
Speaker A
Тобто в нас тут HTTP протокол прикладного рівня через Wi-Fi, наприклад, канал зв'язку. Тобто знайома нам інфраструктура, яку ми використовуємо для ее доступу до веб-сторінок, до браузера.
90:30
Speaker A
І вона починає задіюватися для вирішення задач інтернету речей. Ее, тобто в межах цієї концепції кожен фізичний пристрій або сенсор розглядається як мережевий ресурс.
90:46
Speaker A
Мережовий ресурс зі своєю власною адресою. І через цю адресу він доступний через стандартні веб-механізми.
90:55
Speaker A
Значить, що тут за технології нам відомі використовуються? Значить, ну, HTTP ми сказали, HTTP, HTTPS протоколи доступу до ресурсів. Для ідентифікації використовується URI uniform resource identifier, унікальний ідентифікатор ресурсу, сподіваюсь, знайома штука. І Rest архітектура часто або RESTF API, який
91:20
Speaker A
забезпечує спосіб обміну обміну даними. Ее, і ці дані упаковуються в також більш-менш стандартні формати типу Jon і XML.
91:34
Speaker A
І таким чином ми маємо систему, в якій пристрої інтернет-речей можуть взаємодіяти між собою або з програмними системами, так само, як і між собою взаємодіють звичайні веб-сервіси. Ну, плюсом тут є те, що ее нам не потрібно робити нову інфраструктуру, вона вже є.
91:54
Speaker A
ми просто нею починаємо користуватися для нових задач. Ну, недоліком зі свого часу є зі своєї сторони, да, є те, що ці інфраструктурні е там протоколи, ці засоби, вони не були оптимізовані для задачі інтернету речей, тому можна швидше розробити, але ефективність
92:12
Speaker A
кінцевої системи буде все ж таки нижче, ніж ніж у спеціалізованих рішеннях. Ее, ну, в якості прикладу можна розглянути, як ми отримаємо показання датчика.
92:27
Speaker A
Наприклад, робиться HTTP запит до якогось сенсора, до якогось пристроя. ее в зворотному напрямку іде, значить, від, наприклад, програми, да, від мобільного додатку тонкого клієнту, да, іде команда управління там наприклад змінити параметр, там, щоб ця лампочка, наприклад, яскравіше засвітила або ее
92:53
Speaker A
просто його включити, да, там або активувати якийсь викона виконавчий механізм. Тобто в нас використовується запит до сенсора освітленості, наприклад, через запит get. Тобто ми стандартний HTTP, да, get sensor Light. От. А потім іде в залежності від того, що ми
93:14
Speaker A
отримали з інформації, іде команда управління актуатором через putт запит, да? Тобто ми пишемо putator sleds 4, наприклад, там змі змінюємо колір світлодівода. Зараз є багато розумних лампочок, які можуть там різними кольорами світитися, змінювати яскравість свого освітлення, вмикатися, вимикатися по розкладу або по команді з
93:36
Speaker A
мобільного додатку. Ее ця концепція має кілька характерних особливостей. По-перше, це використання стандартних веб-протоколів, ее, по-перше, HTTP та інтерфейси, що дозволяє легко інтегруватися, інтегрувати IoT пристрої з веб додатками, застосунками, які існують.
94:00
Speaker A
По-друге, це ресурсноорієнтована архітектура, тобто пристрої розглядаються як ресурси, доступні через URI. Ну і доступ до них здійснюється через стандартні операції get, post, put, delete.
94:13
Speaker A
Такий підхід відповідає так званій ресурсноорієнтованій архітектурі RУА. Ну, далі. По-третє - це підтримка синхронної та асинхронної взаємодії.
94:24
Speaker A
Взагалі ось вся ця інфраструктура інтерне ве речей, вона дозволяє реалізовувати як синхронну взаємодію, коли клієнт робить запит і отримає відповідь, так і асинхронну передачу даних. В сучасних реалізаціях для цього використовуються такі технології, як веб-сокети, ее серверні події, механізми потокової передачі
94:47
Speaker A
даних, ну і брокери повідомлень по типу MQTT. Е-е на сьогодні, ее, значить, які сьогодні з моменту появи концепції у 2010х роках вона значно е-е розвинулася.
