ДЧ17. Доведення формули Тейлора. Залишковий член. — Transcript

Доведення формули Тейлора, побудова полінома Тейлора та аналіз залишкового члена для наближення функцій.

Key Takeaways

  • Поліном Тейлора наближує функцію в околі точки x₀, співпадаючи з нею та її похідними до n-го порядку.
  • Коефіцієнти полінома Тейлора визначаються через похідні функції в точці x₀, поділені на факторіали.
  • Залишковий член R_n(x) показує точність наближення і залежить від відстані від точки x₀.
  • Формула Маклорена є частковим випадком формули Тейлора при x₀=0.
  • Якщо залишковий член прямує до нуля при n→∞, функція може бути точно представлена рядом Тейлора.

Summary

  • Відео присвячене доведенню формули Тейлора для наближення функції поліномом.
  • Обґрунтування вибору полінома, який співпадає з функцією та її похідними в точці x₀.
  • Пояснення геометричного змісту співпадіння похідних для точності наближення.
  • Виведення формули для коефіцієнтів полінома Тейлора через похідні функції в точці x₀.
  • Запис полінома Тейлора та формули Маклорена як часткового випадку при x₀=0.
  • Визначення залишкового члена R_n(x) як різниці між функцією та поліномом Тейлора.
  • Обговорення важливості залишкового члена для точності наближення функції.
  • Умови, за яких ряд Тейлора збігається з функцією, при нескінченній кількості похідних.
  • Введення допоміжної функції φ_n(x) для аналізу властивостей залишкового члена.
  • Застосування теореми Коші для знаходження точки, що пов’язана з залишковим членом.

