Будова і функції сечовидільної системи — Transcript

Вітаю. Дякую вам за перегляд відеоуроків на моєму каналі. Сподіваюсь, вони допомагають краще засвоїти матеріал з біології або підготуватись до ЗНО. Тема сьогоднішнього заняття: будова та функції сечовидільної системи.

Виділення - це частина обміну речовин, яка здійснюється шляхом виведення з організму продуктів метаболізму, чужорідних і надлишкових речовин для забезпечення нормальної життєдіяльності і постійного складу внутрішнього середовища.

Виведення цих речовин із організму здійснюється декількома шляхами. Легені забезпечують виведення вуглекислого газу, води, амоніаку.

Шкіра - води, солей, сечовини.

Кишечник - неперетравлених решток, надлишкових і шкідливих сполук, в тому числі солей важких металів, холестерину.

Печінка - жовчних пігментів і жовчних кислот.

Нирки забезпечують виведення близько 75 кінцевих продуктів обміну речовин.

Сечовини, сечової кислоти, надлишку солей, води.

До складу сечовидільної системи людини входять такі органи: парні нирки, сечоводи, лівий і правий, сечовий міхур, сечівник.

Нирки - головні органи видільної системи. Вони видаляють з організму продукти обміну, амоніак, сечовину, шкідливі і отруйні речовини.

Надлишок утвореної в процесі метаболізму води видаляється нирками. З їжею також надходить надлишок солей.

Кількість солей перевищує потреби організму.

Тому після забезпечення запасів зайва сіль виводиться.

Надмірна кількість води і солей в крові могли би викликати зміну осмотичного тиску, що може негативно вплинути на життєздатність клітин.

Нирки впливають на обмін речовин органічних сполук (білків, ліпідів, вуглеводів, нуклеїнових кислот), регулюють гомеостаз шляхом регуляції обміну електролітів, об'єму циркулюючої рідини.

Будова нирки.

Нирка - парний орган бобоподібної форми, червоно-бурого кольору, масою 120-200 г.

На увігнутій частині є ворота нирки, крізь які заходить ниркова артерія і нерви.

А виходять ниркова вена, сечовід і лімфатичні судини.

Нирки зовні вкриті волокнистою капсулою, поверх якої відкладається шар жиру.

На розрізі нирки чітко видно два шари: кірковий і мозковий.

Мозковий шар містить 16-20 конусоподібних пірамідок.

Дві-три пірамідки з'єднуються і утворюють піраміди більших розмірів. Кожну таку піраміду оточує ниркова чашечка, ниркові чашечки зливаються і утворюють ниркову миску.

Конусоподібну порожнину із тонкими стінками.

Структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон.

Він складається із ниркового тільця і системи канальців.

У нирковому тільці розрізняють капсулу Боумена-Шумлянського, що має подвійні стінки.

Капсули нефронів розміщені у кірковій речовині.

Від капсули відходить каналець, який згинається і опускається в мозковий шар.

Ця частина канальця називається звивистим канальцем першого порядку.

У мозковому шарі він робить петлю Генле і повертається у кірковий шар. Тут він утворює звивистий каналець другого порядку і впадає у пряму сечозбірну ниркову трубочку.

Збірні ниркові трубочки проходять через мозковий шар і відкриваються у чашечки, а тоді в миски. Ниркові миски відкриваються у сечоводи, а ті в свою чергу в сечовий міхур.

У капсулу Боумена-Шумлянського входить артеріальна судина - приносна артеріола, яка розпадається у порожнині капсули на сітку капілярів, утворюючи мальпігіїв клубочок.

Клубочок і капсула утворюють ниркове тільце.

Далі капіляри зливаються у виносну артеріолу.

Після виходу із капсули ця судина знову розпадається на капілярну сітку, що густо обплітає звивисті канальці і петлю Генле.

Таким чином, кров проходить через подвійну систему капілярів: перший раз у капсулі, а другий - на звивистих канальцях. Після цього капіляри впадають у ниркову вену.

У кожній нирці більше 1 000 000 нефронів. Сумарна довжина звивистих канальців обох нирок близько 120 км.

Нирки за одну хвилину отримують 1200-1400 мл крові. Враховуючи невелику масу нирки, можна говорити про велике навантаження.

Більше, ніж будь-який інший орган, у 4-5 разів більше за серце і мозок.

Сечоутворення.

Перший етап - фільтрація.

Це перенесення розчину речовин крізь стінку за рахунок різниці тисків.

Механізм сечоутворення.

У функції нирок виокремлюють три процеси: фільтрацію, реабсорбцію і секрецію.

Фільтрація відбувається у капсулі.

Плазма крові і розчинені у ній речовини проходять у просвіт капсули.

Утворюється первинна сеча.

Для того, щоб була можлива фільтрація, потрібна суттєва різниця тиску у судинах і капсулі.

Дійсно, кров потрапляє у капсулу із ниркових артерій під великим тиском.

70-90 мм ртутного стовпчика.

Фільтрації плазми крові також сприяє менший діаметр виносної артеріоли.

За добу у людини утворюється фільтрат.

100-150 л первинної сечі.

Вона відрізняється від плазми крові відсутністю високомолекулярних білків і ліпідів.

Невелика частина іонів кальцію і магнію, зв'язаних з білками, теж залишається в крові.

Тому реабсорбція - це зворотній перехід потрібних для організму речовин із первинної сечі назад в кров.

Він здійснюється активно за рахунок енергії АТФ.

Реабсорбція відбувається вздовж всієї довжини канальця нефрону.

У кров смоктуються вода, глюкоза, амінокислоти, деякі солі, сечовина і сульфати назад не всмоктуються.

Третій етап - канальцева секреція.

Вона дозволяє додатково видаляти з крові шкідливі речовини, які не пройшли фільтр у капсулах нефронів.

Завдяки реабсорбції та секреції утворюється вторинна сеча.

Об'ємом 1-1,5 л за добу.

У складі якої сечовина, сечова кислота, іони калію, фосфати, сульфати, продукт гниття білків у кишках - індол, продукти розщеплення гемоглобіну, молочна кислота, деякі гормони, вітаміни, може містити також осад з епітеліальних клітин, лейкоцитів та еритроцитів.

Подана таблиця дає можливість проаналізувати склад плазми крові, первинної та вторинної сечі. У вторинній сечі здорової людини не повинно бути ліпідів, білків, глюкози.

Регуляція сечоутворення і сечовиділення.

Регуляція сечоутворення і сечовиділення здійснюється нервово і гуморально.

Гуморальна регуляція здійснюється гормонами.

Зокрема, вазопресином.

Якщо в кровоносних судинах збільшується концентрація солей, то збудження від рецепторів судин йде до проміжного мозку, центру сечоутворення. Звідти сигнал поступає у задню частку гіпофізу, який виділяє вазопресин або антидіуретичний гормон, що посилює зворотнє всмоктування води, сеча стає концентрованою, надлишок солей виводиться.

Посилює сечоутворення гормон щитовидної залози - тироксин.

Адреналін - гормон надниркових залоз - викликає зменшення сечоутворення.

Нервова регуляція здійснюється вегетативною нервовою системою.

Рецептори реагують на зміни концентрації рідини в канальцях.

Імпульси передаються до центральної нервової системи.

Симпатична нервова система сприяє звуженню приносних артеріол.

Притік крові до нирок знижується.

Утворення фільтрату зменшується.

Сечоутворення гальмується.

Парасимпатична нервова система навпаки посилює сечоутворення.

Центр сечовиділення знаходиться в крижовому відділі спинного мозку.

Сечовипускання здійснюється довільно за участю м'язів сечового міхура.

Під час сечовипускання м'язи сфінктера сечівника розслабляються.

У дітей контроль сечовипускання встановлюється до 2-3 років життя.

Дякую за перегляд.