95:05
Speaker A
Сьогодні одним з ключових стандартів є архітектура Webs, розроблена консорціумом W3C. І сучасна модель передбачає декілька важливих компонентів.
95:16
Speaker A
По-перше, Syn description - це стандартний опис IoT пристрою у форматі JSON LD. Була запропонована така структура даних для опису пристроїв.
95:27
Speaker A
Так далі WOT scripting API. З'явився стандартний програмний інтерфейс для взаємодії з пристроями. і Binding Templates, механізми прив'язки до до конкретних протоколів.
95:41
Speaker A
Ось ці нововведення дозво дозволюють створювати сьогодні інтераправильні IOT системи, де пристрої різних виробників можуть взаємодіяти між собою через єдину модель опису.
95:54
Speaker A
Крім того, концепція Web of Syns тісно пов'язана з ідеєю сементичної павутини, яка була свого часу запропонована Тімом Бернерсом Лі. Основна мета Semantic Web- представити інформацію у вигляді зрозумілому не лише людям, але й програмним системам. І для цього використовуються семантичні моделі
96:14
Speaker A
даних, онтології, машиночитані описи ресурсів. В такій моделі інформація описується у вигляді семантичних графів, що дозволяє програмам автоматично знаходити пов'язані дані, виконувати логічні висновки, інтегрувати інформацію з різних джерел. Ну, звісно, що в сучасних моделях інтернету речей це досить важливо. Це ее
96:38
Speaker A
такі системи часто включають велику кількість різнорідних пристроїв і сервісів. Тому е-е якраз це важливо, як саме організовувати дані, які дані мають бути пов'язані між собою, як робити висновки з цих даних, як інтегрувати інформацію з різних джерел.
96:58
Speaker A
Звісно, що попри свої переваги концепції семантичної павутини та веб речей мають певні труднощі в реалізації.
97:08
Speaker A
Серед основних проблем варто зазначити необхідність створення та підтримки метаданих необхідних, е-е певну складність побудови універсальних онтологій для різних галузей. Тобто різнорідну інформацію якось треба звести до одного набору концепцій, одного набору взагалі понять. Е, все це вимагає додаткових витрат взагалі, тобто опис
97:34
Speaker A
інформації, його структурування, структурування цієї інформації. Е-е, при цьому треба забезпечити складність, е, при цьому треба забезпечити достовірність, е, семантичних даних.
97:47
Speaker A
Так, тобто, е-е, у багатьох практичних IoT системах використовується не класичний підхід семантичної павутини, а певний спрощений підхід. Е-е, тут замість складних семантичних моделей застосовуються більш легкі формати даних. Е-е, просто JON, просто REST API, без ось цих стандартів, що були запропоновані. Ну,
98:09
Speaker A
тут варіанти. Ми можемо притримуватися і таким чином забезпечити більш легку інтеграцію з іншими системами. можемо робити тут і зараз. От. А далі вже думати, як все це розширити, як це все масштабувати.
98:23
Speaker A
Ну, незважаючи на е-е труднощі розвитку, може ви не не часто стикалися з поняттям веб рерочей, хоча, до речі, у Cisco Packet Tracer ми там використовуємо класичні технології для побудови системи інтернету речей, в тому числі HTTP, використовуємо браузер для доступу.
98:40
Speaker A
Тобто свого роду елементи ось цієї концепції реалізуємо. Взагалі ця концепція стала важливим етапом розвитку інтернету речей, ее тому що воно дозволяє інтегрувати IoT пристрої у веб-інфраструктуру вже наявну і вже розвинеуну. Забезпечити уніфікований доступ до пристроїв через стандартні способи, стандартні
99:05
Speaker A
механізми. Це дозволяє спрощувати розробку IoT додатків. Якщо в нас знов таки іде не з нуля розробка системи, а треба розширити існуючу систему, яка вже заснована на веб-технологіях. Тут, як говориться, сам Господь повелів використовувати ці механізми. Ну і взагалі сумісність підвищується, тому що
99:28
Speaker A
