Анатомія 2.9 … — Transcript

Уточнення з розкладом, наприклад. Чи все зрозуміло? От та все зрозуміло. Вже побачили. Добре. Так. Recording progress.

Сьогодні з вами поговоримо про анатомофізіологічні особливості вегетативної нервової системи. Логічно, що у вас можливо виникло питання: "А от, а навіщо взагалі розуміти вегетативну нервову систему?" То випереджаючи це питання, я б відповів би, що тематика, пов'язана з вегетативною нервовою системою, є в топ-10 тематик для розуміння вашої майбутньої професії, да? І в принципі розуміти анатомічні особливості, фізіологічні особливості вегетативної нервової системи, ми можемо екстраполювати відповідну і майбутню модель поведінки, наприклад, індивідума зі стовідсотковою гарантією. Ну, звісно, що ні. Ніхто стовідсотково не дасть, але

можемо, скажімо, маневрувати, розуміючи ці аспекти вегетативної нервової системи. І так, вегетативна нервова система або автономна нервова система — це є, знов підкреслюю, лише частина периферичної нервової системи, яка здатна виконувати гомеостатичні або регуляторні функції у нас з вами в

організмі. Отже, глобальні функції, які виконує вегетативна нервова система, — це регуляція роботи внутрішніх органів.

Раз, контроль роботи гладеньких м'язів, бо внутрішні органи, шлунково-кишковий тракт, він в домінуючій кількості 99% складається з гладенької мускулатури.

Третє, контроль регуляції залоз. В тому числі це контроль зовнішніх залоз, ну, зовнішньої секреції і внутрішньої секреції, да. Її регуляція роботи серця.

Серце складається з кардіоміцитів, отже, з скорочувальної мускулатури, теж контролюється саме вегетативною нервовою системою. Ну і звісно, що контроль судин, механізм вазоконстрикції, вазодилатації, вазоконстрикція — звуження судин, вазодилатація — розширення судин пов'язано з адаптаційними можливостями індивідуума

при відповідних якихось реакціях. Ну, наприклад, реакція на стрес, да, тим відбувається скорочення гладеньких м'язів, звуження судин, а в деякий момент буде навпаки релаксація судин і можемо спостерігати розширення кровоносних судин.

По факту, узагальнюючи контекст цих питань, ми розуміємо, що вегетативна нервова система підтримує гомеостаз, отже, це сталість внутрішнього середовища нашого організму. Ну і ще раз підкреслюю, забезпечує адаптацію до змін.

Отже, це, скажімо, в лабораторних умовах подарунок філогенезу нам для того, щоб ми могли стрімко адаптуватися до різних умов зовнішнього і навпаки внутрішнього середовища. Да. Це дає можливість по факту виживати в змінах зовнішнього середовища.

Ще цікавий факт, що вегетативна нервова система працює без участі свідомості. Тобто це не рівень, ну да, скажімо, це рівень автоматизму, але свідомий контроль не може вплинути на деякий функціонал роботи вегетативної нервової системи. І перше

питання: як ви думаєте, чому це так створено? Чи це помилка філогенезу, еволюційного розвитку нашого виду? Чому є питання? Точніше не питання, а є відповідь на це питання.

Добре, зрозумів. Це в першу чергу пов'язано з тим, щоб не витрачати час на прийняття рішень, да? Отже, в більшості подразників вони диференційовані, вони відомі, да? І у відповідь на ті чи інші подразники вегетативна нервова система буде реагувати

відповідним своїм функціоналом, да, у вигляді зміни частоти серцевих скорочень або збільшення чи зменшення частоти дихальної системи, да, наприклад, у відповідь на яскраве світло буде реалізовуватись процес, пов’язаний з мідріазом. Якщо збільшення освітлення — це відповідно

міоз, да? Оце є вегетативні реакції. Як же організована, да, вегетативна нервова система? Ну, в першу чергу вона має двонейронний еферентний шлях. Отже, вегетативна нервова система складається в більшості випадків з двонейронального шляху, а інколи з однонейронального еферентного шляху. І відповідно ми розуміємо, що перший нейрон, порядковий нейрон, ми його будемо називати прегангліонарним.

Чому він називається пре? Тому що він попереду ганглія вегетативного розташований і бере початок з центральної нервової системи. І тут треба розрізняти, а які, звідки відділи потім будуть приймати участь. Отже, відповідно там ядра будуть розташовані. Отже, якщо ми

говоримо про гангліонарні, тіло цього нейрона, тіло цих нейронів, можна множиною казати, розташовано безпосередньо в центральній нервовій системі. Це або стовбур мозку, да, підказка, де шукати, і рівень спинного мозку.

От, якщо ми говоримо вже про постгангліонарний нейрон або постгангліонарний ланцюжок, це нейрони, які розташовані за межами центральної нервової системи у відповідному вегетативному ганглію.

І він, постгангліонарний нейрон, бере початок за межами гангліонарного ланцюжка, тому його назва походить від постгангліонарний нейрон. І аксони цих постгангліонарних нейронів безпосередньо будуть забезпечувати інервацію внутрішніх органів або органів-ефекторів, да? М яких, ну наприклад, кардіоміоцитів,

шлунково-кишковий тракт, гладенькі м'язи, колові, радіальні м'язи, райдужки і так далі. Але є і, ну, не те, що виключення, а модифікації, де пре- і постгангліонарні відсутні, а є одноланцюжковий нейрон, такий, наприклад, як вагус, да, нервус вагус або блукаючий нерв,

10-та пара черепно-мозкових нервів. От він не має прегангліонарного нейрона, він чітко бере початок від стовбура мозку і закінчується в органах-ефекторах або в клітині-мішені.

На що треба звернути увагу, що в більшості випадків постгангліонарні нервові волокна безмієлінові. Тобто, в принципі, вони доволі повільні або найповільніші з класифікації, і тому вони відносяться до волокон типу С.

А прегангліонарні — вони все ж таки мієлінізованого типу, мають мієлінову оболонку, розташовані, ще раз нагадаю, тіла в центральній нервовій системі, або стовбур мозку, або спинний мозок. І вони мієлінізовані, але відносяться до волокон типу B. Це щось середнє між волокнами типу A

і волокнами типу С. Тож вони мієлінізовані. Ну, скажімо, менш швидкі, ніж волокна типу A, але більш швидкі, якщо порівнювати з волокнами типу С. Що є вищими центрами вегетативної нервової системи? То це безпосередньо є гіпоталамус. Отже, центром, я завжди

кажу так, що центр лімбічної системи — це гіпоталамус. І це так, але і гіпоталамус є тим вищим центром регуляції вегетативної нервової системи.