Full Transcript — Download SRT & Markdown

00:14
Speaker A
Ми продовжуємо вивчати математичний аналіз, диференційне числення. Сьогодні у нас формула Тейлора.
00:22
Speaker A
Ми будемо формулювати і доводити формулу Тейлора з міркувань наближення функції поліномом.
00:30
Speaker A
Яка мета? Ну, якщо ми маємо якусь функцію, маємо дослідити функцію якусь дуже коряву, ну, скажімо, арктангенс, логарифм, арксинуса, x³ або ще щось гірше, і нам треба її дослідити.
00:44
Speaker A
Замість неї, виявляється, іноді можна підставити поліном. Поліном - приємна функція, з ним приємно завжди мати справу, він зрозумілий і легко досліджуваний.
00:56
Speaker A
Але треба так, щоб вони все ж таки були близькі одна до одної.
01:02
Speaker A
Так от, що будемо міркувати близькістю?
01:10
Speaker A
Ми будемо вважати близькістю співпадіння значень функції і ряду її похідних.
01:19
Speaker A
Отже, нехай функція f(x) в околі точки x₀ має n+1, скажімо, похідну f^(n+1)(x₀) і в околі точки існує.
01:30
Speaker A
Існує така похідна.
01:32
Speaker A
Тоді підберемо многочлен n-го степеня вигляду такого: T_n(x) у нас буде мати вигляд a₀ + a₁(x-x₀) + a₂(x-x₀)² + ... + a_n(x-x₀)^n.
01:42
Speaker A
Отакий у нас буде многочлен, яким ми будемо наближувати функцію.
01:49
Speaker A
Так от, підберемо такий многочлен, щоб він задовільняв таким умовам.
01:54
Speaker A
Значення многочлена в точці x₀ повинна співпасти зі значенням функції, це логічно.
01:59
Speaker A
Точно так, значення похідної в точці x₀ повинно співпасти зі значенням похідної нашої функції.
02:04
Speaker A
Значення другої похідної в точці x₀ дасть нам значення другої похідної функції в цій точці.
02:10
Speaker A
І так далі, аж до n-ої похідної. n-а похідна в точці x₀ повинна співпасти з n-ою похідною функції f, яку ми наближаємо.
02:17
Speaker A
Геометрично, як це уявляємо собі?
02:20
Speaker A
Це можна так собі представити, от наша нехай якась функція така.
02:24
Speaker A
І є точка x₀, в якій ми намагаємося наблизити.
02:28
Speaker A
Ну, по-перше, поліном повинен пройти через цю точку.
02:30
Speaker A
По-друге, похідні співпали, це значить, вони повинні мати спільну дотичну.
02:35
Speaker A
І поліном, і функція мають спільну дотичну.
02:38
Speaker A
Друга похідна відповідає за опуклість функції.
02:42
Speaker A
Тобто поліном повинен в околі цієї точки бути таким же опуклим, як і наша функція.
02:48
Speaker A
Подальші похідні теж і ще більше уточнюють поведінку полінома, наближуючи до поведінки функції.
02:53
Speaker A
Хоча геометрично такого прозорого змісту подальші похідні не мають.
02:57
Speaker A
Тим не менше, зрозуміло, що наближення буде чим більше похідних, тим точніше.
03:01
Speaker A
Оцим ми і будемо користуватись.
03:04
Speaker A
Отже, будемо поліном виходячи з цих отриманих нами умов.
03:08
Speaker A
Ну, знайдемо коефіцієнти полінома.
03:11
Speaker A
Знайдемо коефіцієнти нашого полінома T_n.
03:13
Speaker A
Перше, T_n в точці x₀.
03:16
Speaker A
Чому дорівнює T_n в точці x₀?
03:21
Speaker A
Якщо замість x підставити x₀, всі доданки, крім першого, перетворяться в нулі.
03:26
Speaker A
Тобто у нас T_n(x₀) дорівнює просто a₀.
03:29
Speaker A
А за умовою a₀ - це у нас буде якраз f(x₀).
03:33
Speaker A
Перший коефіцієнт ми вже знайшли.
03:36
Speaker A
Тепер знайдемо похідну полінома.
03:38
Speaker A
Похідна в точці x.
03:40
Speaker A
Похідна нашого полінома, a₀ - константа, зникає, залишається a₁ + 2a₂(x-x₀)² + 3a₃(x-x₀) + ... + n a_n(x-x₀)^(n-1).
03:50
Speaker A
Це похідна полінома.
03:52
Speaker A
А значення похідної в точці x₀, похідна в точці x₀.
03:58
Speaker A
Знову зникнуть всі доданки, крім першого, a₁.
04:02
Speaker A
Буде дорівнювати, і за умовою це f'(x₀).
04:05
Speaker A
Може не всі такі будуть?
04:06
Speaker A
Зараз подивимось.
04:07
Speaker A
Знаходимо другу похідну.
04:09
Speaker A
В точці x.
04:11
Speaker A
Друга похідна від нашого полінома, це вже буде похідна звідси, a₁ зникло, а тут буде 2a₂ + 3 * 2a₃(x-x₀) вже без степеня + ... останній доданок буде n(n-1)a_n(x-x₀)^(n-2).