багато існує систем, які працюють на веб-технологіях да? Тобто, завдяки використанню стандартів інтернету, вже знайомих нам, інтернет, ее, тобто веб речей, фактично перетворює фізичні об'єкти на ресурси всесвітньої павутини. І це відкриває нам можливості щодо створення масштабованих і взаємодіючих IoT екосистем.
99:57
Speaker A
Так, ну далі поговоримо про деякі майбутні концепції. Подальший розвиток інтернету речей часто пов'язують із мініатюризацією електроніки і появою мікро і нанопристроїв, які здатні виконувати вимірювання та обмінюватися інформацією при мікроскопічних розмірах.
100:22
Speaker A
Якщо класичні IOT пристрої мають розміри все ж таки від кількох міліметрів, хоча б, да, ее, то нанопристрої вже можуть мати розміри від одиниць до сотень нанометрів.
100:34
Speaker A
І на такому рівні пристрої формуються з нанокомпонентів, е-е, які виконують свої окремі прості функції. там за вимірювання фізичних або біологічних параметрів, там свій нанокомпонент відповідає за передачу сигналів, свій за керування мікрочіпними мікроскопічними процесами свій. І далі всі ці мікропристрої,
100:58
Speaker A
там, нанопристрої можуть об'єднуватися в мережу. Тобто формується мікро або наномережа. була розроблена така концепція Internet of Nano Things IT.
101:14
Speaker A
Е-е, для взаємодії нанопристроїв між собою та існуючими мережами при цьому потрібні спеціальні архітектурні рішення. Ну, ось що ми тут бачимо. Ми тут бачимо типову архітектуру IOT, яка включає декілька рівнів пристроїв різної складності. На нижньому рівні тут у нас нановузли, найменші пристрої
101:39
Speaker A
мережі. Вони мають ее мінімальну пам'ять, прості обчислювальні можливості, невелику дальність зв'язку. Можуть виконувати прості операції, там вимірювати параметри середовища, виявляти, наприклад, там молекули навколо себе, фіксувати фізіологічні показники. Ну, це актуально, наприклад, щоб запустити в організм людини, да, і
102:01
Speaker A
там вона щось буде вимірювати, концентрацію речовин там в сосудах і так далі, і так далі. М це можуть бути нанодатчики в матеріалах і в конструкціях, так, ее, не обов'язково в тілі людини, розумних об'єктах якісь мініатюрні сенсори. Ось у нас тут може
102:20
Speaker A
бути там інтегровано там в якісь там книги, в якісь просто побутові пристрої, побутові предмети. Ось тут якісь наномікроінтерфейси на столі в нас лежать, да? Тобто в нас є також наношлюзи, нанороутери або nanogateeways.
102:43
Speaker A
Ее пристрої, які мають вже більшу обчислювальну потужність. вони виконують функцію збору інформації від нанову вузлів, е-е функцію первинної обробки даних і керують режимами роботи вузлів.
102:55
Speaker A
Ну, наприклад, там сон окремий режим, передача окремий режим, вимірювання, окремий режим. Фактично ці шлюзи є локальними координаторами ее такої наномережі.
103:07
Speaker A
Ну, на третьому рівні в нас наномікроінтерфейси, проміжні пристрої, які з'єднують наномережу з традиційними електронними системами, тобто виконують функції агрегації інформації від наношлюзів, перетворюють формати сигналів і передають дані у стандартній мережі зв'язку.
103:27
Speaker A
Ну і четвертий рівень - це зовнішній шлюз, який, е, є останнім рівнем архітектури. пристрій, який підключає всю наномережу до інтернету або інших інформаційних систем. Тобто в практичних сценаріях роль такого шлюзу можуть виконувати смартфони користувача, можуть виконувати медичні пристрої, якісь
103:48
Speaker A
сервери моніторингу, промислові контролери і так далі. Одним з перспективних сценаріїв є медичні наномережі в організмі людини. В такій системі носенсори можуть вимірювати концентрацію біологічних речовин, контролювати фізіологічні параметри і передавати інформацію до зовнішнього пристрою. Далі ці дані можуть передаватися через інтернет, там,
104:13