Надалі, окрім гіпоталамуса, входять деякі структури лімбічної системи, а саме гіпокамп, мигдалеподібне тіло, вони теж безпосередньо приймають участь в аналізі сенсорної інформації і потім можуть видавати якусь вегетативну реакцію. Ну і, звісно, що кора великих півкуль теж може безпосередньо

приймати участь у регуляції вегетативної нервової системи. Що це може бути? Ну, ключовим моментом, наприклад, частота дихання. Чи можемо ми брати під свій контроль регуляцію частоти дихання? Як ви думаєте?

Ну так, можемо, можемо. А чи може частота дихання відбуватися рефлекторно і несвідомо? Так. Отже, про що це говорить? Що якщо ми беремо під свій контроль, коли ви особисто берете під свій контроль частоту дихання при необхідності в якомусь або якійсь ситуації, то це

координується саме корою великих півкуль. Ваш рівень свідомості забезпечує цей процес. В 90-95% це більшості реалізується за рахунок стовбура мозку — несвідомий контроль. Ви зараз слухаєте, пишете конспект, і ви не регулюєте частоту

дихання, це відбувається за рахунок несвідомого контролю, а саме відповідних ядер в довгастому мозку. Тому, але ви повинні розуміти, що деякі функції, окрім рівня стовбура, кора великих півкуль може брати під свій контроль. Не все.

Наприклад, частоту скорочення серця ми не можемо брати під свідомий контроль, да? Але ми можемо за рахунок тренувань, за рахунок затримки дихання, ми можемо змінювати частоту скорочення серця. Да, але прям під свідомий контроль не можемо. Опосередковано можемо.

І виходячи з цього, ми розуміємо, що вегетативна нервова система складається з трьох відділів. Три відділи. Я завжди...

Наприклад, частоту ее скорочення серця ми не можемо брати під свідомий контроль, да? Але ми можемо за рахунок тренувань за рахунок затримки дихання ее ми можемо змінювати частоту скорочення ее серця. Да, але прям під свідомий контроль не можемо. Опосередковано можемо.

І виходячи з цього, ми розуміємо, що вегетативна нервова система складається з трьох відділів. Три відділи. Я завжди казав два, але насправді їх три відділи. Перше - це симпатичний відділ вегетативної нервової системи. І він називається, бачите, як тороколюмбарний, да? Торокс грудний відділ. А,

а люмбальний - це який в нас відділ? Поперековий відділ. Отже, е, в симпатичний відділ, він знаходиться, ну, на рівні грудних і, ее, поперекових сегментів, тому і назва від цього, ее, походить.

Парасимпатичний другий відділ. Він має назву краніосакральний відділ. Да. Що значить краніосакральний? Отже, він є і в краніальному відділі. Краніум - це що в нас? Хтось пригадає?

Верхньому. Ну, мозковому. От. Да. А це який крайнього? Це стовбор мозку, якщо бути точним. А сакральний відділ це що в нас сакрум сакральний - це який відділ спинного мозку?

Крижовий сакром крижовий. Отже, парасимпатичний відділ знаходиться на рівні стовбура мозку. Якщо більш детальне, це довгастий мозок міст і середній мозок. А сакральний також відділ задіяний, але на рівні спинного мозку. Ну і третій відділ. Він не напряму пов'язаний вегетативно нервовою системою, а все ж

таки опосередковано пов'язаний. Е, на цьому наголошую, це так званий метасимпатичний відділ або інтеральна нервова система.

Інс це ее такі внутрішньо е-е конгломерати, внутрішньо органні сплетення, е де за рахунок двох типів клітин, клітини догілля першого клітини клітини догілля другого типу, забезпечуються регуляторні процеси е-е кишківника, навіть не шлунково-кишкового тракту підкреслюю, а а саме кишківника.

Ну, тут ми прям деталізовано не будемо говорити, але просто знати, що є окрема метасимпатична система або ентеральна нервова система, яка забезпечує регуляцію кишківника.

Вона, а чи повністю вона автономна? Е-е, ну, ні, вона має опосередковий зв'язок за парасимпатичним відділом вегетативної нервової системи, наголошую. Да. Отож, е ВНС в, а саме парасимпатичний відділ може коригувати деякій функціонал метасимпатичної роботи. Все інше повністю автономія пов'язана з роботою

кишківником. Це ще один величезний плюс контроль, ну, плюс філогенезу, я маю на увазі. І це забезпечує, ну, таку автономність, да, де ее ці клітини сенсорного і моторного типу за рахунок ее локальних процесів можуть регулювати а секрецію відповідних якихось гормонів локальних. Кишківнику,

я маю на увазі б моторику вашого кишківника. Ви ж свідомо його не контролюєте, ви ж не можете сказати: "Зупинись, 12та пала кишка". Да, там ні, такого не відбувається. Це контролюється. Але і щоб ви розуміли, це не щось таке

незрозуміле. Це контроль за рахунок оцієї метасимпатичної нервової системи відбувається. Там спеціальні клітини, які сенсорного гемоторного типу регулюють цей процес. Да, це все ж таки е-е доволі складний процес, але він, ну, скажімо, напівавтономний. Так, друзі, чи є питання щодо цього слайду? щоб в

більшості Окей, це ми е-е щас, пардон, а тут таке враження, що ми тут спецсекретні е-е інформацію, да, закреслюємо. Так, тепер рухаємось далі. Значить, ну, наприклад, як аналізувати ці слайди?

Ну, тому що деякі питання на екзамені будуть у вигляді рисуночків, то треба їх якось пропрацьовувати. І у нас є секція A - це somatic nerve system, соматична нервова система і autonomic там nerve system. Не знаю, чи видно, не видно. А

якщо не видно, то я просто кажу, да. Чим вона між собою відрізняється? соматична нервова система, ми знаємо, е, це нервова система саме центрального типу, де тіла, звертаю вашу увагу, розташовані в передніх рогах, е, сірої речовини, виходять через передні роги, через

передні корінці. І аксони мілінізованого типу нервують скелетні м'язи. М. Все, що пов'язано з скорочувальною функцією, це завдяки соматичній нервовій системі.

А відбувається діючи діючий нейромедіатор - це ацетілхолін. Якщо ж ми говоримо про вегетативну нервову систему, то вона складається з симпатики парасимпатики.

Е, метасимпатика окремо ми її поки що взагалі не будемо використовувати. Ну і є, е, ще підвид.

