Speaker A
Уявіть, що ось цей конверт прийшов вам сьогодні вранці. У ньому лише одна сторінка тексту, де написано результат комплексного тестування, проведеного лабораторією майбутнього.
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker A
Цей папірець містить лише одну дату: число, місяць і рік, коли ваше серце зупиниться.
Speaker A
Тут немає помилки, технологія бездоганна, і ви знаєте, що інформація всередині - це істина у чистому вигляді.
Speaker A
Питання лише одне: а ви його відкриєте?
Speaker A
Давайте спробуємо разом про це подумати.
Speaker A
У цього питання є раціональна частина, і ця частина каже, що треба відкривати, бо це ж суцільні переваги: можна розрахувати все, розпланувати чітко, підготуватися, попрощатись із усіма, з ким треба.
Speaker A
Це абсолютна влада над своїм часом, влада над завершенням своєї історії.
Speaker A
Але десь глибше всередині нас сидить інстинкт, який каже, що не треба.
Speaker A
Якщо ви зараз відчуваєте, що ви воліли би спалити цей конверт, не зазираючи всередину, то я вас вітаю.
Speaker A
Ви людина.
Speaker A
Ви дивитесь Точку опори на каналі Science.ua, мене звати Павло, і сьогодні ми спробуємо зрозуміти, чому ми так відчайдушно боїмося правди, і розберемо три великих і крутих наукових дослідження, які змінять ваші уявлення про людську раціональність.
Speaker A
Поставте цьому відео вподобайку та перевірте, чи ви підписалися на канал, ваша активність - це внесок в український інтелектуальний простір.
Speaker A
Почнемо наш сьогоднішній шлях із античності, з міфології.
Speaker A
У греків була така пророчиця Кассандра, Аполлон дав їй дар бачити майбутнє, але після того, як вона його відштовхнула, він прокляв її.
Speaker A
Вона бачила майбутнє, бачила всі прийдешні катастрофи, розповідала всім, кому могла.
Speaker A
Але їй ніхто не вірив.
Speaker A
Таким чином, її поселили у пеклі знання.
Speaker A
Вона знала, зокрема, про смерть свого батька.
Speaker A
Про падіння Трої і про власну загибель.
Speaker A
Знаєте, більшість філософів кажуть, що людина за природою прагне знати.
Speaker A
Ми істоти, що пожирають інформацію, щоби вижити.
Speaker A
Але міф про Кассандру - це антиприклад.
Speaker A
Ну, і, звісно, що ми не будемо тут обмежуватися міфом, як прикладом.
Speaker A
Міф - це лише передісторія.
Speaker A
У 2017 році в журналі Psychological Review вийшло дослідження, яке називається "Жаль Кассандри: психологія небажання знати".
Speaker A
Науковці поставили просте питання.
Speaker A
Якщо інформація безкоштовна, і вона стосується вашого життя.
Speaker A
То чи захочете ви її отримати?
Speaker A
Вони взяли репрезентативну вибірку у 1000 людей із Німеччини та Іспанії та задали їм декілька цікавих запитань.
Speaker A
Виявилося, що від 85 до 90% людей не хочуть знати про майбутні негативні події.
Speaker A
Вони не хочуть знати, коли помре їхній партнер.
Speaker A
Або від чого вони помруть самі.
Speaker A
Навіть про розлучення вони не хочуть знати.
Speaker A
Люди воліють бути у невіданні.
Speaker A
При цьому це стосується не тільки негативних подій.
Speaker A
Люди також не хочуть знати стать дитини до народження, або що їм подарують на Різдво.
Speaker A
Тут перекіс не такий значний, але він теж присутній.
Speaker A
Бо люди собі не хочуть зіпсувати сюрприз.
Speaker A
Автори для пояснення вводять термін
Speaker A
навмисне невігластво.
Speaker A
І кажуть, що це життєва стратегія.
Speaker A
Уявіть, що ви знаєте правду.
Speaker A
Наприклад, знаєте дату своєї смерті.
Speaker A
Це знання перетворює ваше життя на зворотній відлік.
Speaker A
І теоретично ви більше не зможете насолоджуватися теперішнім.
Speaker A
Бо майбутній біль уже отруїв ваше зараз.
Speaker A
І це дослідження показує, що люди, які обирають не знати.
Speaker A
Це часто ті, хто схильний до передчуття жалю.
Speaker A
Вони бояться, що знання позбавить їх здатності діяти.
Speaker A
Або просто відчувати радість.
Speaker A
І виходить, що навмисне незнання стає таким собі механізмом самозахисту.
Speaker A
Бо поки я не знаю, у мене є нескінченна кількість варіантів майбутнього.
Speaker A
Тобто я щось зроблю і зміню своє майбутнє.
Speaker A
Але як тільки я щось дізнався, то в мене лишається тільки один шлях.
Speaker A
І це прямо впливає на наше повсякденне життя.
Speaker A
Ми часто ігноруємо сигнали організму про хворобу і затягуємо візит до лікаря до останнього.
Speaker A
Це, правда, більше про чоловіків, але як приклад, нехай буде.
Speaker A
Ми не перевіряємо банківські рахунки, якщо знаємо, що там криза.
Speaker A
І таких прикладів можна придумати ще десяток.
Speaker A
Ми обираємо невігластво, або незнання, для того, щоби зберегти ілюзію контролю, або ілюзію щастя.
Speaker A
Але от у чому парадокс.
Speaker A
Кассандра із міфу мучилася від того, що вона знала щось і не могла нічого змінити.
Speaker A
А ми ж часто не хочемо знати навіть те, що ми можемо змінити.
Speaker A
Аби не відчувати болю та дискомфорту від процесу змін.
Speaker A
Ви можете мені сказати.
Speaker A
Ну, це ж логічно.
Speaker A
Люди не хочуть знати про проблеми.
Speaker A
Бо це емоції.
Speaker A
Але ж ми тут з вами розумні люди, ми Homo sapiens, ми оперуємо фактами, логікою.
Speaker A
Та намагаємось шукати якусь істину.
Speaker A
Ні.
Speaker A
І ви знаєте це.
Speaker A
Тут я перейду до другого дослідження цього випуску.
Speaker A
У 2013 році вийшла робота під назвою Motivated Numeracy.
Speaker A
Тобто мотивована здатність до кількісного мислення.
Speaker A
У цьому дослідженні вирішили перевірити, чи є освіта інструментом порятунку світу від упередженості.
Speaker A
Ми ж усі регулярно думаємо про людей у соцмережах, що вони тупі, дурні.
Speaker A
Чи якісь там ще, тільки тому, що їхні погляди не сходяться з нашими.
Speaker A
Так же ж?
Speaker A
От це дослідження якраз про це.
Speaker A
Науковці провели експеримент.
Speaker A
Вони взяли понад 1000 американців та перевірили їхній рівень того, що вони назвали Numeracy.
Speaker A
Це здатність розуміти цифри, аналізувати складні таблиці та робити правильні математичні висновки.
Speaker A
По суті, вони перевірили рівень логіки, арифметики та базової і не зовсім базової алгебри.
Speaker A
Таким чином, вони визначили такий собі математичний спектр піддослідних.
Speaker A
Або, скажу, як таке кліше стандартне, вони визначили людей із аналітичним складом розуму.
Speaker A
Аж трохи не по собі від такого кліше.
Speaker A
Їх розділили на чотири рівнозначних групи.
Speaker A
Першим двом групам дали завдання проаналізувати результати вигаданого медичного дослідження.
Speaker A
Легенда була така.
Speaker A
Є певний крем від висипу, і одним людям в тестах він допоміг, а іншим - ні.
Speaker A
І у тих, хто не користувався ним, у них теж були якісь зміни.
Speaker A
У когось все пройшло само собою, а у когось ситуація погіршилась.
Speaker A
При цьому цифри були однаковими, але їх значення, їх опис був протилежним.
Speaker A
І треба було вирахувати достовірність результатів і сказати, чи є цей крем корисним, чи ні.
Speaker A
Це доволі така непроста задачка на коваріацію.
Speaker A
І очікувано більшість людей помилилася.
Speaker A
Але ті, у кого був високий рівень ось цього Numeracy.
Speaker A
Вони впоралися.
Speaker A
Їхній розум спрацював так, як і треба, так, як і очікувалось.
Speaker A
І так, науковці зрозуміли, що задачка такого рівня, вона під силу конкретним учасникам.
Speaker A
Із конкретними математичними спроможностями.
Speaker A
А потім науковці додали в цю математику трохи політики.
Speaker A
Коли відбувались виміри рівня Numeracy, дослідники також розподілили учасників за політичними поглядами.
Speaker A
Це було дослідження на американцях, тож розділили їх на республіканців та демократів.
Speaker A
І, як бачите, різниці у рівні математики не було.
Speaker A
І в другій частині експерименту учасникам дали таку ж таблицю.
Speaker A
З такими ж числами, але іншим контекстом.
Speaker A
Ось, подивіться, це ж буквально ті ж самі значення, які мали дати ті ж самі результати.
Speaker A
Але тепер це було дослідження не про крем від висипу, а про заборону прихованого носіння зброї і про те, чи зменшує вона злочинність.
Speaker A
Для американців це екзистенційна тема.
Speaker A
І тому ситуація кардинально змінилась.
Speaker A
Коли цифри в таблиці суперечили політичним поглядам піддослідного, його математичні здібності вимикались.
Speaker A
Бо ж якщо ви консерватор і вірите, що зброя - це безпека, а таблиця суто математично показує, що зброя збільшує злочинність.
Speaker A
То ви робите помилку в розрахунках.
Speaker A
Яку не мали б зробити за інших умов.
Speaker A
Бо це суперечить тому, в що ви вірите.
Speaker A
Але найгірше не це, найгірше те, що учасники з найвищим рівнем Numeracy помилялися частіше, ніж люди із середнім інтелектом.
Speaker A
Якщо цифри загрожували їхній ідентичності.
Speaker A
Це назвали ICT.
Speaker A
Identity Protective Cognition Thesis.
Speaker A
Тобто теза про захист ідентичності.
Speaker A
Ви розумієте, що це означає?
Speaker A
Ваш інтелект - це не фільтр для пошуку правди.
Speaker A
Це прес-секретар вашого его.
Speaker A
Вашої ідентичності.
Speaker A
Чим ви розумніші, тим краще ви вмієте підганяти факти під свої переконання.
Speaker A
І ви не використовуєте математику, щоби дізнатися істину.
Speaker A
А ви використовуєте її, щоби довести, що ви вже праві.
Speaker A
Це раціональність, яка виходить служить упередженням.
Speaker A
І бажанням залишатися частиною своєї групи.
Speaker A
Експресивна раціональність.
Speaker A
Науковці, по суті, цим дослідженням показали, що люди діляться на групи.
Speaker A
Зокрема, і тому, що вони занадто раціональні.
Speaker A
Бо ми ж усі розуміємо, що для нашого виживання у соціумі.
Speaker A
Набагато важливіше бути своїм серед своїх.
Speaker A
Ніж бути суто математично правильним.
Speaker A
Якщо ви раптом консерватор, який живе у Техасі, і ви визнаєте, що зброя - це погано.
Speaker A
То ви втратите друзів, роботу та повагу.
Speaker A
Ціна правди в цьому випадку - це соціальна смерть.
Speaker A
І мозок тому робить логічний для виживання вибір.
Speaker A
Я краще помилюся в математиці, ніж залишуся один.
Speaker A
Це відкриття - це ключ до розуміння всього, що відбувається у наших соцмережах.
Speaker A
Коли ви бачите розумну, освічену людину, яка несе відверто ахінею.
Speaker A
То вона не дурна.
Speaker A
Вона просто використовує свій потужний мозок для того, щоби побудувати ідеальну фортецю.
Speaker A
Навколо своєї ідентичності.
Speaker A
Вона не хоче знати правду, бо правда зруйнує її світ.
Speaker A
Перед тим, як ми підемо далі, я хочу зробити коротку, але дуже важливу паузу.
Speaker A
Ви бачите, що ми намагаємось робити контент, який не просто розважає.
Speaker A
А має на меті знайти інструменти для опису реальності.
Speaker A
Це складна і тривала робота.
Speaker A
І вона була би неможливою без людей, які розуміють цінність раціонального мислення.
Speaker A
Я щиро дякую нашим спонсорам.
Speaker A
Друзі, ваша підтримка - це ваш голос за те, щоби у нашому інфопросторі було більше науки.
Speaker A
Більше критичного аналізу і менше магічного мислення.
Speaker A
І якщо ви відчуваєте, що цей контент дає вам нові сенси та допомагає краще розуміти себе.
Speaker A
Доєднуйтесь до нашої спільноти спонсорів.
Speaker A
Посилання є в описі та в першому закріпленому коментарі.
Speaker A
Кожна ваша гривня перетворюється на нові дослідження.
Speaker A
І нові відео.
Speaker A
Поїхали далі.
Speaker A
Усе, що я сказав до цього, усе базувалося на психології.
Speaker A
Так її перевіряли математикою, але все ж таки це були поведінкові механізми.
Speaker A
А от що відбувається всередині нашої голови, коли нам кажуть, що ми помиляємось?
Speaker A
І тут ми переходимо до третього дослідження.
Speaker A
У 2016 році у Nature Scientific Reports вийшла робота, у якій науковці візуалізували наш опір правді.
Speaker A
Вони запросили 40 добровольців, кожен з яких мав тверді ліберальні погляди.
Speaker A
Та почали атакувати їхні переконання.
Speaker A
Спочатку їм давали нейтральні твердження.
Speaker A
Для того, щоби відкалібрувати систему.
Speaker A
Наприклад, Томас Едісон винайшов лампочку.
Speaker A
А потім давали контраргументи: насправді лампочку винайшли до нього.
Speaker A
А він просто її запатентував.
Speaker A
Люди в цьому випадку доволі легко погоджувалися.
Speaker A
І думали щось ніби: окей, цікаво.
Speaker A
Буду знати.
Speaker A
Їх мозок реагував спокійно.
Speaker A
Тут працювала логіка.
Speaker A
І все було окей.
Speaker A
А потім дослідники почали атакувати їхні політичні переконання.
Speaker A
Вони казали їм про аборти, про податки на багатих, про контроль над зброєю.
Speaker A
Були ті ж самі аргументи, контраргументи і та ж сама логіка.
Speaker A
Але реакція мозку була зовсім іншою.
Speaker A
ФМРТ показало, що коли людина чула критику своїх політичних поглядів.
Speaker A
У неї вмикалася мережа пасивного режиму роботи мозку.
Speaker A
Це та частина мозку, яка відповідає за наше я, за нашу ідентичність.
Speaker A
Та за роздуми про себе.
Speaker A
Тобто критику ідеї мозок сприймав, як критику особистості.
Speaker A
Але найцікавіше сталося в амигдалі.
Speaker A
У нашому мигдалеподібному тілі.
Speaker A
Та в нашій острівцевій корі.
Speaker A
Це, відповідно, наш центр страху та агресії та область, яка відповідає за відчуття огиди та емоційний біль.
Speaker A
Дослідження показало, що коли ваші глибокі переконання ставлять під сумнів.
Speaker A
Ваш мозок переходить у режим захисту.
Speaker A
Для нього логічний аргумент опонента - це те саме, що занесений удар ніж.
Speaker A
Ви відчуваєте фізичну загрозу.
Speaker A
Більше того, науковці помітили, що ті учасники, у яких була найсильніша активація страху та емоцій.
Speaker A
Вони найменше змінювали свою думку після експерименту.
Speaker A
Це пояснює, чому неможливо переспорити людину в інтернеті.
Speaker A
Ви кидаєте їй посилання на статтю, а її мозок це зчитує, як напад.
Speaker A
Вона не може читати статтю, бо вона в режимі бий або біжи.
Speaker A
При цьому, коли мова йде про політичні погляди, то у піддослідних вимикалася робота орбітофронтальної кори.
Speaker A
А це саме та зона, яка відповідає за нашу когнітивну гнучкість.
Speaker A
Тобто здатність змінити стратегію.
Speaker A
Коли умови змінились.
Speaker A
Тобто, коли ми стикаємося з правдою, яка нам не подобається.
Speaker A
Ми буквально тупішаємо на фізичному рівні.
Speaker A
Наш мозок в цей момент стає у агресивний захист.
Speaker A
Для нас це означає ось що.
Speaker A
Ви не можете змусити людину прийняти правду, якщо ця правда загрожує її уявленню про себе.
Speaker A
А якщо людина збудувала своє життя на певній ілюзії.
Speaker A
То знання правди для неї - це самогубство.
Speaker A
Її мозок буде захищати цю ілюзію до останнього.
Speaker A
І знаєте, це все виглядає доволі песимістично.
Speaker A
Виходить, що ми на рівні еволюції боїмося правди.
Speaker A
Бо вона отруює наше зараз.
Speaker A
Виходить, що наш інтелект - це інструмент для захисту нашої ідентичності.
Speaker A
І що наш мозок сприймає незручні факти, як фізичну загрозу нашому життю.
Speaker A
Виходить, що ми нібито, як запрограмовані бути сліпими.
Speaker A
Ніби ми спеціально все життя на будуємо навколо себе стіни брехні і поселяємося у цьому будинку.
Speaker A
Бо нам так безпечніше.
Speaker A
Ну, в принципі, це, мабуть, логічно.
Speaker A
Еволюції начхати на правду.
Speaker A
Їй важливе лише виживання та продовження роду.
Speaker A
Але знаєте, в чому найбільша іронія втечі від правди?
Speaker A
Ми всі звикли скаржитися на долю, на те, що усе нібито, як визначено заздалегідь.
Speaker A
Але подивіться ще раз на оцей конверт, він і є ваша чиста, дистильована доля.
Speaker A
Конкретна дата, конкретної події.
Speaker A
І виходить, що ми приходимо до дивного висновку.
Speaker A
Ми насправді не хочемо мати долю.
Speaker A
Тисячоліттями релігія намагалася втішити нас тим, що за нами наглядають.
Speaker A
І що план існує.
Speaker A
Так, цей план може бути якимось не дуже хорошим.
Speaker A
Але він є.
Speaker A
Але в ту секунду, коли наука бере і пропонує вам цей план у вигляді роздруківки із лабораторії.
Speaker A
Чомусь дуже хочеться спалити цей план і не бачити його.
Speaker A
Цікаво це все.
Speaker A
Виходить, що поки ви не знаєте.
Speaker A
Ви можете бути ким завгодно.
Speaker A
Можливо, це навіть певна свобода вибору.
Speaker A
Але як тільки ви дізналися правду чи долю, називайте це, як хочете.
Speaker A
У вас залишається лише один варіант.
Speaker A
Один єдиний шлях до однієї єдиної точки.
Speaker A
І виходить, що небажання знати - це відчайдушний спосіб захистити свою свободу.
Speaker A
Напишіть у коментарі, що ви думаєте, та яке із цих досліджень вразило вас найбільше.
Speaker A
І чи відчували ви колись фізичний дискомфорт під час суперечок?
Speaker A
Побачимось.