Speaker A
наприклад, до медичних центрів для аналізу. Інші потенційні сфери застосування - це фармацевтика, розумні матеріали. Ее, є такі матеріали з пам'яттю форми, наприклад, екологічний моніторинг, наноробототехніка і так далі. В принципі, у всіх цих сферах мініатюризація йде і вона, ее,
104:39
Speaker A
ну, скажімо так, поступово змінює ее системи самі по собі. Тобто кількість, да, переходить в якість, як це кажуть. Поступове зменшення розмірів надає принципово якісь нові можливості і нові способи вирішувати задачі.
105:00
Speaker A
Е, ідея інтернету наноречей активно досліджується, в принципі, ще з початку 2010-х років. Але незважаючи на те, що вже пройшло ее більш 15 років, на сьогодні вона все ж залишається переважно дослідницьким напрямом. Основними проблемами, які стримують практичне впровадження таких систем, є надзвичайно
105:23
Speaker A
малі енергетичні ресурси нанопристроїв, складність створення ефективних нанотен, обмеження можливості обчислень та пам'яті, складність біологічної сумісності пристроїв, ну і взагалі необхідність побудови нових протоколів зв'язку. Як правило, тут стандартні технології працюють не дуже ефективно. В сучасних дослідженнях активно вивчаються наприклад терегерцові
105:49
Speaker A
нанокомунікації, графенові нанотени, молекулярні комунікації, енергозбирання на нанорівні. Це все те, що потрібно для того, щоб організувати подібні системи.
106:02
Speaker A
Паралельно з наномережами активно розвивається мікрорівень інтернету речей. е, його простіше, в принципі, зробити і він вже має певні практичні застосування. Ну, до речі, МЕМсенсори, мікроелектромеханічні системи, ми будемо також їх розглядати, вони також належать до рівня мікрорівня IoT. Власне,
106:23
Speaker A
мікроконтролери є, ну, свого роду представниками мікрорівня, тому що всередині мікроконтролера вже на мікрорівні працюють компоненти. Так, ультракомпактні бездротові модулі реалізуються в мікроскопічних масштабах.
106:38
Speaker A
І саме ці технології сьогодні лежать в основі носимих пристроїв, медичних сенсорів, мікроботів і так далі.
106:48
Speaker A
Тобто, таким чином, інтернет мікро і наноречей є одним з наступних етапів еволюції інтернету речей, який передбачає подальшу мініатюризацію пристроїв, інтеграцію електроніки з різноманітними системами, в тому числі з біологічними системами, ну і створення надщільних сенсорних мереж. В принципі, тут іде з одного на з одного боку
107:15
Speaker A
зменшення розмірів, з іншого боку збільшення кількості цих пристроїв. Ее, тобто, якщо класичний IoT на сьогодні об'єднує мільярди пристроїв, як ми бачили, то майбутні наномережі можуть потенційно включати вже трильйони мікро і нановузлів. Тобто це відкриває нові можливості і для медицини, і для
107:38
Speaker A
промисловості, і для наукових досліджень. І в принципі там будемо дивитися. Е, ще одним перспективним напрямом розвитку інтернет-речей є концепція когнітивного інтернету речей. Також вона була свого часу сформульована і запропонована COT.
108:00
Speaker A
Ця концепція передбачає поєднання технологій інтернету речей із методами штучного інтелекту, машинного навчання та когнітивних систем, що дозволяє пристроям не лише передавати дані, а й аналізувати їх, робити висновки та приймати рішення. В принципі, ця концепція, вона сьогодні активно реалізується на певних системах.
108:23
Speaker A
Само по собі поняття когнітивності у всьому контексті означає, що об'єкти IoT діють не просто як сенсори, виконавчі механізми, а як вже якісь інтелектуальні агенти, які мають здатності, ну, скажімо, основні здатності, пов'язані з ее обробкою інформації. Не просто з
108:44
Speaker A