От на ньом я хотів би зупинитися, тому що вие розумієте, що є симпатична нервова система, парасимпатичні. А от є цікавий теж оцей розділ е-е симпатичні прегангліонари, е які інервують наднирники. Чому це важливо і важливо для майбутніх психологів? Тому що, дивіться, звертаю

вашу увагу, де в нас розташовані тіла цих прегангліонарів. Хтось мені скаже, це передні, задні чи середні роги? Ну, бічні скажімо.

бічні бічні. Отже, тіла роз А взагалі де розташовані ці бічні роги? Т1, тире, L2, L3. Що це за Т1? Пригадаємо.

Торакс Т1 перший групний, да? Ре L2 L2 L5 - це який в нас поперековий поперековий відділ. Отже, саме в цих сегментах, до речі, звертаю вашу увагу, на екзамені буде це питання, але не не пряме питання, а буде там треба буде

обрати. Тож вивчіть це, будь ласка, де е-е ее розташований тороколюмбарний відділ. Це не складно запам'ятати три цифри. Так от, дивіться, оці тіла саме симпатичного відділу, вони розташовані в в цих латеральних рогах, в бічних рогах. Вони виходять через передні роги. Аксони, мається на увазі,

виходять через передні роги, звертаю вашу увагу. і вони мілінізованого типу і забезпечують нервацію е мозкової речовини наднирників. А що там цікавого? Там розташовані от такі звані хромофін. Це хромофінні клітини.

Хромофінні клітини у відповідь на діючі речовина це ацетілхолін забезпечують синтез двох основних стресгормонів, які потрапляють у нас в кровоплин. Це які гормони? Читаємо.

Хто мені скаже? Адреналін. і норадреналін. Адреналін і норадреналін. Отже, виявляється що підвищений рівень адреналіна, норадреналіна синтезується хромофінними клітинами. Де вони розташовані? Вони розташовані в ее мозковій речовині наднирників. А хто забезпечує м інервацію? симпатичний відділ вегетативної нервової системи, але

нейромедіатор це тілхолін. Це такий складний процес, можливо, для вас. А тематика більш таки медична, але ну фізіологічна. То есть симпатика, прегангліонар ацетилхоліннергічний ацелхолін, ну, скажімо, зв'язується з рецептором в хромофінних клітинок і провокує виброс епніферіна і норепініфрина. адреналіни, но адреналіна при стрес-реакціях. Але ви

розумієте, що це відбувається автономно у відповідь на якісь стресподразники. Чи приймає участь е-е кора?

Ну ні, якщо не є процес сублімації. Це як зрозуміти? Що ми Що я маю на увазі під процесом сублімації? Е-е, стрес-реакція.

Так, Суворова, є ідея? Ну, сублімація взагалі це переведення в інше русло. Ну, стрес перевести в щось інше.

Не знаю. Мова йде про те, що, ну, дивіться ж, якщо в нас стрескція впливає на організм, у відповідь це провокує виброс адреналіна, норадреналіна. Всі згодні?

Ну, правильно ж, да? Да. А якщо в нас відсутній стрес, але ми сублімуємо і, ну, як часто ми робимо, давайте відверто, щось надумуваємо і кажемо, що є якісь моменти, які от ми чекаємо цей стрес, ми а-а без стресу можемо створювати

е-е пролонговані ситуативні е реакції на синтези секрет. пеніферина, норипніферина адреналіна нородналіна. По факту ми в очікуванні, коли ми очікуємо, не знаю, там сесії, екзамени, начебто його ще немає ще. А це тільки потенційний стрес-реакція. По факту ми не повинні на нього взагалі реагувати.

Але за рахунок активності кориких півкуль ми можемо активовувати свою симпатичну, ну, симпатичний відділ вегетативної нервової системи і провокувати виброс адреналіна, норадреналіна.

Це теж з одного боку є захисний механізм, але більше від нього буде проблем, якщо людина не може контролювати ці процеси. Це зрозуміло, про що йде мова чи ні?

Який приклад можемо навести? Хтось може мені дати один приклад, окрім екзамену, який я привів?

Прошу. Ну, наприклад, в нас як саме стрес, це буде вже там дія впасти, а, наприклад, оце от пролонгованим стресом буде думка, що от на вулиці склисько, я впаду і ти виходиш, вже боїся і в тебе вже адреналін, но адреналін ввільняється.

Ну, так можуть бути такі, да. Ну, а по факту, ну, ви ж майбутній психологи, ви повинні розуміти, які, е, проблеми м з людьми, ну, більшість населення стикається, як це можна, ее, роз'єднати.

Це ее або група цих проблем, вони дійсно негативно можуть впливати, е, бо людина за рахунок впливу кори от провокує збільшення адреналіну, нураадреналіну.

Про патофізіологічні процеси я не буду вам казати. Вони можуть бути і не пов'язані з якимось когнітивним навантаженням. Ну, типу людина може і не думати про це, але в нього буде гіпертонія. Це трішки інший медичний профіль. У ваш вашому випадку треба

розуміти, що людина може в лабках надумувати деякі, ну, в силу навіть своїх когнітивних е-е процесів, да, от ми ее можемо проектувати, що, да, ми знаємо, погода буде погана, слизька, зараз буде, ну, там, не знаю, ноги мокрі, ее зачіска

буде, значить, там якось спортиться і так далі. От чи це може призводити до активації симпатики? Так і призводить. А питання в тому, як ми реагуємо на це і потрібно на це реагувати чи ні? До і чи постфактом?

О, тут питання. Це вже більш до нас конкретно індивідумів і взагалі до особистості. Так. Ну, а якщо ми говоримо про інші відділи, то от червоненьким завжди помічаються парасимпатичний відділ. Завжди, де ви будете там аналізувати, от, майте на увазі, червоне - це

парасимпатика, а, ну, синій, блакитний колір - це буде симпатичні відділи. Звертаю вашу увагу, що і в симпатики є вегетативні або автономні ганглії. Так само вони є і можуть бути в парасимпатичному відділі, а можуть і не бути. Звертай теж на це

увагу. Ну і тепер давайте більш конкретно поговоримо про симпатичний відділ. Ее значить, тут слайд з теорією. Зараз я про нього буду розповідати. Як це виглядає на справді, що вам треба буде аналізувати от цей рисуночок. Начебто величезна кількість шляхів нервових, але

насправді нічого тут складного немає. Дивіться, тут чітко все вказано і написано. В нас є, бачите, симпатичний відділ і тут написано тороколюмбарний відділ. Якщо ви десь в англомовній ее версії україномовній тороколюмбарний відділ торекс, грудина, отже, це Т1 і люмбарний там, в даному випадку L2 L3

попериковий відділ. Отже, ми розуміємо, що центри симпатичного відділу розташовані в спинному мозку саме в цих бічних або латеральних рогах спинного мозку, сірої речовини. Я маю на увазі. Отже, рівень стовбора головного мозку взагалі ніяк не стосується цієї цього відділу. Чи можуть, от на питання,

чи можуть е вищий відділ, підкреслюю, так, впливати через е незхідні шляхи. Так можуть те, що ми обговорювали, да, там е ми можемо переглядати м улюблений серіал, фільм, який там турбуємось про головного героя, який буде опосередковано. Звертаю вашу увагу.