04:21
Speaker A
Це друга похідна.
04:23
Speaker A
І відповідно, значення другої похідної в точці x₀.
04:28
Speaker A
Буде мати 2a₂.
04:32
Speaker A
І це співпадає з похідною в точці, з другою похідною в точці x₀.
04:37
Speaker A
Зрозуміло, якщо я візьму третю похідну.
04:40
Speaker A
І залишиться в мене перший коефіцієнт 3 * 2 * a₃.
04:45
Speaker A
І тоді третя похідна в точці x₀ дасть мені 3 * 2a₃.
04:50
Speaker A
І це в мене буде, ну, от так от вийде.
04:53
Speaker A
І так далі.
04:55
Speaker A
Випишемо останній n-ий.
04:58
Speaker A
Член n-а похідна многочлена в точці x.
05:01
Speaker A
Що буде n-ою похідною?
05:03
Speaker A
Ну, всі степені, крім останньої, перетворяться в нуль.
05:08
Speaker A
Залишиться тільки останній доданок.
05:10
Speaker A
І коефіцієнт у нього буде так n * (n-1) * (n-2) * ... * 2 * a_n.
05:15
Speaker A
Ну, це буде просто n! * a_n.
05:18
Speaker A
От якщо по черзі всі похідні брати, ми отримаємо послідовність, яка приводить нас до факторіалу.
05:23
Speaker A
І це в мене буде співпадати з n-ою похідною в точці x₀ за нашою умовою.
05:28
Speaker A
Отже, ми тепер можемо знайти всі n коефіцієнтів нашого полінома.
05:32
Speaker A
Виходячи з цих міркувань.
05:36
Speaker A
Зрозуміло, a₀ у нас вже є.
05:38
Speaker A
a₁ теж є.
05:40
Speaker A
a₂ в мене тут буде дорівнювати f''(x₀) / 2.
05:48
Speaker A
Я навіть можу написати 2! для порядку, це одне і те ж саме.
05:51
Speaker A
Тому що, якщо я буду знаходити a₃.
05:55
Speaker A
a₃ звідси буде дорівнювати f'''(x₀) / (3 * 2 * 1), це буде 3!.
06:02
Speaker A
Ну, і по останньому.
06:05
Speaker A
Ми будемо мати a_n звідси, це n-а похідна в точці x₀ / n!.
06:12
Speaker A
Зрозуміло, як будуються ці коефіцієнти.
06:14
Speaker A
Залишилось підставити в наш поліном.
06:17
Speaker A
Давайте я підставлю тепер.
06:20
Speaker A
І він буде саме називатись поліномом Тейлора.
06:25
Speaker A
Многочлен Тейлора для цієї функції в точці x₀.
06:30
Speaker A
Нехай у нас T_n(x) буде дорівнювати f(x₀) - це a₀ + f'(x₀) / 1! (x-x₀) + f''(x₀) / 2! + ... + f^(n)(x₀) / n! (x-x₀)^n.
06:41
Speaker A
Оце і є многочлен Тейлора.
06:43
Speaker A
Саме про нього я натякав, що він наближує функцію в околі точки x₀.
06:49
Speaker A
x₀.
06:50
Speaker A
Наближує.
06:52
Speaker A
Наближує, але не заміняє.
06:55
Speaker A
Так от, наближує.
06:57
Speaker A
Це означає, що f(x) буде наближено дорівнювати T_n(x) в околі точки x₀.
07:04
Speaker A
Виходячи з таких от умов.
07:07
Speaker A
Ну, оце наближене, воно якось, ну, не строго.
07:10
Speaker A
Хотілось би строго.
07:12
Speaker A
Ну, дуже просто, наближення так, що є похибка.
07:16
Speaker A
Причому ця похибка, різниця між ними, для різних x буде різна.
07:22
Speaker A
Чим ближче до x₀, тим вона буде менша.
07:26
Speaker A
А по подалі там кудись пішов поліном собі, а функція собі.
07:30
Speaker A
Різниця розбігається.
07:33
Speaker A
Тобто похибка буде функцією від x.
07:36
Speaker A
Оцю функцію я і позначу R_n(x).
07:40
Speaker A
І тепер я можу поставити строго дорівнює.
07:44
Speaker A
З урахуванням цієї похибки.
07:48
Speaker A
Оце і є наша формула Тейлора.
07:52
Speaker A
R_n називається залишковим членом формули Тейлора.
07:56
Speaker A
T_n - поліном вигляду, який написаний вище.
08:00
Speaker A
Функція наближено дорівнює цьому поліному.
08:04
Speaker A
Якщо x₀ = 0, функція, поліном Тейлора спрощується.
08:09
Speaker A
І навіть він має іншу назву.
08:13
Speaker A
Формула Маклорена.
08:16
Speaker A
Це формула Тейлора.
08:18
Speaker A
Маємо формулу Маклорена.
08:21
Speaker A
Який вигляд буде мати формула Маклорена для функції? f(x) = f(0) + f'(0) / 1! * x + f''(0) / 2! * x² + ... + f^(n)(0) / n! * x^n.
08:30
Speaker A
І плюс залишковий член R_n(x).
08:33
Speaker A
Формула Маклорена.
08:36
Speaker A
Звернемо увагу тепер на залишковий член.
08:41
Speaker A
Наближення буде мати сенс, якщо залишковий член буде достатньо маленький.
08:47
Speaker A