обробкою інформації, а з ее сприйняттям і інтелектуальною обробкою інформації. Тобто вони враховують стан середовища, вони враховують власний досвід минулого і ее включають в себе можливості самоаналізу, самоконфігурації відповідно до умов середовища та поставлених завдань. Ее відповідно мають можливість адаптації до
109:13
Speaker A
змін цього середовища. Тобто вони накопичують дані про попередні стани системи, можуть динамічно змінювати параметри роботи або мережеву топологію для оптимізації продуктивності низькорівневих процесів.
109:30
Speaker A
Також вони включають розподілене прийняття рішень на основі правил або моделей знань і планування власної діяльності на основі поточного стану та прогнозу розвитку ситуації.
109:43
Speaker A
А в цій архітектурі ключовими компонентами є так звані когнітивні вузли. Когodes CN. Так, у нас тут ось вона, значить, CN - це в нас тут квадратики ось ці, да? Це в нас когнітивні вузли. Вони можуть самостійно аналізувати дані, оптимізувати роботу
110:06
Speaker A
мережі або сервісів. Значить, когнітивні вузли і когнітивні елементи. Вони тут колами значить позначені. Ее такі вузли і елементи об'єднуються в так звані автономні домени. AD autonoms domains. Це групи пристроїв, що взаємодіють між собою та координують поведінку. Тобто в рамках домена іде
110:33
Speaker A
координована поведінка усіх когнітивних вузлів і елементів. Е-е, взаємодію доменів забезпечує мультидоменна кооперація MDC через транспортну мережу. А управління всередині домену, е, здійснюють когнітивні агенти CA. Вони тут чорні квадратики.
110:59
Speaker A
Значить, важливою концепцією когнітивного інтернету речей є віртуальні об'єкти, так звані VO, тобто цифрові представлення фізичних е пристроїв або реальних об'єктів.
111:16
Speaker A
Ось у нас тут віртуальні об'єкти. Ее віртуальний об'єкт містить інформацію про стан реального об'єкта і використовується програмними системами для управління або аналізу. І декілька таких об'єктів можуть об'єднуватися у так звані композитні віртуальні об'єкти, які забезпечують виконання вже більш
111:38
Speaker A
складних сервісів IOT. Ну, наприклад, наприклад, в системі медичного моніторингу розглянемо таку систему. На тілі людини сенсори прикріплені. Вони можуть виявляти зміни стану пацієнта.
111:55
Speaker A
Якщо виявлені якісь критичні зміни, раптом інформація про ці події передається у вигляді віртуальних об'єктів до сервісної платформи та аналізує ситуацію, визначає оптимальну реакцію, ее викликає медичну службу.
112:11
Speaker A
Наприклад, бачу, що пацієнту погіршився стан. Да. Якщо медична служба раптом недоступна, система може автоматично залучати інші служби, наприклад, рятувальників або транспортні служби, щоб організувати е-е доставку там хворого до іншого медичного закладу. При цьому по ході переміщення швидкої, значить, регулювати рух транспорту, щоб
112:36
Speaker A
е нічого не заважало їй швидко доїхати. Ну, тобто, ее, береться конкретна задача, окремі компоненти, вони формулюються ось таким чином.
112:47
Speaker A
Віртуальний об'єкт, композитний віртуальний об'єкт. Ось така концепція була сформульована ще давно. Наскільки вона актуальна на сьогодні? Е-е, на момент формування ця концепція розглядалася переважно як перспективний напрям досліджень. Сьогодні багато ідей реалізуються в сучасних технологічних платформах, зокрема AI, Age Computing, де аналіз
113:13
Speaker A
даних використовується безпосередньо на пристроях або на периферії мережі. Е, реалізована на сьогодні концепція цифрових двійників Digital Twins, яка є сучасною реалізацією концепції віртуальних об'єктів. Е-е, реалізуються самоорганізовані IOT мережі в розумних містах. у транспорті, в промисловості, ну і загальні інтелектуальні
113:37
Speaker A
i-платформи, які використовують машини навчання для оптимізації роботи систем. Тобто сьогодні когнітивний інтернет-речей розглядається не як окрема мережева технологія, а як еволюційний етап розвитку IOT, в якому традиційні сенсорні мережі поєднуються ее з технологіями штучного інтелекту, цифрових двійників і автономних систем