бачите, впливати на підвищення роботи, наприклад, серця, тость підвищти частоту серцевих скорочень. От вам і зв'язок, да, де, ну, звісно, через здорову, слухову систему, то есть от.

Ну, і, ее, в цьому відділі також ви повинні розуміти, що є вегетативний ганглі. Осьо він, оцей вегетативний Ганглій.

Ее чим він особливий? Ну, це по факту хаб між пре і постганліонарами. Нічого особливого, да? Ее, от і цікаво, анатомічна цікавість в тому, що він, ее, ну, білатерально розташований. Бачите, тут написано з обох сторін sympath sympathetic trun ganglin on boost sides.

Отже, з двох сторін, з лівої і з правої сторони буде розташований. А і там розташовані тіла прегангліонарів, які, е, відповідно будуть вже інервувати орган мішень. Це треба сприймати як факт, бо це анатомічна складова симпатичного відділу. Ну, зараз я

про це проговорю. Це більш-менш зрозуміло, я сподіваюсь. Ну добре, тоді дивіться, що ми відносимо до симпатичного відділу. По-перше, це еферентний шлях. Ми це розуміємо, але є і аферентні шляхи. Звертаю вашу увагу на черепно-мозкові нерви. От ви там їх там

повторіть, будь ласка, кому там е більш деталізовано треба розібратися. Але в симпатичний відділ завжди це еферентний шлях. Ми в даному випадку розглядаємо.

Він складається з прегангліонарів і постганліонарів. От прегангліонари, вони в симпатичному відділу мілінізовані і відносяться до нервових волокон типу Б.

А постганлінари, вони завжди на рисуночках будуть продемонстровані е-е штриховою лінією. І вони це демонструє нам, що вони безмілінові нервові волокна. і волокну волокна типу С. Отже, ми знаємо, що вся вегетатика, вона складається постганлянари точніше складається з волокон типу С. Плюс які ще нервові

волокна е ну чутливість яка відноситься, це хронічний більв. від внутрішніх органів. Там теж оці ж волокна типу Сі, вони проводять больову чутливість. І відповідно там теж оці не схожі, а типові волокна сі. Прегангліонари.

Прегангліонари або прегангліонарні нейрони, вони розташовані, ще раз повторюсь, в ее бічних рогах на рівні тороколюмбарного відділу. Т1 тире L2 L3.

Да. От де вони закінчуються цігаангліонари? Тут чітко вони прописані, потім ознайомитись. Перше, е-е, закінчується в Ганглії, куди вони увійшли зі спинного мозку. Ну, все логічно. Ось у нас є Т1, відповідно. А аксон преганглінара буде закінчуватись вегетативному ганглії на рівні Т1. Вони

чітко прямо от ее співпадають, щоб ви розуміли. Отже, беремо, виділяємо, вони чітко будуть і анатомічно, не тільки на рисуночках, анатомічно співпадати. Отже, прегангліонар закінчується в тому ж вегетативному ганглі на тому ж рівні, де він бере початок. Наприклад, Т1, Т2, ну і так

далі. Ну, не всюди, але от на цьому звертаю вашу увагу саме перші грудні. Далі другий розташований нейрон може бути вище або нижчий за цей вузол. Як це зрозуміти? Отже, е, він виходить з Т1, але він піднімається ее вище на один симпатичний

Ганглій або нижче симпатичний Ганглії. На питання: "А навіщо це надійність, передача сигналу?" Це тут дуже просто.

Е, це забезпечує надійність передачі, то есть розширюється можливість синаптичних контактів, які будуть забезпечувати інервацію клітин ефекторів.

Так. Ну і рухаємось. Третій денний. Він розташований поза симпатичним ланцюжком в периферичних симпатичних ганглях. Таке теж зустрічається. От зверніть увагу.

Ось це вони. Це симпатичні вегетативні ганглії поза межами е вегетативного цього ганглію. Ну, вам це не потрібно прям деталізовано знати.

хірургам майбутнім, да, ті, хто вони, звісно, це повинні розуміти, тому що будь-яка абдомінальна операція, вона, ну, щоб не пошкодити відповідні ее ці вузли, да, тож ее деталізовано вивчать, але просто анатомічно, щоб ви знали, що таке може бути. Отже, ці ганглії, да, можуть бути

за межами, е-е, навіть цього вегетативного ганглію. Так, добре. Йдемо далі. Е-е, значить, постгангліонари, е, вони або розташовані в цьому вегетативному ганглі, або поза межами вегетативних ганглій, як я вже пое продемонстрував. Ну, а далі аксони цих постганнарних нейронів, вони

що забезпечують інервацію органів ефекторів. Зверніть увагу, ці постганліонари виходять з вегетативного ганглію або поза вегетативною ганглію і аксони ее забезпечу ну інервують органиктор. Які ми ще про це поговоримо і не тільки сьогодні, а наступна лекція теж буде пов'язана з вегетативною нервовою

системою да? От. Тож, в принципі, майже всі, да, основні органи і нервуються симпатичною нервовою системи.

Ну, навіть не можу, можна навіть подумати, а які ж не нервуються, то Ну, звісно, що ее скелетні м'язи, ні, всі інші внутрішні органи 90 + ві і нервуються ее симпатичною нервовою системою. Да.

Ну, наприклад, ну, зараз ми про це поговоримо. Тут от є рисуночок пов'язаний з потовими залозами, пілоеректорами, гладенькими м'язами, е, які регулюють розмір капіляра. От це теж забезпечується за рахунок симпатичного відділу вегетативної нервової системи.

Так, друзі, які є питання? От можливо щось незрозуміло. Все зрозуміло. Добре, тоді рухаємось далі. Тепер поговоримо про парасимпатичний відділ, де він розташований.

Вот он рисуночок. На що треба звернути увагу? Ну, по-перше, це краніосакральний відділ. Це не через тере, звертаю вашу увагу. Отже, краніо - це череп.

