Speaker A
Ми так часто дивимося в небо, намагаючись розгледіти у ньому сліди,
Документальний фільм досліджує парадокс Фермі, можливості галактичної колонізації та пошук слідів інопланетних цивілізацій.
Key Takeaways
- Парадокс Фермі залишається відкритим питанням з багатьма науковими гіпотезами.
- Рух зірок і природні обмеження сильно впливають на можливість міжзоряної колонізації.
- Сліди інопланетних цивілізацій можуть бути дуже важко виявити через час і природні процеси.
- Комп'ютерні симуляції допомагають краще розуміти динаміку поширення життя у галактиці.
- Навіть одна цивілізація, що колонізує галактику, залишила б помітні сліди своєї діяльності.
Summary
- Людство довго шукає відповіді на питання про існування позаземного розуму та мотивації інопланетних цивілізацій.
- Обговорюється парадокс Фермі та різні гіпотези, що пояснюють відсутність контактів з інопланетянами.
- Розглядаються аргументи Карла Сагана і Вільяма Ньюмана щодо неможливості однорідного мислення виду.
- Вказується, що навіть один вид, що колонізує галактику, залишив би сліди своєї діяльності.
- Обговорюються концепції великого фільтра, природних катаклізмів і гіпотези зоопарку.
- Розглядається можливість існування колишніх індустріальних цивілізацій на Землі або в Сонячній системі.
- Пояснюється, як час і природні процеси можуть стерти сліди технологічного життя.
- Описуються комп'ютерні симуляції поширення цивілізацій у галактиці з урахуванням руху зірок.
- Пояснюється, як рух зірок впливає на відстані між зоряними системами та можливість колонізації.
- Симуляції показують нерівномірну хвилю колонізації, що поширюється міжзоряним простором.
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
або хоча б швидкоплинний знак, здатний прогнати думки про нашу самотність.
Speaker A
Подивіться на нього, маленький блакитний світ, що знаходиться в галактичному рукаві Оріона.
Speaker A
І це наш дім. Не одне століття ми вдивляємося в нічне небо,
Speaker A
у пошуках відповідей на наші одвічні питання, але що, або кого ми шукаємо?
Speaker A
Наші найсуперечливіші припущення лежать у площині питань мотивації наших сусідів по Чумацькому шляху.
Speaker A
А також прогнозів щодо довголіття цих цивілізацій та їхніх колоній.
Speaker A
Наприклад, якщо інопланетний вид просто не зацікавлений у досягненні інших зірок, то й сама ідея галактичної колонізації абсолютно не має сенсу.
Speaker A
Це був один із аргументів, висунутих Карлом Саганом і Вільямом Ньюманом, як спростування того, що вони називали соліпстицьким підходом до позаземного розуму.
Speaker A
Якщо сказати по-іншому, то виявляється неможливим з будь-якою точністю міркувати про поведінку цілого виду,
Speaker A
ніби останній має один об'єднаний розум.
Speaker A
Ми, люди, безумовно, не вписуємося в цю парадигму.
Speaker A
Але навіть якщо переважна більшість передбачуваних космічних цивілізацій у нашій галактиці,
Speaker A
і зовсім не стануть створювати галактичні діаспори.
Speaker A
Все, що знадобиться, це лише один інопланетний вид,
Speaker A
який буде йти проти течії.
Speaker A
І такий вид залишить сліди своєї життєдіяльності та технологій, які він буде використовувати у тисячах,
Speaker A
або навіть мільйонах зоряних систем, на протязі тривалого часу свого існування.
Speaker A
Фактично історія парадоксу Фермі переповнена численними дебатами та припущеннями, що лежать в його основі,
Speaker A
а також величезною різноманітністю передбачуваних рішень.
Speaker A
Лише деякі з цих можливих рішень можна піддати хоч якійсь перевірці.
Speaker A
Так, деякі з них містять досить універсальні ідеї, але більшість же являє собою виключно наукову фантастику.
Speaker A
Наприклад, може виявитися, що витрати на видобуток необхідних для міжзоряних подорожей ресурсів,
Speaker A
занадто великі навіть для високотехнологічного інопланетного виду.