114:00
Speaker A
управління. що робить IoT інфраструктуру більш адаптивною, більш автономною і здатною до прийняття складних рішень.
114:11
Speaker A
Так, які питання? Ну, начебто питання. Є одне питання. Да, да, да, слухаю вас. Таке, можна сказати, більш загальнофілософське. А скажіть, будь ласка, ось я іноді у рекламах бачу пилососи зі штучним інтелектом.
114:34
Speaker A
Угу. Ось як там поєднують аоті штучний інтелект. Ну, я е власне не маю такого пилососа. Я можу пере припустити, да, е-е, ну, тут м ми говоримо, якщо сам по собі пилосос, да, зі штучним інтелектом, ну, я так розумію, що в нього є певна підсистема,
114:57
Speaker A
яка дозволяє йому е-е рухатися з урахуванням, урахуванням багатьох факторів. Тобто в нього непростий алгоритм, що ось я бачу перешкоду, я повертаю направо. Так, а в нього багато є сенсорів, то в нього там декілька камер, наприклад, стоїть ще там лідарсь
115:16
Speaker A
датчики. Тобто він отримує з декількох датчиків інформацію про навколишнє середовище. Усю інформацію він збирає, усю він її обробляє і він враховує е-е свій там напрямок руху, свою швидкість руху в залежності не тільки від ее цієї наявної інформації, а і в залежності від
115:36
Speaker A
того, що було раніше. Тобто він, мабуть, враховує в тому числі якісь, як це називається, е, чому віддає перевагу його, е, володар, да, тобто його власник. Тобто для кого там пріоритет - це там коври, наприклад, а для когось там пріоритет -
115:59
Speaker A
це ее гладкі поли. Ну, тобто цей один і той самий полосос, він може поводитися по-різному в залежності від того, наприклад, які керуючі дії на нього здійснювалися раніше. От це мої такі чисто припущення, як можна було б реалізувати ідею штучного інтелекту в
116:18
Speaker A
пилососі. Я думаю, що різні Я думаю, що різні виробники, вони в кожного свій алгоритм.
116:26
Speaker A
Але, ну, загальним принципом, очевидно, тут є те, що ми приймаємо рішення не просто на основі якогось простого алгоритму, а на основі вже навченості.
116:38
Speaker A
Навченості про минуле і в тому числі навченості не тільки цього пристрою, а й інших пристроїв. Тобто, може, там реалізована якась проста е або нейронна мережа, тому що навіть на простих, ее, пристроях сьогодні можна нейронні мережі запускати. Не обов'язково це нейронна
116:56
Speaker A
мережа. Існують інші системи машинного навчання, системи, як це називається? М, ну, системи машинного навчання, да. Вони можуть вирішувати такі задачі, в тому числі як управління, е, рухами, да, управління там е-е типу пилососа. Не обов'язково це не не на нейромережі, да,
117:16
Speaker A
але воно враховує е-е досвід інших пилососів. Ось так. Ну і в принципі в принципі в принципі це те, що стосується самого по собі розумного пилососу. А якщо ми об'єднуємо розумний пилосос там з холодильником, з іншими пристроями, ось тут у нас вже з'являється підсистема
117:39
Speaker A
типу розумний будинок, да, там типу розумний дім. А якщо в нас є система розумний дім, значить, в принципі, нас може цікавити можливість віддаленого управління, там віддаленого контролю. Тобто природнім чином підсистема розумного будинку розширяється на систему інтернету речей.
117:59
Speaker A
Ось тут ми переходимо від одного пристроя до системи і до системи інтернету речей. Зрозуміло. Дякую.
118:10
Speaker A
Да. Ну добре. Значить, ее, в нас лекція закінчилася і ми зустрічаємося о 12:50, ее, на лабораторному занятті в цій же конференції.
118:25
Speaker A
Гаразд.
Topics:Інтернет речейIoTцифрова економікарозумні будинкипромисловий інтернет речейстандартизація IoTмережі наступного поколінняцифрова трансформаціякіберфізичні системиінформаційні технології