стовбор мозку, да, щоб ви розуміли. Ну і відповідно це краніальний відділ де на рівні S1, S2, S3 буде забезпечуватися інервація органів малого тазу. Ну, то вже трішки пізніше поговоримо. З парасимпатичною нервовою системою треба пригадати чотири.

Так, чомусь на паузі, да, це я мабуть натиснув. Е-е, чотири черепно-мозкові е-е нерви, ее які Хто може прочитати і розшифрувати краніальний відділ. Це який тут вони підписані.

Третя пара, бачите, третя пара черепно-мозкових нервів. Чому із CNAL nerve? З англійською це черепні нерви, якщо що. Далі сьома пара черепно-мозкових нервів, дев'ята пара черепно-мозкових нервів. Ну і, ее, дев'ята пара.

10та вагуснервус 10та пара черепно-мозкових нервів. Чим вони особливі від симпатичного відділу? Хто звернув увагу? Чим особливий десята пара і оці сакральні або крижові нерви парасимпатичного відділу підсказки?

Ці органи були і на попередньому малюнку, тобто симпатика також їх нервує. Ні, вони так, вони нервуються симпатикою, парасимпата, але відмінність не в цьому. Ну давайте я зараз, якщо це можна буде, поверну. От.

Раз, да, рисуночок симпатики і два. От чим чим відмінний дев'ята, ой, пардон, 10та пара і відповідно відділ сакрального.

Чим особливі нервові волокна? Михайло, немає ганглії. раз немає Ганглії, а ще от тоді ж доводьте до кінця, що вони йдуть непреривно. Вони не мають постганліонарів. Дев'ята, та що ж таке дев'ята? Десята блукаючий та сакральний відділ парасимпатики, він не має постгангліонарів.

Да, він має прегангліонари, які безпосередньо напряму, кажуть так, інервують орган мішень, та і зв'язується з якимось групою клітин або там секреторними клітинами при необхідності.

Оце на це треба звернути просто увагу, як анатомічну особливість, да? Всі інші мають, звертаю вашу увагу, третя, сьома і дев'ята пара, вони мають свої окремії ганглії і мають постганлінарні нейрони. Вони теж немілінізовані волокни типу С, які нервують органфектор.

М. Ну, наприклад, целярний ганглій вже легко запам'ятати, забезпечує інервацію кого? Чого? А целярного тіла. Пригадайте з ее анатомії фізіології органу зору, да? От так от ми казали, що парасимпатика впливає на скорочувальний ефект і тим самим лінза кришталик стає м більш опуклим. От вам,

будь ласка, це третя пара черпно-мозкових нерв забезпечує цей процес. Це парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи.

Так, добре. З цим ми розібрались. Ну, зараз ще деталізуємо і деякий нюанс. М- отже, для того, щоб було зрозуміло, е-е преганглянари розташовано середньому довгастому мозку. Чому? Тому що третя, сьома, дев'ята і 10та пари черепно-мозких нервів розташовані в стовборі мозку. Якщо бути більш

детальному, це е-е середній довгастий міст. Ну, можна просто казати а на рівні стовбора мозку, да? І що звертаю вашу увагу, крижовий відділ L2, L3, а, Е, ну, L4 теж там деякі літератури зазна, ні, пардон, S2, S3, S4. Кирижовий відділ.

Він тільки парасимпатичний відділ. Забезпечує інервацію органів малого. тазу. А ще раз, третя, сьома і дев'ята пари черепно-мозкових нервів мають постгангліонари.

Тому я і звертаю на це увагу. Постгангліонар розташований в своїх, е, вегетативних вузлах або ганглі, як їх називають, як війковий целярний крило м під м небінний е-е вузол, е-е, підніжлепний вузол і вушний вузол. Ось їх чотири. Тож коли ви будете готуватися, то зверніть

на це увагу. Де саме звернути увагу? От на цьому рисуночку вони продемонстровані. 2 3 4. Чи будуть вони на екзамені? Ні. Е, ну, це вже не буде, але просто є вузли і вони по факту ее репрезентують деякий функціонал.

Питання, друзі, по сим по парасимпатики. Чи можливо щось незрозуміло? чи більш-менш, да? Давайте тоді пригадаємо, я от виділив вам червоним, яка ж функціозація відповідно цих черепно-мозкових нервів.

Ну, в першу чергу, окоруховий, третя пара, забезпечують інервацію вікового м'язу. Відповідно, який нейромедіатор буде парасимпатики?

Хто мені скаже? Нагадайте. Друзі, треба, я вам точно буду переписувати вітамінчики. Де ваша активність?

Де позитив? Що? Якщо всі якісь то де ацлхолін Ацлхолін він впливає на віковий м'яс як він впливає, хто мені скаже, що він робить з ним.

Відбуджує. Ну, а більш детально збуджує. Це як що він робить? М'яз. М'яз. Що він робить?

З, ну, стискається. Як сказати? Скорочується, да? Вибачте. Скорочується. Скорочується. Відповідно, е-е, що у нас з м кришталиком відбувається? Він стає більш опуклим, да? Відповідно, це є акомодаційні можливості. Раз. окоруховий, це парасимпатика. Далі виявляється окоруховий за рахунок тієї ж

нейромедіатора цитілхолна впливає на скорочення е-е радіального м'язу. А він в свою чергу що робить?

Ну, тут треба потім я переширюю зіницю. Да, але але не так ефективно, як це робить адреналін з норадреналіном. Я потім там коєщо вам допишу, щоб ви потім не плутали. Він може впливати на радіальний м'яз райдушки, але він в

більшості випадків все ж таки може впливати на е колові м'язи. От. Але може, може дійсно теж скорочувати зіниці на рівні е-е парасимпатики і окремо може, коли у нас є стрес-реакція, просто, щоб ви по розуміли, що у нас діаметри зіниці м не

тільки корелюється стрес-реакцією, він можеж змінювати свій діаметр в залежності від поточної ситуації і без стресу. Тому і парасимпатика, вона теж може впливати на роботу радіальних м'язів. не єдиним норадреналіном і адреналіном.

А, добре. Тепер сьома пара - це лицевий нерв. От у нас є парасимпатична його гілка е-е пльозові залози. Відповідно при активації будуть продукуватися сльози.