Speaker A
Це, безумовно, могло б зменшити кількість таких мандрівників.
Speaker A
Або, можливо, зростання населення не є досить сильною мотивацією для подорожі до інших зірок,
Speaker A
особливо для видів, які стримують притаманні їм хижі інстинкти та розвивають по-справжньому стійку цивілізацію,
Speaker A
у своїй домашній зоряній системі.
Speaker A
Більш зловісно виглядають такі концепції, як великий фільтр.
Speaker A
І це ідея про те, що існує певне обмеження в розвитку будь-якої цивілізації.
Speaker A
Можливо, таким обмеженням є неминуча невдача в досягненні такої жаданої технологічної революції,
Speaker A
що веде до імплозивного зникнення всього потенційно технологічного життя.
Speaker A
Як альтернативу можна навести природні катаклізми від вибухів наднових до спалахів центральної чорної діри,
Speaker A
в кожній окремій галактиці, які просто зупиняють галактичне життя,
Speaker A
і не допускають його широкого поширення.
Speaker A
Існують і досить екзотичні версії,
Speaker A
на кшталт гіпотези зоопарку.
Speaker A
У цьому сценарії нас навмисно тримають у ізоляції та невіданні,
Speaker A
більш розвинені інопланетні види.
Speaker A
Однак, можливо, є і простіші способи пояснити повну відсутність інформації про інопланетян.
Speaker A
Цілком можливо, що в земних і в позаземних сценаріях,
Speaker A
діють базові універсальні чинники.
Speaker A
Від браку хороших місць, щоб кинути свій якір, до часу, який може знадобитися цивілізації,
Speaker A
щоб підготуватися до подальшої експансії прилеглих зоряних систем.
Speaker A
А може і зовсім хвилі досліджень або колонізації можуть нерівномірно проноситися галактикою.
Speaker A
І ми якраз і з'явилися в одній із таких пауз,
Speaker A
коли одна хвиля вже підійшла до свого логічного кінця,
Speaker A
а наступна поки що не почалася.
Speaker A
Ця ідея пов'язана з тим, що сьогодні на Землі немає свідчень існування позаземних дослідників.
Speaker A
Але її можна розвинути ще далі, запитавши себе про те,
Speaker A
чи зможемо ми встановити певні умови для поширення галактичного життя,
Speaker A
при цьому обмежуючи точну тривалість часу,
Speaker A
протягом якого Земля могла б залишатися непоміченою.
Speaker A
Можливо, давним-давно прибульці дійсно відвідували наш світ, і насправді низка вчених протягом багатьох років,
Speaker A
обговорювала можливість пошуку артефактів, які могли б залишитися після таких відвідувань.
Speaker A
Не тільки на нашій планеті, а й у всій сонячній системі.
Speaker A
Вчені проаналізували саму можливість існування на нашій планеті більш ранньої індустріальної цивілізації.
Speaker A
І вони, на жаль, не дійшли остаточної відповіді на це питання,
Speaker A
оскільки час, як потужна сила, насправді може дуже легко стерти практично всі ознаки технологічного життя на Землі,
Speaker A
та й на будь-якій іншій планеті.
Speaker A
І єдиний реальний свідчення про неї, яке залишиться через сотні тисяч років,
Speaker A
зводитиметься до ізотопних або хіміко-стратиграфічних аномалій.
Speaker A
Таких собі дивних особливостей ґрунту, таких як синтетичні молекули,
Speaker A
або радіоактивні залишки.
Speaker A
Останки скам'янілостей та інші палеонтологічні маркери в даному випадку можуть нічого нам не сказати,
Speaker A
оскільки вони доволі рідкісні і сильно залежать від особливих умов утворення.
Speaker A
І справді сучасна людська урбанізація покриває лише близько 1% поверхні планети,
Speaker A
що являє собою дуже невеликий показник.
