Далі вже наша планета випромінює тепло в космос, і якби все було тільки так, то на думку вчених, середня температура на Землі могла б бути приблизно на 33° нижчою, ніж зараз, десь -18°.
Але деякі гази в атмосфері, які називають парниковими, здатні поглинати частину теплового випромінювання поверхні Землі і відбивати його назад, у такий спосіб зігріваючи планету.
Однак протягом останнього сторіччя вміст парникових газів в атмосфері зростає, отже, парниковий ефект посилюється, і людська діяльність у цьому відіграє не останню роль.
Основними парниковими газами є водяна пара, вуглекислий газ, метан, нітроген один оксид, озон, фреони, розгляньмо, як кожен із цих газів потрапляє в атмосферу.
Водяна пара робить найбільший внесок у парниковий ефект, і на її вміст у повітрі ми безпосередньо вплинути не можемо, вода випаровується за будь-якої температури, а коли її в атмосфері стає забагато, повертається на земну поверхню опадами.
На другому місці вуглекислий газ, його основними природними джерелами є лісові пожежі та виверження вулканів, але в останнє століття вміст цього газу в атмосфері безпосередньо залежить саме від діяльності людини.
Головними джерелами викидів вуглекислого газу є транспорт і теплові електростанції, адже усюди потрібне органічне паливо, наприклад, бензин, газ, природний газ, кам'яне вугілля, тощо.
Значний внесок у парниковий ефект робить і метан, у природі цей газ утворюється внаслідок розкладання органічних речовин за допомогою архей-метаногенів.
Людська діяльність теж не залишається осторонь, видобуток і транспортування природного газу, хімічна переробка нафти і вугілля, утилізація відходів призводять до викидів метану в атмосферу.
Підвищенню вмісту цього парникового газу сприяє і сільське господарство, як рослинництво, так і тваринництво, наприклад, вирощування рису на затоплених полях продукує суттєву кількість метану через ті самі метаногени, що живуть під водою в ґрунті.
Людськими факторами, що впливають на вміст цього газу, є використання нітрогеновмісних добрив у сільському господарстві, спалювання викопного палива і біомаси, хімічна промисловість.
Парниковим газом вважають озон у найнижчому шарі атмосфери, тропосфері, на вміст озону впливають викиди від транспорту і різних підприємств, що містять оксиди нітрогену, чадний газ, леткі вуглеводні та інші забруднювачі, під дією світла із цих речовин утворюється озон.
До парникових газів належать і галогенопохідні вуглеводнів, відомі як фреони, їх використовують у холодильниках та аерозолях, фреони - штучні речовини, а тому для нашої атмосфери вони є порівняно новими, однак деякі з них не тільки посилили парниковий ефект, а й були нещадними до озонового шару і спричинили його руйнування, тож наразі виробництво та застосування деяких фреонів обмежені.
Змінюється клімат усієї планети, частішають екстремальні природні явища, наприклад, урагани чи посухи, це загрожує не тільки зменшенням врожайності сільськогосподарських культур, а й утратою біорізноманіття.
Крім того, збільшення викидів транспорту і різних галузей промисловості забруднює повітря, це негативно впливає на здоров'я людей, підвищує ризики розвитку серцево-судинних і респіраторних захворювань.
Цей газ взаємодіє з водою, утворюючи карбонатну кислоту, через що значення pH води повільно зменшується, при цьому зростає кількість катіонів гідрогену, а кількість карбонат-аніонів навпаки знижується.
Основні джерела надходження парникових газів в атмосферу Землі є виробництво електроенергії, транспорт, сільське господарство, промисловість, виробництво цементу.