Більше того, якщо ми будемо мати, скажімо, функцію, що має нескінченну кількість похідних.
08:55
Speaker A
Всі похідні можливі вона має.
08:57
Speaker A
Нескінченно диференційована.
09:00
Speaker A
Тоді ми можемо виписати таку формулу, ну, до нескінченності.
09:07
Speaker A
Врахувати так от до нескінченності.
09:10
Speaker A
Ми перейдемо від формули Тейлора або Маклорена до ряду Тейлора або ряду Маклорена відповідно.
09:17
Speaker A
Причому залишковий член, причому повинен зникнути.
09:21
Speaker A
Повинен стати нулем.
09:23
Speaker A
Якщо залишковий член буде прямувати до нуля, то у нас вийде, що функція може бути точно представлена у вигляді ряду Тейлора або ряду Маклорена.
09:29
Speaker A
Але це у нас дослідження буде трошки пізніше.
09:34
Speaker A
Окремо ми про це будемо говорити.
09:37
Speaker A
А сьогодні ще звернемо увагу на поведінку самого залишкового члена.
09:42
Speaker A
Отже, я хочу отримати представлення залишкового члена R_n(x).
09:47
Speaker A
В якомусь, ну, такому зручному вигляді, яким можна користуватись.
09:51
Speaker A
Для цього.
09:53
Speaker A
Я розгляну, да, залишковий член - це у нас що?
09:58
Speaker A
Це у нас f(x) - T_n(x).
10:02
Speaker A
Я звернув увагу, що.
10:05
Speaker A
R_n(x₀) = 0.
10:09
Speaker A
R_n'(x₀) теж дорівнює 0.
10:13
Speaker A
Різниця.
10:15
Speaker A
І так далі, будь-яка k-а похідна, коли k = 0, 1, ..., n, буде дорівнювати 0.
10:21
Speaker A
Крім нашого залишкового члена, розглянемо ще одну функцію допоміжну.
10:26
Speaker A
Я її позначу φ_n(x), ну, хоча n - це у нас буде (x-x₀)^(n+1).
10:32
Speaker A
Я отаку функцію розгляну.
10:35
Speaker A
І подивлюсь на її значення в точці x₀.
10:39
Speaker A
Зрозуміло, що функція в точці x₀ обертається в нуль.
10:43
Speaker A
Але нуль будуть обертатись всі її похідні, тому що диференціюючи цю функцію.
10:50
Speaker A
Я кожного разу буду отримувати (x-x₀) в зниженому степені, але все-таки (x-x₀).
10:57
Speaker A
Яке при підставленні замість x x₀ буде обертатись в нуль.
11:01
Speaker A
Отже, можна написати, і це буде до самої n-ої похідної.
11:07
Speaker A
n+1-а похідна дасть мені вже n+1, вже не нуль.
11:13
Speaker A
Тому φ_n^(k)(x₀) = 0, коли k таке ж саме.
11:20
Speaker A
Для всіх k від 0 до n.
11:23
Speaker A
От, користуючись цими властивостями.
11:28
Speaker A
Ми розглянемо R_n(x) / φ_n(x).
11:33
Speaker A
Я розгляну отаку різницю.
11:36
Speaker A
Відношення таке.
11:38
Speaker A
Користуючись тим, що R_n(x₀) = 0.
11:44
Speaker A
І φ_n(x₀) = 0.
11:49
Speaker A
Я відніму чисельник у знаменнику відповідні вирази.
11:53
Speaker A
І отримаю таку різницю.
11:56
Speaker A
Причому рівність не змінилась.
11:59
Speaker A
Згадуємо теорему Коші.
12:02
Speaker A
Яка стверджує.
12:04
Speaker A
Що знайдеться точка x₁ така, що це відношення буде дорівнювати R_n'(x₁) / φ_n'(x₁).
12:11
Speaker A
x₀, якась точка x у нас.
12:16
Speaker A
x₁ між ними, x₁ якась точка між ними.
12:21
Speaker A
Але.
12:23
Speaker A
І похідні R_n'(x₀) і φ_n'(x₀) дорівнюють 0.
12:30
Speaker A
Тому я можу відняти.
12:33
Speaker A
R_n'(x₁) - R_n'(x₀) / (φ_n'(x₁) - φ_n'(x₀)).
12:40
Speaker A
І знову використати теорему Коші.
12:43
Speaker A
За якою я отримаю, що ця різниця, це цей дріб буде дорівнювати R_n''(x₂) / φ_n''(x₂).
12:50
Speaker A
Причому точка x₂ розташована між x₀ і x₁.
12:56
Speaker A
Неважко здогадатись, що ми будемо продовжувати цей процес.
13:00
Speaker A
До яких пір?
13:02
Speaker A
А доки ми можемо віднімати нулі?
13:04
Speaker A
А це буде останній раз, коли n-ий раз.
13:08
Speaker A
R_n.
13:11
Speaker A
Ну, і останній такий от відношення буде мати вигляд R_n^(n+1)(c) / φ_n^(n+1)(c).
13:16
Speaker A
x₁ x₂ і так далі.
13:18
Speaker A
Остання точка у мене c.
13:21
Speaker A
Це на n+1-му кроці.
13:24
Speaker A
Але що буде n+1-а похідна?
13:28
Speaker A
φ_n^(n+1)(x).
13:33
Speaker A
Я про це вже казав.
13:35
Speaker A
Дорівнює (n+1)!.
13:38
Speaker A
З іншого боку, а що є R_n^(n+1)?
13:44
Speaker A
R_n^(n+1)(x) - це є R_n(x) - T_n(x).
13:50
Speaker A
Це є різниця функції і многочлена n-го степеня.
13:55
Speaker A
Але n+1-а похідна від многочлена n-го степеня є 0.
14:01
Speaker A
Тобто n+1-а похідна від залишкового члена співпадає з n+1-ою похідною функції.
14:06
Speaker A
І відповідно, в точці c таке буде.
14:09
Speaker A
Отже, R_n(x) / φ_n(x).
14:12
Speaker A
Маємо.
14:14
Speaker A
В чисельнику буде стояти f^(n+1)(c) / (n+1)!.
14:21
Speaker A
На (n+1)!.
14:24
Speaker A
Звідси R_n(x) буде дорівнювати f^(n+1)(c) / (n+1)! * (x-x₀)^(n+1).
14:30
Speaker A
Ми знайшли формулу для залишкового члена формули Тейлора.
14:37
Speaker A
Формула Тейлора з залишковим членом у формі Лагранжа.
14:41
Speaker A
Ця форма представлення залишкового члена називається формою Лагранжа.
14:45
Speaker A
Чимось натякає теорему Лагранжа.
14:47
Speaker A
Де у нас існувала точка c між крайніми точками інтервалу.
14:52
Speaker A
В якій похідна дорівнює.
14:54
Speaker A
Ну, схоже на Лагранжа.
14:56
Speaker A
Поговоримо ще трохи про залишковий член.
14:59
Speaker A
Тут він записаний в формі Лагранжа.
15:02
Speaker A
Ми говорили про те, що функція добре наближується, коли x близько до x₀.
15:09
Speaker A
Тобто величина (x-x₀) можна вважати малою.
15:14
Speaker A
А для точності взагалі нескінченно малою.
15:18
Speaker A
В цьому випадку.
15:21
Speaker A
Розглянемо порядок цієї нескінченно малої.
15:26
Speaker A
Оскільки тут стоїть степінь n+1.
15:30
Speaker A
Я можу написати, що (x-x₀)^(n+1) як нескінченно мала є o((x-x₀)^n).
15:38
Speaker A
Тобто границя відношення, це означає, що границя відношення, коли x прямує до x₀.
15:46
Speaker A
(x-x₀)^(n+1) / (x-x₀)^n = 0.
15:52
Speaker A
Це якраз означає, що o маленьке.
15:55
Speaker A
Величина порядку малості більш високого порівняно з n+1.
16:01
Speaker A
І якщо помножити цю величину на константу f^(n+1)(c).
16:07
Speaker A
Це ж константа, в якійсь точці значення функції.
16:11
Speaker A
Поділене на (n+1)!.
16:14
Speaker A
Ця величина все одно буде o маленьке від за порядком вона буде порядку більш високого порівняно з (x-x₀)^n.
16:20
Speaker A
І ми можемо записати R_n(x) просто як o маленьке від (x-x₀)^n.
16:26
Speaker A
Ну, якось начебто небагато інформації.
16:29
Speaker A
Але насправді це іноді буває дуже зручно.
16:34
Speaker A
І ця форма представлення залишкового члена називається формою Пеано.
16:40
Speaker A
Залишковий член в формі Пеано.
16:44
Speaker A
Ну, цим зауваженням ми закінчуємо сьогоднішню тему.
16:49
Speaker A
Ми довели формулу Тейлора.
16:55
Speaker A
Частковий випадок її - це формула Маклорена, найбільш вживана.
17:00
Speaker A
І проаналізували залишковий член, в якому вигляді її можна використовувати.
17:07
Speaker A
На сьогодні все.
17:10
Speaker A
Залишайтесь на каналі, підписуйтесь на нього.
17:15
Speaker A
Ставте лайки.
17:17
Speaker A
А я з вами, Олексій Василенко.
17:21
Speaker A
До побачення.
Topics:формула Тейлораполіном Тейлоразалишковий членматематичний аналіздиференційне численняряд Тейлораформула Маклоренанаближення функціїпохіднітеорема Коші

Frequently Asked Questions

Що таке поліном Тейлора і як він використовується для наближення функції?

Поліном Тейлора — це многочлен, який наближує функцію в околі точки x₀, співпадаючи з нею та її похідними до n-го порядку. Він використовується для спрощення дослідження складних функцій.

Як визначаються коефіцієнти полінома Тейлора?

Коефіцієнти полінома Тейлора визначаються як значення похідних функції в точці x₀, поділені на факторіали відповідного порядку похідної.

Що таке залишковий член у формулі Тейлора і чому він важливий?

Залишковий член R_n(x) — це різниця між функцією та її поліномом Тейлора, що показує точність наближення. Він залежить від відстані від точки x₀ і повинен бути малим для якісного наближення.

Get More with the Söz AI App

Transcribe recordings, audio files, and YouTube videos — with AI summaries, speaker detection, and unlimited transcriptions.

Or transcribe another YouTube video here →