Speaker A
Річ у тім, що навіть якби індустріальна цивілізація в масштабах нашої насправді існувала кілька мільйонів років тому на нашій планеті,
Speaker A
ми цілком можемо просто не знати про це і не знайти жодних їхніх слідів.
Speaker A
За останні десятиліття нашим ключовим досягненням у цій області стала розробка серії комп'ютерних симуляцій,
Speaker A
на основі факторного аналізу, підкріпленого старомодною математикою,
Speaker A
що і дало нам змогу побудувати реалістичнішу картину того,
Speaker A
як інопланетні види можуть переміщуватися галактикою.
Speaker A
Яка сама по собі також перебуває в постійному русі.
Speaker A
Якщо ми зробимо знімки зірок у межах кількох сотень світлових років від Сонця,
Speaker A
ми, звісно, виявимо, що вони рухаються.
Speaker A
Зірка може рухатися швидко або повільно,
Speaker A
в довільному напрямку щодо будь-якої фіксованої точки в цьому просторі.
Speaker A
Якщо ми візьмемо масштаб вже до тисяч світлових років,
Speaker A
то і зовсім зможемо зафіксувати грандіозний загальний орбітальний рух,
Speaker A
який дає змогу такій зірці, як наше Сонце,
Speaker A
робити повний оберт навколо Чумацького шляху кожні 230 мільйонів років.
Speaker A
Зіркам же, розташованим набагато ближче до центру галактики, потрібно значно менше часу,
Speaker A
щоб пройти повне коло.
Speaker A
Але є ще й швидкорухомі зірки, які проходять крізь товщину галактичного диска.
Speaker A
Це означає, що для цивілізації, яка займається пошуком цільових зірок навколо себе для подальших досліджень,
Speaker A
прилеглі на даний момент часу світила можуть стати набагато більш віддаленими в майбутньому,
Speaker A
через свій постійний сув щодо галактичної системи координат.
Speaker A
Гарною ілюстрацією цього слугує наша власна система.
Speaker A
Сьогодні найближча до нас зірка Проксима Центавра перебуває на відстані у 4,24 світлових роки.
Speaker A
Але приблизно через 10 000 років вона буде віддалена від нас лише на 3,5 світлових роки.
Speaker A
І це значна економія часу на міжзоряну подорож.
Speaker A
Якби ми почекали ще приблизно 37 000 років від сьогодні, нашим найближчим сусідом на якийсь час,
Speaker A
став би маленький червоний карлик під назвою Росс 248,
Speaker A
який тоді перебував би лише за три світлові роки від нас.
Speaker A
Щоб змоделювати цю зоряну карту, яка постійно змінюється,
Speaker A
наша симуляція повинна буде використовувати тривимірний квадрат із зірками,
Speaker A
рухи яких будуть схожі на переміщення їхніх прототипів,
Speaker A
у невеликій частині реальної галактики.
Speaker A
Потім у цьому просторі ініціюється хвиля життя, позначаючи кілька зірок,
Speaker A
як стартові світи для космічних цивілізацій.
Speaker A
Звісно, всі ці гіпотетичні цивілізації, які беруть участь у симуляції,
Speaker A
мають різною обмежену тривалість свого життя.
Speaker A
Тому в певний момент часу в їхній власній системі в кінцевому підсумку,
Speaker A
може не виявитися розумних істот.
Speaker A
Також у них є період очікування, перш ніж запустити зонд або корабель колонізатор до їхньої найближчої зірки.
Speaker A
Усі ці фактори можна змінити, відкалібрувати і проаналізувати, щоб побачити, як вони впливають на кінцевий результат.
Speaker A
За широкого набору параметрів виходить дещо нерівномірна хвиля колонізації,
Speaker A
яка і поширюється міжзоряним простором.
Speaker A
Те, чого вчені намагаються досягти такими моделями симуляцій, одночасно і просто, і дуже складно.
Speaker A
По-перше, природний рух зірок у галактиці означає, що навіть найповільніші міжзоряні зонди,
Speaker A
які рухаються зі швидкістю близько 30 км/с, що, до речі, майже вдвічі швидше, ніж поточна швидкість Вояджера-1,
Speaker A
що становить 17 км/с, сприяли б тому, що хвиля колонізації,
Speaker A
перетне галактику менш ніж за 1 мільярд років.
Speaker A
Якщо ж враховувати інші чинники, такі як обертання галактики або галактичне гало, цей часовий проміжок тільки зменшиться.
Speaker A
Іншими словами, як казав Фермі, галактику зовсім не важко наповнити життям.
Speaker A
Однак ступінь заселення її розумними видами залежить як від кількості реально колонізованих світів,
Speaker A
так і від тривалості періоду, протягом якого цивілізації зможуть проіснувати в цьому Всесвіті.
Speaker A
Можливо, з одного боку, і легко змоделювати порожню галактику,
Speaker A
просто скоротивши кількість придатних для проживання планет,
Speaker A
і зменшивши тривалість існування цивілізації,
Speaker A
скажімо, до 100 000 років.
Speaker A
З іншого боку, ці фактори легко скоригувати так, щоб заповнити космічний простір активними інопланетними колоніями.
Speaker A
Фактично, якщо відповідних світів достатньо, немає жодної різниці, як довго в середньому існують ці цивілізації.
Speaker A
Якщо вони не забудуть технології, що дають їм змогу подорожувати до інших зірок,
Speaker A
то достатня їхня кількість зможе продовжити свої дослідження,
Speaker A
і зрештою заселити майже всю галактику.
Speaker A
Але саме між цими крайнощами і виникають найбільш переконливі та реалістичні сценарії.
Speaker A
Зокрема, за звичайних статистичних коливань кількості та місця розташування відповідних світів,
Speaker A
на ділянках галактичного простору можуть виникати цілі кластери систем,
Speaker A
які постійно відвідуються або ж колонізуються під час періодичних хвиль життя.
Speaker A
Антропний принцип говорить: ми бачимо Всесвіт таким, тому що тільки в такому Всесвіті,
Speaker A
міг виникнути спостерігач в особі людини.
Speaker A
Подібно до гіпотези унікальної Землі, антропний принцип стверджує,
Speaker A
що Всесвіт тонко налаштований на відому нам форму життя.
Speaker A
Прихильники гіпотези стверджують, що оскільки життя на Землі було б неможливим,
Speaker A
якби якийсь із багатьох параметрів фізичного Всесвіту був навіть незначною мірою змінений,
Speaker A
то схоже, що люди мають перевагу.
Speaker A
Над будь-якою іншою формою розумного життя у відомому нам Всесвіті.
Speaker A
Припущення про те, що люди є єдиний розумний вид у космосі, може здатися тоді дуже навіть імовірним.
Speaker A
Але зараз ми шукаємо зовсім в іншому напрямку.
Speaker A
І тоді в цьому контексті ця відповідь нас не дуже влаштовує.
Speaker A
Тоді нам потрібно ще сильніше заглибитися в суть поняття антропного принципу.
Speaker A
Потрібно розуміти, що існує два формулювання антропного принципу,
Speaker A
а саме слабкий і сильний.
Speaker A
Поговоримо спочатку про слабкий антропний принцип.
Speaker A
Саме він щільно і перетинається з гіпотезою унікальної Землі,
Speaker A
і відноситься більше до існування людини, як спостерігача.
Speaker A
Щоб зрозуміти, що мається на увазі,
Speaker A
ось тільки деякі приклади такого антропного принципу.
Speaker A
І почнемо ми, мабуть, із земної атмосфери.
Speaker A
Якби вона містила в собі пропорційно відмінну від нинішньої кількість газів у своєму складі,
Speaker A
то був би великий шанс того, що вона була б схильна до сильного впливу парникового ефекту.
Speaker A
З іншого боку, якби сукупність цих газів була б недостатньою,
Speaker A
то життя на планеті також не могло б виникнути через вбивче випромінювання нашої зірки.
Speaker A
Адже саме атмосфера та магнітне поле захищають поверхню всіх небесних тіл,
Speaker A
від ультрафіолетового випромінювання та радіації.
Speaker A
Магнітне поле Землі.
Speaker A
Якби воно мало показники нижчі від того, що є зараз, то життя на нашій планеті також не змогло б еволюціонувати,
Speaker A
бо вся поверхня Землі була б також незахищеною від дії сонячного вітру та радіації.
Speaker A
А з іншого боку, якби воно було б навпаки набагато сильнішим, усе живе на нашій планеті страждало б через потужні електромагнітні шторми.
Speaker A
Відбивна здатність Землі, або альбедо.
Speaker A
Альбедо планети - це загальна кількість світла, відбитого від неї, порівняно із загальною кількістю поглиненого світла.
Speaker A
Якби альбедо Землі було б набагато більшим, ніж зараз, то й загальна планетарна температура була б значно нижчою.
Speaker A
А якби воно, навпаки, було б меншим, то наша планета зазнала б сильного парникового ефекту.
Speaker A
Розташування Землі в Сонячній системі.
Speaker A
Ми вже знаємо, що навколо кожної зірки є умовна область,
Speaker A
яка називається зоною життя.
Speaker A
І наша зірка та планета,
Speaker A
звісно, також не є винятком.
Speaker A
Якби наш світ знаходився ближче до Сонця, то середня температура на Землі була б значно вищою,
Speaker A
що, знову ж таки, призвело б до надмірного нагрівання океанів,
Speaker A
їхнього випаровування і подальшого парникового ефекту.
Speaker A
Але якби Земля, навпаки, була б далі від Сонця, то й температура на її поверхні була б значно нижчою,
Speaker A
що тягнуло б за собою і замерзання всієї води на її поверхні,
Speaker A
що також не сприяє розвитку та еволюції життя.
Speaker A
Місце нашої Сонячної системи в галактиці.
Speaker A
Здавалося б, умов дотримано.
Speaker A
Планета перебуває на потрібній відстані від своєї стабільної зірки,
Speaker A
на її поверхні є рідка вода.
Speaker A
Також у неї є і потрібний сукупний склад атмосфери,
Speaker A
і рідке металічне ядро, що створює захисне магнітне поле.
Speaker A
І це, начебто, багато.
Speaker A
Але і цього недостатньо, тому що і сама зоряна система,
Speaker A
має перебувати у відповідному секторі своєї галактики.
Speaker A
Так, якщо зоряна система перебуватиме ближче до балжу, або галактичного центру,
Speaker A
то вона буде зазнавати найсильнішого негативного впливу від рентгенівського і гамма-випромінювання,
Speaker A
джерелом якого виступатимуть як надмасивні чорні діри,
Speaker A
які перебувають у центрі майже всіх галактик,
Speaker A
так і спалахи наднових.
Speaker A
Але тут же існує і зворотний бік: зоряна система, в якій зможе знайти свій шлях життя,
Speaker A
не може дозволити собі перебувати надто далеко від галактичного центру.
Speaker A
Адже що далі зірка від галактичного центру, то меншою є її металічність, тобто меншою є її кількість більш важчих, ніж гелій, елементів.
Speaker A
Це скорочення якраз і відбувається тому, що важкі елементи,
Speaker A
створюються в серцях гігантських зірок та наднових.
Speaker A
А такі зірки здебільшого зосереджені поблизу галактичного ядра або балжу галактики,
Speaker A
оскільки там достатньо матеріалу для їхнього утворення.
Speaker A
Тому і виходить, що у зірок у найвіддаленіших куточках галактики,
Speaker A
не буде достатньо критично важливих інгредієнтів, необхідних для зародження життя.
Speaker A
Спектр зірки також вкрай важливий.
Speaker A
Від нього залежить безліч параметрів,
Speaker A
таких як стабільність зірки, тривалість її життя, її поверхнева температура,
Speaker A
зона життя навколо неї, а також її колір.
Speaker A
Якби наше Сонце було червонішим, або, навпаки, синішим, то фотосинтез був би ускладнений.
Speaker A
А фотосинтез - це один із тих природних біохімічних процесів, які критично важливі для життя,
Speaker A
як на Землі, так і на будь-якій із інших планет у Всесвіті.
Speaker A
І це далеко не повний список.
Speaker A
Це лише невелика вибірка з тієї безлічі чинників, які повинні були збігтися,
Speaker A
щоб життя могло існувати на Землі.
Speaker A
Нам дуже пощастило жити на правильній планеті,
Speaker A
в правильній зоряній системі, у відповідному секторі галактики,
Speaker A
яка вже перебуває в правильному Всесвіті.
Speaker A
І ключове для нас слово зараз - це Всесвіт.
Speaker A
Тому що ми починаємо переходити до сильного антропного принципу.
Speaker A
І саме питання починає вже будуватися в наступному контексті.
Speaker A
З такою кількістю універсальних констант і космологічних параметрів, що означають наш Всесвіт,
Speaker A
і з такою кількістю можливих змінних для кожної з них, як усі вони потрапили в надзвичайно вузький діапазон значень,
Speaker A
необхідних для нашого існування.
Speaker A
Сукупний висновок полягає в тому, що ми тут або з волі випадку,
Speaker A
незважаючи навіть на надзвичайно низьку ймовірність,
Speaker A
або за цілеспрямованим задумом.
Speaker A
І ось саме тут і починається все найцікавіше.
Speaker A
Сильний антропний принцип.
Speaker A
І тут мова вже йде про тонке налаштування всього Всесвіту,
Speaker A
або ж зовсім Всесвітів.
Speaker A
Оскільки формулювання сильного антропного принципу спирається на припущення,
Speaker A
що закони природи, які ми спостерігаємо в наш час, не є єдиними,
Speaker A
і що існують, або існували, Всесвіти з іншими невідомими нам законами.
Speaker A
Фізики припускають кілька варіантів розміщення в просторі та часі альтернативних Всесвітів.
Speaker A
Перший - це один єдиний Всесвіт,
Speaker A
у якому під час нескінченної еволюції самі фізичні константи змінюються, набуваючи різних значень.
Speaker A
При сприятливому поєднанні яких виникає розумний спостерігач.
Speaker A
Другий - це також один єдиний існуючий Всесвіт,
Speaker A
але розбитий на безліч невзаємодіючих просторових областей,
Speaker A
і з різними фізичними законами.
Speaker A
І саме в тих областях, де є сприятливе поєднання фундаментальних констант,
Speaker A
виникає розумний спостерігач.
Speaker A
Третій - це безліч паралельних Всесвітів, що реалізують різноманітні закони природи,
Speaker A
тобто мультивсесвіт.
Speaker A
А також є ще один, ну, дуже цікавий варіант, який носить назву АПУ,
Speaker A
або антропний принцип участі Уіллера, який говорить,
Speaker A
що Всесвіти без розумного спостерігача зовсім не набувають стану реальності.
Speaker A
І причина цього в тому, що тільки спостерігач у змозі здійснити редукцію квантового стану,
Speaker A
яка і переводить весь ансамбль можливих станів в одне реальне ціле.
Speaker A
І потрібно зазначити, що саме із сильного антропного принципу,
Speaker A
випливає слабкий, і ніяк не навпаки.
Speaker A
І це просто якесь божевілля.
Speaker A
Тому що всі ці варіанти можливі і вкрай цікаві, особливо АПУ і мультивсесвіт.
Speaker A
Але, друзі, заглибимося в суть цього питання ще глибше і скажемо, що численні значення багатьох безрозмірних фундаментальних фізичних параметрів,
Speaker A
таких як відношення мас елементарних частинок та безрозмірні константи фундаментальних взаємодій,
Speaker A
видаються такими, що не підкоряються жодній закономірності.
Speaker A
Однак очевидним залишається те, що якби ці параметри відрізнялися від своїх спостережуваних значень лише на незначну величину,
Speaker A
розумне життя у звичному нам розумінні і зовсім не могло б з'явитися.
Speaker A
Насамперед кидається в очі той факт, що тільки в тривимірному просторі,
Speaker A
може виникнути те різноманіття явищ,
Speaker A
яке ми зараз і спостерігаємо.
Speaker A
Так, для розмірності простору, що перевищує три просторові виміри,
Speaker A
і за умови прийняття ньютоноподібного закону тяжіння, неможливі стійкі орбіти планет у гравітаційному полі своїх зірок.
Speaker A
Ба більше, у цьому разі неможлива була б і атомна структура речовини,
Speaker A
і електрони тоді падали б на ядра навіть у рамках квантової механіки.
Speaker A
Саме за числа вимірів, більшого за три, квантова механіка і пророкує нескінченний спектр енергії електрону,
Speaker A
в атомі водню, що допускає як позитивні,
Speaker A
так і негативні значення самої енергії.
Speaker A
А що щодо матерії, яка заповнює цей простір?
Speaker A
І тут ми знову стикаємося з її налаштуванням у дуже вузькому діапазоні.
Speaker A
Адже вільний нейтрон важчий, ніж система з протона та електрона, і саме тому атом водню є стабільним.
Speaker A
Але якби нейтрон був легшим хоча б на десяту частку відсотка, цей атом мав би всі шанси перетворитися на нейтрони з виділенням енергії.
Speaker A
У нашому ж Всесвіті таке перетворення не може відбуватися,
Speaker A
без підведення енергії ззовні, тобто воно не може бути мимовільним.
Speaker A
Якби маса електрона і зовсім перевищувала різницю мас нейтрона і протона,
Speaker A
то хімічний склад Всесвіту змінився б докорінно.
Speaker A
Тоді в такому Всесвіті повністю був би відсутній водень,
Speaker A
а отже, були б відсутніми і зірки в їхньому звичному розумінні,
Speaker A
а разом з ними і життя.
Speaker A
Загалом, з огляду на викладені аргументи, виникає відчуття, що у Всесвіті все налаштовано,
Speaker A
для того, щоб життя змогло утворитися і проіснувати досить довго.
Speaker A
Ми щасливчики.
Speaker A
Чи й Всесвіт просто натрапив на правильну комбінацію космологічних параметрів.
Speaker A
Хоч перед нами стоїть і величезна кількість таємниць, які нам ще тільки належить спробувати розгадати.
Speaker A
Чим би не увінчалися наші пошуки і наскільки розумне життя ми б не виявили в майбутньому,
Speaker A
найімовірніше, ні воно, ні ми ніколи не зможемо навіть наблизитися до тієї загадки, якою є наш Всесвіт.
Speaker A
Він настільки величезний і старий,
Speaker A
що його масштаби вибиваються з будь-яких порівнянь.
Speaker A
Спостережуваний Всесвіт за людськими мірками здається нескінченним,
Speaker A
але насправді видима нам його частина становить лише надзвичайно малу частку від реального розміру всього Всесвіту.
Speaker A
Навіть якщо людству гарантовано процвітання протягом мільярдів років,
Speaker A
а також подальша колонізація планет і цілих галактик,
Speaker A
ми, найімовірніше, ніколи не зможемо навіть сподіватися на те, що в нас з'явиться шанс відповісти на кожне запитання,
Speaker A
яке поставив нам Всесвіт.
Speaker A
Почати хоча б з найближчих галактик.
Speaker A
Локальна група галактик складається щонайменше з 80 окремих галактик,
Speaker A
багато з яких є карликовими, що обертаються навколо більших з них.
Speaker A
З усіх цих галактик Чумацький шлях є другим за розміром, і його приблизний діаметр становить понад 106 000 світлових років.
Speaker A
Перша за розмірами - це галактика Андромеда.
Speaker A
Вона вдвічі більша за Чумацький шлях.
Speaker A
І цей об'єкт настільки близький до нас, що його можна побачити навіть неозброєним оком.
Speaker A
Але при цьому вона перебуває від нас на відстані у 2 537 000 світлових років.
Speaker A
Але що означають ці відстані та розміри?
Speaker A
І як нам усвідомити їхні справжні масштаби?
Speaker A
Адже ми на Землі не звикли до таких великих значень,
Speaker A
і тим більше не зустрічаємося з ними в повсякденному житті.
Speaker A
Але в нашому Всесвіті є об'єкти, які у багато разів більші, ніж наш Чумацький шлях і Андромеда,
Speaker A
узяти.
Speaker A
Тож давайте знайдемо цих велетнів,
Speaker A
на безкрайніх просторах нашого Всесвіту, і подивимося,
Speaker A
що вони з себе представляють.
Speaker A
І перш за все, давайте подивимося на найбільшу спіральну галактику,
Speaker A
яку нам вдалося виявити.
Speaker A
Її ім'я NGC 6872.
Speaker A
І це спіральна галактика з перемичкою, але зовні вона відрізняється від нашого Чумацького шляху.
Speaker A
Отримати її зображення вдалося, скомбінувавши знімки трьох різних телескопів.
Speaker A
Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії, телескопа Спітцер і Гелексіс.
Speaker A
Завдяки ним галактику можна побачити у видимому, ультрафіолетовому та інфрачервоному спектрах.
Speaker A
Ця галактика розташована на відстані 212 мільйонів світлових років від Землі.
Speaker A
Вчені вважають, що її витягнута форма зумовлена взаємодією із сусідньою дисковидною галактикою,
Speaker A
під назвою IC 4970.
Speaker A
Маса якої становить лише 1/5 від маси гіганта.
Speaker A
Але лаври найбільшої галактики у Всесвіті займає зовсім інший об'єкт, і ім'я йому IC 1101.
Speaker A
На даний момент ця еліптична галактика - одна з найяскравіших і найбільших галактик у Всесвіті.
Speaker A
Діаметр IC 1101 становить 6 мільйонів світлових років.
Speaker A
І це дуже велика галактика.
Speaker A
Діаметр місцевої групи галактик, до якої входить Чумацький шлях, Андромеда, Трикутник та інші невеликі галактики,
Speaker A
становить 9,8 млн світлових років.
Speaker A
Якщо помістити IC 1101 на місце нашої галактики, вона поглинула б велику і малу магеланові хмари,
Speaker A
туманність Андромеди, галактику Трикутника,
Speaker A
і все, що знаходиться між ними.
Speaker A
За даними астрономів, IC 1101 містить у собі 100 трильйонів зірок, які роблять цю галактику надзвичайно яскравою.
Speaker A
Для порівняння, в нашій галактиці міститься всього від 100 до 400 мільярдів зірок.
Speaker A
Тож IC 1101 масивніша за нашу галактику майже у 2000 разів.
Speaker A
Вчені припускають, що в IC 1101 дуже низька активність зореутворення.
Speaker A
Тому там перебувають переважно старі зірки,
Speaker A
які відносно скоро вигорять і охолонуть,
Speaker A
або перетворяться на наднові.
Speaker A
Все, звісно, залежатиме від їхньої маси.
Speaker A
Один із найважливіших уроків, який ми можемо винести із сучасної науки,
Speaker A
і розуміння Всесвіту загалом, полягає в тому, що речі не зовсім такі,
Speaker A
якими виглядають на перший погляд.
Speaker A
Матерія, яку ми сприймаємо як стабільну, тверду і реально існуючу,
Speaker A
насправді являє собою бурхливий океан із невідомих нам до кінця частинок,
Speaker A
які при цьому нам складно співвіднести з нашим звичайним досвідом.
Speaker A
Навіть час, який здається простим і зрозумілим, приховує у собі безліч нерозв'язаних загадок.
Speaker A
Ми рухатимемося все далі вперед у своїх пошуках, і хто знає,
Speaker A
можливо, і настане той час, коли Всесвіт все ж таки відкриє нам частину своїх таємниць,
Speaker A
які він так дбайливо зберігає у своєму чаруючому мовчанні.
Topics:парадокс Ферміінопланетянигалактична колонізаціяпошук позаземного розумувеликій фільтркомп'ютерні симуляціїрух зірокСонячна системаіндустріальна цивілізаціягіпотеза зоопарку