Frequently Asked Questions

Що таке інтернет речей і які його основні складові?

Інтернет речей — це комплексна інфраструктура, що поєднує сенсорні пристрої, мережі зв’язку, обчислювальні платформи та програмні сервіси для інтеграції фізичного світу з цифровими інформаційними сервісами.

Які основні сфери застосування інтернету речей згадуються у лекції?

IoT застосовується у розумних будинках, розумних містах, інтелектуальному транспорті, промисловості, медицині та інших галузях, де потрібне ефективне управління ресурсами та нові сервіси.

Чому стандартизація інтернету речей є складним процесом?

Через різноманітність галузей застосування, різні підходи до побудови мереж, обробки даних та керування пристроями, а також швидкий розвиток технологій, стандартизація IoT залишається відкритим і складним питанням.

Get More with the Söz AI App

Transcribe recordings, audio files, and YouTube videos — with AI summaries, speaker detection, and unlimited transcriptions.

App Store Google Play
Or transcribe another YouTube video here →

Recent Transcripts

View All
รีวิว “จุฬาลงกรณ์” มหาลัยดังปังไหมน้อง | the truth abou… — Transcript

รีวิว “จุฬาลงกรณ์” มหาลัยดังปังไหมน้อง | the truth abou… — Transcript

4,601 words · 24 min · English
Jogral Venha o teu Reino – UMADEX 2023 — Transcript

Jogral Venha o teu Reino – UMADEX 2023 — Transcript

29 words · 10 min · Portuguese
Лекція №5 з IoT (2026). Засоби живлення. Технологія RFI… — Transcript

Лекція №5 з IoT (2026). Засоби живлення. Технологія RFI… — Transcript

5,492 words · 59 min · Ukrainian
Лекція №4 з IoT (2026). Датчики та кінцеві точки — Transcript

Лекція №4 з IoT (2026). Датчики та кінцеві точки — Transcript

7,259 words · 75 min · Ukrainian
#12 Ахиллес. Ты не любишь. Ты доказываешь, что ты мужчина — Transcript

#12 Ахиллес. Ты не любишь. Ты доказываешь, что ты мужчина — Transcript

961 words · 9 min · Russian
Лекція №3 з IoT (2026). Застосування і перспективи інте… — Transcript

Лекція №3 з IoT (2026). Застосування і перспективи інте… — Transcript

7,059 words · 69 min · Ukrainian
“오키나와는 한국의 형제국” 맥아더 78년 기밀문서 해제되자 일본 열도 초토화! UN이 인정한 12… — Transcript

“오키나와는 한국의 형제국” 맥아더 78년 기밀문서 해제되자 일본 열도 초토화! UN이 인정한 12… — Transcript

6,617 words · 59 min · Korean
Hostinger Discount Coupon 2026: Save Up to 89% Coupon C… — Transcript

Hostinger Discount Coupon 2026: Save Up to 89% Coupon C… — Transcript

1,273 words · 5 min · English
ФЕНХЕЛЬ ОТ ВЗДУТИЯ, ПРИ ЗАБОЛЕВАНИЯХ ЖКТ. #натуропат #т… — Transcript

ФЕНХЕЛЬ ОТ ВЗДУТИЯ, ПРИ ЗАБОЛЕВАНИЯХ ЖКТ. #натуропат #т… — Transcript

147 words · 1 min · Russian
#nasirkhan #poetry #duet #motivation #india — Transcript

#nasirkhan #poetry #duet #motivation #india — Transcript

142 words · 1 min · Hindi
1HMCP BOASVINDAS — Transcript

1HMCP BOASVINDAS — Transcript

6,364 words · 35 min · Portuguese
Ну Дима ну АРТИСТ 👏🏻👏🏻👏🏻 #натальнаякарта #крыжовников #… — Transcript

Ну Дима ну АРТИСТ 👏🏻👏🏻👏🏻 #натальнаякарта #крыжовников #… — Transcript

186 words · 1 min · Russian