Ну і, ее, слинні залози, да. М секреція слини і сліз. Е-е, знову же парасимпатика. Це не пов'язано з прям з плачем. Це пов'язано з функцією утворення е-е сльозної рідини для того, щоб орошати поверхню кон'юктиви. Зрозуміли? Це вона в нормі і так відбувається кожної там е

секунди цей процес, тому не треба там плутати. А секреція слини, ну, парасимпатичний відділ, е, в більшості випадків слина в нас буде яка? Вона буде а рідка і, ее, багата на ензими, да? М от і звісно, що секреція буде

збільшуватись. Далі язикоглодковий або дев'ята пара - це так звані привушні слинні залози. забезпечує секрецію слини. То есть язикоглодковий забезпечує збільшення оцієї рідки рідки рідкої слини теж. А 10та пара блукаючі нерва абовагуз. Е, він впливає на роботу гладеньких м'язів

ее дихальної системи. Отже, він може призводити до ее скорочення їх. бронхоспазми пов'язані, ну, не з прямо з блукаючим нервом, але під дією деяких агентів, ну, алергенів наприклад гістаміну може провокувати оцей бронхоспазм.

От, то відповід або потрібні симпатоміметики, це такі препарати, які стимулюють симпатодреналову систему, і тоді ее людина може краще ее дихати. От також, е, інервується м щ шлунково-кишковий тракт, е, блукаючим нервом, е, відповідно забезпечує моторику і секрецію.

А блукаючий нерв забезпечує нервацію серцевого м'яза і тим самим, як ви думаєте, підвищує чи зменшує частоту скорочення?

зменшують частоту серцевих скорочень. Діюча речовина нейромедіаторацитилхолін через N2 е холінорецептор. Цей процес відбувається. Ну, це ще е-е поговоримо.

Так, добре. Тоді рухаємось далі. Е, стосовно нейромедіаторів, отже, ми повинні зрозуміти, які є основні, а які є допоміжні нейромедіатори вегетативної нервової системи. І перше питання, яке я завжди задаю, і ці питання є на екзамені.

Які є основні або головні нейромедіатори вегетативної нервової системи? Хто мені скаже? Норадреналін талхолін. Так. Норадреналін відноситься до якого відділу ВНС?

Симпатичного відділу. А цетілхолін відноситься до якого відділу? парасимпатичного. Парасимпатичного. От дивіться, а всі інші, які я зараз буду називати, вони допоміжні. Вони не є, ну, вони є ключовими агентами, але не домінуючими ключовими агентами, скажімо. Тож нейромедіатори, які можуть зустрічатися

домінуючи норадреналін неадреналін оце акцентую на цьому увагу. норадреналін і ацетилхолін, симпатика, норадреналін і парасимпатика ацетилхолін, які допоміжні.

Гамаміномасляна кислота. Чули про такий нейромедіатор? Чули? Речовина Пі, отже, речовина болю теж відноситься до вегетативної нервової системи. Ну, із нових те, що ви могли і то ми ви повинні їх були писати в таблички по нейромедіаторам VIP, да, від слова

вазантеestinal pepпide, то есть вазаінтестинальний пептид кишківника. От вони є допоміжними скажімо а нейромедіаторами вегетативної нервової системи.

Якщо ж ми використовуємо парасимпатичний відділ і його нейрони, то ми завжди їх будемо називати холінергічні, да? От холінергічні. Чому? Тому що нейромедіатор єлхолін, тому і нервові волокна холіннергічні. Це зрозуміла логіка, чому так класифікується, да?

Якщо ми говоримо про симпатичний відділ, то там нейрони, волокна, ми будемо казати адренергічні. Отже, діючою речовиною в цьому випадку буде домінуючи норадреналін і там менше 20% все ж таки адреналін в симпатики зустрічається.

Тож, е, це не буде помилкою, але домінуюча кількість - церодін. Тож робимо висновок, що вегетативна нервова система складається з двох типів нейронів. Це які? Адренергічні і халінергічні.

Це зрозуміло поки що. От така, да? От. Ну і тепер треба розрізняти. Чому? Тому що тут важливо зрозуміти пре і постганліонар.

От давайте розберемо класичний холінергічний нейрон. Він складається з прегангліонари, де у нас розташовані преганліонари в краніальному відділі. Це рівень ее стовбора мозку плюс ее крижовий відділ.

Це рівень спинного мозку. Прегангліонари е мають який домінуючий нейромедіатор? Звісно, що оцелхолін, тому що це парасимпатик.

А позганліонара, як ви думаєте, в холінергічному нейроні, які мають нейромедіатор? Хто мені скаже? Ярослава їде.

Я трошки заплуталась з цим. З чим? Ми тільки що казали про генгліонари холінергічні чи аденергічні.

Ми казали про те, що ее парасимпатичний відділ має нейромедіатор ацитілхолін, тому ми називаємо їхнергічними нейронами.

Тепер я кажу, прегангліанари мають нейромедіатор ацелхолін, ми його називаємо холінергічним прегангліонаром парасимпатик. І зробив уточни, а постганліонари які мають нейромедіатор і як ми його будемо називати?

Ну, також мабуть поліннергічні. полініргічні, бо пре і постганліонари в парасимпатики і там і там нейромедіатор ацетілхолін. Я на цьому акцентую увагу, що парасимпатичний відділ, прегангліонари мають ацелхолін, госгангліонари мають ацелхолін. Все дуже просто, це логічно.

А адренергічні нейрони, що це за адренергічні нейрони? Це вже відділ симпатики. І тут є відмінність, що виявляється прегангліонари, вдумайтесь, прегангліонари симпатики мають який основний нейромедіатор?

Катекохламін. Ні, катехоламін - це гормони, які синтезуються хромофінними клітинами. І нерадреналін. Ні, неуродналін. Ну, от дивіться, тут зазначено адренергічні нейрони. Це який вірні?

Ні, тут зазначено так, що прегангліонари, що адренергічних нейронів не виявлено. Це говорить про те, що прегангліонари симпатики, вони ацетіл холін ергічні.

Угу. А постганлінари які? Я який будуть нейромедіатор? Позгангліонари симпатики. те, що ви мені називали адренал.

Ну, норадреналін домінуючи менше адреналін. Отже, дивіться ще раз. Симпатичний відділ це в нас адренергічні нейрони ж, правильно? Симпатика, адренергічний нейрон. Але тут є виключення.

Прегангліонари, вони ацетіл холінергічний. Прегангліонари симпатики мають астілхоліт. А постганліонари вони дійсні класичні адренергічні нейрони, які синтезують і секретують норадреналін і в меншому ступені е адреналін. Це зрозуміло?

Угу. Так от. А і отут є висновок, який не висновок, а, скажімо, це виключення, які ви повинні десь якось там, кому цікаво записати.

Ось цим виявляється, що е постганліонари симпатичних нервових волокн, які нервують потові залози. Аа ну а ми при стрес-реакціях, при активації симпатики, ми ж продукуємо потовиділення, не тільки коли нам жарко, да?

Далі дивіться до м'язів, які випрямляють волоски. Це так звані пілоеректори, піломотори, ми їх називаємо.

Просто народі, як ми їх, нагадайте, називаємо, як ми називаємо простонароди, в простонароді оці пілоеректори, м'язи, які забезпечують підняття е-е м волоска на поверхні шкіри.

Ну, мурашки по тілу. Ну, це не більш народний, хоча можливо частково, да, погоджуюсь, але ще є один голосди. Гусяча шкіра.

Гусяча шкіра, да. От оце оця якраз структура, вона дійсно відображає. Ну, це рудімент у нас по факту, щоб ви знали. Ми ніяк не можемо акумулювати так тепло. Так, чому там, наприклад, а хто там гуси користуються, інші птахи, коли

їм треба акумулювати тепло, вони от вегетативна симпатика на низьку температуру у цих птахів вмикається і вони спрацьовують пілоеректори і і що вони акумулюють тепло. Тепло не виходить через пір'я за рахунок роботи пілоректорів. А у нас що? Ну, нам, коли

холодно, у нас теж спрацюють пілоеректори. Це якраз показники, до речі, що нам або холодно, або нам що страшно ще.

Або ще холодно, е, страшно, да, це страх. І ще що? Який ще може бути приємно?

Реакція задоволення. Оці три основні показники активують симпатичний відділ от через оці постнгліонари симпатичних нервових волокон. Але діючою речовиною тут буде який? Е-е ацелхолін.

То есть не адреналін підвищує у нас е потовиділення, а саме симпатичні нервові волокна, але вони холінергічні.

Це діюча речовина, це тіл холін. І він призводить до потовиділення, пілоерекції волосків. От. Да. І в принципі, що розширює кровоносні судини. От тут написано деякі кровоносні судині, да, вони ацитілхолін призводить до їх розширення. І ми спостерігаємо гіперемією, але не буде

не по всьому тілу, а де є ключовим моментом. Ви ж психологи майбутні, ви ж повинні розуміти, де це є джерело вази дилотації капілярів, які впливають частково на на поведінкову реакції. Де це?

На поверхні обличчя. почервоніння це якраз пов'язано з активацією симпатики, а саме оцих ее холіннергічних нейронів, які призводять до розширення кровоносних судин при низькій температурі. Пригадуєте, якщо деякі люди, е, якщо заходять з м вулиці при низькій температурі в тепло, у них от

виникає ця реакція почервоніння, да, сором, страх, да, і задоволення. В в деяких випадках і висока температура це призведе. Ну, це все такі локальні стрес-реакції.

Тому чи може впливати на поведінку вре Ну, це скоріш за все такий показник, що, ну, не прям комфортно. Є якісь тригери у які впливають на індивідума і можливо жарко, холодно, людина вас боїться, а може і навпаки приємно. Тут вже залежить від

поточної ситуації, яку ви реалізуєте. Чи у всіх є такий, е, скажімо, гіперемії? Ні, не у всіх. От анатомічна особливість у тих, у кого капіляри розташовані близько до поверхні шкіри.

Тож не всі б там, ну, звісно, якщо ми всі підемо в баню, то ми всі будемо, звісно, червоні, але це пов'язано з дуже високою температурою, тож ее і тут треба трішки розрізняти. Так, друзі, які є питання щодо, е, нейромедіаторів

симпатики парасимпатики. Отже, який висновок ми робимо? що холінергічні нейрони парасимпатики, вони і там прегангліонари, ацетілхолінергічні, і постганліонари теж ацетілхолінергічні.

А симпатичний відділ, він прегангліонари складається з ацетілхоліна, але вже постгангліонари, які нервують клітину мішень де е-е в залежності від рівня організації там, то вже буде ее нейромедіатор ацетілхолін. Ну і відповідно, що в клітинах, в мішенях будуть різні, що

рецептори до ацелхоліну і різні рецептори до норадреналіну або адреналіну. Так, добре. Тоді рухаємось ее далі. Ну от ми почнемо ми сьогодні про них ее говорити, а вже е згідно нашого розкладу в п'ятницю будемо вже продовжувати ее обговорювати молекулярні механізми.

Отже, в органах, клітинах, мішенях, а це можуть бути нейрони, це можуть бути гладенька мускулатура, це може бути секреторні якісь клітини, е, це можуть бути клітини серця або провідникової системи серця.

Мають різні типи рецепторів. Чому важливо це знати? Тому що, ну, по-перше, е, рецептори, е-е, не визначають функціонал, точніше, да, рецептор визначають функціонал, а не нейромедіатор визначає функціонал. Ще раз нагадаю, з розділу характеристики нейромедіаторів, коли ми вивчали в першому семестрі. Тому тут, е,

треба розуміти у разі активації того чи іншого рецептора в клітинах, мішенях, який фізіологічний ефект ми будемо спостерігати, а це відповідно може вплинути на е зміни в поведінкові реакції. Дивіться, значить, вегетативні нервові системи є е-е дві групи нейромедіаторів. Вони мають назву

колінорецептори і адренорецептори. Все по якійсь логіці, да? Логіка в чому? Колінорецептори це рецептори до нейромедіаторахоліно.

В більшості випадків це який відділ? Це парасимпатичний відділ і прегангліонари симпатики, бо там ацетілхоліни. Це зрозуміло, про що я кажу, да?

А в свою чергу адренорецептори, вони тільки зустрічається в клітинах-мішенях, де нервуються постганліонари симпатики. Постганліонари симпатики. Ну і тепер які є різновиди. От холінорецептори.

Хочу звернути вашу увагу зараз, якщо я їх окремо не виділив, ні, не виділяв холінорецептор. Вони поділяються на нікотинові і мускоринові типи. Ну, можливо, ви це ще пам'ятаєте з першого семестру.

Значить, і мускоринові. Так от, некотинові. Тепер ми вже трішки загиб будемо поглиблювати. Е, знання поділяється на два типи або різноводи.

Це некотинові е-е рецептори. Вони так і називаються, е, зараз напишу N і слеш NN. От така класи. Видно, ее.

Угу. Так. Що означає n від слова англійський нікотиник нікотиновий м від слова musл - це в більшості випадків скелетні м'язи. Отже, нікотиновий типм ми взагалі у тематиці вегетатики не будемо розглядати. Чому? Тому що він присутній тільки в соматичній нервовій

системі, саме в скелетних м'язах. А от NН тип, він все ж таки ее присутній в вегетативних гангліях, раз і в клітинах-мішенях.

От інша класифікація е стара, вона і тут я її теж інколи використовую. N1N2. N1 - це в скелетних м'язах, N2 - це в вегетативній нервовій системі і в органах ефекторах. Але якщо ви будете читати сучасну літературу англомовну, то

от там, де стоїть Nн - це нікотиновий нейрональний тип рецептора. Він якраз пов'язаний з вегетативною нервовою системою.

А мускариновий тип? А мускориновий тип H виділяють, щоб ви розуміли, п'ять типів 1 тире М 5. Ой е пть. Отже, м мускаринових типів аж п'ять видів підтипів, як хочете, можете називати. І де вони зустрічаються? Ну, в органах, ефекторах, внутрішніх органах.

Ну, звісно, ми тут фармакологію з вами вивчати прям деталізовано не будемо, але це в більшості пов'язано все ж таки з впливом фармпрепаратів, ну, і деяких органів ефекторів, які ми, ну, скажімо, проговоримо. Ну, хоча б вам просто треба розуміти, що є п'ять видів або

різновидів мускаринових типів рецепторів. Якщо ми говоримо про адренорецептори, то вони, в свою чергу мають аж п'ять підтипів. Тут на слайді вказано чотири, але їх насправді п'ять. Які вони? Альфа 1, альфа2, бета1, бета3 і бет, пардон, бета2. І ще отут допишети

для зручності там собі в конспекті, що є бета3 адренорецептор. М чому такий широкий е вибір цих рецепторів? Тому що деякі з них можуть призводити до активаційних процесів в клітинах мішенях, ну, наприклад, до скорочення гладеньких м'язів. І це звужує

кровоносні судин. А деякі навпаки з адренорецепторів будуть слугувати вазоділоторам. Отже, коли з ними з'єднується агоніст, нейромедіатор або фармпрепарат, він навпаки буде призводити до зворотнього ефекту, до, наприклад, вазиділотації, розширення судин.

Тому на сьогоднішній день відомо п'ять типів. Насправді вони ще мають підкласифікацію, але я, ну, прям деталізовано настільки вам не буду, ну, нема сенсу просто вам так глибоко копати, тому що ви там фармакологію не будете вивчати, тому вам просто треба

знати, що є п'ять різновидів адрено рецепторів. І вони, в свою чергу, ці адренорецептори мають тільки виключно метаботропний тип рецепції. Вони не можуть бути йонотропними. Це говорить про що? Про складний молекулярний процес і пов'язаний з тим, що, да, до речі, от

ви повинні ще що зрозуміти. Як ви думаєте еволюційно іонотропні вперше з'явилися, чи все ж таки метаботропні рецептори вперше з'явилися ее у нас в організмі? Як ви думаєте, на вашу думку, чи не задумувались ви про таке?

Ну, добре. А по простоті, наприклад, от як вам вважається, який би ее зустрічався б частіше, ну, перший от коли іде процес філогенезу?

Да. Тут не не треба прям е-е ну багато думати. Інотропним він філогенетичне раніше з'явився. Він простенький. Є лігант якесь фарм або фарм. Ну, фарм тоді не було, можливо, препаратів, але були якісь отрути ще якісь, які могли мімікрувати. То есть по факту ліган

зв'язується з цим іонотропним рецептором. А іонотропний рецептор він і є трансмембранний канал. От він відкрився і визвав якийсь ефект.

Простенький, простенькі. А оці метаботропні рецептори, вони з'явилися вже на фоні еволюційного прогресу, да, коли потрібно було модифікувати якусь відповідь. Ну, ми ж пристосовуємось з вами, розумієте в чому? І у змінюється зовнішнє середовище на зовнішнє середовище вказ, ну, впливало на наших предків. Вони якось

виживали в цім складному буремному світі на той час. мільйони, мільйони років. І це призводило до того, що треба було модифікувати ці по факту рецептори. І вони доволі складні, вони навіть видоспецифічні. То есть ми можемо в деяких видах його і не спостерігати,

да? От ну прикладом можуть бути е-е епігенетична активація деяких генів. Знаєте, е, сіамські породи кішок, чим вони цікаві?

Хто у нас тут полюбляє котів? Блакитними очима. Ну так, але я про колір шерсті.

Ну, такі світло, не знаю, як лати, такі світленькі. Ну, тут от ховається якраз парадокс.

Вони та світленькі, але потім чомусь вони можуть темніти. Чому? Ніколи не задумувались. Так от, виявляється, в них є, ну, по-перше, да, вони такі най дружні до людей, ніж там британці. Ну, короче, не не про це, але в них є

цікавий ген, ген до холоду. І якщо зовнішня температура, да, от дивіться, цікавий філогенез, зовнішня температура буде знижуватись, не знаю, зима прийшла, то вмикається цей ген і колір е шерсті, він стає змінюється з світлого на е-е такий чорний. Оце є тільки така

унікальна а одна із трансформацій, е, я от пригадав у кішок. Це якраз епігенетичний фактор, який впливає на активацію гена. Як тільки температура буде підвищуватись, е-е, поступово, не за день, звісно, не за тиждень, а за тижні місяці, е, колір

знову буде, ее, шерсті світліти і вона буде змінювати. Так само, як є м які у нас е ще цікаві генетично е-е виведені м кішки. Хто це в нас такі, які голі, знаєте, бачили такі? Я забув, як вони, свинкці називаються.

Там теж є цікавий ген, але він теж пов'язаний з холодом. Вони ж по факту голі, без шерсті. Так от, як тільки знижується в зимний період температура зовнішнього середовища, навіть в квартирі чи в десь вдома, то в них вмикається цей ген, е, який, ее, починає

продукувати шерць. Ну, вони, звісно, не прямо заростають повністю, але все одно у них з'являються якісь там окремі волоски протягом декілька тижнів і місяців. Потім на на літо цей ген вимикається і знов вони більш схожі на себе, як от спінси класичні. Тому от є

деякі такі епігенетичні фактори. У нас теж вони спрацьовують і вони, ну, гени якісь можуть вмикатися, можуть вимикатися під дію зовнішнього процесу. Я і я хочу хочу звернути увагу, що так само це і стосується рецепторів, які модифікуються. І я

впевнений, що в нас вони теж під дією епігенетичних факторів можуть змінюватись і пристосовуватись. Ну, то вже окремо буду розповідати на іншій парі. Так, друзі, в мене на сьогодні все. Які будуть у вас питання, уточнення, побажання?

